36

Re: Джерела й література по низовцям

Сапожников Запорожці в Очаківській області (Zaporozhye Cossacks in Ochakov district):1711-1734

Спасибо сказали: Ярематойсамий, Алёна2

Поделиться

37

Re: Джерела й література по низовцям

Ivan пишет:

"Документи українського козацтва XVI - першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги / Упорядники В.Брехуненко (відповідальний секретар), О.Заяць, Ю.Мицик, С.Потапенко, В.Щербак. - К., 2016. - 608 с.".

Книга видана професійно, гарної якості в твердій палітурці. Містить велику кількість цінних документів російською і польською мовами, а також прекрасний апарат - коментарі до текстів документів, перелік документів, іменний та географічний покажчики.

Велика подяка за роботу!!!

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Ivan1

Поделиться

38

Re: Джерела й література по низовцям

Устное повъствованіе бывшаго запорожца, жителя Екатеринославской губерніи и уъзда, селенія Михайловки,Никиты Леонтьевича Коржа

www.libr.dp.ua/fullkr/?book=3

«Устное повествование…» – серйозне історичне та етнографічне джерело, яке містить цікаві відомості про окремі моменти історії козацтва, Січі, розповідає про її структуру, звичаї та судочинство запорожців, їхній побут, релігійне життя. Разом із цим це – цікава літературна пам’ятка, що дає яскраве уявлення про рівень естетичних можливостей пересічного носія народної свідомості. Автор «Устного повествования…» – абшитований козак Микита Корж, який з дитинства перебував на Січі, багато бачив і запам’ятав, надзвичайно цікаво оповідав. Незадовго до смерті його оповіді записали архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський Гавриїл (Василь Розанов) та єпископ Саратовський і Царицинський Яків (Йосип Вечерков). До друку видання підготував архієпископ Гавриїл, він же написав передмову. У виданні максимально збережено автентичний стиль М. Коржа. «Устное повествование…» – серйозный исторический и этнографический источник, который содержит интересные данные об отдельных моментах истории казачества, Сечи, рассказывает об ее структуре, обычаях, судопроизводстве запорожцев, их быте, религиозной жизни. Вместе с тем это – интересный литературный памятник, который дает яркое представление об уровне эстетических возможностей рядового носителя народного духа. Автор «Устного повествования…» – отставной казак Никита Корж, который с детства жил на Сечи, много видел и запомнил, чрезвычайно интересно рассказывал. Незадолго до смерти его повествования записали архиепископ Екатеринославский, Херсонский и Таврический Гавриил (Василий Розанов) и епископ Саратовский и Царицынский Яков (Йосиф Вечерков). К печати издание подготовил архиепископ Гавриил, он же написал предисловие. В издании максимально сохранен аутентичный стиль Н. Коржа.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

39 (19-08-2016 10:13:15 отредактировано Vlad S.)

Re: Джерела й література по низовцям

С. Мышецкий. История о козаках запорожских, как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. — Одесса, 1852.

www.litopys.org.ua/samovyd/sam11a.htm

Изданіемъ же сказанной Исторіи, Общество заключаетъ рядъ источниковъ для познанія Запорожья. Авторъ Исторіи о Казакахъ Запорожскихъ, сочиненной отъ Инженерной команды, есть инженеръ-подпоручикъ князь Семенъ Ивановичъ Мышецкій, находившійся съ 1736 по 1740 годъ въ Запорожской СЂчи, для произведенія тамъ крЂпостныхъ работъ. Въ четыре /III/года князь Мышецкій успЂлъ хорошо присмотрЂться къ домашнему быту Запорожцевъ и собрать нужныя свЂдЂнія по тЂмъ вопросамъ, которые вЂроятно благовременно были ему сообщены его начальствомъ, какъ это самымъ авторомъ объяснено въ заглавіи рукописи: сочинена отъ инженерной команды.

+ прикріплене до цього видання (див. в кінці)

Независимо отъ Исторіи князя Мышецкаго, Общество полезнымъ признало присовокупилъ къ ней еще одинъ документъ Московскаго Архива Коллегіи Иностранныхъ ДЂлъ, сообщенный ему ДЂйствительнымъ Членомъ княземъ М. А. Оболенскимъ; это:

Описаніе Запорожской СЂчи, состоящее въ четырехъ раздЂленіяхъ, показующихъ положеніе СЂчи, всЂхъ оной земель съ выгодами и лЂсными дачами, также соединеніе Татаръ и происходимое отъ онаго Запорожцамъ раззореніе,

которое составилъ въ 1766 году секретарь Иностранной Коллегіи Василій Чернявскій, посланный туда для разбора взаимныхъ жалобъ Запорожцевъ и Татаръ Едичкульскихъ, Джамбулукскихъ и Едисанскихъ.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

40

Re: Джерела й література по низовцям

Пожалуйста, подскажите, где можно прочитать:

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна2

Поделиться

41

Re: Джерела й література по низовцям

где можно найти такую карту, но только в лучшем качестве, чтобы читались названия нас. пункт.?

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)
Спасибо сказали: kbg_dnepr, strunkingleb2

Поделиться

42 (19-09-2016 11:02:42 отредактировано strunkingleb)

Re: Джерела й література по низовцям

вот  https://yadi.sk/d/DDO70oKCvNGkJ

Поделиться

43

Re: Джерела й література по низовцям

Шановне товариство, чи існували якісь посвідчення належності до стану козаків? До 1775 р. в них, мабуть, не було потреби, а після того? Всіх козаків одразу перевели до державних селян, чи хтось все ж таки залишався козаком? Якщо він кудись переселявся, чи отримував він якусь "бамагу"?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

44

Re: Джерела й література по низовцям

В метричних книгах села Станіслав зустрічав багато записів козаків переселенців з Черкащини, Полтавщини. Є і такий ДАОО ф.37 о.4 с.4 МК Станіслав 1795 рік стор. 8 Чорноморский козак куріня Замайвского (Незамайлевського) Алексей Семенченко.

Спасибо сказали: о и, az.1963, kbg_dnepr, Vlad S.4

Поделиться

45

Re: Джерела й література по низовцям

/Шановне товариство, чи існували якісь посвідчення належності до стану козаків? До 1775 р. в них, мабуть, не було потреби, а після того? Всіх козаків одразу перевели до державних селян, чи хтось все ж таки залишався козаком? Якщо він кудись переселявся, чи отримував він якусь "бамагу"?/


В часи Нової Січі (1734 - 1775 рр.) запорожець, який офіційно бажав покинути службу в Війську Запорозькому Низовому прохав видати йому атестат - документ рекомендаційно-посвідчувального характеру, у якому вказувалося його походження, інколи родина, якщо не православний, то ім'я і націю до перехрещення, рік вступу до лав низового товариства, службова кар'єра на Січі (участь в походах, служба у Військовій канцелярії, зарахування до лав полкової або військової старшини тощо), а також причина звільнення. До квітня 1757 р. атестати носили засвідчувальний характер. З цього року вони набувають рекомендаційного значення, оскільки в розпорядчій клаузулі основної частини формуляру документа прохалося у генеральної старшини Гетьманщини працевлаштувати того чи іншого запорожця, який демобілізовувався. Детально див.: Синяк І. Атестати в діловодстві Війська Запорозького Низового в добу Нової Січі: класифікація, особливості формуляру, інформативний потенціал // Український археографічний щорічник. Нова серія. В. 19/20. - К.: Українські Пропілеї, 2016. - С. 31 - 59.

Поделиться

46

Re: Джерела й література по низовцям

Пане Синяк, дуже-дуже Вам дякую!! Чи можна придбати цей випуск щорічника або Вашу статтю?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

47

Re: Джерела й література по низовцям

Проект "Козаки" ФТДНА https://www.familytreedna.com/groups/co … background

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Vlad S., Relic hunter2

Поделиться

48

Re: Джерела й література по низовцям

Пономарьов О. М. Від першої публікації – до археографічного відтворення рапорту Коша Нової Запорозької Січі генерал-губернатору Малоросії, президенту Малоросійської колегії графу П. О. Рум’янцеву (1765 р.)

Спасибо сказали: Алёна, Relic hunter, о и, сергей-гродовка4

Поделиться

49

Re: Джерела й література по низовцям

Олійник О.Л. Запорозький зимівник часів Нової Січі : "Кальміуська паланка мала у 1755 році в 9 урочищах 61 зимівник".

Вопрос: что это за урочища и где они находились? Как зимовники делились между ними?

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Поделиться

50

Re: Джерела й література по низовцям

сергей-гродовка пишет:

Олійник О.Л. Запорозький зимівник часів Нової Січі : "Кальміуська паланка мала у 1755 році в 9 урочищах 61 зимівник".

Вопрос: что это за урочища и где они находились? Как зимовники делились между ними?

Урочище - це земля біля річки
Зимівники ділили раз в рік між запорожцями, але старшина мала сталі, особливо під кінець свій

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Bragida, SVKM de L3

Поделиться

51

Re: Джерела й література по низовцям

сергей-гродовка, це так як і в Гетьманщині, коли початково рангові маєтки (тобто плата за посаду) перетворювались на спочатку дожиттєві, а потім спадкові.

Спасибо сказали: сергей-гродовка, Алёна, Bragida3

Поделиться

52

Re: Джерела й література по низовцям

сергей-гродовка, Vlad S.,  Урочище - це ніяк не тільки "місцевість біля річки", а всяка місцевість, віддалена від існуючого поселення, чимось відминна або примітна - або там раніше був хутір (хуторище), або якийсь об'єкт, або розширення долини, або група лісових галявин абощо. По-іншому можна сказати "місцевість".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: сергей-гродовка, Vlad S.2

Поделиться

53

Re: Джерела й література по низовцям

А существуют такие реестры казаков?
1630 г. — 8000 чел. по Переяславскому договору.
1632 г. — кoроль Влaдислав IV начиная войну с Россией объявил расширенный набор в реестр.
1635 г. — 7000 чел.
1637 г. — 6000 чел., реестр уменьшен после восстания Павлюка.
1651 г. — 20 000 чел. по Белоцерковскому договору.
1687 г. — 30 000 чел. при гетмане Мазепе.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)
Спасибо сказали: GRYN, Вікторович2

Поделиться

54

Re: Джерела й література по низовцям

Relic hunter пишет:

[b]Корж Н. Л.,

вже було на декілька повідомлень вище

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

55

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S., действительно, еще в августе 2016 smile

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

56

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S., +

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку 1649-1782.
Пошук предків: Калашник, Білецький (Келеберда, Кобеляки, Сокілка, Порубаї: Полт.), Чихар, Кириченко (Хмелів: Сум.),
Калініченко, Коломієць (Білогорілка: Полт.), Сербул, Сирбу (Слобода, Зелений Гай: Чернівец.), Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь).

Поделиться

57

Re: Джерела й література по низовцям

Ярематойсамий, а вам він просто муляє...

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку 1649-1782.
Пошук предків: Калашник, Білецький (Келеберда, Кобеляки, Сокілка, Порубаї: Полт.), Чихар, Кириченко (Хмелів: Сум.),
Калініченко, Коломієць (Білогорілка: Полт.), Сербул, Сирбу (Слобода, Зелений Гай: Чернівец.), Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь).

Поделиться

58

Re: Джерела й література по низовцям

Relic hunter,
??? Мне соседи никогда не мешают.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

59 (31-03-2018 13:42:31 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Джерела й література по низовцям

Відзив
офіційного опонента, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Чухліба Тараса Васильовича на дисертацію Олександра Олійника «Запорозький зимівник в соціально-економічному розвитку Запорозьких Вольностей (1734 – 1775 рр.)», представлену на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю
07.00.01 – Історія України

+ открыть текст

Рецензована дисертація присвячена надзвичайно актуальній проблемі, що становить великий науковий та практичний інтерес як в силу теоретичної важливості, так і в зв’язку з недостатньою дослідженістю. Протягом довгих років економічна історія Запорозької Січі, зокрема її зимівників – основи утвореної оригінальної системи господарювання української нації,  знаходилася поза межею наукового вивчення. На жаль, сьогодні більшість істориків-науковців України віддає перевагу дослідженню політичних або ж соціальних «сюжетів» й ігнорує вивчення господарської діяльності. Разом з тим, окремі проблеми економічного та соціального розвитку Вольностей Війська Запорозького Низового періоду Нової (Підпільненської) Січі знайшли належне висвітлення у працях таких вітчизняних дослідників різних поколінь як А.  Скальковський, Д. Яворницький, П. Щебальський, Д. Багалій, В. Біднов, О. Рябінін-Скляревський, Н. Полонська–Василенко, М. Слабченко, М. Кириченко, В. Голобуцький, О. Апанович, А. Бойко, В. Пірко та ін. Саме тому, дисертаційна праця Олександра Олійника, що має за мету комплексне вивчення минулого запорозьких зимівників у XVIII ст. доповнює доробок іменитих попередників й заповнює значну лакуну не лише в українській, але й світовій історіографії.
Хронологічні межі дисертаційного дослідження науково обґрунтовані часом існування Нової Січі під протекторатом Російської імперії – 1734 – 1775 рр. Рукопис дисертації привертає увагу вдалим формулюванням завдань дослідження, які полягають в: з’ясуванні причин появи і розвитку зимівничого господарювання; розкритті основних засад формування земельних відносин на Запоріжжі; вивченні соціального складу мешканців зимівників та класифікації козацьких господарств; з’ясуванні впливу зимівника на соціально-економічний розвиток Запорозької Січі тощо. Це дало змогу визначити наукову новизну дисертації та надати практичні рекомендації щодо використання матеріалів дисертації у подальшому науковому процесі загалом, і навчальному процесі зокрема.
Треба відзначити, що праця О. Олійника підготовлена на достатній джерельній основі, яка включає в себе як опубліковані документи, так і матеріали з архівосховищ України: Центральний державний історичний архів України в Києві (ф. 229), Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (ф.IX); Сімферополі – Державний архів АР Кримм (ф. 535), а також Російської Федерації: Російський державний архів давніх актів (ф.16), Російський державний військово-історичний архів (ф. 52, 349, 416) у Москві, Російський державний архів військово-морського флоту (ф. 212, 1331) в Санкт-Петербурзі. Окрім того, дисертант опирається на широке коло опублікованих протягом ХІХ – початку ХХІ ст. документів, матеріалів, мемуарів, записів свідчень сучасників тощо. Слід звернути особливу увагу на використання О. Олійником матеріалів археологічних експедицій, зокрема й підводних.
Саме такий підхід дозволив автору визначити у другому розділі дисертації “Історичні умови існування запорозьких зимівників” причини та передумови появи цих базових інститутів господарювання на Півдні та Сході України. З’ясовано, що запорозькі зимівники виникли ще у XVI ст. (с.42), а “справжніми піонерами колонізації південних степових просторів слід вважати окремих підприємливих людей з різних соціальних груп тодішнього населення України” (с. 46). Окрім того, автором досліджено: причини організації “промислових ватаг” (сс. 46 – 49); фактори, які призвели до утворення запорозьких зимівників (сс. 49 – 50); еволюцію “ватаги” (сс. 50 – 51); питання формування мережі зимівників на Запорожжі (сс. 51 – 54); структуру класичного зимівника, а також особливості його будівництва та обрахування площі (сс. 55 – 60); локалізацію, типологію та кількість зимівників на Запорожжі у XVIII ст. (С.61 – 80); соціальний і кількісний склад мешканців зимівників (сс. 81 – 93) та ін.
        Головним набутком 2-го розділу, на нашу думку, є грунтовний підрахунок зимівників – людських поселень, яких на думку дисертанта було близько 9 тисяч 117 од. (с.67), де проживало майже 55 тисяч осіб (с.183). Як визначив О. Олійник, вони поширювалися на території Запорозьких Вольностей, що дорівнювала близько 80 тисяч 555 км. кв. й охоплювали землі, які знаходилися в межах сучасних Дніпропетровської, Запорозької, Херсонської, Одеської, Кіровоградської та Миколаївської областей новітньої Української держави (с.6). Правда, автор забув чомусь згадати про Донецьку область, на більшу частину якої колись поширювалася відома Кальміуська паланка Війська Запорозького Низового. Разом з тим, заслуговує на увагу авторська класифікація соціальних груп жителів Запорожжя, а також висновок щодо впливу зимівничого господарства на функціонування загальної економічної моделі в Україні (с.94).
У 3-му розділі дисертації на основі джерел доведено, що протягом 1734 – 1775 рр. зимівники відігравали важливу роль не лише в соціально-економічних відносинах, але й військовій організації Війська Запорозького Низового (сс. 95 – 109). Досліджено, що запорозький зимівник XVIII ст. був гармонійною складовою частиною оборонної доктрини Січі, а, отже, займав відповідне місце у військовій структурі Запорожжя (с. 109). Також дисертантом визначено, що зимівник як найчисельніша одиниця запорозьких поселень став одним з головних суб’єктів адміністративного устрою Запорозьких Вольностей (сс. 110 – 120).
Розділ 4-й “Зимівник в економічному житті запорозьких вольностей” з огляду на його назву на зміст займає центральне місце в структурі дисертації. У ньому на основі джерельного матеріалу досліджено питання про формування системи землеволодіння та оподаткування на Запорожжі (сс. 121 – 149), розвиток основних галузей зимівничого господарства (сс.150 – 169), функціонування ремесла та допоміжних галузей господарства (сс. 169 – 179) тощо. Автором обґрунтовано положення, що: 1) серед зимівників були крупні багатопрофільні господарства (с. 161); 2) протягом XVIII ст. відбувався процес поступового переходу від скотарства й часткового рільництва до активного землеробства (сс.162 - 163); 3) зимівник не стояв осторонь загальноукраїнської й міжнародної торгівлі, адже мав товарне виробництво (с.176); 4) скасування Січі у 1775 р. російською імператрицею Катериною ІІ завадило подальшому розвитку економіки Запорозьких Вольностей і остаточному утвердженню її “хліборобського етапу” (с.179); 5) частина зимівників перетворювалася на багатогалузеві господарства, в основі яких були закладено ринкові відносини (с.179). 
       Вважаємо, що дисертаційні висновки автора до 4-го розділу є досить актуальними, в зв’язку з такими причинами: по-перше, з глобалізаційними процесами, які нівелюють значення сільського господарства у світі загалом та в Україні зокрема; по-друге, постійними спробами Російської Федерації втягнути сучасну Українську державу до Єдиного економічного простору (ЄЕПу) й по-третє, спробами шовіністично налаштованих жителів АР Крим встановити у Сімферополі (всупереч історичним реаліям) пам’ятник руйнівниці економічної системи та політичної автономії Січі й Гетьманської України цариці Катерині ІІ.
У висновках (сс.180 – 186) сформульовано основні результати наукового дослідження та визначено головні етапи еволюції зимівника в економічній системі Запорожжя. На особливу увагу заслуговує твердження О. Олійника про те, що на Сході й Півдні України протягом XVIII ст. творилася оригінальна господарська система, яка була настільки життєздатною й прогресивною, що уряд Росії не маючи змоги прилаштувати її до імперських структур, вирішив знищити Запорозьку Січ.
Новизною відзначається додаток, який складається з карт (додатки А, В, Г, Е, Ж, П), планів (дод. Б, Д, К), схем (дод. М, Т, Ш), діаграм (дод. З) та ілюстрацій, що доповнюють окремі положення дисертаційної роботи. Окремі карти й плани були відшукані автором в архівних фондах й вперше вводяться до наукового обігу. Разом з тим, було б добре винести статистичні підрахунки автора щодо чисельності зимівників у різних паланках Війська Запорозького Низового та кількості їхніх жителів (сс. 60 - 93) в окрему таблицю та помістити її в додатках. 
        До критичних зауважень можна віднести те, що у вступі до дисертації потрібно було б пояснити різницю або ж подібність між такими часто вживаними у тексті назвами, термінами й означеннями як: “Запорозькі Вольності”, “Вольності”, “Запорожжя”, “Запорозьке Військо”, “Військо Запорозьке Низове”, “Запорозька Січ”, “Запорозьке козацтво”, “Нова Січ”, “Підпільненська Січ”, “Січ”, “Кіш”, “Великий Луг” та “Південна Україна”. 
На нашу думку, слід поглибити аналіз історіографічних здобутків попередників. Очевидно потрібно було б окремо розглянути і російську історіографію питання, яка є набагато більшою щодо Запорозької Січі ніж та, яка аналізується дисертантом. Певне здивування викликає включення до ряду “вітчизняних істориків” О. Дружиніної та В. Кабузана (с.22). Останній хоча і є українцем, однак вже довгий час працює у Москві. Вважаємо, що історіографічний огляд виграв би від того, якби автор показав відмінність позицій різних шкіл і напрямів у підході до висвітлення історії зимівників на Запорожжі та приділив більше уваги з’ясуванню значення доробку тих українських істориків, які творили протягом другої половини ХХ ст. за межами Радянської України. На жаль, відсутній аналіз і польської історіографії (наприклад, праці В. Сєрчика, З. Вуйціка, Л. Подгородецького та ін.).
Однак, найголовнішим серед зауважень є те, що автор, на жаль, досліджував економічну історію Запорозької Січі відірвано від тогочасних світових процесів господарювання. Очевидно потрібно було б звернути увагу на історію наших найближчих сусідів – Річ Посполиту або ж Військо Донське. Адже відомо, що протягом XVIII ст. на Правобережній Україні, яка перебувала під владою Корони Польської, діяла т. зв. фільваркова система (чи можна, наприклад, порівняти “фільварок” із “зимівником” і т. д.?). А чи землекористування на території Війська Донського у XVIII ст., яке визнавало залежність від російських  царів, було загалом аналогічним до того, що запроваджували на Запорожжі? Також, на нашу думку, слід було більш аргументовано обґрунтувати тезу про несумісність української/запорозької та російської/імперської систем господарювання. Вважаємо, що автор не зовсім глибоко розкрив питання щодо проявів спротиву запорозької старшини інкорпораційним заходам російського уряду (сс. 73 – 74), які вели до знищення економічної й політичної автономії Січі.
Однак, не зважаючи на висловлені зауваження, рецензована праця Олександра Олійника “Запорозький зимівник в соціально-економічному розвитку Запорозьких Вольностей (1734 – 1775 рр.)” є оригінальним самостійним науковим дослідженням, результати якого, безперечно, знайдуть широке теоретичне і практичне застосування в Україні та поза її межами. За актуальністю обраної теми, рівнем наукової новизни, і, головне, свого практичного застосування, дисертація відповідає тим вимогам, які висуваються ВАК України до кандидатських дисертацій, а їх автор заслуговує присудження наукового ступеня кандидата історичних наук із спеціальності 07. 00. 01 – Історія України.

Кандидат історичних наук,
cтарший науковий співробітник
Інституту історії України НАН України                                   Т. В. Чухліб

https://www.academia.edu/36229287/%D0%A … kly_digest

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Vlad S., Relic hunter2

Поделиться

60 (31-03-2018 17:59:46 отредактировано Vlad S.)

Re: Джерела й література по низовцям

Можливо цікава дисертація, треба почитати. Рецензія п. Чухліба є типовою для європоцентричного погляда, який домінує в наукових колах України, Московії і тієї ж Польщі тощо. Взагалі не вивчаються джерела та архівні документи осман, навіть ті, які перекладені або доступні. Зимівники запорожців не були чимось оригінальним, схожою системою господарювання користувалися більшість кочовиків Великого степу ще задовго до появи запорожців. Європоцентризм породжує примітивні напрацювання і висновки, а небажання вивчати більше, ніж те, що є іна поверхні, а також вузькі історичні рамки, які роками досліджуються, не дозволяють вітчизняним та ін історикам бачити не «струмок», а «море».

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: сергей-гродовка1

Поделиться

61

Re: Джерела й література по низовцям

Петро Калнишевський та його доба. Документи та матеріали. / Упорядники В. Грибовський, В. Мільчев, І. Синяк. - К., 2009. - 432 с.У виданні опубліковано джерела до вивчення життя та діяльності останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського, що зберігаються в архівах та музеях України, Росії і Польщі, а також наративи. Вміщенні матеріали висвітлюють політичну кар'єру останнього кошового, його діяльність як козацького урядовця: зв'язки і відносини з російською, польською, османською та кримськотатарською центральними та регіональними владами, стиль управління Військом Запорозьким, дають можливість детально простежити біографію Петра Калнишевського після знищення Запорозької Січі, його перебування у Соловецькому монастирі. Видання розраховане на фахових істориків, викладачів і студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України.
Читаємо, скачуємо та дякуємо :-)


https://independent.academia.edu/IvanSyniak


P.S. На сторінці розміщено також ще ряд статей, присвячених тематиці низового козацтва та Гетьманщині, а також інші археографічні доробки.

Поделиться

62

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S., по тому дисеру нижка вже давно вийшла. Здається в 2005 р.

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку 1649-1782.
Пошук предків: Калашник, Білецький (Келеберда, Кобеляки, Сокілка, Порубаї: Полт.), Чихар, Кириченко (Хмелів: Сум.),
Калініченко, Коломієць (Білогорілка: Полт.), Сербул, Сирбу (Слобода, Зелений Гай: Чернівец.), Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь).
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться