1

Тема: Еврейские колонии Херсонской губернии

Перші єврейські колонії на Херсонщині з'явилися у 1807 р. В кінці ХІХ ст. в Херсонській губернії існувало вже 26 колоній. У 1927 р. був створений національний єврейський Калініндорфський район.

Государственный архив Херсонской области:

Метричні книги синагог:
-    м. Херсон, ф. 113, оп. 1, спр. 1-55 - 1836-1866 рр.
-    м. Берислав, ф. 124, оп. 1, спр. 1-43 – 1852-1873 рр.
-    с. Бобровий Кут, ф. 278, оп. 1, спр. 1 – 1874 р.
-    м. Генічеськ, ф. 316, оп. 6, спр. 2 – 1897-1920 рр.
Списки євреїв-переселенців, ф. 3, оп. 1, спр. 14, 18, 21.

Повнота актових  записів є тільки у метричних книгах Херсонського рабина, у книгах Бериславського, Бобровокутського рабинів відсутня інформація про розлучення, у книгах Генічеського рабина наявні лише записи про народження. Географічні межі охоплюють сучасну Херсонську область. Актові записи велись російською мовою та івритом. Довідковий апарат відсутній. Бази даних не створювались. Публікацій немає.

ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПОВІТ

1. Таврійська губернія
2. Генічеський рабинат
3. Синагога, м. Генічеськ  Мелітопольського повіту
5. Народження: 1897: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1898: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1899: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1900: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1901: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1902: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1903: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1904: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1905: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1906: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1907: ф. 316, оп. 6, спр. 10; 1908: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1909: ф.316, оп. 6, спр. 24; 1910: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1911: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1912: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1913: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1914: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1915: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1916: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1917: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1918: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1919: ф. 316, оп. 6, спр. 24; 1920: ф. 316, оп. 6, спр. 24
6. Шлюб: інформація відсутня
7. Розлучення: інформація відсутня
8. Смерть: інформація відсутня


ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
ХЕРСОНСЬКИЙ  ПОВІТ

1. Херсонська губернія
2. Бериславський рабинат
3. Синагога, м. Берислав Херсонського повіту
5. Народження: 1853-1854: ф. 124, оп. 1, спр. 2; 1855: ф. 124, оп. 1, спр. 6; 1856: ф.124, оп. 1, спр. 8; 1857: ф. 124, оп. 1, спр. 10; 1858-1859: ф. 124, оп. 1, спр. 13; 1859: ф.124, оп. 1, спр. 16; 1860: ф. 124, оп. 1, спр. 19; 1861: ф. 124, оп. 1, спр. 22; 1862: ф. 124, оп. 1, спр. 25; 1863-1864: ф. 124, оп. 1, спр. 27; 1864: ф. 124, оп. 1, спр. 29; 1865: ф. 124, оп.1, спр. 31; 1866: ф. 124, оп. 1, спр. 33; 1867: ф. 124, оп. 1, спр. 34; 1868: ф. 124, оп. 1, спр. 36; 1870: ф. 124, оп. 1, спр. 37; 1871: ф. 124, оп. 1, спр. 40
6. Шлюб: 1853-1854: ф. 124, оп. 1, спр. 3; 1857: ф. 124, оп. 1, спр. 11; 1858-1859: ф.124, оп. 1, спр. 14; 1859: ф. 124, оп. 1, спр. 17; 1860: ф. 124, оп. 1, спр. 20; 1861: ф. 124, оп. 1, спр. 23; 1867-1868: ф. 124, оп. 1, спр. 35; 1870: ф. 124, оп. 1, спр. 38; 1871: ф. 124, оп.1, спр. 41; 1872-1873: ф. 124, оп. 1, спр. 42; 1873: ф. 124, оп. 1, спр. 43
7. Розлучення: інформація відсутня
8. Смерть: 1852: ф. 124, оп. 1, спр. 1; 1853: ф. 124, оп. 1, спр. 4; 1854-1855: ф. 124, оп. 1, спр. 5; 1855-1856: ф. 124, оп. 1, спр. 7; 1856-1857: ф. 124, оп. 1, спр.9; 1857: ф. 124, оп. 1, спр. 12; 1858-1859: ф. 124, оп. 1, спр. 15; 1859-1860: ф. 124, оп. 1, спр. 18; 1860: ф.124, оп. 1, спр. 21; 1861: ф. 124, оп. 1, спр. 24; 1862-1863: ф. 124, оп. 1, спр. 26; 1863-1864: ф. 124, оп. 1, спр. 28; 1864: ф. 124, оп. 1, спр. 30; 1865-1866: ф. 124, оп. 1, спр. 32; 1870: ф. 124, оп. 1, спр. 39


1. Херсонська губернія
2. Херсонський рабинат
3. Синагога, м. Херсон Херсонського повіту
5. Народження: 1836: ф. 113, оп. 1, спр. 1; 1837: ф. 113, оп. 1, спр. 5; 1838: ф. 113, оп. 1, спр. 8; 1839: ф. 113, оп. 1, спр. 12; 1840: ф. 113, оп. 1, спр. 14; 1850-1853: ф. 113, оп.1, спр. 21; 1853-1856: ф. 113, оп. 1, спр. 28; 1856: ф. 113, оп. 1, спр. 37; 1857-1859: ф. 113, оп. 1, спр. 40; 1861: ф. 113, оп. 1, спр. 44; 1862-1865: ф. 113, оп. 1, спр. 47; 1863-1865: ф.113, оп. 1, спр. 50
6. Шлюб: 1836: ф. 113, оп. 1, спр. 2; 1837: ф.  113, оп. 1, спр. 6; 1838-1839: ф. 113, оп. 1, спр. 9, 101; 1839: ф. 113, оп. 1, спр. 13; 1844: ф. 113, оп. 1, спр. 15; 1850: ф. 113, оп. 1, спр. 22; 1851: ф. 113, оп. 1, спр. 24; 1852: ф. 113, оп. 1, спр. 26; 1853: ф. 113, оп. 1, спр. 29; 1854-1855: ф. 113, оп. 1, спр. 33; 1856: ф. 113, оп. 1, спр. 38; 1859: ф. 113, оп. 1, спр. 42; 1860-1861: ф. 113, оп. 1, спр. 43; 1861: ф. 113, оп. 1, спр. 45; 1861-1862: ф. 113, оп. 1, спр.45; 1863: ф. 113, оп. 1, спр. 51; 1863-1864: ф. 113, оп. 1, спр. 51; 1864-1865: ф. 113, оп.1, спр. 53; 1866-1867: ф. 113, оп. 1, спр. 55
7. Розлучення: 1836: ф. 113, оп. 1, спр. 3; 1850: ф. 113, оп. 1, спр. 22; 1851: ф. 113, оп. 1, спр. 24; 1852: ф. 113, оп. 1, спр. 26; 1853: ф. 113, оп. 1, спр. 29, 30; 1862-1863: ф. 113, оп. 1, спр. 48
8. Смерть: 1836: ф. 113, оп. 1, спр. 4; 1837: ф. 113, оп. 1, спр. 7; 1838: ф. 113, оп. 1, спр. 11; 1844-1845: ф. 113, оп. 1, спр. 16; 1846: ф. 113, оп. 1, спр. 17; 1847: ф. 113, оп. 1, спр. 18; 1848: ф. 113, оп. 1, спр. 19; 1849: ф. 113, оп. 1, спр. 20; 1850: ф. 113, оп. 1, спр. 23; 1851: ф. 113, оп. 1, спр. 25; 1852: ф. 113, оп. 1, спр. 27; 1853: ф. 113, оп. 1, спр. 31; 1853-1854: ф. 113, оп. 1, спр. 32; 1854: ф. 113, оп. 1, спр. 34; 1854-1855: ф. 113, оп. 1, спр. 35; 1856-1857: ф. 113, оп. 1, спр. 39; 1858-1859: ф. 113, оп. 1, спр. 41; 1861-1862: ф. 113, оп. 1, спр. 46; 1862: ф. 113, оп. 1, спр. 49; 1863: ф. 113, оп. 1, спр. 52


1. Херсонська губернія
2. Бобровокутський рабинат
3. Синагога,  кол. Бобровий Кут  Херсонського повіту Одбідо-Василівської волості
5. Народження: 1874: ф. 278, оп. 1, спр. 1
6. Шлюб: 1874: ф. 278, оп. 1, спр. 1
7. Розлучення: інформація відсутня
8. Смерть: 1874: ф. 278, оп. 1, спр. 1

Ревізькі сказки:
-                    про євреїв-землеробів колоній Херсонської губернії, ф. 22, оп. 1, спр. 95 – 1858 р.
-    про євреїв-міщан м. Херсона, ф. 22, оп. 1, спр. 13, 91, 130 – 1850, 1858 рр.
-    про купців-євреїв м. Берислава, ф. 22, оп. 1, спр. 1149 а – 1858 р.
-    про міщан-євреїв міст Одеси та Очакова, ф. 22, оп. 1, спр. 56, 100, 112 – 1858 р.
-    про євреїв-міщан і купців Бобринецького повіту Херсонської губернії, ф. 22, оп. 1, спр. 75, 78, 110 – 1858 р.
-    про євреїв-кантоністів, ф. 22, оп. 1, спр. 93 – 1858 р.
Документи Херсонського окрвиконкому, заяви євреїв-переселенців, фр-2, оп. 1, спр. 1408, арк. 21 – 1925 р.; спр. 1411, 1412, 1414.
Списки громадян с. Качкарівки єврейської національності, фр-2, оп. 1, спр. 1430.
Документи про масові розстріли єврейського населення в період німецько-фашистської окупації на території області, фр-1479, оп. 1, спр. 121, спр. 2, 37, 38, 54, 118; фр-2384, оп. 2, спр. 2, 5, 9.
Документи фондів обласного, міських, районних комітетів Компартії України. Використовувати справи про вступ до Компартії та особові справи номенклатурних працівників.
Херсонський обком Компартії України, фП-46 – 1944-1991 рр.
Херсонський промисловий обком Компартії України, фП-3552, 1963-1964 рр.
Херсонський сільський обком Компартії України, фП-3553 – 1963-1964 рр.
Фонди районних комітетів Компартії України і парткомів підприємств з правами районних комітетів (номери фондів див. у “Путівнику держархіву Херсонської області”).

-------------------------------------------------------------

Государственный архив Одесской области:

Ф. 1  Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора/ Управление Новороссийского и Бессарабского генерал-губернатора

опись 2:
Стол по управлению колониями:
о переселении евреев в Херсонскую губернию, о выделении для них удобных земель и постройке домов; об определении и увольнении чиновников в еврейские колонии; об учреждении стола при Канцелярии для ведения дел по колониям; о состоянии еврейских колоний в 1839-1842гг, об основании новых 4-ёх колоний.

Крайние даты: 1837-1847
Количество дел: 101

----------------------------------------------------------

Государственный архив Николаевской области:

Ф. 198. Єврейський молитовний будинок, кол. Єфінгар Херсонського повіту Херсонської губернії
Еврейский молитвенный дом, кол. Ефингарь Херсонского уезда Херсонской губернии
Справ: 1; 1855 р.
Опис 1
Справ: 1; 1855 р.
Метричні книги реєстрації народжених, одружених і померлих.

Ф. 199. Єврейський молитовний будинок, кол. Добре Херсонського повіту Херсонської губернії
Еврейский молитвенный дом, кол. Доброе Херсонского уезда Херсонской губернии
Справ: 2; 1860–1872 рр.
Опис 1
Справ: 2; 1860–1872 рр.
Метричні книги реєстрації народжених, одружених і померлих.

Ф. 395. Єврейська синагога, м. Очаків Одеського повіту Херсонської губернії
Еврейская синагога, г. Очаков Одесского уезда Херсонской губернии
Справ: 30; 1862–1865 рр.
Опис 1
Справ: 5; 1862–1865 рр.
Метричні книги реєстрації народжених, одружених і померлих.

Опис 2
Справ: 25; б/д
Талмуд-Тори.

Ф. 396. Єврейська синагога, с. Бобровий Кут Херсонського повіту Херсонської губернії
Еврейская синагога, с. Бобровый Кут Херсонского уезда Херсонской губернии
Справ: 8; 1854–1863 рр.
Опис 1
Справ: 8; 1854–1863 рр.
Метричні книги реєстрації народжених, одружених і померлих.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: lisafox1

Поделиться

2

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Казенные еврейские колонии Херсонскаго уезда:
(из "Список населенных мест Херсонской губернии", 1896 г.)
/стр. 85/

Бобровый Кут
В пределах Отбедо-Васильевской волости, в ведении пристава 1-го стана и земскаго начальника 10-го участка при рч. Ингулец. Дворов 149. Жителей 1384 (муж. 738, жен. 646). Еврейская синагога и 2 молитвенных дома. Школа. Винная лавка. Баня. До уезднаго города 59 верст. Земская почтовая станция Сейдеминуха в 3 верстах, ст. ж. д. Доброе в 45 верстах, пароходная пристань Берислав в 40 верстах.

Большая Сейдеминуха (Татарка)
В пределах Отбедо-Васильевской волости, в ведении пристава 1-го стана и земскаго начальника 10-го участка при рч. Ингулец. Дворов 200. Жителей 1713 (муж. 851, жен. 862). Квартира сельскаго начальника. Еврейская синагога и 2 молитвенных дома. Школа. Винная лавка. Баня. Земская почтовая станция. Лавок - 4. винно-штофная лавка. До уезднаго города 68 верст. Ст. ж. д. Доброе в 35 верстах, пароходная пристань Берислав в 50 верстах.

Большой Нагартав
В пределах Калужской волости, в ведении пристава Березнеговато-Висунскаго участка и земскаго начальника 10 участка, при балке Доброй. Дворов 115. Жителей 1038 (муж. 552, жен. 486). Попечительство по делам еврейских поселений Херсонской губернии. Еврейская синагога и 2 молитвенных дома. Одноклассная школа М.Н. Пр. (41 м., 17 д.). Земская лечебница, врач и 2 фельдшера. Баня. Лесных складов - 2. Лавок - 3. До уезднаго города 80 верст. Земская почтовая станция Березнеговатая в 1 версте, ст. ж. д. Доброе в 30 верстах, пароходная пристань Николаев в 55 верстах.

Добрая (Новенькая)
В пределах Полтавской волости, в ведении пристава 6-го стана и земскаго начальника 7-го участка, при пруде на балке Добренькой. Дворов 265. Жителей 1858 (муж. 1026, жен. 830). Еврейских молитвенных домов - 3. Школа. Аптечная лавка. Баня. Лесных складов - 3. Хлебный амбар. Оптовый склад вина и спирта. Лавок - 13. Трактиров - 2. Базарных дней - 60. До уезднаго города 95 верст. Земская почтовая станция Полтавка в 10 верстах, ст. ж. д. Доброе в 2 верстах, пароходная пристань Николаев в 65 верстах.

Ефингарь (Ефенгар, Булгакова, Балгаков)
В пределах Полтавской волости, в ведении пристава 6-го стана и земскаго начальника 7-го участка, при рч. Ингул. Дворов 263. Жителей 1704 (муж. 874, жен. 830). Квартира сельского начальника. Еврейских молитвенных домов - 2. Школа. Метеорологическая станция. Баня. Постоялый двор. Лавок - 20. Корчем - 2. Винный погреб. Базарных дней - 52. До уезднаго города 113 верст. Земская почтовая станция Полтавка в 15 верстах, ст. ж. д. Доброе в 20 верстах, пароходная пристань Николаев в 70 верстах.

Излучистая (Кривое Плесо, Кривоплес, Кривоплесовка)
В пределах Михайловской волости, в ведении пристава 3-го стана и земскаго начальника 1-го участка, при рч. Камянке. Дворов 77. Жителей 771 (муж. 386, жен. 385). Еврейский молитвенный дом. Лавок - 2. Баня. До уезднаго города 180 верст. Земская почтовая станция Ново-Подольск в 10 верстах, ст. ж. д. Пичугино в 15 верстах, пароходная пристань Малыя Гирлы в 60 верстах.

Ингулец (Широкая)
В пределах Широковской волости в ведении пристава 2-го стана и земскаго начальника 4-го участка, при рч. Ингульце. Дворов 300. Жителей 2458 (муж. 1280, жен. 1178). Еврейская синагога и 3 молитвенных дома. Школа М.Н. Пр. (39 м., 33 д.). Баня. Лавок - 17. Корчма. Ярмарок - 2. Базарных дней - 52. До уезднаго города 140 верст. Земская почтовая станция Широкая в 3 верстах, ст. ж. д. Кривой Рог в 18 верстах, пароходная пристань Гирлы в 70 верстах.

Камянка (Каменка, Маевское)
В пределах Михайловской волости, в ведении пристава 3-го стана и земскаго начальника 1-го участка, при рч. Камянке. Дворов 73. Жителей 771 (муж. 384, жен. 407). Еврейская синагога и молитвенный дом. Одноклассная М.Н. Пр. школа (39 м., 33 д.). Лавок - 6. Баня. Винная лавка. Базарных дней - 52. Ярмарок - 4. До уезднаго города 182 версты. Земская почтовая станция Ново-Подольск в 10 верстах, ст. ж. д. Пичугино в 15 верстах, пароходная пристань Малыя Гирлы в 65 верстах.

Львова
В пределах Тягинской волости, в ведении пристава Бериславскаго участка и земскаго начальника 10-го участка, при р. Днепре. Дворов 136. Жителей 1560 (муж. 801, жен. 759). Еврейская синагога и молитвенный дом. Школа М.Н. Пр. (60 м., 50 д.). Баня. Лесной склад. Лавок - 11. Корчма. До уезднаго города 48 верст. Земская почтовая станция Тягинка в 8 верстах, ст. ж. д. Доброе в 100 верстах, пароходная пристань Краный Бургун в 1 верстах.

Малая Сейдеминуха (Невель)
В пределах Отбедо-Васильевской волости, в ведении пристава 1-го стана и земскаго начальника 10-го участка при рч. Ингулец и балке Татарка. Дворов 45. Жителей 663 (муж. 317, жен. 346). Еврейский молитвенный дом. Лавка. Винных лавок - 2. Баня. До уезднаго города 68 верст. Земская почтовая станция Большая Сейдеминуха в 1 версте, ст. ж. д. Доброе в 45 верстах, пароходная пристань Берислав в 45 верстах.

Малый Нагартав
В пределах Калужской волости, в ведении пристава Березнеговато-Висунскаго участка и земскаго начальника 3 участка, при рч. Висуни. Дворов 39. Жителей 250 (муж. 133, жен. 117). Еврейский молитвенный дом. Частная школа (21 м., 11 д.). Баня. При еврейской колонии Большой Нагартав.

Ново-Берислав (Новый Берислав)
В пределах Старошведской волости, в ведении пристава Бериславскаго участка и земскаго начальника 10 участка, при протоке Днепра рч. Космахе. Дворов 61. Жителей 602 (муж. 316, жен. 286). Сельский приказ. Еврейская синагога. Школа. До Берислава 4 версты.

Ново-Витебск (Желтая)
В пределах Ново-Николаевской волости, в ведении пристава 3-го стана и земскаго начальника 1-го участка при балке Желтой. Дворов 84. Жителей 827 (муж. 457, жен. 370). Сельский приказ. Еврейский молитвенный дом. Школа (40 м., 32 д.). Лавка. Баня. До уезднаго города 180 верст. Земская почтовая станция Ново-Подольск в 5 верстах, ст. ж. д. Девладово в 18 верстах, пароходная пристань Никополь в 60 верстах.

Ново-Житомир (Репетина)
В пределах Криворогской волости, в ведении пристава 2-го стана и земскаго начальника 4-го участка при рч. Желтенькой. Дворов 53. Жителей 457 (муж. 235, жен. 222). Еврейский молитвенный дом. Школа (10 м., 5 д.). Баня. До уезднаго города 180 верст. Земская почтовая станция Кривой Рог в 23 верстах, ст. ж. д. Пичугино в 12 верстах, пароходная пристань Малыя Гирлы в 60 верстах.

Ново-Ковно (Чембер)
В пределах Ново-Николаевской волости, в ведении пристава 3-го стана и земскаго начальника 1-го участка при балке Волчей и пруде. Дворов 88. Жителей 772 (муж. 384, жен. 388). Еврейский молитвенный дом. Школа (28 м., 21 д.). Лавок - 2. Винная лавка. Баня. До уезднаго города 185 верст. Земская почтовая станция Ново-Подольск в 7 верстах, ст. ж. д. Девладово в 20 верстах, пароходная пристань Никополь в 55 верстах.

Ново-Подольск (Кущинск, Ново-Одесса)
В пределах Камянской волости, в ведении пристава 3-го стана и земскаго начальника 1-го участка при рч. Желтенькой. Дворов 53. Жителей 368 (муж. 185, жен. 183). Еврейский молитвенный дом. Земская почтовая станция. Баня. Оптовый склад вина и спирта. Лавок - 2. До уезднаго города 200 верст. Ст. ж. д. Пичугино в 25 верстах, пароходная пристань Малыя Гирлы в 55 верстах.

Ново-Полтавка
В пределах Привольнянской волости, в ведении пристава 4-го стана и земскаго начальника 6-го участка при прудах на балке Горжаной. Дворов 62. Жителей 1893 (муж. 904, жен. 989). Станция Х.-Н. ж.д. Сельский приказ. Еврейских молитвенных домов - 3. Земская школа (80 м., 21 д.). Аптека. Баня. Лесных складов - 2. Лавок - 13. Базарных дней - 52. До уезднаго города 90 верст. Земская почтовая станция Привольное в 12 верстах, пароходная пристань Новая Одесса в 57 верстах.

Романовка
В пределах Калужской волости, в ведении пристава 4-го стана и земскаго начальника 8 участка, при рч. Висуни. Дворов 118. Жителей 1277 (муж. 708, жен. 569). Еврейский молитвенный дом. Одноклассная М.Н. Пр. школа (25 м., 10 д.). Лавок - 7. Винная лавка. До уезднаго города 96 верст. Земская почтовая станция Березнеговатая в 15 верстах, ст. ж. д. Доброе в 40 верстах, пароходная пристань Николаев в 92 верстах.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

3

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Казенные еврейские колонии Елисаветградского уезда:
(из "Список населенных мест Херсонской губернии", 1896 г.)
/стр. 85/

Громоклея
в пределах Кетрисановской волости; в ведении пристава Бобринецкаго прихода и земскаго начальника 3 участка; при пруде. Дворов 48. Жителей 334 (164 м. 170 ж.). Еврейский молитвенный дом. Казенная конно-почтовая станция. Лавка. Баня. До уезднаго города 75 верст, земская почтовая станция Кетрисановка 10 верст; станция железнодорожная Новый Буг 40 верст.

Израилевка
в пределах Устиновской волости; в ведении пристава 4 стана и земскаго начальника 4 участка; при реечке Березовке. Дворов 181. Жителей 1275  (664 м. 611 ж.). Еврейский молитвенный дом. Лавок 9. Винная лавка. Базарных дней 50. До уезднаго города 60 верст; земская почтовая станция Сагайдак 8 верст, станция железнодорожная Долинская 15 верст.

Сагайдак
в пределах Устиновской волости; в ведении пристава 4 стана и земскаго начальника 4 участка; при балке Сагайдак. Дворов 110. Жителей 674 (365 м. 309 ж.). Еврейский молитвенный дом. Лавок 10. Оптовый склад вина и спирта; корчма. До уезднаго города 60 верст; станция железнодорожная Долинская 10 верст.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

4 (03-11-2014 13:55:59 отредактировано Алёна)

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

О переселении  евреев-житомирян  в 1847 году на целинные земли Херсонской губернии, и о возникновении колонии Новожитомир

Идея привлечения евреев к земледельческому труду появилась в правительственных кругах России на рубеже XVIII-XIX веков. За тридцать лет правления императора Николая I увидело свет огромное количество правительственных указов о евреях - около шестисот! 13 апреля 1835 года Николай I утвердил очередное "Положение о Евреях". В этом "Положении" Николай I декларировал свое намерение привлечь большое число евреев к земледелию. Для тех евреев, кто соглашался перейти в земледелие, предусматривались серьезные льготы. Переселенцы наделялись землей. Их освобождали: на 10 лет от платежей всех податей, на 25 лет от рекрутской повинности, освобождали от платежей всех недоимок, образовавшихся до перехода в земледельцы. Правительство поощряло богатых евреев к тому, чтобы они привлекали своих бедных единоверцев к переселению и занятию земледелием. Богатым евреям за это давались привилегированные звания, которые в ту пору высоко ценились.

Ранней весной 1847 года из девяти с половиной тысяч житомирских евреев порядка семидесяти семей из городской бедноты, получив деньги на путевые издержки, тронулись на подводах в длинный и изнурительный путь в Херсонскую губернию. Это была тяжелейшая дорога: малые дети, больные и старики без крыши над головой в холод и весеннюю слякоть. Весь этот путь длиной более 600 километров обильно полит горькими слезами и безымянными могилами по обочинам дорог. Поселили житомирян в Криворогской волости при балке Широкой (правый приток реки Каменка) на месте бывшего хутора Репетин. Домов для жилья не было. Новые земледельцы, которые в немолодом уже возрасте впервые взялись за плуг, в короткий срок должны были научиться пахать целинную землю, которую могла поднять лишь упряжка из четырех волов.  С водой им тоже не повезло. Речушка летом пересыхала, и пришлось сделать несколько запруд.

По данным "Списка населенных мест Херсонской губернии", изданного Губернским статистическим комитетом в 1896 году в Ново-Житомире «Дворов 53. Жителей 457 (муж. 235, жен. 222). Еврейский молитвенный дом. Школа (10 м., 5 д.). Баня. До уезднаго города 180 верст. Земская почтовая станция Кривой Рог в 23 верстах, ст. ж. д. Пичугино в 12 верстах, пароходная пристань Малыя Гирлы в 60 верстах».
А в Еврейской энциклопедия Брокгауза и Ефрона, изданной в 1906—1913 годах: «Ново-Житомир — еврейская земледельческая колония Херсонской губернии. Жители занимаются преимущественно земледелием. В 1898 г. наличных семейств земледельцев 65; наличных душ 369; надельной земли 1223 дес.; во владении наличных семейств 675; дес. Имеется (1910) колон. еврейская школа». После 1905 года колония Ново-Житомир называлась просто -  село Новожитомир, но прежнее название еще долго употреблялось.

...

В 1931 году в Новожитомире проживало 880 человек, из них 750 евреев. В 1938 году в селе была закрыта еврейская школа. В первые же дни войны в июне 1941 года началась мобилизация. На фронт ушли все военнообязанные. 16 августа 1941 года Новожитомир был захвачен фашистами. После оккупации было создано гетто. Евреи использовались на сельскохозяйственных работах и строительстве дороги Кривой Рог - Днепропетровск. Весной 1942 года трудоспособные евреи были помещены в трудовой лагерь соседнего села Широкое, где продолжали работать на строительстве дороги. Евреев из гетто после посевных работ 30 мая 1942 года вывели в соседнее село Златоустовку и там, в балке, расстреляли. Узников трудового лагеря в декабре из Широкого через Софиевку погнали в лагерь села Любимовка, где они были уничтожены.  На этом и закончилось «еврейское счастье» переселенцев из Житомира. Евреи в Новожитомире больше не живут.

вся статья здесь:   www.proza.ru/2013/06/17/1509
Автор: Борис Дубман

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

5

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Херсонский областной архив:

КОЛЕКЦІЯ  КАРТ І ПЛАНІВ
ФОНД № 302

1187*. План дачі пустищ Боброве, Круте сіл Бобровий Кут та Татарка казенних євреїв. 1812.
(Геометрической Специальной план Херсонскаго Уезда Дачи пустошей бобровой икрутой накоих
поселени деревни бобров Кут итатарки Спринадлежащими К ним Всеми Землями Которой вовладении
Состоит Казенных Евреев Межеваний учиненно в 1803 году июня 10го дня Землемером Титулярным
Советником Гаптеревым Гратинским ипорешению Екатеринославской межевой Канторы межу утверждал
в 1812м году май 27го дня Землемер Коллежский Секретар ныне Кирилов авнутри того владения
Обмежеванного от всех Смежных владельцов одною окружною межею понынешней мере
ипоисчислению Земли Состоит Пашенои тритцать две десятины тисяча четырести Сажень Сеннаго
покосу Сто тритцать десятин две тысячи триста пятдесят одна сажен Степи способной Кпашни дватцать
тисяч двести Семдесят четире десятини девят сот девятнацать Сажен Под поселением деревень
огородами огуменниками ипочтоваго двора двесте шестьдесят восем десятин тысячи четыреста Сорок
Сажен подбольшою доргою Три десятини пять Сот тритцать восем Сажен подпроселочними дорогами
пятдесят девять десятин тисячи восем Сот Сажен под Каменистими, ихрящеватыми местами тисячи Сто
одинатцать десятин девятсот девяносто Сажен, под речкою ингульцом оврагами истоками отвершками
иподрутостию гор шестдесят десятин тисячи Сажен, авсего вовсей Окружной меже дватцать одна тисяча
девят Сот Сорок одна десятина восем Сот тритцать восем Квадратных Сажен азаисключением неудобных
мест Осталось одной Удобной земли дватцать тисяч Семсот шесть десятин тисяча Триста десять
Квадратных Сажен вооных деревнях попоследнеи поданным Кривизии Сказкам Состоит дворов в деревни
Татарки Стотритцать вних мужеска полу двесте девеносто две женска двести пятдесят сем вдеревне
бобровом Кут пятдесят восем дворов в них мужеска полу четырести шесть женска пять Сот Душ).
1:8400, в 1 д. 100 с. 1 арк. (141,5х231). Землемір І.Кирилов. Копія (прізвище нерозбірливе) 1817 р.
Рукопис. Склеєно з 24 частин. Текст.

1188. План дачі сіл Бобровий Кут, Татарка. 1812.
(Геометрический специальный план Херсонскаго уезда дачи постошеи Бобровой икрутой накоих
поселени деревни бобров кут итатарки спринадлежащими к ним в семи землями которой вовладении
состоит казенных евреев межеваний учиненно в 1803 году июня 10го дня землемером титулярным
советником Гаптеревым Гратинским ипорешению Екатеринославской межевой канторы межу утверждал
в 1812 году май 27го дня землемер коллежский Секретар ныне Кирилов авнутри того владения
обмежеванного от всех Смежных владельцов одною окружною межею понынешней мере ипоисчислению
земли состоит пашенои тритцать две десятины тисяча четирести сажен Сеннаго покосу Сто тритцать
десятин две тысячи триста пятдесят одна сажен Степи способной к пашни дватцать тисяч двести семдесят
четире десятини девятсот девятнацать Сажен подпоселением деревень огородами огуменниками
Ипочтоваго двора двесте шестьдесят восем десятин тисичи читиреста сорок сажен подбольшою доргою
тридесятини пятсот тритцать восем Сажен подпроселочними дорогами пятдесят девять десятин тисячи
восемсот сажен подкаменистими, ихрящеватыми местами тисячи Сто одинатцать десятин девятсот
девяносто Сажен под полуречкою Ингульцом оврагами истоками от вершками иподрутостию
горшестдесят десятин тисячи Сажен авсего вовсей окружной меже дватцать одна тисяча девятсот Сорок
одна десятина восемсот тритцать восем квадратных Сажен Азаисключением неудобных мест Осталось
однои удобной земли дватцать тисяч Семсот шесть десятин тисячи триста десять квадратных Сажен
вооных деревнях попоследнеи поданныи к ривизии Сказкам Состоит дворов в деревни татаровка
Стотритцать вних мужески полу двесте девеносто две женски двесте пятдесят сем вдеревне Бобровом
Куте Пятдесят восем дворов в них мужески полу четирести шесть женски пять сот душ).
1:8400, в 1 д. 100 с. 1 арк. (142х228). Землемір І.Кирилов. Копія 1817 р. Рукопис. Склеєно з 24
частин. Текст. Незначні пошкодження.

1189. План дачі єврейських колоній Бобровий Кут та Сейдеменуха. 1826.
(Геометрической уменшительный План Херсонской Губернии иего уезда дачи Еврейских колоний
Сейдеменухи ибоброваго кута владения еврееев колонистов Зничущися на плане сем под литерами А и В
и остальная занаделением […] колонии казенная земля под литерою С. порешению Екатеринославской
межевой канторы межа утверждена в 1812 году мая 24 дня Землемером Коллежским Секретарем
Кириловым а попредписанию Екатеринославской Канторы иностранных поселенцов последовавшему
предписанию Гна попечителя о колонистах Южнаго Края России Генерал лейтенанта икавалера Низова
окружную меру поверял и ситуацию пересымал Саратовской межевой Конторы младший Землемер
титулярный Советник Безруков. В 18[…] вразных месяцах ичислах сколькои какого качества земли порознь
значится в приложенной присем Экспликации_.).
1:42000, в 1 д. 500 с. 1 арк. (58х83). Молодший землемір І.Безруков. Копія помічника
Д.Томашевського 1820-х рр. Рукопис. Склеєно з 4 частин. Експлікація. Текст. Незначні
пошкодження.

1190. План дач єврейських колоній Бобровий Кут, Велика та Мала Сейдеменуха. 1848.
(Геометрический уменшительный План Херсонской Губернии и Уезда дачь: Евреиских Колоний
Боброваго Кута, большой и малой Сейдеминухи, владения Казенных Евреев землевладельцев, и оброчной
земли отдаваемой от колониальнаго ведомства в оброчное содержание и пустоши полтарацкой на
которой поселен хутор, владения Херсонскаго 2й гильдии купца Михея Тропина. Поверка по окружным
межам учинена в 1848году в Сентябре и Октябре месяцах по Указу Херсонскаго Губернскаго Правления,
Херсонской Губернской Чертежной Особым Землемером Назаровым в присутствии Землемера
Попечительнаго Комитета об Иностранных Поселенцах Южнаго Краю России Федоровича и Депутата со
стороны колониальной Попечителя поделам Еврейских поселений Маиора Алеамбарова; сколькоже в
сих дачах состоит земли значится в экспликации.).
1:16800, в 1 д. 200 с. 1 арк. (64х295). Землемір Назаров. Рукопис. Склеєно з 3 частин. Експлікація.
Таблиця. Текст. Пошкодження.

1191. Креслення межі єврейських колоній Бобровий Кут, Велика та Мала Сейдеменуха з
сусідніми дачами. 1892.

(Чертеж спорному участку земли образовавшемуся между дач Херсонской губернии ся уезда !) пустоши
Татарки 2) хутора именуемаго Пикенерный трактир и 3) пустоши Бобровый и Крутой на которых ныне
поселены Еврейския колонии: Бобровый Кут, большая и малая Сейдеменухи. А какое количество земли,
значится в экспликации. Измерение и чертеж сей составлен Землемером Еврейскаго Отделения
Петровым. Вследствии предписания Херсонскаго Бессарабскаго Управления Государственных Имуществ
от 28 Октября 1892 года за № 7041м.).
1:16800, в 1 д. 200 с. 1 арк. (33х201). Землемір єврейського відділення Ф.Петров. Рукопис. Склеєно з
2 частин. Експлікація.

1192. План межі дачі пустища Боброве і Круте і села Бобровий Кут, Татарка. 1900.
(Чертеж Херсонской губернии и уезда части окружной генеральной межи дачи пустошей Бобровой и
Крутой, на коей поселены деревни Бобров Кут и Татарка, что ныне еврейския колонии Большая и Малая
Сейдеменуха, владения казны, составленный по случаю определения Херсонскаго Губернскаго
Правления от 28го февраля 1900 года: уничтожить все межевые признаки, учиненные землемером
Михальским в 1891 году и утвердить межи между теми из учиненных Губернским Землемером
Харламовым межевых признаков, которые окажутся в натуре при розыскании согласно его данных и
данных уезднаго землемера Войдаг, производившаго розыскание в 1897 году. Поименованная межа была
возстановлена землемером Харламовым 1880 году и выведенныя им разницы против плана генеральнаго
межевания были утверждены Межевою Канцеляриею в 1882 году. Настоящее определение Губернскаго
Правления приведено в исполнение в натуре землемером Межевой Канцелярии г. Терентьевым в ноябре
1900 года, которым все найденные в натуре по ходу землемера Харламова межевыя ямы возобновлены,
при им, где по данным землемера были найдены все признаки, проведен межник в натуре, а в остальных
местах возобновлены лишь розысканныя ямы.).
1:16800, в 1 д. 200 с. 1 арк. (78,5х207). Землемір єврейського відділення Херсонсько-бессарабського
управління державного майна М.Вилло. Рукопис. Текст.

1412. План ділянки землі казенно-оброчної статті № 28 б при колонії Єфінгар Л.Райха. 1910.
(План казенной оброчной статьи под лит. 28б при кол. Ефенгар; выделенной по выбытии из колонии
образцоваго хозяина Л. Райха. Херсонской губернии Херсонскаго уезда. Составлен в 1910 году. В участке
состоит всего 40 дес. удобной земли.).
1:8400, в 1 д. 100 с. 1 арк. (40х33,5). Землемір М.Вилло. Рукопис.

1413*. План землі єврейської колонії Єфінгар. 1820.
(Геометрической Уменшительной план Херсонской Губернии иЕго Уезда Еврейской колонии Ефингар
ведомства Екатеринославской канторы иностранных поселенцов, владения означенной колонии Евреев
колонистов, Значащаяся подлитерою А: и при ней казенная земля оставшаяся за наделением оной
колонии колонистов от доваемой из оброку казенною палатою значущийся подлитерою В: межевание
учиненнаго в прошлом 1809м году майя 28 дня Старшим Землемером титулярным Советником
Фефеловым, А попредписанию Екатеринославской канторы иностранных поселенцов, в Следствии
предписания Господина Главнаго попечителя околонистах южнаго Края росии Генерал Лейтенанта и
ковалера Инзова, окружный межи поверял и Ситуацию пересымал Саратовской межевой Канторы,
младший Землемер титулярный Советник безруков в 1820м Году августа месяца; Сколько и Какого
Качества порознь значится присем в Экспликации.).
1:42000, в 1 д. 500 с. 1 арк. (41х63). Молодший землемір І.Безруков. Копія землемірного помічника
В.Тугушева 1820-х рр. Рукопис. Експлікація. Художньо оформлені картуш, поля, малюнки.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

6

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Сборник документов и материалов «Еврейское население на Николаевщине». – Николаев: Атолл, 2004. – 198 с. Т. 1.
Сборник документов и материалов «Еврейское население на Николаевщине». – Николаев: Атолл, 2004. – 160 с. Т. 2.
(Издания Государственного архива Николаевской области)

Документы и материалы, помещенные в сборнике, рассказывают о социально-экономическом и культурном развитии еврейского населения на территории Николаевщины.

Рассчитан на научных работников, краеведов, преподавателей, студентов высших учебных заведений, всех, кто интересуется историей еврейского народа.

Сборник издан при поддержке благотворительной организации UJA–Federation of New York.

http://mk.archives.gov.ua/images/stories/books_cover/sbornik_3.jpg
mk.archives.gov.ua/m-vydania-dam … yk-t1.html

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

7

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Очерки истории еврейской общины города Николаева (конец XVIII – начало ХХ вв.) / В. В. Щукин, А. Н. Павлюк

Документы и материалы, помещенные в сборнике, рассказывают о социально-экономическом и культурном развитии еврейского населения на территории Николаевщины.

Рассчитан на научных работников, краеведов, преподавателей, студентов высших учебных заведений, всех, кто интересуется историей еврейского народа.

Сборник издан при поддержке благотворительной организации UJA–Federation of New York.

скачать mk.archives.gov.ua/docs/knygy/Sc … _05_09.pdf

http://mk.archives.gov.ua/images/stories/books_cover/zemliaki.jpg

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

8

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Судьбы евреев Николаевщины в период Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.

У книзі вперше зібраний воєдино великий масив документів, матеріалів, спогадів і досліджень про долі єврейського населення Миколаївської області в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. У книзі об'єднані дослідження про історичне минуле єврейської громади Миколаївщини, трагічних подіях Холокосту й участі євреїв у бойових діях на фронтах війни. Уперше публікуються найбільш повні списки євреїв – жертв акцій масового знищення, що проводилися німецько-румунськими окупантами на території області, в'язнів концтаборів, осіб, викрадених на примусові роботи, а також загиблих на фронтах війни.

Книга адресована широкому колу читачів, дослідникам, усім, хто цікавиться історичним минулим нашого краю.

Рекомендовано к изданию научно-методическим советом Государственного архива Николаевской области (Протокол № 13 от 10 декабря 2012 г.)

Книга издана в рамках Международного проекта «История еврейских общин» при содействии Центра научных работников и преподавателей иудаики в ВУЗах «Сефер», Американского еврейского объединенного распределительного комитета «Джойнт», Фонда NATAN (New York).

скачать mk.archives.gov.ua/docs/knygy/Ho … -Small.pdf

http://mk.archives.gov.ua/images/stories/books_cover/evrei_war.jpg

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

9

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Списки евреев-земледельцев Херсонской губернии evkol.ucoz.com/list_kherson.htm

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

10

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Шитюк М.М., Щукін В.В. Єврейське населення Херсонської Губернії в ХІХ - на початку ХХ століть.
Миколаїв – Видавництво Ірини Гудим - 2008

У монографії розкривається правове становище єврейського населення в південноукраїнському регіоні, їх соціально-економічний стан у складі міського населення впродовж ХІХ − поч. ХХ ст. Предметом особливої уваги авторів є специфіка життєдіяльності єврейських громад у межах Миколаївсько-Севастопольського військового губернаторства. Розглядаються різні аспекти розвитку єврейської сільськогосподарської колонізації в Новоросійському краї, як унікального явища в історії східноєвропейського єврейства. Дослідження здійснено на широкому колі архівних матеріалів, правових та нормативних актів, преси та публіцистики.
Книга адресована дослідникам, студентам, всім, хто цікавиться вітчизняною історією та краєзнавством.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

11

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Ю. В. Прокоп ЄВРЕЙСЬКЕ КУПЕЦТВО ОДЕСИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.: ПОХОДЖЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 99#p118099

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

12 (08-09-2017 00:16:06 отредактировано DVK_Dmitriy)

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

http://chtyvo.org.ua/content/covers/b0ece8356e01c76a029fbe168e5c7ccf.jpg


Єврейське населення Херсонської губернії в ХІХ – на початку ХХ століть.

Микола Шитюк
Володимир Щукін

У монографії розкривається правове становище єврейського населення в південноукраїнському регіоні, їх соціально-економічний стан у складі міського населення впродовж ХІХ – поч. ХХ ст. Предметом особливої уваги авторів є специфіка життєдіяльності єврейських громад у межах Миколаївсько-Севастопольського військового губернаторства. Розглядаються різні аспекти розвитку єврейської сільськогосподарської колонізації в Новоросійському краї, як унікального явища в історії східноєвропейського єврейства. Дослідження здійснено на широкому колі архівних матеріалів, правових та нормативних актів, преси та публіцистики.
Книга адресована дослідникам, студентам, всім, хто цікавиться вітчизняною історією та краєзнавством.

Зміст:

Вступ

Розділ 1. Історіографічний огляд

Розділ 2. Становлення законодавства Російської імперії з єврейського питання та специфіка його застосування в південноукраїнському регіоні

Розділ 3. Особливості становища євреїв-землеробів (колоністів) у Новоросії

Розділ 4. Еволюція великодержавної політики російського царизму стосовно євреїв та її реалізація в Новоросії

Висновки

Мовою архівних документів

chtyvo.org.ua/authors/Shytiuk_My … XX_stolit/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: Алёна3

Поделиться

13 (14-05-2019 16:19:31 отредактировано Алёна)

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Щукин В. В. Еврейские земледельческие колонии Херсонской губернии (ХІХ – начало ХХ вв.) : очерки истории / В. В. Щукин, А. Н. Павлюк ; под. ред. М. Д. Гольденберга. – Николаев : Издатель Шамрай П. Н., 2016. – 408 с.

читать library.history.mk.ua/Books/jewi … page1.html

http://library.history.mk.ua/wp-content/uploads/2017/02/c2bd2937e27844e6b1dc68e2ffb9106e1-200x300.jpeg

В монографическом исследовании освещаются различные аспекты истории еврейских земледельческих колоний в южноукраинском регионе с момента их создания в начале ХІХ в. и до революционных событий 1917 г. На основе анализа большого массива документов и материалов авторы приходят к выводу о том, что еврейское земледелие к концу ХІХ в. демонстрировало высокий уровень эффективности и имело значительный потенциал для дальнейшего развития.
Книга адресуется исследователям в области краеведения и исторической иудаики, а также всем, кто интересуется отечественной историей.

Рекомендовано к изданию научно-методическим советом Государственного архива Николаевской области (Протокол № 12 от 18 декабря 2015 г.).

Примечание
Книга издана при поддержке М.Д. Гольденберга, при содействии:
Управления культуры, национальностей и религий Николаевской облгосадминистрации, Николаевского общества еврейской культуры;
Фонда «NATAN» N.Y.
Электронная версия публикуется по решению автора и редакторов.

Содержание
ВВЕДЕНИЕ ........................................................... 4
СПИСОК СОКРАЩЕНИЙ .................................................. 6
Историография истории еврейских земледельческих колоний ............ 7
В. В. Щукин, А. Н. Павлюк
Правовое положение евреев-колонистов .............................. 17
В. В. Щукин, А. Н. Павлюк
История переселения евреев в земледельческие колонии .............. 30
В. В. Щукин
Организация управления колониями, органы самоуправления ........... 85
В. В. Щукин
Погромы в еврейских колониях ..................................... 112
В. В. Щукин
Основные ресурсы и средства производства ......................... 128
А. Н. Павлюк
Сельскохозяйственная деятельность евреев-колонистов .............. 202
А. Н. Павлюк
Арендованные колонии и еврейское землевладение ................... 240
В. В. Щукин
Традиции, быт и повседневная жизнь в еврейских колониях .......... 252
В. В. Щукин
Школы и образование в еврейских земледельческих колониях ......... 283
В. В. Щукин
Здравоохранение .................................................. 318
В. В. Щукин
Религиозная жизнь в еврейских колониях ........................... 339
В. В. Щукин
ВЫВОДЫ ........................................................... 367
SUMMARY .......................................................... 372
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ И ЛИТЕРАТУРЫ .................... 374
ИМЕННОЙ УКАЗАТЕЛЬ ................................................ 386
ПРИЛОЖЕНИЯ ....................................................... 396



скачать: https://www.researchgate.net/publicatio … 16_-_408_s

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: chernik1

Поделиться

14

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

В селі Єфінгар Баштанського району було створено два колгоспи: «Най Єфінгар» і «Дер Ротерштейн», в колонії Добра Баштанського району – колгосп «Вперед» і комуна «Новий побут», в колонії Ново-Полтавка Новобузького району – 3 колгоспи: «Фрайшанд», «Фрайарбарт», «Нове життя».

У 1928 р. при Нагартавській сільській раді вперше в Березнегуватському районі була організована сільськогосподарська комуна «КІ М», яку очолював Рахміль Юхимович Гефт. Організаторами комуни були: Михайло Ізраїлевич Зевлєвер, Михайло Аврамович Кальман, Арон Гельфанд, Ісак Кальман, Ісак Рускол та інші [28].

До весни 1929 р. майже ніякої роботи в комуні не проводилося, і комунари жили за рахунок позики, яку їм надала держава. Навесні 1929 р. комуна отримала 2 трактори («Фордзон» та «Інтернаціонал»), грошову позику для закупівлі тяглової сили, насіння для весняного посіву. Було придбано 8 коней і 12 корів. Після цього було створено племінну ферму, яка була зареєстрована в Херсонській племзаготконторі. Завідуючою фермою була Р. Гімпель. Пізніше ферма розрослася до 80 дійних корів.

У Херсоні були підготовлені кадри механізаторів для роботи на тракторах. Трактористи працювали в дві зміни. На «Інтернаціоналі» – Я. Гімпель та М. Зевлєвер, на «Фордзоні» – Б. Шиловський та Б. Хейсон [29]. Комунари вперше в районі почали будувати силосні башти і силосні ями. Їм допомагали всі комсомольці Нагартави. Господарство розвивалося як тваринницьке. Комуна забезпечувала район племінною худобою. Члени комуни «КІ М» жили разом у гуртожитку, харчувалися в їдальні. Плати за роботу не отримували, а жили за рахунок комуни. Чоловіки і жінки в комуні одягалися однаково. Всі носили зелені костюми, комсомольські значки, шкіряні куртки, хромові чоботи або черевики з гетрами [30].

У 1930 році комуна була реорганізована і прийняла статут сільгоспартілі. Головою було обрано Матвія Львовича Зябка. В цьому ж році Нагартавська сільська рада отримала статус «Національної єврейської» [31].

З початку 30-х рр. по Нагартавській сільській раді провели повну колективізацію. В 1933 р. комуна «КІ М» увійшла до колгоспу (головою колгоспу до 1938 р. був Е. Рускол). Між колгоспниками і комунарами розпочалася ворожнеча, постраждало господарство [32].

28. Спогади Р.А. Бецера // Матеріали Березнегуватського народного районного історико-краєзнавчого музею. – Інв. № 851. – Арк. 1–2.
29. Спогади М.І. Зевлєвера // Матеріали Березнегуватського народного районного історико-краєзнавчого музею. – Інв. № 706. – Арк. 1–2.
30. Кальман М.А. Воспоминание старожила Нагартавы // Рукопись. Семейный архив, 1986. – Арк. 36.
31. ДА МО. – Ф.Р. 1054. – Оп. 1. – Спр. 46. – Арк. 119.
32. Котляр Ю.В., Міронова І.С. Нагартав і Романівка: з історії єврейських колоній Березнегуватщини. Монографія. – Миколаїв–Березнегувате: ТОВ ВіД, 2006. – С. 30–31.

/ Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 4. – Київ–Миколаїв: Світогляд, 2008. – 654 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: kuks701

Поделиться

15

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

7 серпня 1932 р. вийшла Постанова ВЦВК СРСР «Про охорону майна держпідприємств, колгоспів і кооперативів і зміцненню соціалістичної власності». У ній ішла мова про покарання розстрілом за розкрадання майна; за пом’якшувальних обставин судили і ув’язнювали на 5–10 років [37].

У Державному архіві Миколаївської області є справа – список засуджених за ст.54-7 КК УРСР (підрив державної промисловості, транспорту, торгівлі у контрреволюційних цілях), які до арешту мешкали у Веселинівському та Вознесенському районах Миколаївської області.

Засудженими євреями були: Киржнер Кисіль Зельманович, 1899 р.н., єврей, розстріляний; Хаїт Давид Ізраїльович, 1887 р.н., єврей, ув’язнений у концтабір строком на 10 років; Ланц Валентин Іванович, 1897 р.н, німець, ув’язнений у концтабір строком на 3 роки; Марковський Володимир Мойсейович, 1872 р.н., єврей, ув’язнений у концтабір строком на 3 роки [38].

Д.І. Хаїт та К.З. Киржнер у минулому, як прийнято було називати в той час, «міцні середняки» – перший мав млин, другий – маслобійню. Їх майно було експропрійоване, а самі господарі – розкуркулені. Проте вони створили гужову артіль «Ударник» у селі Веселинове Миколаївської області. Д.І. Хаїт став її головою, а К.З. Киржнер – візником. Щоб вижити в умовах голодомору, вони купували на ринку у приватних торговців зернопродукти, що було суворо заборонено владою. Все зерно із селянських полів повинно було бути здане державі у рахунок хлібозаготівлі. А щоб змолоти зерно на млині, необхідно було мати довідку сільської ради. Скуповування зерна у приватників вважалось спекуляцією. Д.І. Хаїт і К.З. Киржнер довідки брали у голови сільської ради с. Веселинове В.Г. Масляннікова, а приймав хліб на помел працівник Ватерлоовського млина В.І. Ланц.

Д.І. Хаїт і К.З. Киржнер були заарештовані за доносом «доброзичливця» про те, що вони мають власні підводи, багато золота і цінностей, що у них вдома можна знайти сто пудів зерна. «Доброзичливець» порадив: «Необхідно зробити обшук, щоб не знала сільська рада». Таких доносів у справі декілька. Доноситься, хто скільки випив, що їв, куди поїхав, вимагається: «якщо сьогодні не поїдете з обшуком, пропаде багато борошна». Ці анонімні доноси і стали приводом для арешту і ведення слідства.
У процесі слідства було встановлено, що голова гужової артілі Д.І. Хаїт закуповував зернопродукти на ринку у приватних торговців, у колгоспах, на зсипних пунктах Веселинівської сільської ради.

Голова Веселинівської сільської ради В.Г. Маслянніков надавав йому фіктивні довідки, за якими можна було змолоти зерно на державному млині м. Вознесенська і с. Ватерлоо за допомогою прийомщиків В.М. Марковського і В.І. Ланца. Частина борошна продавалася Д.І. Хаїтом на ринку за ринковими цінами, а друга – за державними розцінками тільки членам своєї артілі. Слідство не брало до уваги той факт, що на закупівлю зерна, його помел необхідні були гроші, які голова артілі знаходив, реалізуючи продукцію. Основним помічником Д.І. Хаїта був член гужової артілі К.З. Киржнер. Він домовлявся з колгоспниками, які возили зерно із сільгоспартілі на зсипний пункт за рахунок хлібозаготівлі і купував у них хліб. Таким чином, він закупив 25 пудів пшениці і 40 пудів жита по 15–20 карбованців.

«Головними фігурантами звинувачення» слідство називало Д.І. Хаїта і К.З. Киржнера, не забуваючи постійно згадувати про те, що вони «у минулому власники млина і маслобойні», які, «втративши надію на подальше існування в період проведення розкуркулення, вступили у створену ними гужову артіль «Ударник», яка складалася із середняків, що вийшли із колгоспу» [39].

Перші допити були проведені 15 жовтня 1932 р., на яких звинувачувані не визнавали своєї провини. А вже 16 жовтня Киржнер і 17 жовтня Хаїт спростовують дані раніше свідчення і зізнаються у «скоєному злочині» – крадіжці та спекуляції хлібом.
У звинувачуваному висновку Вознесенського районного відділу ДПУ, який вів слідство, пропонувалися «застережні заходи соціального захисту». Д.І. Хаїту і К.З. Киржнеру – ув’язнення у концтаборі строком на 10 років, В.В. Марковському і В.І. Ланцу – ув’язнення у концтаборі строком на 3 роки.

Але оперуповноважений Одеського обласного відділу ДПУ Авербух вважав цей вирок занадто м’яким і, направляючи справу до Судової Трійки при Колегії ДПУ УСРР , просив про застосування «вищої міри соціального захисту – розстрілу» для Д.І. Хаїта і К.З. Киржнера. Судовою Трійкою при Колегії ДПУ УСРР «вища міра соціального захисту – розстріл» була встановлена К.З. Киржнеру. Вирок було виконано 27 грудня 1932 р. комендантом Одеського обласного відділу ДПУ на околиці Одеси,
про що свідчить акт, який знаходиться у карній справі засудженого [40].

37. Мухина М. Упокорення голодом: Збірник документів. − К.: Наукова думка, 1993. – С. 235.
38. ДА МО. − Ф.Р. 6563. – Оп. 2. – Арк. 112–118.
39. Там само.
40. Ташлай Л. Євреї та колективізація // Ткума. – 2005. – №6. – С. 3–4.

/ Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 4. – Київ–Миколаїв: Світогляд, 2008. – 654 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: kuks701

Поделиться

16

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Щукін В. В. Етнічні меншини Миколаївщини в період української національної революції / В. В Щукін // Миколаївщина: нариси історії революції 1917 – 1921 років. – Миколаїв : Іліон, 2017. – С. 156 - 191.

https://www.researchgate.net/publicatio … _156_-_191

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

17

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

1919 р. позначився гострим військовим протистоянням різних політичних сил,   неодноразовою   зміною   влади,   особливо   в   сільській   місцевості.   Така ситуація   спровокувала   смугу   погромів,   від   яких   постраждали   майже   всі єврейські колонії. Єврейській самообороні доводилося цілодобово патрулювати навколо колоній. Зазвичай, сил вистачало лише на те, щоб відігнати невеликі банди.   Особливо   драматичними   були   події   в   єврейських   колоніях  Ново-Полтавка та Добрая.У   серпні  1919  р.,   в   ході  відступу   Червоної  армії,   до   Ново-Полтавки прибув   невеликий   кінний   загін,   вони   вимагали   у   селян   віддати   зброю. Впродовж ночі було вчинено кілька нападів на селянські господарства. Вранці самооборона, вважаючи, що має справу з невеликою бандою, вигнала їх з села,в ході перестрілки вбито  одного  з  бандитів. Невдовзі з`ясувалося,  що це бувавангард   банди   Н.   Махно.   За   дві   години   після   цього   село   було   оточене бандитами   з   трьох   боків,   а   до   залізничної   станції   прибув   бронепотяг. Самооборона захищала колонію поки не закінчилися набої. Це дало можливість частині колоністів покинути домівки та сховатися в степу. Бандити, увірвавшись до села, вбили захисників та частину колоністів. Всього загинули 130 чоловік.Упродовж   тижня   махновці   «хазяйнували»   в   колонії,   грабуючи   майно   та знущаючись над колоністами51

25   травня   1919   г.   банда   Н.   Григорьєва   вчинила   напад   на   єврейську колонію   Добрая.   Знищивши   загін  самооборони,   бандити  впродож  6  годин вбивали  колоністів  та   грабували  їх  майно. Після  того, як  бандити   покинули село, туди прибули селяни з сусідніх сіл Явкине та Новоєгоровка і продовжили пограбування. Лише   прихід наступного дня   частин  Червоної  армії припинив погром. Влітку того ж року на колонію здійснив напад загін махновців. Знову були   пограбування  та   вбивства,   а  невдовзі   на   вулицях  колонії   відбувалися зіткнення махновців з наступаючою денікінською армією52.Припинення   військових   дій   на   початку   1920   р.   сприяло   стабілізації становища в колоніях.  Про ситуацію в цей час, певним чином, можна скласти уяву з газетного репортажу з колонії Добрая: «Наполовину разбежавшееся отпогромов  и   расстрелов,   население  колонии  понемногу   начинает  съезжаться.Разграбленные земледельцы во многом испытывают сильную нужду. Но в селе имеются большие излишки хлеба, которые охотно крестьяне сдадут по твердым ценам, надеясь взамен хлеба получить из города некоторые продукты, которые очень   необходимы   деревне   для   предстоящих   весенних   работ,   например кузнечный уголь и железо»53. Звичайно ж ствердження щодо великих надлишків хліба викликає  сумнів,  але  варто  зважити на   те,  що матеріал  надруковано  в офіційному  владному  органі. Вже  навесні хлібні  надлишки  були   «дбайливо» забрані   радянською   владою.   Та   ж   газета   повідомляла:   «Опродком Николаевского   уезда   помещает   красные   и   черные   списки   местностей выполнивших   и   не   желающих   выполнять   разверстку.   Первые   попадают   в красные, в вторые – в черные списки». До «червоного» списку внесено колонії Добрая та Ново-Полтавка54.  Влітку 1920 р. колоністам з Доброї довелося пережити ще один погром. На цей   раз   його   вчинили   повсталі   селяни   з   с.   Явкине,   які   переслідували червоноармійців, що намагалися сховатися в єврейській колонії.


/ Щукін В. В. Етнічні меншини Миколаївщини в період української національної революції / В. В Щукін // Миколаївщина: нариси історії революції 1917 – 1921 років. – Миколаїв : Іліон, 2017. – С. 156 - 191.
https://www.researchgate.net/publicatio … _156_-_191

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

18

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Щукин В. В. Еврейский погром в Николаеве в 1919 году / В. В. Щукин //Історичні мідраші Північного Причорономор`я. - Вип. VII. - Т. ІІ. С. 237 - 248.

https://www.researchgate.net/publicatio … _237_-_248

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: chernik1

Поделиться

19

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Именной указатель к книге
Щукин В. В. Еврейские земледельческие колонии Херсонской губернии (ХІХ – начало ХХ вв.) : очерки истории / В. В. Щукин,
А. Н. Павлюк ; под. ред. М. Д. Гольденберга. – Николаев : Издатель Шамрай П. Н., 2016. – 408 с.

Именной указатель

А
Айбиндер Сруль – колонист кол.Б. Нагартав в нач. ХХ в. 117
Александровский Лейб – резник в Большом Нагартаве 276
Алексеев Иван Алексеевич – сенатор 34
Альтгауз Хая – колонистка из Большого Нагартава 256
Андреевский Е. Ф. – военный врач, возглавлявший борьбу с эпидемией в еврейских колониях в 1840–1841 гг. 321
Аронов Генясив − раввин колоний Большой и Малый Нагартав в 1858 г. 348
Б
Бахирев – колонист из колонии Израилевка 189
Бендерский Гершко Шимонович – мещанин, земледелец в деревне Вершина Елисаветградского уезда 250
Бергер – учитель в Новополтавскойшколе в 60–70 гг. ХІХ в. 293
Беренштейн Борис – колонист из Большого Нагартава 274
Бертенсон Василий Алексеевич – известный ученый-агроном, с1909 г. заместитель попечителя Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школы 307
Берхман Йойль – помощник шульца вБольшом Нагартаве в нач. ХХ в. 110, 259, 316
Бецер Ишие-Янкель – колонист из Большого Нагартава 273
Бибе Яков и Бася – семья колонистов из Большого Нагартава 109, 117–119, 252, 256, 259, 261, 264, 265, 269, 271–275, 277, 279–282, 301, 315, 316, 331, 356, 358, 362, 364, 365
Биншток Л. − в 1890 г. проводил подворную перепись еврейских колоний Херсонской губернии 76
Битнер – попечитель екатеринославских еврейских колоний в 60-х гг. ХІХ в. 98
Блажков Г. И. – чиновник Херсонской губернской администрации 103
Блонский И. Я. – земский врач Нагартавского медицинского участка в 1885 г. 332
Блудов Дмитрий Николаевич – министр внутренних дел в 1832–1837 гг. 92, 95, 138
Богуславский Лейбл – колонист из Большого Нагартава, кузнец 273
Большан Иосл – колонист из Большого Нагартава 273
Брамсон Леонтий Моисеевич – писатель, публицист, политический и  общественный деятель, адвокат в кон. ХІХ – нач. ХХ в. 379
Бредихин – помещик, владелец деревни Сергеевки 120, 236, 325
Бродский − одесский купец, арендатор казенных земель в Елисаветградском уезде в конце 60-х гг. XIX в. 244
Бродский Л. − банкир, известныйроссийский еврейский филантроп и благотворитель 307
Брон Шомль Гершкович – преподаватель общеобразовательных дисциплин Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школы 310
Бронштейн Давид Лейбович – колонист из Громоклеи, отец  Л. Д. Троцкого 249
Брунин Зорих Нисонович – ученый-агроном, управляющий Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школой (до 1911 г.) 309
Бруславский – колонист из Большого Нагартава 273
Булацель С. А. – земский начальник  103, 104
Бунов Хаим Симонович – колонист из Малой Сейдеминухи 71
Бурсук Я. Е. – врач в кол. Сейдеминуха в 1901–1905 гг. 271, 337
В
Вавельсберг И. − известный российский еврейский филантроп и благотворитель 307
Варшавер – присяжный поверенный в нач. ХХ в. 121
Векслер − врач 333
Венский – присяжный поверенный в нач. ХХ в. 121
Вербицкий Юдко − крестьянин-арендатор 201
Веремеев Лазарь – участник еврейского погрома в кол. Б. Нагартав в 1899 г. 123, 125
Вехтерштейн А. Ф. – смотритель еврейских колоний в нач. ХХ в. 103
Витте Б. Ю. – председатель Одесской судебной палаты 121
Воинова – помещица Тираспольского уезда 245
Вольхман Ш. − крестьянин-арендатор 201
Вомис Мошко − крестьянин-арендатор 201
Воронцов Михаил Семенович − Новороссийский и Бессарабский генерал-губернатор в 1823–1844 гг.
27, 48–51, 54, 56, 58, 60–62, 94, 96–98, 140, 289, 290, 321
Воськин Нисон – колонист из Большого Нагартава 273
Вундер – раввин 347
Г
Габе Петр Израилевич – в конце 70-х гг. ХІХ в. преподавал в одной из колониальных школ Херсонской губернии, а также обучал детей музыке 294
Гальперин М. А. – поверенный ЕКО  220
Ган Евгений Федорович (1807–1874 гг.) – член Попечительного Комитета об иностранных поселенцах Южной России, инспектировал еврейские колонии в 1847 г.   143, 168, 169
Гельфанд Моисей − колонист из Большого Нагартава 274, 281
Генин Мендель − колонист из Большого Нагартава, кровельщик 274, 281
Герман – главный врач Нагартавской больницы 118
Герцик Г. − колонист из Сейдеминухи 27
Гидалевич Зелик − колонист из Большого Нагартава, сапожник 273
Гидалевич Матус – колонист из Большого Нагартава, кузнец 273
Гидалевич Хаим – колонист из Большого Нагартава, плотник 273
Гилель из Парича (Гилель Малисов) (1795–1864 гг.) – выдающийся хасидский раввин, представитель Второго и Третьего Любавичских ребе в земледельческих колониях Херсонской губернии 272, 339,340, 343
Гильфман Файбиш – колонист из Ефингара 100
Гимпель Айзик − колонист из Большого Нагартава 281
Гимпель Ели − колонист из Большого Нагартава 107
Гинцбург Гораций Осипович (Евзелевич) − барон, известный российский еврейский филантроп и благотворитель 75, 307
Гинцбург Давид Горациевич – барон,ученый-ориенталист, писатель, общественный деятель, известный российский еврейский филантроп и благотворитель, с 1909 г. попечитель Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школы 307
Гланц Арон – фельдшер в Нагартавской земской больнице в конце ХІХ – начале ХХ вв. 331
Гордон – владелец пекарни в п. Березнеговатое 274
Грабовский С. А. − агроном-садовод
Грингауз Яков – колонист из Большого Нагартава 273
Годлевский Меер Мовшевич – преподаватель Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школы, с 1912 г. заведующий начальным училищем в кол. Львово 309
Голицын Александр Николаевич - (1773–1844 гг.) – государственный деятель Российской империи, в 1803–1816 гг. исполнял должность обер-прокурора, а в 1816–1824 гг. – министр народного просвещения 42, 132
Гольдарбит Барух – хлеботорговец 113
Гольдин Мойше – колонист из Романовки 256
Гольдштейн Лев Соломонович – врач в колонии Ново-Полтавка в 1911 г.  336
Гольдштейн М. – колонист из НовоБерислава  267
Горбенко Василий Прокофьевич − смотритель еврейских колоний в 1824–1830 гг., главный смотритель в 1830–1833 гг., в 1837 г. − смотритель _______28, 91, 140
Горбенко М. Д. – врач Нагартавской земской больницы в нач. ХХ в. 330
Гот Мойше – колонист из Большого Нагартава, каменщик 272
Гримберг – семья херсонских мещаневреев 20
Грицбарг М. Я. – врач в колонии Камянка в нач. ХХ в. 336
Гудсон Авром-Нойах – резник в Большом Нагартаве 276
Гуревич Иосиф – колонист из Большого Нагартава 248
Д
Дальник Нохим − колонист из Ефингара 100
Дембский – врач Нагартавской еврейской лечебницы в 1867–1869 гг. 323
Демидов − подполковник, управляющий еврейскими колониями в Херсонской губернии в 1838– 1844 гг. 48, 51, 57, 96, 97, 254, 289,291
Державин Гавриил Романович – государственный деятель Российской империи, сенатор, действительный тайный советник 32
Десеньер − помещик Тираспольскогоуезда 243, 245
Джибели Н. Ф. – сотрудник прокуратуры в Одессе в нач. ХХ в. 121
Драбкин – раввин колонии Израилевка в 50-х гг. ХІХ в. 343, 347
Дрибан Григорий – колонист из Большого Нагартава 273
Дрибан Юдл – колонист из БольшогоНагартава, кузнец 272
Дриз Идель-Мордух – помощник шульца в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 110, 263, 272, 281
Дубинский Шлема – владелец лавки в кол. Б. Нагартав в нач. ХХ в. 117,119, 259, 273
Дуброва Василий Ефимович – врач Нагартавской земской больницы в конце ХІХ в. 330
Е
Евдокимов Алексей Алексеевич − член Попечительного Комитета в 1834-1850 гг. 135
Едвабные Волька и Лейба Мошковичи – мещане, землевладельцы в деревне Дружелюбовке Елисаветградского уезда 250
Езель – бухгалтер Новороссийской Конторы опекунства иностранных поселенцев 97
Есионовский (Гезионовский) Г. – учитель русской школы (училища) в Большом Нагартаве 290, 291
З
Загорский Арон − колонист из Бобрового Кута 363
Зевлевер – писарь в кол. Б. Сейдеминуха в нач. ХХ в., инициатор создания библиотеки-читальни 313
Зевлевер Израиль − колонист из Большого Нагартава 273
Зеленский Давид – кременчугский 1-й гильдии купеческий сын 60
Зильберблюмы Бенцион, Юдка-Лейб, Иосиф, Арон Янкелевичи – землевладельцы в деревне Григорьевке
Александрийского уезда 250
Зиньковский – торговец в п. Березнеговатое 273
Зусман – раввин 347
Зябко Наум – колонист из Большого Нагартава 274
Зябко Соломон – колонист из Большого Нагартава, плотник 273, 316
И
Инзов Иван Никитич − главный попечитель колоний и председатель Попечительного Комитета об
иностранных поселенцах Южного края России в 1818–1844 гг. 43, 45, 47, 54, 56, 88–91, 93, 101, 134–136, 347
Иваницкий Михаил – священник в местечке Березнеговатое в нач. ХХ в. 116, 117, 124
Израельсон Мозес – фельдшер в Сейдеминухе, Львово в 40–60-х гг. ХІХ в. 322
Иоффе Давид – колонист из Большого Нагартава 281
Иславин В. А. – статский советник, председатель Попечительного Комитета об иностранных поселенцах Южного края России в 50-х гг. ХІХ в. 76, 145, 215, 289, 349
Иче Матмид (Исаак Горовиц) – уроженец колонии Нагартав. Религиозный деятель нач. ХХ в. 354
К
Калагеоргий И. Х. − Херсонский вицегубернатор в 1807–1816 гг., Елисаветградский губернатор в 1816–1823 гг. 27, 181, 183
Кантакузин Р. − помещик Ананьевского уезда 242, 246
Касинов Е. − помещик Александрийского уезда 242, 245
Каплун Абрам – шульц в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 109, 110
Капитанов – становой пристав 126 390
Карабчевский Николай Платонович – присяжный поверенный 121, 122
Карт Бейнес (Берл) – владелец лавки в Большом Нагартаве 273
Карт Соломон – колонист из Большого Нагартава 274
Карцев А. С. – чиновник Министерства государственных имуществ, инспектировавший в 1837 г. еврейские колонии 141, 162,168, 195, 233, 237, 270
Катковы Янкель и Сруль – торговцы из Большого Нагартава 273
Кацов – колонист из Большого Нагартава 273
Кацинеленбоген (Кацинелик-Богин)
Мошка Нахимович − раввин в кол. Нагартав в 30-х гг. ХІХ в. 347
Кашнович Ицка − купец, землевладелец 248
Кесслер Лоренц Яковлевич – помощник смотрителя, сельский начальник 1 округа еврейских колоний Херсонской губернии в нач. ХХ в. 106
Киселев Павел Дмитриевич − министр земледелия и государственных имуществ 1838–1856 гг. 57, 65, 94, 96, 101, 107, 139, 141, 144, 187
Кисельгоф Цви ГаКоген – раввин в колонии Ново-Витебск в начале ХХ в. 348
Клаус А. А. – начальник отдела колоний Министерства государственных имуществ в 1870 г. 153, 188
Клопер Фроим Гаврилович – мещанин, земледелец в деревне Нестеровке Тираспольского уезда 250
Клящицкий Шмилык – колонист из Большого Нагартава 281
Кнапов Моше – раввин, уроженец колонии Ефингар 286, 356
Княжик Беньямин Гершович − раввин кол. Ново-Витебск в 1858 г. 346, 347
Коган – вольнопрактикующий фельдшер в Ингульце, Камянке, Излучистой в 40–50-х гг. ХІХ в. 322
Коган – шульц в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 109
Коган Израиль-Дов – раввин в колонии Сагайдак в начале ХХ в. 348
Коган Срулик – колонист из Большого Нагартава 266, 316
Коган Хаим – колонист из Большого Нагартава 273
Козодавлев Осип Петрович – российский государственный деятель, с 1810 по 1819 гг. – министр внутренних дел Российской империи 42, 87, 132, 133
Колесников Кирилл Устинович − канцелярист, письмоводитель Попечительного Комитета в1824–1838 гг. 29
Комаров Н. И. – чиновник МВД, в 1837 г. инспектировал еврейские колонии 138, 139, 140, 161, 167
Контениус Самуил Христианович − главный судья (управляющий) Конторы опекунства новороссийских иностранных поселенцев в 1800–1818 гг., экстраординарный член Попечительного Комитета в 1819–1830 гг. 86–89, 93, 130, 179, 203
Корних Гилель – колонист из Большого Нагартава, каменщик 272
Кочубей Виктор Павлович − министр внутренних дел в 1802– 1812 гг. 33, 35, 129, 135
Крамаренко П. С. − агроном 234, 235
Крепс Моисей Лейбович (Лазаревич)− доктор философии, казенный раввин еврейских колоний Херсонской губернии в нач. ХХ в. 154, 157, 236, 314, 338, 355
Куземов Гавриил Федорович − исполняющий обязанности смотрителя еврейских колоний в 1814–1819 гг. 27, 105
Кукса Яков – шульц в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 109
Куперник Л. А. – присяжный поверенный в нач. ХХ в. 121
Куракин Алексей Борисович − российский министр внутренних дел  в 1807–1811 гг. 37, 87
Курганов Аврум-Вевл – колонист из  Большого Нагартава 273
Кухтин − купец, арендатор 140
Л
Лавут Абрам-Давид Лейбович (1816–1890 гг.) − раввин колонии Романовка в 1845–1854 гг. 288, 348–353
Лавут Лейба – колонист, десятник колонии Романовка 348, 350
Лакус Иосиф – колонист из Большого Нагартава, сапожник 273
Лакус Моисей и Борух – колонисты из Большого Нагартава 263, 266
Лапидос Левин Вульф − раввин кол. Львово ______+в 1858 г. 348
Левенштам Е. − автор заметок о жизни еврейских колоний (чаще всего о колонии Львово), публиковавшихся в газ. «Восход» в конце ХІХ – нач. ХХ вв. 154, 189, 216, 221,222, 268, 305
Левенштейн − семья колонистов и  Ново-Полтавки, создавших молочную ферму 233
Левин Азриель Хаимович − арендатор, поселившийся в селении Кантакузовке в 1857 г. 246
Лейзарович Гецель − купец 248
Леццано Б. Б. – помещик 248
Линов – письмоводитель в Большом Нагартаве 109, 259
Лисянский Владимир Соломонович – учитель в Ефингарской колониальной школе (с 1905 г.) 303, 315
Лифанов Е. Ф. – чиновник МВД, инспектировал еврейские колонии в 1811–1813 гг. 87, 183, 194, 195
Луняк Василий – участник еврейского погрома в кол. Б. Нагартав в 1899 г. 117
Львов Абрам − крестьянин-арендатор 244
Любарский Григорий Абрамович − агроном, один из организаторов создания Ново-Полтавской сельскохозяйственной школы 189, 222, 234–236, 307, 308
Любарский Самуил Ефимович – агроном, учитель (с 1909 г.) НовоПолтавской сельскохозяйственной школы, ее управляющий с 1911 по 1918 гг., уполномоченный ЕКО по еврейским колониям Херсонской губернии 309, 301, 312
М
Маковецкий А. Г. – попечитель еврейских колоний Херсонской губернии в нач. ХХ в. 108, 117, 122,124, 220
Манганари Б. А. − помещик 244
Мартынович Л. − помещик 245
Маурер – присяжный поверенный в нач. ХХ в. 121
Минковский Пинхас – хазан, кантор 317
Минухин А. − шульц колонии Ингулец в 1902–1904 гг. 108, 109
Михайлович Бенцион – колонистремесленник из Большого Нагартава 272
Мителер Ребе (Дов Бер Шнеури) – лидер хасидского течения Хабад / Второй Любавичский ребе (с 1813 г.) 339
Моргуновский Хаскель – купец-арендатор 245
Мусарский – фельдшер в кол. НовоВитебск в нач. ХХ в. 334
Н
Непокойницкий – помещик в Бобринецком уезде 244, 246
Новоковский Шнеур-Залман-Мордехай – раввин в колонии Ингулец в конце ХІХ – начале ХХ вв. 348
Ноткин Нота − известный еврейский общественный деятель кон. XVIII − нач. ХІХ вв. 248
О
Овчинников − помощник попечителя еврейских колоний Херсонской губернии в нач. ХХ ______в. 298
Ожигов − подполковник, штаб-офицер корпуса жандармов в Херсонской губернии 101, 347
Орлов Берка − колонист из Бобрового Кута 363
Оршков Зельман Гершович – раввин кол. Малая Сейдеминуха в 1858 г. 348
Орженцкий Роман Михайлович – известный экономист и статистик нач. ХХ в. 253, 258
П
Пайкин – колонист из Большого Нагартава, шорник 274
Песчанская Анна − дворянка, помещица 27
Петерсон К. А. – действительныйстатский советник, в 1869 г. инспектировал еврейские колонии в Херсонской губернии 292–294
Пилипенко − помещик Екатеринославского уезда 27
Пинус А. − колонист из Ингульца 109
Плеветенко Леонтий – участник еврейского погрома в кол. Б. Нагартав в 1899 г. 117
Плиц Зяма и Ицл – колонисты из Большого Нагартава, портные 273
Ползик Г. – врач в Нагартавской еврейской лечебнице в 1856–1858 гг. 323
Попов Василий Степанович − сенатор, член Государственного Совета в начале XIX в. 40
Поташа Мендель – владелец лавки в Большом Нагартаве 273
Прокопович – врач Софиевской земской больницы в нач. ХХ в. 334
Пульсон Абрам – колонист из Большого Нагартава, кузнец 273
Пушниц Ицхак – первый раввин колонии Добрая 316, 343
Пушница Менахем-Мендель – раввин колонии Добрая с 1904 г. 353
Р
Рабинович Иосиф – павлоградский 3-й гильдии купеческий сын 60
Раковецкая – помещица Бобринецкого уезда 243, 244
Ратнер Элиягу – раввин в колонии Ново-Полтавка в конце ХІХ в., 348
Резник Зиндель Хацкелевич – купец, землевладелец в деревне Александровке Елисаветградского уезда 250
Ривкины Алтер и Григорий – колонисты из Большого Нагартава 281
Ризнич – земский начальник в местечке Березнеговатое в нач. ХХ в. 117
Рисман Иосиф – фельдшер Нагартавской земской больницы в конце ХІХ – начале ХХ вв. 331
Рисман Янкель – колонист из Большого Нагартава 273
Ришелье Арман Эммануэль Дюплесси − Новороссийский генерал-губернатор в 1803–1815 гг. 35, 86, 129, 181, 318, 319
Розенберг Шмуль-Лейба Беркович купец, землевладелец в деревне Ивановка Елисаветградского уезда 250
Рудницкий К. И. – чиновник Министерства государственных имуществ 146, 162, 217
Руманов Вульф − переселенец, прибывший в 1851 г. из Минска 73
Рускол Абрам – помощник шульца в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 110
Рускол Зала – колонист из Большого Нагартава, плотник 273
Рускол Иосиф – колонист из Большого Нагартава 266
Рускол Хаим – колонист из Большого Нагартава, сапожник 273
Рывкин Герш – колонист из Большого Нагартава 273, 281
Рясин Гершко Абрамович – раввин колонии Излучистая в 1858 г. 348
С
Свердлов Менахем-Нахум – раввин колонии Львово в 1845–1885 гг. 348
Свердлов Елиягу (Эля)-Егуда – раввин колонии Львово в конце ХІХ в. 348
Свердлов Хацкель – торговец из Большого Нагартава 276
Секунд Лейба − колонист колонии Камянка, переселился в 1849 г. из г. Динабурга Витебской губ. 66
Сендерей – владелец мельницы в Большом Нагартаве 273
Сирот – раввин колонии Ефингар в 50-х гг. ХІХ в. 347
Слинин – раввин колонии Нагартав в 50-х гг. ХІХ в. 347
Слинин Арон – колонист из Большого Нагартава, плотник 273
Слинин Хаим – помощник шульца в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 110
Слиозберг Генрих Борисович − известный российский юрист 76
Слободин Янкель − раввин колонии Новый Берислав в 1858 г. 348
Случевский Константин Константинович − поэт и журналист 75, 76
Сомов С. Н. – управляющий палатами государственных имуществ по Херсонской и Бессарабской губерниям в нач. ХХ в. 99, 119, 124, 220, 221, 300, 357
Сприкут Исаак – колонист из Большого Нагартава 273
Ставицкий Меер – колонист кол. Б. Нагартав в нач. ХХ в. 117
Стрельцов – выпускник Могилевского казенного еврейского училища, в 60–70-х гг. ХІХ в. работал учителем в Новобериславской школе 293
Строганов Александр Григорьевич − генерал-губернатор Новороссийский и Бессарабский в 50–60-х гг. XIX в. 70
Т
Тавровский – торговец в п. Березнеговатое 273
Танские Мойше и Пейсах – владельцы лавки в Большом Нагартаве 273, 275
Танский Хуне – торговец из Большого Нагартава 273
Толкадар – колонист из колонии Израилевка 189
Толстой − чиновник Министерства государственных имуществ, инспектировавший еврейские колонии в 1838 г. 52, 95, 257, 283
Томчинский Шлойм – колонист из Большого Нагартава, сапожник 273
Томчинский Янкл – колонист из Большого Нагартава 273
Тоне – колонист из Ново-Берислава 267
Трока Мойше-Шмиль – колонист из Большого Нагартава 259
Трока Хаим – колонист из Большого Нагартава 259
Троцкий Лев Давидович (Бронштейн Лейба) – революционер, государственный и общественный деятель 249, 305, 362
Тутомлин Тимофей Иванович – генерал, сенатор, в 1779–1793 гг. управлял Новороссийским краем и Крымом, в 1793–1796 гг. – управлял Минской, Волынской и Брацлавской губерниями 31
Турков Иосиф – колонист из Большого Нагартава, сапожник 273
У
Ульмар Меер − колонист колонии Камянка, переселился в 1849 г. из г. Динабурга Витебской губ. 66
Ф
Фадеев Андрей Михайлович – управляющий Екатеринославской Конторой Попечительного комитета об иностранных поселенцах в 1817–1834 гг. 97, 92, 93, 134, 135, 157, 167
Фалкины – колонисты колонии Бобровый Кут 20
Федоров Павел Иванович – исполняющий обязанности управляющего еврейскими колониями в 1840 г. 58, 245
Фельтельберг Мовша − раввин колонии Ново-Полтавка в 1858 г. 348
Финкель М. – в 1869–1876 гг. служил врачом в Нагартавской еврейской лечебнице 323
Финкельштейн (Финкильштейн) Вульф − колонист из Ефингара 194, 205, 232
Финкенштейн Н. − старшина группы переселенцев из Могилевской губернии 33, 34
Фрадкин Г. − колонист из Ингульца 109
Фрейман Иосиф Абрамович – агроном, с 1912 г. – учитель и помощник управляющего Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школой 310
Х
Халам Пинкус − колонист из Камянки 21
Хейсон Израиль − колонист из Большого Нагартава 27
Хейфиц – раввин 347
Хитрик Иосел − колонист из Сейдеминухи 363
Холодовский − вице-директор департамента Министерства государственных имуществ, в 1841 г. инспектировал еврейские колонии Херсонской губернии 60, 141, 290
Хоменко Яков Яковлевич − смотритель еврейских колоний в 1814–1827 гг., главный смотритель еврейских колоний в 1827–1830 гг., уволен со службы в 1838 г. по приговору суда 29, 91, 100, 347
Хотимьянский − колонист из Романовки 236
Ц
Цейтлин Йеошуа − откупщик, землевладелец 248
Цемах-Цедек (Менахем Мендель, Шнеерсон) (1789–1866 гг.) – лидер Хабада (с 1827 г.), Третий Любавичский Ребе 288, 339, 349
Циперович – учитель в кол. Нагартав в нач. ХХ в. 314
Ч
Чертков Ицка − колонист из Камянки 27
Чичерин Василий Сергеевич − титулярный советник, смотритель еврейских колоний 2 округа в 1814–1828 гг. 99
Ш
Шабшай – актер в 1902 г. создал драмкружок в Сейдеминухе 315
Шаевич Берка − колонист из Камянки, переселился в 1849 г. из г. Динабурга Витебской губ. 66
Шайкин Абрам-Трайтель Лейбович – колонист из Малой Сейдеминухи, с 1890 г. содержал частную школу в Малой Сейдеминухе и был в ней учителем 11, 305, 314
Швальбик Кальман Мордохович − раввин колонии Ингулец в 1858 г. 348
Швальбин М. − зажиточный колонист из колонии Ингулец 109, 342
Шварц Герш-Юда – колонист из Большого Нагартава 270
Шлемович Маркус – фельдшер-оспопрививатель в Нагартаве в 40–50-х гг. ХІХ в. 322
Шляхтин – штабс-капитан, помещик 140
Шнеерсон Менахем Мендл (1902–1994 гг.) – Седьмой Любавичский Ребе 343, 350, 351, 353
Шнеерсон Шолом-Дов-Бер (1860–1920 гг.) – Пятый Любавичский Ребе 353, 354
Штарк Мошко − крестьянин-арендатор 201, 242
Штейман Алтер-Зельман – колонист из Большого Нагартава, сапожник 272, 273
Штейман Залман – колонист из Большого Нагартава 266
Штейман Шмуль – колонист из Большого Нагартава, сапожник 273
Штейман Янкель – владелец лавки вБольшом Нагартаве 273
Штейн – присяжный поверенный в нач. ХХ в. 121
Штейн В. Н. – попечитель колоний Херсонской губернии в нач. ХХ в. 298
Штейнберг Лазарь Аронович – преподаватель Новополтавской еврейской сельскохозяйственной школы 99, 309, 311
Щ
Щексон Б. – колонист из колонии Ново-Берислав 189
Э
Элиясов Зелик – колонист из Большого Нагартава 273
Эрлих Абрам – письмоводитель в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 109
Ю
Юд[а] Янкель − колонист из Камянки 363
Юрковский Идель – помощник шульца в Большом Нагартаве в нач. ХХ в. 110, 259, 263
Я
Якобсон Давид − переселенец из Курляндской губернии, пожелавший возвратиться к месту прежнего проживания 69
Яновский Израиль-Лейб – раввин колонии Романовка в 60-х гг. ХІХ в. 288, 353
Яновский Меир-Шломо (1860–1933 гг.) – раввин колонии Романовка в 80-х гг. ХІХ. 350, 353
Яшневецкий Ицка – колонист 28

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

20

Re: Еврейские колонии Херсонской губернии

Николаевское общество еврейской культуры
Вчера в 15:10

ПРЯМО С ПЕЧАТНОГО СТАНКА
21 ноября 2019 года в концертном зале НОЕК на Наваринской, 23/1 в 13-30 состоится презентация новой книги "Наш земляк Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон".
Эта книга - результат многолетней работы директора Государственного архива Николаевской области д.и.н. Ларисы Левченко и историка и краеведа, к.и.н. Владимира Щукина. Издание Ирины Гудым. Представлять книгу будут её авторы и издатель.Ждем вас!

https://scontent-dfw5-2.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/s960x960/76705155_2791356450882654_6478412103873986560_o.jpg?_nc_cat=107&_nc_oc=AQk3sUfAocOoarGf2r7kwEcy8Twx8fevDhay2bMibX_02A4I7CeKgfV9jgN8Xq1Q2A0&_nc_ht=scontent-dfw5-2.xx&oh=7a6bf032054dd86e060337aec64da795&oe=5E846A58
https://www.facebook.com/nikolaevjcc/ph … &ifg=1


Levchenko Larysa с Владимиром Щукиным.
18 ноября в 22:15

Кілька років тому в Миколаєві вулицю Карла Лібкнехта було перейменовано на вулицю Шнеєрсона. І тоді в багатьох миколаївців виникло питання: хто такий Шнеєрсон і яке відношення він має до Миколаєва?

Що тут скажеш: питання справедливе. Хоча мало хто знав, хто такий Карл Лібкнехт, ім’я Шнеєрсона відразу огорнули неймовірні міфи й чутки поповзли по місту.

На разі відповімо, хто такий Карл Пауль Фрідріх Август Лібкнехт (1871–1919) – один із засновників комуністичної партії Німеччини. Забитий 15 січня 1919 р. разом із Розою Люксембург у Берліні. Він, як і Роза, ніколи не бував у Миколаєві й сумнівно чи взагалі знав, де знаходиться наше місто.

Менахем-Мендл Шнеєрсон народився у Миколаєві в родині почесного потомственого громадянина Леві-Іцхака та Хани (уродженої Яновської) Шнеєрсон. У метричній книзі за 1902 р., що зберігається в державному архіві Миколаївської області, є запис: «Родился 5 апреля, обрезание 12 апреля, отец – потомственный почетный гражданин Лейвик Залманов Шнеерсон, мать Ханна, сын Менахем-Мендл» (Фонд 484. Опис.1. Справа 1486. Запис 122).

Чотири покоління предків Менахема-Мендла Шнеєрсона мешкали в Миколаєві, а також у землеробській єврейській колонії Романівка (сучасна Романівка Березнегуватського району Миколаївської області):

1) прапрадідусь Абрам-Давид і прапрабабуся Естер Лейбівна Лавути (Абрам-Давид Лавут переїхав до Миколаєва з Романівки на запрошення родини відомих підрядників-суднобудівників Рафаловичів й у грудні 1857 р. став рабином Миколаївської синагоги, водночас виконував обов’язки рабина в Романівці). Абрам-Давид Лавут – видатна особистість, про його життя та діяльність в держархіві Миколаївської області зберігається чимало архівних документів, він помер 23 лютого 1890 р. у віці 73 років і був похований на Миколаївському єврейському цвинтарі, його дружина Естер також похована в Миколаєві;

2) прабабуся Бейла-Рівка (дочка Лавутів) та прадідусь Сруль (Ізраіль-Лейба) Яновські; велика родина Яновських переселилася в Романівку з Київщини, після одруження Бейла-Рівка з Миколаєва поїхала до чоловіка в Романівку, а після його смерті знову повернулася до Миколаєва в родину батька Абрама-Давида Лавута, доживала віку в родині одного зі своїх синів, померла 8 червня 1898 р. й була похована на Миколаївському єврейському цвинтарі;

3) дідусь Меєр-Шломо (син Бейли-Рівки та Сруля Яновських) та бабуся Ракель Яновські; Меєр-Шломо після смерті батька спершу був рабином у Романівці, а потім переїхав до Миколаєва й перевіз свою родину; у Меєра-Шломо й Ракелі було три дочки: Хана, Мірьям-Гітл та Етель. Дві з цих сестер, Хана та Мірьям-Гітл, вийшли заміж за братів Шнеєрсонів. Етель вийшла заміж за землероба колонії Романівка Зельмана Хаімовича Мар’яша. Меєр-Шломо помер 14 вересня 1933 р. й був похований на Миколаївському єврейському цвинтарі. Його дружина Ракель загинула в Голокост у 1941 р. у Миколаєві;

4) батько Леві-Іцхак і мати Хана (дочка Меєра-Шломо та Ракелі Яновських) Шнеєрсони. Леві-Іцхак Шнеєрсон народився в містечку Піддобрянка (зараз Гомельського району Гомельської області, Білорусь), але після весілля, яке відбулося в Миколаєві, мешкав зі своєю молодою дружиною Ханою в родині її батька в нашому місті. У Миколаєві народилися всі діти Шнеєрсонів: Менахем-Мендл, Дов-Бер та Ізраель Арьє Лейб. У 1905 р. родина пережила у Миколаєві єврейський погром.

Мірьям-Гітл, сестра Хани, вийшла заміж за брата Леві-Іцхака, Шмуеля Шнеєрсона, котрий був Миколаївським громадським рабином. Це – рідний дядько й рідна тітка Менахема-Мендла Шнеєрсона. Шмуель Шнеєрсон був не лише рабином, а й узагалі видатним діячем у Миколаєві: гласним демократичної Миколаївської міської думи (у 1917-1918 рр.) – того складу, що визнав Українську Центральну Раду. У Голод 1921-1923 рр. налагодив зв’язки з Єврейським міжнародним допомоговим комітетом «Джойнт»:, заявдяки якому вдалося відкрити в Миколаєві їдальні для голодуючих (наприклад, тільки в дитячій їдальні годували 500 дітей, як єврейських, так і неєврейських), лікарню (виступаючи на її відкритті Шмуель заявив, що лікуватися будуть всі миколаївці - євреї і неєвреї). Шмуель також брав участь у діяльності «Агро-Джойнт», що постачав в Україну сільськогосподарську техніку й знаряддя. Шмуель Шнеєрсон заарештований органами НКВС 26 червня 1941 р., звинувачений в антирадянській діяльності, засуджений до виправно-трудових таборів, реабілітований 28 червня 1990 р. згідно з постановою прокуратури по Миколаївській області. Одним із пунктів звинувачень був зв’язок із племінником Менахемом-Мендлем Шнеєрсоном.

Леві-Іцхак і Хана Шнеєрсони, тобто батько й мати Менахема-Мендла, у 1909 р. переїхали до Катеринослава разом із своїми дітьми, де з часом Леві-Іцхак став рабином і прослужив на цьому посту єврейській общині майже 30 років. Там, у Катеринославі пройшло дитинство Менахема-Мендла та його братів, але вони неодноразово приїздили до Миколаєва, навіть на море їздили всією родиною. На морі одного разу малий Менахем-Мендл врятував ще меншого від себе хлопчака, який зовсім не вмів плавати.

Батько Менахема-Мендла Шнеєрсона, Леві-Іцхак, заарештований органами НКВС 29 березня 1939 р. і звинувачений в антирадянській діяльності. Йому тоді було 70 років, а його дружині Хані – 59 років. Леві-Іцхак був засуджений до 5 років виправно-трудових таборів і відбував термін в селищі Чіїлі Кзилординської області (Казахстан). Він був настільки хворий, що не міг відбути до кінця строку. Його звільнили 20 квітня 1944 р. й дозволили переїхати до Алма-Ати. Але після звільнення він прожив усього чотири місяці: помер 23 серпня 1944 р., похований на єврейському цвинтарі в Алма-Аті. Реабілітований у 1989 р.

Хана, хоча й була поважного віку, поїхала за своїм чоловіком на заслання до Казахстану. У Дніпропетровську вона покинула сина Дов-Бера. Почалася війна: нацисти вступили до України. Дов-Бер на той час перебував у лікарні в селищі Ігрень біля Дніпропетровська. Восени 1941 р. нацисти перетворили ту лікарню на концтабір, у якому опинилися й пацієнти лікарні. Пізньою осінню 1941 р. їх усіх знищили, перед смертю катувавши, серед них був рідний брат Менахема-Мендла – Дов-Бер Шнеєрсон. У тому концтаборі нацисти знищували євреїв ще й у 1943 р.

1946 року Хана – через Львів, Польщу, Німеччину – перебралася до Парижа у Франції. Звідти її забрав до себе син Менахем-Мендл. На той час він уже був одруженим чоловіком і мешкав зі своєю дружиною Хаєю-Мушкою у Нью-Йорку в США.

Щоб дізнатися докладніше про генеалогію й історію родини Лавут-Яновських-Шнеєрсонів, звичайних євреїв, які жили на Миколаївщині й у Миколаєві, справляли весілля, народжували дітей, ховали рідних, служили громаді, пережили в Миколаєві єврейські погроми, за радянських часів постраждали від сталінських репресій, за Другої світової війни гинули в Голокост, а також про видатного члена цього роду – Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона – лідера ХаБаДу, читайте книгу миколаївських істориків Лариси Левченко та Володимира Щукіна «Наш земляк Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон», яка щойно вийшла друком (видавництво Ірини Гудим, видрукувано в Харкові).

Книга написана як науково-популярне видання, хоча ґрунтується на широкому колі архівних документів і опублікованих праць учених. Всі посилання подані по тексту. Книга підготовлена не лише для миколаївців, а й для гостей нашого міста, англійською і російською мовами – автори прагнули охопити якомога більшу кількість читачів. У книзі багато кольорових ілюстрацій – образів документів і фотографій.

Книгу видано у рамках програми «Культура» Управління в справах культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Основне фінансування надали єврейські родини зі Сполучених Штатів Америки.

Левченко Л., Щукін В. Наш земляк Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон. История семьи Лавут-Яковских-Шнеерсон в Николаеве / Л. Левченко, В. Щукин / перевод на английский Р. Бужиков. – Николаев: Изд. Ирины Гудым, 2019. – 156 с.

https://www.facebook.com/groups/4181932 … 505753119/

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться