1

Тема: Белоцерковский полк (общие вопросы)

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)
===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.

З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.

Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.

Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.

Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================

Спасибо сказали: Kordeni, Алёна2

Поделиться

2

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

Списки показаченной шляхты по сотням полка

Полкова сотня
==============
Покозачені шляхтичі в сотні: Адаменко Марко, Балвер Андрій, Васько, Безпальчий Павло, Бельський Васько, Березницький Мишко, Бут Савка, Федько, Бутенко Андрій, Стецько, Філон, Харко, Верещака Панко, Стецько, Войтенко Троцько (Гришко), Грицько, Гнат, Яків, Волочайко Клим, Гапоненко Савка, Богдан, Гришко, Федір, Гиря Данило, Гирин Яцько, Гладкий Васько, Васько, Демко, Філон, Головченко Федір, Греченко Петро (був полковим хорунжим у 1641 p.), Федір, Громика Василь, Григорій, Гугнявий Андрушко, Гуляницький Сергій, Деркаченко Грицько, Джеджула Андрій, Добролеженко Данило, Донець Семен, Семен (Сенько), Дрозд Амброжко (Андрюшка), Демко, Федір Григорович, Роман, Петрушка, Северянко, Жук Іван, Жуковецький Семен, Жученко Клим, Корній, Заблоцький Демко, Засядько Мартин, Зуб Грицько, Калюжний Антон, Кандибенко Михайло, Кіндрат, Катрич Андрушко, Качановський Кирик, Кирдиєнко Грицько, Мелешко, Кліша Яцько, Клішенко Яким, Козел Омелько, Козицький Яків, Коровецький (Коровченко) Радко, Костира Ярош, Коченовський Федір, Кравченко Іван, Свирид, Іван, Кратенко Наум, Кривоніс Івашко, Кривопиша Семен, Кривохижа Данило, Куклярський Василь, Кулага Андрій, Кумановський Грицько, Леплявий Грицько, Грицько, Яків, Личаківський Малишко, Ломака Демко, Яцько (Янко), Лотиш Юрко, Лунський (Лубський) Павло, Любарський Андрій, Лютаренко Яцько, Мазепа Мирон, Маначинський Антон, Мелех Антон, Мороз Гришко, Москаленко Савка, Москаль Петро, Володька, Іван, Яцько, Івашко, Костюк, Івашко, Гришко, Мостопа Андрушко, Охрім, Іван, Семен, Ярофій, Онисим, Невіровський (Неворовський), Стас (Стенка), Нераденко Іван, Нестеренко Іван, Прокіп, Носач Василь, Ображієнко Васько, Ольшанський Куземка, Педченко Марко, Пікуличенко Іван, Половець Андрій і Федір, Положний Іван (полковий обозний у 1654 p.), Васько, Матвій (суддя військовий, 1654), Матюшко, Поплавський Грицько, Постригаченко Андрій, Проскурненко Леско (Левко), Рещенко Гаврило, Федір, Розколупа Степан, Садовський Грицько, Сакун Степан, Сакуненко Роман, Сергієнко Трохим, Синявченко Васько, Скибенко Іван, Скидан Федір, Скороходенко Віктор, Конон, Скребець Іван, Сокол Богдан, Соколенко Демко, Солтан Данило, Стародуб Іван, Стожко Андрушко, Стрижавський Юхим, Мисько, Тарасенко Харко, Томченко Іван, Марко, Панас, Третяк Остап, Трущенко Іван, Турчинин Савка, Хорошко Антип, Павло, Храпач Васько, Петро, Юсько, Іван, Хурсенко Дацько, Чаленко Корній, Чалий Тиміш, Черняченко Грицько, Чоботаренко Іван, Чобутко (Чоботко) Грицько, Чорний Василь, Клим, Кіндрат Романович, Ромашко, Шемет Грицько, Шеметенко Савка, Терентій, Шинкаренко Кузьма, Шингар Філка (Шинкаренко Пилип), Шум Васько, Ястребчик Степан.
--------------------------------------
Назва сотні – Білоцерківські сотні
Кількість козаків – 991
Кількість шляхтичів – 163
Частка – 16,4%
----------------------------------------
З литовсько-руської шляхти походив рід Громик, які гербувалися гербом «Абданк». Свій родовід вони вели від Григорія Ісайовича Громики (?-1533), який був писарем литовським (1503), мав володіння під Мінськом, був державцем свісловським (1511), віленським ключником, старостою й державцем красносельським (1529 - 30 червня 1533). Через доньку Настасію поріднився з Горностаями, яка стала дружиною Оникія Остафійовича Горностая (?-1566), намісника господарського, старости черкаського й канівського (1544-1547), старости ржецицького, державця любочанського. Можливо, через це родичання й потрапили Громики на черкасько-канівське порубіжжя. Нащадки Громик були внесені до VI частини родовідних книг Могилівської, Віденської і Гродненської губерній.
На відміну від литовсько-білоруських Громик, білоцерківські писалися Громеками. Потомство військового товариша Василя Громеки було внесене до II частини родовідних книг Полтавської та Петербурзької губерній. Михайло Громека (?-1651), будучи полковником білоцерківським (?-1649-1651), загинув у Корсуні при складанні нового козацького реєстру. Якийсь його родич Григорій Громека в той же час обіймав посаду полкового старшини Білоцерківського полку (1649, другий у реєстрі). Син Михайла Громеки - Василь Михайлович (?, ран. 1652-1704-бл.1706) - близько 1674 р. переселився з Правобережжя до м. Смілої і с. Томашівки. Спочатку був військовим товаришем (?-1676-1687), а потім сотником смілянським (1687-1688). На деякий час залишив сотницький уряд, будучи значним військовим товаришем (1688-?), але пізніше повернув собі смілянське сотництво (?-1695-?). А потім уже був абшитований і закінчив життя значним військовим товаришем. Інший син Михайла Громеки - Степан - також був значним військовим товаришем.
Другим після Білої Церкви козацьким центром у полку на початковому етапі Національно-визвольної війни була Чорнокам'янецька сотня.

Чорнокам'янецька сотня
========================
Покозачені шляхтичі в сотні: Болабанський Мелешко, Величко Івашко, Горлаченко Петро, Костирка Левко, Липовський Степан, Яків, Лучанський (Лучинський) Іван, Малий Омелян, Нечай Іван, Соколовський Васька, Спичинський Ілля, Терлицький Васько, Фурсенко Данило, Хорошенко Кіндрат, Худолій Роман, Челговський Лучко, Чорний Мойсей, Сенка, Шульга Дмитро - 19.
--------------------------------------
Назва сотні – Чорнокам'янецька
Кількість козаків – 118
Кількість шляхтичів – 19
Частка – 16,1%
----------------------------------------
Спочатку до Чорнокам'янецькій сотні, крім Чорного Кам'янця, входили Насташка, Ставище, Лесевичі, Ковшевата, Шавулиха, Вільнянка, які у проміжку між 1650-1653 pp. виділилися в окремі сотні. Включала Чорнокам'янецька сотня й Синявку, яка ще пізніше виділилася в Синявську сотню.
У сотні фіксується рід Мітл, з яких Іван Мітла був полков¬ником козацьким у 1613 р., покозачений шляхтич і суддя війсь¬ковий Родіон Мітла, Матвій - козак сотні Чорнокам'янської (1649) зі Ставищ, Хома - у тій же сотні.
У сотні козакувала якась із гілок роду Нечаїв: Нечай Курило козак сотні в 1649 p., Іван - козак сотні Чорнокам'янецької (1654). Не виключено, що з ними породичався Василь Дрозд, який у майбутньому став сотником заболоцьким Могилівського полку Івана Нечая (1656), а потім відомим полковником брацлавським, призначений на цю посаду в березні 1665 р. і пізніше страчений гетьманом Дорошенком.

Рокитне
==========
Покозачені шляхтичі в сотні: Бутенко Дмитро, Галабурда Яцько, Яцько, Гладкий Мишко, Деркач Оска, Донець Петро, Мелешко, Пушкар Тишко, Москаль Грицько, Чиж Івашка - 10.
--------------------------------------
Назва сотні – Рокитнянська
Кількість козаків – 171
Кількість шляхтичів – 10
Частка – 5,8%
----------------------------------------

Германівська сотня
====================
Чорнушенко Іван щонайменше п'ять років очолював Германівську сотню. Германівські Чорнушенки більш глибока гілка роду Чорнишенків миргородських. Отаман городовий германівський Шпиленко Ничипір був із місцевого роду, підтвердженням цього є те, що в 1649 р. козаком тут зафіксований Шпиленко Василь.
Покозачені шляхтичі в сотні: Донець Харитон, Жеребилов Федько, Мовчан Андрушко, Чорнушенко Іван, Грицько, Черкас Пашко.
--------------------------------------
Назва сотні – Германівська сотня
Кількість козаків – 126
Кількість шляхтичів – 6
Частка – 4,8%
----------------------------------------

Кам'янобродська сотня
========================
Покозачені шляхтичі в сотні: Барський Кирило, Вербицький Матвій, Вороненко Мануйло, Городецький Івашко, Журавецький Гордій, Киши(е)нський Івашко, Васько, Куликовський Мойсій, Лисенський Остафій, Лобачевський Панко, Підлісний Максим, Пісочинський Петро, Федір, Попович Іван, Самгородський Григорій, Скибенський Левко, Стависький Конон, Ширмановський Тимко, Іван, Щиморновський Герасим - 20.
--------------------------------------
Назва сотні – Кам'янобродська
Кількість козаків – 114
Кількість шляхтичів – 20
Частка – 17,5%
----------------------------------------
Нечай Степан (?-1627-1672-?) у 1647 р. вийшов з с. Кам'яного Броду до с. Ольшаного Недригайлівського повіту, де зго¬дом став козаком Ольшанської сотні.
Кам'янобродський сотник Іван у 1649 р. і наступний сотник цієї сотні Поповець Іван - різні особи, оскільки останній ще в 1649 р. був козаком цієї сотні У подальшому він став полковником паволоцьким. Козак Чорнокам'янської сотні Андрушко Федоренко із Синявки став полковим осавулом у Білоцерківському полку (1654).

Фастівська сотня
====================
Фастів належав до старовинних козацьких міст. Ще в 1618 р. бачимо тут козацького полковника Миська Фастівця, сотника Гришка Фастівця. Звідси ведуть свій козацький родовід Жеребили (Мисько, 1618), Ковалевські (Ян, 1618).
Покозачені шляхтичі в сотні: Величко Семен, Жук Мишко, Москаль Гришко, Нападовський Мишко, Андрюшка, Смоляга Кіндрат.
--------------------------------------
Назва сотні – Фастівська
Кількість козаків – 100
Кількість шляхтичів – 19
Частка – 19%
----------------------------------------
Керівний склад сотні формувався з місцевих козаків: Степанович Григорій - козак фастівський (1649, Степаненко Грицько) став отаманом фастівським (1654), а Величенко Семен - з козаків (1649) - осавулом сотенним фастівським (1654).

Бишівська сотня
====================
Існувала в 1649 p., але пізніше, очевидно, через значні втрати і скорочення чисельності, була ліквідована.
--------------------------------------
Назва сотні – Бишівська
Кількість козаків – 21
Кількість шляхтичів – 0
Частка – 0
----------------------------------------

Ольховецька сотня
=====================
Покозачені шляхтичі в сотні: Баклинський Василь, Білецький Левко, Білиловський Кузьма, Болобановський Гринець, Гаврило, Федір, Бузовський Гринець, Бут Лесько, Бушинський Лукаві, Вербицький Лаврін, Микита, Данило, Гладкий Гнат, Гречка Мануйло, Дрозд Іван, Іван, Дудильський Федір, Жабокрицький Лавка, Заябський Василь, Зрайковський Дмитро, Зурицький Антон, Зятковський (Кятковський) Яків, Кальницький Кирило, Кищинський Дем'ян, Колюбака Петро, Коротовський Іван, Кратенко Ничипір, Кунянський Василь, Левуський (Левонтієв) Гаврило, Семен, Мглієвський (Мелентьєв) Семен, Немировський Іван, Нетребський Васько, Новомирський Кирик, П'ятигорський Іван, Самгородський Андрус, Скибенко Андрушка, Скибинський Михайло, Смотрицький Данило, Терлецький Матвій, Тур (Турченко) Василь, Турченин Васько, Чорний Грицько, Ширмовський (Ширмонський) Грицько, Щарувунський Іван - 46.
--------------------------------------
Назва сотні – Ольховецька
Кількість козаків – 158
Кількість шляхтичів – 46
Частка – 29%
----------------------------------------
Рід Гречок, репрезентований у сотні Мануйлом (козак ольховецький (1649), отаман городовий ольховецький (1654)), пізніше перейшов на Лівобережжя. Остап Миронович Гречка (?-1670-1738-?) був відомим старшиною в Київському полку, спочатку полковим комісаром київським (1726), потім осавулом полковим київським (1727-1737), тримав 21 двір у селах Пісопькому, Гладкому, Шуляках Остерської сотні на уряд за універсалом гетьмана (12 липня 1730). Родич сотника басанського Клима Григоровича Шаповаленка. З м. Вороніжа Ніжинського полку до Київського полку прибув Олексій Григорович Гречка, який став значковим товаришем у цьому полку (1749).

Боярська сотня
==================
--------------------------------------
Назва сотні – Боярська
Кількість козаків – 89
Кількість шляхтичів – 8
Частка – 9%
----------------------------------------
Покозачені шляхтичі в сотні: Гиря Федір, Демехненко Гринь, Лобода Стенка, Медвенський Василь, Спичинські Кость, Кузьма, Юхим, Стороженко Роман - 8.

Триліська сотня
=================
У 1645 р. тут фіксується шляхтич Липницький. Маєтністю Триліси володів батько гетьмана, чернігівський підчаший Адам Мазепа. Відомі два сотники: Бекеш Федір (за присягою 1654 р.) і Божко Юсько (за родовідними книгами).
У Трилісах Черевань Пилип, Череваненко Федір, Устим і Васько влилися до козацьких лав Чорнокам'янської сотні (1649), Филь і Василь продовжували козакувати у Трипільській сотні і в 1654 р. Мартин, Ілляш і Максим Безверхі були в цій же сотні в 1649 p., а в 1654 р. в ній залишився лише Ілляш. Безверхий Мартин був козаком Чорнокам'янської сотні, осавулом сотенним шавулиським (1654), Ілля - козаком Чорнокам'янської сотні, а потім був у Триліській сотні (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Гиря Дмитро, Деркач Савка, Самсон Гришко.
--------------------------------------
Назва сотні – Триліська
Кількість козаків – 79
Кількість шляхтичів – 3
Частка – 3,8%
----------------------------------------

Лесевичська сотня
===================
Сотник Якович Яків у 1649 р. був козаком Чорнокам'янської сотні, названий Яцьком Яненком. Писарем сотенним у 1654 р. був Заліський Михайло. Засядько Процик - козак Чорнокам'янської сотні (1649), а Степан Засядько - козак Чорнокам'янської сотні (1649), обозний сотенний лесевичський (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Гладкий Онисим, Залеський Михайло, Залесин Михайло, Засідка Степан, Засяткін Матвій, Засядко Степан, Капленко Кунаш, Коробка Мисько, Краковський Захар, Красовський Трохим, Кустовський Яків, Скоробагатий Гнат, Ничипір, Мартин, Скупський Іван, Чижич Влас - 15.
--------------------------------------
Назва сотні – Лесевичська
Кількість козаків – 153
Кількість шляхтичів – 15
Частка – 9,8%
----------------------------------------
10 жовтня 1592 р. Микола Лесевич і Родкевич отримали «доживотне» на селище Таращу за Білою Церквою на шляху татарському. Микола з ґрунту свого Кощиця і Колобуща платив подимне (1631).
Хтось із Лесевичів одружився з Тетяною Тишею-Биковською (1650). У Межигірському монастирі зберігся поминальний ряд Олександра Лесевича, в якому лише три імені: Домникія, Олександр, Олександр.
12 червня 1661 р. Лесевич отримав підтвердження на селище Таращу з усіма околицями. У подальшому Лесевичі перейшли на Лівобережжя. Костянтин Лесевич - родом із с. Лисовичів під Таращею, знаний як значковий товариш у Лубенському полку (1724). Його дружиною була Марія Піковець, вдова Антона Черушинського, сотника золотоніського. Рід продовжив Данило Костянтинович (1720-1767-?). Службу він розпочав з 5 вересня 1735 p., був військовим канцеляристом ГВК (з 11 грудня 1735), сотник Ковалівської, а потім 1-ї Ковалівської сотні Гадяцького полку (11 листопада 1738 - 18 лютого 1768). У 1760 р. був замінений на посаді командира двохтисячної команди козаків, яких готували до участі в Семирічній війні. Розглядався фальшивий наклеп на нього сотника опішнянського Дем'яновича у службових зловживаннях та звільненні козаків від державних податків за відпрацювання ними в його маєтності. Мав двох синів і двох дочок. Олександр Данилович службу розпочав 15 січня 1764 p., був сотником 1-ї Ковалівської сотні (з 18 лютого 1768), бунчуковим товаришем. Був одружений з Ганною Василівною Родзянко. Володимир Данилович став військовим канцеляристом, потім - військовим товаришем. Одружений він був з Катериною Петрівною Лукашевич. Ганна Данилівна вийшла заміж за Мойсея Яковича Зарудного, а Параска Данилівна - за Михайла Васильовича Перехреста.

Ольшанська сотня
====================
Покозачені шляхтичі в сотні: Любарський Івашко, Москаль Федько, Филка, Гришко, Ольшанський Ігнатко, Паволоцький Левко, Пікуль Бажінко, Харитонко, Мишко, Чернинський Васько, Чиж Андрушка -11.
--------------------------------------
Назва сотні – Ольшанська
Кількість козаків – 171
Кількість шляхтичів – 11
Частка – 6,4%
----------------------------------------

Синявська сотня
==================
Покозачені шляхтичі в сотні: Войнацький Петро, Гладкий Андрій, Годловський Васько, Грибовод Грицько, Заліський Андрушко, Іван, Заруцький Марко, Злоба Грицько, Краковський Прокіп, Середа Максим, Сулима Іван, Черняк Грицько -12.
--------------------------------------
Назва сотні – Синявська
Кількість козаків – 122
Кількість шляхтичів – 12
Частка – 9,8%
----------------------------------------
У Синяві проживав козак Чорнокам'янської сотні Андрушко Федоренко, який у 1654 р. був полковим осавулом.

Ставищанська сотня
====================
Ставище, яким володів Юзеф Лозка, стало одним із важливих центрів козацтва.
Покозачені шляхтичі в сотні: Белиловський Сенка, Буйницький Гнат, Пронко, Бут Ярема, Вербицький Васько, Вечурковський Яремка, Горлач Осько, Закривський Івашко, Заліський Іванко, Кривецький Левко, Філка, Філка, Липовський Іван, Степака, Лисовець Стенка, Лобачевський Федір, Ляховський Іван, Міхневський Петрушко, Попович Андрюшко, Пушкар Тико, Світличний Савка, Скибелко Сенка, Скибельський Мишко, Слоненський Гнат, Суленицький Федько, Торчицький Мартин, Чалий Гришко - 27.
--------------------------------------
Назва сотні – Ставищанська
Кількість козаків – 312
Кількість шляхтичів – 28
Частка – 9%
----------------------------------------
У цій сотні відомий рід Куликів, з яких Василь був спочатку козаком Чорнокам'янської сотні, а потім став отаманом городовим ставищанським. Данило Кулик був козаком сотні (?-1649-1654-?), козакували й Василь (1654) та Янко (1654) Кулики.
Враховуючи, що список ставищан 1649 р. очолював Дацько Войтенко, а серед козаків цієї сотні в тому році був Стецько Войтенко, можливий варіант, що сотник Давидів Степан і є Стецько Дацькович Войтенко. У 1654 р. в сотні був лише Войтенко Сенка.
Лобаченко Гарасим і Яким - козаки Чорнокам'янської сотні в Насташках, Лобаченко Петро - козакував у Білій Церкві (1649). Лобачевський Панко - козак кам'янобродський (1654). Лобачевський Семен при підписанні Гадяцької угоди був козацьким послом на сейм до Варшави.

Настаська сотня
=================
Настаська шляхта покозачилась, і на чолі сотні став Андрій Рудика. Ця шляхта почергово отримувала привілеї (від усіх гетьманів від Хмельницького до Дорошенка), належала до особистого почту гетьмана (шляхта сіл Лесевичів, Ковшо-ватої, Насташки, Скаржівки, Мазепинців та ін.).
--------------------------------------
Назва сотні – Настаська
Кількість козаків – 122
Кількість шляхтичів – 12
Частка – 23%
----------------------------------------
Серед покозачених шляхтичів настаських були Верещак Остап (?-1654-?), Добролежі Сергій (?-1649-1654-?), Василь (?-1649-1654-?), Самчинські Іван (?-1649-1654-?), Федір (?-1649-1654-?), Матвій (?-1649-1654-?), Андрій (1654), Ничаговський Василь (?-1649-1654-?), Голендухи Михей (?-1649-1654-?), Герман (?-1649-1654-?), Подоляк Кирило (?-1649-1654-?), Дрозд Василь (?-1649-1654-?), Лобаченки Герасим (?-1649-1654-?), Яким (1649), Жук Дмитро (?-1649-1654-?), Жученко Тимко (?-1654-?), Бубник Омелян (?-1649-1654-?), Тараненко Корній (?-1649-1654-?), Білецький Гринько (?-1649-1654-?), Налучний Михайло (?-1649-1654-?), Стеблина Кость (?-1649-1654-?), Горбаненко Козьма (?-1649-1654-?), Барило Андрій (?-1649-1654-?), Короленко Іван (?-1649-1654-?), Овчаренко Іван (?-1649-1654-?), Спичинські Семен (?-1649-1654-?), Євтух (?-1649-1654-?), Вергуненко Кирик (?-1649-1654-?).
Рудина (Рудика) Андрій (?-1624-1672-?) - сотник настаський (?-1654-1659-?), «зацний» (1672. Білицький (Бєлєцький) Грицько - козак настаський Чорнокам'янської, а потім Настаської сотні (?-1649-1654-?), «зацний» настаський 1672 р. Василь Білецький.
Троцький Василь Олексійович - шляхтич в Насташках, «зацний» настаський 1672 р.

Шавулиська сотня
======================
Покозачені шляхтичі в сотні (1654): Іван Матвійович, Безверхий Мартин, Пушкар Максим, Степан, Стрижевський Іван, Шимченко Василь, Лащ Сенько, Юшковські Стенька, Матвій, Васька, Шулин (Шаулин) Лук'ян, Кот Андрушка, Рогозинський Дмитро, Животовський Гаврило, Чиж Іван, Чиженко Іван, Бабинський Хома.
--------------------------------------
Назва сотні – Шавулиська
Кількість козаків – 103
Кількість шляхтичів – 17
Частка – 16,5%
----------------------------------------

Ковшеватська сотня
=====================
Москаленко Степан, його зять Василь козакувати розпочали в Чорнокам'янецькій сотні (1649), а якийсь їхній родич Москаль Іван став осавулом сотенним ковшеватським (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Булига Іван, Вовк Грицько, Голуб Федька, Деркач Тишко, Деркаченко Іван, Головченко Сенка, Кисловський Борис, Софрон, Яким, Лучанський Герасим, Лучанський Губар, Паволоцький Наум, Слуцький Яцько, Ширмовський Льяк - 14.
--------------------------------------
Назва сотні – Ковшеватська
Кількість козаків – 114
Кількість шляхтичів – 14
Частка – 12,3%
----------------------------------------

Загалом у полку відомо 11 полковників білоцерківських, з яких 8 - повних. Вони представляли 10 старшинських родин. Три осавули полкові й один обозний представляли чотири родини. 25 сотників були представниками 25 родин. Загалом у Білоцерківському полку відомі імена 39 старшин із 38 родин.
Подальша доля білоцерківського козацтва знайшла відображення у праці Є.Чернецького. Додамо лише про одного з останніх полковників білоцерківських. 3 червня 1709 р. Скоропадський видав універсал про приїзд С.Палія та необхідність повернення його майна, розданого Мазепою. У вересні 1709 р. Петро І видав грамоту на чин полковника Семену Палію. 14 жовтня 1709 р. Палій, вже як білоцерківський полковник, надав Жаботинському Онуфріївському Спаському монастиреві млин на р. Стугні поблизу с Малої Салтанівки. В універсалі 31 грудня 1709 р. Семен Палій названий полковником охочекомонним і білоцерківським одночасно.
========================================================

Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі.
– К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. - С. 134-145.

Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

3

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

Список сотенной старшины по всем сотням полка

БІЛОЦЕРКІВСЬКІ СОТНІ
=========================

СОТНИКИ:
Гребінка (?-1651-1653),
Мальченко Семен (?-1654.13.01.-?),
Деркач Тиміш (?),
Ничипорович Дмитро (?-1658. 12.-?),
Ярмоленко Петро (?-1659. 12.-?),
Жилий Гнат (?-1665-?).

ЧОРНОКАМ’ЯНЕЦЬКА СОТНЯ
=============================
СОТНИКИ:
Ягло Роман Осипович (?-1649-1654.13. 01.-?),
Костюченко Тиміш.

ОТАМАНИ:
Погорілець Зіновій (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Михайлович Олексій (?-1654-?),
Бараков Олександр (?-1654-).

ХОРУНЖІ:
Телегенко Яків (?-1654-?).

НАСТАШСЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Сулима Іван Іванович,
Рудина Андрій (?-1654. 13.01.-1659-?).

ОТАМАНИ:
Трохимів Герасим (?-1654-?),
Савченко Лесько (?-1672-?),

ОСАВУЛИ:
Стеблина Кость (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Грещенко Іван (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Пилипів Григорій (?-1654-?).

ШАВУЛИХСЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Матвійович Іван (?-1654-?).

ОТАМАНИ:
Пушкаренко Максим (?-1653-?),
Шуфняда Матвій (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Безверхий Мартин (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Іванович Корнило (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Чиженко Іван (?-1654-?).

СИНЯВСЬКА СОТНЯ
=====================
СОТНИКИ:
Краковський Прокіп (?-1654-?),
Коряцький Михайло (?-1670.06.-1674.13.03.-?).

ОСАВУЛИ:
Мухомор Демко (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Данилович Андрій (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Лукаш (?-1654-?).

СТАВИЩАНСЬКА СОТНЯ
========================
СОТНИКИ:
Давидович Степан (?-1654-?),
Лобачевський Семен (?-1659-?).

ОТАМАНИ:
Кулик Василь (?-1654-?),

ОСАВУЛИ:
Данилович Андрій (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Римаренко Іван (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Гусенко Семен (?-1654-?).

ТРИЛІСЬКА СОТНЯ
====================
СОТНИКИ:
Бекеш Федір (?-1654-?),
Божко Юсько (?-16?4-?).

ХОРУНЖІ:
Гиря Дмитро (?-1654-?).

ЛЕСЕВИЧСЬКА СОТНЯ
=======================
СОТНИКИ:
Якович Яків (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Богушенків зять Федір (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Данилович Дмитро (?-1654-?).

КОВШОВАТСЬКА СОТНЯ
=======================
СОТНИКИ:
Сирченко Василь (?-1654-?).

ОТАМАНИ:
Богданович Івашко (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Гнатович Іван (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Москаль Іван (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Мелентійович Андрій (?-1654-?).

ОЛЬШАНСЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Дмитренко Клим Андрійович (?-1654-?).

ОТАМАНИ:
Кіндратович Дмитро (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Меньшов Яким (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Данилович Онисим (?-1654-?).

МОТОВИЛІВСЬКА СОТНЯ
==========================
СОТНИКИ:
Федоренко Павло (?-1654.06.-?),
Половець Грицько (?-1665.06.-?)

ОТАМАНИ:
Татаренко Лесько (?-1655.10.-?).

ГЕРМАНІВСЬКА СОТНЯ
====================
СОТНИКИ:
Чернушенко Іван (?-1649-1654.13.01.-?).

ОТАМАНИ:
Шпиленко Ничипір (?-1654.13.01.-?).

КАМ'ЯНОБРОДСЬКА СОТНЯ
===========================
СОТНИКИ:
Іван (не Попович) (1649),
Попович Іван (?-1654.13.01.-?).

ОТАМАНИ:
Григорович Данило (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Григорович Андрій (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Олексійович Яків (?-1654-?).

ФАСТІВСЬКА СОТНЯ
=====================
СОТНИКИ:
Донець Пилип (?-1649-?),
Ничипорович Дмитро (?-1654-?),
Павло (?-1660.10.-?),
Дзік Петро Миколайович (полковник фастівський, 1651),
Корицький Петро (полковник фастівський),
Лясковський Павло Олександрович (?-1675-?).

ОТАМАНИ:
Гиря Григорій Степанович (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Величенко Семен (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Парфентійович Павло (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Преснов Григорій (?-1654-?).

ОЛЬХОВЕЦЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Лунченко Степан (?-1649-?),
Шефранков Мартин (?-1653.12.-1654.03.-?).

ОТАМАНИ:
Гречка Мануйло (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Колюбакін Петро (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Каска Петро (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Іванович Герасим (?-1654-?).

БОЯРСЬКА СОТНЯ
===================
СОТНИКИ:
Валобородько Іван (?-1649-?),
Дементійович Григорій (?-1654.13.01.-?).

ОТАМАНИ:
Гиря Федір (?-1649-1654-?).

ПИСАРІ:
Семенович Яків (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Різник Хома (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Солошин Іван (?-1654-?).

БИШІВСЬКА СОТНЯ
====================
СОТНИКИ:
Прима Юсько (?-1649-?),
Кондратенко Костюк (?-1660-?, нак.),
Солошич Андрій (?-1663),
Отливний (?-1668-?).

ОТАМАНИ:
Костирка Вакула (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Лобуцький Яцько (?-1654-?).

ДІДОВЩИНСЬКА СОТНЯ
========================
СОТНИКИ:
Охсонка Григорій (?-1649-?)

РОЖІВСЬКА СОТНЯ
==================
СОТНИКИ:
Стародубенко Михайло (?-1649-?)
--------------------------------------------------------

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації.
– Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і випр

Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

4

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

Описание малороссийских городов, местечек и сел Белоцерковского полка с переписью жителей, приведенных к присяге на верность царю Алексею Михайловичу.

Белоцерковский полк.

Лета 7162 (1654 г.) января в 13 день, по государеву цареву и великого князя Алексея Михайловича, всея Руси, и по наказу ближнего боярина и наместника тверского Василия Васильевича Бутурлина с товарищи, столник Леонтей Ларионов сын Лопухин да подьячей Яков Портомоин привели к вере, по непорочной евангельской заповеди, у Белая Церкви и белоцерковского полку в городах шляхту, и сотников, и атаманов, и ясаулов, и казаков, и мещан; а кого имяны у Белая Церкви и белоцерковского полку в городах шляхты, и сотников, и атаманов, и ясаулов, и казаков, и мещан к вере привели, и каковы те городы, и на которых реках, и сколько в котором городе церквей, и которые во имя, и что около тех городов каких крепостей и в них наряду, и зелья и свинцу, и то писано в сех книгах порознь по статьям.

Город Белая Церковь на реке на Poсе. Около посаду 2 острога стоячих; но большому острогу 4 башни проезжих с вороты, 4 башни глухих; но другому острогу башня проезжая с вороты, да башня глухая. Да к тем же острогам приделан третей небольшой городок со стоячим же острогом. А по острогу башня проезжая с вороты, 3 башни глухих. А по тому острогу наряду: в проезжих воротах 3 пищали медных, ядром по две гривенки; 2 пищали железных оковниц, ядром по полугривенке; да на той же башне пищаль медная 12 пядей, ядром в 5 гривенок; в глухих в 3-х башнях по пищали железной, ядром те пищали по 2 гривенки; да по стенам 7 пищалей, и в том числе 3 пищали медных, на одной пищали вылит образ пречистые Богородицы с Превечным Младенцем, по сторонам два ангела держат венец над главою у Царицы; ядром пищали по 2 гривенки; 3 пищали железных, ядром по полуторе гривенке; пищаль железная огненная. Да в том же городе, в казенных амбарах наряду: в 1-м амбаре: 3 пищали медные, ядром по 2 гривенке, из них одна испорчена; пищаль медная полковая, ядром в гривенку; 2 пищали железных в станках на колесах, ядром по дне гривенки; 50 пищалей железных затинных, ядром по полугривенке; 1000 ядер железных болших и малых; 300 зарядов с пульками, готовых, к затинным пищалям. В другом амбаре: 6 пищалей медных, ядром по 2 гривенки; 2 пищали железных, ядро в пол 2 гривенке. В третьем амбаре: 20 пищалей железных оковниц в станках, ядром по полугривенке, 2500 ядер железных больших и малых, 3 бочки зелья пушечного, весом по 15 пуд в бочке, и того 44 пуд. Бочка селитры, весом в 20 пуд.

В городе ж соборная церковь Преображение Господне, да в пределе святых чудотворцев и бесребренник Козмы и Домияна. Приходские церкви: церковь Рождество Христово. Церковь Троицы Живоначальныя. Церковь Успения пресвятыя Богородицы. Церковь святых верховных апостолов Петра и Павла. Церковь святого Андрея Первозванного. Церковь чудотворца Николая.

Белоцерковские шляхта и казаки и мещани приведены к Bеpе у Белой Церкви в соборной церкви всемилостивого Спаса:

Шляхта – Ларион Яковлев сын Студенецкий. Василий Яковлев сын Бовеш. Савостьян Марков сын Ененков. Иван Семенов сын Каменецкий. Степан Лукьянов сын Яблонский. Василей Иванов сын Контев. Трофим Агапов сын Мокеевской. Федор Иванович сын Мокеевской. Василей Степанов сын Трущинский. Василей Еремеев сын Ничаговский. Павел Федоров сын Cтpиxoвский. Левонтей Васильев сын Стряховский. Михайло Яковлев сын Мокеевской. Онтон Яковлев сын Мокеевской. Степан Яковлев сын Мокеевской. Григорей Офросимов сын Мокеевской. Иван Яковлев сын Мокеевской Степан Иванов сын Мокеевской Федор Иванов сын Мокеевской. Тимофей Григорьев. Петр Яковлев. Дмитрей Иванов сын Лунковский. Ефим Иванов сын Нагорной. Влас Ондреев сын Грибня. Иван Кондратьев сын Тишков. Лаврентей Петров сын Кочкилда. Леонтей Еремеев. Роман Миколаев сын Мокеевской. Федор Петров сын Тарасенко. Еремий Лукьянов сын Яблонский. Иван Северьянов сын Затинкин. Степан Яковлев сын Шимоновский. Михайло Иванов сын Ходар. Самойла Медуховский. Василей Наумов сын Занкевской. Павел Кондратьев сын Тишков. Илья Иванов сын Янчаговский. Всего шляхты 38 человек.

Казаки. Наказной полковник Данила Гиря. Ясаул войсковой Осип Григорьев. Сотник Семен Марченко. Судьи войсковые: Яков Климов. Матвей Положной. Обозной Иван Полежай. Голова у наряду Ондрей Любарской. Рядовые – Иван Герасимов. Григорей Деркаченко. Василей Горбун и прочие (следуют их имена и фамилии).

Всего белоцерковских казаков 991 чел.

Того ж города мещаня:

Войт Еремей Ондреев. Буймистры: Прохор Мартынов. Флип Протасов. Рядовые: Влас Протасов. Наум Яковлев...

Всего белоцерковских мещан 120 человек. И всего белоцерковских шляхты и казаков и мещан 1149 человек.

Город Ставища, на реке на Гнилой Тикиче. Около посаду стоячей острог, а по острогу 2 башни проезжих с вороты, на одной башне караульной чердак, 2 башни глухих. Да на остроге ж 2 ворота. Да к тому ж острогу приделан другой город, ставлен стоячим же острогом; по нем башня проезжая да башня глухая. В том же городе наряду: пищаль медная большая, на ней змей, ядром в 3 гривенки; 2 пищали железных порченных; свинцу 40 пуд, зелья 50 пуд.

В городе ж соборная церковь Троицы Живоначалные. Приходские: церковь пречистые Богородицы Покрова. Церковь Преображение Господне. Церковь пречистые Богородицы Одегитрея. 2 церкви архистратига Михаила. Того ж города казаки приведены к вере в соборной церкви: сотник Степан Давыдов. Атаман Василей Кулик. Есаул Ондрюшко Данилов. Хоружей Семен Гусенко. Рядовые: писарь войсковой Иван Рыморин (Следуют имена (Далее имена рядовых казаков и мещан пропускаются)). Всего казаков 312 человек. Того ж города мещаня: наместник Александр Яблонский. Войта Лев Карпов. Буймистры: Демьян Алексеев. Кирило Журбинский. Рядовые: (следуют имена). Всего мещан 365 человек. Обоего стависких казаков и мещан приведено к вере 677 чел.

Город Насташка, на реке на Насташке. Около посаду стоячей острог, а по острогу 2 башни проезжих с вороты, да бяшня глухая, крыты те башни тесом. Да по острогу ж 2 ворота да 2 калитки. В остроге ж соборная церковь Успения пресвятые Богородицы. Наряду и зелья и свинцу нет. Того ж города шляхта приведены к вере в соборной церкви: Степан Васильев сын Новосилской. Григорей Васильев сын Новосилской. Степан Михайлов сын Новосилской. Яцко Демьянов сын Новосилской. Данило Павлов сын Новосилской. Данило Михайлов сын Занкевич. Василей Алексеев сын Троицкий. Иван Иванов сын Сулина. Василей Иванов сын Новосилский. Наум Матвеев. Всего 11 человек. Того ж города казаки: сотник Андрей Рудыня. Атаман Гарасим Трофимов. Кост Стеблинин. Хоружей Грицко Филипов. Писарь Иван Грещенко. Рядовые: (Следуют имена). Всего казаков 122 человека. Того ж города мещаня: войта Мишка Пахомов. Буймистр Тимош Васильев. Иван Ероцкий, Буймистр Иван Солодко. Рядовые... (Следуют имена). Всего мещан 140 человек. Обоего насташских шляхт и казаков и мещан приведено к вере 273 человеки.

Город Синявка, на реке на Росе. Около посаду стоячей острог, а по; острогу 2 башни проезжих да башня глухая. Да на остроге ж ворота да калитка. Да к острогу ж приделан другой город стоячим же острогом. По острогу ворота проезжие. Наряду: 2 пищали медных, ядром по 2 гривенки, да пищаль железная в станку; 6 пищалей железных же затинных, ядром по полугривенке.

В том же городе соборная церковь чюдотворца Николы. Церковь Воскресение Христово. Да в казенном амбаре 20 пуд зелья, свинцу тож. Того ж города казаки: сотник Прокофей Краковский. Демка Мухомор. Писарь Ондрей Данилов. Лукаш, хоружей. Яким Ющенко, ясаул полковый (Следуют имена). Всего казаков 122 человека. Тогож города мещаня: войта Тимне (sіс) Зборовец. Буймистр Гаврич Черной. Федор Воличенко буймистр. Рядовые: (Следуют имена). Всего мещан 405 человек. Обоего синявских казаков и мещан приведено к вере 527 человек.

Город Лесевичи, на реке на Коилуе. Острог стоячей; а по острогу башня проезжая с вороты, 3 башни глухих, крыты все башни тесом. В городе ж девич монастырь страстотерпца Христова Георгия а в монастыре 30 сестр. А от того города версты с 2 лесевицкой посад. Около слобод 2 острога, один звенной, содну сторону надолобы двойные, около острогов ров, по двои ворота проезжих. А в остроге соборная церковь архистратига Михаила, да приходских церквей: церковь Рожество пречистые Богородицы. Церковь Троицы Живоначалные. Церковь чюдотворца Николы, Наряду и зелья и свинцу нет. Того ж города казаки: сотник Яков Яковлев. Ясаулы: Федор Богушенко. Хоружей Дмитрей Данилов. Рядовые (Следуют имена) Всего казаков 153 человека. Того ж города мещаня: (Следуют имена). Всего мещан 273 человека. Обоего лесевицких казаков и мещан приведено к вере 426 человек.

Город Кофшеватая, на речке на Кофшеватовке. Около слобод поставлен стоячей острог, по острогу 2 ворота проезжие да калитка; да к острогу ж приделан другой город, а в нем проезжие ворота. А по острогу наряду: пищаль медная, ядром в 2 гривенки; 5 пищалей железных затинных, ядром в пол-гривенки; свинцу 10 пуд, зелья нет. В том же городе соборная церковь Преображение Господне. Того ж города казаки: сотник Василей Сирченко. Атаман Ивашко Богданов. Хоружей Ондрюшка Мелентьев. Писарь Иван Игнатьев. Рядовые: (Следуют имена). Всего казаков 114 человек. Того ж города мещаня: войта Иван Култун. Буймистр Левка Щербатый. Буймистр Илюшка Кузбец. Рядовые: (Следуют имена). Всего мещан 369 человек. Обоего кофшеватовских казаков и мещан приведено к вере 483 человека.

Город Боярка, на реце на Гнилой Тикиче. Около посаду стоячей острог, по острогу троп ворота проезжие. Да к тому ж острогу приделан другой город, ставлен звенчатой тын, по нем 2 башни проезжих, башня глухая. А по городу наряду: пищаль медная, ядром в пол-2 гривенки; 4 пищали железных ядром по полу-2 гривенки; 6 пищалей железных же затинных, ядром по полугривенке; зелья и свинцу нет. В городе ж соборная церковь страстотерпца Христова Георгия да церковь чюдотворца Николы. Того ж города шляхта приведены к вере в соборной церкви: наместник Григорей Сахетцкий. Федор Луковский. Филон Ивачевской. Иван Жеребка. Агафон Имшеленский. Степан Твердовский. Тимко Семенов. Григорей Толимской. Карп Черкаский. Лаврин Лупинский. Грицко Березовский. Миколай Бадовский. Григорей Зрайковский. Яким Чмелевский. Роман Гавритинский. Иван Голохваст. Иван Медведевский. Костентин Костентинов. Иван Царенко. Мартын Ценковский. Федор Жеребко. Всего шляхты 21 человек. Того ж города казаки: сотник Григорей Дементьев. Атаман Федор Гиря. Писарь Яким Семенов. Ясаул Фома Резник. Хоружей Иван Солоши. Рядовые: (Следуют имена). Всего казаков 89 человек. Того ж города мешаня: войта Иван Черномаз. Буймистр Яцко Паволоцкий. Писарь Василей Козаровский. Рядовые: (Следуют имена) Всего мешан 245 человек. Обоего шляхты и казаков и мещан 354 человека.

В Боярке ж приведены к вере чигиринского полку пешие казаки: полковник Яков Филипов. Онтон Моисеев. Грицко Яковлев, хоружей. Рядовые: (Следуют имена). Всего пеших казаков 214 человек. Обоего боярских шляхты, казаков и мещан и чигиринских пеших казаков 668 человек.

Город Каменной Брод, на реке на Гнилой Тикиче. Около посаду стоячей острог, по острогу башня проезжая с вороты, да 2 ворота. Наряду: пищаль медная, ядром в 2 гривенки; 13 пищалей железных затинных, ядром в полгривенки. Зелья 8 пуд, свинцу нет.

В городе ж соборная церковь Воскресение Христово. Церковь пречистые Богородицы Успения. Церковь чюдотворца Николы. Того ж города шляхта: Сила Мокеевской. Алексей Скрымовский. Иван Вачевский. Федор Заренбахта. Иван Шенецкий. Всего 5 человек. Казаки; сотник Иван Потовец. Писарь Яков Алексеев. Ясаул Ондрей Григорьев. Атаман Данило Григорьев. Рядовые: (следуют имена). Всего казаков 114 человек. Мещаня: войта Ондрей Григорьев. Буймистры: Иван Бузывский, Василей Иванов. Писарь Григорей Квакушин. Рядовые: (следуют имена). Всего мещан 433 человека. Обоего шляхты и казаков и мещан 552 человеки. В Каменном же Броду. приведены к вере чигиринского полку пешие казаки: сотник Гаврило Долгий. Афонасей Чегиренский. Михайло Згибной. Ясаул. Родион Шахворостенко. Хоружей Макар Иванов. Писарь Василей Федоров. Рядовые: (следуют имена). Всего чигиринских пеших казаков 457 человек. Обоего боярских шляхты и казаков и мещан с чигиринскими пешими казаками 1,009 чел.

Город Олховец на реке на Олховке; кругом его обошло болото; с дву сторон поставлен стоячей острог. Да к тому ж острогу приделан другой город, стоячей же острог. А по острогам башня проезжая с вороты, да четверы ворота. А по городу наряду: 2 пищали железных в станках на колесах, ядром по 2 гривенки; 18 пищалей железных затинных, ядром. по полугривенке. Зелья и свинцу нет.

В городе ж соборная церковь чюдотворца Николы. Церковь пречистые Богородицы Успения. Церковь Троицы Живоначалные.

Того ж города казаки приведены к вере в Соборной церкви: сотник Мартын Шафранов. Атаман Мануйла Гречка. Хоружей Герасим Иванов. Ясаул Ондрей Каска. Писарь Петр Колюбакин. Рядовые: (Следуют имена). Всего казаков 158 человек. Того ж города мещаня: войта Василей Раинский. Буймистр Илья Великочерной. Максим Гавря. Буймистр Мишка Аврамов. Ондрей Степанов, писарь. Рядовые: (Следуют имена). Всего мещан 158 человек. Обоего казаков и мещан 316 человек.

Город Шавулиха, на реке на Тикиче Угорском; а по другую сторону река Шаулиха. Около слобод стоячей острог; да к тому ж острогу приделан другой город стоячим же острогом. А по тому острогу башня с вороты проезжая, да трои ворот. На городе ж наряду: 2 пищали железных ядром, по 2 гривенки, да обрывок пищали железной. Зелья и свинцу нет.

В городе ж соборная церковь Троицы Живоначалные. Церковь пречистые Богородицы Успение. Церковь архистратига Михаила.

Того ж города казаки: сотник Иван Матвеев. Атаман Матвей Шуфияда. Максим Григорьев. Хоружей Иван Чиженко. Ясаул Мартын Безверхий. Войсковой писарь Корнило Иванов. (Следуют имена). Всего казаков 103 человеки. Того ж города мещаня: войта Семен Тимофеев. Буймистр Никон Семенов. (Следуют имена). Всего мешан 193 человека. Обоего шавулинских казаков и мещан 196 человек (Должно быть 296 человек).

Город Черной Каменец, на реке на Тикиче. Около слобод стоячей острог; по острогу 3 ворота. Да к тому ж городу приделан другой город, стоячим же острогом. А по городу башня проезжая с вороты, да башня глухая. По городу ж наряду: 2 пищали железных болших, ядром по полутретьи гривенки; пищаль железная огненная; 12 пищалей железных затинных, ядром по полугривенки. Зелья и свинцу нет. Да в том же городе соборная церковь Успение пречистые Богородицы. Церковь Покров Пресвятые Богородицы. Церковь чюдотворца Николы.

Того ж города казаки: сотник Роман Осипов. Атаман. Зиновьев Погорелец. Писарь Александра Михайлов. Хоружей Яков Телегенко. Писарь Александра Бараков. (Следуют имена). Всего казаков 118 человек. Того ж города мещаня: войта Григорей Лукьянов. Иван Черной. Буймистр Роман Крикливый. (Следуют имена). Всего мещан 281 человек. Обоего Черного Каменца казаков и мещан 399 человек.

Город Рокитна, на реке на Росе. Около слобод стоячей острог; по острогу 2 башни проезжих с вороты. Да к тому ж городу приделан другой город, стоячим же острогом, промеж ими копан ров; а по острогам башня проезжая с вороты, 2 башни глухих. Да по городу ж наряду: пищаль медная, ядром в 2 гривенки; 7 пищалей железных затинных, ядром по полугривенки. Зелья 6 пуд, свинцу со 100 пуд. Да в городе ж соборная церковь Рожество пречистые Богородицы. Церковь чюдотворца Николы.

Того ж города казаки: атаман Сергей Федоров. (Следуют имена). Всего казаков 171 человек. Того ж города мещане: наместник Федор Пашкович. Войта Иван Постражей. Буймистр Миско Кабачный. (Следуют имена). Всего мещан 188 человек. Обоего рокитенских казаков и мещан 359 человек.

Город Олшанка, на реке на Олшанке. Около слобод стоячей острог; по острогу 2 башни проезжих с вороты, башня глухая. Да к тому ж острогу приделан другой город, стоячим же острогом; по нем башня проезжая с вороты. В городе ж наряду: пищаль железная в станку на колесах, ядром в 2 гривенки; 6 пищалей железных затинных, ядром но полугривенке. Зелья 10 пуд; свинцу нет. В городе ж соборная церковь Спаса нерукотвореннаго образа. Церковь архистратига Михаила.

Того ж города казаки: сотник Клим Ондреев. Атаман Дмитрей Кондратьев. Хоружей Анисим Данилов. Ясаул Яким Меньшово. Рядовые: (Следуют имена). Всего казаков 171 человек. Того ж города мещаня: войта Оска Селивонов. Буймистры: Ивашко Стыдченко. Ерема Бороденко. Пронка Колесник. Рядовые: (Следуют имена). Всего мещан 121 человек. Обоего олшанских казаков и мещан 292 человеки.

Город Гирмановка, на реке на Красной, Около посаду над земленой, по валу башня деревянная проезжая. Наряду и зелья и свинцу нет. В городе ж соборная церковь чюдотворца Николы.

Того ж города казаки: сотник Иван Чернушенко. Атаман Микифор Шивленко. (Следуют имена). Всего казаков 126 человек. Того ж города мещаня: (Следуют имена). Всего мещан 73 чел. Обоего гирмановских казаков и мещан 199 чел.

Город Фастов, на реке на Унове. Город рублен огороднями, по городу башня проезжая с обламы; на верху караулний чердак; 3 башня глухих. Да кругом посаду, вместо острогу, рублены огородни. По стене башня проезжая с вороты, 4 глухих. Да по городу наряду: 10 пищалей железных затинных, ядром по полугривенке. Наряду и зелья и свинцу нет. В городе ж соборная церковь Троицы Живоначалные. Церковь Воскресение Христово.

Того ж города канаки: сотник Дмитрей Микифоров. Атаман Григорей Степанов. Ясаул Семен Величенко. Хоружей Гришка Преснов. Писарь Павел Парфеньев. Рядовые: (Следуют имена). Всего фастовских казаков 84 человеки. Того ж города мещаня: войта Ондрей Васильев сын Любецкий. Буймистры: Мишка Иванов, Мишка Белков, Федка Коледа, Мишка Полупан. Рядовые: (Следуют имена). Всего мещан 76 человек. Обоего фастовских казаков и мещан 160 человек.

Город Бышев, на реке на Лупе. Около посаду стоячей: острог; по острогу 2 башни проезжих. Да к тому ж острогу приделан другой город, стоячим же острогом, по нем башня проезжая с вороты. Наряду и зелья и свинцу нет. В городе ж соборная церковь пречистые Богородицы Покрова.

Того ж города шляхта: Семен Ясинский. Матвей Мостецкий. Лев Бутурецкий. Яков Янушевский. Иван Хвалницкий. Лукьян Матвеев. Всего 6 человек: Казаки: атаман Вакула Костырка. Ясаул Лучка Лобуцкой. (Следуют имена). Всего казаков 21 человек. Мещаня: (Следуют имена). Всего мещан 38 человек. Обоего бышевских шляхты и казаков и мещан 65 человек.

Город Трилесы, на реке на Каменке. Около посаду был стоячей острог, и тот острог и дворы жилецких людей многие выжжены, только одна башня проезжая. Наряду и зелья и свинцу нет. В городе ж соборная церковь пречистые Богородицы Успения.

Того ж города казаки: сотник Федор Бекеш. Хоружей Дмитрий Гиря. (Следуют имена). Всего трилеских казаков 79 человек. Мещан: войта Костка Волынец. Буймистры: Демко Григорьев. Ондрюшка Красун. (Следуют имена). Всего мещан 60 человек. Обоего трилеских казаков и мещан 139 чел.

И всего в тех городах приведено к вере шляхты и казаков и мещан 6,668 человек. И из того числа; шляхт 82 человека, казаков 3,048 человек, мещан 3,538 человек. Да чигиринского полку разных городов пеших казаков 671 человек. Обоего белоцерковского полку приведено к вере шляхты и казаков и мещан и с чигиринскими казаками 7,339 человек.

Да в белоцерковском же полку два местечка, Дедовщина да Рожев, от Ляхов и от Татар разорены, высечены и выжжены, и служилых и жилецких людей никого нет; а которые люди остались от разоренья, и те сошли по иным городом; а те местечка Дедовщина и Рожев ныне пусты.

Описание малороссийских городов, местечек и сел Белоцерковского полка с переписью жителей, приведенных к присяге на верность царю Алексею Михайловичу // Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, Том 10. 1878

Шукаю предків - Коритько, Гащенко, Бунак, Кононенко, Бутримович, Шабранський (Szabranski) Шапранський), Порвенко, Малявко, Прачик, В'язовик, Білодід, Шурига, Юрченко, Голиш, Жура, Пророк, Стариченко, Бикус, Школьний, Слизький, Кондратенко
Сасноўскі, Сіткевіч
Gerulis, Пагодіс
R1 M173
Спасибо сказали: VadShv, Vlad S., Алёна3

Поделиться

5

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

запитання можливо й не зовсім по темі,але мене цікавить село Чорна Кам"янка (зараз це село Черкаської області, Маньківського району), яке раніше входило до складу Білоцерківського полку. Де і в яких архівах можна віднайти інформацію щодо села,в яких роках, до якої області, губернії. і т.д. воно відносилося. Судячи з документів бабусі (свідоцтво про народження 1935р.) воно було в складі Київської обл.,Буцького р-ну. Дякую!

Поделиться

6

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

тут http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 63#p104563 вже відповіли

Спасибо сказали: ltetianka1

Поделиться

7

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

AppS пишет:

тут http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 63#p104563 вже відповіли

дякую!!!

Поделиться

8

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

   И утре рано пришли под Фастов-городок 2и стали у вала земляного. А в том городке сам полковникъ Палей* сам живет. Преж сего етот городок3 бывал лятской, а Палей насилием у них отнял да и живет в нем.
Городина хорошая, красовито стоит на горе, по виду нѣкрепок, а люди в нем что звери. По земляному валу ворота частыя, а во всяких воротах копаны ямы да соломы наслано. Въ ямах такъ палѣевщина1 лежат человекъ по 20 и по 30: голы, что бубны, без рубах, наги, страшны зело. А в воротех из сел проехать нелзя2 ни с чем; все рвут, что сабаки3: драва4, салому5 и6 сено. Харчь в Фастове всякой7 дешевъ очень, кажетца8, дешевле киевскаго, а от Фастова пошло дороже въдвое9 или втрое. И тут купецкия люди платили мыто. Стояли мы в Фастове с полдня.
   И пошли ис Фастова, и начевали в селе10 Палееве Мироновке. И во втарый11 день, в мясные заговины12*, пришли в городок Паволочь*. Тот городокъ у Палея уже парубежной13 от ляхов. А когда мы приехали и стали на площади, -- а того дни у них случилось14 много свадеб, -- такъ нас оступило15, как есть около медведя, все казаки, л. 21. // палеевщина1, и свадьбы покинули. А все голудба беспартошная2, а на ином и клака3 руба нетъ. Страшны зело, черны, что арапы, а лихи, что сабаки4, -- из рукъ рвут. Они5 на нас, стоя, дивятца6, а мы втрое, что таких уродов и отроду не видали; у нас на Москве и на Петровском кружале* не скоро сыщишь7 такого8 и одного. В том же городке мы начевали, ночь всю стереглись9. И той ночь10 пожар учинился недалеча11 от нас, да скоро потушили. Тут купецких людей мытом12 силно ободрали.

 Хождение в святую землю московского священника Иоанна Лукьянова (1701-1703)

Спасибо сказали: borisovichi, Алёна, сергей-гродовка3

Поделиться

9

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

Нашла текст Присяжні книги 1654 р. Ніжинського та Білоцерківського козацькихполків.  Есть Игнатей Бурдый, Похож на нужную мне персону Игнтея Бурдея, но. к сожалению, я не настолько хорошо читаю на украинском, не могу понять в каком архиве искать первоисточник, чтобы заказать исследователю понять реальное написание. Может ли кто-то помочь?

Ищу Бурдiй, Бурдей, Бурдиенко Бордиенко(Перелюб, Чернигов, Киселевская сотня, Гапоненко, Бурдей и Деркаченко (переселенцы в Вознесенка,Бердянский уезд, сейчас Мелитопольский район)Краснодар и все Запорожье.
Спасибо сказали: о и1

Поделиться

10

Re: Белоцерковский полк (общие вопросы)

РГАДА ф. 124 оп. 1. 1654 г. № 2, 3.
rgada.info/opisi/124-opis_1/0022.jpg

Спасибо сказали: о и1

Поделиться