1 ( 18-05-2014 15:38:45 змінене BBrodiaga )

Тема: Чернявский / Чернявський

Здравствуйте.

Быть может кто-то что-то знает...

Ищу сведения о Чернявском Борисе Львовиче
Родился в 1901 г. Уроженец г. Александрия Кировоградская область...
Инженер. Закончил Бакинский политех.

Быть может кто-то владеет какой-либо информацией о Софье Львовне Чернявской?
Это младшая сестра Бориса Львовича.
В замужестве фамилия - Усталая (Буйшас). Жила на Крещатике в Киеве. Последнего мужа звали Яков Моисеевич...

Сведения на данный момент скудные... Надеюсь что-то разыскать...

Спасибо.

Ищу сведения о Чернявский Борис Львович 1901 г.р. Уроженец г. Александрия, Кировоградская область, Украина.
А также Усталая (Буйшас) Софья Львовна (урожденная Чернявская)...
Thanks: Balakyn1

Share

2 ( 20-06-2014 08:14:56 змінене kbg_dnepr )

Re: Чернявский / Чернявський

А что за сведения Вам нужны?
Если Вы ищете потомков, то это, скорее, на "Одноклассники", в Фейсбук или "ВКонтакте". Современников можно поискать здесь www.nomer.org/allukraina/
Если вас интересует семья и более широкая родня, то тут, мне кажется, в первую очередь надо обработать данные "Мемориала" lists.memo.ru/index24.htm и ОБДМ obd-memorial.ru/html/search.htm? … ;y=&r=

Это, конечно, очень непросто - фамилия распространенная, и среди репрессированных, и среди потерь ВОВ Чернявских сотни, но если Александрия была "родовым гнездом" семьи, то земляки могут оказаться не просто однофамильцами, а родственниками.

А если Вам нужны предки (или информация о жизни конкретных людей), то тогда Вам в архивы...

В поиске конкретных людей могут помочь фотографии - я несколько раз сталкивалась со случаями, когда народ узнает родню по фото...

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

3

Re: Чернявский / Чернявський

Клировая ведомость 1867, ЦГИАК, Златоустовская церковь с. Пивни ( (в приход входят село Пивни, деревня Дмитровка, деревня Волица)

Просфорня Евфросиния Феодорова Чернявская
Священническая дочь – девица, определена на сию должность 7 марта 1866
года  -  25
Кто какого поведения -  Очень хорошего

Share

4

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКА Ганна Дмитрівна, 1909 р., м. Кривий Ріг Катеринославської губ., українка, позапартійна, малописьменна, санітарка амбулаторії, м. Кривий Ріг. 11.12.1946 р. як соціально-небезпечний елемент заслана до Казахстану на 5 р. Реабілітована 26.02.1996 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Антон Ілліч, 1869 р., м. Ржищів Київської губ., українець, селянин, позапартійний, освіта середня, бухгалтер Криворізької середньої школи № 1. 13.12.1937 р. звинувачений у шпигунстві на користь Польщі, розстріляний. Реабілітований 08.06.1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Василь Антонович, 1887 р., с. Софіївка Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, головний бухгалтер 22-ї дистанції шляху Сталінської залізниці. 10.03.1938 р. звинувачений в участі у к/ рев. організації, розстріляний. Реабілітований 29.08.1956    р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Данило Власович, 1892 р., с. Михайлівка П'ятихатського р-ну Дніпропетровського округу, українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, робітник ст. Рядова Сталінської залізниці. 25.06.1931 р. як соціально-небезпечний елемент засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 17.01.1990 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Дорофій Климентійович, 1913 р., с. Єлизавето-Кам'янка Дніпропетровської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта початкова, завідуючий молочним пунктом в с. Березанівка Криничанського р-ну. 23.08.1937 р. звинувачений в к/рев. діяльності, 28.08.1937 р. розстріляний. Реабілітований 19.04.1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Іван Абрамович, 1884 р., с. Вербки Павлоградського округу, українець, з селян, позапартійний, малописьменний, селянин-одноосібник. 06.02.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 01.10.1998 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Іван Леонтійович, 1908 р., с. Лозуватка Криворізького округу, українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, селянин-одноосібник. 25.03.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 20.05.1998 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Йосип Семенович, 1900 р., м. Катеринослав, українець, робітник, позапартійний, освіта початкова, слюсар вагонної дільниці ст. Дніпропетровськ Сталінської залізниці. 09.02.1944    р. звинувачений в а/рад. агітації, позбавлений волі на 5 р. Реабілітований 16.04.1992 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Олександр Асонович, 1880 р., с. Антонівка Мокро-Калигірського р-ну Київської обл., українець, з службовців, позапартійний, освіта початкова, бухгалтер відділу робітничого постачання тресту «Марганець». 26.01.1937 р. звинувачений в а/рад. пропаганді, ув'язнений до ВТТ на 3 р. Реабілітований 28.02.1992 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Олександр Степанович, 1904 р., с. Великотарасівка Томаківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, з поміщиків, чл. ВКП(б) з1927 по 1937 рр., освіта початкова, заступник голови Котовського райвиконкому. 14.11.1937    р. звинувачений в участі у к/рев. організації, розстріляний. Реабілітований 09.01.1957 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Пилип Федорович, 1884 р., с. Гуляйполе Олександрівського повіту Катеринославської губ., українець, з селян, позапартійний, малописьменний, без певного місця роботи. 14.10.1929    р. звинувачений в к/рев. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 31.05.1999 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Спиридон Омелянович, 1882 р., с. Комісарівка П'ятихатського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, неписьменний, хлібороб-одноосібник. 17.10.1932 р. звинувачений в участі у к/рев. організації, ув'язнений до ВТТ на 5 р. Реабілітований 21.07.1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Томаш Томашевич, 1886 р., с. Свирани Віленської губ., Литва, поляк, селянин, чл. ВКП(б) до 1935 р., освіта початкова, бригадир паровозного депо ст. Дніпропетровськ Сталінської залізниці. 07.07.1938 р. звинувачений в к/рев. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 16.01.1957 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Трохим Гнатович, 1893 р., с. Всесвятське Новомосковськом р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, в 1932 р. селянин-одноосібник, в 1937 р. колгоспник с/г артілі «Червоний повстанець» Новомосковськом р-ну. 19.11.1932 р. звинувачений в шкідництві, ув'язнений до ВТТ на 10 р. 03.09.1937 р. звинувачений в к/рев. діяльності, 07.09.1937 р. розстріляний. Реабілітований 26.10.1957 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Яків Митрофанович, 1900 р., с. Широке Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, робітник рудника ім. Чубаря Кривбасу. 15.04.1938 р. звинувачений у належності до к/рев. організації, розстріляний. Реабілітований 08.01.1957 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

5

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ОНОПРІЙОВИЧ, 1918 р.н.,
с.Торговиця, українець, освіта неповна середня, телеграфіст Новоархангельського поштового відділення. Заарештований 9.11.1936 Підвисоцьким РВ НКВС (“входив до складу контрреволюційного угруповання, що проявляло свої ворожі дії до радянської влади, організатор написаного Гульком контрреволюційного змісту листа на ім’я секретаря Підвисоцького райпарткому тов.Мартишкіна; тримав з метою підробки документів чисті бланки зі штампом та печаткою Новоархангельського райвідділу зв’язку” - див. Гнат Гулько, Василь Севостьянов). Засуджений 15.07.1937 Київським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Спецколегією Верховного суду УРСР 7.09.1937 справу припинено за недоведеністю звинувачень, з-під варти звільнений. Батько у 1932 році за контрреволюційну агітацію засуджений до 8 років концтабору. (14032 - П)

ЧЕРНЯВСЬКИЙ ПОТАП ЯВДОКИМОВИЧ, 1905 р.н.,
с.Тритузне Солонянського району Дніпропетровської області, українець, освіта вища (Полтавський сільськогосподарський інститут, 1931), член ВЛКСМ до 1931 року, проживав на ст.Затишшя Котовського району Одеської області, завідувач насіннєвої лабораторії Новоархангельського району, агроном. Заарештований 23.08.1936 Фрунзівським РВ НКВС (“з комсомолу виключений за незгоду з генеральною лінією партії, зокрема примусовим насадженням колгоспів і ліквідації куркулів як класу; з 1936 року почав писати вірші проти неправильної земельної, кооперативної, податкової політики; вважав, що податки треба брати із засобів виробництва, землі, а не з колгоспників; ідеалізував позиції і вчинки Зінов’єва й Троцького”). Засуджений 3.11.1936 Одеським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 22.06.1992 Генеральною прокуратурою України. (П - 13342)

Thanks: BBrodiaga1

Share

6

Re: Чернявский / Чернявський

Блоги
Юрий Бутусов
14.03.16 08:46

Первая жертва войны на Донбассе

13 марта 2014 года. Это он первая жертва войны на Донбассе - Дмитрий Чернявский.

5 марта в Донецке прошел последний мирный митинг за единую Украину. После этого 6 марта силовые структуры предприняли попытку навести порядок - и 6 марта был задержан Павел Губарев, а также более 70 захватчиков здания Донецкой облгосадминистрации. Украина начала мобилизацию, разрушенное государство начинало складывать себя заново и предпринимать первые действия.

Но российские спецслужбы понимали, что воевать против против своих Донбасс не станет, если людей не подтолкнуть к насилию, если не спровоцировать бойню, и не разогнать людей по разным окопам. Чтобы в Донецк пришла война нужна была кровь.

Чтобы мертвые и абсурдные лозунги защиты русскоязычных от страшных "правосеков" перестали вызывать смех, надо было развести людей по разные траншеи. Надо было окропить кровью циничную и примитивную ложь, в которую уже сейчас никто не верит. Надо было резать по-живому, чтобы люди прекратили разговаривать если не согласны, а брали оружие и стреляли друг в друга.

После 5 марта в Украину началась заброска большого числа российских агитаторов, которые приезжали целыми автобусами, для создания организационного ядра Антимайданов. Спецслужбы их легко вербовали среди подконтрольных националистических прокремлевских организаций. 10 марта в Донецке контрразведка СБУ задержала первого российского гражданина, прибывшего в Донецк для участия в антиукраинских акциях - Вячеслава Негриенко. Однако в целом СБУ не смогла ликвидировать многочисленные террористические структуры российских боевиков.

13 марта в Донецке была организована кровавая провокация. Многие участники проукраинского митинга понимали, что они рискуют собой. Они видели как пророссийские боевики собираются в отряды. Каждый кто вышел в тот день на митинг за Украину совершил гражданский подвиг. Но настоящий героизм проявили те парни, которые взяли на себя ответственность за охрану украинского митинга - все они были из Донецка, среди них наиболее известны "ультрас" "Шахтера".

Милиция не пыталась задержать нападавших боевиков, не сумела остановить нападение и не предприняла мер к их задержанию. С большим трудом и не сразу она лишь обеспечила эвакуацию части пострадавших. В результате пролилась кровь. Дмитрий Чернявский, активист донецкой "Свободы", погиб... Эта кровь и стала линией фронта, которая постепенно пролегла по всем городам и селам Донбасса, и сейчас по обе стороны этой линии стоят украинская и российская армии.

Огромное уважение всем украинцам Донбасса, которые в таких тяжелых условиях сделали все возможное и невозможное, чтобы отстоять Украину - даже ценой своего здоровья и ценой своей жизни. Мы не забудем.

http://storage1.censor.net.ua/images/3/4/5/3/345310b59666c03439d3a7aa046dd107/640x713.jpg
http://storage1.censor.net.ua/images/8/0/8/1/80818c10e9fb91da74cea34e77832736/620x369.jpg

Источник: censor.net.ua/b2046

Share

7

Re: Чернявский / Чернявський

Чернявський Трохім Викторович
1901 – жовтень, 25, 1937
Із світло-коричневої папки, начиненої до розбухлості компроматом, зі штампом грізної організації, від назви якої віє і сьогодні смертельним страхом, можна довідатись про трагічну долю одного з тисяч «активних» членів підпільної антирадянської націоналістично-терорис- тичної організації Трохима Вікторовича Чернявського. Цій справі понад півсотні літ. Від часу папір трохи пожовк, став ламким, тексти, написані чорнилами, дещо вицвіли. Але кожен папірець цієї папки перегортаєш з жахом, а коли читаєш матеріали допитів, очних ставок, звинувачувальний висновок, вирок, розписку про розстріл, робиться моторошно, хочеться заволати на весь світ: «Люди добрі! Бережіться нових інквізиторів. Хай то буде остання чор- на сторінка в багатостраждальній нашій історії».
Ще і ще раз перечитую документи слідчої справи за номером 817 і переді мною постає постать молодої людини (йому в ту пору сповнилось лише тридцять шість літ), яка потра- пила в лабети запопадливих енкавеесівців, які зуміли досить швидко вибити із своєї жертви сфабриковані зізнання. Складається враження, що Трохим Чернявський з дивною посміш- кою сам себе обумовлював, зізнавався у злочинах, які йому шив «білими нитками» слідчий. Аж не віриться, що колишній партизан, червоноармієць раптом став слабодухим, безвольним, погоджувався з безглуздими, надуманими злочинами, які він ніби-то чинив проти своєї Бать- ківщини, радянської влади, яку завойовував і боронив у громадянську. Ймовірно, що хитрий, підступний слідчий зумів умовити Чернявського підписати протокол допиту, в якому він чистосердечно зізнався у скоєному в замін на збереження йому життя. На допитах «ворогів народу» сталінські опричники часто вдавались до підлої практики, коли на обмін за життя підсудні оговорювали себе в усіх смертних гріхах. На цей підлотний гачок ловилось багато жертв застінних тортур. Та кінець був один – розстріл. Так сталось і з Чернявським, хоч той в останньому своєму слові на закритому засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР 24 жовтня 1937 р. слізно просив суд дарувати йому життя. Але прохання підсудного, як ка- жуть, повисло в повітрі. Спектакль «законності» було розіграно. Через кілька хвилин вирок оголошено. Кожне його слово било без промаху: Чернявського Т.В. засудити до вищої міри покарання – розстрілу, з конфіскацією майна, що йому належить. Вирок остаточний, і на ос- нові постанови ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. підлягає негайному виконанню. Наступного дня, 25 жовтня 1937 р., Трохима Вікторовича Чернявського було розстріляно. Сьогодні не ві- домо ні місце страти, ні місце його поховання. Лише в папці підшита довідка про виконання вироку, яка засвідчує, що це вчинено саме того дня в місті Києві.
Хто ж такий Чернявський? Якого він роду-племені? В чому його вина? За що приречений до страти? Може він з панів-кровопивців, які споконвіку сиділи на шиї трудового люду? Чи може з офіцерської еліти, якій поперек горла стала влада рад? Із скупих біографічних відо- мостей, що зафіксовані в слідчій справі та в кількох партійних документах того часу, а такожз матеріалу пошукової групи Селещинської середньої школи, очолюваної вчителем-ентузіас- том Валерієм Яковичем Іваняковим, вдалося до певної міри відтворити бурхливий життєвий шлях героя цього нарису.
В невеличкому степовому селі Латишівка, що неподалік Селещини, колишнього Кос- тянтиноградського повіту Полтавської губернії жила бідняцька сім’я Віктора Чернявського. Селянська хата, хлівець та шматок городу, де й курці ступити ніде – оце й усе його багатст- во. Односельці жартома говорили: «Хоч бог і поскупився для Віктора ґрунтом та худобою, однак на дітей розщедрився». Жінка Віктора – Ганна Максимівна народила йому цілу купу дітей: дванадцять синів і шість дочок. Щоправда, не всі виросли, вийшли в люди. Не дарма люди тоді казали: «Бог дав, бог і взяв». Зараз майже неможливо точно встановити, хто з ді- тей Чернявських коли народився. Що ж до Трохима, то рік народження вказується в кількох документах слідчої справи – 1901-й. А от місяць і число – невідомі. Ймовірно всього, малий Трохимко взимку ходив до школи, а влітку підробляв на шматок хліба. Доля селянських ді- тей тоді була однакова. З малих літ нелегке життя привчало до праці. Коли грянула револю- ція, Трохиму сповнилось шістнадцять літ. Він уже трудився чорноробочим на цукроварні. Боротьба повсталого народу захопила в небезпечний вир юнака Чернявського. Незабаром він – у 2-й партизанській бригаді, яку очолювали Огій, Матяш та Лісовик. Народні месники робили сміливі рейди по тилах денікінських військ. Партизан Трохим Чернявський хоробро бився з біляками. Не раз командир Костянтин Матяш хвалив його за відвагу й кмітливість. Через дев’ятнадцять років лиха доля їх зведе у спецкорпусі київської в’язниці, де на очній ставці колишнього партизана і його командира слідчий буде вибивати у них зізнання, що ще в громадянську вони підтримували Петлюру. Читаєш такий запис у протоколі допиту і ду- маєш, що творилось у душах жертв, коли їм пришивали вигадані злочини, коли біле робили чорним, чесних, відданих революції людей записували до небезпечних «ворогів народу».
Нарешті братовбивча війна закінчилась. Вволю напившись крові, люди кінець-кінцем схаменулись, бо довкола одні руїни і запустіння. Трудові руки заскучали за молотом і плу- гом. Трохим Чернявський теж повернувся у рідне село. Вчорашнього партизана, а потім чер- воноармійця призначають головою Новотагамлицької сільради. Нелегко йому працювалось. Партизанські замашки давали себе знати. Бідняки підтримували його, а середняки та замож- ні селяни дивились на нього скоса, писали анонімки. З Малої Перещепини, яка тоді була райцентром, частенько навідувались керівники для перевірки скарг, однак чесність і прямота голови сільради змушували їх повертатись ні з чим. Хоч такі відвідини начальства лише псу- вали настрій Чернявському. В 1926 р. Трохима Вікторовича приймають в партію більшови- ків. А через три роки він – курсант райпартшколи. Про подальші службові переміщення Чер- нявського не вдалось мені довідатись. Ні в слідчій справі, ні в інших партійних документах не відображено цей період його життя.
Драматичні події для Трохима Чернявського почались розкручуватись з самого почат- ку тридцять п’ятого. Тоді він працював директором Полтавського краєзнавчого музею. Ось в ту пору міський партійний комітет і виявив, що колектив цього ідеологічного закладу засмічений класово-ворожими елементами. Частину музейних працівників було звільнено з роботи. Директор розумів, що дії ці були свавільні. Намагався відстояти, захистити окре- мих працівників. Особливо став горою за Никифора Харитоновича Онацького, який знався на музейній справі. Відстоювання колишнього есера Онацького дорого коштувало для Чер- нявського. За ігнорування рішення парторганізації і міськпарткому його було виключено з членів ВКП(б). Партколегія КПК при ЦК ВКП(б) по Харківській області, куди він звернув- ся з апеляцією, підтвердила постанову Полтавського міського партійного комітету. Та це був тільки початок розправи над непокірним директором. Негайно нагрянула «авторитетна» комісія, яка встановила, що відділ феодалізму навмисне побудований в контрреволюційно- націоналістичному дусі. А вчинив це з далеким ворожим прицілом замаскований есер Она-цький, якого в усьому підтримує і розділяє його погляди Чернявський. Тому й горою став на його захист. Звичайно, за такий злочин директора звільняють з роботи і арештовують. За тюремними ґратами Трохим Вікторович просидів п’ять з половиною місяців. Зараз важко встановити, як йому вдалося вислизнути із пазурів сталінських опричників. Думається, його випустили лише тому, що то був ще не страшний тридцять сьомий, коли проводились по- головні арешти, коли кожному управлінню НКВС доводились плани виявлення і знешкод- ження «ворогів народу», і сталінські есесівці старались один поперед одного доказати свою пильність, відданість, заслужити у свого начальства похвалу, нагороду, новий чин. Конвейєр репресій працював на повну потужність. Виїзні військові колегії, трійки засідали без пере- починку, пачками штампувались вироки і без зволікань відправлялись на той світ тисячі й тисячі безвинних.
Як тільки вийшов Чернявський на волю, він влаштовується на посаду методиста відділу кадрів набудівництві Полтавської трикотажної фабрики. Танедовго він тут трудився. В грудні 1936 р. керівництво будови позбувається його як такого, що не викликає політичної довіри. Певний час полишається без роботи. Куди не поткнеться, всі відмовляють, як ка- жуть, подалі від гріха. Добре, що дружина працювала куховаркою в одній з їдалень. Несолод- ко жилось. Молодий, здоровий чолов’яга, а доводиться сидіти дома. Та ще троє малолітніх дітей. Всі дівчатка. Найстаршій Марії–тринадцять, Олі– одинадцять, а найменшій Галочці – всього півроку. Нарешті, в березні 1937 р. Трохиму Вікторовичу вдається влаштуватись напосаду експедитора вПолтавському аґентстві головного управління автотракторної промисловості. Постійні роз’їзди, бо в його обов’язки входило доставляти запчастини для тракторів і автомобілів в МТС, колгоспи і радгоспи. Та Чернявський радий був і такій роботі. Надіявся, що згодом доведе свою безвинність, повернеться в ряди комуністів, бо недарма в громадянську бився за краще життя і долю. Вірив, що ось ця прикра помилка нечесних лю- дей буде виправлена. Вірив, безмежно вірив у свою справедливу радянську владу.
А тим часом над Трохимом Вікторовичем повис смертельний зашморг. 21 вересня 1937 р. начальник 4-го відділу Полтавського міського відділу НКВС старший лейтенант держбез- пеки Ананій Гнатович Лазуренко підписав постанову на арешт та етапування Чернявсько- го до Києва у розпорядження НКВС УРСР. Прокурор міста Уманець того ж дня санкціонує цей акт. В документі зазначалось, що Чернявський Т.В. – активний член націоналістичної контрреволюційної організації підлягає негайному арешту, бо, перебуваючи на волі, може сховатись від слідства.
В ніч на 22 вересня три молодики в міліцейській формі навально загупали у двері квар- тири Чернявського, який мешкав у будинку на подвір’ї музею. Ввірвавшись в оселю, вони почали ретельний обшук. Нехитре хатнє майно перевернули догори дном, але нічого компро- метуючого не знайшли. Та й що можна було відшукати у чесної людини? Протокол обшуку, який зберігається в папці, засвідчує, що при арешті Чернявського було вилучено паспорт, партійний, профспілковий та військовий квитки, приватні листи, брошури Радека, Любчен- ка, опис його трудової діяльності та кожану кобуру від револьвера «Маузер». Мабуть, Тро- хим Вікторович зберігав її як пам’ять тривожних літ громадянської.
Тут мені хочеться зробити невеликий відступ. Важко зараз навіть збагнути ту обстановку, що панувала в країні, коли ніхто не був гарантований від репресій, в тому числі і ті, хто її здій- снював. Так сталось і з винуватцем беззаконня, старшим лейтенантом держбезпеки Лазурен- ком, який кинув Чернявського (та й не тільки його) у жерло кривавої м’ясорубки, а через рік і сам потрапив до неї. Сталінські скорпіони самі себе знищували.
Але повернемося до трагічних подій, що розкручувались після арешту Чернявського. Че- рез три дні він уже сидить у камері спецкорпусу київської тюрми. А 10 жовтня – перший упереджений допит. Тільки тут в’язань збагнув, які страшні злочини йому інкримінує слід- чий. По його справі проходили Матяш, Лісовик, Огій, Демченко, Хвиля, Онацький, ОлійникСемирот, Ситник, Степанов, Прибега, Решетник. Майже всі вони розділили трагічну долю Чернявського.
Коли читаєш протокол допиту, то робиться не по собі. Навіть далекій від юриспруденції людині кидається у вічі фальш, вигадки, чистої води нісенітниця, провокаційні питання. Вся справа Чернявського від початку до кінця шита «білими нитками». Яка вина його була в тому, що він перебував у партизанському загоні Матяша? Так ні. Бач, з того часу тягнеться контрреволюційна ниточка. Звичайно, згадали йому й відділ феодалізму, який з ворожою ме- тою був скомпонований в «націоналістичному дусі». А коли працював методистом у відділі кадрів, то «за завданням підпільного центру навмисне так комплектував школи і курси, щоб зірвати підготовку спеціалістів для спорудження трикотажного комбінату». Ще більшої шко- ди завдавав Чернявський країні, як влаштувався на роботу експедитором. Він «спеціально змішував і розгублював деталі для автомобілів, тракторів, комбайнів, щоб зривати ремонт техніки». Ані вагомих фактів, ні письмових чи речових доказів, та вирок один: куля в лоб згідно статей 54–7, 54–8 та 54–11 КК УРСР.
А рівно через двадцять два роки Військова колегія Верховного Суду СРСР відмінила справу Чернявського Трохима Вікторовича за відсутністю складу злочину. В ту хрущовську пору були реабілітовані в громадянському відношенні і всі ті, хто проходив по справі Чер- нявського.
Однак ще довгі роки Трохим Вікторович лишався поза партією. 25 квітня 1991 р. бюро Полтавського обкому Компартії України реабілітувало його в партійному відношенні.
Восени того ж року громадськість Полтави, колектив краєзнавчого музею широко відзна- чили соту річницю з дня заснування цього шанованого закладу культури. Впродовж всього цього періоду тут трудилось чимало хороших фахівців музейної справи і серед них здібних керівників. Саме вони полишили добрий слід на ниві збирання, збереження і вивчення іс- торії рідного краю. Трохим Вікторович Чернявський, будучи директором музею, теж вніс свою частку в загальну справу. Тож в ювілейний день згадували і його щирим словом.
Віриться, що, прочитавши цей матеріал, з теплотою спам’ятають його і в Латишівці, де він народився, і в Машівському та Новосанжарському районах, в Полтаві. Можливо, є хтось в живих, котрий знав Чернявського чи зустрічався з ним. Почути про нього живу згадку сучасників тих грізних літ було б справжньою знахідкою. Хочеться, щоб пам’ять про Тро- хима Вікторовича Чернявського – жертву сталінського геноциду не загубилась в людській суєті!
Іван Наливайко
Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга п'ята.

Share

8

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Тимофій Олександрович, 1886 року народження, с. Гоголів Броварського району, українець. Проживав у с. Гоголів, селянин-одноосібник. Рішенням місцевих органів влади розкуркулений у 1932 році. Реабілітований у 1991 році.

РІ Київська обл. Кн.3

Скок, Кайдан, Гамалій, Кроль, Шевченко, Васюк, Музиченко (Чернігівська губ.)
Примо (Полтавськая губ.)
Горбов, Сергеєв (Орловськая губ.)

Share

9

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИИ КУЗЬМА ПЕТРОВИЧ, 1911 р.н.,
с.Помічна, українець, освіта 5 класів, проживав у селищі Комінтерн Олександрійського району, робітник радгоспу “Комінтерн”. У червні 1940 року був засуджений до 5 місяців неволі, строк відсидів. Вдруге заарештований 18.07.1941 Олександрійським РВ НКВС (у липні 1941 року 150 голів худоби радгоспу “Більшовик” погнав на схід, біля с.Куколівка Олександрійського району кинув напризволяще і вернувся додому). Засуджений 2.03. 1942 контррозвідкою НКВС Казахської РСР до розстрілу. Із кіровоградської в’язниці етапований у тюрму №17 м.Усть-Кам’яногірська, де й помер 21.08.1942. Управлінням НКВС Східно-Казахстанської області 14.01.1943 справу припинено. (П - 4870)

Thanks: BBrodiaga1

Share

10

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Антон Григорович,
1889 р.н., уродженець Чернігівської області,
проживав у м. Кролевець, українець, освіта вища
– закінчив Казанський університет і духовну
семінарію, священик без парафії. Арешт
19.08.1936. Чернігівським обласним судом
15.02.1937 за ст. 54-12 КК УРСР засуджений до
позбавлення волі на 2 роки. Верховним Судом
УРСР 5.04.1937 справа закрита. (ГДА УСБУ в СО,
спр. П-12005*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

11

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ БОРИС МАТВІЙОВИЧ, 1901 р.н.,
м.Кіровоград, єврей, освіта початкова, член ВКП(б) до 1935, друкар. Заарештований 8.08.1936 Кіровським міськвідділом НКВС (контрреволюційна троцькістська діяльність). Засуджений 13.05.1937 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Особливою нарадою МДБ СРСР 9.05.1952 висланий на поселення до Комі АРСР. Реабілітований 9.04.1960 Кіровоградським облсудом. (П - 5066)

ЧЕРНЯВСЬКИЙ ВАСИЛЬ МАРКОВИЧ, 1907 р.н.,
м.Кіровоград, українець, письменний, без певних занять. Заарештований 28.06.1932 Зінов’євським МВ ДПУ (“продовольчі проблеми у Зінов’євську при проведенні хлібозаготівельної кампанії 1931 року викликали у 1932-ому випадки розкрадання продвантажів як неорганізованим населенням під час транспортування вантажів вулицями міста, так і організованими у 50 душ групами, які оточували амбари і склади з хлібом; репресивні методи не дали результатів - весною міліціонери застрелили 3 робітників, але крадіжки продовжувались; у червні 1932 року міськвідділом ДПУ була ліквідована група, яка організовано крала продовольчі вантажі з державних сховищ і перепродувала їх на ринках; окремі учасники мали зброю - при обшуку вилучено обріз із 4 патронами і наган із 24 патронами; групу очолювали Василь Чернявський, який представляв себе співробітником ДПУ, і Павло Толмач” - див. Павло Толмач, Олександрійський район, книга четверта). Засуджений трійкою колегії ДПУ УРСР 21.09.1932 до розстрілу. Разом з Павлом Толмачом втік із Зінов’євської тюрми. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11596)

Share

12 ( 31-08-2021 13:22:43 змінене litar Л )

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ
Володимир Данилович, 1892, с. Успенівка,  м. Запоріжжя. 4т
Іван Леонтійович, 1898, с. Білоцерківка, с. Різдвянка. 1т
Костянтин Микитович, 1890, с. Павло-Кічкас. 3т
Пимон Петрович, 1893, Полтавська обл., с. Островське. 1т
Семен Полікарпович, 1893, м. Токмак. 1т
Трохим Маркович,* 1875,  с. Воскресенка. 2т
Федір Данилович, 1903,  с. Воскресенка. 2т
Федір Семенович, 1914, м. Пологи, м. Гуляйполе. 4т
ЧЕРНЯВСЬКИЙ (КОЛЯДА) Іван Трифонович, 1918, с. Миропіль, с. Гайчур.  3т
www.reabit.org.ua/books/zp/

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: BBrodiaga1

Share

13

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Іван Олексійович народився 1880 р. у с. Гусарівка Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Волохів Яр Балаклійського р-ну Ізюмського окр. Священик. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 25 лютого 1930 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито Ізюмським окрвідділом ДПУ 31 березня 1930 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Трохим Касянович народився 1902 р. у с. Корулька Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, член ВКП(б) до 1931 р. Проживав у комуні «Реконструктор» Барвінківського р-ну Харківської обл. Член комуни «Реконструктор». Заарештований 18 грудня 1932 р. за к.-р. діяльність (ст. 5411 КК УСРР) і 27 квітня 1933 р. звільнений з-під варти на підписку про невиїзд, справу закрито Харківським облвідділом ДПУ у 1933 р. (ст. 197 КПК УСРР).

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Федір Сидорович народився 1891 р. на хут. Берестовий Павлоградського пов. Катеринославської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Поди Лозівського р-ну. Селянин-одноосібник. У 1929 р. майно конфісковано, позбавлений виборчих прав. Заарештований 1 березня 1931 р. за к.-р. агітацію на селі (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 23 квітня 1931 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 29 вересня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Share

14

Re: Чернявский / Чернявський

Об отыскании движимых и недвижимых имений и из них по первому имущества и капиталов
По сообщениям губернских правлений
1. Виленкского: принадлежащих нижепоименованным 136 мятежникам, к коим в течении годового рока публикации ликвидационной комиссии никто не предъявил претензии, с тем, чтобы если мерами правительства в последствии будет что-либо открыто, то таковое имущество обращено было бы без всякого спора в казну, а именно: Чернявский Антон

Вятские губернские ведомости, № 2, января 8 дня 1838 г., суббота

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: BBrodiaga1

Share

15

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСКИЙ ВИКЕНТИЙ рядовой Томской сборной команды. † 15 апреля 1867 г. в возрасте 59 лет в Томском батальонном госпитале. Холост.
ЧЕРНЯВСКАЯ ЕЛЕНА дочь Викентия, ссыльного арестанта с парохода № 12. † 18 августа 1878 г. в возрасте 2 лет 6 месяцев.
ЧЕРНЯВСКАЯ МАРЬЯ поселенка Семилужной волости Томского округа. † 8 августа 1841 г. в возрасте 53 лет.

КАТОЛИЧЕСКИЙ НЕКРОПОЛЬ ГОРОДА ТОМСКА (1841—1919 гг.)

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

16

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Іван Григорович, народився 1900 р. у с. Лапинка Катеринославської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт., у 1930—1935 рр. член ВКП(б). Проживав у с. Піски Ізюмського р-ну Харківської обл. Статистик центральної контори Ізюмського бурякорадгоспу. Заарештований 14 серпня 1936 р. за к.-р. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і Харківським облсудом 25 січня 1937 р. засуджений на 3 роки позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 1 рік. Реабілітований 22 липня 1994 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Сергій Єлисейович, народився 1892 р. у м. Катеринослав Катеринославської губ. Українець, із селян, освіта середня, позапарт. Проживав у с. Надеждівка Барвінківського р-ну Харківської обл. Робітник краматорського заводу ім. Сталіна. Заарештований 2 листопада 1936 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і Харківським облсу-дом 8 квітня 1937 р. засуджений на 3 роки позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 1 рік. Реабілітований 14 квітня 1995 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Share

17

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Онуфрій Михайлович, 1912 р. н., с. Вовчківці Снятинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Вовчківці, селянин. Заарештований 18.05.1944. Звинувачення: член ОУН, зв’язковий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.10.1944 засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 14.11.1944, місце поховання невідоме. Реабілітований 23.09.1993. (12408 П).

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Петро Юрійович, 1903 р. н., с-ще Яблунів Косівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с-щі Яблунів, робітник рай-лісгоспу. Заарештований 30.12.1948. Звинувачення: здав 30 кг зерна для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.01.1949 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 17.11.1992. (10306 П).

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Федір Миколайович, 1912 р. н., с. Шепіт Косівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Шепіт, робітник артілі «Гуцульщина». Заарештований 06.05.1946. Звинувачення: допомагав матеріально УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 28.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 03.03.1992. (7475 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Share

18

Re: Чернявский / Чернявський

Чернявская Елена Петровна – акушерка Ольвиопольского участка
1910, Весь Елисаветград, с. 182

Thanks: BBrodiaga1

Share

19

Re: Чернявский / Чернявський

Чернявский Афанасий Юрьевич, на 1888 эконом Ел Духовного училища.

Весь Елисаветград, 1888. – С. 19.

Чернявский Дмитрий Иванович, нотариус. Н-Донская, с.д.

Весь Елисаветград, 1888. – С. 20.

Share

20 ( 18-02-2018 18:19:38 змінене Gordj )

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКА Євдокія Яківна, 1885 р. н., уродженка і мешканка Золотоніського р-ну Черкаської обл. Українка, б/п, неписьменна, неодружена. До арешту працювала у колгоспі. Арештована 8 липня 1937 р. Засуджена 11 вересня 1937 р. народним судом Золотоніського р-ну до 10 р. позбавлення волі за ст.ст. 78-3, 54-10 ч.І КК УРСР. Ухвалою Верховного Суду УРСР 20 січня 1938 р. вирок відмінено. Реабілітована 26 травня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Юхим Йосипович, 1901 р. н., уродженець Кам’янського р-ну, мешканець с.Ладижинка Уманського р-ну Черкаської обл. Єврей, б/п, середня освіта, одружений. До арешту працював секретарем Ладижинського райкому партії. Арештований 2 серпня 1937 р. Засуджений 14 жовтня 1937 р. виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР до розстрілу за ст.ст. 54-10, 54-8, 54-11 КК УРСР. Вирок виконано 15 жовтня 1937 р. в м. Києві. Реабілітований ухвалою військової колегії Верховного Суду СРСР від 14 жовтня 1937 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Share

21

Re: Чернявский / Чернявський

Чернявська Ганна Андріївна, 1899 року народження, м. Ковно, Польща, росіянка, освіта початкова, безпартійна. Домогосподарка. Проживала: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області. Заарештована 16 листопада 1937 року. Не засуджена. Реабілітована у 1938 році.

Чернявська Харитина Максимівна, 1899 року народження, с. Роботівка Кременчузького району Полтавської області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: сел. Ново-Слов’янськ Сталінської (Донецької) області. Не працювала. Заарештована 1 вересня 1945 року. Військовим трибуналом Південнодонецької залізниці виправдана. Реабілітована у 1946 році.

Чернявський Андрій Іванович, 1891 року народження, с. Горбачове Харцизького району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Тесляр колгоспу ім. Артема. Проживав за місцем народження. Заарештований 16 липня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 13 жовтня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Чернявський Герасим Наполеонович, 1893 року народження, с. Снідаш, Литва, литовець, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти “Бутівка”. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, вул. Григорівська, буд. № 4, кв. 3. Заарештований 6 серпня 1937 року. Особливою трійкою УНКВС по Донецькій області 15 жовтня 1938 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Чернявський Григорій Іванович, 1897 року народження, с. Дмитрівка Сніжнянського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Дмитрівка Сніжнянського району Сталінської (Донецької) області. Не працював. Заарештований 12 квітня 1942 року. Засуджений військовим трибуналом 35-ї стрілецької дивізії до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 22 травня 1942 року. Реабілітований у 1993 році.

Чернявський Григорій Миколайович, 1896 року народження, с. Асмолович Білоруської РСР, білорус, освіта неповна середня, безпартійний. Робітник машзаводу. Проживав: м. Горлівка Донецької області, вул. Рум’янцева, барак № 9, кв. 3. Заарештований 27 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 28 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання 4 лютого 1938 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1990 році.

Чернявський Григорій Федорович, 1900 року народження, с. Миколаївка Ольгинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Коваль колгоспу “Наша праця”. Проживав: х. Богданівка Старокаранського району Донецької області. Заарештований 18 жовтня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 жовтня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Чернявський Іван Данилович, 1905 року народження, м. Дебальцеве Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць 163-го гв. стрілецького полку. Заарештований 27 березня 1943 року. Військовим трибуналом 54-ї гв. стрілецької дивізії засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Чернявський Іван Петрович, 1910 року народження, м. Волноваха Донецької області, українець, освіта середня, до 1939 року член ВКП(б). Червоноармієць 253-го стрілецького полку 45-ї стрілецької дивізії. Заарештований 6 червня 1943 року. Військовим трибуналом 32-го стрілецького корпусу засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1991 році.

Чернявський Іван Юхимович, 1880 року народження, с. Миколаївка Ольгинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Колгоспник колгоспу “Нова праця”. Проживав: х. Богданівка Старокаранського району Донецької області. Заарештований 16 жовтня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 жовтня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Чернявський Йосип Іванович, 1907 року народження, Польща, Бобруйський округ, Кліпетський район, поляк, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти. Проживав: м. Горлівка Донецької області, 3 лінія, буд. № 23, х. 2. Заарештований 15 грудня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1938 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Чернявський Йосип Павлович, 1902 року народження, с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти. Заарештований 17 червня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Чернявський Лаврентій Миколайович, 1901 року народження, с. Вербки Павлоградського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти ім. Сталіна. Проживав: м. Горлівка Донецької області, шахта ім. Сталіна. Заарештований 1 жовтня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 1 листопада 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1960 році.

Чернявський Олександр Андрійович, 1893 року народження, с. Баклай Віленської губернії, Польща, поляк, освіта початкова, безпартійний. Робітник хімзаводу. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, сел. Дмитрівське, вул. Шевченка, буд. № 193. Заарештований 18 листопада 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1959 році.

Чернявський Олександр Прокопович, 1884 року народження, с. Федорівка Дніпропетровської області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Сталінської (Донецької) області. Вчитель школи. Заарештований 11 вересня 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований у 1992 році.

Чернявський Павло Абрамович, 1877 року народження, с. Селівертка Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Тесляр сільради. Проживав: с. Красногорівка Краматорського району Донецької області. Заарештований 28 грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 29 грудня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Чернявський Петро Васильович, 1888 року народження, с. Улянівка Улянівського району Сумської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Рахівник колгоспу ім. Фрунзе. Проживав: с. Яковлівка Андріївського району Сталінської (Донецької) області. Заарештований 27 лютого 1942 року. Засуджений військовим трибуналом 57-ї армії до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 15 березня 1942 року. Реабілітований у 1946 році.

Чернявський Семен Матвійович, 1899 року народження, с. Мостова Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Голова робітничого союзу. Проживав: х. Семенівка Слов’янського району Донецької області. Заарештований 6 листопада 1933 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1933 році.

Чернявський Сидір Пилипович, 1890 року народження, с. Палки Биківського району, БРСР, білорус, освіта початкова, член ВКП(б). Робітник шахти. Проживав: м. Донецьк Донецької області, шахта № 1 “Прохідка”. Заарештований 26 березня 1935 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1935 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Чернявський Степан Андрійович, 1912 року народження, с. Горбачово-Михайлівка Харцизького району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Тесляр Калінінського кар’єра. Проживав за місцем народження. Заарештований 16 липня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 серпня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Чернявський Степан Федорович, 1911 року народження, с. Миколаївка Ольгинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Колгоспник колгоспу “Наша праця”. Проживав: с. Богданівка Старокаранського району Донецької області. Заарештований 16 жовтня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 жовтня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Чернявський Тимофій Федорович, 1887 року народження, м. Маріуполь Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Технічний керівник управління порту. Заарештований 4 лютого 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Чернявський Федір Кирилович, 1911 року  народження,  Краматорський район Донецької області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: (назва села нерозбірливо)  Краматорського району Донецької області. Не працював. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1994 році.

Чернявський Федір Савелійович, 1897 року народження, Долинський район Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Артільний староста ст. Оленівка. Проживав: ст. Оленівка Волноваського району Донецької області, будинок 104 км. Заарештований 26 грудня 1932 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 16 березня 1933 року засуджений на 10 років у концтабір. Реабілітований у 1958 році.

Чернявський Федір Федорович, 1915 року народження, с. Олексіївка Костянтинівського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, кандидат у члени ВКП(б). Проживав: с. Олексіївка Костянтинівського району Сталінської (Донецької) області. Військовий керівник школи. Заарештований 26 лютого 1943 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджений на 7 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Чернявський Яків Опанасович, 1913 року народження, с. Єлизаветівка Снеігурівського району Миколаївської області, українець, освіта вища, безпартійний. Проживав: с. Ольгинка Ольгинського району Сталінської (Донецької) області. Директор школи. Заарештований 15 вересня 1943 року. Військовим трибуналом гарнізону м. Сталіно (м. Донецьк) засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітований у 1993 році.

Чернявський Яків Якович, 1890 року народження, с. Велянське Ізюмського району Харківської області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: м. Слов’янськ Донецької області. Робітник депо. Заарештований 24 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1940 році.

Чернявський Яків Якович, 1890 року народження, с. Іванівка Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Ново-Слов’янськ Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Не працював. Заарештований 31 серпня 1945 року. Військовим трибуналом Південнодонецької залізниці засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1995 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга восьма.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

22

Re: Чернявский / Чернявський

Чернявський Василь Костянтинович, 1900 року  народження, Сосновський район Воронезької області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. шахти № 1 Сніжнянського району Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти. Заарештований 3 липня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1963 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга восьма.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: BBrodiaga1

Share

23

Re: Чернявский / Чернявський

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Олександр Іванович, 1883 р.н., с. Сорокотяга, Жашківського р-ну, Черкаської обл., українець. Службовець. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 4 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Павло Степанович, 1898 р.н., с. Пугачівка, Жашківського р-ну, українець. Робітник колгоспу. Трійкою УНКВС по Київській обл. 26 березня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 20 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня  1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Спиридон Якович, 1882 р.н., с. Пугачівка, Жашківського р-ну, українець. Грабар цукрового заводу. Трійкою УНКВС по  Київській обл. 3 вересня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 березня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Андрій Якович, 1900 р.н., уродженець с. Синьооківка Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Синьооківка. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 3 квітня 1958 р. ВС УРСР.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Митрофан Радіонович, 1881 р.н., уродженець с. Райгород, українець, б/п. Мешканець м. Кам’янка. Священик. ДПУ УРСР 10 березня 1930 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований в  1989 р.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Карло Войцехович, 1886 р.н., уродженець с. Цибулів Монастирищенського р-ну, поляк, б/п. Проживав у с. Цибулів. Робітник цукрозаводу. Трійкою УНКВС по Вінницькій обл. 27 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 22 квітня 1959 р. Черкаським облсудом.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Thanks: kuks70, BBrodiaga2

Share

24 ( 25-07-2019 15:55:01 змінене mike.kilo )

Re: Чернявский / Чернявський

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Мико́ла Фе́дорович Черня́вський (22 грудня 1867 (3 січня 1868) — 19 січня 1938), поет, педагог і земський діяч родом з Торської Олексіївки (тепер — село ШаховеДобропільський районДонецька область), Бахмутський повіт Катеринославської губернії, син священика.
...
Довгий час помилково вважалося, що М.Чернявский загинув у 1948 році. Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року.

Передивляючись метрики Благовіщенського приходу м. Бахмут випадково знайшов запис про його сім'ю:

Post's attachments

1898-03-13_Чернявські.png 1.19 mb, 1 downloads since 2019-07-25 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.
Thanks: BBrodiaga, Vlad S.2

Share

25

Re: Чернявский / Чернявський

МК Братолюбівки Олександрійський пов. Херсонська губ., 1890 р.

Чернявська Олександра Кирилівна, 1871 р.н. Олександрійська міщанка

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: kuks701

Share

26

Re: Чернявский / Чернявський

Чернявський Стефан Феодорович, міщанин м. Тираспіль, в Кишиньові, 1910 р. https://www.familysearch.org/ark:/61903 … cc=1943763

Розшукуються в Олександрійському повіті, Херсон. губ.:
МЗН Самойленко Григорія 1885 р. н., батьки його: Самойленко Філіпп Макарович і Матрона Кодратова із с. Яново, Глинська вол.;
вінчання Афанасьєва Євдокима Івановича з Софією Гордіївною в 1880-1885 роках, МЗН їх доньки Олександри в 1909-11 рр.;
вінчання Афанасьєва Микити Івановича з Афанасією Дорофєєвою/Арєфьєвою, МЗН їх дітей: Михайло в 1885-1887 рр. і Наталі?
Thanks: kuks70, litar Л2

Share

27 ( 13-05-2021 12:46:08 змінене Siberian )

Re: Чернявский / Чернявський

Носители фамилии Czerniawski Чернявский в первой половине 19 века проживали в с. Купчинцы, совр. Козовский р-он Тернопольской обл. (Точнее сказать, были прихожанами гр-католического прихода с. Купчинцы. А проживали, в основном, в соседнем селе Йосиповка)

Thanks: kuks701

Share

28 ( 24-05-2021 19:50:32 змінене az )

Re: Чернявский / Чернявський

ДАЧО Ф.679 Оп.1 Спр.1529 м. Глухів Списки парафіян: 1785
cn-cloud-online.pp.ua/!_%D0%A1%D … _00012.jpg
Роспись епархии Киевской протопопии Глуховской Новгород-Северского наместничества уездного города Глухов церкви рождества пресвятой Богородицы
Священник Даниил Михайлов сын Чернявский 39 лет
жена его Дария Иванова 22 года


cn-cloud-online.pp.ua/!_%D0%A1%D … _00013.jpg
Превосходительный господин генерал майор статский советник малороссийской коллегии член Александр Павлович Дублянский 70 лет
при нём проживает канцелярист Иван Петров Чернявский 18 лет

Thanks: kuks701

Share

29

Re: Чернявский / Чернявський

с. Зрайки Таращанского у. Николаевская ц.
29-30.08.1867 год
   Иоанн
приселка Бродка безсрочно побилетный солдат однодворческаго звания Михаил Михайлов Чернявский, второбрачная жена Фотина Андреева.
   восприемники:
однодворец Гавриил Филиппов Ясинский и мещанка Магдалина Андреева Ивана Феодорова Лубенцова жена.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kuks701

Share

30

Re: Чернявский / Чернявський

Херсонская выставка, 1854 г. https://books.google.com.ua/books?id=rK … mp;f=false
стр. 64 Козьма Чернявский, с. Яново

Post's attachments

screenshot (10).png 908.62 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Розшукуються в Олександрійському повіті, Херсон. губ.:
МЗН Самойленко Григорія 1885 р. н., батьки його: Самойленко Філіпп Макарович і Матрона Кодратова із с. Яново, Глинська вол.;
вінчання Афанасьєва Євдокима Івановича з Софією Гордіївною в 1880-1885 роках, МЗН їх доньки Олександри в 1909-11 рр.;
вінчання Афанасьєва Микити Івановича з Афанасією Дорофєєвою/Арєфьєвою, МЗН їх дітей: Михайло в 1885-1887 рр. і Наталі?
Thanks: litar Л1

Share