1

Тема: Нейолов, Неелов

НЕЙОЛОВ Олексій Сидорович, народився 1905 р. у с. Зарожне Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у Харкові. Робітник заводу «Механоліт». Заарештований 28 квітня 1935 р. за антирад. терористичні настрої (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР), справу закрито помічником прокурора у спецсправах 29 листопада 1935 р. (ст. 197 ч. 2 КК УСРР).

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Гербеев, Радько, Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006

Поделиться

2

Re: Нейолов, Неелов

НЕЙОЛОВ Митрофан Федорович. 1884 р. н., уродженець с. Піски (тепер – Лохвицького району Полтавської області), українець, із родини священика, освіта неповна середня. Батько – Федір Іванович (священик с. Гудими Андріяшівської волості Лохвицького повіту, помер у м. Ромни у 1921 (1922) р.), брати – Іван (священик у м. Лохвиця, пропав безвісти під час відступу денікінців), Сергій (бойовий офіцер царської армії, наклав на себе руки (за іншою версією – загинув) у 1918–1919 р.), Федір (працював на Парафіївському цукровому заводі Ніжинського округу). Дружина – Ольга Андріївна. До революції працював учителем. Був мобілізований до царської армії, де служив рядовим до 1917 р., демобілізувався після поранення. У 1917–1920 рр. мешкав у с. Давидівка Прилуцького округу, де працювала вчителькою його  дружина. У 1920–1925 рр. мешкав у м. Пирятин. У березні 1925 р. висвячений у священики УАПЦ та призначений у с. Білики Миргородського району Лубенського округу. У вересні 1925 р. переїхав до с. Нероновичі Лубенського округу, де служив у Спасо-Преображенській церкві. У 1927 р. обраний головою районної церковної ради УАПЦ. З жовтня 1928 р. служив у с. Гільці Чорнухинського району Лубенського округу. 15 жовтня 1929 р. заарештований Чорнухинським райвідділом міліції. 27 жовтня 1929 р. переведений до Лубенського відділу ДПУ УСРР. 24 січня 1930 р. особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР засуджений за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. 15 травня 1995 р. реабілітований.

Бухарєва І. В., Даниленко В. М., Окіпнюк В. М., Преловська І. М. Репресовані діячі Української Автокефальної Православної Церкви (1921–1939): біографічний довідник. – К.: Смолоскип, 2011. – 182 с.

Цікавить інформація:
Махиньки с. Тростинка і с. Шевченківка Васильківського р-ну Київської обл.;
Гарник, Бадьорко, Лисий, Яненко Бершадського р-ну Вінницької обл.;
Шапран, Піскаленко, Григоренко с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл.

Поделиться