281

Re: Оцифрування архівів

Dobrovolsky пише:

Ну не я ж звинувачую керівництво ЦДІАК у всіх гріхах, використовуючи для доказів фейки.

тобто картинка з  "слідом" від грибка то нам примарилась

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

282

Re: Оцифрування архівів

AppS пише:

На фото відреставрований документ, де якраз тільки слід від грибів.

уявляю так "відреставровані" картини в музеях

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

283

Re: Оцифрування архівів

ГіП, Картинка зі слідом грибка Вам, звісно, не примарилась. Але, можливо, хоча б Ви знаєте історію зберігання того документу? Коли і з якої причини там завівся грибок, коли, хто і як з ним боровся? А якщо це не має значення, то давайте тоді заодно звинувачувати керівництво ЦДІАК. що в багатьох документах вицвіло чорнило, написані вони поганющим почерком і часом незрозумілою мовою та й  помилок у записах забагато.
До речі, може б Ви просвітили нас, а разом і керівництво архіву, як же правильно реставрувати документи?

Thanks: Vesta1

Share

284

Re: Оцифрування архівів

Dobrovolsky пише:

ГіП, Картинка зі слідом грибка Вам, звісно, не примарилась. Але, можливо, хоча б Ви знаєте історію зберігання того документу? Коли і з якої причини там завівся грибок, коли, хто і як з ним боровся? А якщо це не має значення, то давайте тоді заодно звинувачувати керівництво ЦДІАК. що в багатьох документах вицвіло чорнило, написані вони поганющим почерком і часом незрозумілою мовою та й  помилок у записах забагато.
До речі, може б Ви просвітили нас, а разом і керівництво архіву, як же правильно реставрувати документи?

  Якщо не знаєте, як реставрувати, то що ви там робите, разом із керівництвом? Зберігати, це не завжди реставрувати, папір теж не вічний. Важливо зберегти написане. Для цього документи переписували кілька разів, а зараз роблять фотокопії, друкують та оцифровують. Те, що керівництво архіву оцифрувало і виклало на сайт довідник 1950-х років з описами справ, не вважаю за велике досягнення. А вицвівше чорнило, незрозумілий почерк чи мова так і залишиться на поталу грибкам чи іншим шкідникам, якщо все не буде оцифроване і викладене для широкого загалу. Хтось розбере той почерк, хтось зрозуміє незрозумілу мову чи розбере помилки писарчука.
  Мені й досі незрозуміло, чому недоступні навіть відцифровані мормонами матеріали? Є така підозра, що на цьому хтось наживається і мабуть керівництво в курсі справи, або і в долі.
  Аналогічно і з іншими архівами. Що там де лежить і пилом припадає відомо тільки сторожам.

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

285

Re: Оцифрування архівів

ГіП 
"Якщо не знаєте, як реставрувати, то що ви там робите . . .? "

А що там роблять інші дослідники (за винятком, звичайно, громадськосьті)? Невже я щось пропустив і з цього місяця всі дружно зайнялися реставрацією? А хто не вміє сам, той повчає інших? Яка дивна манера спілкування!

Share

286

Re: Оцифрування архівів

от така стаття в оф.журналі
Майстренко А. А., Романовський Р. В. Оцифровування архівних документів у зарубіжних країнах: інформаційно-аналітичний огляд

Share

287

Re: Оцифрування архівів

аналіз нового розпорядження Мінюсту від Ігора Кулика

https://www.facebook.com/Igor.Kulyk/pos … 0699044773

Чутки останніх днів про внесення змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам нарешті набрали чітких обрисів. Наказом МінЮсту від 27.06.2018 № 2059/5 внесені відповідні зміни, які можна переглянути тут – https://goo.gl/DmhDk5. На сайті ВРУ поки що нових змін до наказу немає – https://goo.gl/6GKTnh. Теж жодних офіційних повідомлень на веб-сайті чи фб-сторінці ДАСУ, за винятком розділу, в який дуже рідко хто заглядає – «Нормативна база – Накази Міністерства юстиції України, розроблені Укрдержархівом» – https://goo.gl/bmhKag.
Які ж зміни пропонуються? Загалом є позитиви – закріпилося поняття «електронний документ», не потрібна згода керівництва архіву на використання дослідниками в читальному залі сучасних електронних засобів. Маємо і негативи – скасували пункт про право осіб з обмеженими фізичними можливостями безоплатно отримувати додаткові послуги.

Але ключові зміни пов'язані з тривалою боротьбою між дослідниками та архівістами за право безкоштовного копіювання документів власними засобами користувачів. Нові можливості були підкріплені постановою Уряду від 14 березня 2018 р. № 175 (https://goo.gl/47NzH4), яка виклала в новій редакції Перелік платних послуг архівних установ в рамках змін до постанови КМУ від 7 травня 1998 р. № 639 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів». В постанові з’явився новий пункт щодо копіювання «3.11) виготовлення копій архівних документів, друкованих видань та довідкового апарату до документів за допомогою технічних засобів архіву». Це означає, що архів може брати плату лише за ті копії, які сам виготовляє. Користувач не зобов'язаний платити за копіювання чи надання документів для копіювання, за винятком плівкових носіїв інформації.
І ось в наказі МінЮсту ми бачимо абсолютно новий пункт про безоплатне самостійне виготовлення користувачем копій документів НАФ. Здається, ось вона – перемога! Закріплюємо її на всіх фронтах! Але, на жаль, при детальному аналізі виявляється, що це далеко не так. Адже поряд з цим зроблено стільки обмежень, що скористатися можливістю безкоштовного копіювання буде ой як не просто.
Почнімо з того, що новими змінами вилучений абзац другий підпункту 5 розділу ІІ «Забороняється вимагати здійснення прямої чи опосередкованої оплати для самостійного виготовлення користувачем копій документів». Це фактично узаконює існуючу практику, коли винесення документів з архівосховищ до читального залу для перегляду документів є безкоштовним, а коли ці ж самі документи потрібно скопіювати самостійно, то чомусь дослідник мусить вже платити архіву за принесення справи зі сховища. Хоча вона вже лежить перед ним, дослідник вже нею користувався і архівісти мовчали про будь-яку оплату послуги. Чому такі подвійні стандарти – не зрозуміло.
Крім того, повністю в новій редакції, але зі старою назвою викладений розділ «V. Організація копіювання документів на замовлення користувача». Чому користувачу необхідно робити замовлення на щось, якщо він сам може скопіювати документ? Все необхідне в нього є – бажання, власний фотоапарат і справа перед ним. Та ще й необхідно заповнювати бланк замовлення на копіювання документів технічними засобами користувача. Для чого цей бланк? Яку корисну інформацію він несе архіву? Достатньо того, що заявник записав про скопійовані сторінки в аркуш користування документами. Тобто повідомив архів про свої дії.
І після цього починаються лише одні чіткі обмеження та заборони, які прямо прописані в наказі.
Перше обмеження – де дослідник може оцифровувати? Будь-де в читальному залі зась, лише у спеціально відведеному для цього місці, обладнаному столом, або за наявності в окремій кімнаті у присутності працівника архіву. А спеціально встановлене місце – це стіл, обгороджений стінами? Можливо спеціальні кімнати для копіювання варто переобладнати на читальні зали і тим збільшити їхню корисну площу, а відповідно і кількість місць для користувачів? А що робити, якщо всі дослідники в читальному залі захочуть здійснювати копіювання, а місць стільки немає – вишиковуватися в чергу по талончикам?
Наступне обмеження – чим користувач не може копіювати? Заборонено використання контактних сканерів чи копірів з фіксацією та притисканням. Тобто заявник не може прийти в архів зі своїм якісним професійним книжним чи архівним сканером, який спеціально розроблений аби не завдавати шкоди паперу навіть при безпосередньому контакті. Тоді залишається фотоапарат чи смартфон, але і тут це має бути без штативів, зйомних об'єктивів та освітлювального обладнання. Немає жодних пояснень чому заявник повинен відмовитися від цих зручних речей. Зрозуміло, що навстоячки, та ще й тримаючи на витягнутих руках фотоапарат, заявник довго не зможе копіювати, та ще й кадри можуть вийти нечіткими від постійної вібрації та втоми.
І найбільше обмеження – що заявник не може копіювати? Тут напевне простіше написати, що можна. Але перерахуємо заборони, оскільки саме вони чітко зазначені в наказі. Документи розміром понад А4 формат (це як звичайний листок паперу) без будь-яких обґрунтувань. Чому не А3, чи А5? Виявляється вже на практиці лінійками вимірюють і якщо на два (!) см більший - то ніззя! Справи з товщиною корінця понад 4 см, крім справ, що містять архівну інформацію репресивних органів. Як справи, створені, наприклад, в 1933 році, можна/заборонено копіювати лише тому, що там наявна/відсутня інформація репресивних органів? Це знову неправомірне обмеження прав і свобод заявників. Чому так? Бо маємо Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (https://goo.gl/ZVSiU4), в якому прямо прописано забезпечення права кожного на доступ до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. А в Законі України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (https://goo.gl/Qk7Hby) таких сучасних підходів не зафіксовано. Також продовжує жити заборона на копіювання в повному обсязі архівних фондів (нефондових комплексів) та колекцій. Якщо раніше це можна ще було зробити, отримавши дозвіл від керівництва архіву, то нині – жодних виключень. Ніяких поступок для дослідників в спрощенні подальшої роботи, економії часу дослідників та й самих архівістів.

І вишенька на торті – заборона на копіювання інформації, яка міститься в довідковому апараті (базах даних, описах, каталогах, картотеках, автоматизованих інформаційно-пошукових системах).

Замість того аби об’єднати зусилля архівістів та громадськості і разом реформувати архівну сферу – значну частину свого часу кожна зі сторін буде продовжувати витрачати на нікому не потрібну дискусію та боротьбу. Хоча світова практика показує – майбутнє за оцифруванням. І про це чітко говориться в інформаційно-аналітичних оглядах щодо доступу (https://goo.gl/qwW9uw) та оцифрування (https://goo.gl/gQCdXh) архівних документів в європейських країнах, які були підготовлені Державна архівна служба України та Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства.

Share

288 ( 02-08-2018 19:26:38 змінене parus )

Re: Оцифрування архівів

Вообще я считаю нужно запретить пользоваться интернетом и включать комп всем, кто не сдал экзамены по протоколам передачи данных, по операционным системам  и прочее и не  получил высшее образование по "Компютерным наукам" !!!
Да и пользование форумом нужно им ограничить  пока не изучат веб-технологии  cool
По секрету скажу, что в ИТ также часто реальными специалистами становяться ребята, которые  не окончили или бросили вышку ...

Вопрос по новому закону, как я понимаю описи сфоткать не разрешено ?

Парусимов, Найда, Гудко, Дороновский, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Thanks: О.І., Алена2

Share

289

Re: Оцифрування архівів

Я знаю, что в меня сейчас полетят все тапки камни, и сразу хочу сказать, что не поддерживаю ни текущее, ни будущее (после вступления в силу приказа) положение дел касательно копирования в наших архивах. Это неправильно, анахронично, маразматично и несправедливо! И будущее - за 100% оцифровкой, и даже архивы это понимают (пока только те, кто уже у разбитого хранилища корыта). Но все же...
Все мы прекрасно знаем, что новый приказ - это "ответный удар" Империи бюрократов, у которых забирают кормушку влияние. И все мы также прекрасно знаем, против кого и чего (каких действий) направлен этот удар.
Бороться за бесплатное копирование и цифровые архивы важно и нужно. Но действия борцов последних двух лет, ИМХО, стремительно теряли адекватность, дискредитируя саму идею. И самый горький "осадочек" (опять же, ИМХО) этой ситуации в том, что основным мотивом борцов является отнюдь не борьба за свои права. Поэтому и бюрократы восприняли это не как архивную революцию, а как рыночный передел - и дали симметричный ответ...
Результат всех этих игр в "казаки-разбойники" по моему личному опыту:
2015 г. и раньше - 37 листов за 41,43
2016 г. - 1/3 листа за 331,44
2017 г. - 3 листа (эпистолярии) за 41,43 и "с боями"
2018 г. - заказы на копирование не принимаются
2019 г. - доступ в читальный зал по записи за год и с разрешения СБУ, ГПУ и МВД? Не исключено!
По итогу на ум приходит только одно: доигрались...

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Share

290

Re: Оцифрування архівів

SVKM de L, Результат всех этих игр в "казаки-разбойники" по моему личному опыту:

2015 г. и раньше - 37 листов за 41,43
2016 г. - 1/3 листа за 331,44
2017 г. - 3 листа (эпистолярии) за 41,43 и "с боями"
2018 г. - заказы на копирование не принимаются
2019 г. - доступ в читальный зал по записи за год и с разрешения СБУ, ГПУ и МВД? Не исключено!
По итогу на ум приходит только одно: доигрались...

Це якщо 2015 взяти за старт, то виглядатиме як реакція на рух за копіювання, а якщо взяти, приміром, 2010-й, коли ті документи в ЦДІАК особливо і не рахували, а потім 2011-й, коли вже рахували, а далі 2013, коли стояли над душею при копіюванні, то буде чітко видно, що обмеження ростуть постійно і йде постійне намагання архівної верхівки захистити корито до повної монополії.

Share

291

Re: Оцифрування архівів

AppS, поэтому я и говорю про свой опыт, не претендуя на беспристрастность.
Но динамика ограничений явно ускорилась, хотя бы даже и с 2015 года, не так ли?

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Share

292

Re: Оцифрування архівів

Вставлю свои 5 копеек: работал только в ГАДонецкойО и в том, во что он сейчас превратился, поэтому судить о ситуации могу по ГАДО и частично по комментариям от других форумчан об их работе в других архивах Украины, по-моему, сотрудники архивов в подавляющем большинстве +/- своём вообще не понимают чем они должны заниматься, как на уровне директоров, так и на всех остальных уровнях. Конечно, есть исключения, есть сотрудники, которые любят своё дело, знают фонды и стараются помочь по максимуму, но единицы не оказывают необходимого влияния на систему, в которой работают, да и вряд ли, кто-то из рядовых сотрудников сможет? оказывать какое-либо влияние, разве что руководство и то, в какой мере?... на своё непосредственное руководство?.. Возможно есть толковые директора, лично незнаком. Как видно из постоянных нововведений даже толковым руководителям помочь сверху в решении "проблем" с исследователями не спешат... Смотрю я на происходящее, по-моему, сотрудники архивов до сих пор считают, что документы фондов, описи и т.д. - это собственность архивов и их в том числе, что эту собственность надо если не прятать по максимуму, то максимально ограничить к ней доступ, а то, что у них нет сил, времени или умения обрабатывать все возможные запросы - не их проблемы/заботы, переживут. Т.е. сами не делают и другим не делегируют такую возможность. Вообще я под впечатлением, когда заказываю дело, получил, смотрю, а это дело лет 40-50 никто не заказывал, но копировать из него ничего нельзя без "веской причины", личной информации в нём нет, ничего конфиденциального, но нельзя скопировать документ только потому, что он (документ) показался интересным и хотелось бы поделиться с миром, пока это дело не сгнило или не выцвели чернила... Хорошо, вы (сотрудники архива) проводите инвентаризацию, наводите порядок фондах, реставрируете, сканируете постепенно самые востребованные дела, чтоб смотреть их на компьютерах, набираете описи - прекрасно! Но почему мне, чтобы посмотреть описи надо ехать к вам из любой точки планеты? Почему я не могу зайти к вам на сайт, выбрать фонд, посмотреть описи, найти нужные дела, а потом написать вам, узнать можно ли эти дела получить в читальный зал и после положительного ответа ехать к вам? Почему нужно тратить столько времени: приезжать, смотреть описи, заказывать дела, приезжать на заказанную дату и... например, получить: "Эти дела расшиты, их не выдали." А время кто потраченное вернёт? И тому подобное... пока руководство в столице не начнет менять ситуацию в "правильном направлении", считаю, будут только "закручивать гайки" и дальше... Вроде так. Может сумбурно.

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

293

Re: Оцифрування архівів

Додам свою точку зору, розумію, що теж можу наразитись на "гнів".
І всеж ... Зараз боротьба за можливість копіювання іде між комерційними сторонами. Страждають, звичайно, не комерсанти. Читальна зала ЦДІАКу час від часу перетворюється в фотоательє. "Професійні" фотографи отримують справи і серед "непрофесіоналів", які корплять над кожною сторінкою, влаштовують фотосесії. Виглядає образливо.
Я впевнений, що за використання чогось загальнонародного в комерційних цілях треба платити.
З іншої сторони архіви проводять політику, знайому мені все життя - "хто на сіні, той - хазяин". Хтось називає це "совком"...
Я за за послідовне агресивне 100% оцифрування. В такій боротьбі я би підтримав і комерційні структури.

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков

Share

294

Re: Оцифрування архівів

kuks70,
В РГИА, Санкт Петербург уже это сделали. В интернете читаешь опись, в интернете делаешь заказ, приезжаешь, а дела лежат тебя ждут. Хотелось бы и у нас такое когда то увидеть.

Ищу информацию о фамилии Конограй любой местности

Share

295 ( 02-08-2018 23:22:27 змінене kuks70 )

Re: Оцифрування архівів

VadShv пише:

kuks70,
В РГИА, Санкт Петербург уже это сделали. В интернете читаешь опись, в интернете делаешь заказ, приезжаешь, а дела лежат тебя ждут. Хотелось бы и у нас такое когда то увидеть.

Так и у нас, я считаю, без особых проблем и затрат могли бы такое сделать, пусть не все описи есть в электронном виде, но процесс набора идёт... можно было бы сделать электронный ресурс и по мере набора добавлять, неужели такая проблема? - нет, просто там, наверху, никому это не нужно. Есть ли там, наверху архивной службы, люди, которые представляют для чего нужны архивы, как они должны работать в современном мире и стремиться менять ситуацию в цифровую сторону?

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

296

Re: Оцифрування архівів

SVKM de L пише:

AppS, поэтому я и говорю про свой опыт, не претендуя на беспристрастность.
Но динамика ограничений явно ускорилась, хотя бы даже и с 2015 года, не так ли?

Ні. Як на мене - загальмувалась.
До всього, Ви не враховуєте динаміку розвитку ринку генеалогічних послуг + підвищення попиту на карти поляка/єврея/тощо. І перетворення все більшої кількості працівників архіву в активних субпідрядників.
Тобто люди, що перекладали папірці все більше почали розуміти, що вони завідують чимось, що хоч і не таке цінне як у Відділу земельних ресурсів Васильківського району, але теж достатнє, щоб по максимуму усувати конкурентів.

gennadii5408
Не дуже зрозумів, що саме Вас ображає в фотосесіях, якщо хтось використовує спалах чи не вимикає звук фотоапарату, то можна попросити вимкнути. Я так не раз робив - просто підходжу і кажу (багато людей не знають як його вимикати, до речі).
В архіві СБУ фотосесії взагалі норма. Там мала кімнатка і майже всі копіюють. Бо смисл робити виписки, коли ті 20 справ на 1200 аркушів можна просто скопіювати і вдома обробляти.

Share

297

Re: Оцифрування архівів

SVKM de L, и что Вы предлагаете?

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)

Share

298

Re: Оцифрування архівів

Прошу писати в приват. Що потрібно : висловити свою думку відносно наказу, написати які ви бачити шляхи до подолання встановлених наказом рамок, написати чи готові ви долучитися до заходів до подолання встановлених наказом рамок.

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)

Share

299

Re: Оцифрування архівів

VadShv пише:

kuks70,
В РГИА, Санкт Петербург уже это сделали. В интернете читаешь опись, в интернете делаешь заказ, приезжаешь, а дела лежат тебя ждут. Хотелось бы и у нас такое когда то увидеть.

В Польщі теж так

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: VadShv, luvi2

Share

300

Re: Оцифрування архівів

https://www.facebook.com/groups/dostup. … 342338701/
https://docs.google.com/document/d/1ikx … sp=sharing

ЗАЯВА
щодо незаконного обмеження доступу до архівів

Ми, дослідники, історики, науковці, освітяни, журналісти, громадяни України глибоко обурені змінами до Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, що набув чинності 27 липня 2018 року.

Наказом Міністерства юстиції №2059/5 від 27 червня 2018 року з ініціативи Державної архівної служби було внесено ряд змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду (НАФ). Попри декларативне право користувачів НАФ копіювати інформацію з архівних документів власними технічними засобами, Наказом встановлено низку обмежень, які фактично унеможливлюють таке копіювання.

Наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. З огляду на те, що стандарт А4 було представлено у Німеччині у 1922 році, а залізогалові чорнила використовувалися аж до ХХ століття включно, то фактично Наказом забороняється копіювати будь-які історичні документи. Таке положення прямо суперечить статті 20 Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” щодо права виготовлення копій документів без жодних форматних обмежень.

Ухвалення Наказу встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію. Подібні кроки архівної служби не лише створюють ефект горловини пляшки, коли операційна неспроможність архівів виготовляти копії буде затягувати дослідження на роки, але і дасть можливість архівним працівникам бути модераторами історії, де архівний працівник волюнтаристично визначатиме, хто з дослідників заслуговує на допомогу.

Не можна оминути увагою факт, що зміни до Порядку були ухвалені у порушення встановленої процедури та без урахування численних пропозицій громадськості, що були надіслані Державній архівній службі під час двох кіл консультацій. Загалом було виявлено щонайменше 23(!) невідповідності нового Наказу чинним законам України.

Нагадуємо, що всі наративи країни-агресора будуються на сфальсифікованій і замовченій, а часто і привласненій історії українських земель. Розвиток історичної науки, а відтак і відкритість архівів, є питанням національної безпеки України. Однак, новітня історія українських архівів, а надто пожежа в Кам'янець-Подільському міському архіві, крадіжки в Центральному державному історичному архіві України, м. Львів, втрата державних архівів Донецької, Луганської областей та в АР Крим є переконливим свідченням інституцій стратегічного значення архівів та реальних ризиків і загроз, що постають перед архівами.

Наголошуємо, що відсутність об’єднаного порталу архівів, де будь-який громадянин міг би отримати інформацію про наявність архівних документів і переглянути їх оцифровані копії, у тому числі для перевірки оприлюднених в ЗМІ матеріалів (факт-чекінг), є свідченням браку державної політики щодо розвитку і популяризації архівної сфери. В цілому діяльність архівних установ є малопомітною в загальносуспільному дискурсі, а просвітницька діяльність здебільшого не виходить за межі стін архівів. Суспільство не обізнане з катастрофічним станом державних архівів, приміщення яких перебувають в аварійному стані (Державний архів Одеської області). Будівництво нових приміщень відбувається надто повільно або перейшло в стадію довгобуду, як от архівосховище Державного архіву Київської області. А Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України взагалі перебуває на межі переміщення у непристосовані та промислові підприємства.

Констатуємо, що архівна сфера, на противагу до західних аналогів, де архіви є активним гравцем і важливим джерелом інформації для таких сфер, як освіта, наука та медіа, стала затишною закритою гаванню для колишніх держслужбовців, які тихо досиджують на різних керівних посадах до пенсії.

У той же час рекомендації Комітету міністрів Ради Європи підкреслюють, що добре збережені й доступні архіви є важливою складовою демократичного функціонування суспільств.

З огляду на критичний стан архівної сфери, ми вимагаємо:

від Верховної Ради України:

провести слухання на тему розвитку архівів, як елементу національної безпеки України;

від Кабінету Міністрів України:

забезпечити проведення комплексного аудиту державних архівних установ, зокрема наявних приміщень та архівосховищ, а також обставин призначення на посади державних центральних та обласних архівів, їх рівня кваліфікації відповідно до встановлених кваліфікаційних вимог, а також результатів їх діяльності та ефективності;
забезпечити завершення будівництва комплексу споруд центральних державних архівів в м. Києві, знайти приміщення для Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, а також розглянути можливість добудови, передачі на баланс державних обласних архівів приміщень для забезпечення належного зберігання документів НАФ;
розглянути можливість затвердження та фінансування, у т.ч. зі залученням міжнародної допомоги та партнерства, галузевої програми оцифрування найбільш затребуваних документів НАФ, а також тих документів, стан яких є під загрозою;

від Міністерства юстиції України

скасувати Наказ №2059/5 та, у відповідності до встановлених процедур із залученням громадськості, розробити нову редакцію Наказу, що буде відповідати букві та духу Закону;
ініціювати перевірку обставин виникнення Наказу та забезпечити притягнення винних до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності;
забезпечити проведення прозорих консультацій з громадськістю щодо усіх нормативно-правових актів у архівній сфері відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. N 996, а також їх погодження Державною регуляторною службою України.

Ця заява є відкритою до підписання.
Щоб підписатися, надішліть ПІБ та посаду/рід занять або назву організації на електронну пошту:
archives4people@googlegroups.com.

Share

301

Re: Оцифрування архівів

МінЮст
https://minjust.gov.ua/news/ministry/sc … dokumentiv

15-08-201818:26
Новини / Новини Міністерства
ЩОДО ЗМІН У ПОРЯДКУ КОПІЮВАННЯ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ
Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2018 N2059/5 внесені зміни щодо Порядку користування документами Національного архівного фонду (НАФ), що належать державі, територіальним громадам.

Відповідно до наказу, змінюється порядок копіювання архівних документів. При цьому копіювання документів репресивних органів здійснюється без обмежень і є безкоштовним, для даного роду документів зроблено виняток. Під документи репресивних органів підпадають документи з питань Голодомору в тому числі.

Обмеження щодо копіювання встановлено на документи, які не є документами репресивних органів (пергаменти, рукописи і т.д.). Зокрема, забороняється копіювати власними технічними засобами документи великих форматів (більше А4) та справи з товщиною корінця понад 4 см (крім справ, що містять архівну інформацію репресивних органів), а також:

берестяні грамоти;

документи на пергаменті (матеріальна основа документа, виготовлена зі спеціально обробленої шкіри тварин);

рукописи;

стародруки;

документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом (згасаючий текст – текст з помітними ознаками руйнації: зміна кольору, відтінку, осипання, змазування тощо; слабоконтрастний текст – текст, окремі фрагменти або слова якого погано розрізняються або взагалі не читаються);

документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям;

залізогаловим чорнилом;

архівні фонди (нефондові комплекси), колекції у повному обсязі.

Водночаскопіювання інших документів НАФ технічними засобами користувача здійснюється у читальному залі у спеціально відведеному для цього місці, обладнаному столом, або за наявності в окремій кімнаті у присутності працівника архіву.

Самостійне виготовлення користувачем копій документів НАФ є безоплатним.

Копіювання технічними засобами користувачів здійснюється безконтактними мобільними копіювальними технічними засобами (телефони, фотоапарати, планшетні комп'ютери) без штативів, зйомних об'єктивів, освітлювального обладнання, спалаху, звукових сигналів.

Не дозволяються лише використання контактних технічних засобів (ручного, планшетного, протяжного сканерів, копірів тощо), фіксуючих та притискних засобів, підручних засобів та докладання фізичних зусиль.

Таким чином, зміни, передбачені даним наказом, не суперечать нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Share

302

Re: Оцифрування архівів

https://www.ukrinform.ua/rubric-pressha … entiv.html

ЗМІНИ У ПОРЯДКУ КОПІЮВАННЯ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ
20.08.2018 14:00 197
20 серпня о 14:00 відбудеться прес-конференція на тему: «Зміни у порядку копіювання архівних документів»  (Зала 2).

Організатор: Міністерство юстиції України.

Учасники: Денис Чернишов - заступник міністра юстиції України; Тетяна Баранова - голова Державної архівної служби України.

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ ЗА ПОСИЛАННЯМ:

https://docs.google.com/forms/d/1GPsZIS … ested=true

Thanks: Алена1

Share

303

Re: Оцифрування архівів

smile

Share

304

Re: Оцифрування архівів

Тепрер можна залишити відгуки про Архівну службу на їх сторінці в ФБ https://www.facebook.com/pg/archives.ua … e_internal

Share

305

Re: Оцифрування архівів

прес-конференція Арх.Служби та МінЮсту за 20 хв
https://www.youtube.com/watch?v=SqSetsniV8w

Share

306 ( 22-08-2018 10:40:28 змінене AppS )

Re: Оцифрування архівів

спілкування з помічником замміністра про оцифрування мормонами показує, що народні легенди архівістів про поганих мормонів живі до цих пір

https://www.facebook.com/DenysChernysho … %22R%22%7D

До речі, Юріє, а ви б запитали в Баранової, чому вона відмовилась отримати допомогу в оцифруванні масиву метричних документів з боку FamilySearch, які перед тим оцифровували ще з 1994 року. І чому ДАСУ "не змогли "опрацювати" наданий мормонами копію етричних книг донецького архіву. Версію про СБУ ми уже спростували, може батюшки з якоїсь там церкви заборонили з мормонами співробітничати?! Це як раз про збереження фондів. FS готові перекинути в Україну камери і почати сканування тих фондів, які ще не оцифровані. АЛе 3 роки спроб підписати угоду нічого не дали. Копій Луганського архіву немає. Крим є, але чи повністю, Донецький є майже повністю. От вам і державна полісі.

вона розповідала, що обіцяли поставити, утім висунули ультиматум. Від допомоги ніхто ніколи відмовлятися не буде, якщо це допомога, а не відстоювання власних інтересів. Все дуже суб´єктивно. Єдине - ми діємо в законному полі, і то є найголовніше.

У червні минулого року була офіційна зустріч з п. Барановою, під час якої ми передали донецькі знімки, а нас запевнили в зацікавленості в подальшій співпраці. Це була найбільш цивілізована розмова з ДАСУ з 2010 року. У серпні 2017 року я подав проект договору - і всьо. Десь восени потім ще заходив до неї, мені сказали, що проект десь у МЗС і що вони перебіг розгляду не контролюють. Жодної звістки за цей рік, жодного спілкування.

Share

307

Re: Оцифрування архівів

текст з ФБ співробітника російського архіву, досить типовий погляд на дослідників і копіювання і для наших архівістів

Олег Чистяков
21 грудня 2018 р. ·
https://www.facebook.com/photo.php?fbid … permPage=1
Написал тут текст. Некую классификацию посетителей федеральных архивов на примере РГВИА. Захотелось вот.
1. Коммерческий генеалог. Тип – бизнесмен. Наиболее агрессивный пользователь. Агрессивность объясняется закономерным для любого предпринимателя желанием увеличить свою прибыль. Чаще всего компетентен в своей области. Яростный сторонник бесконтрольного самостоятельного фотокопирования, т.к. это серьезно увеличивает ту самую прибыль.
2. Исследователь собственной родословной. Тип – коллекционер. Степень агрессивности зависит от эмоциональности и присутствия на тематических генеалогических интернет-ресурсах. Компетентность неопределенная. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование одобряет, но оказывает исключительно моральную поддержку, что объясняется небольшим числом необходимых для копирования документов. Иногда, после удачного генеалогического поиска переходит в 1-ю категорию.
3. Столичный ученый. Тип – ученый. Не агрессивен.Предпочитает поддерживать дружеские отношения с сотрудниками архива, чаще всего основанные на личных контактах. Компетентен, поэтому архив посещает с исключительно утилитарными целями. Время работы с документами персонажу оплачивается государством. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование одобряет чисто теоретически, поскольку практически в нем совершенно не заинтересован.
4. Провинциальный ученый. Тип – ученый. Не агрессивен. До приезда в архив пытается наладить дружеские отношения с сотрудниками архива, чаще всего основанные на личных контактах. Не всегда компетентен, но всегда утилитарен, так как ограничен во времени и финансовых средствах. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование одобрил бы, но ему совершенно не до этого. Иногда переходит в 3-ю категорию.
5. Краевед. Тип – коллекционер. Степень агрессивности зависит от эмоционального состояния. Не компетентен, но бескорыстно увлечен. Часто безапелляционно требует подтверждения собственных беспочвенных суждений. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование одобрил бы, но ему совершенно не до этого.
6. Исследователь-любитель. Тип – коллекционер. Не агрессивен. Чаще всего компетентен. Бескорыстно увлечен. Совершенно не утилитарен. Очень часто является объектом искреннего расположения сотрудников архива, хотя специально его не ищет. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование просто не понимает.
7. Аспирант-ботаник. Тип – ученый. Не агрессивен. Не утилитарен. Хочет быть компетентным. Надеется внести свой вклад в науку. Стойко переносит все архивные трудности. Иногда имеет поддержку и консультации сотрудников архива благодаря личным связям своего научного руководителя. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование ему просто не нужно.
8. Аспирант-прагматик. Тип – бизнесмен. Не агрессивен. Сугубо утилитарен. Компетентность считает излишней. Не ищет ни связей, ни поддержки. Посещает архив и заказывает 5-10 дел исключительно для придания солидности собственной диссертации. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование ему просто не нужно.
9. Скучающий пенсионер. Тип – пенсионер. Агрессивен. Воспринимает посещение архива как развлечение, поэтому о компетентности и утилитарности говорить не приходится. Исчезающий типаж. Бесконтрольное самостоятельное фотокопирование просто не понимает.

Share