1 (12-01-2015 02:55:20 отредактировано Ostapec`-Strilbyckyj)

Тема: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

В першому повідомленні про гравюру, що була створеня в Свято-Успенській Почаївській лаврі 1774 р. та має нове бачення з огляду на війну українських Лицарів з найманцями на Сході України в 2014 році.

Лицар і Смерть. Гравер Теодор (Федір) Стрельбицький.
Офорт, штихель. 28,2X15,4; 28,5X15,7.
На лицевому боці дошки, унизу ліворуч в межах зображення награвіровано авторський підпис і дату створення гравюри: Sculpt: Poczajovi? 1774 An?.
irbis-nbuv.gov.ua/fond/vom/show/show_007/13.htm

Дошка збереглась в спеціалізованому фонді Наукової бібліотеки ім. Вернадського.
http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/vom/show/show_007/13.jpg

В дзеркальному відображені, або умовний відтиск з дошки.
https://fbcdn-sphotos-b-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xpf1/v/t1.0-9/1526491_894718660572181_3577369468276266172_n.jpg?oh=a7c08aaf46818952ad0de967100dfa04&oe=553957B4&__gda__=1428716149_1b85491faee0e1f2c720574f55390557

Вичитка тексту:

Rycerz iadze na woyne, zbyt dusa w pancyrzu.
Ze zwycięzy przymenstwie, sitach y puklerzu.
Lecz zle myslisz Rycerzu, miey smierc przed oczyma.
Mozesz umrzec a znagla, smierc iuz za pleczma.
Ta czy w dobrym czyli wzlym, znaydzie kogo stanie,
Takim przed Bogiem stawi, Wiary Swięttęy zdanie.
Po woynie czy pokoju, zbitych zyia dusze(a).
Ten tylko w Niebie kto zmarł, za swe grzechy w skrusze.
Zołnierz pewny Nieba co z Bozkiego nadchnienia.
Zołnierz iest krzywd nieczyniąc, dla swogo zbawienia
Kto zas Zołnierzem będzie, dla zdzirstwa, honoru,
Ten wzgarzony będzie od. Niebieskiego dworu.
Pismo Swiate nas uczy, ze woyna iest zycie,
Czleka na ziemi. Z waz to iak iawnie y skrycie.
Nieprzyiaciel czart, cia?o y Swiat zwycięzyli,
Silnych, mandrych, ach w wiecznośe piekła zapendzili.
Sam Chrystus rze??ł Zołnirzom i Obrokami swemi.
Badzie kontenci C bez zdzier(stwa) wam naznaczonemi.

Тлумачення від Сергія Батоговського

Лицар, їдучи на війну, занадто розраховує на зброю (обладунки)
Що переможе він хоробрістю, силою та щитом.
Але погано думаєш, лицарю, май смерть перед очима (зважай, будь обережний)
Можеш вмерти зненацька, смерть вже за плечима.
Та чи в доброму чи в злому знайде(смерть) когось в стані,
Таким поставить (його) перед Богом, думка Святої Віри.
Після війни чи під час миру, живуть душі забитих(полеглих).
Та лише той буде в Небі, хто вмер за свої гріхи з покаянням (покаявшись).
Лише той Солдат йде до неба хто мав Боже натхнення.
Той, хто не чинив кривди для свого спасіння.
Але хто солдатом буде для здирництва (насилля) й гонору (гордині),
Той буде погордженим (знехтуваним) при небесному дворі (на страшному суді).
Святе письмо нас навчає, що війна є життям,
Людини на землі. Зважай на це як явно так і приховано.
Ворог, чорт тіло і світ подолали,
Сильних, розумних, ох в вічність пекла заштовхали.
Сам Христос сказав Солдатам: Своїми оброками (офіційною платнею),
Призначеними для Вас будьте задоволені, без здирництва.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: ГіП, Мариненко, DVK_Dmitriy, Алёна, Installego6

Поделиться

2 (11-01-2015 16:53:20 отредактировано Ostapec`-Strilbyckyj)

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Іван Стрільбицький 1690 рік, друкарня Києво-Печерської лаври.
Присвята Адаму Киселю.
Сама гравюра збереглась в Варшаві.

На сьогодні, це найдавніша матеріальна пам"ятка витворена Стрельбицьким яку мені вдалося розшукати.

https://scontent-b-ams.xx.fbcdn.net/hphotos-ash2/v/t1.0-9/431883_571538459556871_1681774022_n.jpg?oh=87065a4d9008a5ce8249cc44accc4967&oe=553D9F9A

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: Мариненко, SVKM de L, Алёна4

Поделиться

3 (22-03-2015 19:02:36 отредактировано Ostapec`-Strilbyckyj)

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Найдавніша ікона Русі - Успіння Пресвятої Богородиці, що була принесена на Русь з Візантії і на честь якої був збудований Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Срібні шати з коштовними каміннями було виконане для Києво-Печерської лаври майстрами Самсоном і Олександром Стрельбицькими.
Ікона пропала після руйнації собору НКВДистами та була вивезена до "Прусаччини" нацистами під час ІІ світової війни, де її сліди губляться. Шати та коштовне каміння з чудотворної ікони було обідрано більшовистськими окупантами після програшу українцями в визвольних змаганнях 1917-1920 рр.

https://lh3.googleusercontent.com/eftopDond7Ugr2yOu8LMOUmXUrvR_VLsAHe6aul1AVYaKp7GaDd5OQp07OpbFSkHyvxCdw52JCP6gqVgCq0nASCCuDb523bjH3SHKrLxFXnNAtaOwzMd1Ae1S9n9c--7yetnEpt_UnDT1Jr7UUBbK9jMNrWMT5XDRVJ3_E6q06LJ6IpXST06w0lZLvHOej_6fsYwAS8Y1l7OHxQRg9llEsHOzOtwhjQ1PORVaHIWAYvAKzDkV_KStOZE4NA5Cd3vkNS9f-HuhCjj-pamiHyC7kE3GJ98WWoRw15dLYZanWUahmS10Nc5klJC8z7fzg7Ij_vwOkswrjmIWuPxvMS9LhXwuJXdClHGaHljlqgtYMvidu_eDOfZpIFzaGk46mUdBrt2tuYWh8lBt_TwAiqNgsdotP303pTyFoqdtYTTFw7dfPw3ASm8f9koMGTkfpTLWaerqoWokS7I8wezfnNYrABrPEwY5dyU__pW21LfF4p9GGHlwwT6hE-5ezb0qO-3OrnlKFUF2Bzf4QzeB2M8_pZgXXCcxTifRSyWPjA7FB35v4dMgLF6Rp9ONFXKQrXN3ibRbngDKGaU88wPxkqMtsLVg-SbNh7S0JdG28yuFut0CoVXj5I=w350-h391-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: Алёна, DVK_Dmitriy, litar Л4

Поделиться

4

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

До українського показу на "Книжковому арсеналі" фільму Яцека Блавута «Віртуальна війна» пропоную до перегляду його документальний фільм "Костка цукру"

chomikuj.pl/Starszykinomaniak/KI … 28video%29

Film z 1986 roku.

Efektowne reportażowe obserwacje ze słynnych wyścigów konnych w czeskich Pardubicach (Wielka Pardubicka) stają się dla reżysera punktem wyjścia dla małego traktatu o ludzkiej hipokryzji i o przewadze etycznej (nie mówiąc już o estetycznej) zwierzęcia nad człowiekiem. Tytułowa kostka cukru, pojawiająca się w pierwszym ujęciu, jest owej hipokryzji najdobitniejszym przywołaniem: człowiek nie daje koniowi cukru, żeby go obdarować, tylko żeby go oszukać. To w tym – nagrodzonym Brązowym Lajkonikiem na Festiwalu w Krakowie – filmie, w którym po raz pierwszy zrezygnował z robienia zdjęć, Jacek Bławut narodził się jako autor. Wszystko, co tu najistotniejsze – zarówno emocja, jak przesłanie – dociera do widza za pośrednictwem formy.

дивитись до кінця

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

5

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Портрет Теодозії СтрельбицькоЇ, ктиторки Успенської церкви в Львові.

Портрет зберігся в зібрані Львівської національної галереї мистецтв (зібрання колишнього директора - Бориса Возницького) та виставлений в експозиції Олеського замку.

"Баба Федя" була дружиною пароха села. Миклашів - отця Олексія Стрільбицького. По його смерті вона пожертвувала для Успенської церкви 6 000 золотих. У память про це її портрет був встановлений в Успенській церкві. (джерело - Петрушевич А. С. «Дополненія по сводной Галицко-руской лѣтописи съ 1700 по 1772 года».— Львов, 1896.— Ч. І.— С. 334.)


https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/14/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%2C_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_1765_%D1%80._%D0%B7_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0._%28%D0%B2%D0%B5%D0%B1%29.JPG

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

6

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

http://193.187.64.80/image.php/2633/44_matka_boska_kodenska_m.jpg

Silva Rerum
Hanna Widacka

Matka Boska Kodeńska

Czwarty właściciel Kodnia, książę Mikołaj Sapieha (ok. 1581 – 1644), chorąży wielki litewski, potem wojewoda miński, a od 1642 r. kasztelan wileński – jak przekazują źródła pisane – 15 września 1631 r. wprowadził do ufundowanego przez siebie tamtejszego kościoła Św. Anny obraz Matki Boskiej z Guadelupy. To zachowane do dziś, okazałych rozmiarów (128 x 223 cm), malowidło zachwyca urzekającą postacią Madonny, ujętej frontalnie en pied, trzymającą Dzieciątko i berło królewskie. Od głowy Bogurodzicy rozchodzi się wspaniała tęczowa aureola ogromnych rozmiarów.

Według tradycji Sapieha, odbywając w 1631 r. pielgrzymkę do Rzymu, ukradł z papieskiej kaplicy – przekupując zakrystiana – obraz Matki Boskiej Gregoriańskiej, przed którym papież odprawił mszę w jego intencji. Ukradł i wywiózł do Kodnia, ponieważ ikona wprawiła go w zachwyt, a Urban VIII bynajmniej nie kwapił się z darowaniem jej, pomimo nalegań, pobożnemu pątnikowi. Tę niecodzienną historię kradzieży opisała w swej Błogosławionej winie Zofia Kossak – Szczucka, ugruntowując w ten sposób powielaną od wieków legendę.

W istocie bowiem informacja o ukradzeniu obrazu z Watykanu nie znajduje potwierdzenia w najnowszych badaniach archiwalnych, a także w źródłach drukowanych, jak np. relacje nuncjuszów apostolskich czy współczesne Sapieże pamiętniki. A przecież, gdyby podobny świętokradczy czyn miał naprawdę miejsce, musiałby odbić się szerokim echem w całej chrześcijańskiej Europie. Wydaje się wręcz niemożliwym, aby nie wspomniał o nim oficjalny reprezentant Watykanu w Polsce czy np. skrupulatny Albrycht Stanisław Radziwiłł, notujący w swoich pamiętników wydarzenia znacznie mniejszej wagi. Zatem jest bardziej prawdopodobne, że Sapieha przywiózł do Kodnia zakupioną we Włoszech wierną, mniej lub bardziej, kopię obrazu Madonny z Guadelupy.

Obraz Matki Boskiej Kodeńskiej, szybko otoczony kultem, zasłynął cudami i został – jako trzeci z rzędu w Polsce – koronowany 15 sierpnia 1723 r.(obrzędu dokonał biskup łucki Stefan Rupniewski). Odbierał cześć do 1875 r., kiedy to z nakazu władz carskich kościół zamieniono na cerkiew. Cudowną ikonę wywieziono wtedy do Częstochowy. Matka Boża Kodeńska, poddana restauracji w 1926 r. w Warszawie przez profesora Jana Rutkowskiego, powróciła do Kodnia we wrześniu 1927 r.

W końcu XVIII w. malowidło rytował na miedzi w Poczajowie Teodor Strzelbicki, tamtejszy sztycharz działający na przełomie stuleci. Ta niewielka wymiarami rycinka jest nieczęsto spotykana i pochodzi ze zbiorów Biblioteki Ordynacji Krasińskich. Przy stosunkowo słabym poziomie artystycznym cechuje się jednak niezaprzeczonymi walorami dekoracyjnymi, na które składają się zrytmizowana, trapezoidalna sylwetka Madonny z Dzieciątkiem, koncentryczne, rozchodzące się kręgi aureoli, rysunek falistych obłoków, wreszcie symetrycznie wygięta u dołu cokołu wstęga z inskrypcją MARIA MIRACVLOSA CODNENSIS. Optyczną podstawę kompozycji stanowi napis w 8 wierszach z historią obrazu. Czy ów miedzioryt był od początku luźną odbitką, czy też został wyjęty z ówczesnego druku, nie udało się rozstrzygnąć.

Джерело - www.wilanow-palac.pl/matka_boska_kodenska.html

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

7

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

http://193.187.64.80/image.php/1749/44_matka_boska_poczajowska.jpg


Hanna Widacka
Matka Boska Poczajowska

Poczajów, miasto na Wołyniu położone na południowy zachód od Krzemieńca, zasłynęło wspaniałą cerkwią klasztorną – siedzibą protoarchimandrytów ojców bazylianów w Polsce, ale przede wszystkim, czczonym tu od 1597 r., cudownym obrazem Matki Boskiej Poczajowskiej. Sam Poczajów – jako miejsce cudowne i pątnicze, zaistniał w XII w. Zaczęły się tam dziać cuda od chwili pierwszego pojawienia się Bogarodzicy Janowi Turkułowi 17 kwietnia 1198 r. (opisane przez Centera w tzw. Dyplomacie w 1220 r.); drugie takie objawienie odnotowano w 1260 r., a jego śladem pozostała do dnia dzisiejszego odciśnięta w skale stopka Madonny (kamień znajduje się przy prawej ścianie nawy, pod ołtarzem, za szklanym antepedium), spod której wypływa żródełko uzdrawiającej wody.

Natomiast namalowana na desce cyprysowej ikona, wyobrażająca Matkę Bożą tulącą Dzieciątko w geście tzw. umilenija, wypłynęła na światło dzienne w 1559 r., kiedy to grecki metropolita Carogrodu (Konstantynopola), podróżując po Wołyniu, ofiarował ją ówczesnej właścicielce Poczajowa, Annie Gojskiej. Ona to przekazała – powstały niewątpliwie na Rusi – obraz miejscowym zakonnikom, którym wcześniej wystawiła cerkiew i monastyr. Cuda zaczęto spisywać w 1661 r. Najgłośniejszy miał miejsce za czasów Jana III Sobieskiego, kiedy Turcy napadli na klasztor. Zdesperowani obrońcy poczęli wzywać swą Orędowniczkę na pomoc, i – jak wieść niesie – nad cerkwią pojawiła się Bogarodzica, okrywając ją swoim płaszczem. 8 września 1773 r. obraz cudowny uroczyście ukoronowano, dekretem Klemensa XIV ( w kościele NMPanny Śnieżnej we Lwowie istniał kiedyś obraz przedstawiający tę podniosłą ceremonię). Po upadku powstania listopadowego bazylianie ukryli ikonę; prawdopodobnie przekazali ją Tarnowskim, ówczesnym właścicielom Poczajowa. Jej dalsze losy nie są znane.

    Kult obrazu zaowocował, zwłaszcza w XVIII stuleciu, wieloma rycinami, odbijanymi nie tylko na tradycyjnym papierze, lecz także na atłasie barwy żółtej, różowej i białej. Do takich rzadkości należy – odbity na atłasie koloru starego złota – niezwykle dekoracyjny miedzioryt, sygnowany przez Teodora Strzelbickiego, sztycharza pracującego w Poczajowie i podobno w Częstochowie w 2. połowie XVIII w. Reprezentacyjna rycina, jedna z paru wersji wykonanych przez tego artystę, wyobraża cudowny obraz, zamknięty nieregularną, rokokową ramką zwieńczoną Trójcą Świętą i obramowaną dwoma aniołami. U dołu kompozycji widać rokokowy kartusz ze słupem ognistym, a po jego bokach pejzaż z dwoma pątnikami oraz dokumentarny widok kościoła i klasztoru w Poczajowie.

   Obok wymienionego Strzelbickiego ikonę Poczajowskiej Bogarodzicy w XVIII w. rytowali na miedzi i wycinali w drzeworytniczym klocku Józef i Adam Goczemscy, Manuel Latoroski i Teofil Trockiewicz oraz artyści anonimowi.

Джерело  - www.wilanow-palac.pl/matka_boska … owska.html

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

8

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Копія ікони Мадонни, яку намалював австрійський художник Франц Дефреггер.
http://cp12.nevsepic.com.ua/54-3/1354984396-0669723-www.nevsepic.com.ua.jpg


Ян (Іван) Стрельбицький з Перемишля її витворив в кольорі.

https://lh3.googleusercontent.com/XMdCsQlQSJTzD3RC40Ej2FwOdyplwfx6JIw3P6BwXnTJEPQVtnrwY3lwPKwtuxhI9YAbm7JwSBk2-eb1DYkPaz5z10-Pr5mHQ_DGqjBsSCWyBfuyNR2rCBZtdM8PmFMat5cXx5xNYKWzGVNQhnWTEyI-iJs4diARmVPyfiZJunhMesQbS3Q7cA2O3JMFLQmaKbvtqj5c4BqYYzSQTWBO6sp-BgQr6j6BaNJFCJR6URBO5tums1X7V19mm1RhdEF4HCpxHy5wDvuKfv0O_n8yEogFU0l2YaG8DIdvJP7yhhS33IB2LoP_WdJQbSP262eYfHtNLYM9sgu-97-3_W7GEoX86BpweXr3g_6-8Nca0RGISbPQ6hx97f44jfnUmEiH-G58_hc9I5t0LFvtUP6msye7MZsTlTkqtlIZDnAHi4oHDNfM2v476GIsooL2lY4sTyRGKObdUCA4ta9CFbwa1h6Km3a5vJDvmjwPmUkk5srlOKZ46op64DQrrQ5D9jMY1EN2XPFJAnF7QwF9ZgasYxMhPBISgzLTWLHKhuutbqSgt_mKUPmk-8NFQu3d671TbyajVN7ve1WY41Wv5rGQW3anPATmWWSzZJNjnqPYDJ46vV_4gwE=w612-h762-no

підпис "маляра" -
https://lh3.googleusercontent.com/ikWxYEmdTGvy6UjBBKR_sg2V8QHQQxVjeLAAH_HpSVxY9wQ0rvBmuDvKnis91n428fyu4Xgk9CPl9Guw02BjPW2bgVkabjvtoK07KvmBjcxpNA0CmL3sZ-zu_D1Pmibdsv864OHMrot2EOrfeuBh90bqa3QvwBMkOqgdu4K9k-uEmV3Q3RTrssTDJQBxMBpkyvWX377cAOpVw2MKnxoFmhqS6NnG6W-JX4tH_Uq1OO1S3ebpU4OF5ibv7F32GmC3L55Kvo4FZOQHfBoT86-ockhCq_TuqMF9TZwddxle6UIB36MjByKE_TeEk4t_sW36yt09IHo3SD0ufwxep43oYyBFPDPL2ByNXyfTJw1yq2M4QxaEuMkBCFZ5eXV97ueOMS97t5TaIPrgwG1eyXZMi7CRjk3MNhdthKYBlNtUtnRm-WTgrf0JrKvelQGYBujOeARVNMFqMXNSc8pnOna_46xPM8wq5wJMa1g50XnEErmH2VIl7hO9TnDeddAnjr19O6UUj1NhAC_6Wxr9gr5aV2gVHOX58RNi0TKD7ETE4cYVG0bLKsnNSZZiz50i4buOJDt1ClspQ_L3gI8OMsOwyRIOD4Y8FYJ3eCrVKyg5_Oc4ffVxdms=w816-h506-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: nfs791

Поделиться

9

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

1695 рік.
Гравюра Івана Стрельбицького на честь митрополита Київського, Галицького та всієї Русі.

https://lh3.googleusercontent.com/BTufgfQk7Ye0oYaKkH0xlKAAoa37nK_Q2J5zhqpwni9GzJFgakeECvekSCGjXdVnzyuzGs4amG-Y7E23GzmKPRlwHlNk2Y2fcSQ1OBrMeM_DrwH5DD7LVc3XHr1guE6rfMQKRntsWlFDEz3iF0nOP-2jiU1StsCc_hZhd6NU0Q5UDkgfUMpNR8W_zpc0JjA8K3fBsk9qP4LXy7I0qBsinCYe5D0GNrM7y90Qqj8jCx5xAD8DLQ-RhEXvjMvS-lQIGYPz2O00LIlR8j8uwJYQTDFD_Q-nbhAvHY2bsuoibPYE14Su7ePx7x1XtkeZPe1lqn6dt8PnPzFOpDZBaI_hiNHYnoUGq_r5k2una69h2uTi8gRowJZpXEESZR0HLaVKK1_xqbjubfxnME49h1GGzvGmpG6aLCM-7Dv02KKDF2Ldlb8d5TO9ziydwvSdh_TQyYCRrZR19PKkG7NzcgIMgL8HAdhAfAXKM-UhDvxmR2OvC8MtQnRjn5G9ePsxSAz-8E6UJXxipXHoBrieDetjjgOXuaHOhMJwmoqmYiYl1E8EGGCyJQRa9ksGKh_Z_gDE0-uaCqWCwMps64FS0-oAn0-lfYPI9MM9kvUaOSi_YKi_WzNicLg=w1280-h767-no

Джерело - https://polona.pl/item/346220/0/

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: nfs791

Поделиться

10

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

1690 рік.
Гравюра на честь воєводи Брацлавського та Київського - Адама Кисіля.

https://lh3.googleusercontent.com/reDvktgAa-HndUMTgjyQz2_PNFVNYwft8PHggxvrq-AwYWT5i7euhKVxBZWISxt2gyd5vTMf=w328-h197-no

Джерело - https://polona.pl/item/358289/0/

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

11

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

1782 рік
Свято-Успенська Почаївська лавра на гравюрі Теодора Стрельбицького.

https://lh3.googleusercontent.com/eyn0xEOntMGMinTUlDnsGmv44-svL1oL5hZe0P5qMpiUhIkrFGUBv-T651ivEwQ0G2Qfw6tyWsSqSm61sg-_OLYV5MFgt9u4zr2ARJBgHAAkJDLSxG_3fPJr0YWcriEJreRevO8l4wWcsiae7VY9Lzsf39gBaBloctawnXv_XUv1Q4eZliUOkcTI-ZneMN40cc2-uS3Hl4DTFJdfA4vo6k7pYbAPjp2zQHGLzbSe_8YW-LMg47veIxMWoH5iwxjzB4c2gtcvHFDvzCjV1RwTixQATT-zE0Vnsf1uuRWEMj4BX9h7tLE89nObHEglrtCwxH-eRe1PD88wQC7-TqIf_AmJTDsT661reGrhHXtE61pUEnj3x9fN4MoG71ly53zBZe5mvm2xiV4afWPyuBj_wI_mGsMapd1AiUIJ588lCWtiyYHduuoy3uOv83ai7NspbzSIax163NhhPi2AvDDQ8bo8qIDFSOyTW719d_P31uIiODysm4lJBXPFs-Tm3Qxo_oW4ljkRS7oIm_6YGKGVNcAzIDRTXPr3PN14my7eHEA86FAcoy7PLMg38L9Fwylr3WgYhNQFdyLLoBLan6VlTOr0QaXTvR_kzQpbI7zK-luwK-MNhYg=w585-h876-no
Фото Ольги Дорошенко - http://forum.genoua.name/profile.php?id=17

Джерело - експозиція Національного Історичного Музею України.

М. Київ, вул. Володимирська 2.

www.nmiu.com.ua/

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

12

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Не тільки світлини з початку ХХ ст., а і рисунок Ізи Стрельбицької-Данилович.

Ignacy Łopieński, Portrait of Iza Daniłowicz-Strzelbicka, 1906/07

https://lh3.googleusercontent.com/z-CbevKvrtThOcq9m9yJZhXXWFBHbwLhU8oweyUZNQXZpwErD3W3NqvXv6iwrrYZqGcrJ1tjUCYOstx1gzORBc8q2EGPTN-Ie_0Zu9gCvvqOuB3kZW2qKf6VwMYxl1veHDbNH5XcO3Nx8KJKtQH4khHzIpAI_mYcEgQaBvrSduQuR_oUgm93NlOtbzoFHLxDwDTpQGVzFROyhG_cl8ljWSEfs9JdQt2CTO1F3GQwzGhm7GdzuCXOtD_peVWluRp__yQ_rJRZ0t5o5M-MmadVSLrNz2I-1M5ylfaZOSctaaOsBm_sk-nhvC9B2yiS3pnU99_hfc2WPRZRYStTkcBnukR9yzBCcq2tR191K_heXwtvG9QLu9RcEDcwTIl50dKdykPt002wAxh45W1kNjRay5nWJ5ZpGvFirR1UlLYmhk5TKcz_A5uSvOnFoK2ZTwU2XlFmCGyJ4mZUeAhj2Rz5VPKjZs7x1sblkUgxufzqFIT1CQpDqS72iWpQ_GMknUucPce2HIF56BhYd1acqZpnQdJsO1K8fRaOeXQKquGoBOJ-tPNg-lPPtsfD4Cohftvu7J4V19lnmrKwY-nO_5UwVfwE_yrxJ1r-uq3WpTNbon6nu7nmnOU=w526-h800-no

Джерело - www.partage-plus.eu/blog/?attachment_id=88

П.М. Цікаво, що майже точно такий скульптурний стіл зараз стоїть в домашній майтерні.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

13

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Родова ікона Стрельбицьких та її список з села Зиновинці (сучасна назва с. Шевченка, Літинського р-ну)

https://lh3.googleusercontent.com/YRZbmrTkVM4F86XfzgI__nQws1dshddajodqkmifHyyUo6pzwF14gNxiR4ydOzB7u_HcchpjxYxo6009UTVhl2SFmce0jp0eyl62EsoiD7N5Kp62o6mrTtLeWgIS4Hitkq1VWWxQ1WLlG172D_Jyrp2D7k8mcZklwe9xCRGOwzCE4cZe3iDgDKEBzafMk9Bu0215C1OHte0OvmFssIb64BU4xI5iHPFoO3qcm3G4q3uF2PlOPfbQySN5waOxvaW8ofu44i_zKsldxB6j8lp2581LX8Dv9AftvES9e2zx3Nkhe3IVIP9AdoeTfz8xKtRCBDrjfzhhDSFuR0vlapp2BMmRxnsb6hrd_w1xZuIzlMTIzWZQZlFg9QXGiONnpyiGewo8QvBsT9zpFvZvg7rrHLMVcsDMukBahTOcmFbsXv0I2lasELvSO-txaCQQqXvSAwOmDQBfwAZ7FJpuFzW5FkXNOCFnQxH80N6yHaFiodYBNt86LDyxbHgWGCUklPd_po5wxQ6_IKP2f0sfJo7tLJ1E70cpTH-cZfDkr-_Kjgb7QhuKMVtxgm3GUld-Hhe0OlWbbONJ4ZF-L4_KH3Je6zVxuu117AAg12Fg20qJyNq1shw=w575-h823-no

список
https://lh3.googleusercontent.com/fQb7aoo8n9cmeqFfU2yplu2P0w1lT3nDSt-TMhC7q5_wuFEVP-FLkgiJl9l-QBnzCqsFu6tEpkGSP9gBxjPhREWShM_XubWwJyz_GUgz8ZMmw0TZ6Uws-J5K1nzJTCgIkMEOaU2WEceSgUedJT4ksPBLuxldu30I_ufx7hCoCB_LbHvwaGX1BykpyD8ojoC3g5gadn8ejijTEbOsKY0yjAb2iK9iFW9AWWpDYGI296BPgfKzRJnFgNPGhswYxqAafNuC7uZkUAUEY1x3iZC69deG2hj7K7xeLhbcNbiRAmaKtDGpgfA-6rDcr3LeDHjW6oOYEC0bD201d5Hg8PiRY8S077PcEOn6IL5EwliFR82rR4pBO-T2JvYSiSvz1grBB-mm6VtUXOe1_EmXTeHem1puEpdaJ799uZv80rF7Bfg_sbbSf_cQ4kua3bQdlEGaejxSSlCbTbAlS_jaLsLf5WXshphZ6Tb49lXY5PaEJH1-BZEwUfntEuOVf-ho0r4Gwx46lZ_DIbgEcf-TRW3C01K-CECHkcB8jY-7TIExhDClFDmwoBbuHT4AvxVDa5vEh9lKHr8X_3mhLvOapTrM8rPPrzTEAVhVFkmR8sIlMcEtf70=w575-h785-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

14

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

grawer Іван Стрельбицький.
"Царський путь Хреста Господнього".
Новгород Сіверський 1704 р.
Друкарня Лазара Барановича

https://lh3.googleusercontent.com/A1pERuCkVMK5DPGy1h2E0bK6hgQ7yWCaegn9ftgWM1On02gUjXNUu3JeI-RTZHotOmdqQJZo1xNVjA4c8xEvhg_IRK2jO6aufmhhsm0e-JdeAh_NTqsVdB5R_dTS-GDx3LNzYqqvwpW2bU6whlLQikC17nYhSJw0WCca_A-QI5Ey942l_iVs4vg7zLkZr4pUGzC2KnLREe6RtrDMDXqkLVoXMIC99ne__vI1Rf7mEeG5_DUQPYUBa0aZGGiUE79BgbexHC6RwyAqF9fTGp_LJgcYfXO_uGxSMMdDyQR54aUND6X2tCJRLoO4NP7m26yr66sbs6cFLcGHzjx-Y14RV5kWx-XQXUb_Da_pRTiZ3tTLINfA3FR4sGyA3rCin0D8bDKVdqfClww9xw1C0Q1igbtN1GIdv4deurCAwLZZ_p36UTp7lnqTc5vGEES4WhRAu1Z7yTko2mXql1mbqdKBba1_SYz4BBp_WuH792s47U5g2wJwrIYryyi8spI9ZBBZhAsLqoEPo2m1mdLBjxUr4jMghK63dG2xipstSj7H6NMiPHrjMg6J_Gt3rXXIAWQ1ouCBhOKJGMX5nB9d4WVaRQk4AdQTNKz2bOXNlqDoSYvWhHQg3qM=w657-h876-no

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться

15

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Ostapec`-Strilbyckyj, у папки, з якої Ви берете фото, налаштування приватності не дозволяють бачити картинки.

Спасибо сказали: Алёна, Ostapec`-Strilbyckyj2

Поделиться

16

Re: Мистецькі твори Стрельбицьких, або коли згадують про них.

Містечко Ярмолинці на Поділлі.  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1 … %BC%D1%82)

Н.Н. "Гей, засніжена Україно!"

Містечко Ярмолинці пів
століття назад! Типове право
бережне містечко. Обдерте, з
заїздами й козами. В центрі —
жиди, на періферії — вапгі
люди, а по фільварках паяв
— поляки: „жонци" і „окома-
ни". І трохи їх в самиму міс
течку — пара лікарів, неод
мінний аптекар - поляк і
ксьондз. З „офіційної" інтелі
генції — „пристав" — Воло-
щук, урядник Рудик, свяще
ник Стрільбицький, диякон
Ступницький , почмейстер
Шептовецький, учитель народ
ної школи Недзсльський, во
лосний писар Багрій... Але все
це живе у повній згоді, спіль
ним товариством — поляки,
росіяни, малороси (свідомих
українців — жадного). Особ
ливо на Різдво. Різдво в укра
їнському правобережному міс
течку старих часів — це безпе-
Гривний ланцюг гостювання
вечорів з танцями. Сьогодня
у волосного писаряцзавтра —
у священика, а ^післязавтра
усі Ідуть на „фільварок" до
„жонци" Марковського) І всю
ди — повна благодать. Вече
ря — десяток страв. Спочатку
оселедець з цибулькою, далі:
холодець, потім — бігус. Не
знаєте, що таке біґус? — Доб
ре утушена капуста, а в ній
кавальчнки української ков
баси та свинини. Бодай не зга
дувати. А до того, розуміється,
горілка. Тоді якраз вийшла
„монополія": чистенька горіл
ка, як сльоза, в 40 „градусів",
в 57 і 75. Християнський на
род пив у 40 ступнів, але ба
гато; жиди — завжди спірт у
57 ступнів, одначе, тільки на
„сабаш" і тільки „крючок".
Але це допіру „закуска". А
далі йде сама вечеря: свинина
із сливками, телятина, куря
тина, вино — ну й накінець,
різні пундики, пломбіри й по
дібне. Столи — повні яблук, о-
ріхів, цукерків, але на те ніхто
не дивився.
У гостях грають в карти. Ось
один столик: поліцейський
пристав, ксьондз, полковник
артилерійської батерії що сто
їть у Ярмолинцях і почмей
стер Шептовецький. Другий
столик — ,,жонца" Марковсь-
кий( батюшка Стрільбицький,
народній учитель Недзсльсь
кий і лікар Флят. Але є ще і
дамське товариство і молодь.
Тут також мішанина: панноч
ки і хлопці — загально росій
ської культури, але є також
Ядзя і Цезя — доньки апте
каря й Вацек, Кароль та Зиг-
мунт — золота молодь з філь-
варку. Вони дожидають на
танці. Одначе, ждати не дов-
го, бо Янкель вже прибув з -
містечка зі своєю „оркестрою".
їх шестеро, вони в лапс^рда-
ках, з пейсами і скромно роз-
кладаються в передпокою ві-
тальні. Ще хвиля, — Янкель
зручно підкине скрипку в під
боріддя і... пішла музика; Ма
лий дімок здрігасться, нафто
ві лямпи блимають, але Ядзя
і Кароль у вальсі нічого не по
мічають. Коли ж доходить до
„мазура", ініціятива цілковито
переходить до Вацека й Зиг-
мунта й Зосі та Цезі. Підлога
двигтить під ногами, Янкель і
Гершко, Санчик і Маркус об
ливаються потом. Але перед
ними вже стоїть чай і пиво, о-
селедець та печиво. Дали б їм
і ковбаси та бігусу,... але хіба
жиди знають, що добре?! Сви
нини не їдять, а м'ясо тільки
кошерне. Взагалі — чим ті
жіщи годуються? Християнин
на такій дієті давно дав би ду
ба...
Але баль кінчається, бо вже
глибока ніч і Ядзя та Цезя
під собою ніг не чують, а Ян
кель з оркестрою цілком о-
хляв. І тоді починається шале-
ний роз'їзд: у кого лп: пі ко-
ні: „Жонци" і „окоманн" під
цим оглядом дуже амбітний
народ, але й наші фурмани не
даються, й оповите сном міс-
течко здрігасться од перегонів
під оклики погоничів і панів:
— Не дайся Степане!"
„Переганяй ляха без пардо-
ну!" — Сані 'розсипляться?
лихо із ними!..-- •
А через пару'днів, при чер
говій учті, пани й фурмани
сперечаються; Х”во кого перег
нав і чиї коні кращі...

Джерело часопис "Свобода" № 302 від п`ятниці 29-го грудня 1950-го р. ст. 2 - www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1 … ький"

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Поделиться