Тема: Топонімічна сторінка
Запис у документах, де балку названо "Березняговатая", наштовхнуло на таку версію походження назви й балки, й слободи на ній, яка зараз відома як смт Березнегувате Миколаївської обл.Відразу ж вибачаюся перед всіма, якщо ця версія відома й без мене, бо я дуже погано знайомий з українською ономастичною літературою. Я ні в кого нічого не крав, це мої власні думки.Просто почув, і на мене навіяло, бо колись на близьку тему писав. Зараз навіть не знаю, ця балка є притокою р. Висуні, чи це балка, по якій Висунь тече.Нічого не шукав, не дивився - не осуджуйте! Так отож, "Березняговатая" напевно первісно звучала як "Берестнякувата". Звук -т- випав відразу, -с- у цій позіції, а також під впливом назви "береза", перейшло в дзвінке -з-. Отож, дуже бистро, протягом 2-3 поколінь "Берестнякувата (балка)" перейшло в "Березнякувата". В російськомовних записах відповідно - "Березняговатая", але, мабуть є й "Березняковатая". У цій позіції -к- може сприйматися як російский -г-. Берестняк - невеликий лісок (байрак,перетика, перещепина), у якому ростуть дерева роду берест, він в'яз, він ільм, він же карагач. На Подніпров'ї більше всього була відома назва берест(ок). Ця порода з великих дерев найдалі заходить у степову смугу і часто є основною у байрачних (по балках та яругах) лісах з домішком дуба, верби білої та ін., глоду, ясену, чорноклену, терну, бруслини, бузини чорної, шипшин. Суфікс -уват- утворює прикметники з значенням "порослий такою-то рослиною, багатий тим-то". Такі топоніми відомі на Півдні України та на Кубані - Комишувата (коса), Очеретувата (балка), Кущуватий (лиман), Мачмалуватий (хребет), Осичкувата (щіль), Кисличкувата (щіль). Озеро, яке існувало між р.Кубань та центром нинішнього Краснодара, називалося Оріхувате (рос. Ореховатое), бо воно щоліта заростало водяним горіхом. А острів у тодішній поймі Кубані в документах названо "Березовский", але то, мабуть, переінакшене "Берестовий", бо вікові берести на ньому й досі ростуть, а беріз і близько не було, поки в лісопарку Красний (Панський) Кут їх у 1960-х рр. не насадили. А на високому острові у ті ж часи було влаштовано смітник (для краснодарців - за м'ясокомбінатом та авторинком). Назв, які походять від "берест" чимало. Гриби, які по-російські називаються вешенка у нас називалися берестянки, бо вони укривали старі берестові стовбури (також тополеві). Відоме передмістя Новоросійська Мисхако (Мала Земля, винзавод) в перекладі з натухайсько-шапсузького діалекта черкеської мови теж "Берестова Балка". Так раніше називався аул та річечка, а тепер село, ріг на Чорному морі, винфірма. Згаданий нами документ розповідає про трагічну подію - на Березнягуватій балці після дощів пішла велика вода і утопився місцевий житель. Замічено, що байрачні ліси й ростуть саме по таких балках, а не по зовсім сухих.