1

Тема: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Су́рсько-Лито́вське — село в Україні, центр Сурсько-Литовської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 4264 особи.

ело Сурсько-Литовське розміщене в центральній частині Дніпропетровської області на берегах річки Мокра Сура. Відстань до околиць Дніпра — 5 кілометрів. Село входить до Дніпровської агломерації.

Сурсько-Литовське розташоване у фізико-географічній зоні Придніпровська височина. Висота над рівнем моря в селі змінюється від 55-60 метрів (у долині Мокрої Сури) до 80-90 метрів.

Сусідні населені пункти: села Новоолександрівка (на схід) і Сурсько-Клевцеве (на південний захід).

Селом проходить автошлях Т 04 21, а також лінія Апостолове—Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, станція Сурське.

Виникнення поселення на місці сучасного села припадає на кінець XVIII століття, коли після перемоги російських військ у російсько-турецькій війні 1787—1791 років почалось інтенсивне заселення земель Південної України.

30 травня 1793 року, згідно з царським указом, селяни казенної суконної мануфактури з містечка Дубровного Могильовської губернії переводилися до Катеринослава. В липні 1794 року для роботи на фабриках прибуло 285 сімей, всього 1792 особи. Їх розмістили по навколишніх казенних поселеннях.

Переселенням литвинів з Дубровного займався зокрема поручик Євстафій Шпігельберг.

Весною 1795 селяни переїхали у побудовані для них по берегах Мокрої Сури 225 хат.

Побудовані 225 будівель до весни були необмазані, а дахи підрядниками так покриті, що їх було необхідно перекривати. Ярої пшениці селянам було відпущено мало і занадто пізно, тому все, що було посіяно, пропало, врожаю не було… Не змогли литвини звикнути і до місцевої води, яку, через відсутність колодязів, вони брали з річки Сури. Та час від часу зацвітала — тоді наставала хвороба з гарячкою.

Через неврожай, нестачу продуктів та питної води, що спричиняло хвороби, поселенці виснажувались, їх кількість за 4 роки після переселення зменшилась на 599 осіб.

У перші роки після заснування поселення не мало офіційної назви. Але вже 1798 року в одному з документів воно згадується як казенне село Дубровинське, а в іншому — як слобода Сурська. На початку XIX століття за селом закріпилась назва фабричної слободи Сурсько-Литовської.

На початку 19 століття тут збудували прядильню і ткальню з чотирма верстатами, які були філією Катеринославської суконної фабрики. Проте ці майстерні проіснували недовго.

Завдяки своєму близькому розташуванню біля великого промислового центра, яким у другій половині 19 століття став Катеринослав, Сурсько-Литовське починає зростати кількісно.

За даними на 1859 рік у казенному селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1457 осіб (726 чоловічої статі та 731 — жіночої), налічувалось 289 дворових господарств, існувала православна церква.

При переселенні литвинів до України робітникам надавались російські прізвища в рамках русифікації. Тож в метричних книгах року церкви Трьохсвятительської церкви села Сурсько-Клевцеве та Свято-Духівської церкви цього села більшість селян має прізвища типу Єгоров, Степанов, Захаров, Данілов, Митрофанов, Філіпов і лише два литвинських — Зуєнок та Любченок.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Сурської волості, мешкало 2267 осіб, налічувалось 390 дворових господарств, існували православна церква, школа та 3 лавки.

У 1908 році населення зросло до 4547 осіб (2242 чоловіки та 2305 — жінок), налічувалось 731 дворове господарство.

На початку XX століття в селі було відкрито церковно-парафіяльну школу та двокласне училище.

З грудня 1919 року Сурсько-Литовське у складі УРСР. Станом на 1925 р. село належало до Сурсько-Литвинської білоруської національної сільської ради. Під час колективізації в СРСР протягом 1920-х років в селі створено 6 колгоспів.

