Тема: "Генеалогические" песни
Пропоную тута збирати пісні про рід, історію роду, про родину
fazulianov@gmail.com
Сайт Архивное наследие - информация по архивам Украины
Историко-родословный центр "Древо"
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Пропоную тута збирати пісні про рід, історію роду, про родину
Молитва викингов(из фильма 13-й воин)
"Характерники, до бою!" Гурт "КРАПКА"
Характерники були вищою кастою козацтва, наділені таємними знаннями і посвячені у магічні ритуали та обряди. До неї допускали обраних. Лише вони володіли унікальними секретами ведення бою, тренування козаків. І секрети ці межують із міфами про те, що їх і кулі не брали, і шаблі не рубали, і що вони ядра руками ловили, і через річки на повстині чи рогожі переправлялися.
Слава Русі-Україні!
https://www.facebook.com/KyivRuss?ref=hl
Це відома народна пісня у багатьох близьких варіантах. Чув у нас два - саратівський і пензівський (по станицях). Пишу по пам'яті, який це варіант, не пам'ятаю, може, що забув.
.......................................................
Ой ти, батеньку світ,
Зав'язав міні світ,
А ти, ненько зоря,
Рано заміж оддала.
Рано заміж оддала
У чужу сторону,
У чужу сторону,
У велику сім'ю.
А велика сім'я
Рано вечерять сіда,
А мене, молоду,
Посилають по воду'.
Я по во'ду іду, поспішаюся,
А з водою іду, спотикаюся,
А додому прийду, прислухаюся:
Чую, в сінах гомонить -
Мати сину говори'ть:
"Ой ти, сину ти мій,
Ти дитино моя,
Чом горілку не п'єш,
Чом ти жінку не б'єш?"
"Ой ти, мати моя,
Ой ти, ненько моя,
Та й за шо ж її бить?
Вона вміє все робить -
І помить, і зварить,
І на стозі, і на возі
Ще й до мене, молодого,
Вона вміє говорить!"
Чув, як співали: Шило Євгенія Яківна (1910-2002, моя бабуня), Шило Григорій Іванович (1912-1992, мій дідуня), Скоробагата Єфросина Михайлівна (1911-1997), Вереса Борис Андрійович (1915-1997), Вереса Євгенія Кузьмівна (1919-2010), Заріцький Олексій Федорович (1919-2005), Заріцька Євдокія Іванівна (1925-1999). Цю пісню вони любили співать "на прощання", коли розходилася "кумпанія", вже біля двору на вулиці. Царство небесне вам, мої рідні! Скоробагата Є.М. та Заріцький О.Ф. - уродженці ст-ці Пензенської, решта - Саратовської.
Ще одна народна пісня, тепер про тяжку чоловічу долю.
........................................
Оре Семен, оре,
На шлях поглядає:
"Чужі жінки обід несуть,
Моєї немає!"
Доорав Семен
До сухого дуба,
Бросив воли у діброві,
Сам пішов додому.
"Ой пасіться, воли мої,
Не бійтеся во'вка,
А я піду додомоньку,
Бо болить головка!"
Ой прийшов же він додому,
Заходе у сіна -
Нема скрині ще й перини,
Й жінки Катерини!
Зажурився Семен,
Заходе у хату,
Питається малих дітей:
"А де ваша мати?"
"Пішла наша мати
У ліс по калину,
Нам божилась і клялася,
Шо "я вас покину!"
Пішла наша мати
У ліс по телята,
Нам божилась і клялася,
Шо "ви сиротята!"
Як ударив Семен
Об поли руками:
"Горе буде, мої діти,
Тепер міні з вами!"
......................................
Запам'ятав від соєї бабуні Шило Євгенії (1910-2002), ст-ця Саратовська, Кубань.
Весела пісня про чоловіка й жінку, які жили "душу в душу"
........................................................................................
Чоловік пропив бугая,
Жінка - корову ще й теля.
"Ой, муже, покаймось,
Підем в хату порадимось!"
Чоловік пропив кобилу,
Жінка - колиску й дитину.
"Ой, муже, покаймось,
Підем в хату порадимось!"
Чоловік пропив індика,
Жінка ходе триндика:
"Ой, муже, покаймось,
Підем в хату порадимось!"
Чоловік пропив помело,
Жінка - в хаті шо було.
"Ой, муже покаймось,
Підем в хату, порадимось!"
........................................
Від бабуні Євгенії Шило та сусідки Євгенії Вереси. Мабуть, не вся.
Не нашла более подходящей темы. Подскажите куда - перенесу.
Олена Пчілка
Гарбузова родина
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася квасоля,
А за нею й бараболя:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
– Я іздержав увесь рід!
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
– Ой ти, гарбуз, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти?
– Миску пшона, трошки сала, –
От до мене вся приправа!
[]
Коли у 1946 році, мій батько повернувся із війни, при зустрічі із сестрою він заспівав їй такі рядки: "Сестро моя сестро, шо ж ти горда стала, сказав тобі здрастуй, а ти промовчала"
Не нашла более подходящей темы. Подскажите куда - перенесу.
Олена Пчілка
Гарбузова родина
Ходить гарбуз по городу,
А я досі не знав, що її написала Олена Пчілка (це мама Лесі Українки, хто не знає, сестра М. Драгоманова). У нас її співали як жартівливу народну, але я познайомився з нею ось як. Коли мені було 7 років, мама мене часто возила у Феодосію до проф. Довженка. Там вона купила мені таку картонну коробочку з назвою "Подарунок", а в коробочці 14 маленьких книжечок українських народних казок і пісень: "Івасик-Телесик", "Іван-Побиван", "Про бідного Марка та...", "Коза-Дереза", "Ходить гарбуз по городу", "Ой найняла я ведмедика та й поле орати, а вовчика сіренького воли поганяти...", вже все забув, "Пан Коцький", здається. Й ото ж треба такому - в армії у мене був старшина прапорщик Іван Васильович Гарбуз. Він доводив нас до весняних іспитів та збирався на дембель й на службу помаленьку ...плював. Одбой довіряв сержантам проводити, підйом також. А то, бувало, на нього щось нападало, й він допізна залишався у казармі, укладав нас "спатки", з товстою палюгою трохи ходив по проходу, а вже потім йшов додому. Й ото ходить він туди-сюди, потихеньку вистукує, всі тихо лежать, а мене якийсь нечистий та й підшпигнув заспівати тихо так, майже у подушку:"Ходить Гарбуз по городу..." Старшина зупинився, трохи прислухався й каже:"І кого там співать потянуло? Оце як вичислю отого "родича" (знав пісню!), та як учистю оцим дрючком!" Всі (але тихенько):"Хи-хи!" Старшина:"Спіть, такички й перетакички! А я пішов до своїх буряків!"
Віолетта Тимофієва "Мати емігрантка"
[]
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >