666

Re: Ой, интересненькое попалось...

У мене в МК так і писали № 1 і № 2
Данило Маркович 1-й  (1834? – 1914. 20 червня)? - 80 років.
Данило Маркович 2-й  (ор.1850 – 1918. 12 вересня) – 68 років (коли помер запис 72 роки).

Share

667 ( 01-01-2018 11:09:43 змінене nfs79 )

Re: Ой, интересненькое попалось...

Ярематойсамий пише:

Уп'ять 25! Прізвище Бойко пов'язують з карпатськими бойками, хоча всі дослідники бойків і Бойківщини (навіть з прізвищем Бойко) радять не квапитися з таким висновком, бо етнонім виник дуже пізно, коли прізвище Бойко було відоме на широких просторах.

У болгар имя есть - БОЙКО
Бо́йко Мето́диев Бори́сов (болг. Бойко Методиев Борисов, род. 13 июня 1959 года, Банкя) — болгарский государственный и политический деятель.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0 … 0%BA%D0%BE

Пишут :
Бойко — болгарское имя. Изначально — уменьшительная форма имени Боян

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

668

Re: Ой, интересненькое попалось...

nfs79, Це Ви мені? Не бачили, ма'ть, як я підписався? А Болгарія теж, здається, до Чорного моря виходить. smile Якщо серйозно - нема одностайної думки, шо Бойко - від Боян або ще від якогось конкретного імені. Так, як і Божко, Лесько, Ясько і багато ще чого. Ми про це багато говорили. Поширеність цього імені/прізвища промовляє про те, що воно не від одного конкретного і не доконче всюди це було іменем. Бойків було чимало на Січі, а там існувала традиція чіпляти нові прізвиська. Тобто, прозиваючи новачка Бойком, козаки щось же мали на увазі! І при тому, воно з самого початку виконувало функцію саме прізвиська, а не імені.... А пишуть... чимало чого пишуть. Завтра я напишу, що Чаплін - суто англійське призвище, а три букви - це назва народу в Китаї. Ніякого значного впливу на українське прізвище той факт, що є таке болгарське ім'я, нема.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

669

Re: Ой, интересненькое попалось...

Цікаво чи нема зв'язку між етнонімом "бойко" і північним напрямком? Принаймі у нас це назви тотожні (хоча і Бойківщина теж на північ).

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

670

Re: Ой, интересненькое попалось...

Кажуть, що нема, бо "бойко" як етнонім виникло дуже пізно - десь на початку 19 ст. і відомий автор його (начебто), а прізвище давно існувало. І як ім'я, наскільки мені відомо, ніде в документах на замічене. Етнонім "гуцул" виник раніше, відоміший, але прізв. Гуцул у тищу разів менш відоме, а Гоцул та Гоцуленко, Гуцуленко йдуть з Молдови, а не Гуцульщини. Якби воно йшло від етноніму, то ми б це знали з документів. Приблизно те ж кажуть і проф. Чучка та бойко І. Бойко.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: gennadii54081

Share

671

Re: Ой, интересненькое попалось...

Я з того, що ніколи не чув,щоб у нас вживали етнонім "бойко" (хоча прізвища відомі, як мінімум з 18 століття), а от назва північних схилів - "бойкови" і північного вітру "бойко" (саме "бойко", на відміну від східного "з-під сонця") вживається.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37
Thanks: gennadii54081

Share

672 ( 02-01-2018 09:16:05 змінене Ярематойсамий )

Re: Ой, интересненькое попалось...

Balymba, А, он Ви про що! А ми вже й про це говорили. Можливо, це щось праіндоєвропейське, бо є грецьке "борос, бойрос" - північний вітер. А, може, від греків пізно запозичили - у християнські часи. У всякому разі, від цього йде прізвище чи ні, все одно такі речі треба знати й мати на увазі.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

673 ( 02-01-2018 09:26:09 змінене Ярематойсамий )

Re: Ой, интересненькое попалось...

По іменах у родині можна судити, які стосунки у них були з попом. І який норов був у попа. А це для нас додаткові відомості про наших предків і минувшину. Предки часто з гідністю викручуалися від того попівського норову: три Анни - Галька, Гандзя й Нюська; три Івана - Іванко, Івась і Ванько; три Марії - Маруся, Мара й Манька і т.д.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

674

Re: Ой, интересненькое попалось...

1900 год с Варваровка ,через р.Ингул г.Николаев .Брак :дворянин Григорий Кровопусков и дворянка Мария Греховодова.

Головко,Москаленко,(с.Березнеговатое ,Николаевская область)Мороз,(Новобогдановка,Николаевский район.Николаевская обл.)Стекольщиков,(Владимирская обл)Муранов,(Алтайский край,Крым)Бохон(Крым,Белорусь)

Share

675

Re: Ой, интересненькое попалось...

УКРАЇНА — БАТЬКІВЩИНА ЗАМРІЯНИХ АНГЕЛІВ                  Густав ВОДІЧКА

Україна — це святилище незворушних мудреців. Наш головний релігійний ритуал — наполегливе очікування безкоштовного дива. Кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. Українці з цим не згодні. Ми триста років сиділи в центрі Європи і чекали «самостійності». Господь не витримав цього знущання і здійснив диво. Вдоволені результативністю своєї релігії, ми чекаємо інших чудес. Наприклад, процвітання і благополуччя. При цьому нас не лякає час і швидкоплинність життя. Ми поводимося мов безсмертні люди, яким не падає на голову цеглина, а лише мішки з твердою валютою.

Українці — це нація, цілком позбавлена комплексу неповноцінності. Зі всіх видів очікування ми обрали найдосконалішу філософську форму. Як особи з усталеним уявленням про світ, ми вганяємо навколишнє життя у зрозумілі нам алгоритми розвитку. Все «знаючи», ми перебуваємо в постійному очікуванні, використовуючи наперед заготовлені ярлики. Черговий парламент для нас — ніщо. Черговий прем’єр для нас — ніхто. Флот — це те, що ділиться саме по собі. Гривня — це рубль. Свиня — це сусід. А сало — це продукт.

Активні ділові люди в наших очах виглядають як стурбовані меркантильні дурні, позбавлені традиційної українській духовності. А з іншого боку, вони підтверджують очікувані нами дива. Не рухаючись з місця і не докладаючи жодних зусиль, ми спостерігаємо за змінами навколо: нашестям іномарок, будівництвом нових крамниць, появою дивовижних товарів. Ми дивимося на все це, як на закономірний наслідок своїх очікувань. Теоретично у нас є все. Головне — дочекатися цього. Непорушність тихого українського раю очевидна. Турки з москалями приходять і проходять, а дівчата з віночками і дідусь з бандурою — вічні.

Свою головну релігійну пісню ми зробили державним гімном. «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці», — тобто самі по собі... «Запануєм i ми, браття, у своїй стоpонцi», — тобто коли-небудь, зараз нам не до цього. «Ще на нашій Україні доленька доспіє», — іншими словами, ситий українець незрілими плодами харчуватися не звик. Для нас доля — це не факт теперішнього часу, а те, що досі не існує. Все, що з нами відбувається, не має ніякого значення, бо в кожній українській хаті мешкають ченці, значно краще від буддійських знайомі з небаченим почуттям нірвани.

Нам дивно спостерігати за поведінкою американців, англійців, французів, росіян і так далі. Вони постійно лізуть у світову історію, щось декларують, «випендрюються», нападають на сусідів. Тобто поводяться як закомплексовані, ущербні люди. Сидячи на порозі своєї хатини, яка з краю, ми повільно жуємо галушку і не можемо збагнути, чого це німці постійно лізуть до нашого двору. Може, вони нам заздрять? Цих гансів не розбереш: то вони корову забирають, то гуманітарну допомогу тицяють. Складається враження, що увесь світ танцює перед нами на задніх лапах і намагається привернути до себе увагу. Напевне, навколишні народи не можуть здогадатися, що нам на них навіть плювати нудно.

Україна самодостатня. Це російську «птицю-тройку» постійно ганяють або на Аляску за снігом, або в Порт-Артур за мордобоєм. А нашим замріяним волам ходити нікуди і нема чого, хіба що в Крим по сіль.

Українська філософічна душа не сприймає різких нордичних думок чи вчинків. Адже очікування дива — це найскладніша внутрішня практика. Вона не дозволяє нам відволікатися на суєтне. Тільки хрущі, які «над вишнями гудуть», мають право турбувати нас вечорами. Нас безглуздо чим-небудь спокушати. Від самого початку свого існування умістивши себе в центр Всесвіту, ми живемо в іншому вимірі. Нам не потрібна мета. Ми самі є метою. Ми ні в кому не відчуваємо потреби, але в нас мають потребу всі: варяги любили у нас пожити, татари — поживитися, Петро I не міг без нас спорудити Петербург, його дочка не могла спати без нашого чоловіка. Сталінові ми допомагали охороняти табори, а Гітлерові — воювати. У нас так багато чудотворного здоров’я, що навіть Чорнобиль ми погодилися взяти на себе.

Ми запросто допомагаємо розв’язувати проблеми сусідам, оскільки своїх проблем у нас немає. Спостережливі люди це давно помітили. Російський письменник Іван Бунін був лютим хохломаном. Він невпинно повторював, що українці — це абсолютно реалізована, естетично довершена і гармонійно розвинена нація. Що нічого подібного у світі більше немає. Бунін, звісно, не помилявся.

Українці дивовижні не тільки своїм умінням чекати, а й тим, що вони самі є дивом. Як досконалі створіння, ми нічого не створюємо. Відверто виявлена геніальність скривдженого «кріпака» Тараса Шевченка — це неприємний виняток, що підтверджує правило: досконалість не має потреби у декларуванні й розвитку; вона допомагає розвиватися всьому тому, що існує за її межами. Українські священики, письменники, поети, митці, політики, полководці, режисери, актори, співаки, конструктори, вчені, винахідники, умільці вічно роз’їжджають по світу і оголошують себе росіянами, американцями, турками, поляками, французами, — ким завгодно, аби бідні, ущербні народи мали підстави пишатися собою.

Україна — батьківщина замріяних ангелів. Її безмовне очікування наповнює чудесами планету. Її не можна завоювати, поневолити або знищити. Вона не чутлива до подій. Вона поза подіями і часом. Вона не пам’ятає свій день народження і не знає свого віку. Їй нема з ким сперечатися і нема чого доводити. Вона сама собі гідний співрозмовник.

Share

676

Re: Ой, интересненькое попалось...

У Давида папа - Папа, да и крестный, судя по фамилии, явно был не сторонник церковных обычаев.
ГАДО.   Ф.267,  Оп.1,  Д.5.   
МК.  "О родившихся"   Сл. Рубцова, Изюмский уезд, Иоанна Милостивого церковь. 1875 год.
Июнь.  26.  27.     Давид.   
Хутора Крымок  Государственный  кр. - ин   ПАПА   Матфиев  сын  ТИХИЙ  и  законная жена его Мария Порфириева дочь. Православные.   
Восприемники.  Кирилл Гаврыилов сын  НЕСВЯТЫПАСКА  и солдатка Вера Варлаамова дочь ШМОРГУНКА.

Share

677

Re: Ой, интересненькое попалось...

Ніби-то все правильно постом вище, але ... Густав Водічка і "ми - українці" ?

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

678

Re: Ой, интересненькое попалось...

Balymba, Я спочатку подумав, що то чех українців з чехами порівнює та й підмахнув. А тепер перечитав - там все від першої особи.LG 775, Хто такий Густав Водічка?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Balymba1

Share

679

Re: Ой, интересненькое попалось...

sergm пише:

Яка свята віра в ідилічне ставлення батьків до дітей у XVIII сторіччі smile
Чхати він хотів на синове ставлення до мачухи, а мачухине до сина. Інакше не одружив би малого пацана із абсолютно чужою тому дівкою. Про себе думав. Що і визнав на допиті.

Пане, людина часто каже не те,що думає і не те що є, а те, як має бути і щоб воно було найкраще.... І що, дійсно, той старий кобель дбав за себе? Звідки Ви знаєте про допит?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: tanosa1

Share

680

Re: Ой, интересненькое попалось...

sv17, Папа - є таке ім'я у святцях. А хлопцеві він був не "папою", а татом.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

681 ( 03-01-2018 10:07:31 змінене LG 775 )

Re: Ой, интересненькое попалось...

Густав Водичка - псевдонім українського письменника, історика, філософа, громадського діяча Юрія Топчія.
Завдяки своїм гострим соціальним есе письменник став відомий як майстер іронічного жанру. Це дозволило йому заснувати власну школу літературної майстерності та законів сильного тексту.
Захоплюється створенням політичних утопій, проте основним своїм науковим інтересом називає Україну козацької доби. Стверджує, що українці - єдина у світі козацька нація. У цьому вбачає політичну претензію до світу, яка повинна стати національною ідеєю.
Є автором книги "Земля замріяних янголів", де змальовує специфічні риси українського архетипу.
Переконаний, що українці є нацією індивідуалістів, а уособлює їх соціальний ідеал козак Мамай - вільний, озброєний та незалежний. А тому і гасло своїх співвітчизників він сформулював так: "Не заважай мені Богу молитися і не вказуй, як жити! Я житиму так, як хочу!"

Share

682

Re: Ой, интересненькое попалось...

sergm,  Ви про яку цитату? Може, дійсно, не бачу. Там цитата тільки допиту батька дівчини, що він її, по суті, на пару з попом продав Біленкам, але нічого нема про те, що її "привласнив свекір". Думаю, якби діло було так, то старий Біленко почимчикував би у кайданах на Сибір. І рідний би гузницю довго чухав. І справа б в архіві товстенька була.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

683

Re: Ой, интересненькое попалось...

Відповідно ст. 62 Конституції України й виходячи з презумпції невинності вимагаю зняти гіпотетичні звинувачення з гром. Біленка, оскільки в словах його про самітність як причину раннього одруження його сина нема навіть натяку на злочин. При цьому треба взяти до уваги, що жодних скарг на нього від громадянок Богрових - матері й дочки - у замахах на честь дівчини не надходило. Слова про самітність можна (без скарг і доказів злочину) розуміти так, що старий Біленко не в змозі був вести належним чином хатнє господарство, як і більшість чоловіків тієї епохи. Вони не могли кухарити, прати, тримати хату в чистоті, садити й доглядати городину, доглядати свійське птаство й т.п. Ідея про одруження сина прийшла йому у стані алкогольного сп'яніння. Головний винуватець на сьогодні - священник Татаринов. Також треба звернути пильну увагу на старого Богрова.
Адвокат Ієремія Тойсамий. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

684

Re: Ой, интересненькое попалось...

Ярематойсамий и sergm,  предлагаю новую тему о коллегах священника Татаринова.

ГАДО  106-1-3.         Славянская духовная консистория.            1778 год.            
Дело о причиненном местечка Орлика  Преображенской  церкви  протопопом Петром Павловым подпорутчика Павла  Антонова  матери бои и сестре его безчестия.


Дело о обвенчании священником Воскресенской церкви Николаем Любичем прихожанки малолетной девки с бурлакою имеющим от роду  50 лет.


1777 г.   Претензии тестя к зятю.     
Прошение копеиста Григория Бодянского о повелении кому следует, чтобы зять его местечка  Великое Будище священник Василий Яновский, давал ему третью часть с прихода дохода в разсуждении его, Бодянского, убожества.

Thanks: kuks70, luvi, litar Л3

Share

685

Re: Ой, интересненькое попалось...

sv17 пише:

Ярематойсамий и sergm,  предлагаю новую тему о коллегах священника Татаринова.

Завтра адвокатура й прокуратура вихідні. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

686

Re: Ой, интересненькое попалось...

В 1721 году Петр I издал указ о заведении метрических книг во всех церквах. По указу епархиальные архиереи обязаны были присылать в Синод ежегодно ведомости о числе родившихся, умерших и бракосочетавшихся в епархии.

Share

687

Re: Ой, интересненькое попалось...

LG 775 пише:

В 1721 году Петр I издал указ о заведении метрических книг во всех церквах. По указу епархиальные архиереи обязаны были присылать в Синод ежегодно ведомости о числе родившихся, умерших и бракосочетавшихся в епархии.

Было бы неплохо выложить здесь текст этого указа.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

688

Re: Ой, интересненькое попалось...

На жаль, тексту самого указу не маю, але опосередковано такий указ підтверджується порівняльною таблицею, яку збирала Переяславська консисторія:
Протопопия крепости Св. Елизавети: 1722 год - протопопов - 1, попов - 29, дьяконов - 3, дьячков - 23, пономарей - 16; 1760 год - протопопов - 1, попов - 41, дьяконов - 7, дьячков - 31, пономарей - 27;
Протопопия Гусарского Хорватова полка: 1722 год- протопопов - 0, попов - 0, дьяконов - 0, дьячков - 0, пономарей - 0; 1760 год - протопопов - 1, попов - 27, дьяконов - 1, дьячков - 20, пономарей - 20;
церков построених - 16, церков недостроених - 5
Протопопия Пандурского полка: 1722 год -  протопопов - 0, попов - 3, дьяконов - 0, дьячков - 4, пономарей - 2; 1760 год - протопопов - 1, попов - 12, дьяконов - 0, дьячков - 20, пономарей - 10;

Share

689

Re: Ой, интересненькое попалось...

А до цього в РП не було подібного обліку?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

690

Re: Ой, интересненькое попалось...

Ярематойсамий пише:

А до цього в РП не було подібного обліку?

Не готовий сказати. Можливо копии МК не виготовлялися и не передавалися у консисторію. Потрібно додатково вивчати!

Share

691 ( 07-01-2018 20:23:40 змінене eavik31 )

Re: Ой, интересненькое попалось...

Так Ахмет Сагитов стал Тимофеем Карелиным

1823г.

Од 37_3_265

А потомки ведут родословную от купцов Карелиных )И попробуй найти место и дату рождения.

Post's attachments

Од 37 3 265 Ахмет Карелин.JPG 96.22 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

692

Re: Ой, интересненькое попалось...

1795 года генваря 1 числа, превеликая стужа была съ вѣтромъ и снѣгъ великой ишолъ нѣсколько дней и продолжался сильной холодъ съ частыми вѣтрами и снѣгами, чрозъ весь мѣсяцъ генваръ; и 30 жъ генваря сдѣлалося тепло, наступилъ туманъ и снѣгъ началъ раставать;   (теперішня Кіровоградщина)

Share

693

Re: Ой, интересненькое попалось...

І навряд щоб по всій Україні було інакше, бо Кіровоградщина - пуп України smile .

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: gennadii5408, Ann2

Share

694

Re: Ой, интересненькое попалось...

Київ. 29 серпня 1918 р.                 Губерніальним Старостам і міським Отаманам України

До Міністерства Внутрішніх Справ поступають донесення, що в ресторанах улаштовуються систематичні демонстрації, котрі мають напрямок проти державного строю України. По замові відвідувачів находячіеся в ресторанах оркестри грають монархічні російські пісні як наприклад «Слався ти Славой» при чім присутні, вислухуючи навстоячки, оддають честь і випроваджують іноді скінчення відповідними менту вигуками. НАКАЗУЮ:
1.    Учасників подібних демонстрацій затримувати і одправляти в Росію, щоб вони там з честью могли на ділі, а не в ресторанах гульбищах виявити свою преданість дорогім для них політичним ідеям.
2.     Господари ресторанів і одвідувачив притягать до відповідальності за участь в демонстрації проти Держави.

Міністр  Кістяковський
В.О. Директора Канцелярії Брашевський

Share

695

Re: Ой, интересненькое попалось...

Учасників подібних демонстрацій затримувати і одправляти в Росію...

Чемодан, вокзал, Россия wink

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: nfs79, О.І., Ann3

Share

696

Re: Ой, интересненькое попалось...

Нещодавно Вятрович виступив із іниціативою законодавчого закріплення тезису, що Україна є правонаступницею УНР.  Поки що в конституції України відсутня спадкоємність і правонаступництво нашої держави від УНР. Наша держава на сьогодні зрадила всіх хто проливав свою кров за незалежність України у 1917-1924 роках.

«Петроградській Совет Народных Комиссаров» розпочав братовбивчу війну з Українською Народною Республікою. Намагається знищити власть українського робітника, селянства і солдатів і замінити її властью великоруських зайшлих елементів. Обрехавши власть українського трудового народу його Центральну Раду і Генеральний Секретаріат називаючи їх буржуазними, «Совет народных комісаров» посилає на наші землі банди найманих людей, які звуться красногвардейцами. Красногвардейци вриваються в мирні города і села України, громлять їх, обстрілюють неповинне населення, грабують і насилують людність. Банди красногвардейців роблять грабіжницькі реквізиції хліба по селам і вивозять в Россію, руйнують залізниці і тим самим спиняють постачання вугілля. Спиняються фабрики, заводи і сільський люд остається без фабричного матеріалу.
Нашестя цих північних варварів вносить штрашну анархію в життя України, плодить грабіжництво, злодійство, насильство. Пропоную всім комісарам УНР негайно приступити до як найскоршого формування кадрів вільного козацтва, ввійти в порозуміння з революційними місцевими організаціями і вкупі з ними без одволікання справи зараз же організувати в кожній волості й повіті отряд вільних козаків.
……………………………………………………………………………………………………………
Генеральний секретар справ внутрішніх                                        В.Винниченко
Січень 1918 р.

Share

697

Re: Ой, интересненькое попалось...

Навздогін 703, тому сюди.
Не УНР єдиною
або Від якого спадку ми Не відмовляємося

Недавня заява директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про те, що радянський період української історії є окупацією, а сучасна Україна має заявити, ніби є наступницею Української Народної Республіки (УНР), викликала чималий резонанс. Адже це не просто заява одного із вчених, а керівника інституції, що має як науковий, так і політичний характер, впливаючи на формування державної «політики пам’яті». Зрозуміло, така заява в людей, які відчувають симпатії до радянського минулого (а таких є чимало, навіть серед молоді), не могла не викликати хвилю обурення. Натомість у національно орієнтованих середовищах вона сприйнялася на ура. Адже якщо державні органи України зроблять заяву, пропоновану В’ятровичем, то ми «відхрестимося» від радянського минулого й вважатимемо себе нащадками «славної УНР», яка була національною державою. Просто й ефектно!
Однак прості й ефектні рішення не завжди є найкращими. Здається, в цьому випадку якраз маємо таку ситуацію.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilst … r-yedynoyu

Post's attachments

10skoropadskiy.jpg
10skoropadskiy.jpg 350.26 kb, 2 downloads since 2018-01-14 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

698

Re: Ой, интересненькое попалось...

Брати!
Завтра починаються вибори до Українських установчих зборів представників, а через те ми брати повинні подбати про себе, щоб як мога більше, послати своїх представників від селянської спілки і української соціялістичної партії. Зараз прибувають до дому москалі які по їх не свідомості наслухавшись большевитской пропаганди розповсюджують голосувати за большевиків. Ні брати хоть большевики люде і гарні, але вони не розуміють нашіх потреб бо чужі вони нам люде. Большевики в своїм декреті кажуть що вони за Автономію народів включно  до відокремлення і зараз у нас утворилась Українська Народня Республіка, коли сам народ є хазяїн у своїй рідній землі то большевики посилають до нас своїх комісарів які не питаючи нас роблять те що хотят і так брати большевики нам обіщають все кажучи ідіть за нами ми вам все дамо. Ні брати, хто дбає той і має, хто не буде дбати то не буде і мати. Крім того большевики партія робітників і вони дбають тілько про себе, а нас селян вони забудуть. Вони хотять бути господарєм у своїй Російській Федеративній Демократичній Республіці, вони орестовують всіх поводарів народніх, а за що, що він не большевик. Ні брати робить так як роблять большевики не можна. Всіх вас брати кличемо до дужой громадськой праці. Всі голоси за селянспілку і Українські соціялістичні партії.
26 грудня 1917 року
Голова Куриловської волостної селянської спілки      (Підпис)
Секретар    (Підпис)

Share

699

Re: Ой, интересненькое попалось...

Добродію Предсідателю Шандровської сільської Управи
(Канівський повіт)

Волосна народня Управа приймає на увагу сучасний мент, котрий є дуже небезпечний, дякуючи виликому зросту анархії, котра захоплює в межах Української Республіки великі несвідомі маси селянства і щоб захистити себе от ночніх грабіжників і взагалі утримати спокій у своїх селах Волосна Народня Управа звертає увагу всіх громадян волости і просят улаштувати у себе ночний обхід по зразку менувшаго часу у кожному силі, а тим часом засновувати у себе «Вільне Козацтво» котре і буде боротися з анархістами і буде на сторожі загально спільних громадянських інтересів, бо ви самі бачте, що в даний мент кожний частний громадянин лягаючи у вечері спать не певен що проснеця і застане своє майно в цілості. Число чоловік ночного обходу має бути по стільки, по скілько общество признає потрібним, крім того бажаю щоб ночний обход був би вооруженний револьверами, ружьями і шашками. По улаштуванню ночніх обходніх прошу повідомити Волосну Народню Управу в самий короткий час.
4 января 1918 года   с.Куриловка
Предсідатель Куриловської Волосної Земської Управи        (Підпис)
Секретар                                                                            (Підпис)

Share

700

Re: Ой, интересненькое попалось...

Посвідчення
Цим посвідчуєм, що старшина Інструкторської школи старшин Павло Попович, пробував на службі в І-м Пластунськім Гайдамацькім полку в м.Одесі, не держав себе нейтрально, а бився з большовиками в січні місяці цього року коли був большовицький вибух в м.Одесі. Крім того всіма засобами старався допомогти Українській армії в перемозі над большовиками Большовиками була ограбована квартира Поповича, де забрано його власніх речей на 600 карбованців що власними підписами посвідчуєм
Старшина 1 сотні Михайло Кунік
Старшина 6 сотні Феодосій Ільяшенко
Комісар 5 сотні   Курінний Полівкін

Цьім посвідчую що хорунжий Попович Павло є дійсно громадянин Української Держави, на вірність її приймав присягу в дорученій мені школі.
Нач. школи полковник   (Підпис)
Значковий        Ковальчук
*** П.Попович проживав в м.Золотоноша, родичі проживали у с.Мехедівка

Share