1 (30-09-2017 12:13:23 отредактировано litar Л)

Тема: Єфремов / Ефремов

ЄФРЕМОВ Федір Єгорович,
1891, с. Клячино Бухаринського р-ну Західної обл. (за старим поділом), росіянин, член ВКП(б). Проживав у Запоріжжі. Нормувальник ремонтно-будівельного цеху ДАЗу. Заарештований 15.08.37 р. Звинувачення: учасник к-р троцькістської організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 16.11.37 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29.11.37 р. Реабілітований у 1956 р.
                    ДАЗО. Р - 5747.  Оп. 3.  Спр. 9725.   4т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Поделиться

2

Re: Єфремов / Ефремов

ЄФРЕМОВ Афанасій Карпович, 1899 р. народження, с. Володимирівка Новобузького району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Володимирівка Новобузького району Одеської області. Одноосібник. Заарештований 30.01.1933 р. Постановою Трійки при Колегії ДПУ УСРР від 25.02. 1933 р. засуджений до ув’язнення у концтаборі строком на 5 років. Подальша доля невідома. Реабілітований 09.10. 1989р.

ЄФРЕМОВ Володимир Матвійович, 1923 р. народження, с. Володимирівка Володимирівського району Миколаївської області, росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Володимирівка Володимирівського району Миколаївської області. Секретар Володимирівської МТС. Заарештований 04.10.1949 р. Постановою Особливої наради при МДБ СРСР від 06.05.1950 року. засуджений до 15 років ув’язнення у ВТТ. Покарання відбував в Екибастузвугільтабі. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1990 р.

ЄФРЕМОВ Іван Феодосійович, 1902 р. народження с. Володимирівка Володимирівського району Одеської області, росіянин, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Володимирівка Володимирівського району Одеської області. Бригадир колгоспу «Паризька Комуна». Заарештований 31.08.1935 р. Постановою Володимирівського районного відділу НКВС від 08.10.1935 року справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1996 р.

ЄФРЕМОВ Костянтин Митрофанович, 1905 р. народження, м. Миколаїв, українець, із робітників, малоосвічений. Проживав у м. Миколаєві. Робітник заводу ім. 61 комунара. Заарештований 17.09.1935 р. Постановою Прокуратури м. Миколаєва від 31.12.1935 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1991 р.

ЄФРЕМОВ Микола Тихонович, 1899 р. народження, с. Володимирівка Новобузького району Одеської області, українець, із селян, неосвічений. Проживав у с. Володимирівка Новобузького району Одеської області. Хлібороб. Заарештований 30.12.1932 р. Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 02.02.1933 р. засуджений до 3 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

ЄФРЕМОВ Олексій Іванович, 1932 р. народження, с. Мостове Мостівського району Одеської області, росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мостове Мостівського району Одеської області. Військовослужбовець. Заарештований 09.08.1952 р. Вироком Військового трибуналу від 17.09.1952 р. засуджений до 10 років ув’язнення у ВТТ з обмеженням в правах строком на 5 років. Постановою Верховного Суду СРСР від 12.03.1956 р. строк покарання зменшено до 3 років ув’язнення у ВТТ. Покарання відбував в Кізельтабі МВС СРСР. Звільнений у травні 1956 р. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1991 р.

ЄФРЕМОВ Опанас Карпович, 1899 р. народження, с. Володимирівка Новобузького району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Володимирівка Новобузького району Одеської області. Хлібороб. Заарештований 30.01.1933 р. Постановою Трійки при Колегії ДПУ УСРР від 09.05.1933 р. засуджений до 10 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

ЄФРЕМОВ Павло Прокопович, 1993 р. народження, с. Володимирівка Новобузького району Одеської області, росіянин, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Володимирівка Новобузького району Одеської області. Голова колгоспу «Шлях незаможника». Заарештований 2 січня 1933 р. Постановою Трійки при Колегії ДПУ УСРР від 15.01.1933 р. засуджений до ув′язнення у концтаборі строком на 10 років. Постановою Трійки при НКВС УСРР від 03.11.1935 р. на підставі постанови ЦВК СРСР від 11.08.1935 р. звільнений з ув’язнення. Подальша доля невідома. Реабілітований 9 червня 1989 р.

ЄФРЕМОВ Прокіп Ілліч, 1881 р. народження, с. Володимирівка Володимирівського району Миколаївської області, росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Володимирівка Володимирівського району Миколаївської області. Обліковець Володимирівської МТС. Заарештований 18.11.1937 р. Постановою слідчого відділу УНКВС Миколаївської області від 28.03.1938 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1996 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE https://www.youtube.com/watch?v=OmYhiWykDy0   
https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

3

Re: Єфремов / Ефремов

ЄФРЕМОВ Євлампій Іванович народився 1900 р. у с. Ростопчино Тульської губ. Росіянин, із селян, неписьмен., позапарт. Проживав у Харкові. Безробітний. Заарештований 19 березня 1935 р. ВДТВ ГУДБ НКВС ст. Харків-Пас. Півд. залізниці за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито прокурором харківської дільниці Півд. залізниці 31 травня 1935 р. (ст. 226 КПК УСРР) зі звільненням з-під варти.

ЄФРЕМОВ Яків Кузьмич народився 1913 р. у с. Старовірівка Костянтиноградсько-го пов. Полтавської губ. Росіянин, із селян, освіта середня спеціальна, позапарт., у 1929—1935 рр. член ВЛКСМ. Служив у м. Миргород Миргородського р-ну Харківської обл. Червоноармієць 75-го арт. полку. Заарештований 8 грудня 1936 р. за антирад. троцькістську пропаганду (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і військовим трибуналом 14-го стріл. корпусу ХВО 7 лютого 1937 р. засуджений на 5 років позбавлення волі у ВТТ. Термін покарання відбував у Північзалізничтабі у Комі АРСР. Реабілітований 18 серпня 1992 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Гербеев, Радько (Радченко, Рядченко), Калайда (Калайденко), Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Николаевская, Кировоградская, Одесская обл.),  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Дума (Івано-Франківська обл.), Овчинников (Курская обл.), Никольский (Гомельская обл., Киргизия),  Решетников (Оренбургская обл.), Минаев (Курганская обл.) T004006

Поделиться

4

Re: Єфремов / Ефремов

Єфремов Іван Федотович, 1882 року народження, с. Петраківка Дніпропетровської області, українець, освіта середня, безпартійний. Вчитель школи № 3. Проживав: с. Лиман, дільниця № 1 Краснолиманського району Донецької області. Заарештований 19 лютого 1935 року. Народним судом Краснолиманського району 17 серпня 1935 року засуджений на 2,5 роки ВТТ з позбавленням прав на 1 рік. Реабілітований у 1956 році.

Єфремов Захар Єгорович, 1902 року народження, с. Темине Орловської області, росіянин, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Єнакієве Донецької області, хімколонія, буд. № 21. Візник кінного двору коксохімзаводу. Заарештований 27 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Єфремов Зиновій Федорович, 1893 року народження, с. Селидівка Донецької області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав за місцем народження. Не працював. Заарештований 8 серпня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.

Єфремов Йосип Васильович, 1906 року народження, с. 2-е Микільське Орловської області, росіянин, освіта 4 класи, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Сталінської області. Робітник шахти№ 12-13. Заарештований 22 вересня 1941 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Єфремов Капытон Олександрович, 1884 року народження, с. Любицьке Курської області, росіянин, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Орджонікідзе Донецької області, вул. Леніна, буд. № 243. Конюх коксового заводу. Заарештований 28 жовтня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1959 році.

Єфремов Павло Петрович, 1881 року народження, с. Великий Зміївець Курської області, росіянин, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Дзержинськ Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти «Чигарі». Заарештований 1 вересня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Сталінській області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Єфремов Петро Іларіонович, 1903 року народження, с. Бідняківка Саратовської області, росіянин, освіта нижча, кандидат у члени ВКП(б). Проживав: ст. Мочалинська Сніжнянського району Донецької області. Старший стрілочник Північнодонецької залізниці. Заарештований 30 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 22 квітня 1938 року у м. Сталіно (м. [b]Донецьк) Донецької області. Реабілітований у 1955 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга третя.

Цікавить інформація:
Махиньки с. Тростинка і с. Шевченківка Васильківського р-ну Київської обл.;
Гарник, Бадьорко, Лисий, Яненко Бершадського р-ну Вінницької обл.;
Шапран, Піскаленко, Григоренко с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл.

Поделиться

5

Re: Єфремов / Ефремов

ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович (06. 10. 1876,
с. Пальчик Звенигородського пов. Київської губ. – 31. 03. 1939, Вологда, табір ГУТАБу) – літературознавець, публіцист, політичний та громадський діяч.
Народився в сім’ї священика. Співробітник видавництва “Вік” (1885–1918), газет “Рада” (1907–1914), “Нова Рада” (1917–1919), часописів “Літературно-науковий вісник” (1896–1905), “Нова громада” (1906), “Основа” (1916), “Книгарь” (1917–1918) та ін. Заступник голови Української Центральної Ради (1917–1918 рр.), перший генеральний секретар з міжнаціональних справ. Академік УАН (1919), голова комісій ВУАН з видання пам’яток нової української літератури (1919), дослідження історії громадських течій в Україні (1921), біографічного словника (1924), з охорони пам’яток культури України (1919) та ін., віце-президент ВУАН (1921–1928); член НТШ у Львові. 1929 р. заарештований, а 1930 р. – засуджений у сфабрикованій ОДПУ справі СВУ. Реабілітований 1989 р.
1917 р. за дорученням Київського виконавчого комітету Тимчасового уряду С. Є. мав доглядати і охороняти архів ліквідованих в ході Лютневої революції київських жандармського управління і охоронки. Очолювана ним спеціальна комісія опрацювала цей архів, упорядкувала документи для дослідження історії революційних рухів в Україні. Крім цього, була упорядкована жандармська особова картотека, і 2 серпня 1919 р. жандармський архів було передано до бібліотечно-архівного відділу
ВУКОПМИСу з пропозицією С. Є. створити на його базі Український національний архів.
Був членом Тимчасового комітету для створення Національної бібліотеки при ВУАН, залучений також до Комісії ВУАН для дослідження громадських течій в Україні, яка 1921 р. намагалася створити у Києві Головний архів на основі зібраних Київським архівним управлінням фондів, до складу якого мали увійти всі архіви, архівні збірки, фонди урядових, військових, громадських та інших установ. Комісія громадських течій проводила пошуки карткової реєстрації документів в державних архівах, які мали відношення до історії громадських рухів від XVII ст. до 1920-х рр., акцентуючи особливу увагу на рухи ХІХ – поч. XX ст., збирала мемуарні документи, готувала до видання збірки документальних джерел. Крім того, комісія опікувалася пошуком та збиранням документів з приватних архівів, їх науковим описуванням та використанням. У 1920-і рр. у комісії сформувалась велика збірка рукописних документів: повні архіви або їх частини академіка ВУАН О. І. Левицького, письменників М. В. Шугурова та І. М. Стешенка, письменника і етнографа К. М. Сементовського (раніше перебував в бібліотеці УНТ), історика церкви П. Г. Лебединцева,
П. Я. Стебницького, В. Л. Модзалевського, окремі документи В. Б. Антоновича, О. Ф. Кістяківського (пізніше передані Етнографічній комісії ВУАН). На 1930 р. у комісії були зосереджені також документи особових архівів О. М. Лазаревського, київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова, А. В. Ніковського та самого С. Є., письменників Д. Л. Мордовцева, В. К. Винниченка, художника Г. І. Нарбута, редакції газети “Рада”, журналів “Основа”, “Наше минуле”, дореволюційної “України”, альманаху “Гроно” та ін. На час арешту академіка в його кабінеті зберігалися частини рукописних зібрань. Крім документів архіву П. О. Куліша, тут були автографи письменника І. С. Нечуя-Левицького, окремі рукописи М. І. Костомарова, листи О. О. Русова, листи до
М. П. Старицького, Л. М. Жебуньова, документи архіву М. І. Петрова, рукописи Є. Х. Чикаленка; епістолярна колекція О. В. Шишацького тощо.
В рамках завдань Комісії громадських течій С. Є. упорядковував документи архіву П. О. Куліша, готував до видання збірки “Публіцистика 1860-х рр.” та “Галицька публіцистика 1860-х рр.”
За його редакцією вийшли збірки документів та наукових розвідок “Декабристи на Україні” (два томи), за редакцією академіка готувалися збірники документів “Український рух 1870-х рр.”, “М. Драгоманов у Києві”.
Комісією ВУАН з видання пам’яток нової української літератури за редакцією С. Є. було видано чотири томи в межах повного зібрання творів Т. Г. Шевченка, коментарі до щоденних записок (журналу) Т. Шевченка (Т. 4) виконано безпосередньо академіком. Крім того, С. Є. готував до видання “Кулішів Щоденник (1845–1848 рр.)”, за його редакцією та участю у 1925–1927 рр. вийшли збірки наукових розвідок на базі широкого використання архівних документів “Шевченко та його доба”, “Пантелеймон Куліш” тощо.


Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Каченовский/Коченовский/Коченевский, Курбановский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко, Коноплин, Будников, Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Синельник

mtDNA - J1c5

Поделиться