Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Пінська сотня – слобода Піна (сучасне село Пена Бєловського
району Курської області Російської Федерації, колишні землі сотні – на
території Курської та Білгородської областей Російської Федерації).
Пены- моя родина.У меня есть список первых 65 приезжих черкас, которым в 1653 году были выделены земли по левому берегу реки Пена и еще 235 черкасам, которые находились в Карпове. Фамилии первых известны, а известны ли кому-нибудь фамилии тех 235 человек, которые поселились в Пенах позже? Кто может подсказать, где их искать?
Збільшення місцевого люду спостерігалося за
рахунок, як міграції населення з Великої України, так і внаслідок внутрішнього
розселення мешканців міст Підмосковської украйни. Так, у царській грамоті,
надісланій карповському воєводі Андрію Федоровичу Щепотєву в 1660 р.,
наказувалося облаштувати групу українських переселенців біля татарського броду
через р. Піна на Бакаєвому шляху та дозволялося «им торговать с нынешнего
168 году беспошлинно 3 года» [м
Лісні, сотники й старшини.
Засновником старшинсько-дворянського роду був Степан Лісний, який служив у Сумському полку сотником Пінянської
сотні. Ймовірно, що його перебування на сотницькому уряді можна віднести до
поч. 90-х рр. XVII ст. – 1-ї чверті XVIII ст. Степан Лісний
згадується в купчих грамотах 1768-1769 рр., де йдеться про те, що сотничиха Ф.Ф. Стишевська
придбала у нього нерухоме майно в слободі Піні. В урядовому указі про відставку його сина Мартина Степановича, «даном военной походной ген.-майора
Поскачина канцелярией про отставку подпрапорным» зазначено й про службу батька
сотником Пінянської сотні Сумського полку. Скоріше за все. М.С. Лісний вийшов
у абшит в 1740-1750-х рр. Представник ІІІ-го покоління Лісних – Іван Мартинович теж служив підпрапорним
і вийшов в абшит наприкінці існування Сумського козацького полку. Ілля Іванович Лісний народився близько
1762 р. Військову службу в імперській армії завершив у званні сержанта.
Після відставки мешкав у м. Ізюмі, служив повітовим землеміром. володів
нерухомим майном. Від дружини Марфи мав доньку Марію Іллівну (1791 р.н.). Прізвище Лісний і
сьогодні є досить поширеним у сл. Піні.
Никифорови. Засновник роду Семен Євдокимович походив із миропільських мешканців: «по розборной 7183 г. от отворения Света книге по городу Мирополью в числе городовой службы написан Семен Евдокимов сын Никифоров, окладу ему 150 четьи да денег 6 рублей».
Не виключено, що він був городничим. Його син, Никифор Семенович, народився близько 1662 р. і згідно Переписної книги Сумського козацького полку 1717 р. був записаний «в городе Судже во дворе действительный обозный сотник». Представник третього покоління роду, Григорій Никифорович, народився близько 1697 р. й за даними перепису гвардії майора Хрущова
1732 р. служив у Сумському полку сотником Пінянської сотні, володів сотницьким двором (маєтком) у сл. Піні. Згідно поколінного розпису, доданого свідоцтва Суджанського повітового суду (1792 р.) Петро Григорович Никифоров народився близько 1716 р. і служив суджанським комісаром. Представник V-го покоління Никифорових, Федір Петрович, народився близько
1732 р., мав дружину Параскєву (близько 1742 р.н.) та володів у Миропільському й Суджанському повітах 34 душами підданих селян. Його син, Іван Федорович, народився близько 1767 р., службу в імперській армії завершив відставним ад’ютантом. У шлюбі з дружиною Анастасією в 1777 р. народилася донька Марія.
Григорій Олексійович Чугаєв (1882-1920), який народився і мешкав у м. Суми Харківської
губернії, походив із потомственних почесних громадян. Здобувши вищу юридичну
освіту, служив мировим суддею у Сумському судово-мировому окрузі. Під час
російської інтервенції в Україну 1919 р. змушений був рятуватися втечею до
Криму. Після захоплення останнього більшовиками, був розстріляний 9 грудня
1920 р. у м. Керч у числі інших «полонених»
Стишевські. Цей рід репрезентований у Піні останнім сотником
Т.Н. Стишевським і його численними нащадками, котрі стали пінянськими
поміщиками.
Список переселенців зі слободи Піни (козацькі властивих та підпомішників) у 1759 р.
Яков Никифоров сын Заходякин 46, у него сын Влас 15 лет. Пришли Сумского полку с местечка Пены с подданства вдовы капитанши Завалишиной
перейшли до села Студенка поміщиків Переверзевих
РГВИА 14-1-1699
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >