1 (21-04-2015 22:46:52 отредактировано AppS)

Тема: Максимович

Дело о дворянстве рода Максимовичей Черниговской губернии (фотокопии)
www.gorod.cn.ua/print/city_2818.html

+ открыть текст

http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/00.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/01.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/02.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/03.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/04.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/05.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/06.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/07.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/08.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/09.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/10.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/11.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/12.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/13.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/14.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/15.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/16.jpg


http://www.gorod.cn.ua/image/library/book_2818/17.jpg

Поделиться

2

Re: Максимович

Максимович, Иннокентий Клавдиевич       Рига,         1897       
Сборник сведений о роде "Максимович"; Сост. И. Максимович, исключительно для членов своей семьи, родных, друзей и добрых знакомых, не предназначая такового для продажи
https://yadi.sk/i/Yg8x-95RfkUpg

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна2

Поделиться

3 (14-08-2015 12:17:15 отредактировано АМАКС_Ъ)

Re: Максимович

Максим Васильковский был арендатором Печерским, то есть держал аренду в лаврском Печерском местечке. Осуществлял значительный торг с Правобережной Украиной и, очевидно, с Польшей и Молдавией (через г. Немиров). Больше всего разбогател он на индукти и уже в середине 80-х годов был одним из самых богатых и самых влиятельных людей в Киеве, а, по-видимому, и во всей Гетманщине. В середине 80-х годов (1684) он арендовал имения Сапег на Чернобыльщине — села Хохли, Кононовщину, Черевач (Корогод) и другие. В 1686 г. в его руках фактически была почти вся киевская околица. Он владел мельницами около Киева, селитровыми площадями в округе Триполья и Василькова. На него на Васильковском мосту «сбирают с оезших людей мостовщину». Ему принадлежат «сенные покосы и сена многие» на г. Стугни. Он — очень близкий человек к гетману Самойловичу и посвояченый с ним. У него пируют киевские власти, и известный генерал Патрик Гордон охотно посещает его в Печерском местечке. Катастрофа с Самойловичем мало повредила ему: слишком сильный человек был «господин Максим» и слишком хорошо знал его гетман Мазепа. Год от года в руках Максима и его сыновей — Максимовичей собирались «дома, хутора, мельницы», в разных полках Гетманщины. Сам «Обыватель Печерский», «в деле войсковом около выбранья индукты працуючий» (1688-1690), был до конца жизни только «в обороне» гетманской, но сыновьям его эта «оборона» была уже не нужна: они сами вышли в первые ряды церковной иерархии и казацкой знати.
Источник:   www.izbornyk.ru/coss3/ohl09.htm
            Был ли Максим Васильковский польским шляхтичем польского происхождения?

Тем же, кто читал «Сборник сведений о роде Максимович» И.К.Максимовича, вероятно, запомнились рассуждение автора о том, а был ли Максим Васильковский польским шляхтичем. Для понимания этого вопроса предлагаю обратиться к историческим событиям второй половины XIX века (когда собственно и составлялся «Сборник») и их политическим контекстам. Стоит вспомнить польское (шляхетское) восстание 1863 – 1864 годов охватившее территории бывшей Речи Посполитой. Именно в это время рождается миф о польской интервенции в начале XVII века в Московское государство. Комментировать легитимное решение Московской Боярской Думы того времени о призвании польского королевича Владислава Сегизмундовича на царство в Великое Княжество Московское не мой удел. Но в XIX  веке этот вопрос, а вернее его интерпретация становится актуальной: «Поляки и тогда, и сейчас воду мутят. Бед от них много . . .» Формирование негативного общественного мнения у населения Российской Империи к Польше и полякам во все времена становится нормой. И в это время над родовой историей трудится  русский дворянин Иннокентий Клавдиевич Максимович. Как же он выходит из ситуации, когда и столь древняя принадлежность к шляхетству почётна и польские корни не желательны? Автор сообщает о королевской похвальной грамоте польского короля Иоанна III от 1658 года в которой Максим Васильковский называется польским шляхтичем, но он убеждён, что по одной только грамоте судить о польском происхождении и национальности не уместно и предок «по роду, по крови и по православной русской вере, коей он был покорным сыном, является истымъ русским, ничего общего с польским католичеством не имеющим.»


Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків.
– Київ: видавничий дім „Стилос”, 2004. – 391 С.

Максимовичі;29;222;237;243;244;253;304;310;
Максимович;М.;46;93;142;330;331;338;339;
Кривошея В., ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК. – К.: Видавничий дім „Стилос”,
2004. – 418 с.

Максимович М. 338, 366, 367
Максимовичі 7, 28, 46, 50, 78, 81, 95, 96, 97, 99, 104, 107, 141, 144, 172,
184, 185, 222, 226, 234, 348, 349, 367

Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк.
– Київ: видавничий дім „Стилос”, 2006. – 210 С.

Максимович М. 192
Максимовичі 107, 127
Кривошея В., ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА: БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК. – К.: Видавничий дім „Стилос”,
2002. – 183 с.

Максимовичі 103, 106
КРИВОШЕЯ В.В. Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія. 1648-1782 рр).
- К.: ІПіЕД НАНУ, 1998. - Ч. ІІ. - 344 с.
Максимовичі (Гадяцький)
МАКСИМОВИЧІ (Лубенський)


Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна, Мариненко3

Поделиться

4

Re: Максимович



Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).
Спасибо сказали: bobrownik, kbg_dnepr2

Поделиться

5

Re: Максимович

Историк С.В. Волков. База данных «Участники Белого движения в России» на январь 2014. Буква М.  Стр. 74 из 675
© 1995-2014. Волков, Сергей Владимирович, д.и.н. База данных № 2: «Участники Белого движения в России». www.swolkov.org © 2013-2014. Алфавитный указатель упомянутых фамилий. Составление, вёрстка, PDF-вариант и Интернет-версия: Рогге В.О.

Максимович ? В.* летом 1918 Терского казачьего войска /70–93
Максимович А.П., р. 1893. Военный врач. В эмиграции во Франции. Ум. 1971 в Шелль (Франция). /540/
Максимович Адам Петрович. В белых войсках Восточного фронта до эвакуации Приморья. В дек. 1922 — фев. 1923 выслан с Дальнего Востока. /500/
Максимович Александр Борисович**. В эмиграции во Франции. Ум. 9 авг. 1971 в Каркассоне (Франция). /118/ Максимович Александр Владимирович, р. 1899. Офицер. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. На 14 фев. 1921
в лагере Канробер (ст. Макрикей) в Румынии. /4–191/
Максимович Александр Павлович, р. 1890 в Керчи. Подпоручик. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Расстрелян большевиками 6 дек. 1920 в Керчи. /215; 700/
Максимович Александр Прокофьевич (Порфирьевич), р. 6 июля 1893 в Екатеринодаре. Доктор медицины. В эмиграции во Франции. Ум. 20 янв. 1971 в Шелль (Франция). /118/
Максимович Александр, р. 1876 в Екатеринославе. В эмиграции в Югославии. Ум. 26 мая 1933 в Панчево (Югославия). Вдов. /581/
Максимович Ананий Васильевич, р. 1 окт. 1855 в Одессе. Сын кандидата. Одесское пехотное юнкерское училище 1876, Офицерская стрелковая школа 1899. Офицер 59-го пехотного полка. Полковник, Елецкий уездный воинский начальник (с окт. 1917). В 1918 мобилизован большевиками. В Вооруженных Силах Юга России (перешел от красных) с лета 1919. В эмиграции с 1923 в Болгарии. Жена Прасковья Пантелеймоновна (Михайлова, дочь поручика), дети Неонила (р. 3 авг. 1883, судьба неизвестна), Михаил (3 нояб. 1884; офицер, судьба неизвестна), Константин (15 мар. 1899 — 28 июля 1966 в Минске, актер, заслуженный артист Казахской ССР) и Елена (2 апр. 1901–1965 в Одессе, в зам. Пржевальская). /1; 46/
Максимович Анатолий Константинович. В эмиграции в Аргентине. Ум. в июне 1949. /400/
Максимович Анатолий Константинович. Прапорщик. В Добровольческой армии в Корниловском ударном полку. Участник 1-го Кубанского ("Ледяного") похода. Во ВСЮР и Русской Армии в Корниловской дивизии до эвакуации Крыма. На 18 дек. 1920 в 4-й роте Корниловского полка в Галлиполи. Капитан. В эмиграции во Франции. Окончил Высшие военно-научные курсы в Париже (3-й вып.). В мар. 1937 руководитель группы русских добровольцев, направлявшихся в армию ген. Франко. Арестован на границе. /4–76,84; 40; 417/
Максимович Антоний Антонович. В Вооруженных силах Юга России. Эвакуирован в янв. - марте 1920 из Новороссийска. На май 1920 в Югославии. /4–178/
Максимович Антоний Павлович. Участник белого движения. Взят в плен. В июне 1921 передан в Рязанский ГВК. /7–33/ Максимович Борис. Офицер л.-гв. Гренадерского полка. В эмиграции во Франции, на 13 июня 1939 член полкового
объединения. /38/
Максимович Валерий Иванович, р. в Пермской губ. Поручик. В Вооруженных силах Юга России. Взят в плен. Содержался в Тульском концлагере, затем передан на особый учет в МВО (откуда убыл в апр. 1921). /7–103/
Максимович Василий Герасимович. Фельдшер. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Галлиполиец. Осенью 1925 в составе госпиталя 1-го армейского корпуса в Болгарии. /2/
Максимович Василий Павлович, р. 1902. Вольноопределяющийся. Во ВСЮР и Русской Армии. В нач. нояб. 1920 на о. Антигона. /4–20,22/
Максимович Венедикт Викторович, р. 1878. Капитан парохода. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма в Севастопольском морском госпитале. Эвакуирован на корабле "Румянцев". /4–54/
Максимович Виктор Иванович. Сумский кадетский корпус, Александровское военное училище. Капитан.
В Добровольческой армии и ВСЮР в Дроздовском полку. В эмиграции. Ум. 11 июля 1983. /118; 131/
Максимович Виктор Павлович. Штабс-ротмистр л.-гв. Гродненского гусарского полка. В эмиграции во Франции. Ум. после 1938. /38/
Максимович Владимир Анатольевич, р. 1889. 2-й кадетский корпус 1910, Константиновское артиллерийское училище 1913. Капитан, командир 1-й батареи 30-го мортирного артиллерийского дивизиона. Во ВСЮР и Русской Армии
в Корниловской артиллерийской бригаде до эвакуации Крыма. Галлиполиец. В фев. 1921 во 2-й батарее Корниловского артиллерийского дивизиона. Штабс-капитан. Осенью 1925 в составе того же дивизиона
в Югославии. Капитан (на 1922). В эмиграции там же, член Общества офицеров-артиллеристов. /2; 4–74; 620; 652– 11/
Максимович Владимир Антонович, р. 1870. Помещик. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. На 14 фев. 1921 в лагере Канробер (ст. Макрикей) в Румынии. Жена Ефимия Ивановна 1882, сын Иван 1914. /4–191/
Максимович Владимир Николаевич, р. 1876. Сын офицера Донского казачьего войска, ст. Раздорской. Донской кадетский корпус 1895, Николаевское кавалерийское училище 1897. Офицер 13-го Донского казачьего полка. Полковник.
В Донской армии, ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма, 1920 в 10-м Донском казачьем полку. Был на о. Лемнос. Осенью 1925 в составе Донского офицерского резерва в Болгарии. В эмиграции во Франции. Ум. ок. 1 фев. 1953. /2; 14–88; 101; 361–43/
Максимович Владимир. Есаул. В Добровольческой армии. Участник 1-го Кубанского ("Ледяного") похода в конвое Главнокомандующего Ум. от тифа 1919 под Кромами. /40/=
Максимович Вячеслав Павлович, р. 1892. Вольноопределяющийся л.-гв. 1-го мортирного артиллерийского дивизиона. Ум. от ран 12 сен. 1919 в Крыму. /33/
Максимович Георгий Михайлович, р. 1894. Морской корпус 1914. Мичман. Во ВСЮР и Русской Армии в Черноморском флоте до эвакуации Крыма. На 25 мар. 1921 в составе русской эскадры в Бизерте. Лейтенант (с 29 мар. 1920). 30 нояб. 1920 окончил Штурманский офицерский класс. В эмиграции 1933–1935 в Алжире. Ум. 1943 в Алжире. /4–87; 30; 59; 60; 450; 495/
Максимович Георгий. Кадет Сибирского кадетского корпуса. В белых войсках Восточного фронта; окончил корпус 1921. Корабельный гардемарин. Погиб при эвакуации 4 дек. 1922 на корабле "Лейтенант Дыдымов" в Восточно-Китайском море. /277; 278; 719/
Максимович Даниил Игнатьевич, р. 1893 в с. Митлашевка Елисаветградского у Полтавской губ. Прапорщик. В Вооруженных Силах Юга России. Взят в плен. На особом учете с 1922 на Украине. /800/
Максимович Деонис. В белых войсках Восточного фронта; с 3 июля 1918 доброволец Народной Армии. /630/
Максимович Дмитрий Федорович. Полковник. В Добровольческой армии и ВСЮР. Участник 1-го Кубанского (“Ледяного”) похода в составе Кубанской дружины. /42/
Максимович Дмитрий. Офицер. Взят в плен, содержался в Рязанском концлагере, янв. 1922 освобожден. /744/ Максимович Евгений Иванович, р. в Киевской губ. Чиновник военного времени. В армии УНР. Взят в плен. В начале 1922
на особом учете в МВО. /7–103,143,163/
Максимович Евгений Филимонович, р. 15 янв. 1896 в Курске. В эмиграции в Чехословакии. Историк. Ум. 23 авг. 1965
в Праге. Жена Екатерина Алекс. (Кизеветтер; 1926–1931 член Общества русских, окончивших вузы в Чехословакии). /101; 641–200/
Максимович Евгений Филиппович. Подпоручик. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Галлиполиец. Осенью 1925 в составе Александровского военного училища в Чехословакии. /2/
Максимович Евгений. Штабс-капитан гвардии. В Вооруженных силах Юга России в Войсках Новороссийской области. Мать Мария Николаевна (Немченко, вдова капитана) осенью 1919 в Одессе. /13–408/
Максимович Екатерина Семеновна. В Вооруженных силах Юга России. Сестра милосердия санитарного поезда памяти Пирогова. Эвакуирована. 16–20 авг. 1920 возвратилась в Русскую Армию в Крым. /4–101/
Максимович Ефим Леонидович. Юнкер. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Эвакуирован на о. Проти на корабле "Кизил Ермак". /4–61/
Максимович Иван Иванович, р. 15 янв. 1869. Варшавский университет 1891, Киевское пехотное юнкерское училище 1893, Николаевская инженерная академия. Генерал-майор, начальник инженеров и строителей Выборгской крепости. Убит революционными солдатами 29 авг. 1917 в Выборге.
Максимович Исидор Игнатьевич, р. 5 фев. 1888 в Ковеле. Каменец-Подольское техническое училище, Прапорщик запаса 1910. Подпоручик 8-го Сибирского горного артиллерийского дивизиона. В белых войсках Восточного фронта с 6 июля 1918. Взят в плен в Томске 16 дек. 1919. В конце 1921 на особом учете в ЗСВО. Жена Людвига Георгиевна, дочь Тамара 1916, мать Анна 1863, брат Иосиф, сестра Серафима. /7–163,312; 698–45/
Максимович Клавдий Иннокентьевич, р. 11 июня 1873. Из дворян, сын тайного советника. Оренбургский Неплюевский кадетский корпус 1892, Пажеский корпус 1894, академия Генштаба 1900. Офицер л.-гв. Конно-гренадерского полка, 13-й кавалерийской дивизии. Генерал-майор, начальник штаба 16-й кавалерийской дивизии. Георгиевский кавалер. В эмиграции. Ум. до 1928. /38; 46; 47; 58; 555/
Максимович Клеопатра Михайловна, р. 1901. Актриса. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма в Севастопольском морском госпитале. Эвакуирован на корабле "Румянцев". /4–54/
Максимович Константин Борисович. В эмиграции в Венесуэле. Ум. 26 июня 1990 в Валенсии. /97/
Максимович Константин Васильевич, р. 29 апр. 1886. В эмиграции в США. Ум. 10 сен. 1974. Жена София Алексеевна (2 мая 1897 — 30 сен. 1990 там же). /577/
Максимович Константин Клавдиевич, р. 14 мая 1849. Пажеский корпус 1868, академия Генштаба. Командир л.-гв. Конно-гренадерского полка, 1-й бригады 2-й гвардейской кавалерийской дивизии. Генерал от кавалерии, помощник командующего Императорской главной квартирой. Ум. 1915. (по другим данным — в эмиграции. Ум. 1921.)
Максимович Константин. Протоиерей. 1918 в гетманской армии; 11 нояб. 1918 назначен пан-отцем 3-го пехотного полка. /490/
Максимович Ксения Григорьевна, р. 1864. В Вооруженных силах Юга России. Эвакуирован в начале 1920 из Новороссийска на о. Лемнос на корабле "Брауенфелз". Дочь. /4–68/
Максимович Лидия Михайловна (ур. Жеребкова), р. 1898. В эмиграции во Франции. Ум. 12 мар. 1992 в Шелль. /118/ Максимович Марина Степановна (ур. Ковалевская), р. 8 янв. 1897. В эмиграции во Франции. Ум. 9 нояб. 1969 в Париже.
/107; 118/
Максимович Михаил Борисович**, р. 1896 в Харьковской губ. Сын генерала. Полтавский кадетский корпус, Харьковский университет. Чиновник Министерства юстиции. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. В эмиграции
в Югославии, затем в Китае. Иоанн, архиепископ Сан-Францисский. Ум. 2 июля 1966 в Сиэттле (США). /101; 118; 131; 514/
Максимович Михаил Емельянович. Академия Генштаба. Полковник. Во ВСЮР и Русской Армии преподаватель Корниловского военного училища. Галлиполиец. Осенью 1925 в составе Константиновского военного училища в Болгарии (в прикомандировании к Корниловскому полку). /2; 222/
Максимович Михаил Иванович, р. 1881. Из штаб-офицерских детей. Киевский университет 1904. Коллежский асессор, товарищ прокурора Уманского окружного суда. Расстрелян большевиками 28 авг. 1919 в Киеве. /701–199,201; 215; 751/
Максимович Михаил Михайлович, р. 13 окт. 1887. Морской корпус 1909 (офицером с 1910), Офицерский класс подводного плавания 1916. Лейтенант, командир подводной лодки А-13 (А-16). Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма, воспитатель Морского корпуса в Севастополе. С 21 нояб. 1920 командир эсминца "Звонкий". Старший лейтенант (с 29 мар. 1920). На 25 мар. 1921 в составе русской эскадры в Бизерте, окт. — дек. 1921, май — сен. 1922 командир учебного судна "Моряк", апр., сен. — окт. 1922 командир эсминца "Звонкий". В эмиграции к 1932
в Алжире, затем во Франции. Ум. 8 янв. 1965 в Париже. Жена Марина Степановна (8 янв. 1897 — 9 нояб. 1969 там же), сын Михаил (1916–1995 там же). Соч.: статьи в "Морском сборнике". /4–65,87; 30; 59; 60; 70–118; 95–95; 118; 131; 177; 207; 381; 440; 450; 488; 495/
Максимович Михаил Михайлович, р. 1897 в Санкт-Петербурге. Штабс-капитан. В армии УНР. Взят в плен 1920. На особом учете на Украине. /800/
Максимович Михаил Михайлович, р. в Санкт-Петербурге. Поручик. В армии УНР. Взят в плен. Летом 1921 на особом учете в КВО. /7–103,143/
Максимович Михаил Михайлович. Врач. В эмиграции в Латвии. Ум. 24 сен. 1923 в Риге. /400/
Максимович Михаил Семенович, р. 1889 в Полтаве. Чиновник военного времени. Участник Белого движения. Взят в плен 1919. На особом учете на Украине. /800/
Максимович Михаил. Капитан. 1918 в гетманской армии; сотник, и.о. адъютанта штаба 7-го корпуса, 25 авг. 1918 назначен офицером Генштаба штаба 7-го корпуса. /490/
Максимович Николай Николаевич, р. 1884. В службе и офицером с 1904. Лейтенант. В Добровольческой армии нояб. — дек. 1918 начальник морских орудий на платформах под Ростовом. Старший лейтенант. В Русской Армии
до эвакуации Крыма?. Капитан 2-го ранга. К лету 1921 в Константинополе. /59; 60; 95–21; 449–1/ Максимович Николай. Капитан. 1918 в гетманской армии; сотник, с 10 апр. и на 20 нояб. 1918 начальником части
мобилизационного отдела ГУГШ, 30 нояб. 1918 произведен в войсковые старшины со старшинством с 30 июля 1918. /490/
Максимович Николай. Поручик. В Вооруженных силах Юга России в 3-м Корниловском полку. Летом 1920 на Кипре, собирался ехать в Русскую Армию в Крым. /4–101/
Максимович Ольга Федоровна, р. 1891. В Вооруженных силах Юга России. Эвакуирован в начале 1920 из Новороссийска на о. Лемнос на корабле "Брауенфелз". Сын, дочь. /4–68/
Максимович П.В. В Вооруженных силах Юга России. Эвакуирован в нач. 1920 из Новороссийска на Антигону и в Константинополь на транспорте "Бриенн". Жена, 4 детей. /4–68/
Максимович Павел Семенович, р. 1866. Михайловское артиллерийское училище 1892, академия Генштаба 1897. Генерал-майор. В белых войсках Восточного фронта. Взят в плен. На 23 авг. 1920 в штабе Пом. главкома по Сибири. /44; 698–45/
Максимович Петр Иванович. Штабс-капитан. Во ВСЮР и Русской Армии в дроздовских частях до эвакуации Крыма. Галлиполиец. Осенью 1925 в составе Дроздовского полка в Болгарии. /2/
Максимович Семен, р. 21 июля 1883. В службе с 1904. Курс учебной команды. Поручик (1917). В белых войсках Восточного фронта; на сен. 1919 интендант Сводной Сибирской дивизии. /6–37/
Максимович Сергей Васильевич, р. ок. 1885. Из казаков ст. Невинномысской Кубанской области. Полковник Черкесского конного полка. В Добровольческой армии; летом 1918 в отряде Шкуро. Эвакуирован до авг. 1920 из Севастополя. Служил в Русском Корпусе. После 1945 — в США, к 1969 сотрудник журнала "Военная Быль". Ум. 3 июня 1972
в Чикаго. /4–20; 43; 70–93,100; 98; 145/
Максимович Сергей Иванович. Из казаков Екатеринодарского отд. Кубанской обл. Сотник 3-го Кубанского пластунского батальона. В Добровольческой армии, в комплекте строевых частей Кубанского казачьего войска с 17 нояб. 1918. Во ВСЮР; 8 окт. 1919 направлен из Тульчи в Одессу на корабле "Мечта". Женат.= /749/
Максимович Сергей. Мичман. Во ВСЮР и Русской Армии в Черноморском флоте до эвакуации Крыма. Лейтенант (11 сен. 1920). На 25 мар. 1921 в составе русской эскадры в Бизерте. /4–87; 495/
Максимович Татьяна Владимировна, р. 1892. В Вооруженных силах Юга России. Эвакуирована в дек. 1919 — марте 1920 из Новороссийска в Константинополь на корабле "Константин". На май 1920 в Югославии. В эмиграции там же. Ум. 22 янв. 1927 в Белграде. /4–51,177; 581/
Максимович Федор Андреевич. Ротмистр. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма; в окт. 1919 — июне 1920 командир 2-го военного транспорта ВСЮР. На 18 дек. 1920 в штабе Технического полка в Галлиполи. Жена Раиса Анатольевна, дочь Галина, р. 12 окт. 1919. /4–84,86; 33/
Максимович Федор Николаевич. Прапорщик. Участник белого движения. Взят в плен. На 1923 на особом учете в ПВО. /707–951/
Максимович Юрий Михайлович. Вольноопределяющийся. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Эвакуирован на о. Проти на корабле "Кизил Ермак". /4–61/
Максимович. (1-й?) Штабс-ротмистр л.-гв. Кирасирского Его Величества полка. В Добровольческой армии и ВСЮР; с 24 мар. и 12 мая 1919 в эскадроне своего полка в Сводном полку гвардейской кирасирской дивизии. /151/
Максимович. (2-й) Корнет л.-гв. Кирасирского Его Величества полка. В Вооруженных силах Юга России. Ум. от тифа осенью 1919 — весной 1920. /151/
Максимович. (2-й) Поручик л.-гв. Гренадерского полка. Во ВСЮР; в июле 1919 начальник команды конных разведчиков в батальоне своего полка в Сводно-гвардейском полку. /170/
Максимович. (жен.) Переправлена 21 июля 1920 с о. Лемнос в Константинополь на корабле "Панама" с двумя членами семьи. /4–51/
Максимович. В эмиграции в Персии. Сын (млад., ум. 26 июля 1919 в Персии). /623/
Максимович. Генерал-майор. В Добровольческой армии и ВСЮР; с 31 дек. 1918 и на 22 янв. 1919 в резерве чинов при штабе Главнокомандующего ВСЮР. /30/
Максимович. Капитан. Во ВСЮР и Русской Армии курсовой офицер Корниловского военного училища. /222/ Максимович. Офицер 26-го армейского корпуса. В дек. 1917 командир "украинизированной" части. /330/ Максимович. Полковник Донского казачьего войска. В эмиграции во Франции, 1933 в Канне (Франция). /131–106/
Максимович. Полковник л.-гв. Гродненского гусарского полка. Во ВСЮР; осенью 1919 в 1-й кавалерийской дивизии. /70– 92/
Максимович. Полковник. 1918 в гетманской армии; нояб. 1918 в гетманской армии в Полтаве. /70–104/ Максимович. Сотник. Во ВСЮР; 8 окт. 1919 направлен из Тульчи в Одессу на корабле "Мечта". Женат. /4–190/
Максимович. Фельдфебель. В белых войсках Восточного фронта на вспомогательном крейсере "Лейтенант Дыдымов" Сибирской флотилии. Погиб на том же корабле при эвакуации 4 дек. 1922 в Восточно-Китайском море. /492/
Максимович-Васильковский (Михаил?) Васильевич. Штабс-капитан, летчик-наблюдатель 6-го истребительного авиаотряда. В эмиграции в Париже. 1957 вернулся в СССР. Ум. после 1960 в Кишиневе. /370/
Максимович-Васильковский Борис Васильевич*. Капитан л.-гв. Гренадерского полка. Во ВСЮР; апр. 1919 начальник пулеметной команды 2-го батальона в Сводно-гвардейском полку, в июле — авг. 1919 начальник команды конных разведчиков в батальоне своего полка в составе 2-го Сводно-гвардейского полка. Полковник. Участник Бредовского похода. В июне 1920 в лаг. Стржалково. 20 июля 1920 эвакуирован в Югославию. Возвратился в Крым? В эмиграции во Франции. Ум. после 1938. Жена Елизавета Михайловна (член Дамского комитета Гвардейского объединения). /4– 91; 38; 170; 595–5/
Максимович-Васильковский Михаил Васильевич*. Поручик л.-гв. Гренадерского полка. В Вооруженных силах Юга России. Эвакуирован 25 янв. 1920 из Одессы. На май 1920 в Югославии. В эмиграции там же. Ум. 21 апр. 1923 в Лаборе, Сербия. /4–178; 400/
Максимович-Васильковский Павел Васильевич*, р. 13 авг. 1870. Николаевское кавалерийское училище 1892, академия Генштаба 1900. Генерал-майор. В эмиграции во Франции. Ум. 10 дек. 1930 в Париже. /75/
Максимович-Огибин. В белых войсках Северного фронта; окт. 1919 — фев. 1920 казначей 1-й Двинской кассы /12–174/ Максимовский Борис Николаевич, р. 1885 в Брест-Литовске. Гатчинский сиротский институт, Тифлисское военное
училище, Офицерская гимнастическо-фехтовальная школа, Гатчинская авиационная школа 1917, Школа высшего пилотажа во Франции. Штабс-капитан 81-го пехотного полка и 2-го истребительного авиаотряда. В Вооруженных Силах Юга России в 9-м и 8-м авиационных отрядах. В Русской Армии в авиационных частях до эвакуации Крыма. На 18 дек. 1920 во 2-й роте Авиационного батальона Технического полка в Галлиполи. Капитан. Служил в Русском Корпусе. Полковник. Ум. 31 авг. 1960 в Мюнхене. /4–84,86; 43; 90; 131; 366; 370/
forum.vgd.ru/post/395/63213/p1834112.htm?hlt=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%A4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0#pp1834112

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

6

Re: Максимович

Максимовичи в Полтавской губернии  II пол. XIX в. 
Стр. 46. Хорольский уезд.
Местечко Вергунов, Христо-Рождественская церковь. Священник Николай Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».
Стр.239. Хорольский уезд.
Уездное казначейство. Помощник бухгалтера, коллежский секретарь И. Плат. Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».
Стр.123. Хорольский уезд.
Уездное казначейство. Бухгалтер, губернский секретарь Платон Іванович Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».

Стр.53. Пирятинский уезд.
Село Короваев. Преображенская церковь. Священник Матфей Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».

Стр.56. Переяславский уезд.
Села Строкового. Иоанно-Богословская церковь. Священник Николай Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».
Стр.103. Переяславський уезд.
Протоиерей мистечка Борисполя, Борисоглебской церкви Петр Григорьевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».

Стр.61. Лохвицкий уезд.
Село Хитцей. Преображенская церковь. Священник Иоанн Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».

Стр.79. Полтавский уезд.
Акцизное управление. Делопроизводитель Василий Мефодиевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».

Стр.80. Золотоношский уезд.
Уездное по крестьянским делам присутствие. Непременный член, гвардии поручик Петр Николаевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».
Стр.208. Золотоношкий уезд.
Уездное по крестьянским делам присутствие. Непременный член, гвардии поручик П.Н.Максимович. Он же мировой судья.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».
Стр. 162. Золотоношский уезд.
Губернский гласный В.В.Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».

Стр.88. Константиноградский уезд.
Предводитель дворянства. Уездное по воинской повинности присутствие. Делопроизводитель Константин Васильевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».
Стр.217. Константиноградский уезд.
Письмоводитель Предводителя дворянства, коллежский секретарь Константин Васильович Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».

Стр.92. Кременчугский уезд.
Кременчугская городская управа. Коллежский регистратор Сергей Васильевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».

Стр.110. Миргородский уезд.
Уездное полицейское управление. Пристав 1-го стана, титулярный советник Федор Васильевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.»
Стр.225. Миргородський уезд.
Уездное полицейское управление. Поморник надзирателя, титулярный советник Ф.В.Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».
Стр.97. Миргородський уезд.
Городовая ратуша. Уездный стряпчий, коллежский асесор Микита Дамианович Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».

Стр.122. Прилукский уезд.
Съезд мировых судей. Судебный пристав 2-го участка, губернский секретарь Афанасий Платонович Максимович.
Источник: «Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890г.».
Съезд мировых судей. Судебный пристав, губернский секретарь Аф. Плат. Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».

Стр.164. Город Полтава.
Контрольная палата. Счет. чиновник, коллежский ассесор Ф.И.Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».
Стр.169. Город Полтава.
Губернское акцизное управление. VI округ, на уезды Зеньковецкий, Миргородский, Гадячский. Сын священника В. Меф. Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887г.».
Стр.19. Город Полтава.
Палата уголовного суда. Столоначальник, коллежский секретарь Василий Якимович Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».

Стр.142. Лубенський уезд.
Протоиерей в городе Лубнах Иаков Максимович.
Протоиерей в городе Лубнах Григорий Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».
Стр.45. Лубенський уезд.
Лубенское духовное училище. Ректор училища и учитель по предметам № 1-го, титулярный советник Андрей Яковлевич Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».
Стр.92. Лубенський уезд.
Уездное училище. Приходское училище. Законоучитель Григорий Герасимович Максимович.
Стр.93. Лубенський уезд.
Протоиерей соборной Рождество-Богородичной церкви Григорий Герасимович Максимович.
Источник: «Адрес-календарь Полтавской губернии на 1865г.».

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

7

Re: Максимович

Село Дуброва, Бобруйского уезда, Минской губернии (ныне Гомельская область РБ) по рс 1795 года насчитывало 735 крестьян из них 46 имели фамилию Максимович. Семей 18.

Соколовские герба Холева из Волынской, Полтавской и Херсонской губерний.
I2a...P37...S17250...A2423
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться

8

Re: Максимович

Всеволод Николаевич Максимович  (18941914) — украинский художник-авангардист начала XX века.
Всеволод Максимович родился в Полтаве. Из Полтавы уехал в Москву, где продолжил учёбу в студии известного архитектора Ивана Рерберга, профессора Училища живописи, ваяния и зодчества, благодаря которому увлёкся символизмом и творчеством Врубеля. В Москве Всеволод познакомился с Михаилом Ларионовым, Велимиром Хлебниковым, Василием Каменским, Константином Большаковым, сёстрами Синяковыми и другими художниками и поэтами-футуристами.
Всеволод Максимович состоялся как яркий и самобытный художник, один из самых заметных украинских представителей стиля модерн. Расцвет его творчества приходится на период с 1912 по 1914 годы, когда им были сотворены наиболее выдающиеся работы — гигантские панно, в которых ощутимо влияние ар-нуво Обри Бердслея. В своих картинах Всеволод Максимович использовал огромное количество художественных приёмов. Самыми важными образами для него были образы античности. Его картины воссоздают архаический культ плодородности. На них — многочисленные гирлянды из растительных узоров, которыми оплетены персонажи, похожие на олимпийских богатырей. В работах Максимовича прослеживается манера филигранного письма Обри Бердслея, Юлиуса Дитца, Томаса Теодора Гейне и Константина Сомова, а также их московских последователей — Н. Феофилактова и В. Милиоти. В них также угадывается влияние традиций Императорской академии художеств, где молодой художник познакомился с произведениями российских, украинских и польских мастеров — таких как Степан Бакалович, Вильгельм Котарбинский, Генрих Семирадский и их последователей И. Бродского, Ф. Кричевского и И. Мясоедова.
Максимович был членом художественно-философского объединения «Сад богов», которое возглавлял художник Иван Мясоедов, учитель Максимовича. Всеволод Максимович вёл богемный образ жизни, употреблял наркотики и алкоголь. В 1914 году он сыграл главную роль в авангардном фильме «Драма в кабаре футуристов». Вскоре после этого он покончил жизнь самоубийством. Скорее всего, причиной, толкнувшей художника на такой шаг, стал провал его персональной выставки в Москве. По другой версии самоубийство вызвала несчастливая любовь. Долгие годы после смерти художника его работы оставались малоизвестны. Новое открытие самобытного творчества Всеволода Максимовича и всплеск интереса к нему произошли благодаря выставке «Перекрестки: модернизм на Украине, 1910—1930», которая проходила в 2007 году в Чикагском культурном центре.   https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).

Поделиться

9 (29-08-2015 09:49:15 отредактировано АМАКС_Ъ)

Re: Максимович

Національний банк репресованих

МАКСИМОВИЧ Володимир Олександрович
Дата народження (рік)
1898  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Львівська обл.  
Національність
українець
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
нема даних...
Освіта (учбовий заклад)
середня
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
Луганська обл. м. Луганськ
Останнє місце роботи, посада
секретар багатотиражної газети Родаківського залізничного вузла
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Арештований 8 червня 1938 р. за звинуваченням в антирадянській агітації.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
8 квітня 1939 р. справу припинено за недоведеністю звинувачення, з-під варти звільнений.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований у 1995 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки
нема даних...
Дата створення запису
01-09-2010

МАКСИМОВИЧ Олександр Леонтійович
Дата народження (рік)
1884  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Чернігівська обл. с. Дащенки Варвинського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
, із службовців
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
нема даних...
Освіта (учбовий заклад)
освіта середня спеціальна
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
Священик
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Відомості про перший арешт відсутні. В 1930 р. засуджений за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край (інші відомості відсутні). Після звільнення проживав у м. Полтава, касир хлібозаводу.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Вдруге заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
.
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
Вирок виконано 2 червня 1938 р.
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки
нема даних...
Дата створення запису
22-04-2013

МАКСИМОВИЧ Іван Гаврилович
Дата народження (рік)
1888  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
с. Карпівка Кам'янець-Подільської обл.
Національність
українець
Соціальне походження
селянин
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
позапартійний
Освіта (учбовий заклад)
освіта 5 класів
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
сторож радгоспуім. Нансена Апостолівського р-ну.
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарешт. 04.08.1941 р., звинувачений у к/рев. агітації
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
нема даних...
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований 16.05.1990 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
розстріляний
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Іван Миколайович
Дата народження (рік)
1880  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Дніпропетровська обл. с. Єлизаветівка Новомосковського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
з селян
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
позапартійний
Освіта (учбовий заклад)
освіта середня
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
швейцар Дніпропетровської СШ № 79.
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарешт. 09.10.1938 р., звинувачений в участі в к/рев. організації
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
приречений до розстрілу, 14.03.1939 р. розстріл замінено на ув'язнення до ВТТ на 10 р.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований 29.12.1958 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Микола Михайлович
Дата народження (рік)
1919  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Закарпатська обл. с. Березники Свалявського р-ну
Національність
русин
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
безпартійний
Освіта (учбовий заклад)
освіта початкова
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
Закарпатська обл. с. Березники
Останнє місце роботи, посада
робітник
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
нема даних...
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 серпня 1940 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований у 1990 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Михайло Михайлович
Дата народження (рік)
1915  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Закарпатська обл. с. Березники Свалявського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
безпартійний
Освіта (учбовий заклад)
освіта початкова
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
Закарпатська обл. с. Березники
Останнє місце роботи, посада
лісоруб
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
нема даних...
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 червня 1940 р. засуджений на 5 р. позбавлення волі.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований у 1967 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).

Поделиться

10 (29-08-2015 10:02:26 отредактировано АМАКС_Ъ)

Re: Максимович

Національний банк репресованих

МАКСИМОВИЧ Григорій Юхимович
Дата народження (рік)
1899  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Полтавська обл. с. Милорадове Котелевського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
із селян
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
нема даних...
Освіта (учбовий заклад)
освіта вища
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
Полтавська обл. м. Полтава
Останнє місце роботи, посада
Вчитель.
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 5 вересня 1937 р.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
Звільнений з-під варти у 1939 р. за переглядом справи.
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1959 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Григорій Федорович
Дата народження (рік)
1882  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Полтавська обл. с. Овсюки Гребінківського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
із селян
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
нема даних...
Освіта (учбовий заклад)
освіта початкова
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
с. Овсюки
Останнє місце роботи, посада
Селянин-одноосібник.
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 5 вересня 1930 р.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 вересня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 травня 1995 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Данило Миколайович
Дата народження (рік)
1882  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Полтавська обл. с. Старий Іржавець Оржицького р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
із селян
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
нема даних...
Освіта (учбовий заклад)
освіта початкова
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
Полтавська обл. с. Сенча Лохвицького р-ну
Останнє місце роботи, посада
Священик церкви соборно-єпископської орієнтації.
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 14 січня 1932 р.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 червня 1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років заслання до Північного краю.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Вікентій Ромуальдович
Дата народження (рік)
1904  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Черкаська обл. с. Леськове Монастирищенського р-ну
Національність
поляк
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
колишній член ВКП(б)
Освіта (учбовий заклад)
4 класи сільської школи
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
Черкаська обл. с. Сарни Монастирищенського р-ну
Останнє місце роботи, посада
працював зоотехніком
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 26.03.1938 р. за ст.ст. 54-4 і 54-11 КК УРСР.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Постановою трійки УНКВС УРСР по Вінницькій обл. 29.09.1938 р. приречений до розстрілу.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований прокурором Черкаської обл. 15.07.1989 р. і постановою бюро Черкаського обкому КПУ 22.12.1989 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
Розстріляний 2.10.1938 р.
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Данило Гнатович
Дата народження (рік)
1893  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Черкаська обл. с. Митлашівка Драбівського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
б/п
Освіта (учбовий заклад)
письменний
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
хлібороб
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 10.04.1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Трійка при колегії ДПУ УРСР 17.05.1930 р. вирішила розстріляти.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований прокурором Черкаської обл. 23.07.1989 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
Розстріляний 29.05.1930 р. в м. Лубни. «Труп предан земле на местном кладбище в одежде, в которой доставлен из ДОПРа. Могила тщательно замаскирована».
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Микола Дмитрович
Дата народження (рік)
1907  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Черкаська обл. с. Митлашівка Драбівського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
б/п
Освіта (учбовий заклад)
письменний
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
хлібороб
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 14.04.1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Трійка при колегії ДПУ УРСР 17.05.1930 р. вирішила розстріляти.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований прокурором Черкаської обл. 23.07.1989 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
Розстріляний 29.05.1930 р. в м. Лубни. «Труп предан земле на местном кладбище в одежде, в которой доставлен из ДОПРа. Могила тщательно замаскирована».
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Михайло Дмитрович
Дата народження (рік)
1903  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Черкаська обл. с. Митлашівка Драбівського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
б/п
Освіта (учбовий заклад)
письменний
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
хлібороб
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 14.04.1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Трійка при колегії ДПУ УРСР 17.05.1930 р. ув’язнила на 10 років.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований прокурором Черкаської обл. 23.07.1989 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки

Дата створення запису
11-10-2013

МАКСИМОВИЧ Василь Федорович
Дата народження (рік)
1906  
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
Черкаська обл. с. Митлашівка Драбівського р-ну
Національність
українець
Соціальне походження
нема даних...
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
б/п
Освіта (учбовий заклад)
письменний
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)

Останнє місце роботи, посада
хлібороб
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
нема даних...
Коли, де, за яких обставин був заарештований
Заарештований 20.04.1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР.
Яким органом був засуджений, термін покарання, зміст вироку (відзначити, якщо неодноразово)
Трійка при колегії ДПУ УРСР 17.05.1930 р. позбавила волі на шість років.
Які репресивні заходи застосовувались до родини (арешт, вислання, конфіскація майна, інше)
нема даних...
Як складалась подальша доля (в яких таборах відбував термін покарання, ким працював після звільнення, де проживав)
нема даних...
Яким органом і коли реабілітований
Реабілітований прокурором Черкаської обл. 23.05.1989 р.
Якщо загинув (помер) - з якої причини, коли, місце поховання
нема даних...
Номер і місце зберігання архівно-слідчої справи, інших докментів, на підставі яких складена картка
нема даних...
Примітки
Дата створення запису
11-10-2013

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).

Поделиться

11

Re: Максимович

Иван Андреевич Максимович (1810 — ?) — российский юрист.
В 1842—1869 годах читал в Нежинском юридическом лицее князя А. А. Безбородко уголовные и полицейские законы.
Труды:
Максимович И. А. Речь о развитии идеи преступления по смыслу памятников русского законодательства. — Киев, 1845.
Максимович И. А. Речь об уголовных наказаниях в России. — Киев: Унив. тип., 1853. — 263 с.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87

Ищу для сравнения Y-ДНК и FF: Максимовичей рода Максимовичи - Васильковские.
Ищу информацию: Максимовичи (г.Конотоп и Конотопский у. Черниговской губ.).

Поделиться

12

Re: Максимович

МАКСИМОВИЧ Степан Петрович,
1893, с. Радулин Баранівського р-ну Житомирської обл, укр, малограм. Проживав у с. Більманка Куйбишевського р-ну. Член к-спу "Східна Зірка". Заарештований 17.10.37 р. Звинувачення: займався к-р агітацією. НКВС і Прокурором СРСР 16.11.37 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25.11.37 р в Запоріжжі. Реабілітований у 1990 р.   3т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться

13

Re: Максимович

МАКСИМОВИЧ Олександр Леонтійович народився 1884 р. у с.Дащенки Лохвицького пов. Полтавської губ. Українець, із службовців, освіта середня, позапарт. Проживав у с. Піщанка Красноградського р-ну Полтавського окр. Священик церкви Св. Миколая. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 10 лютого 1930 р. за к.-р. пропаганду з амвону церкви та агітацію проти заходів рад. влади на селі (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 2 березня 1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 29 серпня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться

14

Re: Максимович

+ открыть текст

МАКСИМОВИЧ Андрій Якович. - Народився у 1726 р. Син Я. М. Максимовича. З 1745 р. служив у Лубенському полку. Сотенний отаман. Військовий товариш (з 1 січня 1784 р. при відставці). Помішик Роменського повіту (1786). Був одружений з донькою значкового товариша Устима Салогуба Марією. Мав сина Павла.

МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Антон Максимович. - Син Максима Васильковського. Народився в Києві, де й мешкав на Печерську (1693). Шляхтич. Мав герб «Пелеш». Одружений з донькою чернігівського війта Стефана Отроховича Оленою (померла 1752). Служив у ВЗ. Тесть М. М. Зіневича (по доньці Параскеві) та Григорія Климовича. Мав звання значного військового товариша (1711-1716) та бунчукового товариша (1724—1728) у Київському полку. Його діти та онуки теж служили у ВЗ.

МАКСИМОВИЧ Василь Дмитрович. - Син Д. Максимовича та Т. Ф. Сулими. Народився 1703 р. Значковий товариш (1730). Понорницький сотник (1730). Військовий товариш (1736-1738). Усунув за допомогою скарг і за підтримки чернігівського полковника Ізмайлова понорницького сотника К. Т. Савича як неспроможного до керування. З 27 квітня 1738 р. універсалом ГВК призначений волинським сотником Чернігівського полку (1738-1741 наказний, 1741-1743 повний). Помер близько 1748 р.

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Василь Іванович. Народився 1744 р. Значковий товариш Полтавського полку (1763-1784). Військовий товариш. Дружина: Марфа Іванівна (1765 р. н.).

МАКСИМОВИЧ Василь Іванович. Народився 28 лютого 1755 р. в родині Івана Леонтійовича Максимовича. Син від першого шлюбу (з М. Ф. Базилевич). На службі у ВЗ з 1769 р. Полковий канцелярист Переяславського полку (1769-1772). Канцелярист Другої Малоросійської колегії (1772-1782). В подальшому -    в імперських губернських установах. Перший київський поліцмейстер (1790). Поміщик Переяславського повіту. Його дружиною була донька відставного ротмістра (сотника) Євдокія Іванівна Базилевич-Верховська. Помер 1 липня 1825 року в селі Прохорівка.

МАКСИМОВИЧ Василь Максимович. - Син М. Васильковського. У юності допомагав батькові у веденні господарства. Жив у Переяславі (1688). Уперше згаданий 1691 р. як переяславський обиватель, який займався промислами (селітроварінням). Мав сина Леонтія. Очолював компанійський полк (1697-1698) і на цій посаді призначався наказним переяславським полковником (1698). Значний військовий товариш. Учасник Дніпровських походів. Саме в поході 1698 р. і загинув: на р. Кодимі татари захопили його в полон і відрубали голову. Самійло Величко помилково цю подію відносить до 1693 р.,коли на Кодимі відбулася велика битва.

МАКСИМОВИЧ [Левченко, Максименко] Василь Максимович. -Військовий канцелярист (1777). Жив у Великих Будишах. Хрещений батько Григорія Григоровича Манджоса.

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Василь Семенович. - Значковий товариш Полтавського полку (1758-1763).

МАКСИМОВИЧ Володимир Григорович. Син протопопа Григорія Максимовича. Військовий товариш Переяславського полку (1730). Мешкав у Переяславі, мав власність у с. Єрківцях (Першої полкової сотні). Помер перед 1756 роком. Одружений з донькою полтавського полковника Павла Герцика Марією. Тесть лубенського полковника І. П. Кулябки (по його першій дружині).

МАКСИМОВИЧ Гнат Іванович. Син Івана Семеновича Максимовича. Сотенний отаман Лубенського полку (1781-1787).

МАКСИМОВИЧ Григорій Антонович. Син Антона Максимовича та О. С. Отрохович. У ВЗ служив військовим та бунчуковим (1735-1751) товаришем. Мешкав у селі Мала Стариця під Баришівкою, де мав власність. Абшитований бунчуковий товариш (1747). 26 травня 1747 р. указом переяславського єпископа Никодима відлучений від церкви.

МАКСИМОВИЧ Григорій Максимович. - Чернігівський полковий писар (1733-1739). Писар Чернігівського полкового суду (1736). Чернігівський иротоиоп (1741-1767). Мав власність у селах Шестовиця та Кротинь.

МАКСИМОВИЧ Григорій Федорович. Син Федора Яковича Максимовича. На службі у ВЗ з 1778 р. 16 грудня 1781 р. одержав звання значкового товариша Гадяцького полку (1781-1787). Брав участь у війні з Туреччиною. З 1787 р. - корнет у відставці.

МАКСИМОВИЧ Данило Семенович. Син С. М. Максимовича та Т. К. Кулябки. Народився у 1735 році. Служив у ВЗ військовим товаришем. 31 березня 1766 р. вийшов у відставку у чині полкового хорунжого. Служив у Лубенському полку. Поміщик Лохвицького повіту у 1786 році (мав 211 душ).

МАКСИМОВИЧ Дмитро Максимович. - Син Максима Васильковського. Народився близько 1660 р. в Києві. На військовій службі з 1678 р. Брав участь у відсічі Чигиринських походів. У ВЗ займав поважні уряди. Ніжинський полковий писар (1682; 1692; 1695; 1706). Ніжинський полковий суддя (1690). Значний військовий товариш (1690-1703). Генеральний бунчужний (1703-1708). Генеральний осавул (1708-1709). Впродовж кількох років керував Генеральним скарбом, тобто був наказним генеральним підскарбієм. 1705 р. (жовтень) голова демаркаційної комісії, яка встановила російсько-турецький кордон на місцевості (разом з турецьким комісаром Коч-Ахмет-Башком). Підтримав антимосковське повстання і після його поразки пішов з І. Мазепою до Бендер (за ішими даними - капітулював ще під Полтавою). 1710 р. повернувся до Гетьманщини, де його заарештували, відправили на допити у Москву, а звідти заслали пожиттєво до Архангельська. Був там наглядачем корабельної верфі. 1711 року клопотав про поїздку до Тобольська, щоб відвідати брата-митрополита. Помер у Архангельську у 1732 році.
Одружений (1692) з донькою переяславського полковника Федора Івановича Сулими Тетяною. Мав дітей та онуків, які служили у ВЗ.

МАКСИМОВИЧ [Левченко, Максименко] Іван Антонович. -Бунчуковий товариш. Полтавський полковий осавул (1738). Учасник російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

МАКСИМОВИЧ Іван Васильович. - Народився 1732 року. Син (?) Василя Дмитровича Максимовича. У 1744 р. навчався в Переяславському колегіумі. Здобувши освіту, служив канцеляристом Переяславської полкової канцелярії.

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Іван Іванович. - Син Івана Максимовича Максимовича-Левченка. Народився у 1746 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (1763-1784).Військовий товариш. Поміщик у селі Старі Млини у 1814 р. Дружина: Олефір Уляна Григорівна, донька козака.

МАКСИМОВИЧ [Губка] Іван Ілліч. - Народився 1733 р. Син пирятинського протопопа Іллі Максимовича. У ВЗ служив з 1762 р. значковим товаришем Лубенського полку. Військовий товариш (1779-1787). Полковий осавул в абшиті (1788). Титулярний радник (1784). Одружений з Анастасією Якимівною Огронович (1742 р. н.), донькою значкового товариша. Жив у Пирятині.

МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Іван Леонтійович. Син Леонтія Васильовича Максимовича. Народився 1727 р. На службі у ВЗ з 1747 р. Військовий канцелярист ГВК (1747-1752). Сотник Бубнівської сотні Переяславського полку (1752-1768). Призначення одержав 28 липня 1752 р. на місце першого тестя Федора Базилевича. Переяславський полковий комісар (1768-1770). 25 червня 1770 р. дістав звання бунчукового товариша (1770-1782). Мав значні земельні володіння в Переяславському полку. Двічі одружений: з донькою бубнівського сотника Федора Базилевича Мотроною (перший шлюб) та з донькою ліплявського сотника Василя Лазаревича Марфою (другий шлюб з 8 січня 1757). Сват Павла Кіктєва, тесть Михайла Семеновича Капцевича. Жив у селі Прохорівка. Помер 4 грудня 1801 р. і похований у Києві на Щекавиці в церкві Всіх Святих. Прадід ректора університету Святого Володимира, професора, історика Михайла Олександровича Максимовича (1804-1874).

МАКСИМОВИЧ [Рубан] Іван Максимович. - Син М. Васильковського. Службу розпочав у компанійському полку Іллі Новицького. Брав участь у Чигиринських походах, в обороні Лівобережжя від татар. Осавул компанійського полку Іллі Новицького (1679-1696). Наказний прилуцький полковник (1694). 1696 р. призначений І. Мазепою полковником компанійського (охочекомонного) полку (1696-1708) на місце Іллі Новицького. У 1708 році вже як сердюцький полковник обороняв Батурин від російських військ О. Д. Меншикова. Загинув у боях 2 листопада 1708 р. в Батурині. Іноді його плутають зі старшим братом, тобольським митрополитом (1711-1715), який ще в юності постригся в ченці і взяв ім’я Іоанн. На це свого часу вказував ще М. О. Максимович.

МАКСИМОВИЧ [Левченко, Максименко] Іван Максимович. - Походив з родини полтавських старшин Левченків. За іменем батька став писатися Максимович. Син великобудиського сотника Максима Левченка. На службі у ВЗ з 1718 р. (на місце померлого батька). Служив значковим товаришем Великобудиської сотні Полтавського полку (1718-1743). Був на канальних роботах у Ладозі (1721), в походах російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Полковий комісар (1729). Наказний осавул (1738) та обозний (1739) Полтавською полку відповідно в Дністровському та Хотинському походах. Виконував, головним чином, інтендантські функції. З липня 1743 р. підвищений до звання військового товариша і призначений на службу до ГВК. Мав брата Федора і синів Миколу, Прокопа, Івана та Василя Максимовичів. Жив (1752) у Великих Будиіцах.

МАКСИМОВИЧ Іван Петрович. - Народився 1 серпня 1680 року. Син значного військового товариша П. М. Максимовича. У 1698 р. закінчив курс Києво-Могилянського колегіуму. Канцелярист Ніжинської полкової канцелярії (1698-1704). Військовий канцелярист ГВК (1704— 1709). Неодноразово виконував посольські місії від І. Мазепи до Варшави та Москви. Пішов з гетьманом до Бендер. На раді 1710 р. обраний генеральним писарем в уряді П. Орлика (1710-1715). їздив послом до Бахчисарая та Стамбула. У 1715 р. повернувся в Гетьманщину і здав російським намісникам гетьманську печатку І. Мазепи. Був засланий до Москви. У 1722-1726 рр. працював у бібліотеці Синодальної друкарні. Уклав латино-слов’янський словник, переклав кілька книг. Помер 1 серпня 1732 р. у Москві.

МАКСИМОВИЧ Іван Семенович. - Син С. М. Максимовича та Т. К. Кулябки. Народився 1730 р. Значковий товариш (1763). Військовий товариш Лубенського полку (1763-1766). У відставку вийшов 13 січня 1766 року у чині полкового осавула (1766-1786). Поміщик Лохвицького повіту (1786). Помер після 1786 р. Мав синів Іллю, Гната та Мусія.

МАКСИМОВИЧ Іван Федорович. - Син Федора .Яковича Максимовича. На службі у ВЗ з 1776 р. З 12 січня 1780 року - сотенний отаман Гадяцького полку. Брав участь у війнах з Туреччиною. Корнет у відставці (1787). Поміщик. Помер до 1828 року.

МАКСИМОВИЧ Ілля Іванович. - Син Івана Семеновича Максимовича. Народився 1758 р. Військовий канцелярист (1781-1782). Полковий осавул при абшиті (1782-1787). Помер після 1787 р.

МАКСИМОВИЧ Йосип Васильович. - Значковий товариш Переяславського полку (1723-1732). Одружившись, переселився в Стародубський полк. Значковий товариш Стародубського полку (1732-1746). Військовий канцелярист, контролер ГВК (1738). Отаман ГВА (1746). По старості і через слабке здоров’я абшитований (1746). Його донька Ксенія була дружиною (1748) стародубського полкового канцеляриста Данила Короткого.

МАКСИМОВИЧ Леонтій Васильович. - Син компанійського полковника. Народився близько 1698 р. Військовий товариш (1734-1745). У Гілянському поході покалічений і далі у війську не служив. 9 січня 1734 р. універсалом Д. Апостола взятий під оборону. Помер у Переяславі на батьківському подвір’ї 25 лютого 1745 р. Похований у глухівському Успенському жіночому монастирі. Мав сина Івана та трьох онуків. Його дружина, Євдокія Василівна, овдовівши, вийшла заміж вдруге за переяславського полкового осавула Григорія Лукича Лукашевича.

МАКСИМОВИЧ    [Левченко] Максим Семенович. - Значковий товариш Полтавського полку (1759). Військовий товариш у абшиті (1763).

МАКСИМОВИЧ Мартин. - Чигиринський гродовий отаман (березень 1655).

МАКСИМОВИЧ    [Левченко] Матвій Федорович. - Син Федора Максимовича Максимовича-Левченка. Народився 1740 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (з 1766). Мешкав як поміщик у селі Старі Млини (1817 р.). дружина: Леонтьєва Тетяна Якимівна (1751 р. н.), донька капітана.

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Микола Іванович. - Народився у 1739 р. Син значкового товариша Івана Максимовича Максимовича-Левченка. Служив значковим товаришем Погарського полку (з 1766). У 1791— 814 р. - поміщик села Старі Млини, дружина: Оранська Марфа Петрівна 1748 р. н.), донька священика.

МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Михайло Максимович. - Син Максима Васильковського. Народився близько 1675 р. Брав участь у Дніпровських та Азовських походах, у Північній війні. Бунчуковий товариш 1695). Мав дружину Ганну Михайлівну. Загинув 1711 р. у Прутському поході. Сват Корнилія Кулябки та Василя Володковського.

МАКСИМОВИЧ Михайло Степанович. - Військовий канцелярист 1К (1746). Син Степана Максимовича та Євпраксії Панасівни Єсимонтовської

МАКСИМОВИЧ Омелян Євтихійович. - Син Євтихія Максимови-Миргородський полковий осавул (1721-1730).

МАКСИМОВИЧ Павло Максимович. - Військовий канцелярист 67). Мешкав у Чернігові.

МАКСИМОВИЧ Павло Андрійоич. - Син Андрія Яковича Максимовича та М. У. Салогуб. Народився 761 р. Служив у Лубенському полку. Абшитований у званні сотенного пана. Помер до 1818 р.

МАКСИМОВИЧ Петро [Максимович?]. - Значковий товариш Ніжинського полку (1765). Швагер Михайла Михайловича Янджула.

МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Петро Максимович. - Народився до 1631 р. Покозачений шляхтич. Син Максима Васильковського. Мешкав у Переяславі, а маєтністю було село Козинці, де побудував церкву. Займав поважні уряди у ВЗ. Овруцький та київський полковник від польського короля. Переяславський полковий писар (1683). Наказний сотник Остерської сотні (1687), підписав Коломацькі статті (1687). Військовий товариш (1690-1704). Значний військовий товариш (1704-1708). Виконував військові та дипломатичні доручення, брав участь у Кримських та Дніпровських походах, Північній війні. Був одружений з родичкою матері Б. Хмельницького Софією Ставецькою (її мати шляхтянка Анастасія Ставецька). Помер у Переяславі перед квітнем 1711 р. Похований у Козинцях.

МАКСИМОВИЧ Петро Семенович. - Народився 1717 р. Син лубенського полкового старшини Семена Михайловича Максимовича та Тетяни Корниліївни Кулябки. Сотник Снітинської сотні Лубенського полку (1738-1740). Сотник Красноколядинської сотні Прилуцького полку (1736-1738; 1740-1764). 16 березня 1764 р. універсалом гетьмана Кирила Розумовського призначений земським підсудком в Іваницький повіт (1764-1772). Помер після 1772 р. Сват Андрія Марковича, тесть Івана Миницького та Якима Салогуба.

МАКСИМОВИЧ Петро Якимович. - Син Якима Семеновича Максимовича. Народився 1751 р. Службу розпочав 1770 р. значковим товаришем Лохвицької сотні. Військовий товариш Лубенського полку (1782). поручик (1783). 9 січня 1783 р. вийшов у відставку в чині капітана (1783-1791). Земський справник (1791). Поміщик Лохвицького повіту. Був одружений з донькою бунчукового товариша Петра Миклашевського Єлизаветою.

МАКСИМОВИЧ Прокіп. Військовий товариш Полтавського полку (1750-1755). Житель с. Старі Млини. Мав хутір у Великобудиській сотні (1750).

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Прокіп Іванович. Син Івана Максимовича Максимовича-Левченка. Народився 1741 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (до 1775). Поміщик села Старі Млини. Помер там же після 1814 р.
Дружина: Кулик Мотрона Євстафіївна, донька сотника.

МАКСИМОВИЧ [Максименко, Левченко] Семен Максимович. - Шляхтич. Народився 1703 р. Полтавський міщанин. Полковий збирач податків (1730). Значковий товариш Великобудиської сотні Полтавського полку (1734). Титар полтавської соборної церкви (1751). Бурмистр Полтавського магістрату (з 1752). Значковий товариш Полтавського полку (1758-1763). Дружина (з 1727): Костенська Ганна Олексіївна, донька опішнянського і гадяцького протопопа.

МАКСИМОВИЧ Семен Михайлович. - Народився у 1695 р. Військовий канцелярист ҐВК (1715-1719). Ймовірно, випускник КМА. Сотник Чорнуської сотні Лубенського полку (5 серпня 1719-1731). Сенчанський наказний сотник Лубенського полку (1723). Підписав Коломацькі чолобитні Павла Полуботка (1723). Брав участь у Низових походах. З 19 червня 1731 року лубенський полковий суддя (1731-1743). Одружений з донькою Корнила Кулябки Тетяною (жила в 1698-1779 рр.). Помер 1743 року в Лубнах на уряді. Мав п’ятьох синів, які служили у ВЗ.

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Семен Семенович. - Значковий товариш Полтавського полку (з 1758).

МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Степан Петрович. - Основоположник стародубського роду Максимовичів. Народився близько 1680 р. в Переяславі. Син переяславського полкового писаря Петра Максимовича Максимовича. Випускник Києво-Могилянського колегіуму. 21 квітня 1711 р. взятий гетьманом І. Скоропадським в оборону. Разом з братом Іваном належав до оточення 1. Мазепи. За це у 1712 р. засланий до Москви, але невдовзі (1715) і відпущений. Канцелярист ГВК за І. Скоропадського (1715-1722). Значний військовий канцелярист (1723-1724). Ймовірно, у 1722 р. (після другого одруження) переселився до Стародуба. У вересні 1724 р. за розпорядженням О. І. Рум’янцева призначений стародубським полковим писарем (1724-1725; 1727-1730). Управляючий справами Стародубського полку (1724-1725). Стародубський полковий суддя (1725-1727). У складі тріумвірату (Панас Єсимонтовський, Семен Галецький та він) керував Стародубським полком (1728-1732; у 1729 р. - з Миколою Ханенком). Військовий товариш (1723-1729). Впродовж шести років за Д. Апостола перекладав юридичні акти для Кодифікаційної комісії. Значний військовий товариш (1732-1735). Бунчуковий товариш (1735-1738). У листопаді 1738 р. звільнений від усіх служб по старості і за поганим станом здоров’я. Першим шлюбом був одружений з донькою переяславського полкового писаря Луки Петровського Євдокією, яка померла невдовзі після 1721 р. Другим шлюбом одружився з донькою стародубського полкового обозного Афанасія Єсимонтовського Євпраксією (жива в 1761). Тесть 0.П.Корецького, І. П. Кулябки, І.Г. Стаховича, Я. В. Лисаневича. Один з його синів, Семен, переселився (прибув) до Конотопа і дістав прізвище Прибудько, чим започаткував рід Прибудьків. Мав підлеглих і землю в селі Тютюри Стародубського полку, а також значну власність у Переяславському полку. Помер у 1749 р. в своєму домі в Стародубі.

МАКСИМОВИЧ Степан Петрович. Народився 1744 р. в родині Лубенського старшини Петра Семеновича Максимовича. Службу розпочав 1 січня 1767 р. в російській армії у Псковському драгунському полку. Мав звання секунд-майора, підполковника, полковника. У чині бригадира згідно з іменним указом Сената від 24 січня 1775 року (по рекомендації П. О. Рум’янцева) очолював Лубенський полк (1775-1781). Воював у роки російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Брав участь у другій війні з Туреччиною (1787— 1791). Генерал-майор (1786). Загинув під час облоги Очакова 11 листопада 1788 року. Похований у Херсоні біля Катерининського собору. Був одружений з донькою Андрія Марковича Ганною.

МАКСИМОВИЧ Тарас Петрович. - Значковий товариш Чернігівського полку (1754).

МАКСИМОВИЧ Федір Дмитрович. - Син генерального осавула Д. М. Максимовича та Т. Ф. Сулими. Після заслання батька до Архангельська утримувався з братом Іваном у Москві як заручник. Зарахований на службу до Семенівського лейб-гвардії полку у 1713 р. (брат Іван - до Ізмайловського і загинув у війні з Туреччиною при Анні Іванівні). Пройшов чини сержанта, прапорщика, поручика полку. 23 вересня 1741 р. призначений полковником Стародубського полку (1741-1756). Наказний гетьман (головнокомандувач) над козацьким корпусом у Ліфляндському поході 1746 р. Помер наприкінці лютого - на початку березня 1756 року на уряді. Був одружений з донькою значкового товариша Стародубського полку Олексія Плотного Мотрею (її другий шлюб). Сват Михайла Ширая.

МАКСИМОВИЧ [Левченко] Федір Максимович. - Син сотника Великобудиської сотні Максима Левченка. Народився 1696 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (1714-1743). З липня 1743 р. разом з братом Іваном підвищений до звання військового товариша (1743-1782). З 1782 р. - поміщик села Старі Млини Зіньківського повіту. Мав з дружиною Євдокією Міщенко сина Матвія.

МАКСИМОВИЧ Федір Семенович. - Народився 1718 р. Син лубенського полкового старшини Семена Михайловича Максимовича та Тетяни Корнилівни Кулябки. На козацькій службі з 1735 р. Канцелярист ГВК (1738-1751). Лубенський полковий хорунжий (1752-1763). Лубенський полковий осавул з 13 травня 1763 р. (1763-1767). Земський підсудок і підкоморій Лубенського судового повіту (1767-1783). Мешкав у сотенному містечку Чорнухах. Помер після 1785 р. Був одружений з донькою срібненського сотника Параскевою Антонівною Троциною (1721 р. н.).

МАКСИМОВИЧ Федір Якович. Син Якова Максимовича Максимовича-Лук’яновича. Народився в 1739 р. Впродовж 1748-1752 рр. -півчий при дворі Єлизавети Петрівни. Курсант Сухопутного шляхетського корпусу по вивченню французької та німецької мов (1752-1754). Актор театру бригадира Сумарокова (1754-1757). Канцелярист (1757— 1773). Значковий та військовий товариш Гадяцького полку (1773-1786). Сотенний отаман (1786). Поручик (1787). Брав участь у Кримському поході (1773). Поміщик Зіньківського повіту у 1805 р. Мав синів Григорія та Івана.

МАКСИМОВИЧ Яким Семенович. Син Семена Михайловича Максимовича та Т. К. Кулябки. Народився у 1725 р. На службі з 1757 р. Значковий товариш Лубенського полку (1757-1764). Осавул (другий) Лубенського полку (1764—1767). Лубенський полковий суддя (з 1767). Полковий суддя в абшиті (1782). Сват Петра Миклашевського. Помер у Лубнах у 1786 р.

МАКСИМОВИЧ Яків Максимович. Син Максима Лук’яновича, онук знатного військового товариша Лук’яна Лисого. Лубенський полковий комісар (1746). Мав синів Андрія та Федора, які служили у Лубенському та Гадяцькому полках військовими товаришами. Сват Устима Салогуба (значкового товариша).

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ, Петровский2

Поделиться

15

Re: Максимович

МАКСИМОВИЧ Василь Михайлович, 1922 р. н., с. Черемхів Коломийського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Черемхів, селянин. Заарештований 30.07.1948. Звинувачення: в його будинку зустрічалися члени ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.08.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 28.09.1993. (12728 П).

МАКСИМОВИЧ Іван Васильович, 1921 р. н., с. Остриня Тлумацького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Остриня, селянин. Заарештований 26.05.1941. Звинувачення: член ОУН. Подальша доля невідома. 12.02.1964 справу припинено. (3170 П).

МАКСИМОВИЧ Михайло Миколайович, 1910 р. н., с. Креховичі Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 15.09.1944. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чайка. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 07.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 03.03.1946 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 04.01.1995. (14695 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться

16

Re: Максимович

Наставн.- руковод. ист. и геогр. — н. ч. Геор. Андр. Максимович, унив., жал. 2148 р., кл. наст. 160 р., 1-09-06, 5-11-09. (VI).

Нежинская гимназия
Киевский учебный округ 1911-1912 учебный год

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться

17

Re: Максимович

Новгородсеверская гимназия

Год выпуска 1819
Максимович Михаил
Год выпуска 1829
Максимович Иван

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться

18

Re: Максимович

Гадяцкий полк

Максимович Федір (1738-1787-?) - служив із 1746 р., військовий товариш (1773-1783), шляхтич, міг обиратися, але не бажав, мав право голосу. У Зіньківському повіті володів 6 хатами.

Київський полк

Максимович Григорій - бунчуковий товариш Київського полку (1732)

Лубенський полк

Максимович Андрій Якович (бл. 1726-1790-?). служив із 1745 р. у Лубенському полку, полковий канцелярист лубенський (1747), отаман сотенний (1783), військовий товариш в абшит (01/01/1784 - 1790 - ?). Мав 15 підданих. Д.: Мариій Устимівна Салогуб, донька значкового товариша. Мали синів Андрія, Павла, Корнила, доньок Марію, Ксенію, Гафію, Марію.
Максимович Данило (1756-?) - абшитований полковий хорунжий (1782), мав 30 хат підданих, прапорщик у відставці (1788), проживав у Роменському повіті.
Максимович Іван Ілліч (1733-1782-?) - син протопопа пирятинського. Служив із 23/06/1762 р., значковий товариш Лубенського полку (із 22/07/1762), лагодив мости й греблі в Яблунівській сотні (1769), військовий товариш (із 23/04/1779), абшитований полковий осавул (1788). Проживав у Пирятині. Д.: Анастасія Якимівна Огранович (1742-1778 - ?), донька значкового товариша. За нею 40 підданих у с. Леляках і 69 - у хут. Сирооржицькому.
Максимович Максим Лукич  - син значкового товариша Полтавського полку Луки Лисея, значний товариш полку Лубенського, мешканець роменський.
Максимович Семен - значний товариш полку Лубенського (1718)
Максимович Федір Семенович - син полкового судді лубенського. Значковий товариш Лубенського полку (1735 - 1738 - ?), у 1736 р. перевозив провіант у Воронежській губернії, у 1737 р. біув на лінії. За атестатом генерала Рум'янцева призначений генерал-майором Шиповим військовим канцеляристом ГВК (1737-1751). У 1751 р. призначений хорунжим полковим лубенським. Полковий осавул (із 1763). У 1764 р. призначений підсудком суду земського Лубенського повіту, у 1767 р. призначений підкоморієм у повіт Лубенський. У 1769 р. був при указах у МК, у 1778 р. доглядав головні тракти, греблі та інші переправи. Був у походах у 1737-1739 рр. Підкоморій повіту Лубенського (1780), у Чорнухах та в селах мав 43 підданих. Д.: Параска Антонівна Троцина, донька сотника, дітей не мали.
Максимович Федір Якович (бл. 1739 - 1807-?) - служив із 1748, співаком при дворі імператриці. У 1752 р. випущений із сухопутного кадетського шляхетного корпусу. Військовий товарищ при звільненні від двору (05/09/1773). Абшитований військовий товариш (1787). Мав 37 підданих. Рід внесений до І частини родоводної книги Чернігівського намісництва. Поручик (із 15/04/1787). Д.: NNN (?-ран. 1786). Мав синів Григорія, Івана, доньок Марію, Параску, Олену, Ірину, Уляну, Марфу.
Максимович Яким Семенович (1725 - 1786) - служив із 1757 р. значковим товаришем Лубенського полку, 2-й осавул полковий лубенський (1763-1767), суддя полковий, абшитований суддя полковий (1782). Д.:  Тетяна Іванівна N (?-1779-?).
Максимович Яків Максимович (?-1706-1739-?) - син значкового товарища полку Лубенського. Значковий товариш. Полковий комісар лубенський.

Ніжинський полк
Максимович Дмитро Максимович - значний товариш сотні Кролевецької (1682), писар ніжинський, значний товариш військовий (10/1695)
Максимович Петро - значковий товариш Ніжинського полку (1765). Швагро Миколи Михайловича Янжула.
Максимович Самійло- товариш полку Ніжинского, 07/04/1696 р. продав плац сотнику олишивському Леонтію Іовичу Шрамченку.
Максимович Семен - (1671 - 1737 -?) - значковий товариш (1737), військовий товариш. Із Максимовичів Стародубського полку. Перейшов у м.Короп і був прозваний Прибудьком.

Переяславський полк

Максимович Володимир - військовий товариш (1718), значковий товариш (1732).
Максимович Григорій - військовий товариш, бунчуковий товариш (04/11/1735 - 1751 - ?), у 1743 р. заплатив позику в скарб 98 коп. із 6 дворів і 4 млинових кіл. Абшитований бунчуковий товариш (1750),  мав у с. Мала Стариця Баришівської сотні житловий двір, посполитих 7 дворів убогих, усього 7 дворів та 8 хат.
Максимович Григорій - абшитований значковий товариш Переяславського полку (1748), мав двір у Баришівці.
Максимович Йосип - (?-1739) - значковий товариш (1723 - 1739), мав двір у Переяславі, яким у 1740 р. уже володіла його вдова.
Максимович Іван Антонович - бунчуковий товариш (1732).
Максимович Іван Леонтійович (1724/1727 - 1801) - служив із 1747 р., в.к. (1747 - 1752), сотник бубнівський (07/1752-1768), бунчуковий товариш (170/1779 - 1787-?), коміса округа Переяславського (1768 - 1781), повітовий суддя Золотоніського повіту (1786),  у 1787 р. мав з І.Базилевичем 674 душі в с. Прохорівка; 432 душі - у с.Сушки (з б.т. Деркачем Іваном), 28 душ - на х. Кропивенський, мав 75 душ у с. Старосілля Переяславського повіту. Д.: 1) Мотрона Федорівна Базилевич, донька сотника бубнівського. 2). (із 01/1757) Марфа Василівна Лазаревич, донька сотника леплявського. Мали синів Василя, Івана.
Максимович Леонтій Васильович (?-1699-25/02/1745) - син полковника компанійського, значковий товариш (1725); був у поході, військовий товариш (1734-1745), через каліцтво не служив. Д.: Євдакія Василівна N, у другому шлюбі за Григорієм Лукашевичем.
Максимович Олексій - б.т. (1752), мав володіння в Переяславі.
Максимович Олефір - обозний полковий (1676), товариш військовий (1682), обозний полковий (1686), суддя (1687).
Максимович Петро Максимович - (? - 1631 - 1708) - шляхтич, роллковник овруцький ЙКМ, полковник київський ЙКМ, писар полковий переяславський (1683). У 1690 р. прийнятий під гетьманську оборону. Значний військовий товариш (1704). У цей час мешкав у Переяславі й у своїй маєтності с.Козинцях побудував церкву. У 1711 р. І.Скоропадський закріпив за його сином Стефаном Максимовичем грунти й млини спадаючі за небіжчиком батьком, в.т. Петром, серед них і село Козинець. У 1729 р. ці та інші володіння йому ж ствердив гетьман Д.Апостол. Д.: (ран. 1661) Софія N Ставецька.
Максимович Стефан Петрович - син з.т. в., значний товариш військовий (1718), значковий товариш (1725-1732), комісар полковий (1724), бунчуковий товариш (1736 - 1741), абш. б.т. (1743), заплатив позику в скарб із 9 дворів і 4 млинових кіл (1 руб. 10 коп.). Мав двір у Переяславі, звільнений від військових постоїв, у сотні Терехтимирівській у с. Слободка Полуботкова 2 двори підсусідків, у с. Козинець - 3 тяглих та 5 піших дворів підсусідків, у Яготині - приїжджий двір та хутір у степу (1737). Д.: Євдокія Луківна Петровська, донька полкового писаря переяславського. Їх володіння перейшли Івану Бахчевському, племіннику Євдокії.
Максимович Федір - значковий товариш (1732).

Полтавський полк

Максимович Володимир Григорович - військовий товариш. Д.: Марія павлівна Герцик, донька полковника полтавського
Максимович Михайло Максимович - (? - 1675 - 1711) - бунчуковий товариш, помер у Прутському поході. Д.: Ганна Михайлівна N.

Стародубський полк
Максимович Василь Дмитрович - син генерального осавула, брат полковника стародубського, шляхтич, військовий товариш (?-19/06/1737-1738), мав у с. Хотинівка Волинської сотні 11 дворів посполитих. У 1738 р. управитель Шептаківської волості, значковий товариш Василь Максимович подав донесення до ГВК із проханням призначити його понорницьким сотником, так як Костянтин Савицький нездатний. Полковник Ізмайлов призначив розслідування, і в результаті Максимович став сотником понорницьким (1738 - 1741), сотник волинський (27/04/1738, 1741 - 03/1743 - ?). Д.: Ксениія Опанасівна N, у другому шлюбі (1750) за військовим канцеляристом Михайлом Павловським, який проживав у с. Чорнотичі.
Максимович Йосип - значковий товариш Стародубського полку (1723 - 1730), отаман ГВА (?-05/17469). 05/1745 р. через старість абшитований.
Максимович Степан Дмитрович - мав саєтність у с. Тютюра полкової сотні Стародубського полку, на яке 10/1732 р. отримав підтвердження. Канцелярист ГВК (1719 - 1722), значний військовий канцелярист (1723), значний військовий товариш (1723). Полковий писар стародубський (1724-1725, 1727-1730). Суддя полковий стародубський (1725). Правлячий полкові справи (1724-1725). У січні 1728 р. отримав універсал гетьмана разом з Опанасом Єсимонтовським і Семеном Галецьким на управління Стародубським полком. військовий товариш (1732-1736). Д.: // р. Євпраксія Опанасівна -Єсимонтовська (?-1707-1761-?), донька полкового обозного стародубського, онука Федора Мовчана.
Максимович Тарас - значковий товариш Стародубського полку (1754).

Чернігівський полк

Максимович N - значковий товариш Чернігівського полку, мав підданих у с. Голубчичі Роїської сотні (1753).
Максимович Антон Максимович - шляхтич гербу "Пелеш" (зміненого), житель Печерська в Києві (?-1687-1693-?0. 14/10/1687 як обиватель печерський отримав гетьманський універсал на дві греблі з млинами. 03/03/1703 р. отримав гетьманський універсал із підтвердженням. 1711 р. отримав універсал І.Скоропадського на с. Монастирці. 1715 р. продав млин на р. Каторній, названий Зерковщина київському бурмістру Василю Якимовичу. Значний військовий товариш (1711-1716), бунчуковий товариш Чернігівського полку (?-1718-1729). У 1722 р. заплатив 30 золотих на відновлення після пожежі Києво-Печерської церкви. 05/1725 р. дав "казку", що раніш не відправив у похід сина Івана через убогість. Але 25/05/1725 р. син мав вийти в похід і наздогнати команду полковника Єропкіна. 02/1726 р. через те, що не вийшов у Гілянський похід полковников відправлений до Глухова. Усе ж був у Сулацькому поході р. (1726-1727). 04/1729 р. викреслений із компуту бунчукових. Д.: Олена Степанівна Отрохович (?-1752), донька чернігівського війта. Його правнуки Іван Григорович (1737-?) та Степан Максимович (1732-?) мешкали в с. Полошки Глухівського повіту.
Максимович Василь Дмитрович - студент школи поетики Чернігівського колегіуму (1718). Значковий товариш (?-1737-1738-?). Сотник понорницький (1738 - 1741). Д.: Варвара NN.
Максимович Іван Антонович - бунчуковий товариш (1718-1731).
Максимович Тарас - значковий товариш (1754).

Ірина Кривошея. Неурядова старшина української козацької держави (XVII-XVIII ст.) Том ІІ. ISBN 978-617-604-096-5

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5

Поделиться

19

Re: Максимович

Максимович Петро Іванович, 1902 року народження, с. Завіщанська Плещенського району Білоруської РСР, білорус, освіта початкова, безпартійний. Сторож нафтоскладу. Проживав: м. Єнакієве Донецької області, вул. Турутіна, буд. № 29. Заарештований 16 листопада 1935 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Максимович Станіслав Олексійович, 1889 року народження, с. Куповичі Львівської області, Польща, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Старогнатівка Старогнатівського району Донецької області. Бджоляр колгоспу «Парткомуна». Заарештований 18 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1958 році.

Максимович Йосип Іванович, 1908 року народження, с. Завіщанська Лишинського району Білоруської РСР, білорус, освіта початкова, безпартійний. Візник рудника “Червоний Профінтерн”. Проживав: м. Єнакієве Донецької області, шахта “Червоний Профінтерн”, барак-гуртожиток. Заарештований 17 листопада 1935 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга п’ята.

Цікавить інформація:
Махиньки с. Тростинка і с. Шевченківка Васильківського р-ну Київської обл.;
Гарник, Бадьорко, Лисий, Яненко Бершадського р-ну Вінницької обл.;
Шапран, Піскаленко, Григоренко с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл.

Поделиться

20

Re: Максимович

ГАСО, ф, 624, оп. 1, д. 33
г. Кролевец, Соборная церковь, 1836 г.

Post's attachments

Максимович. ГАСО, ф. 624, оп. 1, д. 33. г. Кролевец, Соборная ц..jpg
Максимович. ГАСО, ф. 624, оп. 1, д. 33. г. Кролевец, Соборная ц..jpg 112.32 Кб, 1 скачиваний с 2017-11-13 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: АМАКС_Ъ1

Поделиться