36

Re: Немецкие поселения юга Украины

Amouse_1525,
В 20-е Гейнрихсталь относился к Гайчурскому с/с.

А откуда известны фамилии, живших там людей? И как можно посмотреть по ним информацию.

Все в архиве
http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=102
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=4895#p4895
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=351

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

37

Re: Немецкие поселения юга Украины

Спасибо.Я нашла там кое-что в архивах.Но на сайте Запорожского архива не нашла нужных данных..Уже и familysearch перекопала,но то,что нужно не нашла.
А вы не знаете,что означает Фриденфельдский лютеранский приход?Где это находилось?Я когда сделала запрос в ГАЗО,они мне ответили,что метрические книги Фриденфельдского лютеранского прихода к ним не поступали.Где их ещё можно поискать,не подскажете?

Thanks: kbg_dnepr1

Share

38

Re: Немецкие поселения юга Украины

Добрый вечер!
Интересует Эльзас (нын. Щербанка Одесской области). Есть ли оцифрованные материалы по нему?

Thanks: kbg_dnepr1

Share

39

Re: Немецкие поселения юга Украины

Amouse_1525,
Я не специалист по немецкой генеалогии.
Лютеранский приход, то же что и православный.
Вам нужно найти местный немецкий музей и поинтересоваться у них.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

40

Re: Немецкие поселения юга Украины

Здрастуйте мой дед и прадед немци, дед родилася в херсонській области хотелось би знать в каком селе или поселени, знаю только фамилию и имя деда Матерн Карл

Thanks: kbg_dnepr1

Share

41

Re: Немецкие поселения юга Украины

Мартиролог Одесских немцев  forum.wolgadeutsche.net/viewtopic.php?t=2494

Cписки репрессированных немцев по материалам архивно-следственных дел Одесских архивов (УСБУ и Госархива Одесской области).

Cписки немцев по категории "Спецпоселенцы". Списки сформированы на основании 4-го тома Одесского мартиролога
(Одесский мартиролог: Данные о репрессированных Одессы и Одесской области за годы советской власти. Т. 4 / Составители Л.В.Ковальчук, Г.А.Разумов. – Историко-мемориальное издание. – Одесса: СМИЛ, 2006. – 960 с.)

Thanks: litar Л, kuks702

Share

42

Re: Немецкие поселения юга Украины

Коновалова (Айсфельд) О.В.

Письма герцога де Ришелье к С.Х. Контениусу (1803-1811 гг.) как источник для изучения процесса колонизации на Юге России // Российские немцы. Историография и источниковедение : материалы международной научной конференции. Анапа, 4–9 сентября 1996 г. - С. 334-346.
ВЫХОДНЫЕ ДАННЫЕ: М.: «Готика», 1997.

ISBN: 5-7834-0024-6

https://bibliothek.rusdeutsch.ru/catalog/725

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

43 ( 07-10-2019 13:16:15 змінене kbg_dnepr )

Re: Немецкие поселения юга Украины

Айсфельд (урожд. Коновалова) О.В. (ред.)

Самуил Христианович Контениус об иностранной колонизации Южной России : сб. док. 1801-1829 гг.
ВЫХОДНЫЕ ДАННЫЕ: Одесса : Астропринт, 2003. 370 с., [6] д. ил., портр., факс. : ил.; 25 см.;

ЯЗЫК: русский, немецкий

ISBN: 966-318-183-4

ИЗДАТЕЛЬСТВО: Астропринт

БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ: Самуил Христианович Контениус об иностранной колонизации Южной России : сб. док. 1801-1829 гг. / Ред. О. В. Айсфельд - Одесса : Астропринт, 2003. - 370 с., [6] д. ил., портр., факс. : ил.; 25 см.; ISBN 966-318-183-4

Документальное наследие Главного судьи Конторы новороссийских иностранных поселенцев, затем экстраординарного члена Попечительского Комитета об иностранных поселенцах Южного края России С.Х. Контениуса представляет собой незаменимый источник в изучении иностранной колонизации Южной России в первой трети XIX в. Публикуемые документы об устройстве и развитии немецких, меннонитских, болгарских, еврейских и других колоний позволяют определить роль и место С.Х. Контениуса в этом процессе.

https://bibliothek.rusdeutsch.ru/catalog/5554

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

44

Re: Немецкие поселения юга Украины

СТАРЕЙШИЙ ДОМ ЕКАТЕРИНОСЛАВА И ЕГО ЛЮДИ

Здание музея «Литературное Приднепровье» по проспекту Дмитрия Яворницкого, 64 - является одним из самых старинных каменных зданий нашего города. С этим домом, построенным в начале XIX века, связана история освоения Юга после присоединения Крыма, южных степей и Причерноморья к Российской империи.

Для упорядочения расселения прибывающих поселенцев был учрежден «Попечительский комитет по устройству колонистов Южной России», который имел конторы в Екатеринославе, Одессе и Кишиневе. Колонистам давалась земля и освобождение от податей на десять лет. Разрешен был приезд иностранцам, если они принимали русское подданство. Евреи, сербы, болгары, греки, валахи, армяне, грузины, молдаване, калмыки, селившиеся общинами и поддерживавшие браки между своими, за более чем 200-летнюю историю смешались в общем котле. В 1782 году на Екатеринославщину из уральских степей были переселены калмыки, на землях Запорожья селились греки, грузины и армяне.

С 1786 года начали селиться и немецкие колонисты, которым давались лучшие земли в Александровском, Екатеринославском и Новомосковском уездах. Немецкие колонисты поселились в Старом Кодаке, в 1789-90 годах образовалась колония Юзефсталь (ныне пос. Самаровка), тогда же было основано поселение Ямбург в 17 верстах от Екатеринослава (ныне село Днепровое). На обзаведение колонисты получали хлеб, скот и деньги. В 1793 году после второго раздела Польши в осваиваемые земли устремились евреи. Началось строительство новых городов - Херсона, Николаева, Мелитополя, Мариуполя и других, среди которых только Екатеринослав был задуман князем Потемкиным как Южная столица Российской империи.

