Re: Кугій
Короткі біографічні відомості (постійно доповнюються)
Кугій Марко Микитович (27.2.1885 р., м. Кременчук - помер 4 березня 1964 р. у м. Кременчук)
Народився у сім'ї Микити Тимофійовича та Олени Трохимівни Кугієвих.
Почав трудову діяльність у 1897 р.
Учасник Першої світової війни, рядовий у 59-му піхотному Люблінському полку. Був щонайменше двічі поранений (08.03.1915 та 18.08.1916), 13.12.1916 залишений на полі бою.
Член КП(б)У з серпня 1924 р. Номер партквитка станом на 1954 р.: 2238183
У 1925 - делегат Всеукраїнського з'їзду рад від Полтавської губернії.
Станом на 1930 р. проживав разом з сином, Олексієм Марковичем 1911 р.н. за адресою м. Кременчук, вул. Першотравнева 79. Станом на 1925 та 1937 р. проживав за тією самою адресою.
Працівник м'ясозаводів. У першій половині 1930-х рр. призначений директором Кременчуцького лісопильного заводу.
У травні 1944 р. нагороджений медаллю "За трудову доблесть" за відновлення лісопильного заводу.
Станом на 1947 р. директор Деревообробного комбінату.
У ДАПО є 2 його особові справи, датовані березнем 1947 р. (ф. П-13, оп. 2, спр. 3663) та 1954 р. (ф. П-13, оп. 2, спр. 3950).
Кугій Олександр Демидович (теж Данилович) (1891 - після 1959 р.).
Працював "на виробництві" з 1915 р.
У Червоній армії у 15.5.1920-21 та 1922 рр. Служив на артскладах у Кременчуці.
З серпня 1927 по 24.2.1928 працював у канцеларії при будівництві мосту через р. Псел.
З 2.5.1930 - ударник на будівництві (довідка Харківської окрфілії будівельних робітників, Робітком № 15 від 25.12.1931 р.)
За довідкою від 6.3.1933 р. бідняк, мав 0,36 га землі у Рокитнянській сільській раді. За довідкою від 21.3.1935 за маєтковим станом "кулак" і позбавлений виборчих прав.
З 10.3.1932 по щонайменше 17.2.1935 чи раніше працював обліковцем на 1-й червонопрапорній друко-літографії ім. Г.І. Петровського (1-ша Держдрукарня, м. Кременчук, Ленінський проспект). Був секретарем цехкома [ВЛКСМ?, КП(б)У?], у 1933 р. був на селі та виключений, як "позбавленець".
У 1933 р. був у 2-й роті "Воентрудпохода" по збору хліба. Також працював у С.Г. Артілі ім. Г.І. Петровського Демидівської с/р. З 22.4 по 28.6.1933 працював у Садківській с/р по виготовленню списків хлібного податку.
23.11.1934 позбавлений виборчих прав кременчуцьким міськвиборчкомом.
У листопаді 1943 р. значиться як такий, що проживає у хут. Щербаки Рокитнянської с/р.
Син: Кугій Борис Олександрович, нар. у 1926 р. у с. Рокитне. Рядовий. Загинув 20.11.1943 р. Похований: с. Дівоче Поле Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.
[КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1959 рік - цивільна справа № 2-515 за заявою Кугій Олександра Демидовича про встановлення факту реєстрації шлюбу з Щербак Ксенією Іванівною].
Кугій Яків Михайлович, нар. 1893, м. Кременчук. Військове звання: ст. лейтенант (12.07.1943), рядовий (20.02.1945)
Особова справа: https://spbarchives.ru/infres/-/archive … 0/1-3/2983
Кугій Іван Михайлович 1894-95 р.н.
Починаючи з навчального року 1911/12 навчався у Царсько-слов'янській школі садоводства та городництва.
Станом на 1918 р. громадянин м. Кременчук, гвардієць революційної охорони м. Петрограда, комендатура Нарвського району. Проживав: Нарвськой район, 4 підрайон, вул. Забалканск., буд. 122, кв. 25. Час, коли з'явився у підрайоні: 28 вересня 1918 р., 23 роки.
Кугій Григорій Павлович 1894-95 р.н. - 31.1.1933, м. Ромни
Станом на 1933 р. працював сторожем у М.Т. в м. Ромни.
Кугій Григорій Іванович (1896 р., с. Рокитне — 22.10.1943, с. Дача Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл.)
