Тема: Мурашка, Мурашко
Мура'шка, Мура'шко. Очевидно, що це зменшувальне від "мурах" - рос. "муравей", а також всяка дрібна комаха. Мабуть, так прозивали маленьку людину.
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Мура'шка, Мура'шко. Очевидно, що це зменшувальне від "мурах" - рос. "муравей", а також всяка дрібна комаха. Мабуть, так прозивали маленьку людину.
Органи радянської влади широко практикували також розорення селянських госпо- дарств з одночасним виселенням за межі населених пунктів тих селян, які в тій чи іншій мірі були зв’язані з повстанцями або чимось не влаштовували представників місцевої влади. 5 березня 1921 року на об’єднаному засіданні виконкому Веприцької ради селянських депута- тів Гадяцького повіту, місцевого комнезаму і польового штабу Червоної армії була вирішена доля 13 селянських родин: обійстя Івана Бутка розорити, а його родину вислати за межі Га- дяцького повіту; майно Семена Бутка, Назара Дублевського, Леонтія Панчука, Василя Тяла, Олексія Слюсаренка, Петра Галушки, Івана Садика, Василя Козенка та Митрофана Здойми конфіскувати, а їх разом із сім’ями також виселити. Щодо братів Сіриків і Семена Латин- ського «трійка» прийняла конкретне рішення: майно конфіскувати, а сім’ї вислати на Дон- бас із залученням до примусової праці у Трудовій армії. Оскільки хворий Микола Мурашко перебував на лікуванні в Гадячі, вирішили дочекатися його повернення додому, а потім уже вислати разом із сім’єю також до Донбасу, конфіскувавши одночасно його майно.
Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга перша. Стор 30.
Мурашко Вацлав Петрович, род. 16 августа 1899, ум. 27 мая 1900. Сын дворянина Ошмянского уезда Виленской губернии Петра Ивановича Мурашко и его жены Йозефы, урожд. Янушкевич (римско-кат. вероисп.) [Метрическая книга костела-3, л. 25 об.].
Мурашко Витольд Петрович, род. 22 декабря 1896, ум. 30 июня 1897. Сын дворянина Ошмянского уезда Виленской губернии Петра Ивановича Мурашко и его жены Йозефы, урожд. Янушкевич (римско-кат. вероисп.) [Метрическая книга костела-2, л. 314].
Мурашко (Maraschko), урожд. Кошанская, Теодорозия (Феодосия), род. ок. 1826, ум. 5 ноября 1896. Вдова коллежского асессора (римско-кат. вероисп.) [Register. S. 21; Метрическая книга костела-2, л. 288 об.].
Воронежский некрополь. Вып. 2. Лютеранские и католические захоронения на Вознесенском (Чугуновском) кладбище. А.Н.Акиньшин
МУРАШКО [Мурашка] Андрій Денисович. - Білорус за походженням. Син Д. Мурашка. Брав участь у антипольському повстанні у Білорусі в 1654—1657 рр. У травні 1659 року нобілітований сеймом Речі Посполитої як сотник Білоруського полку. Пізніше (1668) його охотницький загін діяв на Сівершині, де А. Мурашко особисто увійшов у контакт із чернігівським полковником Дем’яном Ігнатовичем (Многогрішним). Коли останній став гетьманом (грудень 1668 р.), то запросив у лютому 1669 року А. Мурашка перейти на службу зі своїм полком до нього. Очолював він цей охотницький підрозділ впродовж 1669-1674 рр. Самійло Величко характеризує його як «доброго і відважного лицаря». За Д. Многогрішного охотницький полк А. Мурашка витісняв з Лівобережжя дорошенківців, охороняв кордон від татар та запорозького «гультяйства». Залишившись на службі і за І. Самойловича, разом з полком діяв проти дорошенківців та турецько-татарських підрозділів на Правобережжі (1672-1674). «Города Конотопа полковник» у 1672 р. У лютому 1673 р. ув’язнений І. Самойловичем. Від березня 1674 року в походах на Правобережжя, відзначився при обороні Ладижина від турків. Там же і загинув (страчений турками) 1674 року.
МУРАШКО [Мурашка] Денис [Діонісій]. - Білорус за походженням. Брав участь у антипольських виступах у Білорусії впродовж 1648-1654 рр. Коли на територію Білорусії увійшло козацьке військо Івана Золотаренка, приєднався до нього. Привів з собою місцевий підрозділ покозаченої шляхти і міщан, став сотником, а потім полковником. Бойові дії вів на території Мінського та Новогрудського воєводств. 1657 р. наказний білоруський полковник. За І. Виговського - білоцерківський сотник (1657-1658). У травні 1659 року нобілітований сеймом Речі Посполитої як сотник Білоруського полку. Черкаський полковник у Юрія Хмельницького (1662-1663). За П. Тетері нобілітований з наданням маєтностей у Вітебському воєводстві. З 1663 р. служив у литовському війську Яна-Павла Сапєги і впродовж 1664-1665 рр. чинив грабіжницькі навали на Чернігово-Сіверщину. У 1665 р. його підрозділи погромив у Білорусії чернігівський полковник і наказний гетьман Дем’ян Многогрішний. Востаннє згадується в Гомелі 1671 р.
В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.
Мурашко Іван Фадійович, 1897 року народження, с. Угли Копильського району Білоруської РСР, білорус, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: м. Краматорськ Донецької області. Відповідальний виконавець відділу збуту металу заводу ім. Куйбишева. Заарештований 25 січня 1938 року. Засуджений спецколегією Донецького облсуду на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1991 році.
Мурашко Микола Михайлович, 1903 року народження, с. Старосельцеве Курської області, росіянин, освіта середня, безпартійний. Проживав: с. Н. Іванівка Амвросіївського району Донецької області. Бухгалтер колгоспу “Червоний колос”. Заарештований 16 червня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.
Реабілітовані історією. Донецька область. Книга п’ята.
Фадійович,
Це так і було у Книзі?
Так (див. малюнок).
Фамилия встречается в МК г. Минска за
НИАБ, Ф. 136, оп. 13, д. 444 - 1842 г.
НИАБ, Ф. 136, оп. 13, д. 445 - 1844 - 1852 гг. г.
1763 р. _ Списки козаків Бахмутської провінції
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >