Шовкопляс

З projects.kievcity.gov.ua/projects/view.php?P=196
Обговорення щодо перейменування вулиці Павла Дибенка в Оболонському районі на вулицю Сім’ї Шовкоплясів

Сім’я Шовкоплясів – родина українських науковців, істориків, археологів, музеєзнавців Шовкопляс Ганни Михайлівни та Івана Гавриловича. 
Шовкопля́с Iва́н Гаври́лович (8 квітня 1921, с. Лазірки, Оржицький район, Полтавська область — ↑13 червня 1997, Київ) — український вчений - археолог, провідний фахівець у галузі верхнього палеоліту України, історик, бібліограф і історик науки, музеєзнавець і викладач.
У Києві на березі річки Почайна разом з дружиною вченим- археологом Шовкопляс, Ганною Михайлівною їм було відкрито велике унікальне поселення, що існувала з II століття до н.е. по VI-VII століття н.е.
Відомий активною громадянською позицією по захисту археологічної спадщини України. Припинив традицію вивезення традицію з вивезення скіфського золота та інших особливо цінних артефактів з України в Росію для зберігання в Ермітажі. Відстояв право українських вчених вивчати найдавніше минуле на українських землях під час новобудовного буму XX ст..
Засновник Археологічного музею АН УРСР та унікального і єдиного в Україні музею на місці розкопок стоянки мисливців на мамонтів під Яготином - “Добранічівська стоянка” з експонуванням її залишків.
Автор першого українського підручника з археології “Основи археології”, на якому вчилося не одне покоління археологів України.
Знатний педагог - викладав археологію в Київському педагогічному інституті та в Київському державному університеті ім. Т.Шевченка.
Переслідувався владою за проукраїнську позицію. У 1973 р. за надуманим обвинуваченням був відсторонений від роботи в Інституті археології НАН України, звільнений з посади директора Археологічного музею. Після чого працював у Центральній науковій бібліотеці НАНУ, де ним було підготовлено кілька фундаментальних видань, присвячених бібліографії археології України, які фактично започаткували цю галузь науки в країні.

Шовкопля́с Га́нна Миха́йлівна (нар. 11 травня 1920 — † 28 вересня 2001) — український вчений-археолог, музеєзнавець. Дослідник унікальної пам’ятки давніх та ранньосередньовічних слов’ян на території Києва (Оболонь). У верхів'ї річки Почайни у 1964-1974 рр. під її керівництвом було знайдено та досліджено найбільше за площею і щільності забудови (25 тис. Кв. М., 66 жител), унікальне по розташуванню жител (трьома витягнутими овалами) поселення зарубинецької археологічної культури, що безперервно існувало з II століття до н. е. до сер. II століття нашої ери, а потім, як поселення празької археологічної культури існувало до VI століття нашої ери.

P.S. цікаво, що анотацію взяли прямо з вікі.

ШОВКОПЛЯС Іван Афіногенович народився 1892 р. у с. Ярошівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Ярошівка Дво-річанського р-ну Куп’янського окр. Селянин-одноосібник. У 1928 р. позбавлений виборчих прав. Під слідством за невиконання плану хлібозаготівлі (ст. 58 КК УСРР). Заарештований 1 лютого 1930 р. за агітацію проти заходів рад. влади (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 16 березня 1930 р. позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 2 вересня 1989 р.

ШОВКОПЛЯС Іван Карпович народився 1877 р. у с. Дергачі Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, неписьм., позапарт. Проживав на хут. Шовкоплясівка Харківської приміської зони. Селянин-одноосібник. У 1930 р. позбавлений виборчих прав. У 1931 р. розкуркулений. Заарештований 21 жовтня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 22 грудня 1932 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 3 жовтня 1989 р.

ШОВКОПЛЯС Порфирій Іванович народився 1902 р. на хут. Ганно-Іванівка Костян-тиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Ганно-Іванівка Сахновщинського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 лютого 1930 р. Полтавським окрвідділом ДПУ за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР), 2 березня 1930 р. порушено клопотання про позбавлення волі в концтаборі на 5 років, рішення в справі відсутнє.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Див. також Шевкопляс http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=48863