1 ( 12-01-2015 02:55:20 змінене Ostapec`-Strilbyckyj )

Тема: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

В першому повідомленні про гравюру, що була створеня в Свято-Успенській Почаївській лаврі 1774 р. та має нове бачення з огляду на війну українських Лицарів з найманцями на Сході України в 2014 році.

Лицар і Смерть. Гравер Теодор (Федір) Стрельбицький.
Офорт, штихель. 28,2X15,4; 28,5X15,7.
На лицевому боці дошки, унизу ліворуч в межах зображення награвіровано авторський підпис і дату створення гравюри: Sculpt: Poczajovi? 1774 An?.
irbis-nbuv.gov.ua/fond/vom/show/show_007/13.htm

Дошка збереглась в спеціалізованому фонді Наукової бібліотеки ім. Вернадського.
http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/vom/show/show_007/13.jpg

В дзеркальному відображені, або умовний відтиск з дошки.
https://fbcdn-sphotos-b-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xpf1/v/t1.0-9/1526491_894718660572181_3577369468276266172_n.jpg?oh=a7c08aaf46818952ad0de967100dfa04&oe=553957B4&__gda__=1428716149_1b85491faee0e1f2c720574f55390557

Вичитка тексту:

Rycerz iadze na woyne, zbyt dusa w pancyrzu.
Ze zwycięzy przymenstwie, sitach y puklerzu.
Lecz zle myslisz Rycerzu, miey smierc przed oczyma.
Mozesz umrzec a znagla, smierc iuz za pleczma.
Ta czy w dobrym czyli wzlym, znaydzie kogo stanie,
Takim przed Bogiem stawi, Wiary Swięttęy zdanie.
Po woynie czy pokoju, zbitych zyia dusze(a).
Ten tylko w Niebie kto zmarł, za swe grzechy w skrusze.
Zołnierz pewny Nieba co z Bozkiego nadchnienia.
Zołnierz iest krzywd nieczyniąc, dla swogo zbawienia
Kto zas Zołnierzem będzie, dla zdzirstwa, honoru,
Ten wzgarzony będzie od. Niebieskiego dworu.
Pismo Swiate nas uczy, ze woyna iest zycie,
Czleka na ziemi. Z waz to iak iawnie y skrycie.
Nieprzyiaciel czart, cia?o y Swiat zwycięzyli,
Silnych, mandrych, ach w wiecznośe piekła zapendzili.
Sam Chrystus rze??ł Zołnirzom i Obrokami swemi.
Badzie kontenci C bez zdzier(stwa) wam naznaczonemi.

Тлумачення від Сергія Батоговського

Лицар, їдучи на війну, занадто розраховує на зброю (обладунки)
Що переможе він хоробрістю, силою та щитом.
Але погано думаєш, лицарю, май смерть перед очима (зважай, будь обережний)
Можеш вмерти зненацька, смерть вже за плечима.
Та чи в доброму чи в злому знайде(смерть) когось в стані,
Таким поставить (його) перед Богом, думка Святої Віри.
Після війни чи під час миру, живуть душі забитих(полеглих).
Та лише той буде в Небі, хто вмер за свої гріхи з покаянням (покаявшись).
Лише той Солдат йде до неба хто мав Боже натхнення.
Той, хто не чинив кривди для свого спасіння.
Але хто солдатом буде для здирництва (насилля) й гонору (гордині),
Той буде погордженим (знехтуваним) при небесному дворі (на страшному суді).
Святе письмо нас навчає, що війна є життям,
Людини на землі. Зважай на це як явно так і приховано.
Ворог, чорт тіло і світ подолали,
Сильних, розумних, ох в вічність пекла заштовхали.
Сам Христос сказав Солдатам: Своїми оброками (офіційною платнею),
Призначеними для Вас будьте задоволені, без здирництва.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

2 ( 11-01-2015 16:53:20 змінене Ostapec`-Strilbyckyj )

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Іван Стрільбицький 1690 рік, друкарня Києво-Печерської лаври.
Присвята Адаму Киселю.
Сама гравюра збереглась в Варшаві.

На сьогодні, це найдавніша матеріальна пам"ятка витворена Стрельбицьким яку мені вдалося розшукати.

https://scontent-b-ams.xx.fbcdn.net/hphotos-ash2/v/t1.0-9/431883_571538459556871_1681774022_n.jpg?oh=87065a4d9008a5ce8249cc44accc4967&oe=553D9F9A

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

3 ( 22-03-2015 19:02:36 змінене Ostapec`-Strilbyckyj )

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Найдавніша ікона Русі - Успіння Пресвятої Богородиці, що була принесена на Русь з Візантії і на честь якої був збудований Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Срібні шати з коштовними каміннями було виконане для Києво-Печерської лаври майстрами Самсоном і Олександром Стрельбицькими.
Ікона пропала після руйнації собору НКВДистами та була вивезена до "Прусаччини" нацистами під час ІІ світової війни, де її сліди губляться. Шати та коштовне каміння з чудотворної ікони було обідрано більшовистськими окупантами після програшу українцями в визвольних змаганнях 1917-1920 рр.

https://lh3.googleusercontent.com/eftopDond7Ugr2yOu8LMOUmXUrvR_VLsAHe6aul1AVYaKp7GaDd5OQp07OpbFSkHyvxCdw52JCP6gqVgCq0nASCCuDb523bjH3SHKrLxFXnNAtaOwzMd1Ae1S9n9c--7yetnEpt_UnDT1Jr7UUBbK9jMNrWMT5XDRVJ3_E6q06LJ6IpXST06w0lZLvHOej_6fsYwAS8Y1l7OHxQRg9llEsHOzOtwhjQ1PORVaHIWAYvAKzDkV_KStOZE4NA5Cd3vkNS9f-HuhCjj-pamiHyC7kE3GJ98WWoRw15dLYZanWUahmS10Nc5klJC8z7fzg7Ij_vwOkswrjmIWuPxvMS9LhXwuJXdClHGaHljlqgtYMvidu_eDOfZpIFzaGk46mUdBrt2tuYWh8lBt_TwAiqNgsdotP303pTyFoqdtYTTFw7dfPw3ASm8f9koMGTkfpTLWaerqoWokS7I8wezfnNYrABrPEwY5dyU__pW21LfF4p9GGHlwwT6hE-5ezb0qO-3OrnlKFUF2Bzf4QzeB2M8_pZgXXCcxTifRSyWPjA7FB35v4dMgLF6Rp9ONFXKQrXN3ibRbngDKGaU88wPxkqMtsLVg-SbNh7S0JdG28yuFut0CoVXj5I=w350-h391-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

4

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

До українського показу на "Книжковому арсеналі" фільму Яцека Блавута «Віртуальна війна» пропоную до перегляду його документальний фільм "Костка цукру"

chomikuj.pl/Starszykinomaniak/KI … 28video%29

Film z 1986 roku.

Efektowne reportażowe obserwacje ze słynnych wyścigów konnych w czeskich Pardubicach (Wielka Pardubicka) stają się dla reżysera punktem wyjścia dla małego traktatu o ludzkiej hipokryzji i o przewadze etycznej (nie mówiąc już o estetycznej) zwierzęcia nad człowiekiem. Tytułowa kostka cukru, pojawiająca się w pierwszym ujęciu, jest owej hipokryzji najdobitniejszym przywołaniem: człowiek nie daje koniowi cukru, żeby go obdarować, tylko żeby go oszukać. To w tym – nagrodzonym Brązowym Lajkonikiem na Festiwalu w Krakowie – filmie, w którym po raz pierwszy zrezygnował z robienia zdjęć, Jacek Bławut narodził się jako autor. Wszystko, co tu najistotniejsze – zarówno emocja, jak przesłanie – dociera do widza za pośrednictwem formy.

дивитись до кінця

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

5

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Портрет Теодозії СтрельбицькоЇ, ктиторки Успенської церкви в Львові.

Портрет зберігся в зібрані Львівської національної галереї мистецтв (зібрання колишнього директора - Бориса Возницького) та виставлений в експозиції Олеського замку.

"Баба Федя" була дружиною пароха села. Миклашів - отця Олексія Стрільбицького. По його смерті вона пожертвувала для Успенської церкви 6 000 золотих. У память про це її портрет був встановлений в Успенській церкві. (джерело - Петрушевич А. С. «Дополненія по сводной Галицко-руской лѣтописи съ 1700 по 1772 года».— Львов, 1896.— Ч. І.— С. 334.)


https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/14/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%2C_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_1765_%D1%80._%D0%B7_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0._%28%D0%B2%D0%B5%D0%B1%29.JPG

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Ann1

Share

6

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

http://193.187.64.80/image.php/2633/44_matka_boska_kodenska_m.jpg

Silva Rerum
Hanna Widacka

Matka Boska Kodeńska

Czwarty właściciel Kodnia, książę Mikołaj Sapieha (ok. 1581 – 1644), chorąży wielki litewski, potem wojewoda miński, a od 1642 r. kasztelan wileński – jak przekazują źródła pisane – 15 września 1631 r. wprowadził do ufundowanego przez siebie tamtejszego kościoła Św. Anny obraz Matki Boskiej z Guadelupy. To zachowane do dziś, okazałych rozmiarów (128 x 223 cm), malowidło zachwyca urzekającą postacią Madonny, ujętej frontalnie en pied, trzymającą Dzieciątko i berło królewskie. Od głowy Bogurodzicy rozchodzi się wspaniała tęczowa aureola ogromnych rozmiarów.

Według tradycji Sapieha, odbywając w 1631 r. pielgrzymkę do Rzymu, ukradł z papieskiej kaplicy – przekupując zakrystiana – obraz Matki Boskiej Gregoriańskiej, przed którym papież odprawił mszę w jego intencji. Ukradł i wywiózł do Kodnia, ponieważ ikona wprawiła go w zachwyt, a Urban VIII bynajmniej nie kwapił się z darowaniem jej, pomimo nalegań, pobożnemu pątnikowi. Tę niecodzienną historię kradzieży opisała w swej Błogosławionej winie Zofia Kossak – Szczucka, ugruntowując w ten sposób powielaną od wieków legendę.

W istocie bowiem informacja o ukradzeniu obrazu z Watykanu nie znajduje potwierdzenia w najnowszych badaniach archiwalnych, a także w źródłach drukowanych, jak np. relacje nuncjuszów apostolskich czy współczesne Sapieże pamiętniki. A przecież, gdyby podobny świętokradczy czyn miał naprawdę miejsce, musiałby odbić się szerokim echem w całej chrześcijańskiej Europie. Wydaje się wręcz niemożliwym, aby nie wspomniał o nim oficjalny reprezentant Watykanu w Polsce czy np. skrupulatny Albrycht Stanisław Radziwiłł, notujący w swoich pamiętników wydarzenia znacznie mniejszej wagi. Zatem jest bardziej prawdopodobne, że Sapieha przywiózł do Kodnia zakupioną we Włoszech wierną, mniej lub bardziej, kopię obrazu Madonny z Guadelupy.

Obraz Matki Boskiej Kodeńskiej, szybko otoczony kultem, zasłynął cudami i został – jako trzeci z rzędu w Polsce – koronowany 15 sierpnia 1723 r.(obrzędu dokonał biskup łucki Stefan Rupniewski). Odbierał cześć do 1875 r., kiedy to z nakazu władz carskich kościół zamieniono na cerkiew. Cudowną ikonę wywieziono wtedy do Częstochowy. Matka Boża Kodeńska, poddana restauracji w 1926 r. w Warszawie przez profesora Jana Rutkowskiego, powróciła do Kodnia we wrześniu 1927 r.

W końcu XVIII w. malowidło rytował na miedzi w Poczajowie Teodor Strzelbicki, tamtejszy sztycharz działający na przełomie stuleci. Ta niewielka wymiarami rycinka jest nieczęsto spotykana i pochodzi ze zbiorów Biblioteki Ordynacji Krasińskich. Przy stosunkowo słabym poziomie artystycznym cechuje się jednak niezaprzeczonymi walorami dekoracyjnymi, na które składają się zrytmizowana, trapezoidalna sylwetka Madonny z Dzieciątkiem, koncentryczne, rozchodzące się kręgi aureoli, rysunek falistych obłoków, wreszcie symetrycznie wygięta u dołu cokołu wstęga z inskrypcją MARIA MIRACVLOSA CODNENSIS. Optyczną podstawę kompozycji stanowi napis w 8 wierszach z historią obrazu. Czy ów miedzioryt był od początku luźną odbitką, czy też został wyjęty z ówczesnego druku, nie udało się rozstrzygnąć.

Джерело - www.wilanow-palac.pl/matka_boska_kodenska.html

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

7

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

http://193.187.64.80/image.php/1749/44_matka_boska_poczajowska.jpg


Hanna Widacka
Matka Boska Poczajowska

Poczajów, miasto na Wołyniu położone na południowy zachód od Krzemieńca, zasłynęło wspaniałą cerkwią klasztorną – siedzibą protoarchimandrytów ojców bazylianów w Polsce, ale przede wszystkim, czczonym tu od 1597 r., cudownym obrazem Matki Boskiej Poczajowskiej. Sam Poczajów – jako miejsce cudowne i pątnicze, zaistniał w XII w. Zaczęły się tam dziać cuda od chwili pierwszego pojawienia się Bogarodzicy Janowi Turkułowi 17 kwietnia 1198 r. (opisane przez Centera w tzw. Dyplomacie w 1220 r.); drugie takie objawienie odnotowano w 1260 r., a jego śladem pozostała do dnia dzisiejszego odciśnięta w skale stopka Madonny (kamień znajduje się przy prawej ścianie nawy, pod ołtarzem, za szklanym antepedium), spod której wypływa żródełko uzdrawiającej wody.

Natomiast namalowana na desce cyprysowej ikona, wyobrażająca Matkę Bożą tulącą Dzieciątko w geście tzw. umilenija, wypłynęła na światło dzienne w 1559 r., kiedy to grecki metropolita Carogrodu (Konstantynopola), podróżując po Wołyniu, ofiarował ją ówczesnej właścicielce Poczajowa, Annie Gojskiej. Ona to przekazała – powstały niewątpliwie na Rusi – obraz miejscowym zakonnikom, którym wcześniej wystawiła cerkiew i monastyr. Cuda zaczęto spisywać w 1661 r. Najgłośniejszy miał miejsce za czasów Jana III Sobieskiego, kiedy Turcy napadli na klasztor. Zdesperowani obrońcy poczęli wzywać swą Orędowniczkę na pomoc, i – jak wieść niesie – nad cerkwią pojawiła się Bogarodzica, okrywając ją swoim płaszczem. 8 września 1773 r. obraz cudowny uroczyście ukoronowano, dekretem Klemensa XIV ( w kościele NMPanny Śnieżnej we Lwowie istniał kiedyś obraz przedstawiający tę podniosłą ceremonię). Po upadku powstania listopadowego bazylianie ukryli ikonę; prawdopodobnie przekazali ją Tarnowskim, ówczesnym właścicielom Poczajowa. Jej dalsze losy nie są znane.

    Kult obrazu zaowocował, zwłaszcza w XVIII stuleciu, wieloma rycinami, odbijanymi nie tylko na tradycyjnym papierze, lecz także na atłasie barwy żółtej, różowej i białej. Do takich rzadkości należy – odbity na atłasie koloru starego złota – niezwykle dekoracyjny miedzioryt, sygnowany przez Teodora Strzelbickiego, sztycharza pracującego w Poczajowie i podobno w Częstochowie w 2. połowie XVIII w. Reprezentacyjna rycina, jedna z paru wersji wykonanych przez tego artystę, wyobraża cudowny obraz, zamknięty nieregularną, rokokową ramką zwieńczoną Trójcą Świętą i obramowaną dwoma aniołami. U dołu kompozycji widać rokokowy kartusz ze słupem ognistym, a po jego bokach pejzaż z dwoma pątnikami oraz dokumentarny widok kościoła i klasztoru w Poczajowie.

   Obok wymienionego Strzelbickiego ikonę Poczajowskiej Bogarodzicy w XVIII w. rytowali na miedzi i wycinali w drzeworytniczym klocku Józef i Adam Goczemscy, Manuel Latoroski i Teofil Trockiewicz oraz artyści anonimowi.

Джерело  - www.wilanow-palac.pl/matka_boska … owska.html

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

8

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Копія ікони Мадонни, яку намалював австрійський художник Франц Дефреггер.
http://cp12.nevsepic.com.ua/54-3/1354984396-0669723-www.nevsepic.com.ua.jpg


Ян (Іван) Стрельбицький з Перемишля її витворив в кольорі.

https://lh3.googleusercontent.com/XMdCsQlQSJTzD3RC40Ej2FwOdyplwfx6JIw3P6BwXnTJEPQVtnrwY3lwPKwtuxhI9YAbm7JwSBk2-eb1DYkPaz5z10-Pr5mHQ_DGqjBsSCWyBfuyNR2rCBZtdM8PmFMat5cXx5xNYKWzGVNQhnWTEyI-iJs4diARmVPyfiZJunhMesQbS3Q7cA2O3JMFLQmaKbvtqj5c4BqYYzSQTWBO6sp-BgQr6j6BaNJFCJR6URBO5tums1X7V19mm1RhdEF4HCpxHy5wDvuKfv0O_n8yEogFU0l2YaG8DIdvJP7yhhS33IB2LoP_WdJQbSP262eYfHtNLYM9sgu-97-3_W7GEoX86BpweXr3g_6-8Nca0RGISbPQ6hx97f44jfnUmEiH-G58_hc9I5t0LFvtUP6msye7MZsTlTkqtlIZDnAHi4oHDNfM2v476GIsooL2lY4sTyRGKObdUCA4ta9CFbwa1h6Km3a5vJDvmjwPmUkk5srlOKZ46op64DQrrQ5D9jMY1EN2XPFJAnF7QwF9ZgasYxMhPBISgzLTWLHKhuutbqSgt_mKUPmk-8NFQu3d671TbyajVN7ve1WY41Wv5rGQW3anPATmWWSzZJNjnqPYDJ46vV_4gwE=w612-h762-no

підпис "маляра" -
https://lh3.googleusercontent.com/ikWxYEmdTGvy6UjBBKR_sg2V8QHQQxVjeLAAH_HpSVxY9wQ0rvBmuDvKnis91n428fyu4Xgk9CPl9Guw02BjPW2bgVkabjvtoK07KvmBjcxpNA0CmL3sZ-zu_D1Pmibdsv864OHMrot2EOrfeuBh90bqa3QvwBMkOqgdu4K9k-uEmV3Q3RTrssTDJQBxMBpkyvWX377cAOpVw2MKnxoFmhqS6NnG6W-JX4tH_Uq1OO1S3ebpU4OF5ibv7F32GmC3L55Kvo4FZOQHfBoT86-ockhCq_TuqMF9TZwddxle6UIB36MjByKE_TeEk4t_sW36yt09IHo3SD0ufwxep43oYyBFPDPL2ByNXyfTJw1yq2M4QxaEuMkBCFZ5eXV97ueOMS97t5TaIPrgwG1eyXZMi7CRjk3MNhdthKYBlNtUtnRm-WTgrf0JrKvelQGYBujOeARVNMFqMXNSc8pnOna_46xPM8wq5wJMa1g50XnEErmH2VIl7hO9TnDeddAnjr19O6UUj1NhAC_6Wxr9gr5aV2gVHOX58RNi0TKD7ETE4cYVG0bLKsnNSZZiz50i4buOJDt1ClspQ_L3gI8OMsOwyRIOD4Y8FYJ3eCrVKyg5_Oc4ffVxdms=w816-h506-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: nfs791

Share

9

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

1695 рік.
Гравюра Івана Стрельбицького на честь митрополита Київського, Галицького та всієї Русі.

https://lh3.googleusercontent.com/BTufgfQk7Ye0oYaKkH0xlKAAoa37nK_Q2J5zhqpwni9GzJFgakeECvekSCGjXdVnzyuzGs4amG-Y7E23GzmKPRlwHlNk2Y2fcSQ1OBrMeM_DrwH5DD7LVc3XHr1guE6rfMQKRntsWlFDEz3iF0nOP-2jiU1StsCc_hZhd6NU0Q5UDkgfUMpNR8W_zpc0JjA8K3fBsk9qP4LXy7I0qBsinCYe5D0GNrM7y90Qqj8jCx5xAD8DLQ-RhEXvjMvS-lQIGYPz2O00LIlR8j8uwJYQTDFD_Q-nbhAvHY2bsuoibPYE14Su7ePx7x1XtkeZPe1lqn6dt8PnPzFOpDZBaI_hiNHYnoUGq_r5k2una69h2uTi8gRowJZpXEESZR0HLaVKK1_xqbjubfxnME49h1GGzvGmpG6aLCM-7Dv02KKDF2Ldlb8d5TO9ziydwvSdh_TQyYCRrZR19PKkG7NzcgIMgL8HAdhAfAXKM-UhDvxmR2OvC8MtQnRjn5G9ePsxSAz-8E6UJXxipXHoBrieDetjjgOXuaHOhMJwmoqmYiYl1E8EGGCyJQRa9ksGKh_Z_gDE0-uaCqWCwMps64FS0-oAn0-lfYPI9MM9kvUaOSi_YKi_WzNicLg=w1280-h767-no

Джерело - https://polona.pl/item/346220/0/

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: nfs791

Share

10

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

1690 рік.
Гравюра на честь воєводи Брацлавського та Київського - Адама Кисіля.

https://lh3.googleusercontent.com/reDvktgAa-HndUMTgjyQz2_PNFVNYwft8PHggxvrq-AwYWT5i7euhKVxBZWISxt2gyd5vTMf=w328-h197-no

Джерело - https://polona.pl/item/358289/0/

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Алена1

Share

11

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

1782 рік
Свято-Успенська Почаївська лавра на гравюрі Теодора Стрельбицького.

https://lh3.googleusercontent.com/eyn0xEOntMGMinTUlDnsGmv44-svL1oL5hZe0P5qMpiUhIkrFGUBv-T651ivEwQ0G2Qfw6tyWsSqSm61sg-_OLYV5MFgt9u4zr2ARJBgHAAkJDLSxG_3fPJr0YWcriEJreRevO8l4wWcsiae7VY9Lzsf39gBaBloctawnXv_XUv1Q4eZliUOkcTI-ZneMN40cc2-uS3Hl4DTFJdfA4vo6k7pYbAPjp2zQHGLzbSe_8YW-LMg47veIxMWoH5iwxjzB4c2gtcvHFDvzCjV1RwTixQATT-zE0Vnsf1uuRWEMj4BX9h7tLE89nObHEglrtCwxH-eRe1PD88wQC7-TqIf_AmJTDsT661reGrhHXtE61pUEnj3x9fN4MoG71ly53zBZe5mvm2xiV4afWPyuBj_wI_mGsMapd1AiUIJ588lCWtiyYHduuoy3uOv83ai7NspbzSIax163NhhPi2AvDDQ8bo8qIDFSOyTW719d_P31uIiODysm4lJBXPFs-Tm3Qxo_oW4ljkRS7oIm_6YGKGVNcAzIDRTXPr3PN14my7eHEA86FAcoy7PLMg38L9Fwylr3WgYhNQFdyLLoBLan6VlTOr0QaXTvR_kzQpbI7zK-luwK-MNhYg=w585-h876-no
Фото Ольги Дорошенко - http://forum.genoua.name/profile.php?id=17

Джерело - експозиція Національного Історичного Музею України.

М. Київ, вул. Володимирська 2.

www.nmiu.com.ua/

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

12

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Не тільки світлини з початку ХХ ст., а і рисунок Ізи Стрельбицької-Данилович.

Ignacy Łopieński, Portrait of Iza Daniłowicz-Strzelbicka, 1906/07

https://lh3.googleusercontent.com/z-CbevKvrtThOcq9m9yJZhXXWFBHbwLhU8oweyUZNQXZpwErD3W3NqvXv6iwrrYZqGcrJ1tjUCYOstx1gzORBc8q2EGPTN-Ie_0Zu9gCvvqOuB3kZW2qKf6VwMYxl1veHDbNH5XcO3Nx8KJKtQH4khHzIpAI_mYcEgQaBvrSduQuR_oUgm93NlOtbzoFHLxDwDTpQGVzFROyhG_cl8ljWSEfs9JdQt2CTO1F3GQwzGhm7GdzuCXOtD_peVWluRp__yQ_rJRZ0t5o5M-MmadVSLrNz2I-1M5ylfaZOSctaaOsBm_sk-nhvC9B2yiS3pnU99_hfc2WPRZRYStTkcBnukR9yzBCcq2tR191K_heXwtvG9QLu9RcEDcwTIl50dKdykPt002wAxh45W1kNjRay5nWJ5ZpGvFirR1UlLYmhk5TKcz_A5uSvOnFoK2ZTwU2XlFmCGyJ4mZUeAhj2Rz5VPKjZs7x1sblkUgxufzqFIT1CQpDqS72iWpQ_GMknUucPce2HIF56BhYd1acqZpnQdJsO1K8fRaOeXQKquGoBOJ-tPNg-lPPtsfD4Cohftvu7J4V19lnmrKwY-nO_5UwVfwE_yrxJ1r-uq3WpTNbon6nu7nmnOU=w526-h800-no

Джерело - www.partage-plus.eu/blog/?attachment_id=88

П.М. Цікаво, що майже точно такий скульптурний стіл зараз стоїть в домашній майтерні.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

13

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Родова ікона Стрельбицьких та її список з села Зиновинці (сучасна назва с. Шевченка, Літинського р-ну)

https://lh3.googleusercontent.com/YRZbmrTkVM4F86XfzgI__nQws1dshddajodqkmifHyyUo6pzwF14gNxiR4ydOzB7u_HcchpjxYxo6009UTVhl2SFmce0jp0eyl62EsoiD7N5Kp62o6mrTtLeWgIS4Hitkq1VWWxQ1WLlG172D_Jyrp2D7k8mcZklwe9xCRGOwzCE4cZe3iDgDKEBzafMk9Bu0215C1OHte0OvmFssIb64BU4xI5iHPFoO3qcm3G4q3uF2PlOPfbQySN5waOxvaW8ofu44i_zKsldxB6j8lp2581LX8Dv9AftvES9e2zx3Nkhe3IVIP9AdoeTfz8xKtRCBDrjfzhhDSFuR0vlapp2BMmRxnsb6hrd_w1xZuIzlMTIzWZQZlFg9QXGiONnpyiGewo8QvBsT9zpFvZvg7rrHLMVcsDMukBahTOcmFbsXv0I2lasELvSO-txaCQQqXvSAwOmDQBfwAZ7FJpuFzW5FkXNOCFnQxH80N6yHaFiodYBNt86LDyxbHgWGCUklPd_po5wxQ6_IKP2f0sfJo7tLJ1E70cpTH-cZfDkr-_Kjgb7QhuKMVtxgm3GUld-Hhe0OlWbbONJ4ZF-L4_KH3Je6zVxuu117AAg12Fg20qJyNq1shw=w575-h823-no

список
https://lh3.googleusercontent.com/fQb7aoo8n9cmeqFfU2yplu2P0w1lT3nDSt-TMhC7q5_wuFEVP-FLkgiJl9l-QBnzCqsFu6tEpkGSP9gBxjPhREWShM_XubWwJyz_GUgz8ZMmw0TZ6Uws-J5K1nzJTCgIkMEOaU2WEceSgUedJT4ksPBLuxldu30I_ufx7hCoCB_LbHvwaGX1BykpyD8ojoC3g5gadn8ejijTEbOsKY0yjAb2iK9iFW9AWWpDYGI296BPgfKzRJnFgNPGhswYxqAafNuC7uZkUAUEY1x3iZC69deG2hj7K7xeLhbcNbiRAmaKtDGpgfA-6rDcr3LeDHjW6oOYEC0bD201d5Hg8PiRY8S077PcEOn6IL5EwliFR82rR4pBO-T2JvYSiSvz1grBB-mm6VtUXOe1_EmXTeHem1puEpdaJ799uZv80rF7Bfg_sbbSf_cQ4kua3bQdlEGaejxSSlCbTbAlS_jaLsLf5WXshphZ6Tb49lXY5PaEJH1-BZEwUfntEuOVf-ho0r4Gwx46lZ_DIbgEcf-TRW3C01K-CECHkcB8jY-7TIExhDClFDmwoBbuHT4AvxVDa5vEh9lKHr8X_3mhLvOapTrM8rPPrzTEAVhVFkmR8sIlMcEtf70=w575-h785-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

14

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

grawer Іван Стрельбицький.
"Царський путь Хреста Господнього".
Новгород Сіверський 1704 р.
Друкарня Лазара Барановича

https://lh3.googleusercontent.com/A1pERuCkVMK5DPGy1h2E0bK6hgQ7yWCaegn9ftgWM1On02gUjXNUu3JeI-RTZHotOmdqQJZo1xNVjA4c8xEvhg_IRK2jO6aufmhhsm0e-JdeAh_NTqsVdB5R_dTS-GDx3LNzYqqvwpW2bU6whlLQikC17nYhSJw0WCca_A-QI5Ey942l_iVs4vg7zLkZr4pUGzC2KnLREe6RtrDMDXqkLVoXMIC99ne__vI1Rf7mEeG5_DUQPYUBa0aZGGiUE79BgbexHC6RwyAqF9fTGp_LJgcYfXO_uGxSMMdDyQR54aUND6X2tCJRLoO4NP7m26yr66sbs6cFLcGHzjx-Y14RV5kWx-XQXUb_Da_pRTiZ3tTLINfA3FR4sGyA3rCin0D8bDKVdqfClww9xw1C0Q1igbtN1GIdv4deurCAwLZZ_p36UTp7lnqTc5vGEES4WhRAu1Z7yTko2mXql1mbqdKBba1_SYz4BBp_WuH792s47U5g2wJwrIYryyi8spI9ZBBZhAsLqoEPo2m1mdLBjxUr4jMghK63dG2xipstSj7H6NMiPHrjMg6J_Gt3rXXIAWQ1ouCBhOKJGMX5nB9d4WVaRQk4AdQTNKz2bOXNlqDoSYvWhHQg3qM=w657-h876-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

15

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Ostapec`-Strilbyckyj, у папки, з якої Ви берете фото, налаштування приватності не дозволяють бачити картинки.

Share

16

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Містечко Ярмолинці на Поділлі.  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1 … %BC%D1%82)

Н.Н. "Гей, засніжена Україно!"

Містечко Ярмолинці пів
століття назад! Типове право
бережне містечко. Обдерте, з
заїздами й козами. В центрі —
жиди, на періферії — вапгі
люди, а по фільварках паяв
— поляки: „жонци" і „окома-
ни". І трохи їх в самиму міс
течку — пара лікарів, неод
мінний аптекар - поляк і
ксьондз. З „офіційної" інтелі
генції — „пристав" — Воло-
щук, урядник Рудик, свяще
ник Стрільбицький, диякон
Ступницький , почмейстер
Шептовецький, учитель народ
ної школи Недзсльський, во
лосний писар Багрій... Але все
це живе у повній згоді, спіль
ним товариством — поляки,
росіяни, малороси (свідомих
українців — жадного). Особ
ливо на Різдво. Різдво в укра
їнському правобережному міс
течку старих часів — це безпе-
Гривний ланцюг гостювання
вечорів з танцями. Сьогодня
у волосного писаряцзавтра —
у священика, а ^післязавтра
усі Ідуть на „фільварок" до
„жонци" Марковського) І всю
ди — повна благодать. Вече
ря — десяток страв. Спочатку
оселедець з цибулькою, далі:
холодець, потім — бігус. Не
знаєте, що таке біґус? — Доб
ре утушена капуста, а в ній
кавальчнки української ков
баси та свинини. Бодай не зга
дувати. А до того, розуміється,
горілка. Тоді якраз вийшла
„монополія": чистенька горіл
ка, як сльоза, в 40 „градусів",
в 57 і 75. Християнський на
род пив у 40 ступнів, але ба
гато; жиди — завжди спірт у
57 ступнів, одначе, тільки на
„сабаш" і тільки „крючок".
Але це допіру „закуска". А
далі йде сама вечеря: свинина
із сливками, телятина, куря
тина, вино — ну й накінець,
різні пундики, пломбіри й по
дібне. Столи — повні яблук, о-
ріхів, цукерків, але на те ніхто
не дивився.
У гостях грають в карти. Ось
один столик: поліцейський
пристав, ксьондз, полковник
артилерійської батерії що сто
їть у Ярмолинцях і почмей
стер Шептовецький. Другий
столик — ,,жонца" Марковсь-
кий( батюшка Стрільбицький,
народній учитель Недзсльсь
кий і лікар Флят. Але є ще і
дамське товариство і молодь.
Тут також мішанина: панноч
ки і хлопці — загально росій
ської культури, але є також 
Ядзя і Цезя — доньки апте
каря й Вацек, Кароль та Зиг- 
мунт — золота молодь з філь- 
варку. Вони дожидають на 
танці. Одначе, ждати не дов- 
го, бо Янкель вже прибув з -
містечка зі своєю „оркестрою". 
їх шестеро, вони в лапс^рда- 
ках, з пейсами і скромно роз- 
кладаються в передпокою ві- 
тальні. Ще хвиля, — Янкель
зручно підкине скрипку в під
боріддя і... пішла музика; Ма
лий дімок здрігасться, нафто
ві лямпи блимають, але Ядзя
і Кароль у вальсі нічого не по
мічають. Коли ж доходить до
„мазура", ініціятива цілковито
переходить до Вацека й Зиг-
мунта й Зосі та Цезі. Підлога
двигтить під ногами, Янкель і
Гершко, Санчик і Маркус об
ливаються потом. Але перед
ними вже стоїть чай і пиво, о-
селедець та печиво. Дали б їм
і ковбаси та бігусу,... але хіба
жиди знають, що добре?! Сви
нини не їдять, а м'ясо тільки
кошерне. Взагалі — чим ті
жіщи годуються? Християнин
на такій дієті давно дав би ду
ба...
Але баль кінчається, бо вже
глибока ніч і Ядзя та Цезя
під собою ніг не чують, а Ян
кель з оркестрою цілком о-
хляв. І тоді починається шале-
ний роз'їзд: у кого лп: пі ко-
 ні: „Жонци" і „окоманн" під
 цим оглядом дуже амбітний
 народ, але й наші фурмани не
 даються, й оповите сном міс-
 течко здрігасться од перегонів
 під оклики погоничів і панів:
— Не дайся Степане!"
„Переганяй ляха без пардо-
ну!" — Сані 'розсипляться?
лихо із ними!..-- •
А через пару'днів, при чер
говій учті, пани й фурмани
сперечаються; Х”во кого перег
нав і чиї коні кращі... 
зійшли
л а ДО
зірка. Тоді нона вліта-|
здихавшись.
Паві, почнІЮКОІО 1
проголошувала:
каймо вечерю!
У кухні все
чисто-побожно.
Пашю у чштих білих
ках і чистому одягові. Тнмошка, ВІДОМИЙ з тої о, що ВСЮДИ. 
де тільки міг, спав і навіть на
ходу спав і мав чуприну по-:
стійко розкудовчену, прихо/
див до вечері причепурений \
урочистий. Так само й інша
челядь. Хрестилися, сідали.
Фрасина подавала й командувала. Ми, дітвора, все бігали з
їдальні до кухні. Коли в мисках уже парував святовечірній борщ з вушками, батько
виходив до кухні з чаркою і
всіх частував по черзі, вітаючи
з Різдвом Христовим. Статечний Павло випивав урочисто,
закусував пирогом і за всю
челядь дякував за привітання: Дай Боже, вам, пане, це
Святе Різдво з родиною щасливо відпровадити і другого
діждати! Фрасина, молодень
ка молодиця з Олешнна, з-під
Проскурова, що чомусь поки
пула свого чоловіка, витирала
рукавом сльози й пила, одвертаючись до печі. Дівчата всти
дались пити й закривали рота
кінцями хустки, але медвідь
Тнмошка тим разом робив
,,джентельмена" і насильно
заливав їх. По борщі були ва
реннкн. голубці, смажена риI.-.SH-.V июлнтьіб”а, кутя й узвар.
Але ось величезна сензація
'під вікнами тупіт, в .темряві
внмалювусться зірка і...
Бог Предвічний народився!
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд увесь
Тай утішився...
Ми, малеча, усі зриваємось
З місць — і до вікна. Це ж так
цікаво, а разом — так таємничо і навіть страшно!
Якісь темні постаті рухаються за вікном і крутиться червона зірка.
Як вона крутиться? А мама
тим часом набирає у торбу пиріжків, оріхів та цукерків і 
висилає з цим дівчат. На дворі
сміх і гомін, дівочій вереск і 
тупіт чобіт - колядники відійшли. 
По вечері ми тулимось у
кухні біля Павла. Він чоловік
бувалий і оповідає страшні історії. — „Тепер від Кам'янця
до Проскурова нова дорогашоса, а давніше був лише
..старий шлях" — широка дорога, а по боках старі кремезні
дуби й липи. Ці дерева садили
люди ще за панщини, — кож
ний пан садив від свого села
до сусіднього, а тон інший пан
— свою ділянку. А люди мусі
ли доглядати й поливати
Шля х широкий і літом гарно
їхати — тінь і прохолода. Але
в осени біда: болото невилазіе, коні пристають і не можуть
витягнути воза.
— А розкажіть, Павле, про
коршми. Це так страшно!
— Ну, що ж, коршми! Від
Кам'янця до Проскурова дорога далека — де'вятьдесять
верстов! Треба-в дорозі й коней попасти і від дощу сховатися, а в зимі й хугу перебути.
Отож на старім шляху були
коршмн-заїзди. Тримали їх
жиди. А у коршмі така деревляна перегородка, аж до стелі: там стояла бочка з горілкою і там сидів жид і торгував. Та перегородка на.шва
лася ,,шинквас". Там нами
кався жид від п'яниць, бо як
народ вип'є, то може й цілу
бочку горілки розбити й жида
набити. Всякий народ тим 
старим шляхом їздив, — a.
було між ними не мало конокрадів і розбійників. То вони
змовлялися з жидом-коршк'арем і той перетримував у себе,
— в іаїзді, крадених коней і
награбоване майно. Не один
коршмар за це й на Сибір пішов, а то була за Шатовою
одна коршма —заїзд, що про 
неї лиха слава йшла: не
провадила туди стежка з^'кра
деннмн кіньми. Не раз там
бачили кацапів - розбійників,
що на дорозі люДей убивали
— грабували. Але ніколи нікого поліціа^там не зловила і нічого не знайшла. Аж одного
разу, після великих крадіжей
і грабунків, наїхало на ту коршму багато ,.вратників" (урядників) і поліції. Шукалн-шукалн — нічого нема. Аж див-і
ляться. — в кутку заїду, під І
соломою — ..ляда*' (двері), як|
до льоху. Одчиняють її, а там:
не льох, а величезний підвал.
у підвалі тім — крадені коні;
стоять, кожухи різні дорогі й І
золото з пограбованих панів, і
кацапи-розбійники сидять, го-
рілку пють і в карти грають.
Ех, як сточили „вратникн"
тих розбійників, — зразу в
кандали закували і у Сибір
заслали, а з ними й жнда-коршмаря і його жінку.
Нам стає стршно і ми боязко
оглядаємось на темні вікна
Тнмошка, що. сидячи, вже
задрімав, мотає головою: ну,
коли то було, — аж за панщини. Тепер такого нема! Але
Павло заперечує. — „Може
нема, а може й є! А за Фельштин — що ти скажеш"? і о-.
повідає про* Фельштин. Це
містечко в тридцяти верствах
 від Ярмолннець й відоме, як
місце перепродажу крадених
коней... Коли у когось пропа
.........................

Джерело часопис "Свобода" № 302 від п`ятниці 29-го грудня 1950-го р. ст. 2 - www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1 … ький"

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Balymba, О.І.2

Share

17

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Гравюра Теодора Стрільбицького на якій зображено урочистості з приводу коронації Папою Римським Климентом XIV чудотворної ікони Богородиці Почаївської в 1773 році.
Гравюра збереглась в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.

https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/101406837_3321567687887254_1947495964809887744_o.jpg?_nc_cat=103&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=jxzoLMZhBpUAX9luDJ_&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=3d29fb915e884f2ad64ea31567116e3d&oe=5EF7C3C1

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: kuks70, О.І.2

Share

18

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Польський аукціон продає рисунок Стрільбицького

https://archiwum.allegro.pl/oferta/rysu … 06357.html

Rysunek XIX w J.Strzelbicki (8858206357)

Kategoria: Rysunek
Lokalizacja: Warszawa


https://a.allegroimg.com/s1024/0c6f1e/3f78d8a7496eaa669aeb30dfa132

https://a.allegroimg.com/s1024/0cee35/34b5025a4c8aa749241928a4b02e

https://a.allegroimg.com/s1024/0c5e9a/d2bdef5e48b2b7a190ea4873fd08

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: SVKM de L, Ann2

Share

19

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Картина з польського аукціона H.Strzelbickiego

https://6.allegroimg.com/s1024/0ced15/b74140db4cd8a3ea08d85cab6456

опис

stary obraz olejny namalowany przez Pana H. Strzelbickiego

nieznana data powstania ale w/g trzech antykwariuszy przedwojenny

obraz jest bardzo duży i ładny

rozmiary ramy (mierzone metrem, margines błędu 0.5-1.5cm): 78cm x 52xm

najchętniej odbiór osobisty w świętym mieście Przemyślu za darmo oczywiście

wysyłkę wyceniam orientacyjnie bo nie wiem ile wyjdzie z napisem ostrożnie na 40 zł

jak będzie taniej to zwrócę na konto

w razie pytań  (faktura vat etc..) proszę dzwonić raczej niż pisać: 790393930

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Ann, litar Л2

Share

20

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Зворот картини з польського аукціона H.Strzelbickiego

https://d.allegroimg.com/s1024/0c31f2/95da31224ce7b7e5a15d1aeaa02d6

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share