1

Тема: СЕНЧАНСКАЯ сотня

СЕНЧАНСЬКА [СЕНЕЦЬКА] СОТНЯ
(1648-1782 pp.)

================================

Сформувалася як військовий та адміністративний підрозділ у кінці 1648 р. у складі Лубенського полку. Після його ліквідації за Зборівською угодою у жовтні 1649 р. включена до Миргородського полку і була його адміністративною одиницею до жовтня 1658 p., коли реформою І. Виговського повернута у склад Лубенського полку. Відтак була під юрисдикцією останнього у 1658-1782 pp. Протягом 1764-1782 pp. складалася з двох сотень. Ліквідована царським указом про запровадження намісництв на Лівобережній Україні. Територія сотні увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Сенча, сьогодні - село Сенча Лохвицького району Полтавської області.

Сотники: Шипало Михайло (1649). Сулимовський Кирило (1661). Дубовик [Дубов'яченко] Михайло (1672). Залеський Павло (1677). Слюз Василь (1679). Криштопович Сергій (1680-1682). Слюз Леонтій Васильович (1685-1695). Величковський Осип Андрійович (1700). Криштопович Кирило [Кирик] (1710-1714). Корсун Степан Григорович (1716). Милорадович Степан Михайлович (1717). Криштопович Кирило (1717-1723). Максимович Семен (1723). Слюз Семен (1724, н.). Криштопович Кирило (1725). Криштопович Іван (1725, н.; 1727-1757). Криштопович Тимофій (1757-1772). Криштопович Пилип (1-ї сотні, 1772-1782). Слюз Павло (2-ї сотні, 1771-1782).

Населені пункти: Бодаква, село; Васильки, село; Гапонівка, село; Ждани, село; Ломаки, село; Лучки, село; Сенча, місто; Скоробагатьки, село; Слобідка Корсуна Григорія, військового товариша; Старий хутір; Хатці, село; Христинівка, село; Хрулі, село.
Хутори: Корсуна Григорія, військового товариша; Коршунової, дружини Івана Корсуна, Слюзової Тетяни; Часника, компанійського полковника. Юсківці, село.
По Рум'янцевській ревізії 1765-1769 pp. до першої Сенчанської сотні записані містечко Сенча і село Бодавка [Бодаква]; до другої Сенчанської сотні - села Гапонівка та Засулля.
===================================

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

2

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.

ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
СЕНЧАНСЬКА ПЕРША СОТНЯ

Бодавка, село — оп. 1, кн. 420, арк. 18, 53—54, 64; кн. 424, арк. 142—153, 233—256.

Сенча, містечко — оп. 1, кн. 424, арк. 135—141.


СЕНЧАНСЬКА ДРУГА СОТНЯ

Гапонівка, село — оп. 1, кн. 424, арк. 154—163.

Засулля, село — оп. 1, кн. 424, арк. 39 зв.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

3

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

НАРИСИ З ІСТОРІЇ ЛОХВИЦЬКОЇ ТА СЕНЧАНСЬКОЇ КОЗАЦЬКИХ СОТЕНЬ

gromada-lv.at.ua/index/0-28

Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

4

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Поскольку там вряд ли кто-то будет искать, то сообщу:
ЦДІАК Ф. 127, оп. 1012, д. 675, арк. 142-146 - Метрическая книга церкви Успения Пресвятой Богородицы местечка Сенчи (1781)

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: GRYN, Алёна, gennadii54083

Сайт SVKM de L

Поделиться

5

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Сотне Сенецкой.

Кирило Криштоп сотник действителний в Терковском походе.
Лукян Яковлев атаман,
Иван Криштф наказний сотник,
Степан Карпенко войт,
Иосиф Ваховит бурмистр.
Андрей Корець писарь.

Личный состав малороссийской козацкой старшины в 1725 году // Киевская старина, № 7-8. 1904

Шукаю предків Коритько, Гащенко, Шурига, Шабранський (Szabranski) Шапранський), Жура, Порвенко, В'язовик, Білодід, Голиш, Стариченко
Сасноўскі, Сіткевіч
Gerulis

R1 M178
Спасибо сказали: az.1963, Алёна2

Поделиться

6

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Шукаю предкiв з прiзвищем Мясоед з с.Ломаки, що входило до Сенчанської сотнi. Нажаль досi не знайшов жодних реєстрiв Сенчанської сотнi. Хтось має?

Поделиться

7

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

/Шукаю предкiв з прiзвищем Мясоед з с.Ломаки, що входило до Сенчанської сотнi. Нажаль досi не знайшов жодних реєстрiв Сенчанської сотнi. Хтось має?/

Почекайте трішки, через певний час має вийти друком "Присяга Лубенського полку 1718 року" (Упорядники О. Монькін та О. Різниченко) в серії "Джерела до вивчення козацтва", можливо там знайдеться інформація, яка Вас цікавить.

Спасибо сказали: lordroger1

Поделиться

8

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

1732 год


Сенчанская сотня


Лубенского полку мнстира Свято Михайловского Киевского Золотоверхого села Бодавки городничий иеромонах Филарет Чарнецкий
Того ж мнстира монах Иассон


Сотне Сенчанской Дховние
Иерей Иоан Иванович Свято Николский Сенчанский
Яков Леонтиев презвитер Свято Рождественский Сенчанский
Антоний Пестич Благовищенский Василкувский
Федор Савицкий поп Ждановский
Исакий Савицкий презвитер Юсковский
Иоан Потоцкий презвитер Сенчанский Пречистий
Иоан Динисов Иерей Гапоновский
Иоан Иовлев села Хицюв
Иоаким Михайлов поп села Бодавки
Григорий Лукиянов поп Бодаковский
Леонтий Иванович поп Свято Николский Сенчанский
Димитрий Иванов поп Хрулевский
Петр Аврамович поп Ломаковский
Кирило Твердохлебенко поп Свято Троецкий Сенчанский
Никита Атемович поп викарий Жадановский
Афанасий Алексеевич викарий Юсковский


Лубенского полку Сенчанской сотне старшина з протчим товариством
Сотник Сенчанский Иван Криштопович
Иван Криштоп атаман
Стефан Мелниченко хоружий
Седелник Антон Асаула
Михайло Манеивский писар
И за их подписался писар же
Евстафий Дейнека значковий товариш
Петро Криштопенко
Федор Криштопенко
Василь Криштопович
Яцко Мелник
Денис Мелниченко
Яков Мелниченко
Василь Мелниченко
Григорий Салимовский
Остап Салимовщенко
Яков Салимовщенко
Яков Салимовский
Иван Салимовский
Иван Салимовщенко
Василь Жмайленко
Троцко Хвенченко
Самойло Поддубний
Лукян Куцюбин
Корней Муравский
Евтух Муравщенко
Самойло Моравщенко
Матвей Шеремет
Семен Шереметенко
Самойло Димид
Иван Димиденко
Павло Димиденко
Яким Димиденко
Семен Савицкий под
Иван Моравский
Самойло Моравщенко
Иван Моравшенко
Васил Исаенко
Яцко Лященко
Нестер Лященко
Михайло Муравский
Петро Моравщенко
Хвеско Шеремет
Грицко Шереметенко
Игнат Луценко
Яцик Луценко
Василь Будитко
Иван Чудиченко
Лукян Яковлев под
Иван Дяченко
Хвеско Дяченко
Григорий Дяченко
Мартин Скрипник
Андрей Коржевский
Семен Гладун
Павло Гладуненко
Хведор Гладуненко
Микита Гладуненко
Андрей Василиев
Андрей Ткач
Василь Чмира
Дмитро Горкушенко
Стецко Красножоненко
Микита Киященко
Савка Пугач
Каленник Пугач
Семен Сердюченко
Хведор Костенко
Григорий Данченко под
Антон Козел
Карп Козеленко
Исай Козеленко
Иван Козеленко
Хома Безсмертний
Петр Безсмертний
Нестор Винниченко
Каленник Демченко
Хведор Швец
Леско Кобеняченко
Семен Полюлях
Савка Полюляшенко
ХаркоПригода
Юско Корженко
Процко Корженко
Алекса Седелник
Иерей Иоакимов под
Богдановский подписался
Кость Лесенко
Семен Хурса
Евтух Хурсенко
Лукян Дробянка
Иван Дробященко
Дмитро Захарченко
Иван Коврига
Кость Гарасименко
Каленик Ручка
Данило Ручка
Хвеско Туркенич
Иван Туркениченко
Хвеско Болбот
Степан Заяць
Иван Безбаш
Павло Пишний
Данило Пишненко
Хведор Пишненко
Иллия Кравченко
Кирило Василенко
Хвеско Василенко
Хведор Дмитриев под
Иван Мас
Гарасим Басистий
Зенець Тригубов зят
Юско Тукененко
Степан Гомола
Омелко Гомоленко
Самойло Гомоленко
Иосиф Тимченко
Василь Буйницкий
Хвеско Муравский
Евхим Хвенко
Грицко Хвенченко
Грицко Иваненко
Корней Крисенко
Наум Кузменко
Ярема Крисенко
Яцко Иваненко
Петро Плутник
Назар Плужниченко
Кирило Плужниченко
Василь Худолей
Иван Пронко
Семен Павлюк
Иван Гаврилов под
Остап Шаповаленко
Илля Сердняк
Иван Олховик
Хведор Куча
Михайло Гринченко
Яков Гавриш
Иван Исаенко
Иван Коврига
Яцко Ковриженко
Иван Исаенко
Грицко Романеченко
Тимош Секаченко
Юско Хведоренко
Тимош Романека
Ничипор Уласенко
Микита Пригода
Улас Пилипенко
Савка Уласенко
Данило Мизюченко
Панко Гирманенко
Ничипор Струц
Игнат Струценко
Микита Сопко
Степан Слепченко
Илляш Сердюченко
Остап Сердюченко
Иван Труш
Максим Трушенко
Лаврен Яценко
Иван Дейнека
Иван Дейнеченко
Яков Дейнека
Стецко Соломаха
Демко Серденяк
Димид Серденяченко
Кирило Дуненко
Степан Итченко
Иван Криштопенко
Тимко Хведоренко
Евтух Бондаренко
Тимофей Иванов под
Андрей Тризенко
Василь Семян
Опанас Решютка
Иван Бражник
Семен Бражниченко
Иван Бражниченко
Артем Ивасенко
Тишко Колибабенко
Кирило Колибабенко
Трофим Колибабенко
Харко Шапочник
Иван Дикий
Грицко Труш
Трохим Трушенко
Семен Кучеренко
Павло Бабак
Грицко Щербаненко
Василь Могила под
Хведор Иваненко
Хведор Инатенко
Василь Хведоренко
Максим Хведоренко
Роман Беланенко
Семен Чигиринец
Самойло Чигиринец
Гаврило Чигиринец
Хвеско Сараченко
Мойсей Пишний
Иван Пишненко
Олекса Хвесенко
Гордей Хвесенко
Иван Хвесенко
Максим Петелка
Иван Хвесенко
Хвеско Севериненко
Петро Дубовик
Юско Яременко
Грицко Кулиненко
Степан Гузенко
Василь Гаращенко
Иван Гаращенко
Юско Илченко
Ясим (Яким) Яценко
Петро Савченко
Корней Голуб
Семен Яценко
Хведор Хвесенко
Грицко Иванов под
Юско Хвесенко
Яков Вовк
Иван Вовченко
Хведор Вовченко
Хвеско Даценко
Хведор Даценко
Пилип Сергеенко
Леско Яблоновский
Иван Руй
Мирон Ручка
Микита Ручка
Грицко Ручка
Матвей Даценко
Павло Даценко
Левко Вербицкий
Грицко Вербицкий
Михайло Тимченко
Михайло Голубенко
Михайло Тарасович
Тимош Леско
Лукян Тинка
Савка Луб
Грицко Луб
Хведор Норец
Гаврило Буряк
Максим Сидоров под
Кирило Кожушний
Савка Пугач
Микита Демченко
Павло Демченко
Тишко Ющенко
Павло Кот
Остап Кут
Данило Ивасенко
Семен Шумейко
Иван Крутибач
Иван Кулеш
Кость Итченко
Игнат Беланенко
Максим Чмира
Данило Чмиренко
Иван Чмиренко
Лукян Леляченко
Евхим Леляченко
Иван Гомон
Троцко Хвесенко
Ничипор Хвесенко
Трохим Яловий
Яким Дорошенко
Хвеско Дорошенко
Михайло Василией под
Михайло Пишний
Андрей Кулик
Юско Тихенко
Кирило Костиренко
Дацко Илченко
Иван Юсченко
Юско Бойченко
Яцко Зозуля
Олекса Зозуля
Корней Телюк
Максим Христич
Василь Пащенко
Григорий Покидков под
Юско Самсон
Гарасим Чорноус
Кирило Самсоненко
Тимош Коломийченко
Панко Коломийченко
Семен Коломийченко
Василь Цюрцпа
Леско Цюрупа
Роман Карпенко
Сергей Гречкосей
Остап Струц
Михайло Литвиненко
Микита Литвиненко
Андрей Сагула
Василь Лойко
Ярема Сергеенко
Прокоп Семененко
Петро Димиденко
Кирило Канювченко
Павло Мартиненко
Грицко Пащенко
Данило Гриценко
Хвеско Науменко
Иван Науменко
Пилип Корженко
Иван Корженко
Микита Иваненко
Тимош Оточка
Семен оточка
Тимош Дзусенко
Гарасим Иващенко
Процко Динисенко
Илляш Орищенко
Иван Орищенко
Остап Костенко
Ониско Дорошенко
Матвий Тарасов под
Грицко Итченко
Петро Итченко
Василь Микитаенко
Михайло Тризна
Андрей Хрущ
Левко Мартиненко
Василь Отрущенко
Иван Гергель
Микита Цимбалистий
Петро Горкушенко
Иван Середняченко
Грицко Янонченко
Прокоп Гриценко
Мартин Резниченко
Леско Резниченко
Антон Падалка
Остап Шулеченко
Гарасим Пташник
Илляш Пташник
Яцко Попович
Яким Поддубний
Самойло Поддубненко
Хведор Сало
Яцко Гречуха
Иван Долина
Максим Крамар под
Иван Долиненко
Опанас Долиненко
Степан Гордеенко
Сергей Кучуренко
Гордей Деменко
Иван Малюха
Хведор Горгоц
Иван Степенко
Дмитро Сидоренко
Корней Довбня
Семен Довбня
Иван Заика
Лаврен Кошовенко
Грицко Кудричов зят
Иван Билим
Иосиф Тимофеев под
Яков Костюченко
Яков Костюченко
Яков Бабиченко
Клим Мелниченко
Лукян Говорун
Игнат Леляк
Хведор Винниченко
Клим Доценко
Павло Москаленко
Петро Москаленко
Леско Москаленко
Иван Бацман
Карп Бацманенко
Хведор Бацман
Иван Бацманенко
Антон Кундей
Степан Кундеенко
Иван Христич
Василь Леляченко
Андрей Литвиненко
Иван Пороженко
Яким Тютченко
Кирило Говриленко
Леско Олещенко
Леско Полюлях
Павло Кириченко
Мартин Снесар под
Назар Роенко
Стефан Роенко
Василь Кузменко
Хвеско Тютченко
Хведор Пилипченко
Лаврен Пилипченко
Гаврило Поночовний
Кирило Телюк
Ничипор Гарасименко
Иван Кудрий
Василь Дробот
Андрей Белошапченко
Марко Белошапченко
Дацко Семян
Тимош Карпенко
Юско Семяненко
Максим Сидоренко под
Василь Адаменко
Михайло Адаменко
Иван Гречко сей
Мойсей Сахненко
Иван Кудела
Опанас Димитренко
Олекса Скляр
Степан Джурик
Иван Илченко
Павло Крипник
Павло Струценко
Степан Садовий
Денис Середенко
Хвеско Вовченко
Лукян Варчич
Тимош Полюлях
Ничипор Дубовик
Данило Радченко
Самсон Радченко
Мирон Радченко
Василь Крамар
Степан Трава
Кирило Травенко
Ярема Травенко
Хвеско Кожухайло
Панко Бойченко
Яцко Кожухайленко
Семен Яценко
Андрей Мерненко
Леско Мерненко
Павло Козинець
Леско Самойленко
Мойсей Самойленко
Лаврен Шаповаленко
Омелко Минченко
Василь Морозенко
Василь Полюляшенко
Тимофей Кришпопович под
Хведор Мойсеенко
Кузма Саленко
Василь Сопченко
Трохим Ткаченко
Артем Ткаченко
Каленик Ткаченко
Андрей Михайлов под
Кирило Телюк
Иван Телюченко
Семен Сидоренко
Иван Гуленко
Аврам Полюляшенко
Демко Мишка
Иван Мищенко
Яков Корженко
Пилип Кащенко
Иван Яценко
Кость Яценко
Грицко Стойченко
Процко Лехненко
Лукян Луниця
Хвеско Ганджа
Трохим Манкувский
Кузма Голоденко
Василь Лихомисла
Василь Пилипейченко
Василь Мироненко
Павло Колесник
Хвеско Ющенко
Трохим Решюстка
Лукян Кучуренко
Иван Панамаренко
Яцко Кийко
Тимко Куличенко
Матвей Секаченко
Петро Гресенко
Иван Даценко
Матвей Сорочинский
Тарас Гмиренко
Иван Кияшенко
Гапон Курбацкий
Семен Колибабенко
Павло Беланенко
Андрей Михайлов под
Тишко Кушнер
Михайло Авраменко
Павло Лихомисленко
Иван Мойсеенко
Павло Щербаненко
Иван Белик
Улас Минченко
Игнат Савченко
Сидор Сидоренко
Василь Дяченко
Павло Зенченко
Андрей Вовченко
Андрей Тригубенко
Леско Геликовский
Омелко Плужниченко
Василь Гончаренко
Ивашко Струц
Кирило Дубовик
Кирило Колибабченко
Василь Куц
Иван Курманенко
Иван Плаксенко
Хведор Прохненко
Данило Кушнер
Ярема Перетятко
Михайло Манковский под
Дмитро Яременко
Клим Манченко
Дмитро Сорока
Семен Охременко
Левко Охременко
Семен Кошовий
Степан Кузубенко
Андрушко Гриценко
Кирило Данилович
Микола Кириленко
Хводор Кириленко
Грицко Костира
Иван Тихий
Корней Тихий
Хведор Кириленко под
Василь Северин
Гапон Куча
Пилип Решютко
Стецко (Грицко) Карпенко
Кирило Кулик
Степан Оробеенко
Тишко Якименко
Иван Литвиненко
Ярема Яценко
Василь Тригубенко
Семен Микитенко
Павло Сорочинский
Юско Денисенко
Савка Леляк
Процко Ярощенко
Андрей Опанасенко
Денис Сторченко
Иван Кожушний
Опанас Радченко
Трохим Митко
Кондрат Митченко
Илляш Ветер
Милайло Кириченко
Грицко Бойко
Хвеско Куделя
Хведор Рудиченко
Лаврен Пилипейченко
Лукян Шапочник
Грицко Рудченко
Хведор Пишненко
Иван Динисенко
Хвеско Гречуха под
Федор Димитричев
Сергей Гергель
Конон Гмира
Хвеско Павленко
Василь Карпенко
Иван Дибас
Петро Коваль
Ярема Чорненко
Пилип Дейнека
Ярмола Андрущенко
Семен Лесенко
Василь Стецко
Омелко Гресенко
Семен Димитриев под
Михайло Оверко
Кость Товтушенко
Ярема Крисенко
Троцко Гомонов зят
Иван Дубовиченко
Василь Комишний
Степан Слинко
Динис Редка
Максим Деревянка
Павло Прима
Петро Максименко
Клим Бутенко
Хведор Товстушенко
Кирило Литвиненко
Максим Хведоров под


Грицко Папченко отлучний


Мещане Города Сенчи
Иван Курбабский войт
Иван Лубенский
Сидор Крамар
Мартин Снесар
Кравецкий цехмистр Гарасим Норец
Гончарский цехмистр Ничипор Гончаровский
Ткацкий цехмистр Илляш Качаловский
Хвеско Курочка подписался за их


Села Лучки козаки
Лаврен Волховик атаман
Кондрат Хурсенко
Игнат Хурсенко
Иван Илляшенко
Мойсей Илляшенко
Лойко Димид
Назар Димеденко
Тимош Илляшенко
Карп Дзюбенко
Иван Середенко
Ничипор Шкандрет
Иван Скрипник
Троцко Клец
Микита Клец
Роман Копайгора
Иван Солодовник
Грицко Илляшенко
Ярема Роменский
Василь Демченко
Василь Цюрупа
Василь Кулик
Юско Саченко
Каленник Демченко
Назар Демченко
Игнат Михненко
Лаврен Дзина
Роман Дзина
Иван Рудченко
Семен Роменский
Петро Михненко
Марко Михненко
Семен Роменский
Матвей Роменский
Иван Несторенко
Хведор Яблоновский
Максим Назаренко
Василь Лесенко
Семен Несторенко
Грицко Несторенко
Семен Димитриев под


Села Хитцюв козаки
Матвей Бугаевский значковий товариш
Андрей Бугаевский значковий
Грицко Бугаенко значковий
Иван Зелецкий
Лукян Яковлев под
Ничипор Матвеев атаман
Степан Дегтяр
Ничипор Дегтяренко
Иван Годованник
Андрей Глущенко
Нестор Прилепченко
Василь Бацман
Василь Бацман
Павло Джуглеенко
Ярема Джуглеенко
Хведор Голуб
Роман Голубенко
Гарасим Голубенко
Хведор Хиленко
Гарасим Хиленко
Иван Хиленко
Трохим Горбан
Леско Горбаненко
Хвеско Горбаненко
Гаврило Горбаненко
Охрем Яценко
Яков Яценко
Остап Пугач
Охрем Яременко
Хведор Пугач
Игнат Горбаненко
Хведор Горбаненко
Иосиф Тимофеев под
Хведор Руденко
Иван Луценко
Иван Луценко
Тимош Желещенко
Лукян Коломеенченко
Степан Тутченко
Иван Кияшка
Клим Киященко
Василь Лопко
Иван Лялко
Леско Годованник
Марко Лялченко
Андрей Бедняк
Павло Бидняченко
Кирило Рибалченко
Степан Лига
Роман Ладженко
Степан Олейник
Кондрат Олейниченко
Роман Олейниченко
Леско Кривченко
Роман Кривченко
Грицко Кривченко
Микита Кривченко
Иван Ярмоленко
Пилип Коцюбенко под
Крим Ярмоленко
Андрей Швець
Михайло Лидженко
Яков Лидженко
Харко Шкурка
Роман Гужвеенко
Грицко Гужвеенко
Василь Мигаль
Грицко Бугомазенко
Яков Квочка
Пилип Бугомаз
Василь Зима
Демко Сорочин
Василь Березняченко
Карп Березняченко
Исай Касияненко
Андрей Чуб
Андрей Плютченко
Данило Сорока
Тишко Хведоренко
Микола Кириленко под
Хведор Винниченко
Семен Винниченко
Павло Холоденко
Мартин Гарасименко
Ярема Василченко
Антон Василенко
Трохим Василченко
Григорий Иванов под


Села Ломак козаки
Степан Илляшенко атаман
Михайло Тарасенко
Иван Задорожний
Кирило Вовк
Иван Шепель
Гарасим Шепеленко
Лаврен Шияненко
Мартин Холод
Степан Холодний
Иван Гавриленко
Матвей Тимченко
Юско Олейник
Микита Олейник
Олихвер Ляховчин зят
Улас Михайленко
Юско Бедник
Кондрат Холоденко
Прокоп Худолеенко
Иван Савенко
Мирон Яременков
Опанас Хведоренко
Трохим Яременко
Марко Руй
Максим Сидорович под
Грицко Саченко
Юско Усенко
Димид Хведоренко
Клим Перотятченко
Юско Раска
Марко Мурейко
Роман Морейченко
Иван Годованниченко
Иван Сунка
Остап Годованниченко
Юско Савченко
Яцко Бородай
Илляш Салко
Яцко Салченко
Евтух Цибаненко
Гаврило Сукач
Павло Хурсенко
Семен Бородай
Грицко Бородаенко
Пилип Лукянович под


Микита задорожний отлучний


Села Жаданов козаки
Василь Петренко атаман
Василь Паламаренко
Яцко Мануйленко
Петро Ханенко
Динис Уласенко
Василь Присяжний
Грицко Трикоз
Грицко Сидоренко
Лукян Нецко
Кирило Горбатенко
Терешко Миколаенко
Юско Набоченко
Иван Клименко
Гордей Павленко
Панко Олихверенко
Грицко Олихверенко
Семен Дружинец
Семен Дружиненко
Иван Даниленко
Хведор Гнеденко
Иван Пархоменко
Микита Тимченко
Юско Лесенко
Степан Жук
Грицко Покидченко
Михайло Покидченко
Петро Губаченко
Иван Железняк
Василь Пархоменко
Кост Пархоменко
Федор Дмитриев под
Василь Нагорний
Данило Кравець
Грицко Ханенко
Яцко Яременко
Грицко Жученко
Пилип Гриненко
Иван Суседенко
Наум Репенко
Степан Мануйленко
Семен Димитриев под
Яцко Гнебида
Иван Хвартуг
Грицко Водяницкий
Василь Чигринец
Андрей Матвеенко
Динис Авраменко
Савка Гнебиденко
Олекса Олихверенко
Василь Назаренко
Семен Железняченко
Василь Железняченко
Иван Мотиденко
Роман Темний
Захарко Щербенко
Роман Иваненко
Мойсей Гуллий
Мойсей Опанасенко
Луцко Гавриленко
Семен Безручко
Корней Стойченко
Михайло Манековский под


Села Скоробогатиок козаки
Максим Коробка атаман
Павло Лубенен
Василь Лубенченко
Семен Чекмез
Сергей Проценко
Яцко Лях
Иван Шкурка
Хвеско Привалко
Павло Бугай
Грицко Ревенко
Иван Чекмез
Юско Бугай
Стецко Плютенко
Кондрат Плютенко
Грицко Плютенко
Трохим Субота
Грицко Железняченко
Грицко Кузменко
Улас Хведко
Иван Литвин
Игнат Ревенко
Иван Омелляненко
Грицко Величко
Карп Немченко
Михайло Немченко
Степан Сидорович под
Яков Гриненко
Василь Коваль
Мартин Копайгоренко
Михайло Козаченко
Исай Копайгоренко
Грицко Игнатенко
Игнат Игнатенко
Грицко Велитченко
Хведор Кирилов под


Пилип Гарасименко
Петро Гордеенко отлучние


Села Юсковець козаки
Омелко Голуб атаман
Андрей Швец
Иван Матяш
Илляш Шевченко
Андрей Рак
Стецко Раченко
Кондрат Матяшенко
Илляш Минченко
Павло Пивоваренко
Кузма Пискленко
Василь Гайдученко
Каленик Ювченко
Гарасим Журченко
Олекса Проценко
Семен Масенко
Иван Юрченко
Хвеско Барувель
Леско Набонченко
Иван Томерка
Мартин Голубенко
Яцко Набок
Стецко Пилипенко
Терешко Кохненко
Иван Будко
Яким Передерей
Максим Андреенко
Грицко Жувченко
Яков Салимовский под
Стецко Лихолетенко
Прокоп Проценко
Грицко Ющенко
Юско Мизенко
Иван Гавриленко
Зенец Динисенко
Данило Ювхименко
Хведор Омелченко
Яков Чужвенко
Ярема Шевченко
Юско Бойченко
Андрей Жученко
Иван Кабар
Грицко Чепега
Стецко Ромащенко
Хведор Димитриев


Хвеско Петренко отлучний


Села Гапоновки
Хвеско Ващенко атаман
Данило Белозуб
Корней Забарний
Омелко Штатко
Петро Юсипенко
Андрей Клименко
Омелко Тарасенко
Андрушко Тарасенко
Леско Грипасенко
Василь Морозенко
Пилип Лесенко
Харко Стеценко
Кондрат Клименко
Данило Гралченко
Тимош Хведоренко
Максим Кусенко
Гордей Попик
Степан Емченко
Грицко Емченко
Кирило Заросиленко
Васил Тарасенко
Пилип Криминенко
Сидор Дудниченко
Пилип Шулженко
Демко Шулженко
Андрушко Онупченко
Василь Хведаченко
Иван Онупченко
Гаврило Рабущенко
Григорий Данченко под
Грицко Пискун
Иван Винниченко
Грицко Винниченко
Иван Хведоренко
Хведор Кириленко
Василь Мицик
Иван Морозенко
Сидор Цапенко
Яцко Морозенко
Миско Морозенко
Василь Морозенко
Кирило Морозенко
Прокоп Ванченко
Павло Ванченко
Нестор Рабушка
Иван Емец
Семен Назаренко
Юско Юсипенко
Лукян Бородаенко под


Села Христановки
Яков Сопко атаман
Андрушко Олихверенко
Степан Олихверенко
Матвей Олихверенко
Тишко Цепенко
Андрей Игнатенко
Грицко Ларченко
Гаврило Кандиба
Хвеско Бабенко
Иван Ларченко
Панас Ларченко
Федор Димитриев под
Грицко Олихверенко отлучний


Села Василков козаки
Нестор Хвесенко атаман
Грицко Баратченко
Юско Дейнека
Петро Дейнека
Василь Охинко
Грицко Несторенко
Грицко Мищенко
Матвей Шулженко
Омелко Шулженко
Иван Шумейко
Данило Артюшенко
Иван Максименко
Клим Прокопенко
Михайло Прокопенко
Хведор Топчилов зят
Михайло Крутченко
Василь Черкас
Иван Топчило
Леско Каленниченко
Кузма Шапраненко
Матвей Панамаренко
Семен Крамаренко под
Игнат Верхувский
Трохим Верховский
Иван Степаненко
Тимко Каленниченко
Иван Каленниченко
Иван Дюгтяр
Марко Горкавенко
Василь Липовский
Степан Гришко
Корней Шулга
Гаврило Тризнюк
Михайло Ковбаса
Семен Дейнека
Андрей Карпенко
Максим Сидорович под
Иван Охинченко
Клим Охинченко отлучний


Села Хрулюв козаки
Иван Марченко атаман
Андрей Батраченко
Процко Ровченко
Стецко Босий
Иван Иваненко
Динис Биеленко
Михайло Василиев под


Села Бодаков козаки
Иван Захарченко атаман
Илля Зазарченко
Иван Березовець
Иван Хурмей
Юско Золотоверхий
Атаман Золотовершенко
Павло Золотовершенко
Илля Золотовершенко
Дмитро Стеценко
Иван Мелник
Олекса Змала
Степан Жмайленко
Семен Чорнобаенко
Хведор Сердюченко
Яков Маренко
Олекса Норец
Хведор Руденко
Иван Суходоленко
Данило Погребняк
Гаврило Пилипенко
Михайло Юсченко
Василь Оплет
Иван Мазука
Игнат Кривопуст
Иван Голенка
Иван Лисаненко
Кирило Чепурний
Сидор Богомоленко
Сидор Вовк
Хведор Блоха
Грицко Ярошенко
Григорий Папченко под
Василь Ярошенко
Юско Вовченко
Яков Опанасенко
Карп Хвесенко
Кирило Яловенко
Микита Белан
Омелко Масенко
Иван Колесник
Данило Поддячий
Лукян Поддяченко
Андрей Поддяченко
Василь Яценко
Зенець Покотиленко
Петр Дудник
Семен Макуха
Гурин Батроченко
Павло Демченко
Кирило Яценко
Данило Хиленко
Онопрей Хиленко
Ничипор Березненко
Василь Яковлев под
Степан Илляшенко
Игнат Шияненко
Каленник Иванченко
Иван Перетятко
Стецко Перетятченко
Грицко Кириленко
Грицко Давиденко
Ониско Носенко
Петро Иванисенко
Иван Чепурний
Дацко Грищенко
Иван Лисаненко
Семен Мартиненко
Юско Ступченко
Роман Голенченко
Грицко Савченко
Грицко Грищенко
Данило Палей
Иван Гугеняка
Иван Купчин
Иван Твердохлебенко


Отлучние
Хома Савченко
Мирон Скоротяжний
Иван Тимченко
Хвеско Проценко
Павло Шептун


Сенчанской сотне служителе церковние
Васил дяк Василковский
Иван Гаврилов дяк Рождественский
Андрей Михайлов Свято Троецкий дяк
Хведор Димитриев дяк Николский
Семен Иванов дяк Ждановский
Никифор Симонович дяк Ломачанский
Остап Федоров дяк Бодаковский
Остап Коваленко дяк Хитцювский
Яков Гурба ктитор Юсковский
Викарий тамошний Афанасий Ревенко подписался за его
Хвеско Набоченко панамар Юсковский
А подписался за его дяк Яким Безцарний в подлинном подпис


На сем реестри руки приложили
Сотник Сенчанский Иван Криштопович
Атаман городовий Сенчанский Иван Криштоп
Писар сотенний Михайло Манековский
Войт Сенчанский Иван Курбацкий
Степан Бочеров
Александер Сакович

С благодарностью Huginn

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна, lordroger, sv174

Поделиться

9

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

ЦДІАК
ф 763 оп 1 спр 533
Именные списки выборных казаков Лубенского полка


ф51-оп3-спр603, 1-5л
компут Лубенського полку, 22.4.1721




====
ф 51 оп3 Справа №
19333. Ревізія Лубенського полку. 1745 р. — 791 арк.
19343. Ревізія Лубенського полку. 1745 р. — 754 арк.
19345. Ревізія Лубенського полку. 1747 р. — 977 арк. 
19402. Ревізія Чорнуської сотні Лубенського полку. 1734 р.


8230 Присяга Єлизаветі Петрівні. 1741-42 - 392р 


ІР ф1 спр №
59228 (1од, 2л - 1726р) - Выписка из ревизии Лубенского полка
54333 (726л - 1740р) Ревизия Лубенского полка

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна, lordroger3

Поделиться

10

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня


НАРИСИ З ІСТОРІЇ ЛОХВИЦЬКОЇ ТА СЕНЧАНСЬКОЇ КОЗАЦЬКИХ СОТЕНЬ
Сенчанська сотня
Невелика за своєю територією Сенчанська сотня, яка спочатку належала до сотень Миргородського (1649 – 1658), а потім Лубенського (1658 – 1781) полку, складалася із сіл, хуторів та інших поселень, розташованих поблизу Сенчі, яка лежала на Сулі. Ця ріка ділила сотню на дві частини, причому більшість поселень, які її складали, розміщувалися на правому березі. Під час нового полкового поділу Хмельницьким у 1649 році в Сенчанській сотні було всього 113 реєстрових козаків. За переписними книгами 1666 року, до складу сотні входили такі поселення: Васильки, Юсківці, Хрулі, Скоробагатьки, Гапонівка, Хиці, Бодаква, Ломаки, Ждани й Христанівка. У 1740 році сотню складали ті ж поселення з додаванням сіл Лучки, Слобідки й трьох хуторів: Івана Криштофовича, Семена Слюза та Ієремії Корсуна.
Близько середини XVIII ст. Сенчанська сотня була розділена на дві частини, названі першою Сенчанською сотнею і другою Сенчанською. Обидві сотні проіснували до зміни адміністративного поділу України в 1782 році, коли ввійшли до складу Лохвицького повіту.
Сотенне місто Сенча (Синець) було заселене на початку XVII ст.і належало до маєтків князів Вишневецьких, налічуючи 1403 господаря. У 1613 році власник Ржищева скаржився на Михайла Вишневецького за те, що той приймав його селян-утікачів до Сенчі; у 1618 році Сенча згадується в перелікові фортець і міст з хуторами, належних Вишневецьким, на які у той час скаржилися деякі правобережні власники за прийом втікачів-селян. Близько 1630 року Сенча платила вишневецьким 180 злотих грошової повинності й у 1648 році в ній жив управитель від власників Суфчинський, до якого їздив у січні того ж року Вишневецький. Після вигнання поляків з України Сенча стала центром сотні свого імені й увійшла до складу Миргородського полку, брала участь у подіях того часу, причому в 1665 році у відомостях московських чиновників називається серед зруйнованих міст.
Інформація про кількість міщанського населення Сенчі (крім козаків) збереглася в московських переписних книгах 1666 року. На цей час тут показано міщан першої статті – 33 двори, середньої – 46 дворів, меншої – 40 дворів, а всього 119 дворів. Якщо вважати, що в кожному дворі було по одній сім’ї з чотирьох осіб, то міщанське населення Сенчі в той час дорівнювало приблизно 500 душам. Козаків, скоріш за все, було менше, тому все населення Сенчі не перевищувало тоді тисячі осіб.
У 1666 р. на Сулі під Сенчею було декілька млинів, причому про греблю, на якій вони розташовувалися, сказано, що «збудована вона громадою й громадою нині ремонтується». Млини тоді належали Левку та Івану Яблунівським, Семену Перетятьку.
Про кількість населення Сенчі у ХVІІІ ст. свідчать ревізькі книги 1740 й 1783 років. Так, за ревізією 1740 р. козаків тут показано 92 двори (138 сімей), козацьких підсусідків 205 дворів (228 сімей), старшинських підсусідків 39 дворів (43 сім’ї); міщан було всього 52 двори (51 сім’я), серед яких заможних лише 2 двори, «тяглоубогих» – 6 і піших – 44 двори. Окремо в ревізії показано двори ремісників: гончарів – 4, кравців – 4, шевців – 1, теслів – 2, колісників – 1, ковалів – 1. Припускаючи, що кожна сім’я складалася з чотирьох осіб, визначаємо, що при 401 двору й 473 сім’ях, враховуючи козаків, козацьких і старшинських підсусідків, міщан і ремісників разом населення тоді становило приблизно 1900 осіб.
Окремо від інших у ревізькій книзі показано вільні двори, які належали різним чиновникам. Таких дворів у Сенчі в 1740 році було 16. Вони належали сотнику Івану Криштофовичу, міському отаману Якову Салимовському, сотенному хорунжому Степану Мельнику, сотенному осавулу Микиті Гладуну, писареві Михайлу Маніковському, війту Іванові Курбацькому, бурмистру Іванові Литвиненку, осавулу ратушному Іванові Кулішу, отаманові поштовому Павлу Коту, городничому Петру Качаловському, Криштописі, колишній дружині сотника Слюзисі Леонтієвій; заїзні двори: бунчуковому товаришу Ієремії Корсуну та значковим товаришам Івану, Петру й Федору Криштопам. На той час у Сенчі було чотири церкви: Троїцька, Успінська, Різдвянська й Миколаївська. При трьох останніх були й «шпиталі».
У 1756 році в Сенчі проходило три ярмарки на рік: 9 грудня, на Хомин тиждень і 27 серпня; торги відбувалися щонеділі.
За відомостями 1783 року (О. Шафонський, Опис Чернігівського Намісництва, с. 583-584), «містечко Сенча розташоване на обох сторонах ріки Сули й річки Сенчі, на косогорі, на стовповому шляхові, що веде із Лохвиці в Миргород та з Кременчука в Лохвицю, Ромни й Глухів. Більша частина цього містечка лежить на правій, нагірній стороні ріки Сули, а менша на лівій, луговій, і ця остання називається Засуллям і з першою з’єднана мостом. У нагірній частині ще зберігся старий розвалений земляний вал з чотирма зруйнованими воротами й при ньому особлива земляна фортеця. Будівель у Сенчі розташовується: церков дерев’яних – 4, будинків панських – 11, будинків священиків і церковнослужителів – 12, будинків козацьких і різночинських – 630, селянських (поміщиків Слюзів і Криштофовича) – 60, а всього 717 дворів. Козаків і селян за ревізією 1782 року налічувалося 4619 душ. Крім цього, у Сенчі було: церковних шкіл – 4, богаділень – 2, кузень – 7, один селітряний завод військового товариша Тимофія Пащенка; млинів водяних на р. Сулі поміщицьких – 8 поставів, млинів ступних – 7, млинів вітряних – 39.
У самому містечку при будинках і довкола нього є плодовиті сади. Лісу стройового, степу й орної землі це містечко з надлишком має, й жителі займаються хліборобством та скотарством. Пшеницю купують у них промисловики із Стародуба, жито відвозять у Кременчук, а худобу продають на ярмарках у самій Сенчі й у Лохвиці. Дехто їздить у Таврію по сіль і на Дін по рибу, які тут же та в інших місцях на ярмарках подають; інші промишляють свіжою рибою, яку виловлюють у р. Сулі, а дехто торгує гарячим вином, яке готує тут же, в Сенчі. Перебувають тут і цехові, як то: шевці, кравці й ткачі».
Міське самоуправління й господарство. Сенчанські війти
Визначити час, коли Сенчею почала керувати ратуша, важко через відсутність інформації. Цілком можливо, що міське самоуправління тут, як і в Лохвиці, було введене ще Вишневецькими. У переписних книгах 1666 року є неспростовні дані, які показують, що в цей час у Сенчі була вже ратуша, тому що в переліку міщан названі війт і бургомістр. Через брак джерел можна назвати тільки двох сенчанських війтів: Ярему Єфимова (1666р.) та Івана Курбацького (1740р.). Так само важко сказати щось стосовно сенчанського міського господарства, яке, без сумніву, було дуже невелике.
Сенчанські міські отамани нам відомі наступні: Сергій Криштопенко (1688р.), Кирило Криштофович (1708р.), Яків Салимовський (1740р.), Степан Пестич (з 1645р.). Із них перші два були у свій час сенчанськими сотниками й про них піде мова нижче, а Степан Пестич був призначений на цю посаду в 1745 році й був сином лохвицького сотника (див. вище).





Матеріял подано до друку 
Інститутом Українського Вільного Козацтва
імені Антона Кущинського ,

директор ІУВК – доктор права УВУ Олександр Панченко 
(м.Лохвиця Полтавської області) 
(при копіюванні посилання на сайт та джерела є обов’язковим)

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна2

Поделиться

11

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Сенчанські сотники

Михайло Шипало (1649), Михайло Будовиченко або Добов’яченко (1672), Павло Заліський (бл. 1677), Сергій Криштопенко (1680), Леонтій (Лесько) Васильович Слюз (1687 – 1695), Кирило Криштофовича (1710 – 1718, 1720, 1723 – 1726), Степан Григорович Корсун (до 1720), Степан Михайлович Милорадович (1727), Іван Криштофович (1727 – 1757), Тимофій Криштофович (1757 – 1772), Павло Федорович Слюз, 2-ї сотні (1771 – 1782), Пилип Криштофович 1-ї сотні (1782).
Із цього переліку сенчанських сотників видно, що п’ятеро належало до сім’ї Криштофовичів і що вони займали сотничий уряд більше 50 років. Отже, право, яке надавало козакам можливість обирати собі старшину «вільним голосами», в Україні майже не діяло. Криштофовичі за свою службу сотниками нажили собі великі маєтки в Снчанській сотні, про що буде сказано детальніше в біографічному нарисі про кожного з них.
Першим сенчанським сотником був Михайло Шипало, згадуваний у реєстрах 1649 року; поряд з ним записаний Фесько Глоба, а далі – Іван Шипаленко, очевидно, син сотника (реєстр усього Війська Запорозького, с. 277). У цей час Сенчанська сотня входила до складу Миргородського полку й налічувала 113 реєстрових козаків. Після цього сотника у нас виникли значні пробіли, пояснювані тим, що сотнею в цей час керували люди, які не залишили після себе ніяких слідів у місцевій історії. Маємо інформацію про сенчанського сотника Михайла Будовиченка, або Добов’яченка, відомого тільки тим, що він у 1672 році підписав акт обрання в гетьмани Самойловича. Близько 1677 року сотницький уряд у Сенчі займав уже Павло Заліський, можливо, син сенчанського реєстрового козака Федора Заліського (1649), а в 1680 році – Сергій Криштопенко, родоначальник Криштофовичів, судячи із прізвища – польського походження, як про це, утім, стверджували і його нащадки вкінці XVIII ст.; при наступному сотникові Криштопенко займав скромний уряд сенчанського городового отамана (1688), а його місце зайняв Леонтій Васильович Слюз.
Уперше сенчанським сотником Слюз згадується в 1687 році, а востаннє – в 1695; у 1700 році він називається вже колишнім сотником. Слюз був найпомітнішим сенчанським сотником XVII ст.. Наприкінці XVIIІ ст. його внуки розповідали, що батько Леонтія, шляхтич Василь Васильович Слюз вийшов із Польщі, де мав маєтки, які залишив своєму братові Яну Слюзу, а сам оселився в Лубенському полку в містечкові Сенчі, маючи чин хорунжого воєводства Брестенського. Ніяких документів, які підтверджують цю сімейну історію, немає, а тому найімовірніше, що вона вигадана. Ймовірно, Слюз вийшов у люди із середовища сенчанських козаків. Час, у який Слюз уперше згадується сотником (1687 рік) і милість до нього Мазепи дають можливість припустити, що він яким-небудь чином був корисний гетьману під час його обрання на Коломаку. Лубенським полковником у той час був Леонтій Свічка, який теж прихильно ставився до Слюза. Це виявилось і в тому, що Свічка у липні 1688 року дав йому підтверджувальний універсал на село Юсківці.
Одержавши Юсківці, Слюз виклопотав собі на них у січні 1690 року й гетьманський універсал, яким закріплювався за ним ще й млин у тому ж селі. Через три роки, у березні 1693 року, Союз одержав від Мазепи, який підтверджував дане раніше і давав йому «на уряд сотництва сенецького млин на р. Сулі з двома колесами, на греблі Луганській» (біля села Лучки). Усі ці маєтності були закріплені за Леонтієм Слюзом царською грамотою від 1 квітня 1693 року, яку виклопотав йому, звичайно ж, гетьман; крім Юсковець з млином і млина в Лучці, грамота закріплювала за Слюзом ще й млина якогось «Івана – мірошника на тій же греблі Лучанській». На цьому милості Мазепи до Слюза не закінчилися: гетьман у грудні 1694 року дав йому «за знатні його служби» нову маєтність – село Скоробагатьки (Сенчанської сотні) з 12-ма дворами і купленими ґрунтами, а наступного року Слюз одержав і царську грамоту на це село. Таким чином він за своє сотництво нажив два села й три млини. Коли втратив сотництво Слюз, невідомо. У 1700 році його вже називають колишнім сотником.
Близько 1710 року Леонтій Слюз помер, залишивши вдову Марію, сина Семена й дочку, одружену зі Степаном Корсуном. Удова Слюза в черевні 1710 року одержала від Скоропадського підтверджувальний універсал на Юсківці й Скоробагатьки з млинами й дрібними ґрунтами. Із маєтностей чоловіка Слюзиха незабаром втратила Скоробагатьки, якими заволодів її зять Степан Корсун. Виклопотавши собі на це село полковницький універсал, Корсун у 1717 році одержав і гетьманський. Але стара Слюзиха стала клопотати про повернення собі Скоробагатьок як маєтності, закріпленої за її чоловіком царською грамотою. Старання її у цьому напрямку увінчалися успіхом, і за наказом Генеральної Канцелярії в 1727 році Скоробагатьки були відібрані в Корсуна й разом із Юсківцями закріплені за Слюзихою. Цими селами Слюзиха володіла до смерті, живучи у Юсківцях. У 1735 році вона склала свій тестамент, за яким, щоб між спадкоємцями не виникло суперечок, розподілила всі свої маєтки між сином Семеном і дочкою Мариною, що перебувала у шлюбі зі Степаном Корсуном. Семен Слюзенко за цим заповітом одержав: села Юсківці й Скоробагатьки, млини в Сенчі й Лучці на р. Сулі з ґрунтами, двір в Юсківцях, у якому жила його мати з усією рухомістю, й двір у Сенчі. Степан Корсун одержав досить мало: «ґрунт у Сенчі, на якому він живе, млин на ріці Сулиці в Гапонівці, ліс Ороб’ювщину з лукою, кут з дубиною за Сенчею й луг Подоловський». Причиною такої скупості старої Слюзихи до Корсуна було те, що вони із зятем, в основному, не ладили, а крім того Корсун жив майже винятково на кошти своєї тещі: «Степан Корсун, – говорилося в тестаменті, – як став мені зятем, ніколи без моїх власних готових грошей не жив, ні в кого ґрунт без моїх же грошей не купи, які то позикою без жодних процентів, то проханням, деякі віддаючи, а інші в себе немалим числом утримуючи, – у різні роки й різні часи забирав». Усе ж одержане Корсуном від тещі дорівнювало, за її словами й за ціною, «показаною давніх часів знатними людьми», півтори тисячі золотих. У кінці тестаменту, підписаного самою «Марією Леонтією Слюзевою», заповідачка звертається до своїх спадкоємців із проханням не сваритися між собою. Після складання заповіту Слюзиха прожила ще кілька років: вона згадується у 1740 році як власниця двору з підсусідками в Сенчі.
Семен Слюзенко на початку 1724 року їздив у Москву, очевидно, клопотатися про повернення Скоробагатьок. Після повернення звідти був призначений наказним сотником у Сенчі, тому що діючий у той час сотник був посаджений Марковичем «на армату». Числячись значковим товаришем, Семен Слюз уже в 1731 році був представлений полковою канцелярією кандидатом в лубенські хорунжі, але гетьман затвердив на цю посаду Петра Троїцького, а коли той став чорнуським сотником, його місце зайняв Слюз, одержавши гетьманські універсали на цей уряд у травні 1732 року. У цьому ж році він одержав універсал Апостола «на млин на греблі Сенецькій і на вишняк у с. Гапонівці на р. Сулиці», що потім за заповітом його матері перейшло до Степана Корсуна. Лубенським хорунжим Слюз пробув до кінця 1738 року, коли був підвищений у перші полкові осавули, яким і пішов у Кримський похід під командуванням генерального бунчужного Семена Галецького, у якого протягом усього походу був генеральним осавулом. У 1740 р. Семен Слюз був лубенським осавулом і володів такими маєтностями: у Скоробагатьках – 19 дворів, у Юсківцях – 34 двори і в хуторі Сенчанської сотні – 8 дворів «підданих». Одержані від батька маєтності Слюз примножив одруженням із донькою чигриндубровського сотника Івана Булюбаша, який у придане за донькою дав хутір, згодом названий слобідкою Слюзівкою, або Кринкою (Чигриндубровська сотня), до якої було приєднано земель сусіднього села Шушвалівки «у довжину на п’ять верст, а в ширину – на чотири версти». У Семена Слюза було три сини: Федір, Семен і Василь. Із них Федір служив з 1751 р. військовим товаришем, а потім мав чин полкового хорунжого й помер до 1784 року, залишивши двох синів: Павла, про якого йтиметься нижче, і Петра, який служив спочатку полковим осавулом, а потім майором. Другий син Семена Слюза Семен у листопаді 1760 року одержав чин військового товариша, а у вересні 1782 року – бунчукового. Маючи цей чин, у 1784 році він був обраний депутатом від Лохвицького повіту в Чернігівське дворянське депутатське зібрання, а в 1787 році був Лохвицьким повітовим суддею. Він мав двох синів: полкового хорунжого Якова й губернського секретаря Петра.
Третій син Семена, Василь Семенович Слюз, у 1781 році був призведений у військові товариші, а в 1782 р. за походи проти турків – у полкові осавули. У 1798 році він був відставним майором і жив у с. Юсківцях. Усього за ним нараховувалося 318 кріпаків чоловічої статі й 319 – жіночої. Одружений він був з донькою бунчукового товариша Уляною Криштофович, від шлюбу з якою мав дітей: Федота, призведеного в 1781 році із сотенних отаманів у військові товариші, а з 1798 року – в поручики; Івана, який у 1798 році служив корнетом, перебував у шлюбі з дочкою майора Анною Власенко, з якою мали трьох синів: Олексія, Луку й Андрія; Платона, який у 1798 р. служив корнетом. Наприкінці ХVІІІ ст. Слюзи (Семен, Василь Семенович і діти Федора Семеновича) володіли 1187 душами селян; усередині ХІХ ст. Юсківці ще перебували в їхньому володінні.



Матеріял подано до друку 
Інститутом Українського Вільного Козацтва
імені Антона Кущинського ,

директор ІУВК – доктор права УВУ Олександр Панченко 
(м.Лохвиця Полтавської області) 
(при копіюванні посилання на сайт та джерела є обов’язковим)

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна2

Поделиться

12

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

lordroger пишет:

Шукаю предкiв з прiзвищем Мясоед з с.Ломаки, що входило до Сенчанської сотнi. Нажаль досi не знайшов жодних реєстрiв Сенчанської сотнi. Хтось має?

Документи с Ломаки в ЦГИАК 

Тип    Фонд    Опис    Справа
метрична книга    127    1012    604(1780); 673(1781); 756(1783); 787(1784); 873(1787)
метрична книга    127    1013    106в(1782)
cповідний розпис    127    1015    11(1748); 51(1767); 20а(1751); 42а(1764); 87(1784)*; 99(1790)-екстракт
сповідний розпис    127    1016    9(1746); 35(1768); 42(1771); 74(1785)

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

13

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

lordroger пишет:

Шукаю предкiв з прiзвищем Мясоед з с.Ломаки, що входило до Сенчанської сотнi. Нажаль досi не знайшов жодних реєстрiв Сенчанської сотнi. Хтось має?До

Документов , за якими можна працювати не мало.  Цікаво які з них ви вивчали ? І хто з Мясоїдів вас цікавить ? Чому саме реєстри вас цікавлять ? Наприклад в ісповедальних росписах набагато більше цікавого ...

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко

Поделиться

14

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

parus пишет:

Шукаю предкiв з прiзвищем Мясоед з с.Ломаки, що входило до Сенчанської сотнi. Нажаль досi не знайшов жодних реєстрiв Сенчанської сотнi. Хтось має?До

Документов , за якими можна працювати не мало.  Цікаво які з них ви вивчали ? І хто з Мясоїдів вас цікавить ? Чому саме реєстри вас цікавлять ? Наприклад в ісповедальних росписах набагато більше цікавого ...

 Iсповiдки та МК вже всi обробив в ЦДIАК та ДАПО. Зараз перейшов до наступних документiв :-)

Поделиться

15

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Ivan пишет:

/Шукаю предкiв з прiзвищем Мясоед з с.Ломаки, що входило до Сенчанської сотнi. Нажаль досi не знайшов жодних реєстрiв Сенчанської сотнi. Хтось має?/

Почекайте трішки, через певний час має вийти друком "Присяга Лубенського полку 1718 року" (Упорядники О. Монькін та О. Різниченко) в серії "Джерела до вивчення козацтва", можливо там знайдеться інформація, яка Вас цікавить.

Де вiдслiдковувати цю книгу?

Спасибо сказали: GRYN1

Поделиться

16

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Слідкуйте за анонсом тут же на GENEO в розділі "Книги форумчан" в підрозділі "КІЛК (Книги по історії Лівобережного козацтва)": http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=109

Спасибо сказали: GRYN1

Поделиться

17

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Ivan пишет:

Слідкуйте за анонсом тут же на GENEO в розділі "Книги форумчан" в підрозділі "КІЛК (Книги по історії Лівобережного козацтва)": http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=109

 Так и не вышла книга? Какие ожидания?

Поделиться

18

Re: СЕНЧАНСКАЯ сотня

Книга ще не опублікована, навіть не було анонсу. Щодо якихось сподівань, то Contra spem spero. Це стосується не лише Лубенського чи інших полків загалом, а й проекту "КІЛК" вцілому.

Поделиться