1

Тема: Вуяхевич

ВУЯХЕВИЧ-ВИСОЧИНСЬКИЙ Михайло (в чернецтві Мелетій) Васильович. Народився близько 1625 року. Походив з родини чернігово-сіверських шляхтичів герба «Корчак», котрі в 1630-х рр. переселилися на Остерщину з Галичини. Мали власність у Козельці. Здобувши освіту в Києво-Могилянському колегіумі, кілька років прослужив писарем Києво-Печерської лаври (1654). Впродовж 1660-1663 рр. займав посади військового писаря та генерального писаря в уряді наказного гетьмана Якима Сомка. Вів переговори з російськими намісниками в Україні. Після Ніжинської чорної ради і падіння Я. Сомка був репресований І. Брюховецьким і засланий до Сибіру на 5 років (1663-1668). Завдяки клопотанням П. Дорошенка звільнений і, повернувшись в Україну, поступив на службу до правобережного гетьмана, діставши уряд генерального писаря (1668-1676). Виконував дипломатичні доручення П. Дорошенка: вів переговори з уповноваженими Росії, Польщі, лівобережних гетьманів, їздив до Гірусії, Туреччини (1672; 1675 рр.). Очолював українську делегацію на Острозькій комісії (1670 р.), яка мала відновити умови Гадяцької унії 1658 р. У 1676 р. разом з П. Дорошенком прийняв підданство російського царя і переїхав на Лівобережжя, діставши звання значного військового товариша (1676), а від 1678 р. почав виконувати особисті доручення І. Самойловича. Гетьман оцінив його старанність і доручив виконувати функції генерального судді (1683-1687), але не призначив остаточно. Можливо, останнє стало мотивом участі М. Вуяхевича у змові проти гетьмана та у Коломацькому перевороті 1687 р. Від нового гетьмана І. Мазепи (з яким був знайомий з часів співпраці у П. Дорошенка) одержав уряд генерального судді (1687-1691) і навіть був наказним гетьманом у Батурині під час Другого Кримського походу і поїздки І. Мазепи до Москви (1689). Сам тричі їздив до царя (1688, 1689 і 1690 рр.) полагоджувати політичну ситуацію в Україні у зв’язку з діями антитурецької «Священної ліги». На цьому фунті у нього виникли суперечки з І. Мазепою. Тому, щоб не спокушати долю. М. Вуяхевич радо прийняв пропозицію ченців Києво-Печерської лаври, які 16 листопада 1690 р. обрали його своїм настоятелем (архімандритом). Михайло, змінивши світське ім’я на чернече - Мелетій, прийняв постриг і від 1691 р. став виконувати обов’язки настоятеля лаври. Московський патріарх Адріан довго опирався такому вибору братії, але дипломатія І. Мазепи і, головне, його гроші зробили свою справу. У лютому 1693 р. Мелетій був затверджений грамотою Адріана. На новій посаді дбав про зміцнення матеріальної бази обителі та розвиток у ній друкарства. Помер у ніч з 6 на 7 лютого 1697 р. у Києві. Похований у Лаврі.

ВУЯХЕВИЧ Павло. - Значковий товариш Київського полку (1774— 1776). Син священика і одружений з донькою священика.

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Post's attachments

Вуяхевич Михайло (Мелентій) Васильович.jpg
Вуяхевич Михайло (Мелентій) Васильович.jpg 23.96 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: kuks701

Поделиться

2

Re: Вуяхевич

ДАОО, 37-3-324 арк. 132 об.
Покровська церква с. Андріївка, 1827 р.
"25 июля у служащего в 3м батальоне пехотного Генерал фельдмаршала герцога Велингтона полка у штабс-капитана Авима Павлова сына Вуяхевича и жены его Юзефы Войцеховой дочери родился сын Александр.
Восприемник: того ж герцога Велингтона полка порутчик Григорий Долинский"

Кухар-Кухаренко-Кухаревські; Бойко; Козюр-Козюренко - Херсонська губернія; Кейбал - Полтавщина і звідусіль; Гірчаки-Горчакови - Луганськ і околиці. Дуже шукаю записи звідусіль по Кухар (Кухарев) та Козюр (Козюренко) 1784-1800 рр.
Спасибо сказали: kuks701

Поделиться