1

Тема: КОРСУНСЬКИЙ полк

У Корсуні знаходилися родини попередніх полковників Пивоваренка Миська (1625, 1632), Поповича Романа (1630), Філоненка (1634), Мануйловича Михайла (1637), Бута Нестеренка Максима (1637–1638), Жабокрицького (1643), Тушка Олексія (1648).
Колишній полковник (?-1638) і сотник корсунський (1638-?) Михайло Мануйлович зареєстрований як козак сотні Куришкової (1649) проживав у Стеблеві. Нащадки полковника Жабокрицького зареєстровані у двох сусідніх сотнях Лесько у сотні Городиській, Федір Імгліївській, у сотні Куришковій Романа Поповича родичі Поповичі Іван, Курило, і два Яреми. Калина Федір – посол на коронаційний сейм (1632), у 1648 р. він був сотником, а потім сотню очолив Івахниченко, а він з Климом і Мелешком Калинами залишилися в її складі рядовими козаками (1649).
Рід Бутів-Нестеренків міцно утримував керівні позиції у полку. В кінці літа 1648 р. полк очолив покозачений шляхтич гербу “Побуг”[76], який ще у 1638 р. очолив третю корсунську сотню Нестеренко Максим. Після Зборівського миру в реєстрі записаний як козак сотні Марка Бажаненка. В подальшому кілька разів був наказним полковником, що засвідчує, що він був полковим старшиною.
До антигетьманскої коаліції належав полковник корсунський, гетьманський син Лук`ян Мозиря, якого Б.Хмельницький за протидію виконанню рішень Білоцерківського миру звільнив з посади. Мозиря ж став за спиною старшин свого та Білоцерківського полків, які розпочали заворушення і вбили полковників білоцерківського Громику і новопризначеного корсунського[77]. За наказом гетьмана генеральний осавул Демян Лисовець придушив заколот. Мозира був страчений.
Івахниченко Мисько був сотником корсунським з 1638 р. і був ним у 1649 р. Жолудь Федір був отаманом сотенним у сотні Івахнюка (1638), потім козаком цієї ж сотні Івахнюка (1649). Козак сотні Івахниченка шляхтич [78] Шрамко Юсько Степанович став писарем полковим. Отаман сотенний (1638-?) Кузьма Черевань став козаком сотні Корчовського (1649). Отаман Корсунської сотні (1638) Голубицький Яцько залишався у її шеренгах і у 1649[79]р. В попередній період відомий старшина з Корсуня Гарбуз, а Остап Гарбуз був козаком Корсунського полку у 1649 р. Якісь родичі сотника корсунської (1638) Павла Гайдученка Захар і Яцько були козаками полкової сотні корсунської (1649).
Сотник корсунський (1638) Балакшеєнко (Балакчеєнко) Андрій став козаком сотні Василя Гаркуші (1649), в той же час Балакчеєнко Федір у полковому товаристві і Балакчій Левко в сотні Гаркушиній. Отаман Корсунському полку (1638) Михайло Скиба, мабуть, і є Скиба Старий з Тишком Скибенко – козаки сотні Василя Гаркуші (1649). Отаман сотенний (1638) Москаль (Москаленко) Семен разом з Василем і Сергієм ввійшли до сотні корсунської Марка Бажаненка (1649), їх родичі були ще у 8 сотнях полку.
З родини дрібних шляхтичів овруцьких походив Пашковський Лаврін Григорович, який перебрався до Корсуня ще на початку ХVІІ ст. Неодноразово обирався військовим писарем (1614, 1617, 1619, 1624), посол на сейм (1632). Мабуть, один з близьких соратників Максима Кривоноса. Козак Ольшанської сотні Лисянського, а потім Корсунського полку (1649), писар полковий корсунський (1649). Крім нього у 1649 р. у козацькому війську у Білоцерківському полку (сотня Коростишівська) були Павло і Прокіп Пашковські, у Корсунському полку Пашковський Матій – козак Ольшанської сотні.
За гетьманування Хмельницького в полку відомі 9 повних полковників: Шангирей Іван, Мрозовецький Станіслав, Мозиря Лук’ян Якович, Спіл, Кілдей Антон[82], Золотаренко Іван Микифорович, Бут Нестеренко Максим, Улезько Іван Петрович, Дубина-Гуляницький Іван.
Полковник Іван Золотаренко у 1649 р. був у полковому товаристві. Яків Петрович Улезько (за реєстром 1649 р. Яцько Петриченко), в сотні Василя Гаркуші Улезченко Іван, мабуть, брат, бо поминався у суботнику Якова Улезьки.
Наказними полковниками були 8 старшин: Івахнюк Михайло, Стадниченко Мисько, Кілдей Антон, Дубина Семен, Дубина Мисько, Бут Нестеренко Максим, Трутина Дмитро (Дементій).
15 Гуляницьких у Корсунському полку: Грицько, Данило, Іван, Хома, Клим, Іван, Іван, Васько в полковому товаристві, Квітка, Яцько, Грицько, Конон в Гаркушиній сотні, Іван, Мартин в сотні Бажаненковій. Поруч з тим у реєстрі 1649 р. немає жодного Дубини. Проте, троє з Дубин знаходились протягом 1654-1657 рр. на трьох найвищих урядах в полку. Семен і Мисько наказні, а Іван – повний полковник. В одному з документів зо 1660 р. серед значних козаків корсунських названий Іван Дубина Гуляницький. Це дозволяє зробити припущення, що Дубини корсунські і Гуляницькі корсунські – це один рід.
Отаманом городовим корсунським був Грабар Яким з сотні Івахненка. Бондаренко Тимко, який у полковому товаристві корсунському був уже у 1649 р., став отаманом цього товариства (1656).
У 1631 р. у Київському Михайлівському монастирі був записаний поминальник козака корсунського Парфена Прутило: Парфен, Євдокія, Семен, Євдокія, Іван, Юліана, Терентій, Марія, Зиновія, ієрей Стефан. Сотник Корсунського полку (1649) Демко Прутилчич належав до цього роду.
Серед корсунських сотників є згадки про Кондратенка Богдана (1654), який у 1649 р. був серед полкового товариства. Кондратенко Богдан з трьома товаришами і 9 козаками 24 жовтня 1654 р. виїхав з Корсуня до царя. Прибув він 2 грудня. 21 листопада гетьманський лист до царя повіз з Корсуня Роман Андрійович з писарем і 4 козаки.
Козак сотні Гаркушиної (1649) Яковенко (Яковлєв) Яцько , а потім сотник богуславський (1655) разом з уманським сотником Тимофієм Семеновичем їздив до царя.
Серед сотенних містечок Корсунського полку мали бути Смілянська (з Вязовцем і Тарасівкою) і Стеблівська (з Склемич, Сидорівкою, Щербачинцями, Скірупчинцями, Лебодинчим, Лучовим селом, Тонопівкою). Генеалогічний аналіз дозволив встановити, що сотня Гавриленкова це Звенигородська сотня, а Куришкова і Корчовського – Стеблівські. Ці населенні пункти і раніше належали до Корсунського староства. Звенигородську сотню очолив Гавриленко Гринець, в сотні ж були його родичі Ясько і Юхно, значним впливом користувалися роди Погорілих (Михайло) та Кальницьких (Ярмола). Старшина у 1637 р. Федір Бабиченко був із Стеблева, його родичі Бабиченки Мандик, Микита, Процик, Степан зареєстровані козаками сотні Корчовського (1649)
У Вільшанській сотні у січні 1654 р. згаданий якийсь Андрій (в сотні 8 Андріїв і тому важко віднести перевагу якомусь із них).
Серед старшин полку слід назвати і Таборненка Миська, який був полковником на Волині (1649.05), а потім став козаком сотні Миська Івахнюка (1649), входив до складу делегації на сейм (1652[98]). Родина Миневських у реєстрі 1649 р. представлена Матяшем і Костею у сотні Марка Бажаненка. Миневські Юрій надав свій хутір на р.Смиків корсунському монастирю, був полковим осавулом. У жовтні 1657 р. з корсунської ради направлений на чолі посольства до Москви. Його брат Василь став полковим писарем.
Серед покозачених шляхтичів полку були Трипольські Андрушко і Герасим (сотня Данила Корчовського)[100], Черепинський Ярош (сотня Гаркушина). У 1652 р. останній продав свій хутір у с.Припоні брацлавському полковнику Тимофію Носачу. Його брат Василь Черепинський також козакував у тій же сотні. Шляхтичем був городовий отаман корсунський (1653.05.) Левко Балакчієнко, в реєстрі 1649 р. знаходимо Балакчієнка Федора].
Структурно у 1648 р. до Корсунського полку, очевидно, належали сотні Корсунські. Всі ж переферійні (кілька Лисянських, Ольшанська, Ситницька, Мгліївська, Городиїська) складали полк Лисянський, потім влитий до складу Корсунського. Весною 1649 р. полк Кривоноса нараховував 27 сотень. Коли Кривоніс став наказним гетьманом, його місце зайняв син, а потім Дем’ян Якимович Лисянський, після ліквідації полку багаторічний сотник лисянський (1649-1665). 1654 р. були такі сотні: 1-ша Корсунська, 2-га Корсунська, 1-ша Бугуславська (Яцько (?-1655.03.-?), можливо, Бардак Андрій (раніше 1660.01.), 2-га Бугуславська, Вільшанська, Водяницька, Деренківецька, Кальниболоцька, Лисянська, Мгліївська, Сахнівська (Череватенко Михайло (?-1675-?), Синицька, Стеблівська, Тарасівська (Руданин Лесько (?-1670)

Поделиться

2

Re: КОРСУНСЬКИЙ полк

LG, а це Ваші пошукові надбання? Якщо ні, то прохання вказувати джерело і автора

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Relic hunter, сергей-гродовка2

Поделиться

3

Re: КОРСУНСЬКИЙ полк

Ви праві на 127 %.  Скоріше за все Юрій Мицик (але потрібно перевіряти)!

Поделиться

4

Re: КОРСУНСЬКИЙ полк

Вибачте друзі, все таки мабуть Кривошея В.В. КОЗАЦЬКА ЕЛIТА ГЕТЬМАНЩИНИ

Поделиться

5

Re: КОРСУНСЬКИЙ полк

LG 775 пишет:

Вибачте друзі, все таки мабуть Кривошея В.В. КОЗАЦЬКА ЕЛIТА ГЕТЬМАНЩИНИ

Принаймні стиль дуже схожий

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться