1

Тема: Немецкие колонии Украины

Где  можно  найти  список  жителей  села  Дремайловка.  Бериславского  района  Херсонской  области?  Это  село  уже  затоплено  Каховским  морем.  (Каховская  ГЕС) Интересует  фамилия  Грабовского  Кирилла  Ивановича.Кто  поможет?

Share

2 ( 28-03-2014 11:30:04 змінене Алена )

Re: Немецкие колонии Украины

Berislawa, известен год рождения Кирилла  Ивановича и время проживания в Дремайловке?

Thanks: Berislawa1

Share

3

Re: Немецкие колонии Украины

Алена  здравствуйте. 
 Да  известно,  родился  в  1902году.  Жили  там  с  семьей  перед  войной  и  во  время войны  .  погиб  в  1942году.  Вроде был  председателем  колхоза.

Share

4 ( 14-04-2014 11:44:29 змінене Алена )

Re: Немецкие колонии Украины

Berislawa, здравствуйте!

А что Вам ответили на запрос в Херсонском областном архиве?
Вы работали с таким перечнем дел по немцам Херсонщины smile www.archives.gov.ua/Publicat/Doc … .php#Zmist

или может Вы уже обращались в Общество немцев Украины «Видергебурт» deutsche.in.ua/cms/organization/ … eburt.html, или в Ассоциацию немцев Украины deutsche.in.ua/cms/organization/ … rainu.html ?

Если списка жителей нет, то нужно составлять его самой, информацию брать из всех возможных имеющихся источников.

Откройте тему на форуме по своей колонии и начинайте собирать материал smile

Интересует  фамилия  Грабовского  Кирилла  Ивановича  

а что конкретно интересует?
Если Кирилл  Иванович был председателем колхоза, то напишите запрос в Архивный отдел Бериславской администрации:
74300, г. Берислав, ул. 25 Октября, 73
телефон - 0 5546 7-47-31
E-mail: berarhiv@gmail.com

и в трудовой архив Бериславского района (мне когда-то так нашли документы о назначении на работу за 1939 год)
74300, г. Берислав, ул. 25 Октября, 73
тел.: (0 5546) 7-33-09, (0 5546) 7-33-09    
заведующая: Олексин Людмила Павловна

Thanks: Berislawa1

Share

5

Re: Немецкие колонии Украины

телефон - 0-246 7-47-31
E-mail: berarhiv@gmail.com
,Алёна эта сылка  не  работает.  Может  быть  где  ошибка?

Share

6

Re: Немецкие колонии Украины

Оченьинтересный  материал  по  немецким колониям  Украины.
www.rusdeutsch.ru/?hist=1&hm … p;hmenu0=3

Share

7

Re: Немецкие колонии Украины

Berislawa пише:

телефон - 0-246 7-47-31
E-mail: berarhiv@gmail.com
,Алёна эта сылка  не  работает.  Может  быть  где  ошибка?

Отвечу за Алену.:). Ошибка в телефонном коде.  0-246. Правильно будет 055-46.

Share

8

Re: Немецкие колонии Украины

Спасибо,  но  у  меня  письмо  не  отправляется  через  этот  E-Mail.

Share

9

Re: Немецкие колонии Украины

Berislawa,  тогда напишите бумажное письмо, и заодно уточните почему e-mail не работает.

Share

10

Re: Немецкие колонии Украины

Здравствуйте! Есть такая информация:

Шауберт Каролина Ивановна (девичья Гуди) 1909 г.р ,родилась с.Картмышек    Симферопольский р-н Крымской области. Замуж вышла Шауберт Рудольф Иванович, 1908 г.р. ( с.Темеш Симферопольский р-н Крымской области).
Дату бракосочетания не знаем. Ее хотелось бы уточнить, а также узнать о семье Гуди (родители, братья , сестры Каролины).
Известно также что она и муж работали в каком-то колхозе.

Share

11 ( 22-05-2014 10:15:12 змінене Алена )

Re: Немецкие колонии Украины

OlgaStar, добрый день!
известно ли место регистрации брака? Если известно, обратитесь с запросом в местный ЗАГС.

Родители Каролины будут указаны в записи о рождении Каролины в метрической книге за 1909 год (если она сохранилась). Информацию о братьях/сестрах тоже можно почерпнуть из метрических книг.

Ольга, и создайте фамильную тему "Гуди" вот здесь http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=49 и разместите всю имеющуюся у Вас информацию.

Share

12

Re: Немецкие колонии Украины

интересуют любые сведения о фамилии Штамбург и ее носителях

Share

13 ( 02-06-2014 10:37:32 змінене Алена )

Re: Немецкие колонии Украины

Shtambur,

смотрите здесь:  http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1003

Share

14 ( 02-08-2014 16:56:02 змінене Дробний )

Re: Немецкие колонии Украины

Колонии Одесской и Николаевской областей

Post's attachments

Kарта немецких поселений существовавших в одесской области.jpg 929.02 kb, 6 downloads since 2014-08-02 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

15

Re: Немецкие колонии Украины

За переписом 2001 року, на території України проживали 33302 осіб німецької національности, у т.ч. у Донецькій області 4620 осіб (13,9% від всієї кількости українських німців), Дніпропетровській – 3773  (11,3%), Закарпатській – 3582 (10,8%), Одеській – 2877 (8,6%), Автономній Республіці Крим – 2536 (7,6%). З усієї кількости українських німців того ж року рідною назвали німецьку мову лише 12,2%.

Чи не найперша значна колонізація Приазов”я та Причорномор”я пов”язана з великим німецьким племенем ґотів, яке жило на узбережжі Балтійського моря, у північній Швеції та на прилеглих островах. Саме вони в другій половині ІІ ст. з берегів Вісли, Одри, Лаби рушили на південний схід і дійшли до Скіфії (Скітії). Цих ґотів дослідники поділяють на візиґотів або вестґотів,  тервінґів (тих, що оселилися між Бугом та Дунаєм) та остґотів або остроґотів, Ґрейтунґів (ті, що осіли між Дніпром і Кубанню).
Остґоти підкорили скітів і здійснювали напади на Ольвію, Тіру, Таврію (Крим) та Меотіду (узбережжя Азовського моря). Під навалою ґотів “заломилася Боспорська держава, зникла придонська Танаїда”. Остґоти заснували державу, яка сягала берегів Дунаю. Про їхню столицю, яка мала назву Данпрштадир або (місто над Дніпром), часто згадують скандинавські саґи.
Серед ґотів ширилося християнство. Зокрема, виділявся своєю енергійною проповіддю християнства єпископ Ульфіла. Він переклав для ґотів Святе письмо ґотською мовою, і переклад став першою пам”яткою цієї мови.



Із розпадом наприкінці IV ст. державного об”єднання короля Ґерманариха (Германаріха, Ерманаріка, Ерманріха), яке сталось внаслідок навали з Азії орди гунів, закінчується перший період німецького (ґотського) заселення Приазов”я. Тоді ж центр державного та культурно-господарського життя ґотів переміщується на Керченський півострів. Дослідники зазначають, що саме ця територія, “край на північнім згірю Яйли та на побережу”, де були найважливіші міста ґотів та їхня столиця Дорі (Партеніт), до кінця XVIII ст. називалися Ґотією. Там же існувала і ґотська єпархія.

Під час перебування у чорноморських степах ґоти “причастилися до понтійського культурного круга”. Місцеві майстри виробляли для ґотів дорогі оздоби-фібули, браслети та ін. з срібла та золота, прикрашали їх коштовним камінням. Робили вони це за традицією “звіриного” стилю, який дуже подобався ґотам. Так постав стиль, що його нині неслушно називають ґотським. Згодом цей стиль ґоти перенесли на захід, де він набрав локальних форм і дістав назву “меровінґського” стилю.
Після завоювання ґотської держави гунами розпочався другий період німецької історії Приазов’я, який продовжувався понад 1000рр. Ці роки позначені численними випробуваннями, що випали на долю ґотів, які, однак, тією чи іншою мірою зберегли певні ознаки своєї державности.
Третій період історії східних ґотів, який тривав до середини XVIII ст., характеризується затуханням їхніх культури, мови, господарювання.

Початок раннього середньовіччя позначений іншою хвилею німецького переселення на українські землі.  Про зв”язки між Київською Руссю та німецькою державою свідчать документи 959р. Саме того року, зазначається в німецьких анналах,  до двору німецького короля  Оттона І (Otto I) Великого в Ахені прибуло посольство від “королеви Руси Олени” з проханням прислати єпископа. Лише 961р. приїхав до Києва єпископ Адальберт (Етельберт), але заснувати катедру йому не вдалося і він повернувся до Німеччини. 973р. посли князя Ярополка (972-979) з великими дарами були на соймі в Кведлінбурзі, де перебував Оттон І.
Тоді ж, у Х ст., у Києві мала своє постійне представництво Ґанза (Hanse) – торговий союз північно-німецьких міст.     
У X ст. німці прибували на Україну тимчасово, як купці, у складі посольств, як духовні особи та мандрівники.
Починаючи з XI та в  XII ст. німці з Реґенсбургу, Майнцу, Відня, Любеку осідали окремими невеликими громадами й займалися торгівлею в українських містах, насамперед у Києві, Володимирі-Волинському та Луцьку. Про німецьких купців у Києві в другій половині XII ст. та в XIII ст. згадує Іпатіївський літопис. В кінці XII ст. у Реґенсбурзі навіть створилася особлива корпорація купців – „розаріїв”, які спеціалізувалися на торгівлі з Руссю.
З придунайськими німецькими землями торгувало не лише Київське, а й Галицьке князівство, яке мало зручні шляхи сполучення по Дністру та Пруту.
Приплив німців на західньо-українські землі пожвавився після татарської навали 1240-41 рр. й знищення українських міст. В той час галицько-волинські князі запрошували німців для відбудови міст та розвитку торгівлі й ремесел. Для заохочення колонізації німцям надавалися різні привілеї (звільнення на деякий час від податків тощо), широке самоврядування та власне судівництво згідно з маґдебурзьким правом. Вже у першій половині XIII ст. Данило Романович стягав до Холма „німців і Русь, іноязичники і ляхи”. Пізніше німці прибували до Володимира-Волинського, Луцька, Львова, Перемишля, Ярослава та інших міст. У 12 70-90 рр. війтами Володимира-Волинського і Луцька були німці. Особливо сприяв поселенню німців у Галичині галицький кнізь Юрій Болеслав.


На Закарпатті німецька колонізація почалась ще з XII ст. на українсько-словацькому пограниччі – на Спіші. Частина німецьких колоністів з міст Левоча, Бардіїва, Кошиці, Пряшева оселилась у XIII ст. в містах Закарпаття – Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Хусті, а з XIV ст. – у Тячеві, Вишкові, Довгому Полі. Угорські королі надавали колоністам деякі привілеї, а зобов`язання німців обмежувались грошовою платою за землю.


На західньо-українських землях німецька колонізація посилилась після зайняття Галичини Польщею, а Волині і Поділля – Литвою. Сприяли цьому різні привілеї та маґдебурзьке право, надані українським містам польськими королями й Великими литовськими князями. Німці осідали, передовсім, у великих містах. У 1300-1550 рр. німецькі поселенці у Львові мали настільки великий вплив, що починаючи з 1352 р. з них вибиралися війти і переважно члени міської управи, а міські книги і документи писалися німецькою мовою.
Німецькі колоністи продовжували переїжджати до міст, в яких вони оселювались ще за часів Галицько-Волинського князівства. Їхні колонії були у Перемишлі, Дрогобичі, Самборі, Галичі, Коломиї, Снятині, інших містах.
З кінця XIV ст. німецька колонізація поширюється на міста Волині і Поділля. Перші католицькі єпископи Перемишля (Еріх фон Віндзон), Львова і Кам`янця-Подільського були німці.
Значно слабшою була німецька сільська колонізація, яка у XIV – XV ст. обмежувалась переважно Надсянням й Львівщиною. Сільські поселення також одержували спеціальні привілеї (користувались німецьким правом). У цей період більшість колоністів походила зі Шлезьку.
Зменшенням притоку німецьких колоністів до українських міст позначена друга половина XV ст. Згодом прибували на Україну поодинокі німецькі фахівці і ремісники: майстри-зброярі, друкарі, броварники, золотарі, будівничі міст й фортець.
Присутність німців надавала українським містам певних рис середньоєвропейських міст в архітектурі будівель, в господарстві та самоврядуванні. Вплив німецької колонізації на західньо-українських землях позначився також на термінології в галузі торгівлі і ремісництва, в організації ремісничих цехів і будівництві тощо.
На Буковину німці потрапляли лише спорадично, головним чином із Семигороду й Галичини.

На Наддніпрянщині й Лівобережній Україні поява німецьких купців і промисловців (переважно з Данціґу-Ґданську) відноситься до XVI – першої половини XVII ст. Вони орендували тут великі маєтки (Коростишівщіна), але особливо цікавилися виробництвом поташу і смалчугу (будництво).
У часи Козацько-Гетьманської держави XVII – XVIII ст багато німців осіли по містах і старшинських маєтках. Були це, переважно, різні ремісники, які працювали як у промисловості (головним чином як управителі й майстри на мануфактурах), так і в деяких спеціалізованих галузях сільського господарства (садівництво, городництво, вирощування технічних рослин, зокрема тютюну і лікарських рослин, вівчарство тощо). Гетьманський уряд запрошував різних фахівців-німців: архітектів, лікарів, військових спеціалістів, вчителів та ін. Німецькі наймані військові частини були у гетьманів Івана Виговського й Петра Дорошенка.


Значна частина визначних українських діячів XVII – XVIII ст. були німцями за походженням: церковний діяч Інокентій Ґізель, теолог і військовий інженер Адам Зернікав, архітекти Ян Баптиста й Йоган-Ґотфрід Шедель, генерал артилерії Фрідріх фон Кеніґсек та ін.
Зокрема, І.Гізель (?-1683) за дорученням митрополита Петра Могили керував Печерською друкарнею. Був професором і ректором Могилянської Колегії, з 1653 року – архімандритом Києво-Печерської Лаври. Видав чимало книг, у т.ч. перший підручник з історії України.


Й.-Ґ. Шедель (1680-1752), який жив у Києві від 1731 по 1752 рік, керував роботами по будівництву дзвіниці Києво-Печерської Лаври (1731-1745), по надбудові будинку Київської академії на Подолі (1732-1740), очолював у 1744-48 рр. будівельні роботи по надбудові дзвіниці Софійського собору, реконструкції палацу митрополита та по зведенню огорожі з брамою Заборовського.
Дехто з німців поріднилися з козацькою старшиною, придбали маєтки й назавжди залишились на Україні (Ґампфи, Ламздорфи, Брінкени, Ріттери, Полі та ін.).
Друга половина XVIII ст. позначена ще однією хвилею появи німецьких поселень на українських землях – і на тих, що увійшли до складу Російської Імперії, і на зайнятих Австрією. Причиною виникнення великої кількості нових поселень були маніфести від 4 грудня 1762 р. та 22 липня 1763 р., якими передбачалось заселити незаселені або слабозаселені землі Південної України. Німецькі поселенці безкоштовно одержували наділи землі, їм ґарантувались свобода релігії і звичаїв, місцевого самоврядування, звільнення від податків на 10-30 років тощо; також вони мали право купувати землю.
На Чернігівшині (Борзнянський повіт) у 1765-68 рр. вихідцями з Франкфурта-на-Майні, Данціґу та Ельбінґу були засновані 6 невеличких колоній, так званих Біло-Везьких: Біла Вежа, Кальчинівка, Рандовіза (Рудневізія), Городок, Великий та Малий Вердер.
На підставі спеціальних договорів у 1789-90 рр. поселено німців-менонітів на о. Хортиця та в найближчих його околицях.


До цього ж періоду відноситься поява німецької колонії в Києві: близько 1765 року була створена євангелійська лютеранська община, а документи губернської канцелярії 1767 р. вже свідчили про активну діяльність німецьких колоністів у господарському житті міста.
Починаючи з XIX ст. зростає приплив німців на Південну Україну. Прибували вони переважно з південно-західної аграрно перенаселеної Німеччини: з Бадену, Вюртемберґу, Ельзасу, Пфальцу, Надрейнщини та з околиць Данціґу і Західної Прусії. Перша колонія Альт-Данціґ була заснована 1787 р. під Єлисаветградом німцями, що приїхали з Прусії. 1803 р. звідти ж прибули переселенські депутати з проханням дозволити їм колонізувати Чорноморське узбережжя і, насамперед, Одеський повіт. Згоду було отримано і того ж року під Одесою з`являється перша колонія Марієнталь. У 1804 р.  в Одеському повіті було вже 5 колоній: Ґросс-Лібенталь, Клейн-Лібенталь, Люстдорф та ін., а в Херсонському – 3 колонії. Згодом, після 1804 р. в Одеському повіті було засновано ще 31 німецьку колонію.
Великі німецькі колонії виникли у південній Бесарабії, головно в Аккерманському повіті, де поселился німці переважно з Королівства Польського, у Херсонській губернії, переважно в Одеському, Тираспольському та Херсонському повітах, Катеринославській та Таврійській губерніях. За переписом 1897 р.  у Херсонській губернії проживало 123 453 німців (в Одеському повіті – 52 271 чоловік або 28,2 % всього населення, у Тираспольському – 23 166 чоловік або 12,3 %), Таврійській губернії – 78 305 чоловік (Перекопському повіті – 11 692 або 25,3 %, Євпаторійському – 7 375 або 16,3 %, Бердянському – 22 769 або 8,5 %), Катеринославській губернії – 80 979 чоловік (у Маріупольському повіті – 18 856 або 8,5%, Катеринославському – 19 171 або 7,9 %).
Великими німецькими колоніями були в Бердянському повіті Олександеркроне, Альтенау, Вальдґейм, Вердер, Ґальбштадт, Ґіршау, Ґнаденталь, Ґнаденфельд, Клефельд, Контіусфельд, Ландскроне, Ліхтенау, Мунтау, Нейґофнунґ, Миколайдорф, Петерсґаґен, Пранґенау, Ріккенау, Фрідріхсфельд, Фюрстенау, Шенау, Шпаррау, Штейнфельд; в Мелітопольському повіті: Ольґофельд, Пришиб (Молочно, центр Молочанської округи німецьких колоній), Рейхенфельд, Ґейдельберґ, Дармштадт, Кронсфельд; в Маріупольському повіті: Кіршвальд, Ґрунау, Крондсфорф, Розенберґ, Розенґартен, Рундевізе, Тізенґоф, Шенбаум; в Верхньодніпровському повіті: Ґрінфельд; в Херсонському повіті: Клостендорф, Кронау, Фюрстенталь; в Олександрівському повіті: Нижня Хортиця; у Феодосійському повіті: Ґермізенберґ; в Євпаторійському повіті: Ґернданк; в Сімферопольському повіті: Кроненталь, Нейзац, Розенталь, Фріденталь; в Перекопському повіті: Ґрюненталь та інші.


Всього ж наприкінці XIX ст. у Південній Україні проживало 345 тисяч німців (4,2 % населення); у 1911 р. за віруванням 42,6 % з них були євангелістами, 36,7 % - католиками, понад 20 % - менонітами.
Другу щодо кількості групу німецьких колоністів становили німці на Волині. Першими з них були меноніти, яких в кінці XVIII ст. витіснили польські дідичі. Більшість з них покинули Волинь і переселились на Південну Україну, а їх місце зайняли новоприбулі німці.
Початок поселення німців-колоністів на Волині відноситься до 1791 р., коли в маєтку Потоцького поблизу Махновки-Махолина (Бердичівський повіт) вони заснували поселення.
На початку XIX ст. біля Острогу було засновано колонію Карлос-Вальд,  1804 р. поряд з м. Кунєвим – Антонівку, 1817 р. – Вальд-Ґойма. 1811 р. засновано Софієвку (Рівненський повіт), 1816 р. – Олександрівську (Володимир-Волинський повіт), 1817 р. – хутір Чарковського (Дубенський повіт), 1824 – Голєндри (Володимир-Волинський повіт) та одне з найбільших німецьких поселень в Коростишеві (Радомишльський повіт). У 1835 р. засновані Старий-Запуст та Станіславівка (Луцький повіт), 1836 – Шрахдорф (Новоград-Волинський повіт). З 1840 по 1860 р. утворилась  21 колонія; після реформи 1861 р. німецька колонізація пожвавішала і протягом 1861-71 рр.  на Волині оселилось 5 500 родин, що в шість разів перевищувало кількість поселенців за попередні 10 років.

У 1871 р. в Радомишльському повіті Київської губернії проживало – у 7 колоніях, слободі Заліссі та повітовому містечку – 744 німців; у 195 населених пунктах Волинської губернії – 24 704 німців, з них у Луцькому повіті – 6 763, Рівненському – 5 298, Новоград-Волинському – 4 446, Житомирському – 3 499, Володимир-Волинському – 1 615, Острозькому – 1 578, Овруцькому – 591, Заславському – 458, Дубенському – 456.
Всього у 1871 р. у Волинській, Подільській та Київській губерніях проживало 26 986 німців, з яких лише 5 966 прийняли російське підданство, решта значились іноземцями.
Найсильніший приплив німців, переважно з Польщі, припав на період після 1883 р. Так, за переписом 1897 р. їх вже налічується у Волинській губернії 171 331 чоловік, Київській – 14 707, Подільській – 4 069. В інших українських губерніях Російської імперії число німців у 1897 році було незначне: у Полтавській – 4 579 чоловік, Харківській – 9 080.
Німецькі колонії на українських землях Російської імперії утворювали здебільшого великі суцільні острови серед українського населення або невеликі поселення – колонії та хутори. Число німців постійно зростало, навіть після припинення припливу колоністів, завдяки значному природному приростові. Водночас число німецьких колоній у 4 південних губерніях (Херсонській, Катеринославській, Бессарабській і Таврійській) збільшилось з 384 у 1890 р. до 966 у 1914 р. У 1911 р. німці у Південній Україні були власниками 3,8 млн. десятин землі, купленої, головним чином, у поміщиків.
Тільки незначна частина німців жили в містах: у 1897 р. їх налічувалось в Одесі – 10 248 чоловік, Катеринославі – 1 438, Кременчузі – 1 099, Полтаві – 1 076, Києві – 945.

Німецькі поселення відрізнялися від українського оточення своїм плануванням, виглядом й конструкцією будівель, користувалися широкою самоуправою.

Жителі поселень розмовляли німецькою мовою, сповідували свою релігію. Німецькі колонії налагоджували свої внутрішні справи на демократичний лад, вибирали на зборах управу („шульца” й ін.), учителя, в євангелійських громадах – священиків. Внутрішньою мовою урядування, як і навчання в школах, була німецька. Колонії об`єднувались в округи з німецькою мовою; адміністративна верховна влада німецьких колоній в Україні містилась спочатку в Катеринославі, а з 1818 р. – в Одесі. Вона підпорядковувалась Міністерству внутрішніх справ у Петербурзі.
У 1871 р. були скасовані привілеї 1763 та 1804 р. для німецьких колоністів. Відтепер вони не звільнялись від військової служби; урядовою і викладовою мовою в школах з 1875 р. стала російська, було обмежено самоуправу громад. Ці фактори спричинили еміґрацію німців з України до Америки, зокрема менонітів.
Організоване життя німців і надалі зосереджувалось навколо їх церковних громад, особливо євангелістів і менонітів. При них існували школи, в яких і після 1875 р. навчались німецькою мовою. Крім нижчих початкових шкіл існували й вищі. Деякі з них мали педагогічні класи, а в Одесі діяла реальна школа. Після 1905 р. було створено ряд середніх приватних шкіл з німецькою мовою навчання. Німці мали чимало періодичних видань. У 1863 – 1914 рр. виходив щоденник “Odessauer Deutshe Zeitung” а з 1906 р. – католицький щоденник “Deutshe Rundschau”, видавництва друкували альманахи і календарі.
Через велику етнічну і культурну різницю (мовну, релігійну тощо) взаємини між українцями і німецькими колоністами були обмежені. Це були, головно, сусідські контакти. Високий рівень німецького сільського господарства слугував прикладом для наслідування з боку українських селян, у німців працювало багато сезонних українських робітників. Чимало німецьких підприємців брали участь у становленні української промисловости. Під впливом німецьких колоністів серед українців у другій половині XIX ст. поширився євангелізм, зокрема штунда.
Значним був внесок німців у розвій науки та освіти. Зокрема, від часу заснування університету св. Володимира (нині столичний університет імені Тараса Шевченка) вони становили вагому частку відсоток його професорсько-викладацького складу. Засновником ботанічного саду університету, професором ботаніки, а в 1847-50 рр. ректором університету був Е. Р. Траутфеттер; тричі виборним ректором був М. Бунге; цю ж посаду обіймав у 1883-90 рр. правник М. Ренненкампф. Серед професорів університету були К. Кесслер, О. Ейхельман, В. Бестер,  В. Беккер, В. Бец, Х. Гюббенет та інші.
Набагато слабшою була німецька колонізація не українських землях, які увійшли до складу Австрії. Приплив німців до Галичини й Буковини, після їх заняття Австрією в 1772 та 1774 р., був пов`язаний з германізаційними тенденціями австрійських володарів, припливом німецької бюрократії до міст та заснуванням німецьких сільських колоній. Сільській колонізації сприяли також патенти Марії Терезії (1.10.1774 р.) та Йосифа ІІ (13.10.1781 р.), на підставі яких католикам і євангелістам надано привілеї – наділ землі, звільнення від військової служби, на 6 років – від податків тощо.
Приплив німецьких колоністів до Галичини не був великий через аграрне перенаселення країни. З 249 німецьких поселень (головним чином присілки і невеликі села) у 1900-х рр. 134 існували з часів Йосифа П. Перші німецькі колоністи прийшли до Галичини з Бадену, Вюртемберґу, Ґесену й Пфальцу,  а в першій половині XIX ст. з північної Чехії (Еґерлянду). Вони селилися переважно на Передкарпатті в Стрийському, Долинському, Дрогобицькому, Станіславському, Коломийському та ін. повітах, та у Львівському і сусідніх Городенському, Жовківському, Рава-Руському, Кам`Янка-Струмилівському повітах.
Після введення у 1861 р. автономії у Галичині, переходу адміністрації у польські руки ї заміни урядової німецької мови на польську, частина німецької бюрократії виїхала. Натомість німецькі сільські колонії не зазнали великих втрат (найкраще збереглися євангелісти). У 1914 р. в Галичині проживало 47 тисяч німців, у тому числі у Львові – 5 900 чоловік.
Приплив німців на Буковину був сильнішим, ніж до Галичини, через слабе заселення краю і ще слабший розвиток міст. Німці селились головним чином у містах, які незабаром набули німецького вигляду. Оскільки німці займали найважливіші пости в адміністрації краю аж до 1918 р. і німецька мова була урядовою, їхній вплив був значним. У 1914 р. в українській частині Буковини проживала 21 тисяча німців (4,6 % всього населення), у тому числі у Чернівцях і їхніх околицях – 14 тисяч чоловік.





Чернівці були найбільшим німецьким скупченням на всіх українських землях і єдиним містом України, яке мало німецький вигляд.
На Закарпатті стара німецька колонізація почала занепадати, а більшість німців послов`янщилися. Незначна кількість німецьких колоністів прибули у XVIII ст. – 1723, 1748, 1765-77 роках і на початку XIXст. у 1914 р. на Закарпатті було понад 10 000 німців: хліборобів (переважно в околицях Мукачева) і робітників лісу в Карпатах.
Напередодні першої світової війни на українських землях проживало 872 тисячі німців (1,9 % всього населення), в тому числі 797 тисяч на території Російської імперії і 75 тисяч в Австро-Угорщині.

З початком війни (за розпорядженням від 2 лютого 1915 р. та 13 грудня 1915 р) німецькі колоністи були виселені у Сибір та на Поволжя. Частина з них повернулась до своїх осель у 1919-20 рр.
1916 р. російський уряд видав ліквідаційний закон, на підставі якого німці позбавлялись землекористування на всій території Росії. Значних втрат завдали німцям погроми Махна у 1919 р., зокрема на Катеринославщині, голод 1921-22 рр. Чимало німців виїхало з півдня України до Німеччини та еміґрували до Америки, частина пересилились в міста.
Внаслідок подій 1914-22 рр. число німців на українській етнічній території зменшилось з 872 тисяч у 1914 р. до 514 тисяч у 1926 р. За переписом 1926 р. в УРСР проживало 393 924 німців (1,36 % всього населення), з яких понад 34 тисячі мешкали в містах; у Криму – 43 631 чоловік (6,1 % населення півострова). На українських землях в Польщі в 1931 р. жили 87 тисяч німців, у Румунії 1930 р. – 36 тисяч, у Чехо-Словаччині – 12 тисяч.
Проявом уваги до потреб національних меншин в УРСР слід вважати утворення у 1920 рр. Національно-територіальних одиниць: районів, селищних та сільських рад. У місцях компактного проживання німців у 1924 р. існувало 5 районів, у 1927 р. – 7 (у Мелітопольській, Маріупольській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Житомирській округах), сільських рад – відповідно 98 та 251. Крім того, в районах УРСР налічувалось 156 німецьких колгоспів.
Німці мали свої школи (охоплення дітей школою з німецькою мовою викладання становило 73,2 % - найвищий показник в республіці), педагогічний інститут в Одесі, судові та слідчі камери (у 1928 р – відповідно 10 та 2), видавництва (у 1927 р. було 47 видань німецькою мовою загальним накладом 239 500 примірників), пресу (газети “Дас Нейе Дорф”, “Діс Заат”, “Діс Тромпете”, “Нейла”), культурні установи.
Значно потерпіли німці під час так зв. колективізації, коли більшість з них зарахували до „куркулів”, і голоду 1932-33 рр. Водночас було знищено німецьке церковне життя, а їхні церкви використовували переважно в господарських цілях. У 1930-х роках німецькі національні райони й сільради були ліквідовані. 1936-38 рр. позначені  винищенням більшости німецької інтеліґенції: священиків, вчителів, лікарів та ін. Водночас все більше німців переселювалися в міста.

Західньо-українські землі в 1930-х роках мали тісніші зв`язки з Німеччиною. На Волині німці спорадично співпрацювали з українцями, входячи разом з ними до блоку національних меншостей при виборах до сейму й сенату в 1922  і  1928 р. На Буковині німці співпрацювали з правлячими румунськими партіями, здобуваючи собі з їх допомогою представництво в парламенті.

Після розподілу Польщі 1939 р. між СРСР та Німеччиною та зайняття Радянською армією Буковини та Бессарабії 1940 р. німців, що проживали на цих територіях, на підставі радянсько-німецьких угод від 18 вересня 1939 р. та 5 вересня 1940 р., було репатрійовано до Німеччини. Загалом з приєднаних тоді до УРСР територій було виселено понад 260 тисяч чоловік. 20 серпня 1941 р. німці були виселені з Криму (50 000 чоловік) та Лівобережжя України спочатку на Північний Кавказ, а згодом у Казахстан. Під час окупації німецька влада надала українським німцям статус так званих “фольксдойчів”. Вони мали більш привілейоване становище порівняно з українцями; їх було залучено до служби в поліційних й напіввійськових формуваннях та зроблено співвиконавцями окупаційного режиму. Все це спричинило непрості, а часом ворожі взаємини між українцями і німцями. При відступі німецьких військ з України 1943 р. німецька влада переселила 350 тисяч українських німців спочатку до Західної Польщі, в так зв. Вартеґав,  а пізніше до Німеччини. Після зайняття частини Німеччини радянськими військами тих українських німців, яких радянська влада встигла захопити (близько 250 000 чоловік) було вивезено до СРСР, але не на Україну, а на північ – в Комі АРСР, на роботи в лісах і копальнях вугілля, та до Середньої Азії.

13 грудня 1955 р. німцям оголошено амністію і дозволено вільне поселення без повернення на колишнє місце проживання. Ця заборона була скасована Указом Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1972 р. “Про зняття обмежень у виборі місця проживання, передбаченого в минулому для окремих категорій громадян”.
Наприкінці 1980-х рр.  в Україні проживали майже 40 тисяч німців, з них понад 70 % - в містах, переважно на сході та півдні республіки. Більше 12 тисяч українських німців були жителями Дніпропетровської та Донецької областей, по 3,5 тисячі проживали в Одеській та Закарпатській областях. 70 % німців назвали рідною мовою російську, німецьку – лише 23 %.
На кінець 1980-х припадає початок етнічного самоусвідомлення громадян України німецького походження. У цей час виникають культурні та громадсько-політичні товариства у Києві (“Відерштраль”, “Відерґебурт”), Одесі, Тернополі, Мукачеві, Ялті, Харкові, Чернівцях, створюються недільні класи, з`являються пресові видання (“Deutscher Kanal”), відновлюється діяльність євангелійсько-лютеранських общин.
Відновленням історичної справедливости по відношенню до репресованих сталінським режимом німців став Указ Президента України Л. Кравчука про сприяння їх поверненню в державу. Координувати цю роботу мав Українсько-німецький фонд, створений у січні 1992 р. Станом на кінець 1993 р. в Україну повернулись майже 2 тисячі німців, яких розселили в шести областях (Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській) та Республіці Крим.
Нині в країні функціонують різні за статусом та напрямками діяльності німецькі товариства, понад 100 з яких є членами Асоціації німців України. Асоціація має свій друкований орган – „Центральну німецьку газету”. Німеччина підтримувала, у тому й фінансово, діяльність народного парламенту (фольксрату).
За переписом 2001 року, на території України проживали 33302 осіб німецької національности, у т.ч. у Донецькій області 4620 осіб (13,9% від всієї кількости українських німців), Дніпропетровській – 3773  (11,3%), Закарпатській – 3582 (10,8%), Одеській – 2877 (8,6%), Автономній Республіці Крим – 2536 (7,6%). З усієї кількости українських німців того ж року рідною назвали німецьку мову лише 12,2%.
widerstrahl.org/index.php?view=a … ;Itemid=24

Thanks: kbg_dnepr1

Share

16

Re: Немецкие колонии Украины

Радий що у мене бабуся німкеня. smile

Фирфир

Share

17

Re: Немецкие колонии Украины

Колись від прабабці чув, що у роду мого прадіда-поляка, були німці. Але ні документів, ні прізвищ, ні точних підтверджень немає (

Share

18

Re: Немецкие колонии Украины

у мене був сусід через дорогу німець, а син його -полунімець, українець значить

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: FazU1

Share

19

Re: Немецкие колонии Украины

А чверть німці тож украінці?

Буду рад оказать любую помощь в генеалогическом поиске
fazulianov@gmail.com
Сайт Архивное наследие - информация по архивам Украины
Историко-родословный центр "Древо"
Thanks: ГіП1

20

Re: Немецкие колонии Украины

там ще й царева четвертина є, а прізвище типово українське Кіль

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

21

Re: Немецкие колонии Украины

Кіль? Як місто? Чи то не місто.

Буду рад оказать любую помощь в генеалогическом поиске
fazulianov@gmail.com
Сайт Архивное наследие - информация по архивам Украины
Историко-родословный центр "Древо"

22

Re: Немецкие колонии Украины

kukin пише:

там ще й царева четвертина є, а прізвище типово українське Кіль

чи від кримської кільки, чи від нашого кілка пішло

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

23

Re: Немецкие колонии Украины

FazU пише:

Кіль? Як місто? Чи то не місто.

так-так як місто Кіль

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

24

Re: Немецкие колонии Украины

Мариненко пише:

Колись від прабабці чув, що у роду мого прадіда-поляка, були німці. Але ні документів, ні прізвищ, ні точних підтверджень немає (

Так найточніше підтвердження - ДНК-тест. На рівні 5-6 коліна (батьки або діди прадіда) повинно б піддаватися виявленню. А німців вже протестовано чимало.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

25

Re: Немецкие колонии Украины

так, колись треба буде почати зайнятися ДНК тестуванням.

Share

26

Re: Немецкие колонии Украины

[b]forum.wolgadeutsche.net/images/minus.gif немецкие колонии в ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОЙ ГУБЕРНИИ [/b]


Абрамовка – Екатеринославский у.
Августиновка – Екатеринославский у.,
Николайпольская в.
Адамовка – см. Тиргарт № 17
Адельсгейм № 3 (Adelsheim;
Долиновка) [М., 1869] – Екатеринославский у., Николайпольская в. –
296
(1871), 226 (1885), 307 (1897), 255 (1908), 280/240 (1913)
[211]
Азаровка – см. Анновка
Айгенфельд – см. Эйгенфельд
Александергейм
(Alexanderheim) [М.] – Павлоградский у., Раздорская в. [184]
Александергоф
(Alexanderhof; Александердорф – Alexanderdorf, Александровка) [М., 1888]

Бахмутский у., Селидовская (Голицыновская) в. – 401 (1908)
[277]
Александергоф № 7 (Alexanderhof; Еленовка) [Е., 1883] – Александровский
у., Михайло-Лукашевская в.
– 32 (1902) [211]
Александердорф – см.
Александергоф
Александеркрон (Alexanderkron; Вербовка, Крюков) [Е., 1882] –
Александровский у., Заливнянская в. –
57 (1904), 70 (1911)
[211]
Александерталь (Alexandertal; Ней-Александрталь – Neu-Alexandertal,
Ней-Александровка – Neu-
Alexandrowka, Ново-Александровка) [Е.] –
Александровский у., Григорьевская в. – 315 (1897), 263 (1902),
250 (1911)
[211]
Александерталь (Alexandertal; Александрфельд – Alexanderfeld) –
Верхнеднепровский у. [184]
Александерталь (Alexandertal; Ново-Александровка,
Поди-Забара) [Е., 1871] – Павлоградский у.,
Алексеевская в. – 400 (1905)
[184]
Александерталь (Alexandertal; Александерфельд – Alexanderfeld,
Александровское, Екатериновка) [Е.] –
Славяносербский у., Александровская в.
– 120 (1905), 200 (1911) [181]
Александерталь – см.
Александрополь
Александерфельд (Alexanderfeld; Александроград) [Е./М., 1870]
– Мариупольский у., Андреевская в. –
275 (1897), 294 (1905), 290 (1911)
[277]
Александерфельд – см. Александерталь
Александрия – Александровский
у.
Александровка (Кузьмицкий, Нейланд – Neuland) [М., 1890] –
Верхнеднепровский у., Александровская
в. – 200 (1911) [184]
Александровка
– см. Александергоф
Александровка – см. Биллерсфельд
Александровка – см.
Германсталь
Александровка – см. Грингоффенталь
Александровка – см.
Нейгейм
Александровка – см. Тифенбрунн
Александровка 1-я – см.
Блюменгоф
Александровское – см. Александерталь
Александровское – см.
Герценберг
Александровское – см. Нейдорф
Александроград – см.
Александерфельд
Александро-Невское – см. Грунау № 6
Александрополь
(Александерталь – Alexandertal, Попасная) [Е.] – Бахмутский у., Камышевахская в.

100 (1905), 150 (1911) [277]
Александрополь [М., 1888] – Бахмутский у.,
Сантуриновская в. [277]
Александрополь – см. Нейгохштедт
Александрфельд –
см. Александерталь
Алексеевка № 7 (Щербиновский, Смирнова) [М., 1890] –
Бахмутский у., Железнянская (Сантуриновская,
Архангельская) в. – 76 (1911)
[277]
Альт-Кронсвейде – см. Кронсвейде
Альт-Розенгарт – см.
Розенгарт
Аманов (Amann) [К.] – хутор, Александровский у. – 12 (1859)
[212]
Андреасфельд (Andreasfeld; Андреполь, Андреевка) [М., 1870] –
Александровский у., Натальевская в. –
48 (1897), 17 (1902), 60 (1913)
[212]
Андреевка – Екатеринославский у., Николайпольская в.
Андреевка – см.
Андреасфельд
Андреевка № 3 – см. Даниэльсфельд
Андреевск [Е.] – хутор,
Александровский у. – 18 (1904)
Андреполь – см. Андреасфельд
Анисовка [Е.]
– Славяносербский у. – 100 (1905) [181]
Анненталь (Annental;
Посеевка)
Анненфельд (Annenfeld) – Екатеринославский у., Лошкаревская
в.
Анновка (Азаровка) [Е., 1910] – Славяносербский у. [181]
Анновка – см.
Ней-Анновка
Антоновка – см. Тигенорт № 16
Апухтина – см.
Нейенлаге
Арсеновский – хутор, Александровский у.
Архангельское – см.
Клейн
Бабурка – см. Бурвальде
Балашовка – Мариупольский у.
Бандорф
(Bahndorf; Орлов) [М., 1885] – Бахмутский у., Голицыновская в. – 189 (1911)
[278]
Барановка (Бароновка) [С., 1889] – Бахмутский у., Гродовская в. – 149
(1911) [278]
Барбарафельд (Barbarafeld; Варваровка, Бык) [К.] – Бахмутский у.
[278]
Бароновка – см. Барановка
Бееров (Beer) – хутор, Екатеринославский
у.
Безыменный – два хутора, Александровский у. – 22, 16 (1859)
Беловеж №
20 (Белые Вежи) [Е., 1832] – Мариупольский (Александровский) у.,
Александро-Невская в. –
568 (1859), 960 (1885), 353 (1897), 316 (1908), 360
(1914) [213]
Белокузьмин [Е.] – хутор, Бахмутский у. – 70 (1905)
Белые
Вежи – см. Беловеж № 20
Бендлер Я. (Bendler) – хутор, Александровский у.,
Заливнянская в.
Бергсталь (Bergstal) [М.] – Александровский у.
Бергталь №
1 (Bergtal; Петропавловка, Бодни) [К./М., 1837] – Мариупольский
(Александровский) у.,
Петропавловская в. – 418 (1859), 257 (1885), 503/430
(1897), 439 (1908), 465 (1910) [213, 278]
Березневатое – см.
Георгсталь
Березовка – см. Георгсталь
Берестово (Биркенфельд – Birkenfeld)
[Е., 1887] – Бахмутский у., Камышевахская в. – 400 (1905), 450
(1911)
[278]
Бетания – см. Кронсвейде
Биллерсдорф – см.
Биллерсфельд
Биллерсфельд (Billersfeld; Биллерсдорф – Billersdorf,
Александровка) [Е., 1860] – Новомосковский у.,
Иозефстальская в. – 379
(1885), 511 (1897), 690 (1908) [184]
Биркенфельд – см. Берестово
Бишлер
(Bischler) [Е., 1890] – хутор, Александровский у., Шенфельдская в.
[213]
Блюмгарт – см. Блюменгарт
Блюменау (Blumenau) – Александровский
у.
Блюменгарт (Blumengart; Блюмгарт – Blumgart, Капустянка) [М., 1824] –
Екатеринославский у.,
Хортицкая в. – 197 (1859), 172 (1885), 180 (1897), 235
(1908), 213 (1914) [213]
Блюменгейм (Blumenheim; Блюменхайн – Blumenhain,
Блюменталь – Blumental, Вербовый) [М.] – хутор,
Александровский у.,
Шенфельдская в. – 50 (1859), 12 (1885), 82 (1897), 133 (1908), 83 (1914)
[213]
Блюменгельм (Blumenhelm) – Александровский у.
Блюменгоф (Blumenhof)
– Александровский у., Шенфельдская в. – 48 (1885)
Блюменгоф (Blumenhof;
Александровка 1-я, Борзенково) [М./Е., 1866] – Екатеринославский
у.,
Николайтальская в. – 70 (1885), 40 (1897), 68 (1908), 64 (1911)
[184]
Блюменталь (Blumental) [М.] – Александровский у.
Блюменталь – хутор,
см. Блюменгейм
Блюменфельд (Blumenfeld; Гросс-Блюменфельд – Groß-Blumenfeld,
Родзянкино) [К.] – Александровский
у., Воскресенская (Крутая) в. – 243
(1859), 211 (1885), 300 (1912) [213]
Блюменфельд (Blumenfeld) –
Александровский у., Преображенская в.
Блюменфельд (Blumenfeld; Загорянье,
Загорная) [М., 1846] – Александровский у., Шенфельдская в. – 12
(1859), 72
(1885), 133 (1897), 333 (1908), 337 (1911) [213]
Блюменфельд (Blumenfeld;
Кисличеватое) [Е./К., 1870] – Мариупольский у., Романовская в.
[213]
Блюменфельд № 1 (Blumenfeld; Кисличеватая) [М., 1870] –
Екатеринославский у., Чертомлыкская в. –
220 (1911) [184]
Блюменхайн –
хутор, см. Блюменгейм
Богатовка – см. Рейхенберг № 9
Богдановка [Е., 1911]
– Бахмутский у., Лисичанская в. [181]
Богдановка – см. Рейхенберг №
9
Богодаровка (Ковальское) – Павлоградский у. [291]
Богородичный – хутор,
Александровский у.
Бодни – см. Бергталь № 1
Большой Егорополь – см.
Гергардсталь
Борзенково – см. Блюменгоф
Борзенково – см.
Шендорф
Борисовское – Бахмутский у.
Браулов – см. Браунталь
Браунталь
(Brauntal; Браулов) – Александровский у. [214]
Бривенка – Славяносербский
у.
Брудерфельд (Bruderfeld) – Александровский у., Шенфельдская в. – 26
(1885)
Брянцевка [Е.] – хутор, Славяносербский у. – 50 (1905)
Булгаковка –
см. Нейенлаге
Бурвальде (Burwalde; Бабурка) [М., 1803] – Екатеринославский
у., Хортицкая в. – 195 (1818), 530 (1859),
489 (1885), 466 (1897), 471 (1908)
[214]
Бурлацкий [К., 1875] – Мариупольский у. – 275 (1910)
Бурлацкий –
хутор, см. Федоровский
Бык – см. Барбарафельд
Быковское –
Верхнеднепровский у., Алферовская в.
Вагнерфельд (Wagnerfeld) [К., 1890] –
Мариупольский у. – 15 (1910)
Вальдек (Waldeck; Лесовка) [М., 1885] –
Бахмутский у., Голицыновская в. – 321 (1911) [279]
Варваровка – см.
Барбарафельд
Варваровка – см. Францфельд № 2
Васильевка – Александровский
у.
Вейдекрон – см. Вейденфельд
Вейденфельд (Weidenfeld; Вейдекрон –
Weidekron, Лозовая) – хутор, Александровский у. – 21 (1859)
Велецкая – см.
Луиздорф
Великий Вердер – см. Гросс-Вердер № 24
Вербовка – см.
Александеркрон
Вербовый – хутор, см. Блюменгейм
Верхний Жеребец – см.
Зильберфельд
Верхняя Хортица – см. Хортица
Веселое – см.
Эйгенфельд
Веселый Кут – хутор, см. Энгель
Вибе (Wiebe) – хутор,
Александровский у.
Визенфельд (Wiesenfeld) – хутор, Александровский
у.
Визенфельд (Wiesenfeld; Магрово) [М., 1880] – Павлоградский у.,
Булаховская в. – 81 (1897), 62 (1908),
34 (1911) [185]
Виккерау № 8
(Wickerau; Кузнецовка) [Е., 1824] – Мариупольский (Александровский) у.,
Александро-
Невская в. – 361 (1859), 706 (1885), 339 (1897), 390 (1908), 408
(1911) [214]
Викторовка – см. Викторфельд № 1
Викторфельд (Viktorfeld) –
Александровский у.
Викторфельд № 1 (Viktorfeld; Викторовка) [Е., 1895] –
Александровский у., Заливнянская в. – 304
(1897), 265 (1902), 185 (1911)
[214]
Виноградовка – Екатеринославский у.
Винса (Wiens) – два хутора,
Александровский у.
Вишневатое – см. Киршвальд № 1
Владимировка – см.
Кронсвейде
Водино – см. Водяная
Водяная (Водино) [М., 1892] –
Павлоградский у., Булаховская в. – 126 (1911) [185]
Водяная – см.
Екатерингоф
Водяная – см. Ремпельфельд
Водяное – см. Гнаденталь
Водяное
– см. Шенгорст
Ворной – см. Мариенталь
Высокое Поле – см.
Губенфельд
Высшая Хортица – см. Хортица
Гавриловка – Александровский
у.
Гайбуден – см. Гейбуден № 4
Гамбург (Hamburg) [М., 1865] –
Екатеринославский у.
Гариинский – хутор, Александровский у.
Гейбоден
(Heuboden; Марьино, Марвино) [Е./М., 1866] – Екатеринославский у.,
Николайтальская в. – 104
(1897), 114 (1908), 117 (1911) [185]
Гейбуден № 4
(Heubuden; Гайбуден, Сергеевка) [Е./М., 1841] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Петропавловская в. – 284 (1859), 176 (1885), 269 (1897), 275 (1905), 337
(1908) [215, 279]
Гейковка – см. Даниловка
Гейна (Hein; Гейнц – Heinz) –
хутор, Александровский у. [215]
Гейнрихс (Heinrichs) – шесть хуторов,
Екатеринославский у.
Гейнрихсталь (Heinrichstal) – два хутора,
Александровский у.
Гейнрихсталь – см. Гейнрихсфельд
Гейнрихсфельд
(Heinrichsfeld; Гейнрихсталь – Heinrichstal, Генрихсталь) [Е.] – Александровский
у.,
Крутая в. – 87 (1885), 25 (1904) [215]
Гейнц – хутор, см.
Гейна
Генрихсталь – см. Гейнрихсфельд
Георгсбург № 9 (Georgsburg;
Дудниково) [К.] – Александровский у., Михайло-Лукашевская в. – 99
(1902)
[215]
Георгсталь (Georgstal; Березневатое, Березовка) [Е.] – Павлоградский
у., Васильевская в. – 75 (1905), 68
(1911) [185]
Георгсталь № 1
(Georgstal; Николайполь, Николайгоф – Nikolaihof) [Е., 1894] – Александровский
у.,
Заливнянская в. – 145 (1897), 106 (1902), 120 (1911)
[215]
Гергардсталь (Gerhardstal; Гросс-Гергардсталь – Groß-Gerhardstal,
Большой Егорополь, Смудово) [М.,
1860] – Екатеринославский у., Новопокровская
в. – 130 (1860), 126 (1911), 238 (1914) [215]
Гергардсталь (Gerhardstal;
Григорьевка) [Е., 1890] – Павлоградский у., Булаховская в. – 180 (1905),
230
(1911) [185]
Германсталь (Hermannstal; Александровка) [Е., 1889] –
Бахмутский у., Голицыновская в. – 241 (1904),
170 (1913) [280]
Гермин
(Germin; Эрмина – Ermin) [Е./К., 1890] – хутор, Александровский у.
[215]
Герценберг (Herzenberg; Александровское) [М., 1880] – Павлоградский у.,
Петропавловская в. – 482
(1897), 188 (1908) [185]
Гетланд № 13 (Göttland;
Готланд, Марьяновка) [К., 1823] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Романовская в. – 202 (1859), 645 (1885), 542/498 (1897), 487 (1905), 405
(1908), 447 (1911) [216]
Гехт – хутор, см. Гехтенфельд
Гехтенфельд
(Hechtenfeld; Гехт – Hecht) – хутор, Александровский у., Ново-Николаевская в.
[216]
Гинденбург – см. Кудашевка
Глиняный – Александровский
у.
Глинястая – Екатеринославский у.
Глубокая – см. Тифенбрунн
Глыбоко –
см. Екатериненфельд
Гнаденталь (Gnadental; Водяное) [М., 1871] –
Верхнеднепровский у., Марьяновская в. – 333 (1897), 362
(1902), 400 (1911)
[185]
Голубовка [Е., 1905] – Славяносербский у., Александровская в. – 80
(1905) [181]
Гольдшар – см. Гольдшеер
Гольдшеер (Goldscheer; Гольдшар) –
Александровский у., Шенфельдская в. – 9 (1885)
Горополь I – хутор,
Александровский у.
Горополь II – хутор, Александровский у.
Гороховка [Е.]
– Павлоградский у. – 306 (1904) [292]
Горькая – Александровский у.
Готланд
– см. Гетланд № 13
Гофельд – см. Гохфельд
Гофельд I (Hochfeld) – хутор,
Александровский у.
Гофельд II (Hochfeld) – два хутора, Александровский
у.
Гофельд III (Hochfeld) – хутор, Александровский у.
Гофнунгсталь
(Hoffnungstal) – Бахмутский у., Сантуриновская в.
Гоффнунгсорт № 5
(Hoffnungsort; Долгенское, Долгунское, Долганка) [М./Е., 1870]

Екатеринославский у., Чертомлыкская в. – 334 (1904), 230 (1911)
[185]
Гохберг (Hochberg) [Е./К./М., 1890] – Новомосковский у.
[185]
Гохфельд (Hochfeld; Гофельд) [К./М., 1848] – Александровский у.,
Шенфельдская в. – 16 (1885) [216]
Гохфельд – см. Ней-Гохфельд №
5
Григорьевка – см. Гергардсталь
Григорьевка – см. Егоровка №
12
Гринберга (Grünberg) – хутор, Александровский у.
Грингоффенталь
(Grünhoffental; Александровка) [М., 1860] – Александровский у., Натальевская в.
– 29
(1911) [216]
Гринталь – см. Ней-Гринталь
Гринфельд (Grünfeld) –
хутор, Александровский у. – 17 (1859)
Гринфельд (Grünfeld; Зеленополь) [М.,
1874] – Верхнеднепровский у., Весело-Терновская в. – 223
(1885), 591/480
(1897), 400 (1914) [185, 216]
Гринфельд – см. Грюнфельд
Гросс-Блюменфельд
– см. Блюменфельд
Гросс-Вердер № 24 (Groß-Werder; Великий Вердер – Welikij
Werder, Мариновка) [К., 1842] –
Мариупольский (Александровский) у.,
Александро-Невская в. – 602 (1859), 991 (1885), 502/441 (1897),
429 (1905),
365 (1908) [216]
Гросс-Гергардсталь – см. Гергардсталь
Грунау № 6 (Grunau;
Александро-Невское) [Е./К., 1824] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Александро-Невская в. – 513 (1859), 848 (1885), 690/495 (1897), 640
(1908), 582 (1914) [217]
Грушевка – Екатеринославский у.
Грюнфельд
(Grünfeld; Гринфельд, Степановка) [К., 1838] – Мариупольский у., Покровская в. –
17 (1859),
185 (1897), 376 (1910) [280]
Губенфельд (Hubenfeld; Фидлеровка
– Fidlerowka, Высокое Поле) [Е.] – Бахмутский у. – 90 (1904) [289]
Гуте
Гоффнунг (Gute Hoffnung) [Е.] – Мариупольский у. – 122 (1905)
Гуттердорф
(Hutterdorf) [Г., 1857] – Александровский у.
Давидполь (Davidpol) –
Александровский у.
Даниловка (Гейковка) [К.] – Верхнеднепровский у. – 216
(1916)
Данилополь – см. Даниэльсфельд
Даниэльсфельд (Danielsfeld;
Данилополь, Андреевка № 3) [Е.] – Новомосковский у. – 70 (1905)
[185]
Дармштадт № 25 (Darmstadt; Новгород) [Е., 1843] – Мариупольский
(Александровский) у., Романовская
в. – 282 (1859), 556 (1885), 404 (1897),
365 (1905), 293 (1908), 376 (1911) [217]
Дауэнгауэр П. (Dauenhauer P.) [К.,
1885] – хутор, Верхнеднепровский у. [185]
Дауэнгауэр Я. (Dauenhauer J.;
Коробчина) [К., 1885] – хутор, Верхнеднепровский у. [185]
Дейч-Вороной – см.
Мариенталь
Деконская [К., 1889] – Бахмутский у., Ивановская в.
[280]
Денгауера (Dauenhauer) [К.] – хутор, Верхнеднепровский у.
[186]
Дерезово – см. Екатериненфельд
Дина (Dünn) – хутор, Александровский
у.
Дмитриевка [Е.] – Бахмутский у. – 120 (1905)
Дмитровка – хутор, см.
Ней-Шенвизе
Днепровка – см. Кронсвейде
Доброполь – Екатеринославский
у.
Долганка – см. Гоффнунгсорт № 5
Долгенское – см. Гоффнунгсорт №
5
Долгое – см. Иозефсталь
Долгунское – см. Гоффнунгсорт № 5
Долиновка
[М., 1885] – Бахмутский у., Голицыновская в. [281]
Долиновка [1869] –
Мариупольский у. – 243 (1910)
Долиновка – см. Адельсгейм № 3
Долинское –
см. Кронсталь
Драгуновка – два хутора, Александровский у.
Дубовка [1869] –
Мариупольский у. – 235 (1910)
Дубовка – см. Эйхенфельд № 4
Дудниково – см.
Георгсбург № 9
Дьячково – см. Эттингерфельд
Егоровка № 12 (Егорьевка,
Григорьевка, Фрейденталь – Freudental) [К.] – Александровский у.,
Михайло-
Лукашевская в. – 97 (1902) [217]
Егорьевка – см. Егоровка №
12
Екатерингоф (Katharinhof; Водяная) [Е.] – Верхнеднепровский у. – 366
(1859)
Екатериненгоф (Katharinenhof; Екатериновка, Ней-Ямбург – Neu-Jamburg,
Ямбург) [К., 1870] –
Екатеринославский у., Новопокровская в. – 255 (1897),
263 (1908) [186]
Екатериненгоф – см. Екатериновка
Екатериненталь
(Katharinental; Екатериновка № 2) [М., 1889] – Верхнеднепровский у.,
Александровская
в. – 85 (1911), 117 (1914) [186]
Екатериненталь
(Katharinental; Катериновка) [Е./К., 1858] – Екатеринославский у., Чертомлыкская
в.
[186]
Екатериненфельд (Katharinenfeld; Шахово, Розовка № 2) [Е., 1886]
– Бахмутский у., Скотоватская в. –
441 (1904), 410 (1911)
[288]
Екатериненфельд (Katharinenfeld; Катериновка, Глыбоко) [Е./М., 1893] –
Верхнеднепровский у.,
Руденовская в. – 105 (1905), 100 (1914)
[186]
Екатериненфельд (Katharinenfeld; Катериновка, Дерезово) [К.] –
Павлоградский у., Рудаевская в. [292]
Екатериновка (Екатериненгоф –
Katharinenhof, Клемуш – Klemusch) [Е., 1887] – Бахмутский у. – 169
(1904)
[281]
Екатериновка – см. Александерталь
Екатериновка – см.
Екатериненгоф
Екатериновка – см. Катариненфельд
Екатериновка – см.
Ямбург
Екатериновка № 1 [М., 1889] – Бахмутский у., Железнянская
(Сантуриновская) в. – 308 (1911) [281]
Екатериновка № 2 – см.
Екатериненталь
Екатериновка № 2 – см. Розенфельд
Екатеринополь – см.
Клейн-Вердер № 23
Екатеринославский – хутор, Александровский
у.
Екатеринфельд № 11 (Katharinenfeld; Катариненфельд, Катериновка) [К.,
1889] – Александровский у.
[217]
Еленендорф – см.
Ней-Елененталь
Еленовка – хутор, Александровский у.
Еленовка (Эленовка)
[С.] – Бахмутский у., Сантуриновская в. – 38 (1915) [281]
Еленовка –
Екатеринославский у.
Еленовка – см. Александергоф № 7
Елизабетдорф № 19
(Elisabethdorf; Елизабетталь – Elisabethtal, Елизаветполь, Елизаветовка) [Е.,
1825] –
Мариупольский (Александровский) у., Романовская в. – 407 (1859), 674
(1885), 522/453 (1897), 398
(1905), 382 (1908), 529 (1911)
[218]
Елизабетполь [М., 1884] – Мариупольский у., Романовская
в.
Елизабетталь – см. Елизабетдорф № 19
Елизабетталь II (Elisabethtal;
Елизаветовка, Черноглазовка) [Е., 1882] – Павлоградский у. – 240
(1905)
[186]
Елизаветовка (Элизабетталь № 10 – Elisabethtal, Фрайденфельд
– Freudenfeld, Лисина) [Е., 1889] –
Александровский у., Михайло-Лукашевская
в. – 49 (1902) [218]
Елизаветовка – хутор, Александровский у.
Елизаветовка
– см. Елизабетдорф № 19
Елизаветовка – см. Елизабетталь II
Елизаветполь –
см. Елизабетдорф № 19
Жерновата – см. Нейгорст
Жмерино – см.
Ней-Розенгарт
Жмирино – см. Ней-Розенгарт
Загорная – см.
Блюменфельд
Загорянье – см. Блюменфельд
Затишье – Мариупольский
у.
Захариасфельд (Zachariasfeld) – Екатеринославский у.
Зеленополь –
хутор, Александровский у.
Зеленополь – см. Гринфельд
Зеленый – хутор,
Александровский у.
Зильберталь (Silbertal; Яблоково) [Е., 1880] –
Александровский у., Гуляйпольская (Фридентальская) в. –
161 (1885), 274
(1897), 188 (1902), 226 (1905) [218]
Зильберфельд (Silberfeld; Сереброполе,
Верхний Жеребец) [М., 1843] – хутор, Александровский у.,
Шенфельдская в. – 28
(1859), 7 (1885), 45 (1897), 114 (1908), 137 (1911), 50 (1914)
[218]
Значковка – см. Розенгоф
Зудермана (Sudermann) – хутор,
Екатеринославский у.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share

27

Re: Немецкие колонии Украины

Ивановка – см.
Ней-Анлаге
Ивановский (Ново-Ивановка) – Александровский у., Ново-Николаевская
в. – 233 (1897), 255 (1902)
Ивановский [Е.] – хутор, Александровский у. – 10
(1904)
Иверская – Екатеринославский у.
Игнатьевка № 6 (Каменка) [М., 1889]
– Бахмутский у., Сантуриновская в. – 220 (1911) [281]
Инзель Хортица (Insel
Chortitza; Остров Хортица, Камп – Kamp) [М., 1790] – Екатеринославский
у.,
Хортицкая в. – 93 (1818), 395 (1859), 452 (1885), 205 (1897), 204 (1905),
215 (1908), 282 (1911) [218]
Иоганнсталь (Johannstal) – два хутора,
Александровский у.
Иозефсталь (Josefstal; Юзефсталь, Иосифовка, Долгое) [Е.,
1789] – Новомосковский у., Иозефстальская
в. – 381 (1818), 998 (1859), 1095
(1885), 1030/917 (1897), 2287 (1908) [186]
Иосифовка – см.
Иозефсталь
Казенносельское – см. Кронсдорф № 5
Кайзердорф № 12
(Kaiserdorf; Кенигсберг – Königsberg, Царское) [К., 1823] –
Мариупольский
(Александровский) у., Романовская в. – 323 (1859), 701 (1885),
534/508 (1897), 494 (1905), 444 (1908), 465
(1911) [218]
Калиново – см.
Мариенорт
Кальчиновка № 22 [Е., 1832] – Мариупольский (Александровский) у.,
Александро-Невская в. – 412
(1859), 583 (1885), 265 (1897), 210 (1905), 226
(1908) [218]
Каменка – см. Игнатьевка № 6
Каменка – см.
Штейнбах
Каменное Поле – см. Штейнфельд
Каменский – Александровский
у.
Каменское – см. Кампенау № 10
Камп – см. Инзель Хортица
Кампенау №
10 (Kampenau; Каменское) [Е./К., 1823] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Романовская в. – 430 (1859), 803 (1885), 587/491 (1897), 415 (1905), 384
(1908) [219]
Канкриновка – см. Шенфельд № 6
Канцеровка – см.
Розенталь
Капитоновка – Екатеринославский у.
Капустянка – см.
Блюменгарт
Карловка (Karlowka) [Е., 1868] – Екатеринославский у.,
Чертомлыкская в. [187]
Карловка (Karlowka) [Е., 1868] – хутор, Мариупольский
у. [281]
Карловка – см. Карповка
Каролинфельд (Karolinfeld) –
Александровский у., Фридентальская в. – 62 (1885)
Карповка (Карловка –
Karlowka) [М., 1885] – Бахмутский у., Голицыновская в. – 149 (1911)
[281]
Катариненфельд (Katharinenfeld; Екатериновка) [Е.] – Новомосковский у.
– 105 (1905)
Катариненфельд – см. Екатеринфельд № 11
Катериненфельд
(Katharinenfeld) – хутор, Павлоградский у. – 8 (1859)
Катериновка – см.
Екатериненталь
Катериновка – см. Екатериненфельд
Катериновка – см.
Екатеринфельд № 11
Кенигсберг – см. Кайзердорф № 12
Кернеров (Kerner) –
хутор, Александровский у. – 10 (1859)
Керсфельд (Kehrsfeld) – хутор,
Павлоградский у. – 39 (1859)
Кильмана (Killmann) [Е.] – хутор, Павлоградский
у. [187]
Кильманский – см. Кильмансфельд
Кильмансталь (Killmannstal)
[К./М., 1894] – Павлоградский у., Алексеевская в. [187]
Кильмансфельд
(Killmannsfeld; Кильманский, Федоровка) [Е.] – Павлоградский у., Алексеевская в.
– 32
(1905) [187]
Кирш (Kirsch; Христиановка) [Е.] – Павлоградский у.,
Алексеевская в. – 17 (1916) [187]
Киршвальд № 1 (Kirschwald; Вишневатое) [Е.,
1828] – Мариупольский (Александровский) у.,
Александро-Невская в. – 332
(1859), 769 (1885), 350 (1897), 316 (1908), 352 (1911) [219]
Киршов (Kirsch)
– хутор, Александровский у. – 15 (1859)
Кисличеватая – см. Блюменфельд №
1
Кисличеватое – см. Блюменфельд
Кичкас – см. Эйнлаге
Класс – хутор,
см. Розенфельд
Классиновка (Klassenowka) – хутор, Александровский у. – 24
(1859)
Клейн (Klein; Архангельское) – Екатеринославский у. – 118
(1859)
Клейн (Klein) [Е., 1874] – хутор, Екатеринославский у.
[187]
Клейн-Блюменфельд (Klein-Blumenfeld; Малая Родзянка) – хутор,
Александровский у., Воскресенская в.
[222]
Клейн-Вердер № 23
(Klein-Werder; Екатеринополь) [К., 1842] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Александро-Невская в. – 419 (1859), 610 (1885), 328 (1897), 226 (1905),
241 (1908) [219]
Клейнова – см. Нейдорф
Клейнфельд (Kleinfeld) –
Екатеринославский у., Николайпольская в.
Клейнфельд (Kleinfeld; Малополье)
[Е., 1874] – хутор, Павлоградский у., Булаховская в. – 94 (1897), 95
(1908),
85 (1914) [187]
Клемуш – см. Екатериновка
Ключник [Е.] – Мариупольский у.
– 81 (1905)
Ковалевская – Верхнеднепровский у.
Ковалихский –
Александровский у.
Ковальское – см. Богодаровка
Кондратьевка [М., 1892] –
Бахмутский у., Сантуриновская (Александро-Шультенская) в. – 213
(1911)
[282]
Коптевка – см. Рейнталь
Корнеевка – Екатеринославский
у.
Коробчина – хутор, см. Дауэнгауэр Я.
Корш-Фукс – хутор, см.
Фукс
Котляревка [М., 1885] – Бахмутский у., Голицыновская в. – 237 (1911)
[282]
Краснополь – см. Шенфельд
Красный Кут – см. Ней-Гринталь
Крауза
(Kraus) – хутор, Александровский у.
Кребс – см. Либенталь № 11
Кребсфельд
– см. Либенталь № 11
Кривенко [Е.] – хутор, Славяносербский у. – 60
(1905)
Криничный – Александровский у.
Криничный – хутор, Александровский
у. [220]
Кронау – см. Нейкрон № 2
Кронеберг (Kroneberg) – Александровский
у., Больше-Михайловская в.
Кронсберг (Kronsberg; Михайловка) [М., 1879] –
Александровский у., Шенфельдская в. – 62 (1897), 86
(1908), 50 (1914)
[220]
Кронсвейде (Kronsweide; Ней-Кронсвейде – Neu-Kronsweide, Новый
Кронсвейде – Nowyj Kronsweide,
Владимировка) [М., 1789] – Екатеринославский
у., Хортицкая в. – 212 (1818), 732 (1859), 864 (1885), 387
(1908), 384 (1911)
[220]
Кронсвейде (Kronsweide; Альт-Кронсвейде – Alt-Kronsweide, Старый
Кронсвейде – Staryj Kronsweide,
Бетания – Bethania, Днепровка) [М., 1789] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. – 81 (1859), 144 (1885)
[213,
217]
Кронсгартен (Kronsgarten; Половица) [М./Е., 1797] – Новомосковский у.,
Иозефстальская в. – 164 (1818),
139 (1825), 145 (1856), 169 (1859), 121
(1885), 198 (1897), 212 (1908), 254 (1914) [187]
Кронсдорф № 5 (Kronsdorf;
Казенносельское) [Е., 1824] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Александро-Невская в. – 511 (1859), 751 (1885), 560/518 (1897), 1488
(1908) [220]
Кронсталь (Kronstal; Долинское) [М., 1809] – Екатеринославский
у., Хортицкая в. – 97 (1818), 373
(1856), 425 (1859), 376 (1885), 334 (1897),
329 (1908), 536 (1913) [220]
Кронсфельд (Kronsfeld; Удельненский) [М., 1880]
– хутор, Екатеринославский у., Беленская в. – 93
(1914) [221]
Кронштадт №
5 (Kronstadt; Николаевка) [М., 1884] – Бахмутский у., Сантуриновская
(Александро-
Шультенская) в. – 281 (1911) [283]
Крутояровка –
Павлоградский у., Крутоярово-Петровско-Славянская в. – 278 (1908)
[187]
Крюков – см. Александеркрон
Ксеньевка – см. Шенфельд №
2
Кудашевка (Гинденбург – Hindenburg) [К., 1884] – Верхнеднепровский у.,
Александровская в. [187]
Кузнецовка – см. Виккерау № 8
Кузьмицкий – см.
Александровка
Кульмана (Kulmann) – хутор, Александровский у.
Курдюмовка
[Е., 1890] – Бахмутский у. – 60 (1905) [283]
Лавровка – Бахмутский
у.
Латтендорф (Lattendorf; Ровнополь) – Мариупольский у.
Лачинова – хутор,
см. Мариенталь
Леонидовка № 3 [М., 1889] – Бахмутский у., Железнянская
(Сантуриновская) в. – 209 (1911) [283]
Лесовка – см. Вальдек
Либенталь
(Liebental) – хутор, Александровский у.
Либенталь (Liebental) – два хутора,
Павлоградский у. – 8, 8 (1859)
Либенталь № 11 (Liebental; Кребсфельд –
Krebsfeld, Кребс – Krebs, Николаевка) [Е., 1851] –
Александровский у.,
Заливнянская (Ново-Николаевская) в. – 232 (1897), 204 (1902), 77 (1911)
[221]
Лиманский – Александровский у.
Линденталь (Lindental; Фаста – Fast)
[М.] – Павлоградский у. [187]
Линденфельд – см. Липово
Липово (Линденфельд
– Lindenfeld) [Е., 1889] – Бахмутский у., Камышевахская в. – 280 (1905),
250
(1911) [283]
Лисина – см. Елизаветовка
Листвянка – см. Шенбаум №
4
Листовка – см. Шенбаум № 4
Листовка – см. Эйгенгейм № 4
Лозовая – см.
Вейденфельд
Лоренцберг (Lorenzberg) – Александровский у.
Луганск – см.
Рундевизе № 21
Луговой – см. Шенвизе
Луиздорф (Luisdorf; Велецкая) –
Екатеринославский у. – 16 (1859)
Луизенталь (Luisental; Семеновка) [С./Е./М.]
– Мариупольский у., Петропавловская в. – 90 (1905), 240
(1910) [222,
283]
Лукашево – Александровский у.
Любимовка – Екатеринославский у.,
Лошкаревская в.
Любомировка – см. Миролюбовка
Людвигсталь № 18
(Ludwigstal; Романовка) [Е./К., 1828] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Романовская в. – 440 (1859), 699 (1885), 504/437 (1897), 356 (1905), 320
(1908), 413 (1911) [222]
Магрово – см. Визенфельд
Мазеровка – см.
Тифенбрунн
Майер (Maier; Майергоф – Maierhof, Маяры, Марьевский) – хутор,
Новомосковский у. – 35 (1905) [188]
Майергоф – хутор, см. Майер
Майфельд –
см. Эйгенфельд
Малашевка – см. Нейенбург
Малая Родзянка – хутор, см.
Клейн-Блюменфельд
Малополье – хутор, см. Клейнфельд
Малый Яр –
Александровский у.
Малышевка – см. Нейенбург
Манвеловка – см.
Манвилленгоф
Манвилленгоф (Mannwillenhof; Манвиллендорф – Mannwillendorf,
Манвеловка) [Е., 1887] –
Павлоградский у., Васильковская в. – 164 (1897), 170
(1905), 154 (1908) [188]
Манвиллендорф – см. Манвилленгоф
Марвино – см.
Гейбоден
Мариаполь – см. Фельзенбах
Мариаслав № 3 (Морислав) [К.] –
Александровский у., Заливнянская в. – 249 (1897), 241 (1902) [222]
Мариенгоф
– см. Мариенталь
Мариендорф (Mariendorf) – Екатеринославский у.,
Выше-Тарасовская в. – 109 (1859) [188]
Мариенорт (Marienort; Калиново) [М.,
1885] – Бахмутский у., Скотоватская (Голицыновская) в. – 151
(1911)
[284]
Мариенполь – см. Мариенталь
Мариенполь – см. Мариенфельд №
26
Мариенталь (Mariental; Лачинова) [М.] – хутор, Екатеринославский у.,
Хортицкая в. – 98 (1859) [222]
Мариенталь (Mariental; Мариенполь) [Е., 1870]
– Мариупольский у., Андреевская в. – 285 (1905), 305
(1910)
[284]
Мариенталь (Mariental; Мариенгоф – Marienhof, Марьевка, Дейч-Вороной –
Deutsch-Voronoj, Ворной)
[К.] – Павлоградский у., Ново-Павловская в. – 376
(1859), 601 (1897), 533 (1908) [188]
Мариенталь (Mariental; Фурсово) [Е.] –
хутор, Павлоградский у., Раздорская в. – 47 (1859), 272
(1911)
[188]
Мариенфельд (Marienfeld; Романовка) [Е., 1882] –
Павлоградский у., Раздорская в. – 255 (1897), 295
(1905), 280 (1908), 312
(1911) [188]
Мариенфельд – см. Марусино
Мариенфельд – см.
Марьевка
Мариенфельд № 26 (Marienfeld; Мариенполь – Marienpol, Марьинополь)
[Е., 1823] – Мариупольский
(Александровский) у., Романовская в. – 221 (1859),
339 (1885), 297 (1897), 309 (1905), 225 (1908), 345
(1911) [222]
Мариновка
– см. Гросс-Вердер № 24
Мариновка – см. Нордгейм
Мариуполь – см.
Фельзенбах
Марнополь – см. Фельзенбах
Марусино (Мариенфельд – Marienfeld)
[Е.] – Славяносербский у., Ивановская в. – 100 (1905), 250
(1911)
[182]
Марьевка (Мариенфельд – Marienfeld) [К.] – Новомосковский у.,
Ямбургская в. – 272 (1911) [188]
Марьевка – см. Мариенталь
Марьевский –
хутор, см. Майер
Марьин Дар – см. Эйгенгрунд
Марьино – см.
Гейбоден
Марьинополь – см. Мариенфельд № 26
Марьяновка [Е., 1890] –
Бахмутский у. [284]
Марьяновка – см. Гетланд № 13
Маяры – хутор, см.
Майер
Медовка [С./Е., 1883] – Мариупольский у., Александро-Невская в. – 116
(1897), 231 (1905), 208 (1910),
285 (1914) [223]
Межевой [Е., 1880] –
Павлоградский у., Ново-Павловская в. – 279 (1904), 496 (1908) [188]
Мемрик
(Memrik) [М., 1885] – Бахмутский у., Голицыновская в. – 147 (1911)
[284]
Мессарош (Messarosch) [Е., 1890] – Бахмутский у., Лисичанская в. – 150
(1905), 80 (1914) [182]
Местюкова – см. Фриденфельд
Мижирич –
Александровский у.
Миллера (Müller) [Е.] – хутор, Александровский
у.
Милогродский – см. Ней-Рейнфельд
Милорадовка [М., 1889] –
Верхнеднепровский у., Александровская в. – 91 (1911) [189]
Мирау № 11 (Mirau;
Мирское) [Е./К., 1823] – Мариупольский у., Романовская в. – 391 (1859), 646
(1885),
353 (1897), 299 (1905), 284 (1908), 314 (1911) [223]
Миргородское
– см. Ней-Рейнфельд
Мирно-Покой – см. Фриденсру
Мировка – см.
Фриденталь
Миролюбовка (Любомировка) [М., 1892] – Бахмутский у.,
Сантуриновская в. [284]
Мирополь – см. Фриденсфельд
Мирское – см. Мирау №
11
Михайловка – Екатеринославский у.
Михайловка – см.
Кронсберг
Михайловка – см. Михаэльсгейм
Михайловский [Е.] – хутор,
Александровский у. – 8 (1904)
Михайловский – хутор, Александровский у.,
Шенфельдская в.
Михаэльсгейм (Michaelsheim; Михельсгейм – Michelsheim,
Михайловка) [М., 1879] – Бахмутский у.,
Голицыновская в. – 317 (1911)
[285]
Михельсгейм – см. Михаэльсгейм
Михеля (Michel) – хутор,
Александровский у., Заливнянская в. [223]
Многотрудный – хутор,
Екатеринославский у., Николайпольская в.
Морислав – см. Мариаслав №
3
Морозовка – см. Ней-Гохфельд № 5
Морозовский – Екатеринославский
у.
Московка – см. Розенфельд № 8
Московка – см. Шенвизе
Мюллер (Müller)
[Е., 1907] – хутор, Верхнеднепровский у. [189]
Надеждовка – см.
Петерсдорф
Натальевка – см. Яковлевка
Нежурись – хутор, Александровский
у.
Ней-Александровка – см. Александерталь
Ней-Александрталь – см.
Александерталь
Ней-Анлаге (Neu-Anlage; Ивановка) [Е./М.] – Екатеринославский
у., Николайтальская в. – 49 (1904)
[189]
Ней-Анновка (Neu-Annowka;
Анновка) [К./Е.] – Мариупольский у., Романовская в. – 135 (1905)
[224]
Ней-Беловеж (Neu-Belowesh; Ново-Беловеж) [Е.] – Мариупольский у.,
Александро-Невская в. [224]
Ней-Бергталь (Neu-Bergtal) [М., 1865] –
Екатеринославский у.
Нейбург – см. Нейенбург
Нейгейм (Neuheim;
Александровка) [Е., 1882] – Мариупольский у., Андреевская (Времьевская) в. –
372
(1897), 328 (1905), 390 (1911) [285]
Нейгорст (Neuhorst) – хутор,
Александровский у.
Нейгорст (Neuhorst; Жерновата, Терноватое) [М., 1824] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. – 228
(1859), 180 (1885), 367 (1897), 269
(1908), 311 (1911) [224]
Нейгоф № 14 (Neuhof; Новодворовка) [К., 1823] –
Мариупольский (Александровский) у., Романовская в.
– 223 (1859), 412 (1885),
314 (1897), 279 (1908), 361 (1911) [224]
Нейгофельд (Neuhochfeld) –
Александровский у.
Ней-Гохфельд № 5 (Neu-Hochfeld; Гохфельд – Hochfeld,
Морозовка) [М., 1869] – Екатеринославский у.,
Николайпольская в. – 79 (1871),
107 (1885), 286 (1897), 210 (1908), 238 (1911), 350 (1914) [224]
Нейгохштедт
(Heuhochstädt; Александрополь, Шишково) [Е./М., 1866] – Екатеринославский
у.,
Николайтальская в. – 290 (1885), 488/444 (1897), 385 (1908), 392 (1911)
[189]
Ней-Гринталь (Neu-Grüntal; Гринталь – Grüntal, Красный Кут) [Е./К.,
1874] – Мариупольский у.,
Андреевская в. – 125 (1905) [285]
Нейдорф
(Neudorf) – хутор, Александровский у.
Нейдорф (Neudorf; Нейендорф –
Neuendorf, Александровское, Клейнова – Klein) – Екатеринославский
у.,
Выше-Тарасовская в. – 76 (1859), 169 (1897), 314 (1908) [189]
Нейдорф
– см. Нейендорф
Ней-Елененталь (Neu-Helenental; Ней-Еленовка – Neu-Jelenowka,
Ново-Еленовка, Еленендорф –
Helenendorf) [Е., 1885] – Александровский у.,
Григорьевская в. – 150 (1905), 100 (1911) [224]
Ней-Еленовка – см.
Ней-Елененталь
Нейенбург (Neuenburg; Нейбург – Neuburg, Малашевка, Малышевка)
[М., 1790] – Екатеринославский у.,
Хортицкая в. – 109 (1818), 320 (1856), 340
(1859), 423 (1885), 339 (1897), 237 (1908), 234 (1911), 354
(1914)
[224]
Нейендорф (Neuendorf; Нейдорф – Neudorf, Широкое) [М., 1790] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. –
348 (1818), 967 (1856), 1034 (1859),
1080 (1885), 976/874 (1897), 1049 (1908), 1054 (1911) [224]
Нейендорф – см.
Нейдорф
Нейенлаге (Neuenlage; Апухтина, Булгаковка) [М.] – Александровский
у., Воскресенская (Крутая) в. –
122 (1859), 68 (1885), 78 (1897), 131
(1902)
Нейкрон № 2 (Neukron; Кронау – Kronau, Ново-Соленая, Новозеленая,
Новоселенное, Ольгино) [Е./М.,
1883] – Александровский у., Заливнянская в. –
281 (1897), 215 (1902), 246 (1911) [225]
Ней-Кронсвейде – см.
Кронсвейде
Нейланд – см. Александровка
Ней-Остервик (Neu-Osterwick;
Остервик – Osterwick, Устребик, Павловка) [М., 1812] –
Екатеринославский у.,
Хортицкая в. – 168 (1818), 666 (1856), 738 (1859), 855 (1885), 1111/875 (1897),
900
(1908), 1253 (1911), 1550 (1914) [225, 226]
Ней-Рейнфельд
(Neu-Rheinfeld; Милогродский, Миргородское) [Е., 1880] – Мариупольский
у.,
Романовская в. – 45 (1905) [225]
Ней-Розенгарт (Neu-Rosengart;
Жмирино, Жмерино) [М., 1878] – Екатеринославский у., Беленская
в.
[225]
Ней-Софиевка – см. Николайталь
Нейфельд (Neufeld) – хутор,
Александровский у.
Нейфельд (Neufeld; Новополе) [Е., 1888] – Мариупольский
у., Майорская в. – 192 (1897), 150 (1905), 145
(1910), 172 (1914)
[286]
Ней-Хортица (Neu-Chortitza; Ново-Хортицы) [М., 1871] –
Верхнеднепровский у., Марьяновская в. – 310
(1897), 270 (1902), 300 (1911)
[189]
Ней-Шенвизе (Neu-Schönwiese; Шенвизский – Schönwiese, Дмитровка) [М.,
1859] – хутор,
Александровский у., Натальевская в. – 4 (1859), 65 (1897), 95
(1902), 91 (1911) [225]
Нейштетер (Neustädter) – три хутора,
Екатеринославский у.
Ней-Ямбург – см. Екатериненгоф
Ней-Ямбург № 27
(Neu-Jamburg; Ново-Красновка) [К./Е., 1842] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Александро-Невская в. – 289 (1859), 552 (1885), 590/545 (1897), 614
(1908), 620 (1911) [225, 286]
Нелеповский – хутор, Бахмутский у.
[286]
Нестелеевка [Е., 1889] – Павлоградский у., Ново-Ивановская в. – 200
(1905), 350 (1911) [292]
Нидер-Хортица (Nieder-Chortitza; Нижняя Хортица,
Хортица Нижняя) [М., 1803] – Екатеринославский
у., Хортицкая в. – 242 (1818),
746 (1859), 784 (1885), 744/657 (1897), 670 (1905), 687 (1908), 828
(1911),
835 (1914) [225]
Нижняя Хортица – см. Нидер-Хортица
Николаевка
– см. Кронштадт № 5
Николаевка – см. Либенталь № 11
Николаевка – см.
Эбенталь
Николаевка № 5 [М., 1884] – Бахмутский у. [286]
Николаевское –
см. Эттингерфельд
Николайгоф – см. Георгсталь № 1
Николайполь – см.
Георгсталь № 1
Николайполь – см. Николайфельд
Николайполь № 1
(Николайфельд – Nikolaifeld) [М., 1869] – Екатеринославский у., Николайпольская
в.
– 196 (1871), 199 (1885), 340 (1897), 122 (1908), 221 (1911)
[225]
Николайталь (Nikolaital; Ней-Софиевка – Neu-Sofiewka, Ново-Софиевка)
[М./Б., 1865] –
Екатеринославский у., Николайтальская в. – 97 (1885), 85
(1897), 84 (1908), 96 (1911) [189]
Николайфельд (Nikolaifeld; Николайполь)
[М., 1892] – Бахмутский у., Сантуриновская (Александро-
Шультенская) в. – 204
(1911) [286]
Николайфельд – см. Николайполь № 1
Новгород – см. Дармштадт №
25
Ново-Александровка – см. Александерталь
Ново-Беловеж – см.
Ней-Беловеж
Новодворовка – см. Нейгоф № 14
Ново-Дмитриевка [Е., 1909] –
Бахмутский у., Сантуриновская в. – 100 (1911) [286]
Ново-Еленовка – см.
Ней-Елененталь
Новозеленая – см. Нейкрон № 2
Ново-Ивановка – см.
Ивановский
Ново-Капитоновская – Екатеринославский у.
Новокарловский
(Nowokarlowskij) – хутор, Александровский у., Белогорьевская
в.
Ново-Красновка – см. Ней-Ямбург № 27
Новопавловка – Александровский
у.
Новополе – см. Нейфельд
Ново-Романовка – см. Шенталь №
3
Новоселенное – см. Нейкрон № 2
Новослободка – см.
Розенгарт
Ново-Соленая – см. Нейкрон № 2
Ново-Софиевка – см.
Николайталь
Ново-Федоровка – Александровский у.
Ново-Федоровка –
Славяносербский у., Первозвановская в. [183]
Новофедоровский – хутор,
Александровский у.
Ново-Хортицы – см. Ней-Хортица
Новые Раздоры – см.
Эйгенфельд
Новый Гофельд (Nowyj Hochfeld) – хутор, Александровский
у.
Новый Кронсвейде – см. Кронсвейде
Нордгейм (Hordheim; Мариновка) [М.,
1875] – Бахмутский у., Голицыновская в. – 203 (1911) [287]
Нью-Йорк (New
York) [М.] – Бахмутский у., Железнянская (Архангельская) в. – 85 (1859), 426
(1911)
[287]
Обидинная – Александровский у. – 75 (1859)
Обозная [Е.] –
хутор, Славяносербский у. – 40 (1905)
Олеев [М.] – Александровский
у.
Ольгенфельд (Olgenfeld) [Е.] – Верхнеднепровский у., Александровская в. –
265 (1905) [189]
Ольгино – см. Нейкрон № 2
Ольгино – см.
Шендорф
Орлинское – см. Фельзенберг
Орлинское – см. Эйгенфельд
Орлов –
см. Бандорф
Осокоровка – см. Эбенберг
Остервик – см.
Ней-Остервик
Остров Хортица – см. Инзель Хортица

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr, Balakyn2

Share

28

Re: Немецкие колонии Украины

Павловка – Бахмутский у.
– 160 (1914)
Павловка – см. Ней-Остервик
Павловка – см.
Паульсгейм
Павловка – см. Розенфельд
Паньковка № 3 [Е.] – хутор,
Славяносербский у., Веселогорская в. – 40 (1905)
Паульсгейм (Paulsheim;
Павловка) [М.] – Екатеринославский у., Николайпольская в. [227]
Певичево [Е.]
– хутор, Славяносербский у. – 80 (1905)
Переевка – Александровский
у.
Песчаный – Александровский у.
Петерса (Peters) – хутор,
Екатеринославский у.
Петерсдорф (Petersdorf; Петрополь, Надеждовка) [М.,
1833] – хутор, Екатеринославский у.,
Николайпольская в. – 60 (1885)
[227]
Петровка – см. Эйгенгрунд
Петропавловка – см. Бергталь №
1
Петрополь – хутор, Екатеринославский у.
Петрополь – хутор, см.
Петерсдорф
Платиенгоф (Platienhof) [М.] – Александровский у.
[226]
Поди-Забара – см. Александерталь
Половица – см.
Кронсгартен
Полтавка – Бахмутский у., Сантуриновская в.
Попасная – см.
Александрополь
Попова – см. Розенгарт
Посеевка – см.
Анненталь
Прекрасный Луг – см. Шенвизе
Райгород – см. Розенгарт №
3
Райфель – см. Рейнфельд
Рапп (Rapp; Рата, Ратта) – хутор, Павлоградский
у. [190]
Рата – хутор, см. Рапп
Ратта – хутор, см. Рапп
Рейнталь
(Reintal, Rheintal; Коптевка) [Е.] – Бахмутский у. – 79 (1905)
[282]
Рейнфельд (Reinfeld; Чистополь) [Е., 1880] – Александровский у.
[228]
Рейнфельд (Reinfeld, Rheinfeld; Райфель, Чистополе) [Е./К., 1864] –
Мариупольский (Александровский)
у., Майорская (Романовская) в. – 79 (1897),
75 (1905), 133 (1910) [228]
Рейнфельд – см. Чистополь
Рейхенберг № 9
(Reichenberg; Рейхенфельд – Reichenfeld, Богатовка, Богдановка) [Е., 1824]

Мариупольский (Александровский) у., Александро-Невская в. – 417 (1859), 425
(1885), 426 (1897), 373
(1905), 439 (1911) [228]
Рейхенфельд – см.
Рейхенберг № 9
Ремпельфельд (Rempelfeld; Водяная) [Е., 1893] – Павлоградский
у., Рудаевская в. – 123 (1911) [293]
Ровнополе – см. Эбенфельд
Ровнополь –
см. Латтендорф
Родзянкино – см. Блюменфельд
Рождественский – хутор, см.
Тюльпенфельд
Розенбах (Rosenbach) [М., 1867] – Екатеринославский у.,
Хортицкая в. – 109 (1905) [229]
Розенберг № 7 (Rosenberg; Розовка) [Е., 1824]
– Мариупольский (Александровский) у., Александро-
Невская в. – 513 (1859),
691 (1885), 339 (1897), 308 (1905), 330 (1908), 427 (1911) [229]
Розенвайдт
(Rosenweidt) – Александровский у., Жеребецкая в.
Розенгарт (Rosengart;
Альт-Розенгарт – Alt-Rosengart, Попова, Новослободка) [М., 1824]

Екатеринославский у., Хортицкая в. – 237 (1856), 262 (1859), 256 (1885),
188 (1897), 213 (1905), 206
(1908), 237 (1911), 260 (1914) [229]
Розенгарт
№ 3 (Rosengart; Розенгартен – Rosengarten, Райгород) [Е., 1823] –
Мариупольский
(Александровский) у., Александро-Невская в. – 428 (1859), 819
(1885), 433 (1897), 416 (1905), 460 (1908),
513 (1911) [229]
Розенгартен –
см. Розенгарт № 3
Розенгейм (Rosenheim) – Александровский у.
Розенгейм
(Rosenheim; Яворское) [М., 1856] – Александровский у., Шенфельдская в. – 203
(1897), 539
(1908), 400 (1914)
Розенгоф (Rosenhof) – Александровский
у.
Розенгоф (Rosenhof; Значковка) [М.] – Александровский у., Шенфельдская в.
– 32 (1885), 287 (1895), 419
(1905) [229]
Розенталь (Rosental) – хутор,
Александровский у.
Розенталь (Rosental; Канцеровка) [М., 1790] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. – 221 (1818), 573
(1856), 633 (1859), 796
(1885), 1305/969 (1897), 984 (1905) [229]
Розенфельд (Rosenfeld; Павловка)
[Е./М.] – Александровский у., Заливнянская (Фридентальская) в. – 7
(1859), 95
(1885), 226 (1897), 199 (1904), 170 (1908), 159 (1911) [229]
Розенфельд
(Rosenfeld; Екатериновка № 2) [К./Е./М., 1866] – Екатеринославский у.,
Николайтальская в. –
109 (1897), 112 (1908), 117 (1911) [190]
Розенфельд
(Rosenfeld) [Е.] – хутор, Мариупольский у. – 32 (1905)
Розенфельд (Rosenfeld;
Класс – Klass) [К., 1878] – хутор, Павлоградский у., Булаховская в.
[190]
Розенфельд № 8 (Rosenfeld; Московка) [Е.] – Александровский у.,
Михайло-Лукашевская в. – 114 (1902)
[229]
Розовка – см. Розенберг №
7
Розовка № 2 – см. Екатериненфельд
Романовка – см. Людвигсталь №
18
Романовка – см. Мариенфельд
Романовка № 2 [М., 1890] – Бахмутский у.,
Сантуриновская (Архангельская) в. – 271 (1911) [288]
Рооповский (Roop) –
Александровский у.
Рундевизе № 21 (Rundewiese; Луганск) [Е., 1832] –
Мариупольский (Александровский) у., Александро-
Невская в. – 455 (1859), 713
(1885), 234 (1897), 229 (1905), 191 (1908) [229]
Рыбальская – см.
Фишерсдорф
Савельевский – хутор, Екатеринославский у. – 26
(1859)
Самойленковых – хутор, Александровский у., Воскресенская в.
[230]
Святотроицкое – см. Эйхвальд № 15
Севериновка – хутор, см.
Янов
Семеновка – см. Луизенталь
Серафимовка [К., 1873] – Павлоградский у.
[293]
Серафимовский – хутор, Александровский у.
Сергеевка – см. Гейбуден №
4
Сергеевка – см. Шенталь № 5
Сереброполе – см.
Зильберфельд
Серединовка – хутор, см. Янов
Смирнова – см. Алексеевка №
7
Смоленное – см. Эбенталь
Смоляная – см. Шенберг
Смудово – см.
Гергардсталь
Соколовка – Бахмутский у.
Солидная – Екатеринославский
у.
Солочино – см. Эйгенталь
Сорочина – хутор, см. Эйгенталь
Сорочино –
см. Эйгенталь
Софиевка – см. Софиенталь
Софиевский [Е.] – хутор,
Александровский у. – 4 (1904)
Софиенталь (Sofiental; Софиевка) [К.] –
Славяносербский у., Ивановская в. – 185 (1910) [183]
Софиенфельд (Sofienfeld)
[Е.] – Александровский у. – 250 (1905)
Средний Поселок – Екатеринославский
у.
Старозаводская – см. Штейнау № 2
Старый Кронсвейде – см.
Кронсвейде
Степановка – см. Грюнфельд
Сухецкое (Сухоцкая) [Е., 1889] –
Бахмутский у., Алексеевская в. – 70 (1904), 138 (1914) [289]
Сухоцкая – см.
Сухецкое
Терноватка – Екатеринославский у.
Терноватое – см.
Нейгорст
Терновский – хутор, Александровский у.
Терсянка – см.
Фриденфельд
Тигенгоф (Tiegenhof) [М.] – Александровский у.
Тигенгоф № 2
(Tiegenhof; Ясиновка) [Е., 1824] – Мариупольский (Александровский) у.,
Александро-
Невская в. – 405 (1859), 824 (1885), 390 (1897), 466 (1905), 680
(1908), 535 (1911) [231]
Тигенорт № 16 (Tiegenort; Антоновка) [К., 1823] –
Мариупольский (Александровский) у., Романовская в.
– 278 (1859), 746 (1885),
553/543 (1897), 504 (1905), 607 (1911) [231]
Тиргарт № 17 (Tiergart;
Адамовка) [К., 1823] – Мариупольский (Александровский) у., Романовская в.

278 (1859), 408 (1885), 292 (1897), 313 (1905), 187 (1908), 344 (1911)
[231]
Тисен (Thiessen) – хутор, Екатеринославский у.
Тиссена (Thiessen)
[М.] – четыре хутора, Александровский у.
Тифенбрунн (Tiefenbrunn; Мазеровка,
Александровка) [С./Е., 1884] – Мариупольский у., Стретенская в. –
179 (1897),
121 (1905) [289]
Тифенбрунн (Tiefenbrunn; Глубокая) [Е.] – Павлоградский у.,
Рудаевская в. – 80 (1905), 100 (1911) [293]
Трудолюбовка – Александровский
у.
Трудолюбовка – хутор, Александровский у.
Тюльпенфельд (Tulpenfeld;
Рождественский) [Е., 1840] – хутор, Мариупольский у., Романовская в.
[231]
Удельненский – хутор, см. Кронсфельд
Ульяновка – хутор,
Александровский у. [231]
Ульяновский – хутор, Александровский у.
Усадьба
при Дубовке – Екатеринославский у., Николайпольская в.
Устребик – см.
Ней-Остервик
Фаста – см. Линденталь
Федоровка [Е.] – Славяносербский у. –
20 (1905) [183]
Федоровка – см. Кильмансфельд
Федоровка – см. Фридрихсталь
№ 5
Федоровск [Е.] – хутор, Александровский у. – 20 (1904)
Федоровский
(Бурлацкий) [К.] – хутор, Александровский у. – 115 (1859)
Фельзенбах
(Felsenbach; Мариаполь, Мариуполь, Марнополь, Шишковка) [М./Е., 1866]

Екатеринославский у., Николайтальская в. – 224 (1885), 244 (1897), 248
(1908), 249 (1911) [190]
Фельзенберг (Felsenberg; Орлинское) [К., 1868] –
Мариупольский у. – 285 (1912) [289]
Феттер (Vetter) [С.] – хутор, Бахмутский
у. – 12 (1914) [289]
Феценов (Fetze) – хутор, Екатеринославский
у.
Фидлеровка – см. Губенфельд
Фишерсдорф (Fischersdorf; Рыбальская)
[Е./К., 1789] – Новомосковский у., Иозефстальская в. – 174
(1818), 483
(1859), 506 (1885), 474/412 (1897), 949 (1908), 862 (1911) [191]
Фрайденфельд
– см. Елизаветовка
Францфельд № 2 (Franzfeld; Варваровка) [М., 1869] –
Екатеринославский у., Николайпольская в. – 103
(1871), 193 (1885), 363
(1897), 248 (1908), 309 (1911) [232]
Фрей (Frey) – Екатеринославский
у.
Фрейденталь – см. Егоровка № 12
Фриденсру (Friedensruh; Мирно-Покой)
[Е., 1883] – Александровский у., Екатериновская (Ново-
Николаевская) в. – 90
(1897), 80 (1902), 97 (1911) [232]
Фриденсфельд (Friedensfeld; Мирополь) [М.,
1867] – Екатеринославский у., Лошкаревская в. – 41 (1885),
114 (1897), 160
(1911) [191]
Фриденталь (Friedental; Фридрихсталь – Friedrichstal, Мировка,
Цветная) [Е., 1843] – Александровский
у., Заливнянская (Фридентальская) в. –
65 (1859), 169 (1885), 229 (1897), 140 (1902), 148 (1911) [232]
Фриденфельд
(Friedenfeld; Терсянка, Местюкова) [Е., 1859] – Александровский у.,
Заливнянская
(Фридентальская) в. – 14 (1859), 201 (1885), 327 (1897), 223
(1902), 222 (1911) [232]
Фридрихсталь – см. Фриденталь
Фридрихсталь № 5
(Friedrichstal; Федоровка) [М., 1852] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Покровская (Бергтальская) в. – 107 (1859), 186 (1885), 232 (1897), 292
(1908) [232, 290]
Фризена (Friesen) – два хутора, Александровский
у.
Фризена (Friesen) – хутор, Екатеринославский у.
Фромандир № 1 – см.
Фромандировка
Фромандир № 2 – см. Фромандировка
Фромандировка (Фромандир №
1 – Fromandier, Фромандир № 2 – Fromandier) [Е.] – Славяносербский у.
– 60
(1905) [183]
Фукс (Fuchs; Корш-Фукс – Korsch-Fuchs) [Е.] – хутор,
Мариупольский у., Покровская в. [290]
Фурсово – см. Мариенталь
Ханзоково –
см. Шенфельд
Хортица (Верхняя Хортица, Высшая Хортица) [М., 1789] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. – 362
(1818), 694 (1856), 777 (1859), 977
(1885), 2046/1134 (1897), 2105 (1905), 2861 (1914) [232]
Хортица Нижняя – см.
Нидер-Хортица
Хоцкий [К., 1880] – хутор, Мариупольский у. – 230
(1910)
Христиановка – см. Кирш
Христианфельд (Christianfeld) –
Мариупольский у. – 10 (1914)
Христиновка (Шахово) [Е., 1891] – Бахмутский у.,
Алексеевская в. – 226 (1905) [284]
Христофоровка [Е., 1910] –
Екатеринославский у., Лошкаревская в. [191]
Царская Пристань –
Екатеринославский у., Хортицкая в.
Царское – см. Кайзердорф № 12
Цветная –
см. Фриденталь
Цветополь – Екатеринославский у.
Черниговский – хутор,
Александровский у.
Черноглазовка – см. Елизабетталь II
Чистополе – см.
Рейнфельд
Чистополь (Рейнфельд – Reinfeld) [М.] – Екатеринославский
у.
Чистополь – см. Рейнфельд
Чисторучный – хутор, Александровский
у.
Шараповка – см. Эйгенгрунд
Шаромет – см. Шеромет
Шаховец [Е.] –
хутор, Мариупольский у. – 68 (1905)
Шахово – см. Екатериненфельд
Шахово –
см. Христиновка
Шейнбрун – см. Шенталь № 5
Шемерек (Schemereck) [Е.] –
Мариупольский у. – 132 (1905)
Шенбаум № 4 (Schönbaum; Шенбрунн – Schönbrunn,
Листвянка, Листовка) [Е., 1823] – Мариупольский
(Александровский) у.,
Александро-Невская в. – 351 (1859), 670 (1885), 343 (1897), 421 (1905), 424
(1908),
570 (1914) [233]
Шенберг (Schönberg; Смоляная) [М., 1816] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. – 323 (1856), 389
(1859), 405 (1885), 399
(1897), 315 (1905), 318 (1908), 275 (1911) [233]
Шенбрун (Schönbrunn) –
Александровский у.
Шенбрунн – см. Шенбаум № 4
Шенвизе (Schönwiese;
Московка) [М./Е., 1795] – Александровский (Павлоградский) у.,
Петрово-
Строгановская в. – 146 (1818), 199 (1825), 283 (1856), 320 (1859),
309 (1885), 999/507 (1897), 610 (1908)
[233]
Шенвизе (Schönwiese;
Прекрасный Луг, Луговой) [Е.] – Мариупольский у., Николаевская в. – 4 (1859),
71
(1905) [290]
Шенвизский – хутор, см. Ней-Шенвизе
Шенгорка – см.
Шенгорст
Шенгорст (Schönhorst; Шенгорка, Водяное) [М., 1790] –
Екатеринославский у., Хортицкая в. – 257
(1818), 750 (1856), 854 (1859),
591/509 (1897), 552 (1905), 593 (1908), 686 (1911) [233]
Шендорф (Schöndorf;
Ольгино, Борзенково) [М., 1865] – Екатеринославский у., Николайтальская в. –
89
(1885), 79 (1897), 83 (1908), 76 (1911) [191]
Шенталь № 3 (Schöntal;
Ново-Романовка) [С./Е./М., 1838] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Петропавловская в. – 411 (1859), 136 (1885), 288 (1897), 271 (1905), 446
(1908) [233, 290]
Шенталь № 5 (Schöntal; Шейнбрун – Schönbrunn, Сергеевка)
[Е.] – Александровский у., Заливнянская в.
– 456 (1860), 384 (1897), 266
(1902), 327 (1911) [233]
Шенфельд (Schönfeld; Краснополь, Ханзоково) [М.,
1868] – Александровский у., Шенфельдская в. – 56
(1885), 678/379 (1897), 749
(1908), 760 (1914) [233]
Шенфельд – см. Штейнфельд
Шенфельд № 2
(Schönfeld; Ксеньевка) [Е./М., 1837] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Петропавловская в. – 341 (1859), 206 (1885), 357 (1897), 498 (1908) [233,
290]
Шенфельд № 6 (Schönfeld; Канкриновка) [Е., 1883] – Александровский у.,
Заливнянская в. – 387 (1897),
224 (1902), 339 (1911) [233]
Шеромет
(Шаромет) [Г., 1868] – Александровский у. – 109 (1874)
Шидлово (Шилово) [Е.,
1890] – Павлоградский у., Криворожская в. – 372 (1904), 340 (1911)
[290]
Шилово – см. Шидлово
Широкое – см. Нейендорф
Шишковка – см.
Фельзенбах
Шишково – см. Нейгохштедт
Шлахтинг – см. Штейнфельд
Шмидгаль
(Schmidtgall) – хутор, Александровский у.
Шмидт (Schmidt) [Е.] – хутор,
Александровский у. [234]
Шмидт – хутор, см. Шмидтфельд
Шмидтфельд
(Schmidtfeld; Шмидт – Schmidt) – хутор, Мариупольский у. [233]
Шредер
(Schröder) [М., 1900] – хутор, Верхнеднепровский у. [191]
Штейнау № 2
(Steinau; Старозаводская) [М., 1870] – Екатеринославский у., Чертомлыкская в. –
230
(1911) [191]
Штейнбах (Steinbach; Каменка) [Е., 1883] –
Александровский у., Екатериновская (Ново-Николаевская) в.
– 103 (1897), 101
(1902), 86 (1911) [234]
Штейнбах (Steinbach) – хутор, Александровский
у.
Штейндорф (Steindorf) – Славяносербский у.
Штейнталь (Steintal) –
Александровский у.
Штейнфельд (Steinfeld; Шенфельд – Schönfeld, Каменное
Поле, Шлахтинг – Schlachting) [М., 1874] –
Верхнеднепровский у.,
Весело-Терновская в. – 198 (1885), 508/451 (1897), 422 (1911) [191]
Шулитино
– см. Шультино
Шультино (Шулитино) [С., 1911] – хутор, Бахмутский у.
[291]
Шульц (Schulz) – Екатеринославский у., Хортицкая в.
Шумахер
(Schumacher) – Павлоградский у. [191]
Щербиновский – см. Алексеевка №
7
Эбенберг (Ebenberg; Осокоровка) [Е.] – Александровский у., Натальевская
в.
Эбенталь (Ebental; Смоленное) – хутор, Александровский у.
Эбенталь
(Ebental; Николаевка) [М., 1888] – Бахмутский у., Голицыновская в. – 209 (1911)
[291]
Эбенфельд (Ebenfeld) [М., 1862] – Александровский у. – 300
(1905)
Эбенфельд (Ягодное) [М., 1865] – Екатеринославский у., Николайтальская
в. – 43 (1897), 57 (1908), 54
(1911) [191]
Эбенфельд (Ровнополе) [Е.,
1887] – Мариупольский у., Майорская в. – 161 (1897), 145 (1905), 125
(1912)
[291]
Эйгенгейм – см. Яковлевка
Эйгенгейм № 4 (Eigenheim;
Листовка) [Е., 1883] – Александровский у., Заливнянская в. – 359 (1897),
251
(1902), 187 (1911) [234]
Эйгенгрунд (Eigengrund; Эйгенгрунд-Шараповка
– Eigengrund-Scharapowka, Шараповка, Петровка,
Марьин Дар) [Е./М., 1866] –
Екатеринославский у., Николайтальская в. – 276 (1885), 476/401 (1897),
404
(1904), 394 (1911) [191]
Эйгенгрунд-Шараповка – см.
Эйгенгрунд
Эйгенталь (Eigental; Сорочино, Солочино) [Е./К., 1883] –
Александровский у., Екатериновская (Ново-
Николаевская) в. – 133 (1897), 64
(1902) [234]
Эйгенталь (Eigental; Сорочина) [Е.] – хутор, Павлоградский у.
[191]
Эйгенфельд (Eigenfeld) – Александровский у. – 422 (1859)
Эйгенфельд
(Eigenfeld) – Александровский у., Натальевская в. – 49 (1911)
Эйгенфельд
(Eigenfeld; Айгенфельд, Орлинское) [Е., 1870] – Мариупольский (Александровский)
у.,
Майорская (Романовская) в. – 170 (1897), 79 (1905), 230 (1911)
[234]
Эйгенфельд (Eigenfeld; Майфельд – Maifeld) [К., 1870] – Мариупольский
у., Романовская в. [222]
Эйгенфельд (Eigenfeld; Веселое) [Е., 1874] –
Новомосковский у., Елизавето-Хорошевская в. – 324 (1897),
241 (1905), 330
(1911), 337 (1914) [191]
Эйгенфельд (Eigenfeld; Новые Раздоры) –
Павлоградский у., Екатериновская в. – 477 (1897), 559 (1908)
Эйнлаге
(Einlage; Кичкас) [М., 1790] – Екатеринославский у., Хортицкая в. – 253 (1818),
702 (1856), 774
(1859), 940 (1885), 1534/974 (1897), 1258 (1908), 1600 (1913)
[234]
Эйхвальд № 15 (Eichwald; Святотроицкое) [К., 1823] – Мариупольский у.,
Романовская в. – 430 (1859),
762 (1885), 545/511 (1897), 523 (1908), 528
(1911) [234]
Эйхенталь (Eichental) [М., 1875] – Александровский у.,
Шенфельдская в. [234]
Эйхенфельд № 4 (Eichenfeld; Дубовка) [М., 1869] –
Екатеринославский у., Николайпольская в. – 110
(1871), 217 (1885), 331
(1897), 231 (1908), 235 (1911), 310 (1914) [234]
Эленовка – см.
Еленовка
Элизабетталь № 10 – см. Елизаветовка
Энгель (Engel; Веселый Кут)
[К., 1885] – хутор, Верхнеднепровский у. [191]
Эрмина – хутор, см.
Гермин
Эттингерфельд (Ettingerfeld; Николаевское, Дьячково) [Е., 1871] –
Павлоградский у., Васильковская
(Воскресенская) в. – 227 (1885), 271 (1897),
234 (1905), 269 (1908) [192]
Юзефсталь – см. Иозефсталь
Юрьевка [Е.] –
Славяносербский у., Беловская в. – 350 (1905) [184]
Яблоково – см.
Зильберталь
Яворское – см. Розенгейм
Ягодное – см. Эбенфельд
Яковлевка
(Эйгенгейм – Eigenheim, Натальевка) [М., 1880] – Александровский у.,
Натальевская в. – 45
(1897), 110 (1902) [234]
Ямбург (Екатериновка) [К.,
1793] – Екатеринославский у., Ямбургская в. – 485 (1793), 348 (1818),
440
(1825), 1394 (1859), 1409 (1885), 1135/1062 (1897), 2028 (1905), 2790
(1908), 1902 (1911) [192]
Ямбург – см. Екатериненгоф
Ян (Jahn) [Е., 1885]
– хутор, Мариупольский у. [291]
Янов (Jahn; Севериновка, Серединовка) [Е./С.,
1910] – хутор, Мариупольский у., Покровская в. – 161
(1910) [289]
Янцен
И.П. (Janzen) – хутор, Александровский у., Натальевская в.
Янцена (Janzen) –
три хутора, Александровский у.
Ясиновка – см. Тигенгоф № 2

источник: Немецкие населенные пункты в Российской империи:
География и население. Справочник. Сост. В.Ф. Дизендорф. М.: Общественная
академия наук российских немцев. - 2006

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr, Balakyn2

Share

29

Re: Немецкие колонии Украины

Гарна стаття про німецьке населення Закарпаття: Т.Д. Филимонова, М.ф. Шин. К вопросу об этно-культурном развитии немцев Закарпатья. Карпатский сборник. М., "Наука", 1972.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr, Balakyn2

Share

30

Re: Немецкие колонии Украины

Нові, як для мене, джерела щодо німців в Україні:

1. www.galiziengermandescendants.org/
    www.galiziengermandescendants.org/BDC_help.htm


2. Black Sea German reserach (база даних з понад 2 міл. імен)

31 ( 19-03-2015 19:07:29 змінене kbg_dnepr )

Re: Немецкие колонии Украины

Важлива інформація звідси http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 84#p27584:

Тільки що відправила запит до меннонітів. Ніколи не думала. що буду шукати в них інформацію про свою сім'ю! Мій батько та його батьки, намагаючись виїхати до Німеччини під час ДСВ (що їм вдалося), мали надавати заяву про це. Ці документи збереглися у фонді про переселення німців з Росії, Латвії, України, Польщі, Франції 1939 р., який був вивезений після війни з Берліну до США.

У Берліні був іміграційний центр (Einwandererzentralstelle, EWZ), там зберігалася дуже цінна інформація про німецькі сім'ї з 1939 пo 1945 р.

Записи поділяються на

E/G Kartei: картотека
Stamblätter: родоводи за № справи (№ справи вказаний тільки в картотеці)
Anträge: Заяви за країнами та прізвищами. Вони доступні у US National Archives. Їх можна придбати онлайн чи продивитися персонально у Collage Park, Maryland National Archives facility.

Мікрофільми картотеки та родоводів є у мормонів та в US National Archives Microfilm Publication A3342.
Всі три фонда мають цінну інформацію, що не дублюється, варто дивитися всі три.

Повний текст:

+ Читати більше

Lisa Klymenko
Just sent off a request to the Mennonite Historical Society of BC. Certainly not a place I would ever imagine would have info about my family! From what I am gathering so far, my father and his parents, in order to try and get in to Germany during WWII (which they did), they had to "apply" to enter Germany. This describes some of why the records were created: The Galizien German Descendants 1939 Resettlement records have been extracted from documents stored in the Berlin Document Center which were captured by the US government at the end of World War II. These records were created by ethnic Germans applying to resettle in German controlled areas from former German areas/villages of the USSR (Russia), Latvia, Estonia, Poland (including Galicia), Yugoslavia, Ukraine, Bulgaria, and France in 1939. At that time Russia and Germany had divided Poland roughly along the Narev, Vistula and San rivers as part of the Ribbentrop-Molotov Pact and many ethnic Germans either did not want to live in the Russian controlled territories or were forced to immigrate to Germany.
The Berlin Document Center records contain much more than just these resettlement records but these Einwandererzentralstelle (EWZ) (literally Immigration Center) records contain very valuable information about German families from 1939 to 1945. The EWZ records are divided into
E/G Kartei: Basic index cards arranged alphabetically by family surname
Stamblätter: Family pedigrees arranged by case number (Note: case numbers are only found in the E/G Kartei)
Anträge: Applications for German citizenship. They are arranged by country name and then by family surname. They are only publically available at the US National Archives. They can be purchased online or they can only be viewed in person at the Collage Park, Maryland National Archives facility.
Microfilms of the E/G Kartei and Stammblatter records are currently available at local Family History Centers (FHC) of the LDS church and in US National Archives Microfilm Publication A3342. To give you some idea of what information is contained in EWZ records here are some examples of EWZ documents courtesy of BlackSeaGR.org. Further information about the EWZ records can be found at Dave Obee's volynia.com Page and BlackSeaGR's EWZ Q&A page and as Dave Obee says about these records "it appears that each one has some files that are not included in the other sets. It pays to check all three".
And, of course in all things genealogy relate, not all the records I am interested are in one place! Oh well - keeps things interesting!

============================
Wow - the Mennonite Historical Society is awesome. I sent off a request a few hours ago, giving them the reference number for the information I was looking for, and they already sent me the files! There are quite a few pages, but this is the one that "proves" that my grandmother was 50% German (which is news to me). But heck - it got her, my dad and my grandfather in to Germany during WWII - which probably saved their lives. - Dang - FB won't let me post it - too big of a file.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

32 ( 19-03-2015 19:41:31 змінене DVK_Dmitriy )

Re: Немецкие колонии Украины

kbg_dnepr пише:

Мікрофільми картотеки та родоводів є у мормонів


https://familysearch.org/search/catalog … d%3A305404


family search has EWZ 57 and EWZ 58 but not EWZ 50

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr, Ksynin2

Share

33

Re: Немецкие колонии Украины

EWZ Questions and Answers

www.blackseagr.org/research/ewz-qa.html

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

34

Re: Немецкие колонии Украины

www.odessa3.org/search.html

Type name in empty box. Select "war records"
Введите имя в пустое поле. Выберите "военные записи"

Query String = на имя
Data Category = выбрать WAR RECORDS

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

35 ( 19-03-2015 21:55:40 змінене LuckyLuke )

Re: Немецкие колонии Украины

Дмитрий, систематизируете новые источники? Нужно написать 1) название источника, 2) виды информации, 3) способ поиска, 4) контакты для обращений 5) цена заказа копий