1

Тема: Województwo czernihowskie

тема про Чернігівське воєводство Речі Посполитої
Формально воєводством стало з 1635р., і існувало офіційно до 1667 року, на практиці можна розглядати період 1618-1648 рр. Від приднання до Речі Посполитої і початку активного заселення до Хмельниччини, коли на землях воєводства утворились козацькі полки зі своїм власними інституціями. 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/POL_wojew%C3%B3dztwo_czernihowskie_COA_IRP.svg/80px-POL_wojew%C3%B3dztwo_czernihowskie_COA_IRP.svg.png


https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/RON_wojew%C3%B3dztwo_czernihowskie_map.svg/250px-RON_wojew%C3%B3dztwo_czernihowskie_map.svg.png

Спасибо сказали: FazU, kbg_dnepr, nfs79, ГіП4

Поделиться

2

Re: Województwo czernihowskie

Про це воєводство інформації не багато, більшість її загинула в вогні Хмельниччини та Варшавському повстанні 1944 року.

На наше щастя, сучаснй дослідник Петро Кулаковський зробив науковий подвиг и випустив книгу, яку обов'язково читати всім, хто має відношення до Чернігово-Сіверщини.

Петро Кулаковський "Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618-1648 рр."
У монографії досліджується входження та перебування
Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої, простежується процес
поширення на цей регіон польського адміністративного устрою,
аналізуються колонізаційні та соціально-економічні процеси протягом
1618–1648 рр.


Для науковців, викладачів вузів, краєзнавців, студентів, усіх, хто цікавиться історією.

                    http://tempora.com.ua/wp-content/uploads/2006/04/21_chern-siversch.jpg

Книга до цих пір продається і коштує якісь копійки - десь 50 гривень

Інші статті автора по темі:


- Боротьба за спадщину: конфлікт між Яном та Ельжбетою Пясочинськими щодо новгород-сіверських маєтностей
                                           
- Дороги й водні шляхи на Чернігово-Сіверщині в першій половині XVIІ століття
- Землеволодіння Пісочинських на Чернігово-Сіверщині (1633-1646)
- Земські сеймики як орган шляхетського самоуправління в др. пол. XVI - перш. пол. XVII ст.
- Інструкція сеймику Чернігівського воєводства 1646 року
- Ланові козацькі хоругви на Чернігово-Сіверщині у XVII столітті
- Податки Чернігівського воєводства на користь Коронного скарбу у 1635–1647 роках
- Ромни і їх волость у першій половині XVII ст.
- Церковні структури на Чернігово-Сіверщині за Польської доби (1618-1648)
- Боротьба за спадщину. Конфлікт між Яном та Ельжбетою Пісочинськими щодо Новгород-Сіверських маєтностей

решта тут (link)

Спасибо сказали: kbg_dnepr, tranquil2

Поделиться

3

Re: Województwo czernihowskie

фамилии шляхты Бердичевского уезда Киевской губернии, которые по их сведениям происходят с Черниговского воеводства

Баржинскій
Дибовский
Долецкій
Комаръ
Камѣнскій
Лѣпницкій
Нетикша(?)
Нановскій
Поляновскій
Сосенскій
Терепища
Урбанскій

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

4 (30-11-2014 19:59:26 отредактировано ГіП)

Re: Województwo czernihowskie

П.Кулаковський у праці "Ромни і їх волость у першій половині XVII ст." пише наступне:
"Ув`язчий лист надвірного маршалка Адама Казановського у Роменське староство від 8 травня 1633 р. відносить до цього староства також городища Дригайлів над Сулою, Іванівське над р.Терн, урочища на Хоролі."
чи можна вважати "першою писемною згадкою" НП з назвою Іваниця, що виросло на руїнах цього городища.

Post's attachments

тт.JPG
тт.JPG 90.81 Кб, 1 скачиваний с 2014-11-30 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

5

Re: Województwo czernihowskie

kukin
Ваше запитання на ціле дослідження : ) Якщо в кожному речені додавати "ймовірно", то мабуть можна.

Спасибо сказали: ГіП1

Поделиться

6

Re: Województwo czernihowskie

AppS пишет:

kukin
... мабуть можна.

Значить так тому і бути

Post's attachments

Снимок.JPG
Снимок.JPG 101.46 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Поделиться

7

Re: Województwo czernihowskie

Есть ли легенды или версии использования гербом Черниговского княжества двуглавого орла?

Короленко  Миргородський полк
Даценко     с. Мала Павлівка у Охтирському районі Сумської області

Поделиться

8

Re: Województwo czernihowskie

kukin пишет:

П.Кулаковський у праці "Ромни і їх волость у першій половині XVII ст." пише наступне:
........урочища на Хоролі."
 Есть выкопировка приведеной Вами карты г. Миргорода, г. Хорол и самой реки Хорол?

Короленко  Миргородський полк
Даценко     с. Мала Павлівка у Охтирському районі Сумської області

Поделиться

9

Re: Województwo czernihowskie

Про герб лучше спросить в разделе Гербы. По-моему, доказательств особо нет.

Спасибо сказали: korol1979a1

Поделиться

10

Re: Województwo czernihowskie

korol1979a пишет:
kukin пишет:

П.Кулаковський у праці "Ромни і їх волость у першій половині XVII ст." пише наступне:
........урочища на Хоролі."
 Есть выкопировка приведеной Вами карты г. Миргорода, г. Хорол и самой реки Хорол?

У Кулаковского речь идет о Верхнем Посулье. Колонизация из Ромна шла на Дригайлов(Недригайлов), Ольшану, Иваницкое городище и к верхам Хорола(Красная Слобода и Хорол).

Post's attachments

хорол.jpg
хорол.jpg 64.46 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Спасибо сказали: korol1979a1

Поделиться

11 (27-12-2014 21:47:39 отредактировано AppS)

Re: Województwo czernihowskie

картосхема "Чернігівщина за даними "Пам'яті" 1527 р. (період Великого князівства Московського)

картосхема "Путивльські волості XV-XVII ст. (період Великого князівства Московського)
Пізніше частково входили до складу Чернігівського воєводства

Спасибо сказали: alexkr8, ГіП2

Поделиться

12

Re: Województwo czernihowskie

до вищеприведених схем
Із спостережень над «Реєстром Чернігівських границь» з 20-х років XVI століття (Олена Русина)

Поделиться

13

Re: Województwo czernihowskie

«Смута» в Росiї початку ХVII столiття i Чернiгiвщина (Петро Пиріг)

Спасибо сказали: nfs79, Nasnaga2

Поделиться

14

Re: Województwo czernihowskie

Багновская Н.М. Севрюки: население Северской земли в XIV-XVI вв. - М.: Издательство «Палеотип», 2002

Анализируется история формирования и развития населения Северской земли в XIV—XVI вв. Чернигово-Северские княжества этого времени находились, с одной стороны, в эпицентре борьбы Великого княжества Литовского (а затем Польско-Литовского государства) и Московского государства за наследие Древней Руси, с другой, — на рубеже с полукочевым и кочевым миром южнорусских степей. Немногочисленные источники XV—XVI вв. говорят о местных жителях края—севрюках. Вопросу, кто такие севрюки и под влиянием каких факторов развивались историкоэтнические процессы в Северской земле исследуемого периода, и посвящена данная работа.

history-fiction.ru/books/all_1/book_3767/

Спасибо сказали: Мариненко, v_golub, Nasnaga3

Поделиться

15

Re: Województwo czernihowskie

Województwo Czernihowskie.

    Czernihów, nad rzeką Desną, dopływem Dniepru, jest jednym z najstarszych grodów słowiańskich na Rusi kijowsko-zadnieprskiej, pierwsza bowiem o nim wzmianka sięga roku 907 z powodu traktatu, zawartego przez Wielkiego księcia Kijowskiego, Olega, z cesarzem bizantyjskim, Leonem. Jarosław kijowski, umierając roku 1054 i dzieląc swe dzierżawy między synów, oddał ziemie siewierskie wraz z grodem czernihowskim Światosławowi. Od śmierci tego Światosława Czernihów bywał nieraz przedmiotem sporów i walk o posiadanie pomiędzy rozrodzonymi książętami domu Ruryka i stanowił podmurze Rusi Siewierskiej przed hordami Połowców, koczujących na stepowem Zadnieprzu. W roku 1238 Czernihów został przez Tatarów zdobyty i spalony, a książę jego, Michał Wsiewołodowicz, pojechał do Złotej Hordy, by wyjednać sobie „jarłyk”, czyli przywilej na księstwo Czernihowskie, lecz został tam (roku 1246) zabity, a ziemia czernihowsko-sierwierska rozdrobniła się na małe dzielnice pomiędzy jego potomków, którzy, tocząc ciągłe pomiędzy sobą walki i wysługując się nieraz Tatarom, doprowadzili kraj do zupełnego upadku. Korzystając z położenia tego, książę litewski, Olgierd (ojciec Jagiełły), zdobył w drugiej połowie XIV wieku ziemie czernihowsko-siewierskie i osadził w ważniejszych jej grodach swoich synów: Dymitra na Czernihowie i Trubczewsku, Korybuta na Bryańsku i Nowogrodzie siewierskim; Starodub zaś oddał synowcowi swemu, Patrycemu Narymuntowiczowi. Odtąd ziemia Czernihowska przez półtora prawie stulecia pozostawała pod panowaniem Litwy.

    Upadek Rzeczypospolitych: Nowogrodzkiej i Pskowskiej, w latach 1471–1479, otworzył władcom Moskwy drogę do podboju Rusi litewskiej. Gdy drobni pograniczni książęta czernihowsko-siewierscy zaczęli przechodzić w poddaństwo Moskwy, a skargi i reklamacye króla Kazimierza IV Jagiellończyka okazały się bezskuteczne, zaczęła się w roku 1493 wojna między Iwanem III Wasilewiczem a Litwą, podczas której, gdy hetman litewski, Konstanty z Ostroga, poniósł porażkę i dostał się do niewoli (roku 1499 pod Dorohobużem), większa część grodów czernihowsko-siewierskich, mianowicie Putywl (Puciwił), Nowogródek siewierski, Starodub i Czernihów zostały do Wielkiego księstwa Moskiewskiego przyłączone. Tak tedy po półtorawiekowem panowaniu Litwy, Czernihów dostał się znowu (na lat 119) pod władzę carów państwa Moskiewskiego. Dopiero bowiem rozejmem, zawartym roku 1618 w Dywilinie, szerokie ziemie Rusi zadnieprskiej, a w ich liczbie i Czernihowska, powróciły do Rzeczypospolitej, ale pozostawały przy niej już tylko przez lat 59, to jest do pokoju Andruszowskiego w roku 1667, w którym Czernihów odpadł do Moskwy, co zostało ostatecznie traktatem Grzymułtowskim w roku 1686 potwierdzone.

    Ponieważ pokój Dywiliński był tylko zawartym na lat 16 rozejmem po wojnie między Polską i Moskwą, Rzeczpospolita przeto nie uważała za stosowne przed upływem tego czasu tworzyć województwo z ziem czernihowskich, które tymczasem tylko na lat 16 miała sobie zapewnione. Uchwała sejmu z roku 1633 mówi tylko: „Gród i ziemstwo w Czernihowie postanawiamy i kasztelana, podkomorzego i urzędy wszelkie ziemskie, powiatowe, porządkiem koronnym, które potym per electionem iść będą, rozdaliśmy, i posłów 2, których w Czerniechowie obierać będą, naznaczamy”. Dopiero po traktacie Polanowskim, zawartym w roku 1634, uchwalą sejmową z roku 1635 utworzone zostało z księstwa województwo Czernihowskie, podzielone na dwa powiaty: Czernihowski i Nowogrodzki. Uchwała ta brzmi: „Urzędników wszystkich w Nowogródku Siewierskim, tudzież gród i ziemstwo, a sejmik jeden zawsze i popisy w Czerniechowie i kasztelana jednego naznaczamy. Posłów dwu, jako w Czerniechowie ordynowaliśmy, tak z Nowogródka (Siewierskiego) drugich dwu; deputatów jednego z Czerniechowa, a drugiego z Nowogródka naznaczamy”. Starostwa grodowe były dwa: Czernihowskie i Nowogrodzkie, pierwsze z nich należało do wojewody. Senatorów większych do senatu koronnego dostało województwo dwóch, a mianowicie wojewodę i kasztelana czernihowskich. Pierwszym wojewodą czernihowskim mianowany został Marcin Kalinowski „w pamiątkę krwawych zasług jego”; pierwszym zaś kasztelanem został Mikołaj Kossakowski. Za herb na pieczęcie i chorągiew swoją otrzymało to województwo orła czarnego o dwóch głowach pod jedną koroną.

    Jak już powyżej nadmieniliśmy, rozejmem Andruszowskim z dnia 30. stycznia 1667 roku oddała Rzeczpospolita Rosyi województwo Czernihowskie, a ustąpienie to stwierdzone zostało ostatecznie traktatem, zawartym przez Krzysztofa Grzymułtowskiego, wojewodę poznańskiego, w dniu 3. maja 1686 roku. Pozostały tylko przy Polsce, na pamiątkę dziejową dla potomnych i z zasady, tytuły urzędników ziemskich, a nawet liczbę tytularnych posłów powiększono z 4 na 6, którymi mogli zostawać obywatele, mający dziedziczne posiadłości ziemskie w województwie Wołyńskiem i zbierać się na wybory i sejmiki we Włodzimierzu na Wołyniu. Ostatnim takim wojewodą tytularnym był Ludwik Wilga od roku 1783, a kasztelanem Felicyan książę Czetwertyński od roku 1792, zaś starostą nowogrodzkim (siewierskim) od roku 1785 uczony Tadeusz Czacki, podkomorzym czernihowskim Hieronim Gostyński, a podkomorzym nowogrodzkim Ignacy Cieszkowski. Zamiłowanie do podobnych tytułów historycznych, choć nie mających już żadnego znaczenia praktycznego, było w Polsce tak powszechnem, że nawet żony takich urzędników in partibus nie zapominały podpisywać się odpowiednio. Krasicka np. na biletach wizytowych z czasów Stanisława Augusta nie omieszkuje tutułować się „posłowa czernihowska”.

https://literat.ug.edu.pl/~literat/glogre/0043.htm

Спасибо сказали: ГіП1

Поделиться