станом на 1936 р. робітник на 2 мех[анічному] заводі, проживав у с. Рокитному.
Рядовий. Дата і місце призову: Кременчуцький РВК, останнє місце служби: 233 сд.
Загинув 22.10.1943 р.
Дружина Варвара Іванівна Кугій 1903/4 р.н., дочка Таїса нар. 30 жовтня 1936 р. у с. Рокитному. Донька: Кугій Любов (згідно з донесенням).
Джерело
Кугій Пантелеймон Юхимович, народився 1899 у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Призваний Кременчуцьким РВК, червоноармієць 233 СД. Загинув 19.10.1943 р. Похований: с. Дача Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл.
Дружина: Наталка Гаврилівна 1900 р.н.
Син: Анатолій Пантелеймонович 1928 р.н. станом на 1944-46 р.. проживали у с. Потоки.
Кугій Олександр Єлисейович, народився 18/29.3.1900 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
До революції - міщанин м. Кременчука.
Освіта - малограмотний. Чоботар.
Вступив у колгосп у 1930 р. До 1933 р. проживав у с. Потоки, працював у колгоспі Червона зоря. У 1934 засуджений за вбивство хлопця на 5 (7) років. З 1933 р. до 1938 р. - проживав [відбував покарання?] у м. Хабаровськ. У 1939 р. повернувся в Потоки.
У 1941 р. мобілізований у 144-й запасний артилерійський полк. З 30.6.1941 служив рядовим у 139 кав. полку 34 дивізії РСЧА, рядовий, чоботар. 19.7.1942 потрапив у полон у Ростовській області, під Костянтинівкою. У Німеччині працював у м. Гаген на взуттєвій фабриці.
19.7.1945 вивезений англійцями чи американцями з м. Фургалі, Німеччина.
Відряджений у Грузію у 3-й окремий робітничий батальйон, ймовірно у м. Ткібулі.
Станом на 1948 більше не проживає у с. Потоки, місцевій раді не відомо його місце проживання. Дружина - у м. Кременчук.
Мати - Кугій Пелагея Ст. 1874-74 р.н., до війни у м. Ленінград, у 1945 р. у с. Низи Кр. р-ну (у зятя). Сестра Горбенко Г.К. 1916-17 р.н. до війни у с. Низи, у 1945 р. - там само у колгоспі.
Дружина - Кугій Тетяна Яківна 1896 р.н., у та до 1945 р. - у с. Потоки, у 1948 - у м. Кременчук.
Донька Олександра Олександрівна, 1924 р.н. у с. Потоки; до війни у с. Потоки, була на роботах у Австрії з 15.5.43 до 9.6.45; прибула 4.9.1945, у 1945 р. у м. Кременчук, працює на електростанції. Донька Лідія Олександрівна, нар. 16.4.1927 - до війни у с. Потоки, у 1945 р. працює провідницею.
Кугій Сергій Пименович, народився у 3.4.1900 р. у с. Магдалинівка (райцентр) Дніпропетровської обл.
Станом на 1943 р. член ВКП(б) у Магнітогорську.
У 1920-22 служив стрілком у конвойному батальйоні, м. Дніпропетровськ
Член КП(б)У з 1939 р.
31.3.1945 р. нагороджений орденом "Знак почета"
У 1945 р. виїжджав за кордон, делегований Міністерством чорної металургії. Номер партквитка: 2333310 (виданий м. Дніпропетровськ, Червоногвардійський район)У 1946 р. у м. г. Магнитогорськ нагороджений медаллю "За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.". Працював "зам.нач.цеха" на "Магнитогорский Металлургический Комбинат, Кислородно-Компрессорный цех" (ОГАЧО ф. Р-274 оп. 10 спр. 90 л. 164)
З 1948 р. - начальник кисневого цеху на підприємстві "Тулачермет", м. Тула
У 1958 р. його робота зі створення кисневого агрегата та компресора розглядалася Комітетом з Ленінським і Державних премій СРСР.
Є його особова партійна справа у ОГАЧО датована 1943 р. (ф. П234, оп. 2, спр. 9198)
Є його виїзна справа у РГАЭ датована 1945 р. (ф. 8875, оп.60, спр. 1077)
Є його преміальна справа у РГАЭ датована 1958 р. (ф. 180, оп. 3, спр. 164)
Дружина Марія Миколаївна Чернявська 1902 р.н., нар. с. Очеретовате Дніпр. обл., мав трьох дочок.
[Може бути особова справа на підприємстві за місцем роботи плюс партійні і за місцем проживання]
Гукович (Кугій) Олена Митрофанівна (15.04.1900, м. Черкаси — 27.06.1979, м. Київ) — дружина Гуковича Олександра Сергійовича. Походила з родини, де було 11 дітей. Працювала у Криму вчителькою хімії у школі N 12 у Севастополі, парторг школи [член КП(б)У]. Після переїзду в 1954 р. до Києва була лікарем-кардіологом санаторію у Ворзелі.
[Може бути особова справа у санаторії Ворзель чи ДАКО (партійна)]
Кугій Іван Дмитрович, народився у жовтні 1901 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Батько - робочий. Освіта неповна середня.
У ЧА у 1922-24 рр. З 1917 до 1922 працював ткачем на суконні фабриці. У 1919 р. був у продзагоні Коваля. У 1924-28 - помічник пожежного інструктора. У 1929 на курсах пожежників. У 1930 р. інструктор Окрскотарсоюзу. З 1930 р. у Бригадирівському районі інструктор райспоживсоюзу.
Член КП(б)У з 12.1930 р. Станом на 1934 номер партквитка: 1723568, станом на 1940 р.: 0790598, станом на 1945 р.: 6707920.
У 1932 - секретар партдільниці совхозу "Ударний". У 1933 замдиректора цього совхозу. З 7.1933 працює завідуючим заготконтори райспоживсоюзу.
Учасник тзв. війни "Із звільнення західної України" 1939 р.
У лютому 1940 р. переведений з посади другого секретаря Козельщанського райкому КП(б)У Полтавської області, на посаду першого секретаря Клеванського райкому КП(б)У Рівненської області. Станом на 21.5.1940 - Секретар Клеванського РК КП(б)У.
З 1943 р. учасник Радянсько-німецької війни. Призваний "Абзелиловский РВК, Башкирская АССР, Абзелиловский р-н". Капітан, парторг 49 кавалерійського полку, 8-ї ДВ КД, 6-го гв. КК. У 1943 р. нагороджений орденом Червоної зірки.
З 20.3.1945 - директор Бригадирівського маслозаводу (Козельщанський район).
З 2.8.1945 - директор Козельщанського райспоживсоюзу.
Дочка Таїсія Іванівна Кугій, нар. 21.10.1925 у с. Потоки. З 1934 не жила з батьком. Станом на 1944-46 проживала у с. Потоки у родині Крутських. Станом на 1998 проживала у Кременчуці.
Дружина - Круцька (Крутська) Єфросинія Архипівна, проживала в м. Потоки. Мала сестру Оляну?.
У РГАСПИ є його особова справа, датована березнем 1947 р. та містить 18 аркушів (ф. 17. оп. 100. спр. 182 459).
[Може бути особова справа у РГВА, ЦАМО РФ, ДАПО та ДАРО (партійна і за місцем роботи)]
Кугій Василь Юхимович, (1902 р., с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області - 1944 р., м. Одеса).
Учасник тзв. "громадянської" війни. Станом на 1918 - канцелярист 1-го району Кременчуцької міської державної варти; козак Потокської волості Кременчуцького повіту. Член ВКП(б) з 1931 р. З січня 1937 р. – директор сталепрокатного заводу ім. Дзержинского, м. Одеса. Учасник оборони Одеси. В евакуації – директор Пожевського (Пожвинського) металургічного заводу (Пермська обл.). У 1944 р. прибув до Одеси для відновлення сталепрокатного заводу, але того ж року помер у Одесі. Проживав за адресою Одеса, вул. Пироговська 3, кв 57.Станом на 1939 р. номер партквитка: 1827910.
У РГАСПИ є його особова справа, датована липнем 1939 р. та містить 16 аркушів (ф. 17. оп. 100. спр. 211879).
У РГАЭ є його особова справа, датована січнем 1939 р. та містить 19 аркушів (ф. 8875. оп. 56. спр. 958).
[Може бути особова справа у ДАОО (партійна і за місцем роботи)]
Кугій Костянтин Григорович, народився у вересні 14.4.1902 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Батько тесляр, помер у 1921 р., мати домогосподарка померла у 1928 р.
У 1933-34 рр. - заступник голови колгоспу "Червона Зоря", с. Потоки Кременчуцького району.
У 1934-37 рр. - голова колгоспу "ім. Шевченка", с. Демидівка Кременчуцького району.
З липня 1937 член правління, завгосп експедитор Артілі "Сукноткач", с. Потоки Кременчуцький район Полтавської обл.
Вступив у кандидати КП(б)У у 1931 у Запорізькому міськкомі КП(б)У. Номер картки: 0630751
Став членом КП(б)У у лютому 1939 р., первинна парторганізація Артіль "Сукноткач", с. Потоки Кременчуцький район Полтавської обл.
Станом на 1944-46, дружина Феодосія Петрівна 1898 р.н., проживали у с. Потоки, чоботар, дітей не мали.
Учасник Другої світової війни з 30.09.1943. Станом на 16.05.1945 єфрейтор, значиться як безпартійний.
Кугій Семен Іванович, народився у 1903 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області. Старшина. Значиться таким, що загинув у 1944 р.
Дружина: Євдокія Іванівна 1904 р.н.
Діти: Микола Семенович 1930 р.н., Володимир Семенович 1934 р.н., Василь Семенович 1939 р.н., Грирорій Семенович 1941 р.н.
Станом на 1944-46 рр. проживали у с. Потоки.
Кугій Андрій Митрофанович, народився у 1906 р.
Станом на 30.5.1939 - лісничий у м. Сміла Черкаського повіту.
Вступив у КП(б)у у листопаді 1940 р. Номер партквитка: 3649731.
Дружина Олександра Йосипівна 1907/08 р.н.
30.5.1939 у м. Сміла народився син Андрій.
Кугій Григорій Іванович, народився у 1908 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Згідно з довідником "Кадровый состав органов государственной безопасности СССР. 1935−1939" станом на 09.02.1936 проходив службу у Київській області, а станом на 31.05.1939 – у Київському воєнному окрузі.
З 13.9.1937 - помічник оперуповноваженого ХІ відділ Київського обласного УНКВС
З 15.10.1937 - оперуповний 4 відділ Житомирського УНКВС
З 2.8.1938 - інспектор 9 відділ Житомирського УНКВС
З 15.9.1938 - особливий уповноважений Житомирського УНКВС
Станом на липень 1940 працював у особливому відділенні НКВС у Бессарабії.
Згідно з виданням "Книга памяти сотрудников органов контрразведки, погибших и пропавших без вести в годы Великой Отечественной войны 1941−1945 гг.": "Украинец. Ст. лейтенант, зам. нач. ОО НКВД 17 с[трелкового]к[орпуса] 12 А[рмии] Ю[го-]З[ападного]Ф[ронта]. Член ВКП(б). Пропал без вести 25.05.1942 г. в К[иевском]В[оенном]О[круге]."
Дружина: Пикуль Уляна Іллівна, Глобинський район Полтавської області, с. Пироги а також Крюків Ковальський провулок номер 6 (станом на 1945 р.). Донька Валентина Григорівна, нар. 20.5.1934 р.
В управлінні ФСБ в Омський області зберігається його архівна особова справа.
[Може бути особова справа у ЦА ФСБ у ДАКО (партійна)- немає; може бути інформація у УСБУ Полтавської обл., де вірогідно почав працювати у НКВС; може бути інформація у Республіці Молдова]
Кугій Андрій Іванович, народився у 25.10.1908 р. у с. Велика Кохнівка Кременчуцького району Полтавської області.
Освіта - 5 класів.
З 1926 по 1941 проживав у Кременчуці. Станом на 1930 р. значиться у списках виборців, безробітний.
У РСЧА з 1930 по 1933 у якості помічника командира взводу та у 1941 р. - старший сержант, зарахований в ряди РСЧА. У вересні 1941 р. взятий у полон у м. Ізюм. Звільнений американськими військами 27.4.1945 р. та у липні переданий до СРСР.
Станом на 1945-49 рр. - робітник на паперовому заводі "Енсо" (Светогорський ЦПК)
Дружина - Піценко Марія Кузьмівна, син Віктор Андрійович 1936-37 р.н.
Кугій Григорій Юхимович, 1908 р.н.
Соц. стан - з робітників, освіта - нижча. Батько до 1917 р. - "чорнорабочий на лісопильній фабриці, народився у м. Кременчук УРСР".
Член КП(б)У з липня 1930 р., прийнято у члени у м. Одесі.
1920-23 рр. - хлібороб у м. Потоки
1923-29 рр. - прядильшик на суконній фабриці у м. Потоки
1929-31 рр. - студент у "Рабфак при ИПО", м. Одеса
У 1931 р. - секретар Олевського райвиконкому ЛКСМУ Київської [нині - Житомирської] обл.
у 1931-33 рр. моротист у армії, м. Харків,
у 1933-34 рр. - секретар Балакліївського райвиконкому ЛКСМУ Харківської обл.
Проживав у Плискові з 1934 р.
Станом на 1.10.1934 - голова РПР [районна професійна рада] Плисківської райпарторганізації.
У серпні 1935 р. призначений секретарем Плисківського РК ЛКСМУ.
26.10.1936 р. вибув у "Розважевський райком" (Розважівський район Київської обл.)
Номер партквитка станом на 1935 р.: 1516400, зразка 1936 р.: 0708392.
Дружина Воскобойнікова Зоя Олександрівна 1911/12 р.н. Син Юрій, нар. 12 вересня 1935 р. у Погребищенському р-ні. тоді Київської обл., син Борис, дочка Ніна.
Волкова (Кугій) Єлизавета Пименівна (29.12.1909 Дніпро/Нижньодніпровськ - після 1947)
освіта 7 класів.
з 1933 до липня 1943 р. працювала машиністкою компресора на Дніпропетровському (Нижньодніпровському) вагоноремонтному заводі.
у 1939 р. прийнята у члени КП(б)У Амур-Нижньодніпровськім райкомом КП(б)У мiста Дніпропетровська.
У 1943 р. була вивезена німцями, як член ВКП(б), знаходилася у концтаборах. 15.4.1945 звільнена британськими військами.
До 15.3.1947 проходила фільтрацію.
Подальша доля невідома.
Кугій Сергій Григорович (також Семенович), народився у 1912 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Батько - робочий, помер у 1922 р.
Вступив у КП(б)У у 1939 р.; номер партквитка зразка 1936 р.: 2380434. На той час працював дитячому будинку у м. Звенигородка (за тогочасним адміністративним поділом Київської, нині – Черкаської обл.), з 1940 по 1941 працював помічником оперуповноваженого РО НКВС у м. Звенигородка.
Згідно з виданням "Книга памяти сотрудников органов контрразведки, погибших и пропавших без вести в годы Великой Отечественной войны 1941−1945 гг." : "Украинец. Оперуполномоченный Звенигородского РО НКВД Киевской обл. Член ВКП(б). Погиб 21.09.1941 г. в с. Харьковцы Переяслав-Хмельницкого р-на Киевской обл.
Дружина: Юзефа Вікторівна 1915 р.н., мав двох дочок.
[Може бути особова справа у ФСБ, ГДА МВС, РГВА, ЦАМО РФ, ДАКО чи ДАЧерО (партійна)]
Кугій Семен Васильович (1913 р., с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області - 1942 Харківська обл.)
З 1934 р. до 1942 р. жив та працював у м. Близнюки Харківської області. Вступив у КП(б)У у 1940 р. У 1940 р. призначений штатним пропагандистом Близнюківського райкому КП(б)У (ДАХО ф. 2й Харківський обком КП(б)У, оп. 1, спр. 495, арк. 18).
Арештований на початку 1942 р. На момент арешту – штатний пропагандист Близнюківського райкому КП(б)У; номер партквитка зразка 1936 р.: 23257584.
Засуджений вироком військового трибуналу ХО до розстрілу. У 1959 р. посмертно реабілітований.
Номер партквитка станом на 1944 р. (картотека ЦДАГО): 2375584.
Станом на 1942 р.: мати: Кугій Ольга Петрівна 1882 р.н., Донбас, шахта "Красная", дружина Журавльова Юлія Василівна 1912 р.н., Красноярський край, Красноярській р-н, К-З ім Кірова, син Вадим Семенович 1936 р.н. там само.
Батько працював вибойщиком на млині. Помер у 1921 р.
Детальнішу інформацію можна знайти за посиланням: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ … справа.pdf
Кугій Микола Юхимович (1913 р., с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області - 4.05.1942, Київ).
Станом на 1939-40 рр. – працівник редакції газети Заводська правда, Київ, що видавалася на Київському авіазаводі №43.
Станом на 1940 р. – редактор газети "Красное знамя" [місце невідоме].
Станом на 1941 р. – старший політрук 159 стрілкової дивізії. Проживав з дружиною у Києві, за адресою м. Київ, Хрещатицький провулок, буд. 9. Призваний Ленінським РВК м. Києва.
