|
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Часто пишуть: "Допоможіть знайти ..." їм дають ті чи інші поради, тому що той, хто давно займається пошуками, той знає, скільки часу на це все йде, і не можна пояснити в двох словах, чому практично ніхто не допоможе, якщо самі не будуть шукати, ну, або не наймуть когось.
Тут мені випала нагода почати пошуки з початку, і я буду описувати тут свої дії покроково. Якщо будуть поради, то завжди рада ))
Отже, сакраментальне: "З чого починати?"
Отже, один мій родич зацікавився (трохи), але часу в нього нема, ну і як в анекдоті, "тижпрограмист, тижщосьтамшукаєш, подивись швиденько" 
)
Маємо вихідні дані:
с. Рудка Володимирецький район Рівненська область
Маємо приблизні роки народження бабусь та дідусів, 1902- 1915 рокі.
Треба шукати метрики, сповідки, ну і що там ще може знайтись.
Родич знає, що в селі церкви не було, а всі ходили у сусідне село - Більска Воля.
Крок 1. Я відкриваю гугл-карту і шукаю цю Рудку.
Вона не одна, шукаю потрібну.
Дивлюсь, що там поруч, та відмічаю більш-менш крупні поселення, або щось таке, не звичне :
Луцьк, Ковель, Старий Чорторийськ, (Чарторийськ ?), Вараш, Рафалівка.
Далі дивлюсь, як це виглядало до 1917-го року.
Відкриваю карти російської імперії. Наприклад, тут: www.etomesto.ru/shubert/
клітинка 20-4 виявляється потрібною, і я бачу (праворуч), що тут показані Волинська та Мінська губернії.
Ок, крок 2. Вікіпедія. Рудка, село, Рівненська область. Якось небагато ))
Ладно, дивлюсь в Вікі межі губерній та повітів, і бачу, що це таки Волинська губернія, Луцький повіт.
Тут мені ще попалася така красива карта Волинської губернії 1821 р.: https://www.wdl.org/ru/item/14073/view/1/1/
Там є Більська Воля, Черторийськ, Мульчиці, Рафаловка. А кордон губернії біля Борово на півночі, поблизу.
На цьому кроці можна зависнути на цілий день, і пошукати карти різних років та країн, там завжди багато цікавого )
крок 3. Шукаю прихід. Зручно зроблено тут: metrics.tilda.ws/books Знаходжу Волинську губернію. Є три книги за більш-менш різні роки.
На жаль, викладені на Яндекс-диску. Виправляю помилку, та викладаю на гугл-диск :
https://drive.google.com/drive/folders/ … sp=sharing
тільки дві, бо третя велика, в 5-ти томах.
Поки шукала Переверзева, наткнулася на "Стару Волинь" А. Цинкаловського в бібліотеці діаспори :
diasporiana.org.ua/?s=%D0%A1%D1% … 0%BD%D1%8C
В "Списке населенных мест Волынской губернии на 1906 г." знаходжу підтвердження:
ст. 111 Луцкій уезд Бъльсковоля Бъльсковольская волость
ст. 126 Луцкій уезд Рудка Бъльсковольская волость
Спочатку не знайшла, бо шукала Бельска Воля, або Бильска Воля, але потім продивилась уважно весь список.
Перші цікаві факти - в 1906 р. в Рудці було 109 дворів, 730 мешканців, 3 мирових судді.
Вона знаходилась в 107 верстах від Луцька (уездньій город), та в 3 - від волостного.
Зараз в Рудці 574 жителя, вона знаходиться в 127 км від Луцька, але Луцьк тепер губернське місто, а Рудка в іншій губернії ))
А я пішла читати описання.
Продовження. Крок 4. Якщо вже натрапила на всякі списки, читаю, що писали тоді, коли вікіпедії ще не було.
В довіднику "Стара Волинь" знайшлися і Рудка, і Більська Воля аж два рази.
Ось що там є:
"Стара Волинь", 1914 р.
РУДКА БІЛЬСЬКОВОЛОСЬКА, село, Луцький повіт, 117 км від Луцька. На захід від великого Кованського болота і озера Біле, при шляху з Маневич до Мульчиць (над Стиром).
В кінці 19 ст. було там 107 домів та 614 жителів. Місцевість глуха і відлюдна.
Колись село належало до.кн. Чарторийських. На піскових надмах сліди неолітичних осель.
БІЛЬСЬКА ВОЛЯ, с, Луцький пов., село над озером Білим, 105 км. від Луцька.
У кінці 19 ст. було там 229 домів і 1,329 жителів. Церква, млин, школа, ґуральня.
В 19 ст. разом з м-ком Туриськом належало до Емілії Ожешкової — 17,744 дес. (переважно лісу).
Згідно з переписом 1911 р. в Б. було 1,535 жителів, волость, одноклясова школа, фельдшерський пункт, 2 крамниці, ґуральня (15,183 відер горілки річно, 40°), горілчана крамниця, водяний млин (20,700 пуд. перемолу річно).
У цьому ж році велика земельна власність належала вже до Чакалева Миколи — 13,919 дес.
ВОЛЯ БІЛЬСЬКА, с Луцького пов., волость, 127 км. від Луцька.
В кінці 19 ст. було там 103 доми, 1,041 жит., церква, народня школа одноклясова, водяний млин, ґуральня, бровар. В 1911 р. було там 1,535 жит., фельдшерський пункт, 2 крамниці, ґуральня (15,183 від. горілки 40° річно), млин (водяний — 20,000 пуд. перемолу річно). Це велике село положене на північ від залізниці
Ковель Сарни й оточене лісами і болотами: Кривуха, Олехново, Ждан, Сильнуха,Засерхове, а на сході у кількох кілометрах пропливає р. Стир.
Комунікація під час весняних розтопів дуже невигідна. Найближча станція зал-дор. Маневичі около 30 км.
Допишу ся в список с. Мульчиці та с. Маневичі.
Цікаво, що Більська Воля відстоїть від Луцька на 105 км, а Воля Більська – на 127. ))
Але другої Більської Волі не знаходиться ))
Крок 5.
Треба подивитись історію краю, це віднімає час, я роблю файлік, в якому записую коротко історичні події, які могли впливати на життя людей цих місць.
В цьому місті я, мабуть відкрию сторінки для Більської Волі і Рудки, щоб сюди не захаращувати, і був би опис в відповідному місті.
Крок 6.
Пошук Метричних книг.
Першим кроком йду на FS з надією (на чудо).
Випробовую різні пошукові запити. В прямий запит "Бельска Воля" видає нічого.
Запит "Луцк" перейменовує в "Россия, Волынь, Луцк", та видає дві книги з самого Луцька. Буде час, подивлюсь.
Задаю "Волинь" - видає 143 документа, греко-католики, лютерани, трошки православних церков, але поки Більської Волі не бачу. Це все я передивлюсь уважніше, але трошки пізніше.
Ще пошукала у Адмирала з vgd, якось не надихаюче...
Тому йду до міжархівних довідників. Краще дивитись найсвіжіші, в мене 2012 р.
Намітила собі такі архіви: Рівне, Луцьк, Київ (у Києві все може бути), Житомир, та Львів (на FS побачила)
До речі, на цьому сайті я не знайшла тему про ці джерела в одному місті. Ткніть мене посиланням, або може треба зробити таку темку, тільки треба буде оновляти посилання. А поки йду на Тільду - metrics.tilda.ws/ukraine качаю там Житомирський, тому що інші я вже десь поцупила.
Ось тут теж можна скачувати: resource.history.org.ua/cgi-bin/ … TR=0013667
Крок 6а. Рівне.
Все пропало, не почавшись! Катастрофа.
Перелік МК в Рівненському архиві:
Рівненська область, м. Рівне, архів :
Чотири справи з 1923-го по 1931-й! А мені потрібні до 1915-го. (((((
На жаль, ніякої оцифровки. Потрібно їхати в Рівне, або шукати когось.
Що я зможу узнати з цих справ?
Може, будуть якісь прізвища з іменами та по-батькові, смерті старших, або вдасться знайти шлюб.
Нарешті я знаю, що церква називається Параскеївська.
Запит в гуглі "церква св. Параскеви Більська Воля" – нічого, навіть фотографії.
Може, я якось не так питаю ?
Ці міста стали ще нелюдніші, чим були, навіть ні у кого мобілки з камерою нема ((
Потім таки знайшла однесеньку фотографію церкви. не можу не додати тут. Гарненька.
Возможно что-то полезное найдете:
https://www.familysearch.org/search/cat … %20Library
wolyn.freehost.pl/miejsca-b/bielska_wola-09.html
Шановна eavik31,
дуже Вам дякую за прекрасну ідею і чудову реалізацію.
Я б доповнила Вашу схему таким чином:
крок 1. гуглимо "пошук предків ХХХ (наприклад, Білоус)" - створюємо якесь уявлення про наявні можливості. Нажаль, серед перших посилань навряд чи є ГЕНЕО, але припустимо, що він є і Ви бачите, що є навіть український сайт, де люди самі шукають предків і дають поради іншим! Ура! є осередок однодумців, приєднуємось!
2. реєструємось на ГЕНЕО (тут важливо трошки змінити нік, що Вам пропонують при реєстрації, щоб Вас не вважали ботом). Варіант для дуже обережних (або не дуже вправних з реєстрацією на Інтернет-ресурсах) - пишемо про те, що хотілося б знайти, у групі ГЕНЕО на Фейсбуці (або в групі UAgenealogy - вона наче "живіша")
3. намагаємось зорієнтуватися на форумі, читаємо його хоча б пару днів (а краще тиждень).
4. створюємо тему (теми) по відомих прізвищах або пишемо про свій інтерес в уже наявній темі.
5. створюємо тему або пишемо в уже наявній про населений пункт, складаємо туди все те, що вдається знайти в Інтернеті (це Ваші кроки 1, 2, 3 ...). Писати і в темі по прізвищах, і по населеному пункту краще не відразу все, що є, а потрошку - "ни дня без строчки" - тоді тему (теми) помітять колеги на форумі і краще бачитимуть пошукові машини.
6. паралельно читаємо численні поради в розділі для початківців http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=275
7. паралельно ставимо конкретні питання у відповідних темах форуму - наприклад, якщо село не відразу знаходиться, то можна спитати про нього в темі по Рівненській області http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=301 Про парафію, наявність документів можна спитати в темі про ДАРО http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=6 А про наявність документів в Інтернеті - в темі по мормонах http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=245
Дякую, DVK_Dmitriy , справді цікаві посилання.
Дякую, kbg_dnepr , всі доповнення приймаються. Якось я випустила це з виду, бо вже зареєстрована на форумі, і читаю його вже більше тижня ))
В моєму опису пропущено декілька важних кроків, які повинні робити ті, хто починає з повного нуля - це опитування рідних, походи в РАГСи, та інше, що чудово описано в розділі для початківців. Тому що відомі особи, які жили з 1918-го року, тобто приблизно радянський період, тому особливості пошуків за цей період тут не розглядатимуться.
Отже, продовжуємо. Дуже рідко метричні книги по селу знаходяться в одному архіву. Може, на росії, де в містах не було війн, евакуацій та пожеж, а межі областей збігаються з межами губерній та повітів, там всі метричні книги та сповідки в одному обласному архіві. Але в Україні ваше село протягом якихось 200 років належало різним державам, і не двом, а про губернії та області я взагалі мовчу. Тому не обачливо обмежуватись одним архівом.
Крок 6-Б . Луцький архів.
Тут ще краще 
:( :(
Волинська область, м. Луцьк, архів:
Православні церкви.
1. Волинська губернія
2. Волинська єпархія
3. Церква Святої великомучениці Параскеви, с. Більська Воля
Більсько-Вільської вол. Луцького пов.
4. с. Рудка
5. Народження, шлюб, смерть : 1877: ф. 35, оп. 1, спр. 260
ОДНА справа за ОДИН рік. Так-с, багато я узнаю для родича (((
Але ж
1. Волинська губернія
2. Луцький деканат
3. Володимирецький римсько-католицький парафіяльний костьол, м-ко Володимирець Володимирецької вол. Луцького пов.
4. Села: Андруга, Довговоля, Каноничі, Лозки, хут. Прурва, хут. Хоромці; села Більсько-Вільської вол. Більська Воля, Галузія; Рафалівської вол. м-ко Рафалівка, села Кошмаки, Полиці, Чудля та ін
Справи з 1849 по 1863-й рік.
І там є не тільки метричні книги, але і сповідальні відомості з 1852 до 1810-го.
А також:
1. Волинська губернія
2. Луцький деканат
3. Чарторийський римсько-католицький парафіяльний костьол, м-ко Чарторийськ Ведмезької вол. Луцького пов.
4. Села: Будки, Ведмеже, Гута-Лісівська, Костюхнівка, Мала Ведмежка, Новосілки, Хряськ, Цміни; Більсько-Вільської вол. Більська Воля, Галузія, Серхів, Собіщиці та ін.
5. Народження: 1661, 1665, 1671, 1673–1676, 1679–1807: ф. 297, оп. 1, спр. 185
6. Шлюб: 1705–1710, 1712–1713, 1715–1728, 1730–1745, 1747, 1750, 1752–1769, 1771–1804: ф. 297, оп. 1, спр. 185
7. – 8. Смерть: 1730–1744, 1746–1826: ф. 297, оп. 1, спр. 186
1661-й рік! Цікаво, чи вже згадується Більська Воля в 1661-му? По Вікіпедії має бути.
Звісно, я не буду починати з 1661-го, може, взагалі в роду не було жодного католика ((
Луцький архів теж не оцифрован (( Теж треба їхати.
Тут треба повертатись до кроку 5, бо стає ясно, що без історії нічого не ясно.
Ось що у мене вже є:
"Магдебурзьке право:
Луцьк — 1518, Ковель — 1540
1480 – 1549 татарськи напади, 26 разів
1569 р. Люблинська Унія – об'еднання Великого Князівства Літовського з Польщею в Річ Посполіту
1569 Волинське воєводство, Річ Посполіта
Луцький повіт
Першим волинським воєводою був кн. Олександер Чарторийський, який резидував в Луцьку.
До 1793 р. – Польща
1793 р. – 2-й розділ Польщі, Схід Волині і Полісся перейшло до російскої імперії.
1795 р. – західна частина Волині переходить до рос. Імперії.
Варшавське намісництво
1831 Польске повстання
Губернії та генерал-губернаторства
1872 – Юго-Западна залізна дорога
1777 Волинська Епархія
1889 – північна залізниця, через Сарни, Ковель.
1914 - 1918 Перша світова війна
1923 Поліська Духовна Консисторія
1939 Пакт Молотова-Ріббентропа
1941 - 1944 німецька окупація
Звісно, може бути, що всі мешканці Рудки ніколи не вилазили зі своїх лісів, і завжди там жили, тільки змінювали віру. Але це малоймовірно, навіть для таких болот.
Скоріше частина були переселенці, які заселялися після Польского повстання, а також при будівництві залізної дороги, або раніше, з якоїсь нагоди. Якщо вони йшли зі сходу (в мене є підстави так думати), то навряд чи вони були католиками. Тоді картина пічальна (((
Крок 6в. Київ. ЦДІАК. Тут все просто, але нічого нема ((
нічогісінько.
Хоч у Києві є притомний сайт, та перелік всіх метрик по селам. Але, хоча там і зустрічаються деякі села та містечка Волинської губернії, ні Більської Волі, ні Волі Більської нема (( А також нема ні Мульчиць, ні Рафаловки. І взагалі там Луцький повіт зустрічається 4 рази.
Крок 6г.
Житомирський архів.
В Житомирському архіву є багато справ з Волинської губернії. Тому я скачала "Каталог метричних книг Житомирського архіву" (можна взяти звідси ж: metrics.tilda.ws/ukraine Житомирська область. Не знаю, як можна щось відшукати на сайті Житомирського архіву, не просидівши там пару тижнів, але дякуючи тільді, два заповітні посилання на той же сайт: www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/KMK_t1.pdf (1 том)
www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/kmk_t2.pdf (2 том)
Православіе у другому томі.
І ось :
Більська Воля, с. Більськовольської волості, церква Св. Параскеви
П.: с. Рудка
Народження, шлюб, смерть: 1798 – 1802 (1/78/848, 847, 849, 850, 851);
1803 – 1807 (1/78/853, 852, 854, 855, 856);
1808 – 1812 (1/78/857, 859, 861, 862, 863);
1812 – 1816 (1/78/863, 864, 865, 866, 867);
1817 – 1821 (1/78/868, 869, 871, 872, 873);
1824 – 1828 (1/78/878, 879, 881, 880, 882);
1829 – 1833 (1/78/884, 883, 885, 886, 887);
1834 – 1838 (1/78/888, 889, 890, 892, 893);
1839 – 1843 (1/78/896, 897, 899, 904, 906);
1844 – 1848 (1/78/ 907,909, 911, 916, 919);
1849 – 1853 (1/78/922, 924, 926, 928, 930);
1854 – 1858 (1/78/932, 933, 935, 939, 940);
1859 – 1863 (1/78/942, 944, 946, 949, 952);
1864 – 1868 (1/78/955, 956, 958, 650, 962)
А також Вараш з 1798 до 1854,
Вольська Голузівська 1798 – 1865,
Голузій 1798 – 1868
Єзерці (і п. Серхів) 1798 – 1868
Маневичі 1798 - 1868
Мульчиці 1798 – 1686
І Рафалівка з Чарторийськом.
Це близько розташовані села, хай теж будуть на всяк випадок.
Також треба їхати в Житомир, бо цифрових копій нема (або я була не уважна).
Це прорив! Але що робити з періодом 1868 – 1923?
Це 50 років, два покоління.
Звертаюсь до товариства: де шукати ?
Або де є свідоцтва, що ці книги втрачені?
І якщо так, то чи можна прослідити і як до 1868-го (там, правда, ще 1877-й десь є) ?
Крок 6 д. Львівській архів. На жаль, Львівський архів навіть не має описів справ. Тому я помалу читаю їх в jpg-форматі.
Крок 6е.
Пошук по сусіднім селам. Може, хтось шукав, і там можуть бути підказки по документам з повіту.
Створення тем по селам та прізвищам.
На цьому підготовчий етап завершується.
Коло окреслено, на жаль, жодної книги нема в інтернеті, тому далі є 3 варианти: 1. Писати запроси в архіви. До речі, на тільді є бланки запитів. course.genealogy.tilda.ws/lecture4
2. Їхати в архиви самотужки. (у цьому місці потрібно написати окрему інструкцію)
3. Знайти людину, яка пошукає в архиві. Це немалий витрачений час, тому людині треба платити, навіть якщо нічого не знайдеться.
Щоб знайти щось, треба надати максимум інформації та звузити коло пошуків. Наприклад, в даній ситуації нема сенсу шукати в Житомирському архіву, поки не відслідковуються ланцюжки з 1923 до 1868.
Отож, швидко не вийшло від слова зовсім.
Ліричний відступ 1.
Вибачте, шановні, так виглядає, що я постійно рекламую цю тільду! Я вибачаюсь, це не так, я не маю до неї відношення, просто це приклад того самого UX/UP – зручно, зрозуміло, легко знайти, ну і пошукові запроси відправляють, але ж опинившись на сторінці, ти знаходиш те, що шукав, тому це не дратує.
До речі, на ВГД я також нічого не можу знайти, особливо коли намагаюся шукати по селу або по прізвищу. Комусь вдається, але в мене чомусь нічого, крім 50 -250 сторінок таких діалогів: "Помогите, я ищу свою бабушку Петрову Марию, жила в селе Александровка Ивановского района!" ответ: "Поищите метрики села Александровка". Ні, звісно, я утрирую, бо на ВГД є Адмірал, і я дуже вдячна йому. Це я до того, що щоб щось знайти на ВГД, то там потрібно просидити, мабуть, пару років.
Так або не так, усе одно ви будете шукати метрики, і їхати в архів. Колись може буде час, що все буде оцифроване і навіть розшифроване, і для пошуків буде потрібно тільки задати прізвище в FS чи на іншому ресурсі, але поки треба витрачати час, щоб їхати в Рівне та Луцьк (((
Ліричний відступ 2. Поки я читала Львівський опис, пан Красовський написав дуже гарну також покрокову інструкцію на цей же єтап пошуків, тільки стисло )) :
https://www.facebook.com/aleksanderonis … __tn__=K-R
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc