1

Тема: Турчин

Среди подселенцев в ст-цу Абхазскую, 1885, Кубань:
Турчин Григорий Пантелеймонович ,24, жена его Степанида 21. Полтавской губ. казак.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

2 ( 30-05-2016 23:02:55 змінене litar Л )

Re: Турчин

ТУРЧИН (він же КУДРЯ) Григорій Панасович,
1872, с. Юзкуй (стара назва) Генічеського р-ну Херсонської обл, українець, неписьм. Проживав у м. Запоріжжі. Грабар 8-го будівельного р-ну НКШС (Дніпробуд). Заарештований 30.03.33 р. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 9.04.33 року засуджений до 3 р. висилки (етапом) в Північний край. Реабілітований у 1989 р.    2т
    ТУРЧИН Федір Вікторович,
1899,  с. Обіточне Чернігівського р-ну, українець, малограм. Тимчасово ніде не працював. Заарештований 5.11.37 р. Звинувачення: проводив к-р агітацію фашистського змісту. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 7.12.37 року засуджений до 10 р позбавлення волі. Реабілітований у 1989 р.        3т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

3

Re: Турчин

ТУРЧИН Трохим Філонович, 1900 р.н.,
с. Вовківці Роменського району, проживав у
с. Томашівка, українець, освіта початкова,
робітник Смілівського районного лісгоспу.
Арешт 26.07.1938, звинувачення за ст. 54-10 ч. 1
КК УРСР. Сумським обласним судом 15.05.1939
виправданий. (ГДА УСБУ в СО, спр. П-76).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

4

Re: Турчин

ТУРЧИН Василь Якович, 1897 р., с. Великомихайлівка Покровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, комірник к-пу «Червоний прапор» Покровського р-ну. 15.04.1938 р. звинувачений в належності до к/рев. організації, 03.05.1938 р. розстріляний. Реабілітований 31.12.1957 р.

ТУРЧИН Іван Юхимович, 1891 р., с. Івангород Чернігівської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, слюсар депо ст. Дов-ги-нцеве Сталінської залізниці. 15.04.1938 р. звинувачений в належності до к/рев. націоналістичної організації, 05.05.1938 р. розстріляний. Реабілітований 12.07.1957 р.

ТУРЧИН Лаврентій Лаврентійович, 1885 р., с. Гуляйполе Щорського р-ну Дніпропетровської обл., українець, візник Дніпропетровської транспортної артілі «Задніпров'я». 02.10.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 24.02.1960 р.

ТУРЧИН Олександр Семенович, 1907 р., с. Гуляйполе Божедарівського р-ну Криворізького округу, українець, прикордонник 1 застави 17 прикордонного округу. 11.03.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, позбавлений волі в концтаборі на 3 р. Реабілітований 28.05.1998 р.

ТУРЧИН Яків Андрійович, 1900 р., с. Велико-михайлівка Покровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, колгоспник с/г артілі ім. Косіора Покровського р-ну. В 1921 р. був учасником Крон-штадського заколоту, до 1922 р. переховувався в Фінляндії. 11.05.1938 р. звинувачений в участі у к/ рев. повстанській організації, розстріляний. Реабілітований 12.12.1956 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

5

Re: Турчин

ТУРЧИН ДМИТРО ПАВЛОВИЧ, 1895 р.н.,
с.Велика Андрусівка, українець, освіта початкова, секретар-касир колгоспу ім.Леніна. Заарештований 23.07.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (вихваляв фашистську Німеччину). Засуджений 20.05.1939 Кіровоградським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 11.05.1990 Верховним судом УРСР. (П - 11838)

Share

6 ( 18-03-2016 00:01:33 змінене Installego )

Re: Турчин

ТУРЧИН Антон Хомович, 1884 року народження, смт Калита Броварського району, українець, неписьменний. Проживав у смт Калита, селянин-одноосібник.
Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 11 квітня 1930 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.
Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга

Скок, Кайдан, Гамалій, Кроль, Шевченко, Васюк, Музиченко (Чернігівська губ.)
Примо (Полтавськая губ.)
Горбов, Сергеєв (Орловськая губ.)

Share

7

Re: Турчин

ТУРЧИН Давид Леонтійович,
1884, м. Шпола того ж р-ну Черкаської обл, єврей. Проживав у Мелітополі. Швець артілі інвалідів «Червона зірка». Заарештований 3.02.34 р. Звинувачення: незадоволений політикою радвлади. Управлінням держбезпеки Дніпропетровської обл. 25.03.34 р. справа припинена за недоведенням злочину, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 р.
                       ГДА СБ України, Запоріжжя, Ф. П.  спр. 392.   6т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

8

Re: Турчин

ТУРЧИН Богдан Семенович, 1928 р. н., с. Палагичі Тлумацького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Палагичі, тракторист. Заарештований 08.03.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Орест, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 07.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Загинув 19.12.1948 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 20.08.1993. (12087 П).

ТУРЧИН Василь Григорович, 1929 р. н., с. Сваричів Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Сваричів, столяр. Заарештований 23.07.1949. Звинувачення: сприяв УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 05.09.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 18.07.1956. (2605 П).

ТУРЧИН Володимир Васильович, 1930 р. н., с. Олеша Тлумацького району, українець, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Івано-Франківськ, студент учительського інституту. Заарештований 24.01.1950. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Особливою нарадою при МДБ СРСР 22.07.1950 засуджений на 7 років позбавлення волі. Реабілітований 12.01.1990. (4971 П).

ТУРЧИН Гнат Данилович, 1906 р. н., с. Олеша Тлумацького району, українець, малописьменний. Проживав нелегально. Заарештований 12.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (1945). Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 02.08.1945 засуджений на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Загинув 06.02.1947 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 10.01.1993. (11189 П).

ТУРЧИН Іван Гнатович, 1919 р. н., с. Старий Лисець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с-щі Лисець, робітник артілі. Заарештований 21.04.1950. Звинувачення: інформатор УПА, збирав продукти для УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 23.12.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 13.02.1992. (7896 П).

ТУРЧИН Ілля Гнатович, 1899 р. н., с. Старий Лисець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Старий Лисець, селянин. Заарештований 14.08.1947. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 13.10.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 17.07.1991. (5548 П).

ТУРЧИН Йосип Іванович, 1888 р. н., с. Старий Лисець Тисменицького району  українець, освіта початкова. Проживав у с. Старий Лисець, селянин. Заарештований 14.08.1947. Звинувачення: зібрав 1000 крб. для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 13.10.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Загинув 07.06.1953 в ув’язненні, місце поховання: кладовище в с-щі Абезь Республіки Комі (Росія). Реабілітований 17.07.1991. (5548 П).

ТУРЧИН Марія Василівна, 1929 р. н., с. Сваричів Рожнятівського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Сваричів, робітниця Брошнівського деревообробного комбінату. Заарештована 05.11.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Полтавка, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 28.04.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 25.12.1991. (7250 П).

ТУРЧИН Марія Миколаївна, 1928 р. н., с. Палагичі Тлумацького району, українка, освіта початкова. Проживала нелегально. Заарештована 01.02.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Віра, станична ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 07.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Загинула 18.08.1954 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітована 10.12.1992. (10804 П).

ТУРЧИН Марія Федорівна, 1923 р. н., с. Олеша Тлумацького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Олеша, селянка. Заарештована 07.07.1951. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Ластівка, кур’єр ОУН. Військовим трибуналом військ МДБ Станіславської області 26.09.1951 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітована 03.12.1991. (6804 П).

ТУРЧИН Марія Юріївна, 1925 р. н., с. Сваричів Рожнятівського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Сваричів, робітниця Брошнівського деревообробного комбінату. Заарештована 05.11.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Наталка, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 28.04.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 27.12.1991. (7250 П).

ТУРЧИН Михайло Григорович, 1921 р. н., с. Колоколин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Йосипівна, селянин. Заарештований 13.11.1944. Звинувачення: мав зв’язок з ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 09.03.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 18.01.1968. (3013 П).

ТУРЧИН Петро Васильович, 1923 р. н., с. Мельна Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелеґально. Заарештований 22.02.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотня Олійника), розвідник УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 06.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 22.09.1993. (13232 П).

ТУРЧИН Стефан Іванович, 1891 р. н., с. Грабич Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Грабич, колгоспник. Заарештований 20.07.1950. Звинувачення: розповсюджував бофони, надавав матеріальну допомогу членам ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 02.09.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 27.09.1993. (12384 П).

ТУРЧИН Федір Дмитрович, 1913 р. н., с. Колоколин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Колоколин, селянин. Заарештований 07.03.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Білий, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 24.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 06.09.1991. (6042 П).

ТУРЧИН Ярослав Васильович, 1925 р. н., с. Колоколин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелеґально. Заарештований 24.01.1946. Звинувачення: член ОУН, вояк УПА (боївка Сокола), псевдо — Карий. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 19.06.1946 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 30.06.1992. (9245 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Share

9

Re: Турчин

Турчин Василь Степанович, 1896 року народження, Галичина, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. шахти № 18 Макіївського району Сталінської (Донецької) області. Начальник дільниці шахти. Заарештований 9 вересня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1963 році.

Турчин Йосип Іванович, 1899 року народження, с. Турчине Віленського повіту, Польща, білорус, освіта початкова, безпартійний. Начальник дільниці шахти ім. Латугіна. Проживав: шахта ім. Лутугіна Чистяківського району Донецької області. Заарештований 22 серпня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 31 грудня 1937 року засуджений на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1956 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга сьома.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: gennadii54081

Share

10

Re: Турчин

ТУРЧИН Сергій Тимофійович, 1873 р.н., уродженець Б. Слобідка, українець, б/п. Проживав у с. Б. Слобідка Золотоніського р-ну. Черкаської обл. Робітник. Колегією ДПУ УРСР 30 березня 1930 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 20 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ТУРЧИН Яків Іванович, 1898 р.н., Полтавська обл., українець, б/п. Проживав у м. Золотоноша. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 21 березня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 9 лютого 1957 р. Черкаським облсудом.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Thanks: gennadii54081

Share

11

Re: Турчин

ЦДІАК, ф.2007, оп.1, спр.3208    Сповідні розписи церков Харківської протопопії за 1795р.

м.Валки, ц.Р-ва Б-цы

Казенные ...:

562  вдова Дария Стефанова Турчиха  45,  дочь  Ирина  16
523  Самуил Димитриев Турчин  48,  сыны:  Яков  24, Клим  17, Иван  16

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков
Thanks: Алена1

Share

12

Re: Турчин

26 грудня 2005 19:16

Підпільний шлюб

Мешканка села Городниця Підволочиського району на Тернопільщині Емілія Турчин 40 років вдавала, що не має чоловіка. Лише після 1991-го її коханий Ілько Оберишин, 75 років, вийшов із таємної схованки. Тоді ми зустрілися з ним у Тернополі. Чоловік відмовився розповісти, у кого переховувався. Вдруге зустрілися цього року.

https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/100/100789_1_w_300.jpg?v=0

Уже саме знайомство цієї пари було нелегальним. Наприкінці 40-х батько Емілії, Михайло Турчин, пустив переночувати кількох вояків Української повстанської армії. Донька провела їх на горище. Уже хотіла спускатися, коли найсимпатичніший раптом її поцілував. Від несподіванки Емілія не опиралася.

На допиті Емілія повідомила, що нагуляла дитину від чоловіка рідної сестри

За кілька років побратими Ілька загинули. Лісову схованку викрили енкаведисти. Іти було нікуди. 1951 року надрайоновий провідник Організації українських націоналістів Ілько Оберишин оселився в Турчина на горищі.

Ілько з Емілією закохалися, таємно повінчалися. Емілія завагітніла.

З пологового будинку поверталася як мати-одиначка. Для консервативного гуцульського села це був майже вирок. Її вважали безпутною жінкою, а вона підтримувала цю легенду. Знаходилося чимало охочих провести Емілію додому.

— Більшого не дозволяла, — розповідає. — Усі знали, що в мене є дитина. Але відчували, що я не легковажна.

Її кілька разів викликали на допит, аби з"ясувати, від кого син. Емілія вдавала з себе жінку легкої поведінки. На черговому допиті "розкололася" — повідомила, що нагуляла дитину від чоловіка рідної сестри — Василя Цетнара.

Василь був якимсь начальником у районній торгівлі. Він підтвердив, що Аркадій — його син.

Звісно, мати не дала хлопчикові батькового прізвища. Навіть побоялася вказати справжнє по батькові. Назвала Аркадія Романовичем — за підпільним псевдонімом чоловіка.

Батько опікувався Аркадієм, доки хлопчик не підріс. Потім лише спостерігав за малим крізь шпарину на горищі. Коли синові виповнилося 12, Емілія розповіла йому, що є люди, які мусять переховуватися від несправедливої влади.

— Адю, не зрадиш тата? — хвилювалася. — Бо ж нас розстріляють, а тебе віддадуть у сирітський будинок.

— Ні, — сказав хлопець.

Та якось він грав із сусідом Іваном Бернадським у футбол. Забувши про пересторогу, гукнув батькові на горище, аби подав м"яча. Емілія мало не зомліла. Каже, що її 17-річний Бернадський здогадався про таємницю, але виду не показав.

Двічі, коли відлюдник спускався з горища, його зненацька заскакували сторонні. На щастя, народився Ілько на Прикарпатті, тож у Городниці його не знали в обличчя. Емілія, долаючи тремтіння в голосі, зверталася до чоловіка на "ви". Його сприймали за чужого.

Оберишин поводився обережно, хоча, бувало, виходив. Інколи зникав із хати, не сказавши куди. А сам ішов пішки до Тернополя, за 40 км. Бувало, навіть проходив повз будівлю обласного КДБ. Ночував або на вокзалі, або в копиці сіна.

Але здебільшого сидів на горищі. Мав там дерев"яний лежак і три електрогрілки. Лежак влаштував за димарем, який слугував за піч.

Обличчя в чоловіка побіліло, наче вапно. Аби зловити трохи сонця, удосвіта йшов у посадку кукурудзи. А як темніло, вертався додому.

За 40 років Ілько жодного разу не захворів. Регулярно робив фізичні вправи. Читав газети. Якщо в хаті нікого не було — спускався й тихенько вмикав телевізор чи радіо.

Ілько Оберишин і тепер мало буває на вулиці. Якщо ж виходить, то з ціпком, бо нездужає. І дружина регулярно позичає його в чоловіка.

— Дай, — просить, — бо в мене нерв защемлений.

Вона на п"ять років молодша за чоловіка. Разом прожили 53 роки, з них "легальних" — 13. Досі мешкають у Городниці. Ділять на двох чотирикімнатну хату. Колись Емілія взяла кредит і збудувала окремо від батьків власне житло.

Міська рада подарувала квартиру в Тернополі —як народному герою

Аркадій живе окремо, з дружиною Аллою й двома синами, 1972 і 1977 років народження. Коли старший онук почав усвідомлювати світ, його відвезли в Підволочиськ, до сватів. З народженням другої дитини подружжя перебралося на Хмельниччину. Онуки дізналися про діда лише після 1 грудня 1991-го.

Як знайти хату Оберишина, запитав у літньої жінки.

— Це ж той, що був у повстанцях. А тепер хворий, і пенсії не дають. Кажуть — "ворог", — розповіла дорогою. — Який він ворог? Я з Лемківщини. За німців повстанці 13 мостів у нас підірвали.

Торік Оберишину дали пенсію — 260 грн. Міська рада подарувала квартиру в Тернополі, як народному герою. Доки був молодшим, очолював обласний "Меморіал". Надрукував книжку спогадів "Півстоліття в підпіллі". Побував у США — зустрічався з бойовими побратимами. Каже, що хоче перебратися до Тернополя — у свою квартиру. Але дружина проти, любить сільське життя. Оберишин погоджується, адже вона стільки витерпіла заради нього.

https://gazeta.ua/articles/people-newsp … yub/100789

Thanks: gennadii54081

Share