1 (16-09-2019 16:22:20 отредактировано kniazzrus)

Тема: Списки селян XV-XVII ст.

Року тисєча шєстъсотъ сεмъдєсят ωсмого мсца мая дvадцат чєтvєртого дн̃я.

На vрядє кгродъскомъ• в замъку εgо кр милости Ѡvруцъкомъ пεрєдо мъною, Михаломъ Кончакоvъскимъ, намєсъникомъ подъстаростvа ωvъруцъкого, и акътами нинєшъними кгродскими старостинъскими.
Пεръсоналитєръ // становши, урожоны̃ εgо мл^ пан Янъ Триполъски̃ для vписаня до книг нинєшнихъ кгродъскихъ ωvруцъкихъ подалъ пєр ωблятам ωриинал дєлу вєчистого добрами дєдичными, лєжачими v vоєvодствє Києvъскомъ а поvєтє Ѡvруцъкомъ, будучими мєжи ихъ мл паны Андрєєм и Ѡлизаромъ Сынъкгурами, братєю рожоною, списаным з сусцъпътою  на том ωрииналє на тылє прєзъ εgо мл^ пана Акъсака, судю зємъского києvъского, написаною, ω чомъ тотъ дєл нижєи инсєроvаны̃ ширє̃ в собє
ωписуєт, которого, подаvши, просил, абы принятъ и vъ книги нинєшъниє vписаны̃ быль. Jа тεди урядь ω къ [!] дєлъ примуючи до кънигъ читаломъ, котори̃ так сє v собє маєт.
Roku tysiąc szescset szesnastego miesiąca septembra osmnastego dnia. Ja, Andrzej, y ja, Olizar Syngurowie, bracia rodzeni, czyniąc dosic jntercyzie y postanowieniu naszemu miedzy sobą uczÿnionemu przez przyiacielia naszego zbopolnego jego msci pana Fedora Obuhowicza, pisarza ziemskiego ̃mozÿrskiego, abys my tego dnia ÿ roku wysz mianowanego według tey jntercyzy, przyiacioł miedzy sobą obrawszy y wysadziwszy, dział wieczystÿ uczynili, tak grunty, jako y poddanych miedzy siebie podzielili, co za pomocą Bozą y zgodą naszą zobopolną przez^ jch msciow panow przyiacioł, tego dnia ̃nic niepochibiaiąc, wszystkiemu dosic y zesmÿ uczynili y takim sposobem miedzy sobą postanowili. Mnie, Andrzeiowi Syngurowi, z działu tego dostały się grunty y siedliszcza tę mianowanę // mianowanę y przynalezącę według tego, jakosmÿ pierwieÿ miedzy sobą byli z bratorskiey miłosci podzielili y do tego
czasu spokoynie dzierzeli y uzywali, to iest sieliszcze Hodunowskie, na ktorym dworem sobie zbudował, posiedliwszy się do tego mego dwora, siedliszcza przynalezące – Udodowsczÿzna, Bułyzÿnszczyzna, Korczynszczyna, y do nich pola rozrobionę ÿ czerczeze, sianozęci przynalezące, takze y poddanych miedzy
siebiesmy rozebrali. A mianowicie ci poddani mnie Andrzeiowi się dostały:▫ Siemion Szulha yz synami, to iest Fiłon, Misko, Jerko, Mamiÿło, Tyszko, Wacsuła Udodowiczowie y bratankowie jch Misko Jwanowicz, Kondrat Makarowicz Udodowiczowie, Jurko y Michal Łukaszowiczowie, Jwan Pryma z sÿnami, Wasko Sołohub, Perepieczenko Jwan, Pryma Jacukowey Parepieczenkowey, Sak Hawryłowicz, Piotrok Czorny, Jarmoła Maximowicz, Fiłip Chomicz,
Stefan Chomicz, Jakub, Paweł, Mikołaÿ, Bohdan, Jurko Ławrynowiczowie, Jwan Siemaszko, Stas Marcinowicz, Michal, Ambrozey, Stefan, Fedor, Siemion Piotrowcowiczowie, Ohapka wdowa. T
ę poddani z gruntami mianowanemi^
y s przynaleznosciami wszelakiemi, y s powinnosciami wysz mianowanemi mnie, Andrzeiu Syngurowi, się dostały, a na częsc zas mnie, Olizara Syngura, tę siedliszcza z gruntami y rozrobkami, czerczezami, sianozęczami y wszelakiemi
przynaleznosciami się dostały, to jest mianowicie seidliszcze z dworem oycowskim, zbudowanym z ogrodami, rozrobkami sianozęczami y wszelakiemi powinnosciami do tego // do tego dworu mego przynalezącemi, siedliszcze
Meteykowszczyna y<..> Ksieniowszczyzna. Do tegoz brat moy, pan Jendrzey, postąpił mnie z miłosci braterskiey za wynalazkiem przyiacielskim dla lepszey zgody y miłosci braterskieÿ za odmianę niwe Motuzowska y Hoholczyną,
to iest niwę Ambrozeiowską, a drugą niwę Jarmolinę na Stupiszczach
s czerczezami y przynaleznosciami wszelakiemi. Poddani takze na częsc mnie Olizara przynalezącę ci mianowicie: Anton Hohołko y z synem, Artem, Bohdan, Tymoch Szyrniewiczowie, Paweł Hutor z synem Zdanem, Fedor Hutorenko, Fedor Sawicz, Fedor Hutor, Siemion Sawicz y Olexy, Filip Lewonowey Prÿma, Yhnat y Paweł Piekurowie, Siemion Karponos, Miniuk, Szymko, Jasko, Stas.
Ktory ten rozdziałek y takie postanowienie miedzy sobą uczyniwszy wiecznie y nieporusznie, to miedzy sobą spokoynie trzymac y uzywac mamÿ, takze y poddani nasi z obu stron, jako y mÿ uzywali, y oni uzywac maią spokoynie,
bez wszelakiey przeszkody, jeden przeciw drugiego. A iezeliby jeden drugiemu z nas y poddanym naszym, jaką przeszkodę, w czymkolwiek uczynił, tedy ma przepadac za ręki, albo winy sto złotych polskich, daiąc moc o to siebie pozwac do kozdego prawa y urzędu grodzskiego, ziemskiego y trÿbunalskiego, a dla lepszey pewnosci y mocy mamÿ y powinni będziemy ten dział y postanowienie nasze takowę sobie przyznac na rokach ziemskich kiiowskich, o Trzech Krolach Swęcie Rzymskim, wedlug nowego calendarza, sądzonych y odprawowanych w roku, da Pan Bog, przyszłym, tysiąc szescset siedmnastym, a iesliby tę nie doszły, tedy po nich, ktorę // ktorę na pierwey będą sądzonę. Tez powinni
będziem wykonac pod zakładem na kozdego z nas winy sta złotych polskich, jesliby ktory z nas temu postanowieniu y rozdziałkowi naszemu▫ dosic uczÿnic y wykonac nie chciał, daiąc moc za tym listem naszym siebie pozwac do kazdego prawa y sądu grodzskiego, ziemskiego y trybunalskiego, a co sie dotycze• przywileiow y listow na tę maiętnosc naszą słuzących, tę do xiąg actykowac, jesli ktorÿ z nas tego będzie potrzebował, gdyz ja, Andrzey, jako brat starszy, te sprawy u siebie mam y chowam. Do ktorego tego naszego listu y postanowienia ja, Andrzey Syngur, ręką swą własną podpisałem się y pieczęc przyłozyłł. A ja, Olizar Syngur, nie umieiąc pisac, pieczęc swą przyłozywszy. Obadwa38 ustnie prosilismÿ o przyłozenie pieczęci y o podpis rąk jch mosciow panow przyiacioł nizeÿ podpisanych. Pisan w Nozdzyszu roku y dnĩa wyzy mianowanego y napisanego у того ωрыиналу лисъту дєльчого пєчатєх
притєсънєныхъ пять а подъпис рукъ тыми словы▫ Анъдрє̃ Сынъкгуръ рукою xiądz Łukasz Rozaneсky, kanonik kiiowsky, Marfey Trypolsky, ręką własną, ustnie proszony pieczętarz, od osob wyzy pomienionych przy pieczęci,
ręką podpisał Mikołay Rembiesky, ręką Jan Sokołowsky, generałł ręką swą▫ А на тылε того // ωрыиналу дєлу вєчистого сусцєпта εgо мл^ пана Стєфана Аксака, судъи zємъскєго києвского, тыми словы εсть написана:
Anno Domini tysiąc szescset trzydziestego szostego dnia piętnastego january, za oczewistym podaniem per oblatam u sądu przez pana Pieslaka suscepta, Stepchan Aksak, sędzia ziemsky kiiowskÿ, которы̃ жє то ωрыинал дєлу
вєчистого за поданъємъ и прозьбою з вышъ мяноvаного подаvаючого а за моимъ урядоvымъ принятъємъ до кънигъ нинєшънихъ кгродъскихъ ωvъруцъкихъ слоvо v слоvо єсть уписанъ.

Опуб.: Книга Овруцького замкового уряду 1678 р. Серія «Волинський текст:
пам’ятки української мови». – Вип. 2. /Підгот. до вид. О. Ю. Макарова. – Житомир,
2013. – 244 с.

Спасибо сказали: DmitroR-2, olyvd, borisovichi, alexkr8, LG 775, kbg_dnepr6

Поделиться

2

Re: Списки селян XV-XVII ст.

1622 рік. 4 квітня. Донесення возного про утискання селян с. Козлиничів шляхтичем Ф. Підгороденським

Року тысеча шестсот двадцат второго, месеца апреля чотырнадцатого дня.

На вряде кгродском, в замку его королевское милости Луцком, передо мною, Яном Козаковичем, буркграбим и наместником подстароства Луцкого, постановившисе очевисто шляхетный Кирил Островский, возъный енерал воєводства Волынского, который, за показаньем перед урядом нынешним автентику кресованя на вряд свой, в моц правдивое своее реляцыи, ку записаню до книг нинешних явно и доброволне сознал, иж он, за росказанем яснеосвецонего кнежати его милости Ерого з Острога Жаславского, был обецне в селе Козлиничах, в повете Луцком лежачое, маетности дедичное того ж кнежати его милости, там же будучи, маючи при собе, для лепшого сведецтва, людей добрых, шляхетных пана Яна Крыницкого и пана Бартоша Лукговского, видел и урядовне дня тринадцатого месеца квитня, римского календаря в року тепрешнем, тисеча шестсот двадцать втором, великое спустошене того села Козлинич и порозгонянье подданых в том селе добре оселых, на волоках седячих, през урожоного его милость не давных часов змерлого пана Фридриха Подгороденъского, подсудка хелмъского, которые, для великих и не зносных податков, робот незвыклых, и инших анкгарий, темеженя оных над право извычай, за причиною даня его милости пана Подгороденского, проч зжонами и детми и з быдлом поутекали и тое село Козлиничи в нивеч спустошил. А меновите: Данило, сын Харитона, на третийни во локи седячого, з жоною и детми и з бытом всем утек; другой Сац Салязкович, на пулволоци седячий, И З СЫНОМ СВОИМ ТЯГЛЫМ и оселым, подданым речоным, и Мохом, который з жоною и з детми и зо всим добытком утекл; четвертий Матвей Мроз, на пулволоце, з жоною и детми и з добытком; пятый Кузма Кохлаевич, на четвертине, з жо ною и з детми и з добытком; шостый Яцко Конючич, на пулволоци, з жоною и з детми и з добытком; семый Тишъко Ющеня, на волоце седячий, з жоною и з детми и з добытком всим; осмый Назаров сын молодый; девятый Хведко Кудричина з жоною и з детми; десятый Йван Сенкович, з жоною и з детми; одинадцатый Яцко Мелехович, з жоною и з детьми; дванадцатый Панас Юркович, з жоною и з добытком; тринадцатый Мартин Хорбичина з жоною и з детми; чотырнадцатий Мисков сын Курян молодец; петнадцатый Грицов сын Карп; осмнадцатый Савка Степанович, на пулволоки, з жоною, з детми из добытком всим; деветнадцатый Микита Ивашков сын Брухалович, з жоною, з детми, на пулволоки седячий, и з добытком всим; двадцатый Стас Приступа, на полволоки, з жоною и з детми и з добытком всим; двадцат первый Ших, осочник; двадцат вторый Семен, сын осочника, з жоною и з детми и с конем одним; двадцат третий Павлюк Хорбацович, на полволоки, з жоною и з детми и з добытком всим; двадцат четвертий Хведко Ноинка, на полволоки, з жоною и з детми из бытом; двадцать пятый Юхим Канючич, на пулволоки, з жоною и з детми и з добытком; двадцать шостий Васко Розлада, з жоною и з добытком; двадцать семый Ярошов сын Йван от жоны проч пошол; двадцать осмый Панасов сын Кожулив Явдей молодец; двадцать девятый Остапов сын Васко з жоною; тридцатый Стасюв Винников Хведко, з жоною, з детми; тридцать первый Левко Мрозина Иваничич, з жоною, на полволоки седячий; тридцат вторый Ярош Карпов сын
молодец. И иншие шкоды над повинность чинил, а меновите: у войта яловицу над слушност безправне кгвалътом взял за золотых десет полских; у Карпа Поповича вола за коп чотыре литовских; у Семена Мелеховича вола за коп чотыри литовских; у Грицка Кожулича вола за коп чотыри литовских взял; у Назара вола — коп три литовских; у Данила Миха вола за золотых десет полских; у Харуты вола за коп три литовских; у Миска Головчич яловицу за золотых шест полских; у Андрея Мелеховича яловицу за золоты* шест полских, у Йвана Лечевича вола за коп три литовских — кгвалтовьне взял и на свой по житок обернул; у Уляша вола за коп три литовских; у Паръхома яло вицу за золотых шест полских; — орати их примушал; над повинносте оных гнал до села своего килка миль до Веръбое, под Володимер; од кождого подданного, над звычай и повинност, по куру з дыму виби рати росказал, — а кгды сам его милость пан Подгороденский чинши приехал выбирати, завъше перемешкивал две недели, з слугами своими и з жоною, з шкодою великою убогих подданых: першого часу десет коп литовских напил, а другого часу сем коп литовских, яловицу взял и до дому повезл и иншие стравные речи, што не мог с челядю стравити, до дому своего села Вербое казал отпровадити; слуги его
милости гусей осмеро, по селу ходячи, своволне и кгвалтовне били и брали. О которые вси шкоды, укрывженя и уруганя, такъже анкгарие вшелякие, урожоный пан Матей Барчевъский, слуга яснеосвецоного кнежати его милости Ерого з Острога Жаславского, именем тогож кнежати его милости, пана своего, мною, преречоным возным Кириком Островским, и шляхтою вышей помененою, противко урожоным его милости пану Фридрихови Подгороденскому, подсудкови холмскому, недавного часу змерлого, такьже сукъцесором позоста лим его милости: ее милости панее Алексанъдре Подгороденской и Владиславови, Станиславови и иншим сыном, которые в позвах по именю и прозвиску будут выражоны, соленитер се протестовал, оферуючи кнежати его милости о то все правне чинити часу своего ин форо фори. Што так а не иначей быти сознаваю, просечи, абы тая реляция моя до книг нинешних была записана и принята, — што єсть записано и принято.

Архив Юго-Западной России, ч. VI, т.І, Mb 132, cc. 424—426.

Спасибо сказали: kbg_dnepr, о и, Алёна3

Поделиться