Семик Макар Артемійович, 1902 року народження, с. Скотувата Макіївського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Заступник головного бухгалтера контори “Заготзерно”. Проживав за місцем народження. Заарештований 1 липня 1937 року. Спецколегією Донецького облсуду 16 вересня 1937 року засуджений на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 4 роки. Реабілітований у 1994 році.
Семик Микола Терентійович, 1923 року народження, м. Макіївка Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Червоноармієць 2-го стрілецького батальйону[/b], 142-го стрілецького полку Уральського військового округу. Заарештований 22 січня 1943 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджений на 7 років ВТТ. Реабілітований у 1997 році.
Семик Михайло Іванович, 1909 року народження, с. Чернігівка Чернігівської області Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Бригадир колії перегону «Доля-Караванна». Проживав: казарма 47 км ст. Караванна Донецької області. Заарештований 22 березня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 13 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання 16 листопада 1937 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1989 році.
Семик Павло Данилович, 1912 року народження, с. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, українець, освіта початкова, член ВЛКСМ. Проживав: м. Волноваха Сталінської (Донецької) області. Стрілочник станції. Заарештований 28 січня 1945 року. Військовим трибуналом Південнодонецької залізниці засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований у 1993 році.
Семик Порфирій Федорович, 1883 року народження, с. Ясинувата Макіївського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Сталінської (Донецької) області. Вагар станції. Заарештований 24 липня 1940 року. Лінійним судом Південнодонецької залізниці засуджений на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1992 році.
Реабілітовані історією. Донецька область. Книга сьома.
Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.