141

Re: Нехай вам земля пером...

На 89м году жизни умер актер Леонид Броневой

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Leonid_Bronevoy_22.12.2014.jpg/300px-Leonid_Bronevoy_22.12.2014.jpg

Леонид Сергеевич Броневой (17 декабря 1928, Киев — 9 декабря 2017, Москва) — советский российский актёр театра и кино. Народный артист СССР (1987)[1][2]. Лауреат Государственных премий РСФСР (1976) и России (1996). Полный кавалер ордена «За заслуги перед Отечеством».

+ Читати більше

Леонид Броневой родился 17 декабря 1928 года в Киеве в еврейской семье[3][4]. Отец — Броневой Соломон Иосифович (род. 1905). В детстве обучался игре на скрипке в десятилетней музыкальной школе при Киевской консерватории у Д. С. Бертье.

Отец в 1936 году был репрессирован как троцкист. Мать развелась с ним и сменила сыну отчество с «Соломонович» на «Сергеевич», но несмотря на это они как «семья врага народа» были отправлены в ссылку в Малмыж Кировской области[5]. В 1941 году им позволили вернуться в Киев, но началась война и они были эвакуированы в Чимкент Казахской ССР, где Леонид учился в средней школе № 10 (ныне — имени Акпан-батыра) и начал самостоятельно работать: ученик пекаря, секретарь-машинист, в пошивочном цехе кукольного театра. Вместе с родителями больше никогда не жил.

В 1950 году окончил Ташкентский театрально-художественный институт имени А. Н. Островского (ныне Государственный институт искусств Узбекистана). Во время учёбы работал диктором на радио, вёл передачи на узбекском языке.

После распределения, в 1950—1951 годах — актёр Магнитогорского драматического театра имени А. С. Пушкина. О том времени он рассказывал, что денег едва хватало на пропитание, а ролей ему долго не давали[6].

Затем работал в Оренбургском областном драматическом театре имени М. Горького.

В 1953 году поступил сразу на третий курс в Школу-студию им. В. И. Немировича-Данченко при МХАТ СССР имени М. Горького (Москва), которую окончил в 1955 году (курс А. М. Карева).

После распределения, с 1955 года — актёр Грозненского русского драматического театра имени М. Ю. Лермонтова, куда отправился со своей первой женой, тоже актрисой, выпускницей Высшего театрального училища имени Б. В. Щукина (ныне Театральный институт имени Бориса Щукина) москвичкой Валентиной Блиновой. Затем был актёром Иркутского драматического театра (ныне — имени Н. П. Охлопкова). Здесь родилась дочь Валя.

В 1958—1961 годах — актёр Воронежского театра драмы имени А. В. Кольцова, куда его пригласил Ф. Гурский, директор театра. В Воронеже семья жила в доме на улице П. И. Чайковского.

В 1961 году, после смерти жены, перебрался в Москву — в квартиру, где жила семья покойной жены. Пробы в театрах одни за другими заканчивались неудачей, денег практически не было, и Леонид зарабатывал, играя в домино.

В 1962—1988 годах — актёр Московского драматического театра на Малой Бронной, с 1988 — Московского театра «Ленком».

Леонид Броневой в роли Мюллера в телесериале Татьяны Лиозновой «Семнадцать мгновений весны», 1973 год
С 1964 года играет в кино. Известность получил после исполнения им роли Генриха Мюллера в советском многосерийном телефильме «Семнадцать мгновений весны». Созданный им образ шефа гестапо — не примитивного садиста-костолома, какими часто изображали гестаповцев в советских фильмах, а внешне добродушного, со специфическим чувством юмора старого вояки («Я старый добрый человек, ваш красавец-шеф злее меня в тысячу раз», «Верить в наше время нельзя никому, порой даже самому себе. Мне — можно»), не лишённого человеческих черт — с простыми манерами и не слишком щепетильным отношением к начальству («Они все фантазёры, наши шефы. Им можно фантазировать, у них нет конкретной работы»), но при этом умного, квалифицированного профессионала и опасного противника, — оказался очень ярким, запоминающимся, вызывающим уважение и даже симпатию. Многие реплики телевизионного Мюллера стали крылатыми выражениями («Штирлиц, а вас я попрошу остаться…»)[7].

Вторым, столь же популярным, персонажем актёра стал Доктор из телефильма «Формула любви» — пожилой человек, умудрённый опытом, для которого в мире нет ничего неожиданного, ничего такого, что могло бы поколебать уверенность в себе и в правильности своих взглядов на жизнь. Многие фразы Доктора, произнесённые с интонацией Броневого, стали популярными в народе. Это же относится и к роли артиста эстрады Велюрова из ленты «Покровские ворота»: фраза «Заметьте, не я это предложил», произнесённая с незабываемой «велюровской» интонацией. Не менее яркой стала и роль Герцога в телефильме «Тот самый Мюнхгаузен». И в этом случае фразы персонажа разошлись на цитаты.

В последующие годы актёр сыграл ещё более двадцати ролей в кино. В 2008 году получил премию «Ника» за роль старика-актёра Журавлёва в фильме «Простые вещи».

17 сентября 2012 года во время гастролей театра в Киеве 83-летний актёр попал в реанимацию с острым инфарктом миокарда. В городском Центре сердца ему была сделана операция[8][9]. Возвращение актёра на сцену состоялось спустя 20 месяцев 28 мая 2014 года на сцене «Ленкома»[10]. Спектакль по пьесе «Вишнёвый сад» А. П. Чехова стал последним спектаклем перед операцией и первым после реабилитации.

Умер 9 декабря 2017 года в 07.30 на 89-м году жизни[11].

Семья:
Отец — Соломон Иосифович Броневой (настоящая фамилия — Факторович) (1905—1995), происходил из семьи одесского кондитера[12][13][14], участвовал в Гражданской войне, в 1920—1923 годах работал в ОГПУ, после окончания юридического отделения рабфака в Киеве (где познакомился с будущей женой — студенткой экономического отделения) — в аппарате Института народного хозяйства Украинской ССР, но в 1927 году был исключён из партии по обвинению в троцкизме и уволен из института. В 1928 году, незадолго до рождения сына, по ходатайству старшего брата (впоследствии начальника 2-го отдела экономического управления и отдела кадров ГПУ УССР, в 1936—1937 годах — заместителя наркома здравоохранения УССР А. И. Броневого (1898—1940)) попал в окружной экономический отдел ГПУ Киева, затем был командирован в Иваново, в 1933 году награждён орденом Красной Звезды и в 1934 году в звании майора госбезопасности (соответствовавшем тогда армейскому комбригу) назначен начальником 6-го отдела НКВД УССР[15]. В 1935 году был уволен из органов госбезопасности и назначен начальником парка культуры и отдыха в Киеве. 13 сентября 1936 года арестован и 9 марта 1937 года приговорён к 5 годам заключения (после продления срока освобождён в 1946 году, с 1949 года — на поселении, освобождён в 1954 году и жил в Ростове)[16].
Мать — Белла Львовна Ландау, бухгалтер.
Первая жена — Валентина Блинова, актриса; скончалась от рака, когда дочери было 4 года.
Дочь — Валентина, 27 лет проработавшая во Всемирной службе вещания Гостелерадио.
Внучка — Ольга.
Вторая жена — Виктория Валентиновна Броневая, инженер.

/ википедия

Share

142

Re: Нехай вам земля пером...

ВЕЛИКИЙ Актёр!(((
[]

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

143 ( 10-12-2017 20:47:06 змінене Ярематойсамий )

Re: Нехай вам земля пером...

Дійшла запізніла сумна новина, що 5-го грудня у Краснодарі на 62-му році життя передчасно й скоропостижно помер видатний кубанський україніст, літературознавець, письменник та викладач професор Віктор Чумаченко. Поховано Віктора Кириловича на батьківщині - у ст-ці Ахметовській Лабинського р-ну.  Спогади про В.К. Чумаченка будуть у прізвищевій темі "Чумаченко".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

144

Re: Нехай вам земля пером...

В возрасте 81 года умер актер Михаил Державин

"После продолжительной тяжелой болезни сегодня скончался народный артист России Михаил Державин", — сказал представитель театра.

Share

145

Re: Нехай вам земля пером...

Царство небесне! Ми недавно згадували його, як він (М. Державін) у часи "розгула демократії" десь розповідав, як вони з друзями на дачі у молодості  "травили анекдоти", а тут несподівано зайшов його перший тесть - Будьонний Семен Мих. і каже їм:"Что, про Ваську анекдоти травите? Ото он такой примерно и был, как в анекдотах! Учиться совсем не хотел."

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: litar Л, nfs792

Share

146

Re: Нехай вам земля пером...

Померла Людмила Сенчіна
12:27, сьогодні

25 січня померла Людмила Сенчіна в російському Санкт-Петербурзі. Народній і Заслуженій артистці Росії і України було 67 років. Сенчіна померла від тривалої хвороби.

https://imagecdn3.luxnet.ua/tv24/resources/photos/news/610x344_DIR/201801/918028.jpg?201801122805

Сенчіна народилася в селі Кудрявці в Україні у 1950 році. Як пізніше розповідала співачка, її батько вказав в паспорті іншу дату – 1948 рік.

У 1966 році Людмила вступила до музичного училища при Ленінградській консерваторії на спеціальність "солістка-вокалістка".

Сенчіна була солісткою оркестру в Ленінградському державному театрі музичної комедії.

Широку популярність їй принесла участь в телепрограмі "Блакитний вогник" (1970) з піснею "Попелюшка".

За свою кар'єру артистка випустила вісім альбомів, а також окремий збірник з пісень різних років.

Сенчіна була тричі заміжня. Перший її чоловік – соліст Ленінградської оперети В'ячеслав Тимошин, в 1973 році у пари народився син В'ячеслав.

Другим чоловіком артистки став радянський музикант Стас Намін. Третім чоловіком співачки був Володимир Андрєєв, її продюсер і концертний директор.

https://24tv.ua/pomerla_lyudmila_senchi … ya_n918028

Share

147

Re: Нехай вам земля пером...

26.03.18 07:51

Помер український поет-семидесятник Анатолій Перерва

Анатолій Антонович Перерва помер 24 березня на 69-му році життя.
"Він був одним із тих мрійників-ентузіастів, які в 1988 році заснували в Харкові Літературний музей. Довгий час був заступником директора з наукової роботи, одним з тих митців, з якими асоціювали наш інститут. Витончений лірик, знаковий український поет-семидесятник, мав вишукане почуття гумору", - цитує Цензор.НЕТ повідомлення на facebook-сторінці Харківського літературного музею.

https://storage1.censor.net/images/0/3/6/9/03690e50d3079614afcefacc22bffd13/censor_news_big3.jpg

https://storage1.censor.net/images/e/7/f/7/e7f70dbaef5b25e2568aa985c4ff913d/489x308.jpg

Там зазначають, що прощання з Анатолієм Перервою відбулося 25 березня в селі Вербівка Балаклійського району, "звідки він родом і де він прожив останні роки свого життя".

