36

Re: Ономастичні усмішки

Баба Надя, лісовичка:
-Чую, шось по єрку до мене чапає. Думала, шо то вовк вертає, шоб мене з'їсти. Коли дивлюсь - Вітька Столяренко!
- Який-який?
- Столяренко!
- Плотніков? (лісник, її сусід)
- А-а, точно - Плотніков!
Бабу Надьку "перемкнуло" - вона водночас і переклала, і гібридизувала його з дівоцьким прізвищем жінки - Маляренко. Тобто, Плотніков+Маляренко=Столяренко. Логічно!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

37

Re: Ономастичні усмішки

Но есть и такие яркие, заковыристые фамилии, что не вспомнить потешных и озорных запорожцев просто невозможно: Пидопрыгора, Завыртайло, .... Красноморд, Попандопола...
Звідси - sloboda-ua.livejournal.com/3206.html, Происхождение и родословная хохлацких фамилий Ровеньского района Белгородской области.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share

38

Re: Ономастичні усмішки

Лошадиная фамилия - 2

Сьогодні у станиці один дядечко 76 років щось розповідав:
- Да вон с того магазина! Как его?.. Хомутов!
- Який Хомутов? З якого магазина?
- С мясного!
- Конюхов?
- ...а-а! Точно - Конюхов!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

39

Re: Ономастичні усмішки

Уродженець сучасної Білгородщини дядько Л., геть україномовний майже літературно, який давно живе на Кубані:
- Жінка моя, царство їй небесне, була -Перхунівна (Перхун), а мати її Перхунка була Супрунівна (Супрун). А Билинчиха (Билинка) була Олексієнківна (Олексієнко).
Я: - А хто до Довженків-Карпенків на тому місті жив?
Дядько Л.: - Та ніхто! То їм Білиха (Біла) кусок продала, бо в неї план був великий. А Головин у Тимошички (Тимошик) план купив. А Білишину (Біла) хату вже Пашка й Микола, як мати (Білиха) вмерла, продали... як його... вже забувся!
Я:- Припутневі (Припутень).
Дядько Л.: - Ага, ага, він! Так ото вже були українці! Ото... як його..
Я: - Та Припутень!
Дядько Л.: - Ага, так ото вже й фамілія настояща українська!
Забув. У дядька Л. прізвище кінчається на -як.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

40 ( 26-12-2017 18:55:14 змінене Ярематойсамий )

Re: Ономастичні усмішки

Дурненький викладач приймає ісптит у дійсно розумного студента. Думає, як би йому помститися? Коли студент виходив, заліковку не дав. Перегодом хтось виніс. Студент розгорнув, там написано: КОЗЁЛ. Студент заходить з нею в аудиторію:"Извините, пожалуйста! Вы расписались своей новой фамилией, а оценку забыли поставить!"

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

41

Re: Ономастичні усмішки

https://360tv.ru/media/uploads/2017/04/11/c9bxohqxsaanwlyjpg-large.jpg

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

42

Re: Ономастичні усмішки

nfs79, Ну, нам з нашими Незавертайленками та Сухоребренками таке не дуже страшне. Зате у чукчів справді свої національні прізвища. Не те що в якутів або чувашів і більшості російських нацменшин - Іванов-Пєтров-Сідоров.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

43

Re: Ономастичні усмішки

класика 

Grzegorz Brzęczyszczykiewicz,
Chrząszczyżewoszyce powiat Łękołody

Share

44

Re: Ономастичні усмішки

AppS, А що то за повіт такий - Лонколоди?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

45 ( 25-02-2018 20:50:37 змінене AppS )

Re: Ономастичні усмішки

Ярематойсамий, це жарт такий. (герой набрехав)

Share

46 ( 05-03-2018 22:22:21 змінене Ярематойсамий )

Re: Ономастичні усмішки

Це ще по телебаченню десь у 1970-тих рр. було у якійсь гумористичній передачі. У якомусь іспанському селі у готель чи в якусь там корчму вночі зайшов молодий чоловік і збудив адміністратора на "ресепшині". Той питає"Ваше ім'я!" -"Хуліо-Ігнасіо-Хуан-Хосе-Габрієль-Хорхе..." - "Добре. Хай останній зачинить двері, бо мені тут в'язи протягне!"
----------------------------------
Переклад того іспанського імені на людську мову - Юлій-Гнат-Іван-Йосип-Гаврило-Юрко... smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

47 ( 28-08-2018 12:53:11 змінене Balakyn )

Re: Ономастичні усмішки

Казка про Котигорошка, з елементами антропоніміки на новий лад перелицьована

Упорядковуючи прізвища з теми «Чепинога-Майборода-Копайгора», згадалася мені казка про Котигорошка – це ж звідти Вернидуб, Крутивус і Вернигора. А ще ж на початку казки, як пам’ятаєте, брати скибу для сестри тягли від самого порога, тож можна їх назвати Дерискиба. А змій, що братову скибу загорнув, а іншу до свого палацу протяг – то вже буде Переоридорога.
Але не про це мова. А про те, що казка ця (як і багато інших), сучасною мовою кажучи, «дискримінаційна за віковою ознакою». Чому це як лицар – так обов’язково молодик? Йому і пригоди, і побратими, і мандри далекі, і царівна в наречені. А дід з бабою тільки й можуть, що вдома героя чекати чи Снігурку взимку зліпити. Вирішив я ситуацію виправити, про діда старого і його сучасні пригоди казку розказати. Та й прізвище той дід мав підходяще – Котигорох.
Як і належить героєві, вирушив він у мандри рано-вранці, ледь світалося. Хоча насправді – просто думав швидше до лікарні дістатися, аби в черзі довго не стояти. У його віці лікарів обійти – куди там геройським подвигам братися. А мусиш іти. Як казала його покійна теща Панібудьласка (Царство їх небесне): «Більше віку – більше ліку». Транспорту годі чекати – Давикоза (водій єдиної місцевої маршрутки) учора дочку заміж віддав, то ще зо три дні горе заливатиме, що його кровинка рідне чудове прізвище на якесь образливе "Незнайбатько" змінила. Тому йдеш пішки. Воно, може,  й краще – трохи кров розженеш та знайомих зустрінеш.
Он вертається з сільського базару відома перекупка Набийвіз. А ондечки відкривають свої магазини її міські «колеги» – крамарчуки Пройдисвіт і Продайвода. Чекають ранкових клієнтів перукарі Голиборода і Стриживус. Брязкаючи зброєю і подзеленькуючи скляними «набоями» у рюкзаках, гордо крокують мисливці Гонивовк і Убийвовк (якого злі язики після гучного святкування відкриття цьогорічного мисливського сезону чомусь позаочі стали називати Убийсобака).
Задзвонили до утренньої, і з хати навпроти вийшов місцевий батюшка Святипаска, а у воротах його вже шанобливо зустрічає дячок Бійсябога. Зупинився наш дідусь, дав дорогу святій процесії, краєм ока помітивши, як шаснула у свої хороми баба Варижаба. Подейкують, що заробила вона на цю хатину всяким ворожінням та ділами бісівськими. А оце після того, як до неї кілька разів голова місцевої податкової інспекції Продайдуша навідувався – так і покрівлю перекрила і нові вікна «Затуливітер» поставила.
Та тьху на них! Хіба мало людей чесної праці. Он вітально махає з вікна свого ательє кравець Попсуйсукно, а через вулицю визирає зі своєї будки чоботар Обуйнога (дочка якого все соромилася батькового прізвища, аж доки не взнала, що по весіллі сама називатиметься Зломишило).
Заклопотаний щоденними справами, вмощується у свій автомобіль директор ковбасного цеху Убийкінь. Послужливо притримує дверцята його незмінний помічник (і шофер) Коливеприк. А он назустріч прямують ще два представники міської бізнесової еліти – власник круподерні Товчигречка і його кум Мелимука. Як і щоранку, підтюпцем на стадіон біжить спортивно одягнений Забийворота – прославлений нападник нашої футбольної команди (бачили б ви, як він пишається, коли дикторка місцевого радіо Дерипаща називає його форвардом). Є різних людей у місці доволі. Доки ти привітаєшся, доки тебе привітають – незчуєшся, як і до лікарні дотюпаєш.
Заходиш у двері – і починається, як каже онук, «квест». Перший рівень – реєстратура. І тут головне, хто на чергуванні – Давимуха чи Зачешигрива. Якщо остання – далі можна не йти: то картки не знайде, то аналізи неправильно вклеїть. Зазирнув дідусь у віконечко: Давимуха. Перший етап пройдено! Медкнижку в руки – і на другий поверх.
А там вже біля кожного кабінету – черга. Кому що потрібно чи кого куди направили. Той питає, де тут масажист Замнишкура, іншому треба фізіотерапевт Пийвода, третій розпитує, хто сьогодні з дієтологів приймає – Неїжхліб, Непийпиво чи Неїжсало. Ледве шепочучи від зубного болю, чекають своєї черги страждальці, яких по одному викликають у стоматологічний кабінет лікарі Неховайзуб і Передерищока.
Але нашому героєві все це дарма. Він свою мету добре знає. Ондечки, майже у самому кінці коридору – двойко дверей: терапевти Колибок і Болибок. Та казка не була б казкою, якби не охороняв тих дверей страшний дракон (ой ні, це в казці дракон, а в нас – головний лікар і, за сумісництвом, головний хірург Порикишка). Давно вже він за дідусем полює, все намагаючись його до себе на операційний стіл вкласти.
Та швидкий і вмілий наш герой. Мишею прошмигнув він повз головлікаря – і до гурту побратимів, що під дверима у чергу вишикувалися. Прийняли його, як рідного – не раз кожному доводилося ці перешкоди долали. Першим, як завжди, пастух Гукайчереда із сусіднього села – автобус приходить раненько, тож він чергує під лікарнею ще від світання, заодно вислуховуючи всі місцеві новини, які йому переказує сторож Загубипалка. За ним у черзі – місцевий п’яничка Погубидобро (цей, напевне, ще й спати не вкладався). Он друзі-дачники: донеччанин Копайгора і любитель тарані одесит Суширибка. Крайній – заробітчанин-будівельник Поправхата.
Радо привітавшись з усіма, займає чергу і наш герой. Тепер лише дочекатися. Можна помріяти про майбутнє, та чомусь частіше згадується минуле. Як парубкував, як ростив дітей, як працював… Але то вже зовсім інша історія.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

48 ( 28-08-2018 22:00:16 змінене Ярематойсамий )

Re: Ономастичні усмішки

Хто перший вгадає, в  яких країнах поширені такі прізвища (для людей з почуттям гумору):
1. Неїжсобака, Товчигаолян, Незаплітайкоса
2. Заткнивулкан, Нестрижибаран, Продайсніг   
3. Непиймате,  Підсипнанду, Спалиранчо
4. Попсуйпончо, Продайлама, Засядьягуар
5. Недаймаца, Покинькибуц, Попсуйярмулка?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

49

Re: Ономастичні усмішки

1. Китай.
2. ???
3. Парагвай.
4. Перу.
5. Ізраїль

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

50

Re: Ономастичні усмішки

Balakyn, Так, тільки я більше про Аргентину й Уругвай думав. Перше ще Корея може бути. Друге ще - Неїжриба, Студигейзер.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

51

Re: Ономастичні усмішки

Как в анекдоте.Встречаются двое знакомых.
- А помниш Витя того чудака с которым мы вчера бухали? Ну того рыжего...
-Не помню! Напомни!
-Ну у него ище и фамилия конская!
- Лошадкин!
-Да нет не Лошадкин! Ну такой высокий! Фамилия конская!
- Кобилкин?
-Да нет не Кобылкин! Ну конская фамилия! А вспомнил - Овсянников!
Учительница немецкого расказала второй вариант окончания
- А вспомнил - Пфердищенко!

Share