1

Тема: Андрушкiв

АНДРУШКІВ Йосип Семенович, 1936 р. народження, с. Конюхи Козівського району Тернопільської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав у с. Балабанівка Жовтневого району Миколаївської області. Не працював. Заарештований 27.09.1957 р. Миколаївським обласним судом 13.11.1957 р. засуджений до 8 років ув’язнення. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1997 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

2

Re: Андрушкiв

АНДРУШКО (АНДРУШКІВ, АНДРЮШКОВ) Степан Якович, 1890, Хмельницька, м. Олександрівськ (Запоріжжя). 1,5т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Поделиться

3

Re: Андрушкiв

Носіями національних ідей на Миколаївщині найчастіше були переселенські родини. Таким був Андрушків Йосип Семенович, українець, 1936 року народження, безпартійний. Народився у селі Конюхи Козівського району Тернопільської області. У травні 1953 р. у порядку переселення переїхав у колгосп «Червоний прапор» Балабанівської сільради Жовтневого району Миколаївської області.
З 1953 по 1957 роки працював причіпником у колгоспі «Червоний прапор», закінчив курси трактористів109. З 10 квітня по 20 серпня 1957 р. працював у артілі ім. 13-ї річниці Жовтня.
Перший раз склав антирадянські листівки у липні 1957 р. і кинув їх у конторку начальника цинкувального цеху. У кінці липня – на початку серпня 1957 р. склав ще три листівки, які кинув у меблевій майстерні. 20–23 серпня 1957 р. розкидав ще 13 листівок. Всі листівки починались словами «Тризуб золотенький» та завершувались спогадами про Степана Бандеру. У листівках закликав до створення самостійної України та боротьби проти комуністів.
Ніякої політичної мети не переслідував. Протестував проти низької заробітної плати в артілі (по 100 крб. останні два місяці). Незважаючи на те, що працівники неодноразово зверталися до адміністрації артілі, проте їм у грубій формі відповідали: «Не хочете працювати, йдіть додому. Ми на ваше місце знайдемо інших». Такі відповіді супроводжувались лайками. Винуватцями ситуації вважав керівництво артілі.
«На листівках зображував «Тризуб», оскільки він був гербом бандерівців. Я знаю про це, оскільки в 1947–1948 рр., проживаючи у с. Конюхи Козівського району, я бачив тризубці на картузах у підлітків. Крім того, в період окупації Західної України було багато різних книжок, брошур, на яких «Тризуб» зображався символом самостійної України. С тих пір я запам’ятав його та малював його на своїх листівках»110.
«Намалював я його через те, що він був гербом самостійної України, а всі мої листівки містили заклики до боротьби за самостійну Україну. Підписувався ім’ям Степана Бандери через те, що він у 1941 р. воював на боці Гітлера маючи свою армію та був керівником організації українських націоналістів, воював за самостійну Україну. Потім посварився з німцями та продовжував вести боротьбу проти СРСР самостійно. Ця боротьба продовжувалась довго. Знаю, що вона продовжувалася і в 1947–1948 рр. на Західній Україні»111.
«В 1957 р. я згадав Бандеру тому, що він боровся за самостійність України. Мені було тяжко жити, тому часто згадував про нього, вважав, що краще життя можливе тільки тоді, коли Україна буде незалежною. У своїх листівках закликав всіх українців взяти зброю до рук, оскільки вважав, що народу України живеться погано. Саме після цього у мене виникло вороже відношення до радянської влади та до існуючого в СРСР строю.
Я дійшов до висновку, що всі українці і, особливо переселенці із Західної України, живуть погано і в цьому винна радянська влада, комуністи, і взагалі росіяни, які займають всі керівні посади в усіх установах. І якщо б українці жили самостійно, мали свою державу, тоді б жили краще»112.
Знайдені листівки секретар первинної парторганізації промартілі «13 років Жовтня» передав до Жовтневого райкому КП(б)У, а звідти їх надіслали до Миколаївського УКДБ113. Для визначення автора антирадянських листівок 10 серпня 1957 р. їх направили до Одеської науково-дослідної криміналістичної лабораторії для проведення графологічної експертизи114.
27 вересня 1957 р. Й. Андрушків був заарештований. Слідчий відділ УКДБ при РМ УРСР по Миколаївській області інкримінував Анрушківу те, що він вороже і націоналістично настроєний до існуючого ладу в СРСР та радянської влади протягом липня – серпня 1957 р. систематично складав та поширював антирадянські листівки, закликаючи у них до боротьби за самостійну Україну, розправи над комуністами та комсомольцями115.
Крім того, за те, що у вересні 1957 р. написав цілий зошит віршів та записів, у яких відображав ворожі радянській владі націоналістичні погляди, вихваляв Бандеру, на зошиті зобразив герб українських націоналістів «тризуб». Зберігав вдома цей зошит з метою поширення цих поглядів серед населення. Підпадав під дію ст. 54-10 КК УРСР. Обвинувачуваний висновок складено у Миколаєві 30 жовтня 1957 р.116
Миколаївський суд вироком від 13 листопада 1957 р. засудив Й. Анрушкова до 8 років ув’язнення у ВТТ з поразкою в правах на 5 років без конфіскації майна. Крім того з нього утримували 837 крб. у доход держави за судові витрати.
Реабілітований у вересні 1997 р. на підставі ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17.04.1991 р.

/ Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 3. – Київ – Миколаїв: Світогляд, 2007. – 655 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться