1

Тема: Вечная память погибшим защитникам Украины

Книга Памяти погибших за Украину memorybook.org.ua/, vk.com/atomemorybook

Список погибших в антитеррористической операции peacekeeping-centre.in.ua/Museum … y/Main.htm

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

527

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

31.05.18 15:10

Боєць 24-ї ОМБр Юрій Довганик помер у госпіталі Дніпра від ран, завданих на Донбасі, - Львівська ОДА

У госпіталі Дніпра помер поранений у зоні проведення операції Об'єднаних сил воїн 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА, інформує Цензор.НЕТ.

Померлий - львів'янин Довганик Юрій Дмитрович, боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Кілька днів тому йому виповнилося 47 років.

Він помер у військовому госпіталі Дніпра від важких поранень, завданих на Донбасі. У прес-службі Львівської ОДА не уточнюють, коли саме його було поранено.

https://ua.censor.net.ua/news/3069044/b … vivska_oda

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, larisa2

Поделиться

528

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

31.05.18 18:38

Військовослужбовці Юрій Довганик і Костянтин Гранов померли від ран у лікарні ім. Мечникова, - радник голови Дніпропетровської ОДА Губа

В обласній клінічній лікарні імені І. І. Мечникова померли військові Юрій Довганик і Костянтин Гранов, яких було поранено в ході бойових дій під час операції Об'єднаних сил на Донбасі.
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила радник голови Дніпропетровської ОДА Тетяна Губа, передає Цензор.НЕТ.

"Дуже боляче... Сьогодні в обласній лікарні Мечникова зупинилися серця наших Героїв: Юрій Довганик, 47 років. Отримав осколкове поранення під час ворожого обстрілу 22 травня, 24 бригада. Костянтин Гранов, 34 роки. Отримав кульове поранення в голову від ворожого снайпера 27 травня, 92 бригада", - повідомила вона.

"Вічна пам'ять загиблим Героям! Поранення голови були несумісні з життям, лікарі боролися до останньої хвилини. Висловлюємо співчуття сім'ям, побратимам, медичному персоналу", - резюмувала Губа.

https://storage1.censor.net/images/0/7/c/b/07cbe2646615e217331f29089f0d7034/620x412.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3069108/v … ova_radnyk

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

529

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

01.06.18 11:50

Військовослужбовець, який врятував під час артобстрілу на Донбасі свою дочку, помер у лікарні в Дніпрі, - головлікар Риженко.

В обласній клінічній лікарні ім. Мечникова в Дніпрі помер український воїн, який ціною власного життя врятував на Донбасі дочку-медсестру.
Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив головний лікар госпіталю Сергій Риженко, передає Цензор.НЕТ.

"Він ціною свого життя врятував рідну дочку. Спільне рішення - захищати Батьківщину. Микола, старший сержант, 48 років із Кіровоградської області. Дочка - Ярослава, санінструктор тієї ж частини. Раптовий артобстріл не залишав шансів. Микола своїм тілом накрив доньку. У нього дуже тяжке осколкове поранення голови. У дочки - акубаротравма, струс. Міна вибухнула за три метри від них. Доставлені 25 травня в Мечникова. Ярослава одужує. Батько переніс безліч операцій у Мечникова. Сьогодні вночі всі найкращі реаніматологи на чолі з Ігорем Йовенком чотири рази запускали його серце. Ще один Герой став жертвою, захищаючи майбутнє України і своєї сім'ї", - розповів головлікар.

https://storage1.censor.net/images/0/e/e/9/0ee9baf219e94819a0e0aea75426b009/498x375.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3069198/v … _likarni_v

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: DmitroR-2, litar Л, sv17, Balakyn4

Поделиться

530

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

На Донбассе погиб брат Георгия Гонгадзе
9:10 — 5 июня 2018

http://fakty.ua/photos/article/27/6/270682w540zc0.jpg?v=163419
Инф. «ФАКТОВ»

Погибший на Донбассе боец и парамедик Марьян Корчак был троюродным братом журналиста Георгия Гонгадзе. Вдова Гонгадзе Мирослава подтвердила, что боец с позывным «Хитрый» был их семьей.

22-летний Марьян Корчак воевал с 2016 года, служил в первой штурмовой роте ДУК ПС. Будучи командиром позиции, он также выполнял обязанности парамедика. Погиб Корчак 25 мая вследствие обстрела вражеской артиллерии. В момент обстрела боец вместе с группой товарищей обходил блиндажи и проверял наличие раненых.

Похоронили Корчака в родном селе Шкло Львовской области. У него остались родители, брат и сестра.

fakty.ua/270682-na-donbasse-pogib-brat- … a-gongadze

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, Balakyn2

Поделиться

531

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

12.06.18 23:08

Українського воїна Ігоря Французана поховають 14 червня в Кропивницькому.

Під час бoю з диверсійною групою Дoнецької області загинув молодший сержант 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади Ігoр Леoнтійович Французан, 1976 року народження.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на сайт Кіровоградської ОДА

Поховання відбудеться 14 червня об 11.00 год. на Почесній Алеї Рівнянського кладовища.

https://storage1.censor.net/images/e/6/7/a/e67ac1865ad72c05e789b33b7fc7465c/650x572.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3071170/u … skomu_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, volotara, Balakyn3

Поделиться

532

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

13.06.18 11:23

Із загиблим 6 червня воїном 56-ї ОМБр Степаном Литковцем попрощаються сьогодні на Сумщині

Стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади Степан Литковець загинув 6 червня під час бою з диверсійною групою найманців РФ у Донецькій області.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

6 червня, під час бою з диверсійною групою найманців РФ у Донецькій області загинув 21-річний Степан Леонідович Литковець, стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади, уродженець села Підопригори Лебединського району Сумської області.

Похорони відбудуться сьогодні, 13 червня, у рідному селі, де проживають його батьки.

"Степан зазнав поранень, несумісних із життям, під час виконання бойового завдання в зоні ООС (Донецька область), у складі батальйону, на позиції бойового підрозділу", - повідомили в Лебединській РДА.

https://ua.censor.net.ua/news/3071213/i … _sumschyni

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, volotara2

Поделиться

533

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

12.06.18 22:06

Український воїн Микола Вільчинський загинув 12 червня на Донбасі.

12 червня на Донбасі загинув воїн 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Микола Вільчинський.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє волинський сайт gorohiv.rayon.in.ua

12 червня, у зоні проведення Операції об'єднаних сил загинув 25-річний Микола Вільчинський, житель міста Берестечко Горохівського району Волинської області, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади.

https://storage1.censor.net/images/7/e/2/8/7e28621cd0c27c23ba98481912eb3ac9/512x384.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … nbasi_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, volotara2

Поделиться

534

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

13.06.18 16:44

Боєць "Правого сектора" Олексій Зіновьєв загинув на Донбасі.

12 червня в зоні проведення операції Об'єднаних сил загинув доброволець з "Правого сектора", 29-річний вінничанин Олексій Зіновьєв.
Про це повідомило видання Вінниця News, інформує Цензор.НЕТ.

"Доброволець із ПС, загинув у ДТП у зоні бойових дій", - сказано в повідомленні.

Інформацію також підтвердив начальник відділу допомоги військовим департаменту Вінницької ОДА Андрій Грачов: "Відомо, що боєць жив у Вінниці, а його батьки у Вінницьких Хуторах. Зараз у міській раді займаються організацією похорону. Щою забрати тіло,  тілом автомобіль".

Коли будуть прощатися з Героєм, поки невідомо.

https://storage1.censor.net/images/8/f/2/e/8f2ec77434dd96566e5e12c76b61ba2f/399x532.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … nbasi_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, volotara2

Поделиться

535

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

14.06.18 09:28

Помер доброволець 8-го батальйону "Аратта" УДА, Народний герой України Володимир Галаган, друг Душман

Народний герой України, доброволець 8-го батальйону "Аратта" Української добровольчої армії Володимир Галаган, друг Душман помер.
Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив командир 8-го батальйону Української добровольчої армії Андрій Гергерт (Червень), передає Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/3/a/4/a/3a4a475634cf78baecffc8ed65d936dc/308x175.jpg

Нагадаємо, раніше Цензор.НЕТ повідомляв, що у народного героя України Володимира Галагана виявили важку хворобу хребта - метастази проросли майже в усі хребці. Воїну, який неодноразово проявив себе в боях під Маріуполем, почали робити хіміотерапію. Сім'я шукала можливість виїзду на лікування за кордон.

Одне з останніх інтерв'ю Володимир Галаган дав Цензор.НЕТ - доброволець 8-го батальйону "Аратта" Української добровольчої армії Володимир Галаган, друг Душман: "Мені довіряли командувати багатьма операціями. І ніколи в мене жодного навіть пораненого не було".

https://storage1.censor.net/images/7/4/2/2/74226f03d03a991c6acb50046f986606/650x871.jpg
Фото: Роман Ніколаєв

https://ua.censor.net.ua/news/3071399/p … ug_dushman


10.06.18 09:30 Доброволець 8-го батальйону "Аратта" Української добровольчої армії Володимир Галаган, друг Душман: "Мені довіряли командувати багатьма операціями. І ніколи в мене жодного навіть пораненого не було"
В.Кіртока

У Народного героя України виявили важку хворобу хребта – метастази проросли майже в усі хребці. Бійцю, який неодноразово проявив себе у боях під Маріуполем, почали робити хіміотерапію. Родина шукає можливості виїзду на лікування за кордон.

В це неможливо повірити. Боєць, який ще три місяці тому воював на передовій, ходив у сіру зону в розвідку та витягав на собі постраждалих побратимів, зараз не може пересуватися самостійно. Коли з’явилися перші звістки про те, що він проходить обстеження у лікарні Дніпра, подумалося: не зважав на себе чотири роки війни, от болячки і повилазили. Але коли його друзі повідомили, що Душмана відправили на до обстеження в київській центр раку, по спині пройшов холодок…

https://storage1.censor.net/images/b/a/4/d/ba4d45d2c6fb1786d1a4a0bf8a3f3e85/650x488.jpg

В палату до Володимира мене провів його син Віктор. На вигляд типовий студент, але він, як і батько, служить у добровольчому підрозділі. Зараз взяв відпустку аби розібратися із ситуацією. За час обстежень і переїздів з лікарні у лікарню Володимир, завжди підтягнутий, зовсім схуд. "Не знаю, чи вийде у нас розмова, - прошепотів мені Володимир. – Я тільки що прийняв обезболююче, засинаю"… Але почавши розповідати, доброволець наче прокинувся, розговорився. Годину тривала наша розмова, і він, здається, навіть не втомився. Тільки декілька разів просив попити, бо в горлі пересихало. А дружина Володимира зробила свій висновок: "Треба, щоб до тебе більше дівчат приходило. Дивись, як очі світитися почали. Такі візити на тебе добре впливають". Отже, Володимир вже проходить лікування у рідній Одесі – дівчата-волонтерши, перевідуйте Героя.

"У ДОНЕЦЬКУ СТО ДЕБІЛІВ ЗІ ЗБРОЄЮ ВЗЯЛИ ВЛАДУ. ТРЕБА БУЛО ВИЙТИ МІСТЯНАМ І СПАЛИТИ ЇХ"

- На майдані в Київі я не був, розчарувався у Майдані 2004 року, - говорить Володимир Галаган, друг Душман. - А потім все почалося в Одесі. Моніторив ситуацію , як міг, почав шукати, як зв’язатися з місцевим "Правим сектором". Через київських правосєків таки знайшов телефони. Прийшов до них, мене зустрів Ваня Вишитий – 18-річний пацан, футбольний ультрас. Я коли його побачив, сказав: "Вибачаюсь, а постарше никого нету?" Він образився: "А я, что, не подхожу?" "Тихо, дитино, тихо! – відповів. - Когось постарше дай. Мій молодший син старше тебе". Так і почали співпрацювати. Ми з хлопцями постійно патрулювали місто, не бігали з палками, бо я не бачив в тому сенсі, але крутилися поруч з тими місцями, де могли виникнуть заварухи.

- Були шанси в Одеси стати містом, яке б підім’яли під себе сепаратисти? Намагалися ж розхитати ситуацію?

- Звичайно! План був простий. Вони думали, що почнуть стріляти, і люди розбіжаться, злякаються. А сталося навпаки. Я в 1990 році дємбельнувся з морської піхоти. І коли я бачу зброю, у мене шторка опускається. Так само не спрацювало з багатьма іншими. Сталося, як сталося. Але я думаю, що це правильно. Ми дійсно не дозволили захопити наше місто.

У Донецьку сто дебілів зі зброєю взяли владу. Треба було вийти містянам і спалити їх. "Мы смотрели, думали, все само рассосется, разойдется", - чув я у від жителів міста, з якими довелося спілкуватися. І що? Розсосалося?

- Ким ви працювали на початок війни, що робили?

- Займався обладнанням котельних, теплопунктів, газом. Все у мене було добре, не жалівся. Але коли все почалося, пішов в військкомат, написав заяву, але тоді вікове обмеження було сорок років, старших не брали. А мені було за сорок. Вдома я відбув вибори. Коли одеські правосєкі дізналися, що я хочу йти на війну, вони мене не хотіли відпускати. Секретарем організації був мій однолітка. Він казав мені: ти підеш і за мною тут залишаться лише діти. Але я психанув. Якраз на базу "Правого сектора" їхав Валєра Бандера. Я пригнув в кузов машини і поїхав з ним. Це було у серпні 2014 року.

Вже там, у 5-ому батальйоні ми з Валєрою Гатило сіли на східці, і він почав мене розпитувати: "Де служив?". - "У Севастополі, у Казачєй бухті"… На передок попасти було відзнакою. Таке право надавалося тим, хто пройшов всі випробування в таборі, показав хороші результати. Молоді їх і показували. А я що – пасу задніх… І ось знову відбирають тих, хто поїде на війну. Якраз тоді знімали фільм "Добровольці Божої чоти". Леоніду Кантеру, до речі, я тоді дав дві флешки на 64. Якби не вони, він не закінчив би той фільм. І ось стоїть група, Богема ходить перед нами і питає: хто піде. Бачу, виходить Сєвер, Данте, ще декілька молодих пацанів. І я думаю, а я що – дебіл якийсь? Так я в цю групу і потрапив. Поїхали ми в Піски. Вони вже майже цілком наші були. Ми починали будувати позицію Небо.

В Донецький аеропорт я не попав. Один раз прої#ав. Комбат Чорний зібрав групу людей. Але поки я за каскою збігав, вони уїхали...

Я знав, що Сєвер загине на цій війні. Я йому це казав. Він дуже відчайдушний хлопець. І дуже хороший. Шкода, що він загинув. Таких би нам тисячу, і тоді ми б перевернули весь світ!

"ВІДСОТКІВ ВІСІМДЕСЯТ НА ВІЙНІ – ЦЕ ФАРТ"

-Восени 2014 року, коли Червень поїхав на вибори, я відправився з ним - у допомогу, - продовжує Душман. - Звідти ми вже повернулися в Маріуполь, збирати там батальйон. Чому я пішов з Червнем? Я Андрюхє повірив. Добре знаю, чого йому це коштувало все це – і війна, і вибори... Він далеко піде. Я йому так і кажу: "Комбате, будьте обережні, щоб вас не вбили. У вас ще багато справ попереду!"