"Важко уявити без нього літературний Харків, музей, Пушкінську, спілку. Свого часу він нам усім - молодим і недосвідченим - багато дав і підказав. Дослівно позавчора думав, що добре було б зустрітись, давно не бачились. Тепер і не побачимось. Думаю, нам усім його страшенно бракуватиме...", - написав поет, прозаїк і публіцист Сергій Жадан на своїй сторінці в Facebook.

https://storage1.censor.net/images/a/f/0/7/af07270c3a213b1bc9d4b4d122b74f7c/492x174.jpg
https://ua.censor.net.ua/news/3057688/p … yi_pererva

Share

148

Re: Нехай вам земля пером...

21.04.18 13:43

Актриса Ніна Дорошина, відома за фільмом "Любов і голуби", померла в Москві

Дорошина померла у 83 роки від зупинки серця у себе вдома.
Про це повідомляє ТАСС, інформує Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/f/f/9/a/ff9a66c528ac4552a7fc134adc4c4d50/censor_news_big3.jpg

Вранці її сусід почув крики про допомогу. Двері в квартиру жінки були відчинені. Артистка трималася за серце і важко дихала.

Лікарі приїхали швидко, але врятувати її не вдалося. За кілька хвилин Дорошина померла.

Ніна Дорошина з 1959 року грала в театрі "Современник", де була однією з провідних актрис. Її найвідоміша роль в кіно - Надія у фільмі "Любов і голуби".

https://ua.censor.net.ua/news/3062571/a … a_v_moskvi

Thanks: litar Л, SV172

Share

149

Re: Нехай вам земля пером...

Український науковець, дослідник Антарктики Віталій Вернігоров помер у Римі під час повернення в Україну з антарктичної станції Академік Вернадський. Про це повідомляє прес-служба МОН.

"Сьогодні, 25 квітня 2018 року, в Римі помер від серцевого нападу геолог Віталій Петрович Вернігоров – він повертався в Україну з антарктичної станції Академік Вернадський після участі у сезонній експедиції, що тривала близько двох тижнів", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Віталій Петрович був учасником легендарної першої Української антарктичної експедиції, потім багато разів зимував у Антарктиді та брав участь у сезонних дослідженнях.

За фахом геоморфолог, співробітник Інституту геології НАН України Віталій Вернігоров проводив різноманітні геолого-геофізичні дослідження. Попри поважний вік (у вересні цього року йому мало виповнитися 70 років), він долучився до команди сезонної експедиції, що вирушила на станцію Академік Вернадський наприкінці березня цього року.

"За час експедиції Віталій Петрович не скаржився на здоров’я, був надзвичайно активним і життєрадісним. Однак дорогою додому, під час пересадки між літаками в Римі, йому раптово стало зле", - додали у МОН.

https://day.kyiv.ua/uk/news/250418-pome … vernigorov

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

150

Re: Нехай вам земля пером...

26.04.18 13:37

Помер один з ініціаторів відродження Києво-Могилянської академії письменник Сергій Іванюк

У ніч на 26 квітня пішов з життя Сергій Іванюк, літературознавець, письменник, журналіст, кандидат філологічних наук, один з ініціаторів відродження Національного університету "Києво-Могилянська академія", доцент кафедри літературознавтсва.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це на сторінці Іванюка в Фейсбуці повідомляють його друзі і колеги.

https://storage1.censor.net/images/f/0/5/5/f05508271863797e88147b45f6a8be4a/630x859.jpg

Сергій Семенович Іванюк народився 7 січня 1952 року в Миколаєві. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, в 1976-1980 рр. працював на республіканському радіо. У 1981-1983 рр. - завідувач відділу журналу "Піонерія" (майбутній "Однокласник"). У 2006 році став його головним редактором.

Іванюк був одним із ініціаторів і натхненників відродження Києво-Могилянської академії. Після її відкриття в 1992 році став деканом факультету гуманітарних наук, а з 1994 по 2000 рік був ректором НаУКМА. До останнього працював на кафедрі літературознавства "Могилянки".

Відомий також як письменник Сергій Оксенюк. Вважався одним із кращих дитячих письменників в Україні. У 2004 році вийшла перша книга його пригодницько-фантастичної трилогії "Лісом, небом, водою" ("Лисий").

У квітні 2018 року відбулася презентація його нового роману - "Вбивство п'яної піонерки".

https://ua.censor.net.ua/news/3063442/p … yi_ivanyuk

Share

151

Re: Нехай вам земля пером...

У четвер на Дніпропетровщині на 96-му році помер відомий художник петриківського розпису Василь Соколенко. За словами його учнів, він був найстаршим майстром петриківського розпису. Цю сумну новину повідомили на  сторінці в соцмережі Петриківка – Petrykivka.
https://vesti.dp.ua/dnipropetrovshhina- … o-mittsya/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

152

Re: Нехай вам земля пером...

Вчора, 7 травня, у віці 88 років відійшов у вічність український літературознавець, фольклорист, етнограф, доктор філологічних наук, професор Роман Кирчів. Про це у Facebook повідомляє Інститут Народознавства НАН України

https://1news.com.ua/ukraine/pomer-vido … orist.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

153

Re: Нехай вам земля пером...

В пятницу, 11 мая, в норвежском Осло умер легендарный музыкант Михаил Альперин. Об этом сообщают друзья и коллеги умершего в Facebook.

https://socportal.info/2018/05/12/umer_ … ykant.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks70, litar Л2

Share

154

Re: Нехай вам земля пером...

Сегодня, 15 мая в Днепре скончался Юрий Ершов, председатель федерации водно- и горно-лыжного спорта Днепра. Об этом на своей странице в Facebook, сообщает его ученик Дмитрий Рыбалка.

https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/v … 38433.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

155

Re: Нехай вам земля пером...

В пятницу, 18 мая, в Николаеве скончался известный журналист Игорь Пох.

https://strana.ua/news/141935-v-nikolae … -pokh.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks70, LG 7752

Share

156

Re: Нехай вам земля пером...

У Білогірську в анексованому Криму у віці 90 років померла ветеранка кримськотатарського національного руху Нуріє апте Біязова.

https://hromadske.ua/posts/u-krymu-pome … e-biiazova

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

157

Re: Нехай вам земля пером...

Коли йдуть легенди...
In memoriam.
Помер видатний український археолог, дослідник історії Києва Гліб Івакін

У віці 71 року помер фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України, заступник директора Інституту археології НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гліб Івакін.
www.istpravda.com.ua/short/2018/05/22/152483/

Post's attachments

126f1c4-ivakin.jpg
126f1c4-ivakin.jpg 180.51 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

158

Re: Нехай вам земля пером...

kuks70 пише:

В Киеве убили Аркадия Бабченко
https://korrespondent.net/kyiv/3975477- … -babchenko

Кошмар... идет зачистка .
Я читал его в Твиттере... хороший был журналист.
Где наши правоохранительные органы???

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

159

Re: Нехай вам земля пером...

!!!

"Я пока еще живой, не дождутся", - Бабченко

[]

Thanks: litar Л1

Share

160

Re: Нехай вам земля пером...

05.06.18 12:53

Українського режисера Леоніда Кантера знайдено мертвим на Чернігівщині

Увечері, 4 червня, на хуторі Обирок Борзнянського району виявили тіло відомого режисера, продюсера, мандрівника і письменника Леоніда Кантера.
Про це "Високому Валу" стало відомо з власних джерел, повідомляє Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/8/1/3/f/813f6f47623d1b5154290f957c331149/censor_news_big3.jpg

Чоловік застрелився. Поліція вилучила у загиблого багато вогнепальної зброї.

У Серпень 2014 він пішов добровольцем у 2-й батальйон Національної гвардії України.

Серед найвідоміших кіноробіт режисера фільм про кіборгів Донецького аеропорту Добровольці Божої Чоти", а також документальна стрічка "Міф" - про оперного співака Василя Сліпака, який воював і загинув на Донбасі.

Леонід Кантер народився у Києві 27 липня 1981 року. Закінчив Київський природничо-науковий ліцей №145.

На першому курсі університету (1998 р.) працював журналістом та ведучим у Національній телекомпанії України.

У 2003 році заснував кіностудію "Лізард філмс", яка зняла близько 50 коротометражних, кілька повнометражних та документальних стрічок.

У серпні 2014 року він пішов добровольцем у 2-й батальйон Національної гвардії України.

У 2007 році Леонід Кантер оселився на хуторі Обирок у Чернігівській області та перетворив його на мистецький хутір - творче поселення, де збирав друзів з усього світу, організовував фестивалі, мистецькі заходи, творчі школи та народні свята.

Серед найвідоміших – фестиваль "ХЛІБ своїми руками" та перший афро-етнічний фестиваль "Мама Африка".

У Кантера залишилося троє дітей.

https://ua.censor.net.ua/news/3069788/u … igivschyni

Share

161

Re: Нехай вам земля пером...

06.06.18 08:17

Під Харковом знайшли повішеним місцевого активіста Миколу Бичка, який боровся з корупцією, - правозахисник.

У вівторок, 5 червня, увечері в Чугуєві Харківської області знайшли повішеним місцевого активіста з боротьби з корупцією Миколу Бичка.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомив правозахисник Роман Лихачов у Facebook.

"У Чугуєві знайшли повішеним активіста із селища Есхар, який боровся з корупцією. Поліція не приїжджала майже годину", - написав він.

https://storage1.censor.net/images/4/9/7/3/4973dfd963996c6b8e811087662a9035/650x648.jpg
Фото: Лихачов/Facebook

Лихачов переконаний, що суїцид активіста грубо і цинічно інсценовано.


"Микола Бичко був активним членом громади Есхара і головним адміністратором групи "Ініціативна молодь Есхара". У групі він викладав пости про розвиток і життя рідного селища, боротьбу з фактами корупції. Останній його пост (у Facebook. - Ред.) був присвячений реконструкції джерела за допомогою коштів місцевих жителів. Крім того, юнак не раз порушував проблему забруднення місцевих водойм компанією "АВА Сервіс 2017" в очисні споруди КП "Вода Есхара", брав участь у розгляді резонансних питань на сесії громади. 16 травня він написав, що для виявлення можливих порушень, які були встановлені, зокрема, і їхньою ініціативною групою, в Есхар приїжджала екологічна комісія", - повідомив правозахисник.

https://ua.censor.net.ua/photo_news/306 … ruptsiyeyu

Share

162

Re: Нехай вам земля пером...

06.06.18 23:57

Померла українська режисерка Кіра Муратова

6 червня померла відомий український кінорежисер і сценарист Кіра Муратова.
Як передає Цензор.НЕТ про це в Фейсбуці написав журналіст Олег Вергеліс.

Він зазначив: "Кіра Муратова. 2 години тому її не стало. І не стало Всесвіту. Єдина, неповторна, геніальна. У душі і в Одесі - ніч. Царство небесне, вічна пам'ять".

https://storage1.censor.net/images/c/9/5/1/c9515906f5b81c0e4f1bccb2a87e4ec9/censor_news_big3.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3070175/p … a_muratova



Кира Георгиевна Мура́това (урождённая Коротко́ва; 5 ноября 1934, Сороки, Бессарабия, Королевство Румыния — 6 июня 2018, Одесса, Украина[1]) — украинский и советский кинорежиссёр, сценаристка и актриса.

Награды и достижения

+ Читати більше

Лауреат Вкф в номинации «Большая премия» (1987)
Лауреат Вкф в номинации «Приз за режиссуру» (1988)
народная артистка УССР (1990)
премия «Ника» в номинации «Лучший игровой фильм» (1990)
Специальный приз жюри «Серебряный медведь» 40-го Берлинского кинофестиваля (1990)
премия «Кинотавр» в номинации "Специальные призы в конкурсе «Фильмы для избранных» (1992)
Почетный «Леопард» Международного кинофестиваля в Локарно (1994)
премия «Кинотавр» в номинации «Специальные призы российского конкурса» (1994)
премия «Ника» в номинации «Лучший игровой фильм» (1994)
Премия «Ника» в номинации «Лучшая режиссура» (1994)
Российская независимая премия «Триумф» (1995)
Национальная премия Украины имени Тараса Шевченко (1997)
премия «Кинотавр» в номинации «Специальные призы за режиссуру» (1997)[28]
Главная премия Искусств (1999, Берлинская Академия искусств)
орден князя Ярослава Мудрого V степени (1999)[29]
премия «Свобода» (2000, Американский фонд кино)
Государственная премия Украины имени Александра Довженко (2002) — за значительный вклад в развитие отечественного киноискусства[30]
орден Дружбы (2004)[31]
орден князя Ярослава Мудрого ІV степени (2004)[32]
орден князя Ярослава Мудрого ІІІ степени (2009)[33]
приз жюри Международной федерации кинопрессы 31-го Мкф (2009)
Награждена памятной медалью, учреждённой МХТ к 150-летию А. П. Чехова (2005)[34]
Награждена премией имени Мирона Черненко (2010) Гильдии киноведов и кинокритиков России
Юбилейная медаль «20 лет независимости Украины» (2011)[35]
премия «Ника» в номинации «Лучший фильм стран СНГ и Балтики» («Вечное возвращение») (2013)
премия «Белый слон» Гильдии киноведов и кинокритиков России за лучшую режиссёрскую работу и приз молодых кинокритиков («Вечное возвращение») (2014)[36]
приз Золотой Дюк за вклад в киноискусство — Одесский международный кинофестиваль (июль 2014)[37]

Thanks: litar Л, kuks70, SV173

Share

163

Re: Нехай вам земля пером...

19.06.18 13:18

Помер український поет Іван Драч.

У вівторок, 19 червня, помер відомий український поет Іван Драч.
Поет помер після важкої хвороби у віці 81 рік. Про це у Facebook повідомив кінокритик Сергій Тримбач, передає Цензор.НЕТ.

"Помер Іван Драч. Сьогодні, 19 червня, у Феофанії. Після важкої хвороби. Помер уранці. Значить, не нажився. Був йому 81 рік. Душа великого Поета, Кіномитця, Громадського діяча відлітає од нас... Ще вчора ввечері я говорив з дружиною, Марією Михайлівною. Надія лишалась, одначе ж сталося те, що сталося. Іван Федорович заповідав поховати його в рідному селі, у Теліженцях. Поруч із могилою сина Максима", - повідомив Тримбач.

https://storage1.censor.net/images/7/2/0/0/72003b400dae5617cac84f282d89a3ad/300x240.jpg
https://storage1.censor.net/images/9/a/c/d/9acdd5597a224a53b072ebc840ac7b42/497x270.jpg

https://ua.censor.net.ua/news/3072230/p … drach_foto


Іван Федорович Драч (нар. 17 жовтня 1936, Теліжинці Тетіївського району Київської області — пом. 19 червня 2018, м. Київ[1][2]) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Герой України (2006).

+ Читати більше

Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвеняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС. 1955—1958 служив в армії в 16‑му понтонно‑мостовому Верхньоднiпровському полку.

Від 1958 навчався у Київському університеті. Виключений через творчі та політичні погляди. У вересні 1961 зміг відновитися на заочний відділ. Пізніше, залишивши навчання, став працювати в редакції газети «Літературна Україна». Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Тоді ж написав перші вірші, деякі з них були критичними по відношенню до радянської влади. Член КПРС в 1959-1990 рр.

До того ж часу відносяться перші контакти Івана Драча з українськими дисидентами. Однак після їх розгону та арештів радянським режимом Іван Драч написав відкритий лист, у якому каявся в своїх зв'язках з дисидентами (травень 1966), після чого стосунки Івана Драча і офіційної влади суттєво покращились. Драч неодноразово у різкій формі засуджував буржуазний націоналізм, підтримував діяльність комуністичної партії, як у виступах, так і в поезії. Разом з тим, 30 червня 1966 ЦК Компартії України схвалив постанову про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. О. Довженка, в якій піддавалися критиці кінострічки «Криниця для спраглих» (автор сценарію І. Драч, режисер Ю. Іллєнко)[3]. У 1976 він отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за збірку віршів «Корінь і крона».

У 1983 Івану Драчу було присуджено Державну премію СРСР з літератури за збірку віршів російською мовою «Зеленые врата» (М., 1980).

Іван Драч працював у газетах «Літературна Україна» і «Батьківщина», а також на кіностудії ім. О. П. Довженка. Після початку Перебудови відновив контакти в дисидентських колах.

На І з'їзді Народного Руху України за перебудову 7-10 вересня 1989 р. був обраний його головою: з 1109 делегатів І з'їзду 38 голосів «проти», 15 — «утрималися» — всі інші — «за». (1-й заступний голови Руху — Конєв Сергій Іванович, заступники: Володимир Яворівський, Володимир Черняк, Михайло Горинь).

З 28 лютого по 4 грудня 1992 він був співголовою НРУ разом з В'ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.

Пізніше очолив громадську організацію — Товариство "Україна-Світ". Історія цього товариства за радянських часів була тісно пов'язана з КДБ[джерело?].

Весною 1990 р. обраний депутатом Верховної Ради України від Артемівського (№ 259) виборчого округу. За нього проголосувало 66,38 % виборців.

З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання.

На парламентських виборах 31 березня 2002 р. І.Драч виступав у списку «Нашої України» під номером 31. Таким чином, він втретє стає членом Парламенту України.

Творчість І. Драча набула широкої популярності як в СРСР, так і за кордоном. Його поезії відомі в перекладах на російську (кілька окремих видань), білоруську, азербайджанську, латиську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови[4].

Помер уранці 19 червня 2018 р. у клінічній лікарні "Феофанія" після важкої хвороби. Заповідав поховати його в рідному селі Теліженцях, поруч з могилою сина Максима.[1]

Творчість
Творчий шлях розпочав у період «хрущовської відлиги». Дебютував 1961, коли київська «Літературна газета» опублікувала його поему-трагедію «Ніж у сонці».

Член Спілки письменників України з 1962.

Учасник урочистостей в Кам'янці-Подільському (25 жовтня 1988) з нагоди відкриття меморіальної дошки на будинку, де народився Микола Бажан.

За радянських часів створив цілі цикли віршів, присвячених Леніну й комуністичній партії, до якої належав.

Голова Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року»

Нагороди
1976 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Корінь і крона»
1983 — Державна премія СРСР
16 жовтня 1996 — орден князя Ярослава Мудрого V ступеня — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури, зміцнення зв'язків держави з українцями за її межами[5]
21 серпня 2001 — орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня — за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові досягнення та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[6]
19 серпня 2006 — звання Герой України з врученням ордена Держави — за самовіддане служіння українському народові, втілене у поетичному слові та відстоюванні ідеалів свободи і демократії[7]
19 серпня 2011 — відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України»[8]
2 вересня 2011 — почесний професор Київського університету імені Бориса Грінченка[9]
17 жовтня 2011 — орден князя Ярослава Мудрого III ст. — за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу та громадсько-політичну діяльність[10]
2016 — відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України».[11]
6 березня 2017 — почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Видані книги
Поезії
Соняшник (1962).
Протуберанці серця (1965).
Дихаю Леніним (1965).
Балади буднів (1967).
Поезії (1967).
До джерел (1972).
Корінь і крона (1974).
Київське небо (1976).
Дума про вчителя (драматична поема, 1977).
Сонячний фенікс (1978).
Сонце і слово (1978).
Американський зошит (1980).
Січнева балада 1924 року (1980).
Шабля і хустина (1981).
Драматичні поеми (1982).
Київський оберіг (1983).
Соняшник (1985).
Теліжинці (1985).
Храм сонця (1988).
Противні строфи (2004[12] / 2005[13]).

Інші
Збірка кіноповістей «Іду до тебе» (1970).
Збірка статей і нотаток «Духовний меч» (1983).
Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода: Біографічна повість. — К.: Молодь, 1984. — 214 с. — (Серія біографічних творів «Уславлені імена». Випуск 60).
Драч І. Ф. Політика (статті, доповіді, виступи, інтерв'ю) (1997).

Зібрання творів
Вибрані твори. — Т. 1–2. — К., 1986.

Кінематографічні роботи
Автор сценаріїв фільмів:
«Криниця для спраглих» (1964),
«Камінний хрест» (1968),
«Іду до тебе» (1971),
«Пропала грамота» (1972),
«Дід лівого крайнього» (1974),
«І в звуках пам'ять відгукнеться...» (1986),
мультфільму «Крила»,
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983),
«Мама рідна, любима» (1986, у співавт.),
«Вінчання зі смертю» (1992, у співавт.),
«Таємниця Чингісхана» (2002, у співавт.) тощо.
Автор спогадів про С. Параджанова «Трагічна квітка» (див.: Сергій Параджанов. Злет. Трагедія. Вічність. К., 1994). Очолює Меморіальний фонд Івана Кавалерідзе.

І. Драчу присвячено телефільм Р. Єфіменка «Іван Драч. Кредо» (1990).

/википедия

Share

164 ( 02-07-2018 13:35:15 змінене kbg_dnepr )

Re: Нехай вам земля пером...

1 липня помер 38-річний Ілля Калюкін - український кінорежисер, журналіст і фотограф. Його дебютною режисерською роботою стала стрічка "Ксенофілія".

Калюкін закінчив Прикарпатський національний університет за спеціальністю "Українська філологія". В основному працював журналістом, повідомляє "УНІАН".

https://gazeta.ua/articles/necrology/_v … ser/845225

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

165 ( 02-07-2018 16:07:29 змінене kbg_dnepr )

Re: Нехай вам земля пером...

Ведуча радіо "Аристократи" Юлія Рукавіцина загинула у ДТП. Трагедія сталася 29 червня.

Водій автомобіля, в якому їхала Рукавіцина, заснув за кермом, пишуть на сторінці Юлії у Facebook друзі і знайомі.

"ДТП. Сказали, що водій заснув за кермом. Світла пам'ять", - написала одна зі знайомих Юлії.

Юлія Рукавіцина починала свою кар'єру як радіожурналістка, згодом працювала в українських і міжнародних рекламних агентствах, великих видавничих будинках. Була творцем концепцій для низки відомих брендів, ведучою програми в ефірі радіо "Аристократи", викладачкою журналістики, фото, дизайну. На радіо "Аристократи" вела програми "Діти - дітям" і "Недільний тато", створила подкаст "Занурення".

https://gazeta.ua/articles/np/_ukrayins … dtp/845228

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

166

Re: Нехай вам земля пером...

Помер директор УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ЦЕНТРУ ЕНДОКРИННОЇ ХІРУРГІЇ, ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЕНДОКРИННИХ
ОРГАНІВ І ТКАНИН Олександр Сергійович Ларін

10 лютого 2009 року виповнилось 50 років ученому, хірургу-ендокринологу та організатору охорони здоров’я, кандидату медичних наук, заслуженому лікарю України, директору Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України Олександру Сергійовичу Ларіну.
О.С. Ларін народився в м. Луганську. У 1982 році закінчив Луганський медичний інститут. Після проходження інтернатури зі спеціальності «Хірургія» працював лікарем-хірургом хірургічного відділення поліклініки № 1 Московського райздороввідділу м. Києва. З 1985 по 1995 рік Олександр Сергійович працював в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка на посадах лікаря-хірурга консультативної поліклініки, лікаря-хірурга хірургічного відділення, завідувача хірургічного відділення.
З 1995 року О.С. Ларін працює в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. У 1999 р. закінчив Українську академію державного управління при Президенті України. Олександр Сергійович — магістр державного управління, лікар вищої кваліфікаційної категорії за спеціальностями «хірургія», «ендокринологія», «організація охорони здоров’я».

www.mif-ua.com/archive/article/8770

https://zn.ua/HEALTH/professor-aleksand … tom-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: litar Л1

Share

167

Re: Нехай вам земля пером...

Дисидент, політв'язень, колишній народний депутат України Левко Лук'яненко помер 7 липня.

Українського дисидента та політика Левка Лук’яненка поховають на Байковому цвинтарі у вівторок у Києві, а прощання з ним відбудеться у понеділок у селі Хотів на Київщині.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society … torok.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

168

Re: Нехай вам земля пером...

Народна артистка України Ірина Буніна померла у віці 77 років. Про це повідомив журналіст Олег Вергеліс у Facebook.

"В останні роки вона багато хворіла, перенесла операцію", - зазначив Вергеліс.

Британський актор Малкольм Макдауелл, який виконав головну роль у культовому фільмі Механічний апельсин Стенлі Кубрика, називав Буніну "українською Анною Маньяні", додав журналіст.

У фільмографії актриси більше 40 ролей. Буніна також грала в Київському національному російському драматичному театрі імені Лесі Українки та Московському академічному театрі імені Євгенія Вахтангова.

https://ua.korrespondent.net/showbiz/ci … yna-bunina

Вікі:

Іри́на Олексі́ївна Бу́ніна (рос. Ирина Алексеевна Бунина; нар. 17 серпня 1939, Магнітогорськ, Челябінська область, РСФСР, СРСР  — пом. 9 липня 2017, Київ, Україна) — радянська та українська акторка, народна артистка України (1992)

Народилася 17 серпня 1939 року в місті Магнітогорськ, РСФСР.

У 1961 році закінчила Московське театральне училище ім. Щукіна.

З 1961 року по 1966 рік — акторка Театру ім. Євгена Вахтангова в Москві.

З 1966 року — актриса Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки, з 1994 — в Національному російському драматичному театрі імені Лесі Українки.

Померла 9 липня 2017 року після важкої тривалої хвороби у Києві[5].

Поховальна церемонія відбулася 12 липня.

Батько: актор Олексій Бунін, мати також акторка. Дочка: акторка Анастасія Сердюк, дочка актора Леся Сердюка.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

169

Re: Нехай вам земля пером...

Бывший солист группы "Доктор Ватсон" Игорь Браславский скончался на 60 году жизни, певец и композитор долгое время боролся с онкологическим заболеванием.

Игорь Браславский родился 7 декабря 1958 года в Москве. Учился в Центральной музыкальной школе при Московской консерватории им. П. И. Чайковского по классу валторны. Окончил Московское музыкальное училище им. Ипполитова-Иванова. Работал в ВИА "Вдохновение", "Фантазия", "Надежда", "Кинематограф", "Голубые гитары", в театре "Музыка" под руководством Игоря Гранова. В 1992 году стал лауреатом международного конкурса в Сопоте. С 1994 по 2004 годы - солист группы "Доктор Ватсон".

https://strana.ua/news/151891-umer-soli … bolel.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

170

Re: Нехай вам земля пером...

Художница, одна из основательниц международного женского движения Femen Оксана Шачко покончила с собой в Париже.

https://fakty.ictv.ua/ru/proisshestvija … sebe-ruky/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

171 ( 28-07-2018 17:17:50 змінене kbg_dnepr )

Re: Нехай вам земля пером...

Вчора помер Володимир Войнович :::(((

вікі:

Володимир Миколайович Войнович (рос. Владимир Николаевич Войнович; * 26 вересня 1932 - , (Сталінабад, Таджицька РСР) — (27 липня 2018 Москва) - російський поет, письменник і драматург на еміграції (живе у США), дисидент.

Володимир Войнович народився 26 вересня 1932 року в Сталінабаді у родині журналіста, відповідального секретаря республіканської газети «Комуніст Таджикистану» і редактора обласної газети «Робочий Ходжента» Миколи Павловича Войновича (1905–1987), частково сербського походження, родом з повітового містечка Новозибков Чернігівської губернії (тепер Брянської області), і співробітниці редакції цих газет, а згодом учительки математики Розалії Колмановни (Климентіївни) Гойхман (1908–1978), родом з містечка Хащуватого Гайворонського повіту Херсонської губернії (нині село у Гайворонському районі Кіровоградської області України).

Несколько цитат из книги "Москва-2042", в которой писатель более 30 лет назад показал сегодняшнюю Россию, совершенно точно предвидя, что в ней произойдет.

"―Надеюсь, вы поняли, - сказал он, - что Гениалиссимус - наш любимый, дорогой и единственный вождь.

―Да-да, - сказал я. - Я догадываюсь. Только я не очень понимаю, что означает это слово "Гениалиссимус". - Что это, имя, фамилия, звание или должность?

―Это все вместе, - сказал Смерчев. - Видите ли, у нас, комуняк, у всех были имена, данные нам при рождении, а потом мы их заменили на те, которые получили во время звездения, то есть звездные имена. Эти имена отражают направление основной деятельности каждого человека. А имя Гениалиссимус возникло совершенно естественно. Дело в том, что Гениалиссимус является одновременно Генеральным секретарем нашей партии, имеет воинское звание Генералиссимус и, кроме того, отличается от других людей всесторонней такой гениальностью. Учитывая все эти его звания и особенности, люди называли его "наш гениальный генеральный секретарь и генералиссимус". Но, как известно, кроме прочих достоинств, наш вождь отличается еще исключительной скромностью. И он много раз просил нас всех называть его как-нибудь попроще, покороче и поскромнее. Ну и в конце концов привилось такое в от простое и естественное имя - Гениалиссимус."

https://www.obozrevatel.com/society/voj … ossiej.htm

29 июня 2018 года Войнович заявил, что Россию ожидает новая перестройка. "Люди, которые не достигли моего возраста, еще увидят небо в алмазах... Россия обязательно совершит следующий шаг к свободе и демократии. А чем это кончится, не знаю, гарантировать не могу", – рассказал писатель.

https://charter97.org/ru/news/2018/7/28/299375/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

172

Re: Нехай вам земля пером...

Польщі на 68-у році життя після тривалої хвороби померла співачка і поетеса Ольга Сипович, більш відома як Кора.

https://narodna-pravda.ua/2018/07/29/u- … odzhennya/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: gennadii54081

Share

173

Re: Нехай вам земля пером...

У Сумах під потягом загинула відома телеведуча місцевої телекомпанії «Академ TV» Юлія Тютченко. Про це УНІАН повідомив співробітник відділу комунікації Головного управління Національної поліції України в Сумській області Володимир Крупецьких.

https://socportal.info/2018/08/04/telev … otjag.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

174 ( 14-08-2018 13:45:19 змінене kbg_dnepr )

Re: Нехай вам земля пером...

Народний артист України, актор і режисер Театру на Подолі Ігор Славинський помер 6 серпня у 66 років через тривалу хворобу.

Ігор Миколайович народився та виріс у Києві. Двічі закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого: як актор і як режисер. Почав працювати в театрі 31 рік тому.

За своє життя змінив лише два театри (Театр російської драми імені Лесі Українки і Молодий театр), поки опинився у Київському драматичному Театрі на Подолі. Там став провідним актором, а з 2008 — і режисером-постановником. Творив як для дорослих, так і для дітей.

Окрім того, викладав акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого.

2005 року переніс операцію на серці, йому поставили штучний клапан. Відтоді мав слабке здоров'я.

Недавня літня робоча поїздка в Миколаїв виявилася фатальною – останньою, повідомив театральний критик Олег Вергеліс.

https://24tv.ua/statti_tag4571

Світла особистість
https://dt.ua/ART/svitla-osobistist-285273_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

175 ( 14-08-2018 12:19:02 змінене kbg_dnepr )

Re: Нехай вам земля пером...

В Израиле скончался от лейкоза один из самых знаменитых членов телевизионного клуба "Что? Где? Когда?" Михаил Басс. Ему было 48 лет и диагноз ему поставили только в прошлом месяце.

https://strana.ua/news/155944-mikhail-b … raile.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: SV171

Share