1929 року відкрита залізнична станція Сурське на новозбудованій залізничній лінії.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

2

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

З історичних документів встановлено, що в 1707 році село Сурське числиться місцевістю, заселеною запорізьким козацтвом. Пізніше село Сурське унаслідував пан Клевцов, і воно стало називатися Сурсько-Клевцеве
Хутір «Отруби» в 1924 році розширився на село Петровське, а пізніше було перенайменовано в село Зелений Гай.
Село Новомиколаївка є залізничною станцією на лінії Дніпропетровськ – Кривий Ріг.
Територія сільської ради знаходиться в межах родовища граніту. Новомиколаївський гранітний кар’єр займається видобутком гранітного каменю, та переробкою його на щебінь.

https://surskolitovska-gromada.gov.ua/i … 9-04-2016/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: luvi1

Share

3 ( 08-12-2019 16:18:56 змінене kbg_dnepr )

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

М.П. Чабан

Промисловість Катеринослава почалася з білорусів

Як же опинилися білоруси в центрі України? 1786 року в містечку Дубровно нинішньої Вітебської області побудували суконну мануфактуру, названу Катеринославською. У 1794 р. підприємство разом з працівниками перевели в Україну до нещодавно створеного міста Катеринослав (нині — Дніпропетровськ). Так в Україні опинилися 497 фабричних селян з Дубровенщини. Частину з них поселили за 18 кілометрів від Катеринослава, в слободі Сурсько-Фабричній. Пізніше вона змінила назву на Сурсько-Литовське.

Як розповідають місцеві жителі, їхні предки працювали тоді так би мовити «вахтовим методом». Державні селяни (державні кріпаки) жили в селі, а на роботу їздили до міста. Але не щодня, а певний час. До речі, в Дніпропетровську (за автовокзалом) довго існувало селище Фабрика. Там теж жили білоруські майстри. Таким чином промисловість міста на Дніпрі почалася з переселених сюди білорусів. На цьому варто окремо наголосити. Бо все тутешнє промислове виробництво започатковане білорусами: суконна, панчішна фабрики і навіть виробництво годинників. Усе прибуло з містечка Дубровно!

https://gorod.dp.ua/news/87950

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продовження

Селяни з Дубровенщини довго не могли звикнути до нових кліматичних умов. Особливо в селі над річкою Сурою. Ось витяг з рапорту директора фабрики Кноринга : «Побудовані 225 будівель до весни були необмазані, а дахи підрядниками так покриті, що їх було необхідно перекривати. Ярої пшениці селянам було відпущено мало і занадто пізно, тому все, що було посіяно, пропало, врожаю не було…»

Не змогли білоруси звикнути і до місцевої води, яку, через відсутність колодязів, вони брали з річки Сури. Та час від часу зацвітала — тоді наставала лихоманка.

Але найбільшою проблемою була відсутність церкви. Діти довго були нехрещені, небіжчики йшли на той світ без сповіді й причастя. Нарешті, білоруси домоглися дозволу перенести в свою слободу розібрану церкву з сусіднього села Старі Кодаки.

У 1837 р. суконна фабрика в місті через банкрутство і важкі фінансові умови закрилася. Білоруси змушені були повернутися до сільського господарства. Змінювалася влада, однак залишалися обряди і звичаї, не зникла білоруська мова в Сурсько-Литовському. Це, можливо, найбільше білоруське село в Україні. Та ще з такою давньою історією.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: luvi1

Share

5

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продовження

У Сурсько-Литовському жило і працювало два Герої Соціалістичної Праці — бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Суворова Афанасій Парфьонов і комбайнер місцевої МТС Павло Бойченко. Обидва отримали це звання 1958 року.

Ми зустрілися з сином А. Парфьонова — Анатолієм Панасовичем і онуком Олексієм.

Афанасій Парфьонов (1913—1976) працював спершу агротехніком, потім бригадиром. Сільчани в його бригаді вирощували пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк. Тож за особливі заслуги в розвитку сільського господарства і досягнення високих показників виробництва його 26 лютого 1958 року відзначено високим званням. Указ підписав Климент Ворошилов.

У їхньому дворі й понині стоїть чи не найстаріша хата в селі — 1890-х років побудови. Основа — лита глина. Для побудови таких хат ставили стовпи з акації, потім вони перепліталися лозою, а потім заливалися сумішшю глини з кізяком, соломою. «Це українська чи білоруська методика?» — питаю онука Олексія. «Це йде вже в глибоку історію…— посміхається у відповідь. — До речі, чому раніше всі двері всередину хати робилися? Бо якщо випадав глибокий сніг, були замети, тільки так можна було вибратися з хати». Онук А. Парфьонова Олексій вчився в технікумі ракетно-космічного машинобудування, працював газівником, нині — на шинному заводі. До речі, більшість жителів села нині працює на міських підприємствах. До Дніпропетровська звідси — рукою подати.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

6 ( 09-12-2019 10:46:21 змінене kbg_dnepr )

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продовження

1934 року радянська влада закрила і частково зруйнувала місцевий храм: були зняті дзвони і знищено купол. У тому ж році спалили Свято-Духівську дерев’яну церкву, яка вже до того часу використовувалася як комора для зберігання зерна. (У заможному і великому селі колись було два храми). Зазнали гонінь і репресій місцеві священики. У 1937-му за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності» розстріляні священики Василь Павловський і Кузьма Григор’єв. Нині вони повністю реабілітовані. А в 1965-му підірвано і сам храм. У незалежній Україні церкву відкрито у старовинній будівлі колишнього будинку священика.

Вже понад десять років звершує богослужіння в храмі священик Дмитро Гаврилюк.

Софія Данилівна Савитченко, 1932 року народження

— Народилася я не в самому Сурсько-Литовському, а в Солонянському районі, де моїм батькам Данилу Івановичу та Євдокії Семенівні дали землі в 20-х роках. Мої татко і мамка дуже красиво спявалі. І брацікі, і найстарша сястричка спявалі.
Дядя Семен Степанов до революції робив огорожу для церкви. Зараз вона служить огорожею для клубу. Це був найстарший мамчин брат, а моя мамка сімнадцятою в родині була! До речі, моєму дядькові Петровка в той час подарувала верстат по металу. І церкву, і огорожу робили — все вручну. Брав участь у будівництві церкви і мій дідусь. Втім, не він один. Литвини — на всі руки майстри… Сама Софія Данилівна натхненно вишиває. Рушники, наволочки. Все в кімнаті нагадує про сонячний талант майстрині. Співуча Софія Данилівна починає співати білоруську «маланку» :

Маланка хадзіла,
Васільку прасіла:
«Васілька мой татка,
Пусці мяне в хатку …»

А потім заспівала ще одну білоруську різдвяну пісню-баладу — «Дзівная». Про те, як мати Божа лягла відпочивати і прилетіли три ангела Христа зберігати…

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

7

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продовження

Мабуть, всі хто вчився в радянській школі, пам’ятає картини «Знову двійка» чи «Прибув на канікули». Ці картини — класика соцреалізму. А автор цих творів народився в Сурсько-Литовському.

Тутешній народний меморіальний музей імені Федора Решетникова заснований в 1990 році. Звання народного має з 1997 року. Знаходиться при середній школі по вулиці Шкільній, 1. Тут зберігається 250 експонатів: картини, матеріали про життя і творчість відомого художника Федора Павловича Решетникова. Музей капітально відремонтований до 100-річчя художника в 2006 році. Але тоді ж сталася і велика неприємність: наприкінці літа 2006 року зі шкільного музею невідомими викрадено кілька найцінніших картин.

Нині в музеї Ф. Решетникова працює виставка дитячих різдвяних малюнків і виставка фотографій «Відлуння війни», яку приурочили до 70-річчя битви за Дніпро. Виставка фото продовжиться до наступного року, коли відзначатиметься 70-річчя Перемоги. Про це нам розповіла педагог Олена Андрїївна Хмельковська, яка багато років очолює цей музей і вдихнула в нього нове життя.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

8

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

"Але найбільшою проблемою була відсутність церкви. Діти довго були нехрещені, небіжчики йшли на той світ без сповіді й причастя."  - получается какое-то время записи совсем не проводились? Тогда это возможный тупик? А можно ли найти списки привезённых?

Share

9 ( 13-12-2019 19:54:08 змінене kbg_dnepr )

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Метричні книги СЛ у ДАДО:

Свято-Духівська церква,  с. Сурсько –Литовське Катеринославського повіту Сурської волості
5. Народження: 1896: ф. 193, оп. 3, спр. 246
6. Шлюб: 1896: ф. 193, оп. 3, спр. 246
8. Смерть: 1896: ф. 193, оп. 3, спр. 246

Тобто є тільки 1896 р. Ви вже його опрацювали?
Інформація про переселення 1796 р. може бути в НІАБі (Мінськ) або ж у РДАДА (Москва). Якщо село належало якомусь власнику, то у РДІА (СПб) може бути викупна справа.

Інакше - тільки старожили, спогади, публікації, сільський цвинтар, погосподарські книги у сільраді (здебільшого повоєнні), біографії відомих людей і т.ін. Можливо, Щось знають у Спілці дніпровських білорусів.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

10

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Да, метрической книгой работала. А где найти спiлку днiпровських бiлорусiв?

Share

11

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Ось що розповідає Гугл, який знає все:

ukraine.mfa.gov.by/ru/bilateral_ … mpatriots/

А це білоруси Придніпров'я https://www.sites.google.com/site/nashd … i/belorusy

Головний знавець місцевих білорусов - відомий журналість Микола Петрович Чабан. Але зараз щось в нього телефон не відповідає...

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

12

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

А возможно что-то найти в метрических книгах Сурсько-Клевцеве? Или всё же это совсем разные села и нет смысла?А где найти контакты Николая Петровича?

Share

13

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

В ЯНВАРЕ 2012 г. председатель Дубровенского районного исполнительного комитета Анатолий ЛУКАШОВ, директор местного льнозавода Анатолий БОСЕНКОВ и председатель ПСК «Колхоз «Правда» Сергей ДРАНЕВСКИЙ побывали с визитом в Днепропетровске. Соседи-украинцы полушутя говорили: приехали навестить родные места.
И были близки к истине, ведь история маленького белорусского городка на Днепре, по данным Днепропетровского национального исторического музея им. Д. И. Яворницкого, тесно связана с историей Екатеринослава (прежнее название Днепропетровска). Именно в Дубровно в 1786 году была создана казенная суконная мануфактура под названием «Екатеринославская», которая вместе с рабочими-белорусами была переведена в 1794 году в одноименный украинский город. Более полутора тысяч белорусов стали жителями Екатеринославской губернии и основали поселение, которое в первые годы существования более известно как слобода Дубровинская. Позже за ним закрепилось название фабричной слободы Сурско-Литовской (литвинами издавна называли белорусов как жителей Великого Княжества Литовского). В 1837 году казенная суконная фабрика в Екатеринославе прекратила свое существование, но село Сурско-Литовское с карты области не исчезло.

Между тем в белорусском Дубровно работу суконной мануфактуры восстановили, и на ее базе в 1901 году была открыта фабрика «Днепровская мануфактура» — «прародительница» нынешнего льнозавода. В свете этих исторических фактов визит его директора Анатолия Босенкова в Днепропетровск весьма символичен. Более того, в середине января председатель Днепропетровского районного Совета Валентина Приймаченко и председатель Дубровенского райисполкома Анатолий Лукашов подписали соглашение о сотрудничестве в области бизнеса, культуры и самоуправления.

https://www.sb.by/articles/dubrovenskie … rainy.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

14

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Уже более 10 лет в селе с двойным названием Сурско-Литовское на Днепропетровщине священник Дмитрий Гаврилюк совершает богослужения в храме, который расположен в старинном здании бывшего дома священника. Ведь нет уже тех прекрасных храмов, которые когда-то украшали древнюю слободу. И все это время он истово верит вместе с прихожанами в сооружение дома Господня с красивыми куполами в византийской архитектуре. И не только верит, а живет этим, восстанавливая историческую правду и справедливость. Возрождая из пепла храм, он по крупицам собирает утраченную историю, поскольку понимает — не зная своего прошлого нельзя проложить дорогу в будущее. «Литвины» на берегах степной речушки Мокрая Сура Старинное село Сурско-Литовское почти ровесник Днепропетровска. У него своя непростая и удивительная судьба, связавшая на берегах степной речушки Мокрая Сура два братских народа – белорусский и украинский. Генезис поселения возникает со времен, когда после победы русских войск в русско-турецкой войне 1787-1791 гг. началось интенсивное заселение земель южной Украины и Крыма. 30 мая 1793 года, согласно указу императрицы Екатерины II, селяне казенной суконной мануфактуры из белорусских местечек Могилевской губернии (в частности — Дубровного) переводились в новооснованный губернский центр Екатеринослав. Дубровно и окрестные села, которые находились в десяти верстах от древней Орши выше по течению Днепра среди могучих дубрав, принадлежали тогда князю Григорию Потемкину. Это он в 80-х гг. XVIII столетия построил в Дубровне первую в России часовую и позументные фабрики. Изделия дубровинских мастеров славились не только при царском дворе, но и за пределами России. А еще раньше здесь действовала суконная фабрика.

eparhia.dp.ua/novosti/starinnoe- … i-istorii/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: luvi1

Share

15 ( 24-12-2019 10:48:08 змінене kbg_dnepr )

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продолжение

Через год после царского указа, своим ходом на телегах для работ на местных фабриках выехало 285 семей. Ехали долго и тяжело. Добрались не все — в общей сложности 1792 человека. Главной их задачей, кроме обработки земель было снабжение Екатеринославской суконной фабрики овечьей шерстью, из которой производилось армейское сукно. На новом месте жители испытали много трудностей. Вначале их разместили в окружных казенных селах. Весной 1795 года переселенцы переехали в построенные по обоим берегам реки Мокрой Суры для них хаты. Но новые хаты (а их насчитывалось 225) были плохо приспособлены к жизни. Частые эпидемии, неурожаи, недостаток хорошей питьевой воды – такими были первые годы жизни белорусских переселенцев. В первые годы своего основания поселение не имело официального названия, но уже в 1798 году в одном из документов оно упоминается как казенное село Дубровинское, в другом — как слобода Сурская. Такие сведения по истории поселения сохранялись до начала XXI века. В нашу бытность краеведами было документально доказано, что первые поселения в этом крае возникли в 1777 году. Согласно новооткрытым свидетельствам, поселенцы Сурско-Литовского в 2007 году праздновали 230-летие со дня основания своего родного края. В начале XIX столетия за поселением закрепилось название фабричной слободы Сурско-Литовское. Таким образом, мы можем констатировать, что поселение первую часть своего названия получило от реки Суры, а вторую – потому, что его населили рабочие екатеринославской казенной суконной фабрики – переведенные из Белоруссии. При этом надо отметить, что в XVIII веке жителей Белоруссии часто называли «литвинами», ведь они являлись выходцами из некогда Великого княжества Литовского.

В том же XIX веке здесь построили прядильню и ткальню с четырьмя станками, которые были филиалом Екатеринославской фабрики. Однако эти мастерские просуществовали недолго. Благодаря своему близкому расположению возле крупного промышленного центра, которым во второй половине XIX века стал Екатеринослав, возрастает количество населения Сурско-Литовского. Так, в 1858 году население составляло 1 417 жителей, в 1884 – 2 442 жителя, в 1897 – 3 656 жителей. Село стало центром Сурской волости Екатеринославского уезда. Будучи казенным, оно никогда не знало крепостного права.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

16

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продолжение

Но не только переселенцев удручали неудобства, связанные с местностью и постигающими их болезнями. Большие внутренние проблемы жители нового села испытывали в связи с отсутствием храма. Именно поэтому летом 1803 года в своем обращении в кантору Екатеринославских казенных фабрик они написали, что не выполняют «по долгу христианскому обрядов, особливо, что нередко, рожденные без крещения, а болезнующие без исповеди и причащения Святых Таин умирают». Эти сведения мы можем прочитать у Екатеринославского епископа Феодосия (Макаревского) в его капитальном и очень ценном, для нашего времени, труде «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия». В своем письме жители слободы сообщали, что просят дать разрешение на строительство церкви. К тому времени они уже закупили «упраздненную в предместии Новых Кайдак деревянную церковь во имя Сошествия Святого Духа, приторговав с иконостасом и со всеми утварми». Первоначально в просьбе о строительстве деревянной церкви было отказано — «уважить нельзя», как было сказано в документе. Но затем, указом от 3 октября 1805 года «по именному Его Императорского Величества Высочайшему повелению Святейший Синод разрешил купленную в Новом Кайдаке Свято-Духовскую церковь перенести в слободу Литовскую и поставить временно, впредь до сооружения каменной». Что касается финансовых затрат — стоила она 1500 рублей. Это огромная на то время сумма. На средства прихожан за год был возведен первый православный храм. Это был деревянный, однопрестольный храм, освященный во имя Сошествия Святого Духа. Простояла же она долго — 129 лет.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

17

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продолжение

В начале XX века при общине была основана церковно-приходская школа и 2-х классное министерское училище. В первом десятилетии века (1906 г.) на пожертвования всей округи был выстроен большой пятикупольный храм из красного кирпича. Освящен новый храм был в 1908 году в честь праздника Покров Пресвятой Богородицы. По известным историческим причинам новый храм прослужил недолго…
...
В 1934 году советская власть храм закрыла и частично разрушила: были сняты колокола и уничтожен купол. В этом же году сожгли Свято-Духовскую деревянную церковь, которая уже к тому времени использовалась как амбар для хранения зерна. Подверглись гонениям и репрессиям местные священники. В 1937 году по обвинению в так называемой «контрреволюционной деятельности» были расстреляны священники Василий Павловский и Кузьма Григорьев. Ныне они полностью реабилитированы.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

18

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продолжение

От тотального разрушения каменный храм спасла Великая Отечественная война — было не до борьбы с «религиозными предрассудками». В это время лихолетья суровые испытания выпали на долю жителей Сурско-Литовского. 18 августа 1941 года село оккупировали фашистские захватчики. За время «военного рабства» на каторгу в Германию было выслано 152 жителя села. 23 октября 1943 года войска Красной Армии освободили поселение. В боях за село брали участие воины 12-й танковой дивизии под командованием Герой Советского Союза генерал-лейтенанта Ю.Г. Пушкина. Во время войны и до начала 50-х годов Покровская церковь действовала. После военного времени богоборческая власть «вспомнила» о храме, и… переоборудовала его в клуб. В 1965 году здание бывшего храма методом направленного взрыва было уничтожено, а на его фундаменте выстроен новый дом культуры. Наступил духовный вакуум. Начало возрождения С приходом провозглашенных дней независимости, в 1991 году началось возрождение прихода. По благословению епископа Днепропетровского и Запорожского Глеба возрожденная Свято-Троицкая община была зарегистрирована и ей в пользование передан бывший дом священника. Отрадно видеть, что все большее количество наших современников начинают осознавать свои духовные истоки, ценить свою религиозность и культурную традицию. В настоящее время село Сурско-Литовское является центром сельского совета в Днепропетровском районе. В 2007 году 23 октября жители поселка Сурско-Литовское отметили знаменательный юбилей своего основания — 230 лет. Православная община и представители поселкового совета празднование юбилея украсили исторически-значимым событием: положено начало возрождению утраченной святыни — уничтоженного Свято-Духовского храма.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

19

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Продолжение

О том, что сурско-литовская земля полнится талантами, знают многие. Отсюда вышел и тут учился в начале ХХ века знаменитый художник Федор Решетников, автор картины «Опять двойка». 18 лет прожил Федор Павленко, создатель керамики на гостиницах «Украина» и «Люкс». Начинал свое творчество известный ныне живописец Валерий Сосна. Такая насыщенность талантливыми людьми — не простое совпадение. Свидетельством возрождения духовности также является открытие в 2009 году при храме церковно-приходской художественной церковной школы. Она основана по благословению митрополита Днепропетровского и Павлоградского Иринея настоятелем храма — профессиональным живописцем и иконописцем иереем Дмитрием Гаврилюком. Данная школа является несбывшейся мечтой гениального художника Федора Решетникова. Столетие назад здесь обучал азам иконописи своего сына известный на всю округу иконописец Павел Решетников. Мальчик помогал отцу расписывать только что построенный Покровский храм. Будучи известным живописцем и графиком, народный художник СССР, действительный член Академии художеств Федор Решетников всегда помнил о своем родном селе. Федор Павлович с большой радостью принимал сурско-литовских детей, приезжавших к нему в Москву. Также у него была мечта создать в родном селе на базе средней школы художественную школу. Старожилы рассказывают, когда в последний приезд Федора Решетникова на свою историческую родину его повезли в клуб на встречу с жителями, он испытал настоящую трагедию. На месте святого храма, который он в детстве помогал расписывать отцу, он увидел безликое здание клуба. Он разрыдался, и… больше никогда уже не приезжал в свое родное село.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

20 ( 01-01-2020 14:16:59 змінене kbg_dnepr )

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Окончание

Сейчас в церковно-приходской художественной церковной школе идут занятия. И пишут в ней не только иконы, но и портреты, пейзажи, натюрморты. Методику обучения разработал известный днепропетровский художник Григорий Чернета, учитель четы Гаврилюк в театрально-художественном колледже. У студии уже есть первые успехи — участие в выставках и благотворительных акциях. В церковной школе также налажен и своеобразный бизнес: деньги, вырученные от продажи фотографий и христианских картин, направляют на благотворительность. «Когда подойдет очередь расписывать строящийся храм Святого Духа возле школы, наши ученики сделают это канонично и красиво», — выражает надежду настоятель храма. Кроме того, в поселке рядом с планируемым храмом находится общеобразовательная школа, в которой действуют три музея, поисковая группа, которая собирает историческую информацию о жизни поселения, о разрушенном храме и церквах ближайших сел района, а также изостудия. Точная копия Форосского храма Оглядываясь в прошлое с высоты прошедших лет, мы видим разрушенные храмы, растоптанное и морально и материально искусство, поломанные и искалеченные судьбы людей во тьме безнравственности и воинствующего атеизма. Сейчас же в Сурско-Литовском красиво и благодатно. Здесь проживает около 5 тысяч жителей тридцати двух национальностей — настоящая семья, в которой есть свои радости и проблемы.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

21

Re: Сурсько-Литовське, село Дніпровського р. Дніпропетровської обл.

Народився Миколай Тарабукин, 1906 р.
ЦГИА СПб. ф.19. оп.128. д.859. с. 133

Post's attachments

Screen Shot 2020-04-10 at 9.23.56 PM.png 970.8 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Велика Виска -Мокряки і все село; Кухаревський/Кухаревский - звідусіль; Цихаиз/Чехаиз/Чіхаїз - звідусіль; Кейбал - Полтавщина і звідусіль; Гірчак-Горчаков - Луганськ і околиці. Шукаю народження Варвари Григорівни Кодаченко у 1884-1886 роках скоріш за все у Херсонській губерніі, де - невідомо.

Share