1

Тема: Єфименко, Ефименко

Єфи́менко Олекса́ндра Я́ківна (дівоче прізвище Ставро́вська) (* 18(30) квітня 1848 — † 18 грудня 1918)  — російський та український історик і етнограф, перша жінка, що одержала ступеня російського доктора історії honoris causa, 1907–1917 професор російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Праці про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.
Народилася в селі Варзуга (нині Мурманської області) в сім'ї службовця. У 1863 закінчила архангельську гімназію, вчителювала в Холмогорах (тепер село Ломоносове), де одружилася з висланцем з України етнографом та істориком Петром Єфименком. У 1877 переїхала до Чернігова, у 1879 — до Харкова, де стає активною діячкою Історично-філологічного товариства при Харківському університеті.

Своїм вчителем в українознавстві О. Я. Єфименко вважала Антоновича Володимира Боніфатійовича. У 1896 Олександра Єфименко зайняла перше місце в конкурсі на найкращий підручник з історії України; також написала «Елементарний підручник російської історії», що витримав сім видань (1911–1918). Вивчала Єфименко і культуру України. Активно виступала за присвоєння офіційного статусу українській мові (царським указом від 1878 року було заборонено друк українською мовою). Відповідно до теорії, розробленої Єфименко, спочатку основним типом землеволодіння на Півдні було дворище, якому на Півночі відповідало печище; саме ці типи землеволодіння і поклали початок громаді (див. роботу Єфименко «Дворищное землевладение в Южной Руси», 1892). Єфименко передбачала неминуче розвиток капіталізму в Росії.

Вела активну громадську діяльність; так, Єфименко була заступником голови Харківського видавничого комітету, організатором у Харкові
історичного гуртка; виступала за жіночу емансипацію; читала лекції в Харківській бібліотеці. З 1907 очолювала кафедру й викладала історію України на Бестужевських вищих жіночих курсах у Петербурзі. У 1910 Харківський університет присудив Єфименко науковий ступінь почесного доктора історії (перша жінка в Росії, яка здобула таке визнання). У 1917 переїхала на Харківщину. Трагічно загинула на хуторі Любочка разом з донькою Тетяною під час нападу банди.

Могила Олександри Яківни знаходиться на території середньої школи с.Революційне Вовчанського району Харківської області.

Олександра Яківна — автор праць, написаних на ґрунті народницького підходу до історичних явищ. В її творчому доробку особливе місце займає «Історія українського народу», в якій висвітлюється історичний процес в Україні з найдавніших часів до XIX ст.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1 … 0%BD%D0%B0

Розповідь про Олександру Єфименко - schedule.nrcu.gov.ua/grid/channe … emID=43643

Post's attachments

Єфименко, Олександра Яківна.jpg
Єфименко, Олександра Яківна.jpg 30.16 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

2

Re: Єфименко, Ефименко

Дуже поширене прізвище: у сучасній Україні майже 15 тис. Єфіменків / рос. Ефименко www.nomer.org/allukraina/lastNam … ber_0.html

та ще 200 Єфіменкових

А спорідненийх прізвищ (тобто теж пов'язаних з ім'ям Єфім / Евфімій / Євфімія рос. Ефим / Евфимий / Евфимия) просто не перелічити (і це ж не враховуючи Юхименків!):

ЕФИМЕЦ ЕФИМЕЧКИН ЕФИМЕЩ ЕФИМИДИ ЕФИМИЕВ ЕФИМИЕНКО ЕФИМИК ЕФИМИКОВ ЕФИМИМА ЕФИМИН ЕФИМИНА ЕФИМИНКОВА ЕФИМИЦ ЕФИМИЦЕВА ЕФИМИЧ ЕФИМИЧЕВ ЕФИМИЧЕВА ЕФИМИЧЕНКО ЕФИМИШ ЕФИМИШИН ЕФИМИЩ ЕФИМИЩЕВ ЕФИМИЩЕВА ЕФИМКИН ЕФИМКИНА ЕФИМКОВ ЕФИМКОВА ЕФИМОА ЕФИМОВ ЕФИМОВ-ШЕР ЕФИМОВА ЕФИМОВА-ЮХИМЕНКО ЕФИМОВЕЦ ЕФИМОВИЧ ЕФИМОВИЧЬ ЕФИМОВСКАЯ ЕФИМОВСКИЙ ЕФИМОВСКИХ ЕФИМОВЫХ ЕФИМОЧЕВА ЕФИМОЧКИН ЕФИМОЧКИНА ЕФИМОЧКОВ ЕФИМУЕВА ЕФИМУК ЕФИМУШКИН ЕФИМУШКИНА ЕФИМУШКОВ ЕФИМУШКОВА ЕФИМЦЕВ ЕФИМЦЕВА ЕФИМЦОВ ЕФИМЦОВА ЕФИМЧЕВ ЕФИМЧЕВА ЕФИМЧЕНКО ЕФИМЧЕНКОВ ЕФИМЧЕНКОВА ЕФИМЧИК ЕФИМЧИКОВ ЕФИМЧИКОВА ЕФИМЧУК ЕФИМЫЧЕВ ЕФИМЬЕВ ЕФИМЬЕВА ЕФИМЬОНОК ЕФИМЬЮК ЕФИМЮК

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

3

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО
Андрій Аврамович, 1898, м. Токмак 3т
Архип   Терентійович, 1902, с. Олександрівка 3т
Василь  Вікторович, 1901, с. Остриківка 3т
Іван Іванович, 1907, с. Омельник, Запоріжжя 2т
Іван Пилипович, 1894,  с. Червоний Яр
Кирило Григорович, 1911, с. Олександрівка 4т
Микола  Семенович, 1896, Крим, с. Володимирівка 3т
Михайло Олександрович, 1893, с. Омельник, с. Верхня Криниця 3т
Наум Радивонович, 1911, с. Олександрівка 2т
Омелян Сидорович, 1910, с. Олександрівка  3т
Павло Григорович, 1888, с. Олександрівка 2т
Петро Макарович, 1909, с. Ворошиловка (Жовтневе), с. Мокре (Запоріжжя) 4т
Федір Єлисейович, 1895, с. Новогригорівка (Григорівка), с. Крижчине 3т
ЄФІМЕНКО
Яків Радивонович, 1906, с. Воскресенка (Чапаєвка) 2т
Карпо Іванович, 1897, с. Олександрівка 2т
Лідія Федорівна, 1908, Запоріжжя 2т
Микола Іванович, 1906, с. Відножине, Луганська 4т
Петро Вікторович, 1908, с. Скелювате 4т
Яків Савелійович, 1877, с. Бурчак 4т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Поделиться

4

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО Василь [Юхимович]. Сотник Білицької сотні (1719— 1731).

ЄФИМЕНКО [Юхименко] Іван. Полтавський полковий суддя (1664). Наказний переяславський полковник. У 1669 р. підписувався під Глухівськими статтями.


В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5

Поделиться

5 (31-03-2016 17:26:36 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Єфименко, Ефименко

Прізвище Єфіменко зустрічається в селі Томаківка http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=4171 Дніпропетровської обл.

ГАДО 193-3-289 МК Преобр. ц. Кисличевата 1900 г.

л. 28 об.

20/22.01 Евсевий
Тк Тимофей Леонтиев Маслик, Татьяна Антониева
Тк Д.А. Тисиченко, Н.Ф. Евфименко

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

6

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО Григорій Максимович,
1926 р.н., уродженець с. Алтинівка, українець,
освіта неповна середня. Перебував у перевірочно-
фільтраційному таборі НКВС № 300 як репатріант
з американської зони окупації Австрії. Арешт
29.04.1949, звинувачення в самовільному
залишенні в 1946 р. місця роботи на 2 Березни-
ковському калійному комбінаті (Пермський край,
Росія), в антирадянській агітації на комбінаті та в
нелегальному перетині західного кордону
СРСР. Військовим трибуналом в/ч 28990
12.08.1949 за ст. ст. 58-1 „а”, 58-10 ч. 2 КК РРФСР
засуджений до позбавлення волі на 25 років.
Комісією Президії Верховної Ради СРСР з
перегляду справ на осіб, які відбувають
покарання за політичні злочини, 15.06.1956
покарання пом’якшене до 10 років. Реабілі-
тований 28.06.1996 прокуратурою Сумської
області. (ГДА УСБУ в СО, спр. П-13503).
ЄФИМЕНКО Опанас Павлович, 1885 р.н.,
народився і проживав у м. Кролевець, українець,
освіта початкова, працював у колгоспі ім. Кагано-
вича. Арешт 23.02.1938. Особливою трійкою при
управлінні НКВС по Харківській області 5.05.1938
за участь в антирадянському українському
націоналістичному угрупованні застосована ВМП.
Розстріляний 23.05.1938 у м. Чернігів. Реабіліто-
ваний 6.12.1989 прокуратурою Сумської області.
(ДАСО, ф.Р-7641, оп. 6, спр. 299*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Фесенко(с.Деркачівка)

Поделиться

7

Re: Єфименко, Ефименко

ГАДО 193-3-762 МК Пантелеймоновской ц. с. Преображенка 1898-1906 гг.

л. 78 об.

14/14.07.00 Мария
Пк Никита еф. Кульбака, Ефрос. Петрова
Пк Косьма Михайлов? Колодяжный Елисав. Ив. Евфименко

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

8

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО Антон Пантелійович, 1902 р. народження, с. Любомирівка Березнегуватського району Херсонського округу, українець, із селян, відомості про освіту відсутні. Проживав у с. Любомирівка Березнігуватського району Херсонського округу. Одноосібник. Дата арешту невідома. Постановою активу села від 22.02.1930 р. виселений за межі України. Подальша доля невідома. Відомості про освіту відсутні.

ЄФИМЕНКО Василь Антонович, 1880 р. народження, с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, українець, із селян, дані про освіту відсутні. Проживав у с. Висунськ. Колгоспник. Заарештований 02.12.1937 року. Постановою Трійки при УНКВС Миколаївської області від 07.12.1937 р. засуджений до 10 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1991 р.

ЄФИМЕНКО Іван Іванович, 1889 р. народження, с. Любомирівка Березнегуватського району Херсонського округу, українець, із селян, відомості про освіту відсутні. Проживав у с. Ориандівка Березнегуватського району Херсонського округу. Одноосібник. Дата арешту невідома. Постановою загальної наради бідняцько-наймитського активу від 21.02.1930 р. виселений за межі України. Подальша доля невідома. Відомості про освіту відсутні.

ЄФИМЕНКО Іван Лаврентійович, 1880 р. народження, м. Київ, українець, малоосвічений. Проживав у с. Новохристофорівка Новобузького району. Заарештований 28 лютого 1931 р. Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 20.08.1931 р. виселений у Північний край строком на 3 роки. Подальша доля невідома. Реабілітований 26 червня 1989 р.

ЄФИМЕНКО Микола Архипович, 1901 р. народження, с. Залоренка Чауського району (Білорусія), білорус, із селян, освіта середня. Проживав у м. Миколаєві. Помічник начальника охорони міськторгу. Заарештований 28.11.1937 р. Постановою Наркома Внутрішніх Справ СРСР і Прокурора СРСР від 05.08.1938 р. засуджений до розстрілу. Страчений 17.08.1938 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1967 р.

ЄФИМЕНКО Михайло Михайлович, 1926 р. народження, с. Ориандівка Березнегуватського району Миколаївської області, українець, із селян, освічений. Проживав у Снігурівському зернорадгоспі. Військовослужбовець. Заарештований 24.08.1949 р. Вироком Військового трибуналу від 29.09.1949 р. засуджений до 25 років ув’язнення у ВТТ з конфіскацією майна. Постановою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 08.09.1954 р. міра покарання знижена до 5 років ув’язнення у ВТТ. Звільнений з ув’язнення 18.11.1954 р. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1991 р.

ЄФИМЕНКО Наталія Василівна, 1897 р. народження, м. Рига (Латвія), німкеня, із робітників, освічена. Проживала у с. Березнегувате Березнегуватського району Миколаївської області. Домогосподарка. Заарештована 16.07.1946 р. Постановою Особливої наради при МВС СРСР від 28.01.1947 р. засуджена до 5 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1990 р.

ЄФИМЕНКО Олександр Іванович, 1897 р. народження, с. Павло-Мар’янівка Снігурівського району Херсонського округу, українець, із селян, відомості про освіту відсутні. Проживав у с. Павло-Мар’янівка Снігурівського району Херсонського округу. Колгоспник. Дата арешту невідома. Постановою загальної наради бідняцько-наймитського активу від 21.02.1930 р. виселений за межі України. Подальша доля невідома. Відомості про реабілітацію відсутні.

ЄФИМЕНКО Степан Іванович, 1892 р. народження, с. Павло-Мар’янівка Березнегуватського району Херсонського округу, українець, із селян, відомості про освіту відсутні. Проживав у с. Павло-Мар’янівка Березнегуватського району Херсонського округу. Колгоспник. Дата арешту невідома. Постановою загальної наради бідняцько-наймитського активу від 21.02.1930 року виселений за межі України. Подальша доля невідома. Відомості про реабілітацію відсутні.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE https://www.youtube.com/watch?v=OmYhiWykDy0   
https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

9

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО Артем Іванович народився 1904р. у с. Ржавчик Зміївського пов. Харківської губ. [Українець], із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Ржавчик Олексіївського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 жовтня 1929 р. за агітацію проти заходів рад. влади на селі (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 13 січня 1930 р. (ст. 5810 КК РСФРР) висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 19 вересня 1995 р.

ЄФИМЕНКО Микита Іванович народився 1877 р. у с. Кашпурівка Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Кашпурівка Олексіївського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 жовтня 1929 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою колегії ОДПУ від 3 листопада 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі в концтаборі на 5 років. Реабілітований 10 квітня 1990 р.

ЄФИМЕНКО Терентій Іванович народився 1888 р. у с. Ржавчик Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Ржавчик Олексіївського р-ну. Селянин-одноосібник. У 1931 р. розкуркулений. Заарештований 6 березня 1936 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито Харківським оперсектором ДПУ
29 липня 1931 р. (статті 4, 197 ч. 2 КПК УСРР).

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006

Поделиться

10

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО Іван Іванович народився 1910 р. і проживав у Харкові. Українець, з робітників, освіта середня, позапарт., у 1929—1936 рр. член ВКП(б). Завідувач сектора по-літпросвіти відділу освіти Харківського міськвиконкому. Заарештований 17 січня 1937 р. як член к.-р. троцькістської організації (статті 5410 ч. 1, 5411 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при НКВС СРСр від 13 травня 1937 р. за к.-р. троцькістську діяльність позбавлений волі у ВТТ на 5 років. Термін покарання відбував в Ухтпечтабі. Помер у лютому 1952 р. у Харкові. Реабілітований 14 вересня 1956 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006

Поделиться

11

Re: Єфименко, Ефименко

Єфименко Андрій Йосипович, 1906 року народження, с. Суходілля Стародубського району Західної області, росіянин, освіта середня, кандидат у члени ВКП(б). Проживав: ст. Брашківка, залізничий буд. № 56. Колійний мастер. Заарештований 27 грудня 1937 року. Засуджений не був. Реабілітований у 1955 році.

Єфименко (Юхименко) Антип Йосипович, 1886 року народження, с. Морковине Чернявського району Центрально-Чорноземної області, українець, освіта нижча, безпартійний. Зчіплювач вагонів транспортного цеху трубного заводу. Проживав: м. Макіївка, вул. Стара Центральна, буд. № 4, кв. 1. Заарештований 30 січня 1935 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1955 році.

Єфименко (Юхименко) Василь Олександрович, 1909 року народження, с. Оріхове Таврійської губернії, малограмотний, безпартійний. Проживав: с. Золоті Пруди Сталінської (Донецької) області. Колгоспник колгоспу ім. Дніпрогесу. Заарештований 20 вересня 1941 року. Засуджений Верховним Судом СРСР на 10 років ВТТ з позбавлення прав на 5 років. Реабілітований у 1992 році.

Єфименко (Юхименко) Деомид Петрович, 1885 року народження, с. Крутьки Чорнобаївського району Полтавської губернії, українець, освіта нижча, безпартійний. Грабар. Проживав: Озорянський радгосп Горлівського району. Заарештований 23 липня 1932 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 8 жовтня 1932 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Єфименко (Юхименко) Дмитро Якович, 1894 року народження, с. Петрівське Старокерменчицького району Донецької області, українець, освіта нижча, безпартійний. Секретар-касир колгоспу “Нове життя”. Проживав за місцем народження. Заарештований 24 вересня 1936 року. Спецколегією Донецького облсуду 3 грудня 1936 року засуджений на 4 роки ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Єфименко (Юхименко) Іван Петрович, 1910 року народження, с. Надеждівка Олександрівського району Донецької області, українець, даних про освіту немає, безпартійний. Колгоспник. Проживав за місцем народження. Заарештований 12 березня 1932 року. Спецколегією Донецького облсуду 12 грудня 1932 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Єфименко (Юхименко) Костянтин Андрійович, 1902 року народження, ст. Голубівка Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: ст. Куп’янськ. Старший диспетчер ДЧ-2. Заарештований 3 червня 1938 року. 1 березня 1941 року засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1957 році.

Єфименко (Юхименко) Корній Гаврилович, 1901 року народження, с. Кагарлик Кагарлицького району Київської області, українець, освіта 3 класи, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської (Донецької) області. Слюсар заводу ім. 15-річчя комсомолу. Заарештований 13 вересня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1943 році.

Єфименко (Юхименко) Марія Густівна, 1898 року народження, м. Орша Могилівської області, німкеня, малограмотна, безпартійна. Проживала: м. Костянтинівка Сталінської (Донецької) області. Домогосподарка. Заарештована 30 квітня 1944 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджена на 5 років заслання у Новосибірську область. Реабілітована у 1990 році.

Єфименко (Юхименко) Микита Іванович, 1876 року народження, с. Каштурівка Олексіївського району Харківської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області, сел. Ганзівка, буд. № 8, кв. 4. Тесляр шахти ім. Орджонікідзе. Заарештований 29 вересня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Єфименко (Юхименко) Михайло Васильович, 1900 року народження, м. Енгельс, Саратовська область, Росія, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської (Донецької) області. Художник. Заарештований 9 липня 1941 року. Виправданий військовим трибуналом військ НКВС по Сталінській області. Реабілітований у 1955 році.

Єфименко (Юхименко) Михайло Миколайович, 1904 року народження, с. Журавка Прохорівського району Курської області, українець, освіта середня, кандидат у члени ВКП(б). Технік залізничного депо. Проживав: м. Дебальцеве Донецької області, сел. Коплеве, буд. № 79. Заарештований 20 липня 1935 року. Лінійним судом Південнодонецької залізниці 14 вересня 1935 року засуджений на 1 рік 6 місяців ВТТ. Реабілітований у 1994 році.

Єфименко (Юхимович) Мойсей Хрисанфович, 1886 року народження, с. Знаменське Водолазького району Харківської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: ст. Рудаєве Донецької області. Табельник. Заарештований 15 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1938 році.

Єфименко (Юхименко, Довгий) Павло Петрович (Митрофанович), 1887 року народження, с. Катеринівка Анастасіївського району Азово-Чорноморського краю, українець, грамотний, безпартійний. Проживав: с. Катик Чистяківського району Донецької області. Візник контори. Заарештований 15 вересня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1996 році.

Єфименко (Юхименко) Петро Васильович, 1886 року народження, с. Куркулак Бердянського повіту Таврійської губернії, українець, даних про освіту немає, безпартійний. Колгоспник. Проживав: х. 2-а Надеждівка Олександрівського району Донецької області. Заарештований 24 жовтня 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 7 березня 1931 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Єфименко (Юхименко) Петро Олександрович, 1908 року народження, с. Богодарове Барвенківського району Харківської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Хлібороб. Проживав за місцем народження. Заарештований 15 лютого 1931 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 27 травня 1931 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Єфименко (Юхименко) Прокіп Андріанович, 1887 року народження, с. Нижній Куркулак Великотокмацького району Запорізької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: с. Будьоннівка Будьоннівського району Донецької області. Старший агроном МТС. Заарештований 28 лютого 1938 року. Засуджений військовим трибуналом Харківського військового округу до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1957 році.

Єфименко (Юхименко) Семен Микитович, 1903 року народження, с. Кашпанівка Олексіївського району Харківської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області, сел Ганзівка, буд. № 16, кв. 8. Молотобоєць шахти ім. Орджонікідзе. Заарештований 29 вересня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга третя.

Цікавить інформація:
Махиньки с. Тростинка і с. Шевченківка Васильківського р-ну Київської обл.;
Гарник, Бадьорко, Лисий, Яненко Бершадського р-ну Вінницької обл.;
Шапран, Піскаленко, Григоренко с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл.

Поделиться

12

Re: Єфименко, Ефименко

ЄФИМЕНКО (ЮХИМЕНКО) Петро Савович (Літературні псевдоніми – Петро Одинець, Царедавенко. 1835, с. Великий Токмак Бердичівського пов. Таврійської губ. – 07. 05. 1908, Петербург) – український громадський діяч, історик, правознавець, статистик.
Народився в сім’ї колишнього солдата, згодом городничого м. Ногайська. Закінчив Катеринославську гімназію, навчався в Харківському і Московському університетах. За участь у діяльності Харківсько-Київського таємного товариства (1856–1860) був засланий до Пермської і Архангельської губерній (1860–1870). Служив у Краснофімському (Пермська губ.) повітовому, згодом – в Онезькому (Архангельська губ.) земському судах, в Холмогорському поліцейському управлінні, був секретарем Архангельського статистичного комітету. Вивчав історію промислів, вірувань, статистику та звичаєве право народів Північної Росії. Друкував статті в “Архангельских губернских ведомостях” (1865–1871), здійснив 115 публікацій. Видав “Сборник народных юридических обычаев Архангельской губернии” (1869). Московське товариство шанувальників природознавства, антропології та етнографії видало зібрані і опрацьовані ним “Материалы по этнографии русского населення Архангельской губернии” (Ч. І–ІІ, 1877–1878). Його дослідження із звичаєвого права були першими у російській науковій літературі, що дало привід М. П. Драгоманову назвати П. Є. “одним із засновників української науки звичаєвого права в Росії”.
Після заслання працював у Воронежі і Самарі (1873–1876) секретарем в губернських статистичних комітетах. 1879 р. переїхав в Україну, служив чиновником особливих доручень при чернігівському губернаторі, працював у земській статистиці. 1880 р. очолив у Харкові статистичний відділ повітової управи, 1887 р. працював у губернському статистичному комітеті, в 90-х роках – у Харківському відділенні дворянського банку.
П. Є. – ініціатор створення Харківського історичного архіву. Він відкрив Архів Малоросійської колегії, який, практично невідомий історикам, зберігався в Чернігівському губернському правлінні. 1879 р. ним була зроблена доповідь для членів Харківського історико-філологічного товариства про історичну цінність знайденого архіву. Товариство доручило П. Є. організувати його перевезення. У серпні 1880 р. архів (600 пудів) на возах перевезено до Ніжина, а звідти залізницею до Харкова. Документи Малоросійської колегії поклали початок створенню Історичного архіву у Харкові. П. Є. першим описав основні його фонди, і зокрема, Генеральної військової канцелярії та Чернігівської полкової канцелярії, постійно звертаючи увагу наукової громадськості на їх джерелознавчі можливості. Повідомив персонально про свою знахідку М. В. Калачова. Продовжував працювати над збиранням і опрацюванням архівних документів, які зберігалися в установах Лівобережної України. Виявив ряд інших цінних у науковому відношенні історичних джерел: описання атласу Малоросії 1778 р., додатки до наказів малоросійським депутатам 1767 р., історичну поему “Разговор Великороссии с Малороссией” та ін. Новознайдені документи і повідомлення про них вміщував на сторінках українських видань: “Киевская старина”, “Черниговские губернские ведомости”, “Харьковский календарь”, “Харьковский сборник”. Фактично був кореспондентом від Харківського історичного архіву в “Киевской старине” (опублікував 17 статей та повідомлень). При публікації статей вдавався до повної передачі фактичних документальних відомостей або дослівного переказування текстів документів сучасною йому мовою. В “Харьковском календаре”, упорядником і редактором якого він був 1884–1888 рр., ввів рубрику “Архивы Харьковской губернии”.


Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5

Поделиться

13

Re: Єфименко, Ефименко

ДЕМЧЕНКО (ЄФИМЕНКО) Катерина Павлівна, 1924 р. н., уродженка с. Рацеве Чигиринського р-ну Черкаської обл., мешканка на території в/ч 5362. Українка, освіта середня, заміжня, на утриманні чоловіка. Арештована 27.12.1948 р.Засуджена 09.12.49 р. Кіровоградським обл. судом за ст.ст. 54-3,54-2 до 10 р. ВТТ з пораженням у правах на 5 р. 30.03.1967 р. Верховним Судом СРСР вирок скасовано, справу закрито за відсутністю складу злочину.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Поделиться