1

Тема: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Вікі:

Микола́ївка — село в Україні, в Новомосковському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 3324 особи. Центр Миколаївської сільської ради.

Село Миколаївка знаходиться на березі річки Губиниха, вище за течією примикає смт Губиниха, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Хуторо-Губиниха. Поруч проходить залізниця, платформа 159 км за 1,5 км.

Село Миколаївка засноване в другій половині XVIII століття.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Миколаївської волості, мешкало 5108 осіб, налічувалось 708 дворів, православна церква, 8 лавок, відбувалось 2 ярмарки на рік.

В селі народилися:

Федір Максимович Клименко — український живописець, художник-графік.
Василь Чапленко — український історик
Юхим Автономович Кривошея — Герой Радянського Союзу

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

2 ( 31-01-2020 10:53:16 змінене kbg_dnepr )

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Миколаївка - село, центр сільської Ради. Розташована між річками Самарою і Кільченню, за 18 км на північний захід від районного центру і за 10 км від залізничної станції Губиниха. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Дпіпрельстан, Королівка, Нове. Населення - 4065 чоловік. 

Перші поселення на території нинішньої Миколаївки виникли в другій воловині XVIII століття. Заселення почалося спочатку на балці Губинисі. Сюди переселяли селян з дрібних хуторів і навіть із сусіднього Павлоградського повіту. Добрі природні та кліматичні умови сприяли досить швидкому зростанню села; в 1859 році у Миколаївці налічувалося понад З010 мешканців В основному це були державні селяни. Після реформи 1861 року 1513 ревізьких душ одержали 8199 десятин землі. Розмір кожного наділу становив 5,4 десятини.
Крім базарів, тут щорічно збиралися два великі ярмарки, на яких торгували хлібом, худобою, кустарними виробами. У зв'язку з розвитком торгівлі було збудовано 3 крамниці. На початок 90х років XIX століття в селі проживало 5108, а в 1897 році - 6937 мешканців. Кількість землі лишилася такою ж, як і перед реформою. При переділі землі в общині у 1902 році вона вже розподілялася не на 1513 ревізьких душ, а на 3877. Розмір наділу зменшився до 2,15 десятини. Якщо ж сім'я мала, наприклад, 7 ревізьких душ, то четверо з них ставали безземельними, бо наділи мали право одержати тільки 3 члени сім'ї. Малоземельних і безземельних селян у Миколаївці була більшість. Купити землю вони не могли, бо ціни на неї весь час підвищувалися. Якщо в 1860 році десятина землі коштувала 18 крб., то в 1907 році - 235 карбованців.
Збіднілі мешканці села йшли наймитувати до поміщиків та куркулів, наймалися па сільськогосподарські роботи на робітничому ринку в Перещепиному, Частина їх шукала роботи на заводах Катеринослава, Кам'янського, на шахтах Донбасу. Тій бідноті, що залишалася працювати на своїх клаптиках землі, було не легше. Середнім врожай з десятини за 1904-1906 рр. становив: озимого жита - 48,5 пуда, ярої пшениці - 48,3 пуда, ячменю - 52 пуди. Цього часто не вистачало, щоб після сплати податей та поборів дожити до нового врожаю.
Розвиток капіталізму викликав дедалі більше класове розшарування населення. Тяжкі умови праці, експлуатація з боку поміщиків і місцевих багатіїв штовхали трудящії  на боротьбу, яка особливо посилилася в період революції 1905 року. В грудні 1905 року селяни Миколаївки захоплювали ліс та складене в степу поміщицьке сіно. Коли поміщик Урусов збільшив орендну плату на землю, жителі села відмовилися від тієї оренди.
В ході революції зростала політична свідомість селянства. У доповіді новомосковського повітового справника катеринославському губернатору говорилося, що 25 грудня 1905 року кілька жителів Миколаївки «займалися агітацією серед селян», вимагали скликання Установчих зборів і повалення існуючого дерясавного ладу. Для цього вони збирали сільські сходки та з'їзди виборних з усього повіту. За революційну діяльність 6 жителів Миколаївки було заарештовано і відправлено до новомосковської в'язниці, звідки деяких з них заслали до Вологодської губернії.

imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i- … aivka.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

3 ( 01-02-2020 10:54:16 змінене kbg_dnepr )

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Там само. Продовження

На час столипінської аграрної реформи в общинному користуванні мешканців села було 8199 десятин землі. Більшість селян виступала проти виходу з общин, але з 1910 року їх примусили це зробити. Продавши за безцінь землю, бідняки йшли у найми до поміщиків Компанійців, Урусових або шукали роботу на стороні.
На всю Миколаївську волость до Жовтневої революції був лише один фельдшер.
Першу школу початкової грамоти в селі створено у 1862 році. Містилася вона в тісній, низькій кімнаті. Парт не було, діти сиділи на ослонах, один учитель навчав 43 хлопчиків і 3 дівчаток. Звичайно, ні про які доцільні педагогічні методи навчання чи якісь наочні приладдя не могло бути й мови. Зате добре була розроблена система покарань: затріщини, смикання за вуха, виривання волосся, діти по кілька годин коліньми стояли на мішку з сіллю. У 1875 році почало діяти однокласне земське училище. Приміщення училища не ремонтувалось, і місцевий учитель так доповідав про нього у 1896 році комітету грамотності: «В школі тіснота, сиро..., погане приміщення, старі вікна і двері тут сильно прогнили... доводять як учнів, так і вчіпелів до простудних захворювань. Школа потребує ремонту або нового приміщення. але сільська громада не звертає на це уваги». Крім 4-х однокласних земських шкіл та церковнопарафіальної школи, в Миколаївці у 1913 році було ще двокласне міністерське училище. Однак 70 проц. населення дореволюційного села було неписьменним. Не всі діти бідноти могли потрапити до школи. Не всіх бажаючи приймали вчитися, та й крім того з малих літ вони змушені були допомагати батькам у господарстві. Багатьох з них віддавали в найми. Тільки невеликій частині бідноти вдавалося здобути освіту. Допомагали їм у цьому прогресивно настроєні вчителі села Д. Н. Пищулка, А. Д. Маляров та інші.
Ще більше погіршало життя трудящих під час першої світової війни. Село залишилося без робочих рук. Реквізиція коней позбавила тягла багато господарств. Викликана війною дорожнеча життя по-різному відбилася на становищі окрему соціальних груп селянства. Якщо біднота, сільськогосподарські робітники терпіли нестатки, то поміщики і куркулі наживалися, продаючи сільськогосподарські продукти за нечуваними на той час цінами. Це не могло не впливати на загострення боротьби селянства проти поміщиків і куркульства.
Звістка про Лютневу революцію надійшла у Миколаївку на початку березня. На майдані біля волосної управи відбувся мітинг. Було заарештовано представників місцевої влади. Вже в квітні відбулися вибори до волосної Ради. Однак обраними виявилися, головним чином, представники заможних верств населення, які захищали свої класові інтереси.
В грудні 1917 року в село приїхав безпосередній учасник Жовтневого збройного повстання в Петрограді матрос Балтійського флоту Й. Коцюба. Він розповідав односельчанам про штурм Зимового палацу, про Леніна. На початку січня 1918 року миколаївці переобрали волосну Раду селянських депутатів. Почався розподіл поміщицької землі, інвентаря, худоби. Активну допомогу органам Радянської влади подавали революційно настроєні вчителі села П. Н. Пищулка і його брат Д. П. Пищулка.
Ця робота була перервана австро-німецькою окупацією. В Новомосковсккому повіті лютували два «експедиційні» загони, які відбирали у селян худобу, зерно і повертали їх поміщикам. Вони розстрілювали і вішали активістів, сікли селян різками.
Влітку 1918 року під керівництвом більшовицьких організацій у повіті почали формуватися партизанські загони. Миколаївський загін очолили селяни-бідняки М. К. Хижняк та Д. Ї. Бутенко. Партизани переховувалися в Самарському лісі. Селяни приходили сюди із зброєю, що збереглась у них ще з часів імперіалістичної війни. Частину зброї привезли з Павлограда, частину відбили у гетьманців.
Повстання проти німецько-австрійських окупантів почалося 26 жовтня 1918 року. Озброєні люди поспішали до приміщення волосної управи, на даху якого майорів червоний прапор. Від імені революційного комітету в той день у селі було проголошено відновлення Радянської влади. Волревком скасував усі розпорядження гетьманських властей, приступив до розподілу землі між селянами. Вчителі записували дітей до школи, яка 28 жовтня повинна була розпочати навчання. В селі налагодили патрульну службу, її несли партизани. Вони відбили спроби каральною загону Чернова захопити Миколаївку.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4 ( 02-02-2020 12:18:55 змінене kbg_dnepr )

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Там само. Продовження

Наприкінці листопада 1918 року було обрано волосну Раду селянських депутатів. У повідомленні від 4 грудня 1918 року про хід повстанської боротьби нроіп гетьманців і петлюрівців у повітах Катеринославської губернії зазначалося, ню «... в найбільш революційних червоних ядрах в селах Василівці, Афанасівці і Миколаївці уже діють Ради. Економії взяті на облік». В селі відбувся мітинг, на якому прийняли резолюцію про допомогу катеринославцям у вигнанні петлюрівців. У січні 1919 року бійці Миколаївського повстанського загону брали участь у боях за визволення Новомосковська і Катеринослава.
Героїчно боролося населення і проти денікінців. Влітку та восени 1919 рок Миколаївський підпільний ревком зірвав мобілізацію, яку проводили представники денікінської влади. Уповноважені ревкому зустрічали на околиці Миколаївки новобранців з ін. волостей і завертали додому. Багато звільнених таким чином селян вступили до партизанських загонів. У загоні миколаївців, який налічував понад 100 чол., були Є. Г. Яланський, Т. Я. Готвянський, Л. М. Дуб та інші. Обороняючи Новомосковськ від денікінців, загинув організатор революційної молоді в Миколаївці командир комуністичного взводу Новомосковського гарнізону Й. Коцюба.
Наприкінці грудня 1919 року в Миколаївці відновилась Радянська влада. Головою волревкому призначили М. К. Хижняка, а після переводу його до повітового військомату з лютого 1920 року ревком очолював Г. Стоян.
Навесні 1920 року утворився партійний осередок у складі 7 комуністів, серед них були Г. Стоян, С. Хорішко, К. Хорішко, В. Лисогоря, А. Щербина та інші. У вересні того ж року організовано комсомольський осередок, до якого входило 8 чоловік. Кістяком осередку були молоді комуністи і комсомольці А. Щербина, К. Хорішко та інші.
Активну участь у боротьбі за зміцнення Радянської влади на селі брав комітет незаможних селян, створений у травні 1920 року, на чолі з Д. Л. Дерев'янком. До складу комітету входило 2 комуністи. Діяльність комнезаму нерозривно зв'язана з втіленням у життя ленінської аграрної політики. За рахунок земель, конфіскованих у князя Урусова та церкви, площа селянського землекористування збільшилася на 4822 десятини і становила 13 021 десятину. Комітет незаможних селян організував перевибори правління сільськогосподарської кооперації, куди проникли куркульські елементи. До правління було обрано представників від незаможного селянства і парторганізації. Багато комуністів, комсомольців та комнезамівців ела мужньо боролися проти бандитизму на Новомосковщині. Так, комісаром комуністичного підрозділу, а пізніше - Новомосковського комуністичного загону був житель села П. К. Хижняк. В тому ж загоні командирами взводів були О. Скакун, М. Бродянко, Н. Карноза, П. Хорішко та інші. Бойові подвиги миколаївців були гідно відзначені урядом, зокрема. П. Хижняка та К. Хорішка нагороджено орденами Червоного Прапора.
Ще в перші роки відбудовного періоду в селі створено колективне об'єднання, яке займалося садівництвом та насінництвом. До його складу увійшли всі члени Миколаївського комнезаму.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

5 ( 02-02-2020 12:16:22 змінене kbg_dnepr )

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Там само. Продовження

Восени 1927 року комнезамівці організували ТСОЗ «Незаможник», першим головою його обрали М. Ф. Яланського, а у 1928 році - Ю. А. Гирича. Товариство об'єднувало 60 господарств. На базі ТСОЗу в 1929 році виникла перша артіль. Організаторами її були Ю. А. Гирич, М. І. Бродянко, В. І. Бродянко, І. В. Куций, М. Ф. Яланський.
В степу поблизу Миколаївки на колишніх поміщицьких землях у 1928 році було засновано артіль «Дніпрельстан», головою її обрали О. Р. Щербину. В тому ж році артілі, одержала від Новомосковського райвиконкому трактор «Фордзон». Першим трактористом став член артілі А. О. Карноза.
Уже у 1930 році в Миколаївці було 6 сільськогосподарських артілей, до яких нступили майже всі бідняцькі та середняцькі господарства. Багато уваги зміцненню колгоспів приділяв партійний осередок села. За період з 1 січня 1929 року по 1 квітня 1930 року до нього вступило 16 чоловік.
У тому ж році на станції Кільчень було створено МТС. Невдовзі на околиці села для обслуговування місцевих колгоспів утворилася тракторна бригада на чолі з М. Деркачем. У 1932-1933 рр. в селі організували тримісячну школу трактористів. Цією професією оволоділи місцеві жителі С. Й. Зеленський, Т. А. Бичівник та інші.

Партійна організація села і сільська Рада спрямовували свою увагу на розвиток сільськогосподарського виробництва. Проводилися заняття з ланковими і бригадирами по підвищенню агротехнічних знань та семінари по обміну досвідом роботи. Серед колгоспників широко розгорнулося соціалістичне змагання за підвищення врожайності зернових та продуктивності тваринництва. В колгоспі «Оборона» Н. І. Мосьпан у 1936 році одержала від кожної свиноматки по 20 ділових поросят. За цей успіх її нагороджено орденом Леніна. Високе довір'я виявили трудящі, обравши її депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання. Колгоспи «Оборона» і «Новий побут» брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. У 1939 році її учасниками були 5 колгоспників, наступного року - 19.
З кожним роком заможнішим і культурнішим ставало життя селян. На вулицях, у школах і клубі з'явилося електричне освітлення. Медичну допомогу жителям подавала амбулаторія.
В Миколаївці було 2 початкові, 2 семирічні та середня школа, яка до війни зробила 4 випуски. Якщо до революції початковим навчанням було охоплено 200 дітей, то в 1939-1940 рр.- близько 2 тисяч. Після закінчення вищих навчальних закладів повернулися до рідного села і стали працювати вчителями О. Скакун, А. Щербина,
О. Саєнко та інші. Вже до 1939 року 240 жителів Миколаївки здобули вищу освіту, 7 з них стали лікарями, 8 - агрономами, 4 - інженерами, 88 - учителями. Уродженець Миколаївки, льотчик-винищувач П. А. Антонець брав участь у боях за республіканську Іспанію і відзначений урядовими нагородами.
З перших днів Великої Вітчизняної війни в Миколаївці створено винищувальний загін, командиром якого призначили секретаря партійної організації колгоспу «Новий побут» І. В. Пихаленка. З наближенням фронту партійні та радянські органи почали евакуацію населення, колгоспного майна та худоби до Ростовської області.
27 вересня 1941 року гітлерівці окупували село. Від їх рук у перші дні окупації загинули полевод колгоспу ім. Чкалова О. М. Литвиненко, трактористка комсомолка М. Ф. Зеленська, секретар комсомольської організації С. І. Хиря. Фашисти примусили їх вирити собі могилу і розстріляли на очах жителів села.
Партизанська група Миколаївки, яку очолив директор Житомирського сільськогосподарського інституту комуніст С. С. Філоненко, вже в перші дні окупації підірвала біля сільської Ради німецький танк, згодом висадила в повітря 2 мости на залізничній лінії Губиниха-Новомосковськ. Партизани знищували німецькі склади, не давали вивозити молодь до Німеччини. Вони також напали на німецький штаб у селі Мар'янівці й обстріляли колону німецьких автомашин.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

6

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Мешканці Миколаївки, які загинули або були поранені в першу світову війну
https://cutt.ly/7rHU2QF

Thanks: kbg_dnepr1

Share

7 ( 14-02-2020 14:03:26 змінене serg.dbn )

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Метричні книги Миколаївської церкви, яка знаходилась в селі Миколаївка (рос. Николаевка) Новомосковського повіту Катеринославської губернії. В наявності книги за 1883...1896 р.р., 1898 р. та 1899 р. (все що є на FS).
В метриках також зустрічаються записи стосовно мешканців наступних населених пунктів (рос.мов.): Анновка, Марьяновка, Королевка, Губиновские Хутора, Спаское, Красновщина.
https://drive.google.com/folderview?id= … zbj2MjqQTG

Share

8

Re: Миколаївка, село Новомосковського р. Дніпропетровської обл.

Пане Сергію, дуже дякую за викладені метрики!
Моя знайома шукає Дурноляпів http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=26922 та, можливо, Шевченків http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 22#p243822 з Миколаївки

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share