Значиться пропавшим безвісти у жовтні 1941 р. та 10.05.1943. Насправді перебував у київському підпіллі, керівник підпільної групи на 4-й взуттєвій фабриці (у ДАКО є інформація про це, див. відповідну картотеку). Значиться таким, що загинув 4.05.1942 у Бабиному ярі.
[Може бути особова справа у РГВА, ЦАМО РФ, ДАКО (партійна)]
Кугій Іван Іванович, народився 12.07.1913 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Згідно з виданням "Книга памяти сотрудников органов контрразведки, погибших и пропавших без вести в годы Великой Отечественной войны 1941−1945 гг.": "Украинец. Сержант, нач. Попельнянского РО УНКВД Житомирской обл. Член ВКП(б). Пропал без вести. Дата выбытия неизвестна."
В управлінні СБУ в Житомирский області зберігається його архівна особова справа.
У РГАСПИ є його особова справа, датована липнем 1940 р. та містить 10 аркушів (ф. 17. оп. 100. спр. 197584).
Кугій Григорій Дмитрович, народився у 1913 р. у м. Кременчук.
З 1941 р. у РСЧА. Учасник оборони Одеси. Писар на Чорноморському флоті.
Член ВКП(б) з 1943 р.
Нагороджений орденами та медалями.
Кугій Василь Дмитрович, народився у жовтні 1915 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області. Рядовий. Загинув 15.10.1943 р. Похований: с. Дача Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл. [с. Потоки Кременчуцького р-ну, КП-06-471]. За даними з подвірної книги - демобілізувався.
Мати: Ганна Тимофіївна 1880 р.н.
Сестра: Марія Дмитрівна 1908 р.н.
Дружина: Тетяна Омелянівна Дяченко 1911 р.н.
Діти: Ганна Василівна 1936 р.н., Володимир Васильович 1937 р.н., Тамара Василівна 1939 р.н., Ліда Василівна 1941 р.н.
Кугій Іван Михайлович (1926, ст. Незлобная Ставропольського краю - після 1956)- проживав у ст. Незлобная
- з осені 1942 р. до січня 1943 р. у станиці Незлобная працював чорноробом при одній з військових німецьких частин
- у грудні 1943 р. при відступі німецької частини під натиском радянських військ, разом з німецькою військовою частиною виїхав в німецький тил
- до 6 травня 1945 р. працював водієм
- до серпня 1946 р. включно - "проходив перевірку" = знаходився в фільтраційному таборі НКВД
- в серпні 1946 р. за службу у німців був спрямований на спецпоселення терміном на 6 років
- 23 грудня 1951 заарештований
- 24 січня 1951 року по вироком військового трибуналу Білоруського військового округу на підставі ст. ст. 58-I «а» і 82 ч. 2 КК РРФСР засуджений до 25 років позбавлення волі в ВТТ, з поразкою в правах, передбачених п.п. «А», «б», «в» ст. 31 КК РРФСР строком на 5 років, з конфіскацією всього майна
- 16 лютий 1952 вирок залишено в силі ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР
- 19 січня 1956 року Постанова Пленуму Верховного суду СРСР "Вирок військового трибуналу Білоруського військового округу від 24 грудня 1951 року та ухвалу Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 16 лютого 1952 року в відношенні Кугія Івана Михайловича скасувати і справу про нього на підставі пункту 5 ст. 4 КПК РРФСР провадження припинити.
Джерело.
Христич (Кугій) Надія Миколаївна, народилася у 31.1.1927 р. у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області.
Батько - Кугій Микола Дмитрович 1903 р.н., "усі 4 роки" приймав участь у "вітчизняній війні"; у 1947? р. вступив у партію; станом на 1945 р. - працював у колгоспі "Червона Зоря". Помер у Потоках 11 січня 1947 р. Мати, Кугій Марія Терентіївна, 1903 р.н., станом на 1945 р. - домогосподорака. Мала брата, який під час війни залишався у с. Потоки. Згідно з подвірною книгою, мала сестру Віру Миколаївну 1940 р.н.
До приходу німецьких військ проживала в с. Потоки та навчалася, закінчила 6 класів. На початку 1943 р. вивезена на примусові роботи в Берлін. З 26.5.1945 по 25.9.1945 працювала у радянській військовій частині. Додому повернулася 30.10.1945.
Станом на 1946 р. працювала у колгоспі.
Станом на 2000-ні проживала у с. Потоки, вул. Колгоспна, 7.