36

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1891 р.н.,
с.Кам’яний Брід, українець, освіта початкова, без певних занять. Заарештований 10.10.1937 Грушківським РВ НКВС (“вербував населення у секту “Червоний дракон”, поширював чутки про прийдешню війну, про поразку радянської влади, закликав людей не брати в руки зброю”, “свідчив, що його в секту у 1932 році затягнув Ярема Колесник, який помер того ж року, після нього сектою керував Юхим П’янковський, якого у 1933-ому заарештували й вислали з села”). Засуджений 29.10.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9357)

Share

37

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ktaras:

Село Миколаївка, поміщиці титулярної радниці Марії Терентіївни Левицької  http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=5699
(МИКОЛАЇВКА, ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПОВІТ, ХЕРСОНСЬКА ГУБ.)

Share

38

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКИЙ ДАНИЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ, 1896 р.н.,
с.Рівне, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, бухгалтер облторгу. Заарештований 11.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений 1.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 15.02.1957 Кіровоградським облсудом. (П - 3477)

Share

39

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

+ Читати більше

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Іванович.  Син Івана Мусійовича Левицького та У. В. Лазаревич. Народився 1757 р. Військовий канцелярист (1775-1779). Сотник Ліплявської сотні Переяславського полку (1779-1782). Цей уряд успадкував від діда В. Л. Лазаревича, батька Івана, братів Івана та Миколи.

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Костянтинович. - Ліплявський сотенний писар (1707).

ЛЕВИЦЬКИЙ Григорій Панасович. - Син Панаса Федоровича Левицького. Народився 1745 р. Військовий канцелярист (1764—1770). Ліплявський сотенний отаман (1770-1773). Військовий товариш (1773-1782) Переяславського полку. Учасник російсько-турецької війни 1768-1774 pp.

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван. - Значний військовий товариш (1660). Шляхтич. Герб «Рогаль».

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Іванович. -Син Івана Мусійовича Левицького. Ліплявський сотник (1769-1772).

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Мартинович. - Значний військовий товариш Корсунського полку (1660-1666), кандидат на посаду сотника. Шляхтич герба «Рогаль», нащадок мазовецького шляхтича, черкаського старости Андрія (Анджея) Левицького. Мав сина Федора, який перейшов 1674 р. на Лівобережжя і став сотником Кролевецької сотні Ніжинського полку.

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Мусійович. - Син Мусія Костянтиновича Левицького, ніжинського полкового старшини. Ніжинський полковий хорунжий (1725-1736). Сотник Ліплявської сотні Переяславського полку (1752-1769). Переяславський полковий суддя (1769). Брав участь у російсько-турецькій війні 1735-1739 pp., у задніпровських походах 1753, 1755, 1757 рр. Полковий командир. 1772 р. вийшов у відставку в чині полкового судді. Одружений з донькою ліплявського сотника Василя Лазаревича Уляною. Мав трьох синів -Василя, Івана та Миколу, які служили старшинами у ВЗ. Його донька Ірина стала дружиною (1777) В. В. Добронизького. Помер після 1772 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Йосип Костянтинович. - Значний військовий товариш.

ЛЕВИЦЬКИЙ Костянтин. Значний військовий товариш.

ЛЕВИЦЬКИЙ Леонтій. - Шляхтич. Значковий товариш Переяславського полку (1759).

ЛЕВИЦЬКИЙ Матвій Васильович. - Піщанський сотенний писар (1685).

ЛЕВИЦЬКИЙ Микола Іванович. — Син Івана Мусійовича Левицького та У. В. Лазаревич. Народився 1753 р. На військовій службі з 18 грудня 1768 р. Переяславський полковий канцелярист (1768-1771). Значковий товариш Ліплявської сотні (1771-1772). Ліплявський сотник (1772-1777). Брав участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр.: у 1774 р. був у поході у Першій армії.

ЛЕВИЦЬКИЙ [Леоновський] Михайло. - 1747 р. н. Військовий товариш Прилуцького полку (1781). Титулярний радник (1788). Дружина: Стрешенець Марія, донька бунчукового товариша.

ЛЕВИЦЬКИЙ Михайло. 1761 р. н. Значковий товариш Миргородського полку (з 1780).

ЛЕВИЦЬКИЙ Мусій Костянтинович. - Ніжинський полковий хорунжий (1718). Ніжинський полковий осавул (1718-1720;    1734). Ніжинський полковий суддя (1720-1734). Сват В. Л. Лазаревича. Тесть А.    К. Часника (1728).

ЛЕВИЦЬКИЙ Олександр. - Військовий товариш. Жив у Воронежі. Помер до 1748 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Осип. - 1755 р. н. Значковий товариш Миргородського полку (з 1779).

ЛЕВИЦЬКИЙ Панас Мусійович. - Син Мусія Костянтиновича Левицького. Ніжинський сотник (Перша полкова сотня) (1739-1761). Ніжинський полковий осавул (1761-1766). Тесть (по доньці Анастасії) І.І.    Рашевського.

ЛЕВИЦЬКИЙ Панас Федорович. - Син київського сотенного писаря Ф. К. Левицького. На службі з 1741 р. значковим товаришем Кропивнянської сотні Переяславського полку. Сотенний отаман Кропивнянської сотні (1753-1754). Абшитований у 1774 р. полковим осавулом. Мешкав
у Кропивні. Одружений з донькою полкового судді Дмитра Дарагана Дарією (1741 р. н.).

ЛЕВИЦЬКИЙ Петро. Народився 1723 р. Служив у ВЗ військовим товаришем (1761-1763).

ЛЕВИЦЬКИЙ Семен Леонтійович. - Народився 1754 р. Шляхтич. Син значкового товариша. На службі з 1775 р. полковим канцеляристом. Значковий товариш Переяславського полку (з 1780).

ЛЕВИЦЬКИЙ Степан Панасович. - Народився 1746 р. Служив з 1758 р. у ГВК. Військовий канцелярист (з 1759). Ніжинський сотник (Перша полкова сотня) (1761-1770). Бунчуковий товариш (31 березня 1778-1790).

ЛЕВИЦЬКИЙ Стефан Григорович. - Народився 1723 р. Син священика Григорія Федоровича Левицького з с. Новосілки Гоголівської сотні Київського полку. Студент КМА (1743). Значковий товариш (1769). Абшитований значковий товариш (1782) Київського полку. Його донька Гликерія була дружиною священика Матвія Петровича Карпинського.

ЛЕВИЦЬКИЙ Федір Іванович. - Кролевецький сотник Ніжинського полку (1674). Син Івана Мартиновича Левицького. Мешкав у Кролевці. Мав сина Костянтина.

ЛЕВИЦЬКИЙ Федір Костянтинович. - Київський сотенний писар (1701).

ЛЕВИЦЬКИЙ-НІС Кирило Львович [Левкович]. - Народився наприкінці XVII ст. в містечку Маячка, сотенному центрі Полтавського полку. Сотенний старшина Маяцької сотні. Дід відомого художника-портретиста Дмитра Григоровича Левицького (1735-1822).

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share

40

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЮХИМОВИЧ, 1911 р.н.,
м.Кіровоград, українець, письменний, тесля артілі “Червоний виробничник”. Заарештований 5.07.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“провадив антирадянську агітацію поразницького характеру: “Гітлер - культурна людина, тому що забирає те, що йому необхідно: худобу, курей, гусей та подібне”, “Мені байдуже: гітлерівська влада чи якась інша - я робітник і нічого не знаю, для мене все одно”). Засуджений 25.07.1941 Одеським трибуналом військ НКВС до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 25.10.1989 Кіровоградським облсудом. (П - 10491)

Share

41 ( 20-05-2016 09:39:49 змінене Balymba )

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

"17 липня 1768 року превелебний ксьондз Василь Левицький, парох Корницький, їдучи з Шешор зазнав тяжкої пригоди: кінь під ним упав і побившись смертельно за свідченням отриманим від ксьондза Міхала Шешурського, душу свою Богу віддав. Тіло його було запроваджено до церкви пістинської ксьондза Яна Клічевського, а звідти при велелюдній процесії і асистенції, як превелебних ксьондзів-парохів, так і пана старости та великої кількості вродженої шляхти, а також превелебного ксьондза Антона Дашкевича, декана Косівського, до парохіяльної церкви його Корницької було припроваджено. Погреб при Службі Божій, у присутності близько 60 капеланів відспівалисьмо і тіло землі віддали, вічная Єму память.
Ксьондз Миколай Ославський, протодекан Коломийський"
ДАІФО Ф-594, 1, 1 ст. 97.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

42

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Приветствую
Меня зовут Святослав


Я собираю информацию о нашей семье Левицких
Самый старий оригенал о Пра-Прадеде: Левицком Аркаде Иванович
Дворянин из Чернговской губернии Левицкий Аркадий Иванович 1853. (Скан из послучного списка Прилагаю )
https://drive.google.com/file/d/0B5a11i … sp=sharing
Возможно он сын от - Титулярный Советник Иван Иванов Левицкий
(Фонд 133. О1 Д 369. Списки о службе дворян) 


Спасибо 
Святослав




Share

43

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКА-ЯРЕМКО Катерина Олександрівна народилася 1899 р. у с. Суботів Станіславського окр. провінції Східна Галичина Австро-Угорської імперії. Українка, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживала в Харкові. Домогосподарка. У 1923 р. під слідством ДПУ за нелегальний перетин кордону. У 1927 р. під слідством СПВ ДПУ УСРР за зв’язок з колишніми петлюрівцями. Заарештована 9 листопада 1929 р. за к.-р. діяльність, зв’язок з колишніми петлюрівцями (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою судової колегії ОДПУ від 29 січня 1930 р. (статті 5810, 121 КК РСФРР) позбавлена волі в концтаборі на 5 років. Після звільнення працювала у Чорнорудецькому бурякорадгоспі в Київській обл. За ухвалою трійки УНКВС по Київській обл. від 14 січня 1938 р. позбавлена волі у ВТТ на 10 років. Термін покарання відбувала в Архангельській обл. У 1941 р. звільнена з-під варти і проживала в м. Архангельськ. У 1942—1961 рр. чотири рази була засуджена за кримінальними статтями до різних термінів позбавлення волі в загальних місцях ув’язнення. Під вартою перебувала майже 8 років. На 1965 р. проживала у м. Львів. Реабілітована 26 березня 1965 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Іларій Никанорович (Никонович) народився 1910р. у м. Томашпіль Ямпільського пов. Подільської губ. Українець, із священнослужителів, освіта початкова, поза-парт. Проживав у Харкові. Чорнороб на будівництві клубу «Автодор». Заарештований 23 лютого 1931р. Славутським прикордонним загоном ДПУ за нелегальний перетин рад. кордону до Польщі та в зворотньому напрямку з метою шпигунства (статті 546, 80 КК УСРР). У травні 1931 р. етапований до Харкова в розпорядження Харківського оперсектора ДПУ і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 17 серпня 1931 р. позбавлений волі в концтаборі на 5 років. Реабілітований 1 вересня 1989 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Павло Ілліч народився у м. Рильськ Рильського пов. Курської губ., дата народження невідома. Національність невідома, з потомствених громадян, освіта і партійність невідомі. Проживав у м. Рильськ Курської губ. Торговець. Заарештований 29 грудня 1918 р. на ст. Краматорська Донецької залізниці в Катеринославській губ. під час переїзду до Ростова-на-Дону як соціально чужий елемент і президією слідчої комісії Краматорської ЧК [2 січня 1919 р.] винесено ухвалу про розстріл. Розстріляний 2 січня 1919 р. у м. Краматорськ. Реабілітований 18 січня 1996 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Петро Павлович народився 1895 р. у м. Рильськ Рильського пов. Курської губ. Національність невідома, з потомствених громадян, освіта незакінчена вища, партійність невідома. Проживав у м. Рильськ Курської губ. Без певних занять, до революції студент Московського університету. Заарештований 29 грудня 1918 р. на ст. Краматорська Донецької залізниці в Катеринославській губ. під час переїзду до Ростова-на-Дону як соціально чужий елемент і президією слідчої комісії Краматорської ЧК [2 січня 1919 р.] винесено ухвалу про розстріл. Розстріляний 2 січня 1919 р. у м. Краматорськ. Реабілітований 18 січня 1996 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Федір Гаврилович народився 1903 р. у с. Михайлівка Брацлавського пов. Подільської губ. Українець, із священнослужителів, позапарт. Проживав у м. Люботин Харківської приміської зони. Діловод 174-го окремого загону воєнізованої охорони ст. Нова Баварія Півд. залізниці. Заарештований 13 січня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), 21 травня 1931р. звільнений під підписку про невиїзд, справу закрито міжрайпрокурором 5 липня 1931 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР). Розстріляний 5 листопада 1938 р. у Харкові за ухвалою особливої трійки УНКВС по Харківській області від 1 листопада 1938 р. (статті 546, 5410 ч. 1 КК УРСР). Реабілітований 1 квітня 1988 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Share

44

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Здравствуйте. Имею предков - Левицких из с.Васильков. С архивами ещё не работала, поэтому далее начала 20-го века ничего о них не знаю.

Из известных имен :
Наум
Исаак
Фира


Буду благодарна.

Share

45

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Між тим, ніжинська грецька община відзначалася певною мобільністю, а її члени мали можливість переходити до інших станів. Уже з перших років існування Української козацької держави деякі представники грецької общини були вписані до козацьких реєстрів і у такий спосіб увійшли до складу козацької старшини. Така метаморфоза трапилася, зокрема, з родиною Левицьких. При укладанні дворянських родовідних списків наприкінці XVIII ст. її члени у «сказці» про своє походження вказали, що перший представник роду Костянтин був «грецьким уродженцем» і мешкав у Ніжині. Його син Мойсей Костянтинович Левицький у 1711 р обійняв уряд Ніжинського полкового хорунжого, а упродовж 1718 – 1734 рр. виконував обов’язки полкового осавула і одночасно полкового судді. Під час свого перебування на цих посадах він відзначався достатньо активною військово-політичною та адміністративно-господарською діяльністю. Так, 28 травня і 3 червня 1729 р. М. Левицький видав ордери до значкового товариша С. Костенецького з наказом прибути до Ніжина для виконання доручень полкової адміністрації. Проте 8 червня С. Костенецький звернувся зі скаргою до гетьмана Д. Апостола. Він указав, що осавул начебто прагнув перешкодити поїздці до Гданська для продажу волів і в такий спосіб прагнув завдати збитків його господарству. Відтак 9 червня гетьман видав універсал, згідно з яким М. Левицькому заборонялося перешкоджати С. Костенецькому у його поїздці до Гданська. Після повернення значкового товариша осавул мав право залучати його, як і зазвичай, до виконання доручень у Ніжинському полку. Під час війни «за польську спадщину» 1733 – 1735 рр. М. Левицький займався питанням мобілізації козаків полку до військового походу. Зокрема, 8 жовтня 1733 р. осавул надіслав до гетьмана Д. Апостола рапорт, в якому рекомендував призначити керівником команди козаків полку сотника Першої полкової сотні Є. Тарасевича, а командиром козаків засеймських сотень – новомлинського сотника І. Шишкевича.
Сам же він висловив готовність виступити в похід одразу ж після отримання відповідної вказівки. До рангових володінь М. Левицького під час його перебування на посаді полкового хорунжого належало с. Іллінці у Веркіївській сотні. Після отримання уряду полкового осавула 1 листопада 1720 р. на підставі листа ніжинського полковника П. Толстого йому було надано у Другій полковій сотні у власність с. Пашківку, котре раніше перебувало у складі рангових володінь ніжинських полковників, а згодом належало полковому писарю І. Кужчичу. 19 серпня 1722 р. полковник надав М. Левицькому «до ласки войсковой» Синяківський млин на р. Кропивній з навколишніми угіддями і дозволив отримувати з нього прибутки. Також він деякий час володів у Другій полковій сотні с. Кропивним, котре належало до рангових маєтностей ніжинських полкових писарів. На момент проведення Генерального слідства про маєтності 1729 – 1730 рр. с. Кропивне було повернуте до складу рангових маєтностей полкових писарів, а статус с. Пашківка залишався невизначеним. Відтак за даними ревізії Ніжинського полку 1736 р. у підданстві М. Левицького перебувало лише 10 підсусідків у Другій полковій сотні. Крім того, М. Левицький під час перебування на уряді полкового осавула у 1732 р. за виконання своїх посадових обов’язків одержав у якості винагороди 50 крб. В атестаті Івана Костянтиновича Левицького були наведені відомості про те, що він розпочав військову службу під час Північної війни у 1702 р. Зокрема, він брав участь у боях під Нарвою, у 1704 р. перебував в експедиційному корпусі в Польщі, де взяв участь у численних баталіях, а в 1706 р. входив до команди під керівництвом Д. Апостола. У 1709 р. І. Левицький брав участь у Полтавській битві, під час якої отримав поранення. Згодом за наказом гетьмана І. Скоропадського І. Левицький виїхав з листами до російського посла при дворі польського короля Августа ІІ князя Г. Долгорукого, а звідти за дорученням посла І. Левицький відправився до російського резидента у Сілезії. У 1712 р. він узяв участь у Прутському поході22. У 1718 р. І. Левицький отримав посаду полкового хорунжого і виконував службові обов’язки до 1738 р. У 1723 р. він був призначеним одним з керівників команди козаків, відряджених на канальні роботи до Ладоги. У травні 1724 р. хорунжий з командою козаків полку брав участь у Перському поході. У реєстрі старшини, укладеному наступного року, було вказано, що І. Левицький перебуває поблизу фортеці Святого Хреста. Під час війни «за польську спадщину» у 1734 р. хорунжий брав участь у поході до кордонів Польщі у складі війська генерала Вейсбаха. Під час російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. він брав участь у Кримському поході 1736 р. під командуванням генерального хорунжого Я. Горленка. Наступного року І. Левицький був виряджений у похід до Очакова, у 1738 р. – до Дніпра, а в 1739 р. – під Хотин. Щодо адміністративної діяльності хорунжого, то він згадувався серед посадових осіб полку, які восени 1732 р. розслідували справу про чаклунство. Серед його підданих у 1736 і 1737 рр. фігурували лише 4 підсусідки в Ніжині. Після виходу у відставку 28 лютого 1743 р. І. Левицький отримав атестат, в якому було вказано, що він перебував на посаді полкового хорунжого з 1718 р. Оскільки хорунжий не володів жодними маєтностями, то він мав право на грошове утримання, але лише з 1732 р. отримував щорічну платню в розмірі 40 крб. на рік. Через постійну участь у численних військових походах він зубожів і заборгував значні кошти. До того ж, майно І. Левицького перебувало в заставі. Зважаючи на довготривалу службу урядовця в козацькому війську, представники старшини полку, які підписали цей атестат, визнали, що він гідний нагородження маєтностями. Відтак, ознайомившись з документом, голова Правління гетьманського уряду генерал-лейтенант І. Бібіков передав йому у власність 17 селянських дворів. Син полкового осавула Опанас Мойсейович Левицький розпочав військову службу на посаді канцеляриста Генеральної військової канцелярії. На уряді сотника Першої полкової сотні він перебував з 23 лютого 1739 р. до 13 жовтня 1761 р32. Під час свого урядування О. Левицький у 1744 р. брав участь в урочистій зустрічі імператриці Єлизавети Петрівни, яка здійснювала поїздку до Лівобережної України, поблизу с. Комарівка Першої полкової сотні. 23 лютого 1750 р. він був присутнім на військовій раді у Глухові, під час якої був обраний гетьман К. Розумовський. За даними ревізії Ніжинського полку 1747 р., сотнику належали 2 двори у Ніжині та с. Талалаївка, а також шинковий двір у с. Воловиця Першої полкової сотні. У його підданстві перебували 5 підсусідків у с. Талалаївка. Його син Степан народився у 1746 р., розпочав службу в Генеральній військовій канцелярії у 1758 р., наступного року отримав посаду канцеляриста, а вже 8 жовтня 1761 р. обійняв уряд сотника Першої полкової сотні. 31 березня 1770 р. він отримав чин бунчукового товариша і перебував на військовій службі принаймні до 1790 р36. У 1767 р. сотник у складі шляхетства Ніжинського і Батуринського повітів брав участь у виборах до Комісії по створенню проекту Нового Уложення. Проте він разом з деякими представниками місцевої шляхти виступив проти повторного голосування, під час якого був обраний депутат Г. Долинський. 2 травня незгодні депутати подали протест на ім’я ніжинського полковника П. Розумовського, в якому вказали на незаконність цих виборів. Водночас вони поскаржилися на предводителя дворянства повіту І. Тернавіота, котрий фактично санкціонував проведення повторних виборів. 3 червня ці представники шляхетства подали рапорт графу П. Рум’янцеву, в якому висловили протест проти результатів повторного голосування і незгоду зі змістом наказу Г. Долинському, особливо з пунктом, який містив вимогу відновити гетьманство. Зрештою, ці депутати попросили П. Рум’янцева сприяти визнанню депутатом до Законодавчої Комісії Л. Селецького, котрий був обраний під час першого голосування, і відправити його з наказом, який виявився практично ідентичним з наказом шляхетства Чернігівського повіту і не містив пропозиції щодо обрання гетьмана. С. Левицький був залучений до боротьби з епідемією чуми, яка охопила територію Гетьманщини на початку 1770-х рр. Зокрема, у березні 1773 р. він надіслав рапорт про виконання указів Малоросійської колегії щодо боротьби з «моровицею»38. У 1779 р. С. Левицький був обраний підсудком, а в 1781 р. – земським суддею Ніжинського повіту. За даними Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 рр., йому належали 15 дворів у с. Талалаївка. Згодом він мав у власності двір у Ніжині та 2 двори у с. Комарівка Першої полкової сотні. За даними ревізії 1782 р., у с. Талалаївка та х. Лустовому йому належали 211 підданих42. У 1790 р. у цих же маєтностях проживали 157 підданих С. Левицького. Після остаточної інкорпорації Української козацької держави до складу Російської імперії наприкінці XVIII ст. рід Левицьких був унесений до І частини дворянської родовідної книги Чернігівського намісництва43. Зокрема, С. Левицький у цей період мешкав у Ніжині і згадувався у списку дворян Ніжинського повіту. Оскільки він не був одружений, то скоріше за все  на початку ХІХ ст. ця гілка роду Левицьких припинила своє існування.

Сергій Токарєв . Греки у складі козацької старшини ніжинського полку.
Сіверянський літопис № 2, 2015 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share

46

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Левицький Петро Олексійович – підполковник у відставці (65 років), дворянин, помер 14 квітня 1914 р. (від склерозу серця), похований на старому міському кладовищі. Сини – Борис (студент), Олександр (підпоручик 167-го Острозького піхотного полку), Валеріан (поручик 167-го Острозького полку)


Офіцери колишньої російської імператорської армії, поховані у Чернігові (1900–1918 рр.)
Сіверянський літопис № 3, 2011 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share

47

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

https://i.mycdn.me/image?t=3&bid=834686842520&id=772499016856&plc=WEB&tkn=*kgsdscnswilEvpQtz3QlRI9hGr0
У моей двоюродной сестрички дедушка Владимир Николаевич Левитский. Проживал в Болграде, Одесской обл.
Поздновато я информацию о проекте увидела....Или ещё не поздно?

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,
Thanks: Алена1

Share

48 ( 02-12-2016 15:22:32 змінене notizia )

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКА Дапиїла Миколаївна, 1910 р. н., м. Львів, полька, освіта середня. Проживала в с. Пороги Богородчанського району. Заарештована 28.04.1940. Звинувачення: переховувала офіцерів польської армії, проводила антирадянську агітацію. Станіславським обласним судом 28.06.1940 засуджена на 3,5 року позбавлення волі та 2 роки пораження в правах. Реабілітована 04.03.1942. (807 П).

ЛЕВИЦЬКА Людмила Спирідонівна, 1893 р. н., м. Галич, українка, освіта неповна середня. Проживала в с. Бобрівники Монастириського району Тернопільської області, селянка. Заарештована 08.12.1948. Звинувачення: зв’язкова станичної ОУН, поширювала націоналістичну літературу. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.04.1949 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 30.12.1993. (13139 П).

ЛЕВИЦЬКА Марія Григорівна, 1925 р. н., с. Стриганці Тисменицького району, українка, освіта неповна середня. Проживала в с. Стриганці, селянка. Заарештована 28.12.1944. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Тамара, станична ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 22.03.1945 засуджена на 15 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітована 20.09.1991.    (6000 П).

ЛЕВИЦЬКА Марія Михайлівна, 1927 р. н., с. Лука Калуського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Лука, селянка. Заарештована 07.09.1948. Звинувачення: матеріально допомагала ОУН, виготовила синьо-жовтий прапор. Особливою нарадою при МДБ СРСР 27.11.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 04.12.1991.    (10619 П).

ЛЕВИЦЬКА Ольга Миколаївна, 1922 р. н., . Серафинці Городенківського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Серафинці, селянка. Заарештована 03.03.1946. Звинувачення: член )УН, псевдо — Чорнобрива, збирала продукти для 'ПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах, реабілітована 06.09.1991. (5920 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Адам Корольович, 1910 р. н., Журів Рогатинського району, поляк, малописьменний. Проживав у с. Журів, селянин. Заарештований 27.09.1940. Звинувачення: член польської націоналістичної організації. Станіславським областим судом 10.03.1941 засуджений до розстрілу з конфіскацією майна, місце поховання невідоме. Реабілітований 25.06.1991. (6646 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Васильович, 1895 р. н., Космач Косівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Космач, селянин. Заарештований 25.01.1950. Звинувачення: переховував во-:ів УПА, збирав для них продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області '.05.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі, загинув 22.11.1955 в ув’язненні, місце поховання відоме. Реабілітований 13.02.1992. (7815 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Дмитрович, 1908 р. н., Стрільче Городенківського району, українець, ос-га початкова. Рядовий 119-го ЗСП 39-ї ЗСД. Заарештований 15.09.1944. Звинувачення: член ОУН. особливою нарадою при НКВС СРСР 07.07.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 13.01.1993. (10582 П).

ЛЕВИЦЬКИИ Василь Михайлович, 1905 р. н., с. Драгасимів Снятинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Драгасимів, селянин. Заарештований 23.12.1940. Звинувачення: член ОУН. Військовим трибуналом 12-ї армії Київського ОВО 13.03.1941 засуджений на 8 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув в ув’язненні, дата смерті й місце поховання невідомі. Реабілітований 17.03.1994. (13784 II).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Михайлович, 1924 р. п., с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 18.10.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотня Чорноти), псевдо — Остап. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області21.01.1947    засуджений на 20 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований20.02.1992.    (7973 ТІ).

ЛЕВИЦЬКИИ Володимир Іванович, 1926 р. н., с. Вааочин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 05.03.1946. Звинувачення: вояк УПА, псевдо — Байда. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 23.09.1991. (5993 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Зіновій Євстахійович, 1928 р. н., с. Чукалівка Тисменицького району, українець, освіта середня. Проживав у м. Львів, учень Львівської художньої школи. Заарештований 16.06.1948. Звинувачення: член ОУН, псевдо—Ярослав, інформатор надрайонного проводу ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 11.12.1948 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 17.08.1992. (9509 П).

ЛЕВИЦЬКА Ольга Миколаївна, 1922 р. н., с. Серафинці Городенківського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Серафинці, селянка. Заарештована 03.03.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чорнобрива, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах. Реабілітована 06.09.1991. (5920 П).

ЛЕВИЦЬКА Параска Антонівна, 1931 р. н., м. Коломия, українка, освіта неповна середня. Проживала в м. Коломия, учениця фельдшерської школи. Заарештована 13.05.1949. Звинувачення: член молодіжної ОУН «Воля чи смерть», псевдо — Хмара. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.06.1949 засуджена на 25 років позбавлення волі. Реабілітована 30.12.1991. (6709 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Адам Корольович, 1910 р. н., с. Журів Рогатинського району, поляк, малописьменний. Проживав у с. Журів, селянин. Заарештований 27.09.1940. Звинувачення: член польської націоналістичної організації. Станіславським обласним судом 10.03.1941 засуджений до розстрілу з конфіскацією майна, місце поховання невідоме. Реабілітований 25.06.1991. (6646 П).

ЛЕВИЦЬКИИ Андрій Михайлович, 1908 р. н., с. Ліски Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Ліски, селянин. Заарештований 20.08.1940. Звинувачення: член ФНС. Станіславським обласним судом 26.12.1940 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах. Загинув у 1946 році в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 27.08.1951. (3209 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Васильович, 1895 р. н.. с. Космач Косівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Космач, селянин. Заарештований 25.01.1950. Звинувачення: переховував вояків УПА, збирав для них продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 19.05.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі. Загинув 22.11.1955 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 13.02.1992. (7815 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Дмитрович, 1908 р. н., с. Стрільче Городенківського району, українець, освіта початкова. Рядовий 119-го ЗСП 39-ї ЗСД. Заарештований 15.09.1944. Звинувачення: член ОУН. Особливою нарадою при НКВС СРСР 07.07.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 13.01.1993. (10582 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Іванович, 1908 р. н., с. Красна Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Красна, селянин. Заарештований 14.08.1947. Звинувачення: допомагав воякам УПА продуктами. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 09.09.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 11.06.1992. (12664 11).   

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Іванович, 1927 р. н., с. Пилипи Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 02.01.1946. Звинувачення: член ОУН, вояк УПА, псевдо — Максим, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 13.03.1946 засуджений на 20 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 03.03.1992. (7678 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Йосипович, 1918 р. и.. м. Коломия, українець, освіта початкова. Рядовий 29-го АТП. Заарештований 08.08.1941. Звинувачення: проводив антирадянську пропаганду. Військовим трибуналом Ленінградського військового округу 01.09.1941 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 12.09.1994. (16189 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Михайлович, 1905 р. н., с. Драгасимів Снятинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Драгасимів, селянин. Заарештований 23.12.1940. Звинувачення: член ОУН. Військовим трибуналом 12-ї армії Київського ОВО 13.03.1941 засуджений на 8 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув в ув’язненні, дата смерті й місце поховання невідомі. Реабілітований 17.03.1994. (13784 її).

ЛЕВИЦЬКИЙ Василь Михайлович, 1924 р. н., с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 18.10.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотня Чорноти), псевдо — Остап. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.01.1947 засуджений на 20 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 20.02.1992. (7973 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Володимир Іванович, 1926 р. н„ с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 05.03.1946. Звинувачення: вояк УПА, псевдо — Байда. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 23.09.1991. (5993 П).

ЛЕВИЦЬКИИ Зіновій Євстахійович, 1928 р. н., с. Чукалівка Тисменицького району, українець, освіта середня. Проживав у м. Львів, учень Львівської художньої школи. Заарештований 16.06.1948. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Ярослав, інформатор надрайонного проводу ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 11.12.1948 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 17.08.1992. (9509 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Васильович, 1884 р. н., с. Красна Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Красна, селянин. Заарештований 11.08.1947. Звинувачення: допомагав воякам УПА продуктами. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 09.09.1947 засуджений на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Загинув 22.03.1954 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 07.06.1993. (12664 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Йосипович, 1928 р. н., с. Комарів Галицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 15.09.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотня Грози), псевдо — Луговий. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 13.08.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 09.12.1991. (7308 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Михайлович, 1907 р. н., с. Парище Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Парище, селянин. Заарештований 13.07.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Верба, господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом 23-ї механізованої дивізії 02.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 10.10.1994. (14329 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Кароль Йосипович, 1900 р. я., с. Крихівці Івано-Франківської міськради, поляк, освіта неповна середня. Проживав у м. Івано-Франківськ, працівник Укрторгміськконтори. Заарештований 31.12.1940. Звинувачення: член польської повстанської організації. Військовим трибуналом 12-ї армії Київського ОВО 06.03.1941 засуджений на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 14.02.1995. (14666 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Корнило Володимирович, 1919 р. н., с. Велика Плавуча Козівського району Тернопільської області, українець, освіта середня. Проживав у с. Боднарів Калуського району, вчитель. Заарештований 29.01.1941. Звинувачення: вивчав літературу антирадянського змісту. Військовим трибуналом військ 12-ї армії Київського ОВО 24.04.1941 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.08.1991. (6501 П).

ЛЕВИЦЬКИИ Микола Ілліч, 1890 р. н., с. Лука Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Лука, селянин. Заарештований 10.03.1946. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 20.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 29.02.1948 в тюрмі (м. Золочів Львівської області), місце поховання невідоме. Реабілітований 02.08.1993. (12120 II).

ЛЕВИЦЬКИЙ Микола Йосипович, 1921 р. н., с. Комарів Галицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 15.09.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотні Грози, Крамаренка, курінь Чорного, 1946), псевдо — Рогоза. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 29.11.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 26.10.1993. (13587 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Микола Микитович, 1891 р. н., с. Шепіт Косівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Шепіт, селянин. Заарештований 20.03.1946. Звинувачення: заготовляв продукти для УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 09.08.1947 засуджений на 8 років позбавлення волі. Реабілітований 21.03.1975. (7897 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Михайло Іванович, 1902 р. н., с. Глинки Надвірнянського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Глинки, секретар сільради. Заарештований 12.05.1946. Звинувачення: переховував вояків УПА та постачав їм продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 30.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 09.10.1991. (11491).

ЛЕВИЦЬКИИ Михайло Микитович, 1928 р. н., с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 11.03.1946. Звинувачення: вояк УПА (1946). Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 23.09.1991. (5993 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Михайло Юрійович, 1907 р. н., с. Глинки Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Глинки, селянин. Заарештований 08.05.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Непорадний, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 28.07.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 26.12.1994. (14843 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Юзеф Карлович, 1899 р. н., с-ще Східниця Львівської області, поляк, освіта неповна середня. Проживав у м. Івано-Франківськ, директор млина № 4. Заарештований 15.01.1945. Звинувачення: член організації АК. Військовим трибуналом військ МВС Львівської області 10.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 11.03.1992. (7807 П).

ЛЕВИЦЬКИЙ Ярослав Миколайович, 1925 р. н., с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Васючин, селянин. Заарештований 29.01.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чорліс, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.10.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 04.11.1991. (6381 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Thanks: Алена1

Share

49 ( 09-04-2017 10:38:00 змінене kbg_dnepr )

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

див. також Лівицький http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 45#p133245

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

50

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Левицкий Федор Васильевич, потомственный почетный гражданин, и.о. судебного пристава Ел Съезда мировых судей. Проживал в Новоукраинке.

Весь Елисаветград, 1888. – С. 20.


 

Share

51

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Левицкий Евгений Григорьевич, коллежский регистратор, частный поверенный при Ел Съезде
мировых судей.

Весь Елисаветград, 1888. – С. 20.


 

Share

52

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКА Ганна Петрівна, 1913 р. народження, с. Ліски Київської області, українка, із селян, освічена. Проживала у с. Новокиївка Снігурівського району Миколаївської області. Колгоспниця. Заарештована 06.12.1944 р. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 24.11.1945 р. засуджена до 3 років виселення. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1945 р.

ЛЕВИЦЬКА Лукерія Євменівна, 1875 р. народження, с. Кам’яна Балка Первомайського району Миколаївської області, українка, із селян, неосвічена. Проживала на х. Графти Доманівського району Одеської області. Домогосподарка. Заарештована 05.08.1941 р. Відомості про винесення вироку відсутні. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1997 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Антон Семенович, 1876 р. народження, с. Врадіївка Врадіївського району, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Новоолексіївка Врадіївського району. Безробітний. Заарештований 05.10.1930 р. Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 18.02.1931 р. засуджений до виселення у Північний край строком на 3 роки. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Григорій Кирилович, 1894 р. народження, с. Плоске Савранського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Бурилове Кривоозерського району  Одеської області. Місце роботи невідомо. Заарештований 24.04.1948 року. Вироком  Одеського обласного суду від 28.04.1948 року засуджений до 25 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1992 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Григорій Кирилович, 1896 р. народження, с. Плоске Савранського району Одеської області, українець. із селян, освіта середня. Проживав у с. Бурилове Кривоозерського району Одеської області. Вчитель у школі. Заарештований 04.07.1938 року. Вироком Одеського обласного суду від 19.12.1939 року засуджений до 5 років ув’язнення у ВТТ з поразкою в правах строком на 3 роки. Вироком Верховного Суду УРСР від 05.02.1940 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1991 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Дмитро Йосипович, 1898 р. народження, с. Врадіївка Врадіївського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Сирове Врадіївського району Одеської області. Колгоспник. Заарештований 14.03.1938 року. Постановою Трійки при УНКВС Одеської області від 31.03.1938 року засуджений до розстрілу. Страчений 07.04.1938 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1963 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Дмитрович, 1878 р. народження, х. Червоний Пошок Баштанського району Миколаївського округу, українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Червоний Пошок Баштанського району Миколаївського окру-
гу. Хлібороб. Заарештований 02.11.1929 року. Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 18.01.1930 року засуджений до 5 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Микола Григорійович, 1898 р. народження, с. Новоолександрівка Братського району Одеської області, поляк, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Новоолександрівка Братського району Одеської області. Хлібороб. Заарештований 13.10.1937 року. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 16.01.1938 р. засуджений до 10 років ув’язнення у ВТТ. Покарання відбував у Картабі НКВС СРСР. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Опанас Данилович, 1911 р. народження, с. Стара Ушиця Кам’янець-Подільської області, українець, із селян, освічений. Проживав у с. Миколаївка Снігурівського району Миколаївської області. Військовослужбовець. Заарештований 05.11.1941 р. Вироком Військового трибуналу військового з’єднання від 26.11.1941 року засуджений до розстрілу. Страчений 29.11.1941 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1991 р.

Share

53

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИТСКИЙ Григорий Андреевич, ботаник, цитолог, доктор сельхознаук и биологических наук. В 1925 из Киева приехал в Детское Село Ленинградской обл., где заведовал лабораторией цитологии Всемирного института растениеводства (ВИР). Арестован в конце января 1933. Содержался на Шпалерной, заболел, переведен в тюремную больницу в Кресты. Вместе с ним арестованы работники Детскосельской опытной станции ВИР: Писарев В.Е,, Голубев, Чинго-Чингос К.М. Осужден на ссылку. Было разрешено в ссылку добираться самостоятельно. Ехал до Ачинска в мягком вагоне. Ссылку отбывал в Бирилюсском р-не КК. За него хлопотали Мёллер Г.Д., Костов Д., Вавилов Н.И., Мейстер Г.К. Осенью 1933 ему разрешили уехать в Саратов, где он начал работать на сельхозстанции. В начале 1934 вернулся в Детское Село на ту же должность. 28.12.1956 реабилитирован городским судом Ленинграда по этому делу. В 1934 стал доктором сельхознаук и доктором биологических наук. В 1937 у него произведен обыск, арестован на сутки. С 29.03.1938 член-корреспондент АН ССР. 28.6.1941 снова арестован. С ним арестованы Ковалева Н.В., Мальцева А.И., Флаксберг К.А. Поездом вывезен в Златоуст. Умер в тюрьме в 20.05.1942 (от старости). 17.12.1955 реабилитирован прокуратурой Ленинграда. В "Правде" 14.06.1945 были напечатаны списки награжденных работников Академии. Среди награжденных орденом Трудового Красного Знамени значился Левитский Г.А. Жена ЛЕВИТСКАЯ-КУЗЬМИНА была арестована, осуждена. Умерла в заключении (справка от 31.03.1953).

ЛЕВИТСКИЙ Иван Григорьевич, 1927 г.р., русский, сын Левитского Г.А.(1878 г.р., цитолога, член-корреспондента АН СССР. С 1932 зав. кафедрой морфологии и систематики растений Киевского института народного хозяйства (1920-1925) и лабораторией цитологии Всесоюзного института растиениводства (ВИРе), руководимого Вавиловым (1925-1941), репрессирован). В 1945-1948 окончил Даугавпилсский техникум ж/д транспорта. Студент Ленинградского института инженеров ж/д транспорта, 25.02.1950 арестован, 10.05.1950 линейным судом Ленинградской ж/д по ст. 58-10 ч. 2 УК осужден на 10 лет + 3 п/п. Отбывал срок в Норильлаге с 1950 по 1955, досрочно освобожден 28.02.1955. До 17.07.1956 работал слесарем-электриком экскаваторного цеха рудника "Угольный ручей". Работал в Норильске до 02.09.1961. Реабилитирован.

ЛЕВИЦКАЯ Мария Николаевна, 1909 г.р., уроженец и житель с. Магдалинка Подволочисского р-на Тернопольской обл. 17.04.1946 арестована. 12.06.1946 ВТ Тернопольской обл. по ст. 54-1а, 11 УК УССР осуждена на 10 лет. 11.05.1955 освободилась из ИТЛ Иркутской обл. Ссылка в Красноярск. 04.04.1956 освобождена. 19.02.1992 реабилитирована прокуратурой Тернопольской обл. В 1992 проживала в Красноярске.

ЛЕВИЦКАЯ Прасковья Васильевна. Род. в 1921 в с. Переясловка Хабаровского края. Русская, образование неполное среднее. Из служащих. Беспартийная.Проживала в с. Нижний Ингаш КК на иждивении мужа-военнослужащего. Осуждена 11.01.1942 ВТ КЖД по Указу 06.07.1941 на 3 года ИТЛ. Реабилитирована 10.12.1990 крайсудом КК (П-18108).

ЛЕВИЦКИЙ, арестован на станции Ужур КК на квартире Назарова С.К.

ЛЕВИЦКИЙ Алексей, 1910 г.р., свободно владел японским и китайским языками, отец служил в армии Колчака у генерала Ханжина, бежал в Манчжурию, затем в Японию. В конце 30-х семья переселилась в Харбин). В августе 1945 при вступлении Красной армии в Харбин им было предложено возвратиться в Союз. Все были арестованы после пересечения границы. Осужден на 25 лет как сын контрреволюционера. В 1953 за участие в забастовке с небольшой партией заключенных направлен в Краснопресненскую тюрьму. Человек необычайной эрудиции.

ЛЕВИЦКИЙ Андрей Демьянович. Род. 26.08.1883 в с. Добрянка Одесского округа Херсонской губ. Русский, малограмотный. Из крестьян, беспартийный. Проживал в с. Заозерное Рыбинского р-на КК. Крупчатник на мельнице. Арестован 17.01.1938. Обвинение по ст. 58-10 ч. 1 УК РСФСР. Дело прекращено 26.09.1939 прокуратурой КК по реабилитирующим обстоятельствам, освобожден из-под стражи немедленно. (П-34)

ЛЕВИЦКИЙ Андрей Семенович, крестьянин из Богучанского р-на. В 1931 арестован за несдачу зерна государству. Вернулся домой через 2 года. Участник отечественной войны.

ЛЕВИЦКИЙ Василий Степанович, крестьянин из Богучанского р-на КК. В 1931 г. арестован за несдачу зерна государству. Вернулся домой через 2 года.

ЛЕВИЦКИЙ Иван Сергеевич. Род. в 1912 в д. Петропавловка Ирбейской вол. Канского уезда Енисейской губ. Русский, образование начальное. Проживал на станции Иланская КЖД. Работал токарем в паровозном депо. Арестован 17.01.1938 по делу Бойко Е.П. (3 чел.). Обвинение в КРО, вредительстве. Осужден 09.03.1938 тройкой УНКВД КК на 8 лет ИТЛ. Реабилитирован 01.11.1958 Красноярским крайсудом (П-10227).

ЛЕВИЦКИЙ Константин Семенович. Род. в 1904 в Волынской губ. Украинец, образование неполное среднее. Из крестьян-батраков. Проживал в г. Красноярске. Пом. счетовода кирпичного завода Красмашстроя. Арестован 16.08.1937. Обвинение в КРА. Приговорен 18.10.1937 комиссией НКВД и прокурором СССР к ВМН. Расстрелян 03.11.1937 в г. Красноярске. Реабилитирован 06.11.1989 прокуратурой КК (П-17250).

ЛЕВИЦКИЙ Михаил Яковлевич. Род. в 1877 в д. Женишковцы Подольской губ. Украинец, грамотный. Из крестьян-кулаков, беспартийный. В 1930 раскулачен, выслан в Артемовский р-н ЗСК. Ссыльный в пос. Усть-Можарка. Работал столяром в неуставной кулацкой артели. Арестован 21.10.1937 по делу Стешенко К.К. (28 чел.) № 06966, содержался в Минусинской тюрьме. Обвинение - КРО. Приговорен 12.11.1937 тройкой УНКВД КК к ВМН. Расстрелян 16.11.1937 в г. Минусинске в 23 часа. Реабилитирован. 29.09.1956 Красноярским крайсудом. Арх. № дела П-5094.
-Калюга Дмитрий. Ученик 11а класса Курагинской школы № 1, КК. Колокол памяти стучит в мое сердце, руководитель Калюга А.Е., Курагино, 2006. Конкурсная работа на Всероссийском конкурсе исторических работ старшеклассников «Человек в истории. Россия - ХХ век», (с).
-Архив Красноярского крайсуда, реабилитационные постановления, 1956, т.2, № 185.
-Архив РУ ФСБ КК, Дело с копиями актов о приведении в исполнение решений судебных и внесудебных органов о расстреле, т. 3, с. 69; Протоколы заседаний тройки УНКВД КК.
-Книга памяти жертв политических репрессий Красноярского края, т. 5, (Л-М), Красноярск, 2007, с. 68, (б).

ЛЕВИЦКИЙ Пантелеймон Владимирович. Род. в 1907. Уроженец и житель д. Богословка Перовской вол. Канского уезда Енисейской губ. Малограмотный. Из крестьян. Занимался хлебопашеством. Арестован 06.07.1928. Обвинение в КРА. Дело прекращено 13.06.1928 Красноярским окротделом ОГПУ по реабилитирующим обстоятельствам (ст. 202 п.2 УПК). (П-5896).

ЛЕВИЦКИЙ Станислав Валентинович. Род. 16.05.1892 в с. Литин Винницкого уезда Киевской губ. Украинец, неграмотный. Из крестьян, беспартийный. В 1930 раскулачен, выслан. Ссыльный в Игарке. Кузнец мехкузницы лесокомбината. Арестован 07.12.1938. Обвинение по ст. 58-10 ч. 1 УК РСФСР. Дело прекращено 30.12.1939 прокуратурой КК по реабилитирующим обстоятельствам, освобожден из-под стражи. (П-3213).

ЛЕВИЦКИЙ Федор Давыдович. Род. в 1911 в Житомирском уезде Киевской губ. Проживал в г. Красноярске. Путевой обходчик 4 дистанции службы пути. Арестован 20.02.1938. Обвинение в АСА. Осужден 23.05.1938 комиссией НКВД и прокурором СССР на 10 лет ИТЛ. Реабилитирован 17.09.1959 СК ВС РСФСР (П-11223).

ЛЕВИЦКИЙ Феофан Иванович. Род. в 1897 в с. Гришки Каменец-Подольской обл. Проживал в г. Красноярске. Работал токарем на лесозаводе-3. Арестован 08.05.1938. Обвинение в АСА. Приговорен 11.06.1938 тройкой УНКВД КК к ВМН с конфискацией имущества. Расстрелян 23.07.1938 в г. Красноярске. Дело прекращено 21.12.1955 постановлением комиссии КК по пересмотру дел за недоказанностью. Реабилитирован 28.05.1990 прокуратурой КК (П-5504).

ЛЕВИЦКИЙ Фердинанд Фердинандович. Род. в 1885 в г. Двинске. Проживал на станции Ужур КЖД. Без определенных занятий, неработающий. Арестован 26.03.1938. Обвинение в КРА. Осужден 21.06.1938 ОСО НКВД СССР на 10 лет ИТЛ. Реабилитирован 26.12.1989 прокуратурой КК (П-4640).

Share

54

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

notizia пише:

ЛЕВИЦЬКИИ Михайло Микитович, 1928 р. н., с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 11.03.1946. Звинувачення: вояк УПА (1946). Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 23.09.1991. (5993 П).

-------------

ЛЕВИЦЬКИЙ Ярослав Миколайович, 1925 р. н., с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Васючин, селянин. Заарештований 29.01.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чорліс, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.10.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 04.11.1991. (6381 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Ці дві справи для копіювання де шукати: в ДАІФО чи в ГДА СБУ?
Дякую.

Паскал, Конуп, Собатін, Чегодар(ь), Чабан, Ропотан, Гаврилова, Лівіцький (Liwicki), Годзенко, Задзеркальна

Share

55

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

paskalex пише:

Ці дві справи для копіювання де шукати: в ДАІФО чи в ГДА СБУ?
Дякую.

Позвоните в архив, может уже туда передали, но в любом случае в СБУ должны сказать, у них эти дела или уже в архиве.

Share

56

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКА
Анастасія Іванівна, 1921, с. Забороль Олександрійського р-ну.
Галина Іванівна, 1926, с. Залісся Березнівського  р-ну.
Євгенія Марківна, 1912, с. Юзефин Корецького р-ну.
Єфросинія Леонтіївна, 1900, с. Новосілки Демидівського р-ну.
Ольга Никифорівна, 1922, с. Хиночі Володимирецького р-ну.
Степанида Вереміївна, 1890, с. Волошки Олександрійського
р-ну, с. Забороль Олександрійського р-ну.
     ЛЕВИЦЬКИЙ
Василь Костянтинович, 1930, с. Повча Острожецького р-ну.
Віктор Степанович, 1910, с. Костюхнівка Маневицького р-ну Волинської обл., м. Рівне.
Володимир Васильович, 1923, с. Бакорин Острожецького р-ну, ст. Святогірськ.
Володимир Всеволодович, 1903, с. Добрятин Млинівського
р-ну, с. Перевередів Млинівського р-ну.
Григорій  Тимофійович, 1917, с. Межиріч Острозького р-ну.
Іван Никанорович, 1913, с. Іваннє Дубенського п-ту.
Ігор Всеволодович, 1899, с. Добрятин Дубенського п-ту.
Лев Федорович, 1925, с. Бакорин Острожецького р-ну, ст.   Святогірськ.
Микола Іванович, 1919, с. Самостріли Межиріцького р-ну.
Михайло Митрофанович, 1888 р, с. Забороль Олександрійського   р-ну.
Михайло Нарцизович, 1913, Тернопільська обл., м. Сарни
Прокоп Уліянович, 1904,  с. Бакорин Острожецького р-ну.
Ян Янович, 1888, с. Синява Кросненського п-ту (Польща), м.  Рівне
www.reabit.org.ua/files/store/Rovno6.pdf

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

57

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

paskalex пише:

ЛЕВИЦЬКИИ Михайло Микитович, 1928 р. н., с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 11.03.1946. Звинувачення: вояк УПА (1946). Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 23.09.1991. (5993 П).

-------------

ЛЕВИЦЬКИЙ Ярослав Миколайович, 1925 р. н., с. Васючин Рогатинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Васючин, селянин. Заарештований 29.01.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чорліс, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.10.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 04.11.1991. (6381 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2

Сьогодні опрацював.
Нажаль не мої.
Обидві справи ще в Києві в читальному залі ГДА СБУ.

Post's attachments

IMG_20170809_180326_710.jpg 1.33 mb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Паскал, Конуп, Собатін, Чегодар(ь), Чабан, Ропотан, Гаврилова, Лівіцький (Liwicki), Годзенко, Задзеркальна

Share

58

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Кому треба, фото анкет арештованого зі справ по цим двом особам + ще одному, можу надати.

Паскал, Конуп, Собатін, Чегодар(ь), Чабан, Ропотан, Гаврилова, Лівіцький (Liwicki), Годзенко, Задзеркальна
Thanks: Алена1

Share

59

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Левицька Ганна Федорівна, 1896 року народження, м. Маріуполь Донецької області, росіянка, освіта неповна вища, безпартійна. Проживала: м. Слов’янськ Донецької області. Не працювала. Заарештована 11 лютого 1938 року. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР на 8 років ВТТ. Реабілітована у 1957 році.

Левицька Віра Григорівна, 1893 року народження, м. Харків Харківської області, українка, освіта середня, безпартійна. Проживала: м. Краматорськ Донецької області, 17-а дільниця, буд. № 23/17, кв. 3. Вчителька школи № 2. Заарештована 7 вересня 1937 року. Засуджена трійкою УНКВС по Донецькій області на 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована у 1989 році.

Левицька Віра Григорівна, 1893 року народження, м. Харків Харківської області, українка, освіта середня, безпартійна. Проживала: м. Краматорськ Сталінської (Донецької) області. Вчителька школи № 2. Заарештована 5 квітня 1939 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 року засуджена на 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована у 1990 році.

Левицький Арон Мусійович, 1904 року народження, с. Великий Токмак Дніпропетровської області, єврей, освіта вища, член ВКП(б). Редактор газети “Приазовський пролетарій”. Проживав: м. Маріуполь Донецької області, проспект Республіки, буд. № 68. Заарештований 19 серпня 1936 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 травня 1937 року засуджений на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1964 році.

Левицький Давид Іларіонович, 1900 року народження, м. Хотин Бесарабської губернії, Румунія, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Волноваха Донецької області. Не працював. Заарештований 4 травня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Левицький Дмитро Зіновійович, 1884 року народження, с. Іванівка Хмелівського району Одеської області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: с. Божківка Орджонікідзевського району Донецької області. Вчитель школи. Заарештований 27 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1960 році.

Левицький Еразм Петрович, 1877 року народження, м. Городенко, Галичина, Польща, українець, освіта вища, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської (Донецької) області. Вчитель школи № 62. Заарештований 4 липня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Левицький Іван Іванович, 1915 року народження, с. Семенівка Пологівського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б). Проживав: м. Волноваха Сталінської (Донецької) області. Колісний майстер вагонного депо. Заарештований 29 грудня 1944 року. Військовим трибуналом Південнодонецької залізниці засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1957 році.

Левицький Леонід Станіславович, 1880 року народження, м. Ставрополь Ставропольської губернії, даних про національність немає, освіта спеціальна середня, безпартійний. Проживав: х. Табунщикова Шахтинського округу Шахтинського району (Донецька область). Заарештований 19 квітня 1924 року. Реабілітований у 1931 році.

Левицький Мар’ян Львович, 1893 року народження, м. Львів, Польща, українець, освіта неповна вища, безпартійний. Проживав: сел. Часів Яр Артемівського району Донецької області. Викладач курсів майстрів. Заарештований 31 жовтня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Левицький Микола Антонович, 1898 року народження, с. Узилі, Польща, українець, освіта початкова, до 1933 року член ВКП(б). Проживав: м. Маріуполь Донецької області, 1-а Слобідка, буд. № 32. Слюсар артілі промкомбінату. Заарештований 8 липня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання у м. Сталіно (м. Донецьк) 5 березня 1938 року. Реабілітований у 1960 році.

Левицький Микола Лукич, 1905 року народження, с. Антонівка Гайсинського району Вінницької області, українець, освіта неповна вища, безпартійний. Педагог технікуму. Проживав: м. Старобільськ Донецької області, вул. Ленінська, буд. № 15. Заарештований 6 грудня 1933 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1955 році.

Левицький Микола Федорович, 1889 року народження, с. Пнево Пінського повіту Мінської губернії, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Головний бухгалтер відділення міськбанку. Заарештований 26 лютого 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Левицький Олександр Іванович, 1897 року народження, с. Гаврилівці Кам’янецьПодільського району Хмельницької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Сніжне Сталінської (Донецької) області. Начальник планового відділу «Сніжнянторгу». Заарештований 13 липня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Левицький Павло Миколайович, 1919 року народження, м. Красноармійськ Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Червоноармієць 74-го полку внутрішніх військ НКВС. Заарештований 3 квітня 1942 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Татарській АРСР засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1960 році.

Левицький Павло Федорович, 1892 року народження, с. Путятине Рязанської області, росіянин, освіта вища, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області, майдан Іскри, буд. № 16. Завідуючий ветеринарною дільницею. Заарештований 29 жовтня 1937 року. Засуджений виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР у м. Харкові до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання 3 січня 1938 року у м. Харкові. Реабілітований у 1958 році.

Левицький Северин Тимофійович, 1894 року народження, с. Станіславівка Балтійського району, АМРСР, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Донецької області, будинки АТЗ, буд. № 6, кв. 17. Начальник фінансовогог відділу азотно-тукового заводу. Заарештований 3 листопада 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВ С СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1991 році.

Левицький Сигізмунд Антонович, 1895 року народження, Віленська губернія, Польща, поляк, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Донецької області, вул. Петровського, буд. № 5, кв. 2. Бухгалтер центральних механічних майстерень тресту “Артемвугілля”. Заарештований 19 листопада 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Вирок приведено до виконання у м. Сталіно (м. Донецьк) 5 січня 1938 року. Реабілітований у 1958 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга п’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

60

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

61

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Є відомості про Якуба Левицького двох? Якубів Левицьких, який (які) був(ли) парохами села Військо.

1) ks. Jakub Lewicki urodzony ok. 1695 r., wyświęcony na prezbitera 29 VI 1731 r. w Wielunicach i skierowany do cerkwi pw. św. Jerzego do „Uska” w dekanacie niżankowickim w dobrach starostwa przemyskiego.

2) ks. Jakub Lewicki urodzony ok. 1715 r., ordynowany 9 XII 1737 r. w Świętym Spasie do cerkwi pw. św. Jerzego w „Ujsku” w dekanacie niżankowickim w starostwie przemyskim.

Ймовірно саме по ньому, або скоріше по їхньому синові став парохо цього села Ян Стрільбицький, який був одружений на Марії з Левицьких і фігурує в парафіяльних документах до своєї смерті перед Різдвом 1787 р., у віці 53 роки (р.н. 1734).

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

62

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

А звідки такі детальні дані про час висвячення і отримання парафії.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

63

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Balymba пише:

А звідки такі детальні дані про час висвячення і отримання парафії.

Архів у Варшаві.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Balymba1

Share

64

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Дело об определении капитана Папкевича-Левицкого городничим
Фонд 1286. Департамент полиции исполнительной МВД Опись 6. Дела Департамента полиции...РГИА
(1835 г., 30 л., шифр хр. - 193)

Thanks: gennadii54081

Share

65

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Дело о назначении пенсии законоучителю Новгородсеверского уездного училища Черниговской губернии П.И. Левицкому, с оставлением его на службе
Фонд 733. Департамент народного просвещения Министерства народного просвещения (1803-1917...РГИА
(1856 г., 14 л., шифр хр. - 758)

Thanks: kuks701

Share

66 ( 16-07-2019 15:46:20 змінене Gordj )

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦЬКИЙ Кирило Семенович, 1889 р.н., с. Олександрівка, Жашківського р-ну, українець. Рахівник колгоспу. Трійкою УНКВС по Київській обл. 29 жовтня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 30 грудня 1961 р. Черкаським облсудом.

ЛЕВИЦЬКИЙ Федір Федорович, 1885 р.н., уродженець смт. Маньківка, українець, б/п. Проживав на ст.  Поташ Маньківського р-ну. Не працював. 22 грудня 1937 р. трійкою УНКВС по Київській обл.  засуджений до розстрілу. Реабілітований 9 червня 1989 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Власович, 1868 р. уродженець і мешканець с. Пекарі Канівського р-ну, українець, б/п. Не працював. Трійкою УНКВС по Київській обл. 29 грудня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 15 травня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЛЕВИЦЬКА Юлія Власівна, 1878 р.н., уродженка і мешканка с. Пекарі Канівського р-ну, українка, б/п. Одноосібниця. 2 листопада 1937 р. ОН НКВС СРСР засуджена до розстрілу. Реабілітована 13 вересня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Share

67

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

ЛЕВИЦКИЙ Павел Павлович, 03.10.1859, капитан 2 ранга за отличие (06.12.1899), «Жемчуг» (командир 04.02.1902 - 02.10.1906). Участвовал в бою в Корейском проливе 14.05.1905 г. Вместе с крейсером прибыл в Манилу 21.05.1905 г. А2 (1904), мечи к А2 (18.06.1907) за отличия в делах против неприятеля в минувшую войну. - Контр-адмирал за отличие (25.03.1912). Председатель правления Балт. судостроительного и мех. завода (с 12.10.1917). В сентябре 1919 г. выехал в Севастополь, где был назначен зав. резервом офицеров флота. С 15.05.1920 г. комендант Ялтинского порта. В ноябре 1920 г. руководил эвакуацией частей армии генерала Врангеля из Ялты, после чего через Константинополь прибыл в Афины и некоторое время проживал в Греции. Вице-адмирал (24.04.1930 Вел. князем Кириллом Владимировичем). Скончался 31.07.1938 г. в Таллине. Похоронен на Александро-Невском кладбище.
// Челомбитко А.Н. Офицеры флота, Корпусов, Гражданские и Медицинские чины, Судовые священники Морского ведомства - участники Русско-японской войны 1904-1905 г.г.

Share

68

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Левицкий Георгий Леонардович, ротмистр, из потомств. дворян Бессарабской губ., род. 27 февраля 1882 г.

https://gwar.mil.ru/documents/view/?id= … ::page%5C7

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Share

69 ( 06-10-2020 18:18:48 змінене chernik )

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Метрическая книга церкви Св. Ольги С.-Петербургского Николаевского военного госпиталя. 1886г. (ЦГИА СПб. Ф.19. Оп.128. Д.36. л.1-92)
Бракосочетание:
12 ноября 1886 года.
4 ФЭ капитан КМА Михаил Григорьевич ЛЕВИЦКИЙ, 42 лет, православного исповедания, первым браком и дочь умершего надворного советника Семена Ивановича Кроткова, девица Екатерина Семеновна Кроткова, 28 лет, православного исповедания, первым браком.
Поручители по жениху: вице-адмирал Дмитрий Андреевич Всеволжский и 4-го резервного пехотного Кадрового батальона штабс-капитан Сергей Павлович Левицкий; по невесте: Министерства юстиции титулярный советник Владимир Семенович Кротков и лейтенант Гвардейского экипажа Дмитрий Дмитриевич Всеволжский.
(Форум "Кортик", тема "Выписки из МК").

Метрическая книга церкви Св. благоверного вел. кн. Александра Невского С.-Петербургского Калинкинского Морского госпиталя. 1886г. (ЦГИА СПб. Ф.19. Оп.128. Д.36. л.93-296)
Умершие:
Капитан 8 ФЭ Павел Парфенович ЛЕВИЦКИЙ, 5(?)1 лет.
Ум. 18.02.1886 от апоплексического удара, погребен 22.02.1886г. на Смоленском кладбище.
(Форум "Кортик", тема "Выписки из МК").

Thanks: kuks701

Share

70

Re: Левицький, Ливицький, Левицкий, Ливицкий

Мариненко пише:

D_i_V_a, Амвросій Левицький-брат Івана Нечуя-Левицького,  Стеблів, 1868 рік.

Іван Нечуй-Левицький
Запис про народження і хрещення.
https://www.familysearch.org/ark:/61903 … cat=828679

Розшукуються в Олександрійському повіті, Херсон. губ.:
МЗН Самойленко Григорія 1885 р. н., батьки його: Самойленко Філіпп Макарович і Матрона Кодратова із с. Яново, Глинська вол.;
вінчання Афанасьєва Євдокима Івановича з Софією Гордіївною в 1880-1885 роках, МЗН їх доньки Олександри в 1909-11 рр.;
вінчання Афанасьєва Микити Івановича з Афанасією Дорофєєвою/Арєфьєвою, МЗН їх дітей: Михайло в 1885-1887 рр. і Наталі?
Thanks: kuks701

Share