1

Тема: Топонімічна сторінка

Запис у документах, де балку названо "Березняговатая", наштовхнуло на таку версію походження назви й балки, й слободи на ній, яка зараз відома як смт Березнегувате Миколаївської обл.Відразу ж вибачаюся перед всіма, якщо ця версія відома й без мене, бо я дуже погано знайомий з українською ономастичною літературою. Я ні в кого нічого не крав, це мої власні думки.Просто почув, і на мене навіяло, бо колись на близьку тему писав. Зараз навіть не знаю, ця балка  є притокою р. Висуні, чи це балка, по якій Висунь тече.Нічого не шукав, не дивився - не осуджуйте! Так отож, "Березняговатая" напевно первісно звучала як "Берестнякувата". Звук -т- випав відразу, -с- у цій позіції, а також під впливом назви "береза", перейшло в дзвінке -з-. Отож, дуже бистро, протягом 2-3 поколінь "Берестнякувата (балка)" перейшло в "Березнякувата". В російськомовних записах відповідно - "Березняговатая", але, мабуть є й "Березняковатая". У цій позіції -к- може сприйматися як російский -г-. Берестняк - невеликий лісок (байрак,перетика, перещепина), у якому ростуть дерева роду берест, він в'яз, він ільм, він же карагач. На Подніпров'ї більше всього була відома назва берест(ок). Ця порода з великих дерев найдалі заходить у степову смугу і часто є основною у байрачних (по балках та яругах) лісах з домішком дуба, верби білої та ін., глоду, ясену, чорноклену, терну, бруслини, бузини чорної, шипшин. Суфікс -уват- утворює прикметники з значенням "порослий такою-то рослиною, багатий тим-то". Такі топоніми відомі на Півдні України та на Кубані - Комишувата (коса), Очеретувата (балка), Кущуватий (лиман), Мачмалуватий (хребет), Осичкувата (щіль), Кисличкувата (щіль). Озеро, яке існувало між р.Кубань та центром нинішнього Краснодара, називалося Оріхувате (рос. Ореховатое), бо воно щоліта заростало водяним горіхом. А острів у тодішній поймі Кубані в документах названо "Березовский", але то, мабуть, переінакшене "Берестовий", бо вікові берести на ньому й досі ростуть, а беріз і близько не було, поки в лісопарку Красний (Панський) Кут їх у 1960-х рр. не насадили. А на високому острові у ті ж часи було влаштовано смітник (для краснодарців - за м'ясокомбінатом та авторинком). Назв, які походять від "берест" чимало. Гриби, які по-російські називаються вешенка у нас називалися берестянки, бо вони укривали старі берестові стовбури (також тополеві). Відоме передмістя Новоросійська Мисхако (Мала Земля, винзавод) в перекладі з натухайсько-шапсузького діалекта черкеської мови теж "Берестова Балка". Так раніше називався аул та річечка, а тепер село, ріг на Чорному морі, винфірма. Згаданий нами документ розповідає про трагічну подію - на Березнягуватій балці після дощів пішла велика вода і утопився місцевий житель. Замічено, що байрачні ліси й ростуть саме по таких балках, а не по зовсім сухих.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

2

Re: Топонімічна сторінка

Це я без вступу перекинув обіцяні міркування. Думаю, цікаво буде сюди давати такі топоніми, що походять від прізвищ та імен наших родичів та тих людей, кого ми досліджуємо. Звичайно, переважно це мікротопоніми - назви різних об'єктів навколо села, слободи, містечка. Хочеться послухати  розповіді про якісь пригоди, смішинки, пов'язані з топонімами. На зачин. В армії зі мною служили кілька абазинів з Карачаєво-Черкесії. Коли вони іздили на море в Джубгу, то в кінці путі по трасі було село (спочатку станиця з українським населенням, як і Джубга) Дефановка. Назва йде од гідроніма-потамоніма Дефан (річка-невеличка поки не розбушується). Щось не дуже зрозуміле з черкеської (адигейської) мови. Абазинська й абхазька споріднені черкеській, але так, як українській каталонська. Отож, вони чули щось близьке, поки хтось "не розчув добре" - "Давай вип'ємо!" Після того вони стали звертать з дороги й випивати, кому можна було.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

3 ( 17-01-2015 14:33:08 змінене bobrownik )

Re: Топонімічна сторінка

Ярематойсамий
Село ОЧИТКІВ - Оратівський р-н, Вінницька обл.
Вважається, що від квіток - очиток
Є також прізвище Очитков, Очитковський
Цікава Ваша думка
Дякую.

Share

4

Re: Топонімічна сторінка

Цей очиток стоїть в мене у горшку на вікні, хоч вид і не хатній.. Завтра гляну у словник назв рослин Смика, що він там каже. Сумнівно, щоб назва села була пов'язана з рослиною, скоріше з антропонімом Очиток, Очитко. Є ж видання "Історія міст і сіл України", том по Вінницькій обл., невже там нічого нема?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: bobrownik1

Share

5 ( 20-01-2015 00:04:01 змінене bobrownik )

Re: Топонімічна сторінка

Дякую!
В "Історії міст і сіл УРСР" про походження назви цього села нічого немає. Там про нього всього 20 рядків. Причому зазначено, що перші письмові згадки про Очитків відносяться до середини 18 ст. Хоча на сьогодні відомо, що село набагато старіше. Причому у двох документах 1507 і 1518 років воно згадується як Ошитков (польськ. - Oszytkow), а пізніше як Очитков (Oczytkow). Може Ошитков трансформувалося в Очитків?
На Лівобережжі було село Ошитки (в документах 19 ст. зустрічається назва Ошитковичі), затоплене Київським водосховищем у 1962 р. Можливо, ці назви мають спільне походження...
Буду вдячний за думки з цього приводу.

Share

6

Re: Топонімічна сторінка

Вот есть информация:



Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VII стр.373

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

7

Re: Топонімічна сторінка

Ось що нам на цей момент відомо:
1) Назва села Очитків (пол.Oczytkow) раніше  була Ошитків (пол. Oszytkow - Ошиткув)
2) Близьку назву мало село у Київській обл., затоплене Кіївським вдсхв. у 1962 р. - Ошитки, яке зі старих документів відоме також як Ошитковичі (16 ст.)
3) Найближчим за звучанням словом є родова назва рослини Очиток (лат. sedum)
4) Якихось варіантів назви цієї рослини, а також інших назв "ошиток" нема (лиш "очіток")
5) Відомі близькі назви рослин: оситняг, осітняг (сусак); осет, осетняк (осот); рос. ситник.
6) Відомий старий господарський термін - назва сушилки для снопів - "осить".
7) Є прізвища Ошитко, Очитко(в), Осит, Оситян.
8) У словнику В.Даля є слово "ошиток", але під знаком?, також є й "очиток" як назва рослини.
Маючи вищесказане на увазі, можна стверджувати, що назви сіл Ошитків / Очитків та Ошитки / Ошитковичі близькі і, ймовірно, походять від власного імені людини Ошиток або Ошитко. Подібні назви, оформлені формантами -ів, -івці найчастіше указують на відантропонімне походження ойконімів. Назва Ошитковичі походить від патроніма Ошиткович, який походить від Ошитко / Ошиток. Київські Ошитки могли мати двояку назву, бо якийсь час нащадків Ошитка називали Ошитковичами, хоча разом з тим могли називати й просто Ошитками (також могли називати Ошитенками, Ошитюками, Ошитчуками). Назва села по рослині маловірогідна, бо очитки ніколи не ростуть великими скупченнями, не виділяються ні в підліску, ні в лучному травостої. Мав справу з різними видами цього роду, але ніколи не виникало бажання назвати поляну, ліс або ручай Очитковими. Якщо існувала назва "оситок, мн. оситки" від "осить", то можливий переніс на топонім - "Оситки - місце, де багато сушилок для снопів".
Це попередні роздуми, не більше. Треба:а) підняти більше наукової літератури - з діалектології, етнології, ономастики з метою пошуків слів "ошиток, ошитки, ошитко, ошитка, очиток, очитко, оситок, оситка " й т.п.; б) пошукати старі історичні документи, в першу чергу в польських архівах; в) пошукати, чи не було подібних топонімів в інших регіонах.
Назви рослин взято з словника-довідника народних назв Смик Г.К. "Корисні та рідкісні рослини України".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

8

Re: Топонімічна сторінка

Ярематойсамий
Дякую за докладну інформацію!
Дійсно, версія з походженням назви цього села від особистого імені виглядає більш переконливою
Буду шукати поки що подібні топоніми і наукову літературу.

Share

9

Re: Топонімічна сторінка

bobrownik А я ще дещо подивлюся. Пошукайте також етимологію прізв. Ошитко, також в польських або білоруських джерелах. Я теж пошукаю.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: bobrownik1

Share

10

Re: Топонімічна сторінка

Панове, ви забули за очиток(очисток). Як мінімум у вигляді виключення могли так назвати це село. Очиток хороший медонос, а поруч Медівка. Їдкий очиток використовують для зведення бородавок і очищення шкіри від пігментних плям, а під боком Кожанка. Також зверніть увагу на такі назви біля Липовця: Берестівка, Васильківці, Вербівка, Малинки, Очеретня, Чернявка, Ясенки.

Post's attachments

44.JPG
44.JPG 82.14 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

11

Re: Топонімічна сторінка

kukin, bobrownik Нічого ми не відкидали. З очитка й почали, але поки що відсунули. Я забув, а Ви наче мої думки читали та карту дали. Обов'язково треба бачити інші назви навколо. А ще краще було б там народитися і жити та босими ногами те все виходити, а потім вже розумничати. Так що я взявся не за свою справу - гарний топоніміст може бути тільки з місцевих людей, хто відчувє дихання землі тілом і душею. Очиток підсовуваємо трохи ближче, бо там не тільки Медівка і всі "рослинні" поряд, а й Липовець, ще Лозувата та й Журава, можливо.  А то вже ціла система. Спантеличують два факти: що спочатку було Ошитків і що оформлене як присвійний прикметник(чий?). Що там було -ш- замісць -ч-, могло бути "польським вухом", а потім виправлено. Але чому -ів? Якби було Очитки, Очиткувате, Очитківка, то рослинна версія заробила більше балів. Те, що я сказав про розріженість заростей очитка стосується тільки нашої зони. А хто його знає, як там зараз, а тим більше, як раніше було. Можливо, очитки вкривали значні площі вздовж річок або по узліссях. Це треба знати. Ще цікаво, наскільки бджолярство було поширене у цих краях в історичний період?
..........................................
З тієї Росоші з хлопцем в одному взводі служив. І з Оратівського р-ну був, але в іншому підрозділі.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: ГіП, bobrownik2

Share

12 ( 21-01-2015 13:48:23 змінене bobrownik )

Re: Топонімічна сторінка

Ярематойсамий пише:

Ще цікаво, наскільки бджолярство було поширене у цих краях в історичний період?

Share

13

Re: Топонімічна сторінка

Ярематойсамий пише:

kukin, bobrownik
...Але чому -ів? Якби було Очитки, Очиткувате, Очитківка... .

Скоріше за все був городок Очитків. Наш городок Дригайлів зберіг назву старого города, що існував неподалік.

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: bobrownik1

Share

14

Re: Топонімічна сторінка

bobrownik пише:
Ярематойсамий пише:

Ще цікаво, наскільки бджолярство було поширене у цих краях в історичний період?

Щось у нас не клеїться з бджолами. Як у мене - бджоли пропали, очиток кавказький, посаджений по пасіці, слідом пішов.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

15

Re: Топонімічна сторінка

Про бджіл...
Уривок з книги: Archiwum księżat Sanguszków w Sławucie / Wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tego archiwum. Tom III: 1432-1534. – Lwow, 1890. –  S.181–182.

Але все одно невідомо, де ті пасіки знаходилися - біля Очиткова, чи інших згаданих поселень. З них Журавичі взагалі знаходилися на Волині, решта в Брацлавському (пізніше - Вінницькому) повіті Брацлавського воєводства.

З приводу існування городка біля Очиткова.
Біля села є залишки городища, визначеного археологами як ранньослов'янське 6-7 століть. Такі ж городища є біля сусідніх Кожанки і Богданівки.

Post's attachments

6.JPG 101.92 kb, 1 downloads since 2015-01-21 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

16

Re: Топонімічна сторінка

bobrownik
1. Чи відомі якісь види роду очиток у місцевій флорі?
2. Чи значні, чи одиничні рослини?
3. Місцеві пасічники знають їх, вони суттєві у бджолярстві?
4. Яка будова сьогодні найстаріша в селі?
5. Яку вже неіснуючу будову пам'ятають старі люди як найстарішу?
6. Якісь "древності" знаходять на місці села та навколо?
7. Які найстаріші прізвища у корінного населення села?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: bobrownik1

Share

17

Re: Топонімічна сторінка

1. Чому й написав у першому повідомленні- вважається, що від очиток. Був там один дядько, який розповідав про цей очиток -казав, що була долина з білих очитків. Але ж це ядовиті.
2....?
3...?
4.Я в тій хаті й ночував колись. Не буду те се - як мінімум - друга половина 19 ст. Досі стоїть і завалюється. Під соломою, покрита толлю.
5. ...?
6.Особисто я бачив знайдені на згаданому городищі три прясла й частину кам'яної сокири (матеріал дуже сжожий на наждак).
7. По першій половині 19 ст. - Царук, Поліщук, Гудзенко (Гудзь), Паламарчук, Пиндер.

Share

18

Re: Топонімічна сторінка

Очитки всі так чи сяк отруйні, нічого їх на ходу зривати та знічев'я жувати. Правда, я так водяний перець. гірчак знайшов. А попитайте когось з бджолярів, що вони взагалі скажуть про очитки. Про хати спитав, тому що мені цікаво, як вони довго стоять у таких старих селах, як ваше. Не дуже довго. У нас поблизу дві покинуті станиці (1929 і 1971 рр), так від них сліду не осталося. Бо глина та дерево. А от у горах одне село протягом 1970-х розбіглося, там вже цегли та камню багато застосовувалось,  так досі чимало стін стоїть. Мені ціккаво, наскільки відчувається древність ваших сіл. Нашій станиці всього 151 рік, але майже весь цей період якось промовляє за себе. Зараз оце я пишу на місці кузні, так довго в городі викопував то підкови, то ручки од скринь, вухналі. Стара хата в нас 1924 р., а поряд є 1895 (я в ній три зими прожив) та 1902. Школа кам'яна 1901. Є хати 1880-х рр. Коли бачу, що вашим селам ого-го літ, то мені дуже цікаво, а як це можна "руками помацати". Виходить, що не дуже дається мацати. Розумію так, що коли село й стоїть на одному місці, то там споруди разів 5-6 помінялися. Тому після якоїсь навали мешканці зруйнованих сіл та містечок скоріше залишали згарища й будувалися десь поряд. Так? А що можете сказать про своїх Поліщуків? Просліджується якось "поліський слід"?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: bobrownik1

Share

19

Re: Топонімічна сторінка

Про Поліщуків нічого - можливо й "наброди" з Полісся, але д-у-у-же давні.
А про ту хату - дубова вона, з призьбою.  Дах лише солом'яний (на самому високому місці в селі - від грому горіла два рази ще до війни), але й дубу приходить свій вік.

Share

20 ( 22-01-2015 23:16:34 змінене Ярематойсамий )

Re: Топонімічна сторінка

Та хата сусідська, яку я стеріг три зими, теж з дуба, мазана, білена. На Поліщуків у мене повна бочка, щоб хоч трохи придавити "поліську" версію. Маю вже чимало доказів, що то "парубоцьке" прізвище від Полішко (Полікарп, Полієн, Полі-  всі, Аполінарій) - Поліш-чук - Полищук. А поліщуків стали так називати не дуже давно - протягом 19 ст., активно - аж під кінець......То в мене фішка така, манія.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: bobrownik, ГіП2

Share

21

Re: Топонімічна сторінка

Oszytkow - від прізвища Oszytko
таких повно в Польщі
Всі результати для oszytko в Всі колекції 103 результатів

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

22

Re: Топонімічна сторінка

Малороссийские переписные книги/А.Лазаревский....
"...мещане пашут на двох волах в селе Перевозы к местечку Шишаку: ...Евсеіка Очитков..."

Цікаво тепер би взнати про походження самого прізвища (Прізвиська)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

23 ( 17-02-2015 17:22:14 змінене Bragida )

Re: Топонімічна сторінка

https://ru.wikipedia.org/wiki/Асцит

Асцит (др.-греч. ἀσκίτης/size] — водянка, от ἀσκός — мех для хранения жидкости), брюшная водянка — скопление свободной жидкости в брюшной полости.

одно из значимых осложнений цирроза, возникает у 50% пациентов за 10-летний период от постановки диагноза

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

24

Re: Топонімічна сторінка

Бачу, тут найпотужніше угрупування дніпропетровське. На півночі області, на межі з Харківською є смт Перещепине (рос. Перещепино). Здається, це не присвійний прикметник від прізв. Перещепа, а топонімічний термін "переще'пина" - смужка лісу між двома лісовими масивами. Таке чув від старих людей. "Було жарко, вівці всі поховалися у перещепині". Може, я помиляюся або "винаходжу велосипед", але ніде не можу почитати про цей топонім.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

25 ( 08-09-2015 13:42:29 змінене Ярематойсамий )

Re: Топонімічна сторінка

Знайшов. За розповіддю колишнього козака М. Л. Коржа, назва походить від того, що це урочище нібито «перещеплювало», тобто відділяло Гетьманщину від Запоріжжя. За другим переказом, назва постала через те, що в давнину кримські татари й царські війська тут переймали, або, як тоді говорили «перечіпляли» втікачів. Найімовірніше, що ця назва походить від прізвища Перещепа. Очевидно, це був козак, який першим поселився тут
...................
Ймовірніше, Корж правий. Оскільки документально нема нічого про Перещепу, то всього лиш версія, а існування терміну "перещепина" - факт. Також "перещепиною" могли назвати перетинок між островами, протоку між лиманами.
................
Пробачте, не "перещепа", а "перещепина". Виправив.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share

26

Re: Топонімічна сторінка

Оказалося, це вже місто. А ніхто не знає, як назва раніше писалася?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

27

Re: Топонімічна сторінка

Багато мікротопонімів, що утворені від імен людей, маємо у вигляді прісвійних прикметників - Гнатенків (Гнатенко) куток, Чепуркова (Чепурко) гора, Лисичина (Лисиця) щіль тощо. Деякі проблеми з утворенням подібних прикметників від прізвищ-прикметників. В горах є урочище Задубнова Караулка. Назва походить від прізвища не Задубнов, не Задубно, а Задубний. В останні роки по-рос. стали писати "Задубного Караулка", бо "Задубнова" стали сприймати як фонетичне від "Задубного". Але я іншої думки. Нічого міняти не треба, бо "Задубнова" не є прямим прочитанням "Задубного", а утворення, народжене устами носіїв української говірки і є присвійним прикметником від однини прізвища-прикметника, підігнаним під такі від прізвищ-іменників (на -ова, -єва). Якщо від множини - поляна, де хазяйнували Полянські / Полянськи', Левадні - буде Полянськівська, Леваднівська. Від однини - Полянського, Леваднього або Левадньова. Тобто, подібні топоніми утворювалися тільки від прізвищ-прикметників на -ний, -ній. Це так було у нас. Запитання. 1. Яким шляхом у ваших краях утврювалися топоніми від прізвищ-прикметників? 2. Є щось подібне (Задубнова від Задубний) у вас?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share

28

Re: Топонімічна сторінка

Візуалізацыя назваў населеных пунктаў Беларусі
trafimovi.ch/city-and-village-names/

Share

29

Re: Топонімічна сторінка

Ренат Польовий
Про походження назв деяких куренів Запорозької Січі й Чорноморського козацького війська

У виданому адміністрацією Краснодарського краю 
“Энциклопедическом словаре по истории Кубани” 
всім 38-ми куреням, що переселилися на Кубань у складі Чорноморського козацького війська, присвячено окремі вельми змістовні статті. Кожен курінь має свою назву, але походження цих назв пояснюється лише в деяких статтях. У статті “Курінь” повторено твердження Дмитра Яворницького з першого тому “Історії запорозьких козаків”, що назви куренів походять від отаманів-засновників або українських міст (містечок) – полкових чи сотенних козацьких центрів або просто відомих населених пунктів.

Захопившись історією українського козацтва, автор цих рядків (за фахом інженер) упродовж понад десяти років відвідав усі відомі йому полкові й сотенні центри козацьких військ Гетьманщини та Слобідської України, запорозьких паланок і курінні кубанські станиці. Розглядаючи топоніміку України з півночі до теренів Війська Запорозького, автор прагнув визначити міста-метрополії. При цьому бралося до уваги те, що деякі великі поселення часів Запорозької Січі занепали і нині являють собою невеликі села (наприклад, полкові центри Кальник, Кропивна, Паволоч).

З повною впевненістю можна стверджувати про топонімічне походження назв таких куренів: 

1. Батуринський курінь, назва якого походить від містечка Батурин, який у 1669 – 1708 роках був резиденцією гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, а в 1750 – 1764 роках – Кирила Розумовського.

2. Ведмедівський (Медведівський) курінь – від містечка Медведівка, що на Чигиринщині.

3. Вищестебліївський курінь – від містечка Стеблів, що лежить на р. Рось.

4. Дінський курінь, назва якого походить від ріки Дін (так дотепер вимовляє цю назву населення Середнього Дону між його притоками Богучаром та Дівицею, що є нащадками козаків Острогозького слобідського козацького полку).

5. Іркліївський курінь – від с. Іркліїв (нині Чорнобаївський район Черкаської області).

6. Калниболотський курінь – від містечка Калниболото, що з 1795 р. зветься Катеринополем (нині районний центр Черкаської області). 

7. Канівський курінь – від міста Канів. 

8. Кисляківський курінь – від с. Кисляк (нині Гайсинський район Вінницької області).

9. Конелівський курінь – від с. Конела (тепер Жашківський район Черкаської області).

10. Корсунський курінь – від міста Корсунь (тепер Корсунь-Шевченківський – райцентр Черкаської області).

11. Крилівський курінь – від міста Крилів, що до затоплення його водами Кременчуцького водосховища стояв на правому березі Дніпра при гирлі Тясмина в Кіровоградській області. Крилів – стародавнє козацьке місто, що згадується в українських народних думах: 

Гей, як на славній Україні,

В славнім городі Крилові,

Там жила стара жона, удова

Та мала три сини,

Як ті ясні соколи...
12. Леушківський курінь – від с. Леухів (тепер в Іллінецькому районі Вінницької області).

13. Менський курінь – від міста Мена (тепер це районний центр Чернігівської області). Поселення відоме з історичних джерел із 1408 року. З часів Богдана Хмельницького був центром Менської сотні Чернігівського козацького полку. Твердження “Энциклопедического словаря по истории Кубани” про походження назви від білоруського міста Мінськ, розташованого на вельми значній відстані від козацьких земель, видається помилковим.

14. Нижчестебліївський курінь, як і Вищестебліївський, походить від містечка Стеблів.

15. Переяславський курінь – від міста Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький – районний центр Київської області).

16. Полтавський курінь – від м. Полтава.

17. Рогівський курінь – від с. Рогів (тепер Маньківського району Черкаської області).

18. Тимошівський курінь – від с. Тимошівка (нині Маньківського району Черкаської області).

19. Уманський курінь – від міста Умань.

Двом куреням відповідають топоніми, що з різних причин викликають деякі сумніви. Це: 

1. Івонівський курінь – від с. Івонівка (тепер Могилів-Подільський район Вінницької області). Це територія відомого з часів Богдана Хмельницького Могилівського козацького полку, але на периферії козацьких земель, поза основним масивом козацьких поселень.

2. Кущівський курінь – від села Кущівка, що на території нинішнього Царичанського району Дніпропетровської області. Розташоване на території Протовчанської паланки Вольностей Війська Запорозького. Це поодинокий топонім, що знаходиться саме на запорозьких військових землях.

Виникають труднощі у визначенні походження назв, коли існують варіанти походження від отаманів-засновників і від населених пунктів:

1. Величківський курінь має чотири варіанти:

а) від отамана Івана Іваненка-Величка (кошовий 1662 року);

б) від села Величківка Менського району Чернігівської області;

в) від села Величківка Хорольського району Полтавської області;

г) від села Величків Новосанжарського району Полтавської області.

2. Дерев’янківський курінь має два варіанти:

а) від отамана Дерев’янка (за переказами на Кубані);

б) від села Дерев’янки Васильківського району Київської області.

3. Щербинівський курінь має два варіанти:

а) від отамана Івана Щербини (кошовий 1662 року);

б) від села Щербинівка Золотоніського району Черкаської області.

Такі ж труднощі виникають за наявності кількох схожих топонімів, а саме:

1. Пашківський курінь має три варіанти:

а) від села Пашків Бахмацького району Чернігівської області;

б) від села Пашківка Ніжинського району Чернігівської області;

в) від села Пашківка Макарівського району Київської області;

2. Сергіївський курінь має два варіанти:

а) від села Сергіївка Гадяцького району Полтавської області;

б) від села Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області.

Сумнівною є відповідність назв двох куренів дещо віддалених від козацьких земель топонімів, а саме:

1. Джереліївський курінь – від села Джерело Олевського району Житомирської області;

2. Коренівський курінь – від села Коренівка Малинського району Житомирської області
Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share

30 ( 29-04-2016 13:33:39 змінене Bragida )

Re: Топонімічна сторінка

Ярематойсамий пише:

Ренат Польовий
Про походження назв деяких куренів Запорозької Січі й Чорноморського козацького війська

1. Пашківський курінь має три варіанти:а) від села Пашків Бахмацького району Чернігівської області;

Пашкі́в — село в Україні, в Чернігівській області, Бахмацькому районі.

Засноване близько 1860-1865 роках. Першими поселенцями села були Романенко Йосип Павлович, Пашко Гаврило Гранович, Пашко Петро Гранович.

До 1918 року в селі налічувалося лише 7 дворів. Після порізки землі (1925 рік) на хутір Пашків із села Бахмач переселилися 8 сімей.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0 … 1%96%D0%B2

навіщо було "упродовж десяти років відвідувати..." ?   hmm

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

31

Re: Топонімічна сторінка

Bragida Я теж відчуваю, що там у пана Рената є натяжки. Але то ще нічого. Була одна історичка, яка намагалася Щербинівський курінь пов'язати з Щербинівкою на Донеччині.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

32

Re: Топонімічна сторінка

Дніпровський журналість Микола Чабан про топоніміку та революції https://www.youtube.com/watch?v=VFEeezC … e=youtu.be

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

33

Re: Топонімічна сторінка

Вы правильно задали вопрос здесь http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 36#p146236
А здесь Ваше сообщение лучше удалить

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share