36

Re: Народні свята за православною традицією

Четверте січня: Не проколюйте вуха, не ходіть босоніж і народжуйте легко

04 січня 2017

4 січня відзначається День Святої Анастасії, відомої як покровителька вагітних жінок. У цей день дивилися на погоду і говорили про те, яким буде жовтень місяць. Також існувало безліч прикмет, за якими судили про врожай. Народженим в День Святої Анастасії, варто було носити талісман з яшмою, оскільки вважалося, що це допоможе вберегтися від злих сил.

Анастасія вважається покровителькою всіх породіль, а тому, їй молилися, щоб попросити допомоги у легких пологах. У народі Анастасію часто називали "постниця", оскільки її день, 4 січня, передував Різдвяному посту. Їй також молилися про здоров'я і благополуччя дітей, вирушаючи до церкви 4 січня. Крім того, вважалося, що Анастасія протегує невинно засудженим людям.

В день 4 січня селяни ріжуть свиней для різдвяного столу. Починають готувати їжу до свята. Дуже популярною була свиняча ковбаса.

Заміжні жінки і дівчата на виданні вишивали 4 січня особливі рушники. Вважалося, що саме вони можуть бути надійними оберегами і допомогти легше народити дитину, а також зберегти здоров'я матері. Таким рушником бабка-повитуха згодом витирала піт з чола жінки, що народжує і вимовляла змови, які допомагали полегшувати біль і страждання.

Народні прикмети на 4 січня

У цей день суворо заборонялося бити тварин, інакше у людини будуть проблеми з ногами, виникнуть різні хвороби.
Дівчатам не слід проколювати вуха в День Святої Анастасії, оскільки прикмети говорять, що проколи в цьому випадку довго не заживуть
Не можна 4 січня ходити по будинку босоніж, тому що в іншому випадку близька людина може сісти у в'язницю
У цей день не можна в'язати, щоб ніхто з родичів не був засуджений.
Вважається, що 4 січня сняться погані сни, які пророкують біду.
Добре, якщо в цей день людині нічого не приснилося.
Погода на День Анастасії, 4 січня, віщує погоду в жовтні.
Якщо жінка народжує дитину в День Анастасії, то це, за прикметами, віщує удачу. Пологи будуть легкими, а сама дитина з'явиться на світ міцним і здоровим. Щоб дитина швидше народився, розв'язували всі вузли на одязі, розплітали коси.
4 січня вагітних жінок годували кашею, щоб запобігти викидень
У День Анастасії майбутнім матерям заборонялося шити
Багато бурульок на даху будинку 4 січня віщує урожайний рік
Якщо 4 січня хмари пливуть проти вітру - чекай снігопадів у найближчі дні
Якщо у річці стало менше води, значить, рік буде несприятливим для рибальства. Крім цього, така прикмета віщує посуху влітку.
zak.depo.ua/ukr/zak/chetverte-si … 2017070000

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

37 (04-01-2017 15:04:26 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Народні свята за православною традицією

а сама дитина з'явиться на світ міцним і здоровим
Вони там хоч би вже передирали з російських видань та перекладали нормально, щоб менше видно було. Ще вчора побачив, що то прикмети й забобони середньої смуги Росії. Дуже багато забобонів - це, з одного боку, нехарактерне для наших предків, з іншого - аж ніяк не сумісне з християнством.  Невже  Україні мало Воропая, Скуратівського? Звикли чужим розумом жить, а своє готові в болото втоптати (це я про той сайт). Ті всі прикмети збирали етнографи в різних місцях - в одній деревні одне кажуть, в іншій - інше, в третій - ще щось. Потім оте все зібрали докупи й видали, що саме отак було "у наших предков". А якраз так і не було, бо якби навіть стара забобонна баба заходилася виконувати з половину того всього, то вона б півроку сиділа на призьбі або печі, бо нічого не можна робити. smile То не стрижися, то не ший, то не лай кота, то не лайся з чоловіком, то не ходи босий по хаті, то п'яте, то десяте! Насправді ж, у конкретній місцевості знали одну-дві прикмети й один-два забобони. До речі, прикмети на погоду дуже різні для різних країв і їх взагалі не треба подавати узагальнююче, а завжди відзначати, що так кажуть там-то й там. Це як у Франції вважають, що врожай жолудів на врожай злакових наступного року, а німці кажуть, що на неврожай. smile

ОЛЕКСА ВОРОПАЙ
Звичаї нашого народу

СВЯТ-ВЕЧІР
Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сіяють самоцвітами від першого променя січневого сонця.
Ранок. Над кожною хатою стовпом в'ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота...

Сьогодні особливий день

З давних-давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.
Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступила до праці. Першою магічною дією було добування нового вогню. Господиня дістала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять день лежали під образами. Вона перехрестилася тричі і, ставши обличчям до схід-сонця, викресала "новий огонь". Цим вогнем вона розпалила в печі дванадцять полін, що їх припасала та сушила дванадцять днів останнього місяця. Через кілька хвилин у печі вже палають сухі дрова; на протилежній стіні кидається химерна тінь.
Господиня пов'язалася хусткою, засукала рукава і заходилася готувати дванадцять свят-вечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти, а найбільше - старша дочка.
В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.
В той час, коли господиня поралася біля печі, господар напоїв худобу, підстелив свіжою соломою та дав їй свіжого пахучого сіна. Потім він поодкидав сніг від хати, розчистив стежки і уважно оглянув усе господарство. Все живе і мертве, що є в господарстві, повинно зустріти урочисту хвилину Свят-Вечора на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках - позичене чи десь забуте.
Всі члени родини теж повинні бути вдома. "Боже сохрани, - кажуть люди, - десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати по світі". Боронь, Боже, і сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Та не завжди господиня знає своїх ворогів, а, щоб не помилитися чи когось не забути, вона заворожує всіх разом.Для цього вона затикає клоччям усі дірки в лавках та ослонах і заклинає:
"Не дірки затикаю, а роти моїм ворогам, щоб їх напасті не зловили мене через увесь рік".
Та цього ще мало. Завзята господиня веде далі свою боротьбу з ворогами, вона зав'язує г'удзі на мотузці - стільки г'удзів, скільки має ворогів, а коли сідатиме вечеряти, то покладе той мотузок під себе, примовляючи:
"Щоб так мої вороги мовчали, як ці г'удзі мовчать!"

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, Bragida2

Поделиться

38 (19-01-2017 08:02:52 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Народні свята за православною традицією

Олекса ВОРОПАЙ. Звичаї нашого народу.

В місцевостях понад Дніпром було колись чимало вірувань та прикмет, пов'язаних з "Йорданню". Так, коли процесія йшла на річку, то "знаючі" люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці - нещасливий рік для дітей, граки - для молодих людей, а як пролетять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти,  а то й - боронь, Боже - вмиратимуть.
Якщо на Водохрищах дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня - в п'ятницю, четвер і т.д. - треба сіяти ярову пшеницю:"вродить, як гай!"
Якщо на Водохрища день ясний, соняшний, то хліба в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами - у хлібі буде багато "сажки" (зони').
Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати - ні в хаті, ні в дворі, бо "буде пожежа". Звечора на Водохрища його треба винести на річку і висипати на лід.
В той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки й залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну  на протязі цілого тижня після Водохрища - щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів".
"Моя теща, - згадує Свирид Галушка, - цілий місяць, було, і сама на річку не йшла, і інших не пускала - така була завзята проти чортів!.. Жінка не раз жартома сперечалася з нею:"Та що вони вам, мамо, зробили ті чорти - що ви на них так напосілися?" Де там!.. І слухати не хотіла, а тепер, мабуть, у пеклі за все те одвіт держить.
- А, може, в раю?
- Мабуть, ні, бо таким, як вона, - царство їй небесне, - і в пеклі тісно,  а про рай - говорити нічого. Така була!"
Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися - "щоб лиця красні були".
На Слобожанщині є повір'я, що в день Водохрищ буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замісць води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від'їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелося, в посудині була вже вода: вино знову перетворилося на воду.
Якщо перед обідом на Водохрища господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв'язує яблуневе дерево соломою, примовляючи:"Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі й м'які, як тісто".
............................................
Таке повір'я - що на Хрещення вода пертворюється на вино - була й на Кубані.
- У ніч перед Водохрещам бува такий момент, що вся вода стає вином, - казали бабуня.
- А ти хоч раз куштувала? - питали дідуня.
Я, малий, сидів, роззявивши рота.
- Не куштувала! Ну люди кажуть. Та й хто б його встиг покуштувать, як, кажуть же, шо один мент - стало вино в річці, а тут тобі уп'ять вода!
- А тоді як взнали, шо вином стає, як не встигнеш покуштувать? - наполягали дідуня.
- От ти ж невірячий! Значить, хтось та й успівав хоч одну ложку до рота донести та ковтнуть. Кажуть, шо багато сиділи ноччю біля річки з ложками та поварьками (ополониками), шоб хоч раз черпнуть та на шарамака вина ковтнуть та мало кому вдавалося.
- Бабуня, - це вже я, "вірячий", - а вся вода вином стає?
- Уся!
- І в нашому колодязі?
- Та, мабуть, і в колодязі, тіке ж як ти її встигнеш покуштувать та й взнать, шо вином стала? Це аби хто сказав:"Тягни воду, бо вона через якусь минуту вином буде!", то, може б, і покуштував.
- І чого б ото я  біля колодязя сидів, - це знов "невірячий" дідуня, - коли вона вся, як ти кажеш, вином стає? Витяг би відро й сидів біля його у хаті.
Подібні суперечки в нас часто були без кінця.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

39

Re: Народні свята за православною традицією

Завтра, 20-го січня, зимового Івана, Івана (Іоанна) Предтечі, Хрестителя.  Це був останній день Святок. Як каже у своїй книзі "Місяцелік" В.Т. Скуратівський, у цей день кришили худобі та птиці хліб, який лежав на сіні на покуті, також давали й сіно з покуті. З цього дня жінкам дозволялося шити й прясти. Казали:"Після Предтечі хто не робить, того б'ють у плечі" або "Прийшов Іван Предтеча й забрав свята на плечі".
...........
Всіх Іванів, Іванн, Івановичів, Іванівен, а також Іваненків, Іванченків, Іващенків, Іванчуків, Іванюків, Івасюків, Іваночків, Івановіх і тому подібних з днем ангола!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, сергей-гродовка2

Поделиться

40

Re: Народні свята за православною традицією

Минулого року я наче все вивчила про Масляну на практиці, але за рік вже забула.

Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м'ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду.

+ открыть текст

Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

Масляна поділяється на три частини:



зустріч у понеділок;



широкий четвер;



прощальна неділя.

Це є останній тиждень напередодні Великого посту. У перший день Масляної традиційно готують холодець зі свинячих ніжок і святкують. Це так звані «ніжкові заговіни».

Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. За народним повір'ям, якщо людина не докине до воріт кісткою, то не доживе до Великодня.

Це свято супроводжують і співи, наприклад, такі:



Вип'ємо, родино,



Щоб жито родило,



І жито, і овес,



І зібрався рід увесь.

Молодиці .(заміжні жінки) зранку в понеділок ідуть до корчми, кладуть на стіл палицю — колодку. Потім усі почергово омотують цю палицю полотном, наче сповиваючи її. Це дійство має назву «справляння колодки».

Жінки п'ють і вітають одна одну з народженням колодки. Коли молодиці нарешті розходяться з корчми, палиця залишається на столі до наступного дня. Так вони збираються аж до суботи:



понеділок — колодка народилася;



вівторок — колодка хрестилася;



середа — колодкові похрестини;



четвер — колодка померла;



п'ятниця — похорон колодки;



субота — оплакування колодки.

Незважаючи на те, що колодка «померла», ніхто в ці дні не сумує, оскільки в пам'яті народу життя та смерть пов'язані нерозривно, не існують одне без одного. До того ж це жартівлива традиція, тож засмучуватися нема чого.

У понеділок, під час Масляної, жінки відвідують оселі, у яких є дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та прив'язують до материних ніг колодку. Це начебто жартівлива кара за те, що діти досі неодружені. Дівчата на порі оздоблюють колодки стрічками та квітками й прив'язують їх до лівої руки парубкам. У свою чергу парубки мають обдаровувати дівчат грішми, прикрасами та ін.

За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що в цьому разі масло буде гірке.

Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів. До речі, якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб «горло не всихало». Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що необхідно для млинців.

Нехтування цим важливим і дуже приємним для родичів звичаєм могло за старих часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усієї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача-досвіду — молоді запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб навчали, як жити слід. Зараз ця традиція дотримувана менш строго.

Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до слов'янських млинців. Оладки та млинці — ритуальна страва слов'ян ще з язичницьких часів. Ця обрядова їжа вважається старими людьми необхідною для породіль, хворих людей, нею частували одне одного при народженні дитини, при поминанні померлих. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.

Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив. Щоб ніхто точно не підглядав, хазяйка навіть йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.

Ті українці, які ретельно дотримуються всіх звичаїв, протягом усього тижня, кожного дня, варять вареники. Ясна річ, не кожна господиня в змозі дотримуватися такої традиції, оскільки приготування вареників — досить копітка справа.

За народними легендами, можна побачити справжню відьму, якщо в неділю на Масляну взяти з останнього вареника сир, зав'язати в марлю або щось інше, покласти в рот і так тримати до ранку. Зранку ж треба піти до церкви й вистояти всю службу, жодного разу не поворухнувшись. Потім слід сховати сир і зберігати його до Великодня. А вже на Великдень треба бути дуже уважним: стати на паперті й дивитися, яка жінка підійде привітатися — оце ж і є відьма! Але не можна забувати, що до подібних історій слід ставитися певною мірою скептично.

Якщо ви змогли втримати в роті вищезгаданий сир із вареника, то у вас шанс побачити ще й домовика, а не лише відьму. Для цього, виконавши решту умов, пов'язаних із сиром, на Великдень треба вилізти на хату й там побачити домовика.

Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ. За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.

До речі, перший млинець — свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.

Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

Загалом побожним людям цей тиждень дає можливість досхочу попоїсти напередодні суворого посту, а іншим — порозважатися досхочу.

www.ukrlit.vn.ua/habits/2n95d.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

41

Re: Народні свята за православною традицією

У нас у сиву старовину, коли я був ще малий, цілий цей тиждень варили вареники з сиром і ходили в гості щовечора (на вареники).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

42 (30-03-2017 20:43:44 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Народні свята за православною традицією

Сьогодні Олексія, чоловіка Божого, Теплого Олексія, Олекси Теплого. Початок тепплої безповоротньої весни. Вітаю всіх причетних до цього імені і бажаю їм щастя-здоров'я!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

43

Re: Народні свята за православною традицією

Зелені свята хай увійдуть у ваші оселі  і ваші душі з запахом чебрецю й м'яти й буянням зеленої природи!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, nfs79, DVK_Dmitriy, sv174

Поделиться

44

Re: Народні свята за православною традицією

Християни східного обряду 12 липня відзначають одне з найбільших християнських свят – день Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла. Про таке повідомляє "Укрінформ".

Цього дня закінчується Петрівка – піст, що тривав упродовж кількох тижнів. Петро і Павло за євангелієм, були учнями Ісуса Христа. За переказами, апостол Петро був старшим братом апостола Андрія, і до зустрічі з Христом мав ім'я Симон. Апостольське ім'я Петро – з грецької "камінь" або "скеля". При цьому за переказами Христос наділив свого учня здатністю зцілювати людей і бути захисником рибалок.

Павло ж спочатку, як відомо з Євангелія, носив єврейське ім'я Савл і тільки після хрещення одержав ім'я Павло. За євангелієм, спочатку проповідь Христових апостолів викликала його гаряче обурення, і Савл став одним з їхніх гонителів. Він отримав повноваження вирушити у Дамаск для винищення у цьому місті всіх послідовників християнського вчення, проте, на шляху до Дамаску, був навернений до віри. Після цього Савл хрестився і став ревним і, вочевидь, найактивнішим проповідником.

Зауважимо, що у давні часи в Україні до свята Петра і Павла готувались дуже ретельно. Білили хати, оздоблювали стіни оселі рушниками, прибирали на подвір'ї. Рано-вранці святково вбрані люди разом із дітьми вирушали до церкви. До церкви йшли у святковому одязі, дівчата плели вінки з волошок і маків. Петро й Павло вважалися покровителями скотарів, тому до свята для пастушків обов'язково пекли мандрики (мандриґи) із сиру. Після свята Петра і Павла в Україні розпочинаються жнива.

Додамо, що гуцули вважали добрим знаком, коги свято Петра припадало на середу, – тоді слід було чекати гарного року. Від цієї прикмети виникла приказка: "Не усе в середу Петра, а є в інчу днину".

Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме, той щасливим і здоровим весь рік буде. Також існують прикмети про погоду пов'язані зі святом Петра і Павла. Наприклад, якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий; як на Петрів день спека, то на Різдво мороз; Петрів день – це верхівка літа, з моменту якої настає 40 жарких днів.

https://www.5.ua/suspilstvo/pravoslavni … 50045.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

45 (12-07-2017 13:58:44 отредактировано сергей-гродовка)

Re: Народні свята за православною традицією

Также есть такое высказывание: "ждали Петра как Бога, а он в пятницу пришёл". Т.е. Петровский пост оканчивается 12 июля, а этот день может выпасть на среду или пятницу, постные дни в Православной традиции. Тогда разговение переносится на след. день. Получается, что пост продлевается на 1 день автоматически. А вот, если Рождество Христово (7 января) выпадает на среду или пятницу, то поста в эти дни нет. Поэтому и высказывание такое странное на первый взгляд.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)
Спасибо сказали: kbg_dnepr, sv172

Поделиться

46

Re: Народні свята за православною традицією

У нас якось це свято не дуже шанувалося, тому, мабуть, що була спека, багато роботи. Тільки приказка була:" Поганому поросяті і в Петрівку холодно". А Петра ж також по-арамейському не так звали, а Кифа. А "Петрос" - грецьке його ім'я, "камінь, скеля".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii5408, kbg_dnepr2

Поделиться

47

Re: Народні свята за православною традицією

Про порося і Петрівку і я чула (чи може читала?).

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

48

Re: Народні свята за православною традицією

7 серпня вшановується пам'ять святої Анни (Ганни) - матері Марії, яка народила Ісуса Христа.

7 серпня спостерігали за природними явищами і намагалися за прикметами передбачити, якою буде погода взимку.
     У народі 7 серпня називали днем Річної Ганни, але при цьому вона сама у слов'ян вважалася зимовказівницею, оскільки дні поступово ставали все більш холодними, і було помітно, що зовсім скоро настане осінь. Також саме 7 серпня спостерігали за природними явищами і намагалися за прикметами передбачити, якою буде погода взимку.
     Поспівав перший урожай картоплі, а тому з нього готували різні страви. Так, окрім традиційної смаженої і вареної картоплі, готували картопляні оладки, ватрушки, фарширували половинки картоплі різними начинками.
     День може "побалувати" таким ранком холодним, що одразу про сніг згадаєш, адже, якщо холодний ранок – зима теж буде рання та холодна. А як дощ періщитиме, то слід чекати лютої зими з хуртовинами. Узагалі яка погода до обіду, така й зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня, як помітили селяни.
     На Ганни капуста завиває качании. Господині переконані, аби капуста вродила велика та солодка, то ще молодий качанчик, який першим помітиш на городі, слід натерти та віддати поросяті чи свійській птиці. А як кури склюють усе до крихти, то цей рік буде багатий на городину в цілому.
     На Ганни також головна й дуже серйозна справа – подумати про власну вроду. Дівчата вірять, що Ганна дарує красу та привабливість тим, хто її вшановує. Тому слід на її честь сплести вінок із різних трав і квітів та пустити річкою, пошепки благаючи Ганну зробити вас хоч трошечки гарнішою, "аби хлопці любили, аби доля не цуралася".
https://zak.depo.ua/ukr/zak/den-svyatoy … 0806618308
radiotrek.rv.ua/news/sogodni_den … 18118.html

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна, kuks70, Ярематойсамий, sv175

Поделиться

49

Re: Народні свята за православною традицією

Не забуваймо, що колись Галя  було пестливим від Ганна - частково Поділля, Волинь, всі Подніпров'я, Слобожанщина й уся Новоросія від Дністра до Ельбруса. (Кому що, а курці просо smile ).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: sv17, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

50

Re: Народні свята за православною традицією

Сьогодні Успіння Пресвятої Діви Марії, Божої Матері. Поминаймо матерів, тещ, свекрушок.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, sv172

Поделиться

51

Re: Народні свята за православною традицією

Сьогодні велике (двонадесяте) свято - Воздвиження (Здвиження). Той день, коли за народним повір'ям ховаються гадюки, вірніше, збираються у клубок одного виду. Ніколи самого клубка не бачив, але бачив на березі Старої Кубані як навесні такий клубок розповзався. Десь по десятку рептилій (чи то степова гадюка, а, скоріше, водяний (озерний) вуж, повзли назустріч, потім розверталися й знов повзли назустріч.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Оленка, gennadii54082

Поделиться

52

Re: Народні свята за православною традицією

У церкві 23 листопада вшановується пам'ять шести апостолів, в тому числі, Родіона і Ераста. Переказ свідчить, що Ераст був учнем святого Павла і походив зі знатного роду. До того моменту, як повірити в Бога, Ераст обіймав посаду міського економа в місті Коринті. Саме Павло звернув Ераста у віру, розповівши йому про Христа. Трохи пізніше Ераст разом з Павлом починає подорожувати і проповідувати християнство. Разом вони приїхали до Єрусалиму, де Ераст, який залишив державну службу, став жити в місцевій церкві. За деякими відомостями, він був єпископом в Палестині і дожив до глибокої старості.

У народі 23 листопада була широко поширена традиція вирушати зранку до церкви і приносити з собою хліб із сіллю для того щоб їх освятити. Потім ними годували домашню худобу, і, згідно з віруваннями, тварини після цього повинні бути здоровими і легше пережити зиму. Традиція ця була настільки актуальна, що навіть здійснюючи покупку худоби в цей день, покупець міг вимагати у продавця на додачу шматок хліба з сіллю.

До цього моменту на річках вже встановлювався лід, але він був досить тонким і ламким. Говорили, що після Ераста настають справжні морози.

Мисливці вже вирушали на промисел, а рибалкам часто доводилося чекати більш стійкої морозної погоди, яка протягом кількох днів формувала крижаний покрив на річках. Без особливої потреби з дому не виходили, вечорами топили піч і збиралися всією родиною за якою-небудь роботою. У домашніх тварин до цього часу починалася сезонна линька - їхня шерсть ставала густішою.

23 листопада люди спостерігали за природними явищами і намагалися зрозуміти, якою буде погода в наступні дні і навіть місяці.

           Народні прикмети на 23 листопада

Випав іній 23 листопада - буде мороз

Вітер дме - чекай хуртовини та похолодання

Якщо дитина народилася 23 листопада, і в цей день ясна погода, то у житті у неї буде багато щастя

Якщо сильна негода у цей день сталася, потрібно вийти на ганок і поклонитися Зимі, яка на людей злиться

Не можна вирушати у далеку дорогу

Ввечері випав іній - чекай рясного снігопаду

Дорогу розвезло - прикмета, що зима буде дуже морозною

Багато снігу випало 23 листопада - зима, навпаки, буде теплою

Туман низько стелиться - за прикметами, чекай відлиги

Голосно цвірінькають горобці 23 листопада - буде відлига

Горобці 23 листопада ховаються в траві - варто чекати сніжної бурі

Якщо жебрак в цей день помолиться, то Бог йому допоможе

Якщо пригостити людину, з якою посварився, освяченим хлібом, то незабаром буде примирення.
https://zak.depo.ua/ukr/zak/yak-23-list … 1122680795

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Спасибо сказали: Ярематойсамий, Алёна, kuks703

Поделиться

53

Re: Народні свята за православною традицією

24 листопада вшановують пам'ять Теодора (Федора) Студита, який жив у VIII-IX ст і був відомий як візантійський чернець. Федір народився в сім'ї чиновника, отримав гарну освіту. Його дядько був ігуменом монастиря, і саме під його впливом Федір прийняв постриг. Разом з Федором служити Богові вирішила також і його дружина Анна. Незабаром Федір став ігуменом і був відомий своїм аскетичним способом життя....
     Цього дня зазвичай наставала пора, коли пересідали на сани, тому 24 листопада називали Санниця. Селяни 24 листопада збиралися в далеку дорогу і вирушали на ринки для того, щоб продати свій товар. Крім того, каталися на санях і влаштовували гуляння. Дівчата 24 листопада вечорами ворожили на майбутнього нареченого.
     Не варто 24 листопада грати весілля або влаштовувати сватання в цей день - шлюб буде нещасливим.
     Потрібно обов'язково викинути посуд з тріщинами в цей день, щоб, згідно з прикметами, не відчувати бідності.
                   Народні прикмети на 24 листопада:

+ открыть текст

Йде мокрий сніг або стоїть ясна погода, то до 4 грудня ще будуть відлиги

Тепла погода на Студита - зима теж буде теплою, і навпаки

Сонце 24 листопада світить на Федора - буде похолодання

Багато зірок на небі - прикмета, що буде багато грибів і ягід. Щоб ця прикмета збулася, заварювали чай з сушеними ягодами

Якщо людина народилася на Федора, то у неї буде норовлива вдача

Гуси вийшли на лід - прикмета, що буде відлига на Різдво.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Спасибо сказали: Ярематойсамий, Алёна, kuks70, sv174

Поделиться

54

Re: Народні свята за православною традицією

У нас сьогодні мерехтить перший сніг. Я готуюся заварить чай з сухих ягід та зілля. Зірок на небі поки що не видно. Це на врожай ягід і грибів чи ні? Кизилу точно не буде - нема квіткових бруньок. Погода ні тепла, ні холодна. Для нас - швидче, холодна. Значить зимою буде дюдя.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, litar Л, kuks70, gennadii54084

Поделиться

55

Re: Народні свята за православною традицією

Прийшли найкоротші дні, прийшло три святих - Варвара, Сава й Миколай. Сьогодні день Варвари Великомучениці. Ось що розповідає Олекса Воропай у своєму збірнику "Звичаї нашого народу": "Народня легенда, записана на Вінничині, каже, що свята Варвара Великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові. "Це ж вона нас вишивати навчила!"
В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. "Можна тільки вишивати та нитки сукати..." Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали:"Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
"Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".
...........................................
Вітаю Варвар, а також всіх, у кого в роду була Варвара або ж Варка, Варька!
Живим - щастя-здоров'я, а мертвим - світла пам'ять!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

56

Re: Народні свята за православною традицією

Всіх Миколаїв з Днем ангола! Бувайте здорові й не грипуйте у цю зиму! Дарую вам пісню, яка мені сюніч передсвітом приснилася. За народним повір'ям, треба, коли щось садиш або сієш, співать таку пісню і буде гарний врожай.

Вітер віє-повіває,
А на морі чубури,
А чумак все чумакує,
Та й грець його не бери!
Сірі воли ремиг'ають,
Солону воду не п'ють,
Додому' дорогу чують,
Не пасуться, а ревуть.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii5408, Алёна, litar Л, eavik314

Поделиться

57 (06-01-2018 15:17:14 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Народні свята за православною традицією

Сьогодні на ярмарці у преславному місті Гарячий (Ключ) слухаю, як одна жінка років 75-80 розповідає (з білоруським акцентом):" Отэто этот Новый год ранше тока у школе отмечали, ёлочку наряжали, подарочки нам таки манэсэнькие давали - канхветы падушечки. А моя мама вообще его не знала и никак не отмечала - увечеры лягла спать, а вутрам да скатины устала! Тока Рожэство отмечала та патом Старый Новый год трохи та Крыщение." Розпитався - жіночка 39-го року, а мати в неї була 1916-го і мала 5 класів освіти. Климовський р-н Брянська обл. Тобто, у 1920-х р. у школі ще ніяких ялинок не було, ніяких Дід-Морозів також не знали. "Колядували? Щедрували?" - "Аякжа!" - "Посівали!" - "Хлопцьі тока!" - "А в каком году примерно начали в школе елочку ставить?" - (згадує) "Не, не с перваго класу... Десь так гаду в 48-49-м." Так саме і в нас кажуть. Що в школах у нас нічого без директив згори не робилося, думаю, необов'язково згадувати.  Причина з'явлення цього свята саме у ці роки? Уряд і система добре проаналізували наслідки війни, особливо їх бентежило те, що наші вояки масово бачили Європу. Треба було вбити двох зайців - забути близьке й рідне, а разом з тим дати людям свято. Оскільки у багатих родинах Росії ялинку мало-помалу почали ставити ще до революції (постійне блазнювання перед заходом і постійне обхаювання його), то вирішили "стягти" одіяло з Різдва й укрити ним Новий Рік. У нас у станиці попервах у школі також ставили листопадне дерево й наряджали його, з кінця 1950-х почали з гір привозити сосни та ялиці (пихти). На нашій вулиці вперше у хаті з'явилася ялинка у 1965 році - дядько привіз оцьому брехунові 4-річному Яремі. smile Сусіди з дітьми приходили дивитися.. Деякі скляні іграшки досі живі. Але колядників та щедрувальників не бракувало. І посівати Ярема бігав.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, kuks70, сергей-гродовка, gennadii54084

Поделиться

58

Re: Народні свята за православною традицією

Мій дядько свого часу з ровесником, сусідом, другом і однокласником Миколою теж любили бігати рождествувать та посівать. Дядько мій тенором тягнув, а друг - басом. Звичайно, своїх обходили в першу чергу. Отак, раз після "роботи" приходить мій тоді ще восьмирічний дядько додому й жаліється батькам і бабці:"От, ба, як - коли ми посіваємо у нас, то ви нам всі порівну даєте, тьотка Килька й дядько Гришка (Миколині батьки) тоже порівну дають, а от баба Василина міні дає п'ять копійок, а Миколі тиць двадцять!" Дідуня й бабуня (мої, дядькові батьки) - ну, шо ж тепер! Ми бабі Василині не прикажемо! Хай її бог суде!" А бабушка (моя прабаба):"І-і, така-сяка! Ось підожди, піймаю я її на вулиці й скажу на людях, шоб стидно  було". Наша бабушка Явдошка була  їй ровесниця, але, на жаль, померла на 20 років раніше. А ту бабу Василину нечесну я добре пам'ятаю. Коли щось робиш, добре дбай, щоб добром згадували.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

59 (07-01-2018 08:04:19 отредактировано LG 775)

Re: Народні свята за православною традицією

Ярематойсамий, якби я був із уманських євреїв, що мали свої лавки на базарі (я пам'ятаю такі заклади торгівлі, їх вже немає), я би сказав так: "Ви умний чєловєк, с Вамі пріятно імєть дєло!"   Повністю підтримую Ваші дописи № 57 і 58.
До Ваших постів, що вище додам: Уперше неробочий день 1 січня зробили тільки у 1949 році.
Ваші слова: Коли щось робиш, добре дбай, щоб добром згадували.  Це кладєзь мудрості. Я би їх закарбував золотом на скрижалях, для руководства прийдешнім поколінням

Спасибо сказали: Ярематойсамий, gennadii54082

Поделиться

60

Re: Народні свята за православною традицією

Уперше неробочий день 1 січня зробили тільки у 1949 році.
Чесне слово, я навіть не додумався по мережі полазити та глянуть, я це вперше чую.( Для "розкрутки" було згодом "забацано" "Карнавальну ніч". А хто-небудь пам'ятає від часів з'явлення телебачення до 1980, щоб крім "Вечеров на хуторе близ Диканьки" бодай згадувалися колядки й щедрівки? Навіть в історічних фільмах? )
Отже, в любих генеалогічно-історичних пошуках не треба нехтувати народними переказами, народною історією. Якщо четверо різних людей назвуть одну дату або один факт проти одного, що скаже інше, то так воно й було. Особливо важливо, щоб вони були свідками подій. А тут, бачите, було достатньо двох.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

61 (09-01-2018 00:04:39 отредактировано eavik31)

Re: Народні свята за православною традицією

Новий рік - це взагалі давньо римське свято - бог Янус, минуле-майбутнє, та все таке )

У цьому відео непогано розповідається: https://www.facebook.com/idealistmedia/ … 604688359/

Чому ми взагалі живемо по Європейському календарю, а не китайському? Тому що так склалося, він більше розповсюдився серед ділових людей, якім було потрібно вимірювати час однаково, також, як метри, або кілограми. І їм практично фіолетово, які там "традиції та скрепи" були в їх родині. Просто бізнес ).
Також буде й з мовою - треба переходити на латинку, хто не перейде, залишиться в старому часі.

Спасибо сказали: сергей-гродовка1

Поделиться

62

Re: Народні свята за православною традицією

eavik31 пишет:

Також буде й з мовою - треба переходити на латинку, хто не перейде, залишиться в старому часі.

Не згоден з цим! Кирилиця - більш досконала абетка за латиницю. Вона більш придатна й для романських мов. Я не кажу, що не було такого свята - звичайно, воно дуже давнє, але у часи християнства воно переросло у Різдво-Новий Рік, але ніяк не в Новий Рік - Різдво - Старий Новий Рік. Оця остання схема перехарамаркала все свято. А китайці, оті хинці, вони взагалі кажуть:"Що ви так радієте тому новому рокові? Що ще один рік ближче до смерті прожили?"

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Оленка2

Поделиться

63

Re: Народні свята за православною традицією

Ярематойсамий та може й так. Та не засмучуйтесь: французи та іспанці ще більше ображаються, що діловою стала англійська, а не їх мови ))

Спасибо сказали: сергей-гродовка1

Поделиться

64

Re: Народні свята за православною традицією

eavik31, А при чому тут бідкання французів та іспанців і проблема переходу/непереходу на латиницю? Ото всі років через сто пострибають, коли діловою стане китайська, ото поповчать ієрогліфи! До речі, китайській мові кирилиця також більш до лиця, бо в латиниці нема ні -ж-, ні -ш-, ні -щ-, ні -ч-. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

65 (14-01-2018 00:33:32 отредактировано eavik31)

Re: Народні свята за православною традицією

Ярематойсамий  французи до того, що нема якогось правила, чому одна мова стала діловою, а інші - ні. Не зважаючи на всі їх переваги та букви -ж- та -щ-. (тобто зараз ми, звичайно, можемо написати дисертацію, чому саме англійська, але передбачити - ні). А чи стане китайська чи ні, це теж не факт. Вони вже 5 тисяч років пишуть свої ієрогліфи, але ж літери виявилися зручнішими. Також і кирилиця - ми можемо перелічувати її численні переваги та зручність для китайської та інших мов, але.. одного разу все це не буде важливим, і все, усі міряють в метрах, та не згадують про сажені та кучки. Але ми бачимо, що більшість розвинутих країн мають однакову абетку, і це просто зручно. 

Поделиться

66

Re: Народні свята за православною традицією

eavik31

Але ми бачимо, що більшість розвинутих країн мають однакову абетку, і це просто зручно.

Звісно, що це не так. Алфавіт же не оригінальний латинський, а на основі латиниці.
І в чому зручність? Кому зручність?
Спробуйте зі стандартної англійської клавіатури набрати щось банальне, ну хоч би Filip, książę Edynburga чи Fülöp edinburgh-i herceg чи Prințul Filip, Duce de Edinbugh, не кажу про Z Bożej łaski, Zjednoczonego Królestwa Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej oraz innych Jej Posiadłości i Terytoriów królowa, Głowa Wspólnoty, Obrończyni Wiary.

Ну і написати Queen турецьким алфавітом (тим, що "латинський")

Спасибо сказали: Ярематойсамий, Оленка2

Поделиться

67

Re: Народні свята за православною традицією

eavik31 пишет:

усі міряють в метрах, та не згадують про сажені та кучки. Але ми бачимо, що більшість розвинутих країн мають однакову абетку, і це просто зручно. 

Та де там усі! Якраз  "діломовні" англомовні й не визнають метрів, літрів та грамів - милі, барелі, ярди, фути, фунти... І де там однакова абетка? АррS вже сказав. Так само нема й кириличної абетки, а є "кириличні абетки". Зараз є тенденція у латиничних країнах на картах передавати назви абеткою країн. Через це ще більше плутанини. Однакову абетку мають хіба що італійська й англійська мови.
...............................................
Прийшов ще один Новий рік. Устав раненько, насипав у кишеню зерна й чкурнув посівать. Прибіг на ГЕНЕО, на порозі перекинувся з "латинниками". Пустіть посівать!
А в полє, полє'
Дєва Марія',
Дєва Марія'
Ризи носила',
Ризи носила',
Сина родила',
Сина родила',
Бога просила':
"А вроди, Боже',
Жито-пшеницю',
Жито-пшеницю',
Всяку пашницю'!"
Сію-вію', посіваю',
З Новим Годо'м
Поздравляю'!
З Різдвом Христовим Вас, з Новим Роком!
Дай, Боже, здоров'я та врожаю!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Оленка, sv172

Поделиться

68

Re: Народні свята за православною традицією

Сьогодні той день, коли пташка гнізда не в'є, дівка косу не чеше. Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Робити можна тільки невідкладну роботу. Нагодуйте худобу й сидіть, склавши руки або отуто. Паски пекти й яйця красити треба було учора. Якщо цього не зробили, то робіть удень, поки у церкві не почалася служба. У 1991 році Великдень був на Благовіщення, тобто 7 квітня. Що то був за рік, думаю, більшість з нас пам'ятає. У нас цвітуть сади - персики, груші, сливи, починають цвісти яблуні й вишні, тюльпани.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Balymba, borisovichi, kuks70, Алёна4

Поделиться

69

Re: Народні свята за православною традицією

litar Л, Тепла погода на Студита - зима теж буде теплою, і навпаки
Ярематойсамий, Погода ні тепла, ні холодна. Для нас - швидче, холодна. Значить зимою буде дюдя.
litar Л, Бре-е-ехня Ваші прикмети! smile Ще й мене підписали. Тепліша зима в нас була, здається тільки, 1980-81.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

70

Re: Народні свята за православною традицією

Ярематойсамий,
З того часу клімат змінився. То й прикмети вже "бре-е-ехня".

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Спасибо сказали: сергей-гродовка1

Поделиться