1

Тема: Бугогардівська паланка, Бугогардовская паланка

Бугогардівська паланка (1734—1775) — адміністративно-територіальна одиниця Запорізької Січі у 18 столітті. Центром паланки було урочище Гард на Бузі. Крім того, були зимівники в Соколах (сьогоднішний Вознесенськ), Вербовому, Балацькому, Мигії, Корабельному, Вовковому, Харсютиному й Громоклії.

Паланка займала степи між лівим берегом Бугу і правим Інгульця з одного боку та рікою Дніпром і новосербським кордоном з другого і була найбільшою адміністративно-територіальною одиницею на Запоріжжі.

1752 року на півночі відчуджені землі для Новосербії і побудована фортеця Святої Єлисавети південніше Новосербії.1754 року утворений Новослобідський козацький полк з відселених козаків з Нової Сербії, українських переселенців з Гетьманщини і правобережжя.1764 рік з Новосербії і Новослобідського козачого поселення сформована Новоросійська губернія.Як свідчать археологічні розкопки деяких частин цього місця, було добуто ряд матеріалів XVII—XVIII ст., зокрема відкрито на Гардовому острові залишки стаціонарної будівлі турлучного типу та ряд інших будівель, що дозволяє простежити історію гарду. Д. І. Яворницький так подає опис гарду: він… являє собою…загороду, або китець, для ловлі риби… влаштований із двох перегородок на зразок драбини, покладених боком одна проти іншої у воді між камінням, і напіввідкритих, щоб у них без перешкод могла проходити риба, що пливла проти течії. Цей гард влаштований на місці порога, де річка звужується з двох боків камінням і має невелику течію поблизу правого берега Бугу. Скальковський пояснює, що «Гард в южной Украине — место для рыбных ловель, отчего и урочище получило своё название. Слово Гард, вероятно, значит и всё устройство рыболовных мест; ибо находим, что запорожцы для „постройки гарду“ получали лес из Бершадской губернии». Яворницький Д. І. також свідчить про те, що кордони земель запорозьких проходили повз р. Південний Буг через Гард, де знаходився умовний прикордонний камінь. Крім цього, в Гарді була розташована церква. Гард був дуже зручним місцем, який приваблював різних людей, які шукали можливість у суворих обставинах тієї дійсності вижити. Тут вони годувались, займались рибальcтвом, або випасом худоби неподалік від Гарду, та іноді відбували сторожову службу на перевозі. На чолі з гардовим полковником тут мешкало або перебувало тимчасово від 200 до 500 різних людей, але найбільше — запорізьких казаків, що захищали південно-західні кордони Правобережної України.

Територія паланки охоплювала майбутні Єлизаветградський та Олександрійський повіти Херсонської губернії.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: Алена, ktaras2

Share

2

Re: Бугогардівська паланка, Бугогардовская паланка

Полковники

Юзва Антонович (1726—1733)
Іван Донський (1733—1734)
Василь Пхайко (1734—1740)
Петро Коваль (1740-1741)
Грицько (1741—1742)
Олекса (1742—1744)
Йосип Ус (1744—1747)
Тимофій Лазарев, Андрій Сухий, Тимош Родіонов (1747—1748)
Стінка (1748—1749)
Іван Глухий, Стефан Куліш, Клим Збарлески, Ковтун, Седловський (1749-1754)
Михайло Довбня (1754—1756)
Йосип Ковалевський (1756-1758)
Дмитро Стягайло (1758—1760)
Михайло Довбня (1760—1763)
Дем'ян Деркач (1763)
невідомі полковники (1763-1766)
Андрій Кейнаш (1767-1768)
невідомі полковники (1769—1771)
Опанас Куций (1772-1773)
Іван Сухиня (1773—1774)
Василь Пугач (1774)
Побігайло (1774-1775)

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

3

Re: Бугогардівська паланка, Бугогардовская паланка

Література

1. Слабченко М.Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів // Праці для виучування західноруського та українського права. - К.,1929. - Вип.VI. - С.202-206.

2. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. - К.,1991. - Т.1. - С.128,285,398; Т.3. - С.490.

3. Новицкий Я.П. Народная память о Запорожье: Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине 1875-1905.-Рига: Спридитис, 1990.-119 С.

4. Материалы для истории Запорожья (1691-1790) // Записки Одесского общества истории и древностей.-1873.-Т.ХI.-С. 494-502.

5. Скальковский А. Внутренние разпорядки // Киевская Старина.-1882.-N 12.-С. 527-537.

6. Яворницький Д.I. До iсторiї Степової України.-Днiпропетровське: Друкарня пам'ятi "Перекопу", 1929.-536 С.

7. Антонович В. Коротка iсторiя Козаччини.-К.: Україна, 1991.-158 С.123.

8. Антонович В. Три національні типи народності // Твори. Повне видання.-К., 1932.-Т. 1.-С. 196-211.

9. Аркас М. Iсторiя України-Русi.-Одеса: Маяк, 1994.-390 С.

10. Бойко А.В. Запорозький зимiвник останньої чвертi XVIII столiття.-Запорiжжя, 1995.-54 С.

11. Полонська-Василенко Н. Історія України.-К.: Либiдь, 1995.-Т. 2.-606 С.

12. Яворницкий Д.И. Вольности запорожских козаков.-Спб.: Тип. П.М.Бабкина, 1898.-405 С.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: Алена1

Share

4

Re: Бугогардівська паланка, Бугогардовская паланка

Ковальова О. Бугогардівська паланка (2011)
Місце видання: Миколаїв
Видавництво: Іліон
Формат: pdf, djvu
Кількість сторінок: 300

Завантажити https://toloka.to/t94550

«Бугогардівська паланка» - перше комплексне дослідження історії козацтва на Півдні України. Базуючись на значному за обсягом фактологічному матеріалі, автор не тільки реконструювала історію Бугогардівської паланки Війська Запорозького часів Нової Запорозької Січі (1734-1775), а й установила її особливості, пов'язані з географічним розташуванням на прикордонні, висвітлила різні аспекти її життя, вперше дослідила стосунки паланки з іншими державами. Книга значною мірою побудована на новому, ще не використаному джерельному матеріалі.
Дослідження О. Ковальової становитиме інтерес не тільки для науковців, а й для широкого загалу, оскільки висвітлює маловідомі сторінки історії рідного краю.

5

Re: Бугогардівська паланка, Бугогардовская паланка

Скачивается только в дежавю, в пдф никак?

Share

6

Re: Бугогардівська паланка, Бугогардовская паланка

Там 2 файли, і djvu, і pdf.
Якщо не вдається скачати pdf, то спробуйте самі перегнати з djvu в pdf, є дуже багато онлайн-сервісів, наприклад: https://djvu2pdf.com
Просто перетягуєте туди djvu і чекаєте, коли воно згенерує і завантажить pdf