На маріупольському напрямку спочатку не було війни. Але весь час було очікування, що ворог піде в наступ на Маріуполь та Бердянськ, щоб пробити собі коридор до Криму. Цьому треба було завадити. Тому саме туди ми й почали стягувати сили. Андрій підтягнув своїх хлопців, я багато кого привіз з Одеси. З учбового центру "Десна" нам дали роту покійного Гріна. Хороші хлопці прийшли. І ми почали щось витворяти...

-Коли ви заходили в Широкине, воно ж ще не було нашим?

- Так, там не було жодної української позиції. Я командував групою, яка заходила в село з траси, а по пляжу йшла група під командуванням Червня. Ми з чотирьохповерхівок вибивали сєпарів. Крепкі будинки були, цегляні. 152-ий калібр снаряду їх не пробивав, такі стіни були міцні. Хіба що танчик у вікно потрапляв . Ми примусили ворога відійти до крайніх вулиць. Але тоді, це був десь лютий-березень 2015 року, якраз знову оголосили про мінські домовленості, і всіх добровольців вивели з лінії вогню. Ми змушені були покинути Широкіно. Якщо не можна відкрито воювати, тоді ми будемо робити різні пакості… Правильно ж?

https://storage1.censor.net/images/e/d/6/b/ed6b61b73eb42ec1175f44510a003dad/640x637.jpg

18 лютого 2016 року ми повернулися у Широкіно з єдиною метою і думкою: треба займати все село. Коли ми там з’явилися, то сєпари самі відійшли, залишивши без боїв Широкіно. Чому так сталося? Думаю, коли стоїть вісім ДШК і біля них лежать гори БК, то сидіти там досить не затишно. Ми провели розвідку. Виявили багато кинутого боєкомплекту, знайшли багато "Шмелєй". Довго розміновували всі позиції. На жаль, декілька хлопців підірвалися...

Я тоді був командиром роти, трохи згодом став заступником командира батальйону. Завжди казав: бачу людину, яку вже пора відправляти додому, бо це потенційний поранений як мінімум. Скількома операціями командував жодного 300 не було. Грін тільки загинув... Але ми тоді були на рівних правах. Він командир роти - і я командир роти. Коли ми йшли на те завдання, я лишився з групою, щоб зрозуміти, де що знаходиться. Тією операцією командував саме він. Це було неподалік Павлополя. Від наших крайніх було одинадцять кілометрів! Евакуювати Гріна було дуже важко. Він в свідомості був весь час. Їхала машина за ним – також підірвалася. Саме той раз я думав, що нам всім хана. По-перше, дуже далеко. По-друге, був впевнений, що на звук вибуху вийдуть сєпари, будуть добивати… Але вони чомусь не пішли.

-Що є головним при плануванні операції?

-Треба вміти планувати. Відсотків вісімдесят на війні – це фарт. Пам’ятаєте ситуацію, коли наші хлопці взяли відразу вісім полонених росіян? Тоді Паук перший застрибнув в ворожий окоп. На нього наставили ствол. А він безшабашний, та ще й у формі такій, як у них: "Убери ствол, смена пришла". І ті розгубилися. Хоча вони нас чекали. Ми з вечора занесли туди хліб, воду. Вони все це бачили і чекали. А ми перенесли час операції. Пішли не вечором, як планували, а в саме пекло - вдень. І нам повезло. Іноді треба робити так, як підказує внутрішнє відчуття.

Знаєш, - після невеличкої паузи каже Душман, - я був не таким вже віруючим в Бога. Але за час війни зрозумів, що він є.

- Як це сталося?

- Було у мене таке… Спускаюся з дороги, і наді мною починає наша "дашка". А якраз над тою дорогою куля проходить звуковий бар’єр. Та-та-та-та. Така війна навкруги. Я на секунду зупинився, прислухався, зрозумів, звідки цей звук і продовжив свій шлях. Повертаю за поворот – і бачу свіжі розриви на дорозі, де я мав пройти тільки що. Дим ще стоїть, земля не впала... Зупинив же мене хтось…

- А чого раніше не вірили?

- Я не кажу, що не вірив. Так, відносився спокійно. Ми ж юго-восток. Тільки на Паску в церкву ходимо.

Доброволець 8-го батальйону Аратта Української добровольчої армії Володимир Галаган, друг Душман: Мені довіряли командувати багатьма операціями. І ніколи в мене жодного навіть пораненого не було 04

- Українською завжди говорили?

- Це моя рідна мова. Але коли в Одесі почали кричати "Я говорю по-русски", я несподівано зрозумів, що сни мені сняться російською. Сам цьому здивувався. До восьмого класу я ходив в українську школу. Але й по-російськи говорю нормально, хоча рідною мовою завжди вважав українську. І я завжди знав, що я українець. Під час обстеження у Дніпрі, коли мені видали дві пігулки синього і червоного коліру, я запостив їх із словами, що я наче в "Матриці". Але я свою правильну таблєточку з’їв ще в дитинстві. Я завжди був по духу революціонером, с загостреним відчуттям справедливості. Пагано так самому про себе говорити. Хай люди скажуть, але так воно і є. Мене колись не прийняли в комсомол, бо я сказав, що кухарка не може "управлять государством".

"МЕНІ НЕ ПОТРІБНІ ТУФЛІ ІЗ ШКІРИ СТРАУСА. МЕНІ ПОТРІБНА ВСЯ КРАЇНА"

- Ви відчуваєте себе воїном?

- Чи я воїн? Не знаю. У мене останнім часом інші думки – про те, як ми маємо країну змінювати, як це робити. Я ніколи не був вагітним, але, думаю, під час вагітності, коли дитина починає рухатися всередині, ти не знаєш, що з цим новим відчуттям всередині робити. Так і з країною. Щось ворушиться, щось відбувається, і є люди, які знають, що з цим робити. Нас дуже мало, але ми є.

- Скільки у вас дітей?

- Троє. Від першого шлюбу у мене є дочка. Їй 27 років буде 5 липня. У жінки також є донька від першого шлюбу. Вона вже народила нам онука. Син Вітя наш спільний. Доньку дружини я виховав з двох років. Вона знає, що я не її рідний батько, але називає мене татом. Внуку днями показали мою фотку в інвалідному візочку, так він обурився: "Дедушка, ты большой! Вставай с коляски, идем гулять!"

https://storage1.censor.net/images/6/e/8/4/6e84e0ac241205d4863eae8ab564774c/539x960.jpg

- Як син відреагував на те, що ви пішли на війну?

- Він також зразу хотів йти зі мною. Йому зараз 23 роки. По нашій лінії я єдиний продовжувач прізвища Галаган. І тому з сином у нас була домовленість: ти підеш на війну тільки тоді, коли мене вб’ють. Але він не витримав. І я відчував, що він втіче. Тому одного разу я забрав його на вишкіл. Як батько, я його шкодував, не посилав туди, де сам ходив. Але після того, як він пройшов підготовку, він сказав: або ти мене залишаєш у підрозділі друга Тихого у Водяному та їдеш додому, або я з тобою не буду спілкуватися.

- І що?

- Я поїхав додому.

- Як цей місяць минув для вас?

- Якось витримали з дружиною. Син уже був досвіченим, я це знав, тому не питав постійно всіх навкруги, як він там... Звісно, серце було не на місці. Але хтось має то робити.

- А дружина що казала?

- Казала, що мене вб’є. Але, як бачиш, не вбила. Зараз син у відпустці. Допомагає розібратися, що зі мною.

https://storage1.censor.net/images/2/3/a/a/23aa6976519549f838433bff67415f72/650x867.jpg

https://storage1.censor.net/images/1/6/d/a/16dad7e739720c663727180528515244/650x877.jpg

- Чому вас називають Душманом?

- Я завжди був Душманом, тому що схожий на справжнього душмана. Худий, завжди під машинку бороду стриг, обличчя трохи східного вигляду. Велика борода у мене вже на фронті з’явилася. З цими псевдо відбуваються різні смішні речі. Приходять новачки і вибирають собі щось по гучніше. А я слухаю і дивуюся. Так, Зевсом хоче бути. Обов’язково якийсь підарас. Бос – точно скотина. Думає, що якщо був придурком і назветься Зевсом, то від того перестане бути придурком? Нєєє!

https://storage1.censor.net/images/9/0/d/a/90daeac229b6ad66d71d70bc7649c8ac/650x432.jpg

У грудні 2017 року в Івано-Франківську друг Душман отримав нагороду Народний герой України

- Як ви дізналися про хворобу? Зовсім недавно ви були в строю, нормально почувалися...

- Все відбулося дуже швидко. У мене ще з молодих років були проблеми з хребтом. Інколи я жалівся. Але все проходило. А це на виході друг Раша п’ятку зламав. Я важу 65 кілограмів, а він – 120, блін. Я його смикнув. Щось в спині у мене хруснуло. І почало боліти. Болить та й болить. Приїхав в Одесу. Лікарі відправили мене в санаторій на оздоровлення. Робили масажі, голковколювання призначили. Легше не ставало. А зараз лікарі кажуть, що саме ці процедури активізували онкоклітини, дали їм змогу розлетітися по всьому тілу… Тільки коли в Дніпрі зробили знімки хребта, МРТ, побачили, що ще й два хребця зламані. А метастази вразили вже весь хребет…

Я смерті не боюся. Коли йшов на війну, у мене було відчуття, що загину. Але щоб так – не хотілося б…

-Як ви налаштовані?

- Звісно, треба боротися! Я багато ще чого не встиг зробити, - Душман замислюється і потім каже: - Я в своєму житті зробив немало поганого і все те ще не виправив. Мені б на те все ще рік-два. І в Одесі хотілося б навести лад. Хтось ііз тих, хто доривається до кормушки, мріє про туфлі із шкіри страуса. А мені не потрібні туфлі, мені потрібна вся країна.

P.S. Володимиру Галагану, другу Душману, необхідна допомога. 5168 7556 3076 6836 - картка ПриватБанка сина Володимира - Віктора Галагана.

Віолетта Кіртока, "Цензор.НЕТ"

https://censor.net.ua/resonance/3070049 … n_dovryali

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, Balakyn2

Поделиться

536

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

15.06.18 21:35

Воїн 92-ї ОМБ Сергій Жук загинув 14 червня на Донбасі.

14 червня, близько 21.00, в районі шахти Бутівка Донецької області загинув український воїн Сергій Жук.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на сайт Драбівської РДА.

Сергій Йосипович Жук, 1969 року народження, житель с. Демки Драбівського району Черкаської області, військовослужбовець 1 механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

За даними прес-центру ООС, близько 21:00 противник двома бронегрупами намагався оточити позицію шахти "Бутівка", що розташована між Авдіївкою та окупованим Спартаком, під час відбиття атаки загинув один наш військовослужбовець.

https://storage1.censor.net/images/d/8/c/0/d8c052dfbf94470f6409c6d8cebb60ea/650x488.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … nbasi_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

537

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

26.06.18 08:47

Помер молодший сержант Руслан Баглик, важко поранений на Донбасі 19 червня, - радник голови Дніпропетровської ОДА Губа

20-річний мешканець Тростянця Сумської області Руслан Баглик, який зазнав важкого поранення від кулі ворожого снайпера 19 червня, помер у лікарні.
Про це повідомила радник голови Дніпропетровської ОДА Тетяна Губа в Facebook, передає Цензор.НЕТ.

"Руслан пішов, не приходячи до тями, поруч був батько... Лікарі боролися до останньої хвилини...", - зазначила Губа.

https://storage1.censor.net/images/f/9/2/e/f92ecd7f65d84103a3b1902427e8c96c/442x333.jpg

Подробиць радник не повідомила.

Зазначимо, що боєць перебував у лікарні імені І.І. Мечникова в Дніпрі. Як раніше писав головлікар медустанови Сергій Риженко, молодший сержант Руслан Баглик зазнав кульового наскрізного черепно-мозкового поранення і перебував у комі.

https://storage1.censor.net/images/2/0/3/c/203cac460a32fdf7140795792042b772/445x492.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3073442/p … etrovskoyi

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

538

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

26.06.18 17:55

Український воїн Сергій Остпачук загинув 24 червня під Світлодарськом

24 червня в районі смт Луганське на Світлодарській дузі загинув Сергій Васильович Остапчук, 1970 року народження, житель Хмельницького, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади.
Як передає Цензор.НЕТ, про це пише хмельницьке видання vsim.ua.

З настанням темряви противник вів прицільний вогонь з АГС і великокаліберних кулеметів з боку Лозового. Станом на 21:00 24 червня вогневу активність супротивника на підступах до Світлодарська була припено. Під час бойових дій Сергія Васильовича було поранено, і від ран він помер у медико-лікувальному закладі.

Про дату похорону буде повідомлено пізніше. У нього залишилися батьки і двоє братів.

https://ua.censor.net.ua/news/3073595/u … tlodarskom

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

539

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

27.06.18 20:40

Воїна 92-ї ОМБ Руслана Баглика, який загинув на Донбасі, поховали на Сумщині.

27 червня у селі Станова Сумської області відбулося прощання з українським воїном Русланом Багликом.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє місцеве видання sumy.today.

Руслан Євгенович Баглик, 1997 року народження, уродженець міста Тростянець Сумської області, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади.

19 червня в Донецької області він зазнав украй важкого поранення в голову від ворожого снайпера і в непритомному стані був доставлений до лікарні імені Мечникова, у якій помер 25 червня ввечері.

Руслан Баглик народився 29.09.1997 року в Тростянці, у родині ветерана Афганістану. У вересні 2004 року почав навчання в школі № 2, у старших класах перейшов до Становської школи, яку і закінчив. Цього року підписав із ЗСУ контракт і опинився в рядах 92-ї ОМБр.

У нього залишилися батьки.

https://storage1.censor.net/images/6/5/b/8/65b8847e420aa5dfbb04616c29e65e7b/360x466.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … chyni_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

540

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

29.06.18 10:41

Воїн 92-ї ОМБр Влад Гусейнов загинув на Донеччині.

Учора, 28 червня ввечері, в Донецькій області загинув Влад Гусейнов (позивний Швед), 1983 року народження, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади.
Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомила волонтерка Добровольчого Українського корпусу Наталія Іванова, передає Цензор.НЕТ.

"Учора ввечері загинув братик Влад Гусейнов (Швед). Це болючий удар для його побратимів у ЗСУ і для бійців добровольців ДУК ПС, які мали честь минулого року воювати з ним пліч-о-пліч на одних позиціях. Він був веселун, знаходив сили шуткувати в будь-якій ситуації, щоб підтримувати настрій побратимів у важкій ситуації. І от тепер ... він пішов на небо... Бійці добровольці висловлюють співчуття друзям і близьким Влада. Герою Слава!" - написала вона.

https://storage1.censor.net/images/d/2/9/8/d298d515914055416c2b9acd260fc883/550x734.jpg
https://storage1.censor.net/images/1/9/0/b/190bceb87d6df03ecb9d06c17d587a35/491x192.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3073989/v … chyni_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

541

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

28.06.18 13:51

Померла ініціаторка акції "Велика українська хода", учасниця бойових дій і волонтерка Катерина Валевська.

Катерину Валевську, яку знала вся Україна завдяки її акції "Велика українська хода", під час якої вона здолала тисячі кілометрів та побувала у всіх великих містах і в багатьох невеликих містечках країни, яка воювала на Сході та допомагала військовим як волонтерка, сьогодні знайшли мертвою в Знам’янці Кіровоградської області в чужому будинку, де вона мешкала останні два місяці.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на видання "Без купюр".

https://storage1.censor.net/images/3/e/3/3/3e33d37b3ea691b58e74e9fa5da6d486/375x250.jpg

Як розповіла місцева волонтерка Наталія Тишкевич, на Кіровоградщині, Катерині Валевській поставили страшний діагноз – рак третьої стадії. Останні свої дні вона мешкала в чужому будинку з дозволу господаря, який оселився в селі.

"Вона тиждень вже лежала. Вчора їй продукти привозили. Вона сама в будинку жила. Хазяїн у селі, от і дав їй житло. Сьогодні заїхав наш волонтер до неї, а вона вже мертва… Написали з її сторінки сину повідомлення. Чекаємо відповідь".

Буквально кілька днів тому Катерина Валевська, яка, як з’ясувалося після смерті, за паспортом була Світланою, написала на своїй сторінці у Фейсбуці пост розпачу.

"От що реально робити людині?! Людині, яка віддала все боротьбі. Залишилася без житла. Родичі – вата, сепари. Не маєш пенсійоного віку. Заробила болячку – рак. Син поїхав на заробітки, щоб тебе лікувати. Ти живеш в чужому будинку. На моральній, матеріальній підтримкі друзів по ФБ? Ходити не можу. В аптеку, магазин їде таксист. ТИ ОДНА! ЩО РОБИТИ?!!! Це мене так любить Бог?!!!"

Катерина Валевська була членом ради Майдану у Києві, письменницею, бійцем спецкорпусу "Вікінг-К" при батальйоні "Айдар", волонтеркою. В 2014-ому вона започаткувала акцію "Велика українська хода", під час якої відвідала всі обласні центри та більшість невеличких міст України, де проводила виставку синьо-жовтих прапорів із написаними на них побажаннями українським військовим та Україні.

Своєю акцією вона хотіла об’єднати українців, донести, що наша сила – в єдності.

Двічі вона побувала в Кропивницькому – у жовтні 2014-го та в грудні минулого року. Збирала експонати про війну на Сході та про Революцію гідності і мріяла, що вони послужать для створення музею АТО та майданів у Києві.

Майже в кожній області вона відвідувала цвинтарі, на яких поховано героїв Небесної сотні та загиблих в АТО, поповнювала колекцію прапорів, пройшла з ними прифронтові містечка та села, а також побувала в гарячих точках.

Торік, під час своєї акції в Кропивницькому, вона розповіла журналістам, що довжина прапорів, які вона зібрала за три роки - близько кілометра.

Частину колекції – сто синьо-жовтих стягів вона в 2016-му передала у музей Гуцульщини у Верховині.
https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … a_kateryna

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: iromko, litar Л, Balakyn3

Поделиться

542

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

28.06.18 21:08

Українські воїни Олександр Холін, Володимир Дьяченко та Дмитро Петрушенко загинули 27 червня від артобстрілу під Богданівкою, - 93-тя ОМБ.

93-тя ОМБ оприлюднила імена трьох воїнів, які загинули під час обстрілу наших позицій біля Богданівки 27 червня.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться на сторінці Фейсбук 93-ї ОМБ.

"Як вже ми повідомляли, вчора, унаслідок обстрілу з боку російських окупаційних сил смертю хоробрих загинули троє наших побратимів.

Весь учорашній день позиції холодноярців під Богданівкою були під обстрілами. Зранку терористи били протитанковими керованими ракетами, вели вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Приблизно о 16:00 бойовики використали заборонену Мінськими домовленостями зброю - артилерію та 120-мм міномети.

Внаслідок обстрілу смертельних поранень зазнали холодноярці - справжні воїни, чудові люди та віддані патріоти України.

35-річний солдат Олександр Борисович Холін із міста Вовчанськ Харківської області захищав Україну у складі 93-ї бригади з квітня 2016 року. Ветеран бойових дій на Луганщині (Кримське) і на Донецькому напрямку. Вдома Олександра не дочекалася з війни дружина Янина.

Солдату Володимиру Володимировичу Дьяченку цого року виповнилося 50. У селі Семенівка Томаківського району Дніпропетровської області у полеглого воїна залишився син Руслан.

З Дніпропетровщини був родом і третій загиблий - солдат Дмитро Васильович Петрушенко 1971 року народження. Його поховає власний батько...

Кожен з полеглих опинився на фронті не випадково. Чоловіки зробили свідомий вибір та виконали військовий обов'язок до кінця. Ціною власного життя...

Їхня смерть не буде даремною. Справу полеглих Героїв продовжать їхні побратими. Аж до самої перемоги і звільнення України від окупантів!

Командування та товариші Олександра Холіна, Володимира Дьяченка та Дмитра Петрушенка висловлюють глибоке і щире співчуття рідним та близьким загиблих побратимів.

https://storage1.censor.net/images/0/8/0/c/080ce273fd890491bde57ba795336402/632x751.jpg
https://storage1.censor.net/images/6/8/7/6/687658c20a2583d7b3d25765c7c52256/650x867.jpg
https://storage1.censor.net/images/f/3/0/3/f303afae8ab58b78295b388ee83d27e7/650x637.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … ervnya_vid

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

543

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

29.06.18 14:32

Воїна Артура Федосенка, убитого снайпером окупантів під Мар'їнкою, поховали в Кропивницькому.

https://storage1.censor.net/images/e/2/e/9/e2e913ce002df955c721bd76fca15596/censor_news_big3.jpg

Сьогодні, 29 червня, в Кропивницькому відбулося прощання з Артуром Володимировичем Федосенком, 1971 року народження, старшим солдатом, водієм-електриком радіопеленгаторних пункту радіотехнічного центру вузла зв'язку в/ч А1469 ПС ЗСУ, який загинув 26 червня ввечері в районі міста Мар'їнка Донецької області унаслідок смертельного поранення, завданого ворожим снайпером.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на zpu.kr.ua.

Провести героя в останню путь прийшли його рідні, друзі, побратими, представники міської та обласної влади, пересічні городяни.

Єпископ Кропивницький і Головaнівський Мaрк відслужив панахиду по загиблому. Він закликав присутніх пам'ятати кожного героя і бути нескінченно вдячними їм за ціну, яку вони заплатили за мирне небо над Україною.

https://ua.censor.net.ua/news/3074010/v … skomu_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

544

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

04.07.18 13:10

Із загиблим морпіхом 36-ї ОБрМП Едуардом Федоровим попрощаються завтра на Черкащині.

Матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти Едуард Фeдоров був поранений під час обстрілу найманцями РФ позицій української армії на Донбасі 27 червня. 2 липня він помер від поранень у військовому госпіталі в Харкові.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/4/7/0/d/470de7b7ae2da5bcfb0c2cf52ab0d93b/650x365.jpg

Завтра, 5 липня, в селі Валява Городищенського району Черкаської області відбудеться прощання з загиблим морпіхом 36-ї окремої бригади морської піхоти матросом Федоровим Едуардом Юрійовичем, який помер 2 липня у військовому госпіталі міста Харків від поранень, зазнаних у районі села Водяне Донецької області.

Федоров Едуард отримав кульове поранення 27 червня, під час обстрілу противником наших позицій. Майже п'ять діб лікарі військово-мeдичного Клінічного цeнтру Північного рeгіону (Харків) боролися за життя нашого морпіха, однак 2 липня, близько 21.00 сeрцe воїна зупинилося.

У нього залишилася мама, сестра, молодший брат і вагітна дружина.

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … chyni_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

545

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

04.07.18 13:17

У п'ятницю в Дніпрі перепоховають останки воїна 57-ї ОМБр Олександра Сорокового, який загинув на Донбасі 27 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій з "Граду".

Снайпер 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Олександр Сороковий загинув 27 серпня 2014 року під час обстрілу з РСЗВ "Град" російськими військовими підрозділів забезпечення в районі села Стила.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

У п'ятницю, 6 липня, о 16:00 на кладовищі "Лівобережне" м.Дніпро відбудеться урочисте перепоховання загиблого солдата, снайпера 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сорокового Олександра Анатолійовича, який народився 03.04.1973 року в місті Дніпро і загинув 27 серпня 2014 року о 14:30 під час обстрілу з РСЗВ "Град" підрозділів забезпечення в районі села Стила Старобешівського району Донецької області.

3 вересня 2014 року тіло Сорокового О.А. разом із тілами 96 інших загиблих у так званому Іловайському котлі було привезено в дніпропетровський морг і поховано на Кушугумському кладовищі міста Запоріжжя.

Перепоховання відбудеться відповідно до ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 21 Закону України "Про поховання та похоронну справу", листа відокремленого підрозділу "Запорізький міський відділ ДУ "Запорізький ОЛЦ МОЗ України" від 13.06.2018 р. №1457, на підставі заяви Сорокової Н.Г. і рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Сорокового Олександра Анатолійовича нагороджено орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

У Героя залишилися мати та дві доньки.

https://storage1.censor.net/images/2/a/6/b/2a6b7ab2f77b9ca5258a8a0e6089926a/250x275.jpg

Український воїн Олександр Сороковий.
https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … zagynuv_na

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

546 (31-07-2018 12:47:44 отредактировано litar Л)

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

http://times.cv.ua/wp-content/uploads/2016/05/%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B01.jpg

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Спасибо сказали: LG 775, Алёна2

Поделиться

547

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

08.07.18 17:09

Воїн 14-ї ОМБр Іван Борсук помер у харківському госпіталі від ран.

Сьогодні, 8 липня, в Харківському військовому госпіталі від отриманих ран помер військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади Іван Борсук.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на повідомлення Дубровицького райвійськкомату.

https://storage1.censor.net/images/3/8/a/e/38ae592d3b0c62de87f6cdabce05e3bf/650x919.jpg

Іван Борсук народився 9.07.1986 року в селі Лютинськ Дубровицького району Рівненської області. Був призваний до лав ЗСУ під час третьої хвилі мобілізації. Військову службу проходив у період із 2.08.2014 до 25.01.2016 року в 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, брав участь у боях поблизу Дебальцевого. Його нагороджено орденом "За мужність" III ступеня та медаллю "Захисник Вітчизни".

31.05.2018 року Іван Борсук уклав контракт із 14-ю ОМБр.

Під час обстрілу наших позицій 29 червня в районі населеного пункту Попасна Донецької області з боку найманців РФ, які використовували РПГ і стрілецьку зброю, боєць зазнав вогнепального кульового поранення голови, унаслідок якого помер 8 липня.

У воїна залишилися дружина і дочка.

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … d_ran_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

548

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

29.06.18 21:55

Український воїн Геннадій Нємцов загинув на Світлодарській дузі 28 червня.

28 червня від зазнаних вогнепальних поранень у бою на Світлодарській дузі загинув житель Черкас Геннадій Нємцов, 1969 року народження, старший сержант військової частини А2167.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє офіційний сайт міської влади Черкас, із посиланням на міський військкомат.

У повідомленні зазначається: "У загиблого залишилися дружина і двоє дітей - син і донька. За попередньою інформацією, похорон Геннадія Нємцова відбудуться в понеділок.

Про час і місце прощання з військовим буде повідомлено додатково.

Черкаська міська рада, виконавчий комітет глибоко засмучені цією непоправною втратою і приносять співчуття родині загиблого".

https://storage1.censor.net/images/2/7/e/7/27e78e63cd44587ae510b236ae5aad67/540x960.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … rvnya_foto


02.07.18 17:58 Українського воїна Геннадія Нємцова провели в останню путь у Черкасах.
Сьогодні, 2 липня на Соборній площі в Черкасах сотні городян попрощалися із загиблим на Світлодарській дузі бійцем Геннадієм Євгеновичем Нємцовим.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє місцеве видання ВІККА.

Геннадій Євгенович Нємцов народився 09.02.1969 року в Черкасах. У 1986 році закінчив 10 класів школи, після чого вступив до Черкаського технікуму електрифікації (зараз - політехнічний технікум). З 1987 по 1989 роки проходив строкову службу, а після повернення з армії закінчив навчання в 1991 році, отримавши спеціальність "технік-електрик".

Працював професійним фотографом у комунальному міському підприємстві ритуальних послуг. 14.07.2015 року був мобілізований до лав ЗСУ.

Старший сержант, командир відділення снайперів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в якій він прослужив до 24.10.2016 року, коли його демобілізували. Чоловік повернувся додому, але війна не закінчилася, тому 02.04.2018 року він підписав контракт. Старший сержант, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади загинув 28 червня о 23:30 в районі Світлодарської дуги під час бою з найманцями РФ.

Залишилися мати, дружина, син і дочка.
https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … toreportaj

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

549

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

28.06.18 17:44

З механіком-водієм БМП 72-ї ОМБр Сергієм Остапчуком попрощалися у Хмельницькому.

Сьогодні, 28 червня, у Хмельницькому відбулося прощання з механіком-водієм БМП 72-ї окремої механізованої бригади Сергієм Остапчуком.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це пише видання Ye.ua.

Сергій Васильович Остапчук, 1970 року народження, 24 червня в районі селища міського типу Луганське Донецької області дістав поранення під час бою з найманцями РФ і від ран голови і грудної клітини помер у лікарні.

Після панахиди Героя поховали на Алеї Слави на кладовищі Хмельницького в мікрорайоні Ракове. У нього залишилися батьки і двоє братів.

https://storage1.censor.net/images/c/3/7/c/c37cef5d097a044a0626dfe593cc0439/650x512.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … toreportaj

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

550

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

31.07.18 10:05

Із загиблим у бою з ДРГ терористів командиром відділення 53-ї ОМБр Юрієм Дженжерою попрощаються завтра в Запоріжжі.

У середу, 1 серпня, в Запоріжжі о 9:30 відбудеться прощання із загиблим на Донбасі командиром відділення 53-ї окремої механізованої бригади Юрієм Дженжерою.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Старший солдат, командир відділення 53-ї окремої механізованої бригади Юрій Дженжера (1981 року народження) загинув 28 липня о 10 годині ранку в районі Світлодарської дуги від кульових поранень, зазнаних під час бою з ДРГ найманців РФ.

За повідомленням керівництва ООС, вранці 28 липня противник силою диверсійно-розвідувальної групи в складі 15 найманців намагався захопити позиції одного з підрозділів поблизу населеного пункту Кримське, що на правому березі річки Сіверський Донець у Луганській області.

Наші воїни, що перебували на спостережному посту в кількості 4 захисників, прийняли бій з переважаючими вчетверо силами ворога і стримували їх, поки не підійшла наша резервна група на чолі з командиром роти.

Під час цього бою загинули двоє наших військових, ще двох було поранено.

Юрій Дженжера на фронті перебував понад 2 роки.

У нього залишилися дружина та донька.

https://storage1.censor.net/images/2/a/0/6/2a067c14eaa0c48ca0b0fb9864664106/650x867.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … schayutsya

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, kuks702

Поделиться

551

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

19.07.18 15:11

Хмельницький попрощався з воїном 14-ї ОМБр Іваном Мельником, який загинув на Донбасі 17 липня.

Сьогодні, 19 липня, у Хмельницькому відбулося прощання з Іваном Івановичем Мельником, 1978 року народження, військовослужбовцем 14-ї окремої механізованої бригади, який загинув 17 липня о 7:30 ранку в районі міста Золоте Попаснянського району Луганської області.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на місцеве видання vsim.ua.

Іван Мельник народився 10 березня 1978 року. Спочатку він був мобілізований до лав Національної Гвардії України, а після повернення додому підписав контракт із 14-ю ОМБр.

https://storage1.censor.net/images/c/3/7/e/c37ec5e52f4649963fe9580c7225bfaf/censor_news_big3.jpg

Побратими згадують Івана Івановича як надійну і товариську людину, з якою можна було поговорити про все на світі і яка ніколи не залишала друзів у біді.

Поховають Героя на кладовищі мікрорайону Ракове. У нього залишилася мати.

https://ua.censor.net.ua/news/3077429/h … ypnya_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, kuks702

Поделиться

552

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

05.07.18 16:49

Останки українського воїна Петра Барбуха, який загинув у серпні 2014 року, перепоховали на Житомирщині.

Сьогодні, 5 липня, в селищі Жеребилівка у Новоград-Волинському районі на Житомирщині, відбулося перепоховання воїна Барбуха Петра Петровича, який народився 12 липня 1983, в селі Жеребилівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє місцевий ресурс 1ZT.UA

Солдат, навідник 30-ї ОМБр Барбух Петро Петрович загинув 12 серпня 2014 року в районі смт. Никифорове, Сніжнянської міської ради Донецької області. Під час бою танк Т-64 - екіпаж старший лейтенант А. Абрамович (командир танка), сержант Я. Антонюк (механік-водій) і солдат П. Барбух (навідник), вступив у двобій із російським танком Т-72. Екіпаж українського танка відтоді вважався зниклим безвісти. 3 жовтня 2014 року останки Петра Барбуха знайдені в остові танка Т-64 пошуковими системами місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") і привезені в місто Запоріжжя. Петра Барбуха ідентифікували за тестами ДНК. Поховають 5 березня 2015 року в селі Жеребилівка Новоград-Волинського району Житомирської області.

У нього залишилися батьки, дружина і дочка.

https://storage1.censor.net/images/f/0/8/8/f0889e15d7cc6e7dbb5e39ac27383333/censor_news_big3.jpg

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Указом № 9 від 19 вересня 2015 року нагороджений знаком "Народний Герой України" (посмертно).

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … omyrschyni

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, kuks70, dekush_oleg3

Поделиться

553

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

30.07.18 23:15

Українського воїна Артура Безсмертного (позивний Ронін) поховали в Дніпропетровській області.

30 липня, у селі Прядівка Царичанського району Дніпропетровської області відбулося прощання із загиблим українським воїном Артуром Безсмертним (позивний Ронін).
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомила у Фейсбуці Наталія Гулай.

Артур Безсмертний, позивний Ронін, 1984 року народження, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади, який загинув 26 липня увечері в районі селища Новолуганське Донецької області, підірвавшись на невідомому вибуховому пристрої під час переміщення групи прикриття з однієї позиції на іншу.

https://storage1.censor.net/images/4/3/e/d/43ede0ab3de3f6f6fd6830b427174387/650x867.jpg

Артур Безсмертний народився в Латвії, але мав українське коріння. У 2015 році вступив до лав Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", згодом підписав контракт з 54-ю окремою механізованою бригадою, а недавно перейшов у 72-у ОМБр.

https://ua.censor.net.ua/news/3079014/u … lasti_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, kuks702

Поделиться

554

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

30.07.18 14:49

Воїна 53 ОМБр Василя Плотнікова, полеглого в бою з російською ДРГ, проводять завтра в останню путь на Харківщині

Завтра, 31 липня, в селі Кислівка Куп'янського району Харківської області, о 14:00 відбудеться прощання з Василем Васильовичем Плотніковим, 1992 року народження, солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 53-ї окремої механізованої бригади, який загинув 28 липня о 10:00 в районі Світлодарської дуги від кульових поранень, завданих під час бою з ДРГ найманців РФ.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на сайт міста Куп'янська.

https://storage1.censor.net/images/a/1/b/4/a1b4532829ac06fb7349797c02f838fd/650x867.jpg

За повідомленням керівництва ООС, вранці 28 липня противник силою диверсійно-розвідувальної групи в складі 15 бойовиків намагався захопити позиції одного з підрозділів поблизу населеного пункту Кримське, що на правому березі річки Сіверський Донець у Луганській області.

Наші воїни, що перебували на спостережному посту в кількості 4 захисників, прийняли бій з переважаючими вчетверо силами ворога і стримували їх, поки не підійшла наша резервна група, на чолі з командиром роти.

Під час цього бою загинуло двоє наших військових, ще двох було поранено.

https://ua.censor.net.ua/news/3078925/v … tannyu_put

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, kuks702

Поделиться

555

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

30.07.18 11:48

Завтра Біла Церква попрощається із сапером 72-ї ОМБр Іваном Войтенком, загиблим на Донбасі 27 липня

Завтра, 31 липня, о 12.00, в місті Біла Церква Київської області біля Стели з портретами полеглих Героїв відбудеться прощання з Іваном В'ячеславовичем Войтенком (позивний Дядя Ваня), 1974 року народження, старшим прапорщиком, командиром інженерно-саперного взводу 72-ї окремої механізованої бригади, який загинув 27 липня на Світлодарській дузі в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої під час проведення інженерної розвідки на лінії зіткнення.
Про це повідомляє прес-служба Білоцерківської міської ради, інформує Цензор.НЕТ.

https://storage1a.censor.net/images/4/a/2/a/4a2a4feb9639465cff7b147064c87591/censor_news_big3.jpg

Іван Войтенко народився 22.01.1974 року в Білій Церкві. В армії перебував уже 24 роки, на війні - з 2014-го року. Брав участь у боях за Авдіївку і Савур-Могилу, вийшов з Ізваринського котла.

У нього залишилися дружина і дочка.

https://storage1.censor.net/images/b/b/4/c/bb4c578f84100bf2ec78e1555f46cad4/491x184.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3078877/z … _27_lypnya

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, kuks70, Balakyn3

Поделиться

556

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

31.07.18 20:33

Бійця батальйону "Донбас" Костянтина Козакова знайдено мертвим зі слідами насильницької смерті біля розташування частини.

Командир 46-го ОБСП "Донбас-Україна" В'ячеслав Власенко (Філін) оприлюднив інформацію, що воїна батальйону Костянтина Козакова було знайдено мертвим біля військової частини зі слідами насильницької смерті.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це він написав у Фейсбуці.

Власенко зазначив: "Сталась трагедія. На мирній землі загинув наш боєць - кулеметник штурмового підрозділу старший солдат Козаков Костянтин Олександрович. Хлопцю було всього 23 роки.

Костянтина було знайдено мертвим неподалік нашої військової частини з ознаками насильницької смерті.
Командуванням батальйону призначено службове розслідування, а співробітниками Національної поліції під наглядом військової прокуратури проводиться розшук злочинців та розпочато досудове слідство.

Більш детальну інформацію можна отримати в прес-центрі Харьківського Головного управління МВС".

https://storage1.censor.net/images/1/c/e/e/1cee6dc84c7d214f16a63776a92d1d84/563x571.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/307 … erti_bilya

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, ArturVer, kuks70, Balakyn4

Поделиться

557

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

09.08.18 10:12

Воїн 28-ї ОМБр Віктор Кандалюк помер від серцевого нападу під час артобстрілу з боку найманців РФ на Донбасі.

На спостережному пункті на Донбасі під час артобстрілу помер військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади - солдат Віктор Кандалюк.
У штабі повідомили, що 34-річний солдат ЗСУ був родом з Одеської області (місто Южне). За попередніми даними, воїн помер від серцевого нападу, передає Цензор.НЕТ із посиланням на beta.in.ua.

https://storage1.censor.net/images/6/8/5/3/68537526c477de2aacddf7de7dc8ed24/494x276.jpg

Про те, що в нього під час обстрілів зупинилося серце, повідомив товариш по службі. Також він розповів, що до Віктора не могли підійти протягом кількох годин, тому що в них стріляв снайпер найманців РФ.

"Сьогодні (8 серпня. - Ред.) під час бою в Донецькій області загинув воїн 28-ї окремої механізованої бригади з міста Южне Одеської області", - повідомив начальник прес-служби 28-ї ОМБр Олег Сидоренко.

https://ua.censor.net.ua/video_news/308 … ayimantsiv


09.08.18 20:40
Воїна 28-ї ОМБ Віктора Кандалюка, який помер від серцевого нападу на спостережному пункті під час обстрілу, поховають 10 серпня в Южному
10 серпня, у місті Южне Одеської області відбудеться прощання з українським воїном Віктором Вікторовичем Кандалюком.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

"Віктор Вікторович Кандалюк, 1983 року народження, солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади, помер 8 серпня вранці внаслідок серцевого нападу, що стався на спостережному пункті під час обстрілу з боку найманців РФ. Коли Віктор впав, до нього кілька годин не могли дістатися побратими через те, що місцевість навколо щільно прострілювалася ворожим снайпером.

Віктор Кандалюк народився 09.08.1983 року. До війни працював електрогазозварювальником у порту "Южний".

У нього залишилися мати і син".

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л, Balakyn, dekush_oleg3

Поделиться

558

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

09.08.18 13:05

Воїн 14-ї ОМБр Андрій Єлістратов загинув унаслідок влучання протитанкової ракети в автомобіль ЗСУ під Попасною.

Старший розвідник 14-ї ОМБр Андрій Єлістратов загинув 8 серпня в районі Попасної (Луганська область) унаслідок влучання протитанкової ракети в автомобіль з військовослужбовцями ЗСУ.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Вчора, 8 серпня, у районі міста Попасна Луганської області, внаслідок влучання протитанкової ракети в автівку з військовослужбовцями Збройних сил України, від зазнаних поранень загинув старший розвідник 14-ї окремої механізованої бригади Андрій Єлістратов, 1991 року народження, мешканець міста Луцьк Волинської області.

Андрій Єлістратов народився 1991 року, навчався в Луцькій ЗОШ №10, а згодом у волинському коледжі НУХТ. Працював у сфері ІТ, бухгалтером, неодружений. Пішов захищати Україну під час першої хвилі мобілізації, під час військових дій зазнав поранення. Після цього вирішив підписати контракт, аби продовжити боронити Україну на сході, був старшим розвідником у складі 14-ї ОМБР.

https://storage1.censor.net/images/1/0/c/0/10c072942779eb2fcf0b06286ef2f4a1/650x516.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/308 … omobil_zsu

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: Balakyn, litar Л2

Поделиться

559

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

10.08.18 11:05

Український воїн Сергій Цепух загинув у зоні ООС, - глава Камінь-Каширської РДА Дунайчук

На батьківщині загиблого українського воїна Сергія Цепуха в Камінь-Каширському районі Волинської області оголошено триденну жалобу.
Про це на своїй Фейсбук-сторінці написав глава Камінь-Каширської районної державної адміністрації Валерій Дунайчук, передає Цензор.НЕТ.

Вчора, 9 серпня, в зоні проведення операції Об'єднаних сил загинув Сергій Михайлович Цепух, 1992 року народження, уродженець села Видерта Камінь-Каширського району Волинської області.

https://storage1.censor.net/images/3/3/5/3/3353448e3c274b66bfd59d6c58bfbed4/496x272.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3080719/u … dunayichuk

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: Balakyn, litar Л2

Поделиться

560

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

10.08.18 11:39

Воїн 24-ї ОМБр Дмитро Український загинув під час бою з найманцями РФ.

Військовослужбовець 24-ї ОМБр Дмитро Український (позивний Шубін) загинув у зоні ООС унаслідок зіткнення з найманцями РФ. Раніше про втрату з ним зв'язку повідомляли в прес-центрі ООС.
Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив батальйон "Луганськ-1", передає Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/9/9/6/c/996cef7f6b27888643f169107806d1a3/650x867.jpg

8 серпня на Горлівському напрямку під час виконання бойового завдання трагічно загинув військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (колишній боєць батальйону "Луганськ-1") Дмитро Михайлович Український (позивний Шубін), 1979 року народження, уродженець Донецької області, житель Лисичанська.

Раніше прес-центр ООС повідомив, що в ході зіткнення з найманцями РФ був втрачений зв'язок з одним українським воїном.

"8 серпня один із підрозділів бригади виконував розвідувальне завдання з виявлення противника в певному районі, в так званій "сірій зоні". У ході висунення розвідувальна група потрапила в засідку противника. Для забезпечення відходу основної групи з району виконання завдань група прикриття прийняла бій. Після виходу основної групи було втрачено зв'язок з одним військовослужбовцем. Уже в районі збору, незважаючи на вогневий контакт, командир групи прийняв рішення організувати пошуки цього військовослужбовця, які результатів не дали", - розповів комбриг 24-ї ОМБр підполковник Валерій Гудзь.

"Згодом сепари оприлюднили фото документів і тіла, яке потрапило в їхні руки в районі Майорського (Горлівський напрямок). За набитим ще влітку 2014-го татуюванням побратими впізнали свого загиблого товариша. Дмитро Михайлович Український - 3.11.1979 р.н., м. Хрестівка (кол. Кіровське, Донецька область), позивний Шубін. Останнім часом жив із сім'єю в Лисичанську. На фронті - з 2014 року", - додав його побратим.

Повідомлення військових побратимів про загиблого воїна:

https://storage1.censor.net/images/e/d/7/1/ed71b40ca81a6e88179b70241d15de07/494x491.jpg

https://storage1.censor.net/images/c/b/a/c/cbacec1db843e34ecfb1ce3ca9ab8817/493x594.jpg

https://storage1.censor.net/images/5/9/e/d/59ed964ef5d17b5e934ec5513de6d54b/496x589.jpg

https://storage1.censor.net/images/0/2/c/e/02ce325d12d30ba9be6d25824b85d7f3/498x180.jpg

https://ua.censor.net.ua/photo_news/308 … my_rf_foto

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

561

Re: Вечная память погибшим защитникам Украины

«Прошел ад войны, но сегодня перестало биться его сердце» — в Николаеве скончался ветеран АТО
08:4813.08.2018

В воскресенье, 12 августа, николаевская «Ассоциация участников и инвалидов АТО» сообщила о смерти руководителя направления психологической поддержки центра, ветерана Антитеррористической операции Сергея Коробова.

https://inshe.tv/wp-content/uploads/2018/08/38948683_2091203567619749_1078271906395717632_n-634x600.jpg

Об этом говорится на странице общественной организации в Facebook.
— Побратимы! Печальная новость постучала в дверь. Сегодня преждевременно ушел из жизни наш Собрат Сергей Коробов. Он прошел ад войны, но сегодня перестало биться его сердце. Выражаем свои искренние соболезнования семье и близким. Вечная память героям! – сказано в сообщении.

Первый заместитель председателя Николаевского филиала «Ассоциации участников и инвалидов АТО» Илья Шполянский добавил к этому:
— Сегодня от наш ушел Герой АТО Коробов Сергей который продолжал биться за души собратьев уже в тылу. Сергей не выдержал войны дома. Вечная память, побратим. Извини нас.

Сбор на погребение: ПриватБанк 5168 7427 1414 5954 (Гуссиди Сергей).

Точное время и место захоронения напишем завтра, — написал он.
https://inshe.tv/ato/2018-08-13/360625/

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=suIDmZgUApM https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться