36

Re: Іванов / Иванов

ІВАНОВ Євген Михайлович (24. 02. 1873, с. Монаше Єнісейської губ. – 27. 10. 1929, Харків) – історик-архівіст.
З сім’ї міщан. Закінчив Красноярську гімназію (1883–1892) та історико-філологічний факультет Харківського університету (1892–1897). Учень Д. Багалія.
У 1897 р. Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ) обрало Є. І. на посаду архіваріуса історичного архіву, з листопада 1899 р. він працював також архіваріусом архіву університету. У 1898–1899 рр. Є. І. разом з Д. Багалієм та Д. Міллером, а згодом самотужки обстежив архіви Харкова, зокрема в архіві губернського правління виявив цінні документи з історії Слобідської України ХVІІІ–ХІХ ст., які були передані до Харківського історичного архіву (ХІА).
У 1889 р. Є. І. на власні кошти здійснив поїздку до Петербургу для виявлення документів з історії Слобожанщини та Харківщини в архіві МВС Росії. У 1900–
1901 рр. за дорученням Підготовчого комітету з улаштування ХII археологічного з’їзду в Харкові, членом якого він був, Є. І. здійснив археографічні поїздки по Харківській губернії, обстеживши 24 архіви у Валківському, Зміївському, Куп’янському та Вовчанському повітах. За підсумками цих обстежень ХІА збагатився фамільними архівами Пассеків, Малиновських, Самборських та ін.
У 1909 р. ХІФТ обрало Є. І. своїм секретарем. Цю посаду він обіймав 10 років до припинення існування Товариства (1918). Редактор багатьох видань ХІФТ: “Сборник Харьковского историко-филологического общества” (тт. 18–22), “Вестник Историко-филологического общества” (вип. 1–5) та ін.
У 1903–1907 рр. Є. І. входив до складу Комітету редакторів ювілейних видань Харківського університету з нагоди cтоліття його заснування, був секретарем Комітету. З метою підготовки біографічного словника професорів та написання нарисів історії кафедр і учбово-допоміжних установ університету провів всебічне обстеження архіву Харківського університету і Харківського учбового округу за 100 років їх існування та склав систематичний покажчик до цих архівних документів. У 1912 р. для виставки “Ломоносов и Елизаветинское время” в Петербурзі склав огляд документів ХІА, що стосувалися доби гетьманства К. Розумовського, який було визнано зразковим.
Під час революційних подій 1905 р. Є. І. збирав прокламації, листівки, брошури, відкладав в ХІА документи партійних організацій. Ці документи згодом було передано до організованого у 1920 р. Харківського архіву революції, план створення якого належав Є. І. Разом з співробітниками ХІА брав активну участь в організації роботи цього архіву на першому етапі його становлення.
У 1918 р., завдяки активній діяльності Є. І., двічі були врятовані від знищення місцеві архіви жандармського управління та охоронного відділення, які у 1922 р. також були передані до Архіву революції. В перші роки радянської влади в Україні Є. І. активно працював у всіх центральних архівних установах у Харкові. У 1919 р. він очолив архівну секцію ГУБКОПМИСу при губернському відділі народної освіти, яка виконувала величезний обсяг праці з виявлення покинутих напризволяще архівів та здійснювала заходи щодо їх рятування і обліку. З 1920 р. Є. І. – член архівної секції, яку очолював Д. Багалій, і весь організаційний період до серпня 1920 р. був її секретарем. Розробив план первинного розбирання та описування безгосподарних архівів, входив до складу створеної у 1920 р. у зв’язку з паперовою кризою Губернської архівної комісії для утилізації архівних документів, де докладав багато зусиль щодо захисту цінних історичних документів від знищення, складаючи плани роботи комісії та розробляючи спеціальні інструкції з первинного розбирання архівів різних типів.
У січні-вересні 1921 р. Є. І. працював в архівному відділі ВУКОПМИСу, надалі завідувачем експертного відділу створеного при Наркоматі освіти УСРР Головного архівного управління, контролюючи роботу місцевих органів щодо вилучення непотрібних архівних документів.
Від 1922 р. зі створенням Харківського губарху Є. І. був призначений його керівником. На цій посаді працював до 1924 р. Весь цей час Є. І. поєднував роботу у названих архівних органах з роботою у ХІА, який у 1920 р. було перетворено на Центральний історичний архів (ЦІА), де він завідував його Слобідсько-Українським відділом, а з 1922 р. став директором архіву, яким фактично керував з 1906 р., коли Д. Багалія було обрано ректором Харківського університету.
Працюючи в галузі організації архівної справи в нових умовах (1918–1922 рр.), докладав багато зусиль для поповнення ЦІА цінними документами. У 1925 р. на запрошення ЦАУ Є. І. увійшов до складу редколегії журналу “Архівна справа”, де редагував документи з історії архівної справи в Україні й огляди архівних фондів, виконував обов’язки відповідального секретаря і відповідав за всю технічну сторону видання. За його участю підготовлено ювілейний збірник “Рух декабристів на Україні”, монографію В. Романовського “Нарис з архівознавства” та ін.
У 1926 р. за дорученням ЦАУ Є. І. працював у Московському давньосховищі, виявляючи документи центральних та місцевих установ Гетьманщини та Слобожанщини, які внаслідок судової реформи 1864 р. були передані до Московського архіву Міністерства юстиції і відтепер підлягали поверненню в Україну. Завдяки цій роботі до ЦІА повернулися цінні документи з історії Лівобережної України та Слобожанщини, до Київського центрального архіву давніх актів – документи установ Катерининських часів та часів польського панування колишніх Київської, Волинської та Подільської губерній, до Одеського та Дніпропетровського крайових історичних архівів – відповідно документи з історії Херсонської та Катеринославської губерній.
Свій багатий практичний досвід Є. І. передавав молодим колегам – працівникам ЦІА та Харківського губарху, керував практичними заняттями по розбиранню та описуванню архівних документів на короткотермінових курсах з підготовки архівних працівників. З 1923 р. Є. І. став аспірантом Харківського ІНО секції історії російської культури при кафедрі історії європейської культури, у 1925 р. за поданням кафедри був затверджений дійсним її членом. Дійсний член кафедри історії української культури ім. Д. Багалія.
Брав активну участь в архівних форумах у Харкові: першій нараді архівних працівників (грудень 1924), де виступив із звітом про склад та діяльність Харківського ЦІА; був членом організаційної комісії з підготовки Першого Всеукраїнського з’їзду архівних працівників (травень 1926), на якому були зачитані тези його доповіді “Утворення мережі архівних кореспондентів на Україні” (з-за хвороби Є. І. не був присутній на з’їзді); займався організаційною підготовкою Всеукраїнської наради завідувачів центральними та крайовими історичними архівами (грудень 1928 р.).
Є. І. – автор багатьох праць з архівознавства, організації роботи архівних установ, проекту інструкції про виділення до знищення непотрібних архівних документів, тексту програми (анкети) для короткого описання архівів, планів роботи архівної секції ГУБКОПМИСу та короткотермінових архівних курсів та архівного практикуму з описання архівних документів, пам’ятки про порядок приймання, розміщення та складання описів архівних документів, плану обстеження архівів Харкова та Харківської губернії, роботи з палеографії та про засоби практичного вивчення документів ХVІІ–
ХVІІІ ст., про порядок зберігання ушкоджених документів, топографічного покажчика фондів тощо. Він є автором проекту Декрету про ліквідацію ОВАК та губернських архівних комісій і секцій (1921) і передачі їх функцій Головарху та губархам, інструкції про порядок організації губархів. Є. І. брав участь у складанні проекту Декрету про державну охорону архівів. Йому належить план організації довідкової бібліотеки при Головарху. Входив до складу комісії з вироблення заходів щодо охорони архівів діючих установ. У 1929 р. від імені ЦАУ Є. І. було запропоновано взяти участь у підготовці підручника з архівної справи.

Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Поделиться

37

Re: Іванов / Иванов

ІВАНОВА (ГЕЙДОР) Галина Юліївна (21. 09. 1932, м. Артемівськ Донецької обл. – 03. 05. 2001, Київ, Пирогівське кладовище) – історик-архівіст. Із сім’ї військовослужбовця, українка. Закінчила Московський державний історико-архівний інститут (1955).
З 1972 р. Г. І. – у ЦДІАК УРСР у м. Києві на посаді старшого, згодом головного зберігача фондів, старшого архівіста відділу забезпечення зберігання документів. Вона доклала чимало зусиль для покращення забезпечення збереженості документів архіву, створення та удосконалення НДА. Велику і копітку роботу провела під час розшуку справ, невиявлених при перевірках наявності документів, нею було описано новонадходження з Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського НАН України, з обласних архівів, від приватних осіб тощо.
За її ініціативою вперше в Україні було складено картотеку стану довідкового апарату ЦДІА УРСР у м. Києві. Г. І. брала участь у розробленні методичних порад, виступала з повідомленнями та доповідями на семінарах і конференціях з основних напрямків роботи архіву, зокрема, щодо забезпечення зберігання та обліку документів тощо.
Нагороджена грамотами Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України і ЦК профспілок державних установ, медаллю “Ветеран праці”.

Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Поделиться

38 (18-02-2018 20:28:22 отредактировано Gordj)

Re: Іванов / Иванов

ІВАНОВА Олімпіада Миколаївна, 1915 р. н., уродженка сл.Рибінські Буди Обоянського р-ну Курської обл., мешканки м.Умань. Росіянка, б/п, середня спеціальна освіта, вдова. До арешту працювала рахівником норми №3 УНКВС по Київській обл. Арештована З0 червня 1944 р. Засуджена 15 листопада 1944 р. ВТ військ НКВС Київської обл. до 10 р. позбавлення волі з пораженням у правах на 5 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР. Реабілітована 17 квітня 1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

ІВАНОВ Микола Петрович, 1907 р. н., уродженець ст. Павлодольська Моздокского р-ну Північно-Осетинської обл., мешканець с.Мокра Калигірка Катеринопільського р-ну Черкаської обл. Росіянин, б/п, освіта нижча, одружений. Працював токарем Кисилівської МТС р-ну. Арештований 01.02.1937 р. Засуджений 21.05.1937 р. Київським обл. судом за ст. 54- 10 ч.І КК України до 4 р. позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 2 р. Реабілітований
30.10.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ІВАНОВ Михайло Миколайович, 1918 р. н., уродженець м. Зарічне Московської обл. Росіянин, б/п, освіта 7 класів, одружений, червонофлотець 10 мал. загону Севастопольської військово- морської бази ПБФ. Арештований 27.07.1946 р. за ст.ст. 19, 58-1 “п” КК РРФСР. Засуджений ВТ Південно-Балтійського флоту за ст.ст. 17, 58-1 “б” до 6 р. ВТТ з пораженням у правах на 5 р. та конфіскацією майна. Реабілітований 01.06.1998 р. прокуратурою Черкаської обл.

ІВАНОВ Никифор Нимолайович, 1893 р. н., уродженець і мешканець с.Коробівка Золотоніського р-ну. Українець, б/п, малописьменний, одружений, столяр у колгоспі. Арештований 15.02.1927 р. Засуджений 07.06.1937 р. спец, колегією Київського обл. суду до 3 р. позбавлення волі за ст. 54-10 ч.І КК УРСР. Реабілітований 26.05.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ІВАНОВ Павло Петрович, 1919 р. н., уродженець м.Сміла. Українець, б/п, освіта 4 класи, неодружений. До арешту був червоноармієць 141 стрілецького полку. Арештований 16.12.1940 р. Засуджений 25.01. 1941 р. ВТ Західного ВО за ст.ст. 22, 70, 72 “а” КК БРСР до 10 р. ВТТ. Реабілітований 22.03. 1990 р. ухвалою військової колегії Верховного Суду СРСР.

ІВАНОВ Степан Ілліч, 1919 р. н., уродженець с.Вороне Жашківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта 3 класи, неодружений, військовослужбовець. Арештований
21.02.1942 р. Засуджений 25.02.1942 р. ВТ 241 стрілецької дивізії за ст.ст. 19, 58-8 КК РРФСР до ВМП. Реабілітований 13.04.1999 р. прокуратурою Черкаської обл.

ІВАНОВА Одарка Миколаївна, 1887 р. н., уродженка с.Коробівка Золотоніського р-ну, мешканка м.Золотоноша. Українка, б/п, неписьменна, вдова. До арешту не працювала. Арештована 18 грудня 1950 р. Засуджена 26 січня 1951 р. Полтавським обл. судом до 25 р. з пораженням у правах на 5 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2 та 54-11 КК УРСР. Реабілітована 19 грудня 1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

39

Re: Іванов / Иванов

Іванов Ананій Іванович, 1896 року народження, с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Улянівка Великоновосілківського району Донецької області. Конюх колгоспу ім. Улянова. Заарештований 21 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Анастас Миколайович, 1898 року народження, с. Старий Комар Великоянісольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області. Колгоспник колгоспу “Червоний Комар”. Заарештований 2 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1960 році.

Іванов Анастас Миколайович, 1898 року народження, с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Візник артілі «Червоний Комар». Заарештований 24 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1990 році.

Іванов Андрій Костянтинович, 1903 року народження, с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Робітник тресту “Дніпроенергобуд”. Заарештований 4 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Антон Володимирович, 1881 року народження, с. Кузнецово-Михайлівка Тельманівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Поперечний Тельманівського району Донецької області. Тесляр колгоспу ім. Ворошилова. Заарештований 3 серпня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Аркадій Васильович, 1900 року народження, м. Барабинськ Західно-Сибірського краю, росіянин, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області, вул. Будьонного, буд. № 25. Старший касир заводу “Червоний хімік”. Заарештований 20 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Борис Іванович, 1891 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Ялта Маріупольського району Донецької області. Колгоспник. Заарештований 17 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Борис Іванович, 1897 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області, вул. Лікарняна, буд. № 26. Вагар ст. Маріуполь. Заарештований 18 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Борис Петрович, 1898 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Комар Великоновосілківського району Донецької області. Тракторист МТС. Заарештований 22 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Василь Миколайович, 1908 року народження, с. Ханжонкове Макіївського району Донецької області, росіянин, освіта вища, безпартійний. Проживав: сел. Ханжонкове Макіївського району Сталінської (Донецької) області. Головний механік шахти № 13-біс. Заарештований 26 березня 1939 року. Військовою колегією Верховного суду СРСР 13 серпня 1939 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання 17 серпня 1939 року у м. Москві. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Василь Олександрович, 1915 року народження, м. Горлівка Донецької області, росіянин, освіта початкова, член ВКП(б). Комендант відділу контррозвідки “Смерш” 21-ї гв. мехдивізії. Заарештований 11 вересня 1947 року. Військовим трибуналом військ МДБ у Німеччині засуджений на 25 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1997 році.

Іванов Василь Петрович, 1898 року народження, м. Старий Оскол Курської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Банне Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Слюсар-монтажник будинку відпочинку ЦК профспілки гірників. Заарештований 13 січня 1942 року. Військовим трибуналом 57-ї армії засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 24 січня 1942 року. Реабілітований у 1993 році.

Іванов Василь Федорович, 1906 року народження, с. Єлизаветівка Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Сталінської (Донецької) області. Прибиральник породи шахти “Кіндратівка”. Заарештований 27 червня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Василь Юрійович, 1888 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Комар Великоновосілківського району Донецької області. Колгоспник колгоспу «Перемога Жовтня». Заарештований 18 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Віктор Євгенович, 1923 року народження, м. Краматорськ Донецької області, росіянин, освіта 7 класів, безпартійний. Проживав: м. Краматорськ Сталінської (Донецької) області. Токар заводу ім. Сталіна. Заарештований 29 листопада 1943 року. Військовим трибуналом 110-ї гв. стрілецької дивізії засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Віктор Тихонович, 1874 року народження, с. Зар’янівка Башкирської АРСР, чуваш, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Новогнатівка Макіївського району Сталінської (Донецької) області. Візник шахти “Марія”. Заарештований 6 жовтня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1943 році.

Іванов Віталій (Віктор) Іванович, 1911 (1912) року народження, с. Михайлівка Донецької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти № 4-21. Проживав: с. Михайлівка Донецької області. Заарештований 10 липня 1930 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 27 січня 1931 року засуджений на 7 років ВТТ. Реабілітований у 1993 році.

Іванов Володимир Платонович, 1890 року народження, Таганрозький район Ростовської області, українець, освіта неповна вища, безпартійний. Проживав: сел. Петровського Постишевського району Донецької області, буд. № 144. Вчитель СШ № 1. Заарештований 26 вересня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Гаврило Якович, 1888 року народження, м. Слов’янськ Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: сел. Часів Яр Донецької області, сел. Новошамотного заводу, буд. № 9, кв. 3. Технік заводу. Заарештований 14 вересня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Георгій Георгійович, 1886 року народження, с. Анадоль Волноваського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Анадоль Волноваського району Донецької області. Колгоспник колгоспу “Авангард”. Заарештований 4 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Георгій Іванович, 1907 року народження, ст. Ашуркове Південнодонецької залізниці, росіянин, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б). Проживав: м. Краматорськ Донецької області. Колійний майстер залізничної станції. Заарештований 13 січня 1938 року. З-під варти звільнений 5 січня 1939 року. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Георгій Лазарович, 1897 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, член ВКП(б). Завідуючий Урзуфским насіннєвим пунктом. Проживав: м. Маріуполь Донецької області, вул. Карла Лібкнехта, буд. № 8. Заарештований 12 січня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 19 квітня 1933 року з-під варти звільнений. Реабілітований у 1933 році.

Іванов Герасим Платонович, 1896 року народження, с. Башилове Близнюківського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Сталінської (Донецької) області. Працівник радгоспу ім. Кірова. Заарештований 15 березня 1942 року. Військовим трибуналом військ НКВС по охороні тилу в/ч № 1080 засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Гнат Іванович, 1888 року народження, с. Козлівка Гусельщиківської сільради Маріупольського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Колгоспник колгоспу «Червоний партизан». Проживав за місцем народження. Заарештований 25 травня 1932 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1932 році.

Іванов Григорій Васильович, 1917 року народження, с. Снігурівка Смоленської області, росіянин, освіта неповна середня, член ВЛКСМ. Проживав: м. Краматорськ Сталінської (Донецької) області. Робітник заводу ім. Сталіна. Заарештований 11 червня 1938 року. Засуджений спецколегією Сталінського (Донецького) облсуду на 6 років ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1991 році.

Іванов Григорій Костянтинович, 1904 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав за місцем народження. Робітник «Дніпроенергомережі». Заарештований 24 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Григорій Олексійович, 1892 року народження, с. Сергіївка Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Робітник цементного заводу. Проживав: Краматорський район Донецької області, Стара колонія заводу ім. Радченка, буд. № 6. Заарештований 4 жовтня 1933 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Григорій Савич, 1899 року народження, с. Роздольне Старобешівського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. В. Каракуба Старобешівського району Донецької області. Агроном зернорадгоспу. Заарештований 21 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Григорій Федорович, 1905 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Ялта Великоновосілківського району Донецької області. Бджоляр колгоспу ім. Будьонного. Заарештований 21 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1965 році.

Іванов Григорій Федорович, 1911 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Комар Великоновосілківського району Донецької області. Тракторист колгоспу «Червона зірка». Заарештований 26 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Григорій Якович, 1897 року народження, Сахновщинський район Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Мастильник поїздів. Проживав: м. Слов’янськ, вул. Залізнична, буд. № 117. Заарештований 23 лютого 1935 року. Лінійним судом Донецької залізниці у м. Слов’янську 29 квітня 1935 року засуджений на 10 років заслання у віддалені райони СРСР. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Дмитро Дмитрович, 1883 року народження, х. Задунаївський Кузь-Михайлівської сільради Старокаранського району Донецької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав за місцем народження. Заарештований 22 лютого 1931 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1931 році.

Іванов Дмитро Іванович, 1896 року народження, с. Поламац, Болгарія, болгарин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області. Робітник заводу ім. Фрунзе. Заарештований 21 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Іванов Дмитро Микитович, 1878 року народження, м. Лисичанськ Донецької області, освіта середня, безпартійний. Проживав: с. Будьоннівка Будьоннівського району Донецької області. Працівник тресту. Заарештований 10 лютого 1937 року. Засуджений виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР у м. Харкові до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання у м. Харкові 10 липня 1937 року. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Дмитро Миколайович, 1906 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, росіянин, освіта початкова, до 1935 року член ВКП(б). Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Горького, буд. № 115. Робітник трамвайного парку. Заарештований 17 грудня 1937 року. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Єгор Григорович, 1915 року народження, с. Волоти Смоленської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської (Донецької) області. Вибійник шахти № 12-13. Заарештований 10 грудня 1941 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1997 році.

Іванов Єгор Олексійович, 1910 року народження, с. Анівка Ямського раойну Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Липівка Ямського району Сталінської (Донецької) області. Тракторист колгоспу. Заарештований 15 січня 1942 року. Військовим трибуналом 99-ї стрілецької дивізії Південного фронту засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Іван Євтейович, 1900 року народження, м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, росіянин, освіта середня, безпартійний. Помічник командира авіаескадрильї. Заарештований 1 червня 1937 року. Засуджений виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР у м. Ворошилові на 15 років ув’язнення з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1958 році.

Іванов Іван Іванович, 1916 року народження, с. Ольховатка Орджонікідзевського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Сержант. Заарештований 5 серпня 1942 року. Військовим трибуналом 77-ї стрілецької дивізії засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1992 році.

Іванов Іван Кіндратович, 1891 року народження, с. Качкарівка Бериславського району Одеської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: Донецька область, Ольгинський район, хутір біля заводу ім. Ворошилова. Кочегар керамічного заводу. Заарештований 23 липня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Іван Мефодійович, 1899 року народження, с. Хороневе Шум’яцького району Смоленської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Токар заводу ім. Ілліча. Заарештований 28 березня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Іванов Іван Костянтинович, 1906 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Кучер тресту «Дніпроенергомережабуд». Заарештований 16 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1960 році.

Іванов Іван Костянтинович, 1908 року народження, с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Маляр сільради. Заарештований 19 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Іван Миколайович, 1907 року народження, м. Донецьк Донецької області, росіянин, освіта неповна середня, безпартійний. Робітник ДМЗ. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, Центральні балагани, буд. № 26, кв. 2. Заарештований 9 листопада 1935 року. Спецколегією Донецького облсуду 20 грудня 1935 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Іванов Іван Миколайович, 1910 року народження, м. Слов’янськ Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 31 травня 1943 року. Військовим трибуналом 23-го танкового корпусу засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1946 році.

Іванов Іван Михайлович, 1885 року народження, м. Маріуполь Донецької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області, вул. Кальміуська, буд. № 15. Не працював по хворобі. Заарештований 30 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Іван Михайлович, 1902 року народження, Лівенський район Московської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області, Радколонія, буд. № 171, кв. 5. Бригадир цеху заводу ім. Кірова. Заарештований 18 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1939 році.

Іванов Іван Родіонович, 1907 року народження, с. Башилове Близнюківського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Сантуринівка Костянтинівського району Донецької області. Садівник міськкомунгоспу. Заарештований 16 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Іван Трихонович, 1904 року народження, с. Времівка Великоновосілківського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: ст. Волноваха Донецької області, залізничий буд. № 27, кв. 1. Працівник колії. Заарештований 30 грудня 1937 року. Засуджений не був. Реабілітований у 1939 році.

Іванов Іван Федорович, 1883 року народження, с. Задунаївка Нововасилівського району Дніпропетровської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: Амвросіївський район Донецької області. Комбайнер радгоспу “Металіст”. Заарештований 30 вересня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Іван Федорович, 1889 року народження, м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, росіянин, освіта вища, безпартійний. Проживав: м. Сталіно Донецької області. Диспетчер тресту «Будьонніввугілля». Заарештований 30 травня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Іван Якович, 1893 року народження, с. Калинівське Кагановицького району Донецької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк), 8 лінія, буд. № 161. Бухгалтер індустріального інституту. Заарештований 9 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Ілля Васильович, 1904 року народження, с. Гайчул Першотравневого району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: с. Гайчул Першотравневого району Донецької області. Заарештований 2 лютого 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 11 березня 1930 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Ілля Володимирович, 1887 року народження, с. Варварівка Олександрівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Артемівськ Сталінської (Донецької) області. Робітник млину. Заарештований 21 серпня 1945 року. Сталінським облсудом засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1991 році.

Іванов Ілля Петрович, 1900 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Комар Великоновосілківського району Донецької області. Тракторист колгоспу «Червона зірка». Заарештований 17 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Ілля Семенович, 1892 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Запоріжжя Великоновосілківського району Донецької області. Колгоспник колгоспу ім. Будьонного. Заарештований 16 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Ісаак Миколайович, 1911 року народження, с. Стила Старобешівського району Донецької області, грек, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: сел. шахти Новобутівка Макіївського району Донецької області. Заступник бухгалтера шахти. Заарештований 2 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Йосип Васильович, 1889 року народження, с. Губи Демидівського району Західної області Смоленської губернії, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Тесляр цинкового заводу. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, Червоне містечко, Нова цинкова колонія, буд. № 35, кв. 31. Заарештований 26 квітня 1934 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1934 році.

Іванов Йосип Венедиктович, 1895 року народження, сел. Калкуни Ілуцького повіту Курляндської губернії, Латвія, поляк, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: м. Ясинувата Донецької області, вул. Свердлова, буд. № 4. Оглядач вагонів ст. Ясинувата. Заарештований 11 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Вирок приведено до виконання у м. Сталіно (м. Донецьк) 13 червня 1938 року. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Карпо Семенович, 1875 року народження, с. Машчуки Сімферопольського району Таврійської губернії, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Робітник фабрики-кухні. Проживав: Робітниче селище № 108 Постишевського району Донецької області. Заарештований 11 червня 1935 року. Спецколегією Донецького облсуду 26 вересня 1935 року засуджений на 7 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Вмер 21 вересня 1938 року у ВТТ Карагандинської області. Реабілітований у 1991 році.

Іванов Кирило Захарович, 1903 року народження, с. Іверське Олександрівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Н. Самарський Олександрівського району Сталінської (Донецької) області. Не працював. Заарештований 21 липня 1945 року. Військовим трибуналом гарнізону м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської області засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1991 році.

Іванов Кирило Савич, 1881 року народження, с. Роздолівка Коларівського району Дніпропетровської області, болгарин, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Вчитель. Заарештований 23 лютого 1938 року. Даних про вирок немає. З-під варти звільнений 8 липня 1938 року. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Костянтин Іванович, 1898 року народження, с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: ст. Просяна Васильківського району Дніпропетровської області. Робітник елеватора на ст. Просяна. Заарештований 24 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Костянтин Михайлович, 1886 року народження, с. Анадоль Волноваського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Великоанадоль Ольгинського району Сталінської (Донецької) області. Не працював. Заарештований 24 вересня 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Сталінській (Донецькій) області засуджений на 15 років каторжних робіт з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1992 році.

Іванов Лука Якович, 1891 року народження, с. Росохувата Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області. Вагар макаронної фабрики. Заарештований 21 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Іванов Лука Якович, 1891 року народження, с. Росохувата Сахновщинського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник толевого заводу. Проживав: м. Слов’янськ, вул. Садова, буд. № 85-а. Заарештований 28 квітня 1935 року. Даних про засудження немає. З-під варти звільнений 25 вересня 1935 року. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Микита Гаврилович, 1892 року народження, с. В. Залегощ Верхівського району Орловської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Антрацит Луганської області. Слюсар. Заарештований 24 червня 1941 року. Засуджений Військовим трибуналом Північнодонецької залізниці на 7 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Микита Пилипович, 1900 року народження, с. Нескучне Великоновосілківського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Веселий Великоновосілківського району Донецької області. Бригадир польової бригади колгоспу. Заарештований 6 березня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Микола Андрійович, 1909 року народження, с. Олексіївка Рославльського району Смоленської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. шахти “Червоний Профінтерн” Сталінської (Донецької) області. Вибійник шахти. Заарештований 30 липня 1938 року. Даних про вирок немає. Справу закрито 13 червня 1939 року. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Микола Геннадійович, 1898 року народження, м. Ржев Калінінської області, росіянин, освіта нижча, член ВКП(б). Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк), 7 лінія, буд. № 46. Голова облвиконкому. Заарештований 9 липня 1937 року. Засуджений військовою колегією Верховного Суду СРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання у м. Сталіно 21 вересня 1937 року. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Микола Іванович, 1901 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Вантажник артілі «Азовпісок». Заарештований 22 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Миколай Петрович, 1878 року народження, м. Лівни Орловської губернії, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Електрослюсар содового заводу. Проживав: м. Слов’янськ, вул. Комунарів, буд. № 17-а. Заарештований 28 січня 1935 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 липня 1935 року засланий у Казахстан строком на 3 роки. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Микола Петрович, 1912 року народження, с. Ат’яс Сосновського району Воронезької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Буроз Макіївського району Сталінської (Донецької) області. Вибійник шахти ім. Єжова. Заарештований 21 червня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Микола Олексійович, 1876 року народження, м. Слов’янськ Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Начальник залізничної станції. Проживав: ст. Святогірська Донецької області, буд. № 1. Заарештований 24 січня 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 24 лютого 1930 року засуджений до заслання у Північний край на 3 роки. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Микола Олексійович, 1885 року народження, м. Харків, росіянин, освіта вища, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області, 22 лінія, 8 проспект, буд. № 57, кв. 8. Юрисконсульт тресту «Макбуд». Заарештований 16 вересня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Микола Степанович, 1909 року народження, м. Фатеж Курської області, росіянин, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: м. Краматорськ Донецької області, соцмістечко, 16 дільниця, буд. № 11-а, кв. 30. Контролер машзаводу ім. Сталіна. Заарештований 7 травня 1937 року. Засуджений спецколегією Донецького облсуду у м. Артемівську на 3 роки ВТТ з позбавленням прав на 1 рік. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Микола Юхимович, 1912 року народження, м. Луганськ Луганської області, українець, освіта середня, член ВКП(б). Командир взводу 350-го стрілецького батальйону. Заарештований 28 жовтня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом 38-ї армії до розстрілу. Розстріляний 17 листопада 1941 року. Реабілітований у 1997 році.

Іванов Микола Якович, 1887 року народження, с. Рогівці Курської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Зугрес Донецької області, землянка № 148. Командир взводу. Заарештований 25 квітня 1937 року. Засуджений спецколегією Донецького облсуду на 7 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1990 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга четверта.

Цікавить інформація:
Махиньки с. Тростинка і с. Шевченківка Васильківського р-ну Київської обл.;
Гарник, Бадьорко, Лисий, Яненко Бершадського р-ну Вінницької обл.;
Шапран, Піскаленко, Григоренко с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

40

Re: Іванов / Иванов

Іванов Митрофан Григорович, 1890 року народження, с. Комар Маріупольського району Катеринославської губернії, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Ялта Великоновосілківського району Донецької області. Робітник артілі ім. Будьонного. Заарештований 9 серпня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1965 році.

Іванов Михайло Андрійович, 1901 року народження, х. Нижня Річка Нехаївського району Сталінградської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Донецької області. Рахівник тресту «Азовхімбуд». Заарештований 19 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов (Ван-Су-Ук) Михайло Андрійович, 1896 року народження, Китай, китаєць, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Ясинувата Донецької області. Сторож ст. Ясинувата. Заарештований 21 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1938 році.

Іванов Михайло Гаврилович, 1893 року народження, с. Верхньо-Залегощі Залегощинського району Орловської області, росіянин, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б). Проживав: ст. Желанна Донецької області. Сторож. Заарештований 2 жовтня 1937 року. Засуджений лінійним судом Північнодонецької залізниці на 7 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1992 році.

Іванов Михайло Петрович, 1888 року народження, с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області, росіянин, освіта вища, член ВКП(б). Проживав: м. Новосибірськ, вул. Щетиніна, буд. № 28, кв. 21. Начальник відділення служби руху ст. Дебальцеве. Заарештований 4 липня 1937 року. Засуджений виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР у м. Сталіно (м. Донецьк) до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1958 році.

Іванов Назар Єпіфанович, 1891 року народження, с. Грабове Чистяківського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Інженер депо ст. Дебальцеве. Проживав: Донецька область, ст. Дебальцеве, сел. Рязанцева, 3 лінія, буд. № 18. Заарештований 17 листопада 1935 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1936 році.

Іванов Назар Єпіфанович, 1891 року народження, с. Грабове Чистяківського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Дебальцеве Донецької області, сел. Рязанцева, буд. № 58. Диспетчер ст. Дебальцеве. Заарештований 15 листопада 1937 року. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання у м. Сталіно (м. Донецьк) 17 січня 1938 року. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Олександр Васильович, 1887 року народження, Бєльський район Смоленської області, росіянин, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: сел. Стара Колонія Красноармійського району Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти № 1 . Заарештований 5 вересня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов (Сліпих) Олександр (Семен) Іванович (Мефодійович), 1918 року народження, м. Очаків Миколаївської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 23 травня 1942 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1996 році.

Іванов Олександр Тимофійович, 1908 року народження, Бежецький район Калінінської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Сталінської (Донецької) області. Слюсар заводу металовиробів. Заарештований 22 вересня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом військ НКВС по Сталінській (Донецькій) області на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1991 році.

Іванов Олександр Федорович, 1904 року народження, с. Костянтинопіль Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Сталіно, (м. Донецьк), 5 Ларинка, буд. № 23. Завідуючий їдальнею. Заарештований 20 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Іванов Олексій Іванович, 1909 року народження, с. Костянтинопіль Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області, 3-й провулок, буд. № 57. Вчитель лікбезу при заводі. Заарештований 17 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Олексій Ілліч, 1890 року народження, м. Скопин Московської області, росіянин, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Орджонікідзе Донецької області. Механік заводу ім. Орджонікідзе. Заарештований 10 травня 1938 року. Виправданий військовим трибуналом Харківського військового округу 26 червня 1939 року. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Олексій Олексійович, 1883 року народження, м. Томськ Новосибірської області, росіянин, освіта вища, безпартійний. Проживав: м. Артемівськ Донецької області, залізничий буд. № 48. Старший економіст планового відділу управління Північнодонецької залізниці. Заарештований 2 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання у м. Сталіно (м. Донецьк) 3 січня 1938 року. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Павло Іванович, 1905 року народження, с. Микільське Олександрівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: м. Микільське Олександрівського району Донецької області. Заарештований 12 травня 1930 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 16 червня 1930 року засуджений на 5 років заслання у Північний край. Реабілітований у 1990 році.

Іванов Павло Іванович, 1907 року народження, с. Козине Псковського округу Ленінградської області, росіянин, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Сталінської (Донецької) області. Механік азотно-тукового заводу. Заарештований 28 липня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській (Донецькій) області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Павло Миколайович, 1897 року народження, с. Архарове Малоархангельського району Курської області, росіянин, освіта початкова, член ВКП(б). Начальник міськелектромережі. Проживав: м. Макіївка Донецької області, будинок міськради № 2. Заарештований 15 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Пантелій Семенович, 1889 року народження, с. Товарищеве Полонського округу, Сербія, серб, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: м. Постишева Донецької області. Не працював. Заарештований 20 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1938 році.

Іванов Петро Артемович, 1899 року народження, с. Анадоль Волноваського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області, вул. К. Маркса, буд. № 11. Помічник начальника міського відділу зв’язку. Заарештований 18 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Петро Васильович, 1911 року народження, с. Володарське Володарського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 21 грудня 1942 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1943 році.

Іванов Петро Георгійович, 1894 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Секретар сільради. Заарештований 16 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1960 році.

Іванов Петро Дмитрович, 1903 року народження, х. Соняївка Північно-Кавказького краю, росіянин, освіта вища, безпартійний. Начальник центральної лабораторії азотно-тукового заводу. Проживав: м. Н. Горлівка, азотнотуковий завод, будинок адміністрації. Заарештований 13 лютого 1936 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1936 році.

Іванов Петро Захарович, 1892 року народження, с. Ат’яси Сосновського району Воронезької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Сталінської (Донецької) області. Конюх шахти ім. Єжова. Заарештований 21 червня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Петро Іванович, 1888 року народження, с. Василівка Андре-Іванівського району Одеської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: Краснолиманський район Сталінської (Донецької) області. Бригадир радгоспу «Комсомолець». Заарештований 8 січня 1942 року. Військовим трибуналом 78 окремого стрілецького батальону засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 21 лютого 1942 року у м. Красний Лиман. Реабілітований у 1990 році.

Іванов Петро Макарович, 1913 року народження, с. Соснівка Єльницького району Смоленської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. шахти “Червоний Профінтерн” Орджонікідзевського району Сталінської (Донецької) області. Машиніст шахти. Заарештований 18 вересня 1941 року. Виправданий військовим трибуналом Південнодонецької залізниці. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Петро Петрович, 1896 року народження, с. Згалевець Плевенської області, Болгарія, болгарин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Новомайорськ Старокерменчицького району Донецької області. Колгоспник колгоспу «Червоний прапор». Заарештований 22 лютого 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Петро Петрович, 1897 року народження, Старокаранський район Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник шахти «Руминка». Проживав: с. Ольховчик Чистяківського району Донецької області. Заарештований 19 жовтня 1930 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1931 році.

Іванов Петро Семенович, 1891 року народження, м. Шапкине Мучканського району Воронезької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: даних немає. Завгосп будівництва колії Лиман-Куп’янськ. Заарештований 25 серпня 1937 року. Засуджений лінійним судом Донецької залізниці на 5 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Петро Степанович, 1893 року народження, с. Гришине Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області. Робітник заводу «Червоний хімік». Заарештований 3 травня 1938 року. Справу закрито 29 вересня 1938 року. Реабілітований у 1955 році.

Іванов Петро Федорович, 1911 року народження, с. Костянтинопіль Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області, вул. Василівська, буд. № 35. Токар порцелянового заводу. Заарештований 16 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає.Реабілітований у 1957 році.

Іванов Пилип Ілліч, 1901 року народження, с. Рязанове Рязанівського району Смоленської області, росіянин, освіта початкова, до 1933 року член ВКП(б). Проживав: м. Донецьк Донецької області, 7 лінія, буд. № 71. Охоронник хлібозаводу. Заарештований 23 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Родіон Омелянович, 1892 року народження, с. Орлівка Авдіївського району Донецької області, росіянин, освіта початкова, до 1926 року член ВКП(б). Медпрацівник залізничного депо. Проживав: м. Авдіївка Сталінської (Донецької) області. Заарештований 20 лютого 1939 року. Лінійним судом Південнодонецької залізниці 1 квітня 1939 року засуджений на 3 роки ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1992 році.

Іванов Сава Миколайович, 1890 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Їздовий колгоспу «Перемога Жовтня». Заарештований 18 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС та Прокурора СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1966 році.

Іванов Сава Нестерович, 1897 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: с. Комар Великоновосілківського району Донецької області. Заарештований 16 лютого 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 7 квітня 1930 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Семен Нестерович, 1897 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Запоріжжя Великоновосілківського району Донецької області. Рахівник колгоспу ім. Будьонного. Заарештований 22 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Іванов Семен Дмитрович, 1898 року народження, с. Микільське Першотравневого району Тамбовської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Дебальцеве Сталінської (Донецької) області. Тесляр залізничного депо. Заарештований 25 червня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом Північнодонецької залізниці на 6 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1962 році.

Іванов Семен Севастянович, 1905 року народження, с. Іванівка Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області. Робітник цегельного заводу. Заарештований 19 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Семен Юрійович, 1901 року народження, с. Старий Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта нижча, безпартійний. Проживав: х. Ялта Великоновосілківського району Донецької області. Бригадир колгоспу ім. Будьонного. Заарештований 21 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС та Прокурора СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Сергій Овксентійович, 1894 року народження, с. Олешня Охтирського району Харківської області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: м. Серго Луганської області. Начальник дільниці шахти “Ілліч”. Заарештований 21 листопада 1938 року. Засуджений військовою колегією Верховного Суду СРСР на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Сергій Олександрович, 1918 року народження, с. Гольцове Вологодської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Софіїне-Бродська Сніжнянського району Сталінської (Донецької) області. Не працював. Заарештований 8 грудня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом в/ч № 5965 на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1994 році.

Іванов Сергій Спиридонович, 1887 року народження, м. Павлівськ Воронезької області, росіянин, освіта середня, безпартійний. Заступник головбуха управління робітничого постачання тресту “Артемвугілля”. Проживав: м. Горлівка Донецької області, вул. Кагановича, буд. № 25, кв. 1. Заарештований 20 серпня 1935 року. Спецколегією Донецького обласного суду 21 вересня 1935 року засуджений на 4 роки ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1956 році.

Іванов Стапан Йосипович, 1901 року народження, с. Комар Велиновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Тракторист радгоспу «Перебудова». Заарештований 17 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Стефан Захарович, 1885 року народження, с. Миколаєве Морозівського району Ростовської області, росіянин, освіта нижча, безпартійний. Проживав: с. Сімейкіне Донецької області. Обхідник колії. Заарештований 16 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Розстріляний 1 квітня 1938 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1959 році.

Іванов Терентій Захарович, 1883 року народження, с. Бутівка Кіровського району Миколаївської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. шахти № 19 Сніжнінського району Донецької області. Вантажник шахти № 19. Заарештований 24 березня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Тимофій Петрович, 1907 року народження, х. Новозадунайський Кузнєцово-Михайлівської сільради Старокаранського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник шахти № 34-44. Проживав: с. Ольховчик Чистяківського району Донецької області. Заарештований 19 жовтня 1930 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1931 році.

Іванов Федір Іванович, 1911 року народження, с. Ігондове Деманського району Ленінградської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області, учкомбінат заводу ім. Ілліча. Не працював. Заарештований 28 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1996 році.

Іванов Федір Іванович, 1912 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Ялта Маріупольського району Донецької області. Робітник рибтресту. Заарештований 17 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1957 році.

Іванов Федір Миколайович, 1892 року народження, Малоархангельський повіт Орловської губернії, Росія, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області, соцмістечко, сел. Макіївського району № 44. Старший майстер газового цеху заводу ім. Кірова. Заарештований 4 листопада 1937 року. Засуджений комісією з кримінальних справ Донецького облсуду на 6 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1963 році.

Іванов Федір Олексійович, 1908 року народження, с. Никифорівка Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Комірник автогаража. Проживав: Донецька область, с. Часів Яр, воєнбуд, буд. № 17. Заарештований 13 лютого 1933 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1933 році.

Іванов Федір Пилипович, 1884 року народження, Куйбишевський район Ростовської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Сніжне, Мартинівський роз’їзд, буд. № 21. Охоронник тресту «Сніжнянськантрацит». Заарештований 27 липня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Федір Федорович, 1924 року народження, с. Юр’ївка Добровеличківського району Кіровоградської області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 19 жовтня 1943 року. Військовим трибуналом 4-го Українського фронту засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1947 році.

Іванов Феодосій Іларіонович, 1898 року народження, м. Дружківка Костянтинівського району Донецької області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав за місцем народження. Робітник заводу «Червона зірка». Заарештований 13 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Хома Максимович, 1911 року народження, с. Єфремівка Клецького району Сталінградської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Без певного місця праці. Проживав за місцем народження. Заарештований 2 квітня 1933 року на ст. Штерівка. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 28 квітня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Юрій Ісакович, 1905 року народження, м. Урмія, Іран, ассирієць, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Чистильник взуття. Заарештований 5 лютого 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років заслання у Північний Казахстан. Реабілітований у 1958 році.

Іванов Юрій Митрофанович, 1894 року народження, с. В. Янісоль Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Конюх артілі «Герзамет». Заарештований 21 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Іванов Юрій Павлович, 1908 року народження, с. Комар Великоянісольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Комар Великоновосілківського району Донецької області. Колгоспник колгоспу ім. Будьонного. Заарештований 20 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванов Юрій Петрович, 1901 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області. Молотобоєць заводу ім. Кірова. Заарештований 5 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Іванов Ювеналій Олексійович, 1884 року народження, м. Слов’янськ Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області. Пенсіонер. Заарештований 2 травня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Іванов Яків Григорович, 1894 року народження, Донецька область, Макіївський район, с. Скотовате, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Рахівник рудоуправління. Проживав: с. В. Каракуб Стильського району Донецької області. Заарештований 21 жовтня 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 13 листопада 1931 року засуджений на 3 роки ВТТ умовно. Реабілітований у 1990 році.

Іванов Яків Григорович, 1899 року народження, м. Рославль Смоленської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Волноваха Сталінської (Донецької) області. Шляховий майстер. Заарештований 30 вересня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1943 році.

Іванов-Вермяш Яків Овсентійович, 1904 року народження, с. Дахни Летичівського району Вінницької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Ханжонкове Макіївського району Сталінської (Донецької) області. Машиніст шахти № 13. Заарештований 16 вересня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Іванова Варвара Савівна, 1885 року народження, с. Комар Великоновосілківського району Донецької області, грекиня, освіта початкова, безпартійна. Не працювала. Проживала за місцем народження. Заарештована 30 серпня 1936 року. Спецколегією Донецького обласного суду 19 вересня 1936 року засуджена на 6 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітована у 1970 році.

Іванова Єлизавета Савівна, 1921 року народження, с. Анадоль Волноваського району Донецької області, грекиня, освіта неповна середня, безпартійна. Червоноармієць. Заарештована 25 січня 1944 року. Військовим трибуналом 4-го Українського фронту засуджена на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1946 році.

Іванова Єфросинія Петрівна, 1906 року народження, с. Никифорівка Ямського району Донецької області, українка, даних про освіту немає, безпартійна. Проживала: с. Никифорівка Ямського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспниця колгоспу «Нове життя». Заарештована 30 липня 1944 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР амністована. Реабілітована у 1945 році.

Іванова Єфросинія Хомівна, 1904 року народження, с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Слов’янськ Сталінської (Донецької) області. Керуюча будинками міськкомунгоспу. Заарештована 14 березня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітована у 1943 році.

Іванова Людмила Миколаївна, 1918 року народження, м. Дебальцеве Донецької області, росіянка, освіта середня, член ВЛКСМ. Проживала: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, Донська сторона, 4-а дільниця, буд. № 58, кв. 2. Студентка медінституту. Заарештована 11 вересня 1937 року. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітована у 1956 році.

Іванова Марія Іванівна, 1899 року народження, м. Дебальцеве Донецької області, росіянка, освіта середня, безпартійна. Проживала: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, Донська сторона, 4-а дільниця, буд. № 58, кв. 2. Стенографістка. Заарештована 11 вересня 1937 року. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР на 8 років ВТТ. Реабілітована у 1956 році.

Іванова (Ляшко) Марія Максимівна, 1916 року народження, с. Карлівка Волноваського району Донецької області, українка, освіта неповна середня, безпартійна. Проживала: м. Маріуполь Сталінської (Донецької) області. Не працювала. Заарештована 20 вересня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітована у 1944 році.

Іванова Ніна Гнатівна, 1922 року народження, с. Ямпіль Лиманського району Донецької області, росіянка, освіта неповна середня, безпартійна. Проживала за місцем народження. Колгоспнця колгоспу ім. Хрущова. Заарештована 30 червня 1942 року. Військовим трибуналом 318 стрілецького полку засуджена до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітована у 1992 році.

Іванова Олександра Федорівна, 1880 року народження, м. Сімферополь, росіянка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Красноармійськ Сталінської (Донецької) області. Домогосподарка. Заарештована 17 вересня 1939 року. Сталінським облсудом 2 грудня 1939 року засуджена на 5 років ВТТ. Реабілітована у 1993 році.

Іванова Олександра Федорівна, 1880 року народження, м. Сімферополь, українка (росіянка), освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Красноармійськ Сталінської (Донецької) області. Не працювала. Заарештована 24 січня 1947 року. Сталінським (Донецьким) облсудом засуджена на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1991 році.

Іванова Олена Володимирівна, 1923 року народження, м. Київ Київської області, росіянка, освіта середня, безпартійна. Проживала: м. Красноармійськ Сталінської (Донецької) області. Не працювала. Заарештована 1 грудня 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Сталінській області засуджена на 15 років каторжних робіт з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1960 році.

Іванова Тетяна Луківна, 1901 року народження, Великотокмацький район Дніпропетровської області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Артемівськ Сталінської (Донецької) області. Домогосподарка. Заарештована 21 серпня 1945 року. Сталінським облсудом засуджена на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Вмерла 12 лютого 1950 року у особливому таборі № 3 Мордовської АРСР. Реабілітована у 1991 році.

Іванова Тетяна Миколаївна, 1899 року народження, м. Іркутськ, росіянка, освіта вища, безпартійна. Проживала: м. Артемівськ Донецької області, вул. 3-го Інтернаціоналу, буд. № 34, кв. 1. Інспектор санвідділу Донецької залізниці. Заарештована 25 листопада 1937 року. Даних про засудження вироку немає. Реабілітована у 1939 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга четверта.

Цікавить інформація:
Махиньки с. Тростинка і с. Шевченківка Васильківського р-ну Київської обл.;
Гарник, Бадьорко, Лисий, Яненко Бершадського р-ну Вінницької обл.;
Шапран, Піскаленко, Григоренко с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

41 (17-05-2019 14:15:40 отредактировано Gordj)

Re: Іванов / Иванов

ІВАНОВ Василь Йосипович, 1884 р.н., уродженець і мешканець с. Лузанівка, українець, б/п. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Київській обл. 23 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1957 р.

ІВАНОВ Василь Степанович, 1896 р.н., м. Констан Хелмської губ. (Польша), українець, б/п. Проживав у с. Цибулів Монастирищенського р-ну. Працював бригадиром польової бригади. НКВС і Прокуратурою СРСР 16 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований ВТ КВО 11 грудня  1959 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

42 (04-07-2019 12:34:19 отредактировано marickad)

Re: Іванов / Иванов

Иванов Александр Александрович, 1865 г.р., окончил  университет в 1888 г., Доктор, надворный советник, младший врач Лейб-Гвардии Кирасирского Е.В.полка, Гатчино, С-Петербург.
Иванов Александр Александрович, 1844 г.р., окончил  университет в 1868 г., Лекарь, статский советник, дивизионный врач 16 пехотной дивизии, Белосток, Гродненская губ.
Иванов Александр Александрович, 1865 г.р., окончил  университет в 1890 г., Лекарь, надворный советник, сельский врач, м. Дворец, Слоним. у., Гродненская губ.
Иванов Александр Андреевич, 1848 г.р., окончил  университет в 1875 г., Лекарь, коллежский советник, заводской врач, Бузулук, Самарская губ.
Иванов Александр Владимирович, 1850 г.р., окончил  университет в 1875 г., Лекарь, Сифилитические болезни, коллежский советник, старший врач 31 флотского экипажа, Севастополь.
Иванов Александр Иванович, 1848 г.р., окончил  университет в 1872 г., Лекарь, Акушерство и женские болезни, надворный советник, вольнопрактикующий врач, Одесса.
Иванов Александр Иванович, 1863 г.р., окончил  университет в 1891 г., Лекарь, надворный советник, земский врач, д. Погорелка, Рыбинск, Ярославская губ.
Иванов Александр Львович, 1831 г.р., окончил  университет в 1855 г., Лекарь, действительный статский советник, совещательный член Мед. совета М.В.Д., С-Петербург. 
Иванов Александр Николаевич, 1866 г.р., окончил  университет в 1893 г., Лекарь, коллежский асессор, земский врач, с. Стабаево, Задонск. у., Воронежская губ. 
Иванов Александр Николаевич, 1875 г.р., окончил  университет в 1898 г., Лекарь, младший врач гвардейского флотского экипажа, С-Петербург.
Иванов Александр Петрович, 1869 г.р., окончил  университет в 1894 г., Лекарь, Хирург, врач больницы чернорабочих, Ив.-Вознесенск, Шуйск. у., Владимирская губ.
Иванов Александр Сергеевич, 1874 г.р., окончил  университет в 1899 г., Лекарь, младший врач 2 понт. батальона, м. Олита, Трок. у., Виленская губ.
Иванов Алексей Алексеевич, 1870 г.р., окончил  университет в 1896 г., Лекарь, сельский врач, Туринск, Тобольская губ.
Иванов Алексей Васильевич, 1865 г.р., окончил  университет в 1890 г., Лекарь, земский врач, с. Никольское, Московская губ.
Иванов Алексей Иванович, 1861 г.р., окончил  университет в 1886 г., Лекарь, земский врач, Зарайск, Рязанская губ.
Иванов Алексей Ильич, 1863 г.р., окончил  университет в 1889 г., Лекарь, Акушерство и женские болезни, вольнопрактикующий врач, Чернигов.
Иванов Алексей Степанович, 1863 г.р., окончил  университет в 1890 г., Лекарь, Детские болезни, вольнопрактикующий врач, Москва.
Иванов Андрей Иванович, 1858 г.р., окончил  университет в 1883 г., Лекарь, Детские болезни, коллежский советник, окружной надзиратель Воспитательного Дома, Дмитров, Москвовская губ.
Иванов Аркадий Иванович, 1830 г.р., окончил  университет в 1859 г., Лекарь, коллежский советник, вольнопрактикующий врач, Москва. 
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 139.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

43

Re: Іванов / Иванов

Иванов Василий Васильевич, 1864 г.р., окончил  университет в 1889 г., Доктор, надворный советник, городской врач, Царицын, Саратовская губ.
Иванов Василий Никитьевич, 1867 г.р., окончил  университет в 1893 г., Лекарь, надворный советник, младший врач 20 Восточно-Сибирского стрелкового полка, Хабаровск.
Иванов Виктор Матвеевич, 1857 г.р., окончил  университет в 1882 г., Лекарь, вольнопрактикующий врач, д. Алушта, Ялтинский у., Таврическая губ. (Мед Департамент)
Иванов Виктор Михайлович, 1874 г.р., окончил  университет в 1900 г., Лекарь, ас. инт. Мариинской больницы, С-Петербург.
Иванов Владимир Иванович, 1845 г.р., окончил  университет в 1873 г., Лекарь, Внутренние болезни, статский советник, старший врач Конст. артиллерийского училища, С-Петербург.
Иванов Владимир Владимирович, 1873 г.р., окончил  университет в 1897 г., Доктор, врач для загран. ком. клин. госп., С-Петербург.
Иванов Владимир Михайлович, 1849 г.р., окончил  университет в 1872 г., Лекарь, Акушерство, женские и детские болезни, действительный статский советник, врач дворц. управл., Москва.
Иванов Владимир Павлович, 1848 г.р., окончил  университет в 1871 г., Лекарь, коллежский советник, вольнопрактикующий врач, С-Петербург. 
Иванов Владимир Павлович, 1861 г.р., окончил  университет в 1887 г., Лекарь, надворный советник, сверхштатный ординатор губернской земской больницы, Пермь.
Иванов Гавриил Сергеевич, 1853 г.р., окончил  университет в 1879 г., Доктор, Внутренние болезни, коллежский советник, старший врач 18 саперного батальона, С-Петербург.
Иванов Георгий Леонтиевич, 1872 г.р., окончил  университет в 1897 г., Лекарь, младший врач 31 флотского экипажа, Севастополь.
Иванов Григорий Ильич, 1867 г.р., окончил  университет в 1893 г., Лекарь, земский врач, д. Старо-Шемшинск, Чистоп. у., Казанская губ.
Иванов Даниил Михайлович, 1876 г.р., окончил  университет в 1900 г., Лекарь, земский врач, с. Нов. Водолага, Валковский у., Харьковская губ.
Иванов Дмитрий Алексеевич, 1864 г.р., окончил  университет в 1890 г., Лекарь, железнодорожный врач, с. Дарьевка, Звенигородский у., Киевская губ.
Иванов Дмитрий Александрович, 1863 г.р., окончил  университет в 1889 г., Лекарь, врач-инт. городской Алекс. больницы, Киев.
Иванов Евгений Михайлович, 1858 г.р., окончил  университет в 1881 г., Лекарь, коллежский советник, врач приюта Цес. Марии, Москва.
Иванов Евгений Николаевич, 1870 г.р., окончил  университет в 1898 г., Лекарь, младший врач крепостной артиллерии, Кронштадт.
Иванов Евгений Эрастович, 1860 г.р., окончил  университет в 1886 г., Доктор, Детские болезни, титулярный советник, вольнопрактикующий врач, Севастополь.
Иванов Иван Михайлович, 1864 г.р., окончил  университет в 1888 г., Лекарь, земский врач, стан. Великокняжеская, Сальск.у., Донская губ. 
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 139.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

44

Re: Іванов / Иванов

Иванов Иван Михайлович, 1869 г.р., окончил  университет в 1893 г., Лекарь, вольнопрактикующий врач, Екатеринослав.
Иванов Иван Михайлович, 1868 г.р., окончил  университет в 1896 г., Лекарь, земский врач, с. Верх. Мамон, Павлов. у., Воронежская губ.
Иванов Иван Саввич, 1834 г.р., окончил  университет в 1860 г., Лекарь, действительный статский советник, помощник врачебного инспектора, Кострома.
Иванов Иван Семенович, 1861 г.р., окончил  университет в 1898 г., Лекарь, вольнопрактикующий врач, Москва.
Иванов Иван Тимофеевич, 1863 г.р., окончил  университет в 1886 г., Лекарь, железнодорожный врач, Рязань.
Иванов Иван Федорович, 1855 г.р., окончил  университет в 1879 г., Лекарь, коллежский советник, сверхштатный врач леч. Чел. Общ., Москва.
Иванов Илья Иванович, 1866 г.р., окончил  университет в 1891 г., Лекарь, надворный советник, ординатор больницы св. Иоанна Божия, Варшава.
Иванов Илья Петрович, 1837 г.р., окончил  университет в 1863 г., Лекарь, титулярный советник, земский врач, с. Носовка, Козелецкий у., Черниговская губ. 
Иванов Карп Капитонович, 1848 г.р., окончил  университет в 1875 г., Доктор, Хирург, статский советник, земский врач, Шлиссельбург, С-Петербург (Мед Департамент).
Иванов Константин Иванович, 1860 г.р., окончил  университет в 1886 г., Лекарь, надворный советник, врач для команд. Окр. В. М. Упр., Ташкент.
Иванов Константин Николаевич, 1871 г.р., окончил  университет в 1899 г., Лекарь, младший врач 17 стрелкового полка, Сувалки.
Иванов Митрофан Иванович, 1862 г.р., окончил  университет в 1889 г., Лекарь, земский врач, Сызрань, Симбирская губ.
Иванов Михаил Акимович, 1864 г.р., окончил  университет в 1891 г., Лекарь, железнодорожный врач, ст. Бирзула, Ананьевский у., Херсонская губ.
Иванов Михаил Васильевич, 1873 г.р., окончил  университет в 1898 г., Лекарь, земский врач, с. Копены, Аткар. у., Саратовская губ.
Иванов Михаил Евгеньевич, 1859 г.р., окончил  университет в 1887 г., Лекарь, Внутренние и венерические болезни, коллежский советник, старший врач 212 резервного батальона, Симферополь.
Иванов Михаил Иванович, 1862 г.р., окончил  университет в 1894 г., Лекарь, коллежский асессор, младший врач 10 гренадерского пехотного полка, Владимир.
Иванов Михаил Михайлович, 1866 г.р., окончил  университет в 1890 г., Лекарь, вольнопрактикующий врач, Москва.
Иванов Михаил Никанорович, 1848 г.р., окончил  университет в 1870 г., Лекарь, статский советник, дивизионный врач 39 пехотной дивизии, Александрополь, Эриванская губ.
Иванов Михаил Николаевич, 1865 г.р., окончил  университет в 1888 г., Лекарь, коллежский советник, младший ординатор тюремной больницы, Москва. 
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 140.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

45

Re: Іванов / Иванов

Иванов Михаил Николаевич, 1863 г.р., окончил  университет в 1890 г., Лекарь, коллежский советник, младший окружной надзиратель Воспитательного Дома, Гжатск, Смоленская губ.
Иванов Нестор Иванович, 1871 г.р., окончил  университет в 1897 г., Лекарь, помощник зав. губ. санитарного бюро, Харьков.
Иванов Николай Александрович, 1861 г.р., окончил  университет в 1889 г., Лекарь, надворный советник, младший врач 115 пехотного полка и тюремный врач, Рига.
Иванов Николай Александрович, 1864 г.р., окончил  университет в 1890 г., Доктор, Детские болезни, надворный советник, младший врач Почтовой больницы, С-Петербург.
Иванов Николай Александрович, 1853 г.р., окончил  университет в 1878 г., Лекарь, коллежский советник, старший врач 239 Окского резервного батальона, Нижний Новгород.
Иванов Николай Александрович, 1871 г.р., окончил  университет в 1894 г., Доктор, младший врач 107 пехотного полка, Вильна.
Иванов Николай Викторович, 1871 г.р., окончил  университет в 1900 г., Лекарь, младший врач военного лазарета, Ковна.
Иванов Николай Захарович, 1867 г.р., окончил  университет в 1891 г., Лекарь, Хирург, сверхштатный ординатор клиники университета, Москва. 
Иванов Николай Иванович, 1866 г.р., окончил  университет в 1896 г., Лекарь, земский врач, с. Бол. Сундырь, Козьмод. у., Казанская губ. 
Иванов Николай Михайлович, 1855 г.р., окончил  университет в 1877 г., Доктор, Внутренние болезни, коллежский советник, старший ординатор Обуховской больницы, С-Петербург.
Иванов Николай Никандрович, 1872 г.р., окончил  университет в 1899 г., Лекарь, младший врач Охтен. порохового завода, С-Петербург.
Иванов Николай Никит., 1845 г.р., окончил  университет в 1870 г., Лекарь, коллежский советник, окружной врач, Таганрог, Донская губ.
Иванов Николай Николаевич, 1850 г.р., окончил  университет в 1875 г., Лекарь, Хирург, действительный статский советник, помощник Инспектора прид. Мед. ч. и Сов. чл. В.-М. Учен. Ком.С-Петербург.
Иванов Николай Семенович, 1871 г.р., окончил  университет в 1896 г., Лекарь, Внутренние и нервные болезни, сверхштатный ординатор клиники, Москва.
Иванов Николай Сергеевич, 1858 г.р., окончил  университет в 1884 г., Доктор, Акушерство и женские болезни, коллежский советник, старший ординатор военного госпиталя, Новогеоргиевск, Плонск. у., Варшавская губ.
Иванов Николай Степанович, 1851 г.р., окончил  университет в 1879 г., Лекарь, коллежский советник, земский врач, Новозыбков, Черниговская губ.
Иванов Николай Юлианович, 1856 г.р., окончил  университет в 1885 г., Лекарь, Внутренние и нервные болезни, младший окружной надзиратель Воспитательного Дома, Тула.
Иванов Павел Валентинович, 1853 г.р., окончил  университет в 1875 г., Доктор, статский советник, помощник врачебного Инспектора и почетный член  Сов. дет. пр., Пенза. 
Иванов-Сутугин Павел Иванович, 1857 г.р., окончил  университет в 1881 г., Доктор, Детские болезни, статский советник, ординатор Воспитательного Дома, директор приюта  Вел. Княгини Ольги Николаевны, врач учительской семинарии, С-Петербург. 
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 140.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

46

Re: Іванов / Иванов

Иванов Павел Игнатьевич, 1862 г.р., окончил  университет в 1888 г., Лекарь, надворный советник, младший врач 4 понт. батальона, Киев.
Иванов Павел Ильич, 1840 г.р., окончил  университет в 1885 г., Лекарь, Зубные болезни, врач Никол. дома призрения, С-Петербург.
Иванов Павел Федорович, 1871 г.р., окончил  университет в 1897 г., Лекарь, вольнопрактикующий врач, С-Петербург.
Иванов Павел Федорович, 1872 г.р., окончил  университет в 1899 г., Лекарь, Внутренние болезни, уездный и тюремный врач, Валдай, Новгородская губ.
Иванов Петр Афанасьевич, 1867 г.р., окончил  университет в 1893 г., Доктор, Внутренние болезни,  надворный советник, младший врач 1 крепостного пехотного полка, Варшава.
Иванов Петр Гордеевич, 1866 г.р., окончил  университет в 1883 г., Доктор, надворный советник, младший врач 59 пехотного полка, Одесса.
Иванов Петр Михайлович, 1863 г.р., окончил  университет в 1891 г., Лекарь, надворный советник, вольнопрактикующий врач, Эссентуки, Терская губ.
Иванов Петр Павлович, 1847 г.р., окончил  университет в 1882 г., земский врач, Малмыж, Вятская губ. 
Иванов Семен Дмитриевич, 1854 г.р., окончил  университет в 1880 г., Доктор, коллежский советник, старший врач 36 артиллерийской бригады, Карачев, Орловская губ.
Иванов Сергей Владимирович, 1864 г.р., окончил  университет в 1889 г., Лекарь, земский врач, Троицк, Красносл. у., Пензенская губ.
Иванов Сергей Иванович, 1867 г.р., окончил  университет в 1895 г., Лекарь, коллежский асессор, младший врач бригады пограничной стражи, Ковна. 
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 140.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

47

Re: Іванов / Иванов

ИВАНОВ Александр Александрович, 25.10.1867, лейтенант (01.01.1894), капитан 2 ранга (17.04.1905). "Анадырь" (ст. офицер с 23.04.1904, утв. 19.07.1904 - 1906). Мл. пом. командира Владивостокского порта (1905). А2Х (утв. 26.09.1905) за бой 14.05.1905 г. в Корейском проливе, В4бант за 18 компаний (1905). - Капитан 1 ранга (06.12.1911). Ид нач. Машин. школы Балт. флота (24.02.1917 - 1917).
ИВАНОВ Александр Григорьевич, 30.10.1860, титул. советник (20.01.1903). "Сисой Великий" (содержатель по шхиперской части 1904 - 15.05.1905). Подобран из воды японским транспортом «Jwata-maru». В плену в Японии. Вернулся во Владивосток по заключению мира на пароходе «Владимир» (05.11.1905). С3Х (12.03.1907) за участие в бою с япон. флотом 14 и 15 мая 1905 г. - Капитан по Адмиралтейству (27.04.1909). На 1914 г. лоцман 1-го разряда Общества Кронштадтских лоцманов (с. Лебяжье).
ИВАНОВ Александр Петрович, не классный чин. Конторщик Управления Порт-Артура (25.03.1902 - 1904). С3Х (28.11.1905). - Коммисар Сиб. флот. экипажа (с 01.01.1906). Коллеж. регистратор (24.04.1906). В отставке с 1909 г.
ИВАНОВ Александр Семенович, 22.10.1877, лекарь (1903). Фельдшер (в Порт-Артуре?). С3Х (1904), А3Х (1905). - Надвор. советник (07.09.1911). Ст. ординатор Никол. мор. порта (18.07.1914 - 1917?). Коллеж. советник (на 1917). Остался в СССР. Консультант по внутрен. болезням при Кронштадтском мор. госпитале (на 1919). На 1924 - 1934 г.г. воен.-мор. врач. Член Ленсовета? (1928).
ИВАНОВ Борис Платонович, 06.05.1882, мичман (06.05.1902), лейтенант (06.12.1905). "Ослябя" (ид ревизора 1903 - 14.05.1905). Участник Цусимского боя 14/15.05.1905 г. Поднят из воды миноносцем "Бравый". "Алмаз" (вах. начальник 1905 - 1906). С3Хбант (04.06.1905, утв. 15.08.1905) за отличия, оказанные 14-15 мая 1905 г. в боях с япон. флотом, А3 (06.12.1908). - Участник 1-й Мир. войны. Капитан 2 ранга за отличие (06.12.1915). На Черном море: ЭМ "Самсон" (командир 03.10.1916 — 1918), тр. "Березань" (командир до 25.04.1920), посыл. судно "Веста" (командир с 25.04.1920). Капитан 1 ранга (16.04.1920). На 1921 г. в Архангельске командиром флаг. корабля «Ярославна». Судился Мор. Трибуналом. Приговор условный. На 01.02.1924 г. гл. специалист по связи опер. отдела Штаба РККФ. В марте 1935 г. выслан с женой из Ленинграда в Астрахань на 5 лет. Осенью 1938 г. арестован по групповому делу, обвинялся в шпионаже. 01.10.1938 г. приговорен к ВМН и 29.10.1938 г. расстрелян. Реабилитирован в 1957 г.
ИВАНОВ Василий Афанасьевич, 18.03.1861, титул. советник (30.10.1900). «Ретвизан» (содержатель по маш. части 15.06.1902 - 20.12.1904). Участник обороны Порт-Артура. Переведен в 3-й флот. экипаж (30.03.1905). Учеб. судно «Хабаровск» (содержатель по шкиперской части 22.06.1905 - 04.04.1910) и содержатель по шкиперской части УОПП (22.06.1905 — 1915). С3Х (02.04.1907). — Флаг. офицер и ревизор УОПП (январь 1916 - 14.11.1916). Подполковник по Адмиралтейству (30.07.1916). Офицер для поручений (14.11.1916 - февраль 1918), одновременно (с 16.01.1918) член правления продовольственного склада судов флота в Ревеле. Плавбаза дивизии ПЛ Балт. моря «Тосно» (вах. начальник 25.04.1918 — 25.10.1918, пом. командира, ревизор 25.10.1918 - 25.06.1921).
ИВАНОВ Владимир Петрович, 26.04.1873, пом. ст. инженер-механика (06.12.1897), капитан КИМ (01.01.1905). "Сердитый" (ид суд. механика 28.05.1903 - февраль 1904). Списан в состав Сибирского флотского экипажа (24.02.1904). Судовой механик миноносца № 205 (28.02.1904). Направлен для сопровождения миноносок в город Хабаровск (20.04.1904). Назначен заведующим механизмами отряда миноносок на Амуре (23.04.1904). Отчислен от миноносца № 205 (24.04.1904). Командирован в Николаевск-на-Амуре (10.12.1905). - Минный заградитель «Прут» (1912-1914). Инженер-механик капитан 1 ранга (06.12.1914). 
ИВАНОВ Георгий Леонтьевич, 24.01.1872, лекарь (1897), коллеж. асессор (30.11.1900), надвор. советник (30.11.1904). "Ангара" (суд. врач 07.07.1903 - 27.02.1904), ст. врач (хирург) Свод. госпиталя Порт-Артура (с 27.02.1904). После сдачи Порт-Артура остался при его госпитале. А3Х (19.12.1905), В4Х (1907). - Коллеж. советник (1908). Ст. врач Кронштадтского флот. полуэкипажа.
ИВАНОВ Георгий Петрович, 24.02.1881, мичман (06.05.1901), лейтенант (17.04.1905). "Гремящий" (вах. начальник 03.11.1903 - 1904, ид штурм. офицера 1904), командир мор. батареи на маяке Ляотешань (с августа 1904?). Ранение. В плену в Японии. А4 "за храбрость" (21.04.1904) за отражение мин. атаки и брандеров в ночь на 11.02.1904 на рейде Порт-Артура. - Уволился в запас флота в 1907 г.
ИВАНОВ Дмитрий Александрович, 26.10.1871, лейтенант (05.04.1898). "Лена" (штурм. офицер 1903 - на март 1904). - На 1916 г. во 2-м Балт. флот. экипаже. Капитан 2 ранга за отставкой (18.06.1916). 
ИВАНОВ Иван Васильевич, 30.07.1864, ст. инженер-механик (06.12.1903). "Рюрик" (ст. суд. механик 25.07.1903 - 01.08.1904). Погиб в бою с отрядом япон. крейсеров в Корейском проливе 01.08.1904 г. Находясь весь бой под защитой броневой палубы, погиб в самом его конце, последним из офицеров крейсера, уже находясь в воде. Убит обломком деревянного рангоута, всплывшим с затопленного корабля. А3Хбант (16.06.1904) за крейсерство в Корейском проливе 30.05-07.06.1904 г.
ИВАНОВ (ИВАНОВ-Тринадцатый) Константин Петрович, 16.05.1872, лейтенант (18.04.1899). "Рюрик" (мл. арт. офицер 28.10.1903 - 01.08.1904). Во время боя в Корейском проливе за убылью офицеров принял на себя командование крейсером. Приказав затопить корабль, последним сошел с борта и был поднят япон. кораблем. Был трижды легко ранен и дважды контужен. В плену в Японии. По заключению мира вернулся во Владивосток на пароходе «Киев» (16.12.1905). А3Хбант (30.06.1904) за крейсерство в Японском море с 15 по 20.06.1904 г. и отражение мин. атаки 18.06.1904 г., Г4 (26.09.1905) в ознаменование геройской гибели крейсера «Рюрик» 01.08.1904 г. и на воздаяние доблести его последнего командира. Император Выс. повелел впредь с нисходящим потомством именоваться Ивановым-Тринадцатым. - Капитан 1 ранга (06.12.1909), командир крейсера «Пересвет» (с 30.06.1916 по гибель корабля в Средиземном море у Порт–Саида 22.12.1916). В Вооруж. силах Юга России. Командир Таганрогского порта. Эвакуирован из Новороссийска на корабле «Святой Николай» в Турцию. К лету 1921 г. в Константинополе. Затем во Франции: сначала Марсель, затем Лион. Работал на заводе простым рабочим. 13.03.1930 г. произведён в контр-адмиралы по Корпусу Императорских армии и флота. Скончался во Франции 02.12.1933 г. Похоронен на кладбище местечка Десин, департамент Изер близ Лиона.
ИВАНОВ Леонид Леонтьевич, 16.11.1875, лейтенант (06.12.1899). "Разбойник" (арт. офицер 17.10.1903 - январь 1904), "Диана" (ст. арт. офицер 27.01.1904 - 30.01.1904 и 11.02.1904 - 27.08.1904). Участник боя 28.07.1904 г. на "Диане". После интернирования крейсера в Сайгоне командирован в распоряжение Гл. Мор. Штаба (28.08.1904). Флаг. арт. офицер Штаба нач. Отдел. отряда судов охраны вод Уссурийского края (Греве) (1905). С3Хбант (14.03.1904) за бои 26-27 января 1904 г., С2Х (18.06.1907) за отличия в делах против неприятеля в минувшую войну. - Участник 1-й Мир. войны. С 17.08.1915 г. командир ЛК «Севастополь». Командующий под брейд-вымпелом бригады крейсеров Черн. моря (10.11.1916 — 1917). Контр-адмирал (28.07.1917). Нач. бригады крейсеров Черн. моря (28.07.1917 — 02.12.1917). Команд. флотилией Сев. Ледовитого океана (03.08.1918 — 22.09.1918). Команд. Белой флотилией Сев. Ледовитого океана (16.07.1919 — февраль 1920), с 10.09.1918 г. команд. русскими сухопутными и мор. силами Сев. области. В 1920 г. эвакуировался со штабом и Северным белым правительством в Тронхейм (Норвегия), далее эмигрировал в Италию. Вице-адмирал (?). Адмирал (на 1938). Умер 26.12.1940 г. в Риме. Похоронен на кладбище Тестаччо.
ИВАНОВ Модест Васильевич, 30.03.1875, лейтенант (18.04.1899). Порт. судно "Силач" (штурм. офицер 21.03.1903 - начало 1904). Мл. помощник командира Порт-Артура (на 19.02.1904 - март-апрель 1904), "Отважный" (штурм. офицер 1904), начальник отряда траления в Порт-Артуре (21.04.1904 - 01.01.1905). Отряд состоял из 8-ми пароходов — шаланд артурского землечерпательного каравана (№№ 14, 12В, 4, 25, 24, 23) и двух пароходов О.В.К.Ж.Д. “Новик” и “Инкоу”. Дважды ранен и тяжело контужен. Отказался идти в плен и вернулся из Порт-Артура в Россию. Миноносец № 120 (командир 22.05.1905 - 14.07.1905). С 01.08.1905 г. уволен в отпуск по болезни на 6 мес. внутри Российской империи. Зол. сабля «за храбрость» (02.04.1907), В4Хбант (02.04.1907), С2Х (22.12.1908). - Капитан 1 ранга за отличие (06.12.1915, со старшин. 19.06.1915). Избранный командир 2-й бригады крейсеров Балтийского моря (19.05.1917-1917). Товарищ морского министра с исполнением обязанностей председателя верховной морской коллегии (04.11.1917 - 09.11.1917). После ноября 1917 года - член верховной морской коллегии  и  управляющий  морским  министерством с 09.11.1917 (По указу  Ленина). Произведен в контр-адмиралы (21.11.1917) «за преданность народу и революции, как истинный защитник и борец за права угнетённого класса». В распоряжении наркома по Мор.делам (с 30.01.1918). Назначен морским инспектором и начальником Морской инспекции войск ВЧК с правами командующего Морскими силами погранвойск (01.03.1918). Штаб Южного фронта (с декабря 1919). Начальник обороны Черного моря (1921).  Командир транспорта «Декабрист» (1920 - март 1921). Инспектор морских войск ВЧК (1921-1922). Морской инспектор транспортного отдела Народного Комиссариата Водного транспорта (22.03.1922). Начальник экспедиции по  переводу судов  из  Финляндии в СССР (1922). С 01.03.1922 г. переведен на должность старшего инспектора Наркомата водного транспорта страны. Уволен в отставку 15.12.1922. С 01.01.1923 года находился в распоряжении Главкома по морским делам. Наблюдающий за работами на  аварийном крейсере «Россия» (1923). Участник работы Морской Исторической Комиссии (Мориском). Начальник пограничной флотилии ОГПУ (по 01.10.1924). Уволен в запас с 15.12.1924 года. В отставке с 10.11.1925 года. Наблюдающий за постройкой коммерческих судов на Балтийском заводе. Капитан парохода «Каменец-Подольск» (1927-1928), теплохода  «Советская нефть» (1929).  Групповой капитан Карской экспедиции (1930-1931). Герой труда (1936). По 1942 год служил в торговом флоте капитаном ряда судов. (Умер в блокадном Ленинграде в феврале 1942 г. Похоронен в братской могиле на Пискарёвском кладбище
ИВАНОВ Николай Георгиевич, 02.11.1877, охотник флота, прапорщик по мех. части (06.09.1904). "Урал" (мл. суд. механик июнь 1904 - 17.01.1905), "Орел" (мл. суд. механик 17.01.1905 - 15.05.1905). С3Хбант (15.01.1907) за участие в бою с япон. флотом 14-го и 15-го мая 1905 г., А3Хбант (1907), В4 (06.05.1908). - Прапорщик по мех. части за пребывание в запасе (19.03.1913). Участник 1-й Мир. войны. На 1914 г. инженер-техник в Санкт-Петербурге.
ИВАНОВ Николай Михайлович, 04.12.1856, капитан 1 ранга (06.12.1901). "Император Николай 1" (командир 23.04.1903 - 05.01.1904), "Диана" (командир с 05.01.1904, факт. вступил в командование 15.02.1904 - 11.05.1904). "Цесаревич" (врид командира 12.05.1904 - 30.07.1904, и 03.08.1904 - 09.10.1904). Легко ранен в бою 28.07.1904 г. Увел «Цесаревич» в Циндао (29.07.1904). По прибытии в Циндао отправлен в берег. госпиталь. Уволен в отпуск по болезни на 4 месяца внутри Империи и за границей с сохранением содержания (01.09.1904). - Вице-адмирал (на 1914). На 1916 г. отставной вице- адмирал. Умер 20.01.1916 г. в Петрограде.
ИВАНОВ Павел Николаевич, 17.08.1873, инженер-капитан КИМ по строит. части (14.04.1902). Мл. производитель строит. работ в Порт-Артуре (1904). С3 (28.03.1904), А3Хбант (24.10.1905)- награда назначена командующим 2-й Маньчжурской армией. - Подполковник КИМ по строит. части (06.12.1909). 
ИВАНОВ Петр Васильевич, 14.06.1857, капитан 2 ранга (09.04.1900). "Бодрый" (командир 07.10.1902 - 1905). Участвовал в Цусимском походе и сражении на "Бодром”. Сняв с миноносца «Блестящий» команду и спасенных с «Осляби» и потеряв связь с эскадрой, направился в Шанхай, куда и прибыл 04.06.1905 г. на буксире‚ встреченного английского парохода, израсходовав весь уголь. Здесь миноносец был интернирован до конца войны. А2 (06.12.1904), мечи к А2 (утв. 08.01.1907) за участие в бою с япон. флотом 14- го и 15- го мая 1905 г. - Ст. пом. капитана над Кронштадтским портом (31.08.1910 — 1912). 19.06.1912 г. уволен со службы с чином контр-адмирала. На 1917 г. проживал в Петрограде.
ИВАНОВ Петр Константинович, 05.05.1879, мл. инженер-механик (06.05 1901), поручик КИМ (01.01.1905), штабс- капитан КИМ (17.04.1905). "Разбойник" (ид суд. механика 1902 - не позже июля 1904). "Пересвет” (мл. суд. механик на 28.07.1904). После сдачи Порт-Артура остался в его госпитале по болезни или ранению. С3Хбант (07.08.1906) за отличие в делах против неприятеля, решением Комиссии, разбиравшей бой эскадры 28.07.1904 г., А3Хбант (02.04.1907). - Участник 1-й Мир. войны. Инженер-механик капитан 1 ранга за отличие (06.12.1916). На 1921 г. находился во Владивостоке. 
ИВАНОВ Петр Николаевич, 29.06.1866, лейтенант (?), капитан 2 ранга (28.03.1904). "Азия" (ст. офицер 1903 - на начало 1904), "Амур” (арт. офицер на февраль- март 1904), "Отважный" (ст. офицер 28.03.1904 - 1904). Контужен. В отпуске для лечения контузии (с 04.04.1905). А3Хбант (18.06.1904) за отражение атак брандеров на рейд Порт-Артура в ночь на 20.04.1904 г., С2Х (15.12.1904), зол. сабля "за храбрость" (12.12.1905), А2Х (19.03.1907). - Контр-адмирал по отставке (ноябрь-декабрь 1917). В Вооруж. силах Юга России. Эвакуирован из Ростова. Умер 23.12.1921 г. в Салониках (Греция).
ИВАНОВ Сергей Александрович, 09.06.1870, лейтенант (06.12.1895), капитан 2 ранга (декабрь 1905 - 1906). "Россия" (ст. штурм. офицер 1903 - 20.12.1904). С 18.05.1904 г. дополнительно ид флаг. штурм. офицера Штаба команд. 1-й эскадрой флота Тихого океана (Безобразова) (18.05.1904 - 20.12.1904). Ранен 01.08.1905 г. Флаг. штурм. офицер Штаба команд. отрядом крейсеров Тихого океана (Иессена) (20.12.1904 - 07.10.1905). "Бойкий" (командир 1905 - 1906). С2Х (30.05.1904), Г4 (27.09.1904), А2Х (27.09.1904). - С 30.06.1914 по 1917 г.г. командир крейсера «Аскольд». Участник 1-й Мир. войны. Контр-адмирал за отличие (28.07.1917). Умер в декабре 1918 - январе 1919 г. в Риме (Италия). 
ИВАНОВ Спиридон Матвеевич, 11.12.1859, капитан 2 ранга (06.12.1901). "Лейтенант Бураков" (командир 12.05.1903 - 17.11.1903 и 01.12.1903 - 06.02.1904), "Стройный" (врид командира 06.02.1904 - 18.02.1904). Заведующий правлением при приеме в казну миноносцев Невского Судостроительного и Механического заводов в Порт - Артуре (02.04.1904). 02.07.1904 г. назначен зав. мор. командами, обороняющими укрепления Порт-Артура. Командир 5-го батальона судового десанта по обороне крепости Порт-Артур (23.06.1904). С 31.07.1904 г. по 23.12.1904 г. командовал 2-м Мор. батальоном Квантун. флот. экипажа, расположенным у подножья Угловой горы. Одновременно 30.07.1904 - 02.08.1904 г. нач. обороны 1-й позиции Запад. сухопут. фронта Боковой и Трехголовой гор. С 04.08.1904 гю по 08.08.1904 г. нач. обороны на том же фронте Длинной горы. Ранен шрапнелью 08.08.1904 года при штурме крепости. После лечения в госпитале (09.08.1904-12.10.1904) - нач. общего резерва Вост. фронта сухопут. обороны. В плен не пошел и вернулся в Россию. В ноябре 1904 г. зав. Невским судостроит. и мех. заводом. А2Х (11.10.1904, утв. 15.11.1904) за труды и распорядительность по обороне и защите Порт-Артура, В4Хбант (10.01.1905) за отличия в делах против японцев под Порт-Артуром. - Капитан 1 ранга с мундиром и пенсией с увольнением от службы по болезни, от ран и контузий происходящей (18.08.1908). Умер 12.09.1908 г. в Кронштадте. Похоронен на Воен. кладбище.
ИВАНОВ Федор Николаевич, 09.09.1860, капитан 2 ранга (06.12.1901). "Гайдамак" (командир 01.01.1904 - 18.03.1904), "Амур" (командир 18.03.1904 - 24.08.1904). "Паллада" (врид командира на время отсутствия Сарнавского, который уходил на "Победу" на время болезни Зацаренного 09.06.1904 - 14.06.1904). В течении нескольких дней наблюдал за прохождением кораблей япон. флота, блокирующих Порт-Артур и определил, что они ходят одним и тем же путем. Предложил поставить мин. заграждение на пути япон. кораблей, но не получил на это разрешения, поскольку место предлагаемой постановки находилось в нейтральных водах. Тем не менее, поставил мины там, где предлагал, и на следующий день, 2 мая, на них погибли два япон. эскадренных броненосца «Нагзцзе» и «Уазпіта», став самыми большими боевыми кораблями, потопленными русским флотом за всю его историю. «Нагзцзе» утонул в зоне видимости из крепости, «Уазпіта» был сильно поврежден и затонул при попытке отвести его для ремонта. Русская эскадра не была готова к такому успеху и не вышла из порта для атаки находившихся в смятении японцев. "Баян" (командир 24.08.1904 - 26.11.1904). В плену в Японии. Г4 (07.06.1904) за отличное мужество и храбрость при постановке мин. заграждения на пути маневрирования япон. флота близ порта Артур, последствием чего было потопление двух неприятельских броненосцев, зол. сабля «за храбрость» (19.03.1907), В4бант за 18 компаний (02.04.1907), А2Х (02.04.1907). — Команд. 1-м Балт. флот. экипажем (07.05.1913 - 1913). Уволен в отставку с производством в вице-адмиралы (19.01.1915). На 1917 г. проживал в Петрограде.
// Челомбитко А.Н. Офицеры флота, Корпусов, Гражданские и Медицинские чины, Судовые священники Морского ведомства - участники Русско-японской войны 1904-1905 гг.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

48 (08-11-2019 12:03:22 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Іванов / Иванов

Лев Алекса́ндрович А́ннинский (7 апреля 1934, Ростов-на-Дону, СССР — 6 ноября 2019, Москва, Россия) — советский и российский литературный критик, литературовед.

Родился в семье Александра Ивановича Иванова-Аннинского, преподавателя вуза (позже работал кинопродюсером на «Мосфильме»), донского казака из станицы Новоаннинской. В 1941 году отец ушёл добровольцем на фронт.Старший политрук Александр Иванович Аннинский-Иванов пропал без вести в июле 1941 года.

Отец — Александр Аннинский, мать — Анна Александрова (не подгадывали — получилось непроизвольно). Отец — донской казак, мать — украинская еврейка. Встретились в красной Москве. Вряд ли такая встреча была бы возможна в прежней Москве, белокаменной, — для таких альянсов нужна революция, в ходе которой юные провинциалы кидаются «завоевывать» опустевшую столицу, и ещё: чтобы все старые — сословные и национальные — перегородки пали. Поэтому я фактом своего появления обязан Советской власти.
— Лев Аннинский

«Аннинский» — и псевдоним, и часть настоящей фамилии. Отец, мечтая стать актёром, добавил к своей фамилии «Иванов» вторую часть — «Аннинский» (по названию станицы Новоаннинской.

Наиболее значимім из написанного им сам Л. Аннинский считал 13-томник "Родословие" о своей семье; не для печати - для дочерей: "Если что останется, то - это..."

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться