Тема: Кійченко / Кийченко
Кійченко Олексій Іванович. 19 травня 1887 р. н., уродженець м. Миргород на Полтавщині, українець, із родини священика, освіта неповна середня. Неодружений. З 1922 р. до 1929 р. – священик УАПЦ у м. Миргороді. Уперше засуджений у 1929 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3-х років позбавлення волі у справі «СВУ». Покарання відбував у соловецьких таборах до 1931 р. За станом здоров’я ув’язнення було замінено вільним поселенням із забороною проживати в низці районів. У 1932 р. повністю звільнився. Проживав у м. Миргороді на вул. Полтавській, 22. Працював касиром промартілі інвалідів. 24 жовтня 1937 р. заарештований Миргородським райвідділом НКВС УРСР. На час арешту – без певного місця роботи. Утримувався у в’язниці м. Лубни Полтавської області. Обвинувачувався у контрреволюційній діяльності, як раніше засуджений та як колишній автокефальний священик, який вів серед населення агітацію, спрямовану на повалення радянського ладу. 2 грудня 1937 р. особливою трійкою УНКВС по Полтавській області засуджений за ст. 54-10, ч. 1 КК УРСР до найвищої міри покарання з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. 14 червня 1989 р. реабілітований.
Бухарєва І. В., Даниленко В. М., Окіпнюк В. М., Преловська І. М. Репресовані діячі Української Автокефальної Православної Церкви (1921–1939): біографічний довідник. – К.: Смолоскип, 2011. – 182 с.