1

Тема: Новини

Рубрика новостей по генеалогии.

Иные новости здесь: http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3583

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

562

Re: Новини

nfs79 пише:

С таким суждением: "держава в грязи, так что вы хотите от моей парикмахерской", трудно что-то предлагать.

Это был юмор.
Вы реально верите в то,что можно ЭТО побороть?
Я давно не летаю в облаках и не верю в ДЕРЖАВУ.

В своей жизни я часто слышал слова "нужно что-то делать" и редко слышал конкретные предложения.

Уж простите.

Пока есть люди, пытающиеся своими действиями что-то исправить, осуществляющие гражданский контроль и где-то подменяющие функции государства, всё не так плохо. А сама государственная машина работает часто как огромное ржавое колесо, которое вертится очень тяжело и со скрипом. Поэтому нужно его подталкивать, помня, что государство-это мы с Вами.

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).

Share

563

Re: Новини

о и пише:

Из благополучного далека  легко и удобно критиковать. Я верю в честных патриотичных людей. Как оказывается в моей державе их очень много.

Критиковать?
Благополучного далека?
Удобно?
"Честных и патриотических", это Вы про меня?



Ну...даже и не знаю что и сказать.

Спасибо на добром слове.
Давненько меня так не....

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

564

Re: Новини

о и пише:

С таким суждением: "держава в грязи, так что вы хотите от моей парикмахерской", трудно что-то предлагать.

Это был юмор.
Вы реально верите в то,что можно ЭТО побороть?
Я давно не летаю в облаках и не верю в ДЕРЖАВУ.

В своей жизни я часто слышал слова "нужно что-то делать" и редко слышал конкретные предложения.

Уж простите.


И поэтому другой анекдот:

Собрались зайцы в лесу на сходку.
На повестке дня был всего один вопрос:
-как спастись от хищников?
Один заяц предложил спросить у мудрой совы,так как она все знает.
Так они и сделали.
Сова ответила:
-Вам нужно обрости иголками как у ежика и в случаи беды скручиваться в клубок.
Обрадывались зайцы и побежали домой.
Только на половине пути поняли ,что не спросили как это(обрости иголками) сделать.
Послали одного зайца за уточнением.
Прибежал тот и спрашивает:
-Спасибо тебе сова за мудрый совет,только ты не сказала как нам это сделать.
А сова отвечает:
- х** его знает как, я мыслю глобально!

smile
Простите если кого обидел.


Из благополучного далека  легко и удобно критиковать. Я верю в честных патриотичных людей. Как оказывается в моей державе их очень много.

Уважаемый nfs79 во многом прав. Нужны конкретные предложения и действия. Без этого все эти разговоры дают толку чуть больше, чем около нуля.

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).
Thanks: nfs791

Share

565

Re: Новини

DmitroR-2

Предлагайте....

Share

566 ( 22-10-2019 16:23:46 змінене DmitroR-2 )

Re: Новини

о и пише:

DmitroR-2

Предлагайте....

Я уже писал, что у меня никаких предложений по этим случаям нет. Если раритет "белый", то единственное, что можно сделать в этом случае-выкупить его. Но, проект Сергея Фазульянова по выкупу метрик, исповедок, обысков и пр., это делать не будет по уже указанным выше причинам. Ждать появления человека, для которого эти места родные, и который может раскошелиться на такую сумму, можно десятилетиями. Оставшиеся варианты: найти какого-то небедного спонсора либо "точечно" под "продукт"(как вариант из предпринимателей тех районов, метрики которых выставлены на продажу или людей рвущихся во власть в этих районах, для которых это был бы хороший пиар), либо на всю "линейку" и договориться о финансировании выкупа метрик, с последующей передачей их в обл. архив. Идеальным вариантом была бы гос. программа по выкупу таких раритетов, но на данном этапе мне в неё не верится.

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).

Share

567

Re: Новини

04.11.19 15:13

На пост главы Института нацпамяти претендуют более 10 человек (обновлено).

На пост главы Украинского института национальной памяти претендуют более 10 человек.
Как сообщает Цензор.НЕТ, редакция "Исторической правды" получила от Национального агентства Украины по вопросам государственной службы ответ на запрос о конкурсе на должность председателя УИНП. Согласно документу, на 1 ноября (последний день, когда можно было подать заявку на участие в конкурсе) было зарегистрировано девять претендентов.

1. Христенко Стефан Владимирович. Юрист по образованию. Работал по специальности в нескольких компаниях. Сейчас изучает право в Копенгагене, согласно декларации - временно безработный.

2. Руденко Сергей Борисович. Кандидат культурологии, специалист по музейному делу. Доцент Киевского Национального университета культуры и искусств.

3. Коростышевский Сергей Аркадьевич. Сотрудник Департамента транспортной инфраструктуры КГГА.

4. Решетченко Дмитрий Владимирович. Кандидат исторических наук, до марта 2019 - начальник отдела Центрального государственного архива зарубежной украинистики.

5. Шамайда Тарас Анатольевич. Общественный деятель, автор "Исторической правды", согласно декларации - сотрудник Управления делами Аппарата Верховной Рады Украины.

6. Князев Надежда Михайловна. Преподаватель украинского языка, член Национального союза журналистов.

7. Жижиян Петр. Редактор сайта "Сегодня".

8. Понипаляк Алина Васильевна. Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Национального музея истории Украины, автор "Исторической правды".

9. Савченко Евгений Александрович. До увольнения в 2019 году - старший мастер леса государственного предприятия "Киевский лесхоз".

Также стало известно, что на конкурс документы также подали историки Александр Алферов, Артем Харченко и заместитель директора Национального института стратегических исследований Василий Яблонский. В Национальном агентстве Украины по вопросам государственной службы сообщили, что уточненный список будет обнародован до конца понедельника, 4 ноября.

Первый этап конкурса - тестирование на знание иностранного языка, должен состояться 7 ноября.

https://censor.net.ua/news/3157681/na_p … eno_spisok

Share

568 ( 11-11-2019 14:04:46 змінене kbg_dnepr )

Re: Новини

Архіви КГБ будуть у фокусі наукових дискусій істориків, архівістів та дослідників під час міжнародної конференції присвяченої двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ» та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

«Архіви комуністичних спецслужб:
формування, використання, інтерпретації»
Міжнародна наукова конференція
12 листопада 2019 р.
м. Київ, вул. Володимирська 60
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Історичний факультет
ауд. 349

https://www.facebook.com/events/2376914782417775/

Як і чому знищувалися архіви КГБ (Нікіта Пєтров)? Що зберіглося в архівах Грузії (Irakli Khvadagiani) та Молдови (Igor Casu)? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам’яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму (Igor Kulyk)?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар’єри (Andrii Zhyviuk) та ким були виконавці сталінських репресій (Роман Подкур)?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка (Юрій Шаповал), як проходила Польська операція Великого терору на Київщині (Олег Бажан), локальний вимір депортації «Запад» (Andriy Kohut), силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні (Людмила Бабенко), українські гумор і сатира у часи сталінського терору (Тетяна Шептицька), репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору (Олена Полідович) та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області (Микола Бривко) — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

569

Re: Новини

Співробітники КП Львівської обласної ради «Доля» у ході пошукових робіт в селі Іванчі Володимирецького району Рівненської області виявили останки 14 вояків УПА.

«У 1944 році співробітники НКВД натрапили на підрозділ УПА в селі Іванчі, – розповідає заступник директора КП ЛОР «Доля» Володимир Харчук. – При спробі оточення села українські повстанці відійшли до лісу, аби не починати бою в населеному пункті. Вже у лісі, неподалік Іванчі, відбувся контактний бік українців з НКВДистами. Щонайменше чотирнадцять українських вояків загинули у бою. Селяни виготовили саморобні труни і поховали упівців на околиці села, неподалік адміністративної будівлі гранітного кар’єру, що з’явився в Іванчі вже у повоєнні роки».

За результатом проведених робіт було встановлено, що всі загиблі – молоді хлопці. В одній із трун було поховано трьох повстанців, в іншій – ще двох, решту – в окремих трунах. На насильницький характер смерті покійних вказує низка фактів: черепи мають ознаки нанесення ударів холодною зброєю, сліди трощі, ймовірно, завданої прикладом гвинтівки. Один із віднайдених останків мав кульовий отвір у нижній кінцівці, в черепній коробці іншого знайдено кулю від пістолету калібру 9 мм.

Поряд з останками пошуковці знайшли супровідний матеріал: натільні хрестики, гребінці, мідні обручки, ґудзики від натільної білизни німецького зразка, а головне – залишки набору для чистки німецького карабіну К98. Тобто характер розташування останків у розкопі, їхній стан, а також віднайдений супровідний матеріал цілком підтвердили свідчення місцевих мешканців про події 1944 року на околицях Іванчі, повідомляє Український інститут національної пам’яті.

https://dilo.net.ua/novyny/na-rivnenshh … yakiv-upa/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

570

Re: Новини

Уряд призначив нового очільника Держархівслужби України  https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-prijn … fWhU87Biy4

На засіданні 20 листопада уряд ухвалив рішення про призначення нового голови Державної архівної служби України

Головою Державної архівної служби став Хромов Анатолій Володимирович.

Нагадаємо, у липні детективи НАБУ спіймали на хабарі заступника голови Держархіву.

Анатолій Хромов — український історик, архівіст, поет.
Народився на Одещині в 1985 році.
Випускник історичного факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова.
Кандидат історичних наук.
У 2008–2017 роках працював в Державному архіві Одеської області.
Заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України (з 2018 року).

https://dumskaya.net/pics/b6/picturepicture_157426838617700287278079_75179.jpg

Share

571 ( 02-12-2019 12:03:43 змінене Алена )

Re: Новини

Василь ЧЕПУРНИЙ
30 листопада 2019

Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови, укладений професором Миколою Ткачем, має лише сотню примірників

http://www.golos.com.ua/images_article/orig/2019/11/291119/slovnyk_dvi.jpg
На знімку: словник брата представляє Михась Ткач.

Такого видання в Україні ще не було. Це Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови, укладений професором Миколою Ткачем. Тут сто тисяч слів, об’єм — понад тисяча сторінок, а наклад... сто примірників.

Відомий етнолог, мовознавець, поет, професор Національного університету культури і мистецтв Микола Ткач завершив свою унікальну працю за три дні до смерті. Його брат, письменник Михась Ткач, каже: «Він зверстав словник і скинув на флешку. Коли я її відкрив, просто розгубився: не вірилося, що такий величезний обсяг роботи, який під силу тільки колективу, могла здійснити одна людина».

Михась Ткач вважав святим обов’язком видати братову книгу. Фінансово допомогло чернігівське земляцтво у Києві (покійний автор очолював його менське відділення). Проте маленький наклад зумовив високу собівартість. Словник варто б видати якомусь солідному видавництву, щоб була змога придбати по всій Україні.

На представленні словника в Чернігівській міській бібліотеці імені М. Коцюбинського я пригадав, як Микола Ткач розшифрував мою сільську щедрівку «Акурайку восім барку» — виявляється, це треба читати як «Ак у райку в осім барку» — тобто «як у райку в цьому домку». Але ж слово «барок» (дім) є тільки в санскриті! Так як і слово «болд» у санскриті значить дуб, а в Чернігові й зараз є Болдині гори. Все це підтверджує давність нашої української мови.

Фото Олени Куннової.
www.golos.com.ua/article/324694

[]


26 листопада у Гоголівському виші відбулася зустріч студентів-філологів із відомим українським письменником, лауреатом численних літературних премій, головним редактором щоквартальника «Літературний Чернігів» Михасем Ткачем.

Михайло Михайлович завітав до Ніжина із метою презентації наукового доробку свого меншого брата Миколи Ткача – відомого культуролога і поета, професора Київського національного університету культури. Знаний фольклорист і культуролог Микола Ткач відійшов за світи у квітні нинішнього року, полишивши на плечі брата видання своєї поетичної збірки «Вербове коріння» та Словника говірок, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови. І ось зустріч із читачем відбулася.

Професор Микола Ткач працював над укладанням Словника понад десять років свого життя. До фоліанту на тисячу сторінок увійшло понад 50 000 говіркових, рідковживаних та застарілих слів, які вчений збирав на теренах рідного Поліського краю. Словник побачив світ(уже після смерті вченого) у Чернігівському видавництві «Десна - поліграф» восени нинішнього року, дякуючи фінансовій підтримці ГО «Чернігівське земляцтво» і особисто його голові Віктору Ткаченку.

Про освітнє та культурницьке значення цього наукового проекту говорили на зустрічі доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко, доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Валентина Пугач. Про життєвий та творчий шлях науковця розповів брат, письменник Михась Ткач. Студенти філологічного факультету на пошану Миколи Ткача прочитали його вірші. Модератором зустрічі був доцент кафедри української літератури та журналістики, письменник Олександр Забарний.
На зустрічі був Лесь Хонда.
www.ndu.edu.ua/index.php/novini- … viti-knyhy

Share

572

Re: Новини

Як придбати?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

573

Re: Новини

kbg_dnepr,

нужно узнать в издательстве:

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "ДЕСНА ПОЛІГРАФ"
14001, Чернигивська обл., мисто Чернигив, Деснянський район, ВУЛИЦЯ СТАНИСЛАВСЬКОГО, будинок 40
Веб-страница:   
E-mail:    www.desnapoligraf.cn.ua
Телефон:    0973852813
972664

Thanks: kbg_dnepr1

Share

574 ( 02-12-2019 14:54:12 змінене kbg_dnepr )

Re: Новини

У видавництві кажуть, що весь наклад забрав замовник - Чернігівське земляцтво у Києві 044-206-8712, 096-539.9528, Тетяна Андріївна

Собівартість книжки 831 гр.

Весь наклад вже розійшовся по передплатниках. Бажаючі можуть телефонувати за вказаними телефонами в кінці січня, переказувати передплату, і тоді щось буде ясно про наступний наклад.

Якщо хтось буде телефонувати, то запропонуйте вже зараз назвати реквізити, за якими можна переказувати гроші - чого чекати кінця січня, вже й так ясно, що треба буде додруковувати.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

575

Re: Новини

"Сила підпису" — так називається експозиція квест-музею. Це бажання в інтерактивному форматі розповісти про важливість підпису.

Квест-Музей "Сила підпису" в Київській галереї мистецтв "Лавра" (вул. Лаврська,7) можна відвідати до 15 грудня 2019 р.

https://dt.ua/HISTORY/pershiy-v-ukrayin … 1383_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

576

Re: Новини

04.12.19

"В национальной памяти может не остаться места для Украины и украинцев", - Вятрович о назначении Дробовича главой УИНП

Экс-директор Украинского института национальной памяти, депутат ВР от фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает назначение Антона Дробовича на должность главы УИНП очередным неверным решением правительства.
Об этом он написал на своей странице в Facebook, передает Цензор.НЕТ.

"Антон Дробович - глава Украинского института национальной памяти. Очередное неправильное кадровое решение правительства в гуманитарной политике. Это уже не ошибка, а разворот в другую сторону. В национальной памяти может не остаться места для Украины и украинцев", - написал он.

https://storage1.censor.net/images/7/1/1/2/71125ba86511a419e647ddfa9e78089b/470x193.jpg

Ранее Кабинет министров Украины назначил Дробовича на должность главы Украинского института нацпамяти.

https://censor.net.ua/news/3163398/v_na … drobovicha

Share

577 ( 04-12-2019 16:05:23 змінене ArturVer )

Re: Новини

Алёна пише:

04.12.19

https://storage1.censor.net/images/7/1/1/2/71125ba86511a419e647ddfa9e78089b/470x193.jpg

ну а чого... може переіменують в Олігархоіну і олігархоінців... так, щоб назва країни відповідала дійсності...

назву видумав сам... юзайте, якщо хочете

Результати Y-DNA: Ч: I-FT89137 (BIG-Y) (ранні Європейці Палеоліта, North Dinaric cluster); ЖЧ R-BY120038 (BIG-Y, балто-слов’янська лінія); ЖЖЧ R-FT216860 (BIG-Y, балто-слов’янська лінія) + ЧЧЖЧ R-FTB79685 (BIG-Y, слов’янська лінія).
Результати mtDNA: Ж: H; ЧЖ: U5b1e1; ЧЧЖ: H2a5b1; ЖЧЖ: X2b-T226C;
Подільска губернія. Православні та старообрядці + Мглинський повіт Чернігівської губернії

Share

578 ( 04-12-2019 19:20:03 змінене О.І. )

Re: Новини

Алёна пише:

04.12.19

"В национальной памяти может не остаться места для Украины и украинцев", - Вятрович о назначении Дробовича главой УИНП

Экс-директор Украинского института национальной памяти, депутат ВР от фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает назначение Антона Дробовича на должность главы УИНП очередным неверным решением правительства.
Об этом он написал на своей странице в Facebook, передает Цензор.НЕТ.



Тут один пан на форумі бідкався, що якщо  створять окремий архів радянських спецслужб, йому доведеться посилання в книжці переробляти.
Молоді люди не розуміють - може таке статися - не буде ніяких посилань, ВООБЩЕ

Share

579 ( 09-12-2019 08:47:12 змінене О.І. )

Re: Новини

1903 р. в Полтаві на Протопопівському бульварі було відкрито пам’ятник І. Котляревському (авторства Л. Позена і Я. Ширшова), збудованого коштом української громади. Святкові урочистості у Полтаві об’єднали українців підавстрійської та підросійської України і фактично стали соборним форумом української інтелігенції. На урочисте відкриття пам’ятника І. Котляревському прибули І. Франко, М. Грушевський, М. Міхновський, Л. Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, Д. Багалій, С. Єфремов, X. Алчевська, Б. Грінченко, О. Пчілка, В. Стефаник, П. Мирний, М. Аркас, М. Лисенко, М. Старицький, Г. Хоткевич та багато інших представників громадсько-політичної, наукової та культурної інтелігенції. Показово, що попри циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії В. Плеве про заборону використання української мови на урочистостях, частина виступаючих, зокрема, М. Коцюбинський, виголосили свої промови українською.





У ПОЛТАВІ НА ПАМ’ЯТНИК КОТЛЯРЕВСЬКОМУ ПОВЕРНУЛИ ОРИГІНАЛЬНИЙ ГОРЕЛЬЄФ, ВИКРАДЕНИЙ 11 РОКІВ ТОМУ

31 травня на пам’ятник Івану Котляревському повернули оригінальний бронзовий горельєф «Наталка-Полтавка», який викрали 11 років тому

31 травня у Полтаві відбулося урочисте повернення на пам’ятник Івану Котляревському оригінального бронзового горельєфу. У 2008 році невідомі особи відірвали та викрали з пам’ятника горельєф, який показував сцену з п’єси «Наталка-Полтавка».

Після викрадення до 300-річчя Полтавської битви міська влада встановила гальванокопію горельєфу замість викраденого оригіналу. Про виготовлення копії із бронзи мови не йшло — не було коштів, а знайти грабіжників і повернути горельєф на пам’ятник — також було фантастичною ідеєю.

З грудня 2011 року на огорожі навколо пам’ятника встановлена охоронна табличка. На ній зазначено, що пам’ятник нашому талановитому землякові є пам’яткою монументального мистецтва.

30 серпня 2018 року редакція «Полтавщини» отримала оригінальний горельєф. До редакції звернувся полтавець і на правах анонімності повідомив, що випадково натрапив на горельєф, який був в іржі та бруді. На щастя, полтавець був обізнаний із творчістю Івана Котляревського і впізнав сцену із «Наталки Полтавки». За його словами, за цю його грамотність він вдячний своїй бабусі — вчительці української мови та літератури. Він викупив пам’ятку у людей, які навіть не розуміли її історичної цінності.
Після цього горельєф передали в поліцію Полтави, яка не закривала розслідування щодо викрадення історичної речі. Після юридичних формальностей горельєф передали КП «Декоративні культури», на балансі якого перебуває пам’ятник Івану Котляревському.

27 травня під час наради комунальних служб Полтавського міськвиконкому директор КП «Декоративні культури» Сергій Луценко анонсував відкриття горельєфа на пам’ятнику Івану Котляревському.



http://images.vfl.ru/ii/1575832311/a8d31d16/28847362.jpg



https://poltava.to/news/51205/

Share

580

Re: Новини

16.12.19 17:35 Декоммунизация, признание Голодомора геноцидом, противодействие российской информационной агрессии, - Дробович назвал главные задачи УИНП
В приоритетах Украинского института национальной памяти (УИНП), в первую очередь, - завершение декоммунизации.
Об этом заявил в интервью Прямому руководитель УИНП Антон Дробович, сообщает Цензор.НЕТ.

"Завершение декоммунизации - это первое. Признание Голодомора геноцидом украинского народа в мире - это второе. Усиление гуманитарной составляющей в противодействии российской информационной агрессии - это третье", - сообщил он.

Дробович также объяснил, почему не завершен процесс декоммунизации.

"Начиная с публичного пространства. Мы выходим из помещения УИНП, поворачиваем налево, идем 500 метров и видим два памятника коммунистической эпохи - генералу Ватутину и участникам Январского восстания. Они до сих пор не демонтированы. Хотя Ватутина нет в декомунизационном перечне, но часть его могилы содержит послание от коммунистической партии. И это лишь видимое проявление, а есть еще много ментальных вещей, которые нам остались в наследство от коммунистического периода.

Это не значит, что УИНП должен навязывать какие-то догмы или тип мышления. Но если есть непонимание в части общества, почему какие-то деятели тоталитарного режима или другие фигуры признаются или не признаются героями, то надо провести информационную кампанию и объяснить это. Например, рассказать, откуда возникает критика и неприятие у части общества героичности таких исторических фигур, как Дмитрий Мануильский, Николай Щорс или Андрей Мельник.

Кроме того, стоит противостоять ментальному патернализму и желанию сильной руки, которая за всех все решит, ведь это опять же наследие советского мышления", - считает глава УИНП.

Как и предыдущий глава институции Владимир Вятрович, Дробович уверен, что после декоммунизации должен начаться процесс деколонизации.

"Это очень грациозный концепт в Вятровича - декоммунизация, а за ней деколонизация. Я понимаю эту логику и она мне близка. Территория Украины в разные времена была в составе различных империй, которым было выгодно, чтобы мы чувствовали себя колониями, в частности, в плане мышления и идентификации. Но давайте не забывать, что когда-то было наоборот - Киев был метрополией, а все остальные соседние княжества - провинцией. Давайте об этом не забывать, но определенное колониальное мышление оно до сих пор осталось, и с ним надо бороться. Главным признаком успешной деколонизации, по моему мнению, будет ситуация, когда большинство украинцев будут понимать, что они члены украинского общества, которое должно само решать свою судьбу и ни один посторонний не может прийти и приказывать нам, что делать и как жить", - подчеркнул глава УИНП.
https://censor.net.ua/news/3165646/deko … i_agressii


16.12.19 18:08
Институт нацпамяти инициирует поправки к резолюции Генассамблеи ООН для признания Голодомора геноцидом, - Дробович
Резолюция Генассамблеи ООН от 9 декабря 1948 года "Предупреждение и наказание преступления геноцида" не учитывает преследования по классовому признаку, что мешает многим странам признать Голодомор геноцидом.
В интервью Прямому директор Украинского института нацпамяти Антон Дробович объяснил, что некоторые страны по разным причинам не могут признать Голодомор геноцидом, но и в украинском обществе пока нет единого мнения, информирует Цензор.НЕТ.

В частности, он уточнил, какие возможности, что Израиль признает Голодомор геноцидом: "Конечно, это была бы большая победа, если бы Государство Израиль признало Голодомор геноцидом украинского народа. Одна из причин, почему это до сих пор не сделано - это то, что нам нужно больше научных усилий, в частности, мирового уровня публикаций, обосновывающих и объясняли, почему события 1932-33 годов - это именно геноцид".

Дробович подчеркнул, что есть всемирно известная работа Энн Эпплбаум на тему Голодомора. "Казалось бы, победа. А оказывается, что у нас с ней половина украинских экспертов не согласна. В частности, по количеству жертв. Это вопрос к экспертности Энн Эпплбаум или наших историков? Кто же в конце концов прав? Как же в этом разобраться тем странам, для которых это вообще неизвестная тема?

Если одни говорят, что столько-то погибло, другие - столько-то, возникает "конкуренция жертв", то есть мы не можем прийти к согласию в украинском обществе, однако, требуем признания на международной арене. Поэтому сначала нужно четко подвести черту во внутриукраинской профессиональной дискуссии по вопросу Голодомора. И здесь речь не идет, это геноцид или нет, это уже признано законодательно. Вопрос лишь в более или менее точном количестве жертв этого преступления", - сообщил директор УИНП.

По его словам, если сложности и в других аспектах: "Существует проблема с резолюцией 260 (III) Генассамблеи ООН (резолюция Генассамблеи ООН от 9 декабря 1948 года "Предупреждение и наказание преступления геноцида". - Ред.). Дело в том, что когда голосовали за эту резолюцию, то учли поправку СССР об исключении из понятия "геноцид" преследования по классовому признаку. Конечно, СССР продвигал такую поправку, потому что почти все репрессии были по классовому принципу. Теперь это становится препятствием для некоторых стран в признании Голодомора геноцидом украинского народа. Я хочу совместно с МИД инициировать соответствующие изменения в резолюцию и вернуть ее в исходный полный вариант", - отметил Дробович.

В то же время, по его мнению, может быть использован армянский опыт в вопросе международного признания Голодомора, в частности, привлечение диаспоры для лоббирования этого вопроса.

"Именно в диаспоре началось изучение Голодомора как геноцида, потому что в СССР это была запретная тема. Но стоит учесть один аспект. При лоббировании признания Голодомора нужно ставить на первый план исторические факты, а не идеологические конструкты. Не должно быть какой-то "конкуренции жертв" или политической конъюнктуры - лишь сухие факты", - подчеркнул глава УИНП.

Напомним, многие страны мира уже признали Голодомор геноцидом украинского народа.

В частности, Канада на государственном уровне признала Голодомор актом геноцида в 2008 году. С тех пор страна ежегодно чтит День памяти жертв голодоморов. На провинциальном уровне Голодомор признали в шести из 13 провинций и территорий Канады.

Обе палаты Конгресса США приняли решения, в которых Голодомор признан геноцидом украинского народа.

В то же время, МИД Германии выступает против того, чтобы немецкий Бундестаг признавал Голодомор геноцидом. В частности, МИД хочет, чтобы петиция была отклонена с обоснованием, что понятие геноцид не было определено до 1951 года.
https://censor.net.ua/news/3165656/inst … golodomora

Share

581

Re: Новини

19 грудня виповнюється 100 років від дня народження Миколи Лукаша, геніального українського перекладача, ренесансної постаті в українській культурі.

https://dt.ua/ART/pam-yatnik-lukashu-na … 2833_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

582 ( 18-12-2019 18:21:42 змінене kbg_dnepr )

Re: Новини

У "Мистецькому Арсеналі" відкрився новий проєкт "СПЕЦВАНТАЖ! Історії повернення українських культурних цінностей", де представлено різні експонати, які вдалося повернути в Україну завдяки наполегливості окремих людей. Усі ці історії повернення й можна дослідити в рамках експозиції.

Узагалі цей проєкт відбувся завдяки картині Дніпропетровського художнього музею авторства Михайла Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною", що запізнилася на відкриття. Ця робота ще й досі мандрує з-за океану до України. Її повернення стартувало з відчайдушного листа музейника до одного з американських аукціонів: "…Будь ласка, зупиніть продаж цієї картини!!!"

в рамках проєкту "СПЕЦВАНТАЖ" нині представлено роботи, які могли бути втрачені, але збереглись і повернулися додому в Україну: Корнеліс Пуленбург "Аркадський краєвид" (ХVII ст., музей Ханенків); Корнеліс Бельт "Морське узбережжя поблизу Егмонда-аан-Зее" (ХVII ст., музей Ханенків); Підтверджувальна грамота Петра І щодо поставлення на Київську митрополію Йоасафа Кроковського (1708 р., бібліотека Вернадського); Сергій Васильківський "Родинний будинок" (ХІХ ст., Харківський художній музей); колекція археологічних предметів (Херсонський обласний краєзнавчий музей); книжкова колекція митрополита Флавіана (ХІХ — початок ХХ ст., Національна історична бібліотека України); колекція писанок, Кін (ХІХ ст., Національний музей українського народного декоративного мистецтва); колекція фотопозитивів (1905–1944 рр., Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.Пшеничного).

https://dt.ua/ART/kulturni-cinnosti-ino … 2834_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: gennadii54081

Share

583

Re: Новини

Архівна реформа: змінити не можна залишити
Ігор Розкладай

Національна пам'ять. Це словосполучення досить нове в публічному дискурсі й останніми роками пов'язане в нас здебільшого з діяльністю Українського інституту національної пам'яті — урядової інституції, що опікується нашим складним і трагічним минулим від часів УНР до війни 1940-х, Чорнобиля й новітніх революцій.

Проте національна пам'ять має ширше значення — це здатність проаналізувати, осмислити і прийняти складну, строкату й дуже суперечливу історію, вміння виділити з неї те, на чому базується наша спільна ідентичність, а також ідентичність, що формується на рівні кожного з нас, на рівні родини. Цю здатність формують усна історія, яку ми часто втрачаємо з носіями пам'яті, свідками й учасниками подій, а також архіви — те, чим держава мала би серйозно опікуватися.

https://dt.ua/zepovit/arhivna-reforma-z … 4040_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

584

Re: Новини

Архіви проголошують еру відкритості – що і як дозволили копіювати
3.01.2020

У державних архівах тепер можна користуватися сканерами та копіювати великоформатні документи власними засобами
Перший заступник міністра юстиції Є. Горовець розповів про оновлення правил роботи з архівними документами, яке було внесено до Порядку користування документами Національного архівного фонду. Новації набрали чинності 20 грудня 2019 р.

Відповідний наказ містить чотири важливі зміни:

1) скасовано необґрунтовану норму про можливість повторної видачі оригіналів документів не раніше ніж через 3 місяці після повернення їх до архівосховища;

2) у попередній версії наказу був вичерпний перелік засобів, за допомогою яких користувачі можуть копіювати документи - телефони, фотоапарати, планшетні комп'ютери. При цьому не згадувалися, наприклад, сканери. Відповідне обмеження відтепер скасовано;

3) скасовано заборону копіювати власними технічними засобами великоформатні документи (більше А4), справи з товщиною корінця більше 4 см, стародруки та інші тендітні документи;

4) знято заборону копіювання інформації, яка містилася в автоматизованих інформаційно-пошукових системах, базах даних архіву, облікових та довідкових документах архіву.

Нагадаємо, що ПФУ приступив до оцифровки справ. Пенсіонери зможуть отримати доступ до своїх пенсійних справ через Інтернет. А з 1 січня 2019 року платник податків, що ліквідується, повинен передати усю первинку в архів. Йдеться про первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів.

Своєю чергою податківці теж висловлювалися на "архівні" теми:

- скільки суб'єкту господарювання необхідно зберігати документи;

- де саме та який період потрібно зберігати КОРО, яку вели та зберігали на торгівельному об'єкті до того, як скасували її реєстрацію;

- що для кожного виду первинного документа і звітності встановлено різні терміни зберігання

Джерело: повідомлення на сайті Міністерства юстиції.
https://buh.ligazakon.net/ua/news/19211 … _wNs5jzthw

Share

585

Re: Новини

Історики знайшли документи з гербовою печаткою Івана Богуна. Про це йдеться на сторінці доктора історичних наук Олега Однороженка.

"Буквально вчора мені пощастило знайти документ з його власноручним підписом і гербовою печаткою. Виданий ним паспорт датовано 1 січня 1651 р.

На печатці зображено герб - в ренесансному щиті напнутий лук зі стрілою вістрям додолу, згори дві шестипроменеві зірки.

Навколо літери: ИБПВ (Иванъ Богунъ полковникъ вѣнницькии). Донедавна Іван Богун був одним з небагатьох видатних сподвижників Богдана Хмельницького герб якого залишався невідомим. Тепер ця загадка розгадана. " - йдеться у повідомленні.

Більше читайте тут: vn.presspoint.in.ua/2020/01/08/72916

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

586 ( 23-01-2020 20:39:25 змінене О.І. )

Re: Новини

Архив сельского фотографа Захарии Кушнира

На чердаке заброшенного дома случайно обнаружился чемодан с уникальными кадрами фотографа-любителя, снимавшего в 1950-70-е годы. Материалы очистили, отсканировали и выложили в онлайн-архиве. Среди 4000 работ яркие снимки сельских жителей, будни колхозников, свадьбы и семейные портреты.

Весной 2016 года студент-кинематографист Виктор Галушка собирал материал для своего дипломного фильма о заброшенных местах и зашёл в один из пустующих домов в селе Рошиетичь, где наткнулся на чемодан с фотоматериалами. Оказалось, что это был плод многолетних съёмок Захарии Кушнира, умершего в 1993 году. С позволения дочери фотографа Галушка взялся восстанавливать обнаруженные плёнки и негативы, на что ушло три года.

Захария Кушнир родился в молдавском селе Рошиетичь в 1912 году младшим из 16 детей в семье. Окончил школу в соседнем Рогожены, а позже получил диплом учителя в Яссах. После недолгой педагогической практики был уволен и работал в колхозе. Фотографировать его научил вернувшийся из армии племянник. Кушнир стал обладателем советского фотоаппарата «Любитель» и объезжал на велосипеде соседние сёла, запечатлевая значимые мероприятия и будни сельчан.

Виктор Галушка, его преподаватель Николай Пожога, оценивший художественную и этнографическую ценность находки, а также документалист Рамин Мазура провели работы по очистке и сканированию кадров. Работы уже выставляли в Кишинёве и Румынии, а в начале января 2020 года официально презентовали онлайн-архив Захарии Кушнира. https://www.zaharia.md  Всего в коллекции фотографа-любителя свыше 4000 чёрно-белых фотографий, снятых в 1955-1973 годы.

http://images.vfl.ru/ii/1579804557/0ec40778/29301596.jpg

http://images.vfl.ru/ii/1579804629/6819b55c/29301607.jpg

http://images.vfl.ru/ii/1579804704/0091e473/29301614.jpg

Share

587

Re: Новини

За годы независимости в Украине исчезло более 10 тысяч рек https://www.facenews.ua/news/2020/471332/

Это генеалогическая новость: наши предки жили на других реках - или, вернее, так: во времена наших предков многие реки были другими!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

588 ( 31-01-2020 07:19:08 змінене ArturVer )

Re: Новини

kbg_dnepr пише:

За годы независимости в Украине исчезло более 10 тысяч рек https://www.facenews.ua/news/2020/471332/

Это генеалогическая новость: наши предки жили на других реках - или, вернее, так: во времена наших предков многие реки были другими!

21 год не был в селе у прапрадеда (Чтобы лучше было понимание - в его доме и на участке никто не живет, т.е. не ухаживается никем). Так вот, за 21 один год земля "поднялась", т.е. трава наросла и образовался новый грунт, деревья стали большими, а некоторых старых деревьев-великанов уже нет. Особенно интересно, если сравнивать по фото... Представляю, если такое случилось всего за 21 год, то как изменялись места, села, деревни, реки и просто ланшафты за 100-200-300 лет. Те же киммерийцы, трипольцы и сарматы видели совершенно иные виды. А что было 10000 лет назад на этих же местах трудно и представить.

Результати Y-DNA: Ч: I-FT89137 (BIG-Y) (ранні Європейці Палеоліта, North Dinaric cluster); ЖЧ R-BY120038 (BIG-Y, балто-слов’янська лінія); ЖЖЧ R-FT216860 (BIG-Y, балто-слов’янська лінія) + ЧЧЖЧ R-FTB79685 (BIG-Y, слов’янська лінія).
Результати mtDNA: Ж: H; ЧЖ: U5b1e1; ЧЧЖ: H2a5b1; ЖЧЖ: X2b-T226C;
Подільска губернія. Православні та старообрядці + Мглинський повіт Чернігівської губернії

Share

589

Re: Новини

ХМЕЛЬНИЧАНИН ДОСЛІДИВ 30 ГІЛОК СВОГО РОДОВОДУ

http://images.vfl.ru/ii/1580754197/a1d6182c/29424237.jpg

Хмельничанин Микола Дячок вже третій рік досліджує власне генеологічне дерево.

Він заочно познайомився приблизно з 3 тисячами родичів з минулого та дослідив 30 гілок родоводу. Микола дізнався які національності зустрічались в його роду та яким родом діяльності займались його предки. Досдідник-аматор поділився, як можна зробити це самостійно.

- Бажана мета - то зібрати родину. Дізнатися, як прізвище подорожувало по регіонам, які складнощі перенесло, які негаразди пройшли предки, щоб зберегти рід, - каже Микола. - Не знаєш минулого - майбутнє не матимеш. Так що ведення родоводу - це не тільки задоволення інтересу, але це може навчити, як діяти в майбутньому. Хоч і важко казати, але - вчимося на помилках предків.

На дослідження роду надихнула бабця

Досліджуючи власний родовід, чоловік прослідкував певну закономірність. Вона полягає в тому, що схильність до певних видів діяльності в людину закладається генетично. В його роду були писарі, вчителі, лікарі, дяки, тому і він обрав собі гуманітарну освіту. Змалку цікавився історією і в школі знав її “на відмінно”. Та оскільки займався спортом, пішов навчатися на фізкультурника.

Микола розповідає, що почав цікавитися своїм прародом ще з малих літ. Тут велику роль відіграла бабуся Миколи. Вона розповідала йому про родину, а малий Миколка з цікавістю слухав. Запитань завжди мав багато, але відповіді на них бабуся знаходила не завжди. Пройшли роки, та інтерес нікуди не подівся, а навпаки - зріс до таких масштабів, що підштовхнув Миколу на справу не одного року - дослідження генеологічного дерева.

- Бабця знала, хто якого числа і якого року родився, хрестився та помер. Та в цей час, коли навчався, не мав змоги і часу проводити дослідження дерева родоводу. Коли ж пішов працювати по спеціальності, тоді вже більше було і вихідних, щоб відвідати родину у селі, розпитати, записати. Але найбільше з того цікавило, звідки пішов мій родовід: чи з козацького або, можливо, з шляхетського роду?

“Предок був при князеві писарем”

В процесі дослідження родоводу Микола Дячок дуже багато дізнався різних історичних нюансів не тільки свого роду, але й тієї місцевості, де жили його предки. Тепер він знає, звідки прийшов його рід та прізвище, а також чим займались предки.

- Дізнався, що мій рід, моє прізвище прийшло з іншої місцини, - з Летичева, де мій предок був при князеві писарем і відповідав за ведення книг, документів. В процесі цього взнав, хто був правителем в нас у цей час. При кому працювали мої предки, якими ремеслами займалися. І це дало поштовх стверджувати, що мої предки в більшості працювали при знаті і знали науку і писемність, а також навчали інших, - каже Микола.


vk-kp.info/novyny-mista-ta-rehio … o-rodovodu

Share

590

Re: Новини

Сумно, що його немає на ГЕНЕО sad

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: О.І., litar Л2

Share

591

Re: Новини

kbg_dnepr, Катерина, а Александр Сухомлин из Днепра у нас есть?

2015-06-05
Як знайти своє коріння? Дніпропетровець 8 років досліджує власний родовід

https://gorod.dp.ua/pic/news/newsimages/0615/104560.jpg

Де моє коріння? — хоча б раз у житті запитує себе кожна людина. Як від бажання дізнатися більше про своїх предків перейти до конкретних дій? Про це хотіли б дізнатися і читачі «Зорі». Тож наш кореспондент звернувся до молодого дослідника з Дніпропетровська Олександра Сухомлина. Він — член Дніпровського генеалогічного товариства, студент історичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Досліджує власний родовід протягом восьми років.

https://gorod.dp.ua/news/104560

Thanks: О.І., v_golub2

Share

592

Re: Новини

Він є членом ДГТ, чи він зареєстрований на ГЕНЕО, не знаю. Не думаю.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

593

Re: Новини

РІВНЯНИН ДОСЛІДИВ СВІЙ РІД

http://images.vfl.ru/ii/1580909503/58370740/29450016.jpg

Віднайти шляхетське коріння, дізнатися про долю репресованих родичів або ж проста цікавість до родинної історії — мотивація заглибитися в архіви може бути дуже різною, вважає Ігор Гошовський. Щоправда, йому пощастило, бо багато інформації про своїх предків дізнався від бабусі, тож мав від чого відштовхуватися у пошуках.
Ігор Гошовський разом із тіткою Аллою Машлай вивчають родовід
— Моя бабця знала свого прадіда — тож мав частину родинного дерева, фактично нічого для того не роблячи, — розповідає Ігор Гошовський. — Працював у архівах — зокрема, і в Рівненському. Перегорнув кілька сотень томів книг. Опрацьовував "Волынские епархиальные ведомости" Теодоровича. Полегшило пошуки те, що в родині багато священиків — бо вони, як відомо, родичалися між собою. Багато інформації отримав від родичів. Загалом, рід Червінських дослідив до початку XV століття і частково — Блонських. А Стефановичів — до XVII століття. Ще мені пощастило, що по кількох лініях у нас прізвище Гошовський, котре на Волині не характерне, але поширене на Галичині й відоме для тих, хто займається генеалогією. Навіть є копія грамоти, виданої у 1393 році королем Ягайлом засновникові роду Гошовських на володіння селом Гошів. Якщо порахувати, то це було близько 600 років тому — і в кожних сто років у середньому було чотири покоління. До того ж, всі мої родичі з Волині — лише Гошовські з Галичини. Єдиний мій предок неукраїнського походження — прабабця. Вона з чеських переселенців з Великої Омеляни. Знаю лише її ім'я.
https://rivnepost.rv.ua/news/yak-stvori … nne-derevo


Рівнянин, дослідивши свій рід, знайшов зв'язок з Булгаковим, королем Ягайлом і Руданським

Ігор Гошовський — 32-річний рівнянин, історик за фахом, нині мешкає у столиці, і у повсякденному житті є головним редактором порталу "Центр транспортних стратегій". А ще Ігор знає про понад 2000 своїх родичів, деяких ще від часів Середньовіччя (!).

http://images.vfl.ru/ii/1580909893/22a79123/29450052.png

Родинне дерево чоловіка велике й пишне, як у старовинних аристократичних родів. Пристрасть до дослідження родоводу чоловікові в дитинстві прищепила бабуся — Наталія Блонська, котра знала чимало про своїх прадідусів і прабабусь, двоюрідні гілки та інші розгалуження родини. Це були цікаві неординарні люди – волинські священики, що були вихідцями зі шляхти, журналісти, композитори, військові.

- Наприклад, рідна тітка моєї бабусі Наталії Блонської була заміжня за начальником канцелярії генерального штабу Армії УНР Степаном Письменним, а племінниця пра-прадіда – за особистим лікарем Миколи Другого. З нашого роду також походить відомий поет Олекса Стефанович, чия творчість вивчається зараз у шкільній програмі. Природньо, що я намагався збільшити знання про ці родинні звязки, - не приховує гордості за своїх предків Ігор Гошовський.
ogo.ua/articles/view/2016-03-28/74060.html

Share

594

Re: Новини

Олександр Скромніцький створив базу даних всіх іспанських газет XVII століття, де згадуються Україна та козаки, а також різні військові кампанії, що велись на території України

Наразі в базі зберігаються газети до 1698 року, проте автор обіцяє незабаром додати й ті, що виходили в 1698-1700 роках.

http://images.vfl.ru/ii/1582612488/22f13422/29687640.jpg


https://airtable.com/shrmhjIVbSzAPRChd/ … locks=hide


https://www.facebook.com/digitalcountry … &ifg=1

Share

595

Re: Новини

Сегодня мэр Днепра Борис Филатов присутствовал на открытии “Европейского музыкального форума”. Во время своего выступления городской голова ... сделал сенсационное заявление, что “вероятнее всего найдена утерянная могила Александра Поля”.
Источник: Филатов: “Похоже, нам удалось найти настоящую могилу Александра Поля” | Відкритий

https://opentv.media/filatov-nam-udalos … ndra-polya

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

596

Re: Новини

Музеи Киева по традиции каждый месяц устраивают день открытых дверей и приглашают киевлян и гостей столицы бесплатно ознакомиться с экспозицией.

В марте бесплатно посетить столичные музеи можно в такие дни:
2 марта
Национальный историко-архитектурный музей «Киевская крепость», ул. Госпитальная, 24а.
4 марта
Национальный музей «Киевская картинная галерея», ул. Терещенковская, 9 (до 14:00);
Художественный центр «Шоколадный домик», ул. Шелковичная, 17/2 (с 10:00 до 14:00);
Национальный научно-природоведческий музей, ул. Богдана Хмельницкого, 15 (10:00 — 13:00);
Национальный музей искусств имени Богдана и Варвары Ханенко, ул. Терещенковская, 15/17.
5 марта
Музей выдающихся деятелей украинской культуры Л. Украинки, М. Лысенко, П. Саксаганского, М. Старицкого, ул. Саксаганского, 97/95б/95.
10 марта
Музей-мастерская И. Кавалеридзе, Андреевский спуск, 21.
19 марта
Музей выдающихся деятелей украинской культуры Л. Украинки, М. Лысенко, П. Саксаганского, М. Старицкого, ул. Саксаганского, 97/95б/95.
25 марта
Национальный музей литературы Украины, ул. Б. Хмельницкого, 11;
Литературно-мемориальный дом-музей Т. Г. Шевченко, ул. Т. Шевченко, 8а.
Национальный заповедник «София Киевская», ул. Владимирская, 24 (пенсионеры).
26 марта
Мемориальный дом-музей Т. Г. Швченко, ул. Вышгородская, 5;
Национальный музей Тараса Шевченко, бул. Т. Шевченко, 12;
Историко-мемориальный музей Михаила Грушевского, ул. Паньковская, 9.
27 марта
Музей украинской диаспоры, ул. Московская, 40б;
Музей партизанской славы, ул. Славгородская (парк Партизанской славы).
29 марта
Литературно-мемориальный музей-квартира П. Тычины, ул. Терещенковская, 5;
Литературно-мемориальный музей Максима Рыльского, ул. М. Рыльского, 7;
Литературно-мемориальный дом-музей М. Заньковецкой, ул. Б. Васильковская, 121;
Национальный художественный музей Украины, ул. Грушевского, 6.
30 марта

Национальный музей истории Украины, ул. Владимирская, 2;
Музей театрального, музыкального и киноискусства Украины, ул. Лаврская, 9, к. 26;
Музей гетманства, ул. Спасская, 16б;
Национальный музей украинского декоративного искусства, ул. Лаврская, 9 (для школьников и студентов).
31 марта
Музей становления украинской нации, ул. Лаврская, 27 (для пенсионеров, многодетных семей и лиц с инвалидностью I-II группы).

На постоянной основе работают бесплатно:

Музей вторсырья, ул. Сагайдака, 112;
Музей канализации, Харьковское шоссе, 50а.

Отметим, что предварительно необходимо уточнять условия посещения, поскольку некоторые музеи предоставляют бесплатный вход только определенным категориям граждан (ученики, студенты, пенсионеры и т. д.) или по отдельному графику.

https://bigkiev.com.ua/muzei-kieva-prig … te-grafik/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share