1

Тема: Нова Сербія / Новая Сербия

Нова́ Се́рбія — історична територія України, що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів'їв Інгулу та Інгульця (сучасна Кіровоградська область).

Нову Сербію було створено як військово-поселенську територію в 1752 року за розпорядженням російського уряду (указ 29 грудня 1751 року). В Нову Сербію переселялися серби з південного кордону володінь Габсбургів (з 1802 р. — Австрійської Імперії), за річками Дунаєм, Тисою і Моришем. Серби мали на тому кордоні з Туреччиною щось на зразок козацьких кордонів.

За проектом 1747 року землі по Дунаю, Тисі і Моришу мали бути віддані угорським прикордонникам, а серби перетворитися на простих селян. Цей проект викликав велике незадоволення серед сербів, і в 1748 році австрійський уряд запропонував сербам влаштуватися на новій прикордонній лінії. Частина сербів натомість вирішила переселитися до одновірної Росії. Один з лідерів переселенського руху полковник Йован Хорват звернувся в 1751 року до російського посла у Відні графа М. П. Бестужева-Рюміна з пропозицією виведення до Росії сербів у кількості, достатньої для формування 4-х полків і створення ними військово-поселенської округи на кшталт генералату австрійського Військового кордону.

У 1752 році австрійський уряд почав чинити перешкоди переселенню. 11 березня 1752 р. імператриця Марія Терезія спеціальним «Патентом про покарання» заборонила вербування переселенців, і відтак вже нелегальним шляхом воно відбувалося дуже повільно.

Нова Сербія поділялася на два полки ― гусарський (кіннотний) з центром в Новомиргороді та пандурський (піхотний) з центром в Крилові; адміністративний центр Нової Сербїї знаходився в Новомиргороді. Обидва новосербські полки складалися з 20 рот, які мали поселення, укріпленні шанцями, що згодом розрослися в села і міста.

Деякі населені пункти Кіровоградської області зберегли в просторічному вжитку старі ротні назви: П'ята Рота (Кальниболот), Восьма Рота (Мартоноша), Дев'ята Рота (Панчеве) тощо.

Для захисту новосербських поселень з півдня в 1754–1757 рр. була побудована фортеця Святої Єлисавети, біля неї виникло місто, яке з 1775 р., після офіційного отримання міського статусу, стало називатися Єлисаветградом (нині— Кіровоград).
Мапа Нової Сербії

З 1754 р. південніше фортеці почали виникати поселення українців, вимушених покинути місця свого проживання, відведені для іноземних переселенців Нової Сербії. Указом від 14 травня 1754 р. ці поселення стали сотенними слободами Новослобідського козачого полку. В кінці 1750-х років їх було 28.

У 1759 р. Новослобідські козачі поселення були приєднані до Нової Сербії, але в 1761 р. вони відокремилися і після реформування Новослобідский козачий полк складався з 20 сотень.

У 1764 р. Нова Сербія і Новослобідський козацький полк були скасовані, а їх території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом 22 березня 1764 р. Новоросійської губернії, губернська канцелярія якої до 26 березня 1765 р. знаходилася у фортеці Св. Єлисавети, після ― в Кременчуці.

Попри скасування Нової Сербії як админістративної одиниці, ще довгий час вона продовжувала існувати як культурна реальність. В Кіровоградській області з 2000 року діє обласне товариство «Україна-Сербія» яке налагодило зв'язки з Сербсько-українським товариством у місті Нові Сад.

Іншою військово-поселенською територією України, заселеною південними слов'янами, була Слов'яно-Сербія (в сучасній Луганській області).

www.srpska.ru/article.php?nid=454

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

2

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Можливо, саме з українськими сербами пов"язані досить численні балканські ДНК-"кузени" мого чоловіка - його мати з Новоселівки Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл. Село заселялося наприкінці ХУ111 ст. людьми з Правобережжя.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

3

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

По "сербському сліду" на ВГД ціла підбірка цікавинок вилізла зовсім випадково forum.vgd.ru/29/55304/380.htm?a= … iew&o= і далі, правда тамтешні експерти "впали на мороз", у спір зі мною вступив один, інші просто відмовчуються.

Першопочатково розглядали Ткалича походженням дійсно з району Ново-/Слов*яносербії, але дещо (на мій погляд) цікаве знайшлось і на Чернігівщині.
А головне - "наслідили" вони там набагато раніше регулярної міграції середини 18 ст.

ХОРВАТИ згадуються у нас ще В повісті минулих літ.
Між сербами і хорватами є певна плутанина, на жаль немає часу зараз заглиблюватись у тему.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

4

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Bragida пишет:

По "сербському сліду" на ВГД ціла підбірка цікавинок вилізла зовсім випадково forum.vgd.ru/29/55304/380.htm?a= … iew&o= і далі, правда тамтешні експерти "впали на мороз", у спір зі мною вступив один, інші просто відмовчуються.

Першопочатково розглядали Ткалича походженням дійсно з району Ново-/Слов*яносербії, але дещо (на мій погляд) цікаве знайшлось і на Чернігівщині.
А головне - "наслідили" вони там набагато раніше регулярної міграції середини 18 ст.

ХОРВАТИ згадуються у нас ще В повісті минулих літ.
Між сербами і хорватами є певна плутанина, на жаль немає часу зараз заглиблюватись у тему.

Власне, тих сербів в Новій Сербії було мізер...То був "грандіозний прожект", який закінчився нічим. Ось тільки українців прогнали з своїх земель...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: alexkr8, Syviu2

Поделиться

5

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Там набагато більше молдаван було. Пояснення провалів подібних "прожектів" просте. Росія боїться великих переселень з Європи, тому що всі ті європейці "майданутиє", как би чего нє вишло. Так саме було з переселенням чехів-слов'янофілів на Кавказ. У Чехії (Австро-Угорщині) зголосилися до переселення більше 100 тисяч душ, а зупинилося на 7 тисячах. Може, хто заперечить і скаже, що з німцями пройшло. Не пройшло. Майже всі на даний момент виїхали в Німеччину. Більшість греків у Грецію, євреїв в Їзраїль. Черга за українцями.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: alexkr81

Поделиться

6

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

З роботи "Материалы для оценки земель Херсонской губернии"

"...приведем характеристику этих колонизаторов, сделанную их же начальником Семеном Пишчевичем.... „были всего вор наголо и пьяницы прегоркие; наволочь то такая была, что хуже спекать нигде неможно, между имыж были оружейные лесовые настоящии разбойники, и где только чего на ночлегах и проездом чрез жилища и в корчмах захватют и сорват могут то уж было их"7). Хотя так характеризует Пищевич не своих сербов, а „черногорцев", которых ему было поручено привести из Триеста в Россию, но можно думать, что и те „вербувци", которых набирал сам Пищевич в Венгрии и в правобережной Украине из дезертиров польских войск и всякаго шатающагося люда, между которыми попадались „природные турки и татаре", были не лучших нравственных качеств. Да и сами руководители колонизации—Хорват, Петрович и др. в характеристике Пищевича являются слишком плохими образцами добродетели. Правительство, перед которым тщательно скрывались все неказовыя стороны переселенцев, и не могло знать, что в противовес запорожцам с громадными затратами денег поселяются люди низшей культуры. В то время еще не было в обществе сознания, что люди, для которых ibi patria — ubi bene, могут быть только поддонками того общества, которое они оставляют. К счастию для страны, новых колонизаторов „сербов" и „черногорцев" было ничтожное количество и оно потонуло в массе населения, которое колонизаторы застали живущим крепкой оседлой жизнью и имеющим свои церкви".

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: alexkr8, Алёна2

Поделиться

7

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Ярематойсамий пишет:

Там набагато більше молдаван було. Пояснення провалів подібних "прожектів" просте. Росія боїться великих переселень з Європи, тому що всі ті європейці "майданутиє", как би чего нє вишло. Так саме було з переселенням чехів-слов'янофілів на Кавказ. У Чехії (Австро-Угорщині) зголосилися до переселення більше 100 тисяч душ, а зупинилося на 7 тисячах. Може, хто заперечить і скаже, що з німцями пройшло. Не пройшло. Майже всі на даний момент виїхали в Німеччину. Більшість греків у Грецію, євреїв в Їзраїль. Черга за українцями.

В'язниця народів, ніколи там простій нормальній людині не було добре і, мабуть, ніколи не буде

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

8

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Канцелярія Новосербського корпусу / Упорядники: В. Мільчев, О. Посунько / Передмови: С. Гаврилович, С. Лалич, В. Мільчев, О. Посунько // Джерела з історії Південної України. Том 7. - Запоріжжя, 2005. - 442 с.
У сьомому томі серії опубліковано залишки архівного фонду "Канцелярія Новосербського корпусу" та повний опис справ цього фонду, який не зберігся до нашого часу. Опублікований документальний комплекс є цінним джерелом із соціальної, етнічної та політичної історії степового регіону України середини XVIII століття - він охоплює період від 1754 до 1764 рр. та висвітлює широке коло проблем, пов'язаних із створенням та існуванням сербських військово-землеробських поселень на півдні України, відносинами сербів-поселенців із місцевим українським населенням, а також із поляками та кримськими татарами, історією гайдамацтва на теренах Нової Сербії та багатьма іншими.
www.academia.edu/9980756/Канцеля … -599-271-6

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: Алёна, Vlad S.2

Поделиться

9 (15-08-2017 18:02:16 отредактировано notizia)

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Генеральная карта от Киева по реке Днепру до Очакова с показанием Новой Сербии

s019.radikal.ru/i625/1204/73/0bd38c5e81f7.jpg

Источник форум 1maysk.3bb.ru

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006
Спасибо сказали: olyvd, luvi2

Поделиться

10 (08-12-2017 12:40:20 отредактировано notizia)

Re: Нова Сербія / Новая Сербия

Додаток — 1.
Поселення Новосербського гусарського полку /1752-1764/.                         
І рота - шанець Новомиргородський - Новомиргород. 
2 рота - шанець Коробчинський /Пєчківський/ - Пєчка - Коробчине. 
3 рота - шанець Давидівський /Петровський/ - Петроострів. 
4 рота - шанець Кильтеньський /Надлацький/ - Надлак. 
5 рота - шанець Кальниболоцький - Кальниболота. 
6 рота - шанець Бардалицький /Новосельський/ - Семлак /Семлик/ -Скалева. 
7 рота - шанець Архангельський - Новоархангельськ. 
8 рога - шанець Єремінобальський /Мартоношський/ - Мартонош -Мартоноша.   
9 рота - шанець Вільховатський /Панчевський/ - Панчево - Панчеве. 
10 рота - шанець Трибайрачний /Канізький/ - Каніжа - Каніж. 
11 рота - шанець Могилівський /Сентівський/ - Сента /Сентів, Сентове / - Родниківка. 
12 рота - шанець Вуковарський - Вуковар - Букварка.   
13 рота - шанець Лісницький /Фелдварський/ - Фелдвар /Федвар/ -Підлісне. 
14 рота - шанець Аджамський /Суботицький/ - Суботиця /Суботиць/ -Суботці. 
15 рота - шанець Цибулівський - Цибулів - Цибулеве. 
16 рота - шанець  Дмитрівський - Дмитрівка. 
17 рота - шанець Некрасівський /Мошоринський/ - Мошорине. 
18 рота - шанець Горобцівський /Сомборський/ - Сомбор /Самбор/ -Диківка. 
19 рота - шанець Глинський - Глинськ. 
20 рота - шанець Нестерівський - Вершаць - Вершаці. 
 
 

Додаток 2.


Поселення Новосербського пандурського полку /1752-1764/.               
1 рота - шанець Криловський - Крилов.   
2 рота - шанець Табурищенський - Табурище.   
3 рота - шанець Крюк і в сь кий - Крюків. 4 рота - шанець Кам*янківський - Кам'янка. 
4 рота – шанець Кам’янківський – Кам’янка. 
5 рота - шанець Бутовський /Земунський/ - Земун /Зимунь/ - Успенка.   
6 рота - шанець Григорівський /Чанадський/ - Чанад - Григорівка.   
7 рота - шанець Омельницький - Пілажниці - Омельник.   
8 рота - шанець Краснянський /Ковинський/ - Ковин.   
9 рота - шанець Онуфріївський /Смередовський/ -  Онуфріївка.   
10 рота - шанець Усовський - Сланькамень - Олександрія.   
11 рота - шанець Березовський /Бечейський/ - Бечей /Бечея, Беча/ -Олександрія. 
12 рота - шанець Костенківський - Вараждин - Протопопівка.   
13 рота - шанець Доротовський - Глоговац - Косівка.   
14 рота - шанець Скулеватівський /Яновський/ - Яново /Яіив/ - Іва- 
15 рота - шанець Калантаївський /Шолмошський/ - Шолмош - Калантаїв.   
16 рота - шанець Деріївський /Вілагошський/ - Вілагош - Деріївка.   
17 рота - шанець Корчиківський /Чонградський/ - Чонград – Велика Андрусівка. 
18 рота - шанець Святосимонівський /Павлишський/ - Павлиш.   
19 рота - шанець Дроздовський - Мандрулок. /Мондорлок/.   
20 рота - шанець Куп'їватський - Сентомаш.

Додаток 3

Склад Новослобідського козачого полку станом на 1760р.                 
           
Пушкарівська.   
Бородаївська.   
Мишурін Ріг.   
Калужинська.   
Боянська. 
Омельницька.   
Тройницька.   
Зелена. 
Верблюжка. 
Овнянська, або Аврамівська.   
Бешка.   
Мурзинка. 
Верхньо-Кам'янська.   
Аджамка.   
Грузька.   
Виська. 
Плетений Ташлик.   
Ташлик /Сухий Ташлик/. 
Тернівська.   
Красна. 
Тишківська /Вільшанська/.   
Домоткань. 
Ново-Архангельська.   
Калинівська.   
Добрянка.   
Орлянка. 
Кам'янська /Омельницька Кам'янка/.   
Інгульська.   

Додаток 4


Склад Новослобідського козачого полку станом на 1763р.                   
Сотні: 
1. Калинівка. 
2. Аджамка. 
3. Гола Кам'янка. 
4. Мурзинка. 
5. Овнянка, Бешка. 
6. Верблюжка, Попельнясте, Комісарівка. 
7. Зелена, Жовта. 
8. Мишурїн Ріг, Боянська, Тройницька. 
9. Омельницька. 
10. Кам'янка, Калужине. 
11. Бородаївка, Домоткань. 
12. Пушкарівка.   
13. Грузька. 
14. Вись. 
15. Плетений Ташлик. 
16. Сухий Ташлик. 
17. Красна. 
18. Тернівка, Вільшанка /Тишківка/. 
19. Добрянка. 
20. Орел.

Додаток 5

Склад Молдавського гусарського полку станом на 1772р.                   
1-а рота – шанець Павловський /Новоукраїнка/. 
2-а рота – шанець Виський /Велика Виска./. 
3-а рота – шанець Піщано-Бродський/Піщаний Брід/. 
4-а рота – шанець Чорноташлицький /Чорний Ташлик/. 
5-а рота – шанець Тернівській /Тернівка/. 
6-а рота – шанець Інгульський /Лемківська -Інгульськ/. 
7-а рота - шанець шанець Добрянський /Добрянка/. 
8-а рота – шанець Синюхинобродський /Синюхин Брід/. 
9-а рота – шанець Липняжський /Красна Слобідка -Липняжка/. 
10-а рота – шанець Плетеноташлицький /Плетений Ташлик/. 
11-а рота – шанець Лисогірський /Лиса Гора/. 
12-а рота – шанець Сухоташлицький /Сухий Ташлик - Глодоси/. 
13-а рота – шанець Тишківський /Тишківка/. 
14-а рота – шанець Грузький /Грузьке/. 
15-а рота – шанець Вільшанський /Маслов - Вільшанка/. 
16-а рота - шанець Катерининський /Ольвіополь/.

Посилання library.kr.ua/kray/shl3.html

Ще також дивись тут
Назви та нумерація шанців Нової Сербії за основними джерелами походження згідно з
"Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття."
myslenedrevo.com.ua/studies/pyvovar/doc87.html

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006
Спасибо сказали: luvi1

Поделиться