1

Тема: Миргородский полк ( общие сведения)

Миргородський полк є одним з найстаріших військових, територіально-адміністративних та судових округів козацької України. Містечко Мир-Городок засноване в середині XVI ст. як прикордонна фортеця з татарським степом, Диким полем, хоча на території майбутнього полку вже здавна існували населені пункти, які згадуються у літописах під ХІ-ХІІ ст.: Хорол, Лубни, Градизьк, Горошин, Ромен, Лукомль. Козацтво ж колонізує цей край в першій чверті XVII ст., і вже 1625 року утворюється Миргородський козацький полк, який мав захищати маєтки Вишневецьких (так звану Вишневеччину) на Лівобережжі з центром у Лубнах від турецько-татарських спустошень. Козацькі осідки розташовуються в межиріччі Хорола та Псла і формують власне Миргородщину, а Миргород стає центром окремого Київського повіту однойменного воєводства. Миргородський полк 1625-38 рр. - це суто військовий підрозділ козацького реєстру у складі збройних сил Речі Посполитої. Вочевидь, він підпорядкувався Єремії Вишневецькому, а козаки були розселені по території, яку згодом, за часів Б. Хмельницького, розділили на Миргородський і Полтавський полки.
“Ординація” 1638 р. запровадила скорочення козацького реєстру. Миргородський полк розформували і південні сотні включили до складу Чигиринського полку, а решту - до Переяславського. Реєстр 1638 р. складений у таборі під Боровицею, називає Дмитра Перехреста сотником Миргородської сотні Переяславського полку [26, с.249]. Гадаємо, що до цього він якраз і був полковником ліквідованого Миргородського полку. Отже, як бачимо, до початку „Великого повстання" Миргородщина мала військово-адміністративні козацькі традиції.
Тому вже влітку 1648 року Миргородський полк значиться в документах як військовий козацький підрозділ і як звільнена від польських окупантів адміністративна територія. Законодавчо ж Миргородський полк як адміністративну одиницю козацької автономії у складі Речі Посполитої створено 16 жовтня 1649 року після Зборівської угоди. У зв'язку з ліквідацією Лубенського полку, до нього також приєднали центральні та північні сотні останнього.

Спасибо сказали: korol1979a1

Поделиться

2

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

За “Реєстром" 1649 року Миргородський полк поділявся на 16 сотень, які мали осідком 12 містечок.
Це були:
Миргородська полкова сотня (м. Миргород);
Глинська (м. Глинськ);
Комишненська (м. Комишна);
Костянтинівська (м. Костянтинів);
Краснопольська (м. Краснополе);
Лохвицька (м. Лохвиця);
дві Лубенські сотні - міська і сільська (м. Лубни);
Панківська (село Панки);
Роменська (м. Ромен і село Липова Долина);
Сенчанська (м. Сенча);
Уцтивицька (м. Уцтивиця);
Хорольська (м. Хорол); 
три Миргородські сотні, що назвалися іменами своїх сотників: Гаврила Гладченка (сина миргородського полковника М. Гладкого), Андрона та Кирила Поповського (Кирика Якименка).
Полковим центром визначено місто Миргород (тепер районний центр Полтавської області).
Костянтинівська, Роменська та Глинська сотні стали східним кордоном козацької автономії і державним кордоном Речі Посполитої з Московським царством, який було закріплено ще Поляновським миром 1634 року. Протягом 1649-54 рр. полк межував з Полтавським (південь і південний-схід), Чернігівським (північ, у 1649 р.), Ніжинським (північ, у 1654 р.), Прилуцьким та Кропивнянським (захід) полками. У 1649 р. сотні мали таку кількість козаків: Костянтинівська - 99, Роменська - 300, Глинська - 80, Лохвицька - 300, Сенчанська - 112, Комишненська - 219, Краснопольська - 132, Уцтивицька - 131, три Миргородські - 969, дві Лубенські - 389, Хорольська - 165. Всього реєстр зафіксував за полком 3009 осіб. За присяжними списками 1654 р. у полку присягнуло 4798 чоловік.

Спасибо сказали: Алёна, korol1979a, ГіП, olyvd4

Поделиться

3

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

В цілому ж, від 1648 р. до 1782 р. у складі Миргородського полку перебували як адміністративні одиниці такі сотні: Архангелогородська (1742-1752 рр.), Багацька (1663-65; 1672-1681; 1687-1782 рр.); Балаклійська (1663-1665 рр.); Баранівська (1663-1665 рр.); Білоцерківська (1663 - 1665; 1672 - 1782 рр.); Власівська (1676-1764 рр.); Глинська (1649-1658 рр.); Голтв'янська (1672-1676; 1687-1782 рр.); Городиська [Градизька] (1676-1782 рр.); Жигимонтівська (1654-1658 рр.); Ковалівська (1764-1775 рр.); Комишнянська (1649-1662 рр.); Костянтинівська (1649-1658 рр.); Краснопольська (1648-1658 рр.); Кременчуцька (1667-1764 рр.); Крилівська (1744-1752 рр.); Лохвицька (1649-1658 рр.); Лубенська перша та друга (1649-1658 рр.); Манжеліївська (1663-1664 рр.); Миргородська полкова та іменні і номерні (1648-1782 рр.); Омельницька (1676-1775 рр.); Остапівська (1672-1782 рр.); Панківська (1649-1651 рр.); Піщанська (1653-1658 рр.); Потоцька (1672-1775 рр.); Роменська (1649-1658 рр.); Сенчанська (1649 - 1658 рр.); Сміленська (1653-1658); Сорочинська (1658-1782 рр.); Уцтивицька (1648-1661; 1663-1782 рр.); Хомутецька (1764-1780 рр.); Хорольська (1648-1782 рр.); Цибулівська (1748-1752 рр.); Шишацька (1663-1665; 1687-1782 рр.); Яреськівська (1653-1660; 1665-1782 рр.). Відтак, фактично у складі полку постійно, без переміщень і змін перебували лише Миргородські та Хорольська сотні.
Сотенними центрами були містечка: Архангелогород (тепер Новоархангельск), Багачка (тепер Велика Багачка), Балаклійка, Баранівка, Білоцерківка, Власівка, Глинськ, Говтва (Голтва), Городище (тепер Градизьк), Жигимонтів, Комишна, Костянтинів, Кременчук, Крилів (тепер не існує), Лохвиця, Лубни, Манжелія, Миргород, Омельник, Остап'є (Остапів), Паньків. Піски, Потоки (Потік), Ромни, Сенча, Сміла, Сорочинці (до 1653 р. - Краснопіль), Устивиця, Хомутець, Хорол, Цибулів (Цибулеве), Шишаки, Яреськи.

Спасибо сказали: korol1979a, olyvd2

Поделиться

4

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

ссылка для скачивания Присяги Мирогородского полка 1718 года

Более официальные и без рекламы ссылки:

Присяга Миргородського полку 1718 року / Опрацювали: Д. Вирський, Р. Москаленко.(PDF)

Присяга Миргородського полку 1732 року / опрацювали Д. Вирський і Р. Москаленко.(PDF)

Спасибо сказали: Оленка2014, Алёна, korol1979a, parus, zviktor5

Поделиться

5

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Генеалогія значкового товариства Миргородського полку: Авраменки, Короленки, Чапи

Спасибо сказали: korol1979a, Алёна2

Поделиться

6

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття
Зміст (зі сторінками книги) :

Передмова     3
І. Відомості про склад задніпрських поселень Миргородського і Полтавського полків 1752 року     7
1. Опис задніпрських поселень Миргородського полку 1752 року з короткою історичною довідкою про етапи заселення краю     7
2. Витяг з підсумкових даних про задніпрські поселення Миргородського полку, переданих графу Олексію Розумовському у Санкт-Петербурзі в листопаді 1752 року     11
3. Відомості Кременчуцької сотні до опису задніпрських поселень Миргородського полку 1752 року     12
4. Відомості Потоцької сотні до опису задніпрських поселень Миргородського полку 1752 року     19
5. Відомості Келебердянської та Переволочанської сотень до опису задніпрських поселень Полтавського полку 1752 року     20
6. Підсумкова відомість 1752 року про склад задніпрських жителів Келебердянської і Переволочанської сотень Полтавського полку     36
7. Копія карти задніпрських місць Келебердянської і Переволочанської сотень Полтавського полку 1752 року     38
8. Відомості Орлянської сотні 1752 року до опису задніпрських поселень Полтавського полку     39
9. Узагальнюючі відомості про кількість дворів у задніпрських поселеннях Полтавського полку 1752 року     41
10. Поіменні відомості про жителів задніпрських поселень Миргородського полку за матеріалами жовтневої ревізії 1752 року     42
11. Відомості про жилі та приїзджі двори старшини та інших чинів у придніпровських сотнях Миргородського полку за ревізією 1752 року     110
12. Загальні відомості про задніпрські поселення Миргородського полку за ревізією на кінець 1752 року     111
13. Карта сотенного поділу території Задніпрських місць Гетьманщини на початок 50-х років ХVІІІ століття     116
14. Відомості про церковний устрій задніпрських поселень до утворення Нової Сербії     117
IІ. Описи землеволодінь та документи з прав власності на задніпрські грунти     120
15. Опис документів з прав власності на задніпрські грунти Миргородського полку 1752 року     120
16. Витяг з підрахунків кількості урядових грамот і купчих записів на землеволодіння Миргородського полку за Дніпром, які передано графу О.Розумовському в Санкт-Петербурзі 29 листопада 1752 року     131
17. Донесення архангелогородського сотника від 28 лютого 1752 року з описом землеволодінь Архангелогородської сотні Миргородського полку     132
18. Опис землеволодінь за копіями купчих та інших актів задніпрських сотень Полтавського полку 1752 року     136
19. Опис задніпрських поселень та землеволодінь Орлянської сотні за відомістю від 21 березня 1752 року     138
20. Духовний заповіт 1650 року обозного Війська Запорозького Івана Тихоновича Волевача, посвідчений рукою Богдана Хмельницького     139
21. Підтвердження 1735 року від вдови гетьмана Данила Апостола миргородському полковому осавулу Антону Волевачу на задніпрські грунти     140
22. Запис уряду Власівської сотні від 9 березня 1690 року щодо прав Шульганя на пасіку Богдана Хмельницького в Чорному лісі     140
23. Купча 1691 року келебердянського жителя Мартина Бондаря на грунт в Чичаку коло села Дереївки     141
24. Купчий запис уряду Власівської сотні від 24 серпня 1698 року на продаж інокенею Єлизаветою пасіки Якова Сірого в Чорному лісі     141
25. Копії документів з прав власності за Дніпром з родинних паперів Устимовичів (Сахненків)     141
26. Підтверджуючий запис Прилуцького магістрату Андрію Горленку на продаж у 1703 році його батькові пасіки у Великому лісі за Дніпром     143
27. Копія універсалу миргородського полковника Данила Апостола 1707 року, наданого Андрію Білецькому та Ігнату Пугаченку на володіння лісними стінками при Майдуровій долині     143
28. Купчий запис 1714 року жителю кременчуцькому Дмитру Левченку на лісову стінку в урочищі при Володковій долині     143
29. Купчий запис 1719 року з уряду Кременчуцької сотні на лісову стінку у вершині Майдурової долини стрільцю куреня полковницького Яремі Плічку     144
30. Купчий запис 1739 року потоцького жителя Івана Гонтаренка на продаж батьківського грунту на тій стороні Дніпра своєму брату, Микиті Гонтару     144
31. Купчий запис Власівської сотні 1736 року на продаж хутора Олекси Довгого на Малому Інгульці Федору Москову     145
32. Посвідчувальний лист 1739 року колишньому кременчуцькому сотнику Матвію Чередничку на його володіння під Кременчуком та за Дніпром     145
33. Опис 1741 року задніпрських землеволодінь Потоцької сотні з підтвердженням старожилих козаків і сотенних старшин     146
34. Опис 1744 року задніпрських поселень, земельних та інших володінь Миргородського полку за їх власниками     148
35. Реєстр пасік у лісах Чорному і Чуті, доданий до опису прав на задніпрські грунти Миргородського полку 1744 року     155
36. Опис 1744 року купчих та інших документів з прав власності на задніпрські грунти Миргородського полку     157
37. Описи Задніпрських місць 1745 року, представлені в Сенат при рапорті підполковника Данила де Боскета від 9 січня 1752 року     168
38. Карта Задніпрських місць Данила де Боскета 1745 року та її опис     186
IІІ. Справа про повернення спадкоємних володінь Данила Апостола під Криловом     190
39. Витяг до доповіді гетьману Кирилу Розумовському та опис справи про передачу у 1752 році містечка Крилова у спадкоємне володіння лубенського полковника Петра Апостола     190
40. Донесення 1752 року гетьману К.Розумовському лубенського полковника П.Апостола у зв'язку з повільним ходом передачі грунтів під Криловом у його володіння     207
41. Донесення миргородського полковника Федора Остроградського 1752 року гетьману К.Розумовському з пропозиціями по вирішенню справи про передачу грунтів під Криловом у володіння П.Апостола     209
42. Клопотання власівського сотника Прокопа Майбороди 1752 року на ім'я гетьмана К.Розумовського у зв'язку з указом про передачу грунтів під Криловом у володіння лубенського полковника П.Апостола     210
43. Клопотання власівського козака Івана Бабича на ім'я гетьмана К.Розумовського у зв'язку з указом про передачу грунтів під Криловом у володіння П.Апостола     212
44. Звернення старшини і козаків Власівської сотні до гетьмана К.Розумовського у зв'язку з указом про передачу грунтів під Криловом у володіння П.Апостола     212
IV. Відомості про переселення жителів у зв’язку з утворенням Нової Сербії     214
45. Карта Нової Сербії 1752 року з планом розміщення перших рот Новосербського військового поселення     214
46. Рапорт миргородського полковника Ф.Остроградського 1753 року про розміщення новосербських шанців на території Цибулівської сотні     217
47. Реєстр 1753 року місць розташування та назв новоутворених шанців Гусарського і Пандурського полків Нової Сербії     218
48. Відомості 1753 року про вихід жителів з задніпрських поселень Власівської сотні     219
49. Відомості 1753 року про вихід жителів з поселень Криловської сотні     219
50. Відомості 1753 року про вихід жителів з поселень Цибулівської сотні     223
51. Відомості про жителів Криловської сотні, які у 1753 році перейшли на житло в Кодак та інші Запорозькі місця     225
52. Рапорт Генеральної військової канцелярії гетьману К.Розумовському від 12 жовтня 1753 року щодо реакції задніпрських сотень на указ про відведення території для поселення жителів за прикладом слобідських полків     226
53. Рапорт архангелогородського сотника від 20 листопада 1753 року про перехід жителів на нове поселення     226
54. Відомості Криловської сотні на кінець 1753 року про переселенські наміри жителів після виходу указу про відведення території для поселення на південь від новосербського кордону     227
55. Відомості Кременчуцької сотні, складені у січні 1754 року, про наміри переходу жителів на нове поселення чи повернення назад за Дніпро     232
56. Відомості про бажаючих перейти на поселення чи повернутись за Дніпро, надіслані генерал-майором І.Глєбовим в Сенат на початку 1754 року     236
57. Указ генерал-майора І.Глєбова від 24 лютого 1754 року з дозволом значковому товаришу Хомі Лиху на заселення слободи при річці Омельничку     237
58. Витяг з відомостей, представлених в Сенат при рапорті генерал-майора І.Хорвата від 1 грудня 1754 року про національний склад військових та інших новоприбулих поселян у полках Нової Сербії     240
59. Витяг з донесення Коша Запорозького 1755 року в Київську губернську канцелярiю про хутори жителів Слобідського козачого полку, поселені у межах запорозьких володінь     240
60. Відомості 1758 року про жителів Миргородського полку, які перейшли на житло в поселення Нової Сербії та Слобідського козачого полку     241
V. Інші документи з історії Задніпрського краю початку та середини ХVІІІ століття     245
61. Універсал гетьмана І.Скоропадського 1711 року про переведення жителів Задніпрського краю в лівобережні сотні Миргородського полку     245
62. Прохання гетьмана Д.Апостола 1728 року про повернення в межі Російської держави задніпрських територій Миргородського полку     245
63. Копія опису Задніпрських місць 1732 року та доданого реєстру млинів, складених генерал-квартирмейстром Карлом фон Штофелем     246
64. Опис руху російських військ від Мішуриного Рогу до Бугу при поході на Очаків у 1737 році     248
65. Витяг з опису Задніпрських місць 1740 року при розмежуванні кордонів з Польщею     249
66. Відомості з архіву Святого Синоду про спалення поляками у 1740 році двох церков у Криловській слободі за Дніпром     250
67. Указ Генеральної військової канцелярії 1740 року миргородському полковнику з дозволом на повернення жителів в Задніпрські місця     250
68. Витяг з реєстру Миргородського полку 1741 року про складання присяги імператриці Єлизаветі в Потоцькій, Кременчуцькій і Власівській сотнях з відомостями про козаків, які перебували за домашніми промислами за Дніпром     251
69. Звернення 1742 року миргородського полковника В.Капніста до імператриці з проханням поновити сотенне правління у Криловській слободі     257
70. Територія Задніпрських місць на фрагменті Генеральної карти від Києва по Дніпру 1743 року     259
71. Витяг з відповіді миргородського полковника В.Капніста 1745 року на скарги запорожців про зайняття їхніх земель на Малому Інгульцю     260
72. Відомості про задніпрські поселення Миргородського полку з донесення капітана Абакумова 1746 року в Комісію економії описних маєтностей     261
73. Відомості про задніпрські поселення Миргородського полку з донесення в Комісію економії описних маєтностей І.Цибулевського 1748 року     262
74. Донесення 1748 року поручика Івана Котляревського в Комісію економії описних маєтностей щодо з’ясування правомірності землеволодінь канцеляриста Тройницького в Буянському урочищі     262
75. Підсумкові відомості придніпровських сотень Полтавського полку за ревізією 1748 року з інформацією про склад поселень за Дніпром     264
76. Відомості про кількість жителів та чисельний склад дворів у задніпрських поселеннях Миргородського полку за сповідальними розписами церков Криловської хрестової намістії 1748 року     266
77. Витяг з Іменної книги Криловської хрестової намістіі про склад дворів в приходах одинадцяти церков за квітневою ревізією 1750 року     268
78. Відомості про загальну чисельність дворів і бездвірних хат у приходах церков Криловської хрестової намістії за ревізією 1750 року     277
79. Відомості про кількість шлюбів у церковних приходах Криловської протопопії 1752 року     279
80. Клопотання жителів сіл Дереївки і Порохнявців 1752 року про призначення священика та відкриття церкви (останньої церкви Задніпрських місць)     280
81. Донесення цибулівськоко сотника Д.Байрака 1753 року стосовно конфлікту з командою сербських військовопоселенців.     281
82. Витяг з рапорту 1753 року про склад форпостів для боротьби з гайдамаками на Криловській дистанції російсько-польського кордону     282
83. Відомості про зміни в кількості оподатковуваних дворів у задніпрських поселеннях за реєстрами Миргородського полку, отриманими Генеральною військовою канцелярією 27 квітня 1752 року і 14 липня 1753 року.     283
84. Відомості про оподатковувані двори в придніпровських сотнях Полтавського полку за даними квітневої та жовтневої ревізій 1753 року     285
85. Відомості про задніпрські села Полтавського полку за ревізією 1753 року     287
86. Донесення криловського протопопа С.Петрова київському митрополиту Т.Щербацькому наприкінці 1754 року з повідомленням про обезлюднення церковних приходів     289
87. Нова Сербія і Слобідське козаче поселення на картографічних зображеннях другої половини 50-х – початку 60-х років ХVІІІ століття     290
Додатки     303
Тлумачення окремих рідковживаних і застарілих слів     303
Перелік архівних установ, їх умовних позначень та використаних фондів     303
Список основних літературних джерел, на які є посилання у роботі     304
Умовні скорочення     304
Географічний покажчик     305
    слободи, хутори, пасіки, земельні та інші володіння за їх власниками     321
    церкви і монастирі, які згадуються у документах     330
Перелік картографічних зображень, приведених у виданні     331
Про автора     332

Спасибо сказали: korol1979a, enskada2

Поделиться

7

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Костенко Микола.

Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729 – 1731 рр.: науково-довідкове видання.

/ Микола Костенко; передмова к. і. н. Павла Сацького. – Київ : Центр учбової літератури, 2014. – 130 с. : карта.

historians.in.ua/index.php/monog … -slidstvi-

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: korol1979a, parus, Алёна3

Поделиться

8

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Наиболее продвинутый исследователь Розсоха Людмила Александровна – заместитель директора Миргородского краеведческого музея.
Более 40 лет профессионально собирает историческую информацию.
Я обращался, мне помогли, что стало началом моих поисков родоводу.Наиболее интересные книги:
    Миргородщина козацька і гоголівська.
    Села і хутори Миргородщини ХVІІ-ХХ століть.
    Козацькі місця на Миргородщині.
    З історії миргородських вулиць.

и много других книг и статей

Короленко Миргородский полк,
Даценко   с. Малая Павловка Ахтырский район Сумская область
Спасибо сказали: ГіП, Алёна2

Поделиться

9

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Людмила РОЗСОХА 1993г.

МИРГОРОДСКИЕ ПОЛКОВНИКИ

Более двух столетий славы и побед насчитывает Миргородский казачий полк.  Труды и публикации последних полутора десятилетий позволили уточнить имена полковников Миргородского полка, начиная с 1638 по 1781 годы.

Вот их перечень:

Яблонский Терентий, миргородский полковник в 1638 году. Участвовал в восстании Якова Острянина против польской шляхты. После расформирования в 1638 г. Миргородского полка полковник Т. Яблонский насильственно был пострижен в монахи.

Лесницкий Григорий (Сахнович, Сахненко, Костыря) , был миргородским полковником в 1648, 1651, 1654 -1658, 1659 годах. (О полковниках Г. Лесницком, Г. Билаше, П.Животовском, М. Кияшко и Ф. Занькивском далее будут отдельные очерки).

Гладкий Матвей, миргородский полковник в 1649-1652 годах, с перерывами. (Не следует путать с полковником Максимом Гладким, который попал в плен к полякам под Загалем на Полесье и был казнен ими 20 ноября 1649 г.). В 1630 году упоминается Миско Гладкий (возможно это и есть Матвей), «Черкашенин», то есть, украинец, который пришел в Миргород с Дона и привел с собой более 200 пленников, взятых запорожцами «за морем в турскова царя в городех». Был наказным гетманом в июне 1651 г. в бою под Берестечком. После Белоцерковского соглашения М.Гладкий вместе с другой казацкой старшиной в январе 1652 г. возглавил заговор против гетмана Богдана Хмельницкого. По приказу гетмана был «казнен на горло». Похоронен в Миргороде (по другим данным - в селе Миргородцах) 18 мая 1652 г.

Таран Максим, миргородский полковник.

Ратченко (Радченко, Райченко) Михаил, наказной миргородский полковник в июне 1651 г. В 1649 году был казаком сотни Гавриила Гладченко Миргородского полка. В сентябре 1652 - миргородский полковой судья; в 1655-1669 годах - миргородский полковой обозный. Находясь в правительстве Миргородского полковника, переписывался с турецким султаном.

Гладкий Кирилл, наказной миргородский полковник в марте 1651 г.

Иванов Матвей, в 1652 - 1654 годах наказной миргородский полковник.

Козел Олесь, в марте 1658 г. наказной, а в июне-июле того же года - действительный миргородский полковник. Ранее, в 1649 году, Лесько Козел записан как значной казак Миргородского полка.

Довгаль Степан, миргородский полковник в 1658 - 1659 годах, с перерывами. Сторонник полтавского полковника Мартына Пушкаря.

Апостол Павел Ефремович («Царенко») миргородский полковник в 1659 – 1664 гг. и 1672 – 1683 гг. Был также в правительствах: сотника первой миргородской сотни (1651), сотника второй миргородской сотни (1657), Хомутецкого сотника (1658), генерального есаула у гетмана Дорошенко (1666).

Андреев Кирилл, миргородский полковник в 1660 году.

Белаш Гаврило Остапович, наказной миргородский полковник в 1660 году.

Животовский Павел Трофимович, миргородский полковник в 1661 году.

Гладкий (Гладченко) Григорий, в 1662 году - наказной миргородский полковник; в 1666 году - миргородский полковой судья; в 1669 - 1670 и 1676 годах - действительный миргородский полковник.

Постоленко Демьян Иванович, миргородский полковник в 1664 - 1666 гг.

Постоленко Григорий, миргородский полковник в 1666 - 1668 годах. В. Модзалевский считал, что Демьян и Григорий Постоленко принадлежали к роду Апостолов, то есть были Апостоленками (См.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. - Т.1. - К., 1908. - С.10). Эту версию, как доказанную, повторяют и другие исследователи. Мы не склоняемся к такому мнению. Фамилия Постоленко, очевидно, является производным от фамилии Постол. Постолы и Постоленко - казаки, а впоследствии дворяне - в ХVII - XIX вв. жили в городке Сорочинцах.

Гамалей (Гамалия?) , Миргородский полковник в 1666 году.

Кияшко Михаил, миргородский полковник в 1670 - 1671 годах.

Дубяга Иван, миргородский полковник в 1672 году.

Апостол Даниил Павлович, миргородский полковник в 1683 - 1723 годах. С 1727 по 1734 год - гетман Левобережной Украины.

Остроградский Матвей Иванович, наказной миргородский полковник в 1714, 1722, 1730 годах. Имел также должности: говтвянский сотник Миргородского полка (1688 - 1715); миргородского полкового судьи (1715 - 1734).

Шемет, наказной миргородский полковник в 1723 - 1724 годах. Участвовал в Персидском походе.

Родзянко Василий Иванович, наказной миргородский полковник в 1724 -1725 годах. Был также в правительстве: хорольского сотника Миргородского полка (1701 - 1704, 1710), Миргородского полкового обозного (1710, 1723 - 1732).

Апостол Павел Данилович, миргородский полковник в 1727 - 1736 годах.

Троицкий Яким, в 1732 году - наказной, в 1751 году - действительный миргородский полковник.

Галаган Семен Иванович, наказной миргородский полковник в 1736 году.

Капнист Василий Петрович, миргородский полковник в 1737 - 1751 годах. С 1751 г. имел звание бригадира.

Гамалия Иван, наказной миргородский полковник в 1750 году.

Остроградский Федор Матвеевич, миргородский полковник в 1752 - 1768, 1770 (?) годах. Был также на должностях говтвянского сотника Миргородского полка (1715 - 1735), миргородского полкового судьи (1734 - 1752).

Леонтович Иван. О нем В. Модзалевский дает следующие сведения: «Иван Леонтович, бунчуковый товарищ, в должности полковника Миргородского, вместе с бунчуковым товарищем Федором Заньковским в 1772 и октябре 1774 г.» [5].

Заньковский Федор Григорьевич, миргородский полковник в 1771 - 1781 годах.

Короленко Миргородский полк,
Даценко   с. Малая Павловка Ахтырский район Сумская область
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

10

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

korol1979a пишет:

Был также в правительствах
Был также в правительстве

Статья переводная, что ли? Потому что перевод странный...

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Сайт SVKM de L

Поделиться

11

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Переводная статья mirgorod.com.ua/index.php?module … pageid=170

Короленко Миргородский полк,
Даценко   с. Малая Павловка Ахтырский район Сумская область

Поделиться

12

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Також можна додати :

Швидько Г.К._Компут і ревізія Миргородського полку 1723 року

Парусимов, Найда, Гуд[ко], Витко[ченко] ,Фисенко, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец[ченко,чук],  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок[енко], Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник[ченко] , Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина
Спасибо сказали: korol1979a, Vlad S., сергей-гродовка, Алёна4

Поделиться

13 (02-12-2014 20:17:00 отредактировано parus)

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Миргородский полк 1785 г.

Именная ведомость о всех полку Миргородского действительно служащих и в домах своих хозяевами почитающихся козаках со…(надорвано) при том и об отлучних, учинена 1785 года, генваря “4” дня.

+ открыть текст

А именно
Сотне Первой[й] Миргородской
Иван МарченкоГригорий Шумейко
Игнат ВовкТимофей Ковтун
Никифор МелченкоФедор Сидоренко
Петро КоробкаАлександр Шапочка
Осип ШапочкаСимон Кийко
Пилип ЗенченкоКорней Токмило
Григорий СечиокноЯков Шелюжко
Иван ГолийЯким Корсунский
Иван ПлохутейКарп Терещенко
Василь КизенкоГригорий Лябах
Яков МалюкСемен Кваша
Иван ОлейникФедор Малюк
Юско ДодухФедор Яненко
Петро ВасиленкоСтепан Рудченко
Григорий ДаценкоМихайло Тимошенко
Максим ОлейникФедор Борисенко
Кондрат БогиняСтепан Дулей
Иван ВерещакаСемен Самусь
Динис КийкоПетро Десятниченко
Иван КорсунГригорий Пелех
Иван ГавришГригорий Явтушенко
Пантелимон ОлейникПавло Слепченко
Радион КатреченкоПетро Чемерис
Степан БоганМихайло Ганненко
Иван СайкоФедор Перехрист
Гордей ЗубренкоКлим Степаненко
Артем ТарасенкоОстап Ларченко
Максим ГубскийВасиль Носенко
Иван ПилипенкоМихайло Назаренко
Василь ПрещенкоМартин Гайдак
Иван ДубинаМаксим Артеменко
Павло НикитенкоСтепан Купка
Трофим ШвайкаНазарр Аверко
Корней ГорбаньНикита Серко
Иван МатвеенкоМаксим Проскура
Марко ХоменкоГригорий Мороз
Иван ЯрченкоПрокоп Марченко
Савва ДемяненкоСидор Шляхта
Иван ХалпаДемян Костенко
Семен ФедоренкоБорис Бойко
Демян ОлейникВасиль Рубан
Наум СтукалоВасиль Кветка
Сотне Хоролской
Иван ТеренкоАлексей Красножон
Василь ПилипенкоВасиль Байдак
Иван НикитенкоАлексей Солоха
Иван ЯковенкоМартин Господинка
Касян ГоркавенкоОмелян Синяговский
Демян МаренкоИван Ярошенко
Федор ПокасьВасиль Левченко
Филон ВащенкоСемен Артеменко
Андрей ПрокопенкоПрокоп Тараненко
Григорий ПадусенкоОмелян Клец
Григорий БирюкКирило Бирюк
Григорий НовобелецкийВасиль Палкан
Петро ПанченкоВасиль Резниченко
Антон ГриценкоКирило Руденко
Артем БарилоСергей Радченко
Иван ВолошинДанило Крижченко
Леонтий ГорбКирило Ковбаса
Петро СеменютаПетро Тимошенко
Клим ТурГригорий Демяненко
Лукян ДейнекаПавел Шкарупа
Карп НазаренкоГригорий Прелоус
Михайло ДеменкоИван Демченко
Панас ВасецкийСавва Петренко
Моисей КуцАлексей Яременко
Григорий КостюкТерентий Кулик
Еремей ФурсенкоАлексей Устименко
Леонтий СтарченкоПетро Костяний
Федор ЧередничокФедор Вощан
Юско ЦапенкоСемен Горбань
Кость КлеменкоЯков Ковтун
Семен ШапаренкоВасиль Лукяненко
Яков ДорошенкоФедор Гриценко
Василь ЛукомецВасиль Мусеенко
Иван ДинисенкоИлья Брашенко
Андрей ДзюбенкоВасиль Андрущенко
Дмитро КузубКирило Карнеенко
Иван ВанжаИван Солоп
Алексей ХаличевскийДмитро Радченко
Петро ВанжаФедор Гришко
Иван ШтоппельДинис Даниленко
Матвей ТитаренкоИван Демченко
Осип СтогнеенкоНиколай Тимошенко
Степан ПетикКорней Лябченко
Алексей СтеценкоАфанасий Сидоренко
Иван ДонецСтепан Бабченко
Петро МанжосСтепан Мусеенко
Федор ГриценкоНаум Тарасенко
Яков ДузикЯков Новоселецкий
Семен ГлущенкоЕфим Литвиченко
Федор ОстапенкоФедор Синяговский
Григорий БеланенкоСтепан Даниленко
Карп МартиненкоСавва Лоза
Тимош ИващенкоЛукян Мищенко
Иван ХоменкоСавеско(так в тексте) Гавриленко
Пилип БарилоВасиль Тарасенко
Дмитрий КириченкоИван Качан
Мина МикитенкоДавид Левченко
Семен ИващенкоПанас Худяченко
Дмитро ВласенкоМойсей Касяненко
Максим ПтущенкоТарас Шкарупа
Семен БелейкоИван Богдан
Матвей БундусМарко Даценко
Иван МавренкоАндрей Белогруд
Петро ГмиряСемен Павленко
Иван ЯремаКаленик Горкуша
Григорий УстименкоКирило Авдеяка
Андрей СенчукОнисим Остапенко
Михайло Динисенко
Сотне Городиской
Никифор СолонийАндрей Опара
Касян СакунГордей Циганчук
Григорий ПилипенкоГаврило Кариченко
Никита КучерИван Соляник
Федор БабичКостянтин Костиря
Кирило ВерменичПетр Бабич
Лист 68об.
Николай ЧорнухаПетр Молибог
Остап МаксютаТрофим Тарасенко
Иван МартовийЯким Ничай
Демян ФурбатИван Дузенко
Мартин ПрокопенкоТрофим Тенетка
Роман БабичПилип Коробка
Герасим ДонецВасиль Опришко
Левон ЮхноДемян Тарасенко
Степан ЛимарьИван Даценко
Григорий ХолявкаИван Друченко
Никифор МащенкоИван Шаповаленко
Василь ТараненкоИван Святелик
Федор ШвидяДорофей Кочерга
Мартин ВойтенкоФилон Гавриленко
Савва ШубаИван Оглобля
Иван РазвейВасиль Карпенко
Мойсей НадточейЮхим Хоменко
Герасим КоваленкоВасиль Решетник
Григорий ОгомакаФедор Гудим
Иван КуликПетро Вакуленко
Влас КлюшниченкоОстап Седко
Мойсей ТурубараЯков Бочко
Клим ТимошенкоМаксим Солонина
Иван ХоменкоРоман Ледях
Иван БоронилоОсип Турубара
Данило КотляренкоТимофей Воловик
Семен НиколенкоСавва Шостак
Тарас ТаранецНикита Бугаец
Пилип КолядаИван Ковпак
Федор ДеркачИван Криворучко
Карпо ЛитвиненкоИван Литвиненко
Тимофей БарознаИван Мамон
Влас МамонВасиль Нотич
Петро ПомеркаВасилий Богун
Иван КрупкаПавло Куницкой
Сила ЛитвиненкоСемен Рубан
Семен ОлебреренкоДемян Дубина
Евтихий РябухаДанило Бажпана
Кузма ТкаченкоСидор Карпенко
Борис ЛупавкаНикита Турубарей
Андрей ЧевердаИван Кабан
Пантелимон КислийТимофей Косенко
Василь КислийПавел Приймак
Матвей ПогорелийСтепан Постел
Иван ПузирьДмитрий Болобан
Федор ХалашЯков Жидко
Игнат ШаблейДанило Смаглей
Леонтий ТрибратВасиль Опришко
Сотне Голтвянской
Степан СтеценкоМартин Попенченко
Марко ЛевченкоАндрей Махно
Влас РибалкаКондрат Просипенко
Александер ЧмиренкоГригорий Дванко
Захарий СерикМаксим Безхлебный
Игнат ИвченкоГаврило Маслей
Пархом ОбертасЛеонтий Романенко
Данило БужинскийИван Шевченко
Прокоп АндрусенкоПетро Маценко
Николай КапустянПетро Усик
Корней ХарченкоАлексей Яценко
Павло ДаровчацкийГаврило Мокейник
Степан МокеенкоДанило Соколик
Терентий КоваленкоТимофей Стеценко
Яков КондратенкоТимофей Кисель
Лист 69 об.
Онопрей ГалченкоДмитро Шолудко
Кузма ТемникГригорий Давиденко
Роман МарченкоИгнат Руков
Никифор ЗененкоИван Булченко
Дмитро ТелепайлоИван Костогриз
Иван МихайликУлас Хорошман
Наум МартыненкоЛукян Стеценко
Леонтий РиженкоПавло Дзюба
Фёдор куликПанас Гончаренко
Пантелимон ОтрешкоПетро Усик
Кузма БакуменкоСемен Грицаенко
Филон ШевченкоМоисей Дзюба
Степан ТаранНикифор Лобас
Никифор ЗенченкоСемен Клименко
Карп ОлейникОнисим Кривошея
Захарий ГерасименкоГригорий Тараненко
Степан ПирогСтепан Иванченко
Антон ЛеснийАнтон Еренко
Конон ГурбаФедор Чапал
Андрей ПроценкоИван Данло
Юхим КасыйИван Лещенко
Корней ХренДемян Пащенко
Алексей КасыйИван Одиренко
Василей ОдирСемен Кириченко
Герасим ХренОмелко Кучук
Петро МиленкийРоман Гладкий
Иван СоломкаМихайло Шейн
Роман КорнеенкоПетро Корнеенко
Гаврило РибалкаФедор Миленкий
Моисей ЧегринецЯков Дружиненко
Иван ДуденецАлексей Дяченко
Конон КузменкоПавло Бородин
Герасим ГоворухаФома Дирид
Роман ДяченкоУлас Гирман
Корней ГричукГаврило Стелник
Трохим ГармашенкоАндрей Михайлик
Григорий МихайликСтепан Стелник
Яким СакуненкоДанило Марека
Григорий Чепурко
Сотне Остаповской
Петро КозарьПетро Валенко
Яким ЧичианИван Корнеенко
Артем НасенченкоАндрей Чуб
Игнат ФещенкоМирон Терещенко
Никифор ГордеенкоМихайло Николаенко
Федор ВасиленкоДмитро Шишка
Григорий ЗахаренкоЛогвин Михалец
Панас ГриньЯким Седенко
Прокоп НиколенкоМикола Михалец
Степан КузменкоМикола Гума
Михайло ОлеференкоВасиль Шкурат
Степан ДзелунИван Левченко
Федор РябухаЯким Антоненко
Степан ЛупашАндрей Килениченко
Федор ЗахаренкоНикифор Тимошенко
Иван ИващенкоМартин Гришко
Павло КуликИгнат Кривошта
Григорий ПохилецАлексей Паламаренко
Иван ШтетраВасиль Русин
Иван ГежаСава Науменко
Павло ЯкименкоМартин Гриценко
Василь ТретякВасиль Недосвятей
Роман ГоловняФедор Ганша
Петро АрандарьГригорий Койнаш
Трохим ЗаливчийОстап Кривошта
Данило БажанФедор Боженко
Андрей ИсаенкоТимофей  Семука
Логвин МоргунНаум Давиденко
Дмитро ВасиленкоФедор Хрипун
Петро КорнеенкоПетро Дузенко
Исай СнегирьГригорий Цисик
Андрей ИвахненкоЛеонтий Хилко
Сидор ЧерепТимофей Масюра
Федор ДзюбСтепан Мироненко
Сотне Белоцерковской
Иван КалченкоИван Литвишко
Панса КирносЗеновий Головко
Иван КаращукГордей Палей
Павло МостовийМихайло Цикало
Федор КикутенкоИван Довженко
Петро КостенкоЛеонтий Шипоша
Яков ЛизьАндрей Павлик
Николай БогунИван Оробъев
Лукян ВишарьТрохим Катруша
Тимош ГалимурзаВасиль Клишенко
Матвей ЛободаЛазор Небийголова
Сидор БелашСава Глушич
Косма СомовикЗеновий Верещака
Федор КущВасиль Зюба
Семен ТитаренкоКирило Мизин
Антон ФурсаДимид Ярошенко
Данило КатренкоПрокоп Петрушенко
Иван СемергейЛеонтий Лещенко
Омелко БулютаМойсей Панасенко
Петро СадовничийРоман Гарасименко
Федор БондарьМаксим Мороз
Лукян КалениченкоАнтон Сидоренко
Семен ПисанецИван Рибка
Иван ИлченкоРоман Нечай
Федор ЧугуйЯков Середней
Петро ИленкоИван Тур
Максим ДаценкоИван Трипутень
Артем ЯковенкоДмитро Пустовойт
Давид КепалоТерешко Шило
Семен ВерещакаАртем Сребний
Григорий ТурИван Тулий
Василь ШозирнаМартин Исаенко
Петро Панасенко
Сотне Богацкой
Захарий ФесенкоМихайло Курдубань
Александр БочкарьГерасим Гришко
Григорий ГирнаИван Коломиец
Иван КолядаИван Левенец
Кирило КаралашИван Белик
Тимош ПисаренкоАнтон Сидоренко
Никита ЛукашенкоСемен Кочережка
Давид КобликГригорий Ситник
Семен ПлехунПрокоп Кулеш
Панас МоскаленкоГаврило Гавриленко
Михайло МарченкоПанас Захаренко
Яков СлюсарФилип Яковенко
Клим ЧвалаГригорий Проскура
Сава ДеманАндрей Заец
Трофим КвашаИван Козел
Наум КушнеренкоИосиф Солод
Андрей ПокачайленкоТарас Рудзей
Алексей КайдашКлим Кролевец
Степан ЛупиносДмитро Борбик
Павло БанберенисТихон Бехтер
Яков ПисаренкоНаум Кузуб
Герасим ПлехунГаврило Онушко
Макар ТроненкоГригорий Лиходед
Яков ЛуценкоЛукян Данко
Петро ДаценкоКорнилий Горнушка
Демян БандурДанило Кудренко
Петро ДжурнаИван Лобич
Григорий БалюкПавло Джудан
Захарий ЛугавскийИван Курдубань
Андрей МартиченкоИосиф Романенко
Мартин ЮхименкоПанас Голокоз
Петро РоманенкоВлас Нечитайло
Павло БочкарьФедор Росоха
Павло ПилипенкоАртем Криницкий
Яков ГордеенкоСемен Кривич
Кость ОнушкоКондрат Крамаренко
Иван МаксименкоВасиль Бутяга
Артем КорнеенкоГригорий Павелко
Павло ЛиверПетро Удод
Сотне Яресковской
Василь НижникКирило Тимошенко
Матвей БухунЛеонтий Шепеленко
Григорий СманкоМаксим Закладний
Юхим СпиченкоИгнат Зозуленко
Иван КалениченкоИгнат Зубенко
Каленик ПевненкоОстап Ремиженко
Иван ЛаленкоРоман Носенко
Онисим ЗакладнийИосиф Авраменко
Сава ГоловкоПилип Легушенко
Кузма КалченкоГордей Нюнюкало
Сотне второ[й] Миргородской
Динис СоломахаАртем Левоненко
Никита МацкоИван Янченко
Данило ОхременкоГригорий Иващенко
Панас КоробкаГригорий Монка
Семен ЦибПархом Лугевский
Степан СмагаИско Карпенко
Андрей СупрунецПилип Трон
Аврам СавченкоМартин Сечень
Михайло ОлеференкоГерасим Явтушенко
Яков МинтянВасиль Строшко
Федор ЛуценкоНикита Ивашина
Марко КривулитСтепан Кирей
Иван ИващенкоЯким Кляшенко
Сава ЛесенкоНикита Криворучко
Яков БалакшейИван Динисенко
Герасим ЩербанГригорий Матвеенко
Федор ВасиленкоАнтон Луценко
Степан ГерасименкоФедор Пузенко
Василь ЮхименкоИван Самко
Василь ПетренкоГригорий Горбань
Василь СухомлинПанас Курило
Михайло ШирокийПетро Калениченко
Петро ЯкименкоПанас Живогляд
Остап ЩербиняМартин Дуржей
Иван КононенкоИван Деденко
Алексей ЦибНикита Ищенко
Михайло ПораденкоДинис Смага
Яков КоновийМусей Лапега
Максим КоробкаФедор Солопела
Иван ПавловПетро Мащенко
Степан ЮрченкоНикита Григоренко
Динис КалениченкоМихайло Маценко
Василь УстименкоПавло Четвертей
Осип СакаленкоМихайло Даниленко
Игнат ТитаренкоДанило Субота
Мирон ЮщенкоСалконь Криворотко
Никола СупрунецМусей Галенко
Федор КоваленкоИван Малиш
Моисей ХохуляИгнат Новашенко
Захарий БутенкоФедор Жеребило
Тимофей ВасилецГригорий Стешенко
Степан ПузеенкоГригорий Шинкаренко
Алексей ТараненкоКаленик Пилипенко
Герасим БалацкийКирило Квасенко
Иван ПятченкоМихайло Квас
Юско ЗагурулкоФедор Сененко
Роман ПогорелийМаксим Паранченко
Кирило Подоляка
Сотне Сорочинской
Никита УлезкоПетро Дяченко
Иван ЧумакАндрей Бабак
Самойло ПерекопнойВасиль Манденко
Степан БорисенкоИван Варченко
Иван МатвеенкоГригорий Бойко
Иван КурилоНикипор(так в тексте) Павлик
Алексей КветочкаИван Тараненко
Яким УчерашнийИгнат Иванченко
Григорий РожкоЕвфим Ищенко
Степан МареничСемен Борисенко
Иван МужикГригорий Рябко
Самойло ХарченкоФедор Мищенко
Петро МищенкоАрсений Лобиненко
Юхим МищенкоФедор Марченко
Савва СливнийНикифор Ищенко
Логвин ШолудкоОмелко Харенко
Антон ГаюнКорней Устич
Клим НадтокаИлья Надтока
Николай ТищицкийМихайло Кабанец
Данило ГоробецДавид Дяченко
Григорий ЗубрейВасиль Шмидовский
Корней УлеянкоИван Шупляк
Матвей ШуплякДанило Попович
Данило ЯскоВасиль Савченко
Федор РуденкоВасиль Илченко
Марко КолюсниченкоЮско Тимошенко
Прокоп ЗочаИван Жила
Алексей ГерасименкоГерасим Коверда
Григорий БеленкоТрохим Молка
Федор БутенкоСтепан Ярошенко
Герасим ЯлкевичИван Рубель
Матвей ФоридаЮско Ярош
Алексей МоначинскийПрокоп Пилюк
Мусей ЗленкийМатвей Водяник
Федор ХоролецЯким Чапля
Василь СкоркПавло Ростовский
Яким КориненкоСтепан Панасенко
Пантелимон СтенкаПрокоп Проценко
Кунян(так в тексте) КравченкоЯков Булах
Юхим ШпакМихайло Дмитерко
Сотне Устивицкой
Леонтий КотенкоФедор Перетятка
Иван КазимеренкоЛеонтий Баленко
Федор ХудолейЛаврентий Данилченко
Петро БерезаИван Яцюк
Тимофей ТкаченкоИгнат Нередка
Михайло СидоренкоРоман Карпенко
Константин КалюжнийПотап Белик
Федор МакаренкоИван Шиян
Ермолай КандибкаПетро Додня
Иван МищенкоДанило Белобров
Пилип ШвединенкоИван Марченко
Леонтий ВолодкоКлим Самойленко
Пархом КарпенкоИван Каплеенко
Логин БондаренкоДимид Печерей
Яким КоломийченкоИван Цемкаленко
Григорий ИгнатченкоГерасим Чередниченко
Гордей БуряченкоАндрей Олейник
Гаврило ФесенкоДанило Лейка
Петро ГорошкоЕрмолай Олеференко
Игнат ЗенченкоЕвфим Сененко
Трофим СененкоОсип Сидоренко
Григорий БелоусДанило Омеляненко
Конон КолоднийГригорий Островерхий
Иван СулимДавид Варяница
Иван ВеликоиваненкоФедор Шулженко
Иван БатиченкоЛукян Убийконенко
Гаврило ОмелченкоИван Попович
Леонтий ЛутаенкоЕвстафий Федорянка
Сотне Шишацкой
Матвей КуцПавло Голубицкий
Каленик ПетренкоНикита Пугач
Федор ВеличкоМусей Онищенко
Федор КолядаСемен Игнатенко
Григорий ПрокопецГригорий Супряга
Иосиф ЛенАнтон Голубицкий
Корнилий НауменкоКонон Белик
Максим ОмеляненкоАнтон Легейда
Федор ХоролскийЮхим Тищенко
Кирило КоротичИван Цева
Леонтий ПедасИван Манжула
Иван ИващенкоГригорий Мерненко
Супрун КовбасаИосиф Колесник
Сергей ЧумакСемен Ярмак
Демян ТишенкоМатвей Омелянко
Динис БородайЯков Сипко
Василь СалимонТерентий Бабич
Леонтий ГорюшнейСтепан Одинец
Федор ВеличкоИван Хорошун
Харитон ШендрикИван Певень
Иосиф БезручкоОмелко Свищ
Степан ХарКондрат Масечко
Никифор ШулгаКузма Коза
Дмитро ХаречкоНаум Боровий
Иван СтецинаРоман Камянецкий
Василь ДеревянкоУлас Шевченко
Никита СмолоножкоКорней Жаботинский
Каленик ФесенкоАнтон Панасенко
Давид ИваницяГерасим Пугач
Никифор КнишИлья Самойленко
Онопрей ГлушкоМойсей Чумак
Лукян ХодосКонон Криворучко
Тимош КороленкоКирило Пилипенко
Василь ЛагейдаФилон Матяшовский
Левко КоваленкоГурий Москаленко
Кирило ТронИгнат Дупан
Василь Горобец
Обозной полковой Федор Родзянка

Источник : Проект «ОТКУДА РОДОМ»
(ЦГИАК Ф.736, оп. 1, д. 207)

Парусимов, Найда, Гуд[ко], Витко[ченко] ,Фисенко, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец[ченко,чук],  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок[енко], Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник[ченко] , Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина
Спасибо сказали: korol1979a, сергей-гродовка, Алёна3

Поделиться

14

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Частково досліджена і надрукована на шпальтах дніпропетровського "Січеславського альманаха" ревізія 1738 р. по Миргородському полку (сотні Миргородська, Хорольська, Городиська та звідні відомості по Власівській і Кременчуцькій)
chtyvo.org.ua/authors/Shvydko_Ha … 1738_roku/

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: parus, SVKM de L, сергей-гродовка, Алёна4

Поделиться

15

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Швидько Г.К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. - 335 с.

Книгу можна замовити і придбати за ціною видавництва (50 грн.) плюс вартість пересилки "Новою поштою".
(Якщо буваєте у Дніпропетровську, то заходьте, будь ласка, до Національного гірничого університету (пр. К.Маркса, 19, корп. 1, ауд. 63, кафедра історії та політичної теорії).

https://www.facebook.com/groups/8691565 … 523837684/

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE https://www.youtube.com/watch?v=OmYhiWykDy0   
https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk
Спасибо сказали: parus, Оленка2014, сергей-гродовка3

Поделиться

16

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Кручиненко В. В. Рівень остаточної безшлюбності та шлюбний вік у селах Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст.    

Поделиться

17

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Доброго дня всім відвідувачам і авторам цієї теми! Прошу допомоги по Населеним пунктам Миргородського полку за 1758 рік (не знав в яку тему по сотням написати)Знайшов через РГАДА, ф. 248, оп. 1, д. 2888 такий запис у перепису за 1758 р. о козаках "В слободе Новоархангельской ... Той слободы выборные казаки" і далі іде список, а біля конкретного козака зазначено: "Миргородского полку местечка Архангельского тамо жили в выборных козаках"Разом з тим, мені відомо що конкретно у тому краї у 1758 р. існували і шанець Архангелогородський (сучасне смт Новоархангельськ Кіровоградської обл.), і слобода Новоархангельська (наче як це сучасна с.Терновка в Новоархангельському р-ні, можу помилятись).

Враховуючи такст вищезгаданих записів, виходить, що даний козак колись жив в містечку Архангельське (смт Новоархангельськ), але переїхав в слободу Новоархангельську (Терновка), де його і застав перепис 1758 р.

Тепер головне питання: чи ідеться у тексті документу "Миргородского полку местечка Архангельского" про сучасний Новоархангельськ, чи може було ще якесь містечко Архангельське біля Миргороду? Також, що є слобода Новоархангельська на даний час - с.Терновка?

Заздалегіть дуже дякую за допомогу!

Ищу сведения о отце для Зубченко (Зубко) Ивана 1727 г.р. и Зубченко (Зубко) Василия 1732г.р., проживавших с 1763 г. в с.Серезлиевка (сейчас Анновка, Новоархангельский р-н Кировоградская обл.)

Поделиться

18

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

містечка Архангельського біля Миргороду не було.
99%, що мова про оце утворення чи подібне http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3864

Спасибо сказали: zviktor1

Поделиться

19

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Полк Миргородский.

Действителний полковник Данило Апостол в Санкт Питербурху.

Полковая старшина.
Василь Родзянка обозний полковий правит вместо его полковника,
Матвей Остроgрацкий судия полковий которий был в Глухове под арестом.
Петро Лискевич писаръ полковий которий был в Петербурху при означенному полковнику,
Самойло Малинка другий писарь полковий,
Семен Gалаgан асаул полковий,
Антон Воловач (sic) асаул другий полковий,
Иван Черкес хоружий полковий,
Суфрун Семенов другий хоружий полковий.

Личный состав малороссийской козацкой старшины в 1725 году // Киевская старина, № 7-8. 1904

Шукаю предків Коритько, Гащенко, Шурига, Шабранський (polski Szabranski) Шапранський),  Жура,  Порвенко,  Вязовик, Білодід, Голиш, Стариченко
Сосновський (беларускі - Сасноўскі)
Гіруліс (lietuvos - Girulis)
Спасибо сказали: ktaras1

Поделиться

20

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Старшина сотенная городовая.

Сотне полковой.

Действителний сотник Моисей Зарудний которий сего 1725 году одправлен в Сулацкую крепость над козаками того полку коммандиром.
Корнилий Горездра писарь там же в походе з ним сотником,
Савка Мордач хоружий тож в оном походе з ним сотником.

Городовая старшина:
Василь Короленко атаман городовий Миргородский и наказний сотник,
Иосиф Яременко управляючий за писара городового,
Сидор Стефанов войт,
Еvтух Яценко и Матвей Балацкий бурмистри.

Личный состав малороссийской козацкой старшины в 1725 году // Киевская старина, № 7-8. 1904

Шукаю предків Коритько, Гащенко, Шурига, Шабранський (polski Szabranski) Шапранський),  Жура,  Порвенко,  Вязовик, Білодід, Голиш, Стариченко
Сосновський (беларускі - Сасноўскі)
Гіруліс (lietuvos - Girulis)
Спасибо сказали: ktaras, borisovichi, Алёна3

Поделиться

21 (18-01-2017 11:32:05 отредактировано сергей-гродовка)

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

РГАДА ф. 248, оп. 124, д. 128. " Переписная книга Миргородского полка 1742 г."

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)
Спасибо сказали: Vlad S., Алёна2

Поделиться

22

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Подскажите пожалуйста старшину Миргородского Полка 1661-1666 годов?

Короленко Миргородский полк,
Даценко   с. Малая Павловка Ахтырский район Сумская область

Поделиться

23

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

ЦДІАК. - Ф. 102. - Оп. 1. - Спр. 42 "Формулярний список сотенних отаманів, значкових і військових товаришів і бургомістрів Миргородського полку", б.д., 11 арк.

Спасибо сказали: borisovichi, Vlad S., korol1979a, olyvd, SVKM de L, Алёна6

Поделиться

24

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

і найкраще:
ЦДІАК. - Ф. 102. - Оп. 3. - Спр. 102 "Реєстр міщан, посполитих і козаків Миргородського полку", б.д., 100 арк.
ЦДІАК. - Ф. 102. - Оп. 3. - Спр. 101 "Компут товариства полку Миргородського, які вступили на службу монаршу … 1711 року. Компут товариства полку Миргородського будучого року 1713 травня 26 дня під Новими Санжарами. Компут 1701, 1712, 1715, 1719, 1721 і 1722 років", 1701-1725, 152 арк.
Зокрема в останній справі є компути й реєстри козаків Миргородського полку та його окремих сотень:
1701 – арк.33–42
1711 – 1–12
1712 – 43–53
1713 – 13–32
1715 – 54–71
1719 – 72–83
1721 – 84–108, 112–130а
1722 – 108–109зв, 131–152
1723 – 109зв–110
1724 – 110–111
1725 – 111–111зв

Поделиться

25 (04-08-2017 19:02:40 отредактировано Хуторянский)

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

ЗАПОВІТ

1756 год.

Во имя отца и сина и святаго дyха.


Я раба божия Анна
Романовна Корицковна yдовствyющая yмершого Сотника Миргородского
Данила Павелка жена, бyдyчи по воли Божей чрезъ многое время одержима хворобою
якая не yстраняется но еще к болшой тяжести и крайнемy безсилию в оной часъ от
часy прихожу, в коей чая болше просчения временной жизни, неже от оной освобождения.
Над тое жъ еще и прошедшое временнаго живота моего время, диктyетъ мне яко
близъ естъ жатва то естъ кончина и не весте дне ни часа в онже синъ человеческїй
прииде. Приводя тое себе в память, нине яко еще милостию Божиею При полномъ и
здравомъ Разсужденїи остаю не миновая в законе християнскомъ, и в праве гражданскомъ.
Повелевающаго всякому человеку имеющееся в себе имение за жизни своей и
за здраваго разсуждения роспределити должно, для того повелела я имение свое движимое,
а паче недвижимое якое я з умершимъ више помянyтимъ мyжемъ моимъ Павелкомъ
з ласки Божией нажила, впредъ для лyтшей твердости

033зв



Писменнимъ ствердити  тестаментомъ Комy что должно буть. Первое, Егда
волею божиею дyша моя от тела Разлyчится, то дyшy свою в рyке божии отдаю,
тело же мое по чиноположению Християнскому  погребсти  При храме воскресения Христова Миргородъскомъ.
Имyщество же тое движимое и недвижимое должно бить в силе ниже писанного чрезъ
сей дyховнїй записъ определения, а именно сини мои Йосифъ и Иоанъ спродавъ
казанъ еденъ винничнїй с трyбами, лошадей парy, тие которими я издили, воловъ
парy самихъ лyтчихъ, коровъ четире, овецъ сорокъ, и yплатитъ за поминовение дyше
моей шестонеделъние сорокоyсти священикамъ Воскресенскимъ и Усъпенскимъ Миргородскимъ
и петровскимъ по единомъ сорокоyсту в церковъ. Сверх же техъ сорокоyстовъ, отцy
наместникy Иоаннy Христенкy yтверждаю дать денегъ Рyблей два и сyвей полотна, отцy
Петрy Конашевичy сyвой полотна, отцy Елисею сyвой полотна, отцy
Федорy викарию Восъкресенскомy сувой полотна, и едного Рyбля денегъ, отцy
Николаю викарию Успенскомy сувей полотна, дияконy Христенкове сyвой полотна.
Болших же три килимов отдать в монастиръ по одномy килимy,
y Мгарскїй Лyбенскїй, в Сорочинскїй и городискїй.  Кошул четирнадцятъ моихъ роздать
старцямъ по смерти моей. Дочери моей Улияне отказую сорокъ ягницъ,
чарокъ четире, Кубокъ серебраннїй Еденъ, полумисковъ два, тарелокъ ценових три.
Синове моемy Иванy

034

Павелкy отказyю
парy воловъ, овецъ десятъ, чарокъ шестъ, полумисковъ два, тарелокъ ценових етри.
Дочери моей Марии отказyю казанъ менший винничнїй с трyбами,
чарок четире, кyбокъ серебраннїй одинъ, полyмисковъ два, тарелокъ ценових три,
овецъ старих двадцятъ, коровъ две. Синy моемy Якову коровъ две, овецъ десятъ.
И остатокъ цени оставшоися от роздїлки продать до остатка и yпотребить
на сина моего Якова. Детей же моихъ, по смерти, Улиянy, Марию, Якова
сина моего, врyчаю старшомy синове моемy Йосифy. И техъ дочерей моихъ
долженъ в замyж(ь)е поотдавать, а в приданномъ тое yтверждаю темъ
дочерамъ моимъ отдать, что я симъ моимъ дyховнимъ записом више сего отписала.
А болшъ сего, что я тyтъ дочерамъ моимъ отказала от сина моего Йосифа,
а ихъ брата, ничего не требовать, yпоминаю. Разсуждая  жъ я что показаному синови моемy Йосифy несчего
техъ двоихъ дочерей моихъ вивчить, отказую емy для тихъ 2дочерей
моихъ две пары воловъ и шинок просто Ратyши, чтобъ дочери моей исправитъ червонцов
пять, и коло млина на Злодеевской
гребле емy во владение врyчаю, потол, покол он обоихъ техъ дочерей моихъ в
замyжье поотдает. Ибо хотя yмерший мyжъ мой и написал в своемъ духовномъ тестаменте,
чтобъ по смерти моей в приданномъ отдать дочери моей Уляне, то я разсуждая, что
емy Йосифy несчего будетъ вивъчить и меншой дочери моей Марии, отказую тое Коло
емy на злодиевской гребле покамостъ он

034зв


их в замyж(ь)е поотдаетъ обоихъ. А по отдачи обоихъ техъ дочерей моихъ, должен онъ
за силy yмершого сожителя моего составленного духовного тестамента, показанное
коло отдать дочери моей Улияне. Сина жъ моего Якова, долженъ синъ мой Йосифъ
содержать до смерти его. И по смерти его Якова, должни сини мои Йосифъ и Иванъ
на церковъ отдать, такъ какъ Християнскїй порядокъ велитъ, недвижимое тое имyщество
все, от мала до велика. Колко я з умершим моимъ сожителемъ грyнтов нажила,
отдаю во вечное безпрепятственное владение синамъ моимъ Йосифу и Иванy Павелкамъ,
врyчая имъ и тyю часть грyнта, что и yмерший сожитель мой своимъ дyховнимъ
записомъ мне отписалъ. И должни они сини мои Йосифъ и Иванъ Павелки правилное междy
собою Роспределение yчинить по равной части всемъ грyнтамъ. Такожъ жилие хати
задворние тем же синамъ моимъ отдаю во владение. К тем же грyнтамъ никто бъ  з  до(че)рей
моей з замyжнихъ и такъ своиственних близкихъ и далекихъ никакъ, ни под какимъ
видомъ не имел би претензий; Долг же оставшойся yмершого мyжа моего те два сина
мои Йосифъ и Иванъ Павелки должни yплатить по равной части. Ежели жъ сверхъ надежди
из детей моихъ явится которое против нимъ, то сию мою дyховнyю где надлежитъ представлятъ
и себе охранятъ. Сего жъ моего дyховного записа ни в какого сyда и права, яко
онїй в силе правy составленїй, касовать не должно, ибо естли бъ и хотел би кто
сей мой дyховнїй записъ касовать, таковїй дастъ ответъ пред нелицемернимъ судиею
в день

035

страшного
испитания. Амынь.
В
подлиной тако к сему дyховному записy подписаласъ Анна Романовна Корицковна Данилова
Павелковна. А вместо ей неумеющой писати, по прошенню ей, такожъ и за себе во
свидетелство, что сей дyховнїй записъ от yстъ ей в распределенїи имyщества ей
составленїй, дyховнїй ей отецъ наместникъ Миргородскїй иерей иоанъ Христенко
рyкy и печат свою Приложил.          (Місце печатки)

К семy дyховномy тестаментy
по прошению Анни Романовни Даниловой Павелковой во свидителство дyховнїй ей отецъ
иерей Феодор Иоанов викарий воскресенскїй Миргородскїй своеручно подписался

Спасибо сказали: borisovichi, Алёна2

Поделиться

26

Re: Миргородский полк ( общие сведения)

Пришляк В. Миргородський полковник Павло Апостол (1727–1736). - C. 205.

    Поделиться

    27

    Re: Миргородский полк ( общие сведения)

    Заруба В.М.
    МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК У СТРУКТУРІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО УСТРОЮ “ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО”
    (1648 – 1782 РР.)

    Станово-територіальне суспільно-політичне утворення державного типу “Військо Запорозьке”, більше відоме у науці під назвою “Українська козацько-гетьманська держава XVII-XVIII ст.”, або Гетьманщина, мало власний адміністративно-територіальний полково-сотенний поділ. Полк і сотня виступали одночасно як військовий підрозділ, територіальна одиниця та судовий округ. При цьому, “Військо Запорозьке” являло собою військову та державно-політичну автономію спочатку у складі Речі Посполитої (від Зборівської угоди 1649 р. до Переяславської Ради 1654 р.), а потім у складі Російської держави (царства й імперії), від 8 січня 1654 р. (Переяславської Ради) і до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у вересні 1781 р. та впровадження поділу цієї території на намісництва (губернії) з січня 1782 р.
    В усьому розмаїтті державно-правових аспектів існування української автономії XVII – XVIII ст. нас наразі цікавить адміністративна територія та адміністрація українського козацького полку як структурного елементу форми держави. Тобто, форма державно-територіального устрою “Війська Запорозького” є об’єктом нашої студії. Предметом же – полк і сотня з їхніми структурними компонентами: населеними пунктами і урядовцями- адміністраторами. Безпосередньо у цій статті розглянемо Миргородський полк в адміністративно-територіальному та урядовому аспектах як один з найстаріших і найважливіших компонентів козацько-гетьманської автономії.
    Відтак, метою цієї статті є вивчити наявні документи і з’ясувати адміністративну територію Миргородського полку і структурні елементи, що в різний час його складали. Історіографія означеної проблеми в цілому, та Миргородського полку
    зокрема, не є аж надто широкою, хоча й має певні надбання. Першим в історичній науці окреслив це питання як об’єкт дослідницького пошуку Михайло Максимович [1], зробивши в об’ємній статті загальний огляд полків і сотень в адміністративному сенсі, які існували в Україні починаючи зі Зборівської угоди 1649 р., а іноді й до неї. Багато років потому працю у цьому напрямку продовжив Іван Крип’якевич, подавши в кількох статтях нарис історії полків, перелік сотень та прізвища полковників, котрі були за часів Богдана Хмельницького, тобто у 1648 – 1654 рр. [2; 3]. Загальні переліки
    урядів, урядовців, населених пунктів та адміністративних утворень подавали також С.Білокуров [4], Ю.Гаєцький [5], Я.Дашкевич [6], В.Панашенко [7], Т.Балабушевич [8], В.Борисенко і С.Заремба [9], В.Кривошея [10]. В теоретичному та емпіричному сенсі козацький полк як адміністративний, військовий та судовий округ свого часу був ретельно вивчений М.Слабченком [11] і В.Дядиченком [12]. В названих працях містяться дані і про Миргородський полк в різні часи його існування. Проте спеціального дослідження щодо його історії наразі немає.
    Джерельною базою для нашої студії слугують архівні матеріали, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у місті Києві [13], Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського [14] та в Російському державному архіві давніх актів [15].
    Переважно це документи полкових канцелярій, переписи, компути, реєстри та описи полків і сотень XVII – XVIII ст., а також універсали та ордери гетьманів, листи полкової і сотенної старшини. Значний об’єм інформації міститься в даних ревізій лівобережних полків, котрі проводилися 1666 р., 1690 р., 1718 р., 1723 р., 1729 р., 1737-38 рр., 1740-41 рр., 1752 р., 1765-69 рр. Практично всі матеріали „Генерального слідства про маєтності” полків, проведеного гетьманом Д.Апостолом, видрукувані. По Миргородському полку Г.К. Швидько опублікувала компут та ревізію 1723 р. [16]. Переписні книги 1666 р.
    частково опубліковані 1933 р. В.Романовським [17]. До ревізії 1740-50-х рр. [18] та до Рум’янцевського опису 1765-69 рр. [19] підготовлено покажчики населених пунктів за полками і сотнями, які на той час існували в 10 лівобічних округах та дані про які збереглися в документах. Окремі свідчення по нашій темі містяться також у таких виданнях джерел як “Акти,
    относящиеся к истории Юго-Западной России” [20], “Полное собрание законов Российской империи” [21], “Воссоединение Украины с Россией” [22], “Источники малороссийской истории” [23]. Використано також дані “Реєстру” 1649 р. [24] та різноманітні картографічні матеріали [25], насамперед, мапи Г.Л. де Боплана. На підставі означеного і спробуємо реалізувати поставлену мету.
    Миргородський полк є одним з найстаріших військових, територіально- адміністративних та судових округів козацької України. Містечко Мир-Городок засноване в середині XVI ст. як прикордонна фортеця з татарським степом, Диким полем, хоча на території майбутнього полку вже здавна існували населені пункти, які згадуються у літописах під ХІ-ХІІ ст.: Хорол,
    Лубни, Градизьк, Горошин, Ромен, Лукомль. Козацтво ж колонізує цей край в першій чверті XVII ст., і вже 1625 року утворюється Миргородський козацький полк, який мав захищати маєтки Вишневецьких (так звану Вишневеччину) на Лівобережжі з центром у Лубнах від турецько-татарських спустошень. Козацькі осідки розташовуються в межиріччі Хорола та Псла і формують власне Миргородщину, а Миргород стає центром окремого Київського повіту однойменного воєводства. Миргородський полк 1625-38 рр. – це суто військовий підрозділ козацького реєстру у складі збройних сил Речі Посполитої. Вочевидь, він підпорядкувався Єремії Вишневецькому, а козаки були розселені по території, яку згодом, за часів Б.Хмельницького, розділили на Миргородський і Полтавський полки.  “Ординація” 1638 р. запровадила скорочення козацького реєстру. Миргородський полк розформували і південні сотні включили до складу Чигиринського полку, а решту – до Переяславського. Реєстр 1638 р. складений у таборі під Боровицею, називає Дмитра Перехреста сотником Миргородської сотні Переяславського полку [26, с.249]. Гадаємо, що до цього він якраз і був полковником ліквідованого Миргородського полку. Отже, як бачимо, до початку „Великого повстання” Миргородщина мала військово-адміністративні
    козацькі традиції. Тому вже влітку 1648 року Миргородський полк значиться в документах як військовий козацький підрозділ і як звільнена від польських окупантів адміністративна територія. Законодавчо ж Миргородський полк як
    адміністративну одиницю козацької автономії у складі Речі Посполитої створено 16 жовтня 1649 року після Зборівської угоди. У зв’язку з ліквідацією Лубенського полку, до нього також приєднали центральні та північні сотні останнього.
    За “Реєстром” 1649 року Миргородський полк поділявся на 16 сотень, які мали осідком 12 містечок. Це були: Миргородська полкова сотня (м. Миргород); Глинська (м. Глинськ); Комишненська (м. Комишна); Костянтинівська (м. Костянтинів); Краснопольська (м. Краснополе); Лохвицька (м. Лохвиця); дві Лубенські сотні – міська і сільська (м. Лубни); Панківська (село Панки); Роменська (м. Ромен і село Липова Долина); Сенчанська (м. Сенча); Уцтивицька (м. Уцтивиця); Хорольська (м. Хорол); та три Миргородські сотні, що назвалися іменами своїх сотників: Гаврила Гладченка (сина миргородського полковника М.Гладкого), Андрона та Кирила Поповського (Кирика Якименка). Полковим центром визначено місто
    Миргород (тепер районний центр Полтавської області). Костянтинівська, Роменська та Глинська сотні стали східним кордоном козацької автономії і державним кордоном Речі Посполитої з Московським царством, який було закріплено ще Поляновським миром 1634 року. Протягом 1649-54 рр. полк межував з Полтавським (південь і південний-схід), Чернігівським (північ, у 1649 р.), Ніжинським (північ, у 1654 р.), Прилуцьким та Кропивнянським (захід) полками. У 1649 р. сотні мали таку кількість козаків: Костянтинівська – 99, Роменська – 300, Глинська – 80, Лохвицька – 300, Сенчанська – 112, Комишненська – 219, Краснопольська – 132, Уцтивицька – 131, три Миргородські – 969, дві Лубенські – 389, Хорольська – 165. Всього реєстр зафіксував за полком 3009 осіб. За присяжними списками 1654 р. у полку присягнуло 4798 чоловік. У переписних книгах та присяжних списках 1654 року вже не згадуються Уцтивицька та Панківська сотні, хоча це не означає, що їх не існувало, адже списки збереглися фрагментарно. В цих же джерелах до Миргородського полку зараховано ще Жигимонтівську (містечко Жигимонтів), Пісоцьку (містечко Піски), Сміленську (містечко Сміле) та Яреськівську (містечко Яреськи) сотні [17, с.255-279; 20, т.Х, с.239, 240, 303, 304; 4, с.30]. Існує думка що Жигимонтівська і Уцтивицька це одна сотня, позаяк Жигимонтів – це польська назва Уцтивиці.
    1658 року полк вперше радикально реформовано. У зв’язку з ліквідацією Кропивнянського полку і відновленням Іркліївського та Лубенського полків, до останнього приєднали дев’ять сотень Миргородського: дві Лубенські,
    Сміленську, Роменську, Глинську, Пісоцьку, Лохвицьку, Сенчанську та Костянтинівську. У складі Миргородщини лишилося шість сотень: дві Миргородські, Сорочинська (колишня Краснопольська), Уцтивицька (Жигимонтівська), Хорольська та Яреськівська.
    Внаслідок адміністративного і військового реформування територій Полтавського та Чигиринського полків, у зв’язку з утворенням та ліквідацією Кременчуцького (1660-1663 рр.), Гадяцького (1658-60; 1672 р.) і Зінківського (1662-1672 рр.) полків, укладенням 30 січня 1667 р. між Росією та Польщею Андрусівського перемир’я з умовою поділу України по течії Дніпра територія Миргородського полку від 1660 до1676 рр. зазнавала постійних, майже щорічних змін. Так, у Конотопських статтях (1672 р.) від Миргородського полку стоять підписи лише чотирьох сотників – миргородського, уцтивицького, сорочинського та хорольського. Хоча це не означає, що інших сотень не існувало. Можливо, вони не підтримували І.Самойловича і їхні сотники на Конотопську раду не прибули.
    В цілому ж, до кінця 1687 року у полку устійнилися такі сотенні підрозділи: Власівська, Городиська [Градизька] (до цього – Максимівська), Кременчуцька, Омельницька, Потоцька – перейшли з Чигиринського полку; Багацька, Білоцерківська, Голтв’янська, Остапівська і Шишацька – перейшли з Полтавського полку; а також п’ять своїх – Миргородська (у 1699-1708рр. - дві), Сорочинська, Уцвицька, Хорольська та Яреськівська. Практично у складі 15-16 сотень Миргородський полк існував до 1742 року, коли до нього приєднали створені понад Чорним шляхом, на Правобережжі, для охорони від
    татарських вторгнень, Архангелогородську (1742 р.), Крилівську (1744 р.) та Цибулівську (1748 р.) сотні.
    Від 1676 р. поступово устійнилися і зовнішні кордони полку: північний схід – Гадяцький, південний схід – Полтавський, північний захід – Лубенський полки і південний захід – “Вольності Війська запорозького низового”. Внутрішня територія полку складала басейн рік Хорола та Псла. Окрім того зазначимо, що в 60-80-х рр. XVII ст. полк виконував роль територіального донора для населення Правобережної України, яке в часи Руїни цілими селами і містами переселялося добровільно або примусово на Лівобережжя, розселяючись там компактно і розсіяно по полках і сотнях. Згідно з компутом 1723 р. полк мав 15 сотень, 454 піших і 4386 кінних козаків, 3250 заможних і середняків і 1527 убогих та злиденних. Найбільшими сотнями були Миргородська (18 населених пунктів) та Хорольська (17 населених пунктів), найменшою – Багацька. 1752 року у зв’язку зі створенням Нової Сербії Архангелогородську, Крилівську та Цибулівську сотні передали до її складу разом з правобережними селами Власівської, Кременчуцької і Потоцької сотень. 1764 року, після утворення з Новосербської провінції Новоросійської губернії, до неї повністю включили Власівську і Кременчуцьку сотні, відторгнувши від Миргородського полку. При цьому, Кременчук став губернським містом. У зв’язку з цим 1764 р. у складі полку створено Хомутецьку сотню. 1775 року російський уряд знову урізав адміністративну територію полку: до складу Новоросійської губернії перевели Омельницьку та Потоцьку сотні.
    Окрім того, 1764 року, внаслідок створення статутових судів згідно з судовою реформою Кирила Розумовського, миргородський полковий суд ліквідували, полкове правління перевели в Сорочинці, а полк розділили на два судові повіти (округи) – Миргородський і Остапівський. Також Рум’янцевська ревізія у складі Миргородського полку під 1765 роком фіксує Биківську волость, яка включала села Веприк та Вороньки [19, с.35]. Згодом вона відійшла до Переяславського полку.
    За указом Катерини ІІ від 16 вересня 1781 р., з 9 січня 1782 р. полково-сотенний поділ Лівобережної України ліквідовано, а натомість запроваджено намісництва (таку назву спочатку мали на Україні губернії) з їхнім поділом на повіти та волості. Миргородський полк увійшов тим складом, що лишився від 1775 р. (12 сотень) до Київського намісництва (1782-1797 рр.). По повітах сотні розділено наступним чином: у Миргородський повіт увійшли частина першої Миргородської сотні, Миргородська друга, Сорочинська, Уцтивицька (частина) і Яреськівська (частина); Голтв’янський повіт – Білоцерківська, Багацька (частина), Голтв’янська, Остапівська, Хорольська (частина), Шишацька, Яреськівська (частина); Хорольський повіт – Багацька (частина), Уцтивицька (частина), Хорольська (частина); Городиський повіт – Хорольська (частина), Городиська; Лубенський повіт – Миргородська перша (частина).
    В цілому ж, від 1648 р. до 1782 р. у складі Миргородського полку перебували як адміністративні одиниці такі сотні: Архангелогородська (1742- 1752 рр.), Багацька (1663-65; 1672-1681; 1687-1782 рр.); Балаклійська (1663-
    1665 рр.); Баранівська (1663-1665 рр.); Білоцерківська (1663 – 1665; 1672 – 1782 рр.); Власівська (1676-1764 рр.); Глинська (1649-1658 рр.); Голтв’янська (1672-1676; 1687-1782 рр.); Городиська [Градизька] (1676-1782 рр.);
    Жигимонтівська (1654-1658 рр.); Ковалівська (1764-1775 рр.); Комишнянська (1649-1662 рр.); Костянтинівська (1649-1658 рр.); Краснопольська (1648-1658 рр.); Кременчуцька (1667-1764 рр.); Крилівська (1744-1752 рр.); Лохвицька (1649-1658 рр.); Лубенська перша та друга (1649-1658 рр.); Манжеліївська (1663-1664 рр.); Миргородська полкова та іменні і номерні (1648-1782 рр.); Омельницька (1676-1775 рр.); Остапівська (1672-1782 рр.); Панківська (1649- 1651 рр.); Піщанська (1653-1658 рр.); Потоцька (1672-1775 рр.); Роменська (1649-1658 рр.); Сенчанська (1649 – 1658 рр.); Сміленська (1653-1658); Сорочинська (1658-1782 рр.); Уцтивицька (1648-1661; 1663-1782 рр.); Хомутецька (1764-1780 рр.); Хорольська (1648-1782 рр.); Цибулівська (1748- 1752 рр.); Шишацька (1663-1665; 1687-1782 рр.); Яреськівська (1653-1660;1665-1782 рр.). Відтак, фактично у складі полку постійно, без переміщень і змін перебували лише Миргородські та Хорольська сотні. Сотенними центрами були містечка: Архангелогород (тепер Новоархангельск), Багачка (тепер Велика Багачка), Балаклійка, Баранівка, Білоцерківка, Власівка, Глинськ, Говтва (Голтва), Городище (тепер Градизьк), Жигимонтів, Комишна, Костянтинів, Кременчук, Крилів (тепер не існує), Лохвиця, Лубни, Манжелія, Миргород, Омельник, Остап’є (Остапів), Паньків. Піски, Потоки (Потік), Ромни, Сенча, Сміла, Сорочинці (до 1653 р. – Краснопіль), Устивиця, Хомутець, Хорол, Цибулів (Цибулеве), Шишаки, Яреськи.
    Значною науковою проблемою залишається встановлення чіткого розмежування територій сотень на місцевості (як власне й полків). Їхні межі нормативно практично ніколи не закріплювалися, проведення демаркаційних ліній не проводилося, що спричиняло постійні сварки та перерозподіли. Про це знаємо з історичних фактів, зазначених зокрема в статті К.Кушніра-Марченка [27], який описує факт розмежування спірної території у Лубенського полку за участю компанійського полковника Г.Новицького. Законодавчо більш-менш закріплювалися лише населені пункти, та й то не завжди чітко, і не завжди за
    однією сотнею. Наприклад, Хорол значиться в списках населених пунктів Городиської і Хорольської сотень, с. Злодіївка за Уцтивицькою і Багацькою, а с. Мала Диківщина за Шишацькою і Яреськівською сотнями. Особливо важко встановити населені пункти, адміністративно підпорядковані сотенним центрам у другій половині XVII ст. [28].
    Варто також додати, що нормативне регулювання адміністративного устрою Миргородського полку здійснювалося гетьманським законодавством (універсали, декрети, ордери, рескрипти, ординанси), міжнародними (Зборівська, Білоцерківська, Переяславська угоди) та міждержавними (Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мир, „Вічний” мир) актами, царськими указами, розпорядженнями полковників та сотників, рішеннями полкових та сотенних правлінь, магістратів і ратуш міст.
    Іншим важливим аспектом дослідження проблеми є склад адміністративних посад та перелік урядовців, котрі в той чи інший період їх займали. Розгляд їхніх функцій, повноважень, компетенції, кадрового формування та забезпечення – окрема велика тема, якої, за браком місця тут торкатися не будемо, а розглянемо окремо, більш детально та поглиблено.
    Наразі ж вкажемо, що адміністративним штатом полку від 1648 р. передбачалися посади полковника, полкового обозного, писаря, осавула та хорунжого. Серед миргородських полковників значаться відомі полководці та державні діячі України: Матвій Гладкий, Григорій Лісницький, Павло Животовський, Павло, Данило і Павло Апостоли. Останні в особі діда, батька і
    сина тримали полковий уряд в Миргороді від кінця 50-х рр. XVII ст. до кінця 30-х рр. XVIIІ ст. Миргородським полковим писарем був сподвижник Б.Хмельницького Силуян Мужиловський (1653 р.). Внаслідок ротації урядовців миргородські старшини займали високі уряди також в Лубенському, Ніжинському, Гадяцькому та інших полках. В свою чергу, через ліквдацію у 1649 р. Лубенського полку, в реєстрі миргородської старшини значаться майбутні лубенські полковники – Яків Засядько, Степан Шамлицький, Павло Швець. Серед полкової старшини знаходимо цілі династії осавулів (Зарудні),
    обозних (Родзянки), суддів (Остроградські).
    Від 1649 р. устійнився як адміністративний і уряд сотника. “Реєстр” 1649 р. називає сотниками полку: Пилипа Мандрику (Миргородської полкової), Дем’яна Мартиновича (Глинської), Феська Чигрина (Панківської), Михайла Шипала (Сенчанської), Василя Зуба (Лохвицької), Тишка (Костянтинівської) Василя (Роменської), Устина Луценка (Лубенської сільської), Павла
    Омеляновича (Лубенської міської), Павла Григоровича (Комишнянської), Феська Джука (Хорольської), Василя Хміля (Уцтивицької), Муху (Краснопольської). Окремо стоять керівники Миргородських сотень: 2-ї – Гаврило Гладченко, 3-ї – Андрос і 4-ї – Кирило Якимович Поповський (Кирик Якименко).
    Як видно з реєстрів, посада сотника ставала багатьом старшинам у їхній службовій кар’єрі трампліном до вищих полкових посад, а іноді – й генеральних. На початку XVIII ст. вже формуються родини, які тримають сотенний уряд десятиліттями і передають його ледь чи не в спадок від батька до сина. Такими були в Хорольський сотні Родзянки1 що займали посади
    полкових старшин у Миргороді та Гадячі; в Голтв’янській – Остроградські (Матвій, Федір, Василь, Володимир), Остапівській та Білоцерківській – Базилевські (Василь, Федір, Лаврін, Іван, Григорій, Федір, Андрій) [29].
    Урядовий реєстр передбачав також посади сотенного писаря, осавула, хорунжого і городового отамана сотенного містечка. Але дані про них досить уривчасті, і потребують складання більш повного та цілісного списку.
    Таким чином, Миргородський полк належав до важливих адміністративно-військових та судових округів південно-східної частини козацько-гетьманської автономії. У зв’язку зі зміною завдань, які перед ним ставилися, полк зазнав територіальних змін, реформувань та реорганізацій.
    Його історія – яскраве свідчення державотворчих здібностей нашого народу, прагнення до унезалежнення, до самодостатнього, самостійного існування, прояв здатності до творення власних державно-правових структур. В
    подальших дослідженнях історії полку варто зосередитися на уточненні, деталізації та наповненні переліку персонального складу полкової і сотенної старшини, на більш чіткому визначенні кордонів полку та сотень, прив’язці їхніх меж до місцевості.

    Бібліографічні посилання:

    + открыть текст

    1. Максимович М.А. Обзор городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого // Собрание сочинений. Том. 1. Отдел исторический. – К., 1876. – С.654 – 746; [719-724 (§22)].
    2. Крип’якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. – К., 1966. – Вип.2. – С.123-148; [139].
    3. Крип’якевич І.П. Студії над державою Богдана Хмельницького. ІІІ. Державні межі. IV. Дороги VІІ. Військо. VІІІ. Полковники // Записки НТШ. – Т.144-145; 151.
    4. Белокуров С.А. Перечень городов, городков, мест и местечек в Черкасских полках // Чтения в Московском обществе истории и древностей российских. – Т.2. – М., 1905. – С.30.
    5. Gajecky G. The Cossak administration of the Hetmanate. Vol.1-2. – Cambridge: Massachusetts, 1979.
    6. Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні. Лівобережжя // Пам’ятники України. – 1990. – № 1, 2, 3.
    7. Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина ХVІІ – ХVІІІ ст.). – К.: НАН України, 1997. – 74 с.
    8. Балабушевич Т.А. Територіальні межі правобережних козацьких полків (друга половина XVI – початок XVIII ст.) // Проблеми історичної реографії України. Збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1991. – С.23-32.
    9. Борисенко В., Заремба С.З. Україна козацька (XV – XVIII ст.): У 2 ч. – К., наукова думка,1993. – Т.1. – С.139-183.
    10. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків. – К.: Стилос, 2002. – 395 с. Він же. Українська козацька старшина. Частина І. Урядники гетьманської адміністрації: реєстр. – К.: НАН України, 1997. – 102 с.
    11. Слабченко М. Малороссийский полк в административном отношении. Историко- юридический очерк // Записки Императорского Новороссийского университета историко-филологического факультета. – Одесса: Техника, 1909. – Вып.1. – 436 с.
    12. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початкуXVIII ст. – К.: АН УРСР, 1959. – 532 с. – С.443-484.
    13. Центральний державний історичний архів України у місті Києві. – Фонд. 51; 54; 57; 167.
    14. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України. Інститут рукописів. – Фонд. І. (Історичні матеріали). – № 13960-14816 [Збірки І.Новицького].
    15. Российский государственный архив древних актов. – Ф.210 (Разрядный приказ); Ф.229 (Малороссийский приказ).
    16. Швидько Г.К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 року. – Дніпропетровськ: НГУ, 2004. – 336 с.
    17. Переписні книги 1666 року. – К., 1933.
    18. Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України 50-х років XVIII ст. / Каталог населених пунктів (за матеріалами архівних податкових реєстрів). Упорядник Цимбал Т.Н. – К., 1990. – 217 с.
    19. Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів. [Покажчик склали Л.А.Попова, К.Г. Ревнивцева]. – К.: ЦДІА УРСР в м. Києві, 1959. – 185 с. – С. 35-37.
    20. Акты, относящиеся к истории Юго-Западной России. – Т.Х. – СПб., 1878. – С. 239- 240; 303-304.
    21. Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т.І; ІХ; ХХ; ХХІ; ХХІІ.
    22. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в 3-х томах. Т.3. (1651 – 1654 гг.), – М.,1954. – С.316, 517-518.
    23. Источники малороссийской истории, собранные и изданные Д.Н.Бантыш-Каменским. – Часть 1 (1649-1687.). – М., 1858. С.123-125.
    24. Реестра всего войска Запорожского после Зборовского договора. Сост.1649 года октября 16 дня. – М., 1843. – С.255-279; Реєстр Війська Запорозького 1649 року. – К., 1995. – 592 с.
    25. Україна: історичний атлас. 8 клас. – К.: Мапа, 2000. – 31с.
    26. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). – К.: Наукова думка, 1993.
    27. Кушнір-Марченко К. Ілля Новицький. Охочекомонний компанійський полк останньої чверті XVII та початку XVIII століття // Наук. зб. за рік 1929. Записки історичної секції Всеукраїнської академії наук. – К.: ДВУ, 1929. – Т.32. – С.100.
    28. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу / Упорядники Жук В.Н., Суховська З.М. – Полтава, 2002. – 205 с.
    29. Ведение о действительных полковой, сотенной и городовой старшине, в полках малороссийских обретающихся. Опубликовал Астряб М. // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. – 1916. – Вып.14. – Полтава. – С.71-83.

    Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

    mtDNA - J1c5

    Поделиться