1

Тема: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Підлужне
Костопільський район
Рівненська область
Село Підлужне – центр Підлужненської сільської ради. Розташоване на правому березі річки Горинь. До районного центру – 12 км.
Назва села Підлужне за переказами походить від того, що перші хати розташовані над лугом, який простягається тут вздовж річки Горинь. Згідно літературних правил потрібно було б говорити Понадлужне, Надлужне. Але за розмовною діалектикою вираз «понад лугом» змінювався на вираз «під лугом». Очевидно від сполучення цих слів – назва Підлужне.
Вперше Підлужне згадується в писемних джерелах 1577 року, як приватновласницьке село. 1629 року у Підлужному разом із с. Трубицями налічувалося 48 димів (господарств).
З цього часу і майже до кінця ХVІІІ ст. Підлужне входило до Волинського воєводства. З початку було невеликим поселенням. Пізніше, коли Правобережна Україна відійшла до Польщі, то землі села Підлужне стали належати пану С. Радзівіллу.
На початку XVIII ст. володарем Підлужного був полковник військ польських князь Міхал Радзивілл (1791-1849). Саме він заклав тут нову резиденцію

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе
Thanks: Ann1

Share

2

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Згодом був побудований панський палац за проектом відомого на Волині архітектора Генріка Іттара (1773-1850). На акварелі Наполеона Орди (1872), збереженій до наших днів, зображена садиба маєтку Радзивіллів у Підлужному. На ньому постає двоповерхова прямокутна споруда, покрита злегка похиленим дахом, із двома симетрично розміщеними коминами. Одночасно з будівництвом палацу князь вирішує закласти пейзажний парк навколо нього. Для виконання проекту він запрошує знаменитого на Волині ландшафтного архітектора Діонісія Міклера (1762-1853). Парк у Підлужному був закладений Міклером у 1812 р. одночасно з парком в іншій садибі Радзивиллів – у Шпанові. Як свідчать сучасники, обидва парки були дуже подібні один до одного і відзначались багатими оранжереями. Рослини з Підлужного були окрасою оранжерей Царського саду в Києві до 1919 р., коли сад був знищений і від оранжерей не залишилось ніяких слідів.
У період 1793-1795 рр. – Підлужне увійшло до Рівненського повіту Волинської губернії.
1823 року в селі почала діяти суконна мануфактура (фабрика), на якій працювали понад 30 кріпаків. 1848 р. – виробництво сукна збільшилося, на фабриці працювало 200 кріпаків; почали діяти шкіряний і вино курний заводи.
На початку ХІХ ст. княгиня із сім’ї Радзівіллів вийшла заміж за князя Чарторийського і продала село разом з людьми російському урядові.
Середина ХІХ ст. Підлужне стало відоме своєю річковою пристанню з якої в 1859-1862 рр. відвантажувалося майже 29 тисяч пудів хліба.
До 1861 р., тобто в пореформенний період, виникло декілька підприємств,на річці Замчисько збудовано декілька млинів. 1872 р. в Підлужному засновано цегельний завод.
1875 р. було відкрито однокласне училище, в якому 1884 року навчалося 95 дітей.
В кінці XIX ст. в Підлужному оселилося 49 сімей колоністів з Чехії та Австрії.
1900 року однокласне училище реорганізоване у двокласне.
На початку ХХ ст. навколо Підлужного внаслідок столипінської реформи появилися хутори: Руда Підлужненська та В’юниця.
Під час Першої світової війни 1914-1916 рр. село перебувало у прифронтовій смузі; на його території дислокувалися російські війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова. У лютому 1918 р. у с. Підлужне вступили австро-німецькі війська.
1928 р. – в селі виникла «Просвіта».
1939 р. у селі було відкрито початкову школу з українською мовою навчання, медичний пункт, клуб, бібліотеку.
5 липня 1941 р. – в Підлужне вступили німецько-фашистські війська, настав окупаційний період. Звільнено село 14 січня 1944 року; 42 жителі пішли на фронт, 27 з них не повернулися додому.
1948 р. – засновано колгосп ім. Леніна, пізніше перейменований на ім. Ватутіна.
В 70-і роки на території села споруджено будинок для вчителів, прокладено дорогу з твердим покриттям.
В 1980 р. в селі побудована нова середня школа на 500 учнівських місць.
2005 рік – організоване фермерське господарство «Мальвіна».
Історичною пам’яткою с. Підлужне є двоповерхові ДОТи – земельні оборонні споруди, будівництво яких відбувалося в 1936-1939 рр. Річчю Посполитою. Жителі місцевих сіл називають їх бонами, викопами. Жоден з них не повторюється у плануванні, але всі вони з’єднуються кабелем із центральним штабом. Спорудження велося у суворій таємниці і посилено охоронялося військовими. ДОТи утворювали систему оборонних споруд, які починалися з с. Підлужне і проходили через села Руда, Пісків, Моквин, Антонівку, Князівку, Немовичі, Чудель, Зносичі, Вири і доходили до Олевського району Житомирської області. За неповних 3 роки на території сіл Підлужне, Руда і Велика Любаша було збудовано 18 ДОТів.
Відомою особистістю с. Підлужне є український поет і журналіст Юрій Зіновійович Жилко. Він народився 25 березня 1898 року. Юрій Жилко – автор поетичних творів різних жанрів, оповідань, казок для дітей. На його честь названо центральну вулицю та відкрито на приміщенні школи меморіальну дошку.
Населення села 815 жителів. На сьогоднішній день функціонує: сільська рада, 5 магазинів, ФАП, новозбудована середня школа з комп’ютерним класом, спортивною залою, кімнатою психолога. У приміщенні школи  знаходиться  публічно-шкільна бібліотека з книжковим фондом біля 18 тисяч та дитячий дошкільний заклад «Калинка».
Також працює фермерське господарство «Мальвіна». На базі місцевого колгоспу ім. Ватутіна знаходиться Костопільська сортовипробувальна станція, створена ще в 1951 році.
Рішенням сільської ради №26 від 12 липня 2006р. затверджено символи села Підлужне. Герб: собою являє щит зеленого кольору розділений вертикально двома хвилясто срібними бічниками. В центральній частині золота квітка мати-й-мачухи (підбілу звичайного). Прапор: квадратне полотнище, що складається з трьох вертикальних смуг – білої, зеленої та білої , посередині зеленої смуги – жовта квітка мати-й-мачухи. Квітка підбілу та зелене поле вказує на назву села та щедрі луги, срібні бічники означають річки Горинь і Замчисько, води яких омивають Підлужне.
***
Карп’юк А. М. Підлужне і навколишні села. Фрагменти історії / А. М. Карп’юк. – Костопіль : Костопільська друкарня, 2012. – 160 с.

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

3

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

На жаль, акварелі Наполеона Орди (1872) Підлужного не знайшла..

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

4

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

5

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

6

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

из атласа Ильина 1871г

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

7 ( 04-11-2018 17:06:44 змінене Doly777 )

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Знайшла копію акварелі Наполеона Орди де зображено маєток князя Радзивілла. На превелику жаль він чорно-білий, але ж дуже цікаво, бо на той час мій прадід коваль жив у Підлужному.

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

8

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе
Thanks: Ann1

Share

9

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе
Thanks: Ann1

Share

10

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

11 ( 04-11-2018 19:06:05 змінене Doly777 )

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

В 1891 году из Астрахани перемещен в село Подлужное Волынской губернии на реке Горыни, отец русского поэта Велимира (Виктор Владимирович) Хлебникова с семьей, где был назначен управляющим Подлужанским удельным имением. Здесь семья прожила несколько лет до 1895г. «Там было приволье: река Горынь, чудный парк, запущенные цветники, всевозможные развалины… Это заставляло работать детское воображение, и Витя упорно утверждал изумленным братьям, что у него свое королевство и каждый день за ним прилетает белый лебедь…» Ощущение покоя, приволья, слитности с природой осталось и у самого поэта: ему вспоминаются «старый сад, столетние яворы, гора обломков камней, поросшая деревьями, — сгоревший во время восстания дворец польского пана: во время этой зари жизни мы были мудрецами, и проводить день в теплой речке было законом наших дней».

Александр Парнис:
... он упоминает о своем детстве на Волыни, они жили в имении князей Чарторыйских, и владелица этого имения была ученица Шопена Марианна Радзивилл. Она еще была жива, когда они поселились в ее бывшем имении, но она уехала в Польшу и с Россией, кажется, не была связана. Он в текстах упоминает Шопена, и наверняка он помнит, что в детстве судьба его свела с преданной ученицей Шопена, на руках которой он умер. Ее портрет работы Яна Матейко сохранился и находится в Кракове, в Музее Радзивиллов. Кстати, впервые я в книжке "Хлебников и Калмыкия" даю картинку сгоревшего дворца, в котором они жили. Это село Подлужное, конец 19-го века.

... будемо шукати цю картинку...

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

12

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Перша згадка що до с.Підлужне мені трапилась у книзі Баранович О. «Залюднення України перед Хмельниччиною. Волинське воєводство.» Київ – 1931р. ( Луцьки повiт, Володимiрськи та Кременецьки). Залюднення Волинського воєводства у першої половині XVII ст.(1629 рік) на підставі сплачуємих податків – подимного.
На той час (1629 рік) село входило до Степаньської волості, належало поссесору Свяцькому, нараховувало разом з с.Трубиці 48 димів (хат)

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе
Thanks: kuks701

Share

13

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

Залізний завод у с.Підлужне (С.Рудня, В.Любаша - це все поряд) мав велуку потужність на той час ( 1867р.), був найбільшим у Рівенському уезді.

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе

Share

14

Re: Підлужне село, Костопільський район, Рівненська область

1861 год. Умер
Вольнопроживающий в селе Любаше Медного Железного и Чугунного Заводов Писарь Климент Павлов сын Бойченко 64 года от чахотки.

У Підлужному була досить розвинута промисловість. Занепад села почався після придушення польського повстання 1863 гоку.

 

Карпенко, Даниленко, Пікуль, Бортник -  Чернігівська губ
Таргоній, Шамбір, Кріштопець, Дедух - Рівенський уезд
Селезнев, Свістов, Шерстняков, Сіденко
Ведмідь(Медведєв), Пріходченко, Котенко, Сахненко, Адешелідзе
Thanks: kuks70, Ann2

Share