С 1799 года председателем «Конторы иностранных поселенцев» был Самуил Христианович Контениус, имевший обширные полномочия по основанию колоний для поселенцев. Он многое сделал для развития края: основал в Екатеринославе «Помологическое общество по изучению сортов плодовых и ягодных растений, их улучшения и районирования»; «Училище садоводства», в котором воспитанники помогали садоводу Гуммелю, обустраивать Городской сад, ставший в последствии лучшим в крае. Контениус способствовал и созданию тонкорунного овцеводства, ставшего основной составляющей сельского хозяйства в крае. Умер Контениус в Екатеринославе в 1830 году, похоронен в колонии Юзефсталь.

В 1818 году «Контору иностранных поселенцев» преобразовали в «Комитет попечительства по устройству колонистов Южной России». Председателем Комитета был назначен генерал-лейтенант Иван Никитич Инзов - герой Отечественной войны 1812 года. В 1820 году в здании инзовской канцелярии побывал А.С. Пушкин, проживший в Екатеринославе с 17 мая по 4 июня, о чем сейчас напоминает мемориальная доска на фасаде. В июне 1820 года указом императора Александра-I Инзов был назначен наместником Бессарабии и уехал в Кишинев. Находясь в должности наместника, он в 1822 и 1823 годах одновременно заменял генерал-губернатора графа А.Ф. Ланжерона. А после назначения наместником в 1823 году князя Воронцова, Инзов снова стал главным попечителем колонистов Юга России. В 1830 году он переехал в основанный им в 1821 году Болград (ныне Одесская область). Умер Иван Никитович в 1845 году в Одессе. Позже его прах был перезахоронен в построенной им церкви в Болграде. После смерти Инзова возглавлявшийся им Комитет был ликвидирован, а его Екатеринославская контора была закрыта еще в 1833 году.

https://www.facebook.com/dnepr.history/ … 712166708/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

45

Re: Немецкие поселения юга Украины

На новые земли. Немецкие колонисты и их судьба в Юго-Восточной Европе ...
Авторы: Якоб Маул

https://books.google.com.ua/books?id=te … mp;f=false

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

46

Re: Немецкие поселения юга Украины

Дмитрий Багалей. Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры

https://books.google.com.ua/books?id=dw … mp;f=false

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

47 ( 17-01-2020 13:13:27 змінене kbg_dnepr )

Re: Немецкие поселения юга Украины

Біллерсфельд / Биллерсфельд / Billersfeld / Billersdorf http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 00#p228700

Йозефсталь / Josefstal http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 72#p223972

Кронсгартен / Kronsgarten http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 69#p223969

Фішерсдорф /Fischersdorf http://forum.genoua.name/post.php?fid=305

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

48

Re: Немецкие поселения юга Украины

Chortitza

Mennonitische Geschichte und Ahnenforschung

https://chort.square7.ch/FB/vpetka2.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: litar Л1

Share

49 ( 23-11-2019 09:45:18 змінене kbg_dnepr )

Re: Немецкие поселения юга Украины

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)

Фонд 1807 Острогожская провинциальная канцелярия
Фонд 1807 Опись 1 Дело 4
О посылании желающих из въезжих и с чужих краев в Харьков и Острогожск мастеровых к скотоводству и хлебопашеству колонистах.
Есть списки колонистов. 1765 г.
318 л.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Фонд 1710 Слободско-украинская губернская канцелярия. 1765-1780гг.

Фонд 1710 Опись 2 Дело 995
Дело о немцах-колонистах, поселенных в Острожской провинции. Есть документы за 1747, 1765гг. 1772г. 49 л.

Фонд 1710 Опись 2 Дело 898
Предложения губернатора, доношения, рапорты, ведомости: о ценах на провиант и фураж, о появлении гайдамаков, о торговле солью, о поселении колонистов в Острогожской провинции и др. 1771 г. 197 л

Фонд 1958
Слободско-Украинский губернатор, г. Харьков
Фонд 1958 Опись 1 Дело 1147
Дело о взыскании подушного налога с колонистов с. Рыбенсдорф Острогожского уезда. 1797г. 63 л.

Информация с ВГД (hgv)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

50

Re: Немецкие поселения юга Украины

kbg_dnepr пише:

Chortitza
Mennonitische Geschichte und Ahnenforschung

Post's attachments

Хортицкая кол..jpg
Хортицкая кол..jpg 411.48 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

51

Re: Немецкие поселения юга Украины

Историки, краеведы и сотрудники Национального заповедника «Хортица» презентовали около 300 фрагментов надгробных плит меннонитского кладбища. Памятники были вмурованы в фундамент старого амбара, построенного на Верхней Хортице и пролежали под землей 80 лет.
https://s.061.ua/s/3/section/newsInText/upload/images/news/intext/000/051/551/img9442_5df23a87c3b51.jpg

+ Читати більше

Научный сотрудник Национального заповедника “Хортица”, куратор экспедиции Максим Штатский рассказывает: в фундамент старого амбара были «закатаны» около 300 фрагментов надгробных плит, идентифицировать удалось почти 100 имен меннонитов, которым они принадлежали.
     «Кладбище, которое считалось несуществующим, нашлось. Надгробье Кооп для меня был - самое крутое», - говорит Штатский и вспоминает как 22 июля этого года он вместе с коллегой начали ииследовать старый амбар. - «На месте амбара не осталось стен, мы пошли с моим коллегой с одним ломиком на двоих и лопатой и начали работать. Три часа работы мы подняли несколько камней, они были без надписи. Потом нашли камень с надписью, прыгали, как сумасшедшие».
     Пришел на презентацию памятников и представитель меннонитской громады Борис Леткеман. Его предки пришли на Хортицу в 1803 году. Он узнал о найденных надгробьях один из первых.
     «Сегодня память оживает и меня радует то, что простые украинцы все раскопали и проявили инициативу. Мы понимаем, что в 1936 году хотели просто стереть память, но история меннонитов и история Украины - неразделимы. Меннониты были первыми, кто осваивал эти степи, поднимал промышленность на юго-востоке Украине. Страшно, что был народ, а потом его не стало», - говорит Леткеман.
     Одно из найденных надгробий принадлежит Катарине Кооп – супруге Абрахама - основателя таких промышленных предприятий, как “ЗАЗ” и Запорожский кабельный завод. Сам Кооп умер в 1920 году от тифа.
     Историки также разгадали имя скульптора, который изготовил тот самый черный мраморный памятник, который нашли ранее. Его изготовил выходец из Италии Пьетро Риццолатти.
     Именно фрагменты его имени сохранились на одной из частей монумента. Нибура (основателя мельницы) убили воры, которые залезли в его дом. Было это в 1907 году. В ходе исследования амбара был найден памятник его дочери. Под амбаром были надежно «спрятаны» надгробье первого лекаря Хортицы Бернарда Шелленберга, писаря колонии Абрама Унрау, множество солдатских надгробий.

https://www.061.ua/news/2602304/v-zapor … Tb3nvt8rnY

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

52

Re: Немецкие поселения юга Украины

litar Л пише:

Историки, краеведы и сотрудники Национального заповедника «Хортица» презентовали около 300 фрагментов надгробных плит меннонитского кладбища. Памятники были вмурованы в фундамент старого амбара, построенного на Верхней Хортице и пролежали под землей 80 лет.

https://www.061.ua/news/2602304/v-zapor … Tb3nvt8rnY

Очень интересное и значимое событие, побольше бы таких.

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

53

Re: Немецкие поселения юга Украины

Цифрові копії архівних документів фонду R6_GSK «Звіти «оперативної групи Штумпп» за 1941-1943 роки» Федерального архіву Німеччини

Є багато інформації по колоніях + списки населення.

Фирфир

Share

54

Re: Немецкие поселения юга Украины

УДК 94[(477.64)+(477.72)+(477.75)]:911.37(=112.2):070”1917”
НІМЕЦЬКІ КОЛОНІЇ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ПЕРІОД РЕВОЛЮЦІЇ 1917 РОКУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ЮЖНЫЕ ВЕДОМОСТИ»)
Т. С. ВІНЦКОВСЬКИЙ, к.і.н., доцент, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Україна)

Реконструкція подій Української національної революції 1917 – 1921 рр. включає у себе осмислення найрізноманітніших зрізів епохи, котра стимулювала до життя не лише державо - чи націєтворчі процеси у середовищі окремих народів південно-західної частини колишньої Російської імперії (українці, білоруси, поляки), глибинні зрушення у контексті ментальних та соціальних трансформацій, але й саморефлексії не найчисельніших етнічних груп щодо пошуку свого місця у нових суспільно-політичних і правових реаліях. До таких належали німецькі колоністи Таврійської губернії, які попри упосліджене становище внаслідок формування образу ворога в період Першої світової війни, стали помітними учасниками суспільно-політичного життя регіону.
Попри чималу кількість спеціальних праць у котрих аналізувалися причини та обставини утворення німецьких колоній на українських землях, особливості їхнього господарювання, культурно-освітнє життя громад, у тому числі в період революційних потрясінь, винесена в заголовок статті проблема не знайшла відображення на шпальтах наукових і науково-популярних видань, позаяк автори передусім відстежували загальні тенденції на тривалому проміжку часу [1, 2, 3, 4]. Вітчизняні та іноземні дослідники, які безпосередньо редукували дослідницький інтерес до впливу революції на долю німецьких поселень в Україні здебільшого концентрувалися на сюжетах, які або не були прямо пов’язані з Таврійською губернією [5, 6, 7, 8, 9, 10], оскільки більшою динамікою відрізнялися осередки з інших регіонів країни на котрих падала дослідницька проекція, або лише побічно аналізували роль громадян німецького походження у подіях в межах суспільних змін і громадянської війни [11]. Винятком слід вважати роботу Ю. Лаптєва, який здійснив першу спробу вивести проблему з наукового маргінесу [12]. У рамках більш узагальнюючої теми, де не лише характеризувалося становище низки етнічних груп, але й евристичні можливості часопису «Южные ведомости», розглядалася рефлексія німецьких громад на нові політичні тренди [13].
Дослідження окресленої проблематики також слід розглядати у контексті написання узагальнюючого наративу історії Української революції з залученням усіх можливих сюжетів, котрі можуть доповнити існуючу мозаїку подій 1917 р., про що говорили автори узагальнюючої академічної праці, анонсуючи евристичний потенціал на шляху вмонтування в фокус епохи чималої кількості «великих і малих тем», котрі залишаються не розкритими й до сьогодні [14, c. 461]. Тому у пропонованій науковій розвідці ставимо завдання проаналізувати рефлексії німецьких громад Таврійської губернії на падіння царизму, дослідити участь німців-колоністів у суспільно-політичному та культурно-релігійному житті краю, відновити імена лідерів місцевих товариств, з’ясувати особливості та закономірності участі представників общин у революційних процесах.
Перші німецькі колонії з'явилися на території Таврійської губернії на початку ХІХ ст. внаслідок загальної іноземній колонізації цього краю. Разом із землею вони отримували від російського уряду значні пільги. До середини ХІХ ст. німецькі колонії сформувалися на двох локальних територіях. Перша з них в межах Мелітопольського повіту, а друга – на землях Кримського півострова.
Пізніше, до 1860-1870-х років вони розширили свій ареал розселення за рахунок земель в Дніпровському повіті [15]. Вплив німців-землевласників на економічний розвиток регіону було істотним, але події Першої світової війни a priori перетворили цей народ в потенційно неблагонадійний. Чисельний склад німецької діаспори в Таврійській губернії на початку ХХ століття обраховується в межах 78 тис. чол. або 5,41% від усього населення регіону, з явним превалюванням Бердянського, Мелітопольського і Перекопського повітів [16]. А за даними авторів узагальнюючої монографії на 1917 р. у Криму мешкало понад 41 тис. німців у селах Перекопського, Сімферопольського та Феодосійського повітів [11, c. 117].
Падіння царизму та подальший курс Тимчасового уряду на лібералізацію внутрішньої політики мало позитивні наслідки для німецького населення країни, позаяк вже 11 березня 1917 р. спеціальною постановою кабінет міністрів Ґ. Львова призупинив виконання усього «ліквідаційного» законодавства, спрямованого проти даної етнічної групи. У документі, який 15 березня був надісланий на місця, зазначалося, що остаточне вирішення питання має відбутися на Установчих зборах [17, c. 233]. Згодом, восени 1917 р., німці-колоністи навіть отримали право вступати до війська і отримувати звання [18, 27 сентября].

+ Читати більше

Обнадійливі новини з Петрограда знайшли дзеркальне відбиття у середовищі німецьких громад Таврійської губернії, реакція яких потрапила на шпальти сімферопольського часопису. Дописувач відзначив демонстрацію почуттів німців Криму, які публічно висловили «<...> щиру радість з нагоди повалення старого ладу і вітали нову еру <...>» [18, 21 марта], а вже на 25 березня призначалося прийняття присяги на вірність Тимчасовому уряду. Церемонія повинна була проходити в приміщенні сімферопольської євангельсько-лютеранської церкви [18, 25 марта]. Такі заходи були загальноприйнятими для більшості національних громад, але стосовно німців редакційні замітки зустрічаються значно частіше, порівняно з іншими народами. Тільки за березень редколегія запропонувала читачам ознайомитися з чотирма такими випадками – в Сімферополі (двічі), Феодосії та Джанкої, що на нашу думку, може пояснюватися бажанням
зайвий раз продемонструвати лояльність до Російської держави в період світової війни, яка ще не закінчилася.
Одне з таких зібрань відбулося наприкінці березня у приміщенні лютеранського училища. До нього прибули здебільшого мешканці Сімферополя та повіту (усього близько 200 осіб), які постановили надіслати привітальні телеграми голові Державної Думи М. Родзянку та прем’єру Ґ. Львову на знак подяки щодо скасування національних обмежень. Присутні підтвердили нещодавні запевнення про підтримку Тимчасового уряду та обрали комітет, котрий мав на «перших порах об’єднати діяльність німців міста Сімферополя і його повіту»
[18, 31 марта]. Ю. Лаптєв назвав його Сімферопольським губернським комітетом німців, який очолив присяжний повірений А. Ґейне [12, c. 72-74], але вищенаведена цитата ставить дану тезу під сумнів.
Німецьке населення Джанкоя та околиць зібралося у приміщенні німецького училища під головуванням колишнього члена ІІІ-ї Державної Думи Ґ. Ґальваса, який звернувся до присутніх з промовою, у котрій розтлумачив існуючу політичну ситуацію в країні й підкреслив необхідність «дружньої, спокійної і плідної
роботи для блага оновленої матінки – Росії». Як і сімферопольські одноплемінники місцеві члени громади одностайно вирішили підтримати нову петроградську владу, задекларувавши не лише моральну солідарність, але й прикладні дії у вигляді обіцянки засіву максимально великих площ орної землі, підпискою на урядову програму «позики свободи» та негайного зібрання коштів на потреби держави, що було реалізовано у розмірі 1000 крб. безпосередньо під час зборів.
Тоді ж пролунали заклики зміцнити вибір народу шляхом підготовки виборів до Установчих зборів й обранням виконавчого комітету німців Джанкою [18, 2 апреля], але дописувач не повідомляв чи таку структуру тоді вдалося створити.
Пожертвами на потреби революції відзначилися й німці Феодосії [18, 7 мая]. Крім сказаного, звертає на себе увагу та закономірність, що німецькі громади в ці ж дні почали виробляти стратегію і тактику не тільки щодо стосунків з революційною російською владою, а й формували своє бачення місця й ролі власної етнічної групи у здійсненні структурних реформ. Їх можна позначити таким чином – 1) підготовка до виборів в Установчі збори, 2) інституалізація локальних німецьких суспільно-політичних, релігійних та культурницьких організацій [18, 21 марта, 25 марта, 31 марта, 2 апреля]. Звичним трендом епохи стало залучення до активної суспільно-політичної роботи не тільки чоловічого населення, а й жінок. Так, на 4 травня в лютеранському училищі Сімферополя планувалися збори німкень для виборів 5-ти депутаток до місцевого жіночого клубу для участі в майбутніх виборах до міської думи [18, 4 мая].
Темпи самоорганізації таврійських німців у різних містах та повітах губернії були різними. Якщо в Сімферополі й повіті вказані процеси розгорталися максимально оперативно, і вже до початку квітня були сформовані керівні структури, то на периферії означені тенденції дещо запізнювалися. Приміром, у Мелітопольському повіті тільки до кінця травня був створений Комітет російських громадян німецької національності, який визначав головною метою свого існування захист інтересів представників цього народу. До складу Комітету увійшли Я. Нейфельд (голова), І. Вікман, Ф. Вейнинґер, Ф. Фукс, А. Енґель, І. Ісаак та Д. Ґільдебранд.
Вони прагнули до співпраці з Таврійським тимчасовим виконавчим комітетом, постійним представником у якому став І. Ісаак [18, 30 мая].
У ці ж дні відбувся з'їзд німців-колоністів Феодосійського повіту. Він проходив у селі Окреч поблизу станції Грамматикове за участі понад 100 делегатів під головуванням Т. Раппа. У прикінцевій резолюції журналісти «Южных ведомостей» виділяли три головних пункти: 1) реорганізація жіночого училища в прогімназію (пропозиція не отримала підтримку), 2) формування виконавчого комітету організації німців-колоністів повіту у складі – голова Х. Нусс, заступник С. Едіґер, секретар і скарбник Д. Бос, 3) на 11 червня призначався наступний з'їзд [18, 3 июня, 18 июня]. Організаційні імпульси спостерігалися і в Судаку, де місцева громада планувала організувати власний виконавчий комітет [18, 9 июня].
Імовірно феодосійські німці протягом червня 1917 р. проявляли найбільшу активність, оскільки в редакційних замітках фіксувалися майже виключно їхні зібрання, що проходили регулярно. Вони отримали відображення в чотирьох випадках, тільки один раз мова йшла про вищевказані збори в Судаку. Зокрема, часопис повідомляв про постанову повітового зібрання феодосійських німців (до 100 осіб) щодо відкриття «вищого жіночого початкового училища» [18, 18 июня] та підготовку до виборів у міську думу [18, 29 июня]. Втім вагомих політичних результатів німецьким громадам отримати не вдалося. Жоден німець не отримав мандат в Феодосійську міську думу [18, 3 июня, 18 июня, 22 июня, 29 июня, 13 июля].
Вибори до повітового земства дають підстави припустити, що з-поміж партійних осередків один з найбільших впливів на місцеве німецьке населення мали кадети [18, 26 августа], а на відміну від Феодосійської думи, волосне земство було представлено гласними – німцями. Ймовірно сказане стосується й Євпаторійського волосного земства, оскільки журналісти відзначали, що там, де мешкали німці-землевласники вибори пройшли найуспішніше [18, 19 сентября].
Напередодні виборів до Сімферопольської думи часопис подавав інформацію про виборчі списки в губернському центрі, у яких містилися дані про 556 німців, що становило 1,62% від тих мешканців, хто мав право голосу [18, 30 мая]. Вочевидь з міркувань посилення шансів на перемогу у перегонах місцева громада об’єдналася з естонською общиною у список №10 «німецько-естонське товариство» до якого увійшло 18 осіб, повний перелік котрого мав наступний вигляд: 1) В. Налбандов (домовласник), 2) Р. Лєріх (директор міського банку), 3) А. Арнас (почесний громадянин), 4) Б. Ґіммельфарб (присяжний повірений), 5) Л. Мантель (присяжний повірений, штабс-капітан), 6) А. Ватель (голова правління 1-го товариства взаємного кредиту), 7) В. Макурін (засновник бухгал-
терських курсів), 8) Н. Кокінас (купець), 9) В. Кіблєр (інженер-архітектор), 10) Я. Риков (інженер), 11) І. Ясинський (старший нотаріус), 12) Р. бей Кримтаєв (член повітової земської управи), 13) І. Кеймін (провізор), 14) В. Селінський (помічник присяжного повіреного), 15) А. Ґейне (присяжний повірений), 16) В. Вейденбаум (лікар), 17) Ф. Петров (купець), 18) Ґ. Бенеш (токар) [18, 8 июля].
За результатами виборів список №10 набрав 219 голосів [18, 18 июля], а Сімферопольська дума поповнилася двома гласними-німцями [18, 19 июля], але чи вони представляли «німецько-естонське товариство» чи увійшли туди по одній з партійних квот газета не повідомляла.
Дії німецького населення Таврійського краю спрямовані на подальшу консолідацію зусиль слід трактувати в контексті загальноросійських тенденцій, адже з початком революції була створена Спілка німців-колоністів Чорномор’я (об’єднувала на серпень 1917 р. понад 7200 осіб [17, c. 240]), що стала складовою частиною Всеросійської організації німців. Провідну роль у ній відігравали колонії Одещини, а Центральний комітет Спілки наполегливо підкреслював аполітичність цієї організації й виключно національний характер її завдань, головним з яких проголошувався зв'язок з історичною батьківщиною [7, c. 44].
Натомість російські автори стверджують, що протягом першої половини 1917 р. на теренах колишньої імперії існувало три головних центри німців – Тимчасовий організаційний комітет (ТОК) в Одесі, Головний комітет у Москві та Розпорядний комітет у Саратові. Саме представники ТОК виступали на організаційних зібраннях німців у Таврійській губернії [17, c. 235-236], отже місцеві громади перебували у сфері впливу одеської структури на чолі з Л. Рейхертом.
Характерно, що практично у всіх наступних повідомленнях таврійські німці теж згадувалися у зв'язку з виборами, що свідчить про їхню активну політичну позицію й бажання легальним шляхом захищати свої інтереси. Сказане
стосується і виборів до Всеросійських Установчих зборів. Вже до середини жовтня було затверджено і зареєстровано єдиний список німецьких поселенців і земельних власників, що складався з 7-ми осіб. Його очолив учитель Гальбштадтського комерційного училища (Молочанськ) меноніт В. Унру [18, 26 августа, 18 сентября, 4 октября, 11 октября, 15 октября, 18 октября, 31 октября]. Іншими кандидатами стали А. Мєйєндорф, Я. Шенфельд (патер), Т. Гальвас (Цюріхсталь), Ф. Ґлеклер (помічник присяжного повіреного), Х. Мецгер (вчитель гімназії M. Волошенка) та Єдіч (вчитель Ейґенфельдського сільськогосподарського училища). За підсумками виборів вони зайняли 6-те місце з-поміж інших, що на думку Ю. Лаптєва не дало змогу провести жодного кандидата до Установчих зборів [12, c. 75]. Натомість інші автори наполягають, що барон А. Мєйєндорф,
колишній заступник голови ІІІ-ї Державної Думи, став єдиним німцем, обраним до Всеросійських Установчих зборів [17, c. 241].
Така жвава участь у суспільно-політичному житті посприяла отриманню німецькими товариствами місць у губернських органах влади, створюваних після падіння Тимчасового уряду і проголошення УНР. Зокрема, делегати від німецьких колоній взяли участь у роботі губернського з’їзду місцевих самоуправлінь, національних організацій та партій, який провів свою роботу 20 – 22 листопада 1917 р.
На згаданому форумі було утворено Раду народних представників (РНП), котра мала перебрати на себе владні повноваження на час до врегулювання політичної ситуації в країні. У початковому варіанті персонального складу РНП німецьким колоністам виділяли мінімальну квоту – 1 делегата [18, 21 ноября, 23 ноября]. У ході полеміки щодо надання місць в РНП виступив з промовою А. Ґейне. Він сказав, що німців у губернії 10-11% й постанова комісії про надання його народу лише одного місця є несправедливою, вони просили 4 місця. Зрештою делегати проголосували резолюцію у якій затвердили склад РНП у кількості 48 осіб, з яких двоє представляли німецькі громади [18, 25 ноября]. Ними стали А. Ґейне і лікар фон Коссарт [12, c. 77]. Разом з тим, аналізована тенденція затіняла інші сторони життя цієї громади, які так і не потрапили на сторінки видання.
Отже, німецькі колоністи Таврійської губернії оптимістично сприйняли падіння царизму і заявили свою підтримку Тимчасовому уряду. З початку революції й до кінця 1917 р. вони взяли активну участь у суспільно-політичному та культурно-релігійному житті краю, а одними з найактивніших громад стали об’єднання Сімферополя та Феодосії. При цьому вони тісно співробітничали з загальноросійськими організаціями німців. Зазначені громади організовуючись у національні товариства, стали учасниками виборів до міських дум, земств, Всеросійських
Установчих зборів та формували нові загальногубернські органи самоврядування, а також ставили на порядок денний проблеми освітнього характеру.

Література
1. Кулинич І. М., Кривець Н. В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. – К., 1995. – 272 с.
2. Васильчук В. М. Німці України: суспільний та національний аспекти ХХ – початок ХХІ ст.: Автореф. дис... д-ра істор. наук: 07.00.01. – Донецьк, 2006. – 39 с.
3. Плесская Э. Г. Немцы Причерноморья. – Одесса: Астропринт, 2008. – 136 с.
4. Зарічук В. Нариси з історії та культури німців Причорномор’я. – Одеса: Астропринт, 2012. – 176 с.
5. Айсфельд А. Немецкие колонисты юга Украины в 1917-1918 гг. // Вопросы германской истории. Выпуск 25. Немцы в Украине. Материалы украинско-германской научной конференции. Днепропетровск, 26-29 сентября 1995 г. – Днепропетровск: ДГУ, 1996. – С. 125-133.
6. Безносов А. И. К вопросу об участии немецких колонистов и меннонитов в гражданской войне на юге Украины (1917 – 1921 гг.) // Вопросы германской истории. Выпуск 25. Немцы в Украине. Материалы украинско-германской научной конференции. Днепропетровск, 26-29 сентября 1995 г. – Днепропетровск: ДГУ, 1996. – С. 112-125.
7. Горбань Т. До питання політичних пріоритетів німців України в період національно-демократичної революції 1917 – 1920 років // Етнічна історія народів Європи. – К.: УНІСЕРВ, 2004. – Випуск 16. Німці в етнокультурному просторі України. – С. 43-48.
8. Ядловська О. Трансформації серед німецького населення Півдня України в 1917 – 1920 рр. // Схід. – 2007. – №2 (80) березень – квітень. – С. 64-68.
9. Ядловська О. С. Політична діяльність німецькомовного населення Півдня України в умовах Центральної Ради / О. С. Ядловська // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. — К.: Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова; Українська академія наук, 2011. — Вип. 55. — С. 72–79.
10. Зарубин В. «Проект Украина». Крым в годы смуты (1917 – 1921 гг.). – Харьков: Фолио, 2013. – 218 с.
11. Крим в етнополітичному вимірі. – К.: Світогляд, 2005. – 533 с.
12. Лаптев Ю. Н. Революция и гражданская война (1917 – 1920 гг.) в судьбе немецкого населения Крыма // Немцы в Крыму: Очерки истории и культуры. – Симферополь: Таврия-Плюс, 2000. – 256 с.
13. Винцковский Т. Общественно-политическая жизнь в Таврической губернии во время революции 1917 года: этнополитический аспект (по матеріалам симферопольской газеты «Южные ведомости») // Danubius. XXX. – Galați: Editura Muzeului de Istorie, 2012. – Р. 283-311.
14. Нарис історії Української революції 1917 – 1921 років. У двох книгах. Книга друга. – К.: Наукова думка, 2012. – 464 c.
15. Замуруйцев О. В. Німецьке землеволодіння в Таврійській губернії в середині ХІХ – на початку ХХ століття: [Електронний ресурс] – С. 223-227. – Режим доступу: web.znu.edu.ua/pu/articles/226.pdf
16. Чорний С. Національний склад населення України в XX сторіччі. Довідник: [Електронний ресурс] – Київ: ДНВП "Картографія", 2001. – Режим доступу: etno.uaweb.org/nsklad/1897-tavrijska.html
17. Герман А. А., Иларионова Т. С., Плеве И. Р. История немцев России: Учебное пособие. – М.:
Издательство «МСНК-пресс», 2005. – 542 c.
18. Южные ведомости. – 1917.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

55

Re: Немецкие поселения юга Украины

Lichtfeld, Молочанський меннонітський округ Бердянського повіту Таврійської гую., сучасна Грушівка Токмацького р. Запорізької обл. http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 85#p227985

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

56 ( 16-01-2020 14:57:05 змінене plus888 )

Re: Немецкие поселения юга Украины

Пару недель назад нашли в семейном архиве СО деда, судя по пометке на полях в метрической книге церкви, выписано оно было в 1940 году, свидетельство почему то на двух языках немецком и украинском, год рождения 1912, жил в с. Терпение, немцев меннонитов там не было, может кто нибудь подскажет откуда пошло это дублирование

Post's attachments

курт.jpg 235.78 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

57 ( 16-01-2020 15:11:50 змінене kbg_dnepr )

Re: Немецкие поселения юга Украины

plus888,

Я бы предположила, что это был единый документ для всего района. А поскольку в районе было много нем. поселений, то и выполнен он на двух языках.

А Ваш дед не был немцем? Куртов - не слишком славянская фамилия.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: plus888, kuks702

Share

58

Re: Немецкие поселения юга Украины

kbg_dnepr пише:

plus888,

Я бы предположила, что это был единый документ для всего района. А поскольку в районе было много нем. поселений, то и выполнен он на двух языках.

А Ваш дед не был немцем? Куртов - не слишком славянская фамилия.



По поводу его национальности у нас нет никаких данных, известно только то, что какая то связь семьи с немцами колонистами была, но среди колонистов фамилия Куртов отсутствует ... я видел подобные СО выданные там же и в то же время, но они не дублированными немецким языком .... почему именно дедовское дублировано понять пока сложно .... есть версия что фамилию взяли после перехода в православие, русифицировали в период середина-конец 19 века, но это опять же из разряда гадания на кофейной гуще ...

Share

59

Re: Немецкие поселения юга Украины

Ну, сейчас-то на кофейной гуще можно не гадать - достаточно сделать тест ДНК, и если немцы были в 3-4 поколении, то это будет очевидно.

Работали ли Вы с документами ГАЗО?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: plus8881

Share

60

Re: Немецкие поселения юга Украины

kbg_dnepr пише:

Ну, сейчас-то на кофейной гуще можно не гадать - достаточно сделать тест ДНК, и если немцы были в 3-4 поколении, то это будет очевидно.

Работали ли Вы с документами ГАЗО?

Честно говоря, само свидетельство о рождении деда попало к нам в руки пару недель назад, до этого никаких поисков мы не вели .... я тоже склоняюсь к варианту с тестом ДНК, но опять же до теста пытаюсь найти то, что лежит на поверхности .... но пока немного ... касаемо тестов, что бы вы рекомендовали?

Thanks: kbg_dnepr1

Share

61

Re: Немецкие поселения юга Украины

Кто из потомков деда жив? - сыновья, дочери? внуки? сыновей, дочерей?
Если есть представители прямой мужской линии (дед-сын-внук), то есть смысл делать Y,  в противном случае лучше делать аутосомный тест.

Все про тесты можно почитать здесь http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=139

Я хвалю свое болото (из чисто корыстных соображений) - 23andMe, у них больше база, один тест включает и аутосомы, и мито (для женщин) или аутосомы, мито и Игрек (для мужчин), но его труднее получить и отправить из Украины и РФ.

Альтернатива - FTDNA, но там все тесты нужно заказывать отдельно.

Если нет очень пожилых родителей, тестирование которых лучше не откладывать, то можно дождаться скидок в апреле, а до того времени составить себе представление о том, что Вам больше нравится.

И спросить здесь http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=102, что за документы есть по Терпенью, запросить архив...
И написать о деде здесь http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=37438 - может, чего подскажут.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: plus8881

Share

62

Re: Немецкие поселения юга Украины

kbg_dnepr пише:

Кто из потомков деда жив? - сыновья, дочери? внуки? сыновей, дочерей?
Если есть представители прямой мужской линии (дед-сын-внук), то есть смысл делать Y,  в противном случае лучше делать аутосомный тест.

Все про тесты можно почитать здесь http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=139

Я хвалю свое болото (из чисто корыстных соображений) - 23andMe, у них больше база, один тест включает и аутосомы, и мито (для женщин) или аутосомы, мито и Игрек (для мужчин), но его труднее получить и отправить из Украины и РФ.

Альтернатива - FTDNA, но там все тесты нужно заказывать отдельно.

Если нет очень пожилых родителей, тестирование которых лучше не откладывать, то можно дождаться скидок в апреле, а до того времени составить себе представление о том, что Вам больше нравится.

И спросить здесь http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=102, что за документы есть по Терпенью, запросить архив...
И написать о деде здесь http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=37438 - может, чего подскажут.

Я внук, прямой потомок деда, отец к сожалению умер в августе прошлого года, после этого собственно и начали разбирать семейные архивы, отец не любил распространяться на эту тему, все разговоры заканчивались - не помню, не знаю .... жив еще дом прадеда-деда в Терпении, построенный в начале 20 века в стиле немцев колонистов и до недавно крытый черепицей произведенной в колонии ПетерсгагенЪ ... по мере возможности будем искать информацию, но думаю тест ДНК таки облегчит задачу ....

Thanks: kuks701

Share

63

Re: Немецкие поселения юга Украины

Тут свежие советы по выбору теста http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=16730&p=5

А тут куча родни http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=17843 Если Вы напишете в теме то, что Вам известно, глядишь, откликнется родня.

Ну, и в теме по нп, как я уже писала, тоже.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: plus8881

Share

64

Re: Немецкие поселения юга Украины

kbg_dnepr пише:

Тут свежие советы по выбору теста http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=16730&p=5

А тут куча родни http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=17843 Если Вы напишете в теме то, что Вам известно, глядишь, откликнется родня.

Ну, и в теме по нп, как я уже писала, тоже.

Благодарю вас, чувствуется рука профи!! Принял к сведению. Нашел среди переселенцев духоборов, а именно духоборы основали Терпение одну семью Куртовых, связался с духоборами в Канаде, но они пока не подтвердили наличие носителей такой фамилии среди своих ... самое интересное, что в самом Терпении пять или шесть семей носят эту фамилию но они никак не связаны родственными связями, похоже на то, что после ухода из Терпения духоборов в середине 19 века, на их место пришли семьи которые брали эту фамилию отказавшись от прежних и принимали православие ... но это пока только догадки, думаю тест ДНК покажет в каком направлении двигаться ....

Thanks: kbg_dnepr1

Share

65

Re: Немецкие поселения юга Украины

С таким же успехом немец мог примкнуть к духоборам, и если его отца звали Курт, то они могли окрестить его Куртовым. Но это все именно что гадания - только документы И тесты могут рассказать, как это было на самом деле.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: plus8881

Share

66

Re: Немецкие поселения юга Украины

plus888 пише:

Пару недель назад нашли в семейном архиве СО деда, судя по пометке на полях в метрической книге церкви, выписано оно было в 1940 году, свидетельство почему то на двух языках немецком и украинском, год рождения 1912, жил в с. Терпение, немцев меннонитов там не было, может кто нибудь подскажет откуда пошло это дублирование

По языкам:
Терпеньевский район — российский национальный район в составе УССР, существовавший с 1924 по 1933 год.
Район был образован 11 июня 1924 года из части Пришибского района как район с преимущественно немецким населением.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0 … 0%BE%D0%BD

По духоборам:
Терпенье основано в 1802 году общиной тамбовских духоборов, согласно царскому рескрипту переселенных в Мелитопольский уезд Таврической губернии. По другим данным село основано в 1795 года.
Но уже на 1897 год:
По переписи 1897 года в Терпенье проживало 4455 человек, из них 4372 православных.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0 … %82%D1%8C)

Запись о рождении предка в МК Вы нашли:
https://www.familysearch.org/ark:/61903 … at=1016605
Для начала изучите документы
https://www.familysearch.org/search/cat … 8%D0%B5%22
Параллельно ищите более ранние и другие генеалогические документы.
Тогда не надо будет гадать.
Ну, а если гадать, то у немцев была фамилия Куртц (Курц, Курт).

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: plus888, kbg_dnepr2

Share

67 ( 18-01-2020 13:25:51 змінене plus888 )

Re: Немецкие поселения юга Украины

DVK_Dmitriy пише:

Пару недель назад нашли в семейном архиве СО деда, судя по пометке на полях в метрической книге церкви, выписано оно было в 1940 году, свидетельство почему то на двух языках немецком и украинском, год рождения 1912, жил в с. Терпение, немцев меннонитов там не было, может кто нибудь подскажет откуда пошло это дублирование

По языкам:
Терпеньевский район — российский национальный район в составе УССР, существовавший с 1924 по 1933 год.
Район был образован 11 июня 1924 года из части Пришибского района как район с преимущественно немецким населением.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0 … 0%BE%D0%BD

По духоборам:
Терпенье основано в 1802 году общиной тамбовских духоборов, согласно царскому рескрипту переселенных в Мелитопольский уезд Таврической губернии. По другим данным село основано в 1795 года.
Но уже на 1897 год:
По переписи 1897 года в Терпенье проживало 4455 человек, из них 4372 православных.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0 … %82%D1%8C)

Запись о рождении предка в МК Вы нашли:
https://www.familysearch.org/ark:/61903 … at=1016605
Для начала изучите документы
https://www.familysearch.org/search/cat … 8%D0%B5%22
Параллельно ищите более ранние и другие генеалогические документы.
Тогда не надо будет гадать.
Ну, а если гадать, то у немцев была фамилия Куртц (Курц, Курт).

Да, запись о рождении деда в 1912 году в метрической книге я нашел, напротив стоит пометка о выдаче СО о рождении в 1940 году, видимо речь идет как раз о этом свидетельстве которое дублировано немецким языком, если исходить из версии, что в составе Терпеньевского района велось делопроизводство и на языке меньшинств то я видел свидетельство о браке родной сестры деда но оно на украинском ... на момент выдачи СО 1940 году Терпение входило в состав Мелитопольского района и там делопроизводство велось на украинском либо документ выдавался на языке той национальности которую представлял проситель, там мне сказали в местном краеведческом музее, дед по наградным документам на войне -украинец .... по поводу духоборов, в списке переселенцев из Курской губернии 1795-1811, я нашел семью с фамилией Куртов, списался с духоборами в Канаде, сначала они ответили что среди духоборов основавших Терпении не было переселенцев из этой губернии, я сбросил им список фамилий переселенцев и они нашли там и духоборов, что озадачило уже и их ..... ))) Попросили время для изучения архивов ....

Thanks: kuks701

Share

68

Re: Немецкие поселения юга Украины

https://enc.rusdeutsch.ru/articles/83
БЕРДЯНСКИЙ КОЛОНИСТСКИЙ ОКРУГ, Таврическая губерния
(Berdjansk Kolonistenbezirk), колонии немецких поселенцев в Таврической губернии, образован в 1822 г. Три группы вюртембергских сепаратистов – хилиастов (99 семей), направлявшиеся в Грузию, где в 1816–1817 гг. поселись первые выходцы из Вюртемберга (милленаристы, ожидавшие в 1836 второго пришествия Христа, знаменующего начало тысячелетнего царства Божьего на земле), по распоряжению императора Александра I не были допущены в Закавказье и на отведенных им землях в районе к северу от Бердянска основали 3 колонии – Нейгоффнунг (Neuhoffnung), Нейгоффнунгсталь (Neuhoffnungstal) и Розенфельд (Rosenfeld). Последующие переселенцы получили в 1830 г. земли Бердянского колонистского округа, находившиеся до этого в резерве, и основали колонию Нейштутгарт (Neustuttgart)...
Поскольку колонисты округа полностью распределили резервную землю среди тогдашних безземельных, в Нейгоффнунгской волости не было в наличии арендных доходов для покупки земли...
Другие сепаратисты обосновались в Перекопском уезде (Ток Булек, Найман, 1881; Екатериновка, 1887).
В 1865 г. Министерство внутренних дел разрешило создать лютеранский приход Нейштутгарт – Бердянск, а 8 лет спустя лютеранский проповедник из Нейштутгарта Вильгельм Гейне (Heine) добился присоединения сепаратистов Нейгоффнунгсталя и Розенфельда. В 1895 г. Евангелическо-лютеранской церкви были подчинены и сепаратисты колонии Нейгоффнунг (при сохранении де факто автономии).
В отличие от лютеранских колоний, где церковь и школа были тесно связаны, колонии Бердянского колонистского округа пытались создать самостоятельную школу; колонисты приняли предложение Бердянского уездного земства о создании при его помощи земских школ в каждой из колоний округа....

Уважаемые форумчане,  меня интересуют следующие вопросы:
- проводились ли ревизии - перепись населения в немецких колониях Бердянского колонистского округа в 1850 и 1858 гг.?
- если проводились, то где они могут - должны храниться? (в Запорожском архиве их, по-моему, нет)

Share

69

Re: Немецкие поселения юга Украины

А должны бы именно там, мне кажется. Спросите в теме по ГАЗО

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: mavra31

Share

70

Re: Немецкие поселения юга Украины

Спасибо. Я смотрела в   Запорожском архиве  закрытую тему "Ревизские сказки" и тему "Бердянский уезд", но ни там, ни там не увидела нужных ревизских сказок. Наверное, оставлю  специальное сообщение - вопрос по ревизиям немецких колоний.

Share