1 (21-03-2014 21:18:56 отредактировано Tullii)

Тема: Решетиловская сотня

РЕШЕТИЛІВСЬКА СОТНЯ
(1683-1775 pp.)
===========================

Створена І. Самойловичем у 1683 році з вихідців із Правобережної України, яких переселили у 1672-1682 pp. з правобережних полків (зокрема міста Мурафи), згідно з мирними угодами з Польщею та Туреччиною. Розселені в селах навколо Решетилівки, вони і склали територію новоствореної сотні. Весь час існування Решетилівська сотня входила до Полтавського полку. Була ліквідована разом з ним у жовтні 1775 p., a територія включена до Новоросійської губернії.
Сотенний центр: Решетилівка, тепер - однойменний районний центр Полтавської області.

Сотники: Мураховський Гаврило (1684, н.). Завадовський Ясько (1690). Буженко (1696). Григорій (1717). Ярема Федорович (1714-1718). Гаєвський Іван (1720-1733). Степанов Семен (1727). Бузановський Семен (1737-1763).

Населені пункти за описом 1750 p.: Димидівка, село; Решетилівка, містечко.
За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до Решетилівської сотні віднесено: містечко Решетилівка; села - Димидівка, Надежда, Потеряйки, Стінка; слобода Піщанка; 51 хутір.
Список сотенной старшины

РЕШЕТИЛІВСЬКА СОТНЯ
=========================

СОТНИКИ:
----------------------
Мираховський Гаврило (1684, нак.),
Дерев'янко Семен (1684.08., нак.),
Завадовський Ясько (?-1690 -раніше 1694.03.),
Білуха Григорій Маркович (?-1696.01.-?),
Бужинський Ярема Федорович (?-1714-1715-?),
Гаєвський Іван Іванович (?-1720.03.- 1737.02.),
Литвиненко Семен (1722, нак.),
Сендиков Матвій Опанасович (1724, 1726, нак.),
Довгопол Іван (1735, нак.),
Бузановський Семен Степанович (1727, нак; 1737.9.12.-1767.4.09.),
Бузановський Харлампій Семенович (1767.29.07.-1779-?),
Колошинський Василь (?-1781-?).

ОТАМАНИ:
--------------------
Довгопол Іван (?-1721-?),
Лазаренко Яким (?-1724-?),
Бражинський Петро (?-1726-1737),
Довгопол Іван (1733, нак.),
Звенташ Василь (1737-?),
Довгопол Самійло (?-1743-1746),
Бужинський Григорій Яремович (1746.09.-1767-?),
Вовковняк Степан (?-1769-?),
Хоруженко Аврам.

ПИСАРІ:
-----------------
Шковець Іван (?-1732-?),
Орловський Йосип (?-1733-1734-?),
Федорович Прокіп (?-1743-?),
Бондаренко Дацько (?-1743-?),
Онисимів Лук'ян (1757.1.06.-1782).

ОСАВУЛИ:
-------------------
Косенко Михайло (?-1732-?),
Косиновський Кирик (?-1732-?),
Заяць Зінець (?-1733-1734-?),
Скоробагаченко Семен (?-1737-?),
Лобач Андрій (?-1739-1746-?),
Лобач Семен (?-1751-?),
Штепа Гнат (?-1762-1765-?).

ХОРУНЖІ:
-------------------
Зайченко Зінець (?-1724-1726-?),
Крамаренко Григорій (?-1732-1734-?),
Чученко Семен (?-1737-?),
Плаксій Іван (?-1739-?),
Литвинов Йосип (?-1743-?),
Харченко Мойсей (?-1746-?),
Піщанський Іван (?-1751-1765-?).
================================

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 190-191.

Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

2

Re: Решетиловская сотня

Джерела з історії полтавського полку (середина XVII – XVIII ст.) Том. I

КОМПУТИ ТА РЕВІЗІЇ ПОЛТАВСЬКОГО ПОЛКУ

Упорядкування,підготовка до друку та передмова: В.О. Мокляка

Арк. 82.
Городь Рєшєтиловка.
Козаки конниє.
Иеремей Федоровичъ сотникъ
Родионъ Івановичъ Атаманъ Куренный
Андрей Плаксей
Терешко Суптела
Іванъ Довгопулъ
Зенецъ Зайка хоружий сотенний
Стефанъ Стеценко
Анна Григоріева бывшая сотничка
Леско Шапочникъ
Федор Рибасъ
Стефанъ Пещанский
Іванъ Слюсар
Юско Григоренко
Петро Ивановичъ Брага
Леско Рибасъ
Стецко Онисковъ
Семенъ Ясенко
Федор Мякенкий
Семенъ Шкурупеюв
Савка Мякенченко
Семенъ Литвиненко
Грицко Чечелювъ

Кондратъ Скоробогачъ
Ілко Бодня
Григорій Григоріевич Сотниченко
Гарасим Кгвенташъ
Грицко Гирченко
Григорий Матвеевич Литвишко
Гаврило Дорогообедь
Павло Литвиненко
Іванъ Семененко
Левко Горбенко
Васил и Федор Андрущенки
Андрей Надіонъ

Арк. 82. зв.
...ко Лещиненко
Ігнатъ і Остапъ Московченки
Сергей Дубина
Микита Чучко
Васил Чучченко
Кирикъ Крутеенко
Остапъ Педаченко
Якимъ Гнетеенко
Іванъ Кузменко
Федор Калюжний
Феско Шрамъ
Миско Матвеенко
Тимушъ Скиданенко
Стратей Носувский
Феско Паламаренко
Гаврило Кондратенко
Іванъ Вязувский
Семенъ Педаченко
Панасъ Руженко
Іванъ Тихий
Андрей Бутенко
Грицко Туренко
Сема Мякенченко
Панасъ Мякенченко
Андрей Глущенко
Грицко Глущенко
Іванъ Туръ
Кононъ Тимченко
Іванъ Карачка
Ілко Каратченко
Мусей Дубина
Ювко Луценко
Павло Луценко
Грицко Кришталь
Левко Лисакъ
Васил Захарченко
Іваниха Похилка вдова
Юско Пода
Андрусъ Деревянченко
Ігнатъ Дмитренко
Антонъ Дмитренко
Юхим Мазница
Никифор Петрушка
Семенъ Лебедь
Матвей Матюха
Яков Олейникъ
Семенъ Олейникъ
Климъ Резниченко
Федор Сахно
Луць Бодня
Юхимъ Бодня
Іванъ Лука
Андрей Прохоренко
Іванъ Мохвенко

Арк. 83.
Ігнатъ Соболенко
Ілко Мякущенко
Юрко Лобачъ
Васил Лобачъ
Миско Семченко
Леско Шаповаленко
Марко Юхименко
Степанъ Крамар
Васил Тривайло
Сема Пелешенко
Омелко Пелешенко
Леско Мякенкий
Степанъ Майдань
Павло Кганджа
Остапъ Попувъ зят
Юско Скоробагачъ
Яцко Гаращенко
Кузма Левадный
Гришко Левадного зят
Игнатъ Кузюра
Охремъ Грищенко
Терешко Кузменко
Яцко Сидоренко
Васил Дюгтяр
Андрусъ Беленкий
Савка Блоха
Хвенко Блошенко
Павло Слюсар
Іванъ Шпека
Пилипъ Лисенко
Яцко Литвиненко
Овсей Литвиненко
Кондратъ Малий
Гаврило Дюгтяренко
Петро Левадний
Іванъ Мусейченко
Динисъ Щербашенко
Васил Блоха
Давидъ Бондаренко
Ярема Славко
Люць Райда
Іванъ Голубь
Гринко Дубина
Тимко Райда
Феско Непийпиво
Юсипь Райда
Стецко Калачникь
Дацко Калачникь
Кондратъ Калачникь
Ігнатъ Белокунъ
Самуйло Рибась
Матюха Клименко
Івань Нестеренко

Арк. 83 зв.
Матвей Ющенко
Щербаха удова
Федор Мищенко
Леско
Андрус Олейникь
Демко Довгополий
Петро Кукобинь
Микита Яголникъ
Іванъ Бардаченко
Ярема Сторожь
Кондратъ Яценковь
Гаврила Кукоба
Процикь Бардаченко
Лукянъ Лубяницкий
Юско Шапко
Сенко Соболенко
Андрусъ Зайченко
Андрей Рахненко
Демко Пехуличь
Кузма Кашубенко
Васил Дереча
Іванъ Нокга
Іванъ Чиркуненко
Андрус Гринченко Чиркунов
Іванъ Сіоманъ
Микита Малишенко
Тимко Феденко
Лукянъ Гарячка
Петро Самушенко
Михайло Сіоманъ
Антонъ Кононенко
Гапка Конониха вдова
Максимъ Житникъ
Гапка Тимчиха вдова
Антонъ Куришко
Тимко Кисель
Данило Киселенко
Васил Яголникъ
Левко Петрушка
Іванъ Омелченко
Савка Лисенко
Грицко Олейникъ
Кононъ Занковъ зят
Грицко Гирманов зят
Ярема Бурдунъ
Нестер Кононенко
Федор Кононенко
Михайло Медяникъ
Іванъ Медяникъ
Каска Туточчиха
Максим Постулникъ
Петро Морозь
Тарасъ Логвиненко

Арк. 84.
Василь Педоричъ
Педко Педоричъ
Катря Семикузка
Трохимъ Старий
Петро Трохименко
Федор Бутченко
Семенъ Постулникъ
Іванъ Погребнякъ
Климъ Брацешенко
Савка Брацешенко
Панас Убийсобака
Іванъ Пориваенко
Калко Тимченко
Васил Белокунь
Зенецъ Брацещенко
Федор Ющенко
Мирунъ Тютюнникъ
Леско Бабыр
Іванъ Грицай
Ганна Хлистунувна
Михайло Брацещенко
Демянъ Мясойденко
Стецко Хлистуненко
Данило Кривченко
Лесь Пилипенко
Марко Курищенко
Ярема Кущикъ
Іванъ Марченко
Остапъ Ярошенко
Яков Лубяницкий
Андрей Гей
Семенъ Назаренко
Гринко Кгурулка
Кондратъ Кгурулка
Васил Березецкий
Іванъ Мордиченко
Грицко Мякенченко
Дацко Мордиченко
Грицко Мякенченко
Ониско Мякенченко
Івань Голубь
Івань Сикоза
Луцикъ Гирка
Процикъ Онущенко
Михайло Назаренко
Семенъ Онанко
Яцко Беленкий
249

Арк. 84 зв.
Козаки тяглиє.
Івань Харченко
Андрей Харченко
Галко Зубрицкий
Семень Зубрицкий
Федор Зубрицкий
Пащина Олексенко
Івань Острошапский
Овдей Кгурулка
Мойсей Буцкий
Антонъ Буцкий
Феско Педанъ
Микита Педаченко
Андрей и Грицко Зайченки
Івань Щербакъ
Никифоръ Пода
Кирило Косенувщенко
Андрушко Стратеенко
Тишко Бутенко
Васил Гриценко
Радко Костенко Д
орошь Нестеренко
Грицко Караченко
Матвей Степаниченко
Семенъ Монастырский
Сергей Маленкый
Сулима Похилов зят
Андрей Мищенко
Сулимиха вдова
Яцко Косенко
Омелко Кришталенко
Игнатъ Мазница
Васил Коляда
Микита Юращенко
Грицко Голубенко
Семенъ Скубеенко
Мартинъ Олейниченко
Грицко Резниченко
Іванъ Резниченко
Івань Мозуль
Савка Боднинъ зят
Васил Боднинъ зят
Лавреенъ Дяченко
Грицко Калинча
Васил Гасенко
Федор Лютого зят
Панас Боднинъ зят
Остапъ Лютенко

Арк. 85.
Василь Гайдукъ
Петро Шпека
Івань Наливайко
Івань Шаповаленко
Кирикъ Резниченко
Грицко Пелешенко
Панко Черниченко
Васил Руденко
Грицко Маренченко
Феско Манденко
Андрушко Левадненко
Василь Гриценко
Грицко Сопелнякъ
Івань Матященко
Яцко Кгандженко
Савка Ткаченко
Хома Лисенко
Павло Литвиненко
Ярема Щербашенко
Стецко Пустогваренко
Васил Сребный
Устя Пустогварка вдова
Настя Сидориха вдова
Кононъ Пустогваренко
Дацко Клименко
Луць Мищенко
Якимъ Скозко
Івань Коломийченко
Мандиха хоружого теща
Олексей Яценко
Семенъ Коваленко
Івань Дереченко
Овсей Мордикъ
Олешко Надточей
Панасъ Надточей
Антонъ Надточей
Грицко Хижняченко
Івань Семененко
Яков Бородай
Уляна Дмитриха
Грицко Заскаленко
Лукянъ Дмитренко
Яцко Мерочникъ
Уласъ Поправка
Івань Яременко
Семенъ Лялка
Остапъ Віденко
Івань Лисенко
Наумъ Морозь
Стецко Мерочникъ

Арк. 85 зв.
Юско Линникъ
Филонъ Мерочниченко
Настя Ножиха
Степанъ Лисенко
Демко Андрущенко
Васил Шрамковъ зят
Лесь Гринчуненко
Ігнать Свириденко
Івань Кривченко
Васил Дубовикъ
Грицко Колотей
Данило Колотей
Процикъ Колотей
Павло Деряга
Семенъ Кривогузъ
Юско Майданъ
Васил Березечченко
Гапка Супрунка
Івань Крамаренко
Иванъ Грищенко
Параска Дзюбанка
Корней Дзюбаненко
Грицко Іовенко
Панасъ Плютенко
Васил Шкурупей
Дацко Рибасьченко
Лесь Кушнеренко
Федор Глухий
Демянъ Хлистунъ
Кирикъ Калнобрудский
Іванъ Онущенко
Стецко Сулима
Петро Яковенко
Климъ Конелецъ
Юхимъ Любченко
Іванъ Матвеенко
Олена Варвянская
Назар Манченко
Степанъ Іова
Іванъ Прокопенко
Савка Поривай
Матвей Сенишин зят
Людка Малинская
Ярема Кгридженко
Стециха Варвянская
Андрушко Калнобродский
Миронъ Заскаленко
148

Арк. 86.
Козаки пешіє.
Іванъ Серяченко
Петро Калюжный
Романиха вдова
Феско Вязовский
Федор Свинаренко
Мирунъ Скоробагачъ
Корней Даценко
Грицко Динисенко
Васил Хижнякъ
Гаврило Блоха
Васил Конелецъ
Маря Голубиха
Маря Савчиха
Павлиха вдова
Олекса Ведерченко
Федор Яценкувъ
Татяна Нокговна
Федор Ярошенко
Яцко Орелъ
Іванъ Белый
Олена Федченкова
Іванъ Моренский
Грицко Синякувъ зят
Іванъ Лаврененко
Самуйло Дзюбаненко
Семенъ Кгриженко
Гаврило Петраниченко
Андрей Прокопенко
Грицко М[о]настирской зят
Пилипъ Асаулецъ
30

Подлугъ исчисленія вcеx въ сотне Решетиловской зъ урядниками, коннихъ, тяглихъ, и пешихъ козаковъ з удовами, лечбою 427

Арк. 86 зв. - чистий.

Арк. 87.
Города Рєшєтиловкы.
Посполитіє тягліє.
Ониско Калатур войтъ
Грицко Вовкъ
Скаярка удова
Пилипецъ
Павлиха Сененкова
Іванъ Везетченко
Савка Короленко
Данило Сивашъ
Павло Гобанъ
Миронъ Сало
Лавренъ Шулга
Савка Поденко
Гарасименко
Мойсей Морохонко
Іванъ Санина
Тимко Головенка
Юхимъ Галауръ
Савка Сухий
Василь Семченко
Олейничка удова
Процикъ Бутурлименко
Филонъ Бутурлименко
Іванъ Царенко
Михайликъ
Іванъ Сребновский
Климъ Бутурлименко
Грицко Бортникъ
Павло Олейниченко
Леско Скиба
Юско Федченко
Каайко Кудленко

Арк. 87 зв.
Харко Ведерко
Якимъ Кулиничъ
Савка Михайликовъ
Олексейка удова
Гордей Коваль
Демянъ Чучченко
Грициха Куцоволиха
Панасъ Перожокъ
Лукянъ Стадниченко
Сидоръ Баленко
Іванъ Бондарь
Трохимъ Рубань
Грицко Пискунъ
Супрунь Мандишин зят
Сидор Колошенко
Демко там же
Юхимиха удова
Ничипор Масенко
Семень Куцоволь
Трохимъ Середа
Юхимъ Палагутенко
Самойло Партола
Охремъ Дудникъ
Іванъ Здорникъ
Мусей Колесникъ
Семенъ Христичъ
Демянъ Назаренко
Яковъ Денченко
Михайло Тарабанъ
Корнилиха удова
Федор Зленко
Федор Калатуренко
Ілко Бойко
Процикъ Пупянченко
Василь Рекало
Іванъ Баранникъ
Зенецъ Калачникъ
Андрей Калачникъ
Андрей Гунажа
Михайло Вутченко
Іванъ Бибикъ
Василь Яременко
Павло Шевченко
Дацко Кобзаренко
Кирик Сухомлинъ

Арк. 88.
Аврамъ там же
Якимецъ Малий
Дацко Подскочебог
Івань Барабашъ
Дмитро Неило
Михайло Незабаиконих
Грицко Кудниченко
Степанъ Соболь
Хома Бережний
Самойло там же
Михайло Лавринъ
Грицко Лавриченко
Михайло Тривайко
Остапъ Беликовъ зят
Федор Гетманъ
Якимъ Яловега
Михайло Ялубка
Ігнать Кучеръ
Івань Шевчинъ
Павло Шкурка
Семен Садко
Титчиха удова
Михайлиха удова
3енецъ Карачченко
Івань Белей
Дамитро Стороженко
Динисъ Мазуренко
Ониско Калачникъ
Хома Кобзаренко
Микита Гончаренко
Хвеско Кипара
Андрушко
Клюка
Івань Дмитренко
Івань Овдей
Романъ Овдеенко
Яковъ Капко
Грицко Івашченко
Маско Клюка
116

Арк. 88 зв.
Посполитіє пешіє.
Василь Шарапа
Івань Прадка
Івань Костикъ
Федор Стадникъ
Івань Мисевра
Кононъ Дудникъ
Стецко Димиденко
Грицко Науменко
Марко Тертичникъ
Ведерковна удова
Черутская удова
Петроницкая удова
Самуйло там же
Грицко Лоянъ
Маря удова
Юрко Старченко
Грициха удова
Феска удова
Миронъ там же
Гордей Бондаръ
Гордей Сикоза
Грицко Смешний
Василь Баранниковъ зят
Павло Кудлей
Василь Синякъ
Оришка удова
Іваниха удова
Пивоварка удова
Тимко Серенко
Данило Заець
Линникъ тамъ же
Михайло Литвинъ
Мормишъ там же
Маря Гасиха
Терешко Старий
Левко там же
Кирикь Криворотий
Стецко Вовкь
Яцко Губар
Кондратъ Семиногь
Паско Мехъ
Лящиха удова

Арк. 89.
Лукянъ Райда
Процикъ Бужинский
Оришка удова
Грицко Соболь
Василь Хомуть
Кирикь Бондар
Любка удова
Дацко Григоренко
Ілляшь Прохорь
Василь Прохватило
Грицко Логвиненко
Демко Скатренко
Пазка Каленичка
Остапъ Товстенко
Остапъ Пушичъ
Олекса Капитанъ
Лукянъ Палагутенко
Карпъ Калачниченко
Оришка удова
Лукянъ Ничипоренко
Мотря удова
Семенъ Ничипоренко
Тишко Череватий
Іванъ Дюгтяр
Микита Яценко
Олекса Окопний
Грицко Стадникъ
Юрко Калачникь
Параска Калачниця
Семенъ Баранниченко
Костя Блощинъ
Настя удова
Микита Гончарь
Гапка Шаповалка удова
Костя Шаповалъ
Галичка удова
Дяковна удова
Паламарювна удова
Чевердиха удова
Довгая удова
Кондратъ Дудникъ
Данко Гончаръ
Данило Заець
Козлиха удова
Фесков Скопковь зят
Семенъ Кононовъ зят
Максимъ Кучер
Данило Мотузь
Петриха удова
Василиха удова

Арк. 89 зв.
Семениха удова
Максимъ Чередникъ
Грицко Неило
Кгергелка удова
Проциха удова
Самуйло Гунажа
Панасиха удова
Кондратъ Потулникь
Івань Асауленко
Мартинъ Криворотий
Семениха удова
Домна удова
Параска Царевна
Степанъ Старий
Івань Кобзаренко
Манко Тарасовский
Юрко там же
Пилипъ Глухий
Митко Мусей
Настя удова
Івань Шаповаль
Миско Кученко
Луцко Веребнякь
118

Чиншовіє
Ілія Михайловичъ
Семень Бражка
Петро Пещанский
Степанъ Шило
Романъ Перогь
Петро Поплавка
Михайло Дюгтяръ
Андрей Губарь
Федор Соболенко
Максимь Засядко
Юско Чорний
Яремиха удова
Василь Богуславецъ
Федор Гнилий
Гладкая удова
Пащиха Долиха удова
16

Арк. 90.
Цехъ кушнерскый.
Тягліє.
Мартинъ Грамусъ Цехмистръ
Івань Пиндюра
Гаврило Соболенко
Івань Мантула
Андрей Белашь
Лукянъ Калачникъ
Грицко Личко
Івань Шиловъ
Грицко Ігнатенко
Федор Коломийченко
Івань Юрченко
Степанъ Пендура
13

Пешыє.
Яцко Иванченко
Івань Тупкаленко
Кондратъ Сабадашъ
Леско Кривий
Грицко Бась
Лукянъ Опошанский
Ілляшь Педоранка
Федор Ігнатенко
Івань Коломийченко
Матвеиха удова
Юхимко Чудний
Івань Жепченко
Ющиха удова
Дацко
Харко Палчикъ
Іванъ Литвинъ
Мартинъ Губа
Василь Ігнатенко
Дорошъ Мазуровъ зят
Пилипъ Шматко
21

Арк. 90 зв.
Цєхъ шєвскый.
Тягліє.
Леско Тупкало Цехмистр
Остапъ Чаплянский
Павло Чаплянченко
Федор Шваччинъ
Назар Шулга
Антонъ Сродецкий
Костя Ющенко
7

Пешыє.
Юско Чаплянский
Іванъ Чабанъ
Іванъ Волошинъ
Степанъ Чаплянский
Іванъ Коваленко
Іванъ Гарасименко
Андрей Якименко
Романъ Омелченко
Іванъ Печула
Яцко Пятниця
Семениха удова
Григоръ Калничинко
Миска удова
13

Цєхъ ткацкый.
Тяглыє.
Степанъ цехмистръ
Моисей Ткачъ
Давидъ Ткачъ
Грицко Руденко
Онюшко Жаботинский
Павло Нагай
Федор Мусакъ
Степанъ Постулникъ
Матюха Ткачъ
9

Арк. 91.
Пешые.
Грицко Замостянский
Степанъ Бондаренко
Стецко Воробецъ
Самуйло Малий
Яковъ Чикалчинъ
Стецко Мартиненко
Іванъ Пелашенко
Микита Терешченко
Семенъ Верховодъ
Ігнатъ Следъ
Леско Нагай
Михайло Широкорадичов
Іванъ Джулай
Павло Третякъ
Петриха удова
Сулимиха удова
Іванъ Гелета
3енецъ Ткачъ
Іванъ Бутенко
19

Цєхь рєзніцкый.
Тягліє.
Андрій Дубовикь Цехмистрь
Василь Мулъ
Василь Ющенко
Василь Драгунь
Липовчиха удова
Василь Пробийголова
Процикъ Гелета
Кононъ Гелета
Павло Гирманъ
Василь Резниченко
Лукянъ Петренко
Панас Возикъ
Василь Бебка
Педчиха удова
14

Пешіє.
Грицко Старий
Романъ Гриценко

Арк. 91 зв.
Ілляшь Гриценко
Петраницкий Жорих
Панасъ Хилобокъ
Итого всех посполитих - 351
Надобно лушь тут кведева

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: о и, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

3

Re: Решетиловская сотня

Мокляк В.О., КОМПУТИ ТА РЕВІЗІЇ ПОЛТАВСЬКОГО ПОЛКУ, Компут 1721 р.

КАЗАКИ

Арк. 73.
Видѣніе города Решетиловки сколко дворовъ конних якіе всегда службу войсковую отбуваютъ и до сустентацій жолнѣровъ ненадлежат, найдуются, дворами и іменами написано ниже сего явствует, въ року 1721 марта
Двори козаковь коннихъ
Двор Григориевой бывшой сотнички зъ зятем конной
Двор Иеремѣевой сотнички бывшой [зъ] зятем Григоріем Литвиненком
Двор Петра Бражки конного
Двор Стефана Пѣщанского конного
Двор Івана Рибася конного
Двор Леска Рибася конного
Двор Левка Шкуропѣя конного
Двор Леска Шапочника конного
Двор Зѣнца Зайки конного
Двор Ивана Горба конного
Двор Феодора Мякенкого конного
Двор Семена Литвиненка конного
Двор Стефана Крамаря конного
Двор Кондрата Скоробагача конного
Двор Григория Чорного конного
Двор Івана Води конного
Двор Феодора Шалги конного
Двор Остапа Лвовского конного
Двор Стецка Онискового зятя конного
Двор Осифа Григоріевича конного
Арк. 73 зв.
Двор Матвѣя Сенишиного зятя конного
Двор Івана Слюсара конного
Двор Андрѣя Олейниченка конного
Двор Івана Сикожи конного
Двор Лукяна Гирки конного
Двор Петра Кукобинъ конного
Двор Микити Яголника конного
Двор Кондрата Яценка конного
Двор Процика Бардаченка конного
Двор Гаврила Кукоби конного
Двор Івана Деречи конного
Двор Андрея Зайченка конного
Двор Андрея Рахненка конного
Двор Іосифа Шапка конного
Двор Сенка Соболенка конного
Двор Тарана Деркачиного зятя конного
Двор Демка Пѣхулиного зятя конного
Двор Кузми Кашуби конного
Двор Ивана Чиркуна конного
Двор Івана Сіомака конного
Двор Леска Пилипенка конного
Двор Данила Кривки конного
Двор Лаврентія Сорококобилного конного
Двор Грицка Хижняка конного
Двор Антона Коненка конного
Двор Кононихи Череднички конного
Двор Данила Вѣтренка конного
Двор Тимка Киселя конного
Двор Василя Яголника конного
Двор Івана Омелченка конного
Двор Данила Яхна конного
Двор Стецка Кривобочишиного зятя конного
Двор Яцка Мѣрочника конного
Арк. 74.
Двор Савки Лисенка конного
Двор Уласа Поправки конного
Двор Івана Яременка конного
Двор Харка Кутового конного
Двор Грицка Гирмана конного
Двор Яреми Бурдука конного
Двор Семена Лялки конного
Двор Петра Мороза конного
Двор Іосифа Подорожченка конного
Двор Наума Мороза конного
Двор Стецка Постолника конного
Двор Трохима Старого конного
Двор Стецка Семикоза конного
Двор Зѣнца Брацѣщенка конного
Двор Павла Тутаченка конного
Двор Марка Куришка конного
Двор Ивана Пориваенка конного
Двор Стецка Убийсобаченка конного
Двор Івана Грицаенка конного
Двор Олексѣя Хлистуненка конного
Двор Леска Бабиренка конного
Двор Кирика Жадана конного
Двор Процика Колотѣенка конного
Двор Остапа Ярошенка конного
Двор Івана Бардаченка конного
Двор Андрѣя Гея конного
Двор Семена Назаренка конного
Двор Василя Березецкого конного
Двор Грицка Іовенка конного
Двор Родиона Слюсара конного
Двор Конона Пустогваренка конного
Двор Уласа Пустогваренка конного
Двор Дацка Калачника конного
Двор Іосифа Райди конного
Арк. 74 зв.
Двор Гринка Дубини конного
Двор Івана Голуба конного
Двор Матюха Клименка конного
Двор Тимка Райди конного
Двор Яреми Славка конного
Двор Феодора Бутченка конного
Двор Давида Бондаренка конного
Двор Василя Блохи конного
Двор Павла Литвиненка конного
Двор Яреми Щербаненка конного
Двор Семена Мущишиного зятя конного
Двор Пилипа Лисенка конного
Двор Хоми Лисенка конного
Двор Кондрата Малого конного
Двор Петра Левадного конного
Двор Гаврила Дюгтяра конного
Двор Павла Слюсара конного
Двор Андрѣя Зелѣненка конного
Двор Гаврила Блохи конного
Двор Михайла Блошенка конного
Двор Терешка Кузменка конного
Двор Ігната Кузюри конного
Двор Грицка Левадного конного
Двор Андрея Левадного конного
Двор Грицка Гучченка конного
Двор Іосифа Скоробагача конного
Двор Грицка Маренченка конного
Двор Феодора Мищенка конного
Двор Гарасима Гвѣкнташа конного
Двор Феодора Наливайка конного
Двор Семена Пелешенка конного
Двор Ілка Мякущенка конного
Арк. 75.
Двор Юрка Лобача конного
Двор Василя Лобача конного
Двор Леонтія Шаповаленка конного
Двор Івана Шаповаленка конного
Двор Івана Мохвенка конного
Двор Ігната Бѣлоконя конного
Двор Остапа Лютенка конного
Двор Панаса Бодниного зятя конного
Двор Петра Прохоренка конного
Двор Грицка Калинчати конного
Двор Педка Брацѣженка конного
Двор Савки Мякенченка конного
Двор Лаврѣна Баля конного
Двор Феодора Сахна конного
Двор Мартинихи удови конного
Двор Якова Олѣйниченка конного
Двор Семена Матюхиного зятя конного
Двор Харка Матюшенка конного
Двор Омелка Кришталіового зятя конного
Двор Корнѣія Дащенка конного
Двор Леска Мякушенка конного
Двор Павла Луценка конного
Двор Ювка Луценка конного
Двор Матвея Стешенка конного
Двор Панаса Рожченка конного
Двор Радка Костенка конного
Двор Мартина Паліонки конного
Двор Іванюка старого конного
Двор Івана Туренка конного
Двор Грицка Туренка конного
Двор Ивана Тихого конного
Двор Хвеска Вязовского конного
Арк. 75 зв.
Двор Кирика Косеновского конного
Двор Кондратихи удови конного
Двор Феска Паламаренка конного
Двор Стратѣя Носовщенка конного
Двор Тимошовъ Скидановъ конного
Двор Михайла Рожкового зятя конного
Двор Федора Калюжненка конного
Двор Колковъ Тимченковъ конного
Двор Остапа Педченка конного
Двор Кирика Крутѣенка конного
Двор Ивана Острошанского конного
Двор Іосифа Лѣщенка конного
Двор Андрея Козаченка конного
Двор Трохима Огданчина конного
Двор Іосифа Поденка конного
Двор Сергѣйка Малого конного
Двор Андрея Мищенка конного
Двор Похилки вдови конного
Двор Василя Захарченка конного
Двор Василя Подставки конного
Двор Ивана Семененка конного
Двор Павла Куничного конного
Двор Гаврила Дорогообѣда конного
Двор Стефана Майдана конного
Двор Леска Мякенкого конного
Двор Василя Тривайла конного
Двор Терешка Суфтели конного
Двор Марка Юхименка конного
Двор Андрѣя Плаксѣя конного
Двор Василя Руденка конного
Арк. 76.
Лукянъ Лубенецкий
Іванъ Голубь
Грицко Чечѣль
Михайло Назаренко
Климъ Стороженко
Іванъ Нодженко
Тимко Федченко
Михайло Сіомак
Грицко Олѣйникъ
Михайло Медяникъ
Павло Педоренко
Іванъ Погрѣбнякъ
Антонъ Куришко
Ярема Кущъ
Василъ БѣЛОКОНЪ
Федор Ющенко
Яковъ Лубяницкий
Грицко Гурулка
Панас Плютенко
Михайло Коломийченко
Феско Непийпива
Дацко Клименко
Яковъ Еремѣевичъ
Грицко Мякенченко
Семенъ Шкурупѣй
Савка Поривай
Демянъ Хлистуненко
Васил Дереча
Микита Малишъ
Петро Самойленко
Кононъ Васковъ зят
Нестер Кононенко
Максим Постулникъ
Тарас Логвинъ
Климъ Брацѣщенко
Максимъ Житникъ
Семенъ Писаренко
Демянъ Мясоидъ
Мирон Тютюнниченко
Василъ Березецкий
Іванъ Мордикъ
Дацко Дзюбаненко
Кондрат Калачникъ
Луцикъ Райда
Динис Щербиненко
Іванъ Шпѣка
Охрѣмъ Грищенко
Кузма Левадний
Лукянъ Мищенко
Іванъ Дука
Клим Резниченко
Матюх старий
Семенъ Лебедъ
Ігнатъ Мазниченко
Ярошъ Руденко
Іванъ Карачка
Іванъ Глущенко
Кононъ Тимченко
Іванъ Вязовский
Іванъ Кузменко
Ігнат Московецъ
Василъ Стеценко
Галко Зубрицкий
Семенъ Онанко
Матвѣй Шрамченко
Васил Гриценко
Антонъ Дмитренко
Арк, 76 зв.
Іванъ Мусѣйченко
Овсѣй Литвиненко
Федко Блощенко
Павло Блощенко
Яцко Гаращенко
Луць Бодня
Ілко Бодня
Семенъ Олѣйникъ
Грицко Голубенко
Ничипор Петрушенко
Грицко Кришталъ
Мусѣй Дубина
Сема Мякенченко
Назар Дорошенко
Домна старая
Семенъ Педченко
Василъ Гучченко
Стефанъ Стеценко
Ярема Горбенко
Іванъ Харченко
Іванъ Матвѣенко
Іванъ Дорогобѣдъ
Итого 272;

Арк.77.
Виденіе города Решетиловки дворов козацких воловую упраж мѣючихъ и пѣших козаковъ, якіе въ сустентованню жолнѣров посполитих и людемъ помоществуют; въ року 1721; марта
Дворики козаковъ тяглихъ.
Дворик Феодора Яценка тяглого
Двор Семена Горбенка тяглого
Двор Леска Бебчиного зятя тяглого
Двор Івана Деречи тяглого
Двор Супрунки удови тяглой
Двор Івана Лаврѣненка тяг[лого]
Двор Іосифа Мандара тяг[лого]
Двор Івана Крамаренко тяг[лого]
Двор Івана Грищенка тяг[лого]
Двор Корнѣйки вдови пѣшой
Двор Самойла Дзюбанчина тяг[лого]
Двор Федор Глухий нищетного
Двор Процика Онущенка тяг[лого]
Двор Леска Кушнеренка тяг[лого]
Двор Кирика Калнобродченка тяг[лого]
Двор Стецка Сулими тяг[лого]
Двор Петра Яковенка тяг[лого]
Двор Гаврила Тригуба тяг[лого]
Двор Юхима Любченка тяг[лого]
Двор Назара Манченка тяг[лого]
Двор Стефана Іови тяг[лого]
Двор Івана Прокопенка тяг[лого]
Арк. 77 зв.
Дворик Нестера Паламаренка тяглого
Двор Пориваевни вдови нищетной
Двор Семена Кривогуза пѣшого
Двор Грицка Синавченка тяг[лого]
Двор Павла Дереги тяг[лого]
Двор Демка Таранового брата тяг[лого]
Двор Олени вдови пѣшой
Двор Василя Дубовика тяглого
Двор Леско Гринчученко тяг[лого]
Двор Ігнат Свириденко тяглого
Двор Іванъ Тищенко тяг[лого]
Двор Івана Кравченка тяг[лого]
Двор Яцка Орла нищетного
Двор Феодора Ярошенка пѣшого
Двор Наджихи вдови тяг[лой]
Двор Стефана Лисенка пѣшого
Двор Василя Назаренка тяг[лого]
Двор Стецка Мѣрочника тяг[лого]
Двор Филона Мѣрочника тяг[лого]
Двор Юска Линника нищетного
Двор Остапа Острошапского тяг[лого]
Двор Дмитрихи вдови тяг[лой]
Двор Яроша Василенка пѣшого
Двор Якова Бородая тяглого
Двор Івана Семинчи тяг[лого]
Двор Панаса Надточѣенка тяг[лого]
Двор Олешка Мордика пѣшого
Двор Овсѣя Мордика тяг[лого]
Двор Михайла Сулими пѣшого
Двор Дацка Рибася тяглого
Арк, 78.
Двор Стецка Варвянского тяглого
Двор Миска Камянобродского пѣшого
Двор Бужинской вдови тяг[лой]
Двор Грицка Десятника пѣшого
Двор Павла Гандженка тяглого
Двор Івана Солошиного зятя тяглого
Двор Івана Нестеренка тяглого
Двор Самойла Рибася тяглого
Двор Семи Скажченка тяг[лого]
Двор Ігнатихи Бѣлоконки пѣшой
Двор Данила Голубишиного зятя тяг[лого]
Двор Супруна Моргуненка тяг[лого]
Двор Василя Конелца тяг[лого]
Двор Василя Сребненка тяг[лого]
Двор Стецка Пустогваренка тяг[лого]
Двор Савки Ткаченка тяг[лого]
Двор Матяшенка глухого тяг[лого]
Двор Яцка Гандженка тяг[лого]
Двор Ілка Сопелняка нищетного
Двор Лаврѣна Дяченка тяг[лого]
Двор Петра Нагаевого зятя тяг[лого]
Двор Василя Гасенка тяг[лого]
Двор Петра Шпѣки пѣшого
Двор Омелка Пелешенка тяг[лого]
Двор Деми Резника тяг[лого]
Двор Василя Коляди тяг[лого]
Двор Микити Ярещенка тяг[лого]
Двор Уласа Васиченка пѣшого
Двор Василя Гриценка сей на каналной работѣ
Арк. 78 зв.
Двор Андрушка Носовщенка тяг[лого]
Двор Андруся Щербашенка пѣшого
Двор Ничипоров Поденков тяг[лого]
Двор Шевчихи вдови тяг[лой]
Двор Сидоренка продан сам бурлака
Двор Грицка Занченка тяг[лого]
Двор Петра Калюжного нищетного
Двор Мусѣя Буцкого тяг[лого]
Двор Овдѣя Кгурулченка тяг[лого]
Двор Паска Яковенка тяг[лого]
Двор Сулимихи вдови пѣшой
Двор Семена Иващенка тяг[лого]
Двор Яцка Носенка тяг[лого]
Двор Панка Черниша
Двор Матвѣя Шраменка сей на каналной работе
Двор Василя Гайдука тяглого
тяглих 75.
пѣших нищетних, 20
всѣх 95


Посполитые
Арк. 79.
Виденіе Города Решетиловки сколко въ ономъ дворовъ людей Посполитихъ тяглихъ и пѣших з удовами и нищетними найдуется, списано въ року 1721 м[е]с[я]ця марта
Двори людей посполитих тяглихъ.
Двор Иліи Михайловича тяглого
Двор Семена Браги тяг[лого]
Двор Петра Пѣщанского тяг[лого]
Двор Михайла Дюгтяра тяг[лого]
Двор Романа Пирога тяг[лого]
Двор Стефана Шила тяг[лого]
Двор Василя Богославця тяг[лого]
Двор Юхима Яременка тяг[лого]
Двор Юска Чорного тяг[лого]
Двор Максима Засядка тяг[лого]
Двор Феодора Соболенка тяг[лого]
Двор Петра Поплавки тяг[лого]
Двор Параски Глуши тяг[лого]
Двор Подкуйчихи вдови тяг[лой]
Двор Гладкой вдови тяг[лой]
Двор Андрѣя Зубара тяг[лого]
Двор Феодора Гнилого тяг[лого]
Двор Василя Колосовского тяг[лого]
Двор Андрѣя Кунади тяг[лого]
Двор Михайла Яременка тяг[лого]
Двор Павла Шевца тяг[лого]
Арк. 79 зв.
Двор Дмитра Десятника тяг[лого]
Двор Корнила Сулимина зятя тяг[лого]
Двор Миска Лапенка тяг[лого]
Двор Данила Гончара тяг[лого]
Двор Луцика Онушкового зятя тяг[лого]
Двор Іосифа Олишенка тяг[лого]
Двор Педка Вутченка тяг[лого]
Двор Лазорихи вдовици тяг[лой]
Двор Сѣрячки вдови тяг[лой]
Двор Яцка Подскочъбога тяг[лого]
Двор Якова Барабашенка тяг[лого]
Двор Дмитра Неила тяг[лого]
Двор Грицка Олюха тяг[лого]
Двор Михайла Вовка тяг[лого]
Двор Якимца Неилова тяг[лого]
Двор Михайла Незлѣпиконика тяг[лого]
Двор Грицка Худонаенка тяг[лого]
Двор Стецихи вдови тяг[лой]
Двор Хоми Бережного тяг[лого]
Двор Дмитра Левченка тяг[лого]
Двор Степана Ступи тяг[лого]
Двор Петра Тричигруба тяг[лого]
Двор Маска Клюки тяг[лого]
Двор Михайла Лаврика тяг[лого]
Двор Михайла Вайла тяг[лого]
Двор Андрѣя Юрченка тяг[лого]
Двор Якима Яловекги тяг[лого]
Двор Остапа Бѣликова зятя тяг[лого]
Двор Феодора Гатмана тяг[лого]
Двор Семена Илочка тяг[лого]
Двор Михайла Голубченка тяг[лого]
Арк. 80.
Двор Троцка Кучеренка тяг[лого]
Двор Павла Шкурки тяг[лого]
Двор Семена Садка тяг[лого]
Двор Криштолки вдови тяг[лой]
Двор Катри вдови тяг[лой]
Двор Михайла Садковъ зятя тяг[лого]
Двор Хоми Пукалчиного зятя тяг[лого]
Двор Івана Белея тяг[лого]
Двор Диниса Мозуленка тяг[лого]
Двор Феска Рудобашти тяг[лого]
Двор Овчара Столици тяг[лого]
Двор Ониcка Калачника тяг[лого]
Двор Сидора Калачника тяг[лого]
Двор Андрушка Клюни тяг[лого]
Двор Ивана Димиденка тяг[лого]
Двор Грицка Солонинченка тяг[лого]
Двор Пилипа Глухого тяг[лого]
Двор Ивана Овѣя тяг[лого]
Двор Романа Овѣя тяг[лого]
Двор Пилипа Юрченка тяг[лого]
Двор Якова Капка тяг[лого]
Двор Паска Пасюрини тяг[лого]
Двор Яцка Остряка тяг[лого]
Двор Юрковъ тяг[лого]
Двор Степанов Кобзаренков тяг[лого]
Двор Мусѣевъ Мирковъ тяг[лого]
Двор Андѣевъ Калачников тяг[лого]
Двор Масковъ Бондаров тяг[лого]
Двор Микити Кулешишиного зятя тяг[лого]
Двор Сидоровъ Колюховъ тяг[лого]
Двор Демковъ Монастирщенков тяг[лого]
Двор Зѣнця Левадного тяг[лого]
Арк. 80 зв.
Двор Семена Куцовола тяг[лого]
Двор Грицка Логвина тяг[лого]
Двор Андрушка Масича тяг[лого]
Двор Олекси Окупненка тяг[лого]
Двор Клима Шкляренка тяг[лого]
Двор Трохима Секгеди тяг[лого]
Двор Ивана Жорника тяг[лого]
Двор Петра Лещенка тяг[лого]
Двор Яцка Зѣнченка тяг[лого]
Двор Демка Василенка тяг[лого]
Двор Михайла Тарабана тяг[лого]
Двор Василя Рекала тяг[лого]
Двор Луца Гаращенка тяг[лого]
Двор Василя Ребрика тяг[лого]
Двор Феодора Калатренка тяг[лого]
Двор Феодоров Зленков тяг[лого]
Двор Ивана Бобика тяг[лого]
Двор Ониска Калатренка тяг[лого]
Двор Івана Попова тяг[лого]
Двор Степана Колѣсниченка тяг[лого]
Двор Андрея Калатренка тяг[лого]
Двор Павла Чикала тяг[лого]
Двор Дацка Калачника тяг[лого]
Двор Яцка Пилипенка тяг[лого]
Двор Максима Клименка тяг[лого]
Двор Івана Шевченка тяг[лого]
Двор Феодоров Мазуров тяг[лого]
Двор Стецковъ Копитанов тяг[лого]
Двор Михайла Пилипцевого зятя тяг[лого]
Двор Михайла Черновецкого тяг[лого]
Арк. 81.
Двор Петров Солошенковъ тяг[лого]
Двор Олексинъ Копитановъ тяг[лого]
Двор Павловъ Шулженковъ тяг[лого]
Двор Дацковъ Сухомлиненковъ тяг[лого]
Двор Івановъ Бондаровъ тяг[лого]
Двор Юсковъ Боднинъ тяг[лого]
Двор Сидоровъ Баленков тяг[лого]
Двор Дацковъ Кобзаренков тяг[лого]
Двор Петлихи вдови тяг[лой]
Двор Уласовъ Дубовиков тяг[лого]
Двор Даниловъ Сивашов тяг[лого]
Двор Павловъ Горбаневъ тяг[лого]
Двор Мироновъ Саловъ тяг[лого]
Двор Василев Лисаковъ тяг[лого]
Двор Мисков Коломийченков тяг[лого]
Двор Лукянов Дорожчинъ тяг[лого]
Двор Петренков Шулжинъ тяг[лого]
Двор Івановъ Пединъ тяг[лого]
Двор Мусѣевъ Мохонковъ тяг[лого]
Двор Гарасимовъ Сахновъ тяг[лого]
Двор Иляша Татарчиного тяг[лого]
Двор Мусѣя Нетудихати тяг[лого]
Двор Головенки Сѣдинчиного зятя тяг[лого]
Двор Хведоров Христусюв тяг[лого]
Двор Юхимовъ Галауров тяг[лого]
Двор Иванов Цярув тяг[лого]
Двор Тимоша Михайличенка тяг[лого]
Двор Грицка Моцара тяг[лого]
Двор Филона Бутурлима тяг[лого]
Двор Клима Яременка тяг[лого]
Арк. 81 зв.
Двор Ивана Сухого тяг[лого]
Двор Олѣйнички вдови тяг[лой]
Двор Грицка Бортника тяг[лого]
Двор Леска Скиби тяг[лого]
Двор Якова Сѣдини тяг[лого]
Двор Павла Дудника тяг[лого]
Двор Калка Щербака тяг[лого]
Двор Гордѣя Бондара тяг[лого]
Двор Харковъ Вѣдерченков тяг[лого]
Двор Савчинъ Михайликовъ тяг[лого]
Двор Грицковъ Гунчиного зятя тяг[лого]
Двор Деревянчихи вдови тяг[лой]
Двор Михайлихи вдови тяг[лой]
Двор Юска Коваленка тяг[лого]
Двор удови Красѣлници тяг[лой]
Двор Панаска Дикого тяг[лого]
Двор Тимка Лукгомася тяг[лого]
Двор Демковъ Чучченковъ тяг[лого]
Двор Юсков Пивоваров тяг[лого]
Двор Іванов Вѣдерченков тяг[лого]
Двор Шклярки удови тяг[лой]
Двор Павлихи вдови тяг[лой]
Двор Пилипъцевъ Клименков тяг[лого]
Двор Грицковъ Вовковъ тяг[лого]
Двор Савчинъ Кролюв тяг[лого]
Двор Лукяновъ Стадниченков тяг[лого]
Двор Олексинъ Травневъ тяг[лого]
Двор Кропивихи вдови тяг[лой]
Итого 177;
Арк. 82 - чистий.
Арк. 82 зв.
Того ж города Решетиловки двори пѣших нищетних и найубогшихъ людей.
Дворик Павла Коваля пѣшого
Двор: Василя Цигана пѣшого
Двор: Івана Цигана пѣшого
Двор: Павла Цигана пѣшого
Двор: Кирика Бондара пѣшого
Двор: Галички вдови нищетной
Двор: Чевердихи вдови нищетной
Двор: Басарабки вдови нищетной
Двор: Тендѣтной вдови нищетной
Двор: Івана Хоминого зятя пѣшого
Двор: Утопиквашки вдови нищетной
Двор: Дуднички вдови нищетной
Двор: Зайчихи вдови нищетной
Двор: Гаврила Гринги пѣшого
Двор: Самойла Кунади пѣшого
Двор: Зозулихи вдови нищетной
Двор: Ивана Куця пѣшого
Двор: Федюрки Воловика пѣшого
Двор: Мотрѣ дѣвки нишетной
Двор: Луця Ситника пѣшого
Двор: Василя Москаля пѣшого
Двор: Третячки вдови нищетной
Двор: Яцка Мотуза пѣшого
Двор: Вовнянчихи вдови нищетной
Двор: Соболихи вдови убогой
Двор: Пѣнчихи вдови нищетной.
Арк. 83.
Дворик Обрезчихи вдови нищетной
Двор Грицка Неила пѣшого
Двор Процихи вдови нищетной
Двор Пишного Гатманового зятя убогого
Двор Геркгелки вдови убогой
Двор Харковни вдови нищетной
Двор Татарковни вдови нищетной
Двор Кондрата Постолника пѣшого
Двор Ивана Бакухового зятя пѣшого
Двор Стецка Кучута пѣшого
Двор Івана Осавуленка пѣшого
Двор Грицка Бута пѣшого
Двор Марка Шпака убогого
Двор Мартина Постулненка пѣшого
Двор Фенночковни вдови нищетной
Двор Малка Когута пѣшого
Двор Грицка Солониченка пѣшого
Двор Голубки пѣшого
Двор Остапа Теличенка пѣшого
Двор Попадѣ вдови найубогшой
Двор Васки вдови нищетной
Двор Бондарки великой вдови убогой
Двор Василя Пивовара пѣшого
Двор Трохима Стояна пѣшого
Двор Юхимихи вдови убогой
Двор Тимоша Городничого пѣшого
Двор Феодора Заенка пѣшого
Двор Василя Лютой зятя пѣшого
Арк. 83 зв.
Дворик Левка Деримота пѣшого
Двор: Яцка Григоренка пѣшого
Двор: Іляша Прохора пѣшого
Двор: Василя Прохотила пѣшого
Двор: Андрѣя Шевця пѣшого
Двор: Стецка Товстенка пѣшого
Двор: Яврови вдови нищетной
Двор: Тимка Майбороди убогого
Двор: Василя Пушичового зятя пѣшого
Двор: Луця Ничипоренка пѣшого
Двор: Карпа Ничипоренка пѣшого
Двор: Калюжной вдови нищетной
Двор: Василя Блошиного зятя пѣшого
Двор: Юхима Палагутенка пѣшого
Двор: Юхима Блошиного зятя пѣшого
Двор: Грицка Бутка пѣшого
Двор: Остапа Малого убогого
Двор: Остапа Лисоли пѣшого
Двор: Логвинки вдови убогой
Двор: Семена Брашка пѣшого
Двор: Назара Калачника пѣшого
Двор: Ониска Пушенка пѣшого
Двор: Оришки Петрихи вдови убогой
Двор: Мирона старого убогого
Двор: Якова Варвянской зятя пѣшого
Двор: Грицка Миколенка пѣшого
Двор: Самойла Партоли пѣшого
Двор: Охрѣма Дудника пѣшого
Двор: Прюски Дубихи убогой
Арк. 84.
Дворик Мари Косой нищетной
Двор Микити Даценка пѣшого
Двор Ивана Дюгтяра пѣшого
Двор Ивана Колѣсненка пѣшого
Двор Тишка Череватого пѣшого
Двор Тимоша Наконечного пѣшого
Двор Корнѣйки вдови убогой
Двор Супруна Манд[...]пѣшого
Двор Тимка Рекала пѣшого
Двор Левка Лисого пѣшого
Двор Харчихи вдови нищетной
Двор Харка Кабака пѣшого
Двор Теслѣ Дубника пѣшого
Двор Паска Гончара пѣшого
Двор Стецка Карноушенка пѣшого
Двор Прюски вдови нищетной
Двор Грикговни вдови убогой
Двор Ведерковни вдови нищетной
Двор Ивана Теслѣ пѣшого
Двор Яцка Груби пѣшого
Двор Лящихи вдови убогой
Двор Мищихи вдови нищетной
Двор Кондратихи вдови убогой
Двор Трохима Бужинского пѣшого
Двор Ничипора Димиденка пѣшого
Двор Василя Хомута пѣшого
Двор Яцка Соболя пѣшого
Двор Давидихи вдови убогой
Двор Харковъ Калачниковъ пѣшого
Арк. 84 зв.
Дворик Паліончихи вдови нищетной
Двор Івана Баранниченка пѣшого
Двор Сеня Баранниченка пѣшого
Двор Луцихи вдови убогой
Двор Василя Ступенка пѣшого
Двор Терешка Старого пѣшого
Двор Гончарки вдови убогой
Двор Омелка Славка пѣшого
Двор Мари Цурихи вдови убогой
Двор Лоянчихи вдови нищетной
Двор Диниса Лисякова зятя пѣшого
Двор Сіомачка вдова убогая
Двор Чередничка вдова нищетная
Двор Петра Куришенка пѣшого
Двор Михайликового зятя пѣшого
Двор десятника Смологуза пѣшого
Двор Игната Цура пѣшого
Двор Юрчихи вдови убогой
Двор Литвина Рябой Околици пѣшого
Двор Лаврѣна Сикожа пѣшого
Двор Гриця Смешного пѣшого
Двор Василя Кудлея пѣшого
Двор Синяченковъ нищетного
Двор Федора Федорова сина пѣшого
Двор Іосифа Педченка пѣшого
Двор Андрѣя Баранника пѣшого
Двор Овчара Баранникова зятя пѣшого
Двор Стецка Димиденка пѣшого
Двор Красѣлници вдови убогой
Арк. 85.
Дворик Молчихи вдови убогой
Двор Василя Бужинекого зятя пѣшого
Двор Ляха Сѣрой зятя пѣшого
Двор Грицка Бужинекого зятя пѣшого
Двор Бондара убогого
Двор Панаса Пирога пѣшого
Двор Петраницкой удови убогой
Двор Лаврѣна Хомченка пѣшого
Двор Марка Скребцова зятя пѣшого
Двор Чехоцкой вдови нищетной
Двор Мисевриха вдова убогая
Двор Грицка Науменка пѣшого
Двор Юхима Калнибродченка пѣшого
Двор Василя Зубка пѣшого
Двор Ивана Костика пѣшого
Двор Колѣсника пѣшого
Двор Теслѣ Бревуса пѣшого
Двор Михайла Маляра пѣшого
Двор Стецков Джунчинъ пѣшого
Двор Івана Куця пѣшого
Двор Зѣнця Карячки пѣшого
Двор Ивана Шарапиного пѣшого
Двор Івана Гасенка пѣшого
Двор Маря Кваша убогая
Двор Стецка Криворога пѣшого
Двор Ивана Блохи пѣшого
Двор другого Ивана Блохи пѣшого
Двор Линника Копитенка пѣшого
Двор Мари вдови убогой
Двор Яцка Стадника убогого
Двор Левка Стадника тяглого
Арк. 85 зв.
Дворик Стецка Чередника убогого
Двор; Ивана Десятника убогого
Двор; Диниса Десятника убогого
Двор; Стецка Десятника убогого
Двор; Феска Коваля пѣшого
Двор; Терешка Чайки пѣшого
Двор; Семена Ничипоренка пѣшого
Двор; Ивана Миша пѣшого
Двор; Мари Клюсихи пѣшой
Двор; Олекси Юрченка пѣшого
Двор; Манка Торового пѣшого
Двор; Кондрата Штефѣя пѣшого
Итого пѣших 119
и нищетних 66;
Арк. 86.
Цеху Кравецкого тяглие
Двор; Івана цехмистра тяглого
Двор; Ивана Шиловного тяг[лого]
Двор; Ивана Юрченка тяг[лого]
Двор; Микити Гарамуса тяг[лого]
Двор; Грицка Игнатенка тяг[лого]
Двор; Григора Игнатенка тяг[лого] і ?
Двор; Андрѣя Рубана тяг[лого]
Двор; Яцка Личка тяг[лого]
Двор; Яцка Онищенка тяг[лого]
Двор; Семена Верховода тяг[лого]
Двор; Феодора Личковничого тяг[лого]
Двор; Педорюнки старого тяг[лого]
Двор; Клима Шапочника тяг[лого]
Двор; Яцка Бутенка тяг[лого]
Двор; Петра Бутенка тяг[лого]
Двор; Омелка Мантулина тяг[лого]
Двор; Гаврила Соболенка тяг[лого]
Двор; Якова Палчика тяг[лого]
Двор; Василя Шкурупѣя тяг[лого]
Двор; Литвина Куща тяг[лого]
Двор; Давида Соболенка тяг[лого]
Двор; Василя Пегулѣнка тяг[лого]
Двор; Івана Мантули тяг[лого]
Двор; Луця Колачниченка тяг[лого]
Двор; Ивана Петренка тяг[лого]
Двор; Яреми Дяченка тяг[лого]
Двор; Василя Евича тяг[лого]
Арк. 86 зв.
Дворик Мартинихи Бражнички убогой тяглой
Двор Петров Семиноженков тяг[лого]
Двор Грицка Бася тяг[лого]
Итого 31;
Того жъ цеху Кравецкого пѣшіе люде
Дворик Гриця Малого пѣшого
Двор Тупкалки вдови пѣшой
Двор Ивана Коломийця пѣшого
Двор Пронихи вдови пѣшой
Двор Кирика Караччиного зятя пѣшого
Двор Стецка Яковенка пѣшого
Двор Хвеска Игнатенка пѣшого
Двор Грицка Демяненка пѣшого
Двор Феодора Дячишиного пѣшого
Двор Леся Кривого пѣшого
Двор Луця Опошнянского пѣшого
Двор Миколая Кушнера пѣшого
Двор Василя Карячки пѣшого
Двор Ивана Джепки пѣшого
Двор Пилипа Шмата пѣшого
Двор Павла Бѣдного зятя пѣшого
Двор Гарасима Кушнѣра пѣшого
Двор Юхима Кравця пѣшого
Арк. 87.
Дворик Матвѣя Поповича пѣшого
Двор молодшого Кровецкого пѣшого
Итого 20;
Цеху Ткацкого тяглих людей двори
Дворикъ Цехмистра Широкорадича тяг[лого]
Двор Онушка Ткача тяг[лого]
Двор Стефана Сухомлиненка тяг[лого]
Двор Стефана Постолника тяг[лого]
Двор Мусѣя Ткача тяг[л ого]
Двор Давида Ткача тяг[лого]
Двор Грицка Ткача тяг[лого]
Двор Ивана Гелети тяг[лого]
Двор Яреми Долишиного зятя тяг[лого]
Двор Ивана Джулая тяг[лого]
Двор Івана Шалепушина зятя тяг[лого]
Двор Грицка Руденка тяг[лого]
Двор Матухненка Ткача тяг[лого]
Двор Панахненка Ткача тяг[лого]
Двор Ивана Пелешенка тяг[лого]
Двор Кирика Ткача тяг[лого]
Итого 17;
Арк. 87 зв.
Того ж цеху ткацкого пѣших людий дворики
Дворик Стецка Бондаренка пѣшого
Двор Івана Бутенка пѣшого
Двор Семена Ткача пѣшого
Двор Чикалового зятя пѣшого
Двор Семена Верховода пѣшого
Двор Семена Чаплянского пѣшого
Двор Зубовни Ткачихи пѣшого
Двор Стася Ткача пѣшого
Двор Михайла цехмистрового зятя пѣшого
Двор Яковцов Бондаров пѣшого
Двор Степанихи вдови пѣшой
Двор Павла Третяка пѣшого
Двор Ивана Бѣлого пѣшого
Двор Микити Пелешенка пѣшого
Двор Юхима Вовка пѣшого
Двор Андрушка Ткача пѣшого
Двор Нестера Ранденка пѣшого
Двор Семена Грицкового сина пѣшого
Двор Харка Ткача пѣшого
Итого 19
Арк. 88.
Цеху шевского тяглих людей дворики
Дворик Андрѣя Цехмистра тяглого
Двор Романа Омелченка тяглого
Двор Ілка Чупкаленка тяглого
Двор Романа Ковтуна тяглого
Двор Павла Чаплянского тяглого
Двор Федора Краля тяг[лого]
Двор Федорихи вдови тяг[лой]
Двор Антона Строклецкого тяг[лого]
Двор Яцка Чаплынского тяг[лого]
Итого 10
Того ж цеху Шевского пѣщих убогих дворики
Дворик Василя Пяници пѣшого
Двор Ивана Пятници пѣшого
Двор Івана Чабана пѣшого
Двор Остапа Чаплянского пѣшого
Двор Івана Волошина пѣшого
Двор Данила Бурляя пѣшого
Арк. 88 зв.
Дворик Івана Серовѣнка пѣшого
Дворик Волошки вдови пѣшой
Дворик Вѣзтихи вдови пѣшой
Дворик Степана Чаплянского пѣшого
Дворик Яцка Пятници пѣшого
Дворик Івана Чаплянского пѣшого
Дворик Яцка Романенка пѣшого
Дворик Якова Романенка пѣшого
Дворик Семенихи вдови пѣшой
Дворик Василя Рудя пѣшого
Дворик Радка Брихнича пѣшого
Дворик Носулички вдови пѣшой
Дворик Назара Шевця пѣшой
Итого 19;
Цеху Резницкого тяглих людей дворики
Дворик цехмистра Гелети тяглого
Двор Процика Гелети тяг[лого]
Двор Конона Гелети тяг[лого]
Двор Василя Петренка тяг[лого]
Двор Панаса Возика тяг[лого]
Арк. 89.
Дворик Павла Гирмана тяг[лого]
Двор; Лукяна Хилобока тяг[лого]
Двор; Олекси Резника тяг[лого]
Двор; Івана Педченка тяг[лого]
Двор; Василя Пробийголови тяг[лого]
Двор; Хоми Пробийголовиного зятя тяг[лого]
Двор; Василя Ющенка тяг[лого]
Двор; Андрея Резника тяг[лого]
Двор; Липовчихи вдови тяг[лой]
Двор; Василя драгуна тяг[лого]
Двор; Івана Юхименка тяг[лого]
Двор; Грицка старого тяг[лого]
Двор; Мулихи вдови тяг[лой]
Итого 18;
Того ж цеху Резницкого пѣших людей дворики
Дворик Петраницкого старого пѣшого
Двор Панаса Хилобока пѣшого
Двор Романа Гриценка пѣшого
Двор Бабина Резника пѣшого
Двор Іляша Резника пѣшого
Двор Леска Ткача пѣшого
Двор Павла Ключника пѣшого
Арк. 89 зв.
Дворик Івана Безпалого пѣшого
Двор КОСТЯ Шаповала пѣшого
Двор Антона Шаповала пѣшого
Двор Гарасима Шаповала пѣшого
Двор Сидора Шаповала пѣшого
Итого 12;
Іванъ Гаевский сотникь Решетиловский
Андрей Чернявский староста
Иванъ Довгополъ атаманъ городовий

Арк. 90.
Видение города Решетиловки козацких подсусѣдков въ чіемъ хто футорѣ албо в подварку именно живетъ, особно написано ниже сего в року 1721: м[еся]ця марта
Въ подварку бывшой сотнички Григоріевой - Сусѣд Феодор Бурдюгов зят
Въ Еремѣевой удови у двох подварках сусѣде - еден Герасим, другой Грицко
Въ Стефановом Пѣщанского дворѣ - сусѣд Максим Прихожий з ро[...]
Въ Петровом Бражчином подварку - сусѣдъ Сидор Прихожий
Въ Хведора Мякенкого сусѣдъ - Грицко Прихожий
Въ Грицка Чѣчеля сусѣдовъ два - Роман и Хведор Захож[ие]
Въ Григорія Григоріевича сусѣдъ - Семенъ Лобода
Въ Хвеска Шолди: на подварку сусѣдъ - Петро захожий мужикъ
Въ Іосифа Григоренка: въ едной хатѣ сусѣд - мужики Григор. А в
хуторѣ Костик
Въ Матвѣя Сенишиного у футоре два сусѣди - Гришко другой
Литвин захожіе
Въ Савки Пориваенка: у хуторѣ сусѣд — Яковъ мужикъ
Въ Кондрата Калачниченка сусѣдъ - Іванъ Санганъ, мужик
Въ Дацка Калачниченка: сусѣдъ - Демянъ, захожий
Въ Іосифа Ранди у футорѣ- овчар Остапъ
Въ Луця Ранди сусѣдъ - Юско захожий
Въ Василя Блохи сусѣдъ - Иванъ Кобзаренко мужик
Въ Яреми Щербашенка в другой хатѣ сусѣд - Тимошъ мужикъ
Въ Івана Мусѣйченка сусѣдъ - Харко Овчар
Въ Яцка Литвиненка в хуторѣ - Павло, захожий
Въ Андрушка Левадного сусѣдъ - Грицко, умер
Въ Мищенковъ Леса и Федора у футорѣ сусѣд - Гаврило пѣший
Въ Івана Мохвенка сусѣдъ - Хведор Тищенко
Въ Ничипора Петрушки сусѣдъ - Самойло, мужик
Въ Павла въ Кганджи у футорѣ сусѣд - Матвѣй прихожий мужикъ
Въ Андрушка Плаксѣя въ подварку сусѣд - Хома, мужик
Въ Омелка Пелишенка въ другой хатѣ сусѣдъ – мужикъ
Въ Дорогообѣденковъ въ трохъ футорахъ сусѣди - мужики три зах[ожие]
Въ Павла Куниченка: въ футорѣ сусѣдъ - мужикъ Коржакъ
Арк. 90 зв.
Въ Ивана Семененка въ третой хатѣ сусѣдъ - мужик пѣший
Въ Похилки вдови сусѣдъ - Тимко, пѣший ткач
Въ Степана Стеценка въ хуторѣ - ч[е]л[о]в[е]к пѣший Ілко мужикъ
Въ Московченковъ в дворѣ сусѣдъ - пѣший, ткач
Въ Остапа Педченка в хуторѣ живет - овчар
Въ Семена Педаченка у другой хатѣ сусѣд – Дмитро Горбикъ
Въ Хведора Калюжного въ едной хатѣ з ним сусѣд – Остапъ Щербаченко
Въ Гаврила Кондратенка въ едной хатѣ з ним сусѣд - мужикъ
пѣший
Въ Гаврила Кондратенка въ едной хатѣ сусѣд – Остапъ Щербаченко
Въ Івана Вязовского въ футорѣ сусѣдъ - Улас, пѣший мужикъ
Въ Пилчихи вдови въ дворѣ сусѣд - Семенъ
Въ Івана Глущенка въ едной хатѣ сусѣдъ - Романъ пѣший мужикъ
Въ Ілка Каратченка сусѣдъ - Василъ захожий
Въ Андруся Олѣйниченка у футорѣ - овчаръ Васил
Въ Андрея Рахненка въ другой хатѣ сусѣд - Мартинъ Суховой
Въ Івана Погребняка въ футорѣ - овчар
Въ Івана Пориваенка въ футорѣ - овчар
Въ Педка Педорченка въ футорѣ - овчар
Въ Тараса Логвиненка в футорѣ - овчар
Въ Тутачки вдови въ дворѣ сусѣдъ - Климъ Яременко
Въ Степана Долѣ въ едний хатѣ сусѣд - козак пѣший Лисенко
Въ Петра Самойленка въ футорѣ- овчаръ
Въ Тимка Феденка: у хуторѣ- овчар
Всех подсусѣдков зъ овчарами у футорах и подварках 56.

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Алёна2

Поделиться

4

Re: Решетиловская сотня

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 № 343

Румянцевская перепись Решетиловской сотни 1768
Под вопросом фамилии и прозвища, которые не характерны в Решетиловской сотне в сравнении с теми, что были ранее в ревизиях.

Казачьи дворы (казаки и подсусидки) :

Авраам Пихуля
Агафия Парвиха
Агафия Чечеливка
Агафья Вязовская
Алексей Мищенко
Алексей Паливайко
Алексей Тищенко
Алексей, Антон Петряник
Андрей Дердеш (?)
Андрей Блоха
Андрей Галко (?)
Андрей Глушко
Андрей Демченко
Андрей Дученко (?)
Андрей Зубриский
Андрей Иова
Андрей Кисель
Андрей Кривець
Андрей Кудря,сын Леонтий Назаренко, вдова Евдокия Мончиха
Андрей Кузюра
Андрей Кутовий
Андрей Литвин
Андрей Мищенко (Мякушка)
Андрей Непийпива
Андрей Паливайко
Андрей Петренко
Андрей Резниченко
Андрей Решетило
Андрей Семикоз
Андрей Сьомак
Андрей Хлистун
Андрей Чепурного зять
Андрий Мищенко
Антон Колмиец
Антон Лубенецкий
Антон Шкурупий
Артем Оленченко
Артем Ткаченко
Афанасий Витренко
Афанасий Лазоренко
Афанасий Пелех
Вакула Петрида
Васил Кущ
Василь Бенюх
Василь Бондаренко
Василь Бык
Василь Вартусенко (?)
Василь Вязовский
Василь Гаращенко
Василь Гаркавка
Василь Гришко
Василь Гурулька
Василь Жадан
Василь и Михайло Постольник
Василь Калатур
Василь Колесник
Василь Кушнир
Василь Лобачъ
Василь Медяник
Василь Паламар
Василь Подставка
Василь Руденко
Василь Сахно
Василь Сидоренко
Василь Скоробогач
Василь Тур
Василь Шкурупий
Василь Юхименко
Василь Яценюк
вдова Варвара Петрова Капустиха
вдова Агафья Федорова она ж Плытиха
вдова Агрепина Балиха
вдова Агрепина Миронова Петраничка
вдова Агрепина Щербашенко
вдова Анастасия Иоаннова Ведерчиха
вдова Анастасия Серячка
вдова Анна Голубиха
вдова Дарья Михайлова Паламаренко
вдова Дмитра Заскал жена Его Стефанида Васильева
вдова Домникия Иванова Лисиха
вдова Евдокия Буцкая
вдова Евдокия Дроботанка
вдова Евдокия Климентева Захарчиха
вдова Евдокия Матвеева Горбенченкова
вдова Евдокия Тарасова Подиха
вдова Евфимия Гайдучиха
вдова Ефросиния Иляшевна Мазничиха
вдова Запорожского казака Парасковья Остапова
вдова Ирина Ивановна Кудлаивна
вдова Ирина Штабиха
вдова казачка Алена Мордичка
вдова Катерина Гараулка Ивановна
вдова Ксения Леонтиева
вдова Мария Лисачка
вдова Мария Лисиха
вдова Мария Павлова Слюсаренко, зять Андрей Педченко
вдова Мария Соколовская
вдова Матрена Плетиха
вдова Мотрона Уласова Иовыха Лисиха
вдова Парасковья Иоаннова Швидкая
вдова Парасковья Кривобочиха
вдова Парасковья Суковка (?)
вдова Татьяна Васильева, Федор Блоха, Петро Дубинко
вдова Ульяна Гончарка
вдова Феодосия Андреева Мелешиха
вдова Яловегиха
Гаврило Надточей
Гаврило Хоружевский
Герасим и Петро Пасичник
Герасим Машкан (?)
Герасим Мордик
Герасим Черкун
Гордей Левадний
Гордей Пивовар
Гордей Поправка
Григорий Билоконь
Григорий Блоха
Григорий Васин (?)
Григорий Геращенко
Григорий Конопля
Григорий Крамар
Григорий Кришталь
Григорий Куришко
Григорий Кущ
Григорий Лазебник (?)
Григорий Лисенко
Григорий Литвиненко
Григорий Малинский
Григорий Мелешко
Григорий Найден
Григорий Пустогвар
Григорий Риленченко (?)
Григорий Рубан
Григорий Рыжий
Григорий Славко
Григорий Сук
Григорий Суптело
Григорий Трясибород (?)
Григорий Тур
Григорий Яременко
Грицко Гриценко
Грицко Левадний
Грицко Левадний
Грицко Мирошник
Грицко Семикоз
Данил Кононенко
Данило Безштанько
Данило Кривка
Данило Кукоба
Данило Лисенко
Данило Лисенко
Данило Олейниченко
Данило Прокопенко
Данило, Дорофей, Радион, Харитон Колотий
Данило, Марко Федун
Демко Бородай (?)
Демко Куцовол
Демьян Левадний
Демьян Ярошенко
Денис Бобырь
Димид Лищина
Динис Крикливець
Динис Мордик
Дмитро Бал
Дмитро Косенко
Дмитро Медяник
Дмитро Мохва
Дмитро Паламар
Дмитро Сороковий
Дмитро Яровенко
Евстафий Гришко
Евхим Дука
Иван Бардак
Иван Билоконь
Иван Блоха
Иван Божок (?)
Иван Бойко
Иван Бондаренко
Иван Бущного (?)
Иван Вальбовский (?)
Иван Ведменко (?)
Иван Гайдук
Иван Голубенко
Иван Давиденко
Иван Дмитаха (?)
Иван Дмитренко
Иван Дубина з братами, Иохим Ольха
Иван Дубовик
Иван Душпет
Иван Жадан
Иван и Игнат Оленчки (?)
Иван и Михайло Дягтар
Иван Иваненко
Иван Кашуба
Иван Кисель
Иван Кисиленко
Иван Климась
Иван Клименко
Иван Конелець
Иван Кононенко
Иван Кошубенко (Кошуба)
Иван Кришталь
Иван Лебедь
Иван Лисенко
Иван Лисенко
Иван Литвин
Иван Лодус (?)
Иван Лютий
Иван Мазниця
Иван Малинский
Иван Манденко
Иван Матюх, Мусий Шевченко, Лукьян Глушенко
Иван Мищенко
Иван Мордик
Иван Московец
Иван Мякенький
Иван Нагаенко
Иван Обревко
Иван Овдеенко
Иван Ольха
Иван Онанко
Иван Паламаренко
Иван Пащун
Иван Педан
Иван Педан
Иван Плаксий
Иван Пустогвар
Иван Райденко
Иван Рашевский
Иван Резник
Иван Рожко
Иван Савченко
Иван Сахно
Иван Сулима
Иван Сулима
Иван Сутула
Иван Сьомак
Иван Тищенко
Иван Ткаченко
Иван Удод (?)
Иван Чернявский
Иван Шалда
Иван Шапталенко
Иван Ядрець
Иван, Федор, Яков, Яким Антонець
Игнат Биленький
Игнат Дзюбан
Игнат Калатур
Игнат Лисовка
Игнат Литовченко
Игнат Овсей
Игнат Оленко
Игнат Шпика
Илько Назаренко
Илько Сиряк (?)
Илья Олийнык
Йосиф Дереча
Йосиф Медяник
Иосиф Новохатко
Йосиф Ноженко
Йосиф Олейник
Иско Задорожний
Іван Варвянский
Іван Вовк
Іван Иванюк
Іван Каленчук
Іван Матюшенко
Іван Паливайченко
Іван Поривай
Іван Семененко
Карпо Бережецкий
Карпо Спиваченко
Кирик Антонець
Кирик Билоконь
Кирик Гринчук
Кирик Монастирский
Кирил Дорогобид
Кирил Зубриский
Кирил Мазненко
Кирил Харченко
Кирил Цебинога (?)
Кирило Бобырь
Кирило Вязовский
Кирило Гармаш
Кирило Косенко
Кирило Малинский
Кирило Прохус (?)
Кирило Шкурупий
Клим Журавель
Козьма Бодня
Козьма Соляник (?)
Кондрат Дерий
Кондрат Дубовик
Кондрат Ярещенко
Константин Бережецкий
Корней и Григорий Вовки
Корней Паламаренко
Корний Бражницкий
Лаврентий Кулиш
Лаврин Чехитский (?)
Леонтий Бутенко
Леонтий Гирман
Леонтий Дмитренко
Леонтий Кононов Рыжий
Леонтий Куришко
Леонтий Мякенький
Леонтий Олийнык
Леонтий Чорнишенко
Лисовий
Логвин Левадний
Лукян Мякенький
Лукьян Дьяченко
Лукьян Корж
Лукьян Малар (?)
Лукьян Мандик
Лукьян Матюх
Лукьян Надточий
Лукьян Пустогвар
Максим Блоха
Максим Гирамко
Максим Лебедь
Максим Сказко
Максим Тривайло
Максим Хоруженко
Максим Чорнух
Марк Крамаренко
Марко Ганжа
Марко Доля
Марко Лобач
Мартин Гаращенко
Мартин Кондратенко
Мартын Горячка
Мартын Дубовик
Матвий Лисак
Матвий Мусияка
Матях Василенко
Микита Бережецкий
Микита Калнобродский
Микита Сусеченко
Микита Шкурупий
Микола Мякенький
Микола Семикоз
Микола Соболь
Микола Сук
Мирон Жиленко
Мирон Ляшенко
Мирон Облень
Мирон Торба
Мирон Шпиталенко
Михаил Лобач
Михайло Береженко
Михайло Гарбуз
Михайло Дереча
Михайло Литвин
Михайло Лютий
Михайло Нетребка (?)
Михайло Петрида
Михайло Шкурка
Михайло Ягольник
Михайло Ярошенко
Моисей Мозуль
Моисей Никитенко
Мусий (Моисей) Никитенко
Мусий Блошин зят
Мусий Дисенко
Мусий Житник
Мусий Крамар
Мусий Мироненко
Мусий Пустогвар
Мусий Трохименко
Назар Хлистун
Настасья Сахниха
Наум и Дмитро Прокопенки
Наум Кутовий
Нестер Бондаренко
Никита Деряча
Никита Зозуля
Никита Лялька
Никита Мищенко
Никита Мордик
Никита Тертичный
Никита Ткаченко
Никита Черкун
Никифор Чернявский
Никола Бодня
Олекса Самуха
Олексий Застулка
Омелько Бережецкий
Омелько Блоха
Омелько Буцкий
Омелько Зачепило
Омелько Матюх
Омелько Шкрупий
Омельян Биленченко
Омельян Капко
Омельян Рак
Ониско Подрясок
Онисько Дзюба
Остап Подлубный
Остап Постольник
Остап Сулима
Остап Тур
Павел Буцкий
Павел и Данило Опари
Павел Корж
Павел Крикливець
Павел Лисенко, вдова Ефросиния Лисиха
Павел Педорченко
Павел Радченко
Павел Сененко
Павел Щербашенко
Павло Бардак
Павло Задорожний
Павло Шаповал
Пантелеймон Швидкий
Парасковья Швидкая
Пархом Убийсобака
Петр Бардак
Петр Дмитренко
Петр Кодацкий
Петр Кулик
Петр Левадний
Петр Панченко, Грицко Плахотник
Петр Пасичник
Петр Педорченко
Петр Подставка
Петр Приз (?)
Петр Хороженко
Петро Билененко
Петро Дорошенко
Петро Иосипенко
Петро Коваленко
Петро Косолап
Петро Малинский
Петро Мирошник
Петро Мякенький
Петро Непийпива
Петро Педан
Петро Педаченко
Петро Подлубний
Петро Сагайдаченко
Пилип Бодня
Пилип Герасименко
Пилип Колюх
порожний
Прокоп Грищенко
Прокоп Наливайко
Прокоп Тищенко
Радион Гасенко
Роман Бурдуч
Роман Гаряча
Роман Гришко
Роман Левченко
Роман Лищина
Савва Гей
Савва Конелець
Савелий Грига
Савелий Скидан
Савка Довгопол
Савка Михайленко
Самойло Довгополий
Самойло Ленчик (?)
Семен Бойко
Семен Бужинский
Семен Галай (?)
Семен Гасенко
Семен Герасименко
Семен Голуб
Семен Даниленко
Семен и Андрей Сидоренко
Семен и Никита Московец
Семен Колюх
Семен Короленко (?)
Семен Куришко
Семен Лобач
Семен Руденко
Семен Сахно
Семен Стратий
Семен Тимошенко
Семен Хлистун
Семен Чучко
Семен Шапталенко
Семен Шило
Семен Шпур (?)
Сергей Блоха
Сергей Матвейчик
Сергий Левадний
Сидор Дробина
Сидор Назаренко
Степан Варвянский
Степан Герасименко
Степан и Кирило Сиваш
Степан и Марк Карячка
Степан Мороз
Степан Мякушка
Степан Мякушка
Степан Татарченко
Степан Тихий
Стефан Глущенко
Стефан Калачник
Стефан Коломиец , зять Иван Гнедий
Стефан Лихвар
Тарас Бодня
Тарас Райда, Роман Бабыренко
Терентий Маренич
Терешко Колесник
Терешко Хлистун
Тимко Крамар
Тимофей Бартусенко (?)
Тимофей Бебка
Тимофей Гончаренко
Тимофей Житник
Тимофей Малиш
Тимоха Кисенко
Тимош Кунада
Тимош, Иван Дереча
Тихон Бодня
Тихон Карлаш
Тихон Кущ
Тихон Мякенький
Трофим Гаврилченко
Трофим Гирман
Трофим Левадний
Трофим Лисенко
Трофим Мищенко
Трофим Сподарец (?)
Трохим Лисовий
Улас Блоха
Улас Пугач, Хома Блошенко, Василь Гавришенко
Ульяна Лукянова Курищиха
Федор Бондаренко
Федор Буцкий
Федор Голуб
Федор Гурулка
Федор Дерий
Федор Зайка
Федор Конелець
Федор Криворотенко
Федор Кушнир
Федор Лесик
Федор Литовченко
Федор Марченко
Федор Матюх
Федор Овсей
Федор Палий
Федор Педорченко
Федор Прокопенко
Федор Ревзниченко
Федор Семикоз
Федор Семиноженко (возможно Семикоз)
Федор Тумак (?)
Федор Чернявский
Филип Дзюбан, Филипа зять Василь Шетренко (?)
Филип Харченко
Филон Шкурупий
Фома Ганжа
Фома, Павел, Йосиф, Михайло,Олексий, вдова Мария Рукавици
Харитон и вдова Наталья Педана
Харитон Левадний
Харитон Любченко
Хведор Мирочниченко
Хурсенко
шурин Артем Ткаченко
Юхим Заскал
Юхим Кошман (?)
Юхим Нагай
Юхим Слюсар
Юхим, Назар Писаренко
Яким Курипта
Яким Селезень (?)
Яков Довгополий (Довголапий)
Яков Бобыр
Яков Бодня
Яков Бурдюч
Яков Голуб
Яков Кашуба, зят Яков Гелета
Яков Моляр
Яков Мусияка
Яков Надточей
Яков Олейник
Яков Олийник
Яков Олийник
Яков Острошапский
Яков Погребняк
Яков Рыбка
Яков Слюсар
Яков Тригуб
Яков Швидкий
Яков Щербашенко (Щербак)
Яков Юхименко
Яков Ярошенко
Ярема Блоха
Ярема Грищенко
Ярош (Ярофей) Мазница
Ярош Славко

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: о и, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

5 (21-03-2014 20:26:26 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 № 342

Румянцевская перепись Решетиловской сотни 1767

дворы посполитых

Алексей Балъ, Алексей Д(?)имненко
Алексей Бортникъ
Алексей Пробийголова
Алексей Руденко, Яковъ Руденко
Андрей Джулай, Иванъ Проточенко
Андрей Игнатъ (?)
Андрей Линикъ
Андрей Палчикъ
Андрей Сова
Андрей, Фома, Кирило, Иванъ Пробийголова, на пропитании сирота Харитонъ Лютенко козака Илии Лютого сынъ
Антонъ Клименко, Григорий Клименко, вдова Устинья Клименкова
Антонъ Убийвовченко
Арсений Юрченко, Никита Литвинъ, теща вдова Авдотья Соколикова, Иван Юрченко
Афанасий Копякъ
Вакула Лещенко
Василей Григоръ, взятый на пропитание сирота Лаврентий Логвиновъ посполита Семена Логвина сын
Василий Манко
Василий Рекало
Василий Третякъ
Василий Шулга
Василѣй Коваленко
вдова Авдотья Ходарка
вдова Авдотья Широкорадчиха
вдова Авдѣя Сивашева,зять Михайло Матяшевъ,Тимофей Сивашевъ
вдова Анна Мелещиха
вдова Анна Ядерчиха
вдова Варвара Вовчиха, Федоръ Личко
вдова Гарафена Драгунова, дочь вдова Аксинья Блохина
вдова Дарья Монастирская, Василий Линникъ
вдова Зеновия Чигринка
вдова Катерина Логвинка
вдова Любка Пелещиха
вдова Марина Коломийчиха
вдова Марина Левадная
вдова Марина Маибичиха (?)
вдова Марья Гуриха, унучка Стефанида козака Василия Невертаиленко, сестра вдова Ульяна Шевчиха
вдова Марья Третячка
вдова Марья Чикалка
вдова Настасья Пенѣтахова
вдова Настасья Яцинова
вдова Наталья Гасенкова , сестра вдова Анна Конелѣва
вдова Пелагея Шовкомудка,смнъ Антонъ Шовкомуденко,тетка вдова Авдотья Голубова
вдова Прасковья Зубчиха, зять Тимофей Круглякъ, Кондратъ Зубъ, на пропитании девка Татьяна бывшого козака Григория Хлистуна дочь
вдова Прасковья Каячина, племянница вдова Алена Гасенкова, вдова Марья Драгана
вдова Прасковья Колесничка, Андрей Ядрець
вдова Татяна Кривошийчиха, Матвей Кривошей
вдова Татяна Шелепушиха
вдова Татьяна Вовчиха,зять Федоръ Бабенко
вдова Ульяна Замковая
вдова Федосья Чехѣцкая
Власъ Мормишъ
Гаврило Грига
Гаврило Драгунъ, вдова Марья Маиданичка, Иванъ наймается в работники у посполита Кирика Швеца
Гаврило Спивакъ
Григорий Демиденко, Максимъ Димиденко,Его теща вдова Авдѣя Лазорѣнкова, Іванъ Димиденко
Григорий Димиденко
Григорий Засядко
Григорий Колядникъ
Григорий Лобода, Кирило Лобода
Григорий Михайленко, Роман Михайленко
Григорий Моцаръ
Григорий Пирогой
Григорий Сухой
Григорий Шаповалъ
Григорий Широкороденко
Данил Соболенко умре, синъ Петръ Соболенко, Карпъ Соболенко
Данило Злой, Никифор Злой, Григорий Злой,теща вдова Марья Чередничка
Данило Кириченко
Данило Тупкало
Дементей Глущенко, Василь Глущенко
Дементий Гелета
Дементий Удовиченко
Дмитрѣй Сидоренковъ онъ же и Кулиничъ, синъ Его Савва Сидоренковъ, невестка вдова Агафья Сидоренова,братъ Наумъ Сидоренков,синъ Василѣй Сидоренковъ, вдова Гарафена Зубриская, племѣнникъ Михайло Сидоренковъ
Дорофей Голобородко
Дорофей Шило
Емелиянъ Скляръ
Емельянъ Калачникъ
Емельянъ Калачникъ, вдова Арина Асауленкова, Іванъ Калачникъ, Тимофей Довженко
Еремей Ковбаса
Ерофей Левадний
Ерофей Пиндюренко
Ерофей Пиндюренко, Федоръ Пиндюренко
Ефремъ Острогецкий онъ же Шевцов
Ивана Кучета, вдова Прасковья Кучетова
Иванъ Асауленко
Иванъ болшой Кляка, дети Мартынъ, Григорий Кляка
Иванъ Бондаръ
Иванъ Дмитренко, сыны Николай,Никита, Федоръ Дмитренко
Иванъ Дорошенко
Иванъ Кучеръ, теща вдова Федосия Швидкая
Иванъ меншой Клюка
Иванъ Михайленко
Иванъ Моцаръ
Иванъ Нагай, подсуседка вдова Марина Ткачиха, зять Гаврило Кулженко
Иванъ Острякъ, Василѣй Чушура
Иванъ Постолникъ , Григорий Вовков
Иванъ Пужай , Леонтий Пужай
Иванъ Пятница
Иванъ Седенко
Иванъ Скорбченко
Иванъ Стадниченко
Иванъ Чередникъ
Иванъ Шарапа
Иванъ Шаргородский
Иванъ Юхименко, Дорофей Юхименко
Игнат Басарабъ
Игнатъ Артеменко
Игнатъ Легкой, теща вдова Агафья Джулайка, тетка Афросиния Шовкотудка
Игнатъ Удовець
Игнатъ Яременков, Его брат Осипъ наймается в работники у рангового посполита Романа Вѣтка, Иванъ Бойченко, Григорий Кривченко
Іванъ Беликъ, Василий Беликъ
Іванъ большой Волк
Іванъ Бутурлимъ, Степанъ Бутурлимъ
Іванъ Гречко
Іванъ Заець
Іванъ Кипоть
Іванъ Ляхъ
Іванъ Педченко
Іванъ Подгорной
Іванъ Пробийголова
Іванъ Сало
Іванъ Сова
Іванъ Шпѣка
Ігнатъ Личко, племянник Степанъ Личенко,Петръ Чѣгринской
Карпъ Дубовикъ, сирота Илья Пердиченко Михайла Пердина сын, Аксинья Нетутешная
Касиян Дмищенко
Кирило Грига, теща Агафья Гришкова, Иванъ Грига
Кирило Груба
Кирило Деменченко
Кирило Катанъ (?)
Кирило Швець
Кирилъ Капитан
Кирилъ Стоян
Климъ Калатуръ, Федор Калатуръ
Климъ Верховодъ, Данило Верховодъ
Козма Блоха
Кондратъ Моцаръ, Ефимъ Моцаръ
Кононъ Калюжний
Констянтин Блоха, Семенъ Блоха, Корней Блоха
Корней Деревянка
Корней Джепка
Корней Палчикъ
Лаврентий Брага, сирота Харитонъ Дерикотовъ сын казака Гаврила Дерикота
Леонтий Руденко
Лукьянъ Алексенка
Лукьянъ Ковалъ
Максимъ Копюн(к)ъ, Василѣй Карачка, Дорофей Карачка , Гаврило Капюнъ
Максимъ Лисякъ, Матвей Лисякъ, Василѣй Лисякъ, Его племянница девка Гарафена Тимофея Удовиченка дочь
Максимъ Омелченко
Максимъ Пробийголова
Максимъ Таранець, Федоръ Дзеика
Максимъ Тричогрубъ
Мартинъ Бурдючъ, вдова Меланья Бурдючова
Мартинъ Михайленко
Марья Гончарка
Матвей Курило, Кирило Куриленко
Матвей Терещенко
Матвей Убийвовкъ, Азар Убийвовкъ, Семен Убийвовкъ, Осип Убийвовкъ
Михайло Демянець
Михайло Замковой
Михайло Злой, дочь вдова Агафья Проценкова
Михайло Исѣчко, Харитонъ Житникъ, Андрей Кривда
Михайло Каркачъ
Михайло Кляка
Михайло Моцаръ, Фома Моцаръ
Михайло Прихѣдко, на пропитании сирота Семенъ Козелъ
Михайло Чорний (?)
Моисей Горбань
Мойсей Гукъ он же и Терещенковъ
Мойсей Дроздъ
Мойсей Зайка он же Голубъ
Наумъ Гелета, дочь вдова Татьяна Каселушенкова, Семенъ Гелета
Никита Губарь
Никита Тупкало
Николай Савицкий, вдова Агафья Савицкая , вдова Агафья Іовина
Онисимъ Коржъ
Осипъ Личко
Осипъ Христусъ, Кондрат Христусъ
Остапъ Гелета, Данило Гелета
Остапъ Радченко, вдова Зиновья Радченкова
Павелъ Бибикъ, вдова Анна Бибкова
Павелъ Куликъ, Іванъ Куликъ, Остапъ Куликъ, племянникъ Григорий Куликъ, подсуседок Яковъ Мусийченко, подсуседок Павелъ Литвинъ
Павелъ Куцоволъ
Павелъ Солодовникъ
Пархомъ Горобецъ
Петръ Безуглий, племянник Григорий Безуглий, братъ Іванъ Безуглий, братъ Николай Безуглий
Петръ Дзакаръ, Дмитрий Дзакаръ, Андрей Дзакаръ
Петръ Кляка
Петръ Окипной, Иванъ Окипной
Петръ Панаско, Павелъ Панаско, Никифоръ Кривченко
Петръ Пятница, взятая на пропитание девка Ульяна козака Каркача дочь
Петръ Юхименко
подсуседок Самойло Силяженко, теща Ульяна Зеленщенкова
Прокопъ Карачка
Прокопъ Лещенко
Прокопъ Таранъ
Радионъ Скряженко
Романъ Бортникъ
Романъ Вѣтченко и Кореней Сиряк, Василий Вѣтченко
Романъ Головня
Романъ Головня, Яковъ Головня, Іванъ Головня, Климъ Головня
Романъ Шовкомуденко
Савва Пужай, Кирило Пужай, Андрей Пужай
Самойло Лисюкъ
Семенъ Бондарь
Семенъ Галай
Семенъ Гелета, Степанъ Могилченко
Семенъ Калатуръ
Семенъ Лобода, Трофимъ Палей
Семенъ Ляхъ
Семенъ Михайленковъ, Данило Михайленковъ
Семенъ Незлийпика
Семенъ Тупкало
Семенъ Филоненко
Сергей Ведерко
Сидор Нарва
Степан Брага, Дмитрѣй Мелешченко
Степан Пиндюренко
Степанъ Лисаченко
Степанъ Лисякъ, Павелъ Каунъ, Семенъ Галушка, Іванъ Лисякъ, Трофимъ Лисякъ
Степанъ Ляхъ
Степанъ Подкуйко
Степанъ Сухомлинъ, Прокопъ Чеверда
Степанъ Товстенко
Степанъ Шевченковъ, тетка вдова Марья Лапина
Тимофей Асауленко, взята на пропитание сирота девка Мелания Степана Столици дочь, Данило Асауленко
Тимофей Прихпичъ, Данило Прихпичъ
Тимофей Тригуба
Тимофей Ярошенковъ, синъ Его Лукьян Ярошенковъ, синъ Его Андрей Ярошенковъ, Григорий Ярошенковъ, Мойсей Ярошенковъ
Трофим Пода
Федоръ большой Василенко, братья Федоръ меншой, Василий, Николай, Петръ, Мартинъ Василенко
Федоръ Ведерко
Федоръ Дудникъ
Федоръ Карачка, Савва Гриценко, Федоръ менший Карачка, Тимофей Карачка, Иванъ и Романъ Карачка
Федоръ Коваль он же и Мишура
Федоръ Лященко
Федоръ Нейло и Иванъ Обревко, Павелъ Шило
Федоръ Опошнянский
Федоръ Пятница
Федосъ Лапа
Филипъ Ребрикъ
ФилипъЧаплинский
Фома Артюхъ
Якимъ Ковалъ
Яковъ Барабай (?)
Яковъ Барабашенков
Яковъ Загниборода
Яковъ Кабанъ, Лукьянъ Пелешенко, Яков Пелешенко
Яковъ Ковал
Яковъ Огданець, Яковъ же Огданець, Ево теща вдова Марья Паценкова
Яковъ Пуша
Яковъ Убийвовкъ
Яковъ Чаплянский, вдова Анна Чаплянская

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Алёна2

Поделиться

6

Re: Решетиловская сотня

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 № 342
Румянцевская перепись Решетиловской сотни 1767

подсуседки и работники посполитых

Артемъ Дученко, Василий Яковенко
в хуторе работник Филипъ Пойда
Герасимъ Пилипенко, сын Матвей наймается в работники у козака Леонтия Матюха
Григорий Пушкаренко
Данило Сиренко, Козма Дудар, девка Матрона козака Остапа Гузенка дочь, Анна козака Федора Лесиченка дочь
девка Марья посполита Григория Литвина дочь, работник Осипъ Бездудный
Иванъ Горбань
Корней Сторчакъ
Мария Сиденкова, Прокопъ Пелениченко, Михайло Стеценко, Михайло Гладченко,Ефимъ Турковъ, Ульяна
наемный работник Степанъ Новаченко
Никифоръ Мисюкъ
подсуседка вдова Прасковья Цибулина
подсуседка вдова Федосья Маликова
подсуседки Іванъ Тимченковъ,
подсуседок Алексей Кузубенко
подсуседок Алексей Штевенко
подсуседок Николай Турсенко
подсуседок Петръ Замковенко
посуседок Осипъ Кроленко
посуседок Федоръ Устименко
работник Алексей Гелета
работник Андрей Кириченко
работник Антонъ Бутко
работник Антонъ Швидченко
работник Василий Линникъ
работник Василий Ревенко, подсуседок Федоръ Свичкарь
работник Григорий Блошенко
работник Григорий Москаленко
работник Давидъ Шпачѣнко
работник Данило Калачникъ
работник девка Васса бывшого козака Антона Киктенка
работник Евстафий
работник Игнатъ Опаренко, Антонъ Шульженко, девка Афросинья Саввы Грищенкова дочь, Савва Сѣмаков
работник Іванъ Бобуленко
работник Іванъ Ковалевъ онъ же и Тесленковъ
работник Іванъ Савицкий
работник Кондратъ Бебешенко
работник Леонтий Геленко
работник Максимъ Ярещенко козачий сын, Моисей Голубенко
работник Матвей Козенко, Прокоп Вовченко
работник Мирон Забияка, работник Кондратъ Беленченко
работник Моисей Марченко, подсуседокъ Герасимъ Святченко
работник Николай Хоменковъ
работник Тихонъ Конопля
работник Федор Загайко
работник Федоръ Погрѣбнякъ
работник Яковъ Скляренко
работники Андрей Бундуренко, девка Домна бывшего козака Терентия Дерюги дочь Никита Люпенко
работники Андрей Горбуленко,девка Марья
работники Андрей Шевченко, девка Марья козака Тимофея Ивченка дочь, подсуседок Максимъ Середа
работники Василий Карачка, девка Авдотья козака Никиты Зубриского дочь
работники Гаврило Помжеенко, девка Настасья Максима Скорика дочь, Петръ Теляченко, Кирило Лобенко, подсуседок Степанъ Швець
работники Григорий Асауленко, девка Варвара козака Василя Криворотченка дочь, подсуседок Василей Чеснобай
работники Григорий Михайликов, Матвей Шулька, женка Наталья Литвиненкова
работники Данилъ Ситниченко, Сава Литвинъ
работники Дементий Боднинъ зятъ, вдова Арина Волочагина
работники Динис Куришко, Артемъ Латишка, Семенъ Цѣцаренко
работники Емельянъ Швидкий , Якимъ Бойченков, девка Прасковья козака Ивана Семинога дочь, Федоръ Вайленко
работники Иванъ Чаленко, Семенъ Чорнусенко
работники Іванъ Конѣнченко, Данило Дудниченко
работники Леонтий Ярошенко, Федор Киптиленко
работники Никифоръ Гужулъ, Василѣй Коваленко
работники Павелъ Стецяценко, Иванъ Калантиръ он же Борщенко, подсуседок Емельянъ Гулий
работники Семенъ Штифоръ
работники Сергей Подалка, девка Авдотья козака Лисенка дочь
работники Тимофей, девка Домна козака Афанасия Палибина
работники Федоръ Левадной, Иванъ Ананъ, Иванъ Майданов
работники Яковъ Левадний, Василий Харченковъ
работники Яковъ Приходко
работники, подсуседки
работникъ Дмитрѣй Пащенко
работникъ Никита Дереченко
работникъ Остапъ Пушенко, Якимъ Калѣтченко
работница вдова женка Февронья Дубовикова , подсуседок Иванъ Партола
работница девка Авдия
работница девка Авдотия козака Федора Бакаяра дочь
работница девка Афросинья козака Трофима Лисового дочь
работница девка Пелагия козака Якима Хилобока дочь
работница Елисавета бывшего козака Якова Забари дочь
работница Настасья вдовы Настасии Мазепиной дочь
тетка Анна Прасолка

Примечание : многие работники - жители не Решетиловки, а из других сел и даже других полков !

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: о и, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

7

Re: Решетиловская сотня

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 № 342

Румянцевская перепись Решетиловской сотни 1767

Списк улиц местечка Решетиловки и список урочищ с хуторами

На 1-й Полтавской улице
На 2-й Полтавской улице за местечкомъ
На Белевской улице
На Береговой улице
На Воведенской улице
На Волчой улице
На Голубовской улице
Подле Градского валу
На Гришковской улице
На Загачинской улице
На Злодеевской улице
На Кашубынской улице
На Киевской улице
На Красногорской улице
На Куликовской улице
На Куриловской улице
На Михайловской улице
По Михайловской улице
На Моисеевской улице
На Нагаевской улице
На Нагаевской улице
На Нейловой улице
На Николской улице
На Опошняпской улице
На Островской улице
На Палевайковой улице
На Покровской улице
На Поперечной улице
На предместе на Глухой улице
На Преображенской улице
На Сотницкой улице
На Спаской улицы
На Торговой улице


хутор в урочище Бакаевской вершини
хутор в урочище Бакай
хутор в урочище Бардаковомъ
хутор в урочище Гвинташевском
хутор в урочище Глубокомъ
хутор в урочище Грамусовском
хутор в урочище Деречином
хутор в урочище Довжне
хутор в урочище Дорогобидовском
хутор в урочище Ерененковском
хутор в урочище Калиновском
хутор в урочище Ковалчине
хутор в урочище Копляне
хутор в урочище Литвиновомъ
хутор в урочище Мордиковом
хутор в урочище Плоскомъ
хутор в урочище Постолниковомъ
хутор в урочище Поточках
хутор в урочище Сацевского броду
хутор в урочище Сацевском
хутор в урочище Сименковском
хутор в урочище Степки
хутор в урочище Туровомъ
хутор в урочище Убийсобачиномъ
хутор в урочище Хрещатомъ
хутор в урочище Хрипковом
хутор в урочище Чичѣлевом
хутор в урочище Шапковомъ
хутор при речке Большой Голтве
хутор при речки Олшаной Голтве
хутор при речки Сухой Голтве

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, о и, сергей-гродовка, Алёна4

Поделиться

8

Re: Решетиловская сотня

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 № 162

Румянцевская перепись Решетиловской сотни, 1766   

Вѣдомость в Полковую Полтавскую Канцелярію, кому именно сотнѣ Решетиловской козакамъ виборнимъ, и іх братямъ, синовямъ, і свойственникамъ дѣйствително служащимъ перемѣръ возвраста ихъ учиненъ, с отмѣтою кто здоровъ или какими болѣзнми одержимъ, и увѣчен к томужъ кто за откомандированиемъ, і по отлучкамъ далнимъ а особливо по каковимъ резонамъ на томъ перемѣру небилъ, значитъ ниже сего 1766 году август 8


Сотникъ Семенъ Бузановский
Атаманъ Григорий Бужинский
Писар Лукянъ Онисимовъ
Хоружий Іванъ Пѣщанский

Выборние козаки:

Авраамъ Пѣхуля
Алексѣй Петраникъ
Андрѣй Мякушка
Андрѣй Непийпива
Антонъ Блоха
Антонъ Коломиець
Антонъ Лубянецкій
Василь Гришко
Василь Жаданъ
Василь Леонтиевъ Рижий
Василь Лобачь
Василь Сіомакъ
Василь Скоробогачъ
Гарасимъ Черкунъ
Гордѣй Поправка
Григорий Бѣлоконь
Грицко Горбенко
Грицко Иванов син Гаращенко
Грицко Куришко
Данило Кривка
Данило Кукоба
Демянъ Левадній
Динисъ Бабиръ
Динисъ Мордикъ
Дмитро Медяникъ
Дмитро Медяникъ
Иван Максимов син Антонець
Иванъ Антоновъ синъ Кононенко
Иванъ Бойко
Иванъ Буцкий
Иванъ Горбенченко
Иванъ Даниловъ Бардаченко
Иванъ Дмитренко
Иванъ Догтяръ
Иванъ Дубина
Иванъ Каленчукъ
Иванъ Литвинъ
Иванъ Обревко
Иванъ Педанъ
Иванъ Плаксий
Иванъ Поривай
Иванъ Сутула
Иванъ Хоруженко
Игнатъ Дзюбаненко
Игнатъ Овсѣенко
Игнатъ Онанко
Игнатъ Шпѣка
Иско Медяникъ
Иско Харченко
Іванъ Манденко
Іванъ Мордикъ
Карпо Хлистунъ
Кирило Сивашъ
Кузма Бодня
Леонтій Мякенкій
Лукянъ Мякенкій
Лукянъ Пустогвар
Максимъ Федѣй
Марко Доля
Марко Лобачь
Матвѣй Мусѣйка
Микола Мякенкій
Михайло Бурдюченко
Михайло Петрига
Михайло Постолникъ
Михайло Ярошенко
Мусѣй Житникъ
Мусѣй Пустогвар
Никита Лѣсовий
Никита Мищенко
Никита Черкунъ
Омелко Бережецкий
Омелко Шкурупѣй
Ониско Щербаха он же і Подрийко
Остапъ Туръ
Павло Бардакъ
Павло Деревянка
Павло Рукавиця
Павло Щербаха
Пархомъ Убийсобака
Петро Дмитренко
Петро Лобачь
Петро Лобачь
Петро Пасѣчникъ
Петро Ткаченко
Петро Хоруженко
Пилипъ Колюховъ зят
Пилипъ Харченко
Прокопъ Гриценко
Савка Гей
Савка Грига
Савка Скиданъ
Семенъ Лихваръ
Семенъ Лобачь
Семенъ Чучко
Степанъ Варвянскій
Степанъ Калачникъ
Тарасъ Райда
Тимко Малишъ
Тихонъ Грицаенко
Тишко Кушевъ зять
Федоръ Блоха
Федоръ Гурулка
Федоръ Зайка
Федоръ Калачникъ
Филипъ Дзюбанъ
Филипъ Шрамко
Харко Педанъ
Юско Олѣйникъ
Юхимъ Писаренко
Юхимъ Слюсаръ
Якимъ Погрѣбнякъ
Яковъ Бабиръ
Яковъ Голубъ
Яковъ Дорогобѣдъ
Яковъ Мусѣйченко
Яковъ Острошапский
Яковъ Слюсаръ
Яковъ Шкурупѣй
Ярема Овсѣевъ Литвинъ
Ярошъ Колотѣй
Ярошъ Славко
Яско Карачка

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Алёна2

Поделиться

9

Re: Решетиловская сотня

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 № 162
Румянцевская перепись Решетиловской сотни, 1766

Вѣдомость в Полковую Полтавскую Канцелярію, кто именно сотнѣ Решетиловской козаки, за крайнею старостию и драхлостию немѣренни и сколко онимъ летъ и кто чемъ зувѣченъ ниже сего показанно 1766 году сентября 5


звания - от роду лѣтъ
Иван Горбъ -73
Федоръ Лобачъ -78
Леонтий Кононовъ Рижій -68
Данило Колотѣй -73
Степан Лихваръ -73
Яковъ Зайка -78
Демянъ Ярошенко -73
Сергѣй Блоха -68
Антонъ Непийпива -73
Павло Шкурупѣй -77
Максимъ Хоруженко -67
Матвѣй Сімакъ -72
Данило Федѣй -68
Михайло Лобачъ -73
Антонъ Буцкий -80
Кондратъ Скоробагачъ -98


Сотникъ Семенъ Бузановский
Атаманъ Григорий Бужск
Писар Лукянъ Онисимовъ
Хоружий Іванъ Пѣщанский

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

10 (21-03-2014 20:34:23 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

Румянцевская перепись Решетиловской сотни   

ЦГИАК Ф 57. оп. 2 №
Димидівка, село -оп. 2, кн. 33, арк. 7; кн. 163, арк. 1, 16-17, 23; кн. 242, арк. 1-32; кн. 454, арк. 37 зв.-39; кн. 520, арк. 1 зв., 12-31.
Коломацький, хутір -оп. 2, кн. 248, арк. 17-24.
Надежда, село -оп. 2, кн. 244, арк. 1; кн. 245, арк. 1-2; кн. 246, арк. 1-42; кн. 454, арк. 67 зв.-69; кн. 520, арк. 200-230.
Піщана, слобода -оп. 2, кн. 247, арк. 1-26; кн. 454, арк. 61 зв-63; кн. 520, арк. 70, 231-254.
Потеряйки, село* -оп. 2, кн. 153, арк. 219-231; кн. 357, арк. 378- 397; кн. 454, арк. 49 зв.-50, 74 зв-75.
Решетилівка, містечко -оп. 2, кн. 6, арк. 14а-22; кн. 19, арк. 18; кн. 23, арк. 10 зв.; кн. 64, арк. 50; кн. 153, арк. З зв., 234-237; кн. 161, арк. 1-39, 41-118; кн. 162, арк. 1-14; кн. 163, арк. 2; кн. 191, арк. 737-739; 780-784; кн. 248, арк. 73 зв.; кн. 311, арк. 1-35; кн. 312, арк. 1-13, 16-24; кн. 313, арк. 1-4; кн. 314, арк. 1-3; кн. 315, арк. 1-20; кн. 316, арк. 1-3; кн. 317, арк. 1-5, 9; кн. 318, арк. 1-6; кн. 319, арк. 1-5; кн. 320, арк. 1-3; кн. 321, арк. 1-2; кн. 322, арк. 1-4; кн. 323, арк. 1-3; кн. 324, арк. 1-13; кн. 325, арк. 1-4, 6; кн. 326, арк. 1-5; кн. 327, арк. 1-5; кн. 328, арк. 1-4; кн. 329, арк. 1-4, 20, 24-30; кн. 330, арк. - 1-5; 9-13; кн. 331, арк. 1-6, 7 зв.-8, 10-11, 13; кн. 332, арк. 1-3; кн. 333, арк. 1-3; кн. 334, арк. 1-11; кн. 335, арк. 1-11, 19; кн. 336, арк. 1; кн. 337, арк. 1-5, 7-8; кн. 338, арк. 1-24; кн. 339, арк. 1-5; кн. 340, арк. 1-26; кн. 341, арк. 1-4; кн. 342, арк. 1-34,. 35 зв.-45, 48, 49 зв.-74, 76-77, 79 зв.-80, 82-99, 101-122, 123 зв.-143, 216, 222а, 224; кн. 343, арк. 1-1158; кн. 357, арк. 1-271; кн. 411, арк. 7; кн. 454, арк. 76 зв- 79;- к-н. 497, арк. 1-9; кн. 499, арк. 1-5, 11; кн. 500, арк. 1-10; кн. 501, арк. 1-4; кн. 503, арк. 1-5; кн. 520, арк. 12, 68-69; кн. 521, арк. 1-7; кн. 522, арк. 4.
Стінка, село*-оп. 2, кн. 153, арк. 240-247; кн. 357, арк. 398-407; кн. 454, арк. 54 зв.-55, 80 зв-81.
Хутір в урочищі Бакаївська вершина - оп. 2, кн. 342, арк. 194 зв - 195; кн. 357, арк. 352-366.
Хутір в урочищі Барданівське - оп. 2, кн. 248, арк. 68; кн. 317, арк. 1, 7, 12; кн. 342, арк. 35, 48 зв.-49, 164 зв.-175; кн., 357, арк. 311-325.
Хутір в урочищі Брамусівське - оп. 2, кн. 342, арк. 143 зв-144.
Хутір в урочищі між долинами Верхолиною і Карнаухівською- оп. 2, кн. 163, арк. 3-5, 15-21.
Хутір в урочищі Веткове - оті. 2, кн. 342, арк. 42 зв-43.
Хутір в урочищі Вовча Долина -оп. 2, кн. 161, арк. 2, 40, 42; кн. 248, арк..73-90; кн. 329, арк. 1 зв., 21-22, 33-38; кн. 335, арк. 15-16.
Хутір в урочищі Гвинташівське - оп. 2, кн. 342, арк. 74 зв.-75, 147-148, 225; кн. 357, арк. '280-281.
Хутір в урочищі Глибоке - оп. 2, кн. 342, арк. 50 зв., 68-69 зв., 99 зв.-101, 199-204, 224; кн. 357, арк. 367-374.
Хутір в урочищі Гратусівське - оп. 2, кн. 342, арк. 143-144; кн. 357, арк. 273-275.
Хутір в урочищі Деречини - оп. 2, кн. 342, арк. 188 зв.-190,
Хутір в урочищі Довжке -оп. 2, кн. 342, арк. 80 зв.-82, 185 зв,- 186; кн. 357, -арк. 344.
Хутір в урочищі Дорогообідів'ське - оп. 2, кн. 248, арк. 52-54; кн. 342, арк. 148 зв.-149; кн. 357, арк. 284-285.
Хутір в урочищі Драгунове - оп. 2, кн. 342, арк. 32.
Хутір в урочищі Засідкове - оп. 2, кн. 342, арк. 53 зв.
Хутір в урочищі Калинове -оп. 2, кн. 342, арк. 26, 137 зв., 186-188; кн. 357, арк. 345-347.
Хутір в урочищі Клименкове Озеро -оп. 2, кн. 357, арк. 414- 415. -
Хутір в урочищі Ковальчик - оп. 2, кн. 342, арк. 64, 162-164; кн. 357, арк. 306-309.
Хутір в урочищі Литвинове -оп. 2, кн. 357, арк. 330-331.
Хутір в урочищі Логвинівське - оп. 2, кн. 161, арк. 2.
Хутір в урочищі Мордикове - оп. 2, кн. 342, арк. 156 зв.-157; кн. 357, арк. 297.
Хутір в урочищі Петрівське -оп. 2, кн. 248, арк. 62-63; кн. 335, арк. 12-13.
Хутір в урочищі Пехулине -оп. 2, кн. 342, арк. 27 зв.-28.
Хутір в урочищі Підкукинове--оп. 2, кн. 342, арк. 103.
Хутір в урочищі Плоске -оп. 2, ,кн. 342, арк. 158-159; кн. 357, арк. 299-301.
Хутір в урочищі Постолинкове - оп. 2, кн. 342, арк. 175-178; кн. 357, арк. 327-329.
Хутір в урочищі Потеряйки - оп. 2, кн. 248, арк. 49-51; кн. 323, арк. 4-5.
Хутір в урочищі Поточки -оп. 2, кн. 342, арк. 37, 150-152; кн. 357, арк. 286-289.
Хутір в урочищі Сацівське - оп. 2, кн. 342, арк. 164-166; кн. 357, арк. 310, 326.
Хутір в урочищі Семенове-оп. 2, кн. 342, арк. 46-47, 145-146; кн. 357, арк. 276-279.
Хутір в урочищі Скотянська Могила - оп. 342, арк. 65.
Хутір в урочищі Соколій Байрак -оп. 2, кн. 338, арк. 19, ЗО.
Хутір в урочищі Стінки -оп. 2, кн. 342, арк. 44-45, 55, 157; кн. 357, арк. 298.
Хутір в урочищі Турове - оп. 2, кн. 342, арк. 152-153; кн. 357, арк. 290-291.
Хутір в урочищі Убий Собаче - оп. 2, кн. 342, арк. 181-182; кн. 357, арк. 342-343.
Хутір в урочищі Хоменкова Балка - оп. 2, кн. 248, арк. 70-72; кн. 338, арк. 19, 27-29.
Хутір в урочищі Хрещате - оп. 2, кн. 342, арк. 77 зв.-79, 205 зв.- 207, 237; кн. 357, арк. 375-377.
Хутір в урочищі Хрипкове - оп. 2, кн. 342, арк. 153-154 зв.; кн. 357, арк. 292-293.
Хутір в урочищі Черкунове - оп. 2, кн. 342, арк. 108 зв.-109.
Хутір в "урочищі Нечелеве - оп. 2, кн. 342, арк. 39, 155 зв., 156; кн. 357, арк. 296.
Хутір в урочищі Шапкове - оп. 2, кн. 357, арк. 304-305; кн. 342, арк. 126, 161.
Хутір в урочищі Шелудькове - оп. 2, кн. 342, арк. 39.
Хутір в урочищі Яковенки - оп. 2, кн, 342, арк. 61.
Хутір коло р. Голтва - оп. 2, кн. 153, арк. 238-239, 248-249; кн. 248, арк. 25-27, 28 зв.-48; кн. 312, арк. 14-15; кн. 316, арк. 4-5; кн. 317, арк. 1; кн. 321, арк. 2 зв.-3; кн. 325, арк. 1, 3, 7; кн. 328, арк. 5-6; кн. 329, арк. 32; кн. 330, арк. 1; кн. 331, арк. 1 зв.; кн. 334, арк. 12-14; кн. 337, арк. 1; кн. 342, арк. 33 зв-34, 235; кн. 357, арк. 408-413; кн. 498, арк. 1-4.
Хутір коло р. Голтва Велика - оп. 2, кн. 357, арк. 294-295.
Хутір коло р. Голтва Ольхова -оп. 2, кн. 248, арк. 1-6; кн. 317, арк. 6, 8, 13-14; кн. 338, арк. 1, 25-26; кн. 342, арк. 154-155; кн. 502, арк. 1-9.
Хутір коло р. Голтва Ольшана - оп. 2, кн. 342, арк. 159-160; кн. 357, арк. 302-303.
Хутір коло р. Голтва Середня - оп. 2, кн. 245, арк. З-5; кн. 248, арк. 66; кн. 440, арк. 21.
Хутір коло р. Голтва Суха - оп. 2, кн. 248, арк. 64-65; кн. 342, арк. 178 зв.-180, 182-185; кн. 357, арк. 332-341, 416-418.
Хутір коло р. Голтва Шишацька - оп. 2, кн. 248, арк. 56-61; кн. 330, арк. 6-8, 14-16; кн. 331, арк. 14; кн. 337, арк. 9-10; кн. 340, арк. 27-28, 33-35.
Ясинівський, хутір -оп. 2, кн. 248, арк. 10-16; кн. 520, арк. 1 зв., 12, 32.

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: о и, borisovichi, сергей-гродовка, Алёна4

Поделиться

11 (28-03-2014 21:58:33 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

О. Білоусько. Полтавська еницклопедія. Полтавіка. Том 12. Релігія і церква — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — с. 743.  стор. 557-559
РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Введенська церква.
Час будівництва першої, дерев'яної церкви в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.), як і її історія, невідомі. Наступна, дерев'яна, п'яти верха церква була збудована 1752. У 1758 та 1768 входила до складу Миргородської протопопії". 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та чотирьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. 1855 церква перебудована, 1891
поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудована дерев'яна дзвіниця.
У 1776 до церковної парафії входило 89 дворів. У 1902 володіла 315 кв. саж. землі під погостом, 400 кв. саж. плацу, 14 дес. 860 кв. саж. ружної, у т. ч. 860 кв. саж. садибної землі. Мала будинок для квартири псаломщика. Діяли б-ка, церковнопарафіяльна школа.
До парафії входили хутори: Долі, Лисенки, Пустовари, Колюхи, Дегтярні, Поди, Ноги, Глибока Балка, Братешки, Медяники, Антонці, Тутаки, Бардаково, Конон-Рижі, Овсії, Білоконки, Бережецькі.
1902 парафіян - 1407 душ чоловічої, 1357 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 25, міщан — 60, козаків — 1961, селян - 197.
Розібрана 1930.
Із священиків відомі: Леонтій Малинський (1776), Іоанн Васильович Любицький (1902, у сані з 1873, нагороджений скуфією 1895), Василь Іоаннович Любицький (1912); із псаломщиків: Іоанн Никанорович Литкевич (1902, на посаді з 1898), Матвій Григорович Грузинський (1902, на посаді з 1880), Михайло Петрович Дейнека (1912); із церковних старост: козак Стефан Васильович Колотій (1902), селянин Іоанн Федорович Пальчик (1912).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. - С. 36; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164, 165.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви (УПЦ МП) громада. Миколаївська церква.
Дерев'яна, в ім'я св. Миколая церква в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) збудована 1770. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та чотирьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. 1826 перебудована, 1857 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудована дерев'яна дзвіниця.
У 1776 до церковної парафії входило 66 дворів і 30 бездвірних хат. У 1902 володіла 505 кв.
саж. землі під погостом, 0,25 дес. суміжного плацу, 0,5 дес. садибної, 8 дес. ружної землі. Мала церковну сторожку, будинок для псаломщика. Діяли б-ка, у парафії - школа грамоти.
До парафії входили с.с. Псьолівка (Псьоловій), Псьолівка (Зеленецького), хутори Гарькаві, Литвинів, Прокопенків, Кальнобрицькі, Дерягів, Ландарів, Дзюбанів, Хлистунів, Щербаків, Дзюбанів (Шалд), Лесиків, Мординків, Опанків, Коржів, Сивашів, Ярошенків, Жаданів, Призів, Горулек, Колотіїв, Пальонок, Ягольників, Кукобів, Бардаків, Коломак.
1902 парафіян - 1368 душ чоловічої, 1454 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 55, міщан — 36, козаків і селян - 2542.
Розібрана 1925.
У новітній час релігійна громада М. ц. утв. як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 28.11.1991 за № 280 по вул. Фрунзе, 3. Для релігійних відправ використовувала молитовний будинок. У лист. 2002 єпископом Полтавським і Кременчуцьким Филипом освячено місце під будівництво нової церкви. 19.11.2006 освячено новозбудований мурований храм.
Із священиків відомі: Олександр Михайлович Симоновський (1902, 1912, у сані з 1890), протоієрей Стефан Паляниця (2002-2008); із псаломщиків: Яків Олексійович Кучерев (1902, на посаді з 1887), Симон Іоаннович Максимович (1902, на посаді з 1849, нагороджений золотою медаллю за 50 років служби 1900), Яків Симонович Максимович (1912), Микола Іоаннович Жадько-Базилевич (1912), Симон Іоаннович Максимович (позаштатний 1912);
Стр 577
із церковних старост: бомбардир Дмитро Федорович Деряга (1902), козак Федір Якович Яременко (1912), Іван Федорович Онищенко (2008).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книжка..., 1902.
С. 34; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 237; Джерела..., 2004.
С. 164; ВПЄ. - 2006. - № 11 (59).
Лист. - С. 6; 2002. - № 12. - Груд.
С. 4; 2006. - № 11 (59). - Лист. - С. 6; РГПО, 2008. - Арк. 140.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. Г1. Пустовіт.


РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Михайлівська церква.
Час будівництва першої дерев'яної церкви в ім'я архангела Господнього Михаїла в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) невідомий. Але на поч. 18 ст. вона вже існувала, про що свідчить дзвін вагою 3 пуди, куплений 1734. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. 1802 церква була реконструйована, 1860 і 1866 відремонтована, 1877 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю. На поч. 20 ст. поряд із церквою збудували муровану дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 80 дворів і 41 бездвірна хата. У 1902 володіла 3 дес. церковної, 10 дес. ружної землі. Мала 3 будинки (один — для церковного сторожа, два — для квартир священика і псаломщика), на церковному погості
комору для зберігання хліба. Діяли б-ка; у парафії — земське народне училище, школа грамоти.
До парафії входили хутори Хоружівка, Литвинівка, Біленькі, Голуби, М'якушки, Лобачі, Черкуни, Сахни, Нагаї, Водні, Матюхи, Бардаки, Найдені Нагани, Капки, М'якеньківка, Потичок, Никони, Мандичі, Бардакова, Глибока Балка, Б. Демидового мосту, Шрамки, Латиші, Коп'яки, урочища Ляхівка, Гречанівка.
1902 парафіян — 1471 душа чоловічої, 1440 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 47, міщан — 45, козаків — 4288.
Розібрана у 1930-х.
Із священиків відомі: Євген Васильович Яцевич (1902, у сані з 1893, нагороджений набедреником 1900), Кирило Трохимович Петровський (1912); із псаломщиків: Симон Іоаннович Тисаревський (1902, позаштатний 1912,на посаді з 1870,стихар 1877), Григорій Костянтинович Черемхович (1902, на посаді з 1889), Микола Федорович Куницький (1912), Андрій Іоаннович Дараган (1912); із церковних старост: козак Тимофій Андрійович Хоруженко (1902), козак Василь Михайлович Хоружий (1912).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книжка..., 1902. — С. 37; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Покровська церква.
Спорудження першої дерев'яної церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці з дзвіницею в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) відбулося бл. 1742. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. Нову дерев'яну церкву звели 1823, 1867 поставили на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 52 двори і 45 бездвірних хат. У 1902 володіла 0,75 дес. землі садибної і під погостом, 1 дес. орної. Мала 2 будинки для квартир священика та псаломщика. Діяли б-ка, при церкві - школа для дівчат (містилася у власному будинку),
церковнопарафіяльна школа (відкрита 1892).
До парафії входили хутори Маменків, Гриценків, Сутулів, Пасішників, М'якеньківка, Пус- товарів, Сени, Варв'янський, Колотіїв, Тривайлів, по Говтв'янській дорозі, Михайлів, Петьків, Гречанівка, деревня Чернещина.
1902 парафіян - 1787 душ чоловічої, 1795 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 41, міщан — 52, козаків — 2275, селян — 1894.
П. ц. розібрана 1930.
Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1941. По війні була зареєстрована органами радянської влади 18.12.1947 за № 131. Для релігійних відправ використовувала дерев'яний будинок побудови 1895, площею 25 кв. м.
Із священиків відомі: протоієрей Петро Євфимович Ми- хайловський (1894, 1902, позаштатний 1912, у сані з 1867, нагороджений орденом св. Анни 3 ст. 1901), Георгій Потапович Базилевський (1912); із псаломщиків: диякон Василь Іоаннович Кущинський (1902, 1912, у сані з 1899), Федір Васильович Кущинський (1902, на посаді з 1869); із церковних старост: селянин Єлисей Іоаннович Коваленко (1902), козак Іоанн Якович Сутула (1912).

Літ.: ДАПО. - Ф.Р-4085. - Оп. 16. - Сгір. 209. - Арк. 11; ПЕВ. ЧО. -1881. - № 17. - С. 833, 837; 1894. - N2 4. - С. 216; Клировая книжка..., 1902. — С. 33; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 237; Джерела..., 2004. - С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

285x368

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Алёна2

Поделиться

12 (28-03-2014 21:58:20 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

О. Білоусько. Полтавська еницклопедія. Полтавіка. Том 12. Релігія і церква — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — с. 743. стор. 557-559
РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Преображенська церква.
Час будівництва першої дерев'яної церкви на честь Преображення Господнього в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) невідомий. Наявні у церковному архіві метричні книги за 1661- 1761 дозволяють висловити припущення про її спорудження до 1661. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного протопопа та трьох церковнослужителів. Того ж року старий дерев'яний храм розібрали і продали, а натомість спорудили нову церкву. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. Ремонтувалася 1819 і 1863, 1882 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю.
У 1776 парафію церкви складали 77 дворів і 17 бездвірних хат. У 1902 володіла 528 кв. саж. землі під погостом, 20 дес. 1914 кв. саж. ружної, у т. ч. 714 кв. саж. садибної землі. Мала 2 будинки (один для квартири священика, інший — для здачі у найм).
До парафії входили хутори Міщенків, Кузьменків, Сидоренків, Василенків, Мандечев, Гаращенків, Блох, Чорнобабів, Непийпиво, Рукавиців, Клюки, Кузьменки, Коломійців, Пелипенків.
1902 парафіян – 984 душі чоловічої, 993 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 80, міщан — 35, козаків - 2100, селян - 320.
Розібрана у 1930-х.
Із священиків відомі: протопіп Андрій Романовський (1776), Микола Порфирійович Ушацький (1902, у сані з 1895), Петро Михайлович Виговський (1912); із псаломщиків: Харлампій Антонович Тисаревський (1902, 1912), Петро Кіндратович Дейнека (1902, позаштатний 1912, на посаді з 1861); із церковних старост: селянин Євдоким Матвійович Підгорний (1902, 1912).
Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. — С. 36; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164, 165.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Троїцька церква.
Час будівництва першої дерев'яної церкви на честь Святої Живоначальної Трійці в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) невідомий. Єдина письмова згадка про неї датується берез. 1778. На той час церква входила до складу Миргородської протоногі ії.
Із священиків відомий: вікарій Яреськівський Симеон (1778).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881.- № 17. - С.834.
В. О. Мокляк.

РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Успенська церква.
Час будівництва першої дерев'яної на честь Успіння Пресвятої Богородиці церкви в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) невідомий. Згоріла 1711. Нова, мурована церква збудована 1749 з дозволу київського митрополита Рафаїла (Заборовського) коштом уродж. Решетилівки, митрополита Київського і Галицького Арсенія (Могилянського), 1754 поряд із церквою збудовано муровану чотириярусну дзвіницю. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та шість церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. Мала п'ять вівтарів: головний — на честь Успіння Пресвятої Богородиці і бокові — в ім'я св. Василя Великого, св. блгв. кн. Олександра Невського, св. Єлизавети і св. вмц. Варвари.
У 1776 до церковної парафії входило 92 двори і 40 бездвірних хат. У 1902 володіла 2 дес. 750 кв. саж. землі церковної, у т. ч. 515 кв. саж. під погостом; 9 дес. 2348 кв. саж. ружної, у т. ч. 2348 кв. саж. садибної. Мала церковну прибудовану до дзвіниці сторожку, 3 будинки для квартир священиків і псаломщика. Діяли б-ка; у парафії — земська і міністерська школи, школа грамоти.
Мала приписну Георгіївську церкву на хут. Шкурупії.
До парафії входили хутори Шкурупії, Дмитренки, Блохи, Моїсейки, Малинські, Призи, Пориваї, Горячки, Голуби, Хлистуни, Левадні, Бордюгів, Люті при Ковальчику, Барда- ків, Шкурупії, Матюхи, Литвини, Подрійки, Варвянські, По- тичок, Глибока Балка, Попівка, Розсохиних, Клюки, Вовки.
1902 парафіян - 2448 душ чоловічої, 2503 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 202, міщан — 62, козаків і селян - 3017.
Розібрана 1938, за ін. даними 1940.
Із священиків відомі: Георгій Іоаннович Якубовський (1902, у сані з 1897), Георгій Петрович Уманцов (1902, у сані з 1882, нагороджений набедреником 1899), Георгій Павлович Леусов (1912); із псаломщиків: диякон Михайло Іоаннович Жадько-Базилевич (1902, позаштатний 1912, у сані з 1898), Петро Федорович Куницький (1902, 1912, на посаді з 1890), Антон Максимович Тисаревський (позаштатний 1902, 1912), Матвій Грузинський (позаштатний 1912), Захарія Симоновський (позаштатний 1912); із церковних старост: козак Федір Андрійович Поривай (1902), козак Сава Михайлович Лютий (1912).
Див. також ШКУРУПІЇ хут., Решетилівський р-н. Георгіївська церква.

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. — С. 35; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

296x406

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

13 (28-03-2014 21:59:06 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

Перевод на русский
А. Билоусько. Полтавская еницклопедия. Полтавика. Том 12. Религия и церковь - Полтава: «Полтавский литератор», 2009. - С. 743. с. 557-559
Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви община. Введенская церковь .
Время строительства первой, деревянной церкви в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.), Как и ее история, неизвестны. Следующая, деревянная, пяти верха церковь была построена 1752. В 1758 и 1768 входила в состав Миргородской протопопии ". 10.10.1776 передана из ведомства Киевской в ведомство Славянской и Херсонской епархии. К тому времени имела двух священников и четырех церковнослужителей. В 1790 входила в состав Миргородского духовного правления. 1855 церковь перестроена, 1891
поставлена на каменный цоколь, тогда же к ней достроена деревянная колокольня.
В 1776 к церковного прихода входило 89 дворов. В 1902 владела 315 кв. саж. земли под погостом, 400 кв. саж. плацу, 14 дес. 860 кв. саж. ружных, в т.ч. 860 кв. саж. усадебной земли. Имела дом для квартиры псаломщика. Действовали б-ка, церковно школа.
До прихода входили хутора:
Долі, Лисенки, Пустовари, Колюхи, Дегтярні, Поди, Ноги, Глибока Балка, Братешки, Медяники, Антонці, Тутаки, Бардаково, Конон-Рижі, Овсії, Білоконки, Бережецькі.
1902 прихожан - 1407 душ мужского, 1357 душ женского пола; 1912 прихожан привилегированных сословий - 25, мещан - 60, казаков - 1961, крестьян - 197.
Разобрана 1930.
Из священников известны: Леонтий Малинский (1776), Иоанн Васильевич Любицкий (1902, в сане с 1873, награжден скуфье 1895), Василий Иоаннович Любицкий (1912); с псаломщиков: Иоанн Никанорович Литкевич (1902, в должности с 1898), Матвей Григорьевич Грузинский (1902, в должности с 1880), Михаил Петрович Дейнека (1912); из церковных старост: казак Стефан Васильевич Колотий (1902), крестьянин Иоанн Федорович Пальчик (1912).

Лит.: ПЭВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книга ..., 1902. - С. 36; Справочная клировая книга ..., 1912. - С. 236-238; Источники ..., 2004. - С. 164, 165.
В. А. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовит.

Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви (УПЦ МП) община. Николаевская церковь .
Деревянная, во имя св. Николая церковь в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.) Построена 1770. 10.10.1776 передана из ведомства Киевской в ведомство Славянской и Херсонской епархии. К тому времени имела двух священников и четырех церковнослужителей. В 1790 входила в состав Миргородского духовного правления. 1826 перестроена, 1857 поставлена на каменный цоколь, тогда же к ней достроена деревянная колокольня.
В 1776 к церковного прихода входило 66 дворов и 30 бездворных домов. В 1902 владела 505 кв.
саж. земли под погостом, 0,25 дес. смежного плацу, 0,5 дес. усадебной, 8 дес. ружных земли. Имела церковную сторожку, дом для псаломщика. Действовали б-ка, в приходе - школа грамоты.
До прихода входили с.с.
Псьолівка (Псьоловій), Псьолівка (Зеленецького), хутори Гарькаві, Литвинів, Прокопенків, Кальнобрицькі, Дерягів, Ландарів, Дзюбанів, Хлистунів, Щербаків, Дзюбанів (Шалд), Лесиків, Мординків, Опанків, Коржів, Сивашів, Ярошенків, Жаданів, Призів, Горулек, Колотіїв, Пальонок, Ягольників, Кукобів, Бардаків, Коломак.
1902 прихожан - 1368 душ мужского, 1454 души женского пола; 1912 прихожан привилегированных сословий - 55, мещан - 36, казаков и крестьян - 2542.
Разобрана 1925.
В новейшее время религиозная община М. ц. утв. как община УПЦ МП. Зарегистрирована органами государственной власти 28.11.1991 за № 280 по ул. Фрунзе, 3. Для религиозных служб использовала молитвенный дом. В лист. 2002 епископом Полтавским и Кременчугским Филиппом освящено место под строительство новой церкви. 19.11.2006 освящен новопостроенный каменный храм.
Из священников известны: Александр Михайлович Симоновский (1902, 1912, в сане с 1890), протоиерей Стефан Паляница (2002-2008); из псаломщиков: Яков Алексеевич Кучерев (1902, в должности с 1887), Симон Иоаннович Максимович (1902, в должности с 1849, награжден золотой медалью за 50 лет службы 1900), Яков Симонович Максимович (1912), Николай Иоаннович Жадько-Базилевич (1912), Симон Иоаннович Максимович (внештатный 1912);
Стр 577
из церковных старост: бомбардир Дмитрий Федорович Деряга (1902), казак Федор Яковлевич Яременко (1912), Иван Федорович Онищенко (2008).

Лит.: ПЭВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книга ..., 1902.
С. 34; Справочная клировая книга ..., 1912. - С. 237; Источники ..., 2004.
С. 164; ВПЕ. - 2006. - № 11 (59).
Письмо. - С. 6; 2002. - № 12. - Дек.
С. 4; 2006. - № 11 (59). - Письмо. - С. 6; РГПО, 2008. - Арк. 140.
В. А. Мокляк, В. А. Павленко, Т. Г1. Пустовит.


Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви община. Михайловская церковь .
Время строительства первой деревянной церкви во имя архангела Господня Михаила в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.) неизвестено. Но в нач. 18 в. она уже существовала, о чем свидетельствует колокол весом 3 пуда, купленный 1734. В 1758 и 1768 церковь входила в состав Миргородской протопопии. 10.10.1776 передана из ведомства Киевской в ведомство Славянской и Херсонской епархии. К тому времени имела одного священника и трех церковнослужителей. В 1790 входила в состав Миргородского духовного правления. 1802 церковь была реконструирована, 1860 и 1866 отремонтирована, 1877 поставлена на каменный цоколь, тогда же к ней пристроили деревянную колокольню. В нач. 20 в. рядом с церковью построили каменную колокольню.
В 1776 к церковного прихода входило 80 дворов и 41 бездворная хата. В 1902 владела 3 дес. церковной, 10 дес. ружных земли. Имела 3 дома (один - для церковного сторожа, два - для квартир священника и псаломщика), на церковном погосте
кладовую для хранения хлеба. Действовали б-ка; в приходе - земское народное училище, школа грамоты.
До прихода входили хутора
Хоружівка, Литвинівка, Біленькі, Голуби, М'якушки, Лобачі, Черкуни, Сахни, Нагаї, Водні, Матюхи, Бардаки, Найдені Нагани, Капки, М'якеньківка, Потичок, Никони, Мандичі, Бардакова, Глибока Балка, Б. Демидового мосту, Шрамки, Латиші, Коп'яки, урочища Ляхівка, Гречанівка.
1902 прихожан - 1471 душа мужского, 1440 душ женского пола; 1912 прихожан привилегированных сословий - 47, мещан - 45, казаков - 4288.
Разобрана в 1930-х.
Из священников известны: Евгений Васильевич Яцевич (1902, в сане с 1893, награжден набедренником 1900), Кирилл Трофимович Петровский (1912); с псаломщиков: Симон Иоаннович Тисаревський (1902, внештатный 1912, в должности с 1870, стихарь 1877), Григорий Константинович Черемхович (1902, в должности с 1889), Николай Федорович Куницкий (1912), Андрей Иоаннович Дараган (1912); из церковных старост: казак Тимофей Андреевич Хоруженко (1902), казак Василий Михайлович Хоружий (1912).

Лит.: ПЭВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книга ..., 1902. - С. 37; Справочная клировая книга ..., 1912. - С. 236-238; Источники ..., 2004. - С. 164.
В. А. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовит.

Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви община. Покровская церковь .
Сооружение первой деревянной церкви в честь Покрова Пресвятой Богородицы с колокольней в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.) Состоялось ок. 1742. В 1758 и 1768 церковь входила в состав Миргородской протопопии. 10.10.1776 передана из ведомства Киевской в ведомство Славянской и Херсонской епархии. К тому времени имела одного священника и трех церковнослужителей. В 1790 входила в состав Миргородского духовного правления. Новую деревянную церковь построили 1823, 1867 поставили на каменный цоколь, тогда же к ней пристроили деревянную колокольню.
В 1776 в церковномый приход входили 52 двора и 45 бездворных домов. В 1902 владела 0,75 дес. земли усадебной и под погостом, 1 дес. пахотной. Имела 2 дома для квартир священника и псаломщика. Действовали б-ка, при церкви - школа для девочек (помещалась в собственном доме),
церковно школа (открыта 1892).
До прихода входили хутора [q]Маменків, Гриценків, Сутулів, Пасішників, М'якеньківка, Пустоварів, Сени, Варв'янський, Колотіїв, Тривайлів, по Говтв'янській дорозі, Михайлів, Петьків, Гречанівка, деревня Чернещина[/q].
1902 прихожан - 1787 душ мужского, 1795 душ женского пола; 1912 прихожан привилегированных сословий - 41, мещан - 52, казаков - 2275, крестьян - 1894.
П. ц. разобрана 1930.
Религиозная община возобновила деятельность во время немецкой оккупации 1941. После войны была зарегистрирована органами советской власти 18.12.1947 за № 131. Для религиозных служб использовала деревянный дом постройки 1895, площадью 25 кв. м.
Из священников известны: протоиерей Петр Евфимович Михайловский (1894, 1902, внештатный 1912, в сане с 1867, награжден орденом св. Анны 3 ст. 1901), Георгий Потапович Базилевский (1912); с псаломщиков: диакон Василий Иоаннович Кущинський (1902, 1912 , в сане с 1899), Федор Васильевич Кущинський (1902, в должности с 1869); из церковных старост: крестьянин Елисей Иоаннович Коваленко (1902), казак Иоанн Яковлевич Сутула (1912).

Лит.: ДАПО. - Ф.Р-4085. - Оп. 16. - Сгир. 209. - Арк. 11; ПЭВ. ЧО. -1881. - № 17. - С. 833, 837; 1894. - N2 4. - С. 216; Клировая книга ..., 1902. - С. 33; Справочная клировая книга ..., 1912. - С. 237; Источники ..., 2004. - С. 164.
В. А. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовит.

296x406

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Алёна2

Поделиться

14 (28-03-2014 21:59:37 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

Перевод на русский
А. Билоусько. Полтавская еницклопедия. Полтавика. Том 12. Религия и церковь - Полтава: «Полтавский литератор», 2009. - С. 743. с. 557-559
Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви община. Преображенская церковь .
Время строительства первой деревянной церкви в честьПреображения Господня в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.) неизвестено. Имеющиеся в церковном архиве метрические книги за 1661 - 1761 позволяют высказать предположение о ее возведение в 1661. В 1758 и 1768 церковь входила в состав Миргородской протопопии. 10.10.1776 передана из ведомства Киевской в ведомство Славянской и Херсонской епархии. К тому времени имела одного протопопа и трех церковнослужителей. В том же году старый деревянный храм разобрали и продали, а вместо этого построили новую церковь. В 1790 входила в состав Миргородского духовного правления. Ремонтировалась 1819 и 1863, 1882 поставлена на каменный цоколь, тогда же к ней пристроили деревянную колокольню.
В 1776 приход церкви составляли 77 дворов и 17 бездворных домов. В 1902 имела 528 кв. саж. земли под погостом, 20 дес. 1914 кв. саж. ружных, в т.ч. 714 кв. саж. усадебной земли. Имела 2 дома (один для квартиры священника, другой - для сдачи в аренду).
В приход входили хутора[q] Міщенків, Кузьменків, Сидоренків, Василенків, Мандечев, Гаращенків, Блох, Чорнобабів, Непийпиво, Рукавиців, Клюки, Кузьменки, Коломійців, Пелипенків.[/q]
1902 прихожан - 984 души мужского, 993 души женского пола; 1912 прихожан привилегированных сословий - 80, мещан - 35, казаков - 2100, крестьян - 320.
Разобрана в 1930-х.
Из священников известны: протопоп Андрей Романовский (1776), Николай Порфирьевич Ушацький (1902, в сане с 1895), Петр Михайлович Выговский (1912); с псаломщиков: Харлампий Антонович Тисаревський (1902, 1912), Петр Кондратьевич Дейнека (1902, внештатный 1912 , в должности с 1861); из церковных старост: крестьянин Евдоким Матвеевич Подгорный (1902, 1912).
Лит.: ПЭВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книга ..., 1902. - С. 36; Справочная клировая книга ..., 1912. - С. 236-238; Источники ..., 2004. - С. 164, 165.
В. А. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовит.

Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви община. Троицкая церковь .
Время строительства первой деревянной церкви в честь Святой Живоначальной Троицы в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.) неизвестено. Единственное письменное упоминание о ней датируется март 1778. К тому времени церковь входила в состав Миргородской протопопии.
Из священников известен: викарий Яреськовский Симеон (1778).

Лит.: ПЭВ. ЧН. - 1881 .- № 17. - С.834.
В. А. Мокляк.

Решетиловка пгт,
райцентр. Православной Церкви община. Успенская церковь .
Время строительства первой деревянной в честь Успения Пресвятой Богородицы церкви в сотенному м-ку Решетиловка Полтавского полка (теперь пгт, райцентр Полтавской обл.) неизвестено. Сгорела 1711. Новая, каменная церковь построена 1749 с разрешения киевского митрополита Рафаила (Заборовского) средства урожд. Решетиловки, митрополита Киевского и Галицкого Арсения (Могилянского), 1754 рядом с церковью построена каменная четырехъярусная колокольня. В 1758 и 1768 церковь входила в состав Миргородской протопопии. 10.10.1776 передана из ведомства Киевской в ведомство Славянской и Херсонской епархии. К тому времени имела одного священника и шесть церковнослужителей. В 1790 входила в состав Миргородского духовного правления. Было пять алтарей: главный - в честь Успения Пресвятой Богородицы и боковые - во имя св. Василия Великого, св. блгв. кн. Александра Невского, св. Елизаветы и св. вмц. Варвары.
В 1776 к церковному приходу входили 92 двора и 40 бездворных домов. В 1902 владела 2 дес. 750 кв. саж. земли церковной, в т.ч. 515 кв. саж. под погостом, 9 дес. 2348 кв. саж. ружных, в т.ч. 2348 кв. саж. усадебной. Имела церковную пристроенную к колокольне сторожку, 3 дома для квартир священников и псаломщика. Действовали б-ка; в приходе - земская и министерская школы, школа грамоты.
Малая приписную Георгиевскую церковь на хут. Шкурупия.
До прихода входили хутора [q]Шкурупії, Дмитренки, Блохи, Моїсейки, Малинські, Призи, Пориваї, Горячки, Голуби, Хлистуни, Левадні, Бордюгів, Люті при Ковальчику, Бардаків, Шкурупії, Матюхи, Литвини, Подрійки, Варвянські, Потичок, Глибока Балка, Попівка, Розсохиних, Клюки, Вовки.[/q]
1902 прихожан - 2448 душ мужского, 2503 души женского пола; 1912 прихожан привилегированных сословий - 202, мещан - 62, казаков и крестьян - 3017.
Разобрана 1938, по др.. данным 1940.
Из священников известны: Георгий Иоаннович Якубовский (1902, в сане с 1897), Георгий Петрович Уманцов (1902, в сане с 1882, награжден набедренником 1899), Георгий Павлович Леусов (1912); с псаломщиков: диакон Михаил Иоаннович Жадько-Базилевич (1902 , внештатный 1912, в сане с 1898), Петр Федорович Куницкий (1902, 1912, в должности с 1890), Антон Максимович Тисаревський (внештатный 1902, 1912), Матвей Грузинский (внештатный 1912), Захария Симоновский (внештатный 1912); из церковных старост: казак Федор Андреевич Порывай (1902), казак Савва Михайлович Лютий (1912).
См. также Шкурупия хут., Решетиловский район. Георгиевская церковь.

Лит.: ПЭВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книга ..., 1902. - С. 35; Справочная клировая книга ..., 1912. - С. 236-238; Источники ..., 2004. - С. 164.
В. А. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовит.

296x406

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: о и, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

15

Re: Решетиловская сотня

Очень интересный и детальный материал о селах сотни на основе Румянцевской описи.

Федір Білокінь
СЕЛА ПОЛТАВЩИНИ ЗА ГЕНЕРАЛЬНИМ ОПИСОМ
ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765-1769 pp.
(«Сіверянський літопис» № 1 / 2003, с. 40-55).
=============================================

Часть 1/5.

У скрутні часи своєї багатовікової історії, коли кочові тюркські орди просувались із Середньої Азії степовими просторами Східної Європи, українському населенню доводилось дуже тяжко у відкритих, нічим не захищених східних і південних місцевостях, басейнах Дону і середнього Дніпра, степових просторах Причорномор'я, і воно відступало у заліснені та болотисті місця Північної України та у гірські ділянки Карпат. Останні виконували роль резервуарів, звідки українська людність через деякий час, коли натиск кочівників слабнув, знову просувалася у незаселені простори на південь і схід. Доки тривав натиск кочових орд зі сходу, такий рух української колонізації у цьому напрямі не мав сталого успіху. Тільки з кінця XVI ст. з різних причин стає все більш успішною і міцною українська хвиля заселення в східному і південному напрямі. Особливо сильним був рух українського населення на схід у XVII ст., коли людність селилась вже не тільки на заворсклянській Полтавщині, а й сягнула Слобідської України. Проте територія Полтавщини не відразу стала суцільно заселеною. Зокрема, в межиріччі Псла та Ворскли в Говтв'янській смузі, в її нагірній степовій частині, ще були вільні землі, які аж до початку XVIII ст. чекали свого орача. Але біля р. Говтви вже були на той час досить велелюдні села, про які й піде мова нижче .
Серед сіл Полтавщини, що дотепер зберегли свою назву, крім Решетилівки, в Генеральному описі Лівобережної України 1765-1769 pp. згадуються Димидівка, Потеряйки, Надежда, Піщане, Стінка та Коломацький хутір. Решта ж поселень або змінили назву, або припинили своє існування.

У вивченні соціально-економічного стану тогочасних сіл першорядне значення посідають масові джерела. До таких джерел належать і матеріали Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 pp., відомості з якого використано в даній публікації. Однією з цілей статистичного опису 1765-1769 pp. було з'ясувати майновий стан шляхти, козацької старшини, духовенства, рядових козаків, міщан і селян. Перепису підлягали всі без винятку чоловіки і жінки (члени родин та наймані особи), з зазначенням їх віку та стану здоров'я. В ході опису збиралися конкретні дані про економічний стан господарств, їхню спеціалізацію, забезпеченість робочою силою. В описі зустрічаємо відомості про напрямки міграції населення, в тому числі й про порядок заяюднення теренів Полтавщини.

Потеряйки
========================
Це село розташоване в розлогій благодатній долині р. Говтви Грузької в урочищі Потеряйках на Великій дорозі з Решетилівки на Зіньків. Подібну ж назву мала дорога з Решетилівки у бік Диканьки. Цим вони відрізнялися від багатьох інших доріг, що вздовж і впоперек пролягали степом. Степи були ще не орані і на них буяла тільки трава. Мереживо колишніх степових доріг цих місць ретельно нанесено на "План границ земель Новороссийской губернии 1781 г.". Оглядаючи "План", стає зрозумілим, звідки походить непоборне бажання ходити навпростець.
Навколишнім поселянам це селище більш відоме під назвою Чернещина. Все стане зрозумілим, якщо візьмемо до уваги те, що, "во владении оная состоит Полтавского Крестовоздвиженского монастыря, которая оному принадлежит з давних лет по данному с уряду полкового Миргородского в 1676 году ноября 9 дня его декрету и подтверждение оного в 1678 году июня 18 дня от гетмана Ивана Самойловича универсалу".

У цьому селі монастир мав подвір'я, дерев'яний дім, "в нем жилых покоев господских 2, людских 2; амбаров для клажи 3, конюшня 1, сараев 2. Кроме людских изб все новые оным монастырем построены из монастырских лесов своими посполитыми и монахами безденежно". При монастирському дворі був город площею 648 кв. сажнів, сади: вишневий, грушевий і "виноградный мерою в окружности 51 сажени". До того ж, був ще "грушевый, яблоневый мерою в окружности 229 сажени". Любили, очевидно, садівництво у Потеряйках. А виноградник був чи не єдиний на всю округу.
Орні землі оцінювалися як посередні. На них висівалось: жита "25 четвертей", ячменю "15 четвертей", вівса "10 четвертей", пшениці "9 четвертей". Прості люди їли хліб здебільшого ячмінний та житній і хвалили Бога, якщо й такого було вдосталь, як у тій приказці: "Рожь - кормит всех сплошь, а пашаничка-то - по выбору". Пшеничний хліб споживали тільки більш-менш забезпечені. Сіяли також гречку, горох, просо, коноплі, льон, але значно менше.

Мався вигін для громадської худоби, площа якого дорівнювала 8558 кв. сажнів. Було 3 сіножаті: Попівська і Псьолівська - на 4 стоги, Холодна - на 8 стогів, Вербова - на 3 стоги сіна, в кожному стогу по 20 возів.
Ловіння риби у р. Говтві належало монастиреві і тільки "для монастырского обиходу", ловилися здебільшого карасі та лини. Було три гайочки: в байраці Загнибородавськім периметром 306 сажнів, у лузі Попівському, де росла вільха, - 945 сажнів та у лузі Холоднім, де росли вільха та осика, - 505 сажнів.
У селі, на Великій Дорозі, був шинок. Горілку у селі продавали "відрами, квартами і чарками" - своїм та "одну монастырскую" - стороннім людям .
На монастирському дворі тримали: 4 пари волів, 19 свиней, одну пару коней. У цьому ж дворі в двох хатах жили дві сім'ї з дітьми родом з Миргородського та Гадяцького полків і парубок-наймит, козацький син з містечка Смілого, який служив за 4 р. 50 коп. на рік та за харчі. Сімейні мали у власності худобу: волів, корів, свиней та коня.

Усього у селі налічувалось 8 дворів та 17 "бездворных" хат, в котрих мешкало 32 родини. Разом - 189 чоловік:
чоловічої статі:
-------------------------
дорослих (від 15 до 60) – 52
дітей (від 1 до 15) – 47
похилого віку (від 60 років) – 6

жіночої статі:
-------------------------
дорослих (від 15 до 60 літ) – 43
дітей (від 1 до 15 літ) – 38
похилого віку (від 60 років) – З

Селяни, за винятком однієї родини, не мали у власності орних земель, сіножатей, лісних та інших угідь. Все належало монастирю. Проте худобу тримали в кожнім дворі: волів старих - 47, молодих - 60, корів старих дійних - 43, ялових - 22, молодих корів дійних - 3, ялівок - 58, овець старих - 551, ярок - 147, баранів - 44, свиней старих - 76, підсвинків - 81, коней старих - 21, стригунів - 13 голів. Привертає увагу велика яловість корів. Це не найгірший показник. В інших селах, як побачимо далі, стан був куди гіршим.
Громада платила на уряд консистентський податок у розмірі 30 руб. 88 коп. на рік, "по определению генеральному". Розмір податку на кожне господарство коливався від 83 коп. до 1 руб. 20 коп. Монастирю грішми не платили, тільки відробляли по два дні на тиждень від двору і хати, "по расположению посполитых самих между собой". Подібний розклад, мабуть, стосувався і плати натурою на користь монастирю, але величину цієї частки з'ясувати не вдалося.

У селі була 31 хата. В них мешкали 34 родини. їх прізвища: Більченко, Вовк, Гладченко, Гладкий, Глобенко, Гирмайшин, Дзюбенко, Дибка, Довженко, Дудниченко, Затиченко, Ігнатенков, Кривенко, Чирченко, Кишка, Кабак, Кравчиха, Литвин, Личко, Лисенко, Моцаренко, Мирошниченко, Нетудихата, Орел[?], Редька, Рибальченко, Солодовник, Стоян, Скориченко, Северин, Тютюнник, Тютюнниченко, Фисенко.
З наведених прізвищ тільки чотири родини мають однофамільців. Прізвище Нетудихата мали чотири господарі, а Чирченки, Кривенки та Северини - по одному однофамільцю. Це може свідчити, зокрема, про те, що, незважаючи на не менш як столітню історію на той час, село все ще не мало абсолютно сталого складу мешканців. Якщо прослідкуємо, звідки примандрували носії тих прізвищ, то , помітимо, що в багатьох сім'ях назвали "природним", тобто таким, звідки вони родом, полки: Полтавський - 16 осіб (з них Решетилівку - 13), Миргородський - 6, Гадяцький - 5, Лубенський - 4, Ніжинський - 2, Прилуцький - 1 особа. Майже всі вони провели своє життя "в послушенстві", навіть столітній Грицько Кривенко перейшов у Потеряйки з с Супрунівки, яке також було "в послушенстві". Три чоловіки заявили переписувачам, що вони козацькі сини і виписані з козацтва тільки в останнє десятиліття. Один з них мав вже тут свою родину, а два інших - молоді хлопці - наймитували.

В середньому вік господаря 43 роки. Це теж може свідчити про недавню міграцію поселян в їх молоді роки. Корінним мешканцем Потеряйок назвав себе тільки один батько родини.
Потеряйківці були чи не найзаможнішими серед мешканців наволишніх сіл, мова про які піде далі. Вони міцніше за інших сиділи на землі. Певним чином про їхню заможність свідчить й те, що в селі було 24 комори та 37 сараїв.
Городи біля хат мали 51,5% селян. В середньому площа під городами у селі дорівнювала 142 кв. сажням, в той час як площа окремих городів була від 18 до 385 кв. сажнів. Більше 40% поселян зовсім не мали своїх городів і, вірогідно, заробляли собі городину на чужій землі або одержували її шляхом обміну на продукти свого ремесла. Орної землі в полі селяни не мали, проте були й винятки. Денис Моцаренко мав власну землю в урочищі Бакай за 4 версти від села, на якій висівалося жита "одна четверть", до того ж мав город біля хати - 117 кв. сажнів.

Солодовник Іван держав пасіку в урочищі Холодно[...], де налічувалося 10 колодок бджіл, Грицько Кривенко в урочищі Косівщині мав 5 колодок, інші три родини мали біля своїх дворів, відповідно, 6, 4 і 2 вулики.
Садок, "в окружности 57 сажней", записано біля двору Івана Чирченка. У ньому росли вишні, груші, сливи.
Потеряйківці, хоча і були "в послушенстві", проте мали можливість наймати робочу силу. У селянських родинах працювало 8 наймитів та 3 наймички. Переважно, це була молодь віком від 14 до 20 років, але серед них зустрічаються і зовсім діти 12-13 років і навіть десятилітні. У найми йшли і діти з козацьких родин, які втратили годувальника, крім того, в трьох родинах проживали діти-сироти, взяті родичами на прожиток. Часто-густо це була безоплатна форма наймитування. Оплата праці найманих робітників віком до 16 років проводилася здебільшого натурою (харчі, одяг), а віком від 16 років - грошима або грошима і натурою.
Учнівство, інститут годованців, найм, відслуга за грошові позики - джерело додаткової і дешевої праці у господарстві.
Досить поширеним було ткацьке ремесло. Про нього заявили 9 родин. Швець же був єдиний на все село.

Більш як у 57% родин, чоловік був старшим за дружину приблизно на 2-5 роки. Інколи, різниця у віці сягала 10,12 і навіть 24 років. Це траплялось тоді, коли удівець брав шлюб з молодою дівчиною. Наприклад, у столітнього Кривенка жінка була молодшою на 35 років. Проте траплялося і навпаки. У 24% родин жінки були старші від чоловіків на 2, 5, а то й 7 років. Дорослих робітників на сім'ю (віком від 16 до 60 років), в тому числі й наймитів, припадає від 2 до 8 осіб.
У середньому в родинах було двоє або троє дітей. Вражає велике розмаїття власних імен: чоловічих - 49, жіночих - 25. Найчастіше вживані: Іван, Михайло, Степан, Микита, Павло, Семен, Андрій, Сидір тощо. Серед жіночих найчастіше зустрічається Євдокія або більш уживане і милозвучне - Дуня, за нею йдуть Мотря, Гафія, Ганна, Меланка, Марія, Тетяна, Марина, Катерина, Оришка та ін.
Залишилося додати, що в цьому селі у двох родинах господарювали вдови.
Відомості про село Потеряйки занотував "подпорутчик Усачев в 1767 году, апреля 18 дня". Свої підписи під описом поставили ''эконом монастыря иеромонах Герасим з братиею" та старшина земської Решетилівської сотні козак Петро Кодацький.
--------------------------------------------------

Спасибо сказали: о и, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

16

Re: Решетиловская сотня

Федір Білокінь
СЕЛА ПОЛТАВЩИНИ ЗА ГЕНЕРАЛЬНИМ ОПИСОМ
ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765-1769 pp.
(«Сіверянський літопис» № 1 / 2003, с. 40-55).
=============================================

Часть 2/5.

Хутір Потеряйки
==================
Згідно з "описью владельческому имению", що була виготовлена "Севского пехотного полку прапорщиком Головиным, сентября 28 дня 1767г.", хутір знаходився "при уричище Потеряйки, на полугоре". "Владельцу оного решетиловской церкви Преображения господня поп Федор Романовский, которому оно принадлежит по-наследству по жене от тестя ево, умершего казака Ивана Скоробогача в 1762 г.". Сам Федір Романовський у "Ведомости", поданій переписувачам, дещо по-іншому пояснював своє право на володіння хутором. Він стверджував, що одержав хутір у спадок від батька свого ієрея Григорія Романова.

До хутора належав і чималий шмат орної землі, на якій висівалося, "ржи 1 четверть, пшеницы 1 четверть, гречихи 6 четвертей, ячменя 1 четверть, овса 4 четверти, проса 2 четверти, конопли 1 четверть". На хуторі були: "ставок, і млинок" (водяний млин на один посад працював лише у весняну повінь, а у ставку ловили карасів лише на потребу господаря); вигін для випасу худоби довжиною 305, шириною 67 сажень; невеликий лісок, "в окружности 203 сажени". На зиму для худоби заготовляли сіна по 100 копиць. На заплавних луках водилась і добре плодилась господарська худоба: волів старих 5, молодих 7, корів старих 2, телиць 2, коней 4, стригунів 2, свиней старих 7, підсвинків 3.
Сам господар на хуторі не жив, у двох його хатах мешкали наймити. Вони працювали на господаря і платили консисторський податок на уряд, "по опредлению генеральному", по 1 крб. 2 коп. від хати, "по расположению сотенной Решетиловской канцелярии".

В одній з хат мешкали вісімдесятитрьохлітній удівець Костя Шпак родом з Яресьок, його дочка з чоловіком Левком Більченком, вихідцем з тих же Яресьок, та двома онуками. Із живності мали одного підсвинка. В іншій хаті жила п'ятдесятилітня удова Оришка Мартинівна з шістьма дітьми, з котрих тільки найстарший, Петро Мартиненко, був дорослим. Мали вони власну худобу: волів старих - 2 голови, молодих - 1, овець 13 голів, одного коня і двох підсвинків. Угідь ніяких не мали.

Село Надежда
================
Село це з такою оптимістичною назвою було більш залюдненим на той час через дуже зручне розташування. Розкинулось воно обабіч Великої Дороги із Решетилівки в напрямі на Диканьку біля р. Сухої Говтви і було власністю генерального обозного князя СВ. Кочубея. В селі був його будинок, "деревянный старый, а к жилью годный", в якому жили прикажчик Фома Соловей та наглядач Лазар Лихолатенко. Вони мали власне господарство, худобу, за якою доглядали наймити.
Було три сади: два біля дому, а третій - за версту від села, біля р. Сухої Говтви, який мав назву Довбишівський. Біля будинку знаходився город в 4735 кв. сажнів. На луках накошували трави на 33 стоги сіна, в кожнім по 20 возів.

У селі сіяли: "ржи 67 четвертей 4 четверика, пшеницы 19 четвертей 7 четвериков, гречихи 19 четвертей 2 четверика, ячменя 26 четвертей 5 четвериков, гороху 3 четверти 5 четвериков, проса 8 четвертей 2 четверика, конопли 10 четвертей 7 четвериков, льну 2 четверти 4 четверика".
Було два млини: один - на дві постави, там мололи збіжжя тільки у весняну повінь, інший - на один постав.
Під селом коло р. Сухої Говтви та в урочищі Сорочин були ліси.

Попереднє селище Потеряйки ми назвали селом лише тому, що в українській мові не має слова "деревня", яке використано переписувачами щодо даного населеного пункту. "Деревнею" називалися села, в яких була відсутня церква. У селі ж Надежда, як зазначалося в описі, "имеется... церковь одна старая деревянная безпридельная во имя святых мучениц Веры, Надежды и Любви. Ко оной же церкве никаких принадлежностей не имеется". Настоятель церкви Мартин Камінський мав у власності хутір з орними землями, сіножаттю, лісочком і водопоєм біля р. Середньої Говтви. Все це належало йому після обміну на власне поле, сіножать та вільховий лісок у 1766 р. з козаком Василем Лазоренком. На цьому хуторі орна земля, "лежащая впусте" не оброблялася і поросла чагарником, проте при бажанні, "может на оной высеваться ржи четыре четверти". Невеличкий лісок був "мерою в окружности 359 сажней". Сіножать - на 200 копиць сіна. На хуторі була одна хата і сарай для хазяйської худоби: чотирьох пар волів та 1645 голів овець. В хаті мешкали наймити, які працювали на цьому хуторі. Іван Литвиненко з містечка Шишак з дружиною і чотирма дітьми працював за 3 крб. на рік, одяг та харчі, ще один дорослий наймит з с Іскровки за таку ж саму плату, та хлопчик - сирота 12 років з Миргородщини, який, залишившись дуже рано сиротою, прізвища свого не знав. Останній - за харчі та одяг. Іван Литвиненко сплачував податок розміром 1 крб. 2 коп. на рік.

Крім цього хутора, настоятелю церкви належало подвір'я у самому селі Надежда, "в нем жилых хозяйских покоев 3, людских 1, амбаров для поклажи 2, сарай один". Подвір'я побудовано на власні кошти, але, "на владельческой земле того ж села владельца", тобто князя Кочубея, "с дозволения". На цьому подвір'ї порались біля худоби та по господарству, найманці: молоде подружжя, за 5 руб. на рік, два парубки, відповідно, за 2 і 1 крб. на рік і дівчина "беззаконная" 22 років за 2 крб. на рік, харчі та одяг. На цьому дворі була хазяйська худоба: волів 3 голови, корів дійних 3, ялових 5, коней 4 та 8 свиней.
Поблизу дороги стояв шинок. У ньому "вино продают на кварты и чарки свое" Мойсей Горбаш та Андрій Горбаш, що мешкали на шинковому подвір'ї. Біля їх господарства працювали наймит та дві наймички. Останні, яким було 10 і 13 років, робили за харчі та одежину.

У селі було 14 дворів та 60 "бездворных" хат. Загалом хат - 89. В них проживало 114 родин. В 16 хатах мешкало по дві родини, а у двох - по три. Разом у селі проживало:
чоловічої статі:
------------------------
дітей – 141
дорослих – 166
похилого віку – 8

жіночої статі:
----------------------
дітей – 157
дорослих – 135
похилого віку – 4

У селянських господарствах налічувалося худоби: волів старих - 157 голів, молодих - 121, корів старих - 144, молодих - 130, коней старих - 61, молодих - 27, овець старих - 723, ярок - 279, свиней старих - 166, підсвинків - 145, кіз - 7 голів. 5 господарств зовсім не мали ніякої худоби. Привертає до себе увагу той факт, що при наявності такої кількості худоби тільки у п'яти господарствах були сараї, а комори не було жодної, якщо не брати до уваги попівського двору.
Селяни у приватній власності не мали орних земель, сіножатей та інших угідь. Землю під городи біля хат мали 79 родин, а решта 35 - не мали її зовсім. Розмір городів коливався від 90 кв. сажнів до 1500, окремі господарства мали 2800 кв. сажнів.

Село сплачувало податок на уряд 89 крб. 47 коп. З цієї Загальної суми 14 родин сплачували податок у розмірі 1 крб. 42 коп., 41 господарство - 1 крб. 2 коп., 23 -2 коп., а решта, 13 власників хат платили від 31 коп. до 51 коп. Дев'ять родин зовсім не сплачували податку: вісім з них були дуже бідними, а одне господарство, козака Микити Висоцького, не оподатковувалося. Решта ж молодих сімей не була оподаткована, оскільки платили "від хати". Ці показники дають можливість зробити деякі висновки щодо заможності селян. Доречі, податок сплачувався "по расположению самих между собою".
Прізвища мешканців села були такі: Андрущенко, Біловусенко, Бойченко, Білик, Будник, Баран, Бобощенко, Буча, Бурлаченко, Бурим, Вергун, Вівчаренко, Горбань, Гаркавенко, Грицаєнко, Гелетенко, Гелета, Гомзенко, Горбаненко, Дзюба, Дорошенко, Долина[?], Денисенко, Довгополенко, Дяченко, Демченко, Єна, Каляндра, Криленко, Куришко, Конченко, Кафтан, Куліш, Кучмистренко, Кобзаренко, Лисян, Ловченко, Лапко, Литовченко, Москаленко, Марухненко, Мудренко, Матяш, Михненко, Ма[з]ковий, Маринич, Негляденко, Нестеренко, Назаренко, Негляд, Очканенко, Омета, Олефіренко, Прокопенко, Папушенко, П'ятницький, Панасенко, Радченко, Стецина, Сіроштан, Скибенко, Сердюченко, Сопільняк, Середенко, Спичаченко, Филипченко. Ходоренко, Хабло, Цибулька, Шиденко, Шумей, Щербаченко, Яценко, Ялівець.

У середньому вік господаря хати був 39 років. Корінним мешканцем села жоден себе не назвав. Однофамільців нараховувалось вісім родин, але всі вони були близькою ріднею - батько й сини, рідні брати тощо. Більшість мешканців села ще пам'ятала ті часи, коли вони шукали кращої долі в чужих краях. Певним свідченням молодості даного села була відсутність комор, без яких не обходилося жодне українське село.
Козаками вважали себе двоє, але один з них, Влас Гордієнко, сплачував податок, отже, уряд не визнавав його таким. Синами козаків назвав себе 31 чоловік. Шляхи міграції поселенців у це село були такі: з сіл Полтавського полку переселилося 14 осіб (в тому числі з Решетилівки 9), Прилуцького - 11, Гадяцького - 4, Миргородського - 4, Ніжинського - 1 чоловік. Один неборак примандрував аж з містечка, розташованого на Уманщині, що на Правобережжі. Це був Мойсей Крат[...], "природной польской нации". Але, найбільше переселенців було з сіл Лубенського полку - 72 сімейства. Так, з с Беседівка, що було власністю Києво-Печерського монастиря, прийшло 33 чоловіки. З с. Томашівки, теж власність Києво-Печерського монастиря, та с Хоружівки - по десять родин з кожного, із слободи Чернечої - 5 чоловік, з Коровинець та з Гринівки - по 4, з містечка Смілого - З сімейства та ін. Фактично, люди йшли "на слободи".

У селянських родинах працювало 20 наймитів, серед яких було 7 дівчат. За віком вони були дуже молоді: 10-11 років - 4, у віці 12-15 років - 8 та стільки ж у віці 16-20 і більше років. Найматися приходили здебільшого з тих же сіл Лубенщини, зокрема з с. Беседівки - 6 чоловік, з Томашівки - 3. Умови найму були побідні до тих, про які вже говорилося. Хлопці 10-11 років працювали за харчі та одежину, але декому платили ще й по 50 коп. на рік; хлопцям 12-15 років доплачували вже від 70 коп. до 1 крб., а дорослим - від 1 крб. до 3 крб. 50 коп. Дівчата до 13 років працювали переважно за харчі й одежину, старшим з них платили від 50 коп. до 1 крб., дорослим же - від 1 крб. до 2 крб. (це крім харчу і тієї одежини, про яку було домовлено при наймі).
Дехто із мешканців цього села змушений був віддавати у найми своїх дітей. Зокрема, такої долі зазнали троє хлопців віком 13-15 років.
У середньому кожна родина мала 3 дітей. Крім цього, у чотирьох сім'ях, виховувалися діти-сироти взяті "на пропитание". Це були їх племінники. Таких дітей було восьмеро. У шести родинах проживали немічні та інваліди.

Велике розмаїття чоловічих імен. Серед них найбільш вживані: Іван згадується 31 раз, Грицько - 13, Павло - 12, Федір - 11, Андрій та Данило - по 9 кожне, Матвій - 8, Василь - 7, Омелько, Семен, Йосип, Юхим, Петро - по 6 та ін. Серед жіночих: Ганна - 30, Євдокія і Марія - 19, Гафія та Параска - по 18, Марина - 12, Мотрона, Наталка, Фрося - по 11 тощо. Цікавий факт: в шести сім'ях, двоє дітей мали одне і те ж ім'я, а в одного подружжя було аж три Івани.
Нерідко одружений син зі своєю родиною жив разом зі своїми батьками, таких випадків в цьому селі згадується 18. Кількість вдів і удівців була однаковою - 8 тих й інших.
Найпоширенішим у селі було ткацьке ремесло, яке згадується у 13 хатах. Шевцювали - 6 чоловік, кравцювали - 5, шаповал був один, коваль - Матвій Марченко - теж тільки один.
Такі дані запропонував нам переписувач. їх підтвердили "управитель полтавских вотчин Игнат Давидовка[?]" та "за земского старшину" підписався козак сотні Решетилівської Прокіп Наливайко.

Спасибо сказали: borisovichi, Алёна, сергей-гродовка3

Поделиться

17

Re: Решетиловская сотня

Федір Білокінь
СЕЛА ПОЛТАВЩИНИ ЗА ГЕНЕРАЛЬНИМ ОПИСОМ
ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765-1769 pp.
(«Сіверянський літопис» № 1 / 2003, с. 40-55).
=============================================

Часть 3/5.

Слобода Піщана
==================
На відміну від вищеописаних сіл слобода Піщана розташована в нагірній степовій частині Говтв'янської смуги на однаковій відстані від Грузької Говтви та Вільхової Говтви. Зважаючи на те, що селище на той час ще не було позбавлене рангу "слободи", можемо з високим рівнем вірогідності припустити, що осаджене воно дещо пізніше від вищеозначених сіл, але мало вже, напевно, не менш як сімдесятилітній вік.
"Слобода Песчаная владельческая... Владелец оной генеральный обозный С.В. Кочубей, которому оная принадлежит по высокомонаршим грамотам блаженныя...памяти... государя императора Петра Першаго данным в 1710 году марта 1 дня...да 1718 года августа 30 дня". "Ево дом в оной слободе приезжой деревяной...", біля будинку був "сад вишневой мерою в окружности 114 сажней".
Навколо села сіяли "ржи 33 четверти 4 четверика, пшеницы 15 четвертей 2 четверика, гречихи 16 четвертей, ячменя 17 четвертей 4 четверика, овса 12 четвертей 5 четвериков, гороху 1 четверть 6 четвериков, проса 2 четверти 6 четвериков, канопли 3 четверти, льну 3 четверика". Було з чого робити мливо, але кожного разу треба було звертатися до сусідів, оскільки, "мельниц водяных и ветряных, винокурен - нет". Проте шинок "в перевулке" вже був. У ньому продавалася горшка "на кварти и чарки". Обходились якось і без "винокурен". Порядкував у шинку Гнат Гилуненко, колишній мешканець м. Полтави. Було дві пасіки. Одна на відстані від села за версту - "Шульжиная" - налічувала 80 вуликів, друга на відстані півтори версти - "Роменцовская" - налічувала 60 колодок бджіл.
Вигін для випасу худоби був довжиною з версту, а шириною - 400 сажнів. Цей вигін зберігся і дотепер, він, як і в далекі часи, коли община спільно володіла угіддями, так само перебував у громадському користуванні.

Община володіла трьома лісочками. Знаходились вони в урочищах Петрашівському, Шульжине та Роменцівське.
На сінокісних угіддях в 560 десятин, на яких трава була "посредственная", накошували сіна на 56 стогів, в кожнім по 20 возів.
У власності господаря села була отара овець в 980 голів. При його дворі мешкав прикажчик Ілля Мина зі своєю родиною та два наймити - Павло Жадан і Павло Стращенко теж з родинами. Вони доглядали худобу. Останні два, крім харчів, одержували по 3 крб. на рік.
У самій же слободі налічувалося селянських "дворов - 25, бездворных хат -28". Всього ж хат було 69 і в них мешкало 77 родин. У 16 хатах жили по дві родини, не враховуючи одружених синів чи зятів з власними сім'ями, що проживали з батьками. А таких було 14. Одна хата стояла порожньою. Разом з мешканцями господарського дому було "в послушенстві":
чоловічої статті:
----------------------------
дітей – 115
дорослих – 116
похилого віку – 10

жіночої статті:
------------------------
дітей – 98
дорослих – 156
похилого віку – 4

У своїй власності селяни мали чимало худоби. Волів старих - 95 голів, молодих - 104, корів старих ялових - 110, молодих - 84, овець старих - 826, ярок - 240, кіз старих - 9, молодих - 2; свиней старих - 133, підсвинків - 70, коней старих - 34, стригунів - 11. Зовсім не мали худоби 9 господарств. Не зафіксовано в селі жодного сараю, а тим паче комори.
Селяни не володіли ні орними землями, ні іншими угіддями за межами села. Городи біля садиб дорівнювали в середньому 360 кв. сажнів, але були й такі, що мали площу 40-50, іноді 200-300, а у деяких сімей навіть - 500-600 кв. сажнів. Зовсім відсутні були городи у 13 родинах.

Община села платила податку "від хат" загальною кількістю 55 крб. 87 коп. По 40-52 коп. платили 6 сімей, по 62-82 коп. - 14 сімей, по 1 крб. 2 коп. -18, від 1 крб. 22 коп. до 1 крб. 53 коп. - 16 родин тощо. Зовсім не платили податку 7 родин. Три з них проживали у дворі господаря, доглядали худобу, чотири - були незаможними і не мали зовсім ніякої худоби. Кількість худоби, що була у власності, очевидно, служила мірилом заможності й достатку, а отже, і платоспроможності. Добрим прикладом є господарство Івана Славка, який сплачував на рік податку 3 крб. 20 коп. Це була "персональна" сума податку, найбільша з усіх. Чому так? А тому, мабуть, що в цій родині було чимало дорослих, які працювали, і, як наслідок, в господарстві мали найбільше худоби, а отже, й користувалися найбільшою площею угідь. Сам 55-літній господар дому та його дружина Мотря були ще працездатними. Разом з ними жили син Карпо (25 років) з дружиною Ганною (22 роки) та двома дітьми, син-парубок Левко (20 років), дочки: Тетяна (16 років), Оришка (14 років), Оляна (11 років) й Олена (8 років). Крім того, в цій сім'ї мешкав племінник Петро Дудниченко з жінкою Катериною та синочком-немовлям. Отже, було кому працювати, пасти та доглядати худобу. Городу вони мали всього 50 кв. сажнів, що зовсім небагато, в порівнянні з іншими мешканцями села. Зате худоби мали більше, ніж інші: волів старих - 3 пари, молодих - 5 пар, корів старих - 10 голів, молодих - 7, овець старих - 150, ярок - 2, пару коней та 7 голів свиней.

Мешканці слободи мали такі прізвища: Бандашенко, Бублик, Бондаренко, Борзенко[?], Бачкиренко, Бугудюк, Бойченко, Байрацький, Безуглий, Вороний, Гострий, Горобець, Грига, Дерев'янко, Долот, Дудченко, Довженко, Закупець, Ільченко, Куць, Кравченко, Ко[?]туленко, Каличенко, Кийченко, Михайленко, Мохетко, Міщенко, Нечипоренко, Ойниченко, Остапенко, Овчаренко, Пазенко, Пединенко, Плужник, Ралюк, Рудь, Сап'яненко, Суреля, Синиця, Свинаренко, Савченко, Сердюченко, Сохань, Топчій, Федорченко, Холодний, Шапка, Шило, Шульженко, Шелест, Шпіка, Якушенко, Яценко.
Середній вік господаря родини був 43,5 року. Козацьким сином назвав себе 21 чоловік, корінними жителями слободи - двоє: Юхим Таран (45 років) та Яків Шульженко (32 роки). їхні батьки, відповідно, Петро Таран (70 років) та Харитон Шульга (67 років) - якщо й не перші поселенці, то принаймні були одними з перших жителів Піщаного. Петро Таран примандрував з містечка Сорочинець. Але шлях на слободи мав пролягати обов'язково через Решетилівку, де містився сотенний уряд. Харитон Шульга - мешканець Решетилівки. Козаки Піщанські, осадчі слободи Піщаної, були людьми досить заможними. Вони посідали значні місця у сотенному уряді і володіли хуторами в урочищах Петрашівському, Піщанському по р. Говтві Вільховій та й, зрозуміло, в самій Решетилівці мали свої двори, про що є документальні свідчення, які стосуються продажу ними двох хат з ділянкою землі. Ось там, у Решетилівці, їхні дороги схрещуються. Осавул Іван Піщанський, маючи відповідний дозвіл від сотенного уряду, переселився разом з іншими мігрантами П. Тараном та X.Шульгою в урочище Карнаухівська балка, тобто слободу Піщану. До речі, останні до цього, на старих місцях свого мешкання, були "в послушенстві" і "слобода" була, зрозуміло, їм бажана. їхнє переселення відбулося десь на початку першого десятиліття XVIII ст., але перші поселяни з'являлися у слободі наприкінці XVII ст.

Міграційний процес у слободу йшов не менш інтенсивно, ніж в інші села. Якщо зіставити дані ревізії 1764 р. Решетилівської сотні з відомостями Генерального перепису Лівобережної України 1765-1769 pp., то у селі Надежда за 3 роки (1764-1767) знайомих нам прізвищ лишилося десь близько 37%, а нових мешканців з'явилось 63%. У слободі Піщаній в цей же час проживало 40% старожилів, а нових прибуло - 60%. Змінився у слободі прикажчик. До цього ним був Федір Одинець 4.
Шляхи міграції були аналогічні попереднім. З інших сіл Полтавського полку примандрувало 19 осіб, в тому числі з Решетилівки - 10, с. Жуки - 4, Диканьки - 2 та ін. З Лубенського полку - 22 особи. З Миргородського полку прибуло 23, найбільше з містечка Сорочинець - 13 та з містечка Шишаки - 7 чоловік тощо. З інших місць приходили поодинці.
Картина родинного життя вимальовувалася така. Дружина була молодшою від чоловіка на 6 років. Така картина спостерігалася фактично у більшості родин, за винятком одного подружжя. Дітей у родинах, як правило, було троє. Дорослих робітників від 2 до 4.

У господарствах працювало 7 найманців. З них двоє неповнолітніх. Один з них - Панас Кушнеренко - семилітній хлопчик з Великих Будищ, син удови -однофамілець і, дуже можливо, родич господаря, відробляв позичку. Одна сім'я взяла сироту - племінницю "на пропитание".
Селянам слободи теж доводилось виряджати своїх дітей у найми в інші села. У багатодітній сім'ї Федора Герасименка, вдівця, із сімох дітей у наймах було четверо, їм було 16,10, 8, а найменшому - 6 років. У слободі 9 жінок та двоє чоловіків коротали віку без пари.
Перепис згадує 61 чоловіче наймення. Найчастіше зустрічалися імена Іван - 23 рази, Грицько - 16, Василь - 15, Федір - 13, Яків і Степан – по 10 разів кожне, Андрій - 8, Павло і Олексій - по 6 та ін. Число вживаних жіночих імен дорівнювало 35: Ганна - 21, Марія - 16, Євдокія - 13, Параска, Оксана, Тетяна по 10 разів кожне, Оришка, Палажка - по 9, Катерина, Марина, Гафія - по 6 тощо.

Цікавою виявилася знахідка двох чоловіків на ім'я Калина. У деяких новітніх довідниках вони подаються як жіночі. Насправді ж, це ім'я споконвіку було чоловічим. Каллиник - календарне ім'я, що в перекладі з грецької означає "славний переможець", у народній вимові воно позбулося закінчення. Так, Каллиник перетворилося у Калина або більш відоме - Каленик. Від цього імені походить прізвище Калениченко, що й досі зустрічається у селі Піщаному.
У слободі ткацьким ремеслом промишляли 8 осіб, був один швець - Павло Фтор, шаповал - Василь Лисяк і коваль - Гаврило Глущенко.

Спасибо сказали: borisovichi, Алёна, сергей-гродовка3

Поделиться

18

Re: Решетиловская сотня

Федір Білокінь
СЕЛА ПОЛТАВЩИНИ ЗА ГЕНЕРАЛЬНИМ ОПИСОМ
ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765-1769 pp.
(«Сіверянський літопис» № 1 / 2003, с. 40-55).
=============================================

Часть 4/5.

Село Димидівка
==============
Це село одне з найдавніших у регіоні, що розглядається. Відомості про нього подані різноманітні і цікаві. Розташоване село від Полтави за 25, а від Решетилівки за 7 верст, біля р. Говтви. Володів Цим "по грамотам государя императора данным в 1710 г. марта 12 дня и 1717 г. ноября 30 дня" все той же СВ. Кочубей.
На орних землях, що. належали власникові, поблизу села висівалося "ржи 35 четвертей, пшеницы 16 четвертей, ячменя 18 четвертей, овса 15 четвертей 7 четвериков, 7 четвертей гречихи, конопли 6 четвертей, проса 3 четверти, льну 1 четверть".

Водяних млинів на р. Говтві було чотири, але працювали вони тільки у весняну повінь. Винокурень діяло п'ять.
Вигін для худоби сягав двох верст у довжину і стільки ж у ширину. Ловили рибу у річці головним чином "для господского обихода". На луках накошували трави на 30 стогів сіна, в кожнім по 20 возів. Трави росли добрі. Був лісок розміром до 500 сажнів по периметру.
Кінний завод: жеребців старих - 14, кобилиць старих - 36, молодих жеребців - 23.
У селі було споруджено два господарські дерев'яні будинки. Один з них, новий, стояв порожнім, а в старому мешкав козак з Решетилівки, старшина Андрій Решетило з дружиною і чотирма дітьми. Одержував він від власника за службу 15 крб. та харчі. У цьому ж будинку мав помешкання і писар Мартин Дяченків, родом з містечка Сорочинець, козак. Мав дружину і дітей. Служив за 10 крб., "платье его собственное, а пища господская". Там жили і два наймити - Павло Куйдак та Василь Перцовенко. Кожен з них одержував по 4 крб. на рік, якусь одежину та харчі. Худоби при дворі тримали дві пари волів та 20 голів свиней.

На подвір'ї шинку хазяйнували двоє рідних братів Михайло та Олексій Голоменки. Обидва були одружені, мали дітей. Молодший з них, Олексій, крім городу, біля садиби мав у власності невелику частину орного поля в урочищі Великий Міст, що знаходиться від села Димидівки за півтори версти. Там висівався 1 четверик конопель. Поряд з полем йому належали два клапті лісу - 64 та 97 сажнів навкруги.
У селі стояли 54 хати, де жило 64 родини. У 7 хатах мешкало по дві родини, які не були родичами. Крім цього, у 18 хатах проживали вкупі з батьками сини або зяті з дружинами та дітьми. Всього у тих селянських хатах проживало:
чоловічої статі:
--------------------------
дітей – 96
дорослих – 97
похилого віку (непрацездатних) – 6

жіночої статі:
--------------------
дітей – 88
дорослих – 102
похилого віку (непрацездатних) – 6

У приватній власності, крім присадибних ділянок, вони мали орної землі 77 десятин, вигін для громадської худоби довжиною 500 і шириною 100 сажнів, кілька лісових байраків в різних місцях та сіножатей, на яких ставили 8 стогів і 380 копиць сіна. Господарств, що мали угіддя у власності поза межами села, було більш як 20. Одним з таких господарств володів шинкар, про якого вже згадувалося. Далі - Гнат Голоменко, який мав дещицю орної землі біля урочища Великого Мосту, де висівалося 2 четверика конопель. Федір Терещенко мав сіножать в урочищі Ковальчику, що знаходиться від села Димидівка за дві версти, на ній накошували 50 копиць сіна. Удова Настя Півторацька там само мала лісочок мірою довкола 203 сажні та сіножать на 40 копиць. Трохим Мачула мав частину поля в урочищі Рядових Могил, на якому сіяли жита 5 четвертей, пшениці - 1 четверть 6 четвериків, ячменю - 1 четверть, вівса - 2 четверті, проса - 2 четверті. Микита Єрченко мав плодовий сад в урочищі Ковальчику розміром 39 сажнів у периметрі та ще 3 лісочки, кожен з яких відповідно мав 111, 67 і 97 сажнів довкола, крім того, - сіножать біля Титаренкового хутора на 60 копиць сіна. Олексій Єрченко у тому ж Ковальчику мав смужку поля під жито в одну четверть і там же під ліском сіножать на 80 копиць. Данило Мохонь[?] мав сіножать в Долині Бериндіній[?] від села за дві версти на 40 копиць. Дем'ян Зачипиленко мав частину лісу біля Гергелевого Рогу, від с. Димидівки за 15 верст. Данило Корженко - те ж саме і в тій же місцевості. Вдова Катерина Дзюбиха спільно з братами Лук'яном, Грицьком та Романом Дзюбенками володіла полем за дві версти від Димидівки, на котрім сіяли жита 3 четверті, пшениці 2 четверті 4 четверика, ячменю 2 четверті 4 четверика, вівса 1 четверть, проса 2 четверика, коноплі 1 четверть. Грицько Дзюбенко, крім згаданого, володів полем, яке належало тільки йому одному, де сіяв жита 1 четверть, пшениці 2 четверика, ячменю 2 четверика, вівса 3 четверика та проса 1 четверик. Роман Дзюбенко володів окремо в тім же Ковальчику ліском розміром 82 сажні довкола та сіножаттю в долині [Ю]рчиній на 40 копиць сіна. Вдова Тетяна Осадча з синами мали чималеньке поле, де сіяли жита 6 четвертей, пшениці 4 четверті, ячменю 2 четверті, вівса 2 четверті, проса 2 четверика, крім того вони мали лісок за с. Федорками обміром довкола 300 сажнів, сіножать біля Ткаченкового хутора на 4 стоги в кожнім по 4 вози сіна. Карп Плюта мав лісок біля Литвиненкового хутора обміром 300 сажнів та сіножать на 30 копиць сіна. Гарасим Руденко мав власний хутір на Шостаковім[?] полі, де стояла хата, в якій жив його наймит Іван 18-ти років. Свого прізвища останній не знав, бо зостався змалечку круглим сиротою. Жив і працював за 3 крб. на рік на хазяйських харчах.

При тім хуторі на орному полі висівалося жита 2 четверті, пшениці 1 четверть, ячменю 4 четверика, гречки 4 четверика, вівса 2 четверика, гороху 1 четверик, проса 1 четверик, конопель 2 четверика. Там же був вигін для худоби довжиною 500 і шириною 100 сажнів, сіножать на 4 стоги в кожнім по 10 возів сіна та лісок у Ковальчику обміром 251 сажень. Семен Моцаренко спільно з племінником Дем'яном Моцаренком та зятем Петром Бідним володів садом та полем, на якому сіяли жита 5 четвертей, пшениці 1 четверть, гречки 1 четверть, проса 2 четверика. Поруч з полем, теж "неврозделе", їм належала сіножать на 2 стоги по 10 возів та 40 копиць сіна. Три брати Шибіченки спільно володіли в урочищі Булановім лісочком обміром 200 сажнів. Дмитро Петруненко - лісом у Вільшаній, за 20 верст від Димидівки обміром 300 сажнів та ще мав сіножать поблизу села на 2 стоги в кожнім по 8 возів сіна. Семен Глобенко мав поле біля Рядових Могил, на котрім сіяв жита 1 четверть, ячменю 1 четверть 6 четвериків, вівса 1 четверть, проса 2 четверика.

Отже, значна частина димидівських селян володіла угіддями за межами свого села і таким чином була у вигідніших умовах порівняно із своїми сусідами. Крім того, 37 господарств мали городи біля своїх хат площею від 50 до 260, а один навіть 340 кв. сажнів. Слід зауважити, що 16 родин не мали навіть городів.
У селянських дворах налічувалось худоби: волів старих - 113 голів, молодих - 111, корів дійних не було, а корів ялових старих - 112, молодих - 83, овець старих - 1469, ярок - 260, кіз було 2, свиней старих - 134, підсвинків - 102, коней старих - 21, молодих - 9 голів. Селянські подвір'я були мало забудовані. На все село було всього З сараї і 1 комора. Якщо порівняти цей показник, приміром, із Потеряйками, то стане очевидним, що яловість корів перебуває у прямій залежності від кількості в господарствах сараїв для утримання худоби. Худобу в той час здебільшого-тримали у повітках або просто в загородах. У зимову пору доводилось її частенько відкопувати з-під снігу, а це аж ніяк не сприяло збільшенню її поголів'я. П'ять господарств не мали взагалі ніякої худоби.

Якщо у 1730 р. це поселення іменувалося як "сельцо", то вже у 1767 р. Димидівка мала всі атрибути села5. У селі була Троїцької церква. Настоятелем її був Михайло Горгута. Мав він досить клопоту з переписувачами, котрі вимагали від нього документальних свідчень на право володіння нерухомим майном. З майна у пан¬отця за душею дещо водилося. У його власності було 2 ниви, одна - біля урочища Довжки, де сіяли гречки один четверик, інша - біля урочища Рядових Могил, де сіяли жита 2 четверика, гречки 3 четверика, вівса 2 четверика, проса 1 четверик. Мав він 2 лісочки, перший - при тім же Довжку у 105 сажнів довкола, другий - біля р. Говтви на 167 сажнів. Там же, біля р. Говтви, йому належало дві сіножаті. На одній ставили дві скирти сіна по 20 возів у кожній, а на другій - по 30 копиць. Були й інші сіножаті лугові, теж біля р. Говтви, куплені ним не одночасно: у решетилівського козака Степана Білоконя у 1763 р. за 50 крб., у диякона Бєлицького у 1742 р. за 11 крб., у жителів супрунівських Василя Юрика та сина його Семена, у священиків Іоанна та Кирила Шостаковських у 1743 р. за 122 крб., у значкового товариша Никифора Чарниша у 1743 р. за 7 Крб. Настоятель димидівської церкви мав хутір між долинами Верхолиною і Карнаухівською, який був куплений у 1750 р. у полкового сотника Грицька Штепи за 35 крб. На хуторі був сад вишневий у 105 сажнів довкола; поле, на якому висівали жита 1 четверть, пшениці - 6 четвериків, вівса - 1 четверик, проса - 1 четверик, конопель - 1 четверик; вигін для худоби довжиною 250 і шириною 75 сажнів; сіножать на 20 возів сіна. Хазяйської худоби на хуторі тримали: волів старих- 3 пари, молодих - 2 пари, корів - 8 голів, овець - 79, коней - 4, свиней - 5 голів. На хуторі стояла одна хата, в якій жив Михайло Микитенко з дружиною і п'ятьма дітьми. Старший син був одружений, але жив у батька. Родина Микитенка мала і свою власну худобу: волів дві пари, корів - 4, овець - 33, одного коня.

У самій Димидівці отець Михайло мав дім на "издревле поповском месте", збудований ним "по дозволению". При цьому домі мали помешкання: наймит Грицько Соболь (13 років), решетилівського козака син, який отримував 1 крб. 50 коп. на рік, одежину та харчі; наймичка, вдова Настя (20 років), дочка димидівського жителя Гната Голоменка, яка отримувала 3 крб. на рік, одяг і харчі.
У того ж настоятеля церкви був "жилой для приезду двор" у самій Решетилівці, куплений 1734 р. у козачки Євдокії Грицихи, та "торговое место" довжиною 2, а шириною 1,5 сажень, куплене 1738 р. у вдови Настасії Михайловської. У дворі була хата й комора. В хаті мешкали дві вдовиці - Гафія Сокурка та Федоська Браженкова з трьома дітьми.
Решта димидівських селян мала прізвища: Брату[с]ь, Басараб, Гусаченко, Гужуль, 3[у]бенко, Іщенко, Карпушенко, Криниця, Ляшенко, Легенченко, Мірнепко, Омеляненко, Онищенко, Полторацький, Погрібняченко, Педенко, Пономарь, Потапенко, Павленченко, Рябко, Рученко, Славченко, Синиченко, Скидань, Слюсаренко, Тесленко, Фененко, Шкурупій, Шкурупієнко, Штаненко, Шпурка, Чередник, Щербина, [Ю]рченко, Яременко.

Середній вік батька родини був 42 роки. Таких, що народилися у цьому селі і вважали себе його корінними жителями, налічувалося 29 чоловік. З них з Решетилівки прибуло семеро, 17 перебралися сюди свого часу з інших сіл Полтавського полку, найбільше - із села Федорик - 10 осіб, решта - по одному з навколишніх сіл. 8 чоловік мігрувало з інших полків Лівобережжя; двоє, "польской нации", прийшли з Правобережжя. Це були Іван Ш[и]біченко з с Лип'янок та Левко Педенко із с Великої Кам'янки. Крім мешканців господарського дому козаком вважав себе тільки Трохим Мачула. Козацькими синами назвали себе семеро. Троє жителів села не були спроможні повідомити ні звідки вони прийшли, ні якого були роду, бо зостались змалечку сиротами. Отже, можемо з упевненістю сказати, що склад мешканців Димидівки був більш-менш сталим в порівнянні з іншими селами.
Жіноцтво у шлюбі було молодшим від своїх суджених на 3-6 років. Дітей на сім'ю припадало троє. Найбільш уживані власні імена були майже такими ж, як і в інших селах, крім того, згадуються і такі: Назар, Лаврін, Кирило, Гаврило, Омелько, Костя, Арсен, Тихін, Харитон, Лук'ян, Роман, Тарас, Артем, Антон, Марко тощо. Серед жіночих хотілося б відзначити імена: Химка, Одарка, Зіновія, Наталка, Євгенія, Меланка, Векла, Домна та інші.
У 6 господарствах села використовувалася праця наймитів. Чотири з них були хлопцями віком 11-15 років та двоє дорослих - 60-річний дід та парубок 19 років, який опановував тонкощі мірошницького ремесла. Із димидівських жителів наймитували два сини вдови Ганни Величко: Яків 10 років служив у якогось грека у Полтаві та [К]алина, 7 років, працював у свого дядька.
Виховувалися в селі три сироти-племінниці, взяті родичами "на пропитание", у віці 7, 9 і 11 років.
В одній з родин Демидівки серед дітей було два Івани, а в іншій - два Гриці. Було 8 господарств, де хазяйнували вдови.

Село сплачувало податку на уряд 51 крб. 68 коп. на рік. Один з мешканців села сплачував податку 1 крб.54 коп., 10 - по 1 крб. 42 коп., 8 - по 1 крб. 2 коп., 12 - по 92 коп., 1 - по 72 коп., 5 - по 52 коп. на рік; шинковий двір платив по 1 крб. 40 коп.; решта, у тому числі й мешканці дому Кочубея, - нічого не платили. . -
Ткацьким ремеслом заробляли собі 5 осіб, кравцювали у селі троє, а шевцювали двоє. Столяр, Андрій Травуцький, на все село був один. Останній городу не мав, худоби - теж, податку не платив зовсім.
-----------------------------------------------------------------

Спасибо сказали: Алёна, сергей-гродовка2

Поделиться

19

Re: Решетиловская сотня

Федір Білокінь
СЕЛА ПОЛТАВЩИНИ ЗА ГЕНЕРАЛЬНИМ ОПИСОМ
ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765-1769 pp.
(«Сіверянський літопис» № 1 / 2003, с. 40-55).
=============================================

Часть 5/5 (окончание).

Хутір Коломацький
===================
У поселень, як і у людей, у кожного своя доля. Усі вони заслуговують на повагу, але найбільше ті, що, незважаючи ні на які прикрощі, не загубились, крокуючи курними шляхами історії вистояли, вберегли себе і продовжують жити на радість нам усім. З великою приязню і пошаною відносимо до таких і хутір Коломацький. Цей хутір, як повідомлялося в описі, розташовувався біля р. Говтви "на плоском месте". Входив він до складу "імперії" все того ж самого С.В. Кочубея, а ґрунтувалось право власності останнього на тих же "високомонарших" грамотах, що з'явилися у 1710 і 1718 pp., коли похапцем ділили "изменнические добра" і кожен спішив одшматувати якомога більший кусень для себе.
У тім хуторі "его превосходительства" ніякого "господского дому" не значилося. Зате навколо хутора було доволі орної землі, на якій сіяли, "ржи 3 четверти 2 четверика, пшеницы 2 четверти 2 четверика, ячменя 4 четверти, гречихи 1 четверть 2 четверика, овса 1 четверть 5 четвериков, конопли 1 четверть, проса 5 четвериков".
Вигін для випасу худоби сягав 37 десятин. Рибу у р. Говтві ловили "для одного господского обиходу". Лісочків невеликих "дровяных" було два: 890 і 270 сажнів довкола. Була сіножать на 7 стогів по 20 возів сіна у кожному.

На тому хуторі "подданных ево превосходительства" селян мешкало 80. Вони мали у власності - 14 десятин орних земель; худоби: волів старих - 30 голів, молодих - 21, корів ялових старих - 44, молодих - 17, овець старих - 455, ярок - 109, свиней старих - 42, підсвинків - 23, коней старих - 8, молодих - 8 голів.
Щорічно платили податку 12 крб. 34 коп.

На хуторі були такі двори та хати:
1. Двір, в ньому дві хати. У першій жив Марко Глущенко 30 років, родом з м. Полтави, козацький син. Мав дружину Оришку 30 років, дітей Степаниду, Омелька, Микиту. Угідь не мав, але тримав худобу. Платив податку "от хаты" 72 коп. на рік. У другій хаті жив селянин Яків Ребрій 35 років з містечка Решетилівки, мав дружину Ганну 30 років та дітей: Прокопа, Варвару, Андрія, Федоську. Угідь ніяких не мав. Тримав худобу. Податку платив 1 крб. 2 коп. на рік.
2. Двір з однією хатою, сараєм та городом у 280 кв. сажнів. Жила вдова Оришка Шевчиха 56 років, зовсім немічна. З нею жили діти: Тимофій Шевченко 25-ти років з Решетилівських Хуторів, селянин, його жінка Ганна 20-ти років та їхня дочка Олена; Остап 20-ти років; Федір 18-ти років; Омелько 13-ти років; Тетяна 10-ти років. Біля двору знаходилась пасіка, в якій було 10 колодок бджіл. Мали худобу, але угідь не мали. Податку платили 1 крб. 42 коп. на рік.
3. Двір, в ньому одна хата, город 75 кв. сажнів. Жила вдова Віра Хилобочиха 60 років, немічна, з нею мешкали діти: Гнат Хилобоченко 35-ти років з Решетилівки, козацький син, його дружина Євдокія 25-ти років та їх діти - Харитон та Гриць; Ілля Хилобоченко 30-ти років, його жінка Меланка 20-ти років та діти - Євдокія і Степанида. Тут же жили племінниця Віри Хлибочихи - сирота Олена 15-ти років, "взята на пропитание"; наймит Трохим 13-ти років, який працював за 1 крб. 20 коп. платні на рік та харчі. Родина мала худобу. Податку платила 1 крб. 94 коп.
4. Двір, в ньому одна хата, два сараї, город 42 кв. сажні. У хаті жив селянин Іван Шабалка[?] 45-ти років з містечка Шишаки, його жінка Євдокія 40 років, їхні діти: Остап 25-ти років, одружений; Микола 20-ти років, Василь 16-ти років. Мали худобу. Податку платили 1 крб. 42 коп.
5. Двір, в ньому дві хати, сарай, городу 165 кв. сажнів. У першій хаті жила вдова Одарка Сахновка 60-ти років і її діти: Корній Сахненко 25-ти років з містечка Решетилівки, селянин, одружений та Яків Сахненко 20-ти років. Родина мала худобу. Податку платила 72 коп. на рік. У другій хаті жив селянин Павло Сахненко 40 років з містечка Решетилівки, його дружина Меланка 35-ти років та їхні діти: Олексій, Сафроній, Іван, Оксана, Ганна, Оляна. Сім'я також мала худобу. Податку платила 72 коп.
6. Двір, в ньому одна хата та город 54 кв. сажні. В хаті жили козацький син Пилип Донченко 50-ти років з містечка Ромни, його жінка Васса 45-ти років, їхні діти: одружені Лук'ян 28-ти років та Микита 25-ти років, Максим 20-ти років, Іван 12-ти років, Мусій 9 років. Знали ткацьке ремесло. Мали худобу. Податку платили 1 крб. 42 коп.

Крім того, на хуторі стояли ще три "бездворных" хати.
1. "Бездворных" хат дві, одна комора, а біля них два городи, площею 112 і 100 кв. сажнів кожний. В першій хаті жив селянин Микола Опанасенко 45-ти років з села Димидівки, його жінка Параска 32-ох років та син Роман. В другій хаті мешкали цього Опанасенка наймані робітники:
Іван Левченко 35-ти років, з Полтавщини, що працював за 4 крб. на рік, одягу та харчі, з жінкою Тетяною 34-ох років та дітьми Йосипом, Федором, Меланкою;
Гордій Кашубенко 36-ти років з містечка Шишаки, який працював за 3 крб., одежина та харчі, його жінка Одарка 30-ти років та діти Василь та Ганна;
Мусій Степанко 35-ти років, родом з Переяславського полку. Його батько, Степан, був селянином і працював у князя Трубецького. Прізвища свого не знав. Працював за 4 крб., одяг та харчі;
Дівчина Гафія 16-ти років з с. Диканьки, козака Грицька Гетмаська дочка. Працювала за 2 крб., одяг та харчі.
Микола Опанасенко мав два орних поля. Перший лан - біля самого хутора, на ньому сіяли: жита - 1 четверть, гречки - 1 четверть 3 четверика, вівса - 2 четверті, проса - 2 четверика, конопель - 6 четвериків, другий - біля р. Говтви, на віддалі від хутора за версту, на ньому сіяли: пшениці - 2 четверті, ячменю - 2 четверті, гороху - 4 четверика, конопель - 4 четверика, "а той пахати - семь десятин". Біля хати була пасіка на 25 вуликів. Господар мав вигін для худоби площею 1 десятину 800 кв. сажнів; два лісочки на відстані від хутора півтори версти в урочищі Говтва по 150 і 200 сажнів довкола кожний; сіножаті теж у двох місцях: на першій ставили 3 стоги сіна, в кожнім по 10 возів, на другій - 1 скирту на 20 возів сіна.
Була худоба: волів старих -10 голів, молодих - 2, корів ялових старих - 4, молодих - 4, овець старих - 226, молодих - 34, одна' пара коней, свиней старих - 7, підсвинків - 2 голови.
Платив податку "від хати" по 1 крб. 2 коп. У порівнянні з іншими дворами, це була невелика сума, хоча і мав міцне господарство. Так робилося, очевидно, з тих міркувань, що хазяйнував він здебільшого на власній землі.

2. "Бездворная" хата одна. В ній мешкав селянин І[ван] Михайленко 24-ох років з містечка Решетилівки, його дружина Фрося 24-ох років. Сім'я мала наймита Кузьму Шаха 15-ти років, який родом був з с. Надежди, служив за 1 крб. 50 коп., одягу та харчі; наймичку Марію 12-ти років з с Диканьки, козака Григорія Гетманенка дочку. Остання служила за 50 коп. на рік, одягу та харчі. Мали худобу. Платили податку 92 коп.
У тій же хаті мав помешкання селянин Степан Тонко[?] 30-ти років, з містечка Сорочинець, його дружина Палажка 30-ти років та їх діти: Карпо, Сидір, Грицько. Угідь ніяких не мали. З худоби був кінь та підсвинок. Податку зовсім не платили.
Оце й усі мешканці коломацькі станом на 1 березня 1767 року.

Стінка
=============
Це поселення можна назвати селом тільки умовно, оскільки воно не відповідало усім вимогам такої назви і за класифікацією переписувачів означене як "деревня". Розташоване воно, як повідомляється, на відстані від Полтави 42, а від Решетилівки - 7 верст, біля озера Жолобок, "ближе всех к городу Полтаве". Це село було власністю Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря, "которая оному принадлежит с давних лет по надарению, а от кого - неизвестно".
У селі того монастиря, був "приездной дом" на віддалі від села в одну версту біля р. Говтви, дерев'яний, "в нем жилой покой господский один, амбар для поклажи один, сараев три". Все було старої забудови, але ще досить придатне, монастирем збудоване "из монастырских лесов своими посполитими и монахами безденежно".

До монастирських володінь належали город площею 1560 кв. сажнів та орне поле, на якому сіяли "ржи 16 четвертей 2 четверика, пшеницы 14 четвертей 4 четверика, овса 7 четвертей 1 четверик, ячменя 14 четвертей 5 четвериков, гороху 6 четвериков 54 гарнца, проса 3 четверти 2 четверика, гречихи 14 четвертей, конопли 4 четверти 1 четверик, льну 7 четверикив 2 гарнца". "Земель лежащих впусте зарослых лесом, которые надлежит чистить, мельниц водяных и ветренных, пилен, винокурен и шинков - нету".
Був вигін для випасу худоби 229x95x203 сажнів. "Рыбной ловли и хуторов нет". З худоби - тільки 4 пари волів.
Ліс почасти "к хоромному строению годный", де росли дуби, клени, липа, вільха, осика, розміром довкола 2721 сажень.
Було дві сіножаті. Перша біля р. Говтви а друга - в долині Плоскій. Обидві на 4 стоги кожний по 20 возів сіна.
Монастирська пасіка знаходилася біля р. Говтви, в байраці, що від села за версту, і налічувала 75 вуликів бджіл.

У селі стояла 21 хата, в яких проживало 22 родини. В одній із хат мали помешкання дві родини. Це, якщо не брати до уваги, що ще у двох хатах мешкали по двоє одружених рідних братів зі своїми сім'ями. Всього було мешканців:
чоловічої статі:
------------------------
малолітніх – 22
дорослих – 27
похилого віку (непрацездатних) – 4

жіночої статі:
---------------------
малолітніх – 30
дорослих – 29
похилого віку (непрацездатних) – 2

На селянських подвір'ях було 20 комор для збіжжя і 33 сараї для утримання худоби. Взагалі, як бачимо, в монастирських селах селянські подвір'я були незрівнянно більше забудовані, чим деінде. Прикладом служить те, що в цьому селі в 6 дворах було по два сараї, а у 4 - по три. Разючий контраст в порівнянні з іншими селами.
У селянських дворах налічувалось худоби: волів старих - 40 голів, молодих - 39, корів старих дійних - 27, ялових старих - 2, молодих ялових - 27, овець старих - 435, ярок - 88, баранів - 22, кіз - 3, свиней старих - 38, підсвинків - 50, коней старих - 3, молодих - 4 голови.
Селяни не мали орних земель та інших угідь. Вони щорічно платили 19 крб. 14 коп. податку на уряд, "по определению генеральному", а від хати виходило по 1 крб. "В монастырь ничего не дают, а только работают в неделю 2 дни, ходят от двора и от хати по одному человеку, а расположение делает монастырь", - значилося в описі.

Городи біля селянських садиб не дуже відрізнялись розміром і були в межах від 240 до 518 кв. сажнів. Тільки у двох випадках вони дорівнювали 70 і 100 кв. сажнів. Проте 6 господарств зовсім не мали городів.
У трьох дворах працювали наймані робітники: двоє з них були дорослі, а третій - хлопець-сирота 14-ти років. Він служив за харчі та одежину, не знав свого прізвища і звідкіля родом.
Корінними мешканцями села назвали себе Іван Дущенко, Іван Зозуля-Яременко, Федір Тесля, Грицько Григір та Семен Кабрисенко. Ще двоє, Василь Назимченко та Улас Малишо[?], примандрували, відповідно, з Миргородського та Гадяцького полків. Решта ж дружно переселилася з Решетилівки: Жовтоног, Лисяченко, Ломака, Окданець, Пилипченко, Попелух, Педченко, Свинаренко, Суховієнко, Скура, Хабрис, Чорний.

Вік господаря родин у середньому був 40 років. Впадає у вічі, що деякі з них мали фізичну ваду, як наслідок перенесеної хвороби. Таких було п'ятеро осіб. Багатодітних сімей було мало. У селі тільки одній бабусі виповнилося на той час 71 рік. Тобто людей похилого віку теж було небагато. В цьому, як і в попередніх селах, переписувачі проти імен людей віком 55-60 років робили позначку "стар", "дряхл" і т.п.
Ремеслом теслі в селі промишляли двоє, кравцював один Іван Дарашов. Господарство мав невелике, податку не платив зовсім.
ххх ххх ххх

Метрологічний словник
1. Четверть, а/ як міра ваги дорівнювала 8,5 пуда; б/ як міра площі - 0,5 десятини.
2. Четверик - міра сипучих тіл (зерна) дорівнював 1/8 четверті, а згодом мав той же об'єм, що і гарнець.
3. Гарнець дорівнював близько чотирьом літрам.
4. Верста = 500 сажнів = 1066,8 м (з кінця XVIII ст.)
5. Сажень = 175 см (до 1835 р.)
6. Десятина = 1,0925 га ( з 1753 р.)
=================================================

Спасибо сказали: Алёна, сергей-гродовка2

Поделиться

20

Re: Решетиловская сотня

Трішки новіша верчія урядників по Решетилівській сотні.

РЕШЕТИЛІВСЬКА СОТНЯ

СОТНИКИ:
Сененко Іван (?–1682–?)
Мираховський Гаврило (1684, наказний)   
Дерев'янко Семен (1684.08., наказний)   
Завадовський Ясько (?–1690–раніше 1694.03.) 
Білуха Григорій Маркович (?–1696.01.–?) 
Григорій (ймовірно Білуха)
Бужинський Ярема Федорович (?–1714–1718–?) 
Ярема (ймовірно Бужинський)
Гаєвський Іван Іванович (?–1720.03.– 1737.02.)
Єремієв Яків (1721, наказний)
Сененков Матвій Опанасович (Матвій Афанасієв) (1724, наказний)
Литвиненко Семен (1722, наказний)   
Сендиков Матвій Опанасович (1724, 1726, наказний)
Довгопол Іван (1735, наказний)   
Бузановський Семен Степанович (1727 нак; 1737.9.12–1767.4.09.)
Гаєвський (1739 нак.)
Бузановський Харлампій Семенович (1767.29.07–1779–?)   
Колошинський Василь (?–1781–?) 

ОТАМАНИ:
Переяславець–Демиденко Іван (?–1654–?)
Іванович Бартош (?–1676–?)
Бартась Андрій (?–1682–?)
Вязовський Яцько (?–1682–?)
Марков Григорій (?–1695–1696–?)
Іванович Радион (?–1718–?)
Довгопол (Довгополий) Іван (?–1721–1724–?)
Стефан Стефанов (1723–1724; 1–й, наказний)
Олійник Андрій (1724; 2–й, наказний)
Кіндрат Скоробогач (1724; 3–й, наказний)
Лазаренко Яким (?–1724–?)
Бражинський Петро (?–1726–1737)
Довгопол Іван (1733, наказний)
Звенташ Василь (1737–?)
Довгопол Самійло (?–1743–1746)
Бужинський Григорій Яремович (1746.09.–1767–?)
Вовковняк Степан (?–1769–?)
Хоруженко Аврам

ПИСАРІ:
Семенович Марко (?–1654–?)
Леонтієв Іван (?–1682–?)
Нерода Стефан Григорович (?–1682–?)
Піковець Іван (?–1732–?)
Орловський Йосип (?–1733–1734–?)
Федорович Прокіп (?–1743–?)
Бондаренко Дацько (?–1743–?)
Онисимів Лук'ян (1757.1.06–1782)   

ОСАВУЛИ:
Косенко Михайло (?–1732–?)   
Косиновський Кирик (?–1732–?)   
Заяць Зінець (?–1733–1734–?)   
Скоробагаченко Семен (?–1737–?)   
Лобач Андрій (?–1739–1746–?)   
Лобач Семен (?–1751–?)
Штепа Гнат (?–1762–1765–?)

ХОРУНЖІ:
Зайка Зінець (?–1718–?)
Зайченко Зінець (?–1724–1726–?)   
Крамаренко Григорій (?–1732–1734–?)   
Чученко Семен (?–1737–?)   
Плаксій Іван (?–1739–?) 
Литвинов Йосип (?–1743–?) 
Харченко Мойсей (?–1746–?) 
Піщанський Іван (?–1751–1765–?) 

// Присяжна книга Полтавського полка 1654 /упор. Алфьоров О. Монькін О. - в друці

Але то тот правдивий козак, що при боці Гетьмана воює та горлує!
Спасибо сказали: Алёна, сергей-гродовка, parus3

Поделиться

21

Re: Решетиловская сотня

ІР ф1 спр 57014
год неустановлен, ориентировочно 1720-1760е (ниже все что есть на листке)

Сотенній реестр направленним в Полтаву дудникам и сопѣлникам и какого они званія

козаки Решетиловскі пѣшіи подпомошніки

Сопѣлники:
Никита Шкурупѣй
Іван Сученко

наємнїє козачіє:

Дудники:
Іванъ Окопненко
Грицко Гарасименко
Іван Гарасименко менший

Спасибо сказали: Vira, Алёна, сергей-гродовка, parus4

Поделиться

22

Re: Решетиловская сотня

не совсем родоведческое, но по теме(часть действия происходит в Решетиловке периода Гетьманщины)
"Срібне молоко" (з випаравленям орфографічних помилок)

Post's attachments

srbne-m_red.rar 179.39 Кб, 5 скачиваний с 2014-06-09 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

23 (06-07-2014 23:52:24 отредактировано AppS)

Re: Решетиловская сотня

«В Решетиловці» (поч.липня 1845 р. - Т.Шевченко)

http://tsdea.archives.gov.ua/img/shevchenko200/painter/sepia/sepia%207.jpg

Спасибо сказали: Vira, о и, nfs79, Алёна, parus5

Поделиться

24

Re: Решетиловская сотня

Це Румянцевський перепис?

Поделиться

25

Re: Решетиловская сотня

Александр Серый пишет:

Це Румянцевський перепис?

Що ви маєте на увазі ?  Списки з Румянцевського перепису підписані відповідно smile

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко

Поделиться

26

Re: Решетиловская сотня

Справа про ремонт фортець в столиці, полкових і сотенних містах Лівобережної України, прикордонних ретраншементів та артилерії. 1747 // ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 8840, арк. 130 зв.
Сотникъ Решетиловский Семенъ Бузановский; что сотнѣ решетиловской крѣпость до бившой турецкой войни оной же сотнѣ обивателми и ихъ скотом и всѣми материяламі исправлялась. И нинѣ де оную потребно очищать рвами, викласть дерном і оставить рогатками, також де башнѣ новие подѣлати. При подчинки ж и исправлении Киевских и протчихъ пограничних крѣпостей и ретранжаментов, сотнѣ Решетиловской никаких работних людей не имѣется:

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький (Кобеляки, Сокілка, Порубаї: Полт.) cool, Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Сирбу, Гуцуляк (Слобода, Зелений Гай: Чернівец.), Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь).
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна2

Поделиться

27

Re: Решетиловская сотня

ГАЧО  ф. 679, оп. 1, спр. 1535 - исповедельные ведомости за 1771 год (Списки парафіян)
Церква в ім’я Св. Трійці, с. Демидівка Решетилівської сотні
Церква в ім’я Архістратига Михаїла, м-ко Решитилівка Решетилівської сотні
Церква в ім’я Введення до храму Богородиці, м-ко Решетилівка Решетилівської
сотні
Церква в ім’я Покрови Богородиці, м-ко Решетилівка Решетилівської сотні
Церква в ім’я Преображення Господнього, м-ко Решетилівка Решетилівської сотні
Церква в ім’я Святителя та Чудотворця Миколая, м-ко Решетилівка
Решетилівської сотні
Церква в ім’я Успіння Богородиці, м-ко Решетилівка Решетилівської сотні
Церква в ім’я Вознесіння Господнього, с. Шилівка Решетилівської сотні

ГАЧО  ф. 679, оп. 1, спр. 1525 исповедельные ведомости за 1773 год
Церква в ім’я Іоанна Златоуста, с. Піщане Решетилівської сотні

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна2

Поделиться

28

Re: Решетиловская сотня

Ух-ты !!!

Исповедельные ведомости за 1773 год
Церква в ім’я Іоанна Златоуста, с. Піщане Решетилівської сотні

А вот это очень интересно   smile
До сегодня небыло такой церкви в Пещаном, до 1798 года вообще


Приходит на ум только Диканськая церковь того периода
Пол-царства за исповедку   cool  cool  cool

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: parus, Алёна, Relic hunter, Ivan4

Поделиться

29 (22-04-2018 09:07:48 отредактировано parus)

Re: Решетиловская сотня

Реестри Полтавського полку 1654


(упорядники Олександр Алфьоров, Олексій Монькін, Київ-2017)

Л. 75 
Козаки Миста Решетиловки
Іван Димиденко Переяславец атаман
Писар Марко Семеновичъ
Роман Мазуренков (* Роман Мазуренко, Борківська сотня) Симко Максимович
Марко Олещенко
Охвсей Пылипенко
Васил Іваненко
Марко Марченко
Ярема Бутенко
Мартин Мыхайлович
Степан Василенко ( Степан Василєнко, Борківська сотня) 
Семен Галушка ( Семєн Галушка, Борківська сотня)
Васил Шарки ( Васко Шаркии, Борківська сотня)
Ярошъ Олексиенко
Яцко Пывоваренко
Васил Черетянченко (Васил Чєрєтянка, Борківська сотня)
Даныло Яловенко
Онушко Дымиденко
Хвеско Хилченко
Яцко Ныкифоренко
Улас Дорошенков
Сенко Зубъ (Сенко Зуб, Борківська сотня)
Мелешко Іванович
Іван Кудренков
Іван Івановичъ
Васил Мыщенко
Хведор Ставицки
Савка Науменко
Іван Струченко
Яцко Ващенков
Хведко Яблонский (Федор Яблонскии, Борківська сотня)
Хведор Рядченков

2 стовпець
Хведор Василенков ( Федор Василєнко, Борківська сотня)
Іван Петренков ( Иван Пєтрєницкии, Борківська сотня)
Хведор Каленикович
Демян Мыкитовичъ
Грицко Сулименко
Грицко Давиденко
Пилипъ Марченков ( Пилип Марченко, Борківська сотня)
Герасим Марченков
Григорый Мартиновычъ ( ? Грицко Мартинович, Полкова сотня )
Грицко Олексиевич
Сидор Хведоренко (Сидор Федорєнко, Борківська сотня)
Олексей Сенченко
Даныло Черняченко
Улас Корпатенков
Мырон Палчик
Іювъ Петренко
Хома Игнатенко (Хома Игнатєнко, Борківська сотня)
Іван Дорошенков ( Иван Дорошєнко, Борківська сотня)
Андрей Бациновски
Хвеско Строканенков
Ігнат Левченков
Павлов Святченко
Наум Лященков ( Наум Лєсченко, Борківська сотня)
Филон Рекаленков
Дмитри Иванович
Андрей Павленков
Богдан Ревен ( Богдан Рева, Борківська сотня)
Захарчиха Кобачков
Григорей Хоменков
Клим Лысый
Семен Чирва
Степан Швецъ

75 зв. -77 зв. 
// к сей именой росписи писар Марко Семенов

Л. 77
// Мещане Миста Решетиловки
Андрей Тривало
Даныло Кудренков
Остапъ Билокун
Хвеско Нычипоров
Грицко Дрида
Андрей в Рудого хати
Іюв Шпаченко
Клим Веремиювски
Конон Чайчин шурин
Хвеско Рибалков
Ярема Чайка
Васил Ярошенко
Мыроненко Иван
Ткачъ
Панас Швец
Сергий Гриценко
Грицко Тетіювски
Панко Горкаски
Онушко Охматовски
Хведор Богуславец
Іюв Чехученко
Хвеско Охматовски
Іван Рибалка
Богуш Кыликъ
Мишко Полещукъ
Іван Неслоч
Лукянъ 
Юрко Шолудко
Васил Нейманный
Гаврило Палчиков брат
Якивъ Маршалок
Васил Гайдук
Олховый дид
Іван Голован
Семен Кобзарик
Васил Бондар

2 стовпець
Васил БудныкъСеменъ Берестовый
Мартинко Стадникъ
Хвеско Близнец


3 стовпець

Іван Цар
Степан Дуденко
Кузма Кабанъ
Процик Волошиновой хати
Іван Сліпец
Лаврин Рудый
Кост Погребински
Іванъ Скляр
Грицко Скрипка
Максим Швецъ
Карпъ Швецъ
Яцко Литвинъ
Мартин Животовски
Іван Буцки
Ігнат Кущъ
Чернячка Мисливец
Васил Старосилски
Семен Ревен зятъ
Андрей Старосилски
Іванъ Колънеристий
Даныло Іванышин зят
Хведор Рибалка
Грицко Олексенко
Стас Охматовски
Іван Головка
Тимко Мглиновски
Семен Недорубъ
Ярема Кушниръ
Сидор Галушчин приятел

4 стовпець

Данило Марченко
Корныло Колесникъ
Олекса Петраницкого дядко
Хвеско Квинташов Приятель
Пилип Наумов зятъ
Хведор Спивакъ
Мартинко Своякъ

руку приложивъ


1676 год

присяга  (кошові)

Полтавский полк

==================
// 325 зв

Городокъ Решетиловка

Бартос(?) Іванович, атаманъ
Олехвер Сененко
Анъдрей Буцкий
Филон Яковенко
Самойло Троцкий
Яким Сененко
Пилипъ Сергѣенъко(?)
Анъдрей Ковелский
Прокопъ Вовченко
Роман Яхненко
Іванъ Щасний
Юрко Недопитайловский(?)
Савустян Романенъко
Кузма Володко
Григор Щербакъ
Лаврѣнъ Манджельский(?)
Прокопъ Сосна(?)
 и все товариство
городка Решетиловки, вмѣсто их руку свою приложил
 Алексѣй Никифорович
писар городовий Польтавский.



* в скобках Ревизия Войска Запорожского 1649

Матеріал підібранний для
Міжнародного генеалогічного форуму GENEO-ГЕНЕО  
(при копіюванні посилання на сайт та джерела є обов’язковим)

Парусимов, Найда, Гудко, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Спасибо сказали: Старина, notizia, Алёна, borisovichi4

Поделиться