36

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Із листів Тараса Шевченка:

1842 рік.     Лист Тараса Шевченка до Якова Кухаренка:
«Переписав оце свою Слепую, тай плачу над нею, якій мене чорт спіткав і за який гріх шо я оце сповідаюся кацапам, черствим кацапським словом. Лихо брате отамане, ей Богу лихо,  це правда що окроме Бога і чорта в душі нашій есть ще щось таке, таке страшне що аж холод іде по серцеві як хоч трошки його розкриєш цур йому, мене тут і земляки і не земляки зовуть дурним, воно правда але що я маю робить, хіба ж я винен що я уродився не кацапом або не французом».

Share

37

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Із листів до Тараса Шевченка:

1840 рік.     Лист Г.Квітка - Основяненка до Тараса Шевченка
«Так що ж бо? Треба написати по-нашому, а Москаль, що журнал компонує, закопилить губу, та й не хоче дрюковати. Не приходиться.»

1841 рік.     Лист Г.Квітка - Основяненка до Тараса Шевченка
«Спасибі Вам, що не дивитесь у вічі от-тим дурням, кацапам, що не вмівши нашої мови і не розібравши у неї нічого, кричать мов жиди у шабаш: «штіо, да штіо ета наварнякана? Ми нє понімаєм-ста нічаво!» Спасибі, що плюєте на се, та не перестаєте писати.»

1842 рік.     Лист Г.Квітка - Основяненка до Тараса Шевченка
«Пишите – ж, паничу, у всю руку; напишите нам ще таке, дайте віддохнути від московських брехень, що читаєш – читаєш, та або заснеш гарненько, або на животі затошнить, а на зуби паде оскома, що три дні не хочеться дивиться на книжку.»

Share

38

Re: Шевченко, Тарас Григорович

LG 775 пише:

Із листів Тараса Шевченка:
1839 рік.        Лист Тараса Шевченка брату Микиті:
«А сам як тілько получиш моє оце письмо зараз до мене напиши щоб я знав. Та будь ласкав напиши до мене так як я до тебе пишу не по московському а по нашому, - Бо москалі чужі люди, тяжко з ними жити; Не має з ким поплакати ні поговорити;  Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими слезами, бо мині тут так стало скушно шо я всяку ніч тюлько й бачу во сні шо тебе, керелівку та рідню…»

Як прочитав, аж сльози на очі навернулися та й думка сягнула: "Майже два століття пройшло, а що в нас в Україні, що на форумі - скрізь одне й те ж саме...
А мені тут в Запоріжжі... то уявіть тільки як...
Ой сяду я малювати портрет "Батька" нашого Тараса... бо виговорити йому подяку чи вклонитися зможу тільки так.

Пошук Горевой/Горовый + безліч варіантів прізвища з с. Лука (Черкащина) і поруч.
           Лалак/Римар (Кіровоградська область)

Share

39

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1843 рік.     Лист Тараса Шевченка до Г.С.Тарновського
«…а я … гуляю сновигаю по оце му чортовому болотові (Петербурзі) та згадую нашу Україну. Ох як би то мені можна було приїхати до Солов’я, весело-б було та не знаю як і випручаця, та вжеж як небудь вирвусь хоч після великодня і прямісінько до Вас а потім уже дальше.»

«Спасибі Вам і за ласкаве слово про дітей моїх гайдамаків, пустив я їх у люди а до цієї пори ще ніхто й спасибі не сказав. Може й там над ними сміюця – так як тут москалі. Зовуть мене интузіастом сиреч дурнем. Бог їм звидить, нехай я буду і мужицькій поет, аби тілько поет, то мині більше нічого і не треба. Нехай собака лає вітер рознесе»

Share

40

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1844 рік.     Лист Тараса Шевченка до О.М.Бодянського
«На віди і на людській бит текст буду сам писать, або Куліша проситиму, а на історію потурбуйтесь будьте ласкаві Ви писать, три листочки в год, тілько по нашому щоби тямили безглузді кацапи»

Thanks: kbg_dnepr1

Share

41

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1844 рік.     Лист Тараса Шевченка до Я.Г.Кухаренка
«Ей Богу не знаю с чого й начинать і що тобі розказувать. Був я торік на Україні – був у Межигорського спаса, і на Хортиці, скрізь був і все плакав, сплюндрували нашу Україну, катової віри, німота з Москалями; - бодай вони переказилися»

Thanks: VHB1

Share

42

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1859 рік.     Лист Тараса Шевченка до Я.Г. Кухаренка
«А тепер я захожуся сердиця на тебе отамане наш батьку кошовий! Мабуть ти давно в землях християнських не бував, і доброї мови християнської не чував, що зовеш мене  з а к а д и ш н и м  другом. Чи ж чути було коли небудь меж християнами таке бридке, паскудне слово? Мабуть ти, батьку, забув нашу християнську мову і до тщенту побусурманився? Та дарма! Зови, як знаєш тілько не забувай твого   і с к р е н н я г о   Т.Шевченка».

Share

43

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1859 рік.     Лист Тараса Шевченка до О.І. Хропаля.
«Сьогодні цензура випустила із своїх пазурів мої безталаннії думи, та так проклята одчистила, що я ледве пізнав свої діточки, а іздатель, кацапська душа (Кожанчиков) половини не дає того, що я прошу, і що мені притьмом треба».

Share

44

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1858 рік.     Лист П.О.Куліша до Тараса Шевченка
«Не хапайся, братику, друковать московських повістей. Ні грошей, ні слави за них не добудеш. Аджеж і Данте і Петрарка думали, що прославляться латинськими своїми книгами. Оттак тебе морочиться москальщина. Цур їй.»

Share

45

Re: Шевченко, Тарас Григорович

1858 рік.     Лист П.О.Куліша до Тараса Шевченка
«Про Московські ж повісті скажу, що зневажаєш ти себе іми перед світом, да й більш нічого. Щоб писать тобі по московськи, треба жити між московськими списателями і багато де чого набратьця. Поглянь на Квітку: він себе в таке багно втеребив Московщиною, що після смерті його, ми ніяк його не витягнем і не поставим так високо, як він достоін по українським повістям. Москалі тичуть нам в вічі Халявським, Столбіковим і всякою гидотою, на котру самі ж його необачного підбили. Так і тобі буде брате! Як би в мене гроші, я б у тебе купив їх усі разом да і спалив. Читав я твою «Княгиню» і «Матроса». Може ти мені віри не піймеш, може скажеш, що я московщини не люблю, тим і ганю. Так от же тобі: ні одна редакція журнала не схотіла їх друкувати.!

Share

46

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Коли Тараса Шевченка було заарештовано 5 квітня 1847 року у справі про Кирило – Мефодіївське товариство і доставлено до Петербургу, слідчу справу Т.Шевченка вело 111 відділення імператорської величності (зараз цю функцію виконує  ФСБ). Вилучивши рукописи віршів Тараса Шевченка 111 відділення давало оціночне судження змісту його творів:
-    Шевченко прибегает ко всем едким и пасквільним виражениями, как только доходит до государя імператора и вообще русских.
-    Тетради стихотворений Шевченко незамечательного содержания, но в предисловии к одному из них он бранит русских и между прочим говорит: «Променяли ми свою добрую родину на пьяницу непотребную (Россию).
-    Два письма к Шевченко уже умершего літератора Григорія Квитки (Основяненко). Етот списатель, повести котрого весьма уважались руськими, отзивался о руських чрезвичайно бурно и почти везде називает их кацапами, дурнями.
-    Рукописная книга стихотворений «Сон», исполнени противозаконних и возмутительних мислей….изливает желчь свою говоря, что Петр 1 подавил свободу Малоросии, а Екатерина 11 довершила начатое им.
-    В другом месте казаки у него виражаються: «О царю поганий, царю проклятий, лукавий, аспиде неситий.

Share

47

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Виписка з рішення у справі Т.Г.Шевченка зроблений 111 відділенням:
Художник С-Петербургской академии художеств Тарас Шевченко вместо того, чтоби вечно питать благоговейние чувства к особам августейшей фамилии, сочинял стихи на малоросийском язике, самого возмутительного содержания. В них он виражал плач о мнимом порабощении и бедствиях Украйни, то возглашал о славе гетьманського правления и прежней вольници казачества, то с невероятной дерзостью изливал клевету и желч на особ императорского дома.

Share

48 ( 30-01-2018 11:07:00 змінене LG 775 )

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Переклади Тараса Шевченка російською мовою:

Після пречистої в неділю                                                    Введенье розломало уж леденье,
Та після першої Трохим                                                      Пришла и первая неделя.
Старий сидів в сорочці білій…                                             В воскресенье…

А наймичка у порога                                                           А батрачка за дверями,
Вхопилась руками                                                                В косяки вцепясь руками,
За одвірок, та й зомліла.                                                       Словно мертвая, стояла…
Тихо стало в хаті,                                                                   «Мать… Мать…мать!» -
Тільки наймичка шептала:                                                    Она шептала
«Мати…Мати…мати!»

Чого ти ходиш на могилу?                                                   Что ти ходиш на могилу?
Насилу мати говорила:                                                          Говорила дочке мать:
Чого ти плачеш, ідучі,                                                           И зачем, когда идеш ти,
Чого воркуєш уночі,                                                              Станеш плакать и ридать?...
Моя голубко сизокрила?...

«Сказано: Москаль! Він без «вот» і не ступить; язик мов у постолах; який же його одмінок второпає – що він верзе? От так вони й книжки друкують»
                                                                        1818 рік. Петро Петрович Гулак – Артемовський.

«Они отличаются самим чистим малоросийским язиком, котрий совершенно недоступен для нас, москалів, и потому лишает нас возможности оценить его по достоїнству»
                                                                                                                   1835 рік.  В.Бєлінський.

Share

49

Re: Шевченко, Тарас Григорович

І тебе загнали, мій друже єдиний,
Мій Якове добрий! Не за Україну,
А за її ката, довелось пролить
Кров добру, не чорну. Довелось запить
З Московської чаші московську отруту!
                  (Кавказ.  Якову де Бальмену)

Для кого я пишу? Для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?
                        (Т.Шевченко)

Share

50 ( 30-01-2018 11:01:59 змінене LG 775 )

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Мітологічна опозиція  «Московщина – Україна»  у творах Тараса Шевченка
Ця опозиція докладно проаналізована у монографіях О.Забужко «Шевченків міф України» та Ю.Барабаша «Тарас Шевченко: імператив України». Коли Московщина, Російська імперія в оцінці поета виступає інваріантним носієм гріха неситости й безбожности, то Україна – мстивости й безвольності.
Свій (національний) первородний гріх українці вчинили в Переяславі і щодалі побільшують його. Суть гріха «у тому, що не відчули, не розпізнали Ворога, Сатану (І.Бичко), дали себе ошукати («Розрита могила», «Великий льох»). І то надкласовий Шевченко звинувачує за цю фатальну помилку не лише Б.Хмельницького й провідну верству, а й усю тогочасну недорослу, наївну націю, що підтримала союз з Москвою ( образ першої душі у «Великому льоху»). Опинившись у полоні найжахливішого тоталітарного зла,
…заснула Вкраїна,
Бур»яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла.
Через те її кров стала «сукровата» (Чигрине, Чигрине…»). Серце – символ внутрішнього, духовного життя, частка Бога в людині, кров – вітальна енергія, воля до життя, самореалізації. В інших творах ця недужа національна «кров» іменується «чорною» (Кавказ), «свинячою» («Дурні та гордії ми люди…»), «вражою», «злою» («Як умру, то поховайте…»). Тобто вона заражена гріхом – водою, якою Пріся отруїла себе і весь рід, бо з повними відрами тієї води перейшла дорогу Хмельницькому на Переяслав – символічно посприяла удачі («Великий льох»). Відтак найбільша трагедія пост переяславської України – «проклін нереалізованости», неможливість, несила стати собою, повноцінно жити і розвиватися.
На тотальне зло імперії Україна реагує переважно безвольною покорою, оспалістю. Це жіночний (слабкий) тип реакції. Тому національна катастрофа України «на всьому часовому просторі Шевченкового міфа, від «Катерини» почавши, значною мірою кодується мовою еротичних, а то й  сексуальних символів. Тобто Україна – покритка, жертва обману, зведення, зґвалтування.
Чоловічий, козацький тип реакції на імперське зло – бунтарський, мстивий. Але й він, попри слави гідний, жертовний героїзм, у кінцевому рахунку не рятує Україну («матір і сестру»), бо, так само, як і покора, призводить зрештою до паралічу волі і мимовільного подовження зла («Гайдамаки»).
Таке безвихідне становище кола зла спричиняє до розпаду народного тіла, до духовно-національної деградації. Цю проблему Шевченко розкриває найрізноманітнішими варіантами й варіаціями теми покритки. Аж поки – як спостеріг Ю.Шерех – скристалізовано синтезує за кілька місяців до смерти всього лише у двох ємнісних рядках:
Дівчаток москалі украли;
А хлопців в москалі забрали
(«Зійшлись, побрались, поєднались…»).
Отже, в імперському пеклі українські дівчата стають покритками, козаки – москалями.

Share

51

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Всі ми знаємо вислів: «Тарас Шевченко – наш пророк!»  Цікаво, а що Шевченко пророкував, щодо наших олігархів?
…………………………………………….
…крикне кара невсипуща,
Що не спасе їх добрий цар,
Їх кроткий, п’яний господар,
Не дасть їм пить, не дасть їм їсти,
Не дасть коня вам охляп сісти
Та утікать;  не втечете
І не сховаєтеся;  всюди
Вас найде правда-мста, а люде
Підстережуть вас на тоте ж,
Уловлять і судить не будуть,
В кайдани туго окують,
В село на зрище приведуть,
І на хресті отім без ката
І без царя вас, біснуватих,
Розпнуть, розірвуть, рознесуть,
І вашей кровію, собаки,
Собак напоять…

(Осії. Подражаніє)25.12.1859р.


Не громом праведним, святим
Тебе уб’ють. Ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб’ють обухом
(Неофіти. ХІ)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

52

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Про депутатів ВР, міністрів Януковича, суддів, губернаторів Шевченко писав так:

Восплач, пророче, сине божий!
І о князях, і о вельможах,
І о царях отих. І рци:
«Нащо та сука, ваша мати,
Зо львами кліщилась, щенята?
І добувала вас, лихих?
І множила ваш род проклятий?
А потім з вас, щенят зубатих,
Зробились львичища! Людей!
Незлобних, праведних дітей,
Жрете скажені!... Мов шуліка
Хватає в буряні курча,
Клює і рве його. А люде…
Хоч бачать люде, та мовчать.
(Подражаніє ієзекіїлю)


Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п’яний Долгорукий Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили, чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра, а надто стрижений Гаврилич
З своїм єфрейтором малим та жвавим на лихо лихим,
До того люд домуштрували, що сам фельдфебель дивувались
І маршировкою, і всім, і «благосклонні пребивали всегда к єфрейторам своїм».
А ми дивились, та мовчали, та мовчки чухали чуби.

Німії, подлії раби, підніжки царськії, лакеї капрала п’яного! Не вам,
Не вам, в мережаній лівреї донощики і фарисеї,
За правду пресвятую стать і за   с в о б о д у. Розпинать,
А не любить ви вчились брата! О роде суєтний, проклятий
Коли ти видохнеш?
(Юродивий)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

53

Re: Шевченко, Тарас Григорович

AppS:

Відпускна на волю Т. Шевченка від 22 квітня 1838 року

http://museumshevchenko.org.ua/flash-point/uploads/gallery/1684.jpg

http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=21524

Share

54

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Новорічні листи Тараса Шевченка: від культу — до культури.

---
передноворічний, лист Шевченко пише 20 грудня 1847 року до Михайла Лазаревського — одного з шести українців, справжніх побратимів Кобзаря:

"20 декабря 1847
Крепость Орская.
З новим годом будьте здорові, любий і щирий мій земляче".

Далі поет сповідається побратимові в своїх тяжких переживаннях, спричинених стражданнями в умовах солдатчини — душевними й фізичними, зокрема занедужанням на ревматизм і цингу.

"Так мені тепер тяжко, — читаємо в листі, — так тяжко, що якби не надія хоч коли-небудь побачить свою безталанную країну, то благав би Господа о смерті.

Так Дніпро крутоберегий
І надія, брате,           
Не дають мені в неволі     
О смерті благати".

https://dt.ua/HISTORY/na-slavu-nashoyi- … 8128_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: LG 775, v_golub2

Share

55

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Фільми про Т.Г. Шевченка:
"Тарас Шевченко" 1926, Петро Чардинін, в ролі ТГШ Амвросій бучма
"Прометей" 1936, Іван Кавалеридзе, вільний переказ поеми "Кавказ". У фільмі були й біографічні епізоди, але вони не збереглися.
"Сон" 1964, Володимир Денисенко, ТГШ - Іван Миколайчук
"Тарас Шевченко. Заповіт" 1992-1997; Станіслав Клименко, ТГШ Тарас Денисенко; "Братство" 2005, ТГШ Дмитро Суржиков
"Поет і княжна" 1999, Станіслав Клименко, ТГШ Тарас Денисенко
"Тарас. Повернення" 2019, Олександр Денисенко, ТГШ Борис Орлов

Портрет ТГШ зявляється в серіалі "Доктор Хаус": він висить у кімнаті подруги Хауса Домініки Петрової. Коли та каже, що це великий український поет, доктор питає "Це той, хто написав "Як тебе не любити, мій Кременчук"?"

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

56

Re: Шевченко, Тарас Григорович

Микола Лисенко 30 років створював генеалогічне дерево роду Шевченка

[video]

Share