Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Ярешко - не дуже поширене прізвище: у сучасній Україні трохи менше 700 носіїв: www.nomer.org/allukraina/lastNam … ber_0.html
ще 400 Ярещенко www.nomer.org/allukraina/lastNam … ber_0.html та один Ярещук
ЯРЕЩЕНКО Олександр Григорович. 1889 р. н., уродженець с. Горбанівка Полтавського повіту Полтавської губернії (тепер – Полтавського району Полтавської області), українець, із родини священика. Батько – Григорій Андрійович, 1859 р. н. Дружина – Надія Федорівна, 1888 р. н., син – Олександр, 1914 р. н., дочка – Алла, 1917 р. н. Закінчив Московську духовну академію та археологічний інститут. У 1915 р. працював у госпіталі в Москві; був заарештований у м. Сергіїв Посад Московської губернії за непокору поліції. З 1916 р. до 1918 р. – псаломщик у м. Одесі та викладач літератури в одній з одеських гімназій. У 1918 р. вступив на юридичний факультет Київського університету. З 1919 р. до 1920 р. працював у Полтавському відділі народної освіти, згодом працював головою шкільної ради м. Полтави. У 1920 р. – завідувач відділу комунального господарства НКВС УСРР, м. Харків. З серпня 1920 р. по вересень 1921 р. – член УКП. Архієпископ Лубенський УАПЦ, перший заступник голови ВПЦР, голова ідеологічної комісії УАПЦ. Служив у харківському Миколаївському соборі. Як уповноважений ВПЦР і член парафіяльної ради м. Полтави був делегатом Першого Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 14–30 жовтня 1921 р. 27 жовтня 1921 р. на Соборі був висвячений на архієпископа Лубенського. З 1923 р. – архієпископ Харківський і духовний керівник автокефального руху на Слобожанщині, голова Харківської окружної церковної ради. З 5 травня 1923 р. мешкав під підпискою про невиїзд у м. Харкові по вул. Залютинській, 67. У 1924–1926 рр. – перший заступник голови президії ВПЦР та голова ідеологічної комісії УАПЦ. 13 серпня 1924 р. заарештований секретним відділом ДПУ УСРР і звинувачений у проведенні під час проповідей агітації проти радянської влади (ст.ст. 73 та 119 КК УСРР). 16 серпня 1924 р. звільнений під підписку про невиїзд. 10 грудня 1925 р. С. Каріним1 допитаний з приводу його проповіді під час літургії в Миколаївському кафедральному соборі м. Харкова. Вдруге заарештований 2 квітня 1926 р. секретним відділом ДПУ УСРР за тим самим звинуваченням та утримувався під вартою в БУПРі № 1. 2 квітня 1926 р. рішенням прокурора НКЮ УСРР справу за звинуваченням Ярещенка О. Г. припинено у зв’язку з тим, що попереднє слідство не зібрало доказів, які б підтверджували висунуте обвинувачення. Проте 3 квітня 1926 р. прокурор НКЮ УСРР склав висновок про визнання Ярещенка О. Г. соціально небезпечним елементом і про направлення справи на розгляд особливої наради при колегії ОДПУ на клопотання секретного відділу ДПУ УСРР. 4 червня 1926 р. постановою особливої наради при колегії ОДПУ засуджений за ст. 73 КК РРФСР до вислання на три роки у м. Ташкент. З кінця квітня до 6 червня 1926 р. утримувався в московській Бутирській тюрмі. За повідомленням повноважного представництва ОДПУ в Середній Азії від 30 липня 1929 р. Ярещенко О. Г. від заслання звільнений з правом вільного проживання в СРСР та залишився проживати в м. Ташкенті. 20 жовтня 1999 р. реабілітований.
Бухарєва І. В., Даниленко В. М., Окіпнюк В. М., Преловська І. М. Репресовані діячі Української Автокефальної Православної Церкви (1921–1939): біографічний довідник. – К.: Смолоскип, 2011. – 182 с.
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >