Тема: Молдавсько-румунські прізвища
Мене цікавить етимологія поширеного у Молдові прізвища Дабіжа (Dabijă; Dăbijă). Нічого не можу знайти. Чи не слов'янське у нього коріння?
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Мене цікавить етимологія поширеного у Молдові прізвища Дабіжа (Dabijă; Dăbijă). Нічого не можу знайти. Чи не слов'янське у нього коріння?
На болгар. мові слово дабижа (застаріла форма слова добижев) знак виразу добрих побажань. 95% людей з прізвищем Дабіжа проживає в Молдові і Румунії.
Ви знаєте, що колись і Болгарія і Румунія декілька сотен років були в одній державі - Османська імперія.
Але я б не робив з цього впевненого висновку, що воно має словянське коріння, бо прізвище дуже давнє на тих теренах і ми можемо тільки гадати, що воно значить.
Та ні, Ваша версія дуже цікава. Справа в тому, що був такий старий боярський рід. Але прізвище дуже поширене, й фантазувати, що то все аристократи не треба. Ясно, що прізвище виникло в багатьох місцях і в різні часи. Церковнослов'янська мова мала великий вплив на волоські землі і навіть Трансильванію. Кажуть, що й досі старці біля православних церков у Румунії тому, хто подає, на знак вдячності кажуть:"Богдапросте!", не розуміючи доладу, що то таке. У більшості боярських родів або коріння, або прізвища неволоські - Кантемір, Басараб, Куза, Зограф, Катакузіно та ін. При всьому при тому молдавські й румунські дослідники вважають, що це прізвище нероманського походження. Треба подивитись на болгарські прізвища, чи нема там Добижев, Дабожев або чогось такого?
А що Ви скажете про молдавське прізвище БРАЗУЛ,що дав початок роду Бразолів на Україні?
https://www.quora.com/Why-do-Romanian-p … heir-names
The way I see it, in most cases, the "u" ending is actually a shortened articulated version of various nouns. The usual suffix for these articulated nouns is "-ul", but the "l" disappeared in time (especially because it's not pronounced too strongly either).
A few examples, starting with the most at hand
Cretu ("cret" = curly haired, "cretul" = the curly haired [one])
Grosu ("gros" = thick, "grosul" = the thick [one])
Rosu (in this case, the exact word "rosu" actually means "red", but the same logic can still apply, since "rosul" means "the red [one]")
Cojocaru ("cojocar" = skinner, an old craft, "cojocarul" = the skinner)
Dascalu ("dascal" = teacher, "dascalul" = the teacher)
Lupu ("lup" = wolf, "lupul" = the wolf)The
ones above are examples for names deriving from either various adjectives that were given to people, from old craftsmanships or from other nouns that were probably nicknames for people (and you know... it's not a long road from calling someone "Hey... curly dude!" to calling them just "Cretu").
Тобто суфікс "-ул" всього лише значить "цей конкретний ..." на зразок Визначеного артиклю «the» в англійській мові.
Щодо Брас/Браз- напридумувати можна купу теорій.
Наприклад, ніхто толком досі не знає походження назви міста Брашов, наприклад купа гіпотез https://sites.google.com/site/brasovetymology/
Одна з них на Вікіпедії - від турецького barasu - біла вода.
Одна з них на Вікіпедії - від турецького barasu - біла вода.
То дуже малоймовірне, бо тюркські топоніми у цьому регіоні пізні і всі прозорі. "Біла вода" - Аксу, Ахсу. Це дуже поширений тюркський топонімічний штамп. Брашов - або слов'янське, або гето-дакійське, або латинсько-слов'янське.
.........................................
Прізвища з артиклем-суфіксом -(у)л- записані у Російській Імперії - Сандул, Албул, Маймескул тощо. Основні причини дві - писарі не знали, не "відчували" волоської мови; прізвища набували форми іменників чол. роду й відмінювалися, як подібні і вже добре відомі "малоруські" - Шеремет, Китюх, Павлюк... Також часто під українські записувалися прізвища на -ску - Одобеско, Попеско, Маринеско. В ті часи вони теж відмінювалися. А з погляду історичної ономастики, їх краще було записувати на -ский - (Одобеский-Одобештский, Попеский-Поповский, Маринеский-Мариновский). У Зах. Молдові, Валахії та Трансильванії таке траплялося дуже рідко.
Нічого не знайду в інеті про nume de familie Cherdivar (a, ă)- Кердивар, Кердиваренко. Якщо хто знайде, розкажіть. Насмілюся озвучити свою версію. Це Кардевар (Кар де вар) - Cardevar, Car (віз) de var (вапно), "віз вапна". Так могли прозвати того, хто возив по селах та містах вапно у камінні або гашене на продаж. Мабуть, багато хто з присутніх тут пам'ятають, як по селах та станицях возили вапно й крейду на продаж. У нас це частіше були цигани. Довбанням та випалюванням вапняку займалися мешканці окремих сіл, наприклад, південно-західних Карпат. Торгівці, як чумаки сіль, купували у них той товар і розвозили по краях, викрикуючи:"Вар! Вар!"
Також часто під українські записувалися прізвища на -ску - Одобеско, Попеско, Маринеско. В ті часи вони теж відмінювалися. А з погляду історичної ономастики, їх краще було записувати на -ский - (Одобеский-Одобештский, Попеский-Поповский, Маринеский-Мариновский).
Не можу з вами погодитися. Власні назви не перекладаються, незалежно від того, похідною від чого вони б не були, а от щодо відмінювання, то це залежить вже від мови, до якої вони потрапляють. Інакше можна зайти аж надто далеко. Колись на початку 20го століття група українознавців вирішила зробити по-іншому. В результаті Олександр Пушкін став Сашком Гарматкіним. Думаю, абсурдність такого підходу очевидна. Від чого б не були утворені молдавські прізвища, та вони перш за все молдавські (румунські), саме про це і має свідчити -у/-ул на кінці прізвищ.
zeal, А з чим саме не погоджуєтеся? Сам суфікс -ск- у румунських прізвищах є запозиченням з слов'янських мов. З позицій повної "націоналізації" треба б і від нього відмовитися. Коли їх стали записувати на -ско, то вже трохи "русифікували", то чи велика різниця, якби пішли далі? Це не є переклад, а засвоєння прізвищ іншою мовою. Олександр Пушкін українською буде Олесь Гарматенко (Гарматин), можна ще Шандря Пущенко... А якщо в прізвищах нема на кінці -у(л), то вони не румунсько-молдавські? Cherdivar, Cepragă, Beșleagă, Gîștemulte, Doibani, Șaptesate...Galușcă?
zeal, А з чим саме не погоджуєтеся?
От саме з "Олесем Гарматенком" і не погоджуюся. Власні назви не мають перекладатися і "засвоюватися", і прізвища перш за все, і це є одним із принципів ономастики і передачі назв у будь-якій мові. Якщо румунська (молдавської як такої не існує, до речі) мова засвоїла -ск, то мабуть, тому, що було закінчення -о (вірніше, -у), яке й так свідчило про походження прізвища. Хоча я дуже сумніваюся, що їхній -ск має якесь відношення до слов'янського суфіксу -с(ь)к, бо в румунській мові він зустрічається на кінці слів у суто румунських словах ("мульцумеск", наприклад).
У нас в Одеському повіті було 2 поселення: грецьке Малий Буялик і болгарське Великий Буялик. Звичайно, що і там, і там жили і греки, і болгари, просто у першому було більше греків, у другому більшість складали болгари. Їхні прізвища утворювалися часто від однієї й тієї ж основи, а розрізненням національності виступали саме закінчення. Наприклад, греки до основи Христ- додавали грецьке -опуло, а болгари - свій суфікс -ов, і так вони себе ідентифікували за нац. ознакою. За вашою логікою, і тих, і інших слід було записати "Христенко".
zeal, Так то ж я пошуткував з Гарматенком. Забув сказати, що я теж проти перекладання. Що то слов'янське запозичення, кажуть самі румунські лінгвісти. І не обов'язково, щоб -ск- вживалося тільки в прізвищах - як і в нас. Молдавська мова таки існує, бо є держава Молдова, і ця назва старіша за назву "Румунія". Називати цю мову до середини 19 ст., особливо стосовно Молдови (всієї історичної), нелогічно. Що то одна мова з двома назвами, знали всі, крім російсько-радянських ідеологів. Моя б воля, по-українському я б називав її волоською й проблемам капець!.. То не болгарське -ов, а російське. Документи з такими прізвищами почала видавати російська військова та переселенська адміністрація. Болгарські прізвиська були більше без формантів - Петъл, Арабаджия, Щърко, Караман і т.п. У селах до останнього часу прізвища на -ов мало вживалися в мові.
Молдавська мова таки існує, бо є держава Молдова
держава Австрія теж існує
Bragida, Я чекав на подібний закид. Тут маємо дуже різні історії. У переважної більшості німців здавна була самоназва "дойче". Мова й культурно-мовна спільність формувалися до об'єднання. Держави спільної ще не було, а літературна мова була. І назва мови й етноспільноти була. У волохів не було спільної самоназви. Молдову називали всі Молдовою - й аборигени, й сусіди. Валахію волохи називали "Мунтенія", а частину її виокремлювали в Олтенію. А ще була Трансильванія з Банатом та Мараморошем. Тільки в Молдові було чітке самоусвідомлення й назва народу й мови. Ясси до кінця 19 ст. були значнішим культурним, науковим, політичним центром. Заслуга молдован у формуванні мови дещо більша за мунтенців та семигородців. У німців важко визначити чиюсь перевагу. Сьогодні всі молдавани й румуни усвідомлюють, що по мові вони спільнота (нинішня Молдова - лиш частина історичної Молдови). І мову схильні називати румунською, але в цьому багато "але". Як, наприклад, можна написати, що Некулче або Кантемір писали румунською мовою, бо назви "Румунія, румунський" виникли аж у сер. 19 ст.? Одне слово, це важке питання. І важке не так нам, а як самим румунам і молдаванам.
Як, наприклад, можна написати, що Некулче або Кантемір писали румунською мовою, бо назви "Румунія, румунський" виникли аж у сер. 19 ст.? Одне слово, це важке питання. І важке не так нам, а як самим румунам і молдаванам.
То не болгарське -ов, а російське. Документи з такими прізвищами почала видавати російська військова та переселенська адміністрація. Болгарські прізвиська були більше без формантів - Петъл, Арабаджия, Щърко, Караман і т.п. У селах до останнього часу прізвища на -ов мало вживалися в мові.
Я розумію, що ви все це написали з історичної точки зору. Та тим не менш сучасна реальність така, що державною мовою Молдови є румунська, а не навпаки, і наче протестів серед молдаван це не викликає, бо вони самі її так назвали в конституції. Але ж тоді виходить, що й Шевченко писав "на малороссійском", а не українською. Як на мене, логічніше вже оперувати сучасними назвами мов, бо самоназва могла змінюватися не раз протягом часу.
Щодо -ов, то бачив підписи перших поселенців-болгар, і ті з них, що були письменними, підписувалися саме з -ов/-ев (Стоянов, Стойков, Дойчев). Суфікс -джи взагалі вживали гагаузи (він і зараз найпоширеніший в їхніх прізвищах), бо він тюркський, розповсюджений в огузькій підгрупі (означає рід занять), і от після нього якраз закінчень не було ("Арабаджи", "Фучіджи"...)
З українською мовою (після німецької й румунської) третя ситуація. До речі, я пишу руською мовою.
Ну, так я про те ж і кажу, що саме від болгар, які "соприкаснулись с русским миром", з населених пунктів, де була рос. військова адміністрація, від переселенців і пішли прізвища на -ов, -єв і прізвища взагалі. Який би він не був, той суфікс, але у болгар було дуже багато прізвиськ турецького походження (як і в греків та вірменів), тільки до джі вони додавали -я: Арабаджія, Бояджія, Демерджія, Бостанджія і т.п. Згодом вони перейшли у прізвища на -джиєв. А Стойков, Стоянов, Дойчев - то на той час були не стільки прізвища, як по батькові. Й от якраз ті, що були письменні, самі собі й писали прізвища на російський манір по іменах батьків та дідів, а прізвиська частіше приховували. А неписьменних, хоч не дуже часто, писали прізвиськами. Потім у буджацьких болгар вони поступово рихтувалися під більшість (на -ов, -єв), а в приазовських і досі є без -ов. А в болгар-македонців (околиці Софії) чимало на -ски, -шки. А в гагаузів часто після -дж(і) писалося -оглу (син).
Декого з наших форумчан цікавить походження прізв. Бузулан, Бузілан, рум. Buzulan(u). Досить поширене. Волоські прізвища на -ан найчастіше є геграфічними (Подолян, Запорожан, Слободян, Ботошан, Мунтян, Молдован, Унгурян, Олтян-у тощо). Перша версія - бузулан - вихідець з міста або околиць Бузеу (Валахія-Мунтенія, Східні Карпати). Правда, зараз мешканців міста називають бузоєнь (рум. buzoeni, мн.).
Декого з наших форумчан цікавить походження прізв. Бузулан, Бузілан, рум. Buzulan(u). Досить поширене. Волоські прізвища на -ан найчастіше є геграфічними (Подолян, Запорожан, Слободян, Ботошан, Мунтян, Молдован, Унгурян, Олтян-у тощо). Перша версія - бузулан - вихідець з міста або околиць Бузеу (Валахія-Мунтенія, Східні Карпати). Правда, зараз мешканців міста називають бузоєнь (рум. buzoeni, мн.).
Дякую. В нас там зміна прізвищ і, мабуть, все було зовсім логічно тоді )) . Сорочан у Херсонській губернії через деякий час після перших згадок у цій місцевості стають Бузілан і Бузулан, а потім знов повертаються до Сорочан і Макаренко. Бузілан взагалі зникають, Бузулан - ще не впевнена, буду перечитувати, но точно не в потрібній гілці.
Сорочан - з більшою впевненістю географічне (від назви Сороки/Сорока). Але може бути й від saracă - бідний, бідолаха.
Топ сотні найпоширеніших прізвищ Молдови. Де треба, повиправляв написання і дав українське написання.
З сайту nume.casata.md/
Top 100 Nume de Familii cele mai populare
Nr. Ord.
Nume de familie
Numarul total de familii
1 Rusu 6 043 Русу
2 Ceban 4 995 Чебан
3 Ciobanu 4 338 Чобану
4 Turcan 4 243 Țurcan Цуркан
5 Cebotari 3 682 Чеботар(ь)
6 Lungu 3 529 Лунг'у
7 Sirbu 3 518 Sîrbu Сирбу
8 Munteanu 3 461 Мунтяну
9 Popa 3 373 Попа
10 Rotari 3 341 Ротар(ь)
11 Gutu 3 150 Guțu Г'уцу
12 Ursu 2 985 Урсу
13 Rosca 2 853 Roșca Рошка
14 Melnic 2 637 Мельник
15 Balan 2 634 Балан
16 Cojocari 2 610 Кожокар(ь), Кожухар
17 Rotaru 2 558 Ротару
18 Cojocaru 2 375 Кожокару
19 Grosu 2 363 Г'росу
20 Turcanu 2 252 Țurcanu Цуркану
21 Moraru 2 221 Морару
22 Morari 2 089 Морар(ь)
23 Muntean 2 015 Мутян
24 Botnari 1 925 Ботнар(ь)
25 Cretu 1 887 ?Крету
26 Cazacu 1 880 Казаку
27 Popovici 1 662 Попович
28 Russu 1 616 Руссу
29 Railean 1 537 Райлян
30 Popescu 1 455 Попеску
31 Ungureanu 1 412 Унг'уряну
32 Chiriac 1 379 Кіріак
33 Mocanu 1 340 Мосану
34 Plesca 1 276 ?Плеска
35 Lupu 1 275 Лупу
36 Miron 1 265 Мірон
37 Plamadeala 1 255 Plămădeală Племедяле, Пломодьяло
38 Tcaci 1 246 Ткач
39 Rusnac 1 227 Руснак
40 Spinu 1 226 Спіну
41 Florea 1 196 Флоря
42 Guzun 1 193 Г'узун.
43 Sandu 1 170 Санду
44 Bivol 1 161 Бівол
45 Cebanu 1 151 Чебану
46 Negru 1 135 Нег'ру
47 Prodan 1 132 Продан
48 Ivanov 1 124 Іванов
49 Musteata 1 109 Musteață Мустяце
50 Luca 1 082 Лука
51 Burlacu 1 076 Бурлаку
52 Popov 1 063 Попов
53 Pinzari 1 023 Pînzari Пинзар(ь)
54 Buga 1 013 Буг'а
55 Lisnic 1 010 Лісник
56 Gheorghita 996 Gheorghiță Г'еорг'іце
57 Josan 991 Жосан
58 Arnaut 988 Арнаут
59 Bejenari 984 Беженар(ь)
60 Oprea 982 Опря
61 Croitor 970 Кроїтор
62 Andronic 970 Андронік
63 Pascari 968 Паскар(ь)
64 Caraman 962 Караман
65 Cusnir 956 Cușnir Кушнір
66 Uzun 955 Узун
67 Cernei 950 Черней
68 Bulat 941 Булат
69 Raileanu 936 Răileanu Рейляну
70 Cazac 920 Казак
71 Grecu 919 Г'реку
72 Golban 916 ?Г'олбан
73 Vieru 908 Віеру
74 Ursachi 905 Урсакі
75 Postolachi 902 Постолакі
76 Darii 865 Дарій
77 Vlas 855 Влас
78 Colesnic 849 Колесник
79 Mardari 847 Мардар(ь)
80 Bors 844 Borș Борш, Борщ
81 Bostan 842 Бостан
82 Malai 836 Mălai Мелай
83 Frunza 833 Frunză Фрунзе
84 Cara 831 ?Кара
85 Pascal 828 Паскаль
86 Birca 817 ?Бірка
87 Tataru 810 Татару
88 Ivanova 803 Іванова
89 Topal 796 Топал
90 Stratulat 791 ?Стратилат
91 Virlan 790 Вірлан
92 Radu 788 Раду
93 Gherman 775 Г'ерман
94 Brinza 774 Brînza Бринза
95 Croitoru 771 Кроїтору
96 Toma 769 Тома'
97 Vicol 768 Вікол
98 Stratan 768 ?Straton Страто
99 Istrati 765 Істраті
100 Codreanu 764 Кодряну.
............................................................................................
Зверніть увагу на "Ivanov" та "Ivanova"
А цікаво прізвище СОЛОВ'ЯН часом не волошське?Хто скаже?
Александр Серый, Ні, волоський Солов'ян - то, скоріше, Сельвіян(у).
84 Cara 831 ?Кара
"Кайра" ближче до румунських чи литовського чи еврейск. фамілій?
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >