Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Складено рейтинг найпопулярніших імен 2014 року.
Найбільш розповсюдженими іменами, якими українці називають своїх дітей, стали Артем та Анастасія. Рік тому ситуація була приблизно такою самою, повідомляють «Вести».
А от серед відносно рідкісних імен з'явилися цікаві тенденції. Все частіше зустрічаються слов'янські імена, що вийшли з ужитку, — Прохор, Златослава, Стефанія, Велізар, Дарослав, Севастьян. Повертаються до життя імена, які давали дітям ще в XIX столітті: Ніканор, Полікарп, Євпраксінья, Добриня, Аделіна, Фружина.
Прогресує й інша тенденція — називати дітей біблійними іменами. Надзвичайно популярне в цьому році у Центральній Україні ім'я дружини старозавітного царя Давида — Вірсавія. Серед новонароджених зустрічаються Авраами, Самуїли, Лазари, Есфірі, Маріанни, Рувими.
На Черкащині народився Юда — український варіант імені апостола, який зрадив Христа, а до цього надзвичайно популярне у стародавньому Ізраїлі ім'я, що не мало негативного забарвлення.
На Івано-Франківщині популярні жіночі імена латинського походження: Юліанія, Франческа, Юстинія, Філомена.
Але іноді батьківська фантазія переступає далеко за межі буденності. На Донеччині підростає маленький Іхтіандр. На Полтавщині — дівчинка на ім'я Домна і маленькі Тамерлан із Зевсом. У Чернігівській області — Шахеризада.
В іменах відображені й бурхливі політичні події цього року. Кияни ностальгічно назвали дочку ім'ям Ялта. А мешканці Донеччини назвали сина Даримиром, аби він дарував людям мир.
Складено рейтинг найпопулярніших імен 2014 року.
Все частіше зустрічаються слов'янські імена, що вийшли з ужитку, — Прохор, Златослава, Стефанія, Велізар, Дарослав, Севастьян. Повертаються до життя імена, які давали дітям ще в XIX столітті: Ніканор, Полікарп, Євпраксінья, Добриня, Аделіна, Фружина.
Але іноді батьківська фантазія переступає далеко за межі буденності. ... На Полтавщині — дівчинка на ім'я Домна
Прохір, Стефанія та Савостян з якого стрибу стали "слов'янськими!? Никанорами та Полікарпами називали хлопців у милу душу ще на початку ХХ ст. А у Домні чого такого фантазійного? Невже не застали жодної баби Домки або Домці (Домна, Домника, Доминіка)?
І ще сюди можна додать Харлампій, бо в народі то все було Хар(ь)ко. Отамана Чорноморського війська звали Харько Чепига, а "по-вумному" писався "Захарій". І таке було скрізь і всюди - в церкві піп хрестив одним іменем, родичі вже на виході з церкви чипляли своє, а писар або батюшка, який служив панахиду, від того імені відновлювали (як їм здавалося) правильне церковне. Хрестили Пантелеймоном або Прокофієм, все життя звали Паньком та Проньком, а відспівали Афанасієм та Прохором (Провом).
Такой вопрос.
Моя мама Гликерию называла Лукирою, а Лукия тоже Гликерия?
Лукия - она же Луша, она же Лукерия
Гликерія / Ликеря/ Лукеря/ Ликира з одного боку та Лукія з другого - це різні імена.
У меня есть рождение Гликерии Ильиной Ященко, а через 48 лет встречается взрослая дочь крестьянки-собственницы Лукии Ильиной Ященко.
Вот и думаю: Гликерия и Лукия - один человек или нет.
Запросто
А тут та сама історія, що й з Харьком. У церкві хрестили Гликерією, називали Лукерькою, а найчастіше Лушкою або Лунькою. Наступний писар від імен оцих зробив Лукію. У нас одного звали Дьомкою. Як його хрестили, що там було в документах - ??, а троє дітей записано Демидовна, Демьянович та Дементьевич.
Лукія - це жіноча пара до Лук'ян (Лукіан), наш відповідник італ. Лючия, ісп. Люция, франц. Люси.
На Лук 'яна є Лук 'яна , на Луку Лукина( Лукія)
Ага, ще й Лукина. Ці всі хоч спільні за походженням, а Лукеря найдалі від них стоіть. Наскільки розумію, вони латинські, а Гликерія - грец. "солодка" і їй до пари Гликерій.
Гликерія - грец. "солодка" і їй до пари Гликерій.
це той Гликерій, що Лікьор.
Той самий.
В одном документе: Феифимия - Феоктиста
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=17658#p17658
А не Евфимия?.... Или Хымка, или Фенька
А не Евфимия?.... Или Хымка, или Фенька
Евфимию ни с чем не спутаю. Так в документе. Даже Коротенко В.В. показывала - любопытный случай.
Но Вы можете сами посмотреть, все данные документа указаны. Ваш вариант признаю самым правильным.
Ни Феи-, ни Фео-фимии нет в святцах. А, может, раньше было, ведь их периодически подчищают. А, может, то Феофилия - боголюбивая?
Феоктиста, Я. 31, Н. 9 – Богом созданная (греч.).
Феонилла, О. 29.
Феопистия, С. 20 – Богу верная (греч.).
Феофания, Д. 16 – богоявление (греч.).
Феофила, Д. 28 – боголюбивая (греч.).
Фервуфа, Ап. 4.
Фессалоникия, Н. 7 – из Фессалоник (греч.).
Прошу допомоги:Никонъ у 1778 році міг стати Микитою у 1860 році (93 роки)?
Прошу допомоги:Никонъ у 1778 році міг стати Микитою у 1860 році (93 роки)?
За милу душу! Хрестили Никоном, а це ім'я у 19 ст. помалу виходило з моди, а Микита був досить популярний до поч. 20 ст. А потім і Микити стали "перехрещуватися" - то на Микол, то на Михайлів...
У меня дед. Анатолий, но улица его знала до самой смерти как Володьку. Так что ничего удивительного.
А, например, для греков Приазовья характерно имя Юрий, но во всех МК они записаны Георгиями, а в РС Юриями
У греков всех Георгиос было распространённым именем, но здесь они по старой украинской традиции звались Юрками. Самое смешное, что наши на Кубани где-то в сер. 19-го ст. крещённых Георгиями стали на великорусский манер звать Егорами, позже - Жорками, а про Юрку напрочь забыли. Так что и Георгий, и Юрка воспринимались как греческие имена. Начиная с 1930=х гг. имя Юрий опять вернулось без влияния церкви, т.е. без привязки к Георгию. В апреле 1961 вышла директива всех мальчиков называть в честь Гагарина Юриями. Принудительно назвали и меня, вместо Александра. В это время моя бабуня по какой-то сельской причине поссорилась с кумой через улицу по имени Домка. Баба Домка в отместку назвала Юркой своего кабанчика. В те годы свинство днями ходило по улицам, барложилось в канавах. Вечерами бабка Домка громко звала кабанца по кличке. А традиционно поросят тогда звали Васька и Машка. Бабуне порядком надоело такое издевательство и она через улицу крикнула:"Ви нашо ж порося таким званієм назвали? Шоб нас кажин день дратувать?" - " А Юрка - це гречеське имня! А нашо ви дитину гречеським імням назвали?" - "А Домка хіба не гречеське?!"
До одруження-Агафія, пізніше стала Агрипиною.
Ярематойсамий, начнем с того что греки Приазовья далеко не говорили на элинском наречии. И Георгиоса у них не было после переселения в Приазовье. Скорее всего не было и до переселения у урумов так точно, возможно какие то отголоски были у ромеев, которые говорили на более близком к элинскому. Но в основном все были Юриями, и как следствие они там в одном селе могут быть все Юрьевы. Что правда бесфамильными на момент переселения были именно урумы или как их называют грекотатары, говорящие на тюркизированом диалекте.
Там при переселении были этносы разные, ну а греками записали всех подряд.
Раз были Юрки, раз они были крещёнными, значит, их крестили Георгиями, поскольку РПЦ до последнего времени не крестила ни Юриями, ни Егорами. Егорами, если не ошибаюсь, и сейчас не крестит. А вот старообрядцы Георгия не признают, а только Егория. Как меня крестили -? Георгием, скорее всего. Сейчас Юриями крестит, но считает, что это вариант имени Георгий. Не знаю, как в Приазовье, а на Кубани и Черноморской губ. было несколько греческих церквей, подчиняющихся константинопольскому вселенскому патриарху, там уж точно только Георгиосами крестили. У ассирийцев разных конфессий - Геворгиз.
.................................
Но ведь ромейский яз. есть по сути диалект греческого или язык (наряду с понтийским) греческой группы.
До одруження-Агафія, пізніше стала Агрипиною.
До заміжжя була Гапкою, Гапкою і залишилася до смерті, але якийсь грамотій подумав, що Гапка й Горпина - все одно і записав Агріппіною.
у мене дід згідно МК - Георгій, в радянських документах - Григорій.
У нас таке теж часто трапляється. Мій сусід дід Грицько, брат вищезгадуваного Дьомки-Демида-Дем'яна-Дементія мав двох дітей - син Георгиевич, а старша дочка - Григоровна. Ото такі "совєтські попи" грамотні були - вони думали, що Грицько, Григорій - це сковеркане "Георгій". Або так - моя мама в метриці Григоровна, а дядько - Григорьевич. Сват дідів Грицьків - в одних документах був Лукич, в інших - Лукьянович.... А недавно на таке натрапив - дійсно сміх і гріх - на кладовищі на хресті у однієї бабуньки, яку я ледь-ледь пам'ятаю було написано "Харитина", перегодом дивлюсь - чи то Килина, чи Ульяна. В голові проблиснуло:"Баба й тамечки перейменувалася". Потім вияснилося, що то онуки баб-свах поплутали іменами - яка з них Харитька була, а яка Килька.
у мене дід згідно МК - Георгій, в радянських документах - Григорій.
А у меня и далеко до советских времен писали через раз то Георгий, то Григорий.
Ім'я- Мор/Моря. Його діти отримали прізвище Моренко.
Такой вопрос
Могли ли детей Корнея писать с отчеством Корнилиев?
Во всех ревизиях есть только единственный Корней еще без детей, а через 20 лет в метриках чьи-то дети с отчеством Корнилиев-Корнилиева. Губерния Черниговская.
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >