1

Тема: Владимирський / Владимирский

Димитрий Владимирский 21 сентября уволен из духовного звания.

Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. 1862 г. № 31 от  8 октября

Сын священнический села Топалевки Сосницкого у. Димитрий Владимирский 21 сентября уволен из духовного звания.

Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. 1862 г. № 33 от  22 октября

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Поделиться

2

Re: Владимирський / Владимирский

Владимирская Елена Гавриловна, урожденная Будникова

Post's attachments

2-1-1.jpg
2-1-1.jpg 74.7 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Поделиться

3

Re: Владимирський / Владимирский

ВЛАДИМИРСЬКИЙ-БУДАНОВ Михайло Флегонтович (23 (11). 05. 1838, с. Бороздіно Веневського пов. Тульської губ., Росія – 06.04 (24. 03). 1916, Київ; похований у м. Березні Менського р-ну Чернігівської обл.) – український і російський правознавець, історик, фахівець в галузі історії держави і права, архівознавець, археограф. Доктор російської історії (1874), член-кореспондент Російської АН (1903).
Походив з сім’ї священика. Навчався у Веневському духовному училищі, згодом у Тульській духовній семінарії. У 1857 р. вступив до Київської духовної академії, яку залишив після ІІІ курсу, перевівшись у 1860 р. на історико-філологічний факультет Університету Св. Володимира у Києві. Працював викладачем Другої київської гімназії та Київського кадетського корпусу. У 1864 р. обраний Радою університету стипендіатом для підготовки до професорського звання по кафедрі російської історії. У 1868 р. захистив магістерську дисертацію “Немецкое право в Польше и Литве”, яка пізніше була видана як монографія і відзначена Уваровською премією Російської АН (1869).
У 1869–1870 рр. перебував у закордонному відрядженні в м. Гейдельберзі (Німеччина), де прослухав курс лекцій з права. Протягом 1870–1875 рр. – екстраординарний та ординарний (з 1874) професор кафедри історії руського права Демидівського юридичного ліцею (м. Ярославль). Видав працю “Государство и народное образование России с ХVІІІ века. Т. І. Система профессионального образования от Петра І до Екатерины ІІ” (Ярославль, 1874), яка була захищена в Харківському університеті як докторська дисертація. З 1876 р. і до кінця життя М. В.-Б. – ординарний, а з 1900 р. заслужений професор кафедри історії руського права юридичного факультету Університету Св. Володимира у Києві.
В галузі юриспруденції був удостоєний вчених ступенів доктора державного права та доктора історії права “honoris causa”. Дійсний статський радник. Дійсний член, голова (від 1887) та почесний член Історичного товариства Нестора-літописця, член Київського юридичного товариства, почесний член кількох університетів та наукових товариств. Основоположник київської історико-юридичної школи.
До архівної роботи М.В.-Б. залучився в студентські роки під впливом М. Іванишева, коли працював над кандидатською темою про давні уставні земські грамоти, та під час роботи над магістерською дисертацією, що була написана, головним чином, за неопублікованими документами Київського центрального архіву. Перебуваючи протягом 34 років (від 1882 до кінця свого життя) на посаді головного редактора Київської археографічної комісії, М. В.-Б. докладав багато зусиль задля поліпшення архівної справи, розробляючи її теоретичні засади, беручи участь у практичній архівній роботі та у вирішенні багатьох організаційних питань. Зокрема, як член двох урядових комісій, що призначалися для поліпшення діяльності ЦАДА у Вільні, Вітебську та Києві (1892) і Київського та Віленського центральних архівів давніх актових книг (1902), порушив питання про необхідність встановлення і законодавчого закріплення тісніших контактів між Археографічними комісіями та архівами, для чого пропонував передати Київську археографічну комісію з відомства генерал-губернатора та Міністерства внутрішніх справ до відомства Міністерства народної освіти Російської імперії.
Рішуче виступав проти думки про ліквідацію Археографічних комісій, доводячи їх важливість та доцільність. Розробив проект статуту Київської археографічної комісії, у якому обгрунтував її мету та функції, визначив структуру, склад, штати, підпорядкованість та ін. На його пропозицію Комісії було надане цензурне право дозволу на друкування своїх праць. Піклуючись про створення безпечних умов зберігання історичних документів, вносив пропозицію про будівництво окремого приміщення для Київського центрального архіву. Клопотався у різних інстанціях про поліпшення професійної підготовки архівних працівників та умов їхньої праці, про збільшення штатів архівів, асигнувань на їх утримання та прирівнення статусу архівних працівників до відповідного статусу державних службовців.
Відзначаючи недоліки наявних на той час списків актових книг, М. В.-Б. ставив питання про необхідність створення повних інвентарних описів центральних архівів, без яких, на його думку, були неможливими їх належна охорона та збереження. Але найважливішим завданням архівістів вважав створення систематичного каталогу або наукового описання архівних документів. Виходячи з цього завдання, працював над розробкою взірців “зразкового інвентарного опису” окремої актової книги, що повинні були друкуватись щорічними випусками, а потім поєднуватись в томи, до яких мали додаватись іменний та географічний покажчики.
Як головний редактор Комісії М. В.-Б. здійснював реальну наукову роботу, пов’язану з відбором джерел, їх археографічним опрацюванням та підготовкою до публікації. Під його редакцією було видано 23 томи АЮЗР. Особисто ним було підготовлено 5 томів цього видання, зокрема: три томи 7-ї частини, а також ІV та VІ томи 8-ї частини. 7-ма частина АЮЗР була підготовлена ним спільно з В. Антоновичем та В. Щербиною. До т. І М. В.-Б. на підставі вивчення документів написав передмову “Население Юго-Западной России от половины ХІІІ до половины ХV века”. У т. ІІ, що був повністю підготовлений М. В.-Б., було вміщено історико-статистичні документи ХVІ–ХVІІ ст.: люстрації, тарифи, обрахунки поселень та димів різних воєводств Правобережної України та вступна стаття “Население Юго-Западной России от второй половины ХV в. до Люблинской унии (1569)”.
У першій частині т. ІІІ ним було опубліковано 22 документи, серед яких люстрації Київського воєводства 1570 р. та Київського замку 1616 р., Овруцького та Брацлавського староств 1616 р. тощо, яким передувала розвідка “Акты о заселении Южной России ХVІ и ХVІІ вв.”. ІV та VІ томи 8-ї частини були присвячені проблемам землеволодіння ХV–ХVІІІ ст. Зокрема, т. ІV налічує 206 актів, що супроводжувались вступною статтею “Церковные имущества в Юго-Западной России ХVІ века.” У т. VІ було вміщено 149 документів з передмовою “Заставное владение”. Всі зазначені томи супроводжувалися іменними та географічними покажчиками (покажчики до т. І 7-ї частини містяться у т. ІІІ). Вступні статті М. В.-Б. за змістом та обсягом можуть бути прирівняні до монографічних досліджень.
На підставі глибокого вивчення актового матеріалу Київського центрального архіву та опублікованих документів М.В.-Б. написав низку досліджень про селянство, форми селянського землеволодіння, його становище та правовий статус, про роль місцевого населення в залюдненні Правобережної України тощо. Загалом перу М. В.-Б. належить близько 50 наукових праць.

Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Поделиться

4

Re: Владимирський / Владимирский

ВЛАДИМИРСЬКИЙ Микола Іювентилійович, 1900 року народження, м. Люблін Люблінської області, росіянин, освіта середня, безпартійний. Бутчик шахти ім. Кагановича. Проживав: с. Бутівка м. Донецька, гуртожиток. Заарештований 11 вересня 1935 року. Засуджений спецколегією Донецького облсуду 28 жовтня 1935 року на 3 роки ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1955 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга друга.

Кухаревські - Херсонська губернія; Кейбал - Полтавщина і звідусіль

Поделиться

5

Re: Владимирський / Владимирский

Реабілітовані історією. Вінницька область

ВЛАДИМИРСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, 1911 р. н., с. Москалівка Жмеринського р-ну, українець, із селян, письменний, швець артілі, одруж. Звинувач. за ст. 54–10 КК УРСР. За рішенням Нарк. ВС і Прокур. СРСР розстріляний 28.02.1938. Реабіл. 17.05.1989.

Надаю послуги із дослідження родоводу: prashhur.com/
Звертайтесь, буду радий допомогти.

Сайт D_Viktor

